Тора Ор · Парші Ваїшлах · Маамар 5
ויקח מן הבא בידו מנחה לעשו אחיו כו׳
«І взяв він із того, що потрапило йому до рук»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 611 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Дар Яакова Ейсаву був мінхою — піднесенням маїн нуквін (жіночих вод, пробудження знизу), що виходило за межі міри душі й призначалося високому кореню Ейсаву в охоплюючому світлі Тоу. Очистивши добро в Ейсаві, Яаков притягнув це охоплююче світло до себе, тож Яаков, внутрішнє світло Тікун, також включив у себе охоплююче світло.
Коротко про маамар
Чому дар Яакова Ейсаву називається мінхою — назвою кожного приношення? Світи отримують лише сяйво Б‑га, яке спускається ланка за ланкою: або як внутрішнє світло, що відповідає мірі своєї посудини, або як охоплююче світло, що перевершує будь-яку посудину. Так само й у молитві: одна любов — це стільки, скільки може витримати душа; інша, народжена усвідомленням того, що Б‑г не піддається жодним змінам, і віддаленості душі від Нього, перевершує її міру. Те, що вище, не може облачитися в нижче: лев, який перебуває праворуч від Колісниці, є нечистою твариною, а Ейсав, корінь якого — в охоплюючому світлі Тоу, народився першим, подібно до того, як плацента з’являється раніше за дитину. Яаков, йуд-екев, отримує скорочене світло, яке входить усередину через виконання міцвот. Приношення підносять маїн нуквін; те, що підноситься з фізичного світу, є новизною, яка зворушує Вищого, мов птах, що говорить перед царем. Щоб притягнути охоплююче світло донизу, Яаков підніс маїн нуквін понад міру — приношенням Тоу, про яке Тора не розповідає, зокрема й верблюдами. Кланяючись, він зібрав добро в Ейсаві; Ейсав побіг, щоб обійняти його, поцілунок виявив мудрість (Хохма), і брати заплакали від радості, як сказано про Майбутнє.
План
- Чому кожне приношення — мінхаПерші приплоди Гевеля називалися мінхою, як і всі приношення. Для вступу: Б‑г не змінюється і перебуває поза світами, які отримують життєву силу лише від Його сяйва, що спускається ланка за ланкою, — відблиску відблиску.¶1–2
- Два способи спускання світлаСвітло спускається або як внутрішнє світло, обмежене своєю посудиною, або як охоплююче світло, що виходить за її межі. Так само й у молитві: любов, народжена роздумами про те, що Він є життям усіх світів, сягає лише тієї міри, яку може витримати душа; любов, народжена усвідомленням того, що Він не піддається жодним змінам, і падіння душі у світ розділення, перевершує її міру — «усією своєю міццю».¶3–4
- Лев, бик і первістокТе, що вище, не може облачитися в нижче, тому лев, який перебуває праворуч від Колісниці, є нечистою твариною й торкається його лише охоплююче світло — левона (ладан). Так само Ейсав, із Тоу, де «ще не царював цар», народився першим, подібно до плаценти, яка з’являється раніше за дитину; Яаков, йуд-екев, отримує скорочене світло, що входить усередину через міцвот, тоді як над ідолопоклонниками Б‑г залишається лише як охоплююче світло.¶5–9
- Приношення як маїн нуквінПриношення підносять маїн нуквін, притягуючи Б‑жественність донизу, в душу. Те, що підноситься від душ у тілах, чиє мовлення саме залежить від їжі, є новизною, яка зворушує Царя, мов птах, що говорить; звідси й назва «мінха». Іскри впали серед народів, а в Майбутньому корінь Ейсаву в Тоу буде очищений у святості й включений у Яакова.¶10–12
- Приношення ТоуЩоб притягнути охоплююче світло донизу, маїн нуквін мають перевершувати міру душі. Тому Яаков приніс мінху Ейсаву, своєму братові згори, у Тоу, з приношеннями та в такій кількості, про які Тора не розповідає, навіть із верблюдами, бо там «темрява — як світло».¶13–16
- Поклони й обіймиСім разів уклонившись, Яаков зібрав добро в Ейсаві — своєму братові, що походив з одного з ним джерела; сила, що була в Ейсаві, побігла до нього, мов свічки до смолоскипа, а його обійми притягнули до Яакова вище охоплююче світло.¶17–18
- Поцілунок і сльозиПоцілунок виявив мудрість (Хохма), відкликану під час розбиття. Надто велика для своєї посудини радість обертається слізьми: брати, які були порізно від часу розбиття, заплакали, коли найвище наблизилося до того, що впало найнижче, як сказано про Майбутнє: «З плачем вони прийдуть».¶19–21
Ключові поняття
- Мінхаמנחה
- Дар, назва всіх приношень; маамар тлумачить її перші літери як початкові літери слів «маїн нуквін» і пов’язує це слово з ніхоах — спусканням.
- Маїн нуквінמיין נוקבין
- «Жіночі води» — пробудження знизу, яке притягує Б‑жественність донизу; підносячись від душ у тілах і від матеріальних речей, воно є новизною, дорогою Вищому.
- Ішталшелутהשתלשלות
- Ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) — відблиск відблиску, через який світи можуть отримувати життєву силу від Б‑га, що не змінюється.
- Внутрішнє й охоплююче світлоפנימי ומקיף
- Світло, яке спускається в посудину відповідно до її міри, і світло, якого жодна посудина не може обмежити; у молитві це любов, яку душа може витримати, і любов, що перевершує її міру.
- Йуд-екевי׳ עקב
- Ім’я Яаков, прочитане як йуд і п’ята: мале, скорочене світло, яке може увійти в посудину, — внутрішнє світло Тікун.
- Левонаלבונה
- Ладан; тут — охоплююче світло, яке ширяє над тим, що впало, і через яке іскри серед народів очищуються й підносяться.
- Світ Тоуעולם התהו
- Світ, «де ще не царював цар», охоплюючого світла, посудини якого розбилися; корінь Ейсаву, який у Майбутньому буде очищений у святості.
Чому кожне приношення — мінха ¶1–2
1ויקח מן הבא בידו12 מנחה לעשו אחיו כו׳. הנה כל הקרבנות נק׳ בשם מנחה כמ״ש והבל הביא גם הוא מבכורות צאנו3 ומחלבהן וישע ה׳ אל הבל ואל מנחתו כו׳
«І він узяв із того, що було під рукою, дар (мінху) для свого брата Ейсава» тощо. Усі жертвоприношення називають мінхою, як написано: «І Гевель також приніс від первістків своєї отари та від їхнього жиру; і Ім’я Б‑га (Гавая) прихилилося до Гевеля та до його приношення», тощо.
Новий розділ починається з дару — мінхи, яку Яаков послав своєму братові Ейсаву. Альтер Ребе зазначає, що будь-яке приношення можна назвати мінхою, адже тваринне приношення Гевеля в Берешит названо «його мінхою».
(הגם שהיה קרבן מנחה4 בפ״ע [בפני עצמו]5 כמו מנחת סלת ומחבת כו׳. אך כל התורה היא כלל ופרט וכן תפלה שכנגד קרבנות6 כל התפלות בכלל נק׳ מנחה ותפלת מנחה בפ״ע [בפני עצמו] היא פרט ועיין בתשו׳ [בתשובות] אמונת שמואל7 סי׳ כ׳)
(Хоча існувало й окреме борошняне приношення — мінха, як-от мінха з тонкого борошна та [мінха, приготована на] сковороді тощо. Але вся Тора має загальний і окремий аспекти; так само й молитва, що відповідає жертвоприношенням: усі молитви загалом називаються мінхою, а молитва Мінха як окрема молитва є окремим випадком. Див. також респонси Emunas Shmuel, розділ 20.)
Існувало також окреме борошняне приношення, яке називалося мінхою, але це окреме значення слова, загальний зміст якого охоплює всі жертвоприношення. Так само кожна молитва, що замінює жертвоприношення, є мінхою в загальному значенні, тоді як окремим випадком є післяобідня молитва Мінха. Альтер Ребе посилається на респонси Emunas Shmuel, де пояснюється, чому післяобідня молитва називається Мінха.
הרי שהיו בכורות צאנו נק׳ בשם מנחה. ויובן זה ע״פ הקדמה כי נודע כי אני הוי״ה לא שניתי8 כתיב ולמת״ב [וולית מחשבה תפיסא ביה]9 ואינו בגדר עלמין כלל ואעפ״כ [ואף על פי כן] כי ממך הכל10 כתיב.
Отже, первістки його отари називалися мінхою. Це стане зрозумілим із вступного пояснення. Адже відомо, що написано: «Я, Гавая, не змінився», і «жодна думка не може осягнути Його», і Він зовсім не належить до категорії світів; і все ж написано: «Бо все — від Тебе».
