LikuteiTorah.comХасидська парша

Тора Ор · Парші Берешит · Маамар 1

השמים כסאי והארץ הדום רגלי אי זה בית וגו׳

«Небеса — Мій престол, а земля — підніжжя Моїх ніг»

  • 14 абзаців · 64 розділи
  • близько 35 хв навчання
  • 106 джерел

Почати маамар Завантажити PDFPDF · 739 KB

Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою

Ваш поступ 0 із 64 розділів

Головна думка

Б‑г, Який не має ані тіла, ані місця, «сидить» на Торі; Його «нога» — єврейський народ — піднесена «підніжжям» практичних міцвот (заповідей), а в молитві Він «оселяється»; кожне з цих розкриттів низводиться завдяки служінню самої людини — від роздумів і любові до вчинків і самоусунення (бітуль).

Коротко про маамар

Маамар ставить питання: як Б‑г, Який не має тіла й не перебуває у просторі, може мати престол і підніжжя? «Небеса», вогонь і вода, — це Тора. Людина «творить» Тору: роздуми над Шма (шем айн) показують, що все у світах — лише «ім’я», відблиск, тож душа прагне до Самого Б‑га; ця любов, пробудження знизу (ітарута делетата), низводить Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) у Тору й проводить це світло з його передсвітового рівня до 613 міцвот. Таким чином, Тора є «престолом», на якому воля й мудрість Б‑га сходять до фізичних міцвот. «Земля» — це практичні міцвот, насамперед благодійність, що підносять «ногу» — єврейський народ; оскільки «їхній кінець закладений у їхньому початку», найнижче стає головою, а вчинки людини підносять її емоції до її розуму. Небеса й земля — це також Письмова й Усна Тора. «Дім» — це молитва: через уклін і самоусунення вона низводить світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), якого не можуть вмістити серце й розум; це світло не зважає на вади людини.

План

  1. Питання і Тора як «небеса»Як безтілесний Б‑г може мати престол? Тора походить із небес і, подібно до шамаїм (небес), є вогнем і водою.¶1
  2. Людина творить Тору через роздуми й любовМилосердя дарує розуміння; Шма вчить, що у світах є лише «ім’я» Б‑га; це пробуджує любов до Самого Б‑га, яка низводить Нескінченне світло в Тору, а звідти — у міцвот.¶2–4
  3. Тора як престол Б‑гаЧерез Моше Тора сходить униз; подібно до сидіння, вона опускає «голову» Б‑га — Його волю й мудрість — до фізичних міцвот.¶5
  4. Підніжжя: піднесення ногиЄврейський народ — це «нога» Б‑га, яка у світлі, що повертається, стає головою; практичні міцвот, особливо благодійність, підносять емоції до мудрості — у вищих світах і в людській душі, — щоб любов стала тривкою.¶6–10
  5. Небеса й земля в ТоріПисьмова Тора — це небеса, те, що походить згори; Усна Тора — це земля, яка знизу осягає волю Б‑га; три речі називають «землею».¶11
  6. Дім: молитваМолитва з поклоном і самоусуненням низводить світло, що охоплює всі світи й перебуває поза межами світів; його не можуть вмістити ані серце, ані розум, і воно присутнє незалежно від вад людини.¶12–14

Ключові поняття

Мемале коль альмін і совев коль альмінממלא כל עלמין וסובב כל עלמין
Світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), оживляючи кожен відповідно до його міри, є лише «ім’ям», відблиском; світло совев коль альмін перебуває поза осягненням і може лише оточувати людину.
Ітарута делетатаאתערותא דלתתא
Людська любов і служіння, що низводять Б‑жественну відповідь: «дух приводить дух».
«Їхній кінець закладений у їхньому початку»נעוץ סופן בתחלתן
У світлі, що повертається вгору, найнижчий рівень є найвищим, тож «нога» — єврейський народ і його фізичні вчинки — стає «головою».
Поєднання емоцій із розумомהתכללות המדות בשכל
Емоції, відокремлені від розуміння, швидкоплинні; піднесені до розуму, вони стають сталими й піднесеними.
Бітуль у молитвіביטול
Уклін перед Б‑гом, як перед царем, настільки величним, що до Нього неможливо наблизитися; він низводить світло совев коль альмін, якого не можуть досягти Тора й міцвот.

Перейти до тексту

Питання і Тора як «небеса» ¶1

1השמים כסאי והארץ הדום רגלי אי זה בית וגו׳. להבין איך שייך עליו ית׳ לומר כסאי והדום רגלי.

«Небеса — Мій престол, а земля — підніжжя Моїх ніг; який дім…» тощо. [Нам потрібно] зрозуміти, як доречно говорити про Нього, благословенний Він: «Мій престол» і «підніжжя Моїх ніг».

Пояснення

Маамар починається віршем з Ішаягу й порушує питання: престол і підніжжя належать тому, хто має тіло й сидить у певному місці. Як можна говорити такі слова про Б‑га?

שהרי אין לו דמות הגוף ואינו בגדר מקום וכמ״ש הנה מקום אתי שהוא מקומו של עולם ואין העולם מקומו.

Адже Він не має тілесної подоби й не підпадає під категорію місця, як сказано: «Ось, є місце при Мені», — адже Він є місцем світу, а світ не є Його місцем.

Пояснення

Б‑г не має тілесної подоби (як сказано в гімні «Ігдаль», укладеному на основі праць Маймоніда) й не перебуває у просторі. Мідраш тлумачить слова «Ось, є місце при Мені» як вказівку на те, що Б‑г містить світ, а не світ містить Його; отже, слово «престол» не слід розуміти буквально.

אך להבין הענין כי הנה התורה היא מן השמי׳ כמ״ש כי מן השמים דברתי וגו׳

Але щоб зрозуміти цю справу: Тора походить із небес, як сказано: «Бо з небес Я говорив» тощо;

Пояснення

Відповідь починається з Тори, яку Б‑г дав «із небес». Альтер Ребе покаже, що «небеса», які є престолом Б‑га, — це Тора.

דהיינו שהיא בחי׳ שמים כי שמים אש ומים. וכך גבי התורה כתיב מימינו אש דת למו.

тобто вона належить до рівня «небес», адже шамаїм (небеса) — це вогонь і вода. І так само про Тору сказано: «З Його правиці — вогненний закон для них».

Пояснення

Мудреці тлумачать слово шамаїм (небеса) як поєднання еш (вогню) і маїм (води). Так само Тора поєднує обидва начала: вона походить «із Його правиці» (права сторона — це милість, як вода) як «вогненний закон» (вогонь символізує суворість).

Коротко: абзац 1

У цьому абзаці порушено питання, з якого починається маамар: як безмежний Б‑г може мати «престол» і «підніжжя»? Відповідь починається з ототожнення «небес» із Торою, яка, подібно до небес, є вогнем і водою.

Глибше

Ор га-Тора (як зазначено у примітці видання Kehot) зауважує, що тут «вогонь і вода» тлумачаться як Гвура (стриманість) і Хесед (милість), тоді як в іншому місці в Тора Ор (Мікец, «Бо в Тебе джерело життя») і далі в цьому маамарі («шамаїм — це шам маїм… Тора походить від мудрості (Хохма)») «вода» в Торі ототожнюється з Хохма. У кількох рукописах додано: права сторона — це аспект води, а з аспекту вогню походить «закон для них».

Марей мекомот

  1. 1
    השמים כסאי · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי בסה״מ תקס״ה ח״ב ע׳ תשה. וביאור בע׳ תשטו. ראה לעיל ציונים והערות לכ״ק אדמו״ר זי״ע. הגהות באוה״ת בראשית כרך ג תע, א. ובכרך ו תתרכג, ב (מלקו״ת לג׳ פרשיות). תתרל, ב. ובמקבילו ד״ה ואשא אתכם תרל״ח ע׳ ריז (בספר התולדות לכ״ק אדמו״ר מהר״ש, מציין כ״ק אדמו״ר זי״ע ”נתבארו הענינים דד״ה השמים כסאי וביאוריו (שבתו״א ולקו״ת לג״פ) בהרחב הביאור”. וכן נזכר בד״ה ויהיו חיי שרה תרמ״ג ע׳ כב ”שהוא השמים כסאי שבתו״א”). המאמר נאמר בשבת פ׳ מסעי ר״ח אב תקס״ה. ראה גם סה״מ תרס״ו ע׳ תקיט. ד״ה השמים כסאי תשל״ו (סה״מ מלוקט ח״ג ע׳ קלג). ד״ה השמים כסאי תשל״א. לכללות מאמר זה ראה ד״ה זה תשמ״א־ ש״פ תרומה תשד״מ־ ש״פ נח תשמ״ה. ד״ה כי כאשר השמים פ׳ ראה תשמ״ה. ד״ה בראשית ברא תשמ״ו וד״ה השמים כסאי תשמ״ו. ד״ה השמים כסאי ש״פ קרח תשמ״ז ושם ביאר שכאן בתו״א מבואר בארוכה דשמים וארץ כולל כל סדר ההשתלשלות דבשמים יש ג׳ דרגות וגם בארץ יש ג׳ דרגות, ומבואר ג׳ דרגות אלו כאן ובדרושים שלאח״ז כפי שהוא בעולמות ובישראל.
  2. 2
    השמים כסאי · Isaiah 66:1
  3. 3
    איך שייך עליו ית׳ לומר כסאי · ראה ד״ה השמים כסאי תשל״א.
  4. 4
    שהרי אין לו דמות הגוף · Tanya, Sha’ar HaYichud 2:6
  5. 5
  6. 6
    הנה מקום אתי · Exodus 33:21
  7. 7
    הנה מקום אתי · Shemot Rabbah 45:6
  8. 8
    שהוא . . ואין העולם מקומו · ”כמארז״ל במד״ר ר״פ ויצא תוך פס״ח ע״פ ויפגע במקום, וכ״ה בפ׳ תשא פמ״ה קרוב לס״פ ע״פ הנה מקום אתי” — אוה״ת בראשית כרך ו תתרכג, ב (מלקו״ת לג״פ). בסה״מ תרל״ח בד״ה ואשא אתכם ע׳ ריז. ראה בלקו״ת ויקרא נא, סע״ב.
  9. 9
    שהוא מקומו של עולם ואין העולם מקומו · Bereshit Rabbah 68:9
  10. 10
    כי מן השמים דברתי · Exodus 20:19
  11. 11
    התורה היא מן השמים . . שמים אש ומים · ראה אוה״ת כרך ו תתרכג, ב (מלקו״ת לג׳ פרשיות א, א) שצ״ע שלקמן פ׳ מקץ בד״ה כי עמך מקו״ח (לד, ד) מפרש שהכוונה על חכמה, וכן לקמן במאמר זה מפרש כן, וכאן מפרש על חו״ג ע״ש.
  12. 12
    שמים אש ומים · Chagigah 12a:19–20
  13. 13
    מימינו אש דת למו · Deuteronomy 33:2

