LikuteiTorah.comХасидська парша

Тора Ор · Парші Берешит · Маамар 8

להבין ענין הברכות כי הנה אנשי כנה״ג תקנו…

«Зрозуміти суть благословень»

  • 30 абзаців · 133 розділи
  • близько 75 хв навчання
  • 105 джерел

Почати маамар Завантажити PDFPDF · 898 KB

Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою

Ваш поступ 0 із 133 розділів

Головна думка

Початкове «Барух» у благословенні низводить приховане Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) Б‑га до виявлення, а заключне «Барух» — «печатка» — оберігає це виявлення, щоб воно залишалося у святості й не живило сили зла. Та сама структура визначає весільні благословення, вивчення Тори та любов до Б‑га в молитві.

Коротко про маамар

Маамар ставить запитання, чому благословення запровадили лише за часів Другого Храму: у Першому Храмі віра в Б‑га відкрито виявлялася в душах, тоді як пізніше її потрібно було низводити, адже «барух» означає «низведений». Формула благословення відображає цей порядок: «Ім’я Б‑га (Гавая) — наш Б‑г» — у душах євреїв, а потім — «Цар світу». Міцвот, які освячують нас і з’єднують із Б‑гом, дають нам силу для цього. Правило Єрусалимського Талмуду, згідно з яким короткі благословення починаються словом «Барух», а довгі також завершуються ним, пояснюється через прихований і виявлений світи. Подібно до зерна й зародка, прихований світ містить усе в єдності, тоді як виявлений світ розгортається в окремі подробиці й породжує «відходи», якими живиться зло; тому довге благословення потребує печатки, подібної до печатки на листі. Перші два весільні благословення відповідають Адаму й Хаві (Хава), Письмовій та Усній Торі, вищій і нижчій мудрості (Хохма). Вивчення Тори може бути еліксиром життя або смерті — залежно від наміру, а любов у молитві має внутрішній «день» і зовнішню «ніч». В обох випадках печатка згори, здобута завдяки нашим власним зусиллям, оберігає святість від оболонок (кліпот).

План

  1. Чому запровадили благословенняВіра вища за розум; у Першому Храмі вона відкрито сяяла в душах, а в Другому Храмі знадобилися благословення, щоб низводити її («барух» = «низведений»).¶1–2
  2. Порядок благословення«Гавая, наш Б‑г» — це Б‑г, явлений у душах євреїв і вищий за ангелів та світ; «Цар світу» — Його царювання. Міцвот, які освячують нас і з’єднують із Б‑гом, надають благословенню силу.¶3–4
  3. Прихований і виявлений світиКороткі благословення починаються словом «Барух», а довгі також завершуються ним. Подібно до зерна й зародка, прихований світ містить усе в єдності, тоді як розрізнення виявленого світу породжує «відходи», якими живиться зло.¶5–8
  4. ПечаткаЗаключне «Барух» подібне до печатки на листі: це всеохопний захист, який зберігає виявлений потік для святості. Неїла є печаткою всього Ізраїлю.¶9–10
  5. Весільні благословення: Письмова й Усна Тора«Йоцер га-адам» [«Творець людини»] (Адам) і «Ашер яцар» [«Який створив»] (Хава) відповідають Письмовій Торі — вищій Хохмі, прихованій точці, — та Усній Торі — нижчій Хохмі, яка розкриває її в подробицях; це виражено словами: «День дневі виливає мовлення, ніч ночі являє знання».¶11–13
  6. «За Його образом… вічна будівля»Формування означає виявлення; додане «ет» і подвійне «образ» означають виявлення за виявленням. Виявлений світ будується «від Самого Себе» шляхом скорочення, щоб світи могли існувати, заради царювання Б‑га та Його бажання мати оселю внизу.¶14–20
  7. Вивчення Тори: еліксир життя або смертіОскільки Усна Тора втілена в матеріальних предметах, навчання задля власної значущості дає кліпот опору; вивчення Тори як слова Б‑га низводить Його світло, а «печатка» зберігає його у святості.¶21–23
  8. Два серця й печатка в молитвіВнутрішня любов Б‑жественної душі — це «день», єдиний зі своїм джерелом; зовнішня любов — це «ніч», одягнена в тіло й тваринну душу, — розкриває її, але потребує печатки. Хосам — це техум, тобто межа того, що дають тваринній душі.¶24–30

Ключові поняття

Благословення як низведенняברוך ונמשך
«Барух» тлумачиться як «низведений»: благословення низводить приховане Нескінченне світло до виявлення, щоб віра стала такою ж яскравою, як зір.
Прихований і виявлений світиעלמא דאתכסיא ועלמא דאתגליא
Прихований світ містить усе в єдиному потенціалі, подібно до зерна; виявлений світ розгортає його в окремі подробиці, подібно до сформованого зародка, і в цьому процесі породжує «надлишок», яким може живитися зло.
Печаткаחותם
Заключне «Барух» довгого благословення: всеохопний захист, який зберігає виявлений потік у святості й обмежує іншу сторону лише її найменшим надлишком; слово «хосам» містить ті самі літери, що й «техум» — «межа».
Вища й нижча Хохмаחכמה עלאה וחכמה תתאה
Письмова Тора — це зосереджена «точка» мудрості, а Усна Тора докладно викладає її прихований зміст у вигляді законів; їх символізують Адам і Хава.
Вище й нижче єднанняיחודא עילאה ויחודא תתאה
Вище єднання розглядає світ як ніщо перед Б‑гом; нижче єднання бачить, що Б‑г дає життя світові, який видається самостійно реальним. Внутрішня любов серця походить від першого, а зовнішня — від другого.
Пробудження знизуאתערותא דלתתא
Власний намір і зусилля людини, які викликають відповідну реакцію згори; від них залежить і печатка.

Перейти до тексту

Чому запровадили благословення ¶1–2

1להבין ענין הברכות כי הנה אנשי כנה״ג [כנסת הגדולה] תקנו הברכות בזמן בית שני אבל בזמן בית ראשון לא היו מברכים.

Щоб зрозуміти сутність благословень: Мужі Великого Зібрання встановили благословення за часів Другого Храму, але за часів Першого Храму благословень не промовляли.

Пояснення

Маамар починає з питання, що чинить благословення (браха). Спершу він наводить історичний факт: усталені благословення встановили Мужі Великого Зібрання — мудреці початку епохи Другого Храму; за часів Першого Храму таких формальних благословень не було. Чому ж вони стали потрібні пізніше?

והענין כי הנה כל ישראל מאמינים בני מאמינים כו׳ מה שנלאו חכמי הפילוסופים והמחקרים להבין בשכלם

Суть у тому, що всі євреї — віруючі, сини віруючих тощо — [віруючи в] те, що філософи й дослідники виснажилися, намагаючись осягнути розумом.

Пояснення

Кожен єврей має вроджену віру в Б‑га — «віруючі, сини віруючих», як сказано в Талмуді. Євреї просто вірять у те, чого філософи намагалися, але не змогли досягти міркуваннями.

כי האמונה היא למעלה מן ההשגה והשכל ואפי׳ [ואפילו] מההשגה שבשרש נפש האלקית שבישראל דמזליה חזי כו׳ שהרי לית מחשבה תפיסא ביה והוא רם ונשא למעלה ממזלייהו.

Адже віра перевищує осягнення й розум, навіть осягнення, притаманне кореню Б‑жественної душі (нефеш елокіс) в Ізраїлі, про який [сказано]: «її мазаль [духовне джерело душі] бачить» тощо; адже жодна думка не може осягнути Його, і Він піднесений та величний над їхнім мазалем.

Пояснення

Віра вища за розуміння, вища навіть за високе осягнення, наявне у власному вищому корені душі (її мазалі, який «бачить» те, чого сама людина не бачить). Самого Б‑га не може осягнути жодна думка, тож до Нього можна наблизитися вірою, а не осягненням.

Коротко: абзац 1

На початку порушується питання, чому благословення встановили лише за часів Другого Храму, і вводиться головна думка: віра євреїв сягає Б‑га поза межами будь-якого розуму.

Глибше

Ребе Махараш у своєму гемшехі [послідовному циклі маамарів] «Хаяв адам леварех» 5638 пояснює, що благословення проводить світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін) і сяє в розумінні (Біна), до Імені Б‑га (Гавая), яке сяє в царюванні (Малхут); у Першому Храмі світло Біни сяяло саме по собі, тому благословення були непотрібні.

Марей мекомот

  1. 1
    להבין ענין הברכות · ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות נדפס באוה״ת בראשית כרך ג תקנא, א [מלקו״ת לג״פ] תקעג, א. באוה״ת סידור (תפלה) ע׳ רה נדפס ד״ה להבין שורש ענין הברכות דיוצר האדם (בכותרת מהר״י ריבלין ”ביאור לד״ה להבין ענין הברכות שנדפס בת״א”). ראה המשך חייב אדם לברך תרל״ח בסה״מ תרל״ח ע׳ פז ואילך. והנחת כ״ק אדמו״ר מהורש״ב שם ע׳ שפה ואילך. לכללות מאמר זה ראה ד״ה להבין ענין ברכת חתנים בסידור קלב, ג. ובמאמרי אדה״א דרושי חתונה כרך א ע׳ קסח שמיוסד על מאמר זה בשינוי הסדר. וראה שם במ״מ שמאמר זה הוא משנת תקס״ד.
  2. 2
    בזמן בית ראשון לא היו מברכים · ראה באוה״ת בראשית כרך ג תקנא, ב, ובד״ה חייב אדם לברך תרל״ח פרק ד ואילך שעיקר הברכה הוא להמשיך מבחי׳ סוכ״ע המאיר בבינה בשם ה׳ דממכ״ע המאיר במל׳, והרי בבית ראשון הי׳ מאיר מעצמו בחי׳ אור הבינה . . אלא בבית שני שהוא בחי׳ מל׳ אשר אין בה אור הבינה . . אז דוקא תקנו הברכות לברך את השם. ובד״ה חייב הנ״ל ע׳ ח מוסיף ”ומ״ש רבינו אדמ״ו נ״ע נמשך אחר דעת המקובלים שבית ראשון הוא בחי׳ בינה ולכן לא היו צריכים לברך . . ואפ״ל לפי פי׳ רבינו אדמ״ו נ״ע שמה שדוד תיקן מאה זהו לפי שראה ברוה״ק שבב״ש לא יאיר אור הבינה לכן תיקן מאה ברכות ודוחק” ע״ש.
  3. 3
    מאמינים בני מאמינים · Shabbat 97a:4–5
  4. 4
    כי האמונה היא למעלה מן ההשגה והשכל · ראה קיצורים והערות לתניא ע׳ קא. ובתניא ליקוט פירושים ומ״מ — חיטריק לפרק יח.
  5. 5
    דמזליה חזי · Megillah 3a:13–14
  6. 6
    לית מחשבה תפיסא ביה · Tikkunei Zohar 17a:10–12
  7. 7
    והוא רם ונשא · Isaiah 57:15
  8. 8
    רם ונשא למעלה ממזלייהו · בסה״מ תער״ב ח״ג ע׳ א׳ת מוסיף: ובמ״א דתוקף האמונה היא משום דמזלייהו חזי.

2והנה בזמן בית ראשון היו נשמות ישראל במעלה העליונה והי׳ [והיה] אוא״ס [אור אין סוף] שורה ומתגלה בנפשם להיות אצלם גילוי אמונה זו כאילו רואה כו׳.

А тепер: за часів Першого Храму душі Ізраїлю були на найвищому рівні, і Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) спочивало й розкривалося в їхніх душах, тож ця віра розкривалася їм так, ніби вони бачили, тощо.

Пояснення

За доби Першого Храму душі були настільки піднесеними, що Ор Ейн Соф відкрито сяяв у них; їхня віра розкривалася так виразно, ніби вони бачили це на власні очі.

אך בזמן בית שני לא היו הנשמות במעלה עליונה כ״כ [כל כך] תקנו אנשי כה״ג [כהאי גוונא] הברכות להמשיך גילוי אמונה זו להיות ברוך ונמשך הוי׳ אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בגילוי למטה.

Але за часів Другого Храму, коли душі не були настільки високого рівня, Мужі Великого зібрання встановили благословення, щоб притягнути вниз розкриття цієї віри: щоб Ім’я Б‑га (Гавая), Ор Ейн Соф, благословенний Він, було «благословенним» і притягувалося вниз, у явному розкритті.

Пояснення

За доби Другого Храму душі були нижчого рівня, і віра стала прихованою, тож мудреці встановили благословення. Слово «барух» («благословенний») тлумачать як «притягнутий униз» (як у прищепленні виноградної лози): благословення притягує Б‑га, Ор Ейн Соф, униз, до явного розкриття.

Коротко: абзац 2

У цьому абзаці пояснюється, чому були запроваджені благословення: коли природне сприйняття Б‑га душами ослабло, благословення стали потрібні, щоб притягнути вниз і розкрити віру, яка сама собою сяяла за часів Першого Храму.

Глибше

Мітелер Ребе (Derushei Chasunah) додає, що за часів Першого Храму, завдяки світлу, отриманому на Синаї, сама міцва (заповідь) притягувала Ор Ейн Соф у їхні душі, тож благословення на міцву не були потрібні.

Марей мекомот

  1. 1
    להיות אצלם גילוי אמונה זו כאילו רואה · במאמרי אדה״א דרושי חתונה ח״א ע׳ קפא מפרט ”ובזמן בית המקדש ראשון היו כנס״י במעלה עליונה מצד שרש האור אלקי שקבלו במ״ת דוקא לא היו צריכים לברכת המצות כי ע״י המצוה עצמה נמשך גילוי אא״ס בנפשם”.

Порядок благословення ¶3–4

3וסדר השתלשלות המשכת הגילוי הוא מתחלה להיות הוי״ה אלקינו הוא גילוי אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בנשמות ישראל להיות אלקינו ממש בבחי׳ ביטול לפי שהם מפנימיות העולמות.

Порядок послідовного розгортання розкриття згори вниз такий: спершу — «Ім’я Б‑га (Гавая) — наш Б‑г», тобто розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенного Він, у душах Ізраїлю, щоб Він був справді «нашим Б‑гом» — у стані самоусунення (бітуль), адже вони походять із внутрішнього виміру світів.

Пояснення

Слова благословення описують етапи розкриття згори вниз. Спершу йде «Гавая — наш Б‑г» (Елокейну): Б‑г розкривається в єврейських душах, які походять із «внутрішнього виміру» світів і тому перебувають перед Ним у стані бітуль; завдяки цьому Він справді є «нашим» Б‑гом.

משא״כ המלאכים הם מחיצוניות העולמות שעליהם נאמר ומשם יפרד והיה לארבעה ראשים. ארבעה נהרות הם ארבע מחנות השכינה מחנה מיכאל כו׳. וזש״א [וזהו שאמרו] רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] (ברכות ד:) מיכאל באחת.

Інакше щодо ангелів: вони походять із зовнішнього виміру світів, про які сказано: «І звідти він розділився і став чотирма головами» — чотирма ріками, що відповідають чотирьом таборам Б‑жественної присутності (Шехіни): табору Міхаеля тощо. Саме це й сказали наші мудреці, благословенної пам’яті (Брахот 4б): «Міхаель — за один раз».

Пояснення

Ангели походять із «зовнішнього виміру». Ріка в Саду, яка «розділилася на чотири голови», натякає на чотири табори ангелів навколо Шехіни (Міхаеля, Гавріеля тощо). У Талмуді сказано, що Міхаель перетинає світ за один політ.

ולא אמרו איזה שיעור על נשמות ישראל לפי שענין טיסה שטסים את העולם לא שייך גבי נשמות כלל שהעולם ומלואו אינן תופסין מקום כלל נגדם.

А щодо душ Ізраїлю не вказали жодної міри, адже поняття польоту, яким перетинають світ, зовсім не стосується душ: світ і все, що в ньому, зовсім не займає місця щодо них.