Пояснюючи, чому жертвоприношення називаються мінхою, Альтер Ребе починає з основоположного твердження: Сам Б‑г не змінюється внаслідок творіння і перебуває поза межами будь-якої думки та всіх світів. І все ж усе походить від Нього.
אך הוא ע״י זיו והארה הודו על ארץ ושמים11 כו׳ וגם הארה זו עצמה מעצמותו ית׳ לא היו העולמות יכולים לקבל חיות ושפע להיותן בבחי׳ גילוי עולמות כ״א ע״י השתלשלות דהיינו כשלשלת הארה והארה דהארה.
Але це відбувається через променіння й сяйво: «Його велич — над землею й небом» тощо. І навіть цього самого сяйва, що походить від Його благословенної сутності, світи не могли б отримувати життєву силу й потік [від нього], щоб існувати як розкриті світи, інакше як через ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), тобто подібно до ланцюга: сяйво і сяйво від сяйва.
Світи походять не від Його сутності, а лише від її сяйва — Його «величі». Навіть це сяйво надто велике, щоб світи могли його отримати, тож воно має спадати крок за кроком, немов ланки ланцюга: кожен наступний рівень є сяйвом від попереднього.
У цьому абзаці розпочинається друга тема — мінха Яакова для Ейсава. Тут показано, що мінха є загальною назвою будь-якого жертвоприношення, а також починається вступне пояснення того, як світи отримують лише сяйво Б‑га, що спускається згори донизу.
Вислів «жодна думка не може осягнути Його взагалі» походить із молитви Еліягу у вступі до Тікуней Зоар. Слово ішталшелут походить від слова «шальшелет» — «ланцюг»: кожен рівень отримує лише ослаблене відображення рівня, що стоїть над ним.
Марей мекомот
- 1ויקח מן הבא בידו · ב׳ הנחות אחרות נדפסו בסה״מ תקס״ה ע׳ ס. ראה ברשימות המאמרים שבסה״מ תקס״ב ח״ב בסופו הערה 39. ספר השיחות קיץ ת״ש ע׳ 50. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. בסה״מ תרכ״ז (הוצאת תש״ס) ע׳ מט, חלק מהמאמר עם הוספות וקיצורים שם (הוצאת תש״ס) ע׳ נג ואילך.
- 2ויקח מן הבא בידו · Genesis 32:14
- 3והבל הביא גם הוא מבכורות צאנו · Genesis 4:4
- 4שהי׳ קרבן מנחה · ירושלמי מגילה פ״א הי״א.
- 5הגם שהיה קרבן מנחה בפ״ע · Jerusalem Talmud Megillah 1:11
- 6תפלה שכנגד קרבנות · Berakhot 26b:5–6
- 7בתשובת אמונת שמואל · להרב אהרן שמואל ב״ר ישראל קאידנובר, נדפס לפעם הראשונה בפפא״מ שנת תמ״ג. השאלה למה קורין תפלת מנחה מנחה, ומבאר.
- 8אני ה׳ לא שניתי · Malachi 3:6
- 9ולמת״ב · ת״ז בהקדמה.
- 10כי ממך הכל · I Chronicles 29:14
- 11הודו על ארץ ושמים · Psalms 148:13
2וכל מה שיורד ומשתלשל מטה מטה הוא הארה דהארה מהעליון ממנו כו׳. וכל מיני מדרגות ברבוי התחלקות העולמות ועליות וירידות הכל הוא בבחי׳ זיו והארה אם רב ואם מעט.
І все, що спускається й розгортається дедалі нижче, є відблиском відблиску того, що вище за нього, тощо. Усі різновиди рівнів, численні поділи світів, піднесення й спуски — усе це належить до виміру сяйва й світіння, більшого чи меншого.
Кожен нижчий рівень отримує лише відблиск відблиску того, що над ним. Усі численні світи та всі їхні піднесення й спуски — це лише ступені цього сяйва, більші або менші.
ויש בזה כמה מיני מדרגות זו למעלה מזו כמו עוה״ב [עולם הבא] ותחה״מ [ותחיית המתים] ואלף הז׳ יום שכולו שבת ומנוחה לחיי העולם1 שהוא עילוי אחר עילוי והכל הוא בזיו וההארה כו׳.2
І в цьому є кілька різновидів рівнів, один над одним, як-от Майбутній світ, воскресіння мертвих і сьоме тисячоліття — «день, увесь — Шабат і спокій для вічного життя», що є піднесенням за піднесенням; і все це — у сяйві та світінні, тощо.
Навіть найвищі майбутні стани — Майбутній світ, воскресіння та сьоме тисячоліття, вічний «день, увесь — Шабат», — це лише вищі ступені того самого сяйва. Жоден із них не є самою сутністю Б‑га.
Цей абзац завершує вступ: кожен світ і кожна майбутня винагорода, якими б піднесеними вони не були, — лише більший або менший ступінь сяйва Б‑га, а не Його сутність.
Марей мекомот
- 1יום שכולו שבת ומנוחה לחיי העולם · Mishnah Tamid 7:4
- 2והכל הוא בזיו וההארה כו׳ · בסה״מ תרכ״ז ע׳ נה יש הגה״ה לכאן.
Два способи спускання світла ¶3–4
3והנה יש ב׳ מיני השתלשלות. השתלשלות1 האורות בכלים בבחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] שהוא לפ״ע [לפי ערך] הכלי שהכלי יכול להגבילו.
Тепер є два види ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут). [Є] розгортання світел у посудинах у режимі внутрішнього світла (пнімі), яке відповідає посудині, так що посудина може його обмежити.
Світло розгортається двома способами. Перший — як внутрішнє світло, що входить у посудину й набуває форми відповідно до її здатності вмістити його.
А є [розгортання] в режимі охоплювального світла (макіф), тобто світла, яке не обмежене посудиною. Це можна зрозуміти на прикладі служіння Б‑гу, що відбувається в серці, — молитви зі спалахами полум’я.
Другий спосіб — це охоплювальне світло, яке посудина не може вмістити чи обмежити. Альтер Ребе пояснює обидва способи на прикладі молитви — «служіння серця», любов у якій палає «спалахами полум’я».
שכאשר האהבה באה מהתבוננות כי הוא חייך וחיי החיים של כל העולמות5 נמשך מזה תשוקת הנפש כאשר תוכל שאת לפי מזגה ותכונתה.6
Коли любов виникає з роздумів про те, що Він — твоє життя і життя життя всіх світів, звідси постає прагнення душі — настільки, наскільки вона може витримати, відповідно до її вдачі та природи.
Любов, що народжується з роздумів про Б‑га як життя світів, відповідає внутрішньому світлу. Це прагнення, яке душа може вмістити, мірою, відповідною до вдачі кожної людини.
משא״כ כשהאהבה באה מחמת שישים אל לבו ויעמיק בעומקא דלבא כי אני7 ה׳ לא שניתי כתיב ולמ״ת [ולית מחשבה תפיסא ביה] כו׳. אשר ע״כ תכלה אליו נפש כל חי להבטל במציאות ולהתכלל באחד ממש.8
Інакше буває, коли любов виникає тому, що людина бере до серця й заглиблено розмірковує в глибині серця над написаним: «Я, Гавая, не змінився», і над тим, що «жодна думка не може осягнути Його» тощо. Тому душа кожної живої істоти пориватиметься до Нього, щоб цілковито втратити самостійність свого буття й справді включитися в Єдиного.
Любов, що народжується з роздумів про Б‑га таким, яким Він є Сам у Собі, незмінним і непідвладним жодній думці, відповідає охоплювальному світлу. Вона спонукає душу прагнути цілковито злитися з Єдиним.
У цьому абзаці розрізняються внутрішнє й охоплювальне світло, а їх пояснено на прикладі двох видів любові під час молитви: одна відповідає здатності душі вмістити її, інша породжує прагнення цілковито злитися з Б‑гом.
У коментарі, наведеному в примітці Kehot, Цемах-Цедек запитує, як душа може злитися зі словами «Я, Гавая, не змінився» — з Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), що вище навіть за «життя життя», — і посилається на 19-й розділ Танія, де йдеться про бажання душі бути «ніщо й нулем» у Б‑зі.
Марей мекомот
- 1השתלשלות. השתלשלות · באוה״ת פ׳ פנחס ע׳ א׳קפה השתלשלות, האחד השתלשלות. ע״ש הגהות על קטע זה.
- 2ויובן זה בעבודת ה׳ · ראה אוה״ת פ׳ יתרו ע׳ תשצא.
- 3בעבודת ה׳ שבלב זו תפלה · Taanit 2a:11
- 4רשפי אש · Song of Songs 8:6
- 5וחיי החיים של כל העולמות · באוה״ת דברים כרך ו ע׳ ב׳רסח וז״ל: ”(נ״ב לכאורה חיים חו״ב וחיי החיים כתר, וצ״ע, עכ״ה)”, עכ״ל. בענין הצ״ע ראה גם אוה״ת כי תשא ע׳ א׳תתסז.
