Тора Ор · Парші Ваєшев · Маамар 5
כה אמר ה׳ צבאות אם בדרכי תלך כו׳…
Так говорить Ім’я Б‑га (Гавая) Цваот: якщо ходитимеш Моїми шляхами
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 598 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Ангели й душі нагорі «стоять», закріплені на одному рівні; лише душа, вбрана в тіло, і нефеш габагаміт можуть «йти», і завдяки своїй службі вони приводять у рух угору й униз навіть ангелів. Для цього спершу потрібно «судити» нефеш габагаміт у війні, що триває протягом вигнання і досягне своєї повноти в Майбутньому.
Коротко про маамар
Маамар відкривається обітницею Захарії, зверненою до Єгошуа, первосвященника: «Я дам тобі ходи серед тих, що стоять». Ангелів і душі до їхнього сходження називають «тими, що стоять», бо вони утворені з Б‑жественних літер, які пасивні, мов каміння. Ангели приходять у рух лише тоді, коли Ізраїль унизу промовляє Кдушу [молитву освячення]. Щоб пояснити це, Альтер Ребе розрізняє світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), і світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін). Душа сходить, щоб перетворити тваринну душу (нефеш габагаміт), корінь якої у святих Хайот [небесних істот], а ще вище — у світі Тогу, вищий за корінь Б‑жественної душі (нефеш елокіс). Подібно до того, як кінь, несучи вершника, дає йому змогу подолати шлях, довший, ніж той пройшов би пішки, перетворена нефеш габагаміт підносить молитву з такою силою, що ангели приходять у рух і підносяться. Через Тору й 620 заповідей, що відповідають рівню вінця (Кетер), Ізраїль також притягує світло, що охоплює всі світи, униз, і ангели отримують також і його. Це і є два «ходи». Вони залежать від «ходіння Моїми шляхами» — Торою та міцвот [заповідями] — і від суворого «суду» над нефеш габагаміт. У Майбутньому навіть «повернення» буде ходом, як свято Хануки настає після війни.
План
- Запитання: ті, що йдуть, серед тих, що стоятьАнгели й душі нагорі «стоять», бо походять від Б‑жественних літер, пасивних, мов каміння; «йдуть» лише душі в тілах.¶1–2
- Кдуша ангелів і два види світлаАнгели приходять у рух лише у відповідь на Кдушу Ізраїлю; світло, що наповнює всі світи, походить від царювання Б‑га, тоді як триразове «Святий» притягує світло, що охоплює всі світи.¶3–4
- Сходження душі та війна з нефеш габагамітДуша сходить, щоб перетворити нефеш габагаміт; через Шма і благословення перед ним, які сягають її високого кореня у Хайот, її приборкують і перетворюють у війні, що триває протягом усього вигнання.¶5–9
- Кінь і вершник: піднесення знизуКерована нефеш елокіс, нефеш габагаміт підноситься з більшою силою і возносить ангелів угору під час молитви.¶10–11
- Тора і Кетер: притягування згориЧерез Тору та 620 заповідей Ізраїль притягує світло, що охоплює всі світи, униз; ангели отримують обидва рухи — «ходи» серед «тих, що стоять».¶12–14
- Умови: Мої шляхи й суд над Моїм домомСила Ізраїлю походить від Яакова, середнього засуву, і проходить через усю Тору та міцвот; нефеш габагаміт потрібно суворо владнати, подібно до того, як піт Хайот стає рікою вогню, і пильнувати її, мов відкрите подвір’я.¶15–20
- Майбутнє та ХанукаНині служіння — це біг і повернення; у Майбутньому навіть повернення стане ходом, але спершу має відбутися війна, як у випадку Хануки та Пуриму.¶21
Ключові поняття
- стояння і ходінняעומדים ומהלכים
- Істоти, закріплені на одному рівні (ангели й душі нагорі), на відміну від душ у тілах, які можуть підніматися з рівня на рівень.
- світло, що наповнює всі світи, і світло, що охоплює всі світиממלא כל עלמין וסובב כל עלמין
- Б‑жественне світло, виміряне відповідно до кожного створіння, на відміну від світла, надто великого, щоб увійти у світи, яке впливає на них ззовні.
- підкорення і перетворенняאתכפיא ואתהפכא
- Приборкання нефеш габагаміт, а потім її перетворення, щоб вона також прагнула лише до Б‑га.
- кінь і вершникסוס ורוכבו
- Притча про нефеш габагаміт, яка, несучи нефеш елокіс, сягає далі, ніж нефеш елокіс могла б сама.
- 620 заповідей як Кетерתר״ך בגימטריא כתר
- 613 заповідей Тори та 7 рабинських заповідей дорівнюють Кетеру — рівню над ланцюгом світів, звідки Ізраїль притягує світло, що охоплює всі світи.
- біг і поверненняרצוא ושוב
- Нині служіння — це прагнення вгору і повернення вниз; у Майбутньому і те, і те буде «ходінням».
Запитання: ті, що йдуть, серед тих, що стоять ¶1–2
1כה אמר12 ה׳ צבאות אם בדרכי תלך כו׳ ונתתי לך מהלכים בין העומדים האלה. להבין מהו ענין מהלכים3 בין העומדים.
«Так говорить Ім’я Б‑га (Гавая) воїнств: якщо підеш Моїми шляхами тощо, і Я дам тобі махлехім («ходіння») серед тих, хто стоїть». [Нам потрібно] зрозуміти, що означає «махлехім серед тих, хто стоїть».
Маамар починається з обіцянки Б‑га Єгошуа, первосвященникові, у видінні Захарії: якщо він ходитиме шляхами Б‑га, йому буде дано «ходіння» (махлехім) серед «тих, хто стоїть». Питання в тому, що означає бути тим, хто «йде», серед істот, які «стоять».
הנה נודע שהמלאכים נק׳ עומדים כמ״ש שרפים עומדים.4
Відомо, що ангели називаються «тими, хто стоїть», як написано: «Серафими стояли».
Ангели називаються «тими, хто стоїть», бо залишаються на одному й тому самому рівні, як сказано про серафимів у словах Ішаягу.
וגם הנשמות קודם בואם לעוה״ז נק׳ ג״כ עומדים5 כמ״ש חי ה׳ אשר עמדתי לפניו.6 רק אחרי ירידת הנשמות לעוה״ז בהתלבשותן בגוף ונפש הבהמית נק׳ מהלכים.
Також і душі, перш ніж прийти в цей світ, називаються «тими, хто стоїть», як написано: «Як живий Гавая, перед Яким я стояв». Лише після того, як душі сходять у цей світ і вдягаються в тіло та тваринну душу, вони називаються махлехім («тими, хто йде»).
Душі також перебувають у цьому сталому, «стоячому» стані, перш ніж приходять у тіло, як видно зі слів пророка: «перед Яким я стояв». Лише вдягнувшись у тіло та тваринну душу, душа може стати «тією, хто йде», тобто рухатися й підніматися від рівня до рівня.
У цьому абзаці поставлено запитання, з якого починається маамар: що означає «ходіння серед тих, хто стоїть»? Тут окреслено протиставлення між ангелами й душами у вищих світах, які «стоять», і душами в тілах, які «йдуть».
Суть у тому, що душа набуває здатності до справжнього піднесення лише завдяки сходженню в тіло; нагорі її рівень сталий, як в ангела. Маамар покаже, що цей рух передається від Ізраїлю самим ангелам.
Марей мекомот
- 1כה אמר ה׳ צבאות · נדפס גם בסה״מ תקע״א ע׳ ו. ביאור שם ע׳ י. הנחה אחרת מהביאור שם ע׳ יט. וראה באוה״ת פ׳ משפטים ע׳ א׳רפ קטע מהנחת מהרי״ל. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות וביאורים וקיצורים באוה״ת בראשית כרך ה תתקיג, א ועם שינוים באוה״ת בהעלותך ע׳ תז. ביאור עם הגהות באוה״ת בראשית כרך ה תתקיח, א. תתקכו, ב. וראה גם מאמרי אדמו״ר הצ״צ הנחות תרי״ד-תרט״ו ע׳ קמט. לקמן קיב, ב מציין לכאן בענין ב׳ מיני הילוך. נזכר בלקו״ת ויקרא ז, ב. בחקותי מה, ב מט, ד נשא כה, ב. שלח לח, ד. מסעי צא, ד. ראה כ, ג. כז, ד. שה״ש כט, ב. לג, ג.