Пояснення

Талмуд указує, скільки триває політ ангелів, але не наводить жодної міри для душ, адже щодо душ увесь світ зовсім не займає місця.

משא״כ לגבי המלאכים תופס העולם איזה מקום אלא שמיכאל די לו בטיסה אחת וגבריאל בשתים כו׳ ואליהו בארבע עם גופו שהיה תחלה גשמי ונהפך כו׳.

Інакше щодо ангелів: світ займає певне місце в їхньому сприйнятті, але Міхаелю достатньо одного польоту, Гавріелю — двох тощо, а Еліягу — чотирьох, причому разом із його тілом, яке спершу було матеріальним, а потім перетворилося тощо.

Пояснення

Для ангелів світ усе ж займає певне місце: Міхаелю потрібен один політ, Гавріелю — два, а Еліягу — чотири, бо його тіло спочатку було матеріальним і згодом перетворилося.

ואח״כ מלך העולם שעל העולם הוא גילוי מלכותו ית׳ בלבד שאין מלך בלא עם כו׳.

А потім — «Цар світу», що панує над світом, — це лише розкриття Його царювання, благословенного Він, адже «немає царя без народу» тощо.

Пояснення

Далі йдуть слова «Цар світу»: це лише царювання Б‑га (Малхут), нижчий рівень, пов’язаний зі світом, адже «немає царя без народу».

Коротко: абзац 3

У цьому абзаці формула благословення прочитується як послідовність згори вниз: «Гавая — наш Б‑г» — розкриття в душах Ізраїлю, які вищі за ангелів і світ, а потім — «Цар світу», тобто царювання Б‑га над творінням.

Глибше

У Тора Ор, Берешит, пояснюється, що Ім’я Б‑га (Елокім) є «щитом і піхвами» для Гаваї: воно приховує її світло, щоб могли існувати окремі створіння. Це і є царювання, адже «немає царя без народу»; цей рівень також називають Шехіною, бо через нього Б‑г перебуває всередині творіння.

Марей мекомот

  1. 1
    להיות הוי״ה אלקינו · ע׳ באוה״ת פ׳ עקב ע׳ תקעד.
  2. 2
    ומשם יפרד · Genesis 2:10
  3. 3
    הם ארבע מחנות השכינה · Zohar I, 26b
  4. 4
    וזש״א רז״ל · ראה אוה״ת בראשית כרך ג תקנז, א ד״ה חייב אדם לברך פרק יא שם.
  5. 5
  6. 6
    אינן תופסין מקום כלל נגדם · במאמרי אדה״א דרושי חתונה כרך א ע׳ קפב מביא ראי׳ לזה ”מעליות הנשמות דצדיקים בשינתם בג״ע הארץ שהוא בקו השוה מהלך רב ואין כאן שהי׳ גם כמעט רגע שהרי מיד כשניעור תשוב רוחו אליו ג״כ בלא שהי׳ כלל וכלל”.
  7. 7
    ואליהו . . עם גופו שהיה תחלה גשמי ונהפך כו׳ · פרדס שער היכלות. וראה בספר הלקוטים ממאמרי הצ״צ ערך אליהו.
  8. 8
    שאין מלך בלא עם · נסמן לעיל ה, א.

4והנה ע״י הברכה ממשיך ברכה והמשכה להיות גילוי אור א״ס בנפש כלל ישראל שתתחזק אמונת ה׳ בלבם בבחי׳ גילוי כאלו רואה כו׳.

Тепер, через благословення, притягують благословення й духовний вплив, щоб у душі всього Ізраїлю розкрилося Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), і щоб віра в Б‑га зміцнилася в їхньому серці явним чином, немовби вони бачать тощо.

Пояснення

Мета благословення — притягнути розкриття Нескінченного світла в душі всього Ізраїлю, щоб їхня віра стала такою сильною і виразною, як зір.

אך המוקדם לברכה והמשכת השראת גילוי זה הוא המברך שהוא הוא העושה המצוה לפי שהמצות הם כלים להשראת אא״ס [אור אין סוף] ממש כו׳ ובהם ועל ידם ממשיך אא״ס [אור אין סוף] למטה.

Однак передумовою благословення й притягування, що забезпечує перебування цього розкриття, є той, хто благословляє, — саме він виконує міцву, бо міцвот є посудинами для самого Ор Ейн Соф тощо; у них і через них притягують Ор Ейн Соф униз.

Пояснення

Однак притягування насамперед залежить від того, хто благословляє, адже саме він виконує міцву. Міцвот є «посудинами» для Нескінченного світла Б‑га; через них це світло притягують униз.

וזהו אשר קדשנו במצותיו. אשר מלשון דהא שהוא נתינת טעם לדבר כלומר לפי שקדשנו במצותיו.

І це — «Який освятив нас Своїми заповідями». Слово «ашер» має значення «бо» і вказує на причину чогось; тобто: бо Він освятив нас Своїми заповідями.

Пояснення

Звідси походить формула «Який освятив нас Своїми заповідями»: тут «ашер» означає «бо». Ми можемо притягнути світло, бо Він освятив нас міцвот.

וצונו מלשון צוותא והתקשרות באוא״ס [באור אין סוף] ב״ה שרש המצות למעלה לכך יש לנו כח להמשיך גילוי אור א״ס ב״ה בברכה זו:

«І наказав нам» (ветцивану) походить від слова «цавта» — з’єднання, і означає єднання та зв’язок з Ор Ейн Соф, благословенним Він, коренем міцвот угорі; тому ми маємо силу притягнути розкриття Ор Ейн Соф, благословенного Він, цим благословенням.

Пояснення

«Вецивану» («і наказав нам») тлумачиться як похідне від «цавта» — «з’єднання»: міцвот пов’язують нас із Нескінченним світлом, їхнім коренем угорі. Цей зв’язок дає нам силу притягнути його розкриття через благословення.

Коротко: абзац 4

У цьому абзаці пояснюються слова благословення над міцвою: міцвот, будучи посудинами для світла Б‑га, яке освячує нас і пов’язує з Ним, дають нам силу притягнути Його розкриття через благословення.

Глибше

У Лікутей Тора (Масей) мандри й стоянки в пустелі зіставляються з благословенням над міцвот: кожна міцва включає піднесення та притягування Нескінченного світла. Ребе Маһараш додає, що це притягування відбувається зі схованого світу у відкритий світ.

Марей мекомот

  1. 1
    אשר מלשון דהא · ראה שפתי חכמים בהעלותך יא, יב.
  2. 2
    אשר מלשון דהא · Siftei Chakhamim, Numbers 11:12
  3. 3
    וצונו מלשון צוותא והתקשרות · ראה לקו״ת מסעי צב, ג.
  4. 4
    יש לנו כח להמשיך גילוי אור א״ס ב״ה בברכה זו · בד״ה חייב אדם לברך תרל״ח סעיף ב מוסיף כ״ק מהר״ש: והמשכה זו היא מעלמא דאתכסי׳ בבחי׳ עלמא דאתגלייא שיהי׳ נמשך גילוי האמונה זו להיות ברוך ונמשך גילוי אוא״ס ב״ה כאילו רואה ממש כו׳.

Прихований і виявлений світи ¶5–8

5והנה אמרו בירושלמי (פ״ק [פרק קמא] דברכות הלכה ח׳) מטבע קצר פותח בברוך ואינו חותם בברוך ומטבע ארוך פותח בברוך וחותם בברוך.

Тепер, сказано в Єрусалимському Талмуді (Брахот, розд. 1, галаха 8): коротке благословення починається словом «Барух» [«благословен»] і не завершується словом «Барух»; довге благословення починається словом «Барух» і завершується словом «Барух».

Пояснення

Талмудичне правило про благословення: коротке благословення (наприклад, на їжу) починається словом «Барух» і не закінчується ним; довге благословення (наприклад, на Гавдалу або перше благословення Біркат га-Мазон) починається й закінчується словом «Барух».

ולהבין זה גם להבין מהו לשון חותם והל״ל [והוה ליה למימר] ומסיים. הענין כי הנה נודע שיש ב׳ בחינו׳ [בחינות] בחי׳ עלמא דאתכסי׳ ובחי׳ עלמא דאתגליא.

Щоб зрозуміти це, а також з’ясувати, що означає слово «печатка» (хатіма), адже слід було б сказати «завершується», — потрібно знати, що, як відомо, є два рівні: рівень прихованого світу й рівень світу явленого.

Пояснення

Чому завершення називають «печаткою» (хатіма), а не просто «кінцем»? Відповідь пов’язана з двома світами: «прихованим світом» (альма де-іскас’я), де все ще приховане й злите воєдино, та «явленим світом» (альма де-ісгал’я), де все стає явним.

והנה על עלמא דאתגליא נאמר (בראשית ב) ומשם יפרד והי׳ [והיה] לארבעה ראשים ארבעה נהרות כנגד ארבע מחנות השכינה שהיא מתלבשת בבי״ע כו׳

Про явлений світ сказано (Берешит 2): «І звідти він розділився й став чотирма головами» — чотирма ріками, що відповідають чотирьом таборам Шехіни, яка вбирається у світ творення (Брія), світ формування (Єцира) і світ дії (Асія) тощо.

Пояснення

Явлений світ — це ріка Едему, яка «розділяється на чотири голови», тобто чотири табори Шехіни, коли вона вбирається в нижні світи Брія, Єцира й Асія.

ובהשתלשלות וירידות המדרגות מדריגה אחר מדריגה בהתלבשותה בע׳ [בשבעים] שרים כו׳ נעשה עלמא דפרודא כו׳ ושם יש אחיזה ויניקה לקליפות וסט״א [וסטרא אחרא] לינק מהקדושה כביכול.

У процесі послідовного розгортання й спускання рівнів, рівень за рівнем, у міру того як вона вбирається в сімдесят князів тощо, постає світ розділеності тощо; там оболонки (кліпот) й інша сторона (сітра ахра) мають опору й поживу, щоб, так би мовити, живитися від святості.

Пояснення

Коли Б‑жественний потік спускається крок за кроком і проходить через сімдесят ангельських «князів» народів, постає «світ розділеності», де сили зла можуть вчепитися й живитися від святості.

אך אין יניקתם אלא מותרי השפע ופסולת כו׳ ולא מעיקר הקדושה ח״ו [חס ושלום]

Проте вони живляться лише надлишком потоку та його відходами тощо, а не сутністю святості, не дай Б‑г.

Пояснення

Однак сили зла живляться лише залишками й відходами потоку, анітрохи не його сутністю.

וענין התהוות מותרי השפע ופסולת בעל׳ דאתגלי׳ היינו כי הגם שגם עלמא דאתגלי׳ מצד עצמה באמת אינה דבר נפרד ח״ו [חס ושלום] וכמ״ש (דברים ד) כי הוי״ה הוא האלקים כו׳ אלא שהוא בחי׳ גילוי מה שהי׳ [שהיה] בהעלם בעל׳ דאתכסיא

А щодо того, як у явленому світі виникають надлишок потоку й відходи, то, хоча сам явлений світ насправді не є чимось відокремленим, не дай Б‑г, — як сказано (Дварім 4): «Адже Гавая є Елокім» тощо, — він є лише виявленням того, що було приховане в прихованому світі.

Пояснення

Як же виникають такі відходи? Явлений світ насправді не відокремлений від Б‑га, як сказано у вірші: «Гавая є Елокім»: Б‑г, Який перевершує світ, і Б‑г, прихований у природі, — це один і той самий Б‑г. Явлений світ лише розгортає те, що було приховане в прихованому світі.

וכמשל הולד שמצטייר בבטן הנקבה בהתחלקות עצמות וגידין כו׳ שהם מטפת הזכר לובן שממנו עצמות כו׳.

Це подібно до плода, який формується в утробі жінки, набуваючи окремої будови кісток, сухожиль тощо: вони походять із чоловічої краплі — білого начала, з якого утворюються кістки тощо.

Пояснення

Аналогія стосується плода: його кістки й сухожилля формуються в утробі, але походять із батьківського сім’я, «білого начала», з якого утворюються кістки, як сказано в Талмуді.

אלא שבטפת הזכר לא הי׳ [היה] התחלקות עצמות וגידין בפועל ממש רק שהי׳ [שהיה] בכח הטפה ההיא בהעלם וע״י שהייתה בבטן הנקבה ט׳ חדשים מצטייר בציור הולד ויוצא מהעלם אל הגילוי.

Однак у чоловічій краплі ще не було справжнього розділення на кістки й сухожилля; усе це містилося в ній лише потенційно, приховано. А коли вона перебуває в утробі жінки дев’ять місяців, плід набуває своєї форми й виходить із прихованого в явне.

Пояснення

У сім’я все міститься лише потенційно; потрібно дев’ять місяців в утробі, щоб проявилася виразна форма дитини. Так само прихований світ містить усе, а явлений світ виявляє це.

Коротко: абзац 5

У цьому абзаці наведено правило, згідно з яким довгі благословення завершуються словом «Барух», і розглянуто два світи — прихований та явлений. Також пояснюється, що в явленому світі потік святості породжує відходи, якими живляться сили зла.

Глибше

У Лікутей Тора (Тазрія) рівень «Кадош» (святий) відрізнено від рівня «Барух»: «Кадош» — це рівень, що перебуває вище за ланцюг світів, а «Барух» — світло, що спускається ланцюгом світів. Саме тому слово «Барух» у кожному благословенні означає низведення світла.

Марей мекомот

  1. 1
    והנה אמרו בירושלמי · ראה בד״ה חייב אדם לברך תרל״ח פרק יח. בלקו״ת תזריע כב, ד. ראה יט, ב — מציין לכאן.
  2. 2
    מטבע קצר פותח בברוך ואינו חותם בברוך ומטבע ארוך פותח בברוך וחותם בברוך · Jerusalem Talmud Berakhot 1:5
  3. 3
    מהו לשון חותם · ע׳ בסידור בדרושים לחתונה בד״ה להבין שרש הדברים. בענין מטבע קצר — ראה באוה״ת נ״ך שופטים ע׳ יד שמציין לכאן.
  4. 4
  5. 5
    שו״ה והפסולת כו׳ ולא מעיקר . . באמת אינה · בבוך 414: כו׳ כי באמת אינה.
  6. 6
    לובן שממנו עצמות · Niddah 31a:9
  7. 7

6והנה כמו במשל הולד כאשר נתגדל ונגמר ציור כל האברים אזי דוחה ממנו מותרות שערות וצפרנים שזהו סימן גידול הולד שהוא בשלימות כשגמרו שערו וצפרניו כו׳

Як у прикладі з плодом: коли він виріс і формування всіх його членів завершилося, він виштовхує з себе надлишки — волосся й нігті; це ознака зростання плода: він цілком сформований, коли завершилося формування його волосся й нігтів, тощо.

Пояснення

Продовжуючи аналогію: коли плід виріс і всі його члени сформувалися, з’являються «надлишки» — волосся й нігті; їхнє завершене формування свідчить, що плід уже цілком сформований.

ובצאתו מרחם אמו דוחה פסולת יותר ע״י פתיחת נקביו כו׳ מה שלא הי׳ [היה] פסולת זה בטפה כי אין הולד נוצר אלא מברור שבה.

А коли він виходить із материнського лона, то виводить більше відходів через отвори свого тіла, тощо, — відходів, яких не було в краплі, адже плід формується лише з її очищеної частини.

Пояснення

Під час народження через отвори тіла виводиться більше відходів. У сім’яній краплі їх не було, бо плід формується лише з її очищеної частини; відходи з’являються лише в процесі диференційованого розвитку.

