Тора Ор · Парші Мікец · Маамар 13
כי אתה נרי ה׳ והוי״ה יגיה חשכי
Бо Ти — мій світильник, Гавая
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 734 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Душа — світильник Імені Б‑га (Гавая): Тора й трепет — це його олія, а тваринна душа (нефеш габагаміт) — ґніт, який перетворює полум’я Б‑жественної душі (нефеш елокіс), щоб істина Гаваї світила у фізичному світі. Коли пізніші, слабші покоління вже не можуть самі запалити цей світильник, вища Гавая, що перебуває поза впорядкованими світами, осяює їхню темряву, як це сталося під час Хануки.
Коротко про маамар
Маамар ставить запитання: чому у вірші царя Давида Ім’я Гавая згадується двічі, причому вдруге — із доданою літерою вав? Душа в тілі — це «світильник Гаваї»: його олія, ґніт і два кольори полум’я відповідають чотирьом літерам Імені. Світло Б‑жественної душі охоплює тваринну душу, як полум’я охоплює ґніт, щоб підкорити й перетворити її. Щоб показати, як низька тваринна душа може стати світлом, Альтер Ребе пояснює слова «Я звеличу Тебе, мій Б‑же, Царю»: творіння походить лише від царювання (Малхут) Б‑га — сяйва, досягнутого через скорочення (цимцум), — однак сутність Б‑га відкривається саме у фізичному світі завдяки міцвот, подібно до того, як полум’я стає світлом лише на ґноті. Оскільки корінь тваринної душі дуже високий, її перетворення викликає милість, вищу за впорядковані світи. Олія — це Тора й вищий трепет, що походить із мудрості (Хохма); ґніт — це нижчий трепет; два полум’я — це любов згори та любов, що народжується зі споглядання. Друга, вища Гавая осяює темряву пізніших поколінь, яким бракує власної сили, як показує диво Хануки.
План
- Запитання і світильникЧому Ім’я подвоюється; душа як світильник, чотири складники якого відповідають чотирьом літерам Гаваї.¶1–2
- Ґніт і оліяСвітильники у Храмі як свідчення; як горить полум’я; як Б‑жественна душа охоплює й перетворює тваринну душу, подібно до полум’я, що спалює ґніт.¶3–5
- «Я звеличу Тебе, мій Б‑же, Царю»Царювання як саме лише сяйво, досягнуте через скорочення; любов до сутності Б‑га; два порядки слів «Єдиний, Життя світів, Цар» і Цар, що перевершує світи й облачається у фізичний світ.¶6–10
- Світло, що відкривається через вчинкиМіцвот у цьому світі притягують сутність Б‑га, як полум’я на ґноті; запалювання світильників приносить істину Гаваї, перед Якою верх і низ рівні.¶11–13
- Милість, що перевершує міруПеретворена тваринна душа, корінь якої дуже високий, пробуджує потік милості без скорочень; Тора як олія.¶14
- Олія, трепет і любовОлія як внутрішнє життєве начало, що походить із Хохми; Тора й тиха молитва як вищий трепет (йуд); ґніт як нижчий трепет (кінцева гей); дві любові як два полум’я (перша гей і вав).¶15–21
- Вища ГаваяДодана літера вав; два Імені у вислові «Гавая, Гавая»; Ім’я над впорядкованими світами, яке приносить милосердя у нижній світ.¶22–23
- Темрява пізніших поколіньСлабшим душам потрібна велика праця; вища Гавая освітлює їхню темряву через пробудження згори.¶24–26
- ХанукаГрецька мудрість осквернила олії святої Хохми; запечатаний глечик первосвященника та любов згори дали світло на всі вісім днів.¶27–28
Ключові поняття
- Світильник Гаваїנר הוי׳ נשמת אדם
- Душа в тілі, олія, ґніт і два полум’я якої відповідають чотирьом літерам Імені Гавая.
- Підкорення і перетворення (іскаф’я та ішафха)אתכפייא ואתהפכא
- Б‑жественна душа спершу підкорює тваринну душу, а потім перетворює її, як полум’я спалює ґніт і перетворює його на світло.
- Царювання (Малхут)מלכות
- Влада Б‑га над світами, яка є лише зовнішнім сяйвом, досягнутим через скорочення, а не Його сутністю; від неї походить усе творіння.
- Вищий і нижчий трепетיראה עילאה ויראה תתאה
- Вищий трепет — це самоусунення, що походить із Хохми, олія та йуд; нижчий трепет — страх повстати проти Царя, ґніт і кінцева гей.
- Дві любові, два кольори світлаב״פ רחימו — ב׳ גווני אור
- Велика любов, що дається згори як дар, — біле світло й перша гей; любов, що народжується зі споглядання величі Б‑га, — темне світло й вав.
- Два Імені Гаваяב׳ שמות הוי׳
- Одна Гавая — у впорядкованих світах, а інша, вища, — над ними; її позначає додана літера вав, і вона приносить милосердя та світло навіть туди, де власний світильник душі темний.
- Пробудження згориאתערותא דלעילא
- Б‑жественне світло, яке дається без спонукання знизу, як у темряві пізніших поколінь і під час дива Хануки.
Запитання і світильник ¶1–2
«Бо Ти — мій світильник, Ім’я Б‑га (Гавая), і Гавая осяює мою темряву». [Потрібно] зрозуміти, чому Ім’я Б‑га повторюється двічі: спочатку — «Гавая», а вдруге — «і Гавая», з доданою літерою вав.
Маамар починається віршем, який промовив цар Давид і в якому Ім’я Гавая згадується двічі. Альтер Ребе запитує, чому воно повторюється і чому вдруге перед ним стоїть додаткова літера вав («і Гавая»).
הנה כתיב נר ה׳ נשמת אדם.3 פי׳ שנשמת אדם המלובשת בגוף הוא בחי׳ נר של שם הוי׳. לפי שכל הארבעה אותיות דשם4 הוי׳ מרומזות בנר.
Тепер написано: «Світильник Гаваї — душа людини». Це означає, що душа людини, облечена в тіло, є рівнем світильника Імені Гавая, адже в світильнику знаходять відповідність усі чотири літери Імені Гавая.
Він починає з вірша з Притч, де людська душа названа «світильником Гаваї». Душа, живучи в тілі, є світильником цього Імені, бо кожна з чотирьох літер Імені має відповідність у частинах світильника; Ор га-Тора, на яку посилається примітка Kehot, наводить Прі Ец Хаїм Аризаля (Шаар га-Шабос, кінець глави 4) як джерело цього вчення.
На початку порушено питання про подвоєння Імені у словах «Бо Ти — мій світильник, Гавая, і Гавая осяює мою темряву», а також представлено центральний образ маамара: душа в тілі — це світильник, частини якого відповідають чотирьом літерам Гаваї.
У примітці Kehot повідомляється, що в кількох рукописах читаємо: «Бо Ти запалюєш мій світильник, Гавая, і Гавая осяює мою темряву» — тут додано слово «запалюєш» (таїр), поєднавши цей вірш із його паралельним місцем у Тегілім 18:29. На копії, написаній рукою Цемах-Цедека, стоїть заголовок «Шабат Ханука 5568», що відповідає завершальній темі маамара — ханукальним світильникам. Ор га-Тора пов’язує відповідність чотирьох літер світильнику з Прі Ец Хаїм, Шаар га-Шабос, кінець глави 4.
Марей мекомот
- 1כי אתה נרי · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי (?) בסה״מ תקס״ח ע׳ תרמג. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות בבוך 1135 בגוכתי״ק הצ״צ רשום ”שבת חנוכה תקס״ח” (וכנראה שכת״י זה הגי׳ הצ״צ וממנו נדפס בתו״א, בגוכתי״ק נמצאים כמה הגהות בפנים שלא נדפסו בתו״א, וכמה הגהות בגוכתי״ק על צדי העמודים שנדפסו כאן). ראה גם ד״ה יונתי תר״מ סעי׳ ד. וראה פלח הרמון שמות ע׳ דש.
- 2כי אתה נרי ה׳ · II Samuel 22:29
- 3נר ה׳ נשמת אדם · Proverbs 20:27
- 4שכל הארבעה אותיות דשם הוי׳ מרומזות בנר · באוה״ת שיט, ב מציין לפע״ח שער השבת ספ״ד. ובמשנת חסידים מסכת תוספת שבת פ״ג, ע״ש.
2והיינו בארבעה דברים שבנר שהם השמן והפתילה וב׳ גווני אור נהורא אוכמא1 הנאחז בפתילה ונהורא חיורא למעלה ממנה.
Отже, у лампі є чотири складники: олія, ґніт і два кольори світла — темне світло (неора ухма), яке тримається за ґніт, і біле світло (неора хівра), що підноситься над ним.
У лампі є чотири частини: олія, ґніт і два відтінки полум’я. Темне світло міститься близько до ґнота й тримається за нього, тоді як біле світло піднімається над ним.
ולכן הנשמה קרויה נר שיש בה ג״כ ד׳ בחינות הללו שמן ופתילה וב׳ גווני אור המרומזות בד׳ אותיות הוי׳.
Тому душу називають лампою, адже вона також має ці чотири аспекти — олію, ґніт і два кольори світла, — на які вказують чотири літери Імені Б‑га (Гавая).
Душа має ті самі чотири складники, тому її й називають лампою; ці чотири складники відповідають чотирьом літерам Імені Б‑га (Гавая). Який складник відповідає якій літері, буде пояснено далі в маамарі.
У цьому абзаці названо чотири складники лампи: олію, ґніт, темне полум’я і біле полум’я; також сказано, що душа має всі чотири, і вони відповідають чотирьом літерам Гаваї.
Примітка Kehot пов’язує ці кольори з «трьома кольорами світильника» у Тікуней Зогар, Тіккун 6. Далі в самому маамарі йуд буде пов’язано з вищим трепетом, яким є олія; останню гей — із нижчим трепетом, яким є ґніт; а першу гей і вав — із білим і темним світлом.
Марей мекомот
- 1דברים — נהורא אוכמא · Tikkunei Zohar, Tikkun 6
Ґніт і олія ¶3–5
3ולהבין ד׳ בחינות הללו בנשמה. וגם להבין ענין הנרות שהיו במקדש
[Ми маємо] зрозуміти ці чотири аспекти в душі, а також зрозуміти значення світильників, які були у Святилищі.
Порушено два питання: що означають чотири складові світильника в душі та що означали світильники у Святилищі — Менора.
שארז״ל [שאמרו רבותינו זכרונם לברכה] וכי לאורה הוא צריך1 כו׳. אלא עדות היא לבאי עולם שהשכינה שורה בישראל. וצ״ל למה הנרות דוקא עדות להשראת השכינה.
Про них наші благословенної пам’яті мудреці сказали: «Хіба Він потребує світла?» тощо. «Навпаки, це свідчення для всіх, хто приходить у світ, що Б‑жественна присутність (Шехіна) перебуває серед Ізраїлю». І слід пояснити, чому саме світильники є свідченням про перебування Шехіни.
Талмуд запитує, чи може Б‑г потребувати світла Менори, і відповідає, що світильники були свідченням для світу: Шехіна перебуває серед єврейського народу. Альтер Ребе запитує, чому саме світильники мають бути таким свідченням.
אך הענין הוא כי הנה אור המאיר הוא בשביל שנאחז האור בפתילה ומכלה אותה. אך הפתילה לבדה היתה כבה וכלה במהרה
Однак суть справи така: світло світить завдяки тому, що воно охоплює ґніт і спалює його. Та сам ґніт швидко згас би й згорів.
Він починає з пояснення того, як діє полум’я. Воно світить, охоплюючи ґніт і спалюючи його, але якби ґніт горів сам по собі, він незабаром згас би.
וגם לא היתה הארת האור טובה כ״כ [כל כך] רק ע״י השמן שהוא הגורם התחברות האור בפתילה.
І світло не сяяло б так добре; [воно світить так] лише завдяки олії, яка забезпечує поєднання світла з ґнотом.
Саме олія підтримує зв’язок полум’я з ґнотом і завдяки їй світло сяє добре. Тепер цю аналогію можна застосувати до душі.
У цьому абзаці порушено питання, чому світильники у Святилищі свідчать про присутність Шехіни, а відповідь починається з пояснення того, як діє полум’я: воно спалює ґніт, але лише олія підтримує його й дає йому добре світити.
