Тора Ор · Парші Берешит · Маамар 3
ביאור על הנ״ל
Пояснення сказаного вище
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 691 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Тора й міцвот, хоча й одягнені в матеріальні речі, є власною мудрістю та волею Б‑га, єдиними з Ним так, як не може бути єдиною з Ним жодна створена душа; вони вносять єдність світу еманації (Ацилут) у нижні світи, а в прийдешньому часі піднесуться ще вище — у світ Акудаїм, який відкриється в «нових небесах і новій землі».
Коротко про маамар
Спираючись на обіцянку Ішаягу, що, подібно до нових небес і нової землі, «твоє потомство й твоє ім’я» перебуватимуть, маамар запитує: як Тора й міцвот можуть бути метою сходження душі? Адже вгорі душа вже любила Б‑га й трепетала перед Ним, а Тора, що спустилася в матеріальні речі, ніби залежить від любові й трепету, щоб «злетіти вгору». Відповідь розрізняє Ацилут, «названий Моїм Ім’ям», де світла й посудини (орот ве-келім) єдині з Нескінченним (Ейн Соф), і світ творення (Брія) та нижчі світи, «створені для Моєї слави», які отримують світло Б‑га лише через оболонку й містять розбиті посудини Тогу. Їхнє виправлення відбувається у два етапи: рацо (прагнення душі вгору) молитви, що відділяє добро від зла (маїн нуквін — «земля»), і Тора та міцвот, «члени Царя», що притягують униз єдність Ацилуту (маїн дехурін — «небо»). Оскільки душа є створеною істотою, а Тора й міцвот єдині з Б‑гом, вони перевершують її агава ве-йіра. Агава ве-йіра лише виявляють у них Нескінченне світло (Ор Ейн Соф). У прийдешньому часі світ Акудаїм, внутрішній вимір Атіка (Древнього), відкриється як «нові небеса й нова земля», і Тора («твоє потомство») та прийняття царювання Б‑га («твоє ім’я») також піднесуться туди.
План
- ЗапитанняТема́тичний вірш; душа сходить, щоб піднестися завдяки Торі й міцвот, але чому Тора й міцвот, які спустилися в матеріальний світ і потребують агава ве-йіра, щоб піднестися, вищі за любов і трепет душі вгорі?¶1–4
- «Названий Моїм Ім’ям» і «для Моєї слави»Ацилут, де світла («Його життєві сили») й посудини («Його посудини») єдині з Ейн Соф, на відміну від Брії та нижчих світів, які отримують світло Б‑га через оболонку й залишаються відокремленими.¶5–10
- Тогу й Тікун: ангели та нижчі світиСлужіння ангелів, що ревуть; нижчі світи містять розбиті посудини Тогу й потребують нового світла з Ацилуту, притягнутого через служіння, щоб бути виправленими.¶11–14
- Два етапи очищенняРацо молитви відділяє добро від зла (маїн нуквін); Тора й міцвот, члени Царя, притягують униз вищу єдність (маїн дехурін).¶15–18
- Чому Тора перевершує любов і трепет душіДуша створена й не є єдиною з Б‑гом; Тора й міцвот — Його мудрість і воля. Агава ве-йіра виявляють Нескінченне світло всередині Тори; Тора заради неї самої та міцвот «творять» Ім’я Б‑га; земля (молитва) передує небу (Торі).¶19–21
- Майбутнє: світ АкудаїмКоли очищення завершиться, внутрішній вимір Атіка — світ Акудаїм, що лежить вище за Ацилут, — відкриється як «нові небеса й нова земля», приносячи нові душі.¶22–26
- «Твоє потомство й твоє ім’я»Тора — це «насіння», що зростає; прийняття царювання Б‑га — це «ім’я», коріння якого у вінці (Кетер). Обидва піднесуться у світ Акудаїм.¶27–28
Ключові поняття
- Ацилут і Бріяאצילות / בריאה
- Ацилут «названий Моїм Ім’ям»: світло Б‑га приймається там у цілковитій єдності. Брія та нижчі світи «створені для Моєї слави»: вони отримують світло лише через оболонку й залишаються відокремленими.
- Він і Його життєві сили, Він і Його посудиниאיהו וחיוהי חד איהו וגרמוהי חד
- Опис Ацилуту в Тиккуней Зоар: світла («Його життєві сили») й посудини («Його посудини») — обидва єдині з Ейн Соф.
- Тогу й Тікунתהו ותקון
- Світ Тогу, посудини якого розбилися й упали в нижчі світи, і світ Тікун (Ацилут), де світла й посудини впорядковані та єдині; служіння виправляє уламки, що впали.
- Маїн нуквін і маїн дехурінמ״ן ומ״ד
- «Жіночі води» — пробудження й очищення знизу через молитву; «чоловічі води» — потік згори через Тору й міцвот.
- Рацоרצוא
- «Прагнення» душі до Б‑га в молитві, що сягає навіть поза охоплюючі світла; воно відділяє добро від зла.
- Світ Акудаїмעולם העקודים
- Світ, вищий за Ацилут, у якому всі сили «зв’язані» в одній посудині, без поділу; внутрішній вимір Атіка, що в прийдешньому часі відкриється як «нові небеса й нова земля».
- Члени Царяרמ״ח אברין דמלכא
- 248 позитивних заповідей — посудини для власного світла й життєвої сили Б‑га, одягнені в матеріальні речі, щоб піднести їх.
Запитання ¶1–4
Цей маамар є подальшим поясненням попереднього маамару в «Тора Ор», присвяченого тому самому віршу з Ішаягу: про «нові небеса і нову землю», які «стоять переді Мною», та про «потомство» Ізраїлю і його «ім’я», які стоятимуть разом із ними.
Заголовок: далі йде розгорнуте пояснення попереднього маамару.
Марей мекомот
- 1ביאור על הנ״ל · Numbers 2:2
«Бо як нові небеса й нову землю, які Я творю, стоятимуть переді Мною, так стоятимуть і ваше потомство, і ваше ім’я».
Вірш із завершення книги Ісаї — тема всього маамару. Пророк обіцяє, що так само, як «нові небеса й нова земля» майбутнього перебуватимуть перед Б‑гом, так перебуватимуть і «потомство» та «ім’я» Ізраїлю. Далі маамар пояснить кожне з цих понять: нові небеса й земля — це нове розкриття з-поза звичайного порядку світів, «потомство» — Тора, а «ім’я» — прийняття ярма (кабалат оль) міцвот.
הנה נודע תכלית ירידת הנשמה לגוף בעוה״ז שטרם ירידתה היתה כלולה במאצילה ב״ה באהוי״ר [באהבה ויראה] כו׳. כי הנפש יש לה שכל ומדות2 כו׳.
Відомо, [у чому полягає] мета сходження душі в тіло в цьому світі: до свого сходження вона була включена в Того, Хто її еманував, благословенний Він, із любов’ю і трепетом (агава ве-йіра) тощо. Адже душа має інтелект і емоційні атрибути (мідот) тощо.
Обговорення починається з добре відомого положення: перш ніж зійти в тіло, душа вже перебувала в близькості до Б‑га, люблячи Його і трепечучи перед Ним. Це було можливим тому, що душа має власні інтелект і емоції, завдяки яким може осягати Б‑жественність і відгукуватися на неї любов’ю та трепетом. То навіщо ж їй узагалі було сходити?
У цьому абзаці наведено вірш, на якому побудовано маамар, і поставлено перше запитання: що душа здобуває, сходячи в тіло, якщо нагорі вона вже служила Б‑гові з любов’ю і трепетом?
Цемах Цедек у своєму коментарі до Ор га-Тора зазначає, що з Джерелом нагорі пов’язана не лише сутність душі, а й її сили — інтелект та емоції. Саме тому душа могла відчувати любов і трепет ще до свого сходження.
Марей мекомот
- 1כי כאשר השמים · Isaiah 66:22
- 2הנפש יש לה שכל ומדות · ראה לקמן פ׳ וירא יג, ג. וש״נ. לקמן פ׳ תצוה פד, ב. לקו״ת ויקרא ד, ב. אוה״ת פ׳ בראשית כרך ו תתרה, ב. ד״ה ואלה המשפטים עת״ר. באוה״ת בראשית כרך ו תתרמה, ב מבאר זה ”והיינו שלא מיבעי שעצם הנפש דבוקה במאצילה, אלא שגם כחות הנפש ג״כ דבוקי׳ במאצילן”. ע״ש בארוכה.
3וירדה ונתלבשה בגוף ונה״ב [ונפש הבהמית] המעלימי׳ ומסתירי׳ [ומסתירים] כו׳ ומלבישים אותה בלבושים צואים.1 הן המדות שמצד הקליפה כו׳
І вона зійшла й одяглася в тіло та в тваринну душу (нефеш габагаміт), які приховують і затуляють [її] тощо та зодягають її в заплямоване вбрання — це емоційні атрибути, що походять від боку оболонки (кліпи), тощо.
Душа зійшла вниз і була огорнута тілом та тваринною душею, які приховують її Б‑жественне світло. «Заплямоване вбрання» (образ із видіння Захарії про первосвященника) — це емоції, що походять від боку кліпи, сил приховування: любов і трепет, спрямовані до речей цього світу, а не до Б‑га.
שירידה זו צורך עליי׳ [עלייה] היא. כדי לברר בירורין ע״י המשכת התורה והמצות שבהן מלובש אור א״ס ב״ה.
[І відомо,] що це сходження відбувається заради піднесення: щоб здійснювати очищення (бірурім) через низведення Тори та міцвот, у яких зодягнене Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він.
Однак це сходження має вищу мету. За допомогою Тори та міцвот, у яких зодягнене Нескінченне світло, душа очищує світ і саму себе, відділяючи добро від зла, і завдяки цьому підноситься вище, ніж була раніше.
У цьому абзаці йдеться про сходження душі в тіло й тваринну душу, а також подається класична відповідь: сходження відбувається заради ще більшого піднесення, яке досягається очищенням світу через Тору та міцвот.
Цемах Цедек зазначає, що сходження стосується також самої сутності душі, а не лише її сил, — саме тому в тексті сказано, що одежі зодягають «її». Однак єхіда, найглибший рівень душі, ніколи не зазнає вади; можна сказати, що перед гріхом людини вона відступає.
Марей мекомот
- 1וירדה ונתלבשה . . ומלבישים אותה בלבושים צואים · וירידה זו היינו גם עצם הנפש ולא כחותי׳ לבד, וזהו שא׳ ומלבישים אותה בלבושים צואים, היינו שמלבישי׳ ר״ל גם עצם הנפש, והגם שבבחי׳ יחידה שבנפש אין שום פגם כלל . . י״ל שמסתלקת טרם יחטא — אוה״ת כרך ו תתרמה, ב.
І в них, і через них над його душею розкриється саме Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, тощо, як пояснюється в іншому місці.
Через Тору й міцвот над душею розкриється саме Нескінченне світло — не лише його відблиск, — як пояснює Альтер Ребе в іншому місці.
