Тора Ор · Парші Берешит · Маамар 4
להבין הטעם שנשתנה יצירת גוף האדם משאר כל…
Зрозуміти причину, чому формування тіла людини відрізняється…
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 373 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Рослини й тварини з’явилися цілісними — тіло й душа водночас, — бо рослинний і тваринний рівні суміжні; тіло людини спершу було створене з безживного праху, оскільки мовна душа, що коріниться у вищій мудрості (Хохма), може поєднатися лише з найнижчим, неживим рівнем («їхній початок уклинений у їхній кінець»), а звідти вона підносить усе творіння.
Коротко про маамар
Маамар ставить запитання, чому тіло людини було сформоване інакше, ніж тіло будь-якого іншого створіння. Рослини й тварини вийшли із землі за словом Б‑га вже завершеними, «у повному зрості»; тіло людини спершу було зібране з праху як неоформлена маса, і лише потім Б‑г вдихнув у нього подих життя. Це, здається, свідчить про нижчість: тіло людини почало свій шлях нижче за тварин. Чотири рівні творіння — неживий, рослинний, тваринний і мовний — відповідають чотирьом літерам Імені Б‑га (Гавая). Тіло тварини належить до рослинного рівня, а її душа — до тваринного; оскільки це суміжні рівні, вони могли виникнути водночас. Між мовною душею і рослинним рівнем лежить стрибок, тому вона не могла з’явитися разом із ним. Тіло людини належить саме до неживого рівня, бо людина є метою творіння: подібно до домкрата, що піднімає стіну, спираючись на її найнижчу балку, душа входить у найнижчу матерію, щоб піднести все, що над нею. Мовна душа — це йуд, неживий рівень — нижній гей, і «їхній початок уклинений у їхній кінець»; так само: «Мудрістю Він заснував землю». Для з’єднання таких віддалених крайнощів були потрібні два Імені — Гавая та Ім’я Б‑га (Елокім): «Гавая Елокім сформував».
План
- Запитання: чому тіло людини було створене інакшеТрави, дерева, тварини й риби вийшли за словом Б‑га такими, якими вони є, — тіло й душа разом; тіло людини спершу було зібране з праху як неоформлена маса, і лише потім «Він вдихнув у її ніздрі подих життя».¶1–3
- Чотири рівні й те, чому суміжні рівні виникають разомДля людини це є нижчістю: вона «позаду й попереду». Чотири рівні відповідають літерам Гавая. Рослинне тіло тварини й тваринна душа суміжні, між ними немає проміжного рівня, тож вони виникли водночас; мовний рівень відділений від рослинного стрибком.¶4–6
- Піднесення творіння знизуЛюдина є метою творіння: вона підносить іскри в нижніх світах за допомогою хліба й одягу, служачи Б‑гові своїм знанням (Даат). Як домкрат мусить спиратися на найнижчу балку стіни, так душа входить у найнижче тіло й підносить усе над ним; звідси назва медабер — від слів «він веде (ядбер) народи».¶7–8
- Найвище поєднується з найнижчимРослинний і тваринний рівні — це вав і верхній гей; мовний рівень — це йуд, що височіє над ними, і він наділений у нижній гей, джерело неживого. Тому небеса — емоційні атрибути — були утверджені за допомогою Твуни (розвиненого розуміння), а земля — літери — за допомогою Хохми; саме тому Адам спершу був неоформленою масою.¶9–11
- Два Імені для формування людиниОскільки мовний і неживий рівні віддалені один від одного як дві крайнощі — набагато далі, ніж тіло й душа тварини, — для їхнього поєднання були потрібні два Імені: «Гавая Елокім сформував».¶12
Ключові поняття
- Неживе, рослинне, тваринне, мовнеדומם, צומח, חי, מדבר
- Чотири рівні творіння, що відповідають чотирьом літерам Гавая: неживий — нижньому гей, рослинний — вав, тваринний — верхньому гей, а мовний — йуд і її кінчику.
- Суміжність рослинного й тваринного рівнівצומח וחי סמוכים
- Між рослинним і тваринним рівнями немає проміжного, тому тіло й душа тварини могли виникнути водночас; мовний рівень віддалений від рослинного «стрибком у ранзі» і не міг з’явитися разом із ним.
- Неоформлена маса (голем)גולם
- Тіло Адама до того, як у нього було вдихнуто подих життя: прах, сформований у тіло без життєвої душі, на рівні неживого («Твої очі бачили мою неоформлену масу»).
- Піднесення іскорמעלה הנצוצות
- Мета людини: іскри, що впали в неживий, рослинний і тваринний світи, підносяться, коли ці світи служать її потребам — дають їй хліб для їжі й одяг для носіння, — а вона служить Б‑гові своїм знанням (Даат).