- 2כה אמר ה׳ · Zechariah 3:7
- 3להבין מהו ענין מהלכים · ראה מאמרי אדה״א ויקרא ח״ב ע׳ עתר. ובסה״מ תרנ״ד ע׳ רסג בענין מהלך.
- 4שרפים עומדים · Isaiah 6:2
- 5וגם הנשמות . . נק׳ ג״כ עומדים · ראה לקו״ת בחוקתי מה, א. נשא כ, ג. שלח לח, ד. בלק סז, ד. מסעי צא, ג. סה״מ תקס״ב ע׳ קיז ואילך. ביאוה״ז לאדה״א ע׳ פ, ד. מאמרי אדה״א ויקרא ח״ב ע׳ תרסז. בסה״מ תרנ״ד ע׳ רסג כ׳ ”לכאורה יש סתירה לזה שהרי גם הנשמות נק׳ עומדים כמ״ש אליהו חי ה׳ אשר עמדתי לפניו, הרי שגם הנשמה הוא בבחי׳ עמידה . . אך הענין הוא דמ״ש חי ה׳ אשר עמדתי לפניו קאי על הנשמה כמו שהיא למעלה קודם התלבשותה בגוף . . ואז נק׳ עומדים, ומ״ש ונתתי לך מהלכים כו׳ שהנשמות נק׳ מהלכים זהו בירידת הנשמה בגוף דוקא ועבדה עבודת ה׳ בתורה ומצות אז זכתה להיות בחי׳ מהלך בעילוי אחר עילוי באמת”.
- 6חי ה׳ אשר עמדתי לפניו · II Kings 5:16
2והטעם שהמלאכים ונשמות נק׳ עומדים כי שרש התהוותם הוא מבחי׳ אותיות והמלאכים הם מאותיות הדבור1 כמ״ש וברוח פיו כל צבאם.2
Причина, з якої ангели й душі називаються «стоячими», полягає в тому, що корінь їхнього виникнення — на рівні літер. Ангели походять від літер мовлення, як сказано: «І подихом уст Його — усе їхнє воїнство».
Ангели й душі «стоять», бо створені з Б‑жественних «літер». Ангели походять із мовлення Б‑га, як сказано у вірші: небесне воїнство створене подихом Його уст.
וישראל עלו במחשבה34 הם מאותיות המחשבה והאותיות הם בחי׳ דומם כמ״ש בס״י [בספר יצירה] שתי אבנים בונות5 כו׳ לפי שהן בטילות לגבי השכל המנהיגן
А Ізраїль, який «піднявся у думці [Б‑га]», походить від літер думки. Літери належать до рівня неживого, як сказано в Сефер Єцира: «Два камені будують [два доми]» тощо, бо вони підпорядковані розуму, який ними керує,
Душі Ізраїлю походять із вищого джерела — думки Б‑га, але й думка складається з літер. Сефер Єцира називає літери «каменями», тобто чимось неживим, бо літери не мають власної волі; їх формує ідея, яку вони передають.
כי האותיות הן לפי השכל כו׳ ולכך נק׳ עומדים כבחי׳ דומם שאין להם בחי׳ הילוך.
адже літери відповідають інтелекту, тощо. Тому ангелів і душі називають «стоячими», подібно до рівня неживого, якому не властива здатність рухатися.
Оскільки літери лише підпорядковуються інтелекту, який спрямовує їх, створені з літер істоти подібні до неживого. Вони залишаються там, де перебувають, і не можуть самі рухатися від одного рівня до іншого.
У цьому уривку пояснюється, чому ангели й душі у вищих світах «стоять»: їхнє коріння — у Б‑жественних літерах, пасивних, наче камені, і рухає ними лише інтелект, що стоїть за ними.
Образ Сефер Єцира, де літери постають як камені, що «будують доми» (слова), лежить в основі всього міркування: літера — це стала, нежива форма. Рух виникає лише завдяки ідеї, що міститься в літерах, і далі маамар показує, що вона досягає ангелів лише через служіння Ізраїлю.
Марей мекомот
- 1והמלאכים הם מאותיות הדבור · ראה אוה״ת פ׳ משפטים ע׳ א׳רפ.
- 2וברוח פיו כל צבאם · Psalms 33:6
- 3וישראל עלו במחשבה · ב״ר בתחילתה.
- 4וישראל עלו במחשבה · Bereshit Rabbah 1:4
- 5כמ״ש בס״י שתי אבנים בונות · פ״ד מט״ז. ראה לעיל כא, א. כב, א.
Кдуша ангелів і два види світла ¶3–4
3ומ״ש ובשתים יעופף1 הרי שמצינו להם בחי׳ הילוך הוא ע״י אתעדל״ת [אתערותא דלתתא]2 כשישראל אומרים קדושה למטה גם המלאכים אומרים קדוש למעלה ואזי נאמר ובשתים יעופף וקרא זה אל זה3 כו׳.
Щодо написаного: «І двома він летів би» — тут ми справді знаходимо в них аспект руху; він виникає завдяки пробудженню знизу (ітарута делетата). Коли Ізраїль унизу промовляє Кдушу, ангели також угорі кажуть: «Святий», і тоді сказано: «І двома він летів би», а також: «І один кликав до одного» тощо.
Проте Ішаягу каже, що серафими «літають», тобто рухаються. Цей рух не є їхнім власним: його пробуджує ітарута делетата, коли Ізраїль унизу промовляє Кдушу; тоді ангели угорі кажуть: «Святий», і приходять у рух.
אך להבין ביאור הדבר איך הוא אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] ע״י אתעדל״ת [אתערותא דלתתא] הנה נודע שיש ב׳ בחי׳ ממכ״ע [ממלא כל עלמין] וסוכ״ע.
Але щоб зрозуміти, як пробудження згори (ітарута делейла) відбувається через ітарута делетата, слід знати, що є два рівні: світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), і світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін).
Щоб побачити, як ініціатива Ізраїлю внизу може викликати відповідь згори, Альтер Ребе вводить два види Б‑жественного світла. Одне входить у кожен світ і наповнює його; інше надто велике, щоб увійти, і охоплює всі світи.
פי׳ ממכ״ע [ממלא כל עלמין] היינו לפי סדר המדרגות בהשתלשלות וירידות המדרגות מעילה לעילה כו׳ ומהוה ומחיה לכאו״א [לכל אחד ואחד] לפי מזגו ותכונתו בבחי׳ השתלשלות ממש והשפעת והמשכת חיות זה הוא מבחי׳ מלכותו ית׳ מלכותך מכ״ע [מלכות כל עולמים]4 וכבוד הדר מלכותו.5
Під словами «наповнює всі світи» мається на увазі: відповідно до порядку рівнів у ланцюзі послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), у їхньому сходженні від причини до причини тощо, воно приводить до буття й дає життя кожному згідно з його складом і природою, у справжній послідовності ланцюга. Цей вплив і притягнення життєвої сили згори вниз походять від рівня Його царювання (Малхут), благословенний Він: «Твоє царювання — царювання над усіма світами» та «славне сяйво Його царювання».
Світло, що наповнює всі світи, сходить крок за кроком: кожен рівень стає причиною наступного й дає життя кожному створінню відповідно до його природи. Це градуйоване дарування життя походить від царювання Б‑га (Малхут), як свідчать вірші про Його царювання над усіма світами.
פי׳ הדר הוא תפארת גדולתו ית׳ ברבוא רבבות עולמות אלף אלפין ישמשונה6 כו׳ ולגדודיו אין מספר7 שכל זה יקר תפארת גדולתו ית׳
Під словом «сяйво» (гадар) мається на увазі краса Його величі, благословенний Він, у міріадах і міріадах світів: «Тисяча тисяч служать Йому» тощо, і «Його воїнствам немає числа». Усе це — коштовна краса Його величі, благословенний Він.
«Сяйво» Його царювання — це безмежність світів і незліченні ангели, що служать Йому. Уся ця безмежність — лише слава Його величі як Царя.
ואין זה אלא מבחי׳ מלכותו ית׳ וכל המלאכים זמירות יאמרו רק למלך אל חי וקים כי הוא לבדו פי׳ בבחי׳ עצמותו ית׳ מרום וקדוש כו׳.
