Тора Ор · Парші Берешит · Маамар 10
צאינה וראינה וגו׳
Вийдіть і погляньте
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 605 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Молитва — «служіння серця» — є «радістю серця» Б‑га: вона збирає сили душі й спрямовує їх угору, як кров повертається до серця; натомість Тора, вбрана у фізичні міцвот, є Його «весіллям», бо, подібно до насіння, вона притягує справді нове світло із сутності Нескінченного, вище за весь порядок творіння.
Коротко про маамар
Мішна тлумачить «день його весілля» як дарування Тори, а «день радості його серця» — як спорудження Храму. Маамар пояснює чому. Молитва, встановлена замість жертвоприношень, є служінням серця, тож Храм — це «радість серця» Б‑га. Громада Ізраїлю — це «серце» Б‑га: як кров циркулює від серця до кінцівок і назад, молитва (Псукеї де-Зімра та Шма) збирає всі сили людини й спрямовує їх угору, до любові до Б‑га, тоді як Аміда, Тора й міцвот несуть це життя назовні — до кожної кінцівки й кожного вчинку; угорі царювання (Малхут) так само спускається вночі й підноситься від півночі. Гріх — це рана, яка блокує цей кругообіг; повернення (тшува), а також Тора, що обидві передували світові, зцілюють її, притягуючи нове світло з-понад ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут). Молитва — це вогонь серця, піднесення знизу; Тора відповідає воді мозку — осідку насолоди (таануг), яка вища за радість. Дарування Тори є «весіллям», бо, подібно до фізичної краплі насіння, що несе сутність батька, Тора, вбрана у фізичні вчинки, притягує справді нове світло із сутності Нескінченного, вище за лінію світла (кав). Тому душі «виходять» у цей світ, а нове світло приносить мир, поєднуючи протилежності, — «Цар, Якому належить мир».
План
- ПитанняЧому дарування Тори є «весіллям», а Храм — «радістю Його серця»? Молитва, що замінила жертвоприношення, є служінням серця.¶1
- Ізраїль як серце Б‑га: кругообіг життяЯк кров тече від серця до кінцівок і назад, молитва збирає сили душі й спрямовує їх угору (Псукеї де-Зімра, Шма, корінь яких — у Б‑жественній Думці, що вища за час і простір), а Аміда, Тора й міцвот несуть життя назовні; Малхут угорі так само спускається й підноситься.¶2–8
- Хвороба й зцілення: гріх і тшуваЩоденні вчинки заради Небес підтримують здоровий кругообіг; гріх — це рана, що його блокує; тшува, яка передувала світові, зцілює його новим світлом, а визнання провини лагодить рану.¶9–12
- Тора як «весілля»: нове світлоТора також зцілює; подібно до фізичної краплі насіння, що несе сутність батька, Тора, вбрана у фізичні вчинки, притягує справді нове світло із сутності Нескінченного, вище за кав, — як видно з повторюваних приношень князів.¶13–16
- «Вийдіть» і «Цар, Якому належить мир»Душі виходять із Ган Едену в цей світ, де лише й притягується нове світло; це світло поєднує протилежності: Малхут, укорінена у вінці (Кетер), поєднує світи, а весь мир походить від Малхут Нескінченного (Ейн Соф).¶17–18
Ключові поняття
- Служіння серцяעבודה שבלב
- Молитва, що замінює храмові жертвоприношення; це «радість серця» Б‑га — піднесення любові душі до Нього.
- Рацо ве-шов [прагнення й повернення]רצוא ושוב
- Піднесення сил душі до Б‑га (Псукеї де-Зімра та Шма) і повернення, що несе Б‑жественне життя вниз (Аміда, Тора й міцвот), подібно до крові, яка тече до серця, а звідти — до кінцівок.
- Б‑жественна Думкаמחשבה עלאה
- Рівень мудрості (Хохма) та розуміння (Біна), вищий за мовлення й емоційні атрибути (мідот), де весь час охоплений одним поглядом; це рівень Імені Б‑га (Гавая) — «нашого Б‑га» — і світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін).
- Тшуваתשובה
- Повернення до Б‑га «усією своєю міццю», яке передувало світові й тому притягує нове світло з-понад творіння, зцілюючи рани душі.
- Нове світлоאור חדש
- Світло, притягнуте із сутності Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), над простором, що залишився вільним, і над рівнем кав, крізь який розгортається ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз; його притягує Тора, вбрана у фізичні вчинки.
- Цар, Якому належить мирמלך שהשלום שלו
- Б‑г як Малхут Нескінченного (Ейн Соф), джерело миру, що поєднує протилежності — такі як той, хто дає, і той, хто отримує, вогонь і вода, світ еманації (Ацилут) і світ творення (Брія).
Питання ¶1
1(שה״ש [שיר השירים] ג) צאינה וראינה12 וגו׳. ביום חתונתו זה3 מתן תורה וביום שמחת לבו זה בנין בהמ״ק [בית המקדש].
(Пісня Пісень 3) «Вийдіть і подивіться» тощо. «У день його весілля» — це дарування Тори; «і в день радості його серця» — це будівництво Святого Храму.
Маамар починається віршем із Пісні Пісень про царя Шломо, увінчаного «в день його весілля і в день радості його серця». Мішна тлумачить цей вірш як алегорію стосунків Б‑га та Ізраїлю: «весілля» — це дарування Тори на Синаї, а «радість його серця» — будівництво Святого Храму.
להבין למה נמשל מ״ת [מתן תורה] ליום חתונתו4 ובנין בהמ״ק [בית המקדש] לשמחת לבו. והענין דתפלה הוא במקום קרבנות5
[Нам потрібно] зрозуміти, чому дарування Тори уподібнюється до «дня його весілля», а будівництво Святого Храму — до «радості його серця». Суть у тому, що молитва замінює жертвоприношення.
Питання полягає в тому, чому Тора порівнюється саме з весіллям, а Храм — із радістю серця. Відповідь починається з талмудичного принципу: наші молитви були встановлені замість храмових жертвоприношень.
והנה תפלה נק׳ עבודה שבלב כמ״ש בגמ׳ [בגמרא] ע״פ ולעבדו בכל לבבכם6 איזהו עבודה שבלב זו תפלה ולכן בהמ״ק [בית המקדש] שהוא מקום הקרבת הקרבנות נק׳ שמחת לבו שהרי הקרבנות הם כענין התפלה שנקרא עבודה שבלב
Молитва називається «служінням серця», як сказано в Гемарі щодо вірша «і служити Йому всім серцем»: «Що є служінням серця? Це молитва». Тому Святий Храм, де приносили жертвоприношення, називається «радістю його серця», адже жертвоприношення подібні до молитви, яку називають служінням серця.
Талмуд називає молитву «служінням серця». Оскільки жертвоприношення були храмовою формою того самого служіння, Храм, де їх приносили, цілком доречно називається «радістю серця» Б‑га.
ולכן גם עכשיו התפלה בכוונה ובפרט בצבור בבהכ״נ [בבית הכנסת] הנקרא מקדש מעט78 היא בחי׳ שמחת לבו כביכול.9
Тому й тепер молитва з належним наміром, а особливо [молитва] разом із громадою в синагозі, яку називають «малим Святилищем», є аспектом «радості Його серця», так би мовити.
Звідси випливає, що й сьогодні, коли Храму немає, молитва від усього серця — особливо спільна молитва в синагозі, яку мудреці називають «малим Святилищем», — приносить Б‑гові, так би мовити, «радість Його серця».
У цьому абзаці наведено вірш і його тлумачення в Мішні, а також розпочато пояснення, чому Храм називається «радістю Його серця»: жертвоприношення, подібно до молитви, є служінням серця.
Цемах Цедек зауважує, що порівняння дарування Тори з весіллям на перший погляд здається дуже матеріальною аналогією; далі маамар покаже, чому це порівняння точне: Тора, подібно до зерна, приводить до справді нового результату.