Людина творить Тору через роздуми й любов ¶2–4

2והנה כתיב ושמרתם את חוקתי ועשיתם אתם אתם כתיב שהאדם הוא העושה את התורה. וכך אנו מבקשים בברכת אהבת עולם אהבתנו כו׳ לשמור ולעשות ולקיים

Тепер, написано: «І будете дотримуватися Моїх постанов і чинити їх» (осам); слово «атем» («ви») написане так, щоб показати: саме людина творить Тору (га-осе, «той, хто робить»). І так само ми просимо у благословенні: «Любов’ю вічною Ти полюбив нас…»: «зберігати, чинити (лаасот) і виконувати (лекаям)».

Пояснення

У вірші слово «чинити їх» (осам) написане без літери вав, тому його можна також прочитати як атем — «ви»; Мідраш (Ваїкра Раба 35:7, про ті самі слова у Ваїкра 26:3) тлумачить це так: «Я зараховую вам це так, ніби ви створили їх», і навіть: «ніби ви створили самих себе». Звідси Альтер Ребе робить висновок, що людина «творить» Тору, приводячи її до буття. У ранковому благословенні перед Шма ми просимо, щоб могли «зберігати, чинити й виконувати».

תחלה לעשותה ואח״כ לקיימה והיינו ע״י אב הרחמן רחם עלינו ותן בלבנו בינה שמבחינת רחמים עליונים נמשך בינה והתבוננות בלב להיות בה ועל ידה עשיית והתהוות התורה.

Спершу — чинити її, а потім — виконувати. І це відбувається завдяки словам: «Отче милосердний, змилуйся над нами й вклади розуміння (Біна) в наші серця»: адже з рівня вищої милості в серце вливаються Біна та споглядання, щоб у ній і через неї творилася й поставала Тора.

Пояснення

Послідовність тут важлива: лаасот — «чинити» — означає також «створювати», тож спершу Тора «твориться», приводиться до буття, і лише згодом «виконується» (лекаям, буквально — «утверджувати») на ділі. У тому самому благословенні ми просимо «Отця милосердного» «вкласти розуміння в наші серця»: з вищої милості Б‑га походять Біна — розуміння й споглядання в серці, — і через неї «твориться» Тора.

Коротко: абзац 2

У цьому абзаці додається ще одна думка: людина «творить» Тору, приводячи її до буття, і це відбувається завдяки спогляданню в серці, яке саме є даром милості Б‑га.

Глибше

Цемах Цедек (Ор га-Тора, Шлах) пояснює слова «спершу чинити її, а потім виконувати»: спершу слід притягнути Тору від її джерела — рівня «двох тисяч років», що передували світові, — вниз, до рівня «світу». Зв’язок між милістю та Біною також розглядається в Танія розд. 45.

Марей мекомот

  1. 1
    ושמרתם את חוקותי · Leviticus 18:5
  2. 2
  3. 3
    וכך אנו מבקשים · ”ע׳ אמרי בינה פתח השער ט, ב סי׳ ט״ו” — הג״ה בכת״י על תו״א דפוס ראשון.
  4. 4
    תחלה לעשותה ואח״כ לקיימה · ”דהיינו תחלה להמשיכה ממקורה מבחי׳ אלפים שנה שקדמה לעולם להמשיכה בבחי׳ עולם” — אוה״ת שלח ע׳ תקפא.
  5. 5
    ע״י אב הרחמן · ראה לקו״ת ראה כה, ב.
  6. 6
    ותן בלבינו בינה · ראה ד״ה כל הנקרא בשמי תרצ״ו ע׳ 107.
  7. 7
    אב הרחמן רחם עלינו ותן בלבנו בינה · Siddur Ashkenaz, Weekday, Shacharit, Blessings of the Shema, Second Blessing before Shema

3וכיצד תהי׳ [תהיה] התבוננות זו מבואר בק״ש [בקריאת שמע] שמע לשון הבנה והבנה זו היא בתיבת שמע עצמה

І як саме слід розмірковувати про це, пояснюється в читанні Шма: Шма означає не лише «слухай», а й «розумій», і це розуміння міститься в самому слові Шма;

Пояснення

Роздум, завдяки якому «твориться» Тора, викладено у Шма. Шма означає не тільки «слухай», а й «розумій» (у примітці Кегота наведено слова юного Шмуеля: «Говори, бо Твій слуга слухає», Шмуель I 3:10); і саме слово містить те, що належить зрозуміти.

כי שמע שם ע׳ פי׳ כי עי״ן רבתי היא בחינת לך ה׳ הגדולה והגבורה וכו׳

бо Шма — це шем айн («ім’я айн»). Тобто велика буква айн — це рівень слів: «Тобі, Гавая, належать велич і могутність» тощо,

Пояснення

Шма розкладається на шем (ім’я) та айн — літеру, числове значення якої дорівнює сімдесяти і яку в тексті Шма в Торі написано великою. Велика айн вказує на слова «Тобі, Гавая, належать велич і могутність…»: сім емоційних атрибутів Б‑га, кожен із яких включає десять, — разом сімдесят.

ז׳ מדות עליונות שהם בחינת לך דהיינו שהם בטלים אליו ונכללים במקורן שעדיין אינן בבחינת המשכה והתפשטות למטה להיות עולים בשם גדולה וגבורה וכו׳ ואזי נקרא בשם ע׳ רבתי

сім вищих атрибутів, які є рівнем «Тобі», тобто перебувають у стані самоусунення (бітуль) перед Ним і включені у своє джерело; вони ще не зійшли й не поширилися вниз, щоб набути назв «велич», «могутність» тощо; і тоді їх називають великою буквою айн.

Пояснення

«Тобі» означає, що у своєму джерелі ці атрибути цілковито самоусунені перед Б‑гом і ще не спускаються вниз, щоб стати окремими якостями — такими як велич і могутність, що діють у світі. У цьому прихованому стані їх називають «великою айн».

והמשכה שנמשך ומתפשט למטה הוא רק בחינת שם לבד שהוא הארה בעלמא

А те, що притягується вниз і поширюється нижче, — лише рівень «імені», самий лиш відблиск,

Пояснення

У світ спускається лише «ім’я»: так само як ім’я — це не сама людина, а тільки те, як її називають інші, воно є лише відблиском джерела.

וכמאמר ברוך שם כבוד מלכותו לעולם ועד שאין זו אלא מבחינת שם ומדת מלכותו ית׳ כי מלכותך מלכות כל עולמים כתיב.

як у вислові: «Благословенне ім’я слави Його царювання навіки й повік»: це походить лише від рівня «імені» та атрибута Його царювання (Малхут), благословенний Він, адже сказано: «Твоє царювання — царювання над усіма світами».

Пояснення

Саме тому ми промовляємо: «Благословенне ім’я слави Його царювання»: до світу доходить лише «ім’я» — атрибут Малхут, як сказано у вірші: «Твоє царювання — царювання над усіма світами».

Коротко: абзац 3

У цьому абзаці викладено зміст роздуму: Шма — це шем айн; сімдесятикратні Б‑жественні атрибути залишаються прихованими у своєму джерелі, а до світу доходить лише їхнє «ім’я» — відблиск через Малхут.

Глибше

В іншому місці (доповнення до Тора Ор, Вайєхі) велику айн пов’язано із сімома нижніми сферами духовного прояву (сфірот) Імми — джерелом первісних «семи царів» світу Тогу [світу хаосу]. Лікутей Тора, Ваетханан, де наведено цей уривок, додає, що Шма означає і «розуміти», і «збирати».

Марей мекомот

  1. 1
    שמע לשון הבנה · I Samuel 3:10
  2. 2
    שמע שם ע׳ · ”ע׳ אמרי בינה שער הק״ש ענין שם ע׳ רבתי ומתפרש יפה פי׳ הפסוק לך ה׳ הגדולה בסי׳ ג ובסי׳ ו” — הג״ה בכת״י על תו״א הנ״ל. ראה לקמן קה, ג. לקו״ת ואתחנן יא, ב. ושם מציין לכאן.
  3. 3
  4. 4
    ש״ה רבתי — לבד · בבוך 1824: בלבד.
  5. 5
    מלכותך מלכות כל עולמים · Psalms 145:13

4וזהו ענין בינה להבין דבר מתוך דבר פי׳ תוך דבר נקרא בחינת ממלא כל עלמין שהיא בחינת שם דהיינו בחינת זיו והארה הנמשך תוך עלמין.

І ось у цьому полягає зміст розуміння (Біна): зрозуміти одну річ зсередини іншої. Тобто «всередині» речі називається рівнем світла, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), — рівнем «імені», тобто рівнем сяйва й відблиску, що простягається всередині світів.

Пояснення

Біна традиційно визначається як «зрозуміти одне зсередини іншого». Тут «усередині» означає мемале коль альмін — світло, що входить у кожен світ і оживляє його; це лише «ім’я», відблиск Б‑га.

