Тора Ор · Парші Ваєшев · Маамар 2
והנה אנחנו מאלמים אלמים כו׳
«І ось, ми в’язали снопи»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 717 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Очищення розсіяних іскор розбитих посудин відбувається у два етапи: праця братів знизу, яка з’єднує уламки в одне ціле й приводить їх до самоусунення перед Б‑гом, і світло Йосефа згори, яке завершує їхнє включення в Б‑жественність.
Коротко про маамар
Маамар розглядає сон Йосефа про снопи крізь призму кабали про розбиття посудин. Посудини Тогу (хаосу) розбилися на уламки, а світло залишило їх — наче літери слова, роз’єднані між собою. Їхні уламки стали безліччю душ, ангелів і Б‑жественних іскор; що нижче вони падали, то більше дробилися. 288 іскор світу еманації (Ацилут) розпалися на незліченні уламки у світі дії (Асія), і саме тому вигнання таке тривале. Завдання єврейського народу — знову об’єднати їх у єдності Б‑га, щоб стати «одним народом на землі». В’язання братами снопів — це перший етап очищення: вони збирають розсіяні іскри й підносять їх як маїн нуквін (жіночі води) до царювання (Малхут) світу Ацилут, у такому повному самоусуненні (бітуль), що воно стає «німим» (іллем, що перегукується з алумім), наче зародок в утробі. Це ще лише нижче єднання (їхуда татаа). Другий етап очищення — маїн духрін (чоловічі води) від Імені Ма через мудрість (Хохма) — має прийти згори; це рівень Йосефа, коріння якого — в основі (Йесод) світу Ацилут. Поклін снопів — це самоусунення братів, яке притягує його світло донизу, тоді як поклін Яакова притягнув до Йосефа світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін). Брати ненавиділи його, бо помилково вважали, що їхнє коріння в емоційних атрибутах (Зеїр Анпін) означає, що їхній справжній рівень такий самий, як у нього, хоча вони перебувають у світі творення (Брія).
План
- Розбиття як розділенняЦарі Тогу падають; розбиття означає дроблення на частини, наче роз’єднані літери, і породжує множинність творіння, що зростає в міру падіння донизу.¶1–5
- Річка, що розділяєтьсяРічка Едену залишається єдиною в Ацилуті й розділяється, починаючи зі світу Брія; на кожному рівні множаться ангели, душі та 288 іскор.¶6–11
- Чому вигнання таке тривале288 іскор Ацилуту розбилися в нижніх світах на незліченні уламки, тому їхнє очищення триває дуже довго.¶12
- Об’єднати багатьох в одне«Усіх їх Ти створив мудрістю»: Хохма знову об’єднує уламки, а Ізраїль утверджує єдність навіть у найнижчому світі.¶13–16
- В’язання снопів: перший етап очищенняБрати підносять іскри як маїн нуквін до Малхут світу Ацилут; таке самоусунення є «німістю», як у зародка в утробі.¶17–22
- Другий етап очищення згориМаїн духрін — Ім’я Ма через Хохму — має завершити очищення, подібно до того, як любов і трепет, даровані Б‑гом, довершують людські любов і трепет; це рівень Йосефа.¶23–27
- Снопи вклоняютьсяЙосеф бере участь у першому етапі очищення, але лише він приносить другий; поклін означає і самоусунення, і притягування світла донизу, що пояснює обидва сни.¶28–33
- Помилка братівБрати вважали, що їхнє коріння в Зеїр Анпіні робить їх рівними Йосефові, але вони перебувають у Брія, а він — у Йесоді світу Ацилут.¶34–35
Ключові поняття
- Розбиття посудинשבירת הכלים
- Розбиття посудин Тогу, яке тут розуміється як їхнє розділення на численні уламки, з яких постає множинність творіння.
- 288 іскорרפ״ח ניצוצין
- Іскри світла, що впали разом із розбитими посудинами: в Ацилуті їх налічують 288, а нижче вони розпадаються на незліченні уламки.
- Очищенняבירור
- Вилучення святих іскор із нижніх світів і повернення їх до Б‑жественності; відбувається у два етапи.
- Маїн нуквін (жіночі води)מיין נוקבין
- Пробудження й піднесення знизу; тут — очищені іскри, які в самоусуненні підносяться до Малхут світу Ацилут.
- Маїн духрін (чоловічі води)מיין דוכרין
- Потік згори, що відповідає на піднесення: світло Імені Ма через Хохму; тут — рівень Йосефа.
- Зародковий стан (ібур)עיבור
- Стан повного поглинення своїм джерелом, без самостійного існування чи здатності давати, подібний до стану зародка; так перебувають іскри, що підносяться.
- Нижче та вище єднанняיחודא תתאה ויחודא עילאה
- Нижче єднання — це самоусунення створіння; вище — справжня єдність із Б‑гом, у якій має розчинитися нижче єднання.
Розбиття як розділення ¶1–5
1והנה אנחנו מאלמים אלמים12 כו׳. כתיב אלה המלכים אשר מלכו3 כו׳ שהן ז׳ מלכין קדמאין דתהו שנפלו בשבה״כ [בשבירת הכלים]4 למטה לשם ב״ן [שם ב״ן] דאצי׳ מקור דבי״ע ומשם ירדו בבי״ע וזהו ענין מיתת המלכים כידוע.5
«І ось ми в’язали снопи» тощо. Написано: «Ось царі, які царювали» тощо: це сім первісних царів Тогу, які під час розбиття посудин упали аж до Імені Бан у світі еманації (Ацилут) — джерела світу творення (Брія), світу формування (Єцира) та світу дії (Асія), а звідти спустилися у світи Брія, Єцира й Асія. У цьому полягає поняття «смерті царів», як відомо.
Маамар починається з першого сну Йосефа, у якому він і його брати в’яжуть снопи в полі, а потім відразу переходить до переліку царів Едома, які «царювали й померли». Кабала тлумачить їх як сім царів Тогу — первісного світу, посудини якого не могли вмістити своє світло й розбилися. Вони впали до Імені Бан (жіночого аспекту, що приймає, ототожнюваного з Малхут) в Ацилуті — джерелі, з якого черпають три нижні світи Брія, Єцира й Асія; звідти вони спустилися в ці світи. Саме це сходження Кабала називає «смертю царів».
Цей абзац задає основу: вірш маамару про в’язання снопів буде витлумачено на тлі розбиття посудин Тогу та їхнього падіння в нижні світи.
Сім царів Едома (Берешит 36:31–39), після кожного з чиїх царювань сказано «і він помер», є в Арізаля образом семи емоційних сфер духовного прояву (сфірот) Тогу. Лише про восьмого царя, Гадара, не сказано, що він помер; Арізаль тлумачить це як початок світу Тікуна.
Марей мекомот
- 1והנה אנחנו מאלמים אלומים · ב׳ הנחות אחרות — בסה״מ תקס״ה ע׳ צט. וראה במאמרי אדה״ז הקצרים ע׳ יח. ובמגדל עוז ע׳ שפט שרבינו הזקן למד ענין זה מהרה״ק אברהם בן הה״מ ז״ל. באוה״ת בראשית כרך ו תתרפב, א המאמר עם הגהות אחרות נדפס מגוכתי״ק כ״ק הצ״צ שנכתבו כנראה בחיי כ״ק אדה״א או קודם לזה. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. ראה הנחות — תרט״ז ד״ה והנה אנחנו שמבאר הענינים של המאמר. ראה ד״ה פדה בשלום תשל״ה.
- 2והנה אנחנו מאלמים אלומים · Genesis 37:7
- 3אלה המלכים אשר מלכו · Genesis 36:31
- 4שהן ז׳ מלכין קדמאין דתהו שנפלו בשבה״כ · ראה לקמן קי, ד. ביאוה״ז להצ״צ כרך א ע׳ רפא.
- 5ומשם . . כידוע · באוה״ת שם ליתא.
2והנה בשבה״כ [בשבירת הכלים] נפלו כמה בחי׳ דהיינו הן בחי׳ נשמות והן בחי׳ מלאכים והן בחי׳ כחות אלקיים עצמם כולם נשברו ונפלו למטה בבי״ע והכחות אלקים נפילתן היינו שירדו להחיות בי״ע כו׳.
Отже, під час розбиття посудин упало кілька рівнів: рівень душ, рівень ангелів і рівень самих Б‑жественних сил. Усі вони розбилися й упали вниз, у світи творення (Брія), формування (Єцира) і дії (Асія); падіння Б‑жественних сил означає, що вони спустилися, щоб давати життя світам Брія, Єцира й Асія, тощо.
Під час розбиття впали три види сутностей: корені душ, корені ангелів і самі Б‑жественні сили. Для Б‑жественних сил «падіння» не означає, що вони стали нечистими; воно означає, що вони спустилися, щоб бути життєвою силою нижчих світів.
ופי׳ וענין השבירה של הכלים ושל הנצוצות כו׳. הוא ענין התפרדותן לחלקים רבים כמו עד״מ תיבת ברוך כשאותיותי׳ [כשאותיותיה] מצורפות בתיבה זו מתלבש בהן השכלה שהוא ענין הברכה1
Пояснення й суть розбиття посудин та іскор тощо полягають у тому, що вони розпалися на безліч частин. Для прикладу візьмімо слово «барух» («благословенний»): коли його літери з’єднані в цьому слові, у них втілюється певне розуміння — зміст благословення;
Тепер Альтер Ребе визначає, що означає «розбиття»: не знищення, а розділення на безліч частин. Його приклад — єврейське слово «барух» («благословенний»): доки його літери з’єднані, вони несуть у собі зміст благословення.