Марей мекомот
- 1וכי לאורה הוא צריך · Shabbat 22b:2
4והוא הגורם להיות האור טוב ובהיר שע״י השמן נעשה גוון נהורא חיורא. וע״י הפתילה גוונא אוכמא.
І саме це робить світло добрим і яскравим: завдяки олії виникає білий відтінок світла, а завдяки ґноту — темний.
Олія дає біле світло, а ґніт — темне. Отже, два відтінки полум’я походять від двох речей, які його живлять.
וככל המשל הזה כך הוא בהתלבשות הנשמה בגוף ונה״ב [ונפש הבהמית] שאור הנאחז ונתלבש בנפש הבהמית הוא כמשל האור שנאחז בפתילה. כי הנה הנה״ב [הנפש הבהמית] נלקחה מבחי׳ ק״נ [קליפת נוגה] וכלולה מע״ס [מעשר ספירות] דנוגה שכל ומדות.
Як у всій цій притчі, так само відбувається і з облаченням душі в тіло й тваринну душу (нефеш габагаміт): світло, яке закріплюється в тваринній душі й облачається в неї, подібне до світла в притчі, яке закріплюється в ґноті. Адже тваринна душа походить із рівня кліпат нога [оболонки, яку ще можна очистити й піднести] і включає десять сфер духовного прояву (сфірот) нога — інтелект і емоційні атрибути (мідот).
Тепер притчу застосовано до душі: світло Б‑жественної душі (нефеш елокіс), яке закріплюється в тваринній душі, подібне до полум’я, що охоплює ґніт. Тваринна душа походить із кліпат нога — єдиного рівня приховування, який ще можна очистити й піднести, — і має десять сил інтелекту та емоцій.
כי זלעו״ז [זה לעומת זה] עשה.1 כמו שיש ע״ס [עשר ספירות] בנשמה היא נה״א [נפש האלקית] שהם בקדושה. כך יש עשר בחי׳ בנה״ב [בנפש הבהמית] שהן לגרמיה כו׳. אשר שלט האדם באדם.2
Адже [Б‑г] створив це навпроти того. Так само як у душі, тобто нефеш елокіс, є десять сфірот, що належать до святості, так і в нефеш габагаміт є десять рівнів, які існують заради самих себе, тощо. «Коли людина панує над людиною».
Це випливає з принципу, що Б‑г створив святість і протилежне їй як відповідні одна одній сторони: десять сил нефеш елокіс належать до святості, тоді як десять сил нефеш габагаміт зосереджені на собі — існують «заради самих себе». Вислів Когелета «коли людина панує над людиною» прямо говорить про владу однієї людини над іншою; тут він натякає на дві душі в людині, що змагаються за владу.
Цей абзац співвідносить світильник із людиною: олія й ґніт породжують два світла, а світло нефеш елокіс закріплюється в нефеш габагаміт, як полум’я охоплює ґніт, адже кожна душа має десять відповідних сил.
Марей мекомот
- 1כי זלעו״ז עשה · Ecclesiastes 7:14
- 2אשר שלט האדם באדם · Ecclesiastes 8:9
5ולאם מלאם יאמץ.1 וע״ס [ועשר ספירות] דנה״א [דנפש האלקית] נאחזות ומתלבשות בע״ס [בעשר ספירות] דנה״ב [דנפש הבהמית] שהן לעומת זה. והכוונה הוא בכדי להפך נה״ב [נפש הבהמית] ולכלות אותה באור הנשמה.
«І один народ буде сильнішим за інший народ». Десять сфер духовного прояву (сфірот) Б‑жественної душі (нефеш елокіс) охоплюють і облачаються в десять сфірот тваринної душі (нефеш габагаміт), які є їхніми відповідниками. Мета полягає в тому, щоб перетворити тваринну душу й поглинути її світлом душі.
Б‑г сказав Рівці, що з близнюків у її утробі «один народ буде сильнішим за інший», і Альтер Ребе застосовує це до двох душ. Сили Б‑жественної душі входять у відповідні сили тваринної душі, щоб перетворити її й поглинути світлом душі.
ולהיות אתכפייא ואתהפכא כו׳ דוגמת כליון הפתילה באור הנאחז בה. וכמו שהפתילה עצמה נהפכת לאור ואש. כך נה״ב [נפש הבהמית] עצמה היא אתהפכא כו׳:
І [мета полягає в тому,] щоб відбувалися іскаф’я (підкорення) та ісхапха (перетворення) тощо, подібно до поглинання ґнота світлом, що охопило його. І так само, як сам ґніт перетворюється на світло й вогонь, сама тваринна душа проходить перетворення (ісхапха) тощо.
Мета полягає і в тому, щоб підкорити тваринну душу (іскаф’я), і в тому, щоб перетворити її (ісхапха), подібно до того, як полум’я поглинає ґніт. Як сам ґніт перетворюється на світло й вогонь, так само має перетворитися й сама тваринна душа.
У цьому абзаці йдеться про мету сходження душі в тіло: підкорити й зрештою перетворити тваринну душу, подібно до того, як ґніт перетворюється на саме полум’я, що його спалює.
Марей мекомот
- 1ולאם מלאם יאמץ · Genesis 25:23
«Я звеличу Тебе, мій Б‑же, Царю» ¶6–10
6אך להבין ענין זה כיצד תהיה התהפכות נה״ב [נפש הבהמית] החיונית להיות עולה במדרגה גדולה כ״כ [כל כך] להיות ממנה אור וגילוי אלקות.
Але [потрібно] зрозуміти: як може відбутися перетворення життєдайної тваринної душі (нефеш габагаміт), щоб вона піднялася на такий високий рівень, що з неї виходитимуть світло й розкриття Б‑жественності?
Alter Rebbe запитує, як тваринна душа, що лише оживляє тіло, може піднятися настільки високо, щоб стати джерелом світла й розкритої Б‑жественності. Відповідь розкривається в наступних кількох абзацах.
הנה כתיב ארוממך1 אלקי המלך.2 ויש בזה ב׳ פירושים3 הא׳ ארוממך ממטלמ״ע [ממטה למעלה] והב׳ ארוממך היינו להיות המשכת הרוממות מלמעלמ״ט [מלמעלה למטה].
Ось написано: «Звеличуватиму Тебе, Б‑же мій, Царю». Це можна тлумачити двома способами: перший — «Звеличуватиму Тебе» знизу вгору; другий — «Звеличуватиму Тебе» означає, що велич притягується згори донизу.
Він починає з першого вірша 145-го псалма: «Звеличуватиму Тебе, Б‑же мій, Царю». «Звеличувати» Б‑га може означати підносити речі знизу вгору або притягувати велич згори донизу, у світ.
В абзаці поставлено питання, як тваринна душа може перетворитися на джерело світла, і наведено вірш «Звеличуватиму Тебе, Б‑же мій, Царю» з двома тлумаченнями — рухом угору й рухом донизу.
У примітках Kehot наведено багато пізніших праць, які цитують цей уривок про «Звеличуватиму Тебе» або розвивають його тему, зокрема Ор га-Тора, Yahel Or, Сефер га-Маамарім 5633 і Perush HaMilos. Далі в Тора Ор (114a) цей вірш пояснюється інакше, із посиланням на цей маамар.
Марей мекомот
- 1הנה כתיב ארוממך · קטע מכאן מובא באוה״ת יתרו ע׳תשנא. פ׳ ואתחנן ע׳ עא. יהל אור ע׳ תעה. סה״מ תרל״ג כרך א ע׳ עא. וראה סידור עם דא״ח מו, סע״ב ואילך. ובארוכה בפירוש המלות לכ״ק אדה״א קח, ג ואילך. אוה״ת פ׳ תרומה ע׳ א׳שפא. בלקו״ת ראה כט, ד. שמע״צ פט, ד. מציין לכאן. לקמן קיד, א מפרש באופן אחר ע״ש שמציין לכאן.
- 2ארוממך אלקי המלך · Psalms 145:1
- 3ויש בזה ב׳ פירושים · ראה גם סידור עם דא״ח מו, ב ואילך. פיה״מ לאדה״א קח, ג ואילך. אוה״ת בראשית כרך ז תתשצט, א. סה״מ תר״ס ע׳ סד.
7וביאור הענין כי הנה פי׳ אלקי מלשון אלי הארץ1 שהוא ל׳ [לשון] כח2 שזה אמר דהע״ה [דוד המלך עליו השלום] בעבור כללות העולם
Пояснення цього таке: слово «Елокай» («мій Б‑г») походить від вислову «могутні (ейлей) землі», який означає силу. Це сказав цар Давид, мир йому, про світ загалом.
Слово «Елокай», «мій Б‑г», розуміється як споріднене з «ейлей га-арец» — «могутні землі», тому воно означає силу. Цар Давид говорив про Б‑га як про силу, що діє в усьому світі.
שהכח והחיות הנמשך בהם מאוא״ס [מאור אין סוף] ב״ה הממכ״ע [הממלא כל עלמין] הוא בבחי׳ המלך שלהיותו מלך על כל העולם הם חיים וקיימים ונתהוו מאין ליש מבחי׳ זו דמלכותו ית׳.
[Він мав на увазі], що сила й життєва сила (хают), які вливаються в них із Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), хай буде благословенний Він, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), належать до рівня «Царя»: оскільки Він — Цар усього світу, вони живуть і існують, і постали з нічого в буття завдяки цьому рівню Його царювання (Малхут), хай буде Він благословенний.
Сила й життєва сила, що вливаються у світ із Нескінченного світла, яке наповнює всі світи, походять від Б‑га як Царя. Оскільки Він — Цар світу, світ живе, існує й постав із нічого завдяки Його царюванню (Малхут).
У цьому абзаці пояснюється вислів «мій Б‑г, Цар»: Елокай означає Б‑жественну силу, що підтримує світ, і ця сила походить від царювання Б‑га — джерела всього створеного буття.
У фрагменті, наведеному в примітці Кегот, текст 5568 року додає, що йдеться про силу, яка є джерелом усіх сил, званих Елокім, — ангелів, відомих як «сини Елокім». Ор га-Тора припускає, що звеличувати «мій Б‑г, Цар» означає піднести силу, що міститься в мемале коль альмін, до рівня «Б‑га Вс‑вишнього» — сили совев коль альмін.
Марей мекомот
- 1פי׳ אלקי מלשון אלי הארץ · II Kings 24:15
- 2שהוא ל׳ כח · ”שהוא כח אור אלקי המהווה כל הנמצאים כו׳ מאין ליש וכמ״ש לאלקי האלקים שהוא בחי׳ כח ומקור לכל הכוחות האלקים שהן הן המלאכים שנק׳ בני אלקים כנודע” — סה״מ תקס״ח ח״ב ע׳ תרמד.
8ונודע שהמלוכה והממשלה שבמלך אינה רק בחי׳ הארה והתפשטות לזולתו ואינו נוגע למלך עצמו כמו שאר מעלות ומדות שבו שהוא חכם כו׳.
Відомо, що царювання та владарювання царя — це лише рівень / аспект (бхіна) сяйва й поширення назовні, до інших, і воно не стосується самого царя, як стосуються його інші достоїнства та якості — наприклад, те, що він мудрий тощо.
Влада царя поширюється назовні, на його підданих; вона не є частиною його власної сутності так, як його мудрість та інші якості. Царювання — це лише сяйво царя, яке поширюється на інших.
וזהו מלכותך מכ״ע [מלכות כל עולמים].1 שהתהוות כל עולמים עליונים ותחתונים והכח והחיות המלובש בהן ומהוה אותן נמשך מבחי׳ מדת מלכותך שהוא ענין מהות המלוכה והממשלה ולא ממהות המלך עצמו רק מבחי׳ מלכותו כו׳.2
Це [і є значення слів]: «Твоє царювання — царювання всіх світів»: виникнення всіх світів — вищих і нижчих, а також сила й життєва сила (хают), вбрані в них і ті, що приводять їх до буття, походять з рівня атрибуту «Твого царювання» (Малхут) — сутності царювання та владарювання, — а не із самої сутності Царя, а лише з рівня Його царювання тощо.
Це пояснює вірш «Твоє царювання — царювання всіх світів»: світи та життєва сила, яка їх творить, походять лише від атрибуту царювання Б‑га (Малхут), а не від Його сутності. Усе творіння походить від зовнішнього відблиску Б‑га.