ולהבין זה שהרי התורה והמצות אשר לפנינו הן ג״כ בירידות והשתלשלות המדרגות מאור פניו ית׳ עד שנתלבשו בעניני׳ [בענינים] גשמיי׳ [גשמיים] וחומריים שלכן בקשו המלאכים אשר תנה הודך על השמים34 כו׳. ובמה יהיה יתרון מעלתן ממעלת אהוי״ר [אהבה ויראה] של הנשמה.
І це потребує пояснення, адже Тора й міцвот, які перед нами, також [є результатом] спусків і ланцюга послідовного розгортання рівнів згори вниз (ішталшелут), починаючи від світла Його обличчя, благословенний Він, аж поки вони не вбралися у сфери фізичного й матеріального; саме тому ангели просили: «щоб Ти поклав Свою велич на небеса» тощо. То в чому ж полягатиме їхня перевага над рівнем любові й трепету (агава ве-йіра) душі?
Це потребує пояснення, адже Тора, яку ми маємо, також пройшла всі рівні, аж поки не стала стосуватися питань фізичного й матеріального характеру. Талмуд розповідає, що коли Моше піднявся отримати її, ангели попросили Б‑га «покласти Свою велич на небеса» — залишити Тору, Його велич, на небі. Якщо Тора опустилася так низько, як вона може бути вищою за чисті любов і трепет, які душа мала нагорі?
וגם הרי אמרו כי אורייתא בלא דו״ר [דחילו ורחימו]5 לא פרחת לעילא6 שאהוי״ר [שאהבה ויראה] הן הגדפין המעלות ומנשאות את התורה. והרי אדרבה נראה שמעלת אהוי״ר [אהבה ויראה] גדלה מאד ביתר שאת ממעלת התורה:
І, крім того, адже [мудреці] сказали, що Тора без трепету й любові не здіймається вгору, бо любов і трепет — це крила, які підносять і підіймають Тору. Тоді, навпаки, видається, що рівень любові й трепету набагато вищий, і незрівнянно вищий, за рівень Тори.
Друге утруднення: у Тікуней Зогар сказано, що Тора, яку вивчають без любові й трепету, «не здіймається вгору». Любов і трепет — це крила, які несуть Тору вгору. Отже, здається, що любов і трепет набагато вищі за саму Тору.
У цьому абзаці питання загострюється: якщо Тора опустилася до фізичних предметів і потребує любові й трепету, щоб піднестися, як Тора й міцвот у цьому світі можуть перевершувати любов і трепет душі до її спуску?
Цемах Цедек («Ор га-Тора») пов’язує вислів «як пояснюється в іншому місці» з 5-м розділом «Танії», де описано єдність душі з Торою, яку вона вивчає: душа охоплює мудрість Б‑га й сама виявляється нею охопленою.
Марей мекомот
- 1כמ״ש במ״א · ”והיינו כמ״ש בסש״ב פ״ה מענין מקיף ומוקף” — אוה״ת כרך ו תתרמו, א.
- 2כמ״ש במ״א · ראה לקו״ת שה״ש ד, ג ובכ״מ.
- 3תנה הודך על השמים · Psalms 8:2
- 4בקשו המלאכים אשר תנה הודך על השמים · Shabbat 88b:7
- 5אורייתא בלא דו״ר · Tikkunei Zohar, Tikkun 10 · 25b:12–14
- 6אורייתא בלא דו״ר לא פרחת לעילא · Tikkunei Zohar 25b:12–14
«Названий Моїм Ім’ям» і «для Моєї слави» ¶5–10
5אך הענין הוא דכתיב כל הנקרא בשמי1 ולכבודי בראתיו כו׳. הנקרא בשמי הוא עולם האצילות שהוא נקרא בשמי ממש.
Але суть полягає в тому, як сказано: «Кожного, хто названий Моїм Ім’ям, Я створив заради Моєї слави» тощо. «Той, хто названий Моїм Ім’ям» — це світ еманації (Ацилут), який справді називається Моїм Ім’ям.
Відповідь починається з вірша, який розрізняє два види творіння: «названі Моїм Ім’ям» і «створені заради Моєї слави». Ацилут, найвищий світ, справді «названий Моїм Ім’ям»: він сам є Б‑жественним.
ששם שורה אור א״ס ב״ה ממש ומתייחדים עמו בתכלית היחוד דאיהו וחיוהי חד2 ואיהו וגרמוהי חד שהכל בטל ונכלל באור א״ס ב״ה ממש.
Бо там перебуває саме Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, і вони поєднані з ним у найвищій єдності, адже «Він і Його життєві сили — одне, і Він та Його посудини — одне», бо все позбавлене самостійності й включене в саме Нескінченне світло, благословенний Він.
В Ацилуті перебуває саме Нескінченне світло, і все там цілковито поєднане з ним. У Тікунэй Зоар сказано: в Ацилуті Б‑г є єдиним зі Своїми «життєвими силами» (хайохі), тобто світлами, і зі Своїми «посудинами» (гармохі), тобто посудинами. Ніщо там не відчуває себе відокремленим.
ועל כולם נקרא שמו שכולם הם בבחי׳ א״ס. הגם שאין ערוך אליו ית׳ (וכנודע שאדם דאצילות נקר׳ [נקרא / נקראת / נקראות] אדם דעשיה בחי׳ עשי׳ [עשיה] גשמי׳ [גשמיים / גשמיות / גשמית]) ואפילו עולם האצילות אינו אלא זיו והארה כו׳.
І на всіх них наречене Його Ім’я, бо всі вони належать до рівня Нескінченного (Ейн Соф). Хоча немає жодного порівняння [між ними та] Ним, благословенним (і, як відомо, Адам світу еманації (Ацилут) називається Адамом світу дії (Асія), тобто рівнем матеріального світу Асія), і навіть світ Ацилут — лише сяйво й осяяння тощо;
Алтер Ребе уточнює: Ацилут усе ж не можна порівняти з Самим Б‑гом. Як відомо з Кабали, навіть «Адам Ацилуту» (Б‑жественна конфігурація цього світу) щодо сутності Б‑га прирівнюється до найнижчого, матеріального світу. Ацилут — це лише сяйво Б‑га, а не Його сутність.
רק שההארה היורדת ונמשכת שם היא מתאחדת בלי שום פירוד והתחלקות עד שכולם מלאים מן ההארה ההיא. ואין שם תפיסת שום דבר זולת ההארה ההיא.
лише осяяння, що сходить і простягається там, поєднане без жодного розділення чи поділу, аж доки всі вони не наповнюються цим осяянням. І там немає жодного осягнення чогось, крім цього осяяння.
Унікальність Ацилуту полягає в тому, що це сяйво приймається там без жодного розділення чи поділу: усе в ньому наповнене цим сяйвом, і ніщо там не існує як щось самостійне, окреме від нього.
Адже слово «Ацилут» походить від слова, що означає відокремлення, як у вислові: «І Він відокремив (вайацель) від духу» тощо, сказаному про Моше, що Таргум перекладає як «і відділив».
Саме найменування Ацилут указує на це. Воно походить із вірша, де Б‑г «відокремив» (вайацель) частину духу, що спочивав на Моше, і дав її сімдесятьом старійшинам; Таргум перекладає це слово як «і відділив».
שבודאי לא נתן כל רוחו על הזקנים עד שהגיעו למעלתו ומדרגתו ממש אלא שהפריש מרוחו והוריד למטה שיתלבש במדת הזקנים כדי שיתעלו קצת ויוכלו שאת עמו כאחד והיו לאחדים. עם היות שאינם אחדות אחד במהותם ממש מ״מ יכולים הם להתאחד עמו.
Адже він, безперечно, не передав старійшинам увесь свій дух так, щоб вони досягли його самої постави й рівня; натомість він відокремив [частину] свого духу й опустив її вниз, аби вона вдягнулася в міру старійшин, щоб вони дещо піднеслися й могли нести [тягар] разом із ним як одне ціле, «і стали єдиними». Хоча за самою своєю сутністю вони не становлять однієї єдності, усе ж можуть поєднатися з ним.
Моше, звісно, не передав старійшинам увесь свій дух, піднімаючи їх до власного рівня. Натомість частину його духу було опущено й пристосовано до їхніх можливостей, щоб вони могли розділити його тягар і стати з ним «одним»: не єдиними за самою своєю сутністю, а поєднаними з ним завдяки тій частині його духу, яку вони отримали.
У цьому абзаці вводиться розрізнення між Ацилутом, «названим Моїм Ім’ям», де Б‑жественне світло приймається в цілковитій єдності, та нижчими світами; назву Ацилут пояснено на прикладі духу Моше, «відокремленого» для старійшин.
Ребе Магараш у маамарі Mayim Rabbim 5636, розд. 72 додає, що «відокремлення» Ацилуту є розкриттям осяяння. У Pardes Rimmonim також виводять назву Ацилут зі слів «Я відокремлю (веацальті) від духу» й пояснюють її як запалювання однієї свічки від іншої без зменшення джерела. Дужки в тексті — Адам Ацилуту називається Адамом Асія — знову з’являються в абзаці 16, де весь Ацилут, світ Берудім, називається лише «Адамом Асія» щодо Нескінченного.
Марей мекомот
- 1כל הנקרא בשמי · Isaiah 43:7
- 2דאיהו וחיוהי חד · Tikkunei Zohar 3b:2–3
- 3אצילות מלשון הפרשה · ראה פרדס שט״ז פ״א. לקמן יד, א. ד״ה החודש הזה תרס״ו ואילך.
- 4אצילות מלשון הפרשה · Pardes Rimmonim 16:5–6
- 5ויאצל מן הרוח · Numbers 11:25
6והיינו שהם מיוחדים בזיו ואור הנמשך ממנו.
Отже, вони були об’єднані в сяйві й світлі, що йшли від нього.
Старійшини були об’єднані з Моше через сяйво його духу, яке передавалося їм, хоча не були єдині з ним у своїй сутності.
כך עולם האצילות הוא שהאציל אור א״ס ב״ה והפריש זיו ואור בעולם ההוא שיהי׳ [שיהיה] יכולת בהם לקבל זיו ואור אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה הזה בבחינת יחוד שיתייחד הכל בבחינת אור א״ס דהיינו בבחי׳ אור וזיו הנמשך ממנו.
Так само і світ еманації (Ацилут): Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), хай буде Він благословенний, еманувало й відокремило в тому світі сяйво та світло, щоб вони могли приймати це сяйво й світло Ор Ейн Соф, хай буде Він благословенний, у стані єдності, щоб усе було об’єднане на рівні Ор Ейн Соф, тобто на рівні світла й сяйва, що походять від Нього.
Так само і в Ацилуті: Нескінченне світло еманувало — тобто відокремило сяйво й світло в цьому світі, надавши йому здатність приймати світло Б‑га в стані єдності. Усе там об’єднане з Нескінченним — не з Його сутністю, а з сяйвом, що походить від Нього.
У цьому абзаці аналогія Моше і старійшин застосовується до Ацилуту: сяйво Нескінченного світла відокремлюється й приймається там у цілковитій єдності.