וצריך להבין מזה שאינו אלא זיו כנ״ל שהוא ית׳ הוא הסובב כל עלמין ולית מחשבה כו׳ ולאו מכל מדות אלין כלל

І з цього слід зрозуміти, що це лише відблиск, як згадано вище: Він, благословенний, є Тим, Хто охоплює всі світи (совев коль альмін), і «жодна думка [не може осягнути Його]» тощо, і [Він] «зовсім не належить до жодного з цих атрибутів».

Пояснення

З цього внутрішнього світла слід зробити висновок про те, що лежить за його межами: якщо все це — лише відблиск, то Сам Б‑г охоплює всі світи, залишаючись за межами будь-якого осягнення. Як сказано в Тікуней Зогар: «жодна думка зовсім не може осягнути Тебе», і Він «не належить до жодного з цих атрибутів».

וע״י זה נמשך להיות ואהבת את הוי״ה אלהיך ממש לדבקה בו ית׳ בא״ס ב״ה ממש כמ״ש מי לי בשמים ועמך לא חפצתי וגו׳

І завдяки цьому виникає «І любитимеш Гаваю, Б‑га твого» — воістину: щоб приліпитися до Нього, благословенного, до Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він, воістину, як написано: «Кого маю я на небесах? І крім Тебе нічого не бажаю» тощо;

Пояснення

Це споглядання приводить до «І любитимеш Гаваю, Б‑га твого» в найповнішому сенсі: до прагнення приліпитися до Самого Нескінченного, а не до будь-якого з Його проявів. Це вигук псалмоспівця: «Кого маю я на небесах? Крім Тебе нічого не бажаю».

שיהי׳ [שיהיה] רק חפצו ורצונו שהוי״ה אור א״ס ב״ה עצמו יהיה אלהיך שורה בקרבך דהיינו שיהא גילוי אור א״ס ב״ה עצמו על נפשו

щоб єдиним його бажанням і волею було, щоб сама Гавая — Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — була «твоїм Б‑гом» і перебувала в тобі; тобто щоб Нескінченне світло, благословенний Він, Само відкрилося його душі.

Пояснення

Той, хто любить, прагне, щоб Гавая — саме Нескінченне світло — стала «твоїм Б‑гом», належала тобі, перебувала в тобі й відкрилася у твоїй душі.

והיינו ע״י בכל לבבך שהוא כמ״ש אם ישים אליו לבו רוחו ונשמתו אליו יאסף כי רוח אייתי רוח ואמשיך רוח שע״י רוח האדם העולה למעלה שישים אליו

І це відбувається завдяки «всім серцем твоїм», як написано: «Якщо він зверне до Нього серце своє, Свій дух і подих Він збере до нього»; адже «дух приводить дух і притягує дух»: через дух людини, що підноситься вгору, коли вона «звертає [своє серце] до Нього»,

Пояснення

Це відбувається «всім серцем твоїм». Альтер Ребе тлумачить вірш із книги Йова так: коли людина спрямовує своє серце до Б‑га, Б‑г збирає Свій дух до цієї людини. Зоар навчає: «дух приводить дух» — пробудження людини знизу притягує Б‑жественну відповідь.

דהיינו שלבבו יכסף לדבקה בו ית׳ ולהמשיך בחי׳ גילוי אלהותו ית׳ על נפשו ותוך נפשו.

тобто коли її серце прагне приліпитися до Нього, благословенного, і притягнути одкровення Його Б‑жественності, благословенного Він, до своєї душі й усередину своєї душі,

Пояснення

«Спрямувати своє серце до Нього» означає всім серцем прагнути приліпитися до Б‑га й прагнути, щоб Його Б‑жественність відкрилася над душею та всередині неї.

אזי רוחו ונשמתו מבחינת סובב כל עלמין אליו יאסף להיות מתאסף השראתו אצלו בקרב איש ולב עמוק

тоді «Його дух і подих» — з рівня світла, що охоплює всі світи, — «Він збере до цієї людини», щоб Його присутність зібралася до цієї людини, «усередині людини й у глибокому серці».

Пояснення

Тоді «Його дух і подих» із рівня, що охоплює світи й перебуває поза ними, збираються до людини й перебувають із нею — «усередині людини й у глибокому серці».

ומזה נמשך להיות והיו הדברים האלה אשר אנכי מי שאנכי מצוך כו׳ שע״י זה נמשך גילוי אלהותו והתהוות התורה בבחינת שמים אש ומים.

І звідси виникає «І будуть ці слова, які Я (Анохі) — Хто Я є — заповідаю тобі» тощо; адже завдяки цьому притягується одкровення Його Б‑жественності й постає Тора на рівні «неба», вогню й води.

Пояснення

Далі йде наступний вірш Шма: «І будуть ці слова, які Я (Анохі) заповідаю тобі». Анохі означає Самого Б‑га — «Хто Я є». Завдяки любові відкривається Б‑жественність, і Тора постає як «небо», вогонь і вода.

כי הנה התורה קדמה אלפים שנה לעולם פי׳ עולם נקרא בחינת אש ומים והתורה גבהה מעלתה מאד בבחינת אלפים שנה שהם למעלה מבחינת עולם וכדי שתמשך לבחינת עולם

Бо Тора передувала світові на дві тисячі років. Тобто «світ» — це назва рівня вогню й води, а Тора надзвичайно висока за своїм становищем, на рівні «двох тисяч років», які перебувають вище за рівень «світу»; і щоб вона була притягнута до рівня «світу»,

Пояснення

Мідраш каже, що Тора існувала за дві тисячі років до створення світу. Тут «світ» означає вогонь і воду — атрибути (милість і стриманість), з яких будуються світи, тоді як «дві тисячі років» Тори вказують на рівень, що набагато вищий за світ. Однак Тору все одно слід притягнути до рівня «світу».

דהיינו להיות מימינו אש כו׳ שהוא רמ״ח מצות עשה שמימין ושס״ה מצות לא תעשה משמאל כו׳

тобто щоб було «З правиці Його — вогонь…», — а це 248 позитивних заповідей, які належать до правиці, та 365 заборон, які належать до лівиці, тощо, —

Пояснення

Це притягування відбувається через «По правиці Його — вогонь»: 248 позитивних заповідей Тори відповідають правій стороні (милості), а 365 заборон — лівій (стриманості).

הנה המשכה זו היא על ידי אתערותא דלתתא בואהבת בכל לבבך רוח אייתי רוח ואמשיך רוח

це притягування відбувається через пробудження знизу (ітарута делетата) — через «І любитимеш… усім серцем своїм»: «дух приводить дух і притягує дух».

Пояснення

Тору притягує вниз пробудження знизу — любов до Б‑га всім серцем, адже «дух приводить дух».

וע״י זה ודברת בם ודברת לשון הנהגה והמשכה דהיינו להיות המשכת אור א״ס ב״ה בתורה.

І завдяки цьому — «і говоритимеш про них»: «ведібарта» («і говоритимеш») — це вираз, що означає вести й притягувати, тобто притягувати в Тору Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він.

Пояснення

Потім ідуть слова «і говоритимеш про них»: слово «говорити» (дібур) також означає «вести», як у вислові «Він веде (ядбер) народи під нашу владу» (Псалми 47:4). Вимовляння слів Тори притягує Нескінченне світло в Тору.

Коротко: абзац 4

Цей центральний абзац пояснює, як людина «творить» Тору: споглядання того, що все у світах є лише відблиском Б‑га, пробуджує любов, яка прагне Самого Б‑га; це пробудження знизу притягує Нескінченне світло до Тори й переводить її з рівня, що передував світам, у світ як 613 міцвот.

Глибше

Ребе в листі, надрукованому в Лікутей Сіхот vol. 15, пояснює, що сказане в Зоарі про «один шлях і 613 шляхів» стосується міцвот, укорінених у вінці (Кетер), тоді як Тора походить від мудрості (Хохма); а слова «зібрані до нього в глибокому серці» не суперечать завершенню маамару, де йдеться лише про охоплення: внутрішньо осягається тільки невеликий відблиск (порівняй Танія, гл. 48). У власному доповненні Тора Ор до слів «Якщо він зверне до Нього серце своє» слово «збере» тлумачиться як входження світел у посудини (орот ве-келім).

Марей мекомот

  1. 1
    להבין דבר מתוך דבר . . בחי׳ ממכ״ע · לקמן קיג, ג, לקו״ת בהר כה, ב מציין לכאן.
  2. 2
    ולית מחשבה כו׳ · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17a:10–12
  3. 3
    ולית מחשבה כו׳ ולאו מכל מדות אלין כלל · Tikkunei Zohar 17b:5–7
  4. 4
    מי לי בשמים · Psalms 73:25
  5. 5
    אם ישים אליו לבו · Job 34:14
  6. 6
    רוח אייתי רוח · Zohar II, 162b
  7. 7
    בקרב איש ולב עמוק · Psalms 64:7
  8. 8
    והיו הדברים האלה אשר אנכי · Deuteronomy 6:6
  9. 9
    אנכי מי שאנכי · Zohar I, 167b
  10. 10
    התורה קדמה אלפים שנה לעולם · Midrash Tehillim 90:7
  11. 11
    פי׳ עולם נקרא בחינת אש ומים · נזכר בלקו״ת בחוקותי מח, ב.
  12. 12
    ודברת בם · Deuteronomy 6:7
  13. 13
    עולמים — פי׳ תוך דבר · מובא בלקו״ת ואתחנן ו, ג.

Тора як престол Б‑га ¶5

5וזהו ענין וידבר ה׳ אל משה שהמשכת הוי״ה להיות התורה צריך להיות המשכה תחלה לבחינת משה שהוא מבחינת כי מן המים משיתיהו.

І ось що означають слова: «Ім’я Б‑га (Гавая) промовило до Моше»: щоб низвести Гавая, аби була Тора, спершу слід здійснити низведення до рівня Моше, який належить до рівня «бо я витягла його з води».

Пояснення

Тора приходить у світ через Моше. У вірші сказано: «Гавая промовив до Моше» — вжито Ім’я Гавая, тож низведення Гавая в Тору спершу проходить через Моше. Його ім’я походить від слів «я витягла його з води», а вода Тори — це мудрість (Хохма) (абзац 11), тож Моше є каналом Б‑жественної мудрості.