אבל כשיתפרדו הד׳ אותיות אלו זמ״ז [זה מזה] להיות הבי״ת בפ״ע [בפני עצמו] וכן הרי״ש וכו׳ אזי לא ימצא בהן התלבשות השכלה זאת כלל.2
але коли ці чотири літери відокремляться одна від одної, так що бет стоятиме окремо, і так само рейш тощо, тоді це втілене в них розуміння зовсім не буде в них виявлятися.
Коли чотири літери роз’єднані, кожна окремо вже зовсім не несе цього змісту. Так само, коли посудини розпалися, світло, яке вони вміщували, вже не могло в них перебувати.
Розбиття посудин визначається як розпад на частини: те, що раніше становило осмислене ціле, роз’єднується, і зміст — світло — вже не перебуває в ньому.
Маамар Ребе 5735 року (цитований у примітках Кегот) додає два положення: «благословення» тут також означає низведення, а навіть після роз’єднання літер залишається певний відбиток того, що вони були разом, адже святість ніколи цілковито не залишає свого місця.
Марей мекомот
- 1שהוא ענין הברכה · בד״ה פדה בשלום תשל״ה (הנחה בלתי מוגהה) מוסיף ”היינו ברכה לשון המשכה”.
- 2אזי לא ימצא בהן התלבשות השכלה זאת כלל · בד״ה פדה בשלום תשל״ה מוסיף: ”היינו שאין השכלה זו בגילוי, אבל בטח שנשאר איזה רושם מזה שהיו אותיות אלו ביחד, שהרי קדושה לא זזה ממקומה”.
3ועד״ז הוא שבה״כ [שבירת הכלים] דתהו שנתפרדו הכלים לחלקים רבים מפורדים זמ״ז [זה מזה] עד שנסתלק מהם האור שהי׳ [שהיה] מתלבש בתוכן קודם פירוד זה.
Так само сталося розбиття посудин Тоху: вони розпалися на численні уламки, відокремлені один від одного, аж поки світло, яке раніше було вбране в них, не відійшло від них.
Ця аналогія застосовується до розбиття посудин Тоху: вони розпалися на безліч окремих уламків, і оскільки вже не становили цілого, світло, яке їх наповнювало, відійшло.
ומצד זה ירדו במדרגה בבחי׳ בי״ע ונתהוו מזה עולמות הנפרדים ברואים רבים מינים ממינים שונים כמ״ש היש מספר1 כו׳.
Через це вони опустилися на нижчий рівень — до світу творення (Брія), світу формування (Єцира) і світу дії (Асія), і з цього постали світи розділення: численні створіння, безліч різноманітних видів, як сказано: «Чи є число [Його воїнствам]?» тощо.
Втративши світло, уламки опустилися до рівня світів творення, формування й дії, і з них постали «світи розділення» — величезна множина окремих створінь і видів. Вірш «Чи є число Його воїнствам?» виражає цю незліченну множину.
Розпад Тоху є джерелом множинності створених світів: численні окремі створіння — це розсіяні уламки розбитих посудин.
Марей мекомот
- 1היש מספר · Job 25:3
4והנה עצמות המאציל ב״ה הוא יחיד ומיוחד בתכלית היחוד כנודע
А Сутність Того, Хто еманує, благословенний Він, є єдиною й унікальною в довершеній єдності, як відомо.
Власна Сутність Б‑га, яку тут названо «Еманатором», абсолютно єдина, позбавлена будь-якого сліду множинності.
ולזאת כדי שיתהוו בחי׳ הנבראים שהם בבחי׳ רבוי גדול ובבחי׳ פירוד שהם בחי׳ יש ודבר בפ״ע [בפני עצמו] שזהו ממש המנגד אל אמתות אחדותו ב״ה שאין עוד מלבדו.1 הוצרך להיות ע״י שבה״כ [שבירת הכלים]
Тому, щоб постали створені істоти, які перебувають у стані великої множинності й розділеності, тобто у стані самостійного «щось», окремої сутності, — а це є цілковитою протилежністю істині Його єдності, благословенний Він, що «немає нічого, крім Нього», — це мало відбутися через розбиття посудин:
Створених істот багато, і кожна відчуває себе окремим «чимось», самостійною сутністю, що прямо протилежне істині єдності Б‑га, вираженій у вірші «немає нічого, крім Нього». Щоб такі істоти могли постати, мало відбутися розбиття посудин.
שמחמת שנתפרדו לחלקים קטנים רבים מאד עי״ז נעשה בחי׳ הרבוי של הנבראים וגם ע״י פירוד זה נעשה כל נברא מהות בפ״ע [בפני עצמו] שכל מלאך מובדל מחבירו כו׳.
оскільки вони розпалися на надзвичайно велику кількість дрібних частин, завдяки цьому постала множинність створених істот; і завдяки цьому розділенню кожна істота стала окремою сутністю, так що кожен ангел відокремлений від свого товариша, і так далі.
Оскільки посудини розбилися на незліченні дрібні частини, творіння стало множинним; а через розділення цих частин кожна істота стала відмінною від інших, так що навіть кожен ангел окремий від усіх інших.
У цьому абзаці пояснюється, чому розбиття було необхідним: світ багатьох відокремлених істот, протилежний єдності Б‑га, міг постати лише з посудин, які розпалися.
Марей мекомот
- 1שאין עוד מלבדו · Deuteronomy 4:35
5והנה כאשר ירדו הכלים והנצוצות מאת פניו ית׳ לפי גודל הירידה כך נעשה בהם הפירוד והרבוי.
Отже, коли посудини та іскри спустилися від Його присутності, благословенний Він, міра відокремленості й множинності, що виникла в них, відповідала мірі їхнього спуску.
Ступінь відокремленості залежить від того, наскільки низько впали уламки: що далі від Б‑га, то більш роздробленими й численними вони стають.
וכל שעדיין לא ירדו כ״כ [כל כך] אזי לא הי׳ [היה] הפירוד כ״כ [כל כך] כי כל הקרוב קרוב יותר אליו ית׳ יש בו יותר הבטול והאחדות
Усе, що ще не спустилося так низько, не мало такої міри відокремленості, адже все, що ближче до Нього — благословенний Він — має більше самоусунення (бітуль) і єдності;
Уламки, що впали не так низько, менш розділені, бо близькість до Б‑га приносить більше бітулю й єдності.
וכל שנתרחקו יותר אזי נעשה בהן יותר הפירוד והרבוי ונמצא כשנפלו למטה בעשייה נעשה הפירוד והרבוי ביותר.
а що далі вони віддалялися, то більше в них виникало відокремленості й множинності. Отже, коли вони впали вниз, у світ дії (Асія), відокремленість і множинність досягли найбільшого ступеня.
Що далі щось від Б‑га, то більше воно розділяється й множиться. Тож в Асії, найнижчому світі, роздробленість і множинність досягають найбільшого ступеня.
У цьому абзаці сформульовано правило, що проходить крізь увесь маамар: відокремленість зростає зі збільшенням віддаленості від Б‑га, сягаючи найвищого ступеня в найнижчому світі.
Річка, що розділяється ¶6–11
Ось що сказано: «І річка виходить з Едену, щоб напувати сад, а звідти розділяється» тощо.
Вірш про річку, що виходить з Едену, щоб напувати сад, — «а звідти вона розділяється» — ілюструє це правило.
שהנהר הנמשך מעדן שהוא חכ׳ [חכמה] דאצילות בהיותה נמשכת והולכת דרך כל עולם האצי׳ עד הגן הוא בחי׳ מל׳ דאצילות הוא הכל נהר אחד עדיין מושלל מגדר ההתחלקות בתכלי׳ [בתכלית].
Річка, що витікає з Едену і є мудрістю (Хохма) світу еманації (Ацилут), доки простягається й тече крізь увесь цей світ аж до саду, який є рівнем (бхіна) царювання (Малхут) у світі Ацилут, усе ще залишається однією річкою, цілковито поза межами поділу.
Річка, що тече з Едену, — це Хохма світу Ацилут, Б‑жественна мудрість, яка є джерелом цього потоку. Поки вона тече через Ацилут униз до «саду», яким є Малхут світу Ацилут, вона все ще залишається однією нерозділеною річкою.
כי באצי׳ איהו וגרמוהי חד שהן בבחי׳ ביטול אמיתי למאצילן ומיוחדין עמו בתכלית היחוד שהוא הפוך הפירוד והרבוי כו׳.
Адже в Ацилуті «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — одне»: вони перебувають у стані справжнього самоусунення (бітуль) перед Тим, Хто їх еманує, і з’єднані з Ним у цілковитій єдності, що цілковито протилежна відокремленості й множинності тощо.
Причина в тому, що в Ацилуті сфери духовного прояву (сфірот) єдині з Б‑гом, як сказано у вислові Зогару: «Він і Його посудини — одне». Вони перебувають у цілковитому бітулі перед Ним і з’єднані з Ним — на повну протилежність відокремленості.
