ויאמר יעקב אלהי אבי אברהם כו׳

Перед зустріччю з Ейсавом Яаков молиться до «Б‑га мого батька Авраама і Б‑га мого батька Іцхака». Маамар тлумачить це як прохання, щоб святі «охоплювальні світла» праотців — рівні Б‑жественного світла, надто високі, аби їх можна було внутрішньо засвоїти, — прийшли йому на допомогу, щоб він міг низвести охоплювальне світло Тогу, про яке йшлося в попередньому маамарі, і розкрити його в цьому світі. Коли це вище світло було низведене, його прохання про спасіння від Ейсава нижнього світу також мало бути почуте.

Яаков, побоюючись Ейсава, розділив свій народ і отари на два табори. Маамар запитує, чому саме на два, і відповідає, спираючись на основну відмінність між Тогу (Хаосом) — первісним світом, який зруйнувався, — і Тікуном (Виправленням), упорядкованим світом, що прийшов йому на зміну.

У Тогу кожна сфіра стояла окремо, одна під одною, і жодна не взаємодіяла з іншими. У Тікуні сфірот розташовані у трьох стовпцях: права лінія (на чолі з милістю (Хесед)), ліва лінія (на чолі зі стриманістю (Гвура)) і середня лінія.

Середня лінія, на чолі якої стоїть Тіферет, забезпечує дію Тікуну: вона врівноважує милість і стриманість, тож кожна з них включає в себе щось від іншої. Саме такої гармонії протилежностей бракувало Тогу.

Оскільки єврейський народ належить до порядку Тікуну, його прославлення має троїсту форму: «Святий, святий, святий». На це вказує і слово «сгула» («скарб»), яким названо Ізраїль: голосна сеголь складається з трьох крапок — двох поруч і третьої під ними, посередині, — подібно до правої, лівої та середньої ліній.

На противагу цьому, у Тогу атрибути стояли окремо й не зливалися, тож фактично існували лише дві лінії. Хесед діяв винятково як Хесед, а Гвура — винятково як Гвура; між ними не було нічого, що їх поєднувало б.

Тепер Альтер Ребе пояснює, як він уже пояснював в іншому місці, чому в Тогу були лише окремі лінії. У Тогу світла було багато, а посудин — структур, покликаних вміщувати й виражати його, — мало.

Оскільки посудина була малою відносно світла, вона не могла вмістити водночас дві протилежні якості — милість (Хесед) і стриманість (Гвура).

Він пояснює це на прикладі людини з обмеженим розумом, яка не здатна одночасно втримувати в думці два протилежні міркування. Щойно вона схиляється до того, щоб визнати когось невинним, то взагалі не бачить жодного аргументу на користь вини й не може стерпіти жодної схильності до звинувачення; її серце сповнене лише добром і милістю.

Така сама людина з вузьким мисленням, коли схиляється до визнання винним, не може терпіти жодного аргументу на користь виправдання. Тому вона завжди перебуває лише на одній лінії: часом цілком на правій — милості, а часом цілком на лівій — суду.

У цьому й полягає значення «двох ліній»: вони відокремлені, тож коли діє Хесед, для суду немає місця, і навпаки. Кожен атрибут діє окремо.

У Тікун Тіферет «вирішує» між Хесед і Гвурою, тож навіть під час суду може бути схиляння до виправдання, і навпаки. Це можливо тому, що в Тікуні світел мало, а посудин багато.

За достатньої місткості посудин є місце навіть для протилежностей водночас. Тут мається на увазі людина з широким світоглядом, у розумі й серці якої можуть співіснувати дві протилежні думки.

Така людина бачить підставу для виправдання з одного боку, навіть коли з іншого боку є підстава для звинувачення; саме це поєднання Хесед і Гвури означає «три лінії». Маамар, на який посилається Альтер Ребе, у розділі Ітро (Тора Ор, Їтро 9) пояснює, що протилежності поєднує світло з рівня, вищого за обидва, де вони нівелюються; Авраам — це права лінія, Іцхак — ліва, а Яаков — середня лінія, що поєднує їх.

Та Яаков під час зустрічі з Ейсавом мав притягнути охоплювальне світло Тогу — необмежене світло, якого не може вмістити жодна посудина. Для цього він мав піднести майїн нуквін, кабалістичний термін на позначення пробудження знизу, яке викликає потік згори.

Кабалістичний принцип: пробудження знизу має відповідати тому виду потоку, який прагнуть притягнути згори. Форма піднесення визначає форму спускання; цей принцип пояснює два табори Яакова в наступному абзаці.