וזהו השמים כסאי שהשמים היא התורה הרי היא כסא ע״ד משל שנעשה לשבת וישיבה זו היא השפלה לגבי עמידה שכשהאדם עומד הנה הוא בעל קומה וראשו ומוחו גבוהים מעל הארץ וע״י ישיבה נשפל קומתו.

І ось що означають слова: «Небеса — Мій престол»: небеса — це Тора, і вона є престолом — за аналогією — який призначений для сидіння. А сидіння — це опускання порівняно зі стоянням: коли людина стоїть, вона на весь зріст, і її голова та мозок високо над землею, а сидячи вона стає нижчою.

Пояснення

Тепер пояснюється вірш: «Небеса», тобто Тора, є «престолом» Б‑га. Престол знижує людину: коли вона стоїть, її голова високо над землею, а сидячи вона стає нижчою.

כך התורה נעשה כסא לאור א״ס ב״ה לבחינת ראשו שהיא בחינת רצונו וחכמתו ובינתו

Так Тора стає престолом для Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), хай буде благословенний Він, — для рівня Його «голови», тобто рівня Його волі (рацон), мудрості (Хохма) та розуміння (Біна);

Пояснення

Так само Тора є «престолом», на якому «сидить» Б‑гова «голова» — Його воля, мудрість і розуміння, тобто вони опускаються.

דאנת חכים ולא בחכמה ידיעא ומבין ולא בבינה ידיעא ובתורה יורדים ומשתלשלים חכמתו ובינתו בדברים גשמיים כתפילין וציצית וצדקה ותרומות ומעשרות וקרבנות כו׳:

адже «Ти мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати, і розумієш, але не розумінням, яке можна пізнати»; а в Торі Його Хохма та Біна спускаються й поступово розгортаються у фізичних речах, таких як тфілін (філактерії), цицит (ритуальні китиці), благодійність, терумот (відокремлені приношення), десятини та жертви тощо.

Пояснення

У Тіккуней Зоар про Б‑га сказано: «Ти мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати; Ти розумієш, але не розумінням, яке можна пізнати». Та через Тору ця непізнавана мудрість спускається й убирається у фізичні міцвот (заповіді) — тфілін, цицит, благодійність, терумот і десятини, жертви.

Коротко: абзац 5

Цей абзац відповідає на першу частину запитання: «небеса», які є престолом Б‑га, — це Тора, у якій сама воля та мудрість Б‑га «сидять», тобто опускаються до фізичних міцвот через канал Моше.

Глибше

Рукописна примітка пов’язує слова «Ім’я Гавая промовило до Моше» з Iggeres HaKodesh 12, де просте Ім’я Гавая в усій Торі відноситься до атрибута краси (Тіферет); інша примітка пов’язує слова про Моше, «витягнутого з води», зі словами «Тора походить від Хохми» — можливо, тому її називають «Торою Моше».»

Марей мекомот

  1. 1
    וזהו ענין וידבר ה׳ אל משה · ”לכמוני השפל הדל נראה דזה הוא עפ״י מה דאיתא באגה״ק סי׳ יב וז״ל: ולכן סתם שם הוי׳ ב״ה שבכל התורה מורה על מדת התפארת כו׳ ע״ש, ואם שגיתי ה׳ יכפר בעדי” — הג״ה בכת״י על תו״א הנ״ל.
  2. 2
    לבחינת משה שהוא מבחי׳ כי מן המים משיתיהו · ”נראה דזהו ע״פ מש״כ לקמן בד״ה והנה זהו דרך כלל כו׳ ושם וז״ל שמים שם מים דאורייתא מחכמה נפקת, ואולי אפשר לתת טעם שנק׳ תורת משה — מטעם הזה דאורייתא מחכמה נפקת — ומשה מן המים משיתיהו וד״ל” — הג״ה בכת״י על תו״א הנ״ל.
  3. 3
    כי מן המים משיתיהו · Exodus 2:10
  4. 4
    שו״ה הרי היא — כסא ע״ד · בכת״י: הרי היא כסאי כמו כסא: עד״מ.
  5. 5
  6. 6
    דאנת חכים ולא בחכמה ידיעא ומבין ולא בבינה ידיעא · Tikkunei Zohar 17b:3–4
  7. 7
    ומעשרות וקרבנות · נתבאר באוה״ת בהעלותך ע׳ שסד.

Підніжжя: піднесення ноги ¶6–10

6והארץ הדום רגלי. הדום בלשון הפסוק הוא כמו שרפרף בלשון הגמרא שהוא ג״כ כסא קטן.

«А земля — підніжок для Моїх ніг». Гадом (підніжок) мовою вірша відповідає шрафрафу мовою Гемари, який також є невеликим сидінням.

Пояснення

Тепер — друга частина вірша: «А земля — підніжок для Моїх ніг». Біблійне слово гадом — це те, що в Талмуді називають шрафрафом: невеликим сидінням.

והוא מה שמעמידין תחת רגלי היושב להגביה הרגל מעל הארץ וע״ז אמרו בגמ׳ [בגמרא] על פסוק כרסון רמיו אחד לכסא ואחד לשרפרף. כסא הוא הגדול שיושבין עליו ושרפרף הוא הקטן שמעמידין תחת הרגלים.

Це те, що ставлять під ноги того, хто сидить, щоб підняти ступню над землею. Саме про це сказано в Гемарі щодо вірша «престоли були поставлені»: один — для престолу, а другий — для підніжка. Престол — великий, на якому сидять, а підніжок — малий, який ставлять під ноги.

Пояснення

Підніжок піднімає ноги того, хто сидить. Талмуд тлумачить множину «престоли» у видінні Даниїла як один престол і один підніжок.

Коротко: абзац 6

У цьому абзаці визначається, що таке підніжок: невелике сидіння, яке піднімає ноги над землею. Це готує до пояснення того, що означає «земля», яка є підніжком для Б‑га.

Марей мекомот

  1. 1
    אמרו בגמרא על פסוק כרסון רמיו · Daniel 7:9

7והענין כי הנה כנסת ישראל נקרא רגל כמ״ש בנים אתם לה׳ אלהיכם וברא כרעא דאבוה

Пояснення таке: громаду Ізраїлю називають «ногою», як сказано: «Ви — діти Гавая, Б‑га вашого», і «син — це нога свого батька».

Пояснення

Чому земля є підніжжям Б‑га? Бо єврейський народ називають «ногою» Б‑га: вони Його діти, а в талмудичному вислові сказано: «син — це нога свого батька», тобто продовження батька.

והנה כמו ע״ד משל שנמצא מעלה יתירה ברגל מה שאין בראש שהרגלים הם המהלכים והם נושאים את הראש ומוליכין אותו למחוז חפצו ונמצא הראש צריך להרגל

Тепер, як приклад, у нозі є перевага, якої немає в голові: саме ноги ходять, вони несуть голову й приводять її туди, куди вона бажає дістатися. Отже, голова потребує ноги.

Пояснення

У певному сенсі нога перевершує голову: ноги несуть голову й приводять її туди, куди вона хоче потрапити, тому голова потребує їх.

וגם גידי הראש וחיותו שהדם הוא הנפש הם ברגלים וכשמקיזין דם מהרגל מתרפא הראש ומתקיים

Крім того, в ногах проходять вени, що живлять голову, і її життєва сила — адже «кров є душею»; коли ж випускають кров із ноги, голова зцілюється й підтримується.

Пояснення

До того ж вени, що живлять голову, проходять через ноги, а «кров є душею» — її життєвою силою. Тому кровопускання з ноги (лікувальний засіб того часу) могло зцілити голову.

וכן כמה רפואות יש שעושין ברגלים ומתרפא הראש ובבחינה זו נקרא הרגל ראש והראש רגל שהוא למטה מהרגל במדרגה זו.

Так само є чимало лікувальних засобів, які застосовують до ніг і завдяки яким зцілюється голова. У цьому аспекті нога називається головою, а голова — ногою, бо на цьому рівні вона нижча за ногу.

Пояснення

Інші лікувальні засоби, що застосовують до ніг, також зцілюють голову. У цьому аспекті нога є «головою», а голова — «ногою», адже голова залежить від ноги.

Коротко: абзац 7

У цьому абзаці вводиться приклад ноги: хоча вона найнижча, вона несе голову й навіть зцілює її, тож у певному аспекті стоїть вище за неї. Єврейський народ є «ногою» Б‑га саме в цьому сенсі.

Глибше

У примітці видавництва «Кегот» пояснюється, у чому полягає перевага ноги «в цьому аспекті»: найнижчий рівень слугує посудиною для найвищого, так само як голова є посудиною для інтелекту. Саме тому найнижчий світ є оселею для сутності Б‑га, тоді як вищі світи вміщують лише Його розкриття (Танія розд. 36; Iggeres HaKodesh 20).

Марей мекомот

  1. 1
    והענין כי הנה כנס״י · ראה סה״מ תרכ״ז [הוצאת תש״ס] עמוד סז.
  2. 2
    וברא כרעא דאבוה · Yevamot 3a:2–4
  3. 3
    וברא כרעא דאבוה · Tosafot on Yevamot 3a:7
  4. 4
    שהדם הוא הנפש · Deuteronomy 12:23
  5. 5
    וכן כמה רפואות יש שעושין ברגלים · ראה לקו״ת מסעי צ, ג ”וגם לרפואת הראש הוא ע״י הרגל שמשימין במים חמין וכדומה לפי שיש גידי הראש בהרגל” ע״ש שמציין לכאן. וראה בסה״מ תרל״ב כרך ב ע׳ שעח.
  6. 6
    ובבחינה זו נקרא הרגל ראש . . שסופן הוא תחילתן שבחי׳ הרגל נקרא ראש · Tanya, Likkutei Amarim 36:5
  7. 7
    בנים אתה לה׳ · Deuteronomy 14:1

8וכך הוא למעלה על ידי התכללות המשכות המדרגות נעוץ תחילתן בסופן וסופן בתחילתן אור ישר ואור חוזר

Так само й угорі: завдяки взаємному включенню протягувань різних рівнів «їхній початок закладений у кінці, а кінець — у початку» — це пряме світло і світло повернене.