Річка Едену є образом потоку Б‑жественного світла: в Ацилуті вона залишається єдиною, бо там усе єдине з Б‑гом.
«Його посудини» (гармохі) — це посудини сфірот світу Ацилут. Саме їхня єдність із Б‑гом робить Ацилут «світом єдності» на противагу нижчим «світам розділення».
Марей мекомот
- 1ונהר יוצא מעדן · Genesis 2:10
7וכיון שמגיע הנהר בראש הבריאה אזי כתיב ומשם יפרד והיה לד׳ ראשים. ואף שלא נתוסף בו מים עכ״ז [עם כל זה] נתפרד והיו לד׳ חלקים.
І коли річка сягає вершини світу творення (Брія), тоді сказано: «і звідти вона розділяється й стає чотирма головами». Хоч до неї й не додалося води, проте вона розділилася і стала чотирма частинами.
Коли річка сягає вершини Брія — першого світу відокремленого існування, — сказано: «звідти вона розділяється й стає чотирма головами». До неї нічого не додалося, а проте вона стала чотирма частинами: поділ походить від нижнього світу, а не від самої річки.
והן ד׳ מחנות שכינה פני ארי׳ [אריה] אל הימין פני שור1 כו׳. אך הם חלקים כוללים עדיין שכל חלק מהם כולל כמה פרטים רבים.
Це чотири табори Б‑жественної присутності (Шехіни): «обличчя лева праворуч, обличчя вола» тощо. Але це ще загальні частини, кожна з яких містить багато окремих складників.
Чотири голови — це чотири табори Шехіни, чотири обличчя колісниці Єхезкеля: лев, віл, орел і людина. Але це ще широкі поділи, кожен із яких містить багато подробиць.
На порозі Брія єдиний потік уперше розділяється на чотири загальні частини.
У кабалі чотири табори Шехіни очолюють ангели Міхаель, Гавріель, Уріель і Рефаель, що відповідають чотирьом обличчям колісниці; у наступному абзаці йдеться про Міхаеля та Гавріеля.
Марей мекомот
- 1פני ארי׳ אל הימין פני שור · Ezekiel 1:10
8ובירידת המדרגה עוד נתחלק מבחי׳ מיכאל שהוא בחי׳ פני אריה לקפ״ו אלף בחינות מחולקות שהן מחנה מיכאל.
А коли рівень сходить ще нижче, аспект (бхіна) Михаїла, тобто аспект обличчя лева, поділився на 186 000 окремих аспектів, що становлять табір Михаїла.
Коли потік сходить ще нижче, кожен загальний табір знову поділяється: Михаїл, обличчя лева, стає 186 000 окремими аспектами — ангелами його табору.
וכן מבחי׳ גבריאל שהוא בחי׳ פני שור נתחלק לחלקים רבים שהם כל פרטי המלאכים דמחנה גבריאל כו׳ וכ״ז [וכל זה] הוא עדיין בעולם הבריאה וביצירה מתחלק עוד לפרטים יותר שהן הרוחות דיצירה.
Так само бхіна Гавриїла, тобто обличчя вола, поділилася на численні частини — усіх окремих ангелів табору Гавриїла тощо. Усе це ще відбувається у світі творення (Брія); у світі формування (Єцира) поділ стає ще детальнішим — на рухот (духів) світу Єцира.
Гавриїл, обличчя вола, так само поділяється на всіх окремих ангелів свого табору. Це ще світ Брія; у світі Єцира поділ стає ще тоншим — на рухот (духів) світу Єцира.
ובעשיה מתחלק עוד לחלקים רבים ביותר שהם הנפשות דעשיה והכל הוא מבחי׳ שבה״כ [שבירת הכלים] שמתפררים בפירור אחר פירור ורבוי אחר רבוי כנ״ל.
А у світі дії (Асія) поділ стає ще численнішим — на нефашот (душі або життєві сили) світу Асія. Усе це походить від розбиття посудин, які розпадаються на уламок за уламком, множинність за множинністю, як пояснювалося вище.
У світі Асія поділ стає найтоншим з усіх — на нефашот (душі або життєві сили) світу Асія. Усе це є продовженням дії розбиття: уламок за уламком, множинність за множинністю.
אך המלאכים הם אשר כבר נתקנו בבחי׳ עולם התקון וזהו הנק׳ ואשר משרתיו כולם עומדים כו׳. ובחי׳ יוצר משרתי׳ [משרתים] הם המתבררי׳ בכ״י [בכל יום] כו׳:
Ангели ж — це ті, хто вже виправлений на рівні світу Тікун; про них сказано: «і всі Його служителі стоять» тощо. А ті, про кого сказано «Той, Хто творить служителів», — це ті, хто проходить очищення щодня тощо.
Та самі ангели вже виправлені й належать до світу Тікун; це ангели ранкової молитви, про яких сказано: «і всі Його служителі стоять» у висотах. Ангели, про яких сказано «Той, Хто творить служителів», — це ті, хто ще проходить очищення щодня.
Ангели докладно показують цей принцип: один табір поділяється на тисячі, а в кожному нижчому світі поділ стає ще численнішим — усе це є наслідком розбиття.
Обидва вислови походять із благословення «Йоцер» перед ранковим Шма, де про Б‑га сказано як про Того, Хто «творить служителів», а про служителів — що вони «всі стоять на висотах світу». Альтер Ребе розрізняє ангелів, які постійно стоять і вже виправлені, та тих, що утворюються знову, коли іскри очищуються щодня.
9והנה כמו שהוא במלאכים כך עד״ז נמצא בנשמות שע״י רבוי ירידת המדרגות בהשתלשלות העולמות מתפררים לחלקים קטנים מאד ברבוי אחר רבוי כו׳
Отже, як це відбувається з ангелами, так само й із душами: через численні рівні сходження вниз у ланцюгу послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) вони розпадаються на дуже дрібні частини — множинність за множинністю, і так далі.
Душі підпорядковані тому самому правилу, що й ангели: сходячи вниз крізь ланцюг світів, вони розпадаються на дедалі дрібніші частини.
כי ד׳ דגלי מדבר הם מספר שרשי הנשמות בעולם הבריאה ונשמת יהודה כוללת כל הנשמות שבמחנה יהודה
Адже чотири прапори пустелі відповідають числу коренів душ у світі творення (Брія); душа Єгуди містить у собі всі душі в таборі Єгуди,
Чотири прапори табору Ізраїлю в пустелі відповідають чотирьом кореневим категоріям душ у Брія. Душа Єгуди містить у собі всі душі його табору.
ואח״כ נתחלק להרבה נשמות פרטיים שבדגל מחנה יהודה וכן בשאר הדגלים והשבטים עד שנעשו ס״ר בעולם הבריא׳ [הבריאה].
а згодом вона розділилася на багато окремих душ під прапором табору Єгуди; так само й під іншими прапорами та в інших колінах, аж поки в Брія їх стало шістсот тисяч.
Звідти душі поділяються на окремі душі під прапором Єгуди, а так само й під іншими прапорами та в інших колінах, аж поки в Брія їх не стає 600 000.
כי התורה מדברת הכל בעולם הבריאה אבל ביצירה נתרבו החלקים יותר במספר גדול הם בבחי׳ הרוח דיציר׳.
Адже Тора описує все це у світі творення; але у світі формування (Єцира) частини розмножилися ще більше, утворивши велику кількість, і вони належать до рівня руах (духовного рівня душ) Єцира.
Оповідь Тори про чисельність таборів і колін описує душі такими, якими вони є у Брія. У Єцира вони розмножуються ще більше — до рівня руах душ.
У цьому уривку сходження душ зіставлено з таборами пустелі: чотирма прапорами, дванадцятьма колінами та 600 000 душ у Брія, а нижче — з їхньою ще більшою чисельністю.
10ובעשי׳ [ובעשיה] המספר של הנפשות דעשייה הוא גדול יותר מכולן. אך הס״ר נשמות הם שכבר נתקנו ונתבררו1 משבה״כ [משבירת הכלים] ונכללו בעולם התקון.
А у світі дії (Асія) кількість нефашот (душ рівня нефеш) Асії більша, ніж у всіх інших. Але шістсот тисяч душ — це ті, що вже були виправлені й очищені після розбиття посудин і включені до світу Тікун.
В Асії кількість душ рівня нефеш найбільша з усіх. Але 600 000 кореневих душ уже були виправлені й очищені після розбиття та належать до світу Тікун.
וכמו שנמצא ענין השבירה שהוא בחי׳ הרבוי והפירוד בנשמות ומלאכי׳ כנ״ל כך ימצא בכחות האלקיים ממש שנתחלקו לחלקים רבים מאד ונתפזרו לבי״ע כו׳
І так само, як розбиття — що є аспектом множинності й роз’єднаності — виявляється в душах і ангелах, як пояснювалося вище, так воно виявляється й у самих Б‑жественних силах: вони розділилися на дуже багато частин і розсіялися у світах творення (Брія), формування (Єцира) та Асія, і так далі.
Та сама роздробленість, що виявляється в душах і ангелах, властива й самим Б‑жественним силам: вони також розпалися на незліченні частини, розсіяні у світах Брія, Єцира та Асія.