כך עד״מ בהגלות נגלות סדר ההשתלשלות בעלמא דאתגליא מהעלם אל הגלוי ברבוי התחלקות המדרגות להיות ציור פרטי העולמות במזגם ותכונתם אזי נעשה בחי׳ מותרי שפע ופסולת שדוחה לחוץ

Так само, за аналогією, коли порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) розкривається у світі явленого — від прихованого до відкритого, через численні поділені рівні, так що постає окремий образ кожного зі світів відповідно до його складу й характеру, тоді виникають надлишки потоку й відходи, які відштовхуються назовні.

Пояснення

Так само й у світі явленого: коли ланцюг світів розгортається від прихованого до відкритого, утворюючи численні окремі рівні, кожен зі своїм характером, з’являються надлишки й відходи, які відштовхуються назовні.

והוא מעבר השפע להיות יניקה ואחיזה לס״א [לסטרא אחרא].

І це — надлишок потоку, [що дає] живлення й опору іншій стороні (сітра ахра).

Пояснення

Саме цей перелив потоку дає сітра ахра — силам, протилежним святості, — опору й живлення.

משא״כ בבחי׳ עלמא דאתכסיא שהוא בהתכללות כו׳ ושם חביון עזו ואין שטן ופ״ר [ופגע רע] ח״ו [חס ושלום] כו׳.

Не так у прихованому світі, де все перебуває в стані включеності, тощо; там — «сховок Його сили», і там «немає супротивника й лихої пригоди», не дай Б‑г, тощо.

Пояснення

У прихованому світі, де все включене й об’єднане, немає відходів: це «сховок Його сили», де «немає супротивника й лихої пригоди».

Коротко: абзац 6

Цей абзац завершує аналогію: як волосся, нігті й відходи з’являються лише в міру розвитку плода, так відходи, що стають поживою для зла, виникають лише через розрізнення у світі явленого, а не в єдиному прихованому світі.

Глибше

Цемах Цедек наводить цю аналогію з волоссям і нігтями як «надлишками» в «Ор га-Тора» та «Біурей га-Зогар»; у кабалі волосся й нігті — усталені образи найзовнішніх проявів певного рівня, через які зовнішні сили черпають живлення.

Марей мекомот

  1. 1
    אזי דוחה ממנו מותרות שערות וצפרניים · מובא בביאוה״ז להצ״צ כרך ב ע׳ תתקח.
  2. 2
    והנה כמו במשל הולד . . שזהו סימן גידול הולד · מובא באוה״ת ויקרא כרך א ע׳ קכז.
  3. 3
  4. 4
    ושם חביון עזו · Habakkuk 3:4
  5. 5
    ואין שטן ופ״ר · I Kings 5:18

7והנה מטבע קצר רומז לעלמא דאתכסיא שהוא בחי׳ טפה לבד בהתכללות בבחי׳ העלם ובכח ולכן הוא מטבע קצר שכולל הכל בלשון קצר

А коротка формула натякає на прихований світ, який є лише рівнем краплі — включеної, прихованої й наявної в потенції; тому це коротка формула, що охоплює все стислою мовою.

Пояснення

Тепер пояснюється правило. Коротке благословення відповідає прихованому світу, подібно до зернини, у якій усе міститься в потенції та єдності; тому його слова короткі й водночас охоплюють усе.

וא״צ [ואין צריך / ואינו צריך] אלא לפתוח בברוך להיות ברכה והמשכה מאור א״ס ב״ה עצמו שהברכה הוא להיות השראה וגילוי מעצמות אור א״ס ב״ה שאינו בגדר עלמין כלל כנ״ל.

І досить лише почати словом «Барух», щоб було благословення й притягнення згори вниз від самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) — благословенний Він; адже благословення полягає в перебуванні й розкритті, що походять від самої сутності Ор Ейн Соф, яке зовсім не належить до категорії світів, як пояснено вище.

Пояснення

Досить лише почати словом «Барух», притягуючи благословення від сутності Нескінченного світла, яке перебуває поза всіма світами.

Коротко: абзац 7

У цьому абзаці пояснюється, чому коротке благословення починається лише словом «Барух»: воно відповідає єдиному прихованому світу, де достатньо притягнути світло.

Глибше

Цемах-Цедек (Біурей га-Зогар) наводить цей уривок і пояснює коротку та довгу формули як загальне (клаль) і окреме (прат).

Марей мекомот

  1. 1
    והנה מטבע קצר רומז לעלמא דאתכסיא · ע׳ באוה״ת דרושים לר״ה ע׳ א׳ש שמפרש בענין אחר ע״ש. ובד״ה בראשית ברא תרע״ח ע׳ נ. בביאוה״ז לצ״צ כרך ב ע׳ תשסו מעתיק מתי׳ ”והנה מטבע קצר . . בהתחלקות רבות ועצומות” ומפרש שזהו כלל ופרט.

8ומאחר שתמשך שם ברכה והמשכה זו היא בל תמוט עולם ועד כי אין שם יניקה לס״א [לסטרא אחרא] ח״ו [חס ושלום].

І оскільки туди буде притягнуто це благословення і це низведення, воно «не похитнеться навіки-віків», адже там немає живлення для іншої сторони (сітра ахра), не дай Б‑г.

Пояснення

Благословення, притягнуте до прихованого світу, «не похитнеться навіки-віків»: печатка не потрібна, бо там немає нічого, чим могло б живитися зло.

אבל מטבע ארוך רומז לעלמא דאתגליא שהיא בחי׳ גילוי ההתהוות לפרטי פרטים בהתחלקות רבות ועצומות וכך הוא מטבע ארוך באריכות הדברי׳ [הדברים] בפרטי פרטיות הדברים רבים שנאמרו ונשנו בה.

Але довга формула натякає на світ розкриття, який є рівнем (бхіна) розкриття творення в найдрібніших подробицях, у численних і величезних поділах; такою є й довга формула: вона розлога за словами й містить численні докладні подробиці того, що в ній промовляється й повторюється.

Пояснення

Довге благословення відповідає світу розкриття, який розгортається в незліченні подробиці; тому його формулювання довге й сповнене деталізованих положень.

Коротко: абзац 8

У цьому абзаці зіставлено дві формули: коротка належить прихованому світові, якому не потрібен захист, а довга — детальному світу розкриття.

Марей мекомот

  1. 1
    בל תמוט עולם ועד · Psalms 104:5

Печатка ¶9–10

9והנה בעלמא דאתגליי׳ אחר שמשם יפרד בבחי׳ התחלקות הפרטים יש יניקה לס״א [לסטרא אחרא] ח״ו [חס ושלום] וצריך להפרידם שלא יינקו מעיקר הקדושה ח״ו [חס ושלום] רק דרך מעבר השפע ממותרות ופסולת כו׳ לכן צ״ל ג״כ חותם בברוך.

Отже, у світі розкритого прояву, після того як «звідти він розділився» на рівні поділу на окремі складники, є живлення для іншої сторони (сітра ахра), не дай Б‑же; тому їх необхідно відокремити, щоб вони не живилися від самої суті святості, не дай Б‑же, а лише через проходження потоку достатку — від надлишків і відходів тощо. Тому воно також має завершуватися словом «Барух».

Пояснення

Це пояснює, чому довге благословення має завершуватися словом «Барух». У світі розкритого прояву, де потік розподіляється на окремі складники, можуть живитися сили зла. Їх необхідно не допустити до того, щоб вони черпали з самої суті святості, і обмежити їх лише надлишком — «надлишками й відходами»; завершальне благословення, ця «печатка», робить саме це.

Коротко: абзац 9

У цьому абзаці пояснюється причина завершального благословення: на відміну від прихованого світу, світ розкритого прояву відкритий для сил зла, тож те, що в нього спрямовується, потребує печатки.

Марей мекомот

  1. 1
    שמשם יפרד · Genesis 2:10

10וענין החותם הוא כמו לשון חותם שעל האגרת מבחוץ כדי שלא יקרא באגרת הזאת איש זר אשר אין רצונו שידע הכתוב שם.

Суть печаті подібна до значення слова «печатка» [яким називають ту, що ставлять] на зовнішньому боці листа, щоб жоден сторонній не прочитав цього листа — той, кому [автор] не хоче відкривати написане в ньому.

Пояснення

Слово «печать» (хотем) пояснюється на прикладі печатки на зовнішньому боці листа, яка не дозволяє стороннім читати те, що не призначене для них.

כך הוא החותם הזה מן הברכה וההמשכה אשר ימשיך עוד אחר המטבע הארוך שהמשכה זו שהיא גלוי ההעלם תהי׳ [תהיה] רק בבחי׳ הקדושה לבדה ואין לזרים אתה חלק ונחלה

Так само ця печать благословення і притягнення, яке відбувається після довгої формули, має забезпечити, щоб це притягнення — розкриття прихованого — відбувалося лише у сфері святості й щоб чужинці не мали в ньому ані частки, ані спадку.

Пояснення

Так само завершення довгого благословення забезпечує, що притягнуте розкриття залишається лише у сфері святості, а «чужинці» — сили зла — не отримують у ньому частки.

וזהו ההפרש שבין פתיחת הברכה לחתימתה כי פתיחת הברכה הוא המשכת הגילוי לבד להיות ברוך ונמשך ה׳ אלקי ישראל מעולם עד עולם. אבל החתימה היא שתהי׳ [שתהיה] המשכה זו בקדושה דוקא.

У цьому й полягає різниця між початком благословення та його печаттю: початок благословення — це лише притягнення розкриття, щоб «благословенним» і притягнутим було Ім’я Б‑га (Гавая), Б‑г Ізраїлю, зі світу у світ; печать же визначає, щоб це притягнення відбувалося саме у святості.

Пояснення

Початкове слово «Барух» («благословенний») лише притягує розкриття, як у словах: «Благословенне Ім’я Б‑га (Гавая), Б‑га Ізраїлю, зі світу у світ». Завершальне «Барух», тобто печать, спрямовує це розкриття саме до святості.

הבוחר בעמו ישראל באהבה. (מלאכי א) ואהב את יעקב ואת עשו שנאתי. (תהלים מז) יבחר לנו את נחלתנו את גאון יעקב אשר אהב כו׳.

«Той, Хто з любов’ю обирає Свій народ Ізраїль»; (Малахія 1) «Я полюбив Яакова, а Ейсава зненавидів»; (Псалми 47) «Він обирає для нас нашу спадщину — гордість Яакова, якого Він полюбив», тощо.

Пояснення

Звідси такі завершальні слова, як «Той, Хто з любов’ю обирає Свій народ Ізраїль» (печать благословення перед ранковим Шма), і вірші про любов Б‑га до Яакова та відкинення Ейсава: світло призначене для святості й не дістається оболонці (кліпі), яку уособлює Ейсав.

ולכן נק׳ בלשון חותם כמו שחותמין על האגרת שלא יקרא אחר וכמו חותם ממגע זר שהוא שמירה כו׳.

Тому це називають словом «печать»: як запечатують лист, щоб його не прочитав хтось інший, або як печать, що захищає від дотику стороннього й слугує охороною тощо.

Пояснення

Тож це називають «печаттю» — як запечатаний лист або печать, що захищає вино чи їжу від дотику стороннього.

ולכן חותמין בברוך שהיא המשכה מבחי׳ המקיף שהיא שמירה מלמעלה כמ״ש (שם קכא) ה׳ שמרך ה׳ צלך כו׳

Тому завершують словом «Барух»: воно означає притягнення з рівня, що охоплює (макіф), а цей рівень є захистом згори, як написано (там само, 121): «Гавая — твій охоронець, Гавая — твоя тінь», тощо.

Пояснення

Печать містить слово «Барух», бо це друге притягнення походить з охоплювального рівня (макіф), який охороняє згори, як у словах: «Гавая — твій охоронець, Гавая — твоя тінь».

ולכן החותם של כללות ישראל הוא בנעילת יו״כ [יום כפור] שאז זוכים למעלה העליונה (ויקרא טז) לפני הוי״ה תטהרו למעלה מבחי׳ הוי״ה כו׳ וכמ״ש במ״א:

Тому печать усього народу Ізраїлю — це Неїла Йом-Кіпуру, адже тоді вони удостоюються найвищого рівня: (Ваїкра 16) «Перед Гаваєю очиститеся» — вище за рівень Гаваї, тощо, як пояснюється в іншому місці.

Пояснення

Печаттю для всього Ізраїлю є Неїла — заключна молитва Йом-Кіпуру, коли «запечатується» вирок Б‑га. Тоді Ізраїль досягає найвищого рівня: слова «Перед Гаваєю очиститеся» розуміються як очищення на рівні, що перевищує навіть Гаваю.

Коротко: абзац 10

У цьому абзаці «печать» пояснюється як захист: завершальне «Барух» притягує охоплювальне світло, яке утримує розкрите в межах святості; печаттю всього Ізраїлю є Неїла Йом-Кіпуру.

Глибше

Слова «перед Гаваєю» (ліфней Гавая) тут розуміються як «перед», тобто вище за Ім’я Гавая: під час Неїли Йом-Кіпуру очищення походить з рівня, вищого за саме Ім’я.

Марей мекомот

  1. 1
    ואת עשו שנאתי · Malachi 1:3
  2. 2
  3. 3
  4. 4
  5. 5

Весільні благословення: Письмова й Усна Тора ¶11–13

11ועתה נבא לביאור ענין ב׳ ברכות ראשונות של נשואין שהם יוצר האדם ואשר יצר את האדם בצלמו.

Тепер перейдемо до пояснення двох перших благословень шлюбу — «Той, Хто формує людину» і «Той, Хто створив людину за Своїм образом».

Пояснення

Тепер маамар переходить до весільних благословень (шева брахот), а саме до пари благословень про створення людини: «Той, Хто формує людину» (Йоцер га-адам) і «Той, Хто створив людину за Своїм образом».

הראשונה פותחת בברוך ואינה חותמת והשניה פותחת בברוך וחותמת בברוך.

Перше починається словом «Благословенний» і не має заключної формули, а друге починається словом «Благословенний» і завершується словом «Благословенний».

Пояснення

Перше благословення коротке: воно починається словом «Благословенний» і не має заключної формули. Друге довге й завершується словами: «Благословенний… Той, Хто формує людину».

והענין כי הנה בגמרא (כתובות ח׳ א׳ ע״ש) אמרו שב׳ יצירות הללו כנגד שתי יצירות שהי׳ [שהיה] באדה״ר [באדם הראשון] תחלה נברא האדם לבדו בדו פרצופין ואח״כ נסר הקב״ה את חוה כו׳.

Суть у тому, що в Гемарі (Ктубот 8a; див. там) сказано: ці два формування відповідають двом формуванням Адама, першої людини. Спочатку людину було створено саму, з двома обличчями, а згодом Святий, благословенний Він, відпиляв Хаву (Хаву) тощо.

Пояснення

У трактаті Ктубот сказано, що два благословення відповідають двом етапам створення Адама: спочатку його було створено з двома обличчями — чоловічим і жіночим, з’єднаними разом, — а згодом Б‑г відокремив від нього Хаву.

וביאור הדבר הנה אדם וחוה רומזים לתושב״כ [לתורה שבכתב] ותושבע״פ [ותורה שבעל פה] תושב״כ [תורה שבכתב] בחי׳ אדם בחי׳ טפת הזכר לובן שממנו עצמות כו׳

Пояснення таке: Адам і Хава вказують на Письмову Тору та Усну Тору. Письмова Тора — це рівень Адама, рівень чоловічої краплі — білого сім’я, з якого [походять] кістки тощо.

Пояснення

Адам і Хава представляють Письмову Тору та Усну Тору. Письмова Тора — це «Адам», подібно до батьківського сім’я, «білого», з якого формуються кістки: у ній усе міститься в зосередженому, прихованому вигляді.

כי תושב״כ [תורה שבכתב] היא בחי׳ חכמה עלאה שאינה אלא בחי׳ טפה ונקודה שהחכמה היא בחי׳ ברק המבריק במוחו

Адже Письмова Тора — це рівень вищої мудрості (Хохми), яка є лише рівнем краплі й точки; бо Хохма — це спалах блискавки в розумі.