- 6לפי מזגה ותכונתה · באוה״ת דברים כרך ו שם וז״ל: ”(נ״ב ע׳ בד״ה שמאלו תחת לראשי בפ׳ כי תשא שזהו האהבה דבכל לבבך, עכ״ה)”, עכ״ל.
- 7כי אני ה׳ לא שניתי · Malachi 3:6
- 8כי אני ה׳ לא שניתי . . ולהתכלל באחד ממש · באוה״ת שם וז״ל: ”(נ״ב, והגם שצ״ל איך אפשר שהנפש תכלל בבחי׳ אני ה׳ לא שניתי שהוא אור א״ס שלמעלה מחיי החיים, מיהו במ״א בדרוש המילויים כתבתי [אולי הכוונה להנדפס באוה״ת-ענינים ע׳ רמ ואילך] שי״ל ע״ד ענין המילויים של השמות ועמ״ש בד״ה תקעו בחדש, דרוש השני פ״ב, וע׳ בסש״ב פי״ט הגם שתהי׳ אין ואפס כו׳ ע״ש, עכ״ה)”, עכ״ל.
Отже, коли він також візьме до серця свою віддаленість від Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, і те, як душа зійшла й дивовижно впала у світ розділення (альма де-перуда) тощо,
Людина може також замислитися, наскільки далеко впала її душа від свого джерела в Ейн Соф до «світу розділення», де прихований Б‑г.
תהי התגברות האהבה ביותר מאשר תוכל שאת עד שאין כח בנפש לכלוא את האה״ר [האהבה רבה] וזהו בחי׳ בכל מאדך2 בחילא יתיר כו׳:
любов посилиться ще більше, ніж [душа] здатна витримати, аж поки душа не матиме сили вмістити в собі велику любов. І це рівень «усією своєю міццю (меодеха)» — з надзвичайною силою тощо.
Таке усвідомлення спонукає любов вирватися за межі того, що душа здатна вмістити. Це любов «усією своєю міццю (меодеха)» — любов, що виходить за межі власної міри.
У цьому абзаці додається, що усвідомлення віддаленості душі від Б‑га посилює всеохопну любов понад те, що душа здатна вмістити; це і є любов «усією своєю міццю».
Марей мекомот
- 1ותרד פלאים · Lamentations 1:9
- 2בכל מאדך · Deuteronomy 6:5
Лев, бик і первісток ¶5–9
5והנה כתיב1 פני אריה אל הימין2 ופני שור מהשמאל שבחי׳ פני השור הוא למטה ממדרגת האריה במרכבה שבחי׳ פני אריה הוא אל הימין כו׳ ואעפ״כ [ואף על פי כן] למטה בעוה״ז הרי השור הוא בהמה טהורה והארי הוא חיה טמאה.3
І ось написано: «Обличчя лева — праворуч, а обличчя вола — ліворуч». Обличчя вола нижче за ступенем від обличчя лева в Колісниці, адже обличчя лева — праворуч тощо. І все ж унизу, у цьому світі, віл — чиста свійська тварина, а лев — нечистий дикий звір.
У видінні Єхезкеля про Колісницю обличчя лева праворуч, а обличчя вола ліворуч, тож угорі лев має вищий ступінь. Однак у цьому світі віл кошерний і його можна приносити в жертву, тоді як лев — нечистий звір; Альтер Ребе запитує, чому так.
У цьому абзаці порушується питання: у Колісниці лев стоїть вище за вола, але внизу віл чистий, а лев нечистий.
Марей мекомот
- 1והנה כתיב · ראה אוה״ת פ׳ בראשית יד, א.
- 2פני ארי׳ אל הימין · Ezekiel 1:10
- 3ואעפ״כ למטה בעוה״ז . . חי׳ טמאה · ראה אוה״ת וירא צג, ב. וארא ע׳ קסד. נ״ך ע׳ תסו. כרך ב ע׳ א׳נז. מובא באוה״ת ואתחנן ע׳ תו. סה״מ תרכ״ז ע׳ נ. וראה גם בלקו״ת שה״ש ט, ד.
6והענין כי אדרבה1 מה שהוא למעלה במדרגה יותר גבוה אין לו התלבשות בכלי למטה להיות גילוי בחינתו כמו שהוא למעלה בקדושה
Пояснення полягає в тому, що, навпаки, те, що перебуває вище, на вищому рівні, не може облачитися в посудину внизу так, щоб його властивість виявилася такою, якою вона є нагорі, у святості.
Відповідь перевертає очікування: саме тому, що рівень вищий, він не може облачитися внизу так, щоб виявлятися там таким, яким він є у святості.
וכמו אריה שהוא בחי׳ גבורה גבור כארי2 שהוא התגברות האור במאד מאד עד שא״א להיות שורה ומתגלה קדושתו למטה בכלי שנכלל בקדושה וכמו בהמה טהורה אלא ע״י דרך נפילת האור ברפ״ח נצוצין שבשבה״כ [שבשבירת הכלים] בג׳ קליפות הטמאות
Наприклад, лев, який є рівнем (бхіною) могутності (Гвура), — «сильний, як лев»: це надзвичайно велике посилення світла, таке, що його святість не може спочивати й виявлятися внизу в посудині, що входить до святості, як це буває з чистою твариною, інакше як через падіння світла в 288 іскор розбиття посудин — у три нечисті оболонки (кліпот).
Лев уособлює Гвуру, міць, — таку інтенсивність світла, що вона не може відкрито спочивати внизу в посудині святості, як це буває з чистою твариною. Вона може досягти цього світу лише через падіння — через розбиття посудин, у 288 іскор, ув’язнених у трьох нечистих кліпот.
ואז הוא בחי׳ חיה טמאה שמקבל חיות מנפילות הנצוצים מארי דקדושה.
І тоді це — бхіна нечистого звіра, який отримує життєву силу (хают) від упалих іскор лева святості.
Отже, лев унизу — це нечистий звір: він живиться іскрами, що впали від лева святості, який перебуває нагорі.
אבל לא בהתגלות בחי׳ ארי׳ [אריה] בדרך השתלשלות והתלבשות כבבהמה טהורה רק בחי׳ מקיף מלמעלה והוא בחי׳ לבונה כו׳ כמ״ש במ״א.3
Але [це] не через виявлення бхіни лева шляхом ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) та облачення, як у випадку з чистою твариною, а лише як охоплювальне [світло] (макіф) згори. І це — бхіна левона (ладану) тощо, як пояснюється в іншому місці.
Святість лева не входить у нього як внутрішнє світло, як у чисту тварину, а перебуває над ним як охоплювальне світло. Альтер Ребе називає це рівнем левони, ладану, про який він пояснював у попередньому маамарі.
Цей абзац відповідає на запитання: лев унизу нечистий, бо його джерело надто високе, щоб увійти в посудину святості; його світло впало через розбиття посудин і торкається лева лише як охоплювальне світло.
«Сильний, як лев» — це вислів із Мішни в трактаті Авот. 288 (РаПах) іскор — це уламки розбитих посудин Тогу, які впали в кліпот і мають бути очищені.
Марей мекомот
- 1כי אדרבה · באוה״ת פ׳ בראשית יד, א: כי הנה אדרבה. ראה ביאור התירוץ בביאוה״ז לאדה״א כז, רע״ד. ובאוה״ת בלק ע׳ א׳מז.
- 2גבור כארי · Pirkei Avot 5:20
- 3כמ״ש במ״א · לעיל בפ׳ תולדות ד״ה ראה ריח בני. וראה באוה״ת פ׳ פנחס ע׳ א׳קפו.
І ось чому Ейсав був первістком: він належить до рівня «перш ніж запанував цар» тощо — «на горі Сеїр», «у землі Едом» тощо.
Це пояснює, чому Ейсав був первістком: він походить від царів, які правили в Едомі «перш ніж запанував цар» в Ізраїлі; Кабала тлумачить це як світ Тоху (первісного хаосу), що передував Тікун (впорядкуванню).
ועשו היה מקור הז׳ מלכים שמלכו כו׳ וימת וימלוך3 וימת וימלוך כו׳ שהוא בחי׳ שליא המקפת על הולד שקדמה לולד.
А Ейсав був джерелом семи царів, які правили тощо: «і помер, і запанував [інший]; і помер, і запанував [інший]» тощо. Це рівень плаценти, що оточує плід і передує йому.
Кожен з едомських царів «правив і помер», подібно до того, як світила Тоху з’явилися, а потім розбилися. Ейсав, їхнє джерело, подібний до плаценти, яка оточує плід і з’являється раніше за нього.
У цьому абзаці принцип застосовано до Ейсава: як джерело царів Едому — світу Тоху, він передував Яакову, подібно до того, як плацента передує дитині й оточує її.