Марей мекомот
- 1צאינה וראינה · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי בסה״מ תקס״ז ע׳ רי. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. באוה״ת שה״ש כרך ג ע׳ תתקיז בהתחלת אני לדודי ורשום שם: בדברים אלו התחיל אדמו״ר בדרוש שע״פ צאינה וראינה כו׳ בפאלאצק. עם הגהות באוה״ת בראשית כרך ו תתרנח, א (מלקו״ת לג״פ מז, ג). בסה״מ תרס״ט ע׳ קנה: כמ״ש בהביאור דצאינה וראינה דחה״ש בס׳ תקס״ו ואפשר תקס״ז (והוא דרוש צאו״ר שבתו״א פ׳ בראשית).
- 2צאינה וראינה · Song of Songs 3:11
- 3ביום חתונתו זה מ״ת · Taanit 26b:6–7
- 4למה נמשל מ״ת ליום חתונתו · ”שלכאורה זהו משל גשמי מאד” — אוה״ת בראשית כרך ו תתרנח, א.
- 5דתפלה הוא במקום קרבנות · Berakhot 26b:7
- 6ולעבדו בכל לבבכם · Deuteronomy 11:13
- 7בבהכ״נ הנקרא מקדש מעט · ראה קו״א ד״ה הנה לא טובה (קסא, ב).
- 8מקדש מעט · Megillah 29a:7–8
- 9כמ״ש בגמרא · Taanit 2a:11
Ізраїль як серце Б‑га: кругообіг життя ¶2–8
2והענין דהנה כתיב לבבתני1 אחותי כלה2 שכנס״י [שכנסת ישראל] נק׳ לב דהנה עד״מ הלב3 באדם ששופע החיות לכל האברים
І суть така: написано: «Ти полонила Моє серце (лівавтіні), сестро моя, [Моя] наречена» — адже Громада Ізраїлю називається «серцем». Бо для прикладу: серце людини передає життєву силу всім її кінцівкам,
Щоб пояснити «радість Його серця», Альтер Ребе наводить слова з Пісні Пісень, прочитані як звернення Б‑га до Ізраїлю: «Ти полонила Моє серце (лівавтіні), сестро моя, Моя наречена». Дієслово лівавтіні утворене від лев, «серце»: буквально воно означає «ти полонила моє серце», але маамар вбачає в ньому натяк на те, що Громада Ізраїлю сама називається «серцем» Б‑га. Щоб зрозуміти це, він звертається до ролі серця в людському тілі.
דכל הדמים הולכים מן הלב ויוצאים לכל האברים דרך הגידים והעורקים עד סיום כל הגוף כמו גם בציפורני הרגל מגיע חיות הדם שהוא הנפש כידוע.
адже вся кров виходить із серця й прямує до всіх кінцівок через вени й артерії, аж до найвіддаленіших частин усього тіла, тож життєва сила крові, яка є душею, доходить навіть до нігтів на пальцях ніг, як відомо.
Серце посилає життєву силу до кожної кінцівки через вени й артерії, аж до нігтів на пальцях ніг. Як сказано у вірші: «кров — це душа» (Дварім 12:23): кров переносить життєву силу душі по всьому тілу.
У цьому абзаці вводиться образ Громади Ізраїлю як «серця» Б‑га, заснований на тому, що серце розподіляє життєву силу по всьому тілу.
У записі Мітелер Ребе (Сефер га-Маамарім 5567) на підтвердження того, що Громада Ізраїлю називається «серцем», наведено вірш: «Тобі сказало моє серце». Та сама аналогія серця й циркуляції крові зустрічається в Iggeres HaKodesh 31.
Марей мекомот
- 1דהנה כתיב לבבתני . . שכנס״י נקרא לב · בסה״מ תקס״ז ע׳ רי מביא ראי׳ ”דכנס״י נק׳ לב כמ״ש לך אמר לבי כו׳”.
- 2לבבתני אחותי כלה · Song of Songs 4:9
- 3דהנה עד״מ הלב · ראה המשל גם באגה״ק סי׳ לא.
3והנה כל הדמים שיצאו מהלב לכל האברים הם חוזרים ושבים ללכת אל הלב והיינו שיש בלב ב׳ חללים שבחלל אחד בו מתקבצים הדמים העולים מהאברים אל הלב ויוצאים דרך חלל הב׳.1
Отже, вся кров, що вийшла із серця до всіх членів тіла, повертається й знову йде до серця. Це означає, що в серці є дві камери: в одній збирається кров, яка підіймається від членів тіла до серця, а виходить вона через другу камеру.
Кров не лише рухається назовні, а й циркулює назад до серця. У серці є дві камери: в одній збирається кров, що повертається, а з іншої кров знову надходить до тіла.
וגם הדם שנתהווה מהמאכלים והמשקים עולה אל הלב ואח״כ יוצא מהלב לכל האברים.
Також кров, що утворюється з їжі та напоїв, підіймається до серця, а потім виходить із серця до всіх членів тіла.
Нова кров, що утворюється з їжі та напоїв, також спершу підіймається до серця, і лише потім надходить до тіла.
וה״ז [והרי זה] כדמיון כל הנחלים הולכים אל הים ואח״כ חוזר חלילה ויוצאים המים מהים אל הנהרות ע״י גידי הארץ כו׳ ולכן הים איננו מלא2 כו׳.
Це подібне до того, як «усі річки течуть до моря», а потім усе знову повертається по колу, і вода виходить із моря до річок крізь жили землі тощо; тому «море не повне» тощо.
Це подібно до картини, яку змальовує Коелет: річки течуть до моря, а потім повертаються до своїх джерел каналами під землею, тож «море не повне». Обидва образи описують безперервний цикл: піднесення до осередку, а потім повернення назовні.
У цьому абзаці описано циркуляцію крові — від серця до тіла й назад до серця — та проведено паралель із циклом річок і моря.
Цемах-Цедек пояснює, що дві «камери» слід розуміти як дві посудини: через одну кров надходить до серця з печінки та всіх членів тіла, а через другу вона йде від серця до всіх членів тіла.
Марей мекомот
- 1שו״ה מתקבצים — ויוצאים דרך חלל הב׳ · צ״ל שהכוונה על ב׳ גידי׳ שדרך גיד אחד בא הדם ללב מהכבד וכל האברים ודרך גיד השני הולך מהלב לכל האברים — אוה״ת בראשית כרך ו תתרנח, א.
- 2
4והנה כמו״כ [כמו כן] בעבודה שבלב זו תפלה שאז זמן העלאה והתקשרות האהבה של הניצוץ האלקי בהקב״ה ואתערותא זאת בלב הוא דוקא כמ״ש ואהבת כו׳ בכל לבבך1
Так само й у служінні серця — молитві: тоді настає час піднесення й єднання любові Б‑жественної іскри зі Святим, благословенним Він (Кудша бріх ху), і це пробудження відбувається саме в серці, як сказано: «І любитимеш» тощо — «усім серцем своїм».
Молитва є «піднесенням» душі: часом, коли Б‑жественна іскра всередині людини підноситься й поєднується з Б‑гом у любові. Ця любов відчувається саме в серці, як наказує Тора: «Люби Гавая, свого Б‑га… усім серцем своїм».
וה״ז [והרי זה] כמו קבוץ הדמים מהאברים אל הלב וזהו שמע ישראל2 שמע ל׳ [לשון] אסיפה וקבוץ לבחי׳ ע׳ רבתי הוא כללות השבע מדות.
І це подібне до збирання крові від кінцівок до серця. І в цьому полягає [значення слів]: «Слухай (Шма), Ізраїлю»: слово «шма» означає збирання й згромадження до рівня великої літери айн, що є сімома емоційними атрибутами (мідот) загалом.
Збирання всіх сил людини в любові до Б‑га під час молитви подібне до того, як кров повертається від кінцівок до серця. Слово «Шма» означає «слухай», але також може означати «збирай» (як збирають людей), і тут маамар читає його саме так. Літеру айн у слові «Шма» в Торі пишуть великою; айн має числове значення 70 — це сім мідот, кожна з яких складається з десяти, зібраних разом.