Пояснення

Тепер образ ноги застосовується до духовних рівнів. Оскільки рівні включені один в одного, справджується принцип Сефер Єціра: «їхній початок закладений у кінці, а кінець — у початку». Кабала називає ці два напрямки «прямим світлом» і «поверненим світлом».

אור ישר נקרא מלמעלה למטה כל מה שלמעלה הוא העליון ואור חוזר ממטה למעלה כל מה שלמטה הוא העליון וזהו נעוץ תחילתן בסופן שסופן הוא תחילתן שבחינת הרגל נקרא ראש.

Пряме світло рухається згори вниз, [де] все, що вище, є вищим; а повернене світло рухається знизу вгору, [де] все, що нижче, є вищим. І це означає: «їхній початок закладений у кінці», тобто кінець їхній є їхнім початком, адже рівень ноги називається головою.

Пояснення

Пряме світло спускається згори, і в ньому вище є вищим; повернене світло піднімається знизу, і в ньому нижче є вищим. Отже, кінець стає також початком: «нога» стає «головою».

וישראל נקראו ראשית וכתיב וירא ראשית לו וע״י אתערותא דלתתא נעשה למעלה תיקון אורות עליונים וזהו שמצינו במשה שבחטא העגל נטלו ממנו אלף אורות (ובשבת חוזרין ונותנין אליו במתנה וזהו ישמח משה במתנת חלקו)

Ізраїль названо «першиною» (рейшит), і написано: «І побачив він першину для себе». А завдяки пробудженню знизу (ітарута делетата) угорі відбувається виправлення вищих світел. І саме це ми бачимо на прикладі Моше: через гріх золотого тельця в нього забрали тисячу світел (а в Шабат їх повертають йому як дар; це і є «Моше радіє дарові своєї частки»);

Пояснення

Ізраїль названо рейшит — «першиною»; це слово споріднене з рош — «голова», хоча Ізраїль є «ногою». Мідраш тлумачить слова «І побачив Він першину для Себе» як сказані про Моше. Служіння Ізраїлю знизу виправляє світла вгорі. Це видно на прикладі Моше: через гріх золотого тельця він утратив тисячу світел, які повертаються до нього щосуботи (у молитві Шабату сказано: «Моше радіє дарові своєї частки»).

ועל זה רמזו רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] במ״ש ע״פ לך רד רד מגדולתך כלום נתתי לך גדולה אלא בשביל ישראל

І на це натякнули наші мудреці, сказавши про вірш «Іди, зійди»: «Зійди зі своєї величі; хіба Я дав тобі велич не заради Ізраїлю?»

Пояснення

Талмуд говорить, що після гріха Б‑г сказав Моше: «Зійди зі своєї величі; хіба Я дав тобі велич не заради Ізраїлю?»

והיינו לפי שהיו ישראל בבחינת הרגל שלו וכמ״ש שש מאות אלף רגלי העם אשר אנכי בקרבו והם היו לו בחינת מקיף ובחינת ראש אף שהם היו לו בבחינת רגל ודאי.

Це тому, що Ізраїль був на рівні його «ноги», як написано: «Шістсот тисяч піших (раглей) народу, серед якого я перебуваю». І вони були для нього рівнем охоплюючого світла й рівнем голови, хоча, безперечно, були для нього на рівні ноги.

Пояснення

Велич Моше залежала від Ізраїлю, адже Ізраїль був його «ногою»: сам він назвав їх «шістсот тисяч піших» (раглей, дослівно «нігами»), народом, серед якого перебував. Хоч вони були його ногами, вони водночас були для нього охоплюючим світлом і головою.

וכך הוא בכל ישראל ע״י שמתקן מעשיו שהם בכח המעשה בעשי׳ [בעשיה] גשמיות בבחי׳ רגלים נעשה מוחו ולבו זכים אלף פעמים ככה.

Так само і з кожним євреєм: виправляючи свої вчинки, що належать до сфери дії — до матеріальної діяльності, — тобто рівня ніг, він робить свій розум і серце в тисячу разів чистішими.

Пояснення

Те саме стосується кожного єврея: його практичні вчинки — «ноги» його душі. Коли він їх виправляє, його розум і серце очищуються в тисячу разів.

Коротко: абзац 8

У цьому уривку пояснюється, чому найнижчий рівень може бути найвищим: у «поверненому світлі», що йде знизу, кінець стає початком. Ізраїль, «нога», є також «головою»: велич Моше залежала від Ізраїлю, а матеріальні вчинки людини очищують її розум і серце.

Глибше

Цемах Цедек (Ор га-Тора, Ханука) пояснює причину такого устрою: спуск є зниженням, тож вищий рівень може залишатися вдягненим у нижчий лише тому, що нижчий має якість, якої бракує вищому. Ребе (Лікутей Сіхот vol. 6) пояснює, що тисяча світел — це не просто додаткове світло всередині наявного рівня Моше, а зміна рівня, подібна до переходу від Аврама до Авраама.

Марей мекомот

  1. 1
    נעוץ תחילתן בסופן · ספר יצירה פ״א מ״ז. ראה גם לקמן נב, א. ראה לקו״ת תצא לה, ב. ביאוה״ז לצ״צ ח״ב ע׳ תר ומציין שם לכמה דרושים. וראה בלקו״ש ח״ו ע׳ 19 בהערה 57 ”החידוש שבסוף מעשה במחשבה תחלה על נעוץ תחלתן בסופן”. בארוכה באוה״ת כאן כרך ג תעג, ב מלקו״ת לג״פ. וראה גם בד״ה ועמדו רגליו — תר״ל ע׳ שכ. ובד״ה ועתה יגדל נא תרל״ב כרך ב ע׳ שסז ואילך. באוה״ת חנוכה תתקכט, ב כ׳ הטעם ”שהוסד כן הוא כדי להיות קיום המשכת האור בעולמות שהרי הירידה הוא השפלה . . אך כאשר ימצא בהתחתון בחי׳ ומדריגה מה שאין נמצא בהעליון לכך יתקיים התלבשות העליון בתחתון” ע״ש.
  2. 2
    נעוץ תחילתן בסופן וסופן בתחילתן · Sefer Yetzirah 1:7
  3. 3
    אור ישר ואור חוזר · באוה״ת בראשית תתרכו, א מציין ע״ז ”אינו דומה לבחי׳ עגולים, שבבחי׳ עגולים לא יש כלל ראש וסוף . . אבל כאן הכוונה שיש ראש וסוף רק שמלמעלה למטה החכמה ראש והמל׳ סוף ומלמטלמ״ע בהיפוך”. וראה באוה״ת פ׳ ואתחנן ע׳ קעד וע׳ רצג ואילך למה דוקא נתב״ס ולא באמצען.
  4. 4
    וישראל נקראו ראשית · ”ע׳ תו״ח פ׳ חיי שרה בד״ה והנערה טובת מראה כו׳ בסי׳ כו. בד״ה ומעתה יש להקדים עוד ענין א׳ כו׳ [##]”. הג״ה בכת״י על תו״א הנ״ל.
  5. 5
    וישראל נקראו ראשית · Rashi on Genesis 1:1:2
  6. 6
    וישראל נקראו ראשית · Jeremiah 2:3
  7. 7
    וירא ראשית לו · Deuteronomy 33:21
  8. 8
    וירא ראשית לו · Bereshit Rabbah 1:4
  9. 9
    נטלו ממנו אלף אורות (ובשבת חוזרין · בלקו״ת ברכה צג, ג ”פע״ח שער השבת פ״ח בענין ישמח משה כו׳ אלף חלקים של אור כו׳”. וראה לקו״ת להאריז״ל ס״פ תשא. שם ר״פ ויקרא. עיין בזה בספר הלקוטים בהעלותך עה״פ והאיש משה ענו מאד. ולפענ״ד נראה, שהאלף אורות או המשכה הנ״ל אין זה ענין של תוספות אור בנשמה שתוכל להוסיף כח בעבודתה אבל נשארת במדריגתה . . אלא ב׳ ענינים הנ״ל הם ע״ד השינוי מאברם לאברהם. לקו״ש ח״ו ע׳ 245 ע״ש בארוכה. קטע מכאן מובא בד״ה פסל לך תרל״ב ע׳ פב. בענין אלף אורות — ראה ד״ה ישמח משה תרל״ח. בסה״מ תרמ״ג ע׳ לא כ׳ שאין הגוף מזדכך ע״י מצות מעשיות ומפרש שכאן בתו״א ”אמר רק מוחו ולבו זכים היינו שיזדככו המוח והלב להבין גדולת אוא״ס ב״ה ויהי׳ מקושר לאלקות . . צ״ל דקדוק לשונו הק׳ שע״י מצות מעשיות נע׳ מוחו ולבו זכים אלף פעמים ככה מהו המספר אלף פעמים דוקא, ולמה מוחו ולבו דוקא”. ראה ג״כ לקו״ש חכ״ב ע׳ 349. חכ״ג ע׳ 335.
  10. 10
    (ובשבת . . חלקו) · המוסגר נמצא גם בכת״י מאמרי אדה״ז.
  11. 11
    לך רד מגדולתך · Berakhot 32a:14
  12. 12
  13. 13
    שש מאות אלף רגלי העם · Numbers 11:21
  14. 14
    שו״ה שלו — בקרבו · בכת״י נוסף: שהוא הי׳ בקרבם: והם.
  15. 15
    מוחו ולבו זכים · ”כמו מים זכים והבן”. הג״ה בכת״י על תו״א.
  16. 16
    אלף פעמים ככה · ע׳ באוה״ת בראשית ח״ו תתרכו, ב ואילך, ובפ׳ בחוקותי ע׳ רד. ובתורת שמואל תרכ״ז ע׳ עא מוסיף: והיינו לפי שכל ישראל מעורבים זב״ז תחתון בעליון ועליון בתחתון כו׳ עכ״ל. וראה לקמן עח, ב. ובמ״מ ללקו״ת ואתחנן יב, ג.