У Зоарі та в Арізалі едомські царі, які «правили й померли», — це сфери духовного прояву (сфірот) світу Тоху, посудини яких розбилися. Тоху передує в часі, але метою є Тікун.
Марей мекомот
- 1לפני מלך מלך · Genesis 36:31
- 2בהר שעיר · Genesis 36:8
- 3וימת וימלוך · Genesis 36:33
8והעיקר הוא הולד שנולד ובצאתו זורקין השליא כו׳ שאינו מקבל רק בחי׳ מקיף. לפיכך עליהם נאמר רם על כל גוים1 הוי״ה ויעקב יו״ד עקב2 הוי״ה אלקינו3 ואהבת את4 ה׳ אלקיך כו׳
Але головне — дитина, яка народжується; коли вона виходить, плаценту відкидають тощо, адже вона отримує лише охоплювальне [світло]. Тому про них сказано: «Гавая високо над усіма народами». А Яаков — це йуд ейкев (йуд [і] п’ята): «Гавая — наш Б‑г» і «І любитимеш Гаваю, свого Б‑га» тощо.
Важлива дитина, а не плацента: після народження плаценту відкидають, і вона пов’язана лише з охоплювальним світлом. Тому про народи сказано, що Б‑г «високо над ними», тоді як ім’я Яакова читається як йуд (найменша літера, початок Імені Гавая) та ейкев (п’ята): це означає, що Гавая є «нашим Б‑гом», притягнутим усередину.
הגם שיו״ד היא הארה מצומצמת5 הלא מצער היא6 ויכולה ליכנס בפנימי׳ [בפנימיות / בפנימית] ואין הכלי יכולה לקבל אלא ע״י צמצום כמו יו״ד כו׳
Хоча йуд — це скорочене світіння («хіба воно не мале?»), воно може увійти всередину [як внутрішнє світло], а посудина може прийняти світло лише через скорочення (цимцум), подібно до йуд тощо,
Йуд — це скорочена, мала точка світла, і саме тому вона може увійти всередину. Посудина може прийняти лише світло, яке було скорочене.
כדי שמזה יהיה לו רשפי אש והתלהבות בתפלה וכיוצא בה שמפני שהיא הארה מועטת יש כח בלב להיות מכילה.
щоб завдяки цьому в нього були вогняні спалахи й запал у молитві та подібному; адже, оскільки це мале світіння, серце спроможне вмістити його.
Оскільки це світло достатньо мале, щоб серце могло його вмістити, воно стає внутрішнім вогнем — запалом у молитві та подібному служінні.
У цьому уривку охоплювальне світло, яке перебуває «високо над» народами, протиставляється скороченому йуду Яакова: він входить усередину й запалює внутрішню любов, яку здатне вмістити серце.
Це протиставлення описує духовну структуру світла поняттями кабали, як навчає традиція; воно не є твердженням про окремих людей. Згідно з приміткою Кехот, «Ор га-Тора» порівнює стислість йуду з повчанням завжди викладати учневі стисло.
Марей мекомот
- 1רם על כל גוים ה׳ · Psalms 113:4
- 2ויעקב יו״ד עקב · נסמן לעיל כא, א. קטע מכאן מובא באוה״ת פ׳ כי תצא ע׳ תתעא.
- 3הוי״ה אלקינו · Deuteronomy 6:4
- 4ואהבת את ה׳ אלקיך · Deuteronomy 6:5
- 5שיו״ד היא הארה מצומצמת · באוה״ת תבוא ע׳ תתרעב נוסף ”(ע״ד לעולם ילמד אדם לתלמידו בדרך קצרה, בבה״ז פ׳ אחרי דע״ט ע״ב)”. ראה באוה״ת פ׳ ראה ע׳ תשפה.
- 6הלא מצער היא · Genesis 19:20
9והמשכת אלקות מלמעלה ג״כ ע״י התלבשות כלים אשר קדשנו במצותיו רמ״ח אברין דמלכא. ובימי האבות שלא ניתנה תורה היו להם עובדות אחרים כמו בארות ומקלות כו׳.
І притягнення Б‑жественності згори також відбувається через облачення у посудини — «Який освятив нас Своїми міцвот», 248 членів Царя. А за часів праотців, коли Тору ще не було даровано, вони мали інші форми служіння — наприклад, криниці та жезли тощо.
Б‑жественність притягується в душу через міцвот, які називаються 248 «членами Царя», бо в них облачається воля Б‑га. До дарування Тори праотці мали інші служіння, як-от криниці Іцхака та жезли Яакова, що виконували ту саму мету.
משא״כ עכו״ם [עובדי כוכבים ומזלות] לפי שהוא רם ונשא עליהם דהיינו בחי׳ המקיף בלבד אינו נכנס תוך פנימיותם להיות בטל אליו רק הוא יש ונפרד בפ״ע [בפני עצמו] שאין לו שייכות כלל הגם דקרו ליה אלקא דאלקיא:1
Не так у ідолопоклонників: оскільки Він високий і піднесений над ними, тобто перебуває лише у властивості охоплювального [світла], Він не входить у їхнє внутрішнє єство, щоб вони досягли самоусунення (бітуль) перед Ним; натомість [кожен] є окремим єш (самостійною сутністю), відокремленим сам по собі й таким, що не має жодного зв’язку [з Ним], хоча вони й називають Його «Б‑гом богів».
На відміну від них, ідолопоклонники пов’язані з Б‑гом лише як з охоплювальним світлом, що перебуває «високо над» ними: Він не входить у них, щоб вони досягли стану бітуль перед Ним, і вони залишаються відокремленими сутностями. Навіть називаючи Його «Б‑гом богів», вони визнають Його лише як далеку найвищу силу, а не як Того, Хто перебуває всередині них.
У цьому абзаці пояснюється, що внутрішнє світло притягується через міцвот (а до Сінаю — через власні служіння праотців), тоді як для ідолопоклонників Б‑г залишається лише охоплювальним світлом, «Б‑гом богів», Який не перебуває всередині них.
У власних поняттях цієї традиції уривок описує ставлення ідолопоклонства до Б‑жественного: визнання найвищого божества при запереченні того, що Він є єдиною реальністю. Це метафізична категорія, запозичена з Талмуду, а не оцінка будь-якої групи людей сьогодні.
Марей мекомот
- 1דקרו לי׳ אלקא דאלקיא · Menachot 110a:5–6
Приношення як маїн нуквін ¶10–12
10והנה הקרבנות הם העלאת מ״ן [מיין נוקבין] להיות ריח ניחוח דהיינו כמו ריח שהוא משיב את הנפש כך הקרבנות הם מעלים מ״ן [מיין נוקבין] בבחי׳ ריח שיהיה ניחוח להוי״ה גילוי המשכת והשראת שכינתו שיהא שורה ומתגלה בחי׳ אלקות בנפשו
А тепер: жертвоприношення — це піднесення маїн нуквін (жіночих вод), щоб вони стали «приємним ароматом (реах ніхоах)». Тобто, як аромат повертає душу до життя, так і жертвоприношення підносять маїн нуквін у формі пахощів, щоб для Імені Б‑га (Гавая) був ніхоах — об’явлення, низведення та перебування Його Б‑жественної присутності (Шехіни), аби рівень Б‑жественності перебував і розкривався в його душі.
Жертвоприношення підносять «жіночі води» — пробудження знизу, яке викликає відповідь згори. Їхній «приємний аромат» діє, наче запах, що повертає до життя людину, яка знепритомніла: завдяки йому розкривається й перебуває Шехіна, тож Б‑жественність відчувається в душі.
וזהו ניחוח לשון ירידה דהיינו שיהא ירידה והשתלשלות אלקות מעילה לעילה עד שיכנס ויתגלה בנפש האדם בתוכו ובפנימיותו ממש
І це — ніхоах, слово, що означає спуск: Б‑жественність має спускатися й послідовно розгортатися з рівня на рівень, аж поки ввійде в душу людини й розкриється в ній — у самій її внутрішній сутності.
Ніхоах, яке зазвичай перекладають як «приємний», тут тлумачиться як слово на позначення спуску (подібно до нехіса, «сходження вниз»): його мета — щоб Б‑жественність спускалася рівень за рівнем, аж поки розкриється в найглибшій сутності людини.
והטעם כי הנה ענין העלאת מ״ן [מיין נוקבין] היינו כמו שמביאין למלך דבר חדש בכדי שיפנה אל בקשה הקטנה והנמוכה לגבי מעלת ומדרגת המלך.
А причина полягає в тому, що піднесення маїн нуквін подібне до того, як приносять цареві щось нове, аби він звернув увагу на мале й незначне прохання, якщо порівняти його з величчю та становищем царя.
Ось чому жертвоприношення приводять до цього: піднесення жіночих вод подібне до того, як приносять цареві щось нове, аби він зважив на прохання, мізерне порівняно з його величчю.