- Їхній початок уклинений у їхній кінецьנעוץ תחלתן בסופן
- Найвищий рівень поєднується з найнижчим: йуд — із нижнім гей, Хохма — із «землею»; тому мовна душа наділена в неживе, а не в рослинне.
- «Мудрістю Він заснував землю»בחכמה יסד ארץ
- «Небеса» — емоційні атрибути, що розвиваються з роздумів, — були утверджені за допомогою Твуни; «земля» — літери й неживий рівень — була заснована за допомогою Хохми, яка стоїть вище цього порядку. Душа Адама походить від вищої Хохми.
- Два Іменіוייצר ה׳ אלקים
- Формування людини описане двома Іменами — Гавая та Елокім, — бо поєднання мовної душі з неживим тілом з’єднує дві крайнощі.
Запитання: чому тіло людини було створене інакше ¶1–3
Щоб зрозуміти, чому створення людського тіла відрізняється від створення всіх інших істот, таких як рослини й тварини, тіла яких були створені словом Б‑га,
Маамар починається з питання: чому людське тіло було створене інакше, ніж тіла всіх інших істот? Рослини й тварини виникли безпосередньо через вимовлене Б‑гом слово («мовлення»), причому тіло й життя з’явилися разом.
כמ״ש ביום ג׳ תדשא הארץ דשא עשב מזריע כו׳ עץ עושה פרי כו׳ ויהי כן3 וכן ביום חמישי ישרצו המים שרץ נפש חיה4 כו׳.
як написано про третій день: «Нехай земля вкриється зеленню: травами, що дають насіння…, плодовими деревами, що приносять плоди…, — і сталося так»; і так само про п’ятий день: «Нехай води кишать роями живих істот…»
Доказові вірші: третього дня Б‑г сказав: «Нехай земля вкриється зеленню» (Берешит 1:11), а п’ятого — «Нехай води кишать» (Берешит 1:20). У кожному випадку жива істота виникає цілісною зі своєї стихії за велінням Б‑га.
Маамар ставить питання: рослини й тварини виникли цілісними через слово Б‑га, тоді як людське тіло було створене інакше.
Марей мекомот
- 1להבין הטעם שנשתנה יצירת גוף האדם · הנחה אחרת בס׳ מאמרי אדה״ז פרשיות ע׳ טו. בהתחלה: וייצר ה׳ אלקים [נדפס מכת״י מעתיק מוגה בגוכתי״ק כ״ק הצ״צ] מבאר הענינים בארוכה. ראה לעיל בציונים והערות לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות באוה״ת בראשית כרך ו תתרנא, א (מלקו״ת לג״פ כג, ד). חלק מהמאמר נמצא גם בסה״מ תרל״ג ע׳ רעא. בד״ה כל שמעשיו מרובים תרנ״ג ע׳ רכ ואילך. בסה״מ תרנ״ד ע׳ רנו ואילך. קונטרס ומעין מאמר טו. ראה ד״ה ויגש אליו יהודה תרס״ח (בהמשך תרס״ו ע׳ תצד). המאמר נמצא בגוכתי״ק כ״ק הצ״צ משנת תקע״א-ב. ד״ה זה נזכר לקמן מד, א. לקו״ת ראה לא, א. ביאוה״ז להצ״צ כרך א ע׳ תכג.
- 2הצומח — ע״י מאמר ה׳ · בתרס״ו שם נוסף: ”ולכן נברא גופם ונפשם כא׳”.
- 3תדשא הארץ דשא . . עץ עושה פרי . . ויהי כן · Genesis 1:11
- 4ישרצו המים שרץ נפש חיה · Genesis 1:20
2וכן בכולם הרי שהארץ הוציאה את העשבים ואת האילנות כאו״א [כל אחד ואחד] כמו שהוא אח״כ עם הנפש הצומחת שבו
Так само й з усіма ними: земля породила трави й дерева — кожне саме таким, яким воно є тепер, разом із вегетативною душею, що перебуває в ньому.
Кожна рослина виросла із землі вже у своєму остаточному вигляді, разом зі своєю «вегетативною душею» — життєвою силою, яка забезпечує її ріст.
וכן גם הבע״ח [הבעלי חיים] הוציאה הארץ ג״כ כמו שהן חיים את הדוב ואת הארי כו׳ וגם המים שרצו כן שרץ נפש חיה1 הם הם הדגים ג״כ כמו שהן
Так само земля породила й тварин — живими, саме такими, якими вони є: ведмедя, лева тощо; і води також кишіли «роями живих істот» — це риби, теж саме такі, якими вони є,
Те саме стосується наземних тварин і риб: земля й води породили їх уже живими, саме такими, якими вони є.
דהיינו הגוף עם הנפש החיונית שבתוכו יחד ע״י מאמר ה׳ שאמר תוצא הארץ2 כו׳ ישרצו המים כו׳
тобто тіло разом із життєвою душею всередині нього — усе це з’явилося через слово Б‑га, Який сказав: «Нехай земля породить…», «Нехай води кишать…».