וכל מה שירדו יותר בירידת המדרגה נתרבה יותר הפירוד דהיינו שכל חלק וכל נצוץ נתחלק עוד לנצוצות וחלקים רבים ע״ד הנ״ל במלאכי׳ ונשמות
І що нижче вони спускалися за рівнем, то більше зростала роз’єднаність; тобто кожна частина й кожна іскра далі ділилися на численні іскри та частини — так, як пояснювалося вище щодо ангелів і душ.
І що нижче вони опускалися, то більше кожна частина й іскра ділилися на нові іскри, як це відбувається з ангелами та душами.
Адже відомо щодо слів вірша «і дух Б‑га витав (мерахефес)»: мерахефес [пишеться як] «288 (רפ״ח) померло (מת)», тобто 288 іскор, що впали зі світу Тогу разом із розбитими посудинами.
Це ґрунтується на тлумаченні Арізаля слів «і дух Б‑га витав (мерахефес)»: літери слова мерахефес утворюють вислів «288 померло» — 288 іскор, що впали з Тогу разом із розбитими посудинами.
Після душ та ангелів у цьому абзаці той самий принцип застосовується до Б‑жественних іскор, кількість яких Арізаль визначає як 288.
В Ец Хаїм 288 іскор — це частина світла, що залишилася всередині розбитих посудин, аби ті зберігали бодай мінімальну життєздатність і згодом могли бути виправлені.
Марей мекомот
- 1הס״ר נשמות הם שכבר נתקנו ונתבררו · ראה בארוכה בביאור הצ״צ על פ׳ ח״ש נדפס לעיל בהוספות. לקו״ש ח״י ע׳ 119 הערה 29.
- 2כי הנה ידוע ע״פ ורוח אלקים מרחפת · מאמרי אדה״ז פרשיות בראשית ע׳ א. וראה מאמרי אדה״א בראשית ע׳ נו.
- 3ורוח אלקים מרחפת · Genesis 1:2
- 4רפ״ח מת · ראה ע״ח שער רפ״ח ניצוצין פ״א. ראה גם בה״ז בלק קט, ד. סה״מ תקס״ה ע׳ קד. מאמרי אדה״א בראשית ע׳ נו. מאמרי אדה״ז — פרשיות פ׳ בראשית ע׳ ה. סה״מ תרל״ב ח״ב ע׳ שעו. סה״מ אעת״ר ע׳ קפב. ועוד.
- 5רפ״ח מת · Sefer Etz Chaim 18:2
11ומספר רפ״ח הוא בחי׳ הפירוד של הנצוצין שנפלו כמו שהיו עדיין באצילות1 שזהו ראשית ירידתן שאז נתפרדו למספר רפ״ח וזהו רפ״ח מת2 כו׳.3
Число 288 — це розділення іскор, які впали, коли вони ще перебували у світі еманації (Ацилут), — на початку їхнього спуску, коли вони розділилися на 288; це «288 померли» тощо.
Число 288 описує іскри на першому етапі їхнього падіння, коли вони ще перебували в Ацилуті; саме це первісне розділення на 288 і має на увазі вислів «288 померли».
אבל אח״כ כשנפלו מאצי׳ לעולם הבריאה אזי כל נצוץ מרפ״ח נצוצים הנ״ל שבאצי׳ נתחלק שם בבריאה לחלקים רבים מאד
Але згодом, коли вони впали з Ацилуту у світ творення (Брія), кожна іскра з тих 288 іскор, що перебували в Ацилуті, про які йшлося вище, розділилася там, у Брії, на дуже багато частин.
Коли вони впали з Ацилуту до Брії, кожна з 288 іскор там розділилася на дуже багато частин.
וכשנפלו מבריאה ליצירה אזי נתחלקו עוד לחלקים ונצוצים קטנים וכן מיצי׳ [מיצירה] לעשיה נתחלקו ונתפרדו עוד ביותר לאלפים ורבבות.4
А коли вони впали з Брії у світ формування (Єцира), то розділилися ще на частини й дрібні іскри; так само, впавши з Єцири у світ дії (Асія), вони розділилися й відокремилися ще більше — на тисячі й десятки тисяч.
Коли вони впали з Брії до Єцири, то знову розділилися, а з Єцири до Асії — ще більше, на тисячі й десятки тисяч дрібних іскор.
288 іскор рахують такими, якими вони були в Ацилуті; нижче кожна з них розпадається на незліченні дрібніші іскри. Це готує запитання наступного абзацу про тривалість вигнання.
Марей мекомот
- 1כמו שהיו עדיין באצילות · ראה לקו״ש חט״ו ע׳ 524.
- 2וזהו רפ״ח מת · Sefer Etz Chaim 18:2
- 3וזהו רפ״ח מת כו׳ · באוה״ת גוכתי״ק הצ״צ: ”וזהו מת רפ״ח כו׳”. וכ״ה הלשון בלקו״ת מטות פב, ד. וכ״ה בע״ח שער רפ״ח ניצוצין פ״א. וראה בהנסמן למאמרי אדה״ז — פרשיות פ׳ בראשית ע׳ א.
- 4כי הנה ידוע · קטע מכאן מובא בסה״מ תרל״ד ע׳ קמה.
Чому вигнання таке тривале ¶12
12ובזה יובן מה שנמשך הגלות כ״כ [כל כך] הרבה יותר מן י״ז מאות שנה וידוע שהכוונה הכל לברר הרפ״ח ניצוצים וכשיוגמרו הברורי׳ [הברורים] יבא משיח בב״א [במהרה בימינו אמן].
З цього зрозуміємо, чому вигнання триває так довго — набагато довше за 1700 років. Відомо, що весь задум полягає в очищенні 288 іскор; коли очищення завершиться, Машіах прийде незабаром, у наші дні.
Вчення про 288 іскор та їхнє розпорошення відповідає на справжнє запитання: чому вигнання триває так довго — вже понад 1700 років на час, коли це було сказано? Увесь задум вигнання полягає в очищенні 288 іскор, і щойно це буде зроблено, прийде Машіах.
וא״כ הוא תמוה וכי אפשר שלא נתברר עדיין רפ״ח נצוצים במשך רב כזה אשר דור הולך ודור בא1 וכל א׳ מישראל מברר חלקו שצריך לברר
Якщо так, то це викликає подив: невже за такий довгий час 288 іскор досі не очищено, коли «рід відходить і рід приходить», а кожен єврей очищує ту частину, яку йому належить очистити?
Запитання стає ще гострішим: 288 — невелике число, і протягом багатьох поколінь кожен єврей очищує іскри, що належать до його частки.
ומה גם שמספרן של ישראל שצריכי׳ לברר הרפ״ח הם ס״ר כיוצאי מצרים והרי עתה ב״ה ישראל רבים יותר ממספר זה2 יוסף ה׳ עליהם כו׳
Тим паче, що число євреїв, яким належить очистити 288 іскор, становить шістсот тисяч — як число тих, хто вийшов з Єгипту; а тепер, слава Б‑гу, євреїв більше, ніж було тоді: «нехай Гавая примножить їх» тощо;
Працівників багато: 600 000 душ — стільки вийшло з Єгипту, а за часів Альтер Ребе єврейський народ уже перевищив це число.
וכ״ש [וכל שכן] בזמן הקדמוני׳ שהי׳ [שהיה] נמצא כפרים שהיו בהם יותר מס״ר כמ״ש בגמ׳ [בגמרא] כפר שחליים3 כו׳.
і тим паче в давнину, коли існували села, у яких було понад шістсот тисяч [жителів], як розповідає Гемара про село Шехалаїм тощо.
Як розповідає Гемара, у талмудичні часи в окремих селах мешкало понад 600 000 людей. Як за такої кількості працівників і протягом такого довгого часу 288 іскор могли досі залишатися неочищеними?
אלא שהוא משום שלמטה בעשייה נתפרדו הניצוצי׳ לאלפים ורבבות אין מספר ומספר רפ״ח הוא באצי׳ ושם הם ג״כ מספר ס״ר נשמות כלליי׳ שהם צריכים לברר רפ״ח חלקים גדולים הן הניצוצות שבאצי׳.
Але [відповідь] полягає в тому, що внизу, у світі дії (Асія), іскри розпорошилися на тисячі й десятки тисяч — без ліку. Число 288 стосується світу еманації (Ацилут), і там також є число шістсот тисяч загальних душ, яким належить очистити 288 великих частин, тобто іскор в Ацилуті.
Відповідь така: 288 — це число іскор в Ацилуті, де 600 000 загальних душ відповідають 288 великим частинам. У світі Асія ці 288 іскор розпалися на безліч дрібних частинок.
וכמו שלמטה נתרבה מספר הנשמות כנ״ל כך נתרבו מאד הניצוצים לאלפי אלפים חלקים קטנים ולכך נמשך הגלות שעדיין לא נשלם כל הבירורים כו׳ וכשיושלם הבירור יבא הגואל בב״א [במהרה בימינו אמן]:4
І так само, як унизу примножилася кількість душ, як пояснено вище, так і число іскор значно зросло: вони розпорошилися на тисячі й тисячі дрібних частин. Тому вигнання триває так довго: усе очищення ще не завершене тощо; а коли очищення завершиться, прийде визволитель, незабаром, у наші дні.
