קצת ביאור על זה

Цей заголовок відкриває коротке пояснення, додане до попереднього маамару «Співай і радій, дочко Ціону», у якому три назви єврейського народу в мідраші — «дочка», «сестра» і «мати» — тлумачилися як три рівні Б‑жественного служіння. Тут Альтер Ребе подає кабалістичне підґрунтя, головним чином щодо «дочки» й «сестри». Кегот зазначає, що інший запис цього пояснення є у «Сефер га-Маамарім 5565» (p. 130) та в «Маамарей Адмур га-Емцаї, Берешис» Мітелер Ребе (p. 353).

«Дочка» — це те, що очищується, те, що відбирають і очищують; «сестра», знавець Тори (той, чиє життя присвячене вивченню Тори), — та, хто очищує. Тому Тікуней Зогар (класичний кабалістичний твір у стилі Зогара) називає Тору заповіддю відокремлювати чисте від нечистого, а пророк Ішаягу говорить про слова Б‑га, вкладені в уста Ізраїлю: слова Тори, які людина промовляє, — це власні слова Б‑га, і вони відокремлюють добро від зла.

У Талмуді (Брахот 34b) Рабан Йоханан бен Заккай називає себе «як вельможа перед царем», а рабі Ханіна бен Доса — «як слуга перед царем»; тут знавець Тори, який очищує, — це вельможа, а «дочка», чиє служіння полягає у виконанні міцвот, — слуга; на все це є натяк у ханукальному світильнику. У Лікутей Тора, Цав, Альтер Ребе пояснює, що коли Цар являється, вельможа, який служить із радістю, радіє ще більше, тоді як слугу, який служить із трепетом, охоплює ще більший трепет.

У Прі Ец Хаїм, записі рабі Хаїма Віталя про вчення Арізаля щодо міцвот і свят, йдеться про три єднання Імені Б‑га (Гавая): з Егеє, з Елокім і з Адонай. Сума їхніх числових значень дорівнює «нер», «світильник»: Гавая (26) з Егеє (21) дає 47, з Елокім (86) — 112, а з Адонай (65) — 91; 47 + 112 + 91 = 250 — числове значення слова «нер» (букви нун — 50, реш — 200).

Перше єднання, Гаваї з Егеє, поєднує Абба та Імма — Хохма і Біна, мудрість і розуміння; воно відбувається завдяки самопожертві під час читання Шма, яке притягує світло Кетера — рівня над інтелектуальними силами (мохін). У версії цього вчення Мітелер Ребе (наведеній Кеготом) тлумачить Егеє — «Я буду» — як «Я готовий розкритися»: це прихована сутність Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), що сяє у внутрішньому вимірі (пніміют) Кетера.

Друге єднання, Гаваї з Елокім, поєднує Зеїр Анпін і Нукву (Малхут) і відбувається через вивчення Тори. Третє, Гавая з Адонай, відбувається через міцвот, коли всі світла сходять, наче відбиток печатки: це і є «Ти даси істину Яакову», бо «Тора істини» перебуває в Зеїр Анпін, а Малхут отримує її так, як віск приймає відбиток печатки.

У Майбутньому світі «дочка», тобто те, що очищується, буде піднесена вище за того, хто очищує, бо її корінь вищий: Ім’я Саг (Гавая, розписана повністю до числового значення 63, пов’язана з Біною), від якого, згідно з кабалістичним ученням, походять посудини, що розбилися, а їхні іскри тепер очищуються. Як сказано в Сефер Єціра: «їхній кінець укладений у їхньому початку», а в суботньому гімні Lecha Dodi — що те, що було «останнім у дії», було «першим у думці».

Тоді рівень, що отримує, буде «вінцем на його голові». У Ra’aya Mehemna («Вірний пастир», частині Зогара про міцвот), Зогар II, 158a, сказано: «доброчесна жінка — вінець свого чоловіка». У цьому світі Б‑жественна присутність (Шехіна) є посудиною внизу, що служить своєму Чоловікові; але в Майбутньому світі вона не буде для Нього посудиною чи слугою, а стане вінцем на Його голові.