Тобто тіло й душа, що оживляє його, з’явилися разом лише завдяки слову Б‑га: «Нехай земля породить живих істот» (Берешит 1:24) і «Нехай води кишать» (Берешит 1:20).
והוא צוה ונבראו3 כמו שהן עתה וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] בקומתן נבראו.4 משא״כ בבריאת האדם שנעשה גופו תחלה בפ״ע [בפני עצמו] עפר בלי שום נפש חיונית בתוכו.
Він наказав — і вони були створені такими, якими є тепер, як сказали наші благословенної пам’яті мудреці: «Вони були створені у повний зріст». Інакше було під час створення людини: її тіло спочатку було створене окремо, з пороху, без жодної життєвої душі всередині.
Як сказано у Теґілім 148:5: «Він наказав — і вони були створені» — такими, якими є тепер; а мудреці навчають, що творіння були створені «у повний зріст», уже цілком сформованими. Людина — виняток: її тіло спочатку було створене саме по собі, як неживий порох.
Рослини й тварини з’явилися довершеними — тіло й життя разом — завдяки одному вислову; лише тіло людини спочатку було створене окремо, без душі.
Марей мекомот
- 1
- 2תוצא הארץ · Genesis 1:24
- 3והוא צוה ונבראו · Psalms 148:5
- 4וכמארז״ל בקומתן נבראו · Rosh Hashanah 11a
3וכמ״ש וייצר ה׳ אלקים את האדם1 עפר מן האדמה וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] שעה ראשונה צבר עפרו2 כו׳
Як написано: «І сформував Гавая Елокім людину з пороху землі»; і як сказали наші благословенної пам’яті мудреці: «У першу годину було зібрано його порох…»
У вірші сказано, що людину було сформовано «з пороху землі» (Берешит 2:7), а в Талмуді описано перший день Адама година за годиною: у першу годину було зібрано його порох, і лише згодом йому надали форму.
ומתחלה היה גולם כמ״ש גלמי ראו עיניך3 עד שאח״כ ויפח באפיו נשמת חיים הרי שלא יצא גופו מן הארץ על דרך שהוא עתה בהיות בו נפש החיונית והמדברת אלא שלקח עפר ועשה ממנו גוף.
Спочатку він був неоформленою масою (големом), як написано: «Твої очі бачили мою неоформлену масу», аж поки згодом «Він вдихнув у його ніздрі подих життя». Отже, його тіло не вийшло із землі таким, яким воно є тепер, коли в ньому є життєва й мовна душа; натомість Він узяв порох і зробив із нього тіло.
Перш ніж отримати життя, він був големом — сформованою, але безживною масою; слова з Теѓілім 139:16 «Твої очі бачили мою неоформлену масу (гольмі)» тлумачать як сказані про цей стан. Лише згодом Б‑г вдихнув у нього життя, тож тіло людини не постало живим із землі, як тіла тварин: його окремо створили з пороху.
Писання й мудреці показують, що спочатку тіло Адама зібрали з пороху й надали йому форму безживного образу, і лише згодом дали йому душу.
Ребе Рашаб (Гемшех 5666, цитований у примітках Кегот) додає тут мідраш, згідно з яким Адам як голем лежав «від одного краю світу до іншого» (Берешит Раба 8:1).
Марей мекомот
- 1וייצר ה׳ אלקים את האדם · Genesis 2:7
- 2שעה ראשונה צבר עפרו · Sanhedrin 38b:2
- 3גלמי ראו עיניך · Psalms 139:16
Чотири рівні й те, чому суміжні рівні виникають разом ¶4–6
4ואח״כ נפח נשמה באפו כו׳. וזהו בחי׳ שפלות לגבי האדם שהרי הגוף שלו נמוך במדרגה1 יותר מגופות הבע״ח [הבעלי חיים] שנתהווה בבחינת דומם עד שאח״כ ויפח באפיו2 כו׳.3 עם היותו מובחר בנבראים4
А після цього Він вдунув душу в його ніздрі тощо. І це свідчить про нижчий рівень тіла людини, адже її тіло нижче за рівнем, ніж тіла тварин, оскільки воно виникло на рівні неживого; і лише потім сталося: «Він вдунув у його ніздрі…» — хоча людина є найобранішою серед створінь.
Те, що людина спочатку була створена як бездушний порох, свідчить про нижчий рівень її тіла: у своєму походженні тіло людини стоїть нижче за тіло тварини, адже почало існувати на рівні неживого (домем), як земля чи камінь, хоча людина і є найобранішою серед створінь.
וז״ש [וזהו שכתוב] אחור וקדם5 כו׳. אך להבין זה על מה ולמה נהייתה כן.
І це те, про що сказано: «Позаду й попереду…». Але слід зрозуміти: чому і з якої причини так сталося?