Кількість душ зросла в міру їхнього сходження вниз, а кількість іскор зросла ще набагато більше — вони розпорошилися на мільйони крихітних частинок. Ось чому ця робота триває так довго; коли її буде завершено, прийде визволитель.
Примноження іскор у нижчих світах пояснює тривалість вигнання: завдання полягає не в 288 очищеннях, а в очищенні незліченних фрагментів цих іскор.
Відповідність між 600 000 загальних душ і 288 загальними іскрами на рівні Ацилуту відображає правило маамару: на кожному нижчому рівні примножуються і душі, і іскри.
Марей мекомот
- 1דור הולך ודור בא · Ecclesiastes 1:4
- 2שו״ה ס״ר — ממספר זה · באוה״ת שם גוכתי״ק הצ״צ נוסף: שאף במדינת פולין ימצא יותר מס״ר.
- 3בגמרא כפר שחליים · Gittin 57a:12
- 4יוסף ה׳ עליהם · Psalms 115:14
Об’єднати багатьох в одне ¶13–16
13והנה כתי׳ [כתיב] מה רבו מעשיך1 ה׳ כלם בחכמה עשית פי׳ שבחי׳ הרבוי שנעש׳ ע״י שבה״כ [שבירת הכלים] הנ״ל בנבראי׳ [בנבראים] שבבי״ע
А ось написано: «Які численні Твої діяння, Гавая! Усі їх Ти створив мудрістю». Це означає: множинність, що виникла внаслідок описаного вище розбиття посудин у створіннях світу творення (Брія), світу формування (Єцира) та світу дії (Асія),
Слова з 104-го псалма «Які численні Твої діяння» тлумачаться як опис множинності, що виникла внаслідок розбиття і притаманна всім створеним істотам трьох нижніх світів.
ובפרט בעשי׳ [בעשיה] הרבוי והפירוד גדול יות׳ [יותר] שכל א׳ מובדל מחבירו ובבחי׳ יש ונפרד וזהו מה רבו מעשיך ה׳ כו׳.
а особливо у світі дії (Асія), де множинність і відокремленість більші, адже кожна істота відокремлена від іншої й перебуває в стані окремого, самостійного існування. Саме це означає: «Які численні Твої діяння, Гавая» тощо.
Найбільшою множинність є у світі Асія, де кожне створіння відокремлене від усіх інших і відчуває себе незалежним існуванням. Саме це виражають слова «Які численні Твої діяння».
Перша частина вірша описує множинність, породжену розбиттям; у наступному абзаці друга частина вірша тлумачиться як її виправлення.
Марей мекомот
- 1מה רבו מעשיך · Psalms 104:24
14וכולם בחכ׳ [בחכמה] עשית עשית הוא ל׳ [לשון] תיקון שע״י החכ׳ [החכמה] הם מתתקנים בבחי׳ עולם התיקון
«Усе Ти створив із мудрістю»: слово «створив» означає виправлення: завдяки мудрості (Хохма) вони виправляються на рівні світу Тікун.
Слово «створив» прочитується як «виправив» — у значенні привести щось до належного стану. Завдяки Хохмі уламки приводяться у світ Тікун — упорядкований світ, що настає після Тогу (світу хаосу).
דהיינו שע״י החכ׳ [החכמה] מגיע ונמשך בהם הביטול להיו׳ [להיות] בטלים ונכללים אליו ית׳ ולהיו׳ [ולהיות] מתחברין יחד עי״ז ולא יהיו מפורדים1 וזהו עבודת הישראל.2
Тобто завдяки Хохмі до них сягає і в них передається самоусунення (бітуль), щоб вони перебували в стані самоусунення й включилися в Нього, благословенного, і завдяки цьому з’єдналися між собою та більше не були розділеними. І це — служіння єврейського народу.
Хохма — це рівень самоусунення; коли воно сягає уламків, вони відмовляються від своєї відокремленості, включаються в Б‑га й знову з’єднуються одне з одним. Здійснення цього і є служінням єврейського народу.
Друга половина вірша описує виправлення: Хохма передає уламкам самоусунення і тим самим знову об’єднує їх; у цьому полягає завдання єврейського народу.
У Хасидуті Хохма називається «коах мах» — «потенціал того, що є», стан самоусунення. Саме тому вона, а не будь-який інший рівень, може усунути відокремленість розбитих посудин.
Марей мекомот
- 1שו״ה יחד — מפורדים · באוה״ת גוכתי״ק נוסף הגה״ה מכ״ק הצ״צ: (ועמש״ל פ׳ וישלח בענין יש לי רב ויש לי כו׳ ע״ש). וזהו.
- 2ולא יהיו נפרדים · באוה״ת גוכתי״ק שם נוסף: ועמש״ל פ׳ וישלח בענין יש לי רב ויש לי כל ע״ש. [כוונה לבוך הנ״ל — וחסר שם עד וישב].
15וזאת תורת האדם12 לברר בירורין ולהעלותן מבחי׳ הפירוד לאחדות ה׳ וזהו אתה אחד ושמך אחד ומי כעמך ישראל גוי אחד בארץ.3
«І ось учення людини»: очищати те, що потребує очищення, і підносити його від відокремленості до єдності Б‑га. Саме про це сказано: «Ти — Єдиний, і Ім’я Твоє — Єдине, і хто подібний до народу Твого, Ізраїлю, народу єдиного на землі».
Слова «ось учення людини» визначають завдання людини: очищати розрізнені частини й підносити їх від відокремленості до єдності Б‑га. Ці слова наводяться у молитві Мінха в Шабат: «Ти — Єдиний, і Ім’я Твоє — Єдине, і хто подібний до народу Твого, Ізраїлю, народу єдиного на землі».
פי׳ אתה היינו מהו״ע [מהותו ועצמותו] ית׳ שהוא יחיד ומיוחד ב״ה. ושמך הוא בחי׳ הזיו והאור המתפשט ממנו הנק׳ אא״ס [אור אין סוף] ב״ה הוא ג״כ אחד בתכלית.
Значення таке: «Ти» — це Його сутність, благословенний Він, — Той, Хто єдиний і неповторний, благословенний Він. «Ім’я Твоє» — це сяйво й світло, що поширюється від Нього і називається Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), благословенний Він; воно також цілковито єдине.
«Ти» означає саму сутність Б‑га, абсолютно єдину. «Ім’я Твоє» означає світло й сяйво, що поширюються від Нього, — Нескінченне світло, яке також є цілковито єдиним.
Призначення людини — повертати роз’єднані частини до єдності Б‑га; молитва «Ти — Єдиний» описує три рівні цієї єдності: Його сутність, Його світло та Ізраїль.
Ім’я — це не сама людина, а те, що дає іншим змогу мати з нею стосунок; так само «Ім’я Твоє» — це світло, що виходить від Б‑га, на відміну від «Ти», тобто Його сутності.
Марей мекомот
- 1וזאת תורת האדם . . שיתעלו באחדות ה׳ · ראה תו״ח פרשתנו סו, א ואילך. לקו״ש ח״י ע׳ 119.
- 2וזאת תורת האדם · II Samuel 7:19
- 3ומי כעמך ישראל גוי אחד בארץ · I Chronicles 17:21
16ומי כעמך ישראל גוי אחד בארץ12 דהיינו שהם עושים בחי׳ אחד אפי׳ [אפילו] בארץ שעם היות שבארץ הוא הפירוד היותר גדול כנ״ל שעיקר הפירוד והרבוי הוא בעשיי׳ [בעשייה]
«І хто подібний до народу Твого, Ізраїлю, єдиного народу на землі»: тобто вони творять єдність навіть на землі [внизу]. Адже хоча на землі [внизу] панує найбільша роз’єднаність, як пояснювалося вище, оскільки роз’єднаність і множинність притаманні переважно світові дії (Асія),
«Єдиний народ на землі» тлумачиться як «ті, хто творять єдність на землі». Асія, фізичний світ, — місце найбільшої роз’єднаності, і все ж єврейський народ творить єдність навіть там.
אעפ״כ [אף על פי כן] הישראל ע״י עבודתן ותורתן הם עושים שם ג״כ אחד שהם מעלים הנצוצים שנפלו שם בשבה״כ [בשבירת הכלים] שיתעלו באחדות ה׳:
усе ж єврейський народ завдяки своєму служінню та Торі творить єдність і там, бо підносить іскри, що впали туди під час розбиття посудин, щоб вони піднеслися до єдності Б‑га.
Вони роблять це завдяки служінню Б‑гові та вивченню Тори: так вони підносять іскри, що впали у цей світ під час розбиття посудин, і повертають їх до єдності Б‑га.
Ізраїль — «єдиний на землі», бо творить єдність у найнижчому й найбільш роз’єднаному світі, підносячи його іскри.
Марей мекомот
- 1ומי כעמך ישראל גוי אחד בארץ · דברי הימים-א יז, כא.
- 2ומי כעמך ישראל גוי אחד בארץ · I Chronicles 17:21
В’язання снопів: перший етап очищення ¶17–22
І ось що означає: «І ось ми в’язали снопи посеред поля». Адже це також було служінням колін Реувена, Шимона тощо:
Початковий вірш тепер пояснюється: «ми в’язали снопи посеред поля» описує служіння колін — братів Йосефа.