Оскільки в Тогу було лише дві лінії, а Яаков прагнув притягнути вниз його світло, він мав надати собі тієї самої форми. Його спосіб пробудження знизу (ітарута делетата) мав віддзеркалювати будову рівня, якого він прагнув досягти.

Саме тому він розділив свій народ на два табори: щоб відтворити устрій Тогу, атрибути якого стояли окремо й не були впорядковані у три лінії. Наслідуючи цей устрій, він установив зв’язок зі світом Тогу й міг притягнути вниз його охоплювальне світло.

Те саме міркування пояснює дар Яакова Ейсаву — двісті кіз та решту. Маамар каже, що він «приніс» його, і називає його мінхою — словом, що означає і дар, і хлібне приношення: це було піднесенням майїн нуквін, покликаним притягнути згори вниз охоплююче світло Тогу.

У цьому дар подібний до жертвоприношень, які також є пробудженням знизу, що викликає притягнення потоку згори вниз (майїн духрін, «чоловічі води»). Проте дар Яакова не відповідав законам жертвоприношень, які вимагають чистих (кошерних) тварин, причому саме зарізаних; маамар додає, що сам забій може здійснювати той, хто не є коеном.

У Торі немає жертви, яку приносили б живою, окрім козла, відправленого до Азазеля на Йом-Кіпур. Навіть у звичайних жертвоприношеннях на жертовник приносили лише жир і кров.

Однак у дарі Яакова були й нечисті тварини, як-от згадані у вірші верблюдиці, що годують своїх дитинчат; і всіх їх надіслали живими, а не зарізаними. Саме такі ознаки закони про жертвоприношення виключають.

Причина в тому, що пробудження знизу (ітарута делетата) Яакова мало привести до притягнення вниз потоку з охопного світла Тоху. Інша мета вимагає іншого виду приношення.

Пробудження знизу й потік згори світу Тогу відрізняються від відповідних пробудження й потоку світу Тікун. Жертвоприношення належать до Тікун, адже сама Тора походить зі світу Тікун в Ацилуті.

Тікун — це сфера «внутрішнього світла»: світло тут скорочене настільки, що може вміститися в посудині. Те, що світло може вміститися всередині посудини, свідчить, що воно вже зазнало багатьох скорочень, як сказано в Ец Хаїм: у Тікун світел мало.

Оскільки Тора походить із Тікун, вона також постає у формі точних подробиць і чітко визначених мір.

Оскільки пробудження Тори знизу належить до Тікуна, закони жертвоприношень містять безліч точних подробиць. Тварина має бути чистою, належати лише до одного з трьох видів (великої рогатої худоби, овець або кіз: «із великої худоби й із дрібної худоби», Ваїкра 1:2), її слід зарізати, і багато вад роблять її непридатною для жертвоприношення.

Такою самою точністю визначено, як і що приносити в жертву. Вся Тора побудована на мірах та обмеженнях, оскільки походить із Тікуна, де світла скорочені всередині посудин, а тому в ній є багато точних приписів.

Натомість Яаков спрямував своє пробудження знизу до охоплювального світла Тогу. Це світло настільки велике, що належить до рівня Нескінченного; жодна посудина не може його вмістити, тому воно залишається охоплювальним.

Тому його дар — піднесення маїн нуквін до того рівня — міг містити й нечистих тварин, наприклад верблюдиць, які годують малят. Усі тварини також були послані живими, а не зарізаними.

На рівні Нескінченного немає скорочень і тонких подробиць. Нескінченний може все й здатний витримати будь-що — навіть нечистих і живих тварин, адже там ніщо не обмежене й не визначене.

Мудреці тлумачать назву хазір як похідну від лахазор — «повернутися»: у майбутньому свиня стане чистою. Це станеться, коли смерть буде усунута й розкриється безмежна сутність Б‑га, так що навіть свиню можна буде піднести, чого тепер зробити неможливо.

Оскільки дар Яакова був спрямований до охоплювального світла Тогу, що належить до рівня Нескінченного, він міг включати нечисті речі; саме тому Яаков послав і годуючих верблюдиць.

Верблюди мають не низький, а дуже високий корінь. Маамар показує це на прикладі Еліезера, слуги Авраама, який узяв десять верблюдів свого господаря «з усім добром свого господаря в руці», а також на слові ґамаль (верблюд), що нагадує слово ґамуль — «відлучене дитя при своїй матері».

Такий дар міг послати лише Яаков, і лише до дарування Тори на Синаї. Тепер, коли ми отримали Тору з рівня Тікун, усе, що вона оголошує нечистим або забороненим, віддалене від святості й не може бути піднесене, як свідчить покарання карет [відсічення душі] за споживання забороненого жиру (Ваїкра 7:25).