Обидва боки цього натякаються словами: «Позаду й попереду Ти сформував мене» (Псалми 139:5): тілом людина остання й найнижча, а душею — перша й найвища. Тепер постає питання, чому Б‑г створив її саме так.
הענין הוא כי הנה ד׳ בחי׳ דצח״ם [דומם צומח חי מדבר]6 הם כנגד ד׳ אותיות דשם הוי״ה. הדומם הוא כמו עפר ואבנים ומתכות שאין לו גידול והצומח הם אילנות ועשבים7 כו׳
Пояснення таке: чотири рівні — неживе, рослинне, тваринне й мовне — відповідають чотирьом літерам Імені Б‑га (Гавая). До неживого належать, наприклад, порох, каміння й метали, які не ростуть; до рослинного — дерева й трави тощо;
Відповідь починається з чотирьох класів творіння — неживого, рослинного, тваринного й мовного (людини), — які відповідають чотирьом літерам Імені Б‑га (Гавая): Юд, Гей, Вав, Гей. Неживі речі, як-от порох, камінь і метал, не ростуть, а рослини ростуть.
ובע״ח [ובעלי חיים] יש להם כ״ז [כל זה] ונוסף ע״ז נפש החי׳ [החיה] הרוחני׳ [הרוחנית].8 ובמדבר נוסף עוד על כולם נפש השכלית נפש המדברת כו׳.9
Тварини мають усе це, а крім того — духовну душу, що оживляє. А в мовній істоті додається ще й те, чого немає в усіх інших: інтелектуальна душа, душа мовлення тощо.
Тварини мають здатність рости і, крім того, духовну душу, що їх оживляє. Людина, «мовна» істота, має ще й інтелектуальну душу, яка виявляється в мовленні.
У цьому абзаці зазначено парадокс: тіло людини починає свій розвиток нижче за тіло тварини, хоча людина є найвищим створінням. Далі виклад починає відповідь, співвідносячи чотири класи творіння з чотирма літерами Гавая.
У Танія, розд. 38 неживе, рослинне, тваринне й мовне також співвідносяться з чотирма літерами Гавая. У Сефер га-Маамарім 5654 (цитованому в примітках Kehot) уточнюється, що неживе відповідає останній Гей, подібно до літер, які не ростуть; рослинне — Вав, подібно до емоційних атрибутів, які зростають від малого до великого; а тваринне — першій Гей, рівню розуміння (Біна), про який сказано: «мати всього живого».
Марей мекомот
- 1שהרי הגוף שלו נמוך במדרגה · בד״ה סמכוני תר״ס ע׳ פד ”הגם שבתו״א מבואר שגוף האדם למטה במדרי׳ מגופי הבע״ח שהן מבחי׳ צומח וגוף האדם הוא דומם כו׳ מ״מ הרי מצד הנפש הרי הנפש המדברת הוא גבוה הרבה מנפש החי ונפש הצומחת כו׳” ע״ש.
- 2
- 3בבחינת — עד שאח״כ ויפח באפיו כו׳ · Genesis 2:4
- 4מובחר בנבראים · בהגהת ר׳ אשר: הנבראים.
- 5אחור וקדם · Psalms 139:5
- 6ד׳ בחי׳ דצח״ם · Tanya, Likkutei Amarim 38:7–8
- 7שו״ה הם — ועשבים · בתרנ״ד שם ”נגד וא״ו דשם הוי׳ שהמדות צומחין מקטנות לגדלות כו׳”.
- 8שו״ה הם — החי׳ הרוחני׳ · בתרנ״ד שם: ”נגד אות ה׳ ראשונה דשם הוי׳ דבינה הוא בחי׳ חי כמ״ש בחוה אם כל חי” ע״ש עוד.
- 9שו״ה הוי״ה — שאין לו גידול · בתרנ״ד ע׳ רנז נוסף ”והוא נגד ה׳ אחרונה דשם הוי׳, וכמו אותיות שהן דוממין כו׳”.
5והנה דרך כלל הבע״ח [הבעלי חיים] הם כלולים מב׳ דברים הגוף שבו הוא בחי׳ צומח1 שהרי נולד קטן ונעשה גדול והנפש שבו היא נפש החי׳ [החיה] למינה.
Тепер, загалом, тварини складаються з двох складників: тіла, яке належить до рослинного рівня, адже воно народжується маленьким і зростає, та душі, що перебуває в ньому, — душі тваринного рівня, властивої її виду.
Тварина складається з двох компонентів: тіла, яке належить до рослинного рівня, оскільки зростає від малого до великого, та душі тваринного рівня, властивої саме її виду.
ומה ששניהם יצאו ביחד מן הארץ. דהיינו הגוף עם נפש החי׳ [החיה] שבו ע״י מאמר ה׳ כו׳
А те, що обидва вийшли разом із землі — тобто тіло разом із душею тваринного рівня, яка перебуває в ньому, — завдяки вислову Б‑га тощо:
Питання полягає в тому, чому ці двоє вийшли із землі разом, за одним Б‑жественним велінням.