У цьому абзаці розвивається аналогія: під час молитви сили душі збираються в серці в любові до Б‑га, подібно до того, як кров повертається до серця; це і є «збирання», закладене у слові «Шма».
Марей мекомот
- 1ואהבת כו׳ בכל לבבך · Deuteronomy 6:5
- 2שמע ישראל · Deuteronomy 6:4
5ואהבה זו נמשכת ונולדה ע״י התבוננות בפסוד״ז [בפסוקי דזמרה] ובשמע ישראל. ופי׳ שמע ישראל ה׳ אלקינו הוא בחי׳ יחוד חו״ב [חכמה ובינה] שנקרא בזוהר פ׳ חיי שרה1 מחשבה ויובלא.2
І ця любов сходить і народжується завдяки роздумуванню над Віршами хвали (Псукей де-Зімра) та словами «Слухай, Ізраїлю». А значення слів «Слухай, Ізраїлю: Гавая — наш Б‑г» — це рівень єднання мудрості (Хохма) й розуміння (Біна), яке в Зогарі, у розділі Хаєй Сара, називається «Думкою» та «Ювілеєм».
Любов до Б‑га народжується завдяки роздумам під час читання Віршів хвали (Псукей де-Зімра — псалмів, які читають перед Шма) та молитви Шма. Вислів «Гавая — наш Б‑г» у Шма стосується єднання Хохми й Біни — двох інтелектуальних сфер духовного прояву (сфірот), які Зогар називає «Думкою» (Хохма) та «Ювілеєм» (Біна, пов’язаною з п’ятдесятим роком, адже вона має п’ятдесят брам).
והענין ע״ד מ״ש בזהר דבמחשבה3 א׳ ברא כל העולמות והוא כענין צופה ומביט עד סוף כל הדורות4 בסקירה אחת כי מה שנמשך ונתהווה בחי׳ זמן עבר הוה ועתיד זהו מקורו ושרשו ממדות עליונות5
Ідеться про те, що сказано в Зогарі: однією думкою Він створив усі світи. Це подібне до [ідеї, що] Він бачить і споглядає аж до кінця всіх поколінь одним поглядом. Адже те, що сходить і постає як вимір часу — минуле, теперішнє й майбутнє, — має своє джерело й корінь у вищих емоційних атрибутах,
У Зогарі сказано, що Б‑г створив усі світи однією думкою, а молитви Рош га-Шана говорять про те, що Він бачить аж до кінця всіх поколінь (у Талмуді сказано: усіх оглядають «одним поглядом»). Час — минуле, теперішнє й майбутнє — бере початок лише від Б‑жественних емоційних атрибутів.
וכמ״ש אלף שנים בעיניך6 כיום אתמול וששת ימ״ב [ימי בראשית] שרשן מששה מדות הנ״ל ועל ידי שנמשכו המדות בדבור ומתחלקים לחלקים נעשה מכל מדה אלף שנים ומתחלקים עוד לר״ח וימים ושעות וכו׳.
як написано: «Тисяча років у Твоїх очах — як учорашній день»; і шість днів Творення кореняться в шести згаданих вище атрибутах. Коли атрибути сходять у мовлення й поділяються на частини, кожен атрибут стає тисячею років, а вони далі поділяються на місяці, дні, години тощо.
Тож у псалмі сказано, що тисяча років в очах Б‑га — «як учорашній день»: коли кожен із шести атрибутів, що лежать в основі шести днів Творення, сходить у Б‑жественне «мовлення» й поділяється на частини, він стає тисячею років, яка далі поділяється на місяці, дні й години.
אבל בבחי׳ המחשבה עלאה שלמעלה מהדבור ואפי׳ [ואפילו] מהמדות דהיינו קודם שנולדו ונמשכו בחי׳ מדות שם נכלל הכל בסקירה א׳.
Але на рівні Вищої Думки, що перебуває вище за мовлення і навіть за атрибути, — тобто до того, як атрибути народилися й були виведені, — там усе міститься в одному погляді.
Однак на рівні Б‑жественної «Думки», що перебуває вище за мовлення і навіть за атрибути, часу немає: усе міститься разом, в одному погляді.
У цьому абзаці пояснюється, що вислів Шма «Гавая — наш Б‑г» вказує на рівень Б‑жественної «Думки» (Хохми й Біни), який перебуває вище за час і на якому всі покоління бачаться одним поглядом.
У версії Цемах Цедека (Ор га-Тора, Шир га-Шірім) прямо сказано, що час корениться в «шести вищих атрибутах».
Марей мекомот
- 1בזוהר פ׳ חיי שרה · קכג, א.
- 2מחשבה ויובלא · Zohar, Chayei Sara 5:23–6:28
- 3מ״ש בזהר דבמחשבה א׳ · Zohar II, 20a
- 4צופה ומביט עד סוף כל הדורות · Rosh Hashanah 18a
- 5ושרשו ממדות עליונות · באוה״ת שה״ש ע׳ תתקיט: ושרשו מששה מדות עליונות.
- 6אלף שנים בעיניך · Psalms 90:4
6וזהו פי׳ הוי״ה אלקינו שהוא בחי׳ מחשבה כנ״ל. וישראל עלה במחשבה12 לכן נאמר הוי״ה אלקינו. וכמו שהוא בבחי׳ זמן כך הוא בבחי׳ עולם ונפש כי עולם שנה נפש3 הם.
І це значення слів: «Ім’я Б‑га (Гавая) — наш Б‑г»: це рівень Думки, як згадувалося вище. Ізраїль постав у Думці; тому сказано: «Гавая — наш Б‑г». І як це є у вимірі часу, так само це є у вимірі світу [простору] і душі, адже їх [три]: «світ, рік, душа».
Отже, слова «Гавая — наш Б‑г» стосуються рівня Думки, а Мідраш каже, що Ізраїль «постав у Думці [Б‑га]» ще до Створення. Тому Б‑г на цьому рівні називається «нашим» Б‑гом. І як із часом, так само з простором і душею: Сефер Єціра описує всю реальність у трьох вимірах — «світ» (простір), «рік» (час) і «душа».
Цей абзац пов’язує Ізраїль із рівнем Б‑жественної Думки, яка виходить за межі не лише часу, а й простору та душі.
Марей мекомот
- 1וישראל עלה במחשבה · ב״ר בתחלתו.
- 2וישראל עלה במחשבה · Bereshit Rabbah 1:4
- 3עולם שנה נפש · Sefer Yetzirah 6:1
7וכיון שהוא למעלה מבחי׳ שנה כך בחי׳ מחשבה הנ״ל הוא למעלה מבחי׳ עולם והוא בחי׳ סוכ״ע. ואי לזאת יומשך ואהבת שיהי׳ [שיהיה] הוי״ה אלקיך שיהי׳ [שיהיה] גלוי בחי׳ סוכ״ע.
Оскільки він вищий за рівень «року», так само й згаданий вище рівень Думки вищий за рівень «світу»; це рівень світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін). І тому буде притягнуто «І любитимеш», щоб Ім’я Б‑га (Гавая) стало «твоїм Б‑гом» — щоб розкрився рівень совев коль альмін.
Б‑жественна Думка, будучи вищою за час, так само вища й за простір; це совев коль альмін — світло, що охоплює всі світи й перебуває над ними. Мета роздумування про нього під час читання Шма полягає в тому, щоб любов, про яку сказано «І любитимеш», зробила цей трансцендентний рівень «твоїм Б‑гом» — тобто він розкрився в людині.
וענין פסוד״ז [פסוקי דזמרה] שלפני ק״ש [קריאת שמע] היינו בהיות שעד ק״ש [קריאת שמע] הוא בחי׳ העלאה לבא לבחי׳ בכל לבבך עד״מ העלאה וקבוץ הדמים מהאברים ללב ע״כ תקנו לומר מזמורים מיוחדים
А щодо Піснеспівів хвали, які передують читанню Шма: оскільки до читання Шма відбувається піднесення, що веде до рівня «усім серцем твоїм», — як у прикладі з піднесенням і збиранням крові від членів тіла до серця, — тому постановили промовляти особливі псалми,
Піснеспіви хвали, які промовляють перед Шма, належать до етапу піднесення, що завершується рівнем «усім серцем твоїм», подібно до того, як кров повертається від членів тіла до серця. Тому мудреці постановили промовляти для цього особливі псалми.