Абзац визначає царювання як зовнішнє сяйво, яке не стосується власної сутності царя, і завершує висновком, що всі світи походять лише від царювання Б‑га, а не від Його сутності.
Примітка, датована 5595 (1834–35) і записана в рукописах, пояснює, що слово «Елокай» також зберігає своє просте значення б‑жественності: людина напружується, коли докладає сили, але Б‑г не змінюється від величезних сил, які Він являє, саме тому, що це лише відблиск Його царювання.
Марей мекомот
- 1מלכותך מכ״ע · Psalms 145:13
- 2שו״ה ולא ממהות — מלכותו כו׳ · בבוך 1135 גוכתי״ק הצ״צ (רק חלק מהמאמר והשאר חסר) ובבוך 1223 ניתוסף הגה״ה משנת תקצ״ה: ”והנה מה שנק׳ אלקי שהוא מלשון אילי הארץ וגם לשון אלקים כפשוטו, הענין הוא כי הנה פי׳ כח ואור וחיות הנז׳ תמיד בס׳ הקבלה, ולכאורה הוכפל לשון ללא צורך, אמנם באמת אינו כן, והענין כי הנה ענין הכח הוא ענין גילוי ההעלם הוא כמשל הכח שביד האדם לזרוק את האבן שהאבן הוא דומם וטבעו ליפול למטה וע״י כח הזורק נישא באויר היפוך טבעו האבן, והנה הכח הזה שיש ביד האדם לזרוק האבן, והנה הכח הזה כשלא זרקו עדיין הרי הי׳ הכח הזה בהעלם רק אחר שיצא אל הגילוי לזרוק האבן ממש אז נראה לעין כל שהכח מתגלה שהרי נושאו את האבן ביד זריקתו באויר נגד טבעו האבן ישאר, וגילוי זה של הכח שביד מן העלם אל הגילוי ברצון האדם תליא ואם יומשך בהעלם וגם איך וכמה יהי׳ הגילוי הכח, ועד״ז נק׳ בשמים ממעל כו׳, ע״כ שבח מעשי ידך שנמשל האור והחיות האלקים הנמשך ממנו ית׳ בכללות העולם בש׳ מעשי ידיך, שהוא כמשל גילוי הכח שביד האדם כו׳, ומזה נבראו העולמות מאין המוחלט ליש היפך הטבע, וגם עוד זאת כמו שע״י אצבעות היד מתחזק הכח לרוב מיני כחות לכתוב או לצייר או לזרוק כו׳, כן הן ריבוי מיני כחות לאין קץ נמשכים מבחי׳ ממכ״ע לבחי׳ לפושע״ד ולכן נק׳ שם אלקים לשון רבים כמ״ש אלקים קדושים ע״ש ריבוי התחלקות החיות, וכמו שיש גילוי כח מיד האדם לפעמים רק חיצוני׳ הכח לזרוק ולהגביה דבר קטן שאין צריך לזה פנימי׳ כוחו כלל ולפעמים יש גילוי פנימי׳ כוחו כו׳, וגם לפעמים מתלבש השכל בכח המעשה כמו לכתוב ולצייר ולפעמים הוא רק גילוי כח זה לבד בלי התלבשות השכל בו וכמו בכח הזריקה כו׳ כך בכח המהוה הצומח והדו״מ ע״כ יש כמה מיני המשכות כחות אלקים וכללות העולם פנימיות וחיצוניות, והתלבשות השכל בכח זה כמו בכח המהוה הנפש השכלית משא״כ בכח המהוה נפש הצומח והדומם כו׳, וכן בהתחלקות עולמות עליונים ש״י עולמות לכל צדיק כו׳, וע״כ נמשל לכח דוקא כי כל בחי׳ ריבוי המשכות אליו מובן עד״מ מהשמש כו׳ הכח שביד כו׳ ולא יובן כ״כ למשל המשכה האור מהשמש ואין שייך בו ריבוי התחלקות כ״כ, וזהו אלקים לשון כח, אך הוא ג״כ כפשוטי לשון אלקות שגילוי הכח שלמעלה אינו כמשל גילוי הכח שבאדם, שהאדם מתפעל עי״ז ומתיגע עד שמניח ויחזיר לאיתנו, משא״כ למעלה כתיב כי אני הוי׳ לא שניתי שאין בו שום שינוי והתפעלות ע״י המשכות וגילוי כח הנ״ל מההעלם אל הגילוי והיינו לפי שגילוי זה הוא דוקא רק הארה בעלמא, כמשל האור הנמשך מהשמש כו׳ שהוא רק מבחי׳ מלכותך, מה שנק׳ מלך על עם והתנשאות זו היא חיותם וקיומם וזהו רק הארה ולא גילוי מהות ועצמות המלך וע״כ גילוי בחי׳ זו אין פועל שום שינוי כו׳, או שלא תמשך ולא כמשל האור מהשמש שנמשך ממילא כו׳, וזהו אלקי לשון אלקות כפשוטו לומר שכח זה הוא אלקות שלמעלה מהשגת האדם ולא כמשל הכח מהאדם כו׳”.
9והנה להיות התפשטות אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בבחי׳ מלכותו ית׳ היו כמה צמצומים. וכמ״ש להודיע לבני האדם1 גבורותיו וכבוד הדר מלכותו.
А тепер: щоб Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, могло поширитися на рівень Його царювання (Малхут), благословенний Він, знадобилося кілька скорочень (цимцумім), як сказано: «Щоб сповістити синам людським про Його могутні діяння і про славу величі Його царювання».
Щоб Нескінченне світло поширилося на рівень царювання, знадобилося кілька скорочень (цимцумім). У вірші з псалма 145 йдеться про «могутні діяння» Б‑га разом зі славою Його царювання.
גבורותיו הן הן הצמצומים להיות כבוד הדר מלכותו. ואין זה אלא בחי׳ זיו להיות כבוד והדר. וכמאמר בשכמל״ו [ברוך שם כבוד מלכותו לעולם ועד] בחי׳ שם בלבד.
«Його могутні діяння» (гвуротав) — це саме цимцумім, завдяки яким постає «слава величі Його царювання». Це не що інше, як рівень сяйва (зив), що становить славу й велич, — як у вислові: «Благословенне Ім’я слави Його царювання навіки-віків»: лише рівень самого Імені.
Слово «гвурот» означає також стримування, тому Алтер Ребе тлумачить його як скорочення, завдяки яким стає можливим царювання. Царювання — це лише сяйво (зив), як підказує відповідь: «Благословенне Ім’я слави Його царювання»: воно є лише «Іменем», а не сутністю Б‑га.
ואי לזאת ארוממך שעי״ז יבא לקיום ואהבת את2 ה׳ אלקיך הוא אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה ממש בכל לבבך בשני יצריך3 שעי״ז אתכפייא כו׳ שלא יהי׳ [יהיה] חפץ ורצון אחר זולתו וכמ״ש מי לי בשמים4 וכו׳.
Тому: «Я звеличу Тебе» — завдяки цьому приходять до виконання заповіді «Люби Гаваю, свого Б‑га», тобто самого Нескінченного світла, благословенний Він, — «усім своїм серцем», обома своїми нахилами; адже завдяки цьому відбувається підкорення (іскаф’я) тощо, і людина не має жодного бажання чи волі, окрім Нього, як сказано: «Кого маю я на небесах…» тощо.
Отже, «Я звеличу Тебе» означає спрямувати свою любов не лише до цього сяйва, а до самого Нескінченного світла — любити Б‑га «усім своїм серцем», тобто обома нахилами: добрим і злим. Коли злий нахил підкорений, людина бажає лише Б‑га, як у словах: «Кого маю я на небесах…».
וזהו ארוממך ממטה למעלה.5 (ועי׳ [ועיין] בזהר וארא דכ״ח6 סוף ע״ב) וגם ארוממך המשכת הרוממו׳ מלמעלמ״ט [מלמעלה למטה].
Це і є «Я звеличу Тебе» — від низу догори. (Див. Зогар, Ваера, кінець 28b.) А «Я звеличу Тебе» означає також низведення величі згори донизу.
Любов, що підноситься до сутності Б‑га, є «звеличенням» знизу догори; саме для цього наведено Зогар, Ваера. Друге значення — низведення величі згори — пояснюється далі.
Пояснення: іноді ми промовляємо: «Єдиний, Життя світів, Цар», а іноді: «Цар, Єдиний, Життя світів».
Щоб пояснити значення низведення згори, Алтер Ребе звертається до двох порядків тих самих слів у молитвах. В одному «Цар» стоїть наприкінці, в іншому — на початку.
ופי׳ כי יחיד חי העולמים מלך היינו שהוא יחיד ומיוחד לבדו ית׳ וקדוש ומובדל כו׳.9
Значення вислову «Єдиний, Життя світів, Цар» таке: Він єдиний і особливий, лише Він, благословенний Він, святий і відокремлений тощо.
У вислові «Єдиний, Життя світів, Цар» Б‑г спершу постає як «Єдиний»: Він один, святий і відокремлений від світів. І лише потім ідеться про те, що Він є їхнім життям і Царем.
У цьому абзаці пояснюється, що царювання є лише сяйвом, якого досягають завдяки скороченням; тому «Я звеличу Тебе» знизу означає любов до сутності Б‑га, яка перевершує це сяйво. Далі вводяться два порядки слів «Єдиний, Життя світів, Цар», щоб пояснити значення низведення згори.
У наведеному в Ор га-Тора уривку із Зогару йдеться про піднесення нижнього світла до вищого, щоб нижнє світло постійно сяяло у вищому. Ор га-Тора описує це піднесення як рух сяйва, так би мовити, до свого джерела, коли воно включається в сутність Б‑га.
Марей мекомот
- 1להודיע לבני האדם · Psalms 145:12
- 2ואהבת את ה׳ אלקיך · Deuteronomy 6:5
- 3בכל לבבך בשני יצריך · Mishnah Berakhot 9:5
- 4מי לי בשמים · Psalms 73:25
- 5ארוממך ממטה למעלה · אוה״ת בראשית שכ, ב ”והיינו שיהי׳ הזיו עד״מ עולה למקורו כמו שהוא כלול בעצמותו”. ראה ספר המאמרים ת״ש ע׳ 100.
- 6(וע׳ בזהר וארא דכ״ח סע״ב) · ”ולאעלאה לי׳ לנהורא עילאה כו׳ ויתנהיר תדיר נהורא תתאה בנהורא עילאה” כן מעתיק באוה״ת שכא, ב לשון הזהר, וע״ש הביאור.
- 7פעם אומרים · ראה ד״ה בכ״ה בכסלו תר״ס ע׳ עב. ספר המאמרים תש״ג ד״ה יו״ט של ר״ה ע׳ 6.
- 8ופעם אומרים מלך יחיד חי העולמים · ראה סה״מ תקס״ט ע׳ קפה. דרך מצותיך ד״ה ואולם חי אני פ״ג קעח, ב. ובמ״מ לשם בתחלת המאמר. חלק מהמאמר נעתק בקונטרס עץ החיים לכ״ק אדמו״ר מהורש״ב. באוה״ת ויקהל ע׳ ב׳קנג — מציין לכאן.
- 9המשכת הרוממות מלמעלמ״ט · ראה ביהל אור ע׳ תקלח.
10וחי העולמים הוא ע״י כמה צמצומים להיות בבחינת מלך לעולם שעי״ז ארוממך מלמעלה למטה כו׳
І «Життя світів» постає завдяки кільком скороченням (цимцумім), щоб Він був на рівні Царя щодо світу; і завдяки цьому — «Я звеличу Тебе» згори донизу тощо.
У першому порядку Б‑г стає «Життям світів» лише завдяки кільком скороченням, які приводять Його до того, щоб Він був Царем над світом. Альтер Ребе пов’язує це з другим значенням слів «Я звеличу Тебе» — зі звеличенням, що простягається згори донизу.
ומלך יחיד חי העולמים היינו שלהיות חי העולמים הוא מתצמצם בבחי׳ מלך ובחינת מלך זה הגם שהוא בחי׳ אחרונה לגבי א״ס ב״ה עצמו מ״מ הוא בבחי׳ יחיד ומיוחד קדוש ומובדל כו׳ לגבי התהוות עלמין
А «Цар, Єдиний, Життя світів» означає, що, аби бути Життям світів, Він скорочує Себе до рівня Царя; і цей рівень Царя, хоч і є останнім рівнем щодо Самого Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, усе ж перебуває в категорії Єдиного й Особливого, святого й відокремленого тощо — стосовно постання світів.