שהיו מבררים הנצוצין שנפלו בבחי׳ פירוד בשבה״כ [בשבירת הכלים] והיו מעלי׳ [מעליה] אותן בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] להתכלל במל׳ דאצי׳ ועי״ז היו מתחברים שם יחד והיו לאחדים שהרי נכללו באחדות ה׳ בבחי׳ מדת מלכותו ית׳.2
вони очищували іскри, що впали в стан розділеності під час розбиття посудин, і підносили їх як маїн нуквін (жіночі води), щоб ті включилися до царювання (Малхут) у світі еманації (Ацилут). Завдяки цьому вони з’єднувалися там і ставали єдиними, адже включалися в єдність Б‑га, в атрибут Його царювання, благословенний Він.
Брати очищували іскри, розсіяні внаслідок розбиття посудин, і підносили їх як маїн нуквін — «жіночі води», що підносяться знизу, — до Малхут світу Ацилут. Там іскри з’єднувалися і ставали єдиними, включаючись у єдність Б‑га, в Його атрибут царювання.
В’язання братами снопів означає служіння з очищення розсіяних іскор і піднесення їх до Малхут світу Ацилут як маїн нуквін.
Маїн нуквін («жіночі води») — це кабалістичний термін для пробудження, що підноситься знизу й викликає сходження згори, маїн духрін («чоловічих вод»). Обидва ці терміни відіграють центральну роль у подальшому викладі цього маамару.
Марей мекомот
- 1והנה אנחנו מאלמים אלומים בתוך השדה · Genesis 37:7
- 2וזהו . . עבודת השבטים · לקמן מה, ד. קיז, ג מציין לכאן.
18וזהו פי׳ מאלמים אלומים. עד״מ כמו שקושרין העמרים שמקבצין כמה שבולים רבים מאד ומחברין אותן וקושרין אותן באגודה אחת
І ось що означає «в’язати снопи». Це подібне до того, як в’яжуть снопи: збирають безліч стебел, з’єднують їх і зв’язують в один сніп,
«В’язати снопи» пояснюється через працю хлібороба: зібрати багато окремих стебел, з’єднати їх і зв’язати в один сніп.
וזהו הנק׳ אלומה כידוע והרי מתחלה היו השבולים מפורדים זמ״ז [זה מזה] וע״י קשירה זו היו לאחדים.
і саме це, як відомо, називається снопом. Спочатку стебла були відокремлені одне від одного, а завдяки цьому зв’язуванню стали одним цілим.
Цей зв’язаний пучок і є снопом. Спочатку стебла були відокремлені одне від одного, а зв’язування об’єднує їх.
כמו״כ [כמו כן] ממש הוא ענין הבירורים1 והעלאת הנצוצות הנ״ל כשמעלין אותן מטורי דפרודי להתכלל בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] באחדות ה׳ שנמצא נעשו ונכללו בבחי׳ אחד ממש ממה שהיו בתחלה בבחי׳ פירוד ורבוי כנ״ל.
Так само й суть очищення та піднесення згаданих вище іскор: коли їх підносять із «гір розділення», щоб вони включилися як маїн нуквін [жіночі води] в єдність Б‑га, вони стають і включаються в істинну єдність — із того стану розділеності й множинності, у якому перебували спочатку, як пояснювалося вище.
Очищення іскор відбувається так само. Іскри, розсіяні в «горах розділення» (так Зогар називає роздроблені нижні світи), підносяться як маїн нуквін до єдності Б‑га; тож те, що було численним і розсіяним, стає істинно єдиним.
Образ снопа — безліч стебел, зв’язаних в одне, — точно передає суть очищення іскор: розсіяна множинність повертається до єдності.
У примітках цитують маамар Ребе «Ваїгаш Елав Єгуда» (5736): очищення братів відбувається знизу вгору — це очищення Імені Бан, яке приводить лише до самоусунення (бітуль) власного «я». Тому через Йосефа знадобилося друге очищення — згори вниз, очищення Імені Ма. Цю думку розвинуто далі в маамарі.
Марей мекомот
- 1ענין הבירורים · ראה ביאוה״ז לכ״ק אדה״א ר״פ חקת. דרך מצותיך מצות איסור עבודת בעלי מומין. בד״ה ויגש אליו יהודה תשל״ו (נדפס בסה״מ מלוקט ח״ד ע׳ קיז) דכאן מבאר ”שהניצוצות שנתבררו ע״י השבטים הוצרכו להתברר בירור שני ע״י יוסף כי הבירור שע״י השבטים הוא בירור בדרך מלמטה למעלה (בירור דב״ן). דבירור זה הוא רק ביטול היש, ולכן הוצרכו להתברר בירור שני ע״י יוסף, בירור בדרך מלמעלה למטה (בירור דמ״ה). ועי״ז הם (הניצוצות) נכללים באלקות, ומבואר בתו״א [לקמן כח, ג] שכדי שתהי׳ המשכה דשם מ״ה, הוא ע״י העלאת מ״ן דשם ב״ן, וזהו מ״ש ותשתחוינה לאלומתי, העלאת מ״ן דהשבטים בבחי׳ ביטול (השתחואה), שעי״ז עוררו המשכת שם מ״ה להיות בירור שני” ע״ש בארוכה. ובסה״מ הקצרים: ”וזהו מאלמים אלומים כמו קיבוץ שבולת רבים לעשות מהם אגודה א׳ כו׳, והעלאת מ״ן של השבטים להעלות ליחודו ית׳ לא״ס ב״ה הוא צריך שיתעלו דרך מדרגת יוסף לפי שהן מעלמא דנוקבא ויוסף מעלמא דדכורא וד״ל”.
19וזהו מאלמים אלומים היינו העלאת הנצוצות בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] בתוך השדה הוא בחי׳ חקל תפוחין שהיא מל׳ דאצי׳ שלשם נכלל המ״ן [המיין נוקבין] כנודע.
І це — «зв’язувати снопи», тобто підносити іскри як маїн нуквін (жіночі води) «посеред поля», яке є рівнем «поля яблук», тобто царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут), де включаються маїн нуквін, як відомо.
«Посеред поля» — це «поле яблук», тобто згадане в Зогарі «поле святих яблук» — назва Малхут світу Ацилут, де збираються маїн нуквін, що підносяться.
ועוד זאת מה שנק׳ העלאת מ״ן [מיין נוקבין] בלשון מאלמים אלומים. מלשון אלם שאינו יכול לדבר.
Крім того, піднесення маїн нуквін називається висловом «зв’язувати снопи» (меальмім алумім) також через його співзвучність зі словом «іллем» (німий) — той, хто не може говорити.
Є й друга причина вживання слова «меальмім»: воно перегукується зі словом «іллем» — німий, той, хто не може говорити.
הואיל וענין העלאת מ״ן [מיין נוקבין] הוא בחי׳ בטול1 היש שנתבטל ממש להכלל בה׳ הרי אז הוא בבחי׳ אלם שאינו יכול לדבר ולהשפיע לזולתו שזהו בחי׳ יש.
Оскільки піднесення маїн нуквін є самоусуненням (бітуль) власного відчуття свого існування: людина справді самоусувається, щоб включитися в Б‑га, то в цей час вона подібна до німого, який не може говорити й давати іншому, [адже здатність давати іншому] властива тому, хто є чимось.
Піднесення маїн нуквін означає відмову від власного відчуття себе, щоб включитися в Б‑га. У такому стані людина подібна до німого: вона не може говорити чи давати іншим, адже давати може лише той, хто має власне «я» і щось, що може дати.
וכיון שעיקר העלאה זו הוא בחי׳ הבטול ע״כ הוא הפוך ההשפעה ונק׳ אלם (וכענין איידי דטריד למיבלע2 כו׳ עמ״ש ע״פ התוספתא דבשלח3 )(ד׳ נ״א) בענין אגלידו מיא כו׳
А оскільки суттю цього піднесення є самоусунення, воно протилежне даванню [іншим] і тому називається «німим». (Це подібне до вислову «оскільки він зайнятий поглинанням» тощо; див. пояснення до Тосефти до Бешалах (p. 51) щодо «води замерзли» тощо.
Піднесення через самоусунення протилежне зовнішньому даванню, тому воно й називається «німим». У дужках наведено порівняння з талмудичним принципом: той, хто зайнятий поглинанням, не вивільняє назовні. Тут також подано посилання на інше обговорення — про Тосефту Зогару до Бешалах і воду, що замерзла.
ועמ״ש בטעם שהמסעות4 היו מ״ב וסה״ע [וספירת העומר] הוא מ״ט ימים כי בסה״ע [בספירת העומר] שהוא המשכות יש בכל מדה בחי׳ גילוי מל׳ דחסד כו׳ משא״כ במסעות העלאות הפוך הגילוי כו׳ ע״ש.
І див. пояснення причини, чому мандри налічували сорок два переходи, тоді як відлік Омера охоплює сорок дев’ять днів: адже відлік Омера, який полягає в низхідному проведенні, містить у кожному атрибуті рівень розкриття Малхут милості (Хесед) тощо, тоді як мандри були піднесеннями, протилежними розкриттю тощо; див. там.)
У дужках також наведено пояснення, чому мандри синів Ізраїлю складалися з 42 переходів, тоді як відлік Омера охоплює 49 днів. Відлік Омера є низхідним проведенням, тому кожен його атрибут містить розкриття; мандри ж були піднесеннями — протилежністю розкриття.