7וענין היחוד הוא בב׳ בחינות איהו וחיוהי איהו וגרמוהי. חיוהי הם האורות1 דהיינו המקורות שמהן נתהוו חכמה וחסד כו׳
І ця єдність має два аспекти: «Він і Його життєві сили» [і] «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі)». «Його життєві сили» — це світла, тобто джерела, з яких постали мудрість (Хохма) і милість (Хесед) тощо;
Єдність світу еманації (Ацилут) має два складники, що відповідають двом частинам вислову Зогару. «Його життєві сили» — це світла, джерела, з яких постають сфери духовного прояву (сфірот), зокрема Хохма і Хесед.
והמקורות הם אורו׳ [אורות] וחיות. שבאורו׳ [שבאורות] לא שייך עדיין בחי׳ התחלקות פרטים להיות נק׳ בשם חכמה או חסד כו׳.
а джерела — це світла й життєва сила (хают). Адже щодо світел ще не може йтися про поділ на окремі складники, щоб їх називали Хохмою чи Хеседом тощо.
Саме світло просте й нерозділене: на рівні самих лише світел ще немає окремих атрибутів, які можна було б назвати «мудрістю» чи «милістю».
У цьому абзаці починається визначення двох складників єдності світу Ацилут: «Його життєві сили» ототожнюються з нерозділеними світлами.
Таке саме тлумачення Алтер Ребе дає в Iggeres HaKodesh 20: хайогі («Його життєві сили») — це світла, а гармохі («Його посудини») — це посудини. Праця Ребе Маараша (Mayim Rabbim 5636, розд. 151) згадується як подальший розгляд цієї теми.
Марей мекомот
- 1חיוהי הם האורות · ראה אגה״ק סי׳ כ, ובד״ה מים רבים תרלו פרק קנא.
І, як пояснюється в іншому місці щодо світел, які «помінялися місцями», — світло милості (Хесед) у посудині стриманості (Гвура) тощо.
Посилання на обговорення в іншому місці: Зогар говорить про світла, які «помінялися місцями», — світло Хесед перебуває в посудині Гвура. Це стосується щойно висловленої думки: саме по собі світло ще не є визначеним атрибутом.
וגרמוהי הם הכלים המגבילים את האורות שע״י הכלים הם עולים בשם חכמה2 או חסד כו׳ ואעפ״כ [ואף על פי כן] שורה בהם אור א״ס בבחינת יחוד ונקרא חכמה דא״ס וחסד דא״ס כו׳.
А гармохі («Його посудини») — це посудини, що обмежують світла, адже завдяки посудинам вони отримують назву мудрості (Хохма) чи Хесед тощо. І все ж у них перебуває Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) у єднанні, і воно зветься Хохма Ейн Соф і Хесед Ейн Соф тощо.
«Його посудини» — це посудини, які задають кожному світлу межі: лише завдяки своїй посудині світло зветься «Хохма» чи «Хесед». Однак в Ацилуті Нескінченне світло перебуває в посудинах у цілковитій єдності з ними, тому воно зветься Хохма Ейн Соф і Хесед Ейн Соф.
Бо хоча вона й зветься ім’ям Хохма, однак не обмежена назвою, межею та мірою; радше [йдеться про те], як сказано: «Ти мудрий, але не мудрістю, що пізнається» тощо.
Хоча Хохма світу Ацилуту має назву, це не мудрість, обмежена й вимірювана. У молитві пророка Еліягу, якою починається Тікуней Зогар («Патах Еліягу»), до Б‑га звертаються як до мудрого, «але не мудрістю, що пізнається»: Його мудрість єдина з Ним.
У цьому абзаці «Його посудини» визначено як посудини, що надають світлам їхні особливі назви; водночас показано, що в Ацилуті навіть посудини залишаються єдиними з Нескінченним.
У Лікутей Тора (Ваетханан) Альтер Ребе застосовує принцип «обміну місцями» до перших двох абзаців Шма: у першому світло Гвура перебуває в посудині Хесед, а в другому світло Хесед — у посудині Гвура. Цемах Цедек пояснює у глосі, що назва Хохма чи Хесед стосується світла й посудини разом.
Марей мекомот
- 1וכמ״ש במ״א בענין האורות דאחליפו דוכתייהו · נתבאר בארוכה בלקו״ת ואתחנן יב, ד. סידור עם דא״ח קג, ג. סה״מ תקס״ז ע׳ רפה ואילך. ובשרש מצות התפלה קכ, א. אוה״ת בשלח ע׳ תקנז. המשך תער״ב ע׳ כ ואילך. ובספר הערכים-חב״ד כרך ד ע׳ רח. וראה באוה״ת בראשית כרך ו תתרמו, ב, בפי׳ תי׳ ”דוכתייהו”.
- 2שע״י הכלים הם עולים בשם חכמה או חסד · שקריאת שם זה הוא על האור והכלי — אוה״ת בראשית כרך ו תתרמו, ב.
- 3אנת הוא חכים · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17b:3–4
- 4אנת הוא חכים ולא בחכמה ידיעא · Tikkunei Zohar 17b:3–4
9והוא המדע והוא הידוע12 כו׳ ולכן נק׳ עולם האצילות הנקרא בשמי ממש. אבל עולם הבריאה וממנו ולמטה נקרא לכבודי בראתיו כו׳.
І «Він є Знанням, і Він є Пізнаваним», тощо. Тому світ еманації (Ацилут) справді називається «названим Моїм Ім’ям». А світ творення (Брія) і світи від нього й нижче називаються: «заради Моєї слави Я створив його», тощо.
Рамбам пише, що Б‑г є Тим, Хто пізнає, Пізнаваним і самим Знанням — Його мудрість не є чимось відокремленим від Нього. Ось чому Ацилут «називається Моїм Ім’ям». Однак світи від Брії й нижче лише «створені заради Моєї слави».
«Слава» — це одягання, як сказано у вислові Еліягу: «Ти приготував для них вбрання», тощо.
«Слава» тут означає вбрання. У молитві Еліягу Б‑г «приготував вбрання» для сфер духовного прояву (сфірот); Альтер Ребе розуміє під цими вбраннями Брія та світи, нижчі за неї.
כמו לבוש שאינו מתאחד עם עצמיות כו׳ אלא אדרבה שהעצמיות מתכסה ומתעלם בהן לבלתי הגלות נגלות העצמי׳ [העצמיות] כמו שהוא ואין אור העצמות נראה אלא דרך לבוש זה
[Це] подібне до вбрання, яке не з’єднане із сутністю, тощо; радше, навпаки: сутність у них укривається й приховується, так що сама сутність не виявляється такою, якою вона є, і світло сутності видно лише крізь це вбрання.
Вбрання не є єдиним цілим із тим, хто його носить; навпаки, воно покриває його, тож його видно лише крізь вбрання. Так само світло сутності Б‑га приховане у Брії, і там його видно лише крізь її вбрання.
ומ״מ לבושין תקינת לון כו׳ שהוא תקון כדי שיתגלה אור העצמיות דרך לבוש דוקא שבלתי לבוש לא היה עולם הבריאה יכול לקבל כו׳.
І все ж: «Ти приготував (тіканта) для них вбрання», тощо, — це виправлення (тікун), щоб світло сутності виявлялося саме крізь вбрання; адже без вбрання світ творення не міг би сприйняти, тощо.
Однак слово Еліягу «тіканта», перекладене тут як «приготував», також означає «виправив» (тікун): вбрання є благом, адже без нього світ Брія взагалі не міг би прийняти Б‑жественне світло.
У цьому абзаці світ Ацилуту, де мудрість Б‑га єдина з Ним, протиставляється Брії та нижчим світам, де Його світло сприймається лише крізь «вбрання», яке водночас приховує його й робить доступним для сприйняття.
У примітці до Танія розд. 2 Альтер Ребе наводить ту саму думку Рамбама — «Він і Його мудрість єдині», — зауважуючи, що кабалісти погоджувалися з цим, а згідно з Арізалем це стосується Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), вбраного в посудини Ацилуту, а не того, що вище.
Марей мекомот
- 1והוא המדע והוא הידוע · Tanya, Likkutei Amarim 2:4–5
- 2והוא המדע והוא הידוע · Mishneh Torah, Foundations of the Torah 2:10
- 3וכמאמר אליהו · ת״ז בהקדמה.
- 4לבושין תקינת לון · Tikkunei Zohar 17a:15–16
І оскільки в цьому вбранні відкривається світло сутності, тому написано: «І небесне воїнство схиляється перед Тобою» — адже воно перебуває у стані самоусунення тощо.
Оскільки світло Б‑га відкривається через це вбрання, ангели світу творення (Брія) — «небесне воїнство» — схиляються перед Ним: вони перебувають у стані самоусунення перед світлом, яке сприймають.
ומחמת שאינו מתגלה אלא בבחי׳ לבוש לכך הם בבחי׳ פירוד ומשם יפרד2 טורי דפרודא כו׳ שאינם מתאחדים כבאצילות:
А оскільки воно відкривається лише у вигляді вбрання, вони перебувають у стані відокремленості, і «звідти воно розділяється» — гори розділення тощо, — адже вони не єднаються, як у світі еманації (Ацилут).
Та оскільки світло сягає їх лише через вбрання, вони залишаються відокремленими істотами. Вислів про річку, яка «звідти розділяється» на чотири рукави, позначає місце, де починається відокремленість, — царину, яку арамейською називають «горами розділення»; на відміну від Ацилуту, істоти світу Брія не єдині з Б‑гом.
У цьому абзаці зроблено висновок: істоти світу Брія перебувають у стані самоусунення перед світлом Б‑га, але водночас залишаються відокремленими від нього, оскільки отримують його лише через вбрання.
Марей мекомот
- 1וצבא השמים · Nehemiah 9:6
- 2ומשם יפרד · Genesis 2:10
Тогу й Тікун: ангели та нижчі світи ¶11–14
11והנה נודע עבודת המלאכים1 שעומדים מששת ימי בראשית ברום עולם ומשמיעים ביראה כו׳ אריה שאג2 הוא מיכאל פני אריה אל הימין3 וכד איהו שאיג שאגין לגבי׳ ש״ע [ש״ע (370)] אלפין אריות כו׳ שהן מחנה מיכאל כו׳.
Відоме служіння ангелів: від шести днів Творіння вони стоять у висотах світу й з трепетом проголошують тощо. «Лев заревів» — це Міхаель, «обличчя лева праворуч»; і коли він реве, до нього ревуть триста сімдесят тисяч левів тощо, і це табір Міхаеля тощо.
Служіння ангелів описується в ранкових молитвах: вони стоять «у висотах світу» й з трепетом проголошують святість Б‑га. Альтер Ребе додає вчення арамейською: «Лев заревів» стосується ангела Міхаеля, який у видінні Єхезкеля про Б‑жественну колісницю (меркаву) є обличчям лева праворуч; коли він реве, разом із ним ревуть 370 000 левів його табору.
У цьому абзаці служіння ангелів — їхній рев хвали Б‑гу — стає наступною темою для розгляду.