І це походить лише від рівня Його царювання, благословенний Він. Усі ангели «співають пісні» лише «Цареві, живому й вічному Б‑гу», адже лише Він (тобто в Самій Своїй Сутності, благословенний Він) є «піднесеним і святим» тощо.
Усе це походить лише від Його царювання — рівня Б‑га як Царя над творінням. Ангели співають Йому як Цареві, але лише Він Сам, у Самій Своїй Сутності, є «піднесеним і святим» — поза межами всього, чого вони можуть сягнути.
У цьому абзаці рух ангелів виявляється в їхній відповіді на Кдушу Ізраїлю; далі починається пояснення цього явища через два види світла: світло мемале коль альмін і світло совев коль альмін. Світло, що наповнює всі світи, з усім його величним сяйвом, походить лише від царювання Б‑га.
«Наповнює всі світи» — це життєва сила Б‑га, міра якої відповідає кожному створінню; її джерело, Малхут, — найнижча зі сфер духовного прояву (сфірот). Протиставлення сутності Б‑га, «піднесеної і святої», готує нас до наступного абзацу: триразове «Святий» притягує світло з-поза меж упорядкованого ланцюга світів.
Марей мекомот
- 1ובשתים יעופף · Isaiah 6:2
- 2ומ״ש ובשתים יעופף הרי שמצינו להם בחי׳ הילוך הוא ע״י אתעדל״ת · בסה״מ תרנ״ד ע׳ רסא: ”היינו מה שנעשה בהם ע״י עבודת הנשמות כו׳ כמ״ש במ״א”. ראה אוה״ת נ״ך כרך א ע׳ קס.
- 3וקרא זה אל זה · Isaiah 6:3
- 4מלכותך מכ״ע · Psalms 145:13
- 5וכבוד הדר מלכותו · Psalms 145:12
- 6אלף אלפין ישמשונה · Daniel 7:10
- 7ולגדודיו אין מספר · Chagigah 13b:13
4וע״ז אומרים ג״פ [ג׳ פעמים] קדוש להיות המשכת קדושה עליונה מאא״ס [מאור אין סוף] ב״ה1 הסוכ״ע עד שיהיה הוי״ה צבאות ולהיות מכה״כ [מלא כל הארץ כבודו].2
З цієї причини тричі кажуть: «Святий», — щоб притягнути вниз вищу святість від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, що охоплює всі світи (совев коль альмін), аж поки не стане «Гавая Цеваот», і щоб «уся земля була повна Його слави».
Трикратне «Святий» притягує вищу святість від світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін), униз, у світи. Воно стає «Гавая Цеваот» (Б‑гом як Владикою воїнств) і наповнює всю землю Його славою.
ופי׳ כבודו התלבשותו וגם כבוד בגימ׳ [בגימטריא] ל״ב הם ל״ב נ״ח שבחי׳ התלבשות אא״ס [אור אין סוף] ב״ה היא בחכמה וכמ״ש (תהלים קד) מה רבו מעשיך ה׳ כלם בחכמה עשית3 וכתיב מלאה הארץ קניניך.
Значення вислову «Його слава» — Його облачення. Крім того, слово кавод (слава) має числове значення тридцять два: це тридцять два шляхи мудрості. Адже облачення Нескінченного світла, благословенний Він, відбувається в мудрості (Хохма), як сказано (Псалми 104): «Які численні Твої діяння, о Гавая! Усі їх Ти створив мудрістю», а також сказано: «Земля повна Твоїх набутків».
«Слава» (кавод) означає, що Б‑г облачається у творіння. Її числове значення — 32 — натякає на тридцять два шляхи мудрості, адже світло Б‑га облачається у світі через Хохму, як сказано: «Усі їх Ти створив мудрістю».
קניניך הם בחי׳ קנה חכמה קנה בינה4 והן הן מלא כל הארץ שהוא ענין התלבשות אא״ס [אור אין סוף] ב״ה בבחי׳ ממכ״ע [ממלא כל עלמין] ונק׳ יחוד קוב״ה [קודשא בריך הוא] ושכינתיה:5
«Твої набутки» (кіньянеха) — це рівень вислову: «Набувай мудрості, набувай розуміння», і саме вони наповнюють усю землю. Це облачення Нескінченного світла, благословенний Він, як світла, що наповнює всі світи (мемале коль альмін); це називають єднанням «Святий, благословенний Він» (Кудша бріх ху) та Його Б‑жественної присутності (Шехіна).
«Набутки», що наповнюють землю, — це мудрість і розуміння, як сказано в Притчах: «Набувай мудрості, набувай розуміння». Це світло, облачене у світі, — світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін); його єднання зі світом називають єднанням Святого, благословенний Він, і Його Шехіни.
У цьому абзаці пояснюється, чого досягають ангели своїм «Святий, святий, святий»: вони притягують униз світло, що охоплює всі світи, щоб воно облачилося у світі через Хохму й наповнило землю славою Б‑га.
Кавод = 32 (каф = 20, бет = 2, вав = 6, далет = 4) відповідає тридцяти двом шляхам мудрості з Сефер Єціра; тому про облачення Б‑га сказано, що воно відбувається в Хохмі. «Єднання Святого, благословенний Він, і Його Шехіни» — це зв’язок між трансцендентною Б‑жественністю та Його присутністю у світах.
Марей мекомот
- 1ג״פ קדוש . . המשכת קדושה עליונה מאא״ס ב״ה · מובא באוה״ת נ״ך כרך א ע׳ קסח ושם מצויין להמקומות בדא״ח שמובא שם בענין ג״פ קדוש.
- 2הוי״ה צבאות ולהיות מכה״כ · Isaiah 6:3
- 3
- 4קנה חכמה קנה בינה · Proverbs 4:5
- 5כבוד בגימט׳ ל״ב · ראה מאו״א כ, ו.
Сходження душі та війна з нефеш габагаміт ¶5–9
5והנה נודע כי תכלית ירידת הנשמה לעוה״ז לא ירדה בשביל עצמה כי הנשמה א״צ [אין צריך / אינו צריך] תיקון לעצמה12 אלא עיקר ירידתה להתלבש בנה״ב [בנפש הבהמית]
Відомо, що душа зійшла в цей світ не заради себе, адже сама душа не потребує виправлення; головна мета її сходження — бути одягненою в тваринну душу (нефеш габагаміт),
Душа зійшла в цей світ не заради власної користі: сама по собі вона вже досконала й не потребує виправлення. Вона зійшла, щоб бути одягненою в нефеш габагаміт.
כדי להיות בחי׳ אתכפייא ואתהפכא בנה״ב [בנפש הבהמית] עד שלא יהיה לה כ״א רצון א׳ לאביה שבשמים וכמ״ש מי לי בשמים ועמך לא חפצתי3 בארץ.
щоб у нефеш габагаміт відбувалися підкорення (іскаф’я) та перетворення (ітгапха), доки в неї не залишиться лише одна воля — до свого Отця Небесного, як написано: «Кого маю я на небесах? І, крім Тебе, нічого не бажаю на землі».
Мета цього — очистити нефеш габагаміт: спершу підкорити її (іскаф’я), а потім перетворити (ітгапха). Мета полягає в тому, щоб навіть нефеш габагаміт бажала лише Б‑га, як сказано в псалмі: «І, крім Тебе, нічого не бажаю на землі».
У цьому абзаці йдеться про мету сходження душі: не про її власне вдосконалення, а про підкорення й перетворення нефеш габагаміт, аж доки вона теж не бажатиме лише Б‑га.
Вчення Ец Хаїм про те, що душа сама по собі не потребує виправлення, наводиться в Танія, розділ 37, як підстава для сходження душі, щоб очистити тіло й нефеш габагаміт. Саме це очищення робить душу «тією, що йде».
Марей мекомот
- 1הנשמה א״צ תיקון לעצמה · ע״ח שער כו פ״א. הובא בתניא פרק לז. ראה לקו״ת תצא לד, ג.
- 2כי הנשמה א״צ תיקון לעצמה · Sefer Etz Chaim 26:2
- 3מי לי בשמים ועמך לא חפצתי · Psalms 73:25
6והיינו ע״י נפש האלקית המתלבשת בה המשכלת ומתבוננת בה׳ אחד בק״ש [בקריאת שמע] שמע ישראל1 שמע ל׳ [לשון] הבנה2 איך הוא ית׳ אחד בשמים וארץ.