שע״י דבר חדש הוא ממשיך לב המלך כמו ע״י צפור המדברת1
Адже завдяки чомусь новому привертають серце царя — як, наприклад, за допомогою птаха, що говорить.
Царя, який має все, зворушує щось нове, наприклад птах, що говорить.
הגם שבנ״א [שבני אדם] מדברים בבינה יתירה אך מצד החידוש שהצפור תדבר עי״ז ימשיך ויעורר לב מלכים אין חקר2 שיפנה לבקשת ההדיוט.
Хоча люди говорять із набагато більшим розумінням, однак новизна того, що птах заговорив, завдяки цьому приверне й пробудить «серце царів, якого не збагнути», і спонукає його звернути увагу на прохання простолюдина.
Люди говорять набагато розумніше, але в цьому немає нічого нового; диво птаха, що говорить, зворушує «серце царів, якого не збагнути», і тому цар звертає увагу на прохання простолюдина. Так само новизна, що йде знизу, зворушує Вишнє.
У цьому абзаці пояснюється, що жертвоприношення підносять «жіночі води», аби низвести Б‑жественність у душу. Це ілюструє притча про птаха, що говорить: своєю новизною він зворушує царя.
У Лікутей Тора, у розділі про Бемідбар, наведено ту саму притчу: у царському домі нічого не бракує, і ні золото, ні срібло його не цікавлять — лише щось нове. У примітці Kehot зазначено, що ця притча трапляється в Likkutei Amarim зі слів Магіда з Межиріча.
Марей мекомот
- 1ע״י צפור המדברת · בלקו״ת במדבר כ, א מביא זה וכמ״ש בלקו״א בשם המגיד נ״ע, וראה במ״מ לשם. המשל הזה מובא גם בלקו״ת שה״ש לז, א. וראה בד״ה אם בחקתי תרמ״ג ע׳ קלג. קטע מכאן מובא בסה״מ תרכ״ז (הוצאת תש״ס) ע׳ רצד. תרכ״ט (הוצאת קה״ת תשנ״ב) ע׳ ג.
- 2לב מלכים אין חקר · Proverbs 25:3
11ולכן העלאת מ״ן [מיין נוקבין] תלוי באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] דייקא נפשות ישראל המלובשים בגוף כו׳. הגם שהמלאכים עומדים ברום עולם ותמיד מששת ימ״ב [ימי בראשית] בלי הפסק אומרים ביראה קדוש גם בדעת יותר ידברו שהשגתם גדולה ועצומה ומתענגים על ה׳ לאין קץ.
Тому піднесення майїн нуквін [жіночих вод] залежить саме від пробудження знизу (ітарута делетата), [а саме від пробудження] душ Ізраїлю, вбраних у тіло, тощо. Хоча ангели перебувають на висотах світу й безперервно, від шести днів творіння, кажуть із трепетом: «Святий», а також говорять із ще глибшим знанням, адже їхнє осягнення велике й безмірне, і вони без кінця насолоджуються Б‑гом.
Піднесення жіночих вод залежить від душ у тілах, а не від ангелів. Ангели безперервно славлять Б‑га, з трепетом, глибоким розумінням і безмежною насолодою, проте це не є чимось новим.
משא״כ למטה שיש מחשבות זרות רבות הטורדות ומפילות לב האדם וגם האהבה שמעורר חולפת ועוברת ויש לה הפסק וכו׳.
Унизу ж усе інакше: тут безліч сторонніх думок, які відволікають людину й пригнічують її серце; навіть любов, яку вона пробуджує в собі, минає й відходить, перериваючись, тощо.
Унизу серце людини пригнічують думки, що відволікають її, а навіть любов, яку вона пробуджує в собі, то з’являється, то зникає.
אך בשביל החדוש שבזה שהרי כח זה באדם למטה להיות מדבר הוא מאכילה ושתיה.
Однак [це цінне] завдяки новизні цього, адже здатність людини внизу говорити походить від їжі та пиття.
Цінність її служіння — у його новизні: навіть здатність вимовляти слова молитви залежить від фізичної їжі та пиття.
У цьому абзаці пояснюється, чому пробудження знизу має походити від душ у тілах: їхнє недосконале служіння є чимось новим, подібно до птаха, що говорить, і це зворушує Б‑га сильніше, ніж безперервна хвала ангелів.
12ומי שאינו אוכל ג׳ ימים12 נעשה חלוש ואין לו כח הדבור בשלימות וכן כמה מניעות שתלוי בגשמיות כמו מניעת הקור כו׳
Той, хто не їсть три дні, слабне й уже не має повної сили мовлення; так само на мовлення впливають різні перешкоди, зумовлені тілесністю, як-от перешкода через холод тощо.
Залежність мовлення від тіла очевидна: після трьох днів без їжі людина не може говорити належним чином, а холод та інші фізичні умови також можуть цьому перешкоджати.
הרי כח הדבור שלמטה שחיותו מדברים גשמיים דבר זה יקר מאד בעיני ה׳. וכמשל צפור הנ״ל. וכן כל הקרבנות כבשים ועזים הוא מהתלבשות בי״ע כו׳.
Отже, сила мовлення внизу, життєва сила якої походить від матеріальних речей, є надзвичайно цінною в очах Б‑га — подібно до згаданої вище притчі про птаха. Так само всі приношення — вівці й кози — походять від облачення у світи творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія) тощо.
Мовлення, що корениться у фізичному житті й здатне прославляти Б‑га, є цінним для Нього, як і птах, що говорить. Так само тваринні приношення походять із нижніх світів Брія, Єцира й Асія.
ולכן כשעולה למעלה הוא דבר חדש מה שלא נראה כן בעולמות עליונים ולכן הם המעלים מ״נ [מיין נוקבין] ולכן נק׳ בשם מנחה.
Тому, коли це підноситься вгору, воно є чимось новим, чого немає в такому вигляді у вищих світах; і тому саме вони підносять майїн нуквін [жіночі води], а тому називаються словом «мінха» [приношення].
Коли щось із цих нижніх світів підноситься вгору, це є новизною, невідомою вгорі; тому приношення підносять жіночі води й називаються мінха.
מנחה ר״ת [ראשי תיבות] מ״ן [מיין נוקבין] מיין נוקבין. ח׳ חכמה ומזל הח׳ נוצר חסד34 ומשפיע בה׳ בה׳ בראם5 היא בחי׳ כנ״י [כנסת ישראל] (גם לשון מנחה מל׳ ניחוח)
Перші літери слова «мінха» — це початкові літери майїн нуквін. Літера хет означає мудрість (Хохма), а восьмий мазаль — «Ноцер Хесед» [той, хто береже милість] — спрямовує свій вплив у гей: «бегібарам» — «літерою гей Він створив їх», що є рівнем Кнесет Ісраель (Зібрання Ізраїлю). (Мінха також пов’язана за мовним коренем із ніхоах [приємним ароматом].)
У літерах слова «мінха» закладена ця ідея: перші дві, мем і нун, є початковими літерами вислову майїн нуквін; хет означає Хохму та її джерело — восьмий із тринадцяти тікунін милосердя, мазаль «Ноцер Хесед»; а гей, про яку Талмуд каже: «літерою гей Він створив їх», — це Кнесет Ісраель, Малхут. Слово «мінха» також пов’язане з ніхоах.
והנה לע״ל [לעתיד לבוא] כתיב אז אהפך אל עמים6 שפה ברורה כו׳. וכן דהע״ה [דוד המלך עליו השלום] אמר הודיעו בעמים עלילותיו7 וכתיב הבו לה׳ משפחות עמים כו׳ ויאמרו8 בגוים9 כו׳.
Про Час Прийдешній написано: «Бо тоді Я зміню народам мову на чисту» тощо. Так само цар Давид, мир йому, сказав: «Сповіщайте народам про Його діяння»; і написано: «Воздайте Імені Б‑га (Гавая), роди народів» тощо; «І нехай скажуть серед народів» тощо.
Альтер Ребе звертається до віршів про народи: до пророцтва Цефанії, що в майбутньому Б‑г змінить їхню мову на «чисту», і до закликів Давида сповіщати народам про Його діяння та заклику до їхніх родів віддати Йому славу.
ולהבין מה לנו להזכיר את עובדי כוכבים. אך הענין כי הנה כל הבירורין הוא מבחי׳ עמים ששם נפלו רפ״ח הנצוצין
І [треба] зрозуміти, навіщо нам згадувати ідолопоклонників. Але справа ось у чому: усі бірурім [процеси очищення] походять із рівня народів, де впали 288 іскор.
Альтер Ребе запитує, навіщо Писання взагалі говорить про народи. Відповідь така: робота очищення відбувається серед народів, де під час розбиття посудин упали 288 іскор.