У другому порядку спочатку постає «Цар»: щоб давати життя світам, Б‑г скорочує Себе до рівня Царя. І все ж цей рівень, хоч він є останнім і найнижчим щодо Самого Ейн Соф, усе ще є «Єдиним», святим і відокремленим порівняно зі світами.
ואי לזאת נמשך בחינת מלכותו לבחי׳ יחיד חי העולמים להיות התלבשות מלך יחיד קדוש ומובדל כו׳ בבחינת עלמין והיינו בעוה״ז הגשמי דוקא כי נעוץ תחלתן בסופן1 דייקא.
Тому рівень Його царювання (Малхут) простягається до рівня «Єдиного, Життя світів», щоб Цар — єдиний, святий і відокремлений тощо — облачався в рівень світів; а це відбувається саме в цьому фізичному світі, бо «початок їхній уклинений у кінець їхній» — саме так.
Завдяки цьому царювання Б‑га може принести властивість «Єдиного» в самі світи, так що святий, трансцендентний Цар облачається в них. Це відбувається саме у фізичному світі, бо, як сказано в Сефер Єціра, початок речей «уклинений у їхній кінець»: найвище пов’язане з найнижчим.
Абзац зіставляє два порядки: в одному Б‑г стає Царем завдяки скороченням; в іншому навіть Його царювання залишається «Єдиним» і трансцендентним, і саме ця трансцендентність облачається у фізичному світі, де зустрічаються найвище й найнижче.
Ор га-Тора, процитований у примітці Kehot до наступного абзацу, говорить, що саме в цьому світі рівень «Єдиного» — вінець (Кетер) — з’єднується з «Царем» — царюванням (Малхут), а не в порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут). Саме тому це порівнюється з полум’ям, що спалахує на ґноті, — великим світлом, яке з’являється в темряві ґнота.
Марей мекомот
- 1נעוץ תחלתן בסופן · Sefer Yetzirah 1:7
Світло, що відкривається через вчинки ¶11–13
11וזהו והיו הדברים האלה1 אשר אנכי מצוך היום כו׳ היום לעשותם23 כי הוא המשכת אור א״ס ב״ה ממש מצוך מלשון התקשרות
Це і є [значення слів]: «І нехай ці слова, які Я заповідаю тобі сьогодні, будуть…» тощо; «сьогодні, щоб виконувати їх» — адже це є низведення самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він; «заповідаю тобі» (метцавеха) — у значенні зв’язку.
Вірш «Ці слова, які Я заповідаю тобі сьогодні» тлумачиться як низведення самого Ор Ейн Соф. Слово «заповідаю» (метцавеха) розуміється як цавта — «зв’язок», адже міцва поєднує людину з Б‑гом.
בבחי׳ היום לעשותם דוקא שהוא בעולם הזה עולם המעשה ולא בעולמות עליונים שהם ע״י השתלשלות בירידת סתר המדרגות מעילה לעלול כו׳ ורחוקים מאור א״ס ב״ה ממש.
[Це відбувається] саме на рівні «сьогодні, щоб виконувати їх», тобто в цьому світі, світі дії, а не у вищих світах, які виникають через ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), через спадання прихованими рівнями від причини до наслідку тощо, і далекі від самого Ор Ейн Соф, благословенний Він.
Це відбувається саме «сьогодні, щоб виконувати їх»: у цьому світі, світі дії, як тлумачить ці слова Талмуд, а не у вищих світах. Вищі світи виникають через поступове спадання від причини до наслідку, тому вони далекі від самого Ор Ейн Соф.
משא״כ בסוף מעשה מתגלה אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה ממש שלא כדרך ירידת והשתלשלות העולמות אלא כמשל האור הנאחז בפתילה שקודם שנאחז בפתילה אינו עולה בשם אור כלל.
Інакше — наприкінці дії: там розкривається сам Ор Ейн Соф, благословенний Він, не шляхом спадання й послідовного розгортання світів, а подібно до світла, яке займається на ґноті: перш ніж воно займеться на ґноті, воно взагалі не вважається світлом.
Наприкінці дії, у найнижчій точці, розкривається сам Ор Ейн Соф — не через поступове спадання. Це подібно до полум’я, яке займається на ґноті: перш ніж воно охопить ґніт, його взагалі не вважають світлом.
У цьому абзаці ця ідея застосовується до міцвот: сутність Б‑га низводиться через фізичні дії в цьому світі, а не через поступове спадання вищих світів, — подібно до того, як полум’я стає світлом лише тоді, коли займається на ґноті.
У Талмуді, в трактаті Ерувін, «сьогодні, щоб виконувати їх» протиставляється словам «завтра — отримати за них винагороду». Маамар зосереджується на першій частині — виконанні в цьому світі.
Марей мекомот
- 1והיו הדברים האלה · Deuteronomy 6:6
- 2היום לעשותם · Eruvin 22a:5–6
- 3היום לעשותם · Deuteronomy 7:11
12וע״י התאחזותו בדבר גשמי נתהווה גילוי אור.1 אך אור זה צריך להמשיך על ידי עבודת האדם ורוח אייתי רוח2 ואמשיך רוח. אם ישים אליו לבו3 רוחו ונשמתו אליו יאסוף.
Завдяки тому, що воно тримається за матеріальний предмет, виникає розкриття світла. Але це світло потрібно низвести завдяки служінню людини, і «дух приводить дух і низводить дух». «Якщо він зверне до Нього своє серце, то збере до Нього свій дух і душу».
Полум’я стає видимим світлом лише завдяки тому, що тримається за щось матеріальне; так само світло Б‑га розкривається через матеріальні вчинки. Однак це світло потрібно низвести завдяки власному служінню людини: як сказано в Зогарі, дух знизу «приводить дух» згори. Слова Елігу в Йові, які прямо говорять про те, як Б‑г звертає Своє серце до людини й збирає назад її дух, тут тлумачаться так: людина звертає своє серце до Б‑га й збирає до Нього свій дух і душу.
У цьому абзаці додається, що світло, яке з’являється завдяки матеріальним речам, потрібно низвести зусиллями людини: пробудження духу людини викликає дух Б‑га.
Ор га-Тора, цитована в примітці Kehot, пояснює, що «світильник» означає додаткове світло, низведене в Малхут, — «Єдиний, Життя світів, Цар», — що поєднує Кетер і Малхут у цьому світі не так, як у порядку ішталшелуту.
Марей мекомот
- 1וע״י התאחזותו בדבר גשמי נתהווה גילוי אור · באוה״ת בראשית שכא, ב מציין ע״ז: ”ור״ל שבעוה״ז דוקא מחברים בחי׳ יחיד שהוא הכתר עם בחי׳ מלך שהוא המל׳, וזהו שלא כדרך השתלשלות ע״כ נמשל אל אחיזת האור בפתילה שבבחי׳ החשך שהוא הפתילה נאחז ונתגלה אור גדול, וכך הו״ע המשכת בחי׳ יחיד בבחי׳ מל׳ . . נמצא המכוון מזה דבחי׳ נר זהו״ע מה שנמשך תוס׳ וריבוי אור במל׳ היינו בחי׳ יחיד חי העולמים מלך” עכ״ל שם.
- 2ורוח אייתי רוח · Zohar II, 162b
- 3אם ישים אליו לבו · Job 34:14
13וזהו ענין הדלקת הנרות להדליק ולהמשיך האור1 שיהא נאחז בפתילה. וזהו קרוב ה׳ לכל קראיו2 לכל אשר יקראהו באמת.
У цьому полягає значення запалювання світильників: запалити й притягнути світло вниз, щоб воно втрималося на ґноті. І це [значення] слів: «Ім’я Б‑га (Гавая) близьке до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його в істині».
Запалювання світильників означає притягнути світло вниз, щоб воно втрималося на ґноті. У цьому полягає значення слів «Гавая близька до всіх, хто кличе Його в істині»: звернення до Нього притягує вниз Його близькість.
דהיינו להיות אמת ה׳ לעולם. ואמתות ה׳ הוא שמעלה ומטה שוים לפניו ית׳ כחשיכ׳ [כחשיכה] כאורה3
Тобто щоб у світі (ле-олам) була «істина Гаваї». Істина Гаваї полягає в тому, що верхнє й нижнє рівні перед Ним, благословенним, — «як темрява, так і світло».
Кликати «в істині» означає привнести у світ «істину Гаваї». Ця істина полягає в тому, що верхнє й нижнє рівні перед Ним, адже для Нього «темрява — як світло».
וסדר ההשתלשלות הוא רק בערכנו ובערך כל העולמות הברואים מאין ליש שלא יבטלו במציאות ונק׳ כדמותנו4 דמות כבוד5 ה׳. אבל בצלמנו בצלם אלקים6 היינו אמתות יחודו יתברך בעליונים ובתחתונים בשוה.7
Порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) стосується лише нас і всіх світів, створених із небуття в буття, щоб вони не втратили свого існування; і це називається «за нашою подобою», «подоба слави Гаваї». А «за нашим образом», «образ Б‑га» — це істина Його єдності, благословенний Він, однаковою мірою у вищих і нижчих світах.
Впорядкована послідовність вищих і нижчих світів існує лише з нашої перспективи та з перспективи створених істот, щоб вони не були поглинуті й не втратили свого існування; це називається «подобою» Б‑га. «Образ» Б‑га, навпаки, — це істина Його єдності, однаково присутньої у найвищих і найнижчих світах.
У цьому абзаці запалювання світильників пов’язується з привнесенням у світ «істини Гаваї»: для Б‑га верхнє й нижнє рівні, тоді як упорядкована ієрархія світів існує лише заради створінь.
Ор га-Тора, на який посилається примітка Kehot, зауважує, що у благословенні сказано «запалити», а не вжито Торуове «коли підноситимеш» (беаалотха): храмовий світильник, як і шабатній, — це «Я звеличу Тебе» знизу вгору, тоді як ханукальний світильник — це «Я звеличу Тебе» згори вниз; тому в благословенні сказано «запалити».
Марей мекомот
- 1להדליק ולהמשיך האור · ראה באוה״ת שם שכב, א הדיוק בלשון הברכה שמברכין להדליק ולא כמ״ש בהעלותך ”כי נר דהיכל דוגמת נר שבת ארוממך מלמטלמ״ע ונר חנוכה דוגמת ארוממך מלמעלמ״ט, ע״כ נאמר להדליק”, ע״ש.
- 2קרוב ה׳ לכל קוראיו · Psalms 145:18
- 3כחשיכ׳ כאורה · Psalms 139:12
- 4כדמותנו · Genesis 1:26
- 5דמות כבוד ה׳ · Ezekiel 1:28
- 6בצלם אלקים · Genesis 1:27
- 7אמת ה׳ לעולם · Psalms 117:2
Милість, що перевершує міру ¶14
14וכיצד נמשך אמת ה׳ לעולם אמר הכתוב כי גבר עלינו חסדו.1 מחמת תגבורת חסד ואור עליון יותר מערך השתלשלות.
Як же «істина Імені Б‑га (Гавая)» притягується у світ? Писання каже: «Бо Його милість взяла гору над нами» — завдяки сплеску вищої милості (Хесед) і світла, що виходять за межі міри ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
Як істина Гавая притягується у світ? Завдяки тому, що «Його милість взяла гору над нами»: сплеску вищої милості й світла, які перевершують упорядкований лад світів, що розгортаються згори вниз.
והיינו ע״י נה״ב [נפש הבהמית] כד אתהפכא ואתכפייא כי נה״ב [נפש הבהמית] הגם שלמטה בעוה״ז היא במדרגה שפלה מ״מ שרשה ומקורה העליון היא הגבה למעלה במאד
Це відбувається завдяки тваринній душі (нефеш габагаміт), коли вона перетворюється й підкорюється (ітгапха та іткаф’я). Адже хоча внизу, у цьому світі, тваринна душа перебуває на низькому рівні, її корінь і вище джерело все ж дуже високо.
Цей сплеск відбувається завдяки тваринній душі, коли вона перетворюється й приборкується. Хоч у цьому світі вона перебуває низько, її корінь дуже високий.