Це відбувається завдяки Б‑жественній душі (нефеш елокіс), вдягненій у неї: вона розмірковує й споглядає слова «Гавая — один» у молитві Шма — «Шма Ісраель» (слово «шма» означає «розумій»): як Він, благословенний, єдиний на небі й на землі.
Б‑жественна душа очищує тваринну душу, споглядаючи єдність Б‑га в молитві Шма. «Шма» означає «розумій»: потрібно осягнути, що Б‑г єдиний на небі й на землі.
והח׳ והד׳ שהם ז׳ רקיעים והארץ וד׳ רוחות העולם כולם בטלים לבחי׳ האל״ף הוא יחודו ית׳ כי הוא לבדו הוא כמו קודם שנברא העולם כי אני ה׳ לא שניתי3.
Хет і далет, що відповідають семи небесам, землі та чотирьом сторонам світу, усі перебувають у самоусуненні (бітулі) перед алефом — Його єдністю, благословенний Він. Адже лише Він існує — так само, як до створення світу: «Бо Я, Гавая, не змінився».
Слово «ехад» («Один») читають літера за літерою: хет (8) — це сім небес і земля, далет (4) — чотири сторони світу, і всі вони перебувають у самоусуненні перед алефом — єдністю Б‑га. Б‑г залишається єдиним саме так, як і до створення світу, про що сказано: «Я не змінився».
У цьому абзаці йдеться про споглядання єдності Б‑га в молитві Шма: усе створене перебуває в самоусуненні перед Ним, і Він не змінюється через його існування.
Це «вище єднання (їхуда ілаа)»: з погляду Б‑га світ нічого не додає і нічого не змінює. Літери слова «ехад» — алеф (1), хет (8) і далет (4) — співвідносять увесь простір із єдністю Б‑га.
Марей мекомот
- 1שמע ישראל · Deuteronomy 6:4
- 2שמע ל׳ הבנה · נסמן לעיל א, א. לקמן לח, ב.
- 3
7וברוך שאמר והיה העולם באמירה אחת. רק בשכמל״ו [ברוך שם כבוד מלכותו לעולם ועד] שבחי׳ מלכותו ית׳ הוא שמחיה ומהוה את כל העולמות מאין ליש להיות נראה ונגלה לעיני בשר ליש ודבר בפ״ע [בפני עצמו] כו׳. ועי״ז ואהבת בכל לבבך1 בשני יצריך.2
І «Благословен Той, Хто промовив — і світ постав» одним висловом. Лише «Благословенне ім’я славного царства Його навіки-віків» [стосується] рівня Його царювання, благословенний Він, яке оживляє всі світи й приводить їх до буття — з небуття до буття, так що вони постають і стають явними для тілесного ока як щось існуюче, як окрема самостійна річ тощо. І завдяки цьому [виникає] «Люби [Б‑га] всім своїм серцем»: обома своїми нахилами.
Світ постав завдяки одному Б‑жественному вислову. Лише царювання Б‑га, прославлене словами «Благословенне ім’я славного царства Його», робить так, що світи здаються тілесному оку окремими речами. Роздуми про це приводять до любові до Б‑га «всім своїм серцем», що мудреці тлумачать як любов до Нього обома нахилами — добрим і злим.
אך קודם ק״ש [קריאת שמע] תקנו חכמים3 שתים לפניה4 לקיום הק״ש [הקריאת שמע] ומתחילין תחלה לספר מענין המלאכים איך שהם מקדישים ומעריצים כו׳ והאופנים ברעש גדול כו׳.
Але перед Шма мудреці встановили два [благословення], які промовляють перед ним, для належного виконання Шма. Спершу вони починають розповідь про ангелів: як вони освячують і звеличують тощо, а «Офанім (один із класів ангелів) — із великим гуркотом» тощо.
Перед Шма мудреці встановили два благословення. Перше описує, як ангели освячують Б‑га і як Офанім (клас ангелів) підносяться з великим гуркотом.
כי הנה להיות קיום ואהבת בשני יצריך שגם היצה״ר [היצר הרע] ישוב לאתכפיא ולאתהפכא הוא ע״י מלחמה גדולה
Адже здійснення слів «Люби» обома своїми нахилами — так, щоб навіть зле начало підкорилося й перетворилося, — відбувається завдяки великій боротьбі,
Щоб любити Б‑га навіть злим началом, тобто спершу підкорити його, а потім перетворити, потрібна велика боротьба.
וכמ״ש ולאום מלאום יאמץ5 וכתיב ויאבק איש עמו67 עד עלות השחר שעד עלות השחר לע״ל [לעתיד לבוא] כל ימי משך זמן הגלות הכל היא בבחי׳ מלחמה.
як написано: «І один народ буде сильнішим за інший народ», і також написано: «І боровся з ним чоловік аж до світанку». Аж до світанку Майбутнього часу — упродовж усіх днів вигнання — все перебуває у стані боротьби.
Вірші про боротьбу Яакова та Ейсава показують цю боротьбу. «До світанку» натякає на Майбутній час: упродовж усього вигнання служіння Б‑гу є боротьбою.
У цьому абзаці любов до Б‑га «обома нахилами» у Шма пов’язується з благословеннями перед ним, у яких ідеться про ангелів; далі пояснюється, що перетворення злого начала — це боротьба, яка триває протягом усього вигнання.
Альтер Ребе запитує, чому в благословеннях перед Шма взагалі йдеться про ангелів. Відповідь, наведена в абзаці 9, полягає в тому, що тваринна душа має своїм коренем святих Хайот (ангельських істот), тож їхнє прославлення може вплинути на неї.
Марей мекомот
- 1ואהבת בכל לבבך · Deuteronomy 6:5
- 2בכל לבבך בשני יצריך · Berakhot 54a:6
- 3אך קודם ק״ש תקנו חכמים · ראה לקו״ת תצא לד, ד.
- 4תקנו חכמים שתים לפניה · Berakhot 11a:24–25
- 5ולאום מלאום יאמץ · Genesis 25:23
- 6וכתיב ויאבק איש עמו . . וכתיב ורב יעבוד צעיר · נעתק באוה״ת במדבר ע׳ מג ומסיים שם: ”ומבואר שם דמבחי׳ ויאבק הנ״ל שנלחם עם הנה״ב ומהפכו מזה נעשה העלי׳ לע״ל כענין סוס ורוכבו”.
- 7ויאבק איש עמו · Genesis 32:25
8וכתיב ורב יעבד צעיר1 בחי׳ רב הוא בחי׳ לפני מלך מלך2 כו׳. אלא שירדה ונפלה בשבה״כ [בשבירת הכלים] כנודע.
І написано: «І старший служитиме молодшому». Рівень (бхіна) рав («старший», також «великий») — це рівень «перед тим, як царював якийсь цар» тощо; однак він зійшов і впав під час розбиття посудин, як відомо.
Слова «старший служитиме молодшому» тлумачаться так: тваринна душа (нефеш габагаміт) служить Б‑жественній душі (нефеш елокіс). Рав, тобто «старший», також означає «великий»: нефеш габагаміт є rav, бо її корінь походить зі світу Тогу — з рівня «перед тим, як царював якийсь цар», — який вищий за впорядкований світ; вона впала під час розбиття посудин.
וירידה זו מאיגרא רמא3 כו׳ היא צורך עליי׳ [עלייה] ע״י ישראל בנפשות אלקיות שבהם למשול ולשלוט על רוח הנה״ב [הנפש הבהמית] עד שתשוב להיות בבחי׳ אתכפיא ואתהפכא כו׳ ואין הדינין נמתקין אלא בשרשן.4
Це падіння «з високого даху [у глибоку яму]» потрібне для піднесення: через Ізраїль — через Б‑жественні душі в них, які панують над духом нефеш габагаміт і керують ним, доки та не повернеться до стану підпорядкування й перетворення тощо. Адже суворі суди пом’якшуються лише у своєму корені.
Це падіння з великої висоти потрібне для піднесення: коли Б‑жественна душа панує над нефеш габагаміт і перетворює її, та підноситься вище, ніж була раніше. Суворі сили пом’якшуються лише через досягнення їхнього кореня, тож до нефеш габагаміт слід дістатися через її джерело.
У цьому абзаці пояснюється, що нефеш габагаміт походить із дуже високого кореня, який упав під час розбиття посудин, і що її падіння потрібне для піднесення, яке настає, коли Ізраїль перетворює її.