שמזמור זה הוא העלאה מבחי׳ אברים אלו ומזמור שני העלאה מאברים אחרים וכמ״ש בכהאריז״ל [בכתבי האריז״ל]1 שמזמורים דהללוי׳ [דהללויה] הן ע״ס [עשר ספירות] דיצירה. שבמזמור זה הוא מלכות דיצירה.
тож цей псалом є піднесенням від рівня цих членів тіла, а другий псалом — піднесенням від інших членів тіла, як написано у працях Арізаля, благословенної пам’яті, що псалми «Галелуя» відповідають десятьом сферам духовного прояву (сфірот) світу формування (Єцира): цей псалом — царювання (Малхут) світу формування (Єцира),
Кожен псалом підносить окремий «член тіла». Арізаль учить, що псалми «Галелуя» відповідають десятьом сфірот світу формування (Єцира), починаючи з Малхут, найнижчої сфіри, і далі підносячись.
У цьому абзаці пояснюється, що любов під час Шма притягує трансцендентний рівень Б‑га, а Піснеспіви хвали перед Шма служать для того, щоб збирати й підносити кожну частину людини та світу, подібно до того, як кров повертається до серця.
Відповідності між псалмами Псукей де-Зімра та сфірот, встановлені Арізалем, наведено у відповідному місці його сідурі; їх також цитують і пояснюють у Сідурі Альтер Ребе з хасидськими маамарим.
Марей мекомот
- 1וכמ״ש בכהאריז״ל · סידור האריז״ל במקומו. הובא ונתבאר בסידור עם דא״ח.
8ובמזמור שני נגד יסוד דיצירה כו׳ ע״ש. וכ״ז [וכל זה] הוא בחי׳ רצוא והעלאה ואח״כ שמו״ע [שמונה עשרה] בא״י [ברוך אתה ה׳] הוא בחי׳ שוב והמשכה.
а другий псалом відповідає основі (Йесод) світу формування (Єцира) тощо; див. там. Усе це — аспект рацо (руху вперед) і піднесення; а потім молитва Шмоне-Есре, з благословенням «Благословен Ти, Гавая», — це аспект шов (повернення) і притягування вниз.
Наступний псалом відповідає Йесоду світу Єцира тощо. Усе це — рацо, «рух» угору. Потім молитва Аміда (Шмоне-Есре), з її благословеннями «Благословен Ти, Гавая», — це шов, «повернення»: притягування Б‑жественного світла назад униз, адже в хасидському вченні слово барух («благословенний») тлумачиться як «притягнутий униз». Гавая — Ім’я Б‑га.
וכן עסק התורה ומצות מעשיות והוא כמו שהדמים נמשכים מן הלב לכל הרמ״ח אברים ושס״ה גידים כך המצות נק׳ רמ״ח אברים דמלכא.12
Так само й заняття Торою та практичними міцвот: як кров прямує від серця до всіх 248 членів і 365 сухожиль, так і міцвот називають 248 членами Царя.
Вивчення Тори й практичні міцвот продовжують цей «повернений» рух, подібно до крові, що тече від серця до 248 членів і 365 сухожиль; справді, 248 позитивних заповідей називають 248 «членами Царя».
ומצוה בלא כוונה3 כגוף בלא נשמה והכוונה הוא התפלה (כמ״ש במ״א ע״פ לא הביט און4 ביעקב)5 לכן זהו כמשל התפשטות והמשכת הדם מהלב לכל הרמ״ח אברים.
А міцва без наміру — як тіло без душі, а наміром є молитва (як пояснюється в іншому місці щодо вірша «Він не побачив беззаконня в Яакові»); тому це подібне до прикладу поширення крові від серця до всіх 248 членів і її притягування туди.
Відоме висловлювання, наведене в Танія (гл. 38), порівнює міцву без наміру з тілом без душі. Намір, що оживляє міцвот цього дня, походить від молитви, так само як серце оживляє члени тіла кров’ю.
וכך יובן ג״כ למעלה כי גם בחי׳ המל׳ הנה בלילה יורדת לבי״ע וה״ז [והרי זה] כמו ירידת הדם מהלב עד צפורני הרגלים וירידתה זו לברר רפ״ח ניצוצים ואח״כ מחצות לילה מתחלת לעלות והוא כמו שהדמים עולים אל הלב
Так само можна зрозуміти й те, що відбувається згори: рівень царювання (Малхут) також уночі спускається до світу творення (Брія), світу формування (Єцира) і світу дії (Асія). Це подібне до того, як кров спускається від серця до нігтів на пальцях ніг. Це її спуск потрібен, щоб очистити 288 іскор. А потім, від півночі, вона починає підніматися, подібно до того, як кров піднімається до серця.
Той самий цикл існує і згори. Малхут, Б‑жественна «Громада Ізраїлю», щовечора спускається в нижні світи, подібно до того, як кров доходить до пальців ніг, аби очистити 288 іскор святості, що впали туди під час розбиття посудин; від півночі вона знову починає підніматися, як кров повертається до серця.
ועי״ז נמשך מהמוח ללב והוא ענין יחוד או״א [אבא ואימא] וזו״נ [וזעיר אנפין ונוקבא] בק״ש [בקריאת שמע] ותפלה כו׳.
І завдяки цьому [світлу] воно притягується від мозку до серця. Це єднання Хохми й Біни (Абба та Імма), а також емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) і жіночого аспекту / Малхут (Нуква) під час читання Шма й молитви тощо.
Це піднесення приводить потік «від мозку до серця»: єднання Б‑жественних конфігурацій — Абба та Імма (Хохми й Біни), а також Зеїр Анпіна й Нукви (емоційних атрибутів і Малхут), що відбуваються завдяки читанню Шма та молитвам.
וזהו שכנס״י [שכנסת ישראל] נק׳ לבי לבבתני אחותי כלה (ועמ״ש ע״פ ולבי ער6 כו׳ דופק כו׳ וה׳ פקד7 כו׳) ועיין באגה״ק [באגרת הקודש] בסופו סי׳ ל״א ד״ה נודע בשערים מ״ש בתקונים:8
Ось чому Громаду Ізраїлю називають «серцем Моїм»: «Ти полонила Моє серце (лібавтіні), сестро моя, [Моя] наречена» (див. також пояснення до вірша «А серце моє пильнує» тощо, «стукає» тощо, і «І Гавая згадав» тощо). Див. Iggeres HaKodesh, наприкінці, розділ 31, маамар, що починається словами «Відомий у брамах»: що там сказано про Тіккунін.
Ось чому Громаду Ізраїлю називають «серцем» Б‑га: слово лібавтіні, утворене від лев — «серце», натякає на це. Подібно до серця, вона є осередком, через який циркулює Б‑жественне життя. Альтер Ребе посилається на свій маамар про слова «Я сплю, а серце моє пильнує», а також на Iggeres HaKodesh 31, де пояснюється вислів Тіккунін: «Шехіна хвора у вигнанні».
Цей абзац завершує аналогію: Псалми хвали та Шма є піднесенням до серця, молитва Аміда, Тора й міцвот — потоком, що знову прямує до членів тіла, а той самий цикл відбувається згори під час нічного спуску й піднесення Малхут. Саме тому Ізраїль називають серцем Б‑га.
У Лікутей Тора (Балак) Альтер Ребе пояснює, чому молитва, хоча її встановили мудреці, не зараховується до 613 міцвот: вона є їхнім «наміром», душею 248 позитивних заповідей, що підтримує їх так, як спинний мозок підтримує члени тіла, хоча сам він не є одним із них.
Марей мекомот
- 1המצות נק׳ רמ״ח אברים דמלכא · Tikkunei Zohar, Tikkun 30 · 74a:8
- 2המצות נק׳ רמ״ח אברים דמלכא · Tikkunei Zohar 74a:8
- 3ומצוה בלא כוונה · ראה תניא פרק לח.