Пояснення

Письмова Тора — це вища Хохма, яка являє собою лише «точку», подібну до спалаху блискавки в розумі.

שעדיין לא באה לידי אורך ורוחב ההשגה להבין ולהשיג כל דרכי החכמה בכלל ובפרט רק שהוא כברק בעלמא שמתנוצץ ומאיר במוחו כח ההשכלה

Вона ще не дійшла до повноти й широти осягнення, щоб зрозуміти й осягнути всі шляхи мудрості — загалом і зокрема. Вона лише подібна до блискавки, що промайне й осяє в його розумі силу інтелекту.

Пояснення

Спалах осяяння ще не розгорнувся в повне розуміння: він на мить освітлює розум, але ще не розкриває подробиць ідеї — ані загальних, ані окремих.

ואינו מתגלה אלא בחי׳ נקודה אלא שאח״כ מתפשטת הנקודה באורך ורוחב ובאה לידי השגה ואזי נקראת בשם בינה כו׳

Вона розкривається лише як точка; згодом ця точка розширюється в довжину й ширину та доходить до рівня осягнення, і тоді називається розумінням (Біною) тощо.

Пояснення

Спочатку вона з’являється лише як точка; лише згодом ця точка розгортається «в довжину й ширину» — у докладне розуміння, яке називається Біною.

וכך היא בחי׳ תושב״כ [תורה שבכתב] שאין בה גילוי ההשגה שהרי ר״ע [רבי עקיבא] הי׳ [היה] דורש על כל קוץ וקוץ תלי תלים של הלכות.

Так само й рівень Письмової Тори: у ній осягнення не розкривається. Адже рабі Аківа тлумачив із кожного окремого шипа цілі гори законів.

Пояснення

Так само Письмова Тора не розгортає свого змісту. У Талмуді сказано, що рабі Аківа виводив «гори законів» із кожної маленької коронки над літерами.

שההלכות הללו אינן מבוארות ונגלות בגילוי ההשגה בקוץ ההוא רק שכל קוץ וקוץ כלול מכמה תלי תלים של ההלכות הכלולים ונעלמים בקוץ ההוא מבחי׳ העלם

Ці закони не роз’яснені й не відкриті в явному осягненні в тому шипі; натомість кожен шип містить безліч нагромаджень законів одне на одному, які вміщені й приховані в цьому шипі, у стані прихованості.

Пояснення

Ці закони не видимі в самій коронці; кожна коронка містить багато нагромаджень законів у прихованому вигляді.

והרי אין בקוץ זה אלא רמז בעלמא ובחי׳ נקודה והקוצין הן בחי׳ תגין.

І в цьому шипі є лише натяк і рівень точки (бхіна). А шипи — це рівень коронок (тагін).

Пояснення

Сама коронка — лише натяк, точка. «Шипи» — це тагін, маленькі коронки на окремих літерах сувою Тори.

Коротко: абзац 11

У цьому уривку розглядаються два весільні благословення, які співвідносяться з двома формуваннями Адама. Адам тлумачиться як Письмова Тора — вища Хохма, у якій усе міститься в зосередженій формі точки.

Глибше

Лікутей Тора (Рее) посилається на цей маамар: останнє благословення, що відповідає Хаві, яка є Малхут, завершується словом «Благословенний» з причини, поясненої тут; перше ж, що відповідає Адаму, який є Зеїр Анпін, не потребує заключної формули.

Марей мекомот

  1. 1
    ב׳ ברכות ראשונות של נשואין שהם יוצר האדם ואשר יצר את האדם · ראה רש״י כתובות
  2. 2
  3. 3
    והשניה פותחת בברוך וחותמת בברוך · בלקו״ת ראה לא, א מציין לכאן: גבי ברכה אחרונה שכנגד חוה שהיא המל׳ חותם בברוך מה״ט, משא״כ בברכה ראשונה שכנגד אדם שהוא ז״א א״צ לחתום.
  4. 4
    שב׳ יצירות הללו כנגד שתי יצירות שהי׳ באדה״ר · Rashi on Ketubot 8a
  5. 5
    תחלה נברא האדם לבדו בדו פרצופין ואח״כ נסר הקב״ה את חוה · Berakhot 61a:14
  6. 6
    ר״ע הי׳ דורש על כל קוץ וקוץ תלי תלים של הלכות · Menachot 29b:3–4

12וכן עד״ז בכל בחי׳ טנת״א [טעמים נקודות תגין אותיות] הכל רמוזים לכמה ענינים וכמה סודות מופלאים. וכל זה הוא בתושב״כ [בתורה שבכתב] בבחי׳ העלם ובכח ולא בפועל וגילוי

Так само й усі аспекти знаків кантиляції, голосних знаків, вінців і літер натякають на численні речі та численні дивовижні таємниці. І все це міститься в Письмовій Торі приховано й потенційно, а не в дійсності та явному вигляді.

Пояснення

Кожен аспект тексту Тори — знаки кантиляції, голосні знаки, вінці й літери — натякає на численні речі та дивовижні таємниці, але в Письмовій Торі все це приховане й існує лише потенційно.

וכמשל טפת הזכר הכלולה מכל הבחי׳ שבולד לובן שממנו עצמות וגידין וכו׳ שבטפה ההיא אין התחלקות העצמות וגידים כו׳ נגלים בפו״מ [בפועל ממש] רק שהם בהעלם ובכח.

Як у прикладі з краплею чоловічого сімені, що містить усі складові майбутнього плоду — біле, з якого постають кістки, сухожилля тощо: у цій краплі відмінність між кістками, сухожиллями тощо не виявлена в дійсності; усе це лише приховане й існує потенційно.

Пояснення

Це подібне до сімені батька, у якому містяться всі частини дитини, хоча в дійсності вони ще не відокремлені одна від одної.

ויציאתם מהעלם אל הגילוי הוא ע״י שהייה ט״ח [ט׳ חדשים] בבטן הנקבה ששם מצטייר הולד והיא מוציאתו לידי גילוי בהתחלקות האברים פרטיים נגלים.

Їхній вихід із прихованого стану до явного відбувається завдяки перебуванню дев’ять місяців в утробі матері, де плід формується; вона виводить його до явного стану, коли окремі члени тіла стають виразними.

Пояснення

Плід формується протягом дев’яти місяців в утробі матері, а вона виводить його до явного стану, де його члени тіла вже чітко розрізняються.

וכך הוא עד״מ יציאת ההעלם מתושב״כ [מתורה שבכתב] שהיא בחי׳ ח״ע [חכמה עילאה] לידי גילוי הוא ע״י תושבע״פ [תורה שבעל פה] (ור״ע [ורבי עקיבא] הי׳ [היה] דורש כו׳ כי ר״ע [רבי עקיבא] הי׳ [היה] מקור תושבע״פ [תורה שבעל פה] כמו שאמרו סתם ספרי כו׳ וכולהו אליבא דר״ע [דרבי עקיבא]) שהיא בחי׳ חכמה תתאה.

Так само, за аналогією, прихований зміст Письмової Тори, що становить рівень вищої мудрості (Хохма), виходить до явного стану завдяки Усній Торі (і Рабі Аківа тлумачив тощо, адже Рабі Аківа був джерелом Усної Тори, як сказано: «анонімний Сифрей» тощо, «і всі вони дотримуються думки Рабі Аківи»); Усна Тора становить рівень нижчої мудрості.

Пояснення

Отже, Усна Тора — рівень нижчої Хохми — виводить назовні те, що приховане в Письмовій Торі. Рабі Аківа є джерелом Усної Тори: у Талмуді сказано, що анонімні думки Мішни, Тосефти, Сифри та Сифрею відповідають його підходу.

שממאמר א׳ שבתושב״כ [שבתורה שבכתב] כמו ענין שמירת שבת שנאמרה בתו׳ בכלל נעשה מסכת שלימה שהוא גילוי פרטי הלכות שבת מה הן האבות מלאכות וכיצד מתחייב בהן וכל עניניהם בכל פרטיהן ודקדוקיהן.

Адже з одного вислову Письмової Тори, наприклад про дотримання Шабату, яке в Торі подане загально, постає цілий трактат, що розкриває подробиці законів Шабату: які є основні категорії забороненої праці, за яких умов людина стає за них відповідальною, а також усі пов’язані з цим питання — в усіх подробицях і найтонших деталях.

Пояснення

Наприклад, одна загальна заповідь дотримуватися Шабату в Усній Торі розгортається в цілий трактат, який докладно описує основні категорії забороненої праці, умови відповідальності за них і кожну тонкість цих законів.

ולכן נק׳ תושבע״פ [תורה שבעל פה] בשם חוה כי חו״ה בגימטריא המילוי של הוי״ה (שהוא עולה י״ט) כי המילוי הוא גילוי ההעלם כמ״ש במ״א וגם חוה לשון גילוי כי תרגום ויגד וחוי. והגדה לשון המשכה שנמשך מהעלם אל הגילוי

Тому Усну Тору називають ім’ям Хава, бо числове значення імені Хава відповідає числовому значенню наповнення Імені Б‑га (Гавая), яке дорівнює 19; адже наповнення є розкриттям прихованого, як пояснюється в іншому місці. Крім того, слово «Хава» означає розкриття, бо Таргум перекладає «і він розповів» словом «вахаві». А «розповідь» (гагада) означає притягнення — перехід із прихованого стану до явного.

Пояснення

Отже, Усну Тору називають Хава (Хава). Літери імені Хава — хет, вав і гей — у гематриї дають 19; це «наповнення» Імені Б‑га (Гавая): коли літери Імені записують повністю, до його основного числового значення 26 додається 19, і виходить 45. Наповнення розкриває те, що приховане в літерах. Крім того, «хава» означає «розповідати»: арамейський Таргум перекладає «і він розповів» (ва-йагед) як «вахаві», а «розповідь» (гагада) означає виведення чогось із прихованого стану на яв.

וז״ש [וזהו שכתוב] ויקרא האדם שם אשתו חוה כי היא היתה אם כל חי ולכאורה א״כ למה קרא שמה חוה הי׳ [היה] לו לקרא שמה חיה אלא לפי שחוה ל׳ [לשון] גילוי

І це пояснює слова: «І назвав чоловік ім’я своєї дружини Хава, бо вона була матір’ю всього живого». Здавалося б, якщо так, то чому він назвав її Хава? Йому слід було назвати її Хая! А причина в тому, що «Хава» означає розкриття.

Пояснення

Це пояснює вірш: «Адам назвав свою дружину Хава, бо вона була матір’ю всього живого». Чому не «Хая» — слово, яке прямо означає життя? Тому що «Хава» означає розкриття.

וזהו כי היא היתה אם כל חי פי׳ ולכך הוציאתם מהעלם אל הגילוי כמו אם הבנים שהולד מצטייר בקרבה והיא מוציאתו מההעלם:

А слова «бо вона була матір’ю всього живого» означають: тому вона вивела їх із прихованого стану до явного, подібно до матері дітей, в утробі якої формується плід і яка виводить його з прихованого стану.

Пояснення

Як мати виводить дітей із прихованого стану до явного існування, так само Усна Тора розкриває прихований зміст Письмової Тори.

Коротко: абзац 12

Цей абзац завершує аналогію: Усна Тора, названа Хава, є нижчою Хохмою, що розгортає прихований зміст Письмової Тори в докладні закони, подібно до того, як мати виводить дитину з насіння до повністю сформованого явного існування.

Глибше

У Лікутей Тора (Ваїкра) цитуються слова Зогара га-Ракія про те, що «Адам» дорівнює 45 — числовому значенню Імені Гавая, записаного з наповненням; його наповнення, що дорівнює 19, відповідає Хаві, яка є царюванням (Малхут), Іменем Бен. Там автор посилається на цей маамар у зв’язку з темою Хави.

Марей мекомот

  1. 1
    סתם ספרי כו׳ וכולהו אליבא דר״ע · Sanhedrin 86a:3–4
  2. 2
    חו״ה בגימטריא המילוי של הוי׳ · ראה לקו״ת ויקרא ג, ד בשם זהר הרקיע מציין שם לכאן ע״ש. ובאוה״ת תולדות קמב, א.
  3. 3
    ויגד וחוי · Genesis 14:13
  4. 4
    ויקרא האדם שם אשתו חוה · Genesis 3:20

13וזהו יום ליום יביע אמר ולילה ללילה יחוה דעת פי׳ יום ליום בחי׳ תושב״כ [תורה שבכתב] יביע אמר אמ״ר [אש מים רוח] ר״ת [ראשי תיבות] אש מים רוח ובבחי׳ תושב״כ [תורה שבכתב] יביע כמעיין הנובע ממקורו

І це [значення слів]: «День дню виливає мовлення, а ніч ночі являє знання». Пояснення: «День дню» — це рівень Письмової Тори; «виливає мовлення» — слово «омер» («мовлення») є абревіатурою слів «вогонь» (еш), «вода» (маїм), «повітря» (руах); а на рівні Письмової Тори воно «виливає» мовлення, немов джерело, що б’є зі свого джерела,

Пояснення

Вірш із Псалмів пояснює дві Тори. «День» — це Письмова Тора. Слово «омер» («мовлення») читають як абревіатуру трьох основних елементів: вогню (еш), води (маїм) і повітря (руах). «Виливає» описує джерело, що б’є зі свого витоку.

שהוא עדיין דבוק במקורו ומתאחד עמו לפי שתושב״כ [שתורה שבכתב] היא בחי׳ ח״ע [חכמה עילאה] ושם שורה ומתגלה אוא״ס [אור אין סוף] הוי״ה בחכ׳ [בחכמה]

яке ще з’єднане зі своїм джерелом і є з ним одним; адже Письмова Тора — це рівень наднебесної мудрості (Хохма), і там спочиває та розкривається в Хохмі Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) — Ім’я Б‑га (Гавая).

Пояснення

Джерело ще з’єднане зі своїм витоком і є з ним одним. Так само Письмова Тора, будучи наднебесною Хохмою, є тим місцем, де спочиває й розкривається саме Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) Б‑га.

ולכן שם יביע כמעיין הנובע שנובע מן המקור ואינו הולך ומתפשט באורך ורוחב רק נביעו דחכמתא בלבד שהיא בחי׳ נקודה וברק המבריק

Тому там сказано «виливає» — немов про джерело, що б’є: воно б’є зі свого витоку й не розтікається в довжину та ширину, а є лише плином Хохми, тобто рівнем точки й спалаху блискавки.

Пояснення

Джерело ще не розтікається вшир; це лише перше витікання мудрості — «точка» і «спалах блискавки», про які йшлося раніше.

והאמ״ר [והאש מים רוח] שהוא ר״ת [ראשי תיבות] אש מים רוח כלולים ומתעלים בו בהעלם ובכח ולא בגלוי ובפו״מ [ובפועל ממש]

А «омер», що є абревіатурою слів «вогонь», «вода», «повітря», включений у нього й підноситься в ньому приховано та потенційно, а не відкрито й у дійсності.

Пояснення

Елементи — вогонь, вода й повітря, з яких складається все створене, — присутні в ньому лише потенційно, а не в дійсності.

שאין שם התחלקות בחי׳ אש רוח מים ממש כמו שהם אחר שנפרטו ובאו לידי גילוי רק הם בבחי׳ נביעו בלבד כהתכללות המעיין הנובע ממקורו ומתאחד ונכלל במקורו הוא א״ס ב״ה הוי״ה בחכ׳ [בחכמה].

Бо там немає розрізнення між рівнями вогню, повітря й води як такими, якими вони є після того, як їх було розділено на окремі складники й вони виявилися; вони є лише плином, подібно до потоку джерела, що ще з’єднаний зі своїм витоком і включений у нього. Його джерело — Нескінченний (Ейн Соф), благословенний Він, — Ім’я Б‑га (Гавая) в Хохмі.