היינו משום שבחי׳ צומח וחי עם היותם ב׳ מדריגות זו למעלה מזו אבל הם2 סמוכי׳ [סמוכים / סמוכין] זה לזה.
Це тому, що рослинний і тваринний рівні, хоч і є двома рівнями, один вищий за другий, однак суміжні між собою.
Причина в тому, що рослинний і тваринний рівні — це два окремі рівні, один вищий за другий, але вони суміжні: між ними немає нічого.
Тіло тварини належить до «рослинного» рівня, а її душа — до «тваринного»; оскільки ці два рівні суміжні, вони могли з’явитися разом.
Марей мекомот
- 1הגוף שבו הוא בחי׳ צומח · נזכר בהמשך תער״ב סעי׳ קמה.
- 2אבל הם סמוכים זה לזה · ראה לקו״ת קרח נב, ג. אוה״ת יתרו ע׳ א׳ב.
6ולכן יכולים להתחבר יחד דהיינו שיהיה התהוותם בבת אחת כיון שבחי׳ צומח הוא סמוך לבחי׳ חי ואין ביניהם הפסק עוד מדרגה אחרת
Отже, вони можуть поєднуватися, тобто виникати водночас, оскільки рівень рослинного прилягає до рівня тваринного, і між ними немає ще якогось проміжного рівня.
Оскільки рослинний рівень не відділений від тваринного жодним проміжним рівнем, вони можуть поєднуватися й виникати в одній дії.
לכן נתהוו הבע״ח [הבעלי חיים] גופם ונפשם החיונית בבת אחת כנ״ל. משא״כ המדבר רחוק בדילוג הערך מהצומח ולכן לא הי׳ [היה] יכול לצאת עם הגוף כאחד:1
Тому тварини виникли водночас — їхні тіла й життєві душі, як сказано вище. Але мовна [істота] віддалена від рослинного рівня стрибком у ступені, тому вона не могла з’явитися разом із тілом як одне ціле.
Отже, тіло тварини та її життєва сила виникли водночас. Але людська «мовна» душа віддалена від рослинного рівня стрибком — між ними лежить тваринний рівень, — тому вона не могла з’явитися разом із тілом.
Суміжні рівні можуть виникати разом; мовна душа, відділена від рослинного рівня проміжним рівнем, не могла виникнути разом із тілом.
Марей мекомот
- 1ולכן — עם הגוף כאחד · בסה״מ תרנ״ד שם ”וכמו בצומח וחי גופם ונפשם בערך זל״ז ולכן יצאו כאחד ממאמר א׳, כמו״כ מלאכים גופם ונפשם בערך זל״ז . . משא״כ באדם גופו ונפשו רחוקים זמ״ז, דהנפש הוא בחי׳ היותר עליונה מדבר דוקא והגוף הוא דומם בחי׳ היותר תחתונה”.
Піднесення творіння знизу ¶7–8
Однак причина, з якої його тіло було саме неживим, полягає в тому, що відомо: людина є метою творіння;
Тепер маамар пояснює, чому тіло людини мало бути саме неживим: людина є метою творіння.
והיינו להיות הוא מעלה הנצוצות שנפלו בדצ״ח [בדומם צומח חי] ע״י שנטפלים לצרכיו לחם לאכול ובגד ללבוש והוא יש בו דעת לעבוד את ה׳ כו׳.
тобто він має підносити іскри, що впали у [царства] неживої, рослинної й тваринної природи, завдяки тому, що [речі цих царств] стають підпорядкованими його потребам — хлібові, щоб їсти, і одягу, щоб носити, — тоді як він має знання (Даат), щоб служити Б‑гові, тощо.
Його завдання — підносити «іскри», тобто частки Б‑жественного світла, приховані в усьому сущому, які впали в мінеральне, рослинне й тваринне царства. Він робить це, використовуючи їх для своїх потреб: їсть хліб і носить одяг, маючи при цьому знання (Даат), щоб служити Б‑гові; коли те, чим він користується, допомагає йому в служінні, воно підноситься разом із ним.
Тіло людини є неживим, бо її завдання — підносити іскри, приховані в усьому нижчому творінні. Вона робить це, використовуючи його в служінні Б‑гові.
Зогар (I, 205b), на який вказує примітка Kehot, навчає, що Б‑г створив людину вище за все інше, тлумачачи слова «Я створив землю і людину на ній створив» (Єшаягу 45:12): землю створено заради людини, яка підтримує світ, щоб усе становило одне цілісне ціле.