- 4ע״פ לא הביט און · לקו״ת בלק ע, ד.
- 5לא הביט און ביעקב · Numbers 23:21
- 6ולבי ער · Song of Songs 5:2
- 7ע״פ ולבי ער . . וה׳ פקד · לקו״ת שה״ש לה, ב. ובסה״מ תקס״ב ח״ב ע׳ שנח.
- 8
Хвороба й зцілення: гріх і тшува ¶9–12
9והנה אנו רואים באדם שאם סיבוב והילוך רוח החיים מהלב אל האברים ומהאברים אל הלב הוא כהלכתו אזי האדם בריא בתכלי׳ [בתכלית].
Тепер бачимо, що коли в людини циркуляція та рух життєвого духу від серця до кінцівок і від кінцівок до серця відбуваються належним чином, то людина цілком здорова.
Аналогія триває: людина здорова, коли життєва сила безперешкодно рухається від серця до кінцівок і назад.
אך אם יש איזה קלקול באיזהו מקומן כמו איזה אוטם ומכה באיזה אבר המונע ומעכב או ממעט סיבוב והילוך הדם
Але якщо в якомусь місці є пошкодження, як-от закупорка чи рана в якійсь кінцівці, що перешкоджає й затримує або послаблює циркуляцію та рух крові,
Закупорка чи рана будь-де може перешкоджати кровообігу або послаблювати його.
אזי נפסק או מתמעט הקשר הלז המקשר כל האברים אל הלב ואזי נופל האדם למשכב וחולי ה״י [השם ישמרנו] וצריך רפואה.
то цей зв’язок, який поєднує всі кінцівки із серцем, переривається або слабшає, і тоді людина злягає через недугу — хай убереже нас Б‑г — та потребує лікування.
Тоді зв’язок між кінцівками й серцем переривається або слабшає, людина занедужує і потребує лікування.
Майже тими самими словами, що й в Iggeres HaKodesh 31, цей абзац вводить у аналогію хворобу: закупорка порушує кровообіг між серцем і кінцівками.
10וכך הנמשל בעבודה כי עסק האדם כל היום הוא כמשל המשכת החיות מהלב אל האברים
Так само й у відповіднику — у [Б‑жественному] служінні: адже заняття людини протягом усього дня подібне до образу передавання життєвої сили (хают) від серця до членів тіла,
У служінні Б‑гові діяльність людини протягом дня є зовнішнім потоком від «серця».
דהיינו מהתפלה אל רמ״ח מ״ע [מצות עשה] רמ״ח אברים וגם לכל מעשה האדם ע״ד וכל מעשיך12 יהיו לש״ש [לשם שמים].
тобто від молитви — до 248 позитивних заповідей, [до] 248 членів тіла, а також до всіх учинків людини, за принципом: «І всі твої вчинки нехай будуть заради Небес».
Життя молитви поширюється на 248 позитивних міцвот — «членів тіла» — і на всі звичайні заняття людини, як навчає Мішна: «Нехай усі твої вчинки будуть заради Небес».
У цьому абзаці аналогія переноситься на повсякденне життя: уся діяльність людини після молитви має нести життя молитви назовні — у міцвот і звичайні вчинки, що здійснюються заради Небес.
Марей мекомот
- 1וכל מעשיך יהיו לש״ש · Zohar III, 51b
- 2וכל מעשיך יהיו לש״ש · Pirkei Avot 2:12
11ולכן אם העסק בהיתר עד״ז יוכל למחר לחזור ולעלות מהאיברים אל הלב להיות ואהבת בכל לבבך
Тому, якщо заняття дозволеними речами відбувається таким чином, наступного дня він зможе знову повернутися й піднятися від кінцівок до серця, щоб здійснилося: «І любитимеш… усім серцем своїм».
Якщо людина займається дозволеними, повсякденними справами заради Небес, «кругообіг» залишається здоровим: наступного ранку, під час молитви, її сили знову можуть зібратися в «серці» — у любові до Б‑га.
אבל אם נכשל באיזה עון ה״ז [הרי זה] כמו מכה באיזה אבר1 המונע ומעכב ההעלאה ונפסק הקשר
Але якщо він спіткнувся через якийсь гріх, це подібне до рани на якійсь кінцівці, яка перешкоджає й стримує піднесення, і зв’язок переривається.
Гріх же подібний до рани на одній із кінцівок: він блокує зворотний потік, і зв’язок між цією частиною людини та її любов’ю до Б‑га переривається.
І це — хвороба душі, про яку сказано: «Від підошви ноги аж до голови немає в ньому здорового місця: рани й синці» тощо.
Це хвороба душі, яку Ісая описує як тіло, поранене від підошви ноги аж до голови.
ואין תקנה כ״א ע״י תשובה שנקראת רפואה כמארז״ל [כמאמר רבותינו זכרונם לברכה] גדולה תשובה4 שמביאה רפואה לעולם5 והיא בחי׳ בכל מאדך שמבחי׳ זו נמשך רפואה אם ח״ו [חס ושלום] יש קלקול בבחי׳ אהבה דבכל לבבך.
І немає іншого ліку, крім як через повернення (тшува), яке називається зціленням, як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Велика тшува, бо вона приносить зцілення світові». Це — рівень «усією міццю своєю», адже з цього рівня сходить зцілення, якщо, не дай Б‑г, є ушкодження на рівні любові «всім серцем своїм».
Єдине зцілення — це тшува (повернення до Б‑га), яку Талмуд називає зціленням: «Велика тшува, бо вона приносить зцілення світові». Тшува відповідає «усій твоїй міці» (меодеха — усією міццю своєю), тобто любові, що виходить за межі власних можливостей; із цього рівня приходить зцілення від недоліку звичайної любові «всім серцем своїм».
כי תשובה קדמה לעולם67 פי׳ שממשיך אור מבחי׳ שלמעלה מכל החיות דהשתלשלות העולמות והיינו ע״י מאדך בחילא יתיר.
Адже тшува передувала світові; це означає, що вона притягує світло з рівня, вищого за всю життєву силу ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), — і це відбувається завдяки «усій твоїй міці», із більшою силою.
Мідраш каже, що тшува передувала створенню світу. Це означає, що вона притягує світло з рівня, вищого за весь ланцюг світів та їхню життєву силу. Це можливо тому, що тшува походить від «усієї твоєї міці», із більшою силою, ніж звичайне служіння.
У цьому абзаці пояснюється, що гріх подібний до рани, яка перешкоджає кругообігу між кінцівками й серцем, а тшува зцілює її, бо притягує світло з рівня, вищого за весь порядок творіння.
У Лікутей Тора (Ніцавім) Альтер Ребе пояснює, що ті, хто повертається до Б‑га, чиє служіння відбувається «із більшою силою», притягують із рівня святості Б‑га, вищого за святість цілковито праведних. У паралельному записі (Сефер га-Маамарім 5567) він докладніше пояснює, чому саме тшува, а не якась інша міцва, приносить зцілення світові.
Марей мекомот
- 1ה״ז כמו מכה באיזה אבר · וכ״כ בלקו״ת פ׳ ראה כה, ג.
- 2מכף רגל ועד ראש · Isaiah 1:6
- 3מתום · Rashi on Isaiah 1:6
- 4גדולה תשובה · Yoma 86b:1–2
- 5גדולה תשובה שמביאה רפואה לעולם · Yoma 86a:14–15
- 6כי תשובה קדמה לעולם · Bereshit Rabbah 1:5
- 7תשובה קדמה לעולם · Bereshit Rabbah 1:4
12ולכן ביכולת המשכה זו לתקן הפגם והקלקול שבסיבוב והילוך רוח החיות מהלב אל האברים שהוא בחי׳ האור וחיות המחי׳ [המחיה] עולם שנה נפש בחי׳ מל׳ מכ״ע [ממלא כל עלמין] שנק׳ לבי כנ״ל
Отже, таке притягнення світла згори вниз здатне виправити ваду й ушкодження в циркуляції та русі духу життя від серця до кінцівок — тобто на рівні світла й життєвої сили, що оживляють «світ, рік, душу», на рівні царювання (Малхут), світла, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), яке називається «моїм серцем», як згадувалося вище.