Пояснення

Вони ще не розрізняються між собою так, як розрізнятимуться, коли творіння буде розгорнуте в усіх подробицях; вони існують лише як потік джерела, ще злитий зі своїм витоком, — Нескінченним, розкритим у Хохмі.

ולילה ללילה בחי׳ תושבע״פ [תורה שבעל פה] יחוה דעת בבחי׳ גילוי לבאר ולפרט פרטי התחלקות ההתהוות כמו שהם בסדר ההשתלשלות במדרגות רבות ועצומות (וזהו שמשרע״ה [שמשה רבינו עליו השלום] למד ביום מקרא ובלילה משנה כשהי׳ [כשהיה] בהר כו׳):

«А ніч ночі» — це рівень Усної Тори; «являє знання» у розкритті, щоб пояснити й деталізувати окремі складники творіння такими, якими вони є в порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), на численних і величезних рівнях. (Тому Моше Рабейну, мир йому, вивчав Писання вдень, а Мішну вночі, коли перебував на горі, тощо.)

Пояснення

«Ніч» — це Усна Тора, яка «являє знання» (йехаве) — слово, споріднене з ім’ям Хава, — розкриваючи й деталізуючи всі окремі складники творіння на кожному рівні. Тому, як сказано в Мідраші, на Сінаї Моше вивчав Писання вдень, а Мішну вночі.

Коротко: абзац 13

У цьому абзаці слова «День дню виливає мовлення, а ніч ночі являє знання» пояснюються як Письмова Тора — джерело, що ще є одним зі своїм витоком, — і Усна Тора, яка розгортає кожну подробицю.

Глибше

Цемах Цедек (у Yahel Ohr до Псалмів) зазначає, що цей уривок пояснює вірш як такий, що стосується наднебесної та нижчої Хохми; нижча Хохма — це розкриття й пояснення наднебесної Хохми. У Лікутей Тора (Beha'alosecha) Alter Rebbe посилається на цей уривок у зв’язку з образом джерела, що б’є.

Марей мекомот

  1. 1
    יום ליום · Psalms 19:3
  2. 2
    שמשרע״ה למד ביום מקרא ובלילה משנה כשהי׳ בהר · Pirkei DeRabbi Eliezer 46:2–3

«За Його образом… вічна будівля» ¶14–20

14והנה ברכה ראשונה כנגד אדה״ר [אדם הראשון] שהיא בחי׳ ח״ע [חכמה עילאה] תושב״כ [תורה שבכתב] דהיינו כדי להמשיך אור א״ס בחכמה כו׳

Отже, перше благословення відповідає Адаму, першій людині, який є рівнем вищої мудрості (Хохма), тобто Письмової Тори, — воно призначене для того, щоб низвести Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) у Хохму тощо.

Пояснення

Перше весільне благословення — «Той, Хто формує людину» — відповідає Адаму, тобто вищій Хохмі, Письмовій Торі; його призначення — низвести Ор Ейн Соф у Хохму.

ופי׳ יוצר כמו צר צורה עד״מ שהוא מצייר תמונת החומר. ותמונה זו היא ג״כ גילוי בערך החומר שהי׳ [שהיה] חומר פשוט כמו גוף גולמת המתכת.

А значення слова «Йоцер» («Той, Хто формує») подібне до вислову «цар цура» («формує форму»): образно кажучи, це той, хто надає матеріалу форму. І ця форма також є розкриттям стосовно матеріалу, який був простою, безформною масою, подібною до необробленої брили металу.

Пояснення

«Формування» (єцира) подібне до роботи майстра, який надає форму необробленому матеріалу: шматок металу набуває форми. Сама форма є розкриттям матеріалу, який до того був безформним.

Коротко: абзац 14

У цьому абзаці перше благословення пов’язується з Письмовою Торою, а далі починається пояснення слова «формувати» на прикладі того, як із необробленого металу виготовляють посудину.

Глибше

У Лікутей Тора (Шир га-Ширім) Альтер Ребе пояснює, що два весільні благословення відповідають Письмовій та Усній Торі, пов’язуючи це з двома хлібами Шавуоту: Письмова Тора, подібно до перемоги (Нецах) і голосної крапки хірік, є «точкою» самоусунення (бітуль).

Марей мекомот

  1. 1
    ברכה ראשונה . . תושב״כ · ראה לקו״ת שה״ש כח, ב.

15ומראהו ומעשהו או הצורה שמציירין עליו הוא גילוי החומר שנעשה על תמונה זו דוקא

Його вигляд і спосіб обробки, або форма, надана йому, — це виявлення матеріалу, якому надали саме цієї форми.

Пояснення

Форма, надана металу, — це просто сам метал, виявлений у певній формі.

והרי ציור זה אינו דבר נפרד ואין הציור נראה דבר בפ״ע [בפני עצמו] אלא שע״י הציור מתראה תבנית הכלי באופן יותר נאות מכמות שהי׳ [שהיה] גולמו. וגולמת הכלי עצמו הוא שנצטייר ונתגלה.

І ця форма не є чимось окремим, і її не сприймають як самостійну річ; навпаки, завдяки формі будова посудини виявляється у належнішому вигляді, ніж у її необробленому стані; і саме сирий матеріал посудини набув форми й був виявлений.

Пояснення

Форма не є чимось окремим, що можна побачити саме по собі; вона лише показує сирий матеріал у належнішому вигляді. Набув форми й був виявлений сам сирий матеріал.

כך הנה בנמשל האדם שהוא תושב״כ [תורה שבכתב] הוא ג״כ בבחי׳ גילוי אל החומר הראשון שהוא כח ההיולי שלא נתפס בו שום גילוי

Так само й у відповідності до цього: «Адам», тобто Письмова Тора, також перебуває на рівні виявлення щодо першоматерії — гілемного потенціалу, в якому не осягається жодного вияву.

Пояснення

Так само «Адам», Письмова Тора, є виявленням «первоматерії» — потенціалу первоматерії (філософський термін на позначення безформної матерії, що потенційно містить у собі всі форми), в якій узагалі нічого не виявлено.

שעליו נאמר (תהלים יח) ישת חשך סתרו וחומר ההיולי הוא נק׳ בשם אדם דבריאה וראשית הגילוי הוא בחכמה תושב״כ [תורה שבכתב] ונק׳ אדם דיצי׳ [דיצירה].

Про це сказано (Псалми 18): «Він зробив темряву Своїм сховком». Первоматерія зветься «Адамом світу творення (Брія)», а початок виявлення міститься в мудрості (Хохма), Письмовій Торі, і називається «Адамом світу формування (Єцира)».

Пояснення

Про той прихований рівень сказано: «Він зробив темряву Своїм сховком». Безформний потенціал зветься «Адамом світу Брія» (брія, «творення», — це приведення первоматерії до буття з нічого), а його перше виявлення, у Хохма, Письмовій Торі, зветься «Адамом світу Єцира» (єцира, «формування», — це надання матерії форми, як у вислові «Йоцер гаадам»).

וברכה שניה נגד חוה בחי׳ תושבע״פ [תורה שבעל פה].

А друге благословення відповідає Хаві — рівню Усної Тори.

Пояснення

Друге благословення відповідає Хаві (Хаві), Усній Торі.

ולכן נתוסף בה תיבת את. אשר יצר את האדם. את פי׳ בחי׳ אותיות מא׳ ועד תי״ו שהאותיות הן מבחי׳ עלמא דאתגליא כי האותיות הן גילוי השכל.

Тому в ньому додається слово «ес»: «Який сформував ес гаадам». «Ес» означає рівень літер — від алеф до тав, адже літери належать до рівня світу виявленого, бо саме вони є виявленням інтелекту.

Пояснення

Саме тому додається слово «ес» («Який сформував ес гаадам»). «Ес» (пишеться алеф—тав) означає всі літери від алеф до тав. Літери належать до світу виявленого, бо вони виявляють і виражають інтелект.

Коротко: абзац 15

У цьому абзаці застосовано аналогію з ремісником: Письмова Тора є першим виявленням безформного потенціалу, а додане у другому благословенні слово «ес» (алеф—тав, тобто літери) вказує на Усну Тору як подальше виявлення в літерах.

Марей мекомот

  1. 1
    אשר יצר את האדם · Ketubot 8a:3–4
  2. 2

16והיינו גילוי חכמה תתאה שהיא בחי׳ גילוי לחכמה עלאה תושב״כ [תורה שבכתב] כנ״ל והוא גילוי אחר גילוי שהח״ע [שהחכמה עילאה] הוא גילוי חומר הראשון ההיולי כנ״ל.

Тобто це розкриття нижчої мудрості (Хохми), яка є рівнем розкриття вищої Хохми — Письмової Тори, як пояснювалося вище; це розкриття за розкриттям, адже вища Хохма є розкриттям первісної матерії в її безформному, потенційному стані, як пояснювалося вище.

Пояснення

Нижча Хохма (Усна Тора) розкриває вищу Хохму (Письмову Тору), яка сама розкриває безформний потенціал. Отже, Усна Тора є другим розкриттям, що ґрунтується на першому.

וזהו בצלמו בצלם דמות תבניתו. כי צלם לשון ציור וגלוי וכפל בצלמו בצלם. פי׳ גילוי אחר גילוי.

І це — «в Його образі, в образі подоби Його форми». Адже «образ» означає форму й розкриття, а повторення слів «в Його образі, в образі» означає розкриття за розкриттям.

Пояснення

Тут пояснюється формулювання благословення: «в Його образі, в образі подоби Його форми». «Образ» (целем) означає форму й розкриття, а його повторення вказує на розкриття за розкриттям.

גילוי הראשון להיות אור א״ס בחכמ׳ [בחכמה] עלאה בבחי׳ יביע ואח״כ גילוי חכמה תתאה והיא היא דמות תבניתו דהיינו בחי׳ עלמא דאתגלי׳ ממש.

Перше розкриття полягає в тому, що Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) перебуває у вищій Хохмі як світло, що «ллється потоком»; а потім [настає] розкриття нижчої Хохми, і саме вона є «подобою Його форми», тобто рівнем світу, що справді розкрився.

Пояснення

Перше розкриття — це те, як Ор Ейн Соф виливається у вищій Хохмі («ллється потоком»); друге — це нижча Хохма, «подоба Його форми», тобто цілковито розкритий світ.

Коротко: абзац 16

У цьому абзаці подвійне «образ» у другому благословенні тлумачиться як два послідовні розкриття: спочатку вища Хохма, а потім нижча Хохма — розкритий світ.

Марей мекомот

  1. 1
    בצלמו בצלם דמות תבניתו · Ketubot 8a:3–4
  2. 2
    דמות תבניתו . . בחי׳ עלמא דאתגלי׳ · ראה ספר החקירה סה, ב.

17והתקין לו ממנו בנין עדי עד שבחי׳ עלמא דאתגלי׳ אע״פ [אף על פי] שרגלי׳ [שרגליה] יורדות כו׳ מ״מ איננה דבר נפרד ח״ו [חס ושלום] אלא והתקין לו ממנו בעצמו

«І приготував для нього з нього самого вічну будівлю»: розкритий світ, хоча «її ноги спускаються вниз» тощо, однак не є окремою річчю, не дай Б‑же, а є саме «приготував для нього з нього самого» — із самого його єства.

Пояснення

Благословення продовжується словами: «І приготував для нього з нього самого вічну будівлю» (Хава, створена з самого боку Адама). Розкритий світ опускається дуже низько, як сказано про жінку: «її ноги спускаються вниз», однак він не відокремлений від свого джерела: він «з нього самого».

כי גילוי חכמה תתאה הוא גילוי הארת אור א״ס ב״ה עצמה שבחכ׳ [שבחכמה] עלאה

Бо розкриття нижньої мудрості (Хохми) — це розкриття сяйва самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, що перебуває у вищій Хохмі.

Пояснення

Нижня Хохма — це саме світло Ор Ейн Соф, яке було у вищій Хохмі й тепер розкрилося.

אלא לפי שבה נפרטו ונתחלקו בבחי׳ רבוי המדרגות בדרך פרט מה שהיו כלולים בח״ע [בחכמה עילאה] בהעלם בדרך כלל הנה האור שבה הוא מצומצם ומלובש בכמה מיני צמצומים והתלבשות שונות

Однак оскільки в ній те, що у вищій Хохмі було приховано включене в загальному вигляді, розкладається на окремі складники й поділяється на безліч рівнів у деталізованому вигляді, світло в ній скорочене й одягнене в численні різновиди скорочення (цимцуму) та різного одягання,

Пояснення

Те, що у вищій Хохмі було включене в загальному й прихованому вигляді, у нижній Хохмі розгортається в безліч окремих рівнів; тому світло там скорочене й одягнене в багато різних покровів.

כדי להאיר ולהתגלות בכל מדרגה ומדרגה לפי מה שהיא להיות המדרגות ההם נראים ונגלים ולא יתבטלו במציאות.

щоб світити й розкриватися на кожному рівні відповідно до його властивостей, аби ті рівні були видимі й розкриті та не були позбавлені свого існування.

Пояснення

Завдяки цьому кожен рівень отримує світло відповідно до своєї здатності й існує як видимий рівень, а не втрачає свого існування через світло, що його переповнює.

Коротко: абзац 17

Абзац пояснює слова «з нього самого»: розкритий світ — це те саме світло Ор Ейн Соф, що й у вищій Хохмі, лише скорочене й одягнене так, щоб могли існувати окремі рівні.

Марей мекомот

  1. 1
    והתקין לו ממנו בנין עדי עד · Ketubot 8a:3–4
  2. 2
    רגלי׳ יורדות · Proverbs 5:5

18וכ״כ [וכן כתב] נתצמצם האור ונתמעט עד שירד מדרגה אחר מדרגה בסתר המדרגות שהלבוש מסתיר ומכסה על האור ההוא ונעשה מקור לעלמא דפרודא להיות משם יפרד כו׳.

Світло так скоротилося й зменшилося, що спускалося рівень за рівнем у прихованість ступенів, де одяг приховує та покриває це світло; і воно стало джерелом світу розділеності, щоб звідти воно розділялося тощо.

Пояснення

Світло скоротилося настільки, рівень за рівнем, що «одяг» цілковито приховав його; це стало джерелом «світу розділеності», де все відчуває себе відокремленим від Б‑га.

אבל עיקר צמצום האור הוא כדי שיהיה בנין העולמות שלא יתבטלו במציאות וזהו בנין עדי עד

Але головна мета скорочення (цимцум) світла — щоб постала споруда світів і щоб вони не втратили свого існування; і це — «вічна споруда»,

Пояснення

Однак головна мета скорочення — позитивна: дати світам змогу існувати як стійкій «споруді», а не розчинятися у світлі Б‑га. Це і є «вічна споруда».

דהיינו להיות לעדי עד ימלוך להיות מדת מלכותו עדי עד למעלה עד אין קץ ולמטה עד אין תכלית.

тобто щоб Він царював навіки-віків: щоб властивість Його царювання тривала повік — угорі без кінця, а внизу без меж.

Пояснення

«Повік» (адей ад) означає, що Б‑г царює навіки: Його царювання потребує світу, що існує тривало, і через нього Його царювання поширюється вгорі без кінця, а внизу — без меж.

Коротко: абзац 18

У цьому абзаці пояснюється, що приховування світла, хоч і породжує світ розділеності, призначене для того, щоб спорудити тривалу «будову» світів, над якими Б‑г царює навіки.

19והיא התגלות מלכותו בבחי׳ א״ס ממש רק שכדי שיהי׳ [שיהיה] גילוי א״ס ב״ה בבחי׳ מלכותו הוצרך להיות בחי׳ בנין.

І це — розкриття Його царювання (Малхут) на рівні самого Нескінченного (Ейн Соф); однак, щоб Нескінченний, благословенний Він, розкрився на рівні Його царювання, необхідним був певний рівень споруди,

Пояснення

Це царювання є розкриттям самого Нескінченного. Але щоб Нескінченний розкрився як Цар, була потрібна «споруда» — структурований світ.