«Це царі, що царювали в землі Едомській перед тим, як царював цар над синами Ізраїлю» (Берешит 36:31) — кабалістичне джерело вчення про світ Тогу, посудини якого розбилися. Принцип, що суворі суди пом’якшуються лише у своєму корені, також наведено в Танія, глава 31.
Марей мекомот
- 1ורב יעבד צעיר · Genesis 25:23
- 2לפני מלך מלך · Genesis 36:31
- 3מאיגרא רמא · Chagigah 5b:16–17
- 4ואין הדינין נמתקין אלא בשרשן · ראה פע״ח שער השופר פ״א. שער יוהכ״פ פ״א. לקו״ת להאריז״ל וישב. תניא ריש פל״א.
9ולכך א״א להכניע ולכבוש את רוח הנה״ב [הנפש הבהמית] תחת ממשלת הנה״א [הנפש האלקית]1 כ״א ע״י שרשה של הנה״ב [הנפש הבהמית] שמקור חוצבה ויסודתה בהררי קדש2 הוא מחיות הקדש שבמרכבה פני ארי׳ [אריה] פני שור3 כו׳.
Тому неможливо упокорити й підкорити дух тваринної душі (нефеш габагаміт), поставивши його під владу Б‑жественної душі (нефеш елокіс), інакше як через корінь самої тваринної душі, джерело її походження й основу, що містяться «на святих горах»: у святих Хайос (святих живих істот) Колісниці — «обличчя лева, обличчя вола» тощо.
Б‑жественна душа не може безпосередньо подолати тваринну душу. Треба сягнути кореня тваринної душі, який є святим: Хайос Б‑жественної Колісниці, яку побачив Єхезкель, з обличчями лева й вола.
ולכך צריך להזכיר לפניה תחלה איך שהמלאכים וחיות הקדש מקדישים וממליכים כו׳. ומזה יבא לקיום הק״ש [הקריאת שמע]4 להיות ואהבת בכל לבבך בשני יצריך.
Тому спочатку, перед читанням Шма, слід згадати, як ангели й святі Хайос освячують і проголошують [Його] царювання тощо. Звідси людина приходить до виконання Шма: «Ти любитимеш [Б‑га] усім своїм серцем» — обома своїми нахилами.
Ось чому благословення перед Шма спершу описують, як ангели й Хайос освячують Б‑га та проголошують Його царювання. Усвідомлення того, що власний корінь тваринної душі самоусувається перед Б‑гом, зворушує її; так людина приходить до любові до Б‑га обома нахилами.
והנה בק״ש [בקריאת שמע] ממשיכים לה בחי׳ בטול ממש בה׳ אחד במס״נ [במסירות נפש] ממש באור א״ס ב״ה הסוכ״ע עד שתתפשט לצאת מנרתקה כו׳:
А в Шма до неї низводять стан справжнього самоусунення (бітуль) у словах «Ім’я Б‑га (Гавая) — один», із дійсною самопожертвою (месірут нефеш), у Нескінченному світлі (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке охоплює всі світи (совев коль альмін), аж поки вона не розпросторилася б, щоб вийти зі своєї оболонки тощо.
У Шма в душу низводять справжнє самоусунення перед єдністю Б‑га — із самопожертвою. Це походить від світла, що охоплює всі світи, і вплив його такий сильний, що душа прагнула б залишити тіло — свою «оболонку».
У цьому уривку пояснюється, чому в благословеннях перед Шма згадуються ангели: тваринна душа має корінь у святих Хайос, і їхнє самоусунення перед Б‑гом зворушує її. Потім Шма приводить до самоусунення із самопожертвою.
У Хасидизмі лев і віл, що перебувають ліворуч і праворуч від Колісниці, є коренями природної любові й трепету в тваринній душі. Звернення до них дає змогу спрямувати власний запал тваринної душі до Б‑га.
Марей мекомот
- 1תחת ממשלת הנה״א · ראה לקו״ת פ׳ ראה ל, א.
- 2ויסודתה בהררי קדש · Psalms 87:1
- 3פני ארי׳ פני שור · Ezekiel 1:10
- 4ומזה יבא לקיום הק״ש · ראה לקו״ת ויקרא ב, ב. ד״ה וילך תרס״ו.
Кінь і вершник: піднесення знизу ¶10–11
Суть у тому, як сказано: «Коня і вершника Він кинув у море». Кінь підпорядкований своєму вершникові; без вершника перевага коня нічого не варта.
Пісня біля моря дає образ коня і вершника. Кінь підпорядкований вершникові, і без вершника його сила нічого не досягає.
אבל כשיש רוכב עליו ניכר מעלת הסוס ביותר שיכול לרוץ למקום שאין הרוכב יכול לילך מצד עצמו.
Але коли на ньому є вершник, перевага коня виявляється ще виразніше, адже він може бігти туди, куди вершник сам, власними силами, не зміг би дістатися.
З вершником сила коня виявляється ще виразніше: він може донести вершника до місць, куди той ніколи не зміг би дістатися пішки. Це модель того, як тваринна душа (нефеш габагаміт) несе Б‑жественну душу (нефеш елокіс).
У цьому абзаці наведено притчу про коня і вершника: сам по собі кінь нічого не може, але з вершником він сягає далі, ніж вершник міг би дістатися власними силами.
Марей мекомот
- 1סוס ורכבו רמה בים · Exodus 15:1
11וכך בחי׳ נה״ב [נפש הבהמית] מצד עצמה היא מקושרת למטה אבל כשרוכב עליה הנה״א [הנפש האלקית] המתלבשת בה הנה זאת תהיה העלאת הנפש הבהמית ביתר שאת וביתר עז1 במס״נ [במסירות נפש] ממש.
Так само й тваринна душа (нефеш габагаміт) сама по собі прив’язана до нижнього. Але коли Б‑жественна душа (нефеш елокіс), вбрана в неї, осідлує її, тваринна душа підноситься «з більшою величчю і більшою силою», аж до справжньої самопожертви (месірут нефеш).
Залишена сама собі, тваринна душа тягнеться до матеріальних речей. Коли Б‑жественна душа «осідлує» її, тваринна душа підноситься з більшою силою, ніж та, якою володіє сама Б‑жественна душа, аж до самопожертви.
והיינו לפי ששרשה ממקום עליון יותר מלפני מלך מלך2 כו׳ ורב יעבד3 כו׳. ואזי גדול ורב כחה עד שבתפלת י״ח היא הממשכת ומשפעת המשכת בטול אא״ס [אור אין סוף] ב״ה במלאכים
Це тому, що її корінь походить із вищого місця — з рівня «до того, як зацарював будь-який цар», тощо, і «старший служитиме», тощо. Тоді її сила така велика й рясна, що під час молитви Шмоне-Есре [Аміда] саме вона притягує вниз і вливає в ангелів потік самоусунення (бітуль) перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), благословенний Він,
Така сила їй дана тому, що її корінь вищий — він походить зі світу Тогу [хаосу], «до того, як зацарював будь-який цар»; тому «старший» служить. Її сила така велика, що під час молитви Шмоне-Есре (Аміди) вона притягує вниз до ангелів потік бітулю перед Б‑гом.
עד שהם אומרים קדוש כשישראל אומרים למטה. וזהו ענין באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] שממטה למעלה להיות בטול באא״ס [באור אין סוף] ב״ה ממטה למעלה:
аж поки вони не промовляють «Свят», коли Ізраїль промовляє [це] внизу. У цьому й полягає зміст слів: «через пробудження знизу (ітарута делетата) [настає] пробудження згори (ітарута делейла)»: рух знизу вгору — щоб у Нескінченному світлі, благословенний Він, відбулося бітуль знизу вгору.
Ангели доходять до того, що промовляють «Свят», коли Ізраїль промовляє внизу Кедушу [молитву освячення]. Це і є пробудження знизу, яке приводить до пробудження згори: рух знизу вгору, що спонукає ангелів до бітулю перед Нескінченним світлом.
Цей абзац застосовує притчу: перетворена тваринна душа, завдяки своєму вищому кореню, надає молитві Ізраїлю силу піднести навіть ангелів до бітулю перед Б‑гом. Це перший із двох рухів — знизу вгору.
Вислів «більша велич і більша сила» (Берешит 49:3) у Хасидусі вживається для позначення додаткової сили того, що перетворюється знизу. Саме ця сила спонукає ангелів промовляти Кедушу слідом за Ізраїлем.