Цемах-Цедек (Ор га-Тора, Їтро) зазначає, що це потрібно узгодити з тим, що Тора Ор пише про ангелів далі (Кі Тіса 86a). В іншому місці Тора Ор (Мішпатім) табір Міхаеля, обличчя лева в Колісниці, розміщено у світі престолу, світі творення (Брія), який у порівнянні з тим, що вище, вважається рівнем «без знання (Даат)».
Марей мекомот
- 1והנה נודע עבודת המלאכים · ראה באוה״ת פ׳ יתרו ע׳ תשמח שצ״ע למה שכתוב לקמן פו, א. וראה בסידור שער הק״ש בד״ה להבין ההפרש בין ק״ש לתפלה.
- 2ארי׳ שאג · Amos 3:8
- 3פני אריה אל הימין · Ezekiel 1:10
12וצריך להבין מהו עבודתם ואיך נחשבת עבודה להם מה שבטלים בהשגתם חיותם וקיומם מאין ליש מאחר שכך היא השגתם ולמה שואגים ומרעישים. איזה חידוש נתחדש להם בהשגתם זו ומה הם משתוקקים ונכספים.
Потрібно зрозуміти, у чому полягає їхнє служіння і як вважається служінням те, що вони втрачають відчуття власної самостійності, осягаючи [як] їхнє життя й існування [походять] із небуття до буття, адже саме таке їхнє осягнення; і чому вони ревуть і здіймають галас? Що нового відкрилося їм у цьому їхньому осягненні, чого вони прагнуть і чого жадають?
Запитання таке: ангели природно осягають, як їхнє існування постає з нічого завдяки Б‑гові, і тому втрачають відчуття власної самостійності перед Ним. Якщо це просто їхня природа, то в чому полягає їхнє «служіння»? І чому вони так ревуть і здіймають галас — що нового вони осягають і чого прагнуть?
אך הענין הוא כי הנה עולם האצילות הוא עולם התקון שנתקן כבר להיות האורות והכלים בבחי׳ איהו וגרמוהי חד כו׳ כנ״ל. משא״כ עולמו׳ [עולמות] בי״ע הם משבה״כ [משבירת הכלים] שבעולם התהו שנפלו בבי״ע.
Але суть така: світ еманації (Ацилут) — це світ Тікун (виправлення), який уже було виправлено, аби світла й посудини (орот ве-келім) перебували в стані «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — одне» тощо, як згадувалося вище. Інакше у світах творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія): вони походять від розбиття посудин світу Тогу (хаосу), які впали у світи Брії, Єцира й Асії.
Відповідь починається з того, що Ацилут — це «світ Тікун» (виправлення), де світла й посудини вже становлять одне ціле. Однак у світах Брія, Єцира та Асія містяться уламки посудин попереднього світу Тогу (хаосу), які розбилися, бо їхні світла були надто сильними для них, і впали в ці нижчі світи.
У цьому уривку запитується, чого досягає служіння ангелів, і починається відповідь, у якій вводиться кабалістичне вчення про Тогу й Тікун: нижчі світи містять розбиті посудини Тогу й потребують виправлення.
Тому потрібне завершене служіння, щоб притягнути в них аспект виправлення (тікун) зі світу еманації (Ацилут), аби й вони піднеслися та об’єдналися.
Оскільки нижні світи складаються з розбитих уламків Тогу, їм потрібне «завершене служіння»: зусилля, що притягують у них виправлений порядок Ацилуту, аби й вони піднеслися та об’єдналися з Б‑жественністю.
ולא די באור וחיות הנמשך דרך מסך והתלבשות כסדר ירידת והשתלשלו׳ [והשתלשלות] המדר׳ כמו שהוטבע בטבע יצירת העולם להיות מדרגה אחר מדרגה אבי״ע [אצילות בריאה יצירה עשיה] שעולם הבריאה הוא בבחי׳ פירוד טורי דפרודא כו׳. אלא צריך להמשיך אור חדש מלמעלה עד שיוכלל עולם הבריאה בבחינת עולם האצילות ממש.
І недостатньо [мати] світло й життєву силу, що притягуються крізь заслону й облачення згідно з порядком спадання та ланцюгом послідовного розгортання рівнів згори вниз (ішталшелут), — як це було закладено в природі створення світу: рівень за рівнем — світ еманації (Ацилут), світ творення (Брія), світ формування (Єцира) та світ дії (Асія), — так що світ Брія перебуває у стані відокремленості, «гори розділення» тощо. Натомість потрібно притягнути нове світло згори, аж поки світ Брія не включиться до рівня самого світу Ацилут.
Звичайного потоку Б‑жественної життєвої сили у Брія — що проходить крізь заслону й облачається, рівень за рівнем, як закладено у творіння, — недостатньо, адже за цим природним порядком Брія залишається світом відокремленості, «горами розділення». Потрібне нове світло згори, яке піднесе Брія до єдності самого Ацилуту.
Адже світи Брія, Єцира й Асія — це ті, «які Б‑г створив, щоб зробити», тобто виправити те, що не було таким чином виправлене в порядку послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) під час створення світу.
Саме це означає вислів «які Б‑г створив, щоб зробити»: згідно з мідрашем, усе, створене протягом шести днів, іще потребує довершення (навіть людина потребує тікун); нижні світи створено, щоб їх виправити, завершивши те, що порядок творіння залишив невиправленим.
וגם עולם העשי׳ [העשיה] שהוא התחתון מכולם מלך בעל חנן בן עכבור5 הנה אח״ז [אחר זה] וימלך תחתיו הדר6 כו׳ שהוא עולם התקון.
І також [про] світ дії (Асія), який є найнижчим серед усіх, [сказано:] «Баал Ханан, син Ахбора, царював», і ось після цього: «а замість нього царював Гадар» тощо; це — світ Тікуну.
Кабала тлумачить перелік царів Едома, «які царювали до того, як над Ізраїлем запанував цар», як світ Тоху (хаосу): кожен цар «царював і помер» — це крах. Про останнього, Гадара, не сказано, що він помер, і він позначає початок Тікуну. Альтер Ребе пов’язує Баал Ханана, царя перед ним, з Асією — найнижчим світом, — показуючи, що навіть Асія призначена до Тікуну.
וזהו דרך כלל כל העבודה בעולמות בי״ע להיות שהם מבחי׳ שבה״כ [שבירת הכלים] שנפלו מעולם התהו בבי״ע וצריכים תקון להתעלות ולהתכלל באצילות. והתקון הוא על ידי עבודה:
І це, загалом, і є все служіння у світах Брія, Єцира й Асія: оскільки вони походять від розбиття посудин, які впали зі світу Тоху у світи Брія, Єцира й Асія, їм потрібне виправлення, щоб піднестися й включитися в Ацилут. А виправлення відбувається завдяки служінню.
Це підсумовує все служіння в нижніх світах: вони містять розбиті посудини Тоху, і їх потрібно виправити, щоб вони піднеслися й включилися в Ацилут; це виправлення здійснюється лише завдяки служінню.
У цьому абзаці визначено завдання служіння в нижніх світах: притягнути нове світло з Ацилуту, яке виправляє впалі посудини Тоху й підносить Брія, Єцира та Асія до єдності Ацилуту.
Поєднання слів «щоб зробити» зі словом «виправити» спирається на мідраш, за яким усе створене протягом шести днів потребує подальшого довершення — навіть людина потребує тікун; примітка Kehot вказує на коментар Раші до цього мідрашу. Кабалістичне тлумачення царів Едома як світу Тоху походить із Зоару та від Арізаля.
Марей мекомот
- 1ולכן צ״ל עבודה תמה · ראה במאמרי אדמו״ר הזקן תקס״ח בד״ה ועבדתם, ובאוה״ת פ׳ משפטים ד״ה ועבדתם ע׳ א׳רכב.
- 2אשר ברא ה׳ לעשות · Genesis 2:3
- 3לעשות ולתקן · ראה פרש״י לבראשית רבה יא, ז.
- 4לעשות ולתקן · Bereshit Rabbah 11:6
- 5מלך בעל חנן בן עכבור · Genesis 36:38
- 6וימלך תחתיו הדר · Genesis 36:39
14והנה בעוה״ז הגשמי שהוא מגושם כמו עפר מן האדמה ואעפ״כ [ואף על פי כן] מפני שיש בו חיות רוחני מעפר העליון שבעולם התהו שלפני אצי׳ יש בו יכולת להתתקן.
А тепер, хоча цей фізичний світ такий грубий, як порох із землі, однак, оскільки в ньому є духовна життєва сила (хают), що походить від вищого праху світу Тогу (хаосу), який передує світові еманації (Ацилут), він здатний виправитися.
Навіть наш грубий фізичний світ може виправитися, бо його життєва сила походить від «вищого праху» світу Тогу — найнижчого рівня того вельми високого світу, що стоїть вище за Ацилут. Що вищим є джерело чогось, то нижче воно опускається, однак зберігає потенціал відновитися.
והנה ענין התקון היינו בירור הרע מן הטוב להסיר הסיגי׳ והפסולת כדי שיוכל הטוב לעלות.
А сутність виправлення полягає у відокремленні зла від добра — у видаленні шлаку й відходів, — аби добро могло піднестися.
Виправлення означає «очищення»: відокремлення добра від змішаного з ним зла, подібно до виплавляння металу, щоб видалити шлак і дати добру змогу піднестися до свого джерела.
У цьому абзаці пояснюється, чому навіть фізичний світ може виправитися: його життєва сила походить від високого світу Тогу. Також тут визначається виправлення як очищення добра від зла.
Два етапи очищення ¶15–18
15והנה בבריאה רובו טוב12 כו׳ עד בעשי׳ [בעשיה] רובו רע ומעורב כו׳. וצריך עבודה תמה גם לבחי׳ זו להפריד הרע
А ось у світі творення (Брія) більшість становить добро тощо, аж до світу дії (Асія), де більшість становить зло, змішане з добром тощо. І для цього рівня також потрібне досконале служіння, щоб відокремити зло.
Нижчі світи відрізняються мірою змішаності в них зла: у Брії переважає добро, і так далі аж до Асії, де переважає зло, змішане з добром. Щоб відокремити зло, на цьому рівні також потрібне досконале служіння.
ובירור זה נעשה ע״י סדר התפלה שעד״ז נתקן כל סדר התפלה והיינו ע״י בחי׳ רצוא אם ישים אליו לבו3 כו׳.
Це очищення здійснюється завдяки порядку молитви, адже весь порядок молитви було встановлено відповідно до цього; а саме — через аспект рацо (прагнення вперед), [як сказано:] «Якщо він зверне до Нього своє серце» тощо.
Це очищення здійснюється через молитву, весь порядок якої було встановлено саме для цього, — шляхом рацо, «прагнення» душі до Б‑га. Маамар тлумачить слова Йова про того, хто молиться: «якщо він зверне до Нього своє серце», його дух і душа прагнуть зібратися до Нього.
У цьому абзаці сказано, що відокремлення добра від зла в нижчих світах відбувається через молитву — завдяки рацо душі, тобто її прагненню прилучитися до Б‑га.