דהיינו להיות הסתר האור וצמצומו והתלבשותו בכמה מיני לבושין עד שיאיר ויתגלה אור זה בבחי׳ זו דוקא.

тобто приховування світла, його скорочення та його облачення в численні різновиди облачень, аж поки це світло не засяє і не розкриється саме на цьому рівні.

Пояснення

Це означає, що світло приховується й скорочується, облачаючись у численні облачення, аж поки не зможе засяяти саме на цьому рівні царювання.

כי אור א״ס מצד עצמו כשמו כן הוא אין לו סוף כו׳ ולאו מכל מדות כלל כמ״ש במ״א

Адже Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) саме по собі, як підказує його назва, не має кінця тощо й зовсім не належить до жодних атрибутів, як пояснюється в іншому місці.

Пояснення

Саме по собі Нескінченне світло справді не має кінця й перебуває поза всіма атрибутами, як сказано в Тіккуней Зоар.

ואפי׳ [ואפילו] אור א״ס שבח״ע [שבחכמה עילאה] הוא בבחי׳ צמצום ולבוש שח״ע [שחכמה עילאה] נק׳ בשם לבוש לאור א״ס כו׳.

І навіть Нескінченне світло, яке перебуває у вищій мудрості (Хохма), є в стані скорочення й облачення, адже вища Хохма називається облаченням Нескінченного світла тощо.

Пояснення

Навіть Нескінченне світло у вищій Хохмі вже є скороченим, адже Хохма називається «облаченням» Нескінченного світла.

Коротко: абзац 19

У цьому абзаці пояснюється, що царювання Б‑га є розкриттям Нескінченного, для якого потрібні скорочення й облачення, адже Нескінченне саме по собі перебуває поза всіма атрибутами, а навіть Хохма є лише Його облаченням.

Марей мекомот

  1. 1
    ולאו מכל מדות כלל · Tikkunei Zohar 17b:5–7

20וכל מה שירד האור ונתגלה גילוי אחר גילוי ירידה היא זו. ומיעוט האור והתלבשותו וירידה זו היא כדי שיאיר אור א״ס ב״ה גם במדרגות התחתונות.

І наскільки б світло не спускалося й не розкривалося — розкриття за розкриттям, — усе це є спуском. А зменшення світла, його облачення та цей спуск потрібні для того, щоб Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) — благословенний Він — сяяло також на нижчих рівнях.

Пояснення

Кожне наступне розкриття є спуском, зменшенням і облаченням світла; мета цього — щоб Ор Ейн Соф сяяв навіть на найнижчих рівнях.

כי נתאוה הקב״ה להיות לו דירה בתחתונים וא״כ תכלית המכוון מבחי׳ מלכותו להחיות עולמות נפרדים אינה להיות נפרד ח״ו [חס ושלום] רק אדרבה להיות בנין עדי עד כי והתקין לו ממנו כו׳ כנ״ל:

Адже Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), забажав мати оселю серед нижніх світів (діра бетахтонім); отже, кінцева мета Його царювання (Малхут), яке дає життя відокремленим світам, полягає не в тому, щоб вони були відокремленими, не дай Б‑г, а, навпаки, у тому, щоб постала «вічна будівля», адже «і приготував для нього з нього самого» тощо, як пояснювалося вище.

Пояснення

Адже Б‑г бажав мати оселю серед нижніх світів — так Мідраш визначає мету творіння. Тому Його царювання над відокремленими світами має на меті не відокремити їх від Нього, а, навпаки, збудувати «вічну будівлю», що є «від Нього Самого».

Коротко: абзац 20

Цей абзац підсумовує розділ: увесь спуск і приховування служать бажанню Б‑га мати оселю серед нижніх світів, тож розкритий світ має бути єдиним зі своїм джерелом, а не відокремленим від нього.

Марей мекомот

  1. 1
    נתאוה הקב״ה להיות לו דירה בתחתונים · Bamidbar Rabbah 13:6
  2. 2
    נתאוה הקב״ה להיות לו דירה בתחתונים · Midrash Tanchuma, Nasso 16:1

Вивчення Тори: еліксир життя або смерті ¶21–23

21אך הנה ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] זכה נעשה לו סם חיים כו׳ דבזכותא תליא מילתא ואחר כוונת הלב של העוסק בתורה נאמרו הדברים

Однак наші благословенної пам’яті мудреці сказали: «Якщо він удостоїться, це стане для нього еліксиром життя» тощо, — адже все залежить від заслуги, і ці слова сказано відповідно до наміру серця того, хто займається Торою.

Пояснення

Тепер «печатка» стосується вивчення Тори. У Талмуді сказано, що Тора може стати еліксиром життя для того, хто «удостоїться», і еліксиром смерті для того, хто не удостоїться. Те, чим вона стане, залежить від внутрішнього наміру того, хто її вивчає.

כי לפי שעוסק בתושבע״פ [בתורה שבעל פה] שהיא חכמה תתאה שירדה לעלמא דפרודא ונתלבשה בדברי׳ [בדברים] גשמיי׳ [גשמיים] שהם מהע׳ [מהשבעים] שרים שנתלבשה בהם ברבוי השתלשלות המדרגות ליתן בהם כח וממשלה על הדברים הגשמיים ההם

Адже він займається Усною Торою, яка є нижчою мудрістю (Хохма), що зійшла у світ розділення й убралася у фізичні речі, що походять від сімдесяти князів і в які вона вбралася через численні ланки послідовного розгортання рівнів, щоб надати їм силу й владу над тими фізичними речами;

Пояснення

Усна Тора — це «нижча Хохма», яка зійшла у світ розділення й убралася у фізичні предмети та обставини, яких стосуються закони. Ці фізичні речі перебувають під владою сімдесяти ангельських «князів», які керують народами й природним світом.

והדבר הגשמי שעוסק בו שהוא תחת ממשלת השרים הוא המסתיר ומכסה על קדושת אור א״ס הנמשך מחכמה עלאה ומתלבש בחכמה תתאה לכך יכול להמשיך את האדם ולהורידו ולהפילו למטה

і фізична річ, якою він займається і яка перебуває під владою князів, приховує й затуляє святість Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), що сходить із вищої Хохми й убирається в нижчу Хохму, — тому вона може притягнути людину, опустити її й повалити вниз,

Пояснення

Фізичний предмет вивчення, що перебуває під владою князів, приховує святість світла Б‑га, втіленого в законі, і тому може потягнути учня донизу.

בל יראה גאות ה׳ והוד מעטה לבושו שהוא התלבשות אור א״ס ב״ה הנמשך ומתלבש בחכמה תתאה בפסק הלכה הערוכה בדברים הגשמיים ההם. כי דבר ה׳ זו הלכה והיא חכמתו ורצונו כו׳.

так, що він не побачить «величі Імені Б‑га (Гавая)» і сяйва мантії Його вбрання — втілення Ор Ейн Соф, благословенний Він, яке сходить і вбирається в нижчу Хохму, у постанові закону, викладеній стосовно тих фізичних речей. Адже «слово Гаваї» — це галаха, і вона є Його мудрістю та Його волею тощо.

Пояснення

Тоді він уже не сприймає «величі Гаваї», втіленої в законі, хоча там втілене саме Нескінченне світло, виражене у практичній постанові. У Талмуді сказано, що «слово Гаваї» — це галаха, тобто мудрість і воля Б‑га.

Коротко: абзац 21

У цьому абзаці ідея печатки застосовується до вивчення Тори: оскільки Усна Тора втілена у фізичних речах, вона може або виявити світло Б‑га, або — для того, хто не «удостоїться», — приховати його.

Глибше

Цемах-Цедек (Ор га-Тора, Нах) зазначає, що «сам» (еліксир) дорівнює 100, а еліксиром життя він стає завдяки «[перечитуванню] сто разів і ще раз», коли намір спрямований до Єдиного.

Марей мекомот

  1. 1
    זכה נעשה לו סם חיים · Yoma 72b:14
  2. 2
    בל יראה גאות ה׳ · Isaiah 26:10
  3. 3
    דבר ה׳ זו הלכה · Shabbat 138b:11–12

22ולכך לא זכה ונמשך אחר עלמא דפרודא וגורם להפריד עלמא דאתגלי׳ היא חכמה תתאה ממקורה ושרשה היא ח״ע [חכמה עילאה] ונותן יד וממשלה להיות שליטה ואחיזה לקליפות וס״א [וסטרא אחרא]

Тому, [якщо] він не удостоївся і потягнувся за світом розділення, то спричиняє відокремлення світу, що розкрився, — нижчої мудрості (Хохми), — від її джерела й кореня, тобто вищої Хохми; і дає силу та владу, надаючи оболонкам (кліпот) та іншій стороні (сітра ахра) можливість панувати й мати опору,

Пояснення

Той, хто не «удостоївся» і потягнувся за світом розділення, спричиняє розрив між світом, що розкрився, — нижчою Хохмою — та її коренем у вищій Хохмі, а отже, дає кліпот — силам приховування — владу й опору.

שיהי׳ [שיהיה] יניקתם ואחיזת׳ מעיקר הקדושה כו׳ ולא מן השמרים ופסולת אשר ניתן להם כדי חיותם מלמעלה מחכמה תתאה היא מלכותו ית׳ בהתלבשות׳ בהשרי׳ [בהשרים] כו׳

щоб їхнє живлення й опора походили від самої сутності святості тощо, а не від осаду й відходів, які було відведено їм згори для підтримання їхнього життя, — від нижчої Хохми, тобто від Його царювання, благословенний Він, коли воно вбирається в князів тощо,

Пояснення

Тоді вони живляться самою сутністю святості, а не лише «осадом і відходами», відведеними їм згори, — від нижчої Хохми, тобто від царювання Б‑га, як воно вбирається в ангельських князів.

דרך ירידת והשתלשלות המדרגות מדרגה אחר מדרגה עד שירדה בסתר המדרגות שנמשך להם חיות מעט מן השמרים והפסולת דרך יניקת שערות וצפרנים מותרי השפע כו׳.

через спускання й ланцюг послідовного розгортання рівнів, один за одним, аж поки воно не спустилося в прихованість рівнів, так що до них надходить трохи життєвої сили з осаду й відходів — через живлення, що проходить через волосся й нігті, надлишки потоку тощо.

Пояснення

Це відведене їм живлення досягає їх лише після тривалого спускання через приховані рівні: як мізерна життєва сила з надлишку потоку, подібно до «волосся й нігтів», про які йшлося раніше.

כי מאחר שנמשך אחר גשמית הדברים שהן מהשרים כו׳ ומחשיב אותם ליש ועיקר הרי מעורר כך למעלה כביכול

Адже, коли він потягується за матеріальністю речей, що походять від князів тощо, і вважає їх чимось сущим та першорядним, то, так би мовити, пробуджує те саме й угорі.

Пояснення

Коли ж людина потягується за матеріальним і ставиться до нього як до чогось сущого й першорядного, вона, так би мовити, викликає таку саму реакцію згори: окреме існування речей посилюється.

ולכך נעשה לו סם המות ממש שלוקח חיותו מהקליפות הנקרא מות ומשם נופל לו מחשבות רעות מהיכלות הקליפות וס״א [וסטרא אחרא] להחזיק א״ע [את עצמו] ליש ודבר במה שלומד כו׳

І тому це стає для нього справжнім «еліксиром смерті», бо він черпає життєву силу з кліпот, які називаються смертю; звідти на нього спадають лихі думки з палаців кліпот і сітра ахра, аби він вважав себе сущим і значущим завдяки тому, що вивчає тощо.

Пояснення

Тоді Тора стає для нього справжнім «еліксиром смерті»: його життєва сила походить від кліпот, які називаються «смертю», і звідти приходять думки про власну значущість, пов’язану з його навчанням.

[ועי׳ [ועיין] ביומא ד׳ ע״ב ב׳ ע״פ וזאת התורה אשר שם משה זכה כו׳ ובזוהר ר״פ חקת בענין וזאת ועי׳ [ועיין] בפ׳ בהר דף ק״י ע״ב בענין ועשה טוב כו׳ ע״ש]

[Див. Yoma 72b, щодо слів «І ось Тора, яку Моше поклав»: «Якщо удостоївся» тощо; а також Зогар на початку Parshas Chukas, щодо слів «І ось це»; і див. Parshas Behar, folio 110b, щодо слів «І чини добро» тощо; див. там.]

Пояснення

Посилання в дужках: вислів із Талмуду в Yoma, уривок із Зогар про «І ось це» на початку Хукат, а також уривок із Зогар у Бегар про «Чини добро» стосуються тієї самої теми.

וזהו האומר אין לי אלא תורה כו׳ שאומר אין לי לעצמי מפני שהוא בבחי׳ לא זכה ורוצה להיות לעצמו יש ודבר נפרד.

І це значення вислову: «Той, хто каже: “Немає в мене нічого, крім Тори”» тощо: він каже: «Немає в мене нічого [крім Тори] для себе», бо перебуває в стані «не удостоївся» й хоче бути для себе чимось сущим, відокремленою сутністю.

Пояснення

У Талмуді сказано, що той, хто каже: «У мене немає нічого, крім Тори», насправді не має навіть Тори. Alter Rebbe пояснює це як навчання заради себе — щоб бути самостійним «чимось», що свідчить про стан «не удостоївся».

Коротко: абзац 22

У цьому абзаці йдеться про небезпеку вивчення Тори без належного наміру: вважаючи матеріальне першорядним і навчаючись заради самозвеличення, людина дає кліпот доступ до самої сутності святості, і Тора стає для неї «еліксиром смерті».

Глибше

Лікутей Тора (Балак) пояснює слова Зогар про «Чини добро» (Бегар): служіння Б‑гові, яке вимагає зусиль і йде всупереч власній природі, пом’якшує суворі суди, а відмова від такого служіння їх посилює. Лікутей Тора (Ре’е) наводить просте значення слів «У мене немає нічого, крім Тори»: вивчення Тори слід поєднувати з добрими вчинками, адже Тора сама по собі — це світло без посудини, і воно зберігається лише завдяки добрим учинкам.

Марей мекомот

  1. 1
    מעיקר הקדושה · ראה אוה״ת פ׳ מטות ע׳ א׳שו.
  2. 2
    וזאת התורה אשר שם משה · Deuteronomy 4:44
  3. 3
  4. 4
    בפ׳ בהר דף ק״י ע״ב · ומובא ביהל אור ע׳ שלא. לקו״ת בלק עג, ד.
  5. 5
    האומר אין לי אלא תורה · Yevamot 109b:4–5

23ולכן אפי׳ [אפילו] תורה אין לו שהתורה היא נשפעת ונמשכת במקום קדושה דוקא

Тому «немає в нього навіть Тори», адже Тора дарується й притягується вниз лише в місце святості.

Пояснення

Отже, така людина «не має навіть Тори», адже світло Тори сходить лише в місце святості.

כי אין אור א״ס שורה אלא במי שבטל כו׳ והיינו סטרא דקדושה ולכן כל השפעת הקדושה היא ממנה ולזולתה דהיינו שאינו רוצה לעצמו

Бо Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) спочиває лише на тому, хто перебуває в стані самоусунення (бітуль), тощо; і це — сторона святості. Тому все дарування святості походить від неї й спрямоване до іншого, тобто людина не бажає [цього] для себе.

Пояснення

Світло Б‑га спочиває лише на тому, хто перебуває в стані бітуль перед Ним. Святість за своєю природою дає іншим і нічого не шукає для себе.

משא״כ סטרא דקליפה הרי כל טיבו דעבדין לגרמייהו וכו׳ ולכן א׳ על דואג ואחיתופל דלא מסקי שמעתתא אליבא דהלכתא

Натомість в оболонці (кліпі) все інакше, адже «все добро, яке вони чинять, вони чинять для себе», тощо. Тому про Доега й Ахітофела сказано, що вони не доходили у своїх міркуваннях до висновку згідно з галахою.