9והנה להיות הדום לבחינת רגל שהוא בחינת כנסת ישראל דהיינו להגביה׳ [להגביהה] ולהעלותה ממטה למעלה הוא ע״י בחי׳ הארץ שהם מצות מעשיות וכללותן היא הצדקה

Тепер, щоб для рівня ноги (бхіни), який є рівнем Громади Ізраїлю, був «підніжок», — тобто щоб піднести її й підняти знизу вгору, — [це] здійснюється через рівень «землі», тобто практичні міцвот; їхній загальний і сукупний зміст (клалут) — це благодійність.

Пояснення

Тепер про сам «підніжок»: він підносить «ногу» — єврейський народ. Підносить його «земля», тобто практичні міцвот, а їхній загальний і сукупний зміст — благодійність.

ועל זה נאמר צדקה תרומם גוי תרומם ממטה למעלה והגבהה והעלאה זו היא בבחינת גוי שהם אותיות ג׳ ו׳ י׳ דהיינו העלאת המדות שנחלקין דרך כלל לג׳ בחינות חסד דין רחמים

І про це сказано: «Благодійність звеличує народ (гой)» — звеличує його знизу вгору. Це піднесення відбувається на рівні слова «гой», яке складається з літер гімель, вав і йуд; тобто підносяться емоційні атрибути, що загалом поділяються на три рівні: милість, суд і милосердя.

Пояснення

У книзі Приповістей сказано: «Благодійність звеличує народ (гой)». Слово «гой» пишеться літерами гімель, вав і йуд. Ці літери натякають на процес: емоційні атрибути, що поділяються на три групи — милість, суд і милосердя, — підносяться вгору.

(כי נה״י [נצח הוד יסוד] אינו אלא התפשטות חג״ת [חסד גבורה תפארת] וענפיהן) והתעלותן היא לבחינת יו״ד שהיא בחינת החכמה ע״י הוא״ו שהוא הממשיך ומחבר המחשבה כו׳

(Бо перемога (Нецах), велич (Ход) і основа (Йесод) — лише продовження милості (Хесед), стриманості (Гвура) і краси (Тіферет) та їхніх відгалужень); їхнє піднесення відбувається до рівня йуд, який є рівнем мудрості (Хохма), через вав, що притягує думку донизу й поєднує її тощо.

Пояснення

(Три нижні сфери духовного прояву (сфірот) — Нецах, Ход і Йесод — є лише продовженнями перших трьох.) Ці три (гімель) підносяться до йуд, що позначає Хохму, через вав — пряму лінію, яка поєднує думку й притягує її донизу.

ככה ממש נעשה למטה בנפש האדם העלאת המדות בשכלו ובינתו כי כשהמדות נפרדות מהשכל הם נחשבות לדבר בפני עצמו.

Так само відбувається внизу, у душі людини: емоційні атрибути підносяться до її інтелекту й розуміння. Адже коли атрибути відокремлені від інтелекту, вони вважаються чимось самостійним.

Пояснення

Те саме відбувається в людині: її емоції підносяться до її розуму. Коли емоції відірвані від розуміння, вони стають окремою силою, що діє сама по собі.

Коротко: абзац 9

У цьому абзаці пояснюється, що робить підніжок: практичні міцвот, а передусім благодійність, підносять «ногу» — єврейський народ, — а емоційні атрибути вводяться в мудрість як у вищих світах, так і в душі людини.

Глибше

Цемах Цедек (Ор га-Тора, Ханука) зазначає, що в цьому маамарі слова «земля — підніжок Моїх ніг» стосуються Б‑жественної душі, тоді як у маамарі «І зроблю твої вікна з кадкоду» вони стосуються тваринної душі.

Марей мекомот

  1. 1
    הדום . . להגביה · באוה״ת פ׳ בראשית א, א מציין ע״ז וז״ל: ר״ל שלא יהיו רגליה יורדות מות ע׳ זח״א ויחי דף רכא, ב והיינו שמשפילים א״ע בתאוות גשמיות שמזה נמשך שגם למעלה נשפל ההמשכה בהיכלות הקליפות כי יעקב חבל נחלתו כמ״ש ע״פ ואני נתתי לכם שכם אחד וז״ס גלות השכינה” עכ״ל ע״ש. וכ״ה באוה״ת נ״ך ח״א ע׳ שיב.
  2. 2
    צדקה תרומם גוי · Proverbs 14:34
  3. 3
    אותיות ג׳ ו׳ י׳ · באוה״ת בראשית כרך ג חנוכה תתקלא, ב מציין ”וע׳ בד״ה השמים כסאי בד״ה והארץ הדום רגלי . . דקאי על נה״א, ובד״ה ושמתי כדכד פי׳ דקאי על נה״ב”. [לקו״ת ראה כה, א ”חטאתם של ישראל הוא הגורם חסד לאומים”]. וראה שם תתרלו, ב. אוה״ת נ״ך ע׳ תר מציין לכאן. סה״מ תרל״ח ע׳ ער. ראה לקמן לח, ד שמגביה את בחי׳ היו״ד שבאה למעלה מעלה.
  4. 4
    בבחינת גוי שהם אותיות ג׳ ו׳ י׳ . . חסד דין רחמים · ראה באוה״ת בראשית כרך א קלח, ב. כרך ו תתרלו, ב. וראה לקו״ש חל״ג ע׳ 226 הערה 27.
  5. 5
    חסד דין רחמים · ראה אוה״ת ואתחנן ע׳ רצז.
  6. 6
    נה״י אינו אלא התפשטות חג״ת וענפיה · ראה לקמן נ, ד שענין נה״י הוא עד״מ כליות יועצות איך להשפיע. וראה באוה״ת שבת שובה ע׳ א׳תקכד.

10ולכן יש לך אדם שמתעורר לבו בשעת התפלה וכיוצא בה שאז היא שעת גדלות המוחין ואח״כ חולפת ועוברת האהבה ופונה לדרכו מהיפך להיפך באין מבין כי הם שני הפכים

І тому буває людина, серце якої пробуджується під час молитви тощо, бо це час розширення інтелектуальних сил (мохін; ґадлус га-мохін); а згодом любов минає й відходить, і людина повертає на свій шлях — від однієї крайності до іншої, не розуміючи, що це дві протилежності.

Пояснення

Це описує знайоме переживання: під час молитви, коли розум розширюється завдяки роздумуванню, серце людини сповнюється любов’ю до Б‑га; згодом це почуття зникає, і людина йде своїм шляхом, кидаючись від однієї крайності до іншої, не помічаючи, що це дві протилежності.

והיינו מפני שהמדות נפרדים מהשכל משא״כ בהתכללותן כו׳ והרי אז הוא עילוי המדות ביתר שאת שנעשו בחינת מוחין

І це тому, що емоційні атрибути (мідот) відокремлені від інтелекту; натомість, коли вони взаємно включені одна в одну тощо, відбувається надзвичайне піднесення атрибутів, адже вони набувають рівня мохін.

Пояснення

Так стається тому, що її емоції не були інтегровані з її розумінням. Коли емоції інтегровані в інтелект, вони підносяться на значно вищий рівень, самі стаючи «інтелектом», і тому зберігаються.

וזהו בכל נפשך דהיינו בכל כחות הנפש אפילו בבחינת רגל שגם בחינת הרגל תרום ותגביה:

І це — «усією душею», тобто всіма силами душі, навіть рівнем стопи, — щоб і рівень стопи був піднесений і піднятий.

Пояснення

Це означає любити Б‑га «усією душею»: усіма силами душі, зокрема й найнижчим рівнем — «стопою», яку теж необхідно піднести.

Коротко: абзац 10

У цьому абзаці наведено практичний приклад: любов, яку людина відчуває лише під час молитви, згасає, бо емоції відокремлені від розуму; коли їх підносять до розуму, вони стають стійкими, і навіть найнижчі сили підносяться.

Марей мекомот

  1. 1
    בכל נפשך · Deuteronomy 6:5
  2. 2
    שו״ה בבחינת — תרום ותגביה · בכת״י: תגביה ותרום כנ״ל.

Небеса й земля в Торі ¶11

11והנה זהו דרך כלל שנק׳ שמים וארץ תורה ומצות ודרך פרט בתורה עצמה שמים זו תורה שבכתב שמים שם מים דאורייתא מחכמה נפקת וארץ נקרא תורה שבע״פ [שבעל פה]

Отже, загалом Тора і міцвос називаються небом і землею. А в особливому сенсі — у самій Торі: «небо» — це Письмова Тора; «шамаїм» читається як «шам маїм» («є вода»), адже Тора походить від мудрості (Хохма), — а «земля» — це назва Усної Тори,

Пояснення

Загалом небо й земля — це Тора і міцвос. Усередині самої Тори «небо» означає Письмову Тору: «шамаїм» прочитується як «шам маїм» — «є вода», а вода символізує Хохму, з якої походить Тора, як сказано в Зогарі. «Земля» означає Усну Тору.

כי ארץ מלשון רצון כמאמר רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] למה נקרא שמה ארץ שרצתה כו׳ וארץ אותיות א׳ רץ כו׳

бо ерец походить від слова «воля» (рацон), як кажуть наші Мудреці: «Чому її називають ерец? Бо вона забажала (рацса)» тощо; а літери слова ерец можна також прочитати як «алеф рац» («алеф біжить») тощо.

Пояснення

Мідраш каже, що землю назвали ерец, бо вона «захотіла» (рацса) здійснити волю свого Творця; літери слова ерец можна також прочитати як «алеф рац» — «алеф біжить». Отже, «земля» означає волю й прагнення.

והענין כי תורה שבע״פ [שבעל פה] היא השגת תכלית הרצון לידע איך ומה כגון סוכה שהיא גבוה כו׳ שאין זה מבואר בתורה שבכתב

Суть у тому, що Усна Тора — це осягнення остаточного наміру волі: щоб знати, як і що, наприклад, [закон про] сукку [ритуальну будову для свята Суккот], яка є високою тощо, про що не сказано в Письмовій Торі.