Арізаль в «Ец Хаїм» описує ступені добра і зла у світах; примітка Кегот також посилається на «Лікутей Тора» і «Лікутей Сіхот» щодо цієї схеми.
Марей мекомот
- 1בריאה רובו טוב · עץ חיים שער מ״ב פ״ד, שם שער מ״ז פ״ד. לקו״ת במדבר ג, ד. ובכ״מ (לקוטי שיחות ח״א ע׳ 52).
- 2בבריאה רובו טוב · Sefer Etz Chaim 47:4–5
- 3אם ישים אליו לבו · Job 34:14
16ורצוא זה היינו מ״ש כי בכה ארוץ1 כו׳ אדלג שור. שור פי׳ חומה דהיינו בחי׳ מקיפים ואדלג שור ר״ל [רוצה לומר] שאדלג למעלה מבחי׳ כל המקיפים מחמת בחי׳ רצוא לדבקה בו בא״ס ב״ה ממש
І це рацо (прагнення) — те, про що сказано: «Бо завдяки Тобі я пробігаю [крізь] загін» тощо; «перестрибую стіну (шур)». Шур означає «стіна», тобто рівень охоплювальних [світел] (макіфім); а «перестрибую стіну» означає, що завдяки рацо я перестрибую вище за рівень усіх охоплювальних [світел], щоб приліпитися до Нього — до Самого Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Б‑га,
Слова царя Давида «перестрибую стіну» описують рацо. «Стіна» — це охоплювальні світла (макіфім), які оточують світи; душа у своєму прагненні перестрибує навіть за їхні межі, прагнучи приліпитися до самого нескінченного єства Б‑га.
שהוא למע׳ [למעלה] מגדר עלמין ואינו לא בבחי׳ ממלא ולא בבחי׳ סובב כו׳ וכל עולם האצי׳ עולם הברודים נקרא אדם דעשיה בלבד ואדם דיצירה עולם הנקודים כו׳.
Який перебуває вище за категорію світів і не належить ані до рівня світла, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), ані до рівня світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін), тощо. І весь світ еманації (Ацилут), світ Берудім, називається лише Адамом світу дії (Асія); а Адам світу формування (Єцира) [є] світом Некудім тощо.
Це єство перебуває поза всіма світами — поза рівнями мемале коль альмін, світла, що наповнює світи, і совев коль альмін, світла, що охоплює їх. Порівняно з ним навіть Ацилут (світ Берудім, «строкатий» світ Тікуна) вважається лише найнижчим рівнем — «Адамом світу Асія», а попередній світ Некудім — «Адамом світу Єцира».
У цьому абзаці рацо молитви описано як стрибок за межі кожного рівня Б‑жественного одкровення, навіть охоплювальних світел, — до сутності Б‑га, порівняно з якою навіть Ацилут є низьким.
У схемі Арізаля світи Акудім, Некудім і Берудім розгорнулися послідовно. Текст співвідносить їх із Нескінченним, визначаючи їх як рівні «Адама»: Некудім — лише «Адам світу Єцира», а Ацилут — лише «Адам світу Асія» (порівняйте вставне пояснення в абзаці 5).
Марей мекомот
- 1כי בכה ארוץ · II Samuel 22:30
І завдяки цьому рацо [прагненню до піднесення] «розділяться всі, хто чинить беззаконня (йітпареду)», як сказано: «Величання Б‑га — в їхніх горлах, а гострий з обох боків меч — у їхній руці, щоб чинити помсту над народами» тощо.
Це рацо відокремлює зло від добра. У Псалмі 92 сказано: «усі, хто чинить беззаконня, розділяться» (йітпареду, що буквально означає «розсіються»); це слово є коренем слова «відокремлення» (перуд) добра від зла, про яке йдеться в маамарі. У Псалмі 149 сказано, що ті, в чиїх горлах «величання Б‑га», тримають «гострий з обох боків меч»: хвала величі Б‑га сама є зброєю, що відтинає зло.
ועד״ז הוא כל סדר תפלה שהיא בכללה רוממות אל כו׳ ולכן בה ועל ידה נעשה הבירור והפירוד הטוב מהרע וזו היא עבודת התפל׳ ברצוא שהיא בירור המ״ן [המיין נוקבין].
І весь порядок молитви побудований так само, адже загалом він є «величанням Б‑га» тощо; тому в ньому й через нього відбувається очищення та відокремлення добра від зла. І це — служіння молитви в рацо, яким є очищення майїн нуквін [жіночих вод].
Уся молитва є «величанням Б‑га», тож саме через молитву добро відокремлюється від зла. У термінах Кабали це очищення майїн нуквін, «жіночих вод»: пробудження й піднесення знизу.
אבל בירור המ״ד [המיין דוכרין] שהיא ההמשכ׳ [ההמשכה / ההמשכת] עליונה שמעולם האצי׳ להיות ביטול והתכללות כבאצי׳ ממש בחי׳ יחוד עליון אשר שם איהו וחיוהי חד איהו וגרמוהי חד חד ממש.
Але очищення майїн дехурін [чоловічих вод] — тобто найвище притягнення згори зі світу еманації (Ацилут), щоб відбулося самоусунення (бітуль) і включення, як у самому світі Ацилут, — рівень вищого єднання (їхуда ілаа), де «Він і Його життєві сили — одне, Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — одне», справді одне, —
Доповнювальний процес — це майїн дехурін, «чоловічі води»: потік згори, зі світу Ацилут, який приводить нижні світи до повного єднання світу Ацилут, де світла й посудини цілковито єдині з Б‑гом.
זה נעשה ע״י תורה ומצות שהן הן המשכות מבחי׳ יחוד עליון דאורייתא וקוב״ה [וקודשא בריך הוא] כולא חד.
це відбувається завдяки Торі й міцвот, які й є притягненнями з рівня вищого єднання, адже «Тора і Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), — одне».
Це притягнення згори відбувається завдяки Торі й міцвот, адже вони походять від самого цього вищого єднання: Зоар каже, що «Тора і Святий, благословенний Він, — одне».
У цьому абзаці розрізнено два етапи очищення: молитва (рацо, майїн нуквін) відокремлює добро від зла знизу, а Тора й міцвот (майїн дехурін) притягують згори єдність світу Ацилут.
Марей мекомот
- 1יתפרדו כל פועלי און · Psalms 92:10
- 2רוממות אל בגרונם · Psalms 149:6
- 3לעשות נקמה בגוים · Psalms 149:7
18ורמ״ח פקודים הם רמ״ח אברין דמלכא1 אברין ממש שהן כלים לאור וחיות הנמשך ומלובש ומתפשט בהם מאא״ס [מאור אין סוף] ב״ה ממש
А 248 заповідей — це 248 «членів Царя», справжні члени, що є посудинами для світла й життєвої сили (хают), які притягуються, вдягаються й поширюються в них від самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він;
Тікуней Зоар називає 248 позитивних заповідей 248 «членами Царя». Як людські члени є посудинами для його душі, так і кожна заповідь є посудиною для власного світла й життєвої сили Б‑га — воістину Його «членом».
אלא שירדו ונתלבשו בעניינים גשמיים בשביל גשמיות העוה״ז וחומריותו כדי להעלותם ושתכלל גם חיות גשמיו׳ [גשמיות] העוה״ז באור וחיות העליון ולכך הוצרך חיות העליון לירד ולהתגשם כ״כ [כל כך].
але вони зійшли й вдягнулися у фізичні речі заради фізичності й матеріальності цього світу, щоб піднести їх і щоб життєва сила фізичності цього світу також включилася у вищі світло й життєву силу. Тому вища життєва сила мусила зійти й стати настільки матеріальною.
Вони вдягнулися у фізичні речі (шкіряні тфілін, вовняні цицит) заради певної мети: піднести саму фізичність і включити її життєву силу у вище світло. Саме тому Б‑жественній життєвій силі довелося зійти так низько.
У цьому абзаці пояснюється, що заповіді є посудинами для власного світла Б‑га, вдягненого у фізичні речі, щоб піднести фізичний світ.
Марей мекомот
- 1ורמ״ח פקודים הם רמ״ח אברין דמלכא · Tikkunei Zohar 74a:5
Чому Тора перевершує любов і трепет душі ¶19–21
19ובזה יובן יתרון ומעלת עסק התורה וקיום המצות בעוה״ז יותר מדו״ר [מדחילו ורחימו] של הנשמה טרם ירידתה
І тепер завдяки цьому стане зрозумілою перевага й вища цінність вивчення Тори та виконання міцвот у цьому світі порівняно з любов’ю і трепетом душі перед її спуском.
Тепер можна відповісти на початкове запитання: чому Тора і міцвот у цьому світі перевершують любов і трепет душі до її спуску.
כי הנשמה עם היות שהדו״ר [שהדחילו ורחימו] שלה גבוהים ונעלים מאד ביתר שאת אפי׳ [אפילו] מן המלאכים שבעולם ההוא בכל עולם ועולם לפי מה שהוא כנודע שהמלאכים הם מחיצוניות העולמות והנשמות הן מבחי׳ פנימיות.
Бо душа, хоч її любов і трепет дуже високі й піднесені, незрівнянно вищі навіть за любов і трепет ангелів того світу — у кожному світі відповідно до його особливостей, — як відомо, ангели походять із зовнішнього виміру (хіцоніют) світів, а душі — з рівня внутрішнього виміру (пніміют) —
Любов і трепет душі у вищих світах дуже піднесені — вони перевершують навіть любов і трепет ангелів у кожному світі, адже ангели походять із зовнішнього виміру світів, тоді як душі — з їхнього внутрішнього виміру.
עכ״ז [עם כל זה] מאחר שהנשמה היא בחי׳ נברא ומחודש יש מאין אינה מיוחדת במאצילה ב״ה כיחוד תורה ומצות דאורייתא וקוב״ה [וקודשא בריך הוא] כולא חד1 ממש ורמ״ח מצות הן רמ״ח אברין דמלכא2 ממש שהן הן חכמתו ורצונו ממש והוא המדע כו׳.3
попри це, оскільки душа є створеною істотою, наново приведеною до буття з нічого, вона не перебуває в єдності зі своїм Еманатором, благословенний Він, такій, як єдність Тори й міцвот, адже «Тора і Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), — одне ціле» — воістину одне; і 248 міцвот — це воістину 248 органів Царя, адже вони є самою Його мудрістю і волею, а «Він є Знанням» тощо.
Попри це, душа є створеною істотою, що постала з нічого, і тому вона не є єдиною з Б‑гом. Тора і міцвот, однак, є власними мудрістю та волею Б‑га і становлять одне ціле з Ним, як і «Він є Знанням» є єдиним із Ним. Отже, Тора і міцвот у цьому світі встановлюють єдність із Б‑гом, якої жодна створена душа, хоч би якою піднесеною вона була, не могла б досягти сама.
У цьому абзаці розв’язується перше запитання: любов і трепет душі — це почуття створеної істоти, тоді як Тора і міцвот є власними мудрістю та волею Б‑га і цілковито єдині з Ним.