Пояснення

Кліпа, навпаки, усе робить заради себе. У Талмуді сказано, що Доег та Ахітофел, великі знавці Тори свого часу, так і не доходили у своїх міркуваннях до правильного висновку згідно з галахою.

אבל בדהע״ה [בדוד המלך עליו השלום] כתי׳ [כתיב] וה׳ עמו שהלכה כמותו בכ״מ [בכל מקום] והיינו לפי שהמשכת התורה היא דוקא במקום קדושה ואחר כוונת הלב של העוסק בתורה.

Але про царя Давида, мир йому, написано: «І Гавая був із ним» — галаха всюди йде за ним. Це тому, що притягнення Тори вниз відбувається саме в місце святості й залежить від наміру серця того, хто займається Торою.

Пояснення

Про царя Давида сказано: «Гавая був із ним», і Талмуд тлумачить це так: «галаха всюди йде за ним». Світло Тори притягується вниз до учня відповідно до його святості та внутрішнього наміру.

כי כפי מה שהוא באתעדל״ת [באתערותא דלתתא]. כך מעורר למעלה שיערה עליו רוח ממרום באתעדל״ע [באתערותא דלעילא] אם זכה ומדבק א״ע [את עצמו] באור א״ס הנמשך בתורה

Бо яким є його пробудження знизу, таким він пробуджує згори, щоб на нього було вилито дух із висоти — у пробудженні згори, — якщо він удостоїться й приліпиться до Ор Ейн Соф, яке притягується вниз у Торі,

Пояснення

Яким є пробудження людини знизу — її власні зусилля й намір, — таким є і пробудження згори: якщо вона приліплюється до Ор Ейн Соф у Торі, на неї виливається «дух із висоти».

וכמ״ש וכל בניך למודי ה׳. דהיינו שיהא לימוד הלכה זו מפני שהיא דבר ה׳ כו׳.

як написано: «І всі твої діти будуть навчені Гаваєю»; тобто він вивчає цю галаху тому, що це слово Б‑га, тощо.

Пояснення

Йдеться про слова: «І всі твої діти будуть навчені Гаваєю»: закон вивчають тому, що це слово Б‑га.

אך הכח הזה להיות המשכת אור א״ס שבתורה בקדושה דוקא הוא הוא מבחי׳ החותם שלמעלה

Але ця сила, завдяки якій притягнення вниз світла Ор Ейн Соф, що міститься в Торі, відбувається саме у святості, походить від рівня печатки згори,

Пояснення

Сила, що утримує світло Тори в межах святості, походить від «печатки» згори.

וכמ״ש חתום תורה בלימודי שפי׳ בלימודי להיות למודי ה׳ דוקא וחותם זה הוא המפריד הקליפות שלא יינקו מעיקר הקדושה ח״ו [חס ושלום] כנ״ל.

як написано: «Запечатай Тору серед Моїх учнів»; слова «серед Моїх учнів» означають, що вони мають бути саме «навченими Гаваєю». І ця печатка відділяє кліпот, щоб вони, боронь Б‑же, не черпали з самої суті святості, як пояснювалося вище.

Пояснення

Вірш «Запечатай Тору серед Моїх учнів» (лімудай) прочитується у зв’язку з висловом «навчені Гаваєю» (лімудей Гавая): це те саме слово. Тора запечатана для тих, хто вивчає її як учні самого Б‑га. Ця печатка не дає кліпот черпати з осердя святості.

ולכן אנו חותמין בברוך שלא יהיה יניקה ואחיזה לקליפות ע״י לא זכה כי גם חותם זה באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] תליא מילתא.

Тому ми завершуємо благословення словами «Барух», щоб оболонки (кліпот) не мали живлення й опори через «не удостоївся»; адже й ця печать залежить від пробудження знизу (ітарута делетата).

Пояснення

Саме тому довге благословення закінчується словом «Барух»: це не дає кліпот отримати опору через навчання без заслуги. Однак і ця печать залежить від власного пробудження людини знизу.

Коротко: абзац 23

У цьому абзаці пояснюється, що світло Тори притягується вниз лише туди, де є святість і самоусунення, а «печатка», яка не дає кліпот черпати з осердя святості, походить згори й пов’язана з внутрішнім наміром того, хто вивчає Тору.

Глибше

У розділі 35 Танія пояснюється, що світло Б‑га спочиває лише на тому, що перебуває в стані бітуль перед Ним; у розділі 1 наведено вислів, що «все добро, яке вони чинять, вони чинять для себе», як ознаку кліпи. Зогар пояснює, що це залежить від пробудження знизу.

Марей мекомот

  1. 1
    אור א״ס שורה אלא במי שבטל · ראה תניא פרק לה.
  2. 2
    כל טיבו דעבדין · ע״ח שמ״ט פ״ז. תניא פרק א.
  3. 3
    כל טיבו דעבדין לגרמייהו · Tanya, Likkutei Amarim 1:18
  4. 4
    דואג ואחיתופל · Sanhedrin 106b:12
  5. 5
    שהלכה כמותו בכל מקום · Sanhedrin 92b
  6. 6
    וה׳ עמו שהלכה כמותו בכ״מ · Sanhedrin 93b:3
  7. 7
    שיערה עליו רוח ממרום · Isaiah 32:15
  8. 8
    וכל בניך למודי ה׳ · Isaiah 54:13
  9. 9
    חתום תורה בלימודי · Isaiah 8:16
  10. 10
    באתעדל״ת תליא מילתא · Zohar I, 235a
  11. 11
    באתעדל״ת תליא מילתא · Zohar, Vayechi 53:517–528

Два серця й печатка в молитві ¶24–30

24והנה מבקשי ה׳ יבינו כל שכמו שהוא לענין תורה כך כיוצא בזה הוא לענין עבודת הלב באהוי״ר [באהבה ויראה] כו׳.

І ось: «Ті, хто шукає Ім’я Б‑га (Гавая), зрозуміють усе»: як це стосується Тори, так само і служіння серця — любов і трепет (агава ве-йіра) тощо.

Пояснення

«Ті, хто шукає Ім’я Б‑га (Гавая), зрозуміють усе» (Приповісті): те саме стосується молитви — «служіння серця» — з любов’ю і трепетом; і тут також є печать.

כי הנה ב׳ בחינות יש בלב דהיינו פנימיות הלב וחיצוניותו. בחי׳ פנימית הלב היא התלהטות והתלהבות האהבה לה׳ בשמחה וטוב לבב מרוב כל

Адже в серці є два рівні: внутрішній вимір (пніміют) серця і його зовнішній вимір (хіцоніют). Внутрішній вимір серця — це палання й запал любові до Б‑га, з радістю і веселістю серця, понад усе,

Пояснення

Серце має внутрішній і зовнішній виміри. Внутрішній вимір — це палка любов до Б‑га, з радістю і веселістю серця «понад усе» — словами Тори про служіння Б‑гові, які маамар тлумачить як радість, більшу за будь-яку іншу.

שהיא שמחת הנפש האלקית המשכלת ומתבוננת באור א״ס ב״ה מקור חוצבה ושרשה שהיתה כלולה במאצילה ב״ה טרם ירידתה לעוה״ז.

яка є радістю Б‑жественної душі (нефеш елокіс), що осягає розумом і споглядає Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — джерело, з якого її було висічено, і її корінь, у якому вона була включена у свого Еманатора, благословенного Він, перш ніж зійти в цей світ.

Пояснення

Це радість Б‑жественної душі, яка споглядає Нескінченне світло — джерело, з якого її було «висічено», де вона була включена перш ніж вона зійшла в цей світ.

Коротко: абзац 24

Цей уривок переносить ідею з вивчення Тори на молитву й вводить внутрішній вимір серця: радісну, палку любов Б‑жественної душі до свого джерела.

Марей мекомот

  1. 1
    מבקשי ה׳ יבינו כל · Proverbs 28:5
  2. 2
    כי הנה ב׳ בחי׳ יש בלב · מובא באוה״ת תבוא ע׳ תתרנה.
  3. 3
    בשמחה ובטוב לבב מרוב כל · Deuteronomy 28:47

25וגם עתה כן הוא כל חפצה וכל ישעה להתענג על ה׳ הוא אור א״ס ב״ה ממש אהבה בתענוגים בגילוי אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בחכמה שבנפש כח מ״ה [מה] כו׳.

І тепер також так: усе її прагнення і все її спасіння — насолоджуватися Б‑гом, тобто самим Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — любов’ю в насолодах, через розкриття Ор Ейн Соф у мудрості (Хохма), що в душі, у коах ма («силі чого») тощо.

Пояснення

Навіть тепер, перебуваючи в тілі, Б‑жественна душа прагне лише насолоджуватися Самим Б‑гом — «любов’ю в насолодах» — через розкриття Нескінченного світла в Хохмі душі; хасидизм тлумачить це як коах ма («сила чого»), тобто здатність до самозречення.

ואיזהו חכם הרואה את הנולד מאין כו׳ שאין העולם מעלים ומסתיר על אור א״ס ב״ה שאינו בגדר עלמין כלל וכולא קמי׳ [קמיה] כלא וכאין ממש.

«Хто мудрий? Той, хто бачить народжене» — з нічого тощо; адже світ не приховує і не затуляє Ор Ейн Соф, благословенний Він, який зовсім не належить до категорії світів, а все перед Ним — наче ніщо і воістину ніщо.

Пояснення

«Хто мудрий? Той, хто бачить народжене» — це тлумачиться як бачити, що все народжується з нічого. Для такої людини світ не приховує Б‑га, адже все перед Ним — ніщо.

Коротко: абзац 25

У цьому абзаці йдеться про любов Б‑жественної душі, сповнену насолоди й укорінену в Хохмі: вона бачить, що світ постійно створюється з нічого, і тому не є перешкодою між людиною та Б‑гом.

Глибше

У «Танії» (розд. 43) також пояснюється, що Хохма — це коах ма, а вислів «хто мудрий?» означає бачити, як усе виникає з нічого завдяки слову Б‑га. У версії цього уривка, надрукованій в «Ор га-Тора» (Таво), додається, що це рівень «кала» (нареченої), від слова «кілйон» (завершення): завершення всіх сторонніх бажань, яке є вищим єднанням.

Марей мекомот

  1. 1
    אהבה בתענוגים · Song of Songs 7:7
  2. 2
    ואיזהו חכם הרואה את הנולד · Tamid 32a:7
  3. 3
    וכולא קמי׳ כלא · Zohar I, 11b
  4. 4
    שו״ה הנפש — ויחוד עצום · באוה״ת תבוא ע׳ תתרנה נוסף: (וכליון כל הרצונות זרות לגמרי וזהו בחי׳ כלה ושכינתא עילאה הנזכר בפסוק שיר השירים דהיינו כלה לשון כליון מחמת שאין עוד ממש וזהו בחי׳ יחו״ע).

26ואי לזאת תהי׳ [תהיה] דביקות הנפש בשרשה באלקי׳ חיים בהתכללות ויחוד עצום כמו שהיתה כלולה ומיוחדת טרם ירידתה וע״ז נאמר יום ליום יביע כמעיין הנובע ממקורו שמתאחד עמו

І тому душа буде тісно з’єднана зі своїм коренем у живому Б‑зі — у величному взаємовключенні й єдності, як вона була включена й поєднана до свого спускання; про це сказано: «День дневі виливає», подібно до джерела, що струмує зі свого витоку й нерозривне з ним.

Пояснення

Унаслідок цього душа з’єднується зі своїм коренем у живому Б‑зі так само, як була з’єднана до свого спускання. Це і є «День дневі виливає»: джерело, яке й далі єдине зі своїм витоком.

ומזה תהי׳ [תהיה] שמחת הנפש בה׳ עושה הוא אור א״ס ב״ה השורה ומתגלה בחכמה

І звідси постане радість душі в Б‑зі, її Творці, — тобто в Нескінченному світлі (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке спочиває й відкривається в мудрості (Хохма).

Пояснення

Звідси походить радість душі у своєму Творці — Нескінченному світлі, відкритому в Хохмі.

ותהי׳ [ותהיה] השמחה גדולה לאלהים בהתלהבות והתלהטות הנפש מחמת קרבת ה׳ הטוב לה ובשמחתה לא יתערב זר ח״ו [חס ושלום] כי אין בנמצא שמחה זו כמוה וכדוגמתה בזה לעו״ז [לעומת זה] כלל.

І радість буде великою для Б‑га: душа спалахуватиме й палахкотітиме через близькість Б‑га, що є для неї благом; «і в її радості не бере участі чужий», хай не станеться цього, бо [на стороні, що є] «одне навпроти одного» взагалі немає радості, подібної до неї чи схожої на неї.

Пояснення

Радість буде «великою для Б‑га», душа палко палахкотітиме від близькості Б‑га, яка є для неї благом. «У її радості не бере участі чужий»: на протилежному боці (зе леумат зе — «одне навпроти одного») немає радості, подібної до цієї, тож зло не має в ній частки.

שהיא מבחי׳ יחידה שבנפש שאינה מלובשת כלל בלבושי הגוף והנפש הבהמית רק שתתמלא הנפש אורה ושמחה לה׳ לבדו.

Бо вона походить від рівня єхіда (найглибшої сутності душі), яка зовсім не вбирається в одежі тіла й тваринної душі; натомість душа сповнюється світлом і радістю заради одного лише Б‑га.

Пояснення

Ця радість походить від єхіда — найглибшої сутності душі, яка не вбирається в тіло чи тваринну душу; тому душа сповнюється світлом і радістю лише для Б‑га.

Коротко: абзац 26

В абзаці внутрішня любов описана як єднання душі з її джерелом — «День дневі виливає», — як радість від єхіда, у якій немає місця злу.

Глибше

Це відповідає короткому благословенню та прихованому світу: подібно до джерела, єдиного зі своїм витоком, ця любов не потребує печатки, адже в ній «не бере участі чужий».

Марей мекомот

  1. 1
    יום ליום יביע · Psalms 19:3
  2. 2
    קרבת ה׳ הטוב לה · Psalms 73:28
  3. 3
    ובשמחתה לא יתערב זר · Proverbs 14:10

27וזוהי מדת יום ואור כמ״ש יום ליום יביע. אבל חיצוניות הלב היא מדת לילה וחשך שיש בו העלם והסתר מלבושי הגוף ונה״ב [ונפש הבהמית] שמנוגה שמלבישים את הנפש.

І це — якість дня і світла, як сказано: «День дневі виливає». Але зовнішній вимір серця — це якість ночі й темряви, у якій одяги тіла й тваринної душі (нефеш габагаміт), яка походить із Нога [сяйної оболонки, сфери, де змішуються добро і зло], приховують і затуляють душу.

Пояснення

Внутрішня любов — це «день і світло», подібно до джерела, єдиного зі своїм витоком. Зовнішній вимір серця — це «ніч і темрява»: тут душа вбрана в тіло й тваринну душу, що походять від кліпат Нога (так званої «сяйної оболонки», царини, де змішуються добро і зло), і ці одяги приховують Б‑га.

וכמו שהמדות שבנפש אלקית אהוי״ר [אהבה ויראה] כו׳ כך הם בזה לעו״ז [לעומת זה] כי אהבה זו היא מבחי׳ יחודא תתאה שנראה העולם ליש כו׳

І так само, як [є] емоційні атрибути (мідот) Б‑жественної душі (нефеш елокіс) — любов і трепет (агава ве-йіра) тощо, так само вони [є й тут], «одне навпроти одного»; адже ця любов походить від рівня нижчого єднання (їхуда татаа), у якому світ постає як щось існуюче тощо,

Пояснення

Поряд із любов’ю і трепетом Б‑жественної душі у зовнішньому серці є відповідні емоції. Ця зовнішня любов належить до «нижчого єднання» — погляду, за якого світ здається таким, що існує сам по собі, а Б‑г відчувається як Той, Хто дає йому життя зсередини.