Адже її корінь — на рівні «до того, як зацарював будь-який цар», як пояснюється в іншому місці щодо їжі, якою живиться людина: її корінь походить із високого місця тощо.
Її корінь — на рівні «до того, як зацарював будь-який цар», тобто царі Едому, які в Кабалі відповідають світу Тогу, що передував упорядкованим світам. У Тора Ор, у маамарі на главу Бешалах, Альтер Ребе так само пояснює, чому їжа, хоча вона нижча за людину, може підтримувати її: Б‑жественна іскра в їжі має вищий корінь — зі світу Тогу.
ולכך ע״י התהפכות נה״ב [נפש הבהמית] בהתגברות הטוב על הרע מעורר כך למעלה בשרשה תגבורת אור וחסד עליון להיות גילוי אמת ה׳ לעולם אמתות ה׳ ממש.
Тому, коли тваринна душа перетворюється і добро бере гору над злом, це пробуджує відповідно вгорі, у її корені, сплеск світла й вищої милості, щоб у світі розкрилося «істина Гавая» — сама істина Гавая.
Отже, коли тваринна душа перетворюється, а добро долає зло, у її високому корені пробуджується сплеск вищого світла й милості. Це розкриває у світі істину Гавая — саму істину Гавая.
(והוא בחי׳ חסד עליון הממתיק הגבורות. פי׳ דהרי מבואר לעיל שכדי להיות התפשטות האור בבחי׳ מל׳ הוא ע״י גבורות וצמצומים כמ״ש להודיע לבני האדם גבורותיו5 כו׳.
(Це рівень вищої милості, що підсолоджує гвурот (стримувальні сили). Адже, як пояснювалося вище, поширення світла на рівень царювання (Малхут) відбувається завдяки гвурот і скороченням (цимцумім), як сказано: «Щоб сповістити синам людським про Його могутні діяння (гвуротав)» тощо.
У дужках пояснюється, що йдеться про вищу милість, яка «підсолоджує» стримувальні сили (гвурот). Як пояснювалося вище, царювання розкривається лише через стримування й скорочення — через «могутні діяння» з цього вірша.
אבל בחי׳ כי אתה נרי6 הוי׳ הוא בחי׳ כי גבר עלינו חסדו להיות תוספת אור בלי צמצומים כו׳. ונק׳ בחי׳ מיתוק זה יחוד קובה״ו [קודשא בריך הוא ושכינתיה] כמ״ש בתניא פמ״א [פרק מ״א / פרשה מ״א] בהג״ה [בהגהה])7
Але рівень «Бо Ти — моя лампа, Гавая» — це рівень «Бо Його милість взяла гору над нами»: він приносить додаткове світло без скорочень тощо. Це підсолодження називається єднанням Святого, благословенного Він (Кудша бріх ху), і Його Б‑жественної присутності (Шехіни), як пояснюється в примітці до 41-го розділу Танія.)
Світло слів «Бо Ти — моя лампа, Гавая» — це милість, що «бере гору» й приносить додаткове світло без скорочень. Це підсолодження — єднання Святого, благословенного Він, і Його Шехіни, про яке йдеться в примітці до 41-го розділу Танія.
אך הנה כמו במשל אור הנר הנ״ל שע״י כליון הפתילה לבדה אינה מאיר כ״כ [כל כך] כ״א ע״י השמן.
Однак, як у наведеному вище прикладі світла лампи: саме лише згоряння ґнота не дає їй світити так яскраво; світло з’являється завдяки олії.
У прикладі з лампою є ще один елемент: саме лише згоряння ґнота не дає доброго світла без олії. Тепер олії має відповідати певний елемент у душі.
כך צ״ל בחי׳ שמן בעבודת האדם בהתלבשות הנשמה בגוף. והוא ענין שמן משחת קדש8 ורומז על התורה
Так само в служінні людини, коли душа перебуває в тілі, має бути рівень олії. Це «священна олія помазання» (шемен мішхат кодеш), і вона натякає на Тору.
Служіння людини, коли душа перебуває в тілі, також потребує «олії». Ця олія — Тора; на неї натякає «священна олія помазання».
כי קדש הוא בבחי׳ חכמה ואורייתא מחכמה נפקת והשמן היא פנימיות החיות שבכל הדברים שמוציאים מהן השמן.
Адже «святе» (кодеш) належить до рівня мудрості (Хохма), а «Тора походить від Хохми». А олія — це внутрішній вимір (пніміют) життєвої сили (хают) у всіх речах, з яких добувають олію.
«Святе» (кодеш) означає Хохму, а Тора походить від Хохми. Олія — це найглибша життєва сила всього, з чого її відтискають.
У цьому уривку пояснюється, що істина Гавая розкривається через сплеск милості, який виходить за межі впорядкованих світів. Його пробуджує перетворення тваринної душі, корінь якої дуже високий. Далі автор переходить до другого складника лампи — олії, якою є Тора.
У Тора Ор на главу Бешалах, на який посилається примітка Kehot, ставиться питання: чому людині потрібен хліб, якщо хлібові людина не потрібна? Відповідь пов’язана з коренями Тогу й Тікун: людина має корінь у Тікун, тоді як їжа, як сказано в цьому маамарі, походить «із високого місця». З тієї самої причини перетворена тваринна душа стає джерелом більшого світла.
Марей мекомот
- 1כי גבר עלינו חסדו · Psalms 117:2
- 2לפני מלך מלך · Genesis 36:31
- 3וכמ״ש במ״א מענין המאכל שעליו יחי׳ האדם · ראה לעיל ט, ד. לקמן סה, ד. לקו״ת צו יג, ב ועוד.
- 4יחיה האדם · Deuteronomy 8:3
- 5להודיע לבני האדם גבורותיו · Psalms 145:12
- 6כי אתה נרי הוי׳ · II Samuel 22:29
- 7יחוד קובה״ו כמ״ש בתניא פמ״א בהג״ה · Tanya, Likkutei Amarim 41
- 8שמן משחת קדש · Exodus 30:31
Олія, трепет і любов ¶15–21
15ולכן בכל הדברים יש שמן ואפי׳ [ואפילו] באבנים1 כי כולם בחכמה עשית2 ויש בכולם פנימית החיות בבחי׳ שמן.
Тому олія є в усьому, навіть у камінні, адже «Ти створив усе мудрістю (Хохма)», і в усьому є внутрішній вимір (пніміют) життєвої сили (хают), на рівні олії.
Оскільки все було створене через Хохму, кожна створена річ має внутрішню життєву силу — свою «олію», навіть каміння. В іншому записі цього маамару (Сефер га-Маамарім 5568), наведеному в примітці Kehot, як доказ того, що олія є внутрішнім виміром кожної наявної речі, подано вірш «олію з кременистої скелі».
והשמן הנמשך מקדש שהיא ח״ע [חכמה עילאה] היא ג״כ המתלבשת אפי׳ [אפילו] בדברים גשמיים כמו זרעים מועד כו׳.
А олія, що походить зі «святого» (кодеш), тобто з Вищої Хохми, — це також те, що облачається навіть у матеріальні речі, як-от Зераїм (землеробство) [і] Моед (свята) тощо.
Олія, що походить зі «святого», з Вищої Хохми, так само облачається в розгляд Торою матеріальних питань. Зераїм і Моед — це порядки Мішни, присвячені землеробству та святам.
Абзац показує, що олія — внутрішня життєва сила, яка походить від Хохми, — присутня в усьому, а Вища Хохма, Тора, облачається навіть у її закони про матеріальні речі.
Текст 5568 року, наведений у примітці Kehot, підтверджує слова «навіть у камінні» віршем «олію з кременистої скелі» і пояснює, що олія є внутрішнім виміром кожної наявної речі, як написано в Pardes.
Марей мекомот
- 1בכל הדברים יש שמן ואפי׳ באבנים · לעיל לט, ד. בתקס״ח ע׳ תרמז מביא ראי׳: ”וכמ״ש ושמן מחלמיש צור כי בחי׳ שמן הוא בחי׳ פנימיות כל דבר נמצא והוא בכל הנמצאים כולן כו׳ וכמ״ש בפרדס”: וכמ״ש כולם בחכמה.
- 2כולם בחכמה עשית · Psalms 104:24
16ושמן זה הוא הגורם הארה רבה להיות האור טוב להאיר. והיינו להיות גלוי אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בנפש האדם בגלוי ממש כאלו רואה כו׳
Саме ця олія викликає велике осяяння, завдяки якому світло добре сяє. Тобто вона спричиняє розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, у душі людини — справжнє розкриття, наче людина бачить тощо.
Олія змушує світло яскраво сяяти: вона приносить справжнє розкриття Нескінченного світла в душі людини, настільки виразне, наче вона могла б його бачити.
ולא בדמיונות הנולדים מן המחשבה לבדה שהן חולפות ועוברות ואינן קבועות בנפש באמת לאמתו רק שיהא הגלוי בלב באמת לאמתו קבוע ותקוע בחיזוק כיתד שלא תמוט להיות נגדו תמיד1
Не йдеться про уявні образи, народжені самою думкою, які минають і зникають, не закріплюючись у душі в абсолютній істині; натомість розкриття має бути в серці — справжнє, закріплене й міцно вкорінене, мов кілок, який не зрушити, щоб воно завжди було перед людиною.
Йдеться не про скороминущий образ, породжений самою думкою, який згасає і не залишає тривалого сліду. Розкриття має закріпитися в серці, бути міцним, мов кілок, який не зрушити, і завжди залишатися перед людиною.
וגלוי זה הוא להיות יראת ה׳ על פניו יראה עלאה בבחי׳ בטול ממש הנרמזת באות יו״ד של שם הוי׳ כנודע כי שם הוי׳ הוא דחילו ורחימו רחימו ודחילו.
Це розкриття має привести до того, щоб «трепет перед Б‑гом» був «на його обличчі»: до вищого трепету (їра ілаа), рівня справжнього самоусунення (бітуль), на який натякає літера йод Імені Б‑га (Гавая). Адже, як відомо, Ім’я Б‑га — це трепет і любов, любов і трепет (дехілу у-рехіму, рехіму у-дехілу [трепет і любов, любов і трепет]).
Таке тривале розкриття породжує «трепет перед Б‑гом на його обличчі»: вищий трепет, цілковите самоусунення, на який натякає йод Гаваї. Як відомо, чотири літери Гаваї означають спочатку трепет і любов, а потім любов і трепет; у Лікутей Тора на Shir HaShirim зроблено посилання саме на цей маамар: велика любов — це верхня гей, а вищий трепет — йод.
נמצא שאות יו״ד הרומזת לחכמה הוא בחי׳ דחילו שהיא בחי׳ יראה עלאה2 אם אין חכמה אין יראה.34 לכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] מה להלן באימה5 וביראה אף כאן כו׳.
Отже, літера йод, що натякає на мудрість (Хохма), відповідає трепету (дехілу), тобто вищому трепету: «Якщо немає Хохми, немає й трепету». Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Як там — зі страхом і трепетом, так і тут» тощо.
Йод означає Хохму, а отже — вищий трепет, як навчає вислів: «Якщо немає Хохми, немає й трепету». Саме тому Тору, що походить від Хохми, слід вивчати зі страхом і трепетом, як біля Сінаю.
У цьому абзаці олію визначено як джерело сталого розкриття Б‑га в серці. Воно породжує вищий трепет і самоусунення, на які натякає йод Гаваї та які пов’язані з Хохмою і Торою.
Ор га-Тора, наведений у примітці Kehot, зазначає, що цей маамар і його Біур ототожнюють вищий трепет із Хохмою, яка передує великій любові, як і в більшості маамарів. Натомість Iggeres HaKodesh 18 ставить любов, що є насолодою, після вищого трепету; отже, там вищий трепет слід розуміти як Біна. У Лікутей Тора на Shir HaShirim наведено посилання на Біур цього маамара: велика любов — це верхня гей, а вищий трепет — йод.