Марей мекомот
- 1דאורייתא וקוב״ה כולא חד · נסמן לקמן נז, ג.
- 2רמ״ח מצות הן רמ״ח אברין דמלכא · Tikkunei Zohar 74a:8
- 3ורמ״ח פקודין הם רמ״ח אברין · Tikkunei Zohar, Tikkun 30 · 74a:8
20ומ״מ אורייתא בלא דו״ר [דחילו ורחימו] לא פרחא לעילא12 כי מאחר שירדה ונתלבשה בעניינים גשמיים הרי היא מקושרת למטה והרי היא בבחי׳ ירידה מאור פניו ית׳.
Однак Тора без любові й трепету (агава ве-йіра) не злітає вгору. Адже, оскільки вона зійшла й убралася в матеріальні речі, вона прив’язана донизу й перебуває в стані спуску від світла Його обличчя, благословенний Він.
Тепер — друге запитання: чому Тора без любові й трепету не «злітає вгору»? Оскільки Тора зійшла й убралася в матеріальні речі, вона прив’язана до нижнього світу й перебуває в стані спуску від обличчя Б‑га.
אבל ע״י דו״ר [דחילו ורחימו] הנה הוא ממשיך אור א״ס ב״ה המלובש בתורה בבחי׳ יחוד גמור להיות אורייתא וקוב״ה [וקודשא בריך הוא] כולא חד וכנודע מ״ש במ״א בענין עסק התורה לשמה דע״ז אמרו מעלה אני עליהם כאלו עשאוני.3
Але завдяки любові й трепету людина притягує вниз Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, убране в Тору, приводячи його до стану цілковитої єдності, так що «Тора і Святий, благословенний Він, — одне ціле». І [це] відповідає відомому з поясненого в іншому місці щодо заняття Торою заради неї самої, про яке [мудреці] сказали: «Я зараховую їм це так, ніби вони створили Мене».
Любов і трепет притягують Нескінченне світло, приховане в Торі, до розкриття й повної єдності з Б‑гом. Отже, любов і трепет не вищі за Тору: вони є засобом, що розкриває Б‑жественність, яка вже міститься в ній. Тут наводиться вчення мудреців про вивчення Тори «заради неї самої»: Б‑г каже: «Я зараховую це їм так, ніби вони створили Мене».
עשאוני ממש שע״י עסק התורה נמשך הוי״ו של שם הוי״ה ב״ה שהוא ת״ת [תפארת] וע״י המצות וכללותן היא מצות הצדקה נמשך ה״א של שם הוי״ה כנודע
«Зробили Мене» — буквально: адже завдяки вивченню Тори притягується вниз літера вав Імені Б‑га (Гавая), благословенний Він, яка є красою (Тіферет); а завдяки міцвот — загальним і сукупним вираженням яких (клалут) є заповідь благодійності — притягується вниз літера гей Імені Б‑га (Гавая), як відомо.
Альтер Ребе розуміє слова «зробили Мене» буквально: вивчення Тори притягує вниз літеру вав Б‑жественного Імені Гавая (Тіферет), а міцвот — зведені воєдино в заповіді благодійності — притягують вниз його літеру гей. Отже, Тора й міцвот «будують» Б‑жественне Ім’я.
ודרך כלל ע״י תורה ועבוד׳ וגמ״ח [וגמילות חסדים] נמשכו ג׳ קווין חח״ן [חכמה חסד נצח] בימין כו׳ והן ג׳ ווי״ן מויסע ויבא ויט כו׳ שהווי״ן הם המשכות מהיודי״ן שבראש הווי״ן כו׳:
А загалом через Тору, служіння й вчинки милосердя притягуються три лінії — мудрість (Хохма), милість (Хесед) і перемога (Нецах) на правому боці тощо; це три літери вав у словах «Ваїса», «Ваїво», «Ваїт» тощо, адже літери вав є притяганнями згори вниз від літер йуд, що стоять на початку літер вав, тощо.
Загальніше кажучи, три стовпи світу — Тора, служіння (молитва) і вчинки милосердя — притягують униз три «лінії» сфер духовного прояву (сфірот), наприклад праву лінію, що включає Хохму, Хесед і Нецах. Ці три лінії відповідають трьом віршам, що починаються словами «Ваїса», «Ваїво», «Ваїт» (Шмот 14:19–21); кожен із них починається літерою вав, форма якої є притяганням униз літери йуд, розташованої на її початку.
Цей абзац розв’язує друге запитання: любов і трепет не вищі за Тору, а розкривають приховане в ній світло Ор Ейн Соф; таким чином, вивчення Тори й міцвот «творять» Ім’я Б‑га, притягуючи вниз літери Гаваї та лінії сфірот.
Три вірші «Ваїса», «Ваїво» і «Ваїт» (Шмот 14:19–21), кожен із яких складається з 72 літер, є джерелом 72-літерного Імені в кабалі; Альтер Ребе пов’язує три початкові літери вав у цих віршах із трьома лініями сфірот, що притягуються вниз завдяки Торі, молитві й милосердю.
Марей мекомот
- 1אורייתא בלא דו״ר לא פרחא לעילא · Tikkunei Zohar, Tikkun 10 · 25b:12–14
- 2אורייתא בלא דו״ר לא פרחא לעילא · Tikkunei Zohar 25b:12–14
- 3מעלה אני עליהם כאלו עשאוני · Zohar III, 113a
21והנה בבחי׳ זו ארץ קדמה לשמים.1 ארץ הוא בחי׳ רצוא שבתפלה דהיינו בירור המ״ן [המיין נוקבין] תחלה ואח״כ שמים היינו השפעת המ״ד [המיין דוכרין] ע״י תו״מ [תורה ומצות]
Отже, у цьому відношенні земля передувала небесам. «Земля» — це аспект рацо (прагнення вгору) в молитві, тобто спершу очищення маїн нуквін (жіночих вод), а потім — «небеса», тобто дарування маїн дхурін (чоловічих вод) через Тору й міцвот.
Мудреці сперечалися про те, що було створено першим — небо чи землю; Бейт Гілель сказав, що першою була земля. У служінні також «земля» — рацо молитви, очищення маїн нуквін, що походять знизу, — передує, а потім ідуть «небеса»: потік згори, маїн дхурін, що притягується Торою та міцвот. Попередній маамар пов’язує слово «ерец» («земля») зі словом «рац» («бігти»).
Бо небеса — це аспект тих, хто дарує, як сказано: «Той, Хто вкриває небеса хмарами, Хто готує дощ для землі» тощо, [і] «дощу небесного» тощо,
Небо за своєю природою є тим, що дає: у псалмі йдеться, що Б‑г вкриває небеса хмарами, щоб послати дощ на землю, а про Землю Ізраїлю сказано, що вона «п’є воду від небесного дощу».
להיות המ״ד [המיין דוכרין] מברר את המ״ן [המיין נוקבין] להעלות עד שיוכלל גם בחי׳ העשיה בבחי׳ אצי׳ דאיהו וחיוהי חד כו׳.
щоб маїн дхурін очистили маїн нуквін і піднесли [їх], аж доки навіть рівень світу дії (Асія) не буде включений до рівня світу еманації (Ацилут), де «Він і Його життєві сили — одне» тощо.
Отже, потік згори очищує те, що служіння знизу піднесло, аж доки навіть Асія не включається до єдності Ацилуту.
У цьому абзаці «земля» й «небо» співвідносяться з двома етапами служіння: спершу відбувається піднесення знизу під час молитви, а потім Тора й міцвот притягують згори потік, який довершує очищення.
Марей мекомот
- 1ארץ קדמה לשמים · Chagigah 12a:5–6
- 2המכסה שמים בעבים · Psalms 147:8
- 3למטר השמים · Deuteronomy 11:11
Майбутнє: світ Акудаїм ¶22–26
22וצ״ל קדימת בירור המ״ן [המיין נוקבין] תחלה כדי שאח״כ יבא בירור המ״ד [המיין דוכרין] לברר את המ״ן [המיין נוקבין] משא״כ בלי העלאת מ״ן [מיין נוקבין] אין כח במ״ד [במיין דוכרין] לברר כו׳.
Виправлення маїн нуквін [жіночих вод] має відбутися спочатку, щоб згодом виправлення маїн духрін [чоловічих вод] прийшло виправити маїн нуквін; тоді як без піднесення маїн нуквін маїн духрін не мають сили виправити їх тощо.
Порядок має значення: спочатку має відбутися пробудження знизу (маїн нуквін — піднесення через молитву). Без цього потік згори (маїн духрін, через Тору й міцвот) не має того, на що міг би вплинути, і не може здійснити виправлення.
וזו היא עבודתינו כל ימי משך הגלות שהרע גובר וצ״ל בירור הרע ולהפרידו מן הטוב.
І це наше служіння протягом усіх днів вигнання, коли зло бере гору, і необхідно виправити зло та відокремити його від добра.
Ця двоетапна праця є нашим завданням протягом усього вигнання, коли зло сильне й має бути відокремлене від добра.
אבל לע״ל [לעתיד לבוא] בביאת משיח ב״ב [במהרה בימינו] כשיושלם ויוגמר כל הבירור ויקויים בלע המות לנצח1 ואת רוח הטומאה אעביר2 כו׳ שאז יהי׳ [יהיה] הכל בבחי׳ עולם התקון כבאצי׳ ממש שיהי׳ [שיהיה] יחוד והתכללות למטה כמו למעלה.
Але в прийдешні часи, з приходом Машіаха, нехай це станеться незабаром, у наші дні, коли все виправлення буде завершене й доведене до кінця, і здійсняться слова: «Він поглине смерть навіки» та «Я усуну дух нечистоти» тощо, — тоді все буде в стані світу Тікун, як у самому світі еманації (Ацилут), і внизу буде єднання та взаємне включення, як і вгорі, —
Коли прийде Машіах, виправлення буде завершене: смерть буде усунута, а нечистота — віддалена, як провістили пророки. Тоді все творіння перебуватиме в стані Тікун, з’єднане з Б‑гом унизу так само, як Ацилут — угорі.
הנה התכלית הוא שיאיר ויתנוצץ גילוי אור עולם העקודים שלמעלה מעולם האצי׳ כמ״ש הנה ישכיל עבדי3 ירום ונשא וגבה מאד.
ось кінцева мета — щоб засяяло й заблищало одкровення світла світу Акудім, що вище за світ Ацилут, як сказано: «Ось, Мій слуга буде мудрим; він буде піднесений, звеличений і дуже високий».
Однак навіть це ще не є кінцевою метою. Кінцева мета — одкровення світу Акудім («зв’язаних»), у якому всі світла були зв’язані в одній посудині; він стоїть вище за Ацилут. Слова Єшаягу про Б‑жого слугу — «піднесений, звеличений і дуже високий» — наведено як вказівку на це одкровення, що перевершує Ацилут.
У цьому абзаці пояснюється, що виправлення знизу має передувати потоку згори; це описується як праця вигнання. Також сказано, що кінцева мета месіанської епохи — одкровення світу Акудім, вищого за Ацилут.