Оскільки повернення (тшува) притягує світло згори, з-поза меж створеного порядку, воно може виправити порушення звичайної «циркуляції» Б‑жественного життя. Ця циркуляція належить до Малхут — Б‑жественного світла, що наповнює світи й оживляє все у просторі, часі й душі («світ, рік, душа»), — рівня, який називається «моїм серцем».
וכיון שע״י תשובה נמשך בחי׳ ממעמקי׳ [ממעמקים] מגלה עמוקות1 מה שהוא נמשך אור חדש ומחודש ע״כ חוזר ומחדש החיות כו׳ (ותקון המכה הוא ע״י הוידוי דברים2 אשמנו בגדנו כו׳):
І оскільки через тшува притягується рівень «із глибин» — «Він відкриває глибини», тобто притягується нове й оновлене світло, воно тому знову оновлює життєву силу тощо. (А рана виправляється завдяки словесному сповіданню: «Ми завинили, ми зрадили» тощо.)
Через тшува притягується рівень «із глибин»; Б‑г «відкриває глибини», приносячи нове, оновлене світло, і завдяки цьому тшува може відновити життя там, де його було перервано. Конкретна рана виправляється словесним сповіданням своїх гріхів («Ми завинили, ми зрадили…»).
У цьому абзаці пояснюється, як тшува зцілює: притягуючи нове світло з-поза меж створеного порядку, вона оновлює Б‑жественне життя в душі; конкретна рана, завдана кожним гріхом, виправляється словесним сповіданням.
У Лікутей Тора (Кі Теце) пояснюється, чому, окрім викорінення бажання згрішити, потрібне ще й словесне сповідання: кожен гріх створює «обвинувача» з душею і тілом; душа, утворена з бажання, усувається викоріненням волі, а тіло, утворене вчинком або мовленням, стирається словесним сповіданням, яке також підносить занепалі літери.
Марей мекомот
- 1מגלה עמוקות · Job 12:22
- 2ע״י הוידוי דברים · ראה לקו״ת תצא לז, א.
Тора як «весілля»: нове світло ¶13–16
13והנה התורה נק׳ ג״כ רפואה1 לנפש כמ״ש ולכל בשרו מרפא2 והיינו ג״כ משום דהתורה קדמה לעולם34 שבה ועל ידה נמשך ג״כ אור חדש מלמעלה מהשתלשלות
Тепер Тора також називається зціленням для душі, як сказано: «і зціленням для всього його тіла». І це також тому, що Тора передувала світу, тож у ній і через неї також притягується нове світло з рівня, що перебуває вище за ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
Тора також називається зціленням, як сказано в Приповістях про її слова: «зцілення для всього його тіла». Причина подібна: мідраш говорить, що Тора передувала світові, і тому через неї також притягується нове світло, вище за порядок творіння.
וזהו ביום חתונתו זו מ״ת [מתן תורה] פי׳ כי התפלה נק׳ עבודה שבלב והוא ענין שמחת לבו
І це [значення слів] «У день його весілля — це дарування Тори». Пояснення: молитва називається служінням серця, і це є суттю «радості його серця»;
Тепер маамар повертається до свого початку: «день його весілля» — це дарування Тори. Молитва, служіння серця, — це «радість Його серця».
ובלב הוא יסוד האש שהוא העלאה מלמטה למעלה אך יסוד המים הוא במוח ובו שורה כח התענוג שבנפש כי מים מגדלים כל מיני תענוג והתענוג הוא למעלה מהשמחה.
а в серці міститься елемент вогню, що є сходженням знизу вгору; проте елемент води — у мозку, і в ньому перебуває сила насолоди душі, адже вода сприяє зростанню всілякої насолоди; а насолода вища за радість.
Серце пов’язане з елементом вогню, який здіймається: це сходження знизу. Вода ж належить до мозку — осередку насолоди душі, адже вода сприяє зростанню всілякої насолоди; а насолода глибша за радість. Дарування Тори, «весілля», належить до цього глибшого рівня.
У цьому абзаці пояснюється, що Тора, подібно до повернення (тшува), зцілює, бо передувала світові; далі починається пояснення, чому дарування Тори називається «весіллям»: воно належить до рівня води й насолоди в мозку, глибшого за вогонь і радість серця.
Марей мекомот
- 1התורה נק׳ ג״כ רפואה · מובא באוה״ת בשלח ע׳ תקעט.
- 2ולכל בשרו מרפא · Proverbs 4:22
- 3דהתורה קדמה לעולם · Midrash Tehillim 90:4
- 4דהתורה קדמה לעולם · Midrash Tanchuma, Vayeshev 4:2
14והנה עד״מ הטפה נמשכת מיסוד המים שבמוח ובה מתלבש מעצם השכל והתענוג שבנפש ולכן עי״ז נעשה הולדה חדשה להוליד בדומה לו והיינו דוקא ע״י התלבשותה בטיפה גשמית משא״כ בדבור כו׳1
Тепер, як аналогія: крапля походить від стихії води в мозку, і в ній облачається [щось] із самої сутності інтелекту й насолоди, що є в душі; тому завдяки їй відбувається нове народження — народжується істота, подібна до батька. І це відбувається саме завдяки тому, що вона облачається в матеріальну краплю, чого не буває з мовленням тощо.
Аналогія з людським народженням: сім’я походить від «води» мозку й несе в собі саму сутність інтелекту та насолоди батька; саме тому воно може привести у світ нову істоту, подібну до нього. Це можливо лише завдяки тому, що сім’я облачається в матеріальну краплю; мовлення, хоча воно теж виражає людину, не може породити дитину.
כמו״כ [כמו כן] ע״י התלבשות התורה בעשיי׳ [בעשייה] גשמיות היום לעשותם2 יומשך עי״ז אור חדש ממש מאור א״ס ב״ה3 מלמעלה מההשתלשלות.
Так само, коли Тора облачається у матеріальні дії — «сьогодні виконувати їх», — завдяки цьому буде притягнуте справді нове світло з Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — з того, що вище за ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
Так само, коли Тора облачається в матеріальні дії («сьогодні виконувати їх» — у цьому світі), вона притягує справді нове світло з Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), вище за ланцюг світів. Саме тому дарування Тори називають «шлюбом».
У цьому абзаці пояснюється аналогія зі «шлюбом»: як лише матеріальне сім’я, що несе в собі сутність батька, може породити нове життя, так лише Тора, облачена в матеріальні міцвот, притягує нове світло з самої сутності Б‑га.
У «Кунтрес Ахарон» (до «Прі Ец Хаїм») Альтер Ребе висловлює ту саму думку: мовлення вищої мудрості не породжує, але «крапля», притягнута з посудини вищої мудрості (Хохма), має силу породити й створити щось із нічого. Ребе («Вайомер ло Єгонасан», 5745) визначає «нове світло» як Нескінченне світло до скорочення (цимцум), вище за лінію світла (кав), а точніше — як світло до виникнення волі (рацон), і ще вище — як сутність світла.
Марей мекомот
- 1משא״כ בדיבור כו׳ · ראה קו״א לתניא ד״ה להבין מ״ש בפע״ח (דף קנז, א) ובליקוט פי׳ — חיטריק שם.
- 2היום לעשותם · Deuteronomy 7:11
- 3יומשך עי״ז אור חדש ממש מאור א״ס ב״ה · ”דאור חדש הוא אוא״ס שלפני הצמצום (שלמעלה מאור הקו). ויתירה מזה מבואר בכ״מ, שגם באוא״ס שלפנה״צ השם ”אור חדש” קאי דוקא על האור שקודם עלות הרצון, ולמעלה יותר — על עצם האור (ראה בארוכה ספר הערכים-חב״ד כרך ג ערך אור חדש ס״ג ואילך (ע׳ שפח ואילך))” — ד״ה ויאמר לו יהונתן תשמ״ה — סה״מ מלוקט כרך ו ע׳ כג.