והוא ע״י בחי׳ לבונה שהוא המקיף שעליהם שהוא יתברר ויעלה למעלה בקדושה ויהיה עשו במדרגתו הגבוה לפני מלך מלך כו׳ מעולם התהו בקדושה
І це відбувається завдяки рівню левони [ладану] — світлу, що охоплює їх, аби він очистився й піднісся вгору, у святості, а Ейсав буде на своєму високому рівні — «до того, як запанував цар» тощо, — зі світу Тогу [хаосу], у святості.
Іскри очищуються завдяки левоні — світлу, що охоплює народи. Тоді Ейсав повернеться до свого високого кореня у святості Тогу, «до того, як запанував цар».
כי יעקב י׳ עקב הוא בחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] ויקם עדות ביעקב10 ותורה שם בישראל ואתם קרויים אדם11 אדם מ״ה [שם מ״ה] עולם התקון
Бо Яаков — «йуд-ейкев» [йуд і п’ята] — є рівнем внутрішнього [світла]: «Він поставив свідчення в Яакові й установив Тору в Ізраїлі»; і «ви зветеся адам (людина)» — слово «адам» [має числове значення, рівне Імені] Ма, світу виправлення (Тікун).
Яаков — це йуд і п’ята, внутрішнє світло Тікун, Тора, поставлена «в Яакові», а Ізраїль називається адам, числове значення якого (45) дорівнює Імені Ма — Імені Тікун.
ולע״ל [ולעתיד לבוא] יתברר גם עשו שמעולם התהו בחי׳ המקיף שיהי׳ [שיהיה] בחי׳ מקיף דקדושה ויוכלל הכל ביעקב שיהי׳ [שיהיה] ליעקב גם בחי׳ המקיף שהוא בחי׳ ומדרגה יותר עליונה שם ס״ג [שם ס״ג] שהוא גדול משם מ״ה [שם מ״ה] ואשת חיל12 כו׳:13
І в прийдешні часи Ейсав також буде очищений — він походить зі світу Тогу, з рівня охоплювального [світла], — щоб цей рівень став охоплювальним [світлом] святості, і все було включене в Яакова, так що Яаков також матиме рівень охоплювального [світла], який є вищим рівнем і ступенем, Ім’я Саг, що вище за Ім’я Ма; і «жінка доброчесна» тощо.
У майбутньому Ейсав, коріння якого — у Тогу, також буде очищений: охоплювальне світло Тогу стане святим, і Яаков також його отримає — Ім’я Саг (63), вище за Ма (45). На це натякають слова: «Жінка доброчесна — вінець свого чоловіка»: нижчий рівень стає вінцем над ним.
У цьому уривку пояснюється, чому приношення називаються мінха: матеріальні речі, що підносяться знизу, є новизною, яка підносить жіночі води. Далі пояснюється, чому Писання говорить про народи: саме там перебувають іскри, які належить очистити. Завершується уривок описом майбутнього очищення Ейсава, коли Яаков отримає охоплювальне світло Тогу.
Імена Ма (45) і Саг (63) — це Ім’я Гавая, записане з різними способами повного написання літер; у системі Арізаля Ма пов’язане з Тікун, а Саг — із вищим рівнем. Вислів «Жінка доблесті — вінець свого чоловіка» у хасидизмі тлумачиться як майбутнє піднесення Малхут, тієї, що отримує, над тим, хто дає.
Марей мекомот
- 1ומי שאינו אוכל ג׳ ימים · Nedarim 15a:2
- 2ומי שאינו אוכל ג׳ ימים · Shevuot 25a
- 3ח׳ חכמה ומזל הח׳ נוצר חסד · ”ואולי י״ל שבמ״ש אדה״ז ”מזל הח׳ נוצר חסד”, מוסיף רמז בר״ת ד”מנחה”, מזל נוצר חסד” (או מזל נוצר שהוא מזל הח׳)” — סה״ש תשמ״ח כרך ב ע׳ 521.
- 4ומזל הח׳ נוצר חסד · ראה זח״ג רפט, ד. ע״ח שער הכללים פ״ה. וראה גם לקמן מח, ד. סט, א. לקו״ת צו טו, ג. ובכ״מ.
- 5בה׳ בראם · Menachot 29b
- 6אז אהפך אל עמים · Zephaniah 3:9
- 7דהע״ה אמר הודיעו בעמים עלילותיו · I Chronicles 16:8
- 8הבו לה׳ משפחות עמים כו׳ ויאמרו הגוים כו׳ · Psalms 96:7
- 9ויאמרו בגוים · I Chronicles 16:31
- 10ויקם עדות ביעקב · Psalms 78:5
- 11ואתם קרויים אדם · Yevamot 61a:1–3
- 12ואשת חיל · Proverbs 12:4
- 13יעקב י׳ עקב · נסמן לעיל כא, א. ובאוה״ת תצא ע׳ תתעו מציין לכאן.
Приношення Тоу ¶13–16
13והנה כפי ההמשכה שלמעלה כך צ״ל המ״ן [המיין נוקבין] שמלמטה וכדי להמשיך בחי׳ המקיף עליון דקדושה צ״ל העלאת מ״ן [מיין נוקבין] בבחי׳ מקיף דהיינו למעלה מכדי שתוכל נפשו שאת וכנ״ל.
Як відбувається притягнення згори вниз, таким має бути й майїн нуквін [жіночі води] знизу. А щоб притягнути рівень (бхіна) вищого охоплюючого [світла] святості, необхідно піднести майїн нуквін у властивості охоплюючого [світла], тобто понад міру, яку здатна витримати його душа, як згадувалося вище.
Пробудження знизу має відповідати тому, що прагнуть притягнути згори. Щоб притягнути вище охоплююче світло, жіночі води людини самі мають бути «охоплюючими» — це любов, що виходить за межі того, що здатна вмістити душа.
ובפרט כשרואה בנפשו הפחיתות מרבות מחשבות המעיקים וטורדים ומפילים אזי צריך הוא לצעוק אל ה׳ בצר לו למעלה מכדי שתוכל נפשו שאת.
Особливо це потрібно тоді, коли він бачить у власній душі її низький стан через безліч думок, що гнітять, відволікають і пригнічують: тоді він має «волати до Б‑га у своїй скруті» понад міру, яку здатна витримати його душа.
Це стосується передусім випадку, коли людина бачить, наскільки низько її опустили думки, що відволікають. Тоді вона має волати до Б‑га зі своєї скрути з силою, що виходить за межі її власної міри.
У цьому абзаці принцип застосовується до служіння: щоб притягнути охоплююче світло, пробудження знизу саме має виходити за межі того, що здатна вмістити душа, особливо коли людина волає, усвідомлюючи власний низький стан.
14ולכן כשראה יעקב את עשו למטה קם עליו הקריב מנחה היא העלא׳ [העלאת / העלאה] לעשו אחיו שלמעלה מעולם התהו ששם הוא אחיו
Тому, коли Яаков побачив Ейсава внизу, який повставав проти нього, він приніс мінху (дарове приношення) — піднесення [маїн нуквін (жіночих вод)] — Ейсаву, своєму братові, що перебуває нагорі, у світі Тогу, де він є його братом.
Коли Яаков побачив, що Ейсав унизу йде проти нього, він послав дар — приношення, яке підносить жіночі води, — Ейсаву, «своєму братові» згори. У світі Тогу, корені Ейсава, вони справді брати.
כי יעקב יש לו ב׳ בחי׳ רו״ש [רצוא ושוב]. שוב בבחי׳ י׳ עקב ורצוא בבחי׳ ביטול לגמרי כו׳ להמשיך בחי׳ המקיף עליון.
Адже Яаков має два рівні — рацо (порив угору) і шов (повернення): шов — на рівні йуд-екев (йуд і п’ята), а рацо — на рівні цілковитого самоусунення (бітуль), тощо, щоб притягнути вниз аспект вищого охоплюючого [світла].
Яаков має і рацо, і шов: шов — це йуд і п’ята, внутрішнє світло, а рацо — цілковите самоусунення, завдяки якому досягається вище охоплююче світло.
ואזי יהי׳ [יהיה] עשו שלמטה ממילא בטל ואזי יקוים אז אהפך אל עמים1 כי מעשה אבות סימן לבנים23 שהם עשו הכנה לבניהם לע״ל [לעתיד לבוא] במעשיהם.
І тоді Ейсав унизу сам собою буде нейтралізований, і тоді здійсниться: «Бо тоді Я оберну народи», адже діяння батьків є знаком для дітей, бо своїми діяннями вони підготували шлях для своїх дітей у Майбутньому.
Коли це охоплююче світло буде притягнуте вниз, Ейсав унизу сам собою буде нейтралізований, і здійсниться пророцтво про те, що народи звернуться до Б‑га. Те, що зробили праотці, підготувало шлях їхнім нащадкам у майбутньому.