מחמת התלבשות אור א״ס בהשתלשלות וירידת המדרגות עד שנעשה עוה״ז הגשמי כו׳ ולכן צריך מלחמה ולאם מלאם יאמץ ואלמלא הקב״ה כו׳

через те, що Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) облеклося в ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) і відбулося сходження щаблів, аж поки не постав цей матеріальний світ тощо. Тому потрібна боротьба: «один народ стане сильнішим за інший народ», і «якби не Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху)...»,

Пояснення

Це відбувається тому, що Нескінченне світло облечене в довгий ланцюг щаблів, які спускаються аж до матеріального світу. Тому ця любов вимагає боротьби між двома душами — «один народ стане сильнішим за інший»; як каже Талмуд, перемогти без допомоги Б‑га було б неможливо.

שיש בכח נפשו לעורר את האהבה עד שתחפץ להתפשט מלבושי׳ [מלבושיה / מלבושים] לפי שבאמת אינה דבר נפרד כו׳ רק היחוד הוא מבחי׳ יחו״ת [יחודא תתאה] כו׳

бо душа має силу пробудити любов так, що вона прагне скинути свої одяги, адже насправді вона не є чимось відокремленим тощо; лише єдність належить до рівня нижчого єднання тощо.

Пояснення

І все ж душа має силу пробудити любов настільки, що та прагне скинути свої одяги, адже насправді вона не є чимось відокремленим від Б‑га; просто її єдність належить до «нижчого» виду.

(ועמ״ש ע״פ שיר השירים בענין ב׳ בחי׳ כלה משם יובן מ״ש כאן ועיין עוד מ״ש ע״פ צאנה וראנה בענין שאו ידיכם כו׳) וע״ז התפלל דהע״ה [דוד המלך עליו השלום] יחד לבבי.

(Див. також пояснення до «Шир га-Шірім» про два рівні «кала» [нареченої]; звідти стане зрозумілим сказане тут. І див. також подальше пояснення до «Цеена у-реена» про «Піднесіть руки» тощо.) І про це молився цар Давид, мир йому: «Об’єднай моє серце».

Пояснення

Алтер Ребе посилається на інші маамари в Лікутей Тора про «Шир га-Шірім». За єдність двох вимірів серця молився цар Давид: «Об’єднай моє серце».

כי אע״פ [אף על פי] שהם שני לבבות מדת יום ומדת לילה אינן נפרדים בעצמותן ח״ו [חס ושלום] רק מדת הלילה היא בחי׳ גילוי לעצמיות המדה

Бо хоча це два серця — якість дня і якість ночі, — у своїй сутності вони не є відокремленими, не дай Б‑же; лише якість ночі є аспектом розкриття сутності атрибута,

Пояснення

Два «серця» — день і ніч — не є відокремленими у своїй сутності. «Ніч» — це спосіб, у який розкривається сутнісна любов «дня».

שהיא מדת יום כדי שתבא בבחי׳ גילוי בפו״מ [בפועל ממש] מהעלם ומצפוני בינת הלב לידי גילוי הלב בפו״מ [בפועל ממש] שיהא הלב כלי ומשכן להשראת אהבה זו.

який є якістю дня, щоб вона справді розкрилася: з прихованості й потаємних глибин розуміння серця — до фактичного розкриття в серці, аби серце стало посудиною й оселею для перебування в ньому цієї любові.

Пояснення

«Ніч» виводить цю любов із прихованих глибин розуміння серця до справжнього, відчутного емоційного переживання, щоб тілесне серце стало посудиною й оселею для неї.

Коротко: абзац 27

У цьому абзаці розрізнення прихованого й розкритого застосовується до молитви: внутрішня любов «дня» в серці поєднана з Б‑гом, а зовнішня любов «ночі», вбрана в тіло й тваринну душу, пов’язана з боротьбою, проте вона є розкриттям внутрішньої любові, а не чимось відокремленим від неї.

Глибше

У Лікутей Тора (Шир га-Шірім) пояснюються два рівні «кала» (нареченої): один із них пов’язаний із кілаяном [завершенням] — завершенням усіх особистих бажань, так що не залишається жодної волі, крім волі до Б‑га. Це відповідає любові, яка прагне скинути свої одяги.

Марей мекомот

  1. 1
    ולאם מלאם יאמץ · Genesis 25:23
  2. 2
    ואלמלא הקב״ה · Sukkah 52b:1
  3. 3
    ע״פ צאנה וראינה · לקו״ת שה״ש כא, ב ואילך.
  4. 4
    יחד לבבי · Psalms 86:11
  5. 5
    ע״פ שה״ש בענין ב׳ בחי׳ כלה · לקו״ת שה״ש א, א.

28וכן אהבה עליונה הבאה מלמעלה מן השתלשלות בחי׳ אהבה בתענוגים מבחי׳ יחודא עילאה תהיה בגילוי הנפש באהבת הלב המלובשת בגוף ונפש הבהמית

Так само вища любов, що приходить згори, понад ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), — аспект любові в насолодах, що походить з рівня вищого єднання (їхуда ілаа), — має розкритися в душі як любов серця, зодягнена в тіло й тваринну душу (нефеш габагаміт),

Пояснення

Так само найвища любов — «любов у насолодах», що приходить понад ланцюгом світів і від «вищого єднання» (де світ ніщо перед Б‑гом), — має розкритися в любові серця, зодягненій у тіло й тваринну душу.

שהיא האהבה מיחודא תתאה ואין גילוי המדה דבר נפרד מעצמיות המדה רק והתקין לו ממנו כו׳.

яка є любов’ю нижчого єднання (їхуда татаа); і розкриття атрибута не є чимось окремим від сутності цього атрибута, а є радше «і приготував йому з нього самого» тощо.

Пояснення

Ця любов серця є любов’ю «нижчого єднання». Розкрите почуття не відокремлене від своєї сутності; як сказано у благословенні на весіллі, воно створене «з нього самого».

אלא שא״א שתבא בחי׳ אהבה עליונה לידי גלוי רק ע״י מדת לילה וחשך

Однак вища любов не може розкритися інакше, як лише через властивість ночі й темряви.

Пояснення

Але вища любов може розкритися лише через «ніч і темряву».

שהוא צמצום האור והתלבשותו בירידתו מדרגה אחר מדרגה עד שקנה שם לעצמו מדת לילה ויחו״ת [ויחודא תתאה] ונראה כאלו הוא דבר נפרד לכן התפלל יחד לבבי כו׳.

Це — скорочення (цимцум) світла та його зодягання під час спуску, щабель за щаблем, аж поки воно набуло собі назви «властивість ночі» та «нижче єднання» і почало здаватися чимось окремим. Тому він молився: «З’єднай моє серце» тощо.

Пояснення

«Ніч» — це скорочення світла під час його поступового спуску, аж поки воно отримало назву «ніч» і «нижче єднання» та стало здаватися відокремленим. Тому Давид молився: «З’єднай моє серце».

Коротко: абзац 28

У цьому абзаці вислів «з нього самого» застосовано до любові: вища любов вищого єднання розкривається через зовнішню любов нижчого єднання, яка лише здається окремою. Звідси й молитва Давида про єднання серця.

Глибше

Це перегукується з другим благословенням на весіллі: як нижча мудрість (Хохма) — Хава — будується «з нього самого», з вищої Хохми, так і відчутна любов серця будується з внутрішньої любові душі.

Марей мекомот

  1. 1
    אהבה בתענוגים · Song of Songs 7:7
  2. 2
    והתקין לו ממנו · Ketubot 8a:3–4
  3. 3
    יחד לבבי · Psalms 86:11

29והנה בגילוי המדות מאחר שנרא׳ כאלו הוא נפרד ויש שם התלבשות הגוף ונפש הבהמית שמנוגה המעלימים ומסתירים כו׳ לכך יש אחיזה לקליפות וסט״א [וסטרא אחרא] להתאחז ולינק מעיקר הקדושה ח״ו [חס ושלום]

Коли атрибути розкриваються, здається, ніби вони відокремлені; до того ж вони облачені в тіло й тваринну душу (нефеш габагаміт) з нога (сяйва), що приховують та заслоняють тощо. Тому оболонки (кліпот) та інша сторона (сітра ахра) мають можливість ухопитися за святість і живитися із самої її суті, не дай Б‑же.

Пояснення

Розкриті емоції здаються відокремленими й облачені в тіло та тваринну душу, які приховують Б‑га; тому кліпи можуть ухопитися за них і живитися з самої суті святості.

ולזאת צ״ל המשכת החותם דהיינו להיות המשכה וברכה עליונה להפריד הקליפות ושלא תהיינה גילוי המדות כי אם ליחודו ג״כ וכמ״ש יחד לבבי.

Тому необхідно низвести печать, тобто щоб згори зійшли благословення й вплив, які відокремлять кліпот, і щоб розкриття атрибутів також було лише заради Його єдності, як написано: «З’єднай моє серце».

Пояснення

Отже, і тут потрібна «печатка»: благословення, притягнуте згори, яке не допускає кліпот, аби навіть розкриті емоції служили лише єдності Б‑га: «З’єднай моє серце».

Коротко: абзац 29

У цьому абзаці пояснюється, чому молитві, як і вивченню Тори, потрібна печать: зовнішня, розкрита любов піддається впливу кліпот, і вище благословення має зберегти її відданою єдності Б‑га.

Марей мекомот

  1. 1
    יחד לבבי · Psalms 86:11

30וחות״ם אותיות תחו״ם כלומר עד פה תבא ולא תוסיף שלא תהיה תוספת חיות יותר משיעור המוגבל כו׳

А хосам (печатка) складається з тих самих літер, що й техум (межа); тобто: «Досі дійдеш, але не далі», — аби життєва сила не додавалася понад обмежену міру тощо,

Пояснення

Слово «хосам» («печатка») має ті самі літери, що й «техум» («межа»). Печатка встановлює межу, подібно до слів «досі дійдеш, але не далі»: життєва сила не може додаватися понад обмежену міру.

דהיינו שלא יוסיף האדם תת כחו וכל יגיעתו לנפשו הבהמית רק כמ״ש יגיע כפיך כו׳ וכמ״ש במ״א.

тобто щоб людина не віддавала тваринній душі (нефеш габагаміт) понад міру свої сили й усю свою працю, а лише так, як сказано: «Праця твоїх рук» тощо, і як пояснюється в іншому місці.

Пояснення

На практиці людина не повинна віддавати тваринній душі більше сил і зусиль, ніж потрібно: «праця твоїх рук» — лише рук, а не всього серця й розуму.

ובזה מעורר למעלה באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] שלא יומשך להם אלא מותרי שפע שערות וצפרנים כו׳ וכמאן דשדי בתר כתפוי כו׳

І цим вона пробуджує згори, через пробудження знизу (ітарута делетата), щоб до них спускалися лише надлишки потоку — волосся й нігті тощо, і «наче той, хто кидає [це] собі за плече» тощо,

Пояснення

Обмежуючи себе внизу, людина зумовлює обмеження згори: оболонки (кліпот) отримують лише «надлишок», як волосся й нігті, — «наче хтось кидає щось через плече».

שאינו נותן מרצונו הטוב דרך אהבה וחיבה רק כמ״ש ואת עשו שנאתי וכ״ז [וכל זה] באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] תליא מלתא. והכח לאתעדל״ת [לאתערותא דלתתא] זו שיהא תלוי בזה אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] הוא מבחי׳ חותם הנ״ל:

той, хто не дає з власної волі, з любов’ю та прихильністю, а лише так, як сказано: «А Ейсава Я зненавидів». І все це залежить від пробудження знизу. А сила для такого пробудження знизу — щоб пробудження згори залежало від нього, — походить від рівня печатки, про яку йшлося вище.

Пояснення

Це дається неохоче, без любові, як дають ворогові (саме такий образ використовує Танія): «А Ейсава Я зненавидів». Усе це залежить від пробудження людини знизу, а сила цього пробудження викликати відгук згори походить від «печатки».

Коротко: абзац 30

У висновку печатка пояснюється як межа: обмежуючи те, що людина віддає своїй тваринній душі, вона забезпечує, щоб сили зла отримували лише мінімальний надлишок; цю силу дарує печатка згори.

Глибше

У Танії (розд. 22) використано той самий образ: Б‑г неохоче дає життєву силу іншій стороні (сітра ахра), наче кидає щось через плече ворогові.

Марей мекомот

  1. 1
    עד פה תבא ולא תוסיף · Job 38:11
  2. 2
    יגיע כפיך · Psalms 128:2
  3. 3
    וכמאן דשדי בתר כתפוי · Tanya, Likkutei Amarim 22:5
  4. 4
    ואת עשו שנאתי · Malachi 1:3

Завершили маамар?

Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.

Завантажити PDFPDF · 898 KB

В аводі

Вивчай Тору як слово Б‑га, а не задля власної значущості: те саме навчання стає еліксиром життя або смерті залежно від наміру. У молитві низводь внутрішню любов Б‑жественної душі (нефеш елокіс) до відчутних емоцій серця («З’єднай моє серце») і встановлюй межу тому, що даєш тваринній душі (нефеш габагаміт), забезпечуючи матеріальні потреби лише «працею рук твоїх», щоб сили зла отримували тільки залишки.

Питання для обговорення

  1. Чому за часів Першого Храму благословення були непотрібні, і що, згідно з маамаром, робить слово «Барух»?
  2. Як образ зерна й зародка пояснює різницю між прихованим і виявленим світами, і звідки беруться «відходи»?
  3. Навіщо довгому благословенню потрібна «печатка» і чим вона подібна до печатки на листі?
  4. У якому сенсі Письмова й Усна Тора подібні до Адама та Хави, і що вислів «від Самого Себе» навчає про виявлений світ?
  5. Як ідеї печатки й межі (хосам/техум) стосуються вивчення Тори та любові до Б‑га в молитві?

Мова

Розмір тексту

Тема

Як я навчаюся

Календар

Показати

Скорочення

Натисніть на скорочення або ввімкніть режим «Розгорнуто». На Kindle немає спливаючих підказок, тому там скорочення можна читати в режимі «Розгорнуто».

PDF

CompleteHebrew, translation, explanations and notes · PDF · 898 KBText onlyThe Hebrew and the translation · PDF · 353 KB
The whole books, ready to print

Мова

EnglishעבריתPortuguêsУкраїнська

Надішліть нам пропозицію

Виправлення, ідеї, запитання. Залиште свою електронну адресу, щоб ми могли відповісти.

Ми надішлемо повідомлення електронною поштою редактору разом із посиланням на сторінку, яку ви переглядаєте. Нічого не публікується.

Зміст

Тора Орתורה אור

Парші Берешитבראשית

  1. 1השמים כסאי והארץ הדום רגלי אי…«Небеса — Мій престол, а земля — підніжжя Моїх ніг»
  2. 2כי כאשר השמים החדשים והארץ החדשה…«Бо, як нові небеса й нова земля»
  3. 3ביאור על הנ״ל
  4. 4להבין הטעם שנשתנה יצירת גוף האדם…Зрозуміти причину, чому формування тіла людини відрізняється…
  5. 5ולהבין בתוס׳ ביאור ענין וייצר ה׳…Для подальшого пояснення питання: «І створив Гавая Елокім…»
  6. 6לא טוב היות האדם לבדו אעשה…
  7. 7ויאמר ה׳ אלקים הן האדם היה…«І сказав Ім’я Б‑га (Гавая), Ім’я Б‑га (Елокім): “Ось, людина стала як один із нас”»
  8. 8להבין ענין הברכות כי הנה אנשי…«Зрозуміти суть благословень»
  9. 9יבל הוא היה אבי יושב אהל…«Явал — батько тих, хто живе в наметах»
  10. 10צאינה וראינה וגו׳Вийдіть і погляньте
  11. 11בעטרה שעטרה לו אמו כי מצות…«Вінцем, яким увінчала його мати»