15וז״ש [וזהו שכתוב] אין כל חדש תחת השמש1 משא״כ עמלא דאורייתא2 דהוא לעילא מן שמשא ממשיך אור חדש כי ס״ר אותיות התורה הן אותיות המחשבה.
І ось що сказано: «Немає нічого нового під сонцем»; натомість праця в Торі, яка перебуває над сонцем, притягує нове світло. Адже 600 000 літер Тори — це літери Думки.
Коелет каже: «Немає нічого нового під сонцем». Зоар пояснює, що праця в Торі перебуває «над сонцем», тож завдяки їй може з’явитися щось нове. Літери Тори (за традицією, їх 600 000, що відповідає душам Ізраїлю) є літерами Б‑жественної «Думки», а не лише Його «мовлення».
והרי במחשבה א׳ צופה ומביט כו׳ והתורה היא מבחי׳ מאד עמקו מחשבותיך3 עמקו דוקא בחי׳ עומק המחשבה וכמו גבי תשובה כתיב ממעמקים4 והיינו דוקא ע״י התלבשות התורה בגשמיות וכמשל הנ״ל.5
І ось, однією Думкою Він бачить і споглядає тощо. Тора походить з рівня (бхіна) «Твої думки дуже глибокі» — саме «глибокі», тобто з глибини Думки; і так само про повернення (тшува) написано: «З глибин». Це відбувається саме через те, що Тора вбирається у фізичне, як у згаданій вище притчі.
Б‑жественна Думка — це рівень, на якому все видно з одного погляду, поза часом. Тора походить із «глибини» думки Б‑га («Твої думки дуже глибокі»), подібно до того як тшува кличе: «З глибин». Але ця глибина притягується вниз саме тоді, коли Тора вбирається у фізичне, як у притчі про зерно.
У цьому абзаці пояснюється, що вивчення Тори, коріння якого — у глибині Б‑жественної Думки, перебуває «над сонцем» і може принести у світ щось нове, але лише тоді, коли Тора втілюється у фізичних діях.
Марей мекомот
- 1אין כל חדש תחת השמש · Ecclesiastes 1:9
- 2עמלא דאורייתא · ראה לקמן נו, ד.
- 3מאד עמקו מחשבותיך · Psalms 92:6
- 4ממעמקים · Psalms 130:1
- 5ע״י התלבשות התורה בגשמיות וכמשל הנ״ל · באוה״ת שה״ש כרך ג ע׳ תתקכ מציין ע״ז: ”ועמ״ש במ״א ע״פ והקרבתם מנחה חדשה”. ראה אוה״ת שבועות כרך ה׳ ע׳ א׳תקע.
16ופי׳ וענין אור חדש הוא כי הנה ידוע דשרש כל ההשתלשלות דאבי״ע [דאצילות בריאה יצירה עשיה] הוא נמשך מבחי׳ הקו״ח [הקו וחוט] והוא נמשך ע״י צמצום ומק״פ [ומקום פנוי] מתחלה ונמשך אח״כ רק קו
І пояснення та зміст вислову «нове світло» такі: відомо, що корінь усього ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) — світів еманації (Ацилут), творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія) — походить від рівня лінії світла (кав) і нитки (хут); спочатку він проходить через скорочення (цимцум) і звільнений простір, а згодом простягається лише кав.
Що означає «нове світло»? Увесь ланцюг світів має корінь у каві — тонкій лінії світла, що простягається в порожній простір, який залишився після скорочення.
ולכן כל מה שנמשך מבחי׳ הארת הקו לא נק׳ אור חדש ממש כו׳ אך אור הנמשך מעצמות אא״ס [אור אין סוף] שלמעלה מהחלל והקו נק׳ אור חדש וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] על ד״ת [דברי תורה] בכ״י [בכל יום] יהיו בעיניך123 כחדשים4 כו׳
Тому все, що походить від рівня сяйва каву, не називається справді новим світлом тощо; але світло, що походить із сутності Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), яка перебуває вище за порожній простір і кав, називається новим світлом. І як сказали наші благословенної пам’яті мудреці про слова Тори: «Щодня нехай будуть вони у твоїх очах як нові» тощо.
Усе, що походить від каву, не є справді новим: воно належить до усталеного порядку. «Нове світло» походить із сутності Ор Ейн Соф, яка перебуває вище і за порожній простір, і за кав. Це відповідає настанові мудреців: слова Тори мають бути для людини новими щодня.
ולכן נק׳ חתן חות דרגא מדלג על ההרים5 בחי׳ דילוג מלמעלה מהשתלשלות כו׳ ולכן בקרבנות הנשיאים הוכפל בתורה בכ״א [בכל אחד / בכל אחת]6
Тому [Він] називається хосон (наречений) — «хус дарга» («спустися на рівень») — «перестрибуючи через гори», [тобто] аспект стрибка з-понад ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз тощо. Тому в розповіді про приношення князів Тора повторила [оповідь] про кожного з них,
Наречений (хосон) прочитується як арамейський вислів «хус дарга» — «спустися на рівень»: під час весілля щось сходить згори. Це подібне до того, як Коханий «перестрибує через гори»: це стрибок з-понад ланцюга рівнів.
ולא אמר וכן הקריב נשיא פלוני אלא משום דאעפ״י [דאף על פי] שצירופי האותיות שבכל קרבן של כל הנשיאים שוין הן ממש מ״מ האור המלובש בהן הוא בכ״א [בכל אחד / בכל אחת] בחי׳ אור חדש ממש וכמו שלשים ומאה משקלה7 שהם ה׳ שמות הוי״ה
і не сказала: «Так само приніс князь такий-то», а [це] тому, що, хоча сполучення літер у кожному приношенні всіх князів цілком однакові, світло, вбране в них, у кожному з них усе ж є аспектом справді нового світла. Як і у словах «вага її — сто тридцять», що дорівнює п’ятьом Іменам Б‑га (Гавая):
Тора не каже просто: «Так само приніс наступний князь», адже хоча сполучення літер у кожному приношенні однакові, світло, вбране в кожне з них, було новим. Наприклад, срібна чаша вагою 130 шекелів відповідає п’ятьом разом по 26; 26 — числове значення Імені Гавая.
הנה בכל קרבן של נשיא נמשך בחי׳ ה׳ שמות דהוי״ה חדשים מעצמות המאציל מה שלא נמשך כן בשל נשיא שלפניו כו׳ ע״ד ממעמקים קראתיך הוי״ה:8
у кожному приношенні князя притягувався згори аспект п’яти нових Імен Гавая — із сутності Того, Хто еманує, чого так не було притягнуто в приношенні попереднього князя тощо, — за змістом подібно до вислову: «Із глибин я покликав Тебе, Гавая».
У приношенні кожного князя притягувалися згори п’ять нових Імен Гавая — світло, якого не було притягнуто в приношенні попереднього князя. Це притягнення відбувається, так би мовити, «з глибин» — із глибини Б‑жественної сутності.
У цьому абзаці «нове світло» визначається як світло із сутності Нескінченного, що перебуває вище за кав, через який розгортається творіння. Це пояснюється на прикладі нареченого, який «спускається на рівень», і повторених приношень князів, кожне з яких притягувало нове світло.
У «Лікутей Тора» (Везот га-Браха) Альтер Ребе запитує, чому Тора повністю записує однакове приношення кожного князя, і пояснює, що це було зроблено для всіх поколінь: читання розділу про князів — як на Хануку — знову притягує згори оселю Б‑жественної присутності (Шехіни).
Марей мекомот
- 1יהיו בעיניך · Rashi on Deuteronomy 6:6
- 2יהיו בעיניך · Sifrei Devarim 33
- 3יהיו בעיניך · Rashi on Deuteronomy 26:16
- 4בכ״י יהיו בעיניך כחדשים · ספרי ורש״י דברים ו, ו.
- 5מדלג על ההרים · Song of Songs 2:8
- 6ולכן בקרבנות הנשיאים הוכפל בתורה בכ״א · ראה אוה״ת במדבר ע׳ לג, פ׳ נשא ע׳ רנד. לקו״ת ברכה צח, ג.