У цьому абзаці дарунок Яакова Ейсаву прочитується як приношення його високому кореню у світі Тогу: воно притягує вниз охоплююче світло, підпорядковує Ейсава внизу й готує майбутнє перетворення народів.
Марей мекомот
- 1אז אהפך אל עמים · Zephaniah 3:9
- 2מעשה אבות סימן לבנים · Bereshit Rabbah 40:6
- 3מעשה אבות סימן לבנים · Ramban on Genesis 12:6
15והנה העלאת מ״ן [מיין נוקבין]1 של התקון גלוי וידוע לנו ע״פ התורה פרים בני בקר שנים2 כו׳. בפסח כך. ובשבועות כך כו׳
Тепер піднесення майїн нуквін [жіночих вод, що підносяться знизу] Тікун [виправлення] відкрите й відоме нам через Тору: «два молоді бики» тощо; на Песах — так само, і на Шавуот — так само, тощо.
У Торі докладно перелічено жертви Тікун, аж до кількості биків на кожне свято: стільки-то на Песах, стільки-то на Шавуот.
משא״כ העלאת מ״ן [מיין נוקבין] לעולם התהו אין אתנו יודע עד מה3 האיך ומה הם הקרבנות ואיזה שיעור רק יעקב אע״ה [אבינו עליו השלום] ידע ענינם
Але щодо піднесення майїн нуквін до світу Тогу [хаосу], то «ніхто з нас не знає, як багато»: як саме, що це за жертви і якою є їхня міра; лише Яаков, наш батько, мир йому, знав про них.
Та ніхто не знає, які жертви підносяться до Тогу, якого вони виду й у якій кількості; лише Яаков знав про них.
וכך שלח קרבנות עזים מאתים4 כו׳ שהם קרבנות אחרים אשר לא כתובים בתורה בקרבנות דתקון ושיעורים אחרים.
І тому він послав жертви — «двісті кіз» тощо, — які є іншими жертвами, не записаними в Торі серед жертв Тікун, і відрізняються мірою.
Його дарунок — двісті кіз тощо — складався з жертв Тогу, видів і кількості яких немає серед жертв Тікун, описаних у Торі.
У цьому абзаці протиставлено відомі жертви Тікун і невідомі жертви Тогу, про які знав лише Яаков і які втілював його дарунок Ейсаву.
Марей мекомот
- 1והנה העלאת מ״ן . . השוה ומשוה כו׳ · נזכר באוה״ת נ״ך כרך א׳ ע׳ תרנה. נתבאר בלקו״ת חקת נט, ד. בלקו״ת בחוקותי נ, ד. חקת ס, א. שה״ש לו, ב מציינים לכאן.
- 2פרים בני בקר שנים · Numbers 28:19
- 3אתנו יודע עד מה · Psalms 74:9
- 4עזים מאתים · Genesis 32:15
Тому він також підніс верблюдів, які є нечистими для жертвоприношень Тікун [виправлення]. Але про жертвоприношення Тогу [хаосу] сказано: «Хто може вивести чисте з нечистого?» тощо.
Яаков навіть послав верблюдів — тварин, яких у Тікун не можна було приносити в жертву. Однак у Тогу нечисте може стати чистим, на що натякає запитання Йова: «Хто може вивести чисте з нечистого?»
Бо там «темрява — як світло», тощо; «малий і великий — там», тощо; «Він урівнює і робить рівними», тощо. І в цьому полягає зміст слів «і він обійняв його»: Ейсав обійняв Яакова.
На цьому рівні темрява і світло, мале й велике однакові перед Б‑гом. Саме тому Ейсав зміг обійняти Яакова.
Параграф пояснює, чому до дару Яакова входили верблюди: у світі Тогу, поза розрізненнями Тікун, нечисте й чисте, темрява й світло однакові, і це пояснює, чому Ейсав обійняв Яакова.
Слова «Він урівнює і робить рівними мале й велике» походять із літургійного гімну на Високі свята.
Марей мекомот
- 1מי יתן טהור מטמא · Job 14:4
- 2ששם כחשכה כאורה · ראה אוה״ת פ׳ פנחס ע׳ א׳פא.
- 3כחשכה כאורה · Psalms 139:12
- 4קטן וגדול שם הוא · Job 3:19
- 5ויחבקהו · Genesis 33:4
Поклони й обійми ¶17–18
17ובכ״מ [ובכל מקום] הזכר מחבק וכמ״ש וימינו תחבקני1 שהמשפיע מחבק את המקבל ומקיפו מכל צד להגביהו למעלה כו׳. והיינו לפי שעשו שרשו מבחי׳ מקיף מעולם התהו.
І всюди саме чоловік обіймає, як сказано: «і його правиця обіймає мене»: той, хто дає, обіймає того, хто приймає, і оточує його з усіх боків, щоб піднести його вгору тощо. Це тому, що корінь Ейсава походить від рівня охоплювального [світла], зі Світу Тогу [первісного хаосу].
Зазвичай обіймає чоловік — той, хто дає: він оточує того, хто приймає, і підносить його. Ейсав обіймає Яакова, бо корінь Ейсава — охоплювальне світло Тогу, вище за Яакова.
אך הדרך שיגיע לזה הוא ע״י כי והוא עבר לפניהם2 בחי׳ והוא כו׳ ואח״כ וישתחו ארצה שבע פעמים בחי׳ נפ״א [נפילת אפים] ללקט נצוצין.
Але шлях, яким він досягне цього, — через «і він пройшов перед ними», рівень «і Він» (ве-гу) тощо; а згодом — «вклонився до землі сім разів», рівень падіння обличчям додолу (нефілат апаїм), щоб зібрати іскри.
Яаков досяг цього, пройшовши попереду своєї родини: «і він» прочитується як рівень, що називається «Він» і в хасидизмі позначає приховане. А сім поклонів, за прочитанням Альтер Ребе, — це падіння ниць під час молитви (нефілат апаїм), завдяки якому збирають упалі іскри.
עד גשתו עד אחיו. פי׳ עד שגשש ופגע באחיו דהיינו שליקט את הטוב שבעשו בחי׳ לבונה שעי״ז הוא אחיו של יעקב שהמקיף והפנימי נלקחו ממקום א׳.
«Доки він не наблизився (гішто) до брата»: це означає, доки він не намацав шлях (гішеш) і не зустрів брата, тобто доки не зібрав добро, що є в Ейсаві, — рівень левона [ладану]. Завдяки цьому він є братом Яакова, адже охоплювальні та внутрішні [світла] були взяті з одного місця.
«Доки він не наблизився» (ад гішто) прочитується через слово гішеш — «намацав шлях» — і зустрів брата: тобто зібрав добро, що є в Ейсаві, — левона. Тоді Ейсав справді є братом Яакова, бо охоплювальні й внутрішні світла мають спільне джерело.
У цьому абзаці обійми Ейсавом Яакова пояснюються як охоплення внутрішнього світла охоплювальним світлом; також показано, що Яаков досяг цього, схилившись і зібравши іскри добра в Ейсаві.
Марей мекомот
- 1וימינו תחבקני · Song of Songs 2:6
- 2והוא עבר לפניהם · Genesis 33:3
18ואזי וירץ עשו לקראתו.1 עשו הוא כח המלובש בעשו הגשמי רץ ממטה למעלה לקראתו וכמשל הנרות שבטלים לאבוקה כאשר נקרבו אורם לאור האבוקה כו׳.
І тоді: «Ейсав побіг назустріч йому». Ейсав [тут] — це сила, вкладена у фізичного Ейсава, [яка] побігла знизу вгору назустріч йому, подібно до притчі про свічки, світло яких втрачає самостійність перед світлом смолоскипа, коли його наближають до світла смолоскипа, тощо.
Біг Ейсава назустріч Яакову — це свята сила, прихована у фізичному Ейсаві, яка підноситься до свого джерела. Це подібно до маленьких свічок, чиє полум’я поглинається смолоскипом, коли їх підносять близько до нього.
ואחר שנברר בחי׳ הטוב שבו אזי ויחבקהו מלמעלה למטה שנכנס המקיף עליון ג״כ ביעקב.
І після того, як було очищено рівень добра в ньому, тоді «він обійняв його» — згори вниз, бо вище охоплювальне [світло] також увійшло в Яакова.
Коли добро в Ейсаві було очищено, обійми відбулися згори вниз: вище охоплювальне світло Тогу також увійшло в Яакова.
У цьому абзаці біг і обійми Ейсава описано як два рухи: очищене добро в Ейсаві підноситься й втрачає самостійність перед Яаковом, а потім вищий охоплювальний світ спускається в Яакова.