Марей мекомот
- 1בלע המות לנצח · Isaiah 25:8
- 2ואת רוח הטומאה אעביר · Zechariah 13:2
- 3הנה ישכיל עבדי · Isaiah 52:13
23וזהו פנימי׳ [פנימיות / פנימית] עתיק שיתגלה ואז יהי׳ [יהיה] התנוצצות נשמות חדשות שאין בהם בחי׳ בירור.
І це — внутрішній вимір (пніміют) Атіка, який розкриється; тоді засяють нові душі, у яких немає аспекту (бхіна) з’ясування.
Світ Акідим є «внутрішнім виміром Атіка» (Атік Йомін, «Стародавній днями»: внутрішній рівень вінця (Кетер), корінь Б‑жественної волі), який ніколи не розкривався. Його розкриття принесе «нові душі» — душі, які ніколи не були частиною суміші добра і зла, а тому не потребують з’ясування.
דהנה כל הנשמות אשר מעולם הן שנכללו באדה״ר [באדם הראשון]1 שצריכים בירור ותקון והן הן שירדו מחיצוני׳ [מחיצוניות] עתיק שנשתלשלו כסדר המדרגות
Адже всі душі, які будь-коли існували, — це душі, включені в Адама га-Рішона, які потребують з’ясування та виправлення; саме вони зійшли із зовнішнього виміру (хіцоніют) Атіка, пройшовши ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) згідно з порядком рівнів.
Усі душі, що існували досі, були включені в Адама га-Рішона, а тому потребують з’ясування та виправлення. Вони зійшли із зовнішнього виміру Атіка через упорядкований ланцюг рівнів.
ומה שהוא מסודר כבר בסדר ההשתלשלות אין זה חידוש אבל חידוש נשמות הוא מלמעלה מן ההשתלשלות מה שלא ירד ונשתלשל עדיין והוא מפנימי׳ [מפנימיות / מפנימית] עתיק שלא בא לידי גילוי בסדר השתל׳ [השתלשלות]
Те, що вже впорядковане згідно з ішталшелутом, не є чимось новим; але новизна душ походить із рівня, що вищий за ішталшелут, — із того, що ще не зійшло й не розгорнулося в цьому ланцюзі, — і це з внутрішнього виміру Атіка, який не розкрився в порядку ішталшелуту.
Те, що вже існує в цьому порядку, за визначенням не є нічим новим. Справді «нові» душі мають походити з-понад ланцюга послідовного розгортання — з внутрішнього виміру Атіка, який ніколи не розкривався в ньому.
כי סדר ההשתלשלות הוא שמחיצוניות שבעליון נעשה פנימי׳ [פנימיות / פנימית] למטה. אבל פנימי׳ [פנימיות / פנימית] עליון אינו יורד ומשתלשל כלל.
Адже порядок ішталшелуту такий: із зовнішнього виміру вищого [рівня] постає внутрішній вимір нижчого [рівня]; але внутрішній вимір вищого [рівня] взагалі не сходить і не розгортається далі.
Правило ланцюга послідовного розгортання полягає в тому, що лише зовнішній аспект вищого рівня стає внутрішньою сутністю рівня, що нижче. Внутрішній аспект найвищого рівня взагалі не сходить, тож його розкриття було б чимось цілком новим.
У цьому абзаці пояснюється, що майбутнє розкриття внутрішнього виміру Атіка, який ніколи не входив у ланцюг послідовного розгортання, породить цілком нові душі, що не потребують з’ясування.
Рукописна примітка на полях Тора Ор відсилає до Лікутей Тора (Цав, “Va’achaltem achol”), де йдеться про душі й ангелів у ланцюзі світів Брія, Єцира та Асія — про душі, «створені заради Моєї слави».
Марей мекомот
- 1כל הנשמות . . שנכללו באדה״ר · בהג״ה כת״י בתו״א על הגליון מציין לעיין בלקו״ת פ׳ צו בד״ה ואכלתם אכול.
24ולע״ל [ולעתיד לבוא] יהי׳ [יהיה] גילוי אור חדש הזה שלמעלה מסדר ההשתלשלות. והוא עולם העקודים שלפני האצי׳.
А в прийдешні часи розкриється це нове світло, яке вище за порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут); це світ Акудім, що передує світові еманації (Ацилут).
Нове світло майбутнього, вище за весь ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз, — це світ Акудім, який передував Ацилуту.
כי באצי׳ שהוא עולם התיקון נתקן ונסדר כמו שראוי להיות השתלשלות בהתחלקות המדרגות חכמה וחסד כו׳ כמאמר אנת הוא חכים12 אלא ולא בחכמה ידיעא שנמשך אור א״ס בחכמה.
Адже в Ацилуті, світі Тікун (виправлення), [усе] було виправлено й упорядковано відповідно до належного порядку послідовного розгортання світів згори вниз — із поділом на рівні: мудрість (Хохма), милість (Хесед) тощо, як сказано: «Ти мудрий», але «не мудрістю, яку можна пізнати», — [тобто] Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) сходить у Хохму.
Ацилут, світ Тікун, упорядкований так, як вимагає ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз: він поділений на окремі атрибути — Хохму, Хесед тощо. Слова Еліягу «Ти мудрий» описують Нескінченне світло, що сходить у Хохму; слова «не мудрістю, яку можна пізнати» означають, що в Ацилуті ця мудрість іще єдина з Ним.
У цьому абзаці нове світло майбутнього ототожнюється зі світом Акудім і протиставляється Ацилуту, де Нескінченне світло вже поділене на окремі атрибути.
Марей мекомот
- 1אנת הוא חכים · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17b:3–4
- 2אנת הוא חכים · Tikkunei Zohar 17b:3–4
25וזהו אנת הוא אור א״ס ב״ה שנתלבש בבחי׳ חכים כו׳. וכן בכל הבחי׳ אנת הוא מבין כו׳ צדיק ה׳ בכל דרכיו1 וחסיד כו׳.
І ось що означає [слова] «Ти є»: Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке облачилось у рівень «мудрого» тощо. Так само й щодо всіх рівнів: «Ти — той, хто розуміє» тощо; «Гавая праведний у всіх Своїх шляхах і милостивий у всіх Своїх ділах» тощо.
«Ти мудрий» означає, що Нескінченний (Ейн Соф) облачається в атрибут мудрості (Хохма); так само й у випадку розуміння та інших атрибутів. Вірш «Гавая праведний у всіх Своїх шляхах і милостивий у всіх Своїх ділах» також називає окремі атрибути.
והן מקורות לחכמה וחסד דבריאה שהן חכמה ידיעא וחסד ידיעא כו׳
І вони є джерелами мудрості (Хохма) та милості (Хесед) світу творення (Брія), які є пізнаваною мудрістю та пізнаваною милістю тощо.
Ці атрибути світу еманації (Ацилут) є джерелами мудрості й милості світу творення (Брія), тобто пізнаваної, визначеної мудрості й милості.
אבל עולם העקודים הוא התכללות כל הכחות וכל הבחי׳ ועקוד בכלי א׳ כו׳ בלי התחלקות שם חכמה וחסד כלל
Але світ Акудім включає всі сили й усі рівні, зв’язані воєдино (акуд) в одній посудині тощо, без жодного поділу на назви Хохма та Хесед.
На противагу цьому, у світі Акудім усі сили «зв’язані воєдино» (акуд) в одній посудині, без поділу на окремі атрибути.
וגילוי זה נקרא שמים חדשים וארץ חדשה אשר אני עושה. אני דייקא הוא המאציל עליון ברוך הוא. שלהיות כח ההתחדשות זה הוא מא״ס ב״ה עצמו כנודע
І це розкриття називається «новими небесами й новою землею, які Я творю». Саме «Я» — це Вищий Еманатор, благословенний Він. Адже ця сила оновлення походить від Самого Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він, як відомо.
Саме це розкриття Єшаягу називає «новими небесами й новою землею». Слово «Я» («які Я творю») має особливий наголос: це оновлення походить від Самого Еманатора, адже лише Нескінченний може створити щось справді нове.
ואעפ״כ [ואף על פי כן] נקרא בשם שמים וארץ. כי מאחר שהוא בבחי׳ איזה גילוי להיות אפי׳ [אפילו] מקור דמקור לסדר השתלשלות מוכרח להיות שם איזה בחי׳ שהיא דוגמת ההשתלשלות.
І все ж це називається «небесами й землею», бо, оскільки воно перебуває в певному стані розкриття, аж до того, що є навіть джерелом джерела для порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), там неодмінно має бути певний аспект, подібний до цього ланцюга.
Та все ж пророк називає це «небесами й землею». Оскільки Акудім є розкриттям — джерелом джерела всього ланцюга світів, — у ньому має бути щось подібне до структури цього ланцюга, як-от небо й земля.
У цьому абзаці протиставлено розділені атрибути світу еманації (Ацилут) нероздільній єдності світу Акудім, яку Ішая називає «новими небесами й новою землею», створеними Самим Б‑гом.
Марей мекомот
- 1צדיק ה׳ בכל דרכיו · Psalms 145:17
26ומאחר שבהשתלשלות נעשה שמים וארץ מוכרח להיות גם שם בחינות הללו אלא דשם נק׳ שמים וארץ שמים תחלה
І оскільки в ланцюзі послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) постали небеса й земля, ці аспекти неодмінно мають бути й там. Однак там це називається «небеса й земля» — спершу небеса.
Оскільки в ланцюзі послідовного розгортання світів існують небеса й земля, у світі Акудаїм (світі зв’язаних воєдино) мають бути їхні відповідники. Але там порядок такий: спершу небеса — потік згори має першість.
דהיינו מטי ולא מטי.1 מטי שרוצה להשפיע ולא מטי שאין הכלי יכול לסבול (משא״כ ממטה למעלה רצוא תחלה מים תחתונים בוכין כו׳)
Тобто: «досягає і не досягає»: «досягає» — бо прагне дарувати; «не досягає» — бо посудина не може витримати [цього] (тоді як у напрямку знизу вгору спершу настає рацо (прагнення до злиття з Б‑гом): «нижні води плачуть» тощо).
Це кабалістичний вислів «досягає і не досягає»: «досягає» — світло прагне дарувати; «не досягає» — нижня посудина не може його вмістити. У служінні знизу порядок протилежний: спершу настає рацо, як «нижні води» плакали, прагнучи бути близько до Б‑га.
ולכן נקרא שמים וארץ הללו עומדים לפני פי׳ עומדים שעומדים תמיד. שהרי גם היום יש בחי׳ זו דעולם העקודים אלא שהיא בהעלם. ולע״ל [ולעתיד לבוא] יתגלה. והם לפני. פי׳ בבחי׳ פנימיות דהיינו פנימית עתיק כנ״ל:
І тому ці небеса й земля називаються такими, що «стоять переді Мною»: «стоять» означає, що вони стоять завжди. Адже й сьогодні існує цей рівень світу Акудаїм, тільки він прихований; а в прийдешній час він розкриється. А слова «вони переді Мною» (лефанай) означають, що це відбувається у вимірі внутрішнього виміру (пніміют), тобто у внутрішньому вимірі Атіка (Стародавнього), як сказано вище.