- 7שלשים ומאה משקלה · Numbers 7:13
- 8ממעמקים קראתיך הוי״ה · Psalms 130:1
«Вийдіть» і «Цар, Якому належить мир» ¶17–18
17וזהו צאנה וראנה פי׳ צאנה ממקום שרשם למעלה בג״ע [בגן עדן] להתלבש בעוה״ז הגשמי כי דוקא היום לעשותם בעוה״ז אז יומשך ע״י התורה אור חדש ומחודש כו׳ משא״כ למעלה ברוחניות כנ״ל:
І це [значення] слів «Вийдіть і погляньте»: «Вийдіть» із місця, де міститься їхнє коріння згори, у Ган Едені [Едемському саду], щоб зодягнутися в цей матеріальний світ. Адже саме [через] «сьогодні виконувати їх» — у цьому світі — тоді через Тору буде притягнуте нове й оновлене світло тощо, чого немає згори, у духовності, як згадувалося вище.
Тепер пояснюються слова «Вийдіть і погляньте»: душам велено «вийти» зі свого джерела в Ган Едені й спуститися в цей матеріальний світ. Лише тут, виконуючи заповіді Тори на ділі, можна притягнути нове світло — те, що неможливо у вищих духовних світах.
У цьому абзаці «Вийдіть» тлумачиться як спуск душі з Ган Едена у матеріальний світ, де тільки й можна притягнути нове світло Тори через дію.
18במלך שלמה1 במלך שהשלום שלו2 פי׳ ע״י שנמשך אור חדש מלמעלה מהשתלשלות נעשה בחי׳ שלום והתחברות ב׳ הפכים משפיע ומקבל אש ומים. ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] העוסק בתורה משים שלום3 בפמשמ״ע [בפמליא של מעלה] ובפמשמ״ט [ובפמליא של מטה].
«На Царя Шломо (Шломо)» — тобто на Царя, Якому належить мир (шалом). Пояснення таке: завдяки тому, що нове світло низводиться з рівня, вищого за ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), виникає аспект миру й поєднання двох протилежностей — того, хто впливає, і того, хто отримує, вогню й води. Тому наші благословенної пам’яті мудреці сказали: «Той, хто займається Торою, встановлює мир у небесному домі й у земному домі».
Талмуд говорить, що «Шломо» у Пісні Пісень означає Б‑га — «Царя, Якому належить мир (шалом)». Нове світло, що походить із рівня, вищого за ланцюг світів, творить мир: воно поєднує протилежності, як-от того, хто впливає, і того, хто отримує, вогонь і воду. Звідси й вислів Талмуду, що вивчення Тори встановлює мир у небесних і земних сферах.
כי הנה מלכות דאצי׳ נעשה עתיק לבריאה ומחבר אצי׳ עם בריאה אף שאצי׳ ובריאה הם ב׳ הפכים
Бо царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут) стає Атіком світу творення (Брія) і поєднує Ацилут із Брія, хоча Ацилут і Брія є двома протилежностями.
Приклад такого миру: Малхут — найнижчий рівень Ацилуту — стає Атіком («Давнім», внутрішнім рівнем вінця (Кетер), найвищого рівня) світу Брія, і так поєднує два протилежні світи: Ацилут, єдиний із Б‑гом, і Брія — світ окремого існування.
והכח הזה בבחינת מל׳ דאצי׳ הוא להיות כי נעוץ סופן בתחלתן4 ושרשה מבחי׳ כתר שהוא בחי׳ תחתונה שבמאציל ע״כ ביכולתה לחבר אצי׳ עם בי״ע.
І ця сила є в рівні Малхут світу Ацилут, оскільки «їхній кінець закладений у їхньому початку», а її корінь — у рівні Кетер, найнижчому рівні самого Еманатора; тому вона здатна поєднати Ацилут із Брія, Єцира та Асія.
Малхут має цю силу, бо, як сказано в Сефер Єцира, кінець сфер духовного прояву (сфірот) закладений у їхньому початку: Малхут має корінь у Кетері, найнижчому рівні самого Еманатора, який перебуває над будь-яким поділом.
וכידוע בענין המשל ופחד עמו56 ע״כ עושה שלום במרומיו כו׳. וזהו מלך שהשלום שלו היינו בחי׳ מלכות דא״ס7 שכל השלומות נמשכים משם:
І, як відомо з вислову «Влада й страх із Ним», тому «Він чинить мир у Своїх висотах» тощо. Саме це означає «Цар, Якому належить мир», а саме — рівень Малхут Нескінченного (Ейн Соф), звідки низводяться всі [форми] миру.
Більдад, відповідаючи Йову, каже: «Влада й страх із Ним; Він чинить мир у Своїх висотах»; маамар читає це зі словом «тому»: мир між протилежними силами походить від царювання Б‑га. Отже, «Цар, Якому належить мир» — це Малхут Нескінченного, джерело всякого миру.
Цей уривок завершує тлумачення слів «Цар Шломо» як «Цар, Якому належить мир»: нове світло, що низводиться завдяки Торі, поєднує протилежності, так само як Малхут, корінь якої — у Кетері, поєднує Ацилут із нижніми світами; увесь мир походить від Малхут Нескінченного.
У Лікутей Тора (Тазрія) Альтер Ребе наводить слова Магіда з Межиріча: посудини Тогу (світу хаосу) розбилися, бо кожен атрибут існував окремо, тоді як у Тікун (світі впорядкування) атрибути включені один в одного; протилежності, такі як милість (Хесед) і стриманість (Гвура), можуть поєднатися лише завдяки Нескінченному світлу (Ор Ейн Соф), що світить у них і приводить їх до самоусунення (бітуль), — це й означає «Він чинить мир у Своїх висотах». Цемах Цедек (Ягель Ор) порівнює «Малхут Нескінченного» з Тіферет, що підноситься до Кетера.
Марей мекомот
- 1במלך שלמה · Mishneh Torah, Foundations of the Torah 6:9
- 2במלך שלמה במלך שהשלום שלו · Shevuot 35b:16
- 3העוסק בתורה משים שלום · Sanhedrin 99b:10–11
- 4נעוץ סופן בתחלתן · Sefer Yetzirah 1:7
- 5וכידוע בענין המשל ופחד עמו · בלקו״ת תזריע כג, ג בשם הרב המגיד. ביאוה״ז ח, ג. סה״מ תקס״ג ע׳ נב. סה״מ אתהלך לאזניא ע׳ יב ועוד. וראה אגה״ק סי׳ יב.
- 6המשל ופחד עמו · Job 25:2
- 7מלך שהשלום שלו היינו בחי׳ מלכות דא״ס · ראה ביהל אור ע׳ תקצ שזה ע״ד ת״ת עולה עד הכתר שהוא מל׳ דא״ס ע״ש.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Молися з належним наміром, щоб усі твої сили зібралися в любов до Б‑га; тоді пронеси це життя крізь увесь день — у вивчення Тори, виконання міцвот і навіть у дозволені буденні справи, що їх роблять заради Небес, — аби завтрашня молитва могла знову піднестися. Якщо гріх заблокував цей потік, зціли його поверненням «усією своєю міццю» та словесним визнанням провини. І цінуй фізичне виконання міцвот: лише завдяки Торі, вбраній у вчинки цього світу, притягується справді нове світло із сутності Б‑га.
Питання для обговорення
- Чому молитву порівнюють із Храмом і називають «радістю Його серця», тоді як дарування Тори називають «весіллям»?
- Як кругообіг крові пояснює зв’язок між молитвою та рештою дня? Що символізує «рана»?
- Чому тшува й Тора можуть зцілити те, чого не може звичайне служіння? Що означає, що вони «передували світові»?
- Що таке «нове світло» і чому його можна притягнути лише через Тору, вбрану у фізичні вчинки, подібно до того, як насіння дає потомство лише завдяки фізичній краплі?
- Як нове світло приносить «мир» між протилежностями і як це пояснює слова «Цар Шломо — Цар, Якому належить мир»?