Марей мекомот
- 1דהאדם הוא תכלית הבריאה · Zohar I, 205b
8ועד״מ כשצריכים להגביה איזה דבר מן הארץ ע״י כלי ההגבהה הנקרא ליווע״ר1 צריכים לאחוז בחלקים התחתונים שבו דוקא
Для прикладу: коли потрібно підняти щось із землі за допомогою підйомного пристрою, що називається «левар» [домкрат], слід триматися саме за його найнижчі частини,
Приклад із підніманням важких речей: підйомний пристрій, який у тексті названо «леваром» (домкратом), треба захоплювати в найнижчій частині.
כמו בהגבהת כותלי בית שצריכים להתחיל להגביה הקורה התחתון דוקא ואז ממילא יוגבהו גם העליונים הימנו.
як під час піднімання стін будинку, коли потрібно починати саме з піднімання найнижчої балки, і тоді ті, що над нею, піднімуться самі собою.
Коли піднімають стіни будинку, піднімають нижню балку, і все, що на ній спирається, піднімається разом із нею.
משא״כ אם היה מתחיל מאמצע הכותל לא היה מגביה התחתונים. כמו״כ [כמו כן] נשמת האדם נתלבשה בגוף שמבחי׳ דומם היותר תחתון מכולם ויעלה אותו וממילא יתעל׳ גם הצומח שהוא למעלה מדומם כו׳
Але якби почали із середини стіни, то не підняли б нижніх частин. Так само душа людини була вдягнена в тіло, що належить до рівня неживого — найнижчого з усіх; вона підніме його, і тоді сам собою піднесеться також рослинний рівень, що стоїть вище за неживий, тощо.
Якщо піднімати стіну із середини, її нижня частина залишиться на місці. Так само душу людини помістили в тіло, що походить із найнижчого рівня — неживого, — щоб, підносячи його, вона підносила також усе, що вище за нього, починаючи з рослинного рівня.
וע״ש [ועל שם] זה נק׳ מדבר מלשון ידבר עמים2 כלומר שהוא המנהיג את כולם בהיותו מעלה אותם ע״י עבודתו כו׳.
І з цієї причини людину називають «медабер» (мовець), від вислову «ядбер» — «Він веде народи», тобто вона є провідником усіх, оскільки підносить їх своїм служінням тощо.
Тому людину називають медабер — «мовець» — від того самого кореня, що й ядбер у вислові «Він веде народи під нас» (Тегілім 47:4). Прямий зміст вірша — «Він підкорює народи під нас»; маамар тлумачить ядбер як слово зі значенням «вести»: людина веде все творіння, підносячи його своїм служінням Б‑гу.
Подібно до домкрата, що піднімає стіну за нижню балку, людську душу помістили в найнижче — неживе — тіло, щоб, підносячи його, вона підносила все творіння.
Маамарей Адмур га-Закен та Ор га-Тора (на які посилаються у примітках Кегота) наводять цей приклад від імені Магіда з Межиріча: коли піднімають найнижчу балку будівлі, підіймається вся будівля.
Марей мекомот
- 1ועד״מ כשצריכים להגבי׳ . . הנקרא ליווע״ר · במאמרי אדה״ז ענינים ע׳ תה ובאוה״ת ענינים ע׳ שכו מביא זה בשם המגיד ז״ל וז״ל: ”כשמגביהין עץ התחתון מהבנין אזי נתעלה כל הבנין כולו”. ראה גם בספר השיחות תנש״א כרך ב ע׳ 758 הערה 80.
- 2ידבר עמים · Psalms 47:4
Найвище поєднується з найнижчим ¶9–11
9והנה נשמת האדם דוקא יען היותו בחי׳ מדבר הגבוה שבכולם יתלבש בדומם דוקא ולא בצומח
Отже, саме душа людини, оскільки вона належить до рівня мовлення — найвищого з усіх, — вдягається саме в неживе, а не в рослинне.
Людська душа, будучи найвищим рівнем — «мовленням», вдягається саме в неживе, а не в рослинне.
כי צומח רחוק מבחי׳ מדבר רק לבחינת החי הוא סמוך כנ״ל שהם בחי׳ ו׳ ובחי׳ ה׳ עלאה דשם הוי״ה הסמוכה לוי״ו
Адже рослинне далеке від рівня мовлення; воно близьке лише до рівня тваринного, як сказано вище: це рівні Вав і верхньої Гей Імені Б‑га (Гавая), яка стоїть поруч із Вав.
Рослинне далеко від рівня мовлення й близьке лише до тваринного. У літерах Гаваї це Вав і верхня (перша) Гей, які стоять поруч.
אבל בחינת מדבר הוא יו״ד וקש״י [וקוצו של יו״ד] שלמעלה מעלה מן הוי״ו אלא בבחינת ה׳ תתאה שהוא מקור בחינת דומם הוא מתלבש כי נעוץ תחלתן בסופן12 דוקא.
Але рівень мовлення — це Йуд і кінчик Йуд, які перебувають незмірно вище за Вав; натомість він вдягається в рівень нижньої Гей, що є джерелом рівня неживого, бо саме «початок їхній уклинений у кінець їхній».