Пояснення

Усна Тора дає змогу осягнути, чого саме вимагає воля Б‑га: як і що потрібно робити. Наприклад, сукка не може бути вищою за двадцять ліктів; цієї подробиці немає в Письмовій Торі.

ותושב״כ [ותורה שבכתב] היא רק בחי׳ אותיות להיות כדמותן בצלמן שהן שמותיו של הקב״ה

А Письмова Тора — це лише рівень літер (бхіна), [які слід читати] у їхній подобі й образі; вони є Іменами Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху).

Пояснення

Письмова Тора складається з літер, які читають саме так, як вони записані; її слова — це Імена Б‑га, як пише Нахманід.

ולכן נקרא קורא בתורה כמו שקורא בשם והיינו מלמעלה למטה אבל תורה שבע״פ [שבעל פה] עיקרה ממטה למעלה ע״י השגת הרצון בנפש תכלל הנפש במקורה למעלה.

Тому кажуть, що Тору «читають» (коре), так само як «називають» (коре) ім’я; це спрямовано згори вниз. Але сутність Усної Тори — рух знизу вгору: через осягнення волі в душі душа включається у своє джерело нагорі.

Пояснення

Тому про читання Тори кажуть «коре», так само як про називання імені; цей рух іде згори вниз. Усна Тора діє знизу вгору: осягаючи волю Б‑га власним розумом, душа людини включається у своє джерело.

ושלשה נקראו ארץ כנסת ישראל ותורה שבע״פ [שבעל פה] ומצות וכולן נרמזין במקרא אחד. ארץ ארץ ארץ שמעי דבר ה׳:

І три речі називаються «землею»: громада Ізраїлю, Усна Тора і міцвос; на всі три натякає один вірш: «Земле, земле, земле, почуй слово Гавая».

Пояснення

«Землею» називаються три речі: єврейський народ, Усна Тора і міцвос. Потрійне звернення Єремії «земле, земле, земле» натякає на всі три.

Коротко: абзац 11

У цьому абзаці уточнюється відповідність неба й землі: загалом це Тора і міцвос, а всередині самої Тори небо — це Письмова Тора, що сходить згори, тоді як земля — Усна Тора, в якій людина осягає волю Б‑га й підноситься до її джерела.

Глибше

Цемах-Цедек (Ор га-Тора, Shir HaShirim) зазначає, що в одному поясненні цього вірша небо пов’язується з рацо (прагненням угору), а земля — з шов (поверненням), тоді як в іншому («Як нові небеса») земля означає рацо, а небо — шов, як у цьому абзаці, де ерец прочитується як рац — «біжить». Обидва пояснення правильні: любов може підноситися знизу (рацо), а може спливати згори (шов).

Марей мекомот

  1. 1
    שמים שם מים · ע׳ באוה״ת פ׳ עקב ע׳ תרה בארוכה.
  2. 2
    דאורייתא מחכמה נפקת · Zohar II, 121a
  3. 3
    דאורייתא מחכמה נפקת · Zohar, Yitro 21:378–22:389
  4. 4
    למה נקרא שמה ארץ שרצתה · Bereshit Rabbah 5:7
  5. 5
    למה נקרא שמה ארץ שרצתה · Bereshit Rabbah 5:8
  6. 6
    שו״ה א׳ רץ כו׳ · בכת״י אין תי׳ ”כו׳”. — ולכאורה הוא מיותר.
  7. 7
    סוכה שהיא גבוה · Mishnah Sukkah 1:1
  8. 8
    ותושב״כ . . שהן שמותיו של הקב״ה · רמב״ן עה״ת בהקדמה, יונת אלם פכ״ט.
  9. 9
    שו״ה אבל תורה — בנפש · בכת״י ליתא תי׳ זו.
  10. 10
    ושלשה נקראו ארץ · ראה ד״ה השמים כסאי תשמ״א. בהג״ה בכת״י מחסיד על תו״א מעיר כאן ”ע׳ בד״ה כי כאשר השמים, עיין ותבין זאת, כי לכאורה עד כה דבריו שכנס״י נק׳ רגל רק מצות ותושבע״פ נק׳ ארץ”. ראה גם אוה״ת בראשית כרך ו תתרלז, א.
  11. 11
    ושלשה נקראו . . דבר ה׳ · בבוך 1092, 2044 כ״ז נמצא במוסגר.
  12. 12
    ארץ ארץ שמעי דבר ה׳ · Jeremiah 22:29

Дім: молитва ¶12–14

12אך אי זה בית כו׳ כי הכסא והשרפרף אין דרכן להעמידן בחוץ אלא בתוך הבית ובחי׳ בית היינו בכל מאדך שהוא בבחי׳ מקיף

Але «який дім» тощо: адже трон і підніжок зазвичай не ставлять надворі, а в домі. А рівень «дому» — це «усією мірою своєї сили», що належить до охоплювального аспекту,

Пояснення

Тепер розглядається останнє запитання у вірші: «який дім?» Трон і підніжок стоять у домі. «Дім» — це «усією мірою своєї сили» (меодеха, буквально — «твоє дуже багато»): любов, що виходить за будь-які межі й охоплює, а не входить усередину.

כמו ע״ד משל בית שהוא מקיף את האדם בגגו ובקירותיו ובית זה הוא בית תפלה

так само, як, образно кажучи, дім охоплює людину своїм дахом і стінами. І цей дім — дім молитви;

Пояснення

Дім охоплює людину дахом і стінами; цей «дім» — молитва.

שע״י התפלה ח״י פעמים ברוך אתה כו׳ היא המשכת מקיפין מבחי׳ סוכ״ע (והיא בחי׳ רוחו ונשמתו אליו יאסף כנ״ל) שהם נמשכין ע״י כריעות והשתחויות באבות ובהודאה תחלה וסוף שהם בחינת ביטול.

бо через молитву — вісімнадцять разів «Благословенний Ти» тощо — відбувається притягнення охоплювальних світел із рівня світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін) (і це рівень слів «Його дух і Його дихання Він збере до Себе», як зазначалося вище), які притягуються завдяки поклонам і ницьким поклонам у [благословенні] Праотців і в [благословенні] Подяки — на початку й наприкінці, що є рівнем самоусунення (бітуль).

Пояснення

В Аміді (центральній молитві, що читається стоячи) вісімнадцять разів промовляють «Благословенний Ти», і через неї притягується охоплювальне світло від совев коль альмін — світла, що перебуває поза світами; це «дух і дихання», зібрані до людини, як у пункті 4. Воно притягується завдяки поклонам на початку й наприкінці першого благословення та благословення Подяки; ці поклони виражають самоусунення.

והענין כי אי אפשר להיות גילוי אור א״ס ב״ה דלית מחשבה תפיסא ביה כלל ולאו מכל מדות וכו׳ בבחינת פנימיות הלב רק מעט מזעיר הארה בעלמא

А суть полягає ось у чому: неможливе розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — про яке сказано: «жодна думка зовсім не може осягнути Його» і «Він не належить до жодного з атрибутів» тощо, — у внутрішньому вимірі (пніміют) серця, окрім як у дуже малій мірі, лише слабким відблиском;

Пояснення

Чому це світло має бути охоплювальним? Нескінченне світло перебуває поза межами будь-якої думки й будь-яких атрибутів, тож внутрішньо серце може сприйняти від нього лише крихітний відблиск.

ואפילו גילוי במוח והשגה לית מחשבה כו׳ רק בבחי׳ מקיף וסובב לבד וע״ז נאמר ואל זה אביט שרומז על בחינת תפלה.

і навіть розкриття в розумі та осягнення — «жодна думка [не може осягнути]» тощо — [можливі] лише в охоплювальному й оточувальному аспекті. І про це сказано: «І на цього Я погляну», що натякає на рівень молитви.

Пояснення

Навіть розум не може осягнути це; воно може бути присутнім лише як світло, що охоплює. Про це Б‑г говорить у наступному вірші: «І на цього Я погляну», натякаючи на молитву.

Коротко: абзац 12

У цьому абзаці пояснюється, що «дім» — це молитва: завдяки поклонам і самоусуненню вона притягує охоплювальне світло, яке перебуває поза світами. Ні серце, ні розум не можуть вмістити його; воно може лише охоплювати людину, наче дім.

Глибше

У примітці Kehot сказано, що в кількох рукописах немає слів від «і оточувальному» до «І на цього Я погляну»; висловлено припущення, що їх міг додати Цемах-Цедек.

Марей мекомот

  1. 1
    אי זה בית · Isaiah 66:1
  2. 2
    ובחי׳ בית היינו בכל מאדך · מובא באוה״ת במדבר כרך ו ע׳ א׳תתקו ע״ש בפי׳ בכל מאדך.
  3. 3
    בכל מאדך · Deuteronomy 6:5
  4. 4
    אך אי זה בית . . בכל מאדך שהוא בבחי מקיף · באוה״ת במדבר כרך ג פ׳ בלק (בהוצאה חדשה) בהוספות ע׳ 74 מציין לכאן.
  5. 5
    בגגו ובקירותיו · בסה״מ תרל״ח ע׳ רמ נוסף: [ועמ״ש בד״ה מזמור שיר חנוכת הבית]. =ֿלקו״ת ברכה צח, ד ואילך.
  6. 6
    רוחו ונשמתו אליו יאסף · Job 34:14
  7. 7
    כריעות והשתחויות באבות ובהודאה תחלה וסוף · Berakhot 34a:14
  8. 8
    דלית מחשבה תפיסא ביה כלל · Tikkunei Zohar 17a:10–12
  9. 9
    ולאו מכל מדות · Tikkunei Zohar 17b:5–7
  10. 10
    שו״ה וסובב — זה אביט . . אל זה אביט · בכמה כת״י ליתא, ואולי זה הוספה מכ״ק אדמו״ר הצ״צ.
  11. 11
    ואל זה אביט · Isaiah 66:2
  12. 12
    שמצינו במשה שבחטא העגל · ראה לקו״ת להאריז״ל ס״פ תשא. שם ר״פ ויקרא. פע״ח שער השבת פ״ח.