Марей мекомот
- 1וירץ עשו לקראתו · Genesis 33:4
Поцілунок і сльози ¶19–21
19ונמצא שנכללו ביעקב כל הבחי׳ כנ״ל. ועי״ז וישקהו1 בחי׳ נשיקין ונקוד עליו2 בחי׳ נקודות הוא בחי׳ חכמה והיינו לפי שבשבירה היה הסתלקות חכמה ועתה אחר הבירור הנה נתגלה.
Отже, усі згадані вище рівні були включені в Яакова. Завдяки цьому «він поцілував його» — це рівень поцілунків; а над словом стоять крапки — рівень точок (некудот), тобто рівень мудрості (Хохма). Адже під час руйнування відбувся відхід Хохми, а тепер, після очищення, вона розкрилася.
Коли в Яакові тепер присутні і внутрішнє, і охоплююче світло, Ейсав «поцілував його», а в сувої Тори слово позначене крапками. Крапки — найменші точки — символізують Хохму, яка відійшла під час руйнування і тепер розкривається після очищення.
А потім — «і вони заплакали». Плач буває від радості або від гіркоти: бо скорочення в мозку виштовхує надлишок вологи у вигляді сліз.
Потім вони заплакали. Плач буває і від радості, і від смутку; від смутку розум стискається й виштовхує сльози, які Альтер Ребе описує як надлишок вологи, що виділяється.
וע״י שמחה הוא כמ״ש בזוהר שה״ש [שיר השירים]5 גבי ר״ע [רבי עקיבא] שזלגו עיניו6 כו׳. והיינו לפי שהשמחה הוא התפשטות החיות כמ״ש ושמועה טובה7 טובה תדשן עצם.
А [плач] від радості — як написано в Зогарі на Шир га-Ширім про Рабі Аківу: його очі полилися слізьми тощо. Це тому, що радість є розширенням життєвої сили, як написано: «Добра звістка відгодовує кістку».
Плач від радості ілюструє приклад Рабі Аківи, з очей якого потекли сльози, коли він осягнув таємниці Пісні Пісень, як розповідає Зогар. Радість розширює життєву силу, як сказано: «Добра звістка відгодовує кістку».
וכמעשה דאספסיינוס8 כו׳ הוא הילוך הדם בעורקים וכן ברוח החיות שבו וכן בהמשכות מוחין חדשים כי יש בחי׳ עבור יניק׳ [יניקה / יניקת] מוחין.
Як і в історії про Веспасіана тощо, це є рух крові у венах; так само — у життєвому дусі всередині нього, а також у притягненні нових інтелектуальних сил (мохін), адже є стадії ібура (виношування), єніки (вигодовування) та мохін (інтелектуальних сил).
Талмуд розповідає, що коли Веспасіан почув, що його проголосили імператором, його нога розпухла, тож він не міг узутися: від радості кров прилила до неї. Радість також розширює життєвий дух і приносить нові стадії інтелекту, які в Кабалі розвиваються через виношування, вигодовування та зрілість.
У цьому абзаці поцілунок Ейсавом тлумачиться як розкриття Хохми після очищення; далі починається пояснення плачу братів як сліз радості, адже радість розширює життєву силу.
Ібур, єніка та мохін (виношування, вигодовування і зрілий інтелект) — це стадії Арізаля, через які розвиваються сфери духовного прояву (сфірот) Зеїр Анпіна. Нова радість приносить нову стадію мохін.
Марей мекомот
- 1וישקהו · Genesis 33:4
- 2ונקוד עליו · Rashi on Genesis 33:4
- 3הנה בכיה . . בבכי יבואו · מובא בסה״מ תרכ״ט (הוצאת תשנ״ב) ע׳ שג בשינויים.
- 4דוחה המותרות בליחות הדמעות · ראה באוה״ת נ״ך כרך א ירמי׳ ע׳ שעב שכתב שיש להעיר ממ״ש בסידור שער הסוכות בענין ויעקב אמר אז יבקע. וממ״ש בת״א בד״ה יביאו לבוש. ע״ש.
- 5כמ״ש בזהר שה״ש · ראה מדרש הנעלם בזהר וירא צח, ב. לקו״ת תצא לז, ד. לקו״ש ח״ט ע׳ 208.
- 6כמ״ש בזוהר שה״ש גבי ר״ע שזלגו עיניו · Zohar, Vayera 3:33–37
- 7ושמועה טובה תדשן עצם · Proverbs 15:30
- 8וכמעשה דאספסיינוס · Gittin 56b:4
20והנה כשיש כלי למטה לקבל השמחה אז היא מתפשטת ונותנת מוחין חדשים. וכן עי״ז מתפשט רוח החיים לדשן עצם כנ״ל. אבל כשהכלי שלמטה קטן מהכיל אזי מתקבץ במוח ודוחה המותרות בליחות הדמעות.
Отже, коли внизу є посудина, здатна прийняти радість, вона поширюється й дає нові інтелектуальні сили (мохін); так само завдяки цьому поширюється дух життя, щоб «відгодувати кістку», як згадувалося вище. Але коли посудина внизу замала, щоб умістити її, радість зосереджується в мозку й виводить надлишок у вигляді вологи сліз.
Коли людина здатна вмістити свою радість, вона поширюється в ній, приносячи нове розуміння та життєву силу. Коли радість надто велика для неї, вона зосереджується в розумі й виливається слізьми.
У цьому абзаці пояснюється, що сльози радості з’являються тоді, коли радість перевищує місткість посудини, яка має її прийняти.
21וענין זה היה ג״כ גבי יעקב ועשו שהי׳ [שהיה] התגלות בחי׳ כתר למעלה מעלה כו׳ והיה רוב שמחה שנתקרבו כ״כ [כל כך] מעלה מעלה עם מה שנפל למטה מטה בריחוק בשבה״כ [בשבירת הכלים].
Так було й у випадку з Яаковом та Ейсавом: відбулося розкриття рівня вінця (Кетер), що перебуває надзвичайно високо, тощо; і була велика радість від того, що найвище настільки зблизилося з тим, що впало дуже низько й опинилося далеко, під час розбиття посудин.
Під час зустрічі Яакова з Ейсавом розкрився Кетер — найвищий рівень, — і найвище поєдналося з тим, що впало найнижче під час розбиття посудин. Радість була надто великою, щоб її стримати, тож вони заплакали.
עשו ויעקב כמו שני אחין שלא ראו זא״ז [זה אל זה / זה את זה] זמן רב מאז היה שבה״כ [שבירת הכלים]. וז״ש [וזהו שכתוב] לע״ל [לעתיד לבוא] בבכי יבאו12 שע״י בחי׳ בכיה דוקא שהוא ע״י התגלות מדרגות הגבוהות כו׳. ובתחנונים אובילם אל נחלי מים:
Ейсав і Яаков були наче два брати, які довго не бачилися відтоді, як сталося розбиття посудин. І саме про прийдешній час сказано: «З плачем прийдуть» — саме завдяки рівню плачу, який виникає через розкриття вищих рівнів, тощо; «і з благаннями поведу їх до потоків води».
Вони були наче брати, що знову зустрілися після довгої розлуки: відтоді, як сталося розбиття посудин, вони були віддалені один від одного. Так само під час майбутнього визволення Ізраїль прийде «з плачем» — зі сльозами радості від розкриття найвищих рівнів, — і Б‑г поведе їх до потоків води.
У цьому абзаці підсумовується, що плач братів був переповненою радістю від розкриття Кетера, яке поєднало найвище з найнижчим; такий самий плач радості супроводжуватиме майбутнє визволення.
Марей мекомот
- 1בבכי יבאו · Jeremiah 31:8
- 2בבכי יבאו · Jeremiah 31:9
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Людина не повинна занепадати духом через те, що її молитва, на відміну від безперервної хвали ангелів, обтяжена сторонніми думками, а її любов слабшає: служіння душі в тілі, чиє мовлення саме залежить від їжі, є новизною, дорогою Б‑гу, мов птах, що говорить перед царем. А щоб притягнути охоплююче світло донизу, її любов має вийти за межі власної міри: коли людина бере близько до серця, наскільки низько опустилася душа, і бачить, як думки, що відволікають, пригнічують її, їй слід у своїй скруті волати до Б‑га, виходячи за межі того, що може витримати її душа.
Питання для обговорення
- Чому любов, народжена усвідомленням того, що Б‑г не піддається жодним змінам, і віддаленості душі від Нього, перевершує любов, народжену усвідомленням того, що Він є життям усіх світів?
- Як може лев, який перебуває праворуч від Колісниці, бути внизу нечистою твариною, і як це пояснює, чому Ейсав народився першим?
- Чого притча про птаха, що говорить, навчає про цінність молитви душі в тілі порівняно з постійною хвалом ангелів?
- Чому дар Яакова Ейсаву включав верблюдів та інші приношення, про які Тора не розповідає?
- Чому Яаков і Ейсав заплакали, коли зустрілися, і чого сльози радості навчають про одкровення, надто велике для своєї посудини?