Марей мекомот
- 1ביתר שאת וביתר עז · Genesis 49:3
- 2לפני מלך מלך · Genesis 36:31
- 3ורב יעבד · Genesis 25:23
Тора і Кетер: притягування згори ¶12–14
12והנה כך הוא בענין המשכת אא״ס [אור אין סוף] ב״ה מלמעלה למטה הוא ע״י ישראל בעסק התורה שהיא חכמתו ורצונו ית׳ בתרי״ג מצות דאורייתא וז׳ דרבנן
Так само й у питанні притягнення Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, згори донизу: воно відбувається через Ізраїль — завдяки його заняттю Торою, яка є Його мудрістю та волею, благословенний Він, у 613 заповідях Тори та семи заповідях мудреців,
Другий рух спрямований згори донизу: притягнення Нескінченного світла вниз, у світи. Це відбувається завдяки вивченню Тори Ізраїлем: Тора є мудрістю та волею Б‑га, вираженими у 613 заповідях Тори та семи заповідях мудреців.
שהם תר״ך בגימ׳ [בגימטריא] כת״ר1 שהן הם בחי׳ כתר עליון בחי׳ כותרת ומקיף שלמעלה מעלה מבחי׳ סדר ההשתלשלו׳ [ההשתלשלות] ומשם ממשיכים ישראל הארת אא״ס [אור אין סוף] ב״ה הסוכ״ע.
які становлять 620 — числове значення слова «вінець» (Кетер). Це рівень вищого Кетера, рівень вінця й охоплювального [світла], що перебуває набагато вище за порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут). Звідти Ізраїль притягує вниз сяйво Ор Ейн Соф, благословенний Він, — світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін).
Разом вони становлять 620 — числове значення слова «Кетер». Це вказує на вищий Кетер, вінець, що оточує голову й тому перебуває вище за впорядкований ланцюг світів; через Тору та міцвот Ізраїль притягує звідти вниз світло, що охоплює всі світи.
У цьому абзаці йдеться про друге «сходження» — згори донизу: через Тору та 620 заповідей, що відповідають Кетеру, Ізраїль притягує вниз світло, що охоплює всі світи.
Кетер (620: каф — 20, тав — 400, рейш — 200) — це рівень волі, що перебуває вище за мудрість і над усім ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз. Та сама кількість заповідей знову згадується в абзаці 16 як «620 стовпів світла».
Марей мекомот
- 1בתרי״ג . . בגימ׳ כתר · ראה של״ה יתרו שטז, א. מאו״א ת, נו. מאמרי אדה״ז פרשיות ח״א ע׳ שלח ובמ״מ שם.
13וזהו שאחר ואהבת בכל לבבך ממטה למעלה אומרים והיו הדברים האלה אשר אנכי מצוך1 כו׳ המשכת הדברים האלה מבחי׳ אנכי ממש מלמעלה למטה כו׳ שלא יסתיר ולא יעלים כו׳.
Ось чому після слів «І любитимеш [Б‑га] усім серцем», [що є] рухом знизу вгору, ми говоримо: «І ці слова, які Я (Анохі) заповідаю тобі» тощо: притягнення «цих слів» із самого рівня Анохі згори донизу тощо, щоб ніщо не затуляло й не приховувало.
Порядок слів у Шма відображає два рухи. «І любитимеш» — це піднесення знизу вгору; далі «ці слова, які Я (Анохі) заповідаю тобі» — це притягнення Тори від самого «Я» Б‑га, від самої Його Сутності, згори донизу, щоб ніщо не приховувало Його.
והמלאכים מקבלים מהם המשכת התורה הנמשכת בג״ע [בגן עדן] כמ״ש היושבת בגנים2 כו׳ וגם בעסק התורה בעוה״ז ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] על יש מהחכמים הגדולים שנתקבצו מלאכי השרת כבמזמוטי חתן וכלה3 כו׳.
Ангели отримують від них притягнення Тори, яка притягується до Саду Еденського, як написано: «Ти, що перебуваєш у садах» тощо. А щодо вивчення Тори також і в цьому світі наші мудреці сказали про деяких із великих мудреців, що ангели-служителі зібралися, немов на весільне святкування нареченого й нареченої, тощо.
Ангели отримують це притягнення Тори від Ізраїлю — і в Саду Еденському, де душі вивчають Тору, і в цьому світі. Талмуд розповідає, що коли великі мудреці вивчали таємні вчення, ангели-служителі зібралися, немов на весілля.
У цьому абзаці показано, що Шма містить обидва рухи: любов знизу вгору і притягнення Тори згори донизу; також у ньому сказано, що ангели отримують світло Тори від Ізраїлю.
У хасидському вченні Анохі («Я») розуміють як Сутність Б‑га, що перебуває понад будь-яким Ім’ям. Ангели, які не мають власної Тори, збираються, щоб отримати те, що Ізраїль притягує згори.
Марей мекомот
- 1והיו הדברים האלה אשר אנכי מצוך · Deuteronomy 6:6
- 2היושבת בגנים · Song of Songs 8:13
- 3ארז״ל על יש מהחכמים . . כבמזמוטי חתן וכלה · Chagigah 14b:5
14ונמצא שהשפעת המלאכים מישראל היא בין מלמטה למעלה ובין מלמעלה למטה.1 וזהו ונתתי לך מהלכים2 ב׳ מיני הילוך3 ממטה למעלה וממעלה למטה. בין העומדים.
Отже, вплив, який ангели отримують від Ізраїлю, здійснюється і знизу вгору, і згори вниз. Саме це мається на увазі у словах: «Я дам тобі махлехім [тих, хто йде]»: два види руху — знизу вгору і згори вниз. «Серед тих, хто стоїть»:
Отже, ангели отримують вплив від Ізраїлю в обох напрямках: піднесення знизу вгору та притягнення згори вниз. Це два «ходіння» у вірші, які дані Ізраїлю «серед тих, хто стоїть».
פי׳ בפנימיות העומדים.4 הם המלאכים להיות השפעת בחי׳ הילוך בבחינת פנימית המלאכים בין ממטה למעלה ובין מלמעלה למטה:567
тобто у внутрішньому вимірі тих, хто стоїть, — ангелів: щоб властивість руху передавалася у внутрішній вимір ангелів і знизу вгору, і згори вниз.
«Серед» означає «всередині»: Ізраїль приносить рух у внутрішній вимір ангелів. Ангели залишаються на своєму сталому рівні, але внутрішньо вони рухаються — і вгору, і вниз — завдяки Ізраїлю.
Цей абзац відповідає на початкове запитання: «ходіння серед тих, хто стоїть» — це два рухи, вгору й униз, які Ізраїль привносить у внутрішній вимір ангелів, що перебувають на сталому рівні.
В іншому місці Лікутей Тора це пов’язується з драбиною Яакова, де ангели «піднімаються й опускаються»: тут названо саме ці два види руху.
Марей мекомот
- 1ונמצא שהשפעת המלאכים . . בין מלמטה למעלה ובין מלמעלה למטה · בלקו״ת האזינו עח, א מציין לכאן.
- 2ונתתי לך מהלכים · Zechariah 3:7
- 3ב׳ מיני הילוך · ראה לקו״ת ראה כז, ד.
- 4פי׳ בפנימיות העומדים · ראה אוה״ת פ׳ נשא ע׳ רמא.
- 5כל ארחות ה׳ חסד ואמת · Psalms 25:10
- 6כל האומר אין לי אלא תורה · Yevamot 109b:4–5
- 7ונהר די נור · Daniel 7:10
Умови: Мої шляхи й суд над Моїм домом ¶15–20
15אך הנה כ״ז [כל זה] אם בדרכי תלך כו׳. והענין הוא כי הנה הכח הזה הניתן לישראל
Але все це — «якщо ходитимете Моїми шляхами» тощо. Пояснення полягає в тому, що ця сила, дана Ізраїлю,
Уся обітниця залежить від умови: «якщо ходитимете Моїми шляхами». Тепер Альтер Ребе пояснює, звідки походить сила Ізраїлю підносити й притягувати згори вниз.
להיות בהם ועל ידם העלאה והמשכה זו הוא לפי שהם בני יעקב הבריח התיכון מבריח מן הקצה אל הקצה.1
яка дає змогу здійснювати це піднесення й притягнення згори вниз у них і через них, зумовлена тим, що вони — діти Яакова, «середній брус, що проходить від одного краю до іншого».