Марей мекомот
- 1להיות נגדו תמיד · Psalms 16:8
- 2שהיא בחי׳ יראה עלאה · ”בד״ה כי אתה נרי [כאן] ובהביאור פי׳ כי יראה עילאה היא חכמה והיא למעלה מאהבה רבה וכן פי׳ ברוב הדרושים וכ״ה במאו״א אות י׳ סכ״ו”. אוה״ת נ״ך כרך א ע׳ תרכד, ומציין שם לאגה״ק סי׳ יח ששם מבאר שבחי׳ אהבה בתענוגים באה אחר יראה עילאה כי דרכו של איש לחזור צריך לפרש אשר יראה עילאה זהו בינה ואהבה בתענוגים זהו אבא, ע״ש ובאוה״ת שה״ש כרך ב ע׳ תרטו. וראה בלקו״ת שה״ש טו, ג וז״ל שם ”ועיין בפ׳ מקץ בביאור על פסוק כי אתה נרי שאהבה רבה היא בחינת ה׳ עילאה ויראה עילאה היא בחי׳ יוד כו׳”.
- 3אם אין חכמה אין יראה · אבות פ״ג מי״ז.
- 4אם אין חכמה אין יראה · Pirkei Avot 3:17
- 5מה להלן באימה · Berakhot 22a:4
17והיינו מפני התלבשות ח״ע [חכמה עילאה] ששם שורה ומתגלה אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה ממש בבחי׳ בטול אפי׳ [אפילו] בדברים גשמיים הנאמרים בתורה אשר לפנינו.
Це завдяки облаченню вищої мудрості (Хохма), де перебуває й розкривається саме Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, у стані самоусунення (бітуль) — навіть у матеріальних питаннях, про які йдеться в Торі, що перед нами.
Причина в тому, що вища мудрість облачена в Тору, і там Нескінченне світло перебуває й розкривається у стані самоусунення. Це стосується навіть обговорення в Торі матеріальних питань.
והלכה זו היא דבר ה׳ ממש. וכן האדם כשעוסק בתורה דבר ה׳ ממש ורוח פיו מדבר בו.
І ця галаха — саме слово Б‑га. Так само, коли людина займається Торою, [це] саме слово Б‑га, і подих Його уст промовляє в ній.
Отже, кожен закон Тори справді є словом Б‑га. Коли людина вивчає Тору, слово Б‑га й подих Його уст промовляють через неї.
У цьому абзаці пояснюється, чому вивчення Тори вимагає трепету: власна мудрість Б‑га облачена в кожен закон, тож людина, яка вивчає Тору, промовляє слово Б‑га.
18וכמ״ש ודברי אשר שמתי בפיך1 ועז״נ [ועל זה נאמר] ודברת בם2 להיות המשכ׳ חכמה ויראה עילאה בם בד״ת [בדברי תורה].
Як написано: «І слова Мої, які Я вклав у твої уста»; і про це сказано: «І говоритимеш про них (бам)», — щоб у них (бам), тобто у словах Тори, низводилися мудрість (Хохма) і вищий трепет.
Це підтверджують слова Єшаягу: «І слова Мої, які Я вклав у твої уста». Вислів «говоритимеш про них (бам)» тлумачиться як низведення Хохми й вищого трепету у слова Тори, які людина промовляє.
ומזה נמשך תפלת י״ח בלחש ובחשאי בחי׳ שמן שהוא בחי׳ בטול. וע״ז רומזים כריעות והשתחואות שבתפלה שהם המשכות הבטול.
Звідси походить молитва Шмоне-Есре, яку промовляють пошепки й тихо, — рівень (бхіна) олії, що є рівнем самоусунення (бітуль). На це вказують уклони й доземні поклони під час молитви, які низводять самоусунення.
Молитву Шмоне-Есре промовляють пошепки й тихо, бо вона виражає цю «олію» — самоусунення, властиве вищому трепету. Уклони під час молитви також низводять це самоусунення.
У цьому абзаці ідея олії, Хохми й вищого трепету поширюється з вивчення Тори на молитву: тиха молитва Шмоне-Есре та уклони в ній виражають самоусунення.
Марей мекомот
- 1ודברי אשר שמתי בפיך · Isaiah 59:21
- 2ודברת בם · Deuteronomy 6:7
19ולכן כתיב בעמדם תרפינה כנפיהם1 בבחי׳ לחש וחשאי. ויראה הנרמזת בה״א [באות ה״א] אחרונה של שם הוי׳ היא יראה תתאה שלא למרוד בממה״מ [במלך מלכי המלכים] הקב״ה ולא למרות עיני כבודו.23 והוא בחי׳ הפתילה ששולט בה אור האש להפך ולכלות אותה.
Тому сказано: «Коли вони стояли, вони опускали свої крила» — аспект (бхіна) шепоту й мовчання. А трепет, на який вказує остання літера гей Імені Б‑га (Гавая), — це нижній трепет (їра татаа): не повставати проти Царя над царями царів — Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху), — і не зневажати очей Його слави. Це бхіна ґнота, над яким панує світло вогню, щоб перетворити й спалити його до кінця.
Ангели Єхезкеля опускають крила, коли завмирають, подібно до тиші молитви, що промовляється пошепки. Нижній трепет, на який вказує остання літера гей Гаваї, — це страх повстати проти Царя; він відповідає ґноту, який полум’я долає, перетворює й поглинає.
Цей абзац пов’язує тиху молитву з нерухомістю ангелів і ототожнює нижній трепет — страх повстати проти Б‑га — з ґнотом лампи, який згорає й перетворюється.
У рукописі тут стоїть жіноча форма «і вона є» (ве-гі), тож слова «бхіна ґнота» прямо стосуються трепету.
Марей мекомот
- 1בעמדם תרפינה כנפיהם · Ezekiel 1:24
- 2שו״ה עיני כבודו — והוא · בכת״י הנ״ל: והיא.
- 3ולא למרות עיני כבודו · Isaiah 3:8
20וב׳ גווני אור הם ב״פ [ב׳ פעמים] רחימו שבשם הוי׳ כי ואהבת1 בגימט׳ [בגימטריא] ב״פ [ב׳ פעמים] אור2 היינו האהבה הרמוזה בה׳ ראשונה של הוי׳ היא בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] הבאה מלמעלה אהבה בתענוגים3 שהיא בחי׳ מתנה כו׳
Два кольори світла — це два [згадування про] любов (рехіму) в Імені Б‑га (Гавая), адже веаавта («і любитимеш») за гематрією дорівнює подвійному ор («світло»). Тобто любов, на яку вказує перша гей Імені Гавая, — це рівень великої любові (агава раба), що приходить згори, «любові в насолодах», — рівень дару тощо.
Два кольори полум’я відповідають двом згадуванням любові у вислові «трепет і любов, любов і трепет», а слово веаавта («і любитимеш», 414) за гематрією дорівнює подвійному слову ор («світло», 207). Любов першої гей — це велика любов, що приходить згори, «любов у насолодах», дарована як подарунок.
והיא בחי׳ נהורא חיוורא ואהבה הרמוזה בוי״ו של שם הוי׳ היא האהבה הנולדה בנפש המשכלת ומתבוננת בגדולת א״ס ב״ה והיא בחי׳ נהורא אוכמא הקרובה אל הפתילה ומתאחזת בה:
Це рівень білого світла (неора хівра). А любов, на яку вказує вав Імені Гавая, — це любов, що народжується в душі, яка осягає й споглядає велич Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він; це рівень темного світла (неора ухма), яке близьке до ґнота й тримається за нього.
Любов, що походить згори, — це біле світло. Любов вав народжується, коли душа осягає й споглядає велич Б‑га; це темне світло, близьке до ґнота й таке, що тримається за нього.
У цьому абзаці два кольори полум’я співвіднесено з двома видами любові: любов’ю, дарованою згори, — білим світлом першої гей, і любов’ю, що народжується зі споглядання, — темним світлом вав.
Марей мекомот
- 1ואהבת · Deuteronomy 6:5
- 2ואהבת בגימט׳ ב״פ אור · נסמן לעיל לב, ג.
- 3אהבה בתענוגים · Song of Songs 7:7
21וזהו כי אתה נרי1 הוי׳ שבחי׳ הוי׳ היא בבחי׳ נר בשמן ופתילה. וב׳ גווני אור הרמוזות בד׳ אותיות של הוי׳ נעשה נרי שמתלבש בנר הוי׳ נשמת אדם2 כנ״ל:
Ось [що означають слова]: «Бо Ти — мій світильник, Гавая»: рівень Імені Б‑га (Гавая) відповідає рівню світильника з олією та ґнотом; разом із двома відтінками світла, на які натякають чотири літери Гаваї, [він] стає «моїм світильником», убираючись у «світильник Гаваї — душу людини», як пояснено вище.
Тепер пояснюється перша половина вірша: Ім’я Б‑га (Гавая) набуває форми світильника з олією, ґнотом і двома відтінками світла, що відповідають чотирьом літерам Імені. Воно стає «моїм світильником», убираючись у людську душу — «світильник Гаваї».
Цей абзац завершує пояснення слів «Бо Ти — мій світильник, Гавая»: чотири літери Імені набувають форми світильника душі.
Марей мекомот
- 1כי אתה נרי הוי׳ · II Samuel 22:29
- 2נר הוי׳ נשמת אדם · Proverbs 20:27
Вища Гавая ¶22–23
22והוי״ה יגיה חשכי.1 והוי׳ בתוספת וי״ו רומזת על בחי׳ הוי׳ ביותר עליונה. וכמ״ש הוי״ה הוי״ה אל רחום וחנון2 כו׳.
«І Гавая осяває мою темряву». Вислів «і Гавая» з доданою літерою вав натякає на ще вищий рівень Імені Гавая, як написано: «Гавая, Гавая, Б‑г, милосердний і милостивий» тощо.
У другій половині вірша, «і Гавая осяває мою темряву», вжито вислів «і Гавая» з доданою літерою вав, що вказує на ще вищий рівень Імені. Те саме подвоєне Ім’я відкриває тринадцять атрибутів милосердя: «Гавая, Гавая, Б‑г, милосердний і милостивий»; у Лікутей Тора до Хукат, на який посилається примітка Kehot, наведено Ідру, де сказано, що перше Ім’я перебуває у рівні емоційних атрибутів (Зеїр Анпін), а друге — в Атіку, внутрішньому рівні вінця (Кетер).
ופסיק טעמא בגווייהו שיש ב׳ בחי׳ הוי׳. והענין כי פעם כתיב3 הוי׳ רחום וחנון ופעם כתיב חנון ורחום45 הוי׳.6
Між ними стоїть знак кантиляції (песік), адже є два рівні Гавая. Пояснення таке: в одному місці написано: «Гавая, милосердний і милостивий», а в іншому — «Милостивий і милосердний — Гавая».
Там знак кантиляції (песік) відділяє одне Ім’я від другого, показуючи, що це два рівні. У Писанні також сказано і «Гавая, милосердний і милостивий», і «Милостивий і милосердний — Гавая»; різний порядок слів пояснить ці два рівні.
У цьому абзаці йдеться про друге Ім’я у вірші — «і Гавая» з доданою літерою вав. На підставі подвоєного Імені у тринадцяти атрибутах милосердя та двох варіантів порядку слів показано, що є два рівні Імені Гавая.
Лікутей Тора до Хукат, на яке посилається примітка Kehot, цитує Ідру, де сказано, що перше Ім’я перебуває в Зеїр Анпіні, а друге — в Атіку, внутрішньому рівні Кетера.
Марей мекомот
- 1והוי״ה יגיה חשכי · II Samuel 22:29
- 2ה׳ ה׳ אל רחום וחנון · Exodus 34:6
- 3פעם כתיב . . שבסדר ההשתלשלות · ראה ד״ה חייב אדם לברך תרל״ח פרק ד.
- 4חנון ורחום ה׳ · Psalms 111:4
- 5חנון ורחום הוי׳ · Psalms 145:8
- 6והוי׳ . . על בחי׳ הוי׳ ביותר עליונה · ראה לקו״ת פ׳ חקת נז, ג בשם האדרא דשם הראשון בז״א והב׳ בעתיק ע״ש.
23ופי׳ הוי׳ רחום וחנון1 שכדי להיות התגלות מדות רחום וחנון מאוא״ס [מאור אין סוף] ב״ה דלאו מכל אלין מדות2 איהו כלל.3 הוצרך להיות בחי׳ הוי׳ שהוא צמצום והתפשטות המשכה והתפשטות.
Значення слів «Ім’я Б‑га (Гавая), милосердний і милостивий» полягає в тому, що для розкриття атрибутів милосердя й милості з Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, адже «Він зовсім не належить до жодного з цих атрибутів», необхідний був рівень Гаваї, що є скороченням і розширенням, притягуванням вниз і розширенням.