כי הנה הדבור שבאדם אינו צריך לו רק בשביל לדבר לזולתו אבל כשהוא בפ״ע [בפני עצמו] א״צ [אין צריך / אינו צריך] לדבר.
Адже мовлення потрібне людині лише для того, щоб говорити з іншим; коли ж вона сама, їй немає потреби говорити.
Приклад із людським мовленням: говорити людині потрібно лише для спілкування з кимось іншим. На самоті потреби говорити немає.
וכך יובן למעלה בנמצאים הרוחניים ענין בחי׳ הדבור שבהם (כמו שמצינו בגמ׳ [בגמרא] שתי רוחות מספרות5 כו׳) הוא בחי׳ כח ההשפעה לזולתו מעילה לעלול
Так само можна зрозуміти, що у духовних істотах є рівень мовлення (як знаходимо в Гемарі: «два духи розмовляли» тощо): це сила давати іншому — від причини до наслідку.
Те саме стосується духовних істот, які, як сказано в Гемарі в оповіді про два духи, що розмовляли, можуть говорити одна з одною. У них «мовлення» — це сила давати тому, хто перебуває нижче, від причини до наслідку.
וזהו כשהעילה הוא מהות בפ״ע [בפני עצמו] אז יכול להשפיע להעלול שלו
І це можливо тоді, коли причина є сутністю, що існує сама по собі: тоді вона може давати своєму наслідку.
Причина може давати своєму наслідку лише тоді, коли сама становить окрему сутність.
אבל בהיותו דבוק בעילתו וטרוד לקבל שפע לעצמו אז הוא בבחי׳ בטול לעילתו ואין בו כח להשפיע לזולתו מצד עוצם ביטולו כו׳.
Але коли воно прив’язане до власної причини й зайняте тим, що приймає для себе потік, тоді воно перебуває в стані самоусунення (бітуль) перед своєю причиною, і через силу цього самоусунення не має змоги впливати на іншого тощо.
Коли воно тримається свого джерела й поглинуте отриманням від нього, воно самоусувається перед цим джерелом, і саме це самоусунення позбавляє його сили впливати на щось нижче.
Зв’язування снопів (меальмім) означає також бути німим (іллем): іскра, яка підноситься в цілковитому самоусуненні, не може «говорити», тобто давати іншим, подібно до істоти, що прилучилася до свого джерела й не має сили виливати щось назовні.
Принцип «оскільки він зайнятий поглинанням, він не вивільняє назовні» (Хулін 108b) описує те, що зосереджене на прийманні й тому нічого не віддає. Альтер Ребе використовує його, щоб пояснити «німоту» того, що підноситься в самоусуненні.
Марей мекомот
- 1מאלמים אלומים מלשון אלם . . בחי׳ בטול · בסה״מ תרכ״ז (הוצאת תש״ס) ע׳ ב. המשך תער״ב ח״ב ע׳ א׳סז. סה״מ תרכ״ז ע׳ צד מביא קטע מכאן. ומציין לכאן.
- 2איידי דטריד למיבלע · Chullin 108b
- 3ועמ״ש ע״פ התוספתא דבשלח · ביאוה״ז לכ״ק אדה״א מד, א ואילך.
- 4ועמ״ש בטעם שהמסעות היו מ״ב · לקו״ת מסעי פט, ד.
- 5שתי רוחות מספרות · Berakhot 18b:7–8
20ובחי׳ בטול זה שדבוק בעילתו הוא עד״מ העובר כשהוא בבטן אמו שאינו מהות בפ״ע [בפני עצמו] רק אוכל ממה שאמו אוכלת1 כו׳2 אלא לאחר הלידה נעשה יש בפ״ע [בפני עצמו] עד שיכול אח״כ לדבר לזולתו כו׳.
І це самоусунення (бітуль), коли істота приліплена до своєї причини, можна порівняти з плодом, поки він перебуває в утробі матері: він не має окремого буття, а лише «їсть те, що їсть його мати» тощо. Лише після народження він стає самостійною істотою, аж до того, що згодом може говорити з іншим тощо.
Самоусунення істоти, яка тримається свого джерела, порівнюється з плодом: в утробі він не має самостійного існування і «їсть те, що їсть його мати», як сказано в Талмуді. Лише після народження він стає окремою істотою, а згодом навчається говорити з іншими.
Плід є образом самоусунення: він нерозривно пов’язаний зі своїм джерелом, не має окремого існування і не говорить, доки не народиться.
Марей мекомот
- 1רק אוכל ממה שאמו אוכלת · Niddah 30b:18
- 2שו״ה אוכלות כו׳ · באוה״ת מגוכתי״ק הצ״צ נוסף: ואינו מהות בפ״ע.
21ועד״ז יובן בענין הבירורי׳ [הבירורים / הבירורין] שעולים בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] ונכללים בבחי׳ עבור ביסוד דנוק׳ [דנוקבא]
Так само можна зрозуміти й те, що стосується очищень: вони підносяться як жіночі води (маїн нуквін) і включаються, подібно до зародження, в основу (Йесод) жіночого аспекту / Малхут (Нуква).
Тепер аналогію з плодом застосовано до очищених іскор. Підносячись як маїн нуквін, вони входять у стан, який Кабала називає «зародженням» (ібур), усередині Йесод Нукви — приймальної конфігурації Малхут.
דהיינו שמתחלה היו בבחי׳ יש ודבר בפ״ע [בפני עצמו] והי׳ [והיה] יכול להשפיע לזולתו אבל כשנכלל בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] שהוא בחי׳ בטול לאוא״ס [לאור אין סוף] ב״ה ודבוק בו בתכלית ה״ז [הרי זה] בחי׳ עבור שאז אינו מהות בפ״ע [בפני עצמו] רק אוכל ממה שאמו אוכלת1
Тобто спочатку вони перебували у стані чогось, самостійної сутності, і могли давати іншому; але коли вони включаються як маїн нуквін, тобто перебувають у стані самоусунення (бітуль) перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф) — благословенний Він, — і цілковито прилучені до Нього, це і є стан зародження: тоді вони вже не становлять самостійної сутності, а лише «їдять те, що їсть їхня мати».
Перш ніж піднестися, кожна з них була самостійним «чимось», здатним давати іншим. Коли ж вона включається як маїн нуквін, то цілковито самоусувається перед Нескінченним світлом і прилучається до Нього: це і є зародження, коли, подібно до плода, що лише «їсть те, що їсть його мати», вона вже не існує як самостійна сутність.
ולפיכך נק׳ אז אלומים מלשון אלמים שאינו יכול לדבר ולהשפיע לזולתו מצד עוצם הביטול כמשל העובר כו׳
Тому їх тоді називають алумім (снопами) — від слова іллемім (німими), які не можуть говорити й давати іншому через надзвичайну силу самоусунення, як у прикладі з плодом тощо;
Саме тому іскри називаються алумім (снопами), від слова іллемім (німими): їхнє самоусунення настільки цілковите, що вони не можуть «говорити», тобто давати іншим.
משא״כ קודם העלאה זו ועבור זה הי׳ [היה] בבחי׳ יש לדבר ולהשפיע כו׳ אלא שע״י העלאה זו נעשה בחי׳ אלמים.
тоді як до цього піднесення й цього зародження вони перебували у стані самостійної сутності, могли говорити й давати тощо; але завдяки цьому піднесенню вони стали іллемім.
До цього піднесення вони могли давати; саме піднесення робить їх «німими».
Іскри, що підносяться, подібні до плода в утробі: вони поглинуті своїм джерелом, не мають самостійного існування й не здатні давати; тому їх і називають «німими» снопами.
Марей мекомот
- 1רק אוכל ממה שאמו אוכלת · Niddah 30b:18
22ועד״ז יובן שיש ג״כ עבור שני לאחר הלידה כמ״ש בע״ח [בעץ חיים]1 והיינו בשביל המשכת מוחין דגדלות צריך לבא מתחלה בבחי׳ הבטול בתכלית וזהו העבור שני
Так само стане зрозуміло, що існує також друге виношування після народження, як написано в Ец Хаїм. Тобто, щоб притягнути зрілі інтелектуальні сили (мохін де-гадлус), спершу потрібно прийти до стану цілковитого самоусунення (бітуль). Це і є друге виношування:
Кабала (Ец Хаїм, Sha'ar HaIbbur, розділ 1, як зазначає примітка Kehot) говорить про друге виношування після народження: перш ніж можна прийняти вищі, зрілі інтелектуальні сили (мохін де-гадлус), потрібно спершу повернутися до цілковитого самоусунення.
דהיינו שלאחר שהיו לו מוחין והי׳ [והיה] יכול להשפיע לזולתו. עתה מתכלל בבחי׳ עבור בתכלית הבטול (ונעשה בחי׳ אלם כנ״ל) כדי שע״י בטול זה יומשך לו אח״כ מוחין דגדלות מא״ס ב״ה.
тобто після того, як він уже мав інтелектуальні сили й міг передавати їх іншому, тепер він знову входить до стану виношування, до цілковитого самоусунення (і стає німим, як пояснювалося вище), щоб завдяки цьому самоусуненню згодом до нього могли бути притягнуті зрілі інтелектуальні сили (мохін де-гадлус) від Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він.