Ізраїльтяни — діти Яакова, якого порівнюють із «середнім брусом» Скинії, що проходив крізь усі її дошки від одного краю до іншого. Подібно до цього бруса, Яаков і його діти з’єднують найвище з найнижчим.
Цей абзац обґрунтовує, що сила Ізраїлю підносити й притягувати згори вниз походить із того, що вони — діти Яакова, «середнього бруса», який з’єднує один край з іншим.
У Кабалі Яаков — це краса (Тіферет), центральна лінія, що поєднує праве й ліве, верхнє й нижнє.
Марей мекомот
- 1הבריח התיכון מבריח מן הקצה אל הקצה · Exodus 26:28
І [саме] через Тору й міцвот, які є 620 стовпами світла, подібно до стовпа, що з’єднує верхнє з нижнім, тощо. Це і є «якщо ходитимеш Моїми шляхами».
Це з’єднання відбувається завдяки Торі й міцвот — 620 «стовпам світла», які з’єднують верхнє з нижнім, наче стовп. Саме це означають слова «якщо ходитимеш Моїми шляхами».
דרך הוא המחבר מעיר לעיר כו׳. וכל התורה והמצות נק׳ דרך2 שבהם ועל ידם ע״י כולם דוקא עוברת ההשפעה.
Шлях — це те, що з’єднує одне місто з іншим, тощо. Уся Тора й міцвот називаються шляхом, адже ними й через них, і лише через усі їх разом, проходить потік.
Дорога з’єднує одне місто з іншим, і так само Тора й міцвот називаються «шляхом»: через них проходить Б‑жественний потік. Він проходить через усю Тору й усі міцвот разом, тому потрібна кожна міцва.
У цьому абзаці пояснюється вислів «Моїми шляхами»: Тора й міцвот — це дорога і стовпи, якими Б‑жественний потік проходить між верхнім і нижнім.
Марей мекомот
- 1וזהו אם בדרכי תלך · Zechariah 3:7
- 2וכל התורה והמצות נק׳ דרך · Zohar I, 175b
17וכנודע שהטפה יורדת דרך כל האיברים כו׳. ועז״נ [ועל זה נאמר] כל ארחות1 ה׳ חסד ואמת. שאין הילוך ההשפעה אלא בבחי׳ חסד דוקא. ובבחי׳ אמת דוקא.
Як відомо, крапля опускається через усі члени тіла тощо. Про це сказано: «Усі шляхи Імені Б‑га (Гавая) — милість (Хесед) та істина»: потік іде лише шляхом Хесед і саме шляхом істини.
Потік має пройти через усі міцвот, подібно до того, як крапля сім’яної рідини походить від усіх членів тіла. Вірш «Усі шляхи Гавая — милість і істина» вчить, що потік рухається лише шляхом милості та істини.
אך א״א להיות מלמעלה למטה כ״א שיהי׳ [שיהיה] תחלה ממטלמ״ע [ממטה למעלה] כל האומר אין לי אלא תורה2 כו׳.
Але рух згори вниз неможливий, якщо спершу не відбудеться рух знизу вгору: «Кожен, хто каже: “У мене є лише Тора”», тощо.
Але притягнення згори не може відбутися, якщо спершу не станеться піднесення знизу. Талмуд каже, що той, хто стверджує: «У мене є лише Тора», не має навіть Тори: саме вивчення Тори, без служіння, яке підноситься знизу, нічого не притягує згори.
У цьому абзаці додається, що потік проходить через усі міцвот, шляхом милості та істини, а притягнення згори залежить від попереднього піднесення знизу.
Постанову з трактату Євамот тут тлумачать як духовний принцип: сходження Тори вимагає служіння знизу — молитви та вчинків.
Марей мекомот
- 1כל ארחות ה׳ · Psalms 25:10
- 2כל האומר אין לי אלא תורה · Yevamot 109b:4–5
18ועוד זאת וגם אתה תדין את ביתי.1 תדין דינא דמלכותא דינא2 כי בדברים לא יוסר עבד3 היא הנה״ב [הנפש הבהמית].
І ще: «І ти також судитимеш Мій дім». «Судити» — це «закон царства є законом». Адже «словами не виправиш раба»: це тваринна душа.
Наступні слова вірша — «і ти також судитимеш Мій дім» — додають ще одну вимогу. «Судити» тут означає встановлювати суворий закон, адже тваринна душа подібна до раба, якого не виправити самими словами.
וצריך להכותה בשבט4 לעולם ירגיז5 כו׳. והיא בחי׳ זיעתן של חיות.6 כענין זיעה שבאדם שהיא שמחמת פחדו נעשה תגבורת האש על המים שבו.
Її треба бити палицею: «Людина завжди має розпалювати…» тощо. Це рівень (бхіна) поту Хайот [небесних істот], подібного до людського поту, що з’являється, коли через страх вогонь у людині бере гору над водою в ній.
Тваринну душу треба бити, як сказано в Талмуді: слід завжди розпалювати добрий потяг проти злого. Це порівнюється з «потом Хайот»: коли людина боїться, вогонь у ній бере гору над водою і виштовхує її назовні у вигляді поту.
Уривок додає другу умову — «судитимеш»: тваринною душею треба рішуче керувати, а не лише переконувати її. Тут з’являється образ поту — води, яку витісняє вогонь, що бере гору.
Піт слугує образом суворої сили, що виникає з трепету: вогонь (стриманість, Гвура) витісняє воду (милість, Хесед). У наступному абзаці цей образ простежується від Хайот до «річки вогню».
Марей мекомот
- 1וגם אתה תדין את ביתי · Zechariah 3:7
- 2דינא דמלכותא דינא · Gittin 10b:12–14
- 3בדברים לא יוסר עבד · Proverbs 29:19
- 4וצריך להכותה בשבט · ראה סד״ה ואתה הרם — בהמשך והחרים תרל״א. וככה תרל״ז פקי״ט, פקכ״ח. ד״ה לא יצא האיש לא בסייף לכ״ק אדמו״ר מהר״ש (ברוקלין, תשט״ז).
- 5לעולם ירגיז · Berakhot 5a:2
- 6ועוד זאת . . זיעתן של חיות · ע׳ באוה״ת פ׳ שופטים ע׳ תתכא.
19ודוחה האש את המים לחוץ בבחינת זיעה. כך הנה כתיב ונהר די נור כו׳. שהוא מזיעתן של חיות1 שהם בבריא׳ [בבריאה / בבריאת] ומשם יורד ליצירה ועשיה ונעשה נהר די נור על ראש רשעים יחול23
І вогонь виштовхує воду назовні у вигляді поту. Так само написано: «Ріка вогню» тощо; вона походить від поту Хайос (небесних істот), які перебувають у світі творення (Брія); звідти вона спускається до світу формування (Єцира) і світу дії (Асія) та стає рікою вогню, [про яку сказано]: «Вона впаде на голову злочестивих».
Подібно до того як страх виштовхує воду з тіла у вигляді поту, Хайос, ангели світу Брія, «потіють» від трепету перед Б‑гом. Цей піт спускається через Єциру й Асію та стає «рікою вогню» з видіння Даніеля, яка спадає на злочестивих як суд.
דהיינו הזיעה שהיא בחי׳ המים שדוחה בחי׳ האש שלהם שזעים וחלים מאימת כסא. ומגודל הפחד4 יוצא׳ [יוצאת] מהם בחינת הזיעה שהיא בחינת המים.
Тобто піт, який є рівнем води, виштовхується їхнім вогнем, адже вони тремтять і здригаються від страху перед Престолом. Від великого страху з них виходить піт, який є рівнем води.
Піт — це «вода», яку виштовхує власний вогонь Хайос, адже вони тремтять від страху перед Престолом Б‑га. Їхній великий страх виганяє з них цю «воду».
שהיא בחינת השפעה והמשכה כמים. ומזה נעשה נהר די נור כו׳. וכענין כעס על ההפוך הנמשך מחמת המשכת האהבה כו׳:
[Вода] є рівнем плину й низведення, подібного до води. З цього виникає ріка вогню тощо. Так само гнів проти протилежного виникає внаслідок низведення любові тощо.
Вода символізує плин і низведення, але тут вона стає рікою вогню — силою суду. Це подібне до гніву проти того, що протилежне улюбленому: такий гнів виникає саме з низведення любові.