Ось чому про ці небеса й землю сказано, що вони «стоять» — завжди: світ Акудаїм існує й тепер, але прихований, а в майбутньому розкриється. «Переді Мною» (лефанай, споріднене з пенім — «внутрішнє») означає, що це належить до найвнутрішнішого рівня — внутрішнього виміру Атіка.
У цьому абзаці пояснюється, як «нові небеса й земля» існують у світі Акудаїм, де дарування згори передує отриманню знизу, і чому вони «стоять переді Мною» — існують вічно й походять із найвнутрішнього Б‑жественного рівня.
Марей мекомот
- 1מטי ולא מטי · ראה אוה״ת פ׳ תרומה ד״ה ויקחו לי ע׳ א׳שנח.
«Твоє потомство й твоє ім’я» ¶27–28
27ובישר הנביא זה לומר שכן יעמוד זרעכם ושמכם.1 זרעכם הוא בחי׳ זריעת המ״ד [המיין דוכרין] ע״י התורה שהתורה שנתלבשה בעניינים גשמיים היא כמו זריעת הגרעין בעפר שעם היות שגוף הגרעין נרקב מ״מ הכח שבו מצמיח
І пророк сповістив це, сказавши, що так само «ваше насіння і ваше ім’я стоятимуть». «Ваше насіння» — це аспект посіву маїн дехурін [чоловічих вод] через Тору. Адже Тора, зодягнена в матеріальні речі, подібна до посіву зернини в землю: хоч тіло зернини й зотліває, сила, що міститься в ній, усе ж змушує [рослину] рости;
Йешаягу додає, що «насіння» та «ім’я» Ізраїлю перебуватимуть, як нові небеса й земля. «Насіння» — це потік згори через Тору. Тора, зодягнена в матеріальні речі, подібна до зернини, посадженої в землю: сама зернина розкладається, але її внутрішня сила змушує рослину рости.
ולכן אינו צומח אלא דוגמת הגרעין ומזרע דגן אינו צומח אתרוג כו׳ וכמ״ש למינהו2 כו׳.
тому виростає лише те, що подібне до зернини: із зерна злаку не виростає етроґ тощо — як сказано: «за своїм видом» тощо.
Зернина дає початок лише своєму виду, як сказано в Торі про рослини, створені під час Творіння: «за своїм видом». Так само сила Тори породжує зростання того самого духовного виду.
כך התורה אע״פ [אף על פי] שנתלבשה בעניינים גשמיים (ויש מאן דאמר מצות בטילות לע״ל [לעתיד לבוא]) מכל מקום אור התורה הוא המצמיח ופועל ישועות בקרב הארץ3 לברא את המ״ן [המיין נוקבין] ולהעלותו למעלה מעלה.
Так само й Тора: хоча вона зодягнена в матеріальні речі (і є думка, що міцвот будуть скасовані у Прийдешньому), проте саме світло Тори змушує [речі] рости й «здійснює визволення посеред землі», щоб очистити маїн нуквін [жіночі води] і підносити їх дедалі вище.
Хоча Тора зодягнена в матеріальні речі — і одна з думок, висловлених у Талмуді, полягає навіть у тому, що в майбутньому міцвот будуть скасовані, — саме її світло змушує все рости, очищує добро, що походить знизу, і підносить його.
ושמכם הוא בחי׳ קבלת עול מ״ש שמקבלים במצותיו ית׳ ונק׳ בחי׳ שם שנקרא שמו יתברך על ישראל בקבלת מלכותו עליהם וזהו ומלכותו ברצון קבלו עליהם
А «ваше ім’я» — це аспект прийняття ярма Царства Небесного, яке приймають через Його міцвот, нехай буде Він благословенний. Це називається аспектом «імені», бо Його Ім’я, нехай буде Він благословенний, проголошується над Ізраїлем завдяки тому, що вони приймають Його царювання над собою; і це означає: «і Його царювання вони добровільно прийняли на себе».
«Ім’я» — це прийняття ярма Небес через міцвот. Приймаючи царювання Б‑га, Ізраїль робить так, що Його Ім’я проголошується над ними. У вечірній молитві Ізраїль прославляється за те, що вони прийняли Його царювання «добровільно».
משא״כ על העכו״ם [העובדי כוכבים ומזלות] הוא מושל ולא מלך כי אין נקרא מלך אלא ברצון וזהו ענין כתר מלכות שעיקר המלכו׳ [המלכות] הוא הכתר שמכתירין אותו וכתר היינו בחי׳ רצון
Натомість над народами Він — володар, а не цар, бо царем називають лише [того, кого приймають] добровільно. І ось що означає вислів «вінець царювання»: сутність царювання — це вінець, яким його увінчують, а вінець (Кетер) — це рівень волі;
На відміну від володаря, цар править за згодою народу. Це виражає кабалістичне поняття «вінець царювання» (Кетер Малхут): вінець, який народ покладає на царя, — це їхня воля, а Кетер — рівень волі.
וזהו נעוץ תחלתן בסופן4 שהמשכ׳ [שהמשכת / שהמשכה] המל׳ הוא מן הכתר שהוא הרצון כו׳. ולכך נק׳ בבחי׳ שמכם.5
і це і є [значення] слів «їхній початок закладений у їхньому кінці»: низведення царювання (Малхут) походить від Кетера, тобто від волі, тощо. І тому це називається аспектом «вашого імені».
У Сефер Єціра сказано, що «початок» сфер духовного прояву (сфірот) «закладений у їхньому кінці»: Малхут, остання сфіра, черпає від Кетера, першої сфіри, — рівня волі. Ось чому прийняття царювання Б‑га називається «вашим ім’ям».
У цьому абзаці «ваше насіння» тлумачиться як Тора, світло якої дає зростання, наче зернина в землі, а «ваше ім’я» — як прийняття царювання Б‑га через міцвот, що має корінь у Кетері, Б‑жественній волі.
В Iggeres HaKodesh 26 Альтер Ребе пояснює, що вислів Талмуду про скасування міцвот у Прийдешньому стосується епохи воскресіння мертвих, а не днів Машіаха, що передуватимуть їй. Примітка Kehot також вказує на Зогар (III, 124b).
Марей мекомот
- 1שכן יעמוד זרעכם ושמכם · Isaiah 66:22
- 2למינהו · Genesis 1:12
- 3ופועל ישועות בקרב הארץ · Psalms 74:12
- 4נעוץ תחלתן בסופן · Sefer Yetzirah 1:7
- 5ויש מ״ד מצות בטילות לע״ל · Niddah 61b:3–4
28והנה זרעכם ושמכם שהן הן המשכות תורה ומצות שבעוה״ז הן המשכת המ״ד [המיין דוכרין] מעולם האצי׳ שהוא עולם התקון כדי לברר המ״ן [המיין נוקבין] שעולה מהעשי׳ [מהעשיה] שיוכלל באצי׳ כנ״ל.
Отже, «ваше насіння» і «ваше ім’я», тобто низведення Тори й міцвот у цьому світі, є низведенням маїн дехурін (чоловічих вод) зі світу еманації (Ацилут), який є світом Тікун, щоб очистити маїн нуквін (жіночі води), які підносяться зі світу дії (Асія), аби вони включилися в Ацилут, як згадувалося вище.
«Ваше насіння» і «ваше ім’я» — Тора й міцвот — це потік з Ацилуту, який очищує те, що підноситься зі світу Асія, і включає це в Ацилут.
וא״כ לע״ל [לעתיד לבוא] כשיושלם ויוגמר הבירור ויהי׳ [ויהיה] הכל עולם התקון ויתנוצץ ויתגלה גילוי אור חדש העליון מבחי׳ שמים חדשים וארץ חדשה סד״א [סלקא דעתך אמינא] שלא יהי׳ [יהיה] עליי׳ [עלייה] עוד להתורה ומצות. רק ישארו בעולם האצי׳.
Отже, можна було б подумати, що в майбутньому, коли очищення буде завершене й доведене до кінця, коли все стане світом Тікун і засяє та відкриється нове вище світло — з рівня «нових небес і нової землі», — більше не буде піднесення для Тори й міцвот, [а що] вони лише залишаться у світі Ацилут.
Тож можна було б подумати, що після завершення очищення в майбутньому, коли відкриється вище світло світу Акудаїм, Тора й міцвот уже не підноситимуться, а залишаться на рівні Ацилуту, свого джерела.
ולכן מבשר הנביא שבאמת לא כן הוא רק גם זרעכם ושמכם יעמוד שם.
Тому пророк сповіщає, що насправді це не так; навпаки, «ваше насіння» і «ваше ім’я» також «стоятимуть» там.
Отже, пророк обіцяє, що насправді й Тора та міцвот «стоятимуть» у нових небесах і на новій землі.
כי גם אחר שיושלמו כל הבירורים ויוכללו באצי׳ עוד זאת תהיה מעלה יתירה בעילוי אחר עילוי שיתעלו גם בעולם העקודים:
Адже навіть після того, як усе очищення буде завершене й усе включиться в Ацилут, буде ще одна перевага — піднесення за піднесенням: вони піднесуться також у світ Акудаїм.
Навіть після завершення всього очищення Тора й міцвот і далі підноситимуться — до світу Акудаїм, що вищий за Ацилут. Так маамар відповідає на свою основну тему: Тора й міцвот матимуть вічну цінність у майбутньому.
Цей абзац завершує маамар: навіть після завершення очищення Тора й міцвот не залишаться в Ацилуті, а піднесуться разом із розкриттям світу Акудаїм, як обіцяє пророк словами: «ваше насіння» і «ваше ім’я» стоятимуть.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Молитва має передувати всьому: завдяки рацо душі — піднесенню Б‑га в молитві — людина відділяє добро від зла в собі та у своєму світі. Потім Тора й міцвот, які вона виконує, натхнені агава ве-йіра, притягують власне світло Б‑га в цей світ і єднають його з Ним. Заняття Торою заради неї самої та виконання міцвот — насамперед благодійності — «творять» Ім’я Б‑га, і це служіння збереже та примножить свою цінність у прийдешньому часі.
Питання для обговорення
- Якщо ще до сходження душа вже любила Б‑га й трепетала перед Ним, що вона здобуває, приходячи в тіло? Як маамар відповідає на це?
- У чому різниця між тим, щоб бути «названим Моїм Ім’ям», і тим, щоб бути «створеним для Моєї слави»? Як образ оболонки пояснює і приховання, і користь Брії?
- Чому молитва («земля», маїн нуквін) має передувати Торі й міцвот («небу», маїн дехурін)? Що сталося б без неї?
- Як Тора, якій потрібні агава ве-йіра, щоб «злетіти вгору», усе ж може перевершувати любов і трепет?
- Що буде нового в «нових небесах і новій землі» і чому пророкові потрібно також пообіцяти, що там перебуватимуть «твоє потомство й твоє ім’я»?