Той, хто вже має інтелектуальні сили й може передавати їх іншим, знову входить у стан виношування, цілковито самоусуваючись, і знову стає «німи́м»; саме це дає змогу притягнути до нього зрілі інтелектуальні сили від Нескінченного.
והנה כ״ז [כל זה] הי׳ [היה] עבודת השבטי׳ [השבטים] שהן בעולם הבריאה (לבד מיוסף שהוא מאצי׳ כדלקמן אי״ה [אם ירצה השם]) והם מרכבה לבחי׳ מל׳ דאצי׳
Усе це було служінням колін, які перебувають у світі творення (Брія) (за винятком Йосефа, який походить зі світу еманації (Ацилут), як буде пояснено нижче, якщо буде на те воля Б‑га), і вони є колісницею для царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут).
Описане досі піднесення маїн нуквін було служінням колін: їхні душі вкорінені у світі творення (Брія), і вони служать «колісницею» для Малхут світу Ацилут — тобто засобом, цілковито підпорядкованим тому, хто на ньому їде. Виняток становить Йосеф: його корінь — у світі Ацилут, як пояснюватиме маамар.
והוא כענין י״ב בקר שהיו בים של שלמה2 שהן י״ב בחי׳ שבראש הבריאה והים עומד עליהם הוא בחי׳ מל׳ דאצי׳.
Це подібне до дванадцяти волів, на яких стояло Море Шломо: вони є дванадцятьма рівнями на чолі Брія, а Море, що стоїть на них, — це рівень Малхут світу Ацилут.
Велика чаша Шломо, «Море», стояла на дванадцятьох волах. Воли — це дванадцять рівнів на чолі Брія (коліна), а Море, що спирається на них, — це Малхут світу Ацилут.
ולזאת עיקר עבודתם והעלאת מ״ן [מיין נוקבין] מהבירורים שביררו בבי״ע היה מגיע עד המל׳ דאצי׳ ולשם הי׳ [היה] נכלל בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין].3
Тому сутність їхнього служіння та піднесення маїн нуквін (жіночих вод) із очищень, здійснених ними у світах Брія, Єцира й Асія, сягали лише Малхут світу Ацилут, і там вони включалися як маїн нуквін.
Саме тому служіння колін — піднесення очищених іскор із трьох нижніх світів — сягало лише Малхут світу Ацилут, а не вище; там іскри поглиналися як маїн нуквін.
У цьому абзаці зв’язування снопів братами постає як служіння, вкорінене у Брія й таке, що сягає Малхут світу Ацилут; до нього готує «друге виношування» через самоусунення.
Ідея другого виношування навчає, що кожне справжнє зростання до вищого рівня потребує спершу повернення до самоусунення — навіть після того, як людина вже стала тим, хто дає.
Марей мекомот
- 1עבור שני לאחר הלידה כמ״ש בע״ח · שער העיבור פ״א.
- 2כענין י״ב בקר שהיו בים של שלמה · ראה לקמן קג, א.
- 3שו״ה לו — מא״ס ב״ה · באוה״ת שם נוסף: (וגם דמיון לבחי׳ אלמים הנ״ל הוא מ״ש במ״א בענין שהי׳ משה כבד פה לפי שהי׳ בבחי׳ ביטול ונחנו מ״ה לא יכול להיו׳ יש להשפיע וכעין זה ה״ע בקושי התירו לדבר דברי תורה בשבת מצד הביטול שלמעלה מהשפעה).
Другий етап очищення згори ¶23–27
23וזהו מאלמים אלומים בתוך השדה כנ״ל. אמנם ידוע שהמ״ן [שהמיין נוקבין] אע״פ [אף על פי] שכבר נכלל בבחי׳ מל׳ עדיין הוא צריך בירור שני ע״י המ״ד [המיין דוכרין].
І це — «в’язати снопи посеред поля», як пояснювалося вище. Однак відомо, що маїн нуквін (жіночі води), хоча вони вже включені до рівня царювання (Малхут), усе ще потребують другого очищення за допомогою маїн духрін (чоловічих вод).
Тут знову згадується початковий вірш. Але маїн нуквін, які вже досягли Малхут, усе ще потребують другого очищення, що приходить згори через маїн духрін — потік згори, який відповідає на пробудження знизу.
והוא שנמשך מ״ד [מיין דוכרין] דז״א לברר המ״ן [המיין נוקבין] דנוק׳ [דנוקבא] וזהו ענין יחוד זו״נ [זעיר אנפין ונוקבא].
Тобто маїн духрін емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) низводяться, щоб очистити маїн нуквін жіночого аспекту / Малхут (Нуква); це і є єднання Зеїр Анпіна й Нукви.
Маїн духрін Зеїр Анпіна спускаються, щоб очистити маїн нуквін Нукви; це єднання Зеїр Анпіна й Нукви — чоловічої та жіночої конфігурацій світу еманації (Ацилут).
והענין כי אע״פ [אף על פי] שנתבררו הנצוצות ונכללו בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] שהוא בחי׳ בטול לאלקות כנ״ל עכ״ז [עם כל זה] א״א להם להתייחד ממש באלקותו ית׳ (כמו שהיו קודם שבה״כ [שבירת הכלים] שהיו בחי׳ אלקות ממש מי״ס [מי׳ ספירות] דתהו) עד שיומשך עליהם גילוי שם מ״ה [שם מ״ה] דאצי׳ ועי״ז יתבררו בירור שני והוא העיקר.
Пояснення таке: хоча іскри вже очищені й включені як маїн нуквін, тобто досягли самоусунення (бітуль) перед Б‑жественністю, як пояснювалося вище, однак вони все ще не можуть по-справжньому з’єднатися з Його Б‑жественністю (як до розбиття посудин, коли вони були власне Б‑жественністю, походячи від десяти сфер духовного прояву (сфірот) Тогу), доки на них не буде низведено розкриття Імені Ма світу Ацилут; завдяки цьому вони проходять друге очищення, і саме воно є головним.
Хоч би наскільки іскри були самоусунені, вони ще не можуть по-справжньому з’єднатися з Б‑жественністю так, як до розбиття, коли були частиною десяти сфірот Тогу й самою Б‑жественністю. Для цього на них має бути низведено розкриття Імені Ма світу Ацилут — основоположний принцип Тікуну; це друге очищення і є сутнісним.
יען בחכ׳ [בחכמה] דוקא אתברירו1 שהוא בחינת המ״ד [המיין דוכרין] כי הבירור הראשון הי׳ [היה] רק שיהי׳ [שיהיה] בהם בחי׳ בטול היש
Адже «саме завдяки мудрості (Хохма) вони проходять очищення», і це рівень маїн духрін; бо перше очищення полягало лише в тому, щоб вони досягли самоусунення свого відчуття власного окремого існування,
Вислів «завдяки Хохмі вони проходять очищення», де особливо наголошено на слові «саме», показує, що вирішальне очищення відбувається через Хохму — рівень маїн духрін. Перше очищення лише усувало їхнє відчуття власного «я».
וזהו רחוק עדיין מאלהות מאד דאיהו וגרמוהי חד שהם בבחי׳ בטול אמיתי אלא ע״י שנמשך בהן בחי׳ מ״ד [מיין דוכרין] שהוא הארת שם מ״ה [שם מ״ה] לבררם אז נכללו בבטול אמיתי באלקו׳.
а це все ще дуже далеко від Б‑жественності, де «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — одне», перебуваючи у стані справжнього бітулю. Лише коли маїн духрін, тобто світіння Імені Ма, низводяться в них, щоб очистити їх, вони включаються у справжнє самоусунення в Б‑жественності.
Таке самоусунення все ще дуже далеке від Ацилуту, де «Він і Його посудини — одне» у стані справжнього бітулю. Лише коли світіння Імені Ма входить у них, вони включаються у справжнє самоусунення в Б‑жественності.
У цьому абзаці йдеться про друге очищення: після того як іскри підносяться знизу, потік згори — Ім’я Ма, Хохма — має знову очистити їх, щоб вони по-справжньому стали єдиними з Б‑гом.
У системі Арізаля Ім’я Бан (52) позначає розбитий світ Тогу та приймальний бік, а Ім’я Ма (45) — нове світло Тікуну, яке його виправляє. Маамар співвідносить ці поняття з маїн нуквін і маїн духрін — першим і другим очищенням.
Марей мекомот
- 1בחכמה דוקא אתברירו · נסמן לעיל טז, ד.
24וכמשל באדם שמברר בירורים ע״י שאוכל ושותה ואח״כ מתפלל באהוי״ר [באהבה ויראה] ע״י כח זה שאכל ושתה שנמצא נכללו החיות של המאכלים והמשקים שנפלו בשבה״כ [בשבירת הכלים] בבחי׳ האוי״ר [האהבה ויראה] שלו
Це подібно до того, як людина, споживаючи їжу й питво, здійснює очищення, а потім молиться з любов’ю і трепетом (агава ве-йіра) завдяки силі, яку отримала від з’їденого й випитого; так життєва сила (хают) їжі й напоїв, які впали під час розбиття посудин, включається в її любов і трепет.
Два очищення мають відповідність у служінні людини. Коли людина їсть і п’