13ופי׳ הפסוק ואת כל אלה ידי עשתה בחינת עשיה היינו מעשה המצות. ויהיו כל אלה נאם ה׳ היא בחינת תורה שבע״פ [שבעל פה] שהיא נאם ודבר ה׳ בחינת דבור

А пояснення вірша «І все це створила Моя рука» — це рівень дії, тобто виконання міцвот. «І все це постало, — каже Ім’я Б‑га (Гавая)» — це рівень Усної Тори, яка є висловом і словом Б‑га, рівнем мовлення;

Пояснення

Наступний вірш прочитується як опис трьох рівнів. «Усе це створила Моя рука» — це дія, виконання міцвот. «І все це постало, — каже Гавая» — це мовлення, Усна Тора, яка є словом Б‑га.

משא״כ אל זה אביט הוא בחינת תפלה אביט הוא בחינת הבטה היא הסתכלות בבחי׳ עיניך יונים שהיא בחי׳ המחשבה לבד והיא היא בחי׳ מקיף וסובב

тоді як «І на цього Я погляну» — це рівень молитви. «Погляну» — це рівень споглядання, погляду на рівні «очі твої — голубки», що є лише рівнем думки; і саме це є рівнем охоплення й оточення,

Пояснення

«І на цього Я погляну» — це молитва. Погляд подібний до думки («очі твої — голубки»), а думка охоплює.

כמו עד״מ מחשב׳ שמקפת מחשבתו את הדבר שחושב עליו וכן הראיה והסתכלות כו׳ משא״כ דבור ומעשה הם פנימיים כו׳

як, наприклад, у випадку думки: думка людини охоплює предмет, про який вона думає; так само й зір та споглядання тощо. На відміну від цього, мовлення й дія є внутрішніми тощо.

Пояснення

Думка оточує свій предмет, як зір сприймає побачене ззовні, тоді як мовлення й дія є внутрішніми: вони входять у свій предмет і формують його.

והבטה זו היא אל עני ונכה רוח בחינת ביטול דלית ליה מגרמיה כלום אפילו תורה ומצות לפי שהמשכה זו אי אפשר להשיג ע״י התורה ומצות שהם פנימיי׳ רק ע״י בטול בתפלה וכריעות והשתחואות

І цей погляд спрямований «на бідного й зламаного духом» — на рівень самоусунення (бітуль), якому нічого не належить від себе, навіть Тори й міцвот; адже це притягнення неможливо осягнути за допомогою Тори й міцвот, які належать до внутрішнього виміру, а лише через самоусунення в молитві, уклони й земні поклони —

Пояснення

Погляд Б‑га спрямований «на бідного й зламаного духом»: на того, хто відчуває, що нічого не має від себе, навіть своєї Тори й міцвот. Бо це охоплювальне світло неможливо притягнути за допомогою Тори й міцвот, які належать до внутрішнього виміру; для цього потрібні лише самоусунення в молитві та уклін.

כמשל המלך שכורעים ומשתחוים לו מפני שאי אפשר להתקרב אליו מגודל מעלתו אזי ממילא נמשך אליו בחינה זו. וזהו ברוך אתה כלומר ברוך מעצמך ומאליך.

як у прикладі з царем, перед яким схиляються й падають ниць, бо через його велику велич до нього неможливо наблизитися; тоді цей рівень сам собою притягується до нього [хто вклоняється]. І це означає «Благословенний Ти», тобто благословенний від Самого Себе і Сам по Собі.

Пояснення

Тож перед царем, до якого неможливо наблизитися через його велич, схиляються; тоді ця близькість сама собою приходить до того, хто вклоняється. У цьому й полягає значення слів «Благословенний Ти»: нехай Ти будеш притягнутий з власної волі.

Коротко: абзац 13

У цьому абзаці слова з Ісаї 66:2 тлумачаться як три рівні: міцвот — дія, Усна Тора — мовлення, а молитва — «погляд» Б‑га, тобто думка. Далі пояснюється, що найвище охоплювальне світло приходить лише через самоусунення в молитві.

Глибше

Якщо прочитати «Благословенний Ти» як «будь благословенний Сам Собою» — тобто «притягнися Сам Собою», — благословення стає проханням про одкровення, яке жодні людські зусилля не можуть примусити з’явитися, а можуть лише запросити через бітуль.

Марей мекомот

  1. 1
    ואת כל אלה ידי עשתה ויהיו כל אלה נאם ה׳ · Isaiah 66:2
  2. 2
    עיניך יונים · Song of Songs 1:15
  3. 3
    וכריעות והשתחויות · ראה לקמן מה, ג. ובלקו״ת שה״ש מה, ג.

14והנה בבחינה זו של המשכת המקיף כתיב לא הביט און ביעקב שבבחינת פנימיות כתיב בוחן לבות וכליות

А щодо цього рівня — притягнення охоплювального світла — сказано: «Він не побачив беззаконня в Яакові»; адже про внутрішній рівень сказано: «Він випробовує серця й нирки»,

Пояснення

Маамар завершується втішним висновком. Охоплювальне світло, що притягується через молитву, не залежить від духовного стану людини: про нього Білам сказав: «Він не побачив беззаконня в Яакові». Внутрішнє світло, навпаки, підлягає перевірці Б‑га, який «випробовує серця й нирки».

דהיינו להבחין התשוקה המורגשת אם הוא מקרב איש ולב עמוק באמת לאמתו משא״כ בבחינת מקיף לא הביט און וגו׳ רק ה׳ אלהיו עמו שנמשך מאליו תמיד:

тобто розпізнати відчутне прагнення — чи справді воно походить «із нутра людини й глибокого серця», у цілковитій істині; тоді як на рівні охоплювального світла: «Він не побачив беззаконня» тощо, а лише «Гавая, його Б‑г, з ним», — і воно завжди само собою притягується.

Пояснення

Внутрішнє розкриття залежить від того, чи щире прагнення людини й чи походить воно з глибини серця. Охоплювальне світло не перевіряє вад: «Гавая, його Б‑г, з ним»; воно само собою приходить і завжди залишається.

Коротко: абзац 14

У завершальному абзаці зіставлено два види світла: внутрішнє світло, яке приймає серце, залежить від щирості почуттів людини, тоді як охоплювальне світло, притягнуте завдяки самоусуненню в молитві, завжди присутнє, попри вади.

Глибше

У записі цього маамару Мітелер Ребе (Сефер га-Маамарім 5565) наведено вірш «Б‑г випробовує серця» (Мішлей 17:3).

Марей мекомот

  1. 1
    לא הביט און ביעקב · Numbers 23:21
  2. 2
    בוחן לבות וכליות · Psalms 7:10

Завершили маамар?

Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.

Завантажити PDFPDF · 739 KB

В аводі

Під час молитви роздумуй про те, що все, чим наповнені світи, — лише відблиск Б‑га, аж поки серце не забажає Самого Б‑га; перенось цю любов у повсякденне життя, поєднуючи емоції з розумінням, щоб вона не згасала після молитви; давай благодійність і виконуй практичні міцвот, які підносять навіть найнижчі сили; і молись із самоусуненням — адже світло совев коль альмін, яке воно низводить, не залежить від твого рівня.

Питання для обговорення

  1. Чому маамар каже, що людині належить «творити» Тору, якщо її вже було даровано на Синаї?
  2. Як тлумачення Шма як шем айн приводить до любові до Самого Б‑га, а не до Його розкриттів?
  3. У якому сенсі «нога» вища за «голову», і як це стосується Моше та єврейського народу, а також учинків кожного єврея?
  4. Чому любов, пробуджена під час молитви, часто згасає і як, згідно з маамаром, зробити її тривкою?
  5. Чому світло, що охоплює всі світи, можна низвести лише через самоусунення в молитві, а не через Тору й міцвот?

Мова

Розмір тексту

Тема

Як я навчаюся

Календар

Показати

Скорочення

Натисніть на скорочення або ввімкніть режим «Розгорнуто». На Kindle немає спливаючих підказок, тому там скорочення можна читати в режимі «Розгорнуто».

PDF

CompleteHebrew, translation, explanations and notes · PDF · 739 KBText onlyThe Hebrew and the translation · PDF · 204 KB
The whole books, ready to print

Мова

EnglishEspañolעבריתPortuguêsРусскийУкраїнська中文(繁體)

Надішліть нам пропозицію

Виправлення, ідеї, запитання. Залиште свою електронну адресу, щоб ми могли відповісти.

Ми надішлемо повідомлення електронною поштою редактору разом із посиланням на сторінку, яку ви переглядаєте. Нічого не публікується.

Зміст

Тора Орתורה אור

Парші Берешитבראשית

  1. 1השמים כסאי והארץ הדום רגלי אי…«Небеса — Мій престол, а земля — підніжжя Моїх ніг»
  2. 2כי כאשר השמים החדשים והארץ החדשה…«Бо, як нові небеса й нова земля»
  3. 3ביאור על הנ״ל
  4. 4להבין הטעם שנשתנה יצירת גוף האדם…Зрозуміти причину, чому формування тіла людини відрізняється…
  5. 5ולהבין בתוס׳ ביאור ענין וייצר ה׳…Для подальшого пояснення питання: «І створив Гавая Елокім…»
  6. 6לא טוב היות האדם לבדו אעשה…
  7. 7ויאמר ה׳ אלקים הן האדם היה…«І сказав Ім’я Б‑га (Гавая), Ім’я Б‑га (Елокім): “Ось, людина стала як один із нас”»
  8. 8להבין ענין הברכות כי הנה אנשי…«Зрозуміти суть благословень»
  9. 9יבל הוא היה אבי יושב אהל…«Явал — батько тих, хто живе в наметах»
  10. 10צאינה וראינה וגו׳Вийдіть і погляньте
  11. 11בעטרה שעטרה לו אמו כי מצות…«Вінцем, яким увінчала його мати»