У вислові «Гавая, милосердний і милостивий» Ім’я стоїть на першому місці. Сутність Б‑га, Нескінченне світло, не має жодного з цих атрибутів, як сказано в Тікуней Зогар, тому необхідна була Гавая, що розуміється як скорочення й розширення, — притягування вниз, завдяки якому можуть проявитися милосердя й милість.
אך פי׳ חנון ורחום4 הוי׳ היינו שמבחי׳ חנון ורחום דהיינו5 מפני כי חפץ חסד הוא6 נמשך בחי׳ הוי׳ שהוא צמצום והתפשטות כו׳ שבסדר ההשתלשלות
Але значення слів «Милостивий і милосердний — Гавая» полягає в тому, що з рівня «милостивий і милосердний», тобто тому, що «Він бажає милості», притягується вниз рівень Гаваї, який є скороченням і розширенням тощо, у межах порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
У вислові «Милостивий і милосердний — Гавая» порядок зворотний, і спочатку названо атрибути: оскільки Б‑г «бажає милості», з милосердя й милості притягується вниз Гавая впорядкованих світів, із її скороченням і розширенням.
משא״כ הוי׳ שקודם רחום וחנון היא ההוי׳ שלמעלה מגדר ההשתלשלות.
На відміну від цього, Гавая, що стоїть перед словами «милосердний і милостивий», — це Гавая, яка перебуває над межами ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз.
Гавая, що стоїть перед словами «милосердний і милостивий» у тринадцяти атрибутах, є вищою — вона перебуває над межами впорядкованих світів.
ושם נעשה ג״כ בחי׳ הוי׳ שהוא צמצום והתפשטו׳ [והתפשטות] כו׳ כדי להמשיך מדת רחום וחנון בהוי׳ שבסדר ההשתלשלות.
І там також виникає рівень Гаваї, що є скороченням і розширенням тощо, аби притягнути атрибут «милосердний і милостивий» до Гаваї, яка перебуває в межах порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз.
Навіть вища Гавая передбачає певне скорочення й розширення, але її мета — внести милосердя й милість у нижчу Гаваю, що перебуває у впорядкованих світах. Отже, вище Ім’я є джерелом милості, яка сягає нижчого.
(Див. також пояснення до вірша «І я благав Гаваю» та до вірша «Ізраїль побачив велику руку» тощо — про два Імені Гавая.)
Алтер Ребе посилається на два інші маамари, у яких ідеться про два Імені Гавая. У примітках Kehot зазначено, що вони надруковані в Ор га-Тора до розділу Ваетханан і в Тора Ор до розділу Бешалах.
У цьому абзаці пояснюються два рівні Гаваї: один — у межах впорядкованих світів, притягнутий вниз через бажання Б‑га виявити милість; інший — над цими світами, він передує атрибутам і приносить милосердя в нижчий рівень.
Уривок із Тікуней Зогар, із молитви Еліягу у вступі, пояснює, що атрибути лише показують, як Б‑г керує світом, тоді як Він Сам «зовсім не належить до жодного з цих атрибутів». В одному рукописі перехід сформульовано коротше: «але з рівня милостивого й милосердного, тобто…».
Марей мекомот
- 1הוי׳ רחום וחנון · Exodus 34:6
- 2דלאו מכל אלין מדות · ת״ז בהקדמה פתח אליהו.
- 3דלאו מכל אלין מדות איהו כלל · Tikkunei Zohar 17b:5–7
- 4חנון ורחום הוי׳ · Psalms 145:8
- 5שו״ה המשכה — אך פי׳ . . דהיינו · בהכת״י שם: אך מבחי׳ חנון ורחום דהיינו.
- 6כי חפץ חסד הוא · Micah 7:18
- 7ועמ״ש ע״פ ואתחנן אל ה׳ · אוה״ת ואתחנן ע׳ פט.
- 8וע״פ וירא ישראל · לקמן סא, ד.
Темрява пізніших поколінь ¶24–26
24והנה בדורות הראשונים כמו בנביאים ושופטים מצינו דור שכולו זכאי או כולו חייב. ומי שהיה זכאי הי׳ [היה] זכאי במדרגת צדיק גדול או נביא ומי שהיה חייב היה רשע גמור ועי״ז לא היו ממוצעים.
І ось, у ранніх поколіннях, як-от у [часи] пророків і суддів, ми знаходимо покоління, цілком праведне або цілком винне. Той, хто був праведним, був праведним на рівні великого цадика (праведника) або пророка, а той, хто був винним, був цілковитим нечестивцем; тому не було проміжних.
У давніші епохи, як-от за часів пророків і суддів, цілі покоління були або цілком праведними, або цілком винними. Праведники були великими цадиками або пророками, а винні — цілковитими нечестивцями; нікого між ними не було.
אך דורות האחרונים דור אחר דור אין בהם רשעים כ״כ [כל כך] ולא צדיקים כ״כ [כל כך] טובים.
Але в пізніших поколіннях, покоління за поколінням, немає ані таких нечестивців, ані таких добрих цадиків.
У пізніших поколіннях крайнощі ослабли. Немає ані таких нечестивців, ані таких видатних цадиків.
У цьому абзаці духовні крайнощі ранніх поколінь протиставляються більш поміркованому характеру пізніших поколінь; це готує ґрунт для пояснення «темряви» у вірші.
25והענין שבדורות הראשוני׳ [הראשונים] היו נשמות עליונות ממדרגות גבוהות ומצד נשמתם בעצמם היו יכולים לשלוט על הרע שבנפשם ומיד כשיתבונן בגדולת א״ס ב״ה יגיע אליו היראה כו׳ רק רשע גמור שמגביר הרע שבנפשו בשאט בנפש.
Суть полягає в тому, що в ранніх поколіннях були душі піднесеного рівня, з високих ступенів; завдяки самим своїм душам вони могли панувати над злом у своїй душі. Щойно людина замислювалася над величчю Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, до неї приходив трепет тощо, — за винятком цілковито нечестивої людини, яка з цілковитою зневагою посилювала зло у своїй душі.
У ранніх поколіннях були піднесені душі, власна сила яких давала їм змогу подолати зло всередині; самого роздуму про велич Б‑га було досить, щоб людина сповнилася трепетом. Лише цілковито нечестива людина, яка навмисно посилювала зло в собі, не могла цього зробити.
אבל דורות האחרונים עיקבא דמשיחא1 בחי׳ עקביים אין כח בנשמתם עצמם לשלוט על הרע וצריך יגיעה רבה יגיעת נפש ויגיעת בשר.
Але пізніші покоління — «п’яти Машіаха» (іквеса ді-Мешіха), рівень п’ят, — не мають у самих своїх душах сили панувати над злом, і їм потрібна велика праця: праця душі й праця тіла.
Пізніші покоління, «п’яти Машіаха», — це душі рівня п’ят, найнижчої частини тіла. Їхнім душам бракує сили самостійно подолати зло, тому їм доводиться докладати великих зусиль — і душевних, і тілесних.
У цьому абзаці пояснюється відмінність: душі ранніх поколінь були настільки піднесеними, що могли подолати зло власними силами, тоді як душі поколінь перед Машіахом мусять докладати великих зусиль, аби це зробити.
Марей мекомот
- 1עיקבא דמשיחא · Mishnah Sotah 9:15
26וזהו והוי״ה יגיה חשכי1 היינו בחי׳ חשך שבדורות אחרונים. כי דהע״ה [דוד המלך עליו השלום] אמר זה בעד כללות ישראל שיש בהם בחי׳ חשך בדורות אחרונים עיקבא דמשיחא
Це [значення слів]: «Ім’я Б‑га (Гавая) осяює мою темряву» — йдеться про аспект темряви в пізніших поколіннях. Адже цар Давид, мир йому, сказав це від імені всього Ізраїлю, серед якого в пізніших поколіннях, у часи «п’ят Машіаха», є аспект темряви.
«Ім’я Б‑га (Гавая) осяює мою темряву» — це про темряву пізніших поколінь. Цар Давид говорив від імені всього єврейського народу, зокрема й поколінь перед приходом Машіаха, коли власний світильник душі тьмяніє.
שאין אתה נרי הוי״ה כלומר שאין נר הוי״ה נשמת אדם2 מ״מ והוי״ה היא בחי׳ הוי״ה עליונה שלמעלה מההשתלשלות יגיה חשכי ולמענו למענו יעשה3 כי חפץ חסד הוא4 באתעדל״ע [באתערותא דלעילא] בלי אתעדל״ת [אתערותא דלתתא]:5
[Тоді] немає «Ти — мій світильник, Гавая»; тобто немає «світильника Гавая — душі людини». Проте «і Гавая» — рівень вищої Гаваї, що перебуває вище за ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), — «осяює мою темряву», і «заради Себе, заради Себе Він діятиме», бо «Він прагне милості», через пробудження згори (ітарута делейла), без пробудження знизу (ітарута делетата).
У тих поколіннях душа не є світильником, що сяє власною силою. І все ж вища Гавая, що перебуває вище за впорядковані світи, осяює темряву заради Себе, бо Він прагне милості, — через пробудження згори, яке не залежить від пробудження знизу.
У цьому абзаці пояснюється друга частина вірша: коли душі не можуть запалити власний світильник, вищий рівень Гаваї осяює їхню темряву через пробудження згори, якому ніщо внизу не передувало.
Марей мекомот
- 1והוי״ה יגיה חשכי · II Samuel 22:29
- 2נר הוי״ה נשמת אדם · Proverbs 20:27
- 3ולמענו למענו יעשה · Isaiah 48:11
- 4כי חפץ חסד הוא · Micah 7:18
- 5והוי״ה . . שלמעלה מההשתל׳ יגי׳ חשכי · ע׳ יהל אור ע׳ 96.
Ханука ¶27–28
У цьому й полягає зміст ханукального чуда: греки увійшли до Святилища (Гейхаль). Гейхаль — це рівень розуму: [його літери —] гей-йуд [і] каф-ламед, а за гематрією — п’ятдесят воріт розуміння (Біни).
Ханукальне чудо ілюструє цю ідею. Греки увійшли до Гейхаля — храмового святилища, яке відповідає розуму: його літери поділяються на гей-йуд, що примітка Кегот пояснює як гей Біни, і каф-ламед, числове значення якого — п’ятдесят, що відповідає п’ятдесяти воротам Біни (розуміння).
והיונים הנ״ל הם בחי׳ חכמה דקליפה3 חכמות חיצוניות כמו פילסופיא. שבזמן4 ההוא היו פילסופים המכחישי׳ [המכחישים] בנבואה.
Ці греки — це рівень мудрості (Хохма) оболонки (кліпи): зовнішні мудрування, як-от філософія. Адже в той час були філософи, які заперечували пророцтво.
Греки уособлюють Хохму кліпи — зовнішню мудрість, як-от філософію. У ту епоху були філософи, які заперечували пророцтво.
У цьому абзаці ця ідея застосовується до Хануки: проникнення греків до Гейхаля символізує вторгнення чужої мудрості в розум — осередок святої Хохми.
У коментарі Цемах Цедека, наведеному в примітці Кегот, гей Біни названо джерелом того, що зветься «Кол»; там також цитується Meorei Or, де сказано, що Гейхаль означає основу (Йесод) жіночого аспекту / Малхут (Нуква). У рукописі читаємо: «…філософія тощо. І в той час…».
Марей мекомот
- 1שנכנסו יונים להיכל · Shabbat 21b:10–11
- 2היכל . . ה״י כ״ל בגימטריא נש״ב · נזכר בסה״מ תקס״ד ע׳ כז בהגהת הצ״צ וכ׳ שם: ”היינו ה׳ דבינה שהיא מקור דנש״ב הנק׳ כל, והוא בזהר פ׳ לך צד״ב. וכ״כ במאו״א אות ה״א סעיף יא היכל נק׳ יסוד דנוקבא בין דאימא בין דנוק׳ תתאה” ע״ש.
- 3והיונים הנ״ל הם בחי׳ חכמה דקליפה · ראה לעיל לד, א. שערי אורה ד״ה כתיב כי אתה נרי פט״ז ואילך. לקו״ש לפ׳ תשא חכ״ו ע׳ 246.
- 4שו״ה דקליפה — פילוסופיא שבזמן · בכת״י הנ״ל נוסף: כו׳ ובזמן.
28ולכן טמאו כל השמנים1 של בחי׳ חכמה שבקדושה שרצו להשכיחם תורתך2 כו׳ ונעשה נס ע״י פך של שמן שהי׳ [שהיה] מונח בחותמו של כה״ג [כהן גדול] דיקנא דכהנא רבא חסד עליון בהעלות אהרן את הנרות3 אהרן שושבינא דמטרוניתא4
Тому вони осквернили всі олії — [олії] рівня мудрості (Хохма), що належить до святості, бо прагнули «змусити їх забути Твою Тору» тощо. І сталося диво завдяки глечику з олією, що зберігався під печаткою Первосвященника — «бородою Первосвященника», вищою милістю (Хесед); «коли Аарон запалює світильники» — Аарон, «супровідник Цариці».
Греки осквернили олії — святу Хохму, — прагнучи змусити Ізраїль забути Тору, як сказано в молитві на Хануку. Диво сталося завдяки глечику, запечатаному Первосвященником, який уособлює вищу милість: Аароном, що запалює світильники й називається «супровідником Цариці», Б‑жественної присутності (Шехіни).
שהיא אהבה הבאה מלמעלה באתעדל״ע [באתערותא דלעילא] וממנו הדליקו כל הח׳ ימים שהם המחשבה וז׳ המדות שתהיינה מאירות באור האהבה הבאה מלמעלה בלי אתעדל״ת [אתערותא דלתתא] והיא מבחי׳ וי״ו בתוספת וי״ו העליונה שלמעלה מעלה מן ההשתלשלות:5
Це любов, що приходить згори через пробудження згори (ітарута делейла). З неї запалювали світильники впродовж усіх восьми днів, які відповідають думці та семи емоційним атрибутам (мідот), аби вони сяяли світлом любові, що приходить згори, без пробудження знизу (ітарута делетата). І це — з рівня літери вав, доданої літери вав, вищого [рівня], що лежить далеко вище від ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
Милість Аарона — це любов згори, дарована без спонукання знизу. З цього єдиного глечика запалювали світильники всі вісім днів, що відповідають думці та семи емоційним атрибутам, аби всі вони сяяли цією вищою любов’ю, яка приходить від «і Імені Б‑га (Гавая)» з доданою літерою вав, далеко поза впорядкованими світами.
На завершення абзац показує, що ханукальне диво походило від вищого рівня Гаваї: коли святу мудрість було осквернено, любов згори, що перебуває поза впорядкованими світами, запалювала світильники всі вісім днів.
Примітка в Buch 1223 додає, що храмові світильники були словами «Ти — моя лампа, Гавая», що відповідало високим душам того часу, тоді як ханукальні світильники біля входу несуть нижчим душам пізніших поколінь світло слів «Гавая осяює мою темряву». За цією приміткою, це світло притягується через пожертви понад власні можливості та уважне дотримання рабинських приписів, одним із яких є Ханука.
Марей мекомот
- 1טמאו כל השמנים · Shabbat 21b:10
- 2שו״ה שרצו — להשכיחם תורתך · ”ויש לומר שהתגברות חכמת יון (חכמה דקליפה) עד כדי כך שרצו ”להשכיחם תורתך”, היא, מצד היניקה שלהם מחכמת התורה [שהרי כל החכמות שבעולם (ככל עניני העולם) שרשם ומקורם בחכמת התורה] (שהשתמשו בה) באופן בלתי רצוי” — ספר השיחות תשנ״ב כרך א ע׳ 197. וראה שם ע׳ 198 ”שרצו לטמא ח״ו את הקדושה שבחכמת התורה”.
- 3בהעלות אהרן את הנרות · Exodus 30:8
- 4אהרן שושבינא דמטרוניתא · נסמן לעיל לב, ב.
- 5שלמעלה מעלה מן ההשתלשלות · בבוך 1223 נוסף: ”ועוי״ל הפך של שמן זהו יראה עילאה והי׳ חתום בחותמו של כה״ג הוא בחי׳ אה״ר כי יראה עילאה היא למעלה מבחי׳ אה״ר אלא שמתלבשת בה ונק׳ תרין ריעין דלא מתפרשין וזהו פי׳ לשון בהורות בדחילו ורחימו, וזהו ענין הנרות שהיו במקדש והנרות דחנוכה כי הנרות שהיו במקדש הוא ע״ד כי אתה נרי הוי׳ כי אז היו הנשמות גבוהות, וזהו שארז״ל וכי לאורה הוא צריך כו׳ פי׳ אורה בה׳ הוא בחי׳ ההארה והזיו הנמשך מבחי׳ ה׳ תתאה היא בחי׳ מלכותו ית׳ והוא בחי׳ אלקי הכח והחיות של כללות העולם הנמשך בהם מבחי׳ מלכותו ית׳ שנק׳ ג״כ בשם אור כמשל והוא הנק׳ אורה, ומבואר למעלה שבחי׳ זו הוא רק הארה וזיו בעלמא, וזהו וכי לאורה הוא צריך אלא עדות הוא כו׳ שע״י הדלקת הנרות נמשך אור עליון בחי׳ שם הוי׳ ממש שהוא עצמיות האור ולא זיו והארה בעלמא שע״ז נאמר ואמת ה׳ לעולם, והוא בחי׳ נהורא חיוורא כו׳, אך מצות נר חנוכה שתיקנו להדליק הנרות בפתח הסמוך לרה״ר הוא להמשיך בחי׳ זו גם לנשמות הנמוכים בדורותינו אלה, והוא מבחי׳ והוי׳ יגיה חשכי, ועי׳ מ״ש במ״א ע״פ רני ושמחי איך יש ג׳ בחי׳ בעבודת ה׳, ולפעמים נק׳ כנס״י בשם בת ולפעמים כו׳, ומבואר שם בענין בחי׳ בת היינו שהוא בחי׳ מקבל, וזהו בחי׳ והוי׳ יגיה חשכי המבואר כאן שיש חושך המחשיך בנפשו עד שא״א לו לבא בעצמו לבחי׳ רצוא ומס״נ בק״ש, אע״פ שמתבונן ומבין בגדולת ה׳ וכי אליו יאתה למסור נפשו ורוחו ונשמתו ולמאוס בהבלי העולם עכ״ז אין לו כח המושך בפי׳ לאהבה ורצון זה כו׳, והיינו מצד שהנשמות הם נמוכות במדריגה כנ״ל, אלא שאעפי״כ והוי׳ יגיה חשכי וע״ז נאמר תתן אמת ליעקב שאין לו בחי׳ אמת מצד עצמו רק תתן אמת וכו׳ (משא״כ בנשמות הגבוהות נא׳ אשר יקראוהו באמת כמשל) שיבא לבחי׳ רצוא ומס״נ בק״ש, ולכן נק׳ בחי׳ זו בת שהוא בחי׳ מקבל האמת מלמעלה אבל מצד עצמו לית לי׳ כו׳, ובחי׳ אחותי זהו נשמות גבוהות שנק׳ אחי׳ ורעים למקום, והיינו מעלת בחי׳ הצדיקים שאמרו בגמ׳ תורתו אומנתו ונק׳ תורתו וכמ״ש ובתורתו יהגה שנק׳ התורה על שמו ממש, א״כ אינו בחי׳ מקבל כי התורה שהוא תורתו נותנת בו הכח והעוז לבא לבחי׳ הנ״ל, וזהו והנה כי אתה נרי הוי׳ אתה היינו אותיות התורה מא׳ ועד תי״ו וכו׳, והוא בחי׳ ובתורתו יהגה כו׳, והנה מ״ש רני ושמחי בת וכו׳ היינו שלע״ל תתעלה הבחי׳ בת ביתר שאת ע״ש, והטעם מובן עפ״י מ״ש כאן דבחי׳ יגיה חשכי נמשך ממקום עליון יותר מבחי׳ הוי׳ שלמעלה מהשתלשלות וכו׳, שהוא למעלה מבחי׳ כי אתה נרי הוי׳ כנ״ל באריכות, ולכן בחי׳ בת שהוא מקבל מבחי׳ זו תתעלה לע״ל לבחי׳ זו ממש שלמעלה מהשתלשלות. וזהו בית יעקב לכו ונלכה באור הוי׳, פי׳ באור המאיר בש׳ הוי׳ שאור זה הוא בחי׳ השם הוי׳ שלמעלה מהשתלשלות וכו׳, אך איך ומה מקבל מבחי׳ זו בשם ה׳ שלמעלה מהשתלשלות הנה הוא ע״י הצדקה שנק׳ בשם זריעה זורע צדקות כמו שהצמיחה מכח הצומח שבארץ הוא מצמיח הרבה, והיינו מפני שיש בו בחי׳ א״ס ממאמר תדשא הארץ כו׳ להצמיח עד אין קץ כך הצדקה הוא בבחי׳ זריעה שיש בה בחי׳ כח א״ס בהעלם וכו׳, ופרט מעשה הצדקה שבלי צמצום כ״א בויתור רב לחוש על דל ואביון ביותר מיכולתו וכדפי׳ באגה״ק ע״פ חסדי ה׳ כי לא תמנו שכח בחי׳ צדקה וחסד זה הוא דוקא הממשיך מבחי׳ חסד עילאה שלמעלה מהשתלשלות כו׳ ע״ש הטיב. וגם ע״י סור מרע בל״ת וכל ד״ס שחמורם יותר מד״ת וזהו ערבים עלי ד״ס יותר מיינה של תורה, דהנה בתושב״כ יש פסיק טעמא בין שם הוי׳ שלמעלה מעלה מהשתלשלות וכו׳, והיינו שאינו נמשך כ״א ע״י התשובה, וע״ז אמרו במקום שבע״ת עומדים צד״ג א״א לעמוד לפי שע״י התשובה מעומקא דליבא בחילא יתיר בבחי׳ כלות הנפש שממשיך י״ג מדה״ר שהן מבחי׳ שם הוי׳ שלמעלה מההשתשלות, והנה מדברים סופרים בקיום מצות נר חנוכה הורו לנו שע״י קיום כל מצות עשה ול״ת דרבנן בסור מרע וע״ט בכל דקדוקי סופרים ואזהרותיהם נמשך להיות והוי׳ יגיה חשכי שהוא בחי׳ שם הוי׳ שלמעלה מההשתלשלות מה שאינו נמשך ע״י תושב״כ כו׳, ולכן חמורים ד״ס מד״ת וכו׳ וכה״ג נת׳ במ״א ג״כ ע״פ מארז״ל ואיך לא אשא פנים לישראל שאני אמרתי ואכלת ושבעת וברכת והן מדקדקים על עצמן עד כזית ועד כביצה, כי בחי׳ ישא ה׳ פניו ע״י הוא גילוי מבחי׳ שלמעלה מהשתלשלות וכמ״ש ג״כ בי״ג מדה״ר ויעבור הוי׳ על פניו וכו׳, וכן ביום כיפור כתיב לפני הוי׳ תטהרו לפני היינו בחי׳ פנימיות והרי גילוי בחי׳ זו נמשך דוקא ע״י שמדקדקים על עצמן עד כזית ועד כביצה שהוא מד״ס וזהו כי טובים דודיך מיין לריח שמניך טובים יותר מיינה של תורה”.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Людина має внести «олію» у своє служіння: вивчати Тору з трепетом Синаю, а молитву промовляти в тиші й самоусуненні (бітуль), щоб полум’я Б‑жественної душі охопило тваринну душу й перетворило її. Світло слід притягнути власними зусиллями: «дух приносить дух»; у пізніших поколіннях це вимагає великої праці душі й тіла. Коли власний світильник людини здається темним, вища Гавая осяює темряву як пробудження згори (ітарута делейла), як свідчать ханукальні вогні.
Питання для обговорення
- Чому біле світло походить від олії, а темне — від ґнота, і як ці два світла відповідають двом видам любові?
- Чим відрізняється «Єдиний, Життя світів, Цар» від «Цар, Єдиний, Життя світів», і чому найвищий рівень відкривається саме у фізичному світі?
- Як тваринна душа, що перебуває так низько, може пробудити милість, вищу за впорядковані світи?
- Чому Тору слід вивчати з трепетом Синаю, і як тиха молитва Шмоне-Есре виражає ту саму «олію»?
- Чого навчає глечик, запечатаний первосвященником, про покоління, у яких власний світильник тьмяний?