У цьому абзаці походження «ріки вогню» пов’язується з потом Хайос: їхній трепет спричиняє плин, який нижче стає судом над злочестивими. Так само гнів проти зла походить із любові до добра.
Талмуд і Мідраш кажуть, що ріка вогню бере початок від поту Хайос. У Лікутей Тора це пов’язано з ангелами табору Гавріеля, корінь яких — у трепеті (Гвура). Та сама закономірність діє й у людині: святий гнів на зло — це любов до Б‑га, спрямована назовні.
Марей мекомот
- 1ונהר די נור כו׳ שהוא מזיעתן של חיות · Daniel 7:10
- 2על ראש רשעים יחול · Jeremiah 23:19
- 3על ראש רשעים יחול · Jeremiah 30:23
- 4מאימת כסא ומגודל הפחד · ראה גם סה״מ אתהלך ע׳ לה.
20ותדין את ביתי היא בחי׳ נה״א [נפש האלקית] כי היכל1 ה׳ המה. ועשו לי מקדש ושכנתי בתוכם בתוכו לא נאמר2 כו׳.
«Ти судитимеш Мій дім» — це рівень Б‑жественної душі (нефеш елокіс), адже «вони — святилище Імені Б‑га (Гавая)». «І нехай зроблять Мені Святилище, і Я оселюся в них»; сказано не «в ньому» тощо.
«Мій дім» — це Б‑жественна душа, адже самі євреї є святилищем Б‑га. У вірші сказано «Я оселюся в них», а не «в ньому»: це означає, що Б‑г перебуває в кожній людині.
וגם אתה הוא יהושע הכהן הגדול הוא שושבינא דמטרוניתא3 בהעלותך את הנרות4 כו׳. כהנא רבא חסד עלאה ואעפ״כ [ואף על פי כן] תדין בבחי׳ גבורות ועי״ז תשמור את חצרי.5 חצרי הוא בחי׳ נה״ב [נפש הבהמית].
«І ти також» — це Єгошуа, первосвященник, який є «шафером Цариці»: «Коли запалюватимеш світильники» тощо. Первосвященник — це вища милість (Хесед), і все ж ти маєш «судити» на рівні Гвурот (суворих сил суду), і завдяки цьому «охоронятимеш Мої подвір’я». «Мої подвір’я» — це рівень тваринної душі (нефеш габагаміт).
«Ти» — це Єгошуа, первосвященник, якого названо «шафером Цариці» і який запалює світильники. Хоча первосвященник уособлює вищу милість (Хесед), він має «судити», застосовуючи Гвурот (суворий суд), і цим захищати «Мої подвір’я» — тваринну душу.
כי ההפרש שבין בית לחצר הוא שבית מקורה בגג שהוא ענין פריסת אהל ומקיף מבחי׳ סוכ״ע. משא״כ חצר אינה מקורה כו׳. וצריך שמירה.
Адже різниця між домом і подвір’ям полягає в тому, що дім накритий дахом, який є розгортанням шатра й охоплювальним [світлом] з боку рівня світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін). Подвір’я ж не має даху тощо, тож його потрібно охороняти.
Дім має дах, який уособлює світло, що охоплює всі світи й захищає те, що всередині; це Б‑жественна душа. Подвір’я відкрите до неба й незахищене, тому його потрібно охороняти; це тваринна душа.
У цьому абзаці тлумачаться слова «судитимеш Мій дім» і «охоронятимеш Мої подвір’я»: Б‑жественна душа — це дім із дахом, захищений світлом, що охоплює всі світи, а тваринна душа — відкрите подвір’я, яке слід охороняти суворим судом.
Первосвященникові, уособленню милості, наказано судити: навіть той, хто укорінений у Хесед, має застосовувати стриманість (Гвура), щоб захистити тваринну душу.
Марей мекомот
- 1כי היכל ה׳ המה · Jeremiah 7:4
- 2ועשו לי מקדש ושכנתי בתוכם בתוכו לא נאמר · Exodus 25:8
- 3שושבינא דמטרוניתא · ראה לקמן לב, ב.
- 4בהעלותך את הנרות · Numbers 8:2
- 5תשמור את חצרי · Zechariah 3:7
Майбутнє та Ханука ¶21
21והנה אחר כ״ז [כל זה] ונתתי לך מהלכים1 ב׳ בחי׳ הילוך כו׳. והוא לע״ל [לעתיד לבוא] כי כהיום נק׳ בחי׳ רצוא ושוב. רצוא ממטה למעלה. ושוב מלמעלה למטה.
Після всього цього: «Я дам тобі ходіння» — два види ходіння тощо. Це станеться в майбутньому. Адже нині це називається «бігом і поверненням» (рацо ва-шов): бігом знизу вгору і поверненням згори вниз.
Після суду й охорони йде обітниця «ходіння», і повною мірою вона здійсниться в майбутньому. Нині служіння — це «біг і повернення» (рацо ва-шов): душа біжить угору, до Б‑га, а потім повертається вниз до свого завдання.
אבל לע״ל [לעתיד לבוא] כשיתגלה2 בחי׳ סוכ״ע כחשכה כאורה.3 ואין בו מעומ״ט [מעלה ומטה] יהי׳ [יהיה] הכל בחי׳ הליכה. שיהי׳ [שיהיה] גם השוב בחי׳ הליכה כמו הרצוא כו׳.4
Однак у майбутньому, коли розкриється світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), і «темрява буде як світло», і в ньому не буде поділу на верх і низ, усе буде станом ходіння: навіть повернення буде ходінням, подібно до бігу тощо.
У майбутньому розкриється світло, що охоплює всі світи; темрява буде як світло, і не буде «верху» й «низу». Тоді навіть повернення буде поступальним рухом уперед, як біг.
רק שמקודם צ״ל בחי׳ תדין כנ״ל. וזהו ענין הנס שהי׳ [שהיה] בחנוכה (וכן בפורים) שהי׳ [שהיה] תחלה מלחמה ואח״כ הנס ביום מנוחה:5
Лише спершу має бути рівень «ти судитимеш», як сказано вище. У цьому полягає зміст чуда, що сталося на Хануку (а також на Пурим): спершу була війна, а потім — чудо в день спокою.
Але спершу має бути «суд» — війна з тваринною душею (нефеш габагаміт). На це вказують Ханука (а також Пурим): спершу була війна, а свято припало на день її завершення — день спокою.
На завершення сказано, що повне «ходіння» настане в майбутньому, коли навіть повернення буде піднесенням. Але спершу має відбутися війна, пов’язана з «судом», як на Хануку та Пурим, чиї свята припадають на день спокою після битви.
У Лікутей Тора (Цав) Альтер Ребе запитує, чому Песах припадає на день чуда, тоді як Ханука й Пурим — на день спокою після нього, і посилається на цей маамар. Спокій після війни — це розкриття світла, що охоплює всі світи, яке настає після боротьби.
Марей мекомот
- 1ונתתי לך מהלכים · Zechariah 3:7
- 2אבל לע״ל כשיתגלה · ראה לקו״ת אמור לה, ב.
- 3כחשכה כאורה · Psalms 139:12
- 4שיהי׳ גם השוב בחי׳ הליכה כמו הרצוא כו׳ · תי׳ אלו נוספו בסה״מ תקע״א ע׳ ט בגוכתי״ק הצ״צ.
- 5ואח״כ הנס ביום מנוחה · Shabbat 21b
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Маамар закликає людину використовувати нефеш габагаміт, а не просто придушувати її: спершу суворо керувати нею («ти маєш судити») за допомогою благословень перед Шма [молитвою «Слухай, Ізраїлю»] та самого Шма, а потім дати її силі понести любов до Б‑га далі, ніж могла б сама лише нефеш елокіс. Це означає ходити всіма шляхами Б‑га, поєднуючи вивчення Тори з молитвою та виконанням кожної міцви, і пам’ятати, що боротьба вигнання передує спокою.
Питання для обговорення
- Чому ангелів і душі нагорі називають «тими, що стоять», і що дає душі в тілі змогу «йти»?
- Як нефеш габагаміт, нижча з двох душ, може піднести нефеш елокіс вище, ніж та могла б сягнути сама?
- Чому благословення перед Шма описують ангелів і Хайот раніше, ніж ми доходимо до слів «Люби»?
- Що являють собою два «ходи» і як порядок Шма відображає їх?
- Чому перед спокоєм має бути війна («ти маєш судити»), і як Ханука та Пурим це показують?