Рівень мовлення відповідає Йуд і кінчику Йуд, які перебувають далеко вище за Вав. Натомість він входить у нижню Гей — джерело неживого, — бо, як сказано в Сефер Єціра, початок «уклинений» у кінець: найвище безпосередньо пов’язане з найнижчим.
Спираючись на літери Гаваї, цей абзац пояснює, чому найвища душа поєднується з найнижчим тілом: початок (Йуд) пов’язаний із кінцем (нижня Гей), оминаючи середину.
Марей мекомот
- 1כי נעוץ תחלתן בסופן · בסה״מ תרל״ג ע׳ רעג ובסה״מ תרנ״ג ע׳ רכב מציינים כאן למה שנתבאר לקמן ד, ג כי מחכמה ולמטה הוא בחי׳ השתלשלות.
- 2נעוץ תחלתן בסופן · Sefer Yetzirah 1:7
І ось у чому пояснення: написано: «Мудрістю (Хохма) Він заснував землю, розумінням (Твуна) утвердив небеса». Небо й земля — це духовність і матеріальність, які загалом відповідають неживому й рослинному.
У Приповістях 3:19 сказано, що землю засновано Хохмою (мудрістю), а небеса утверджено Твуною (розумінням; ідеться про рівень розуміння (Біна)). Небо й земля означають духовне й матеріальне — у широкому сенсі рослинне й неживе.
כי הדומם הוא הגשם היותר אחרון והצומח יש בו איזה רוחניו׳ [רוחניות] ולמעלה היינו זו״נ [זעיר אנפין ונוקבא] שהמדות נק׳ צומח שיש בהן קטנות וגדלות אבל האותיות הם בחי׳ דומם שאין בהם גידול כו׳.
Адже неживе — це найнижчий [ступінь] матеріальності, тоді як рослинне містить у собі певну духовність. А на вищому рівні це відповідає емоційним атрибутам (Зеїр Анпін) і жіночому аспекту / Малхут (Нуква): емоційні атрибути називають «рослинним», бо їм властиві стани малості й величі, а літери належать до рівня неживого, яке не росте тощо.
Неживе — найбільш матеріальне, тоді як рослинне має певну міру духовності, адже воно живе й росте. У сферах духовного прояву (сфірот) це відповідає Зеїр Анпіну й Нукві: емоційні атрибути називають «рослинним», бо вони розвиваються від стану малості до стану величі, тоді як літери (мовлення, царювання (Малхут)) — це «неживе», незмінне й позбавлене росту.
Вводиться вірш про те, що землю засновано мудрістю, а небеса утверджено розумінням; небо й землю співвіднесено з рослинним і неживим, а на вищому рівні — з емоціями (Зеїр Анпін) і літерами (Нуква, Малхут).
Марей мекомот
- 1דכתיב בחכמה יסד ארץ · Proverbs 3:19
11והנה שמים עם היותם נעלים במדרגה הוא כוננם בתבונה שלמטה מהחכמה ובחכמה יסד ארץ1 שלמטה במדרגה משמים. ולכאורה נהפוך הוא.
Отже, небеса, хоч і піднесеніші за рівнем, Він утвердив за допомогою Тевуни (осягнення), яка нижча за мудрість (Хохма); а землю, що стоїть нижче за небеса, Він заклав за допомогою Хохми. На перший погляд, мало б бути навпаки!
Загадка полягає в тому, що небеса вищі, але створені за допомогою Тевуни, яка нижча за Хохму, тоді як нижча земля створена за допомогою вищої Хохми. Здавалося б, мало бути навпаки.
אבל הענין מטעם הנ״ל כי היא הנותנת שבחי׳ המדות מקבלים מהבינה שמהתבוננות מתפעל והוא בחי׳ חי וצומח משא״כ החכמה היא למעלה מערך זה
Але причина в тому, про що йшлося вище; саме це й зумовлює такий порядок: рівень емоційних атрибутів отримує від розуміння (Біни), адже роздуми пробуджують почуття, і це — рівень тваринного й рослинного; тоді як Хохма перебуває поза цією категорією.
Відповідь випливає з уже наведеного принципу: емоції походять від Біни, адже роздуми над ідеєю пробуджують почуття. Це поступовий, суміжний зв’язок — такий, як між рівнями тваринного й рослинного. Хохма ж узагалі перебуває поза таким типом зв’язку.
אבל בה יסד ארץ משום דנתחב״ס [דנעוץ תחלתן בסופן] כו׳ ולכן הי׳ [היה] גוף האדם מתחלה דומם דוקא ולא כשאר בע״ח [בעלי חיים] שנתהווה גופם בבחי׳ צומח מתחלתם ולא הי׳ [היה] דומם
Однак саме нею Він заклав землю, бо «їхній початок закладений у їхньому кінці» тощо. Тому тіло людини спочатку було саме неживим, не так, як тіла інших тварин, що від самого початку виникли на рівні рослинного й не були неживими.
Саме тому, що Хохма настільки висока, вона може закласти найнижче — адже «їхній початок закладений у їхньому кінці». Ось чому тіло людини спочатку було неживим, на відміну від тіл тварин, які від самого початку перебували на рівні рослинного.
משא״כ אדה״ר [אדם הראשון] דכתיב בי׳ [ביה] גלמי ראו עיניך2 בחי׳ גולם ודומם ואח״כ ויפח3 כו׳ לפי שנשמתו מבחי׳ ח״ע [חכמה עילאה] ובחכמה יסד ארץ.
Не так було з Адамом га-Рішоном, про якого сказано: «Твої очі бачили мою безформну масу» — рівень безформної маси й неживого, — а згодом: «Він вдихнув…», бо його душа походить із рівня вищої Хохми, і «Хохмою Він заклав землю».
Тіло Адама спочатку було големом (безформною масою), неживим, аж поки Б‑г не вдихнув у нього життя, бо його душа походить із вищої Хохми — а саме Хохма закладає «землю», тобто неживе.
Вірш тепер зрозумілий: найвищий рівень, Хохма, закладає найнижчий — землю, тоді як Біна породжує суміжні проміжні рівні. Тому Адам, чия душа походить із вищої Хохми, отримав неживе тіло.
Марей мекомот
- 1ובחכמה יסד ארץ · Proverbs 3:19
- 2גלמי ראו עיניך · Psalms 139:16
- 3ויפח · Genesis 2:7
Два Імені для формування людини ¶12
12ובזה יובן מ״ש בבריאת האדם וייצר ה׳ אלקים בב׳ שמות כי להיות התחברות נפשו וגופו מדבר ודומם הרחוקים זמ״ז [זה מזה] בערך יותר מריחוק הגוף מהנפש שבשאר כל הבע״ח [הבעלי חיים] כנ״ל שצומח וחי סמוכים יחד
Завдяки цьому зрозуміємо написане про створення людини: «І сформував» — тут ужито два Імені: Ім’я Б‑га (Гавая) та Ім’я Б‑га (Елокім), адже поєднуються її душа й тіло — рівні мовного й неживого, — які за рівнем віддалені одне від одного більше, ніж тіло від душі в усіх інших тварин, бо, як сказано вище, рослинне й тваринне близькі одне до одного;
Це пояснює, чому у вірші про створення людини вжито два Імені Б‑га — Гавая та Елокім. Душа людини (рівень мовного), а тіло — рівень неживого; ці рівні значно далі один від одного, ніж душа й тіло тварини, що належать до суміжних рівнів.
משא״כ הדומם עם המדבר שרחוקים זמ״ז [זה מזה] מהקצה אל הקצה ולכן כדי שיתחברו יחד הוא ע״י ב׳ שמות:1
тоді як рівні неживого й мовного віддалені один від одного — від одного краю до протилежного. Тому для їхнього поєднання потрібні два Імені.
Рівні мовного й неживого перебувають на протилежних полюсах, тож для їхнього поєднання потрібні два Імені, що діють разом; у маамарі, що йде далі, сказано (у його параграфі 18), що через ці два Імені мудрість (Хохма) поєднується з царюванням (Малхут).
Два Імені у вислові «Гавая Елокім сформував» відображають потребу в подвійній Б‑жественній силі, щоб поєднати душу й тіло, які перебувають на протилежних полюсах.
У Хасидут Гавая — це Ім’я Б‑га, що виражає трансцендентність і завдяки якому все постає, а Елокім — Ім’я приховування й обмеження; поєднання найвищого й найнижчого в людині потребує обох.
Марей мекомот
- 1וייצר ה׳ אלקים · Genesis 2:7
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Тіло людини було взяте з найнижчої матерії, щоб людина могла піднести разом із ним увесь світ: коли хліб, який вона їсть, і одяг, який вона носить, служать людині, що застосовує своє знання (Даат) для служіння Б‑гові, разом із нею підносяться іскри, які впали в неживий, рослинний і тваринний світи. Тому людину називають медабер (той, хто говорить): вона «веде» всі створіння й підносить їх своїм служінням.
Питання для обговорення
- Чому тіло й душа тварини могли вийти із землі разом, тоді як тіло людини спершу мало бути сформоване як безживний прах?
- Як домкрат, що піднімає стіну, спираючись на її найнижчу балку, пояснює, чому тіло людини належить до неживого, а не до рослинного рівня?
- Що чотири літери Імені Гавая показують про те, яка душа може поєднатися з яким тілом?
- Чому небеса були утверджені за допомогою Твуни, а земля — за допомогою Хохми, якщо небеса є вищими з них?
- Чому для формування людини були потрібні два Імені — «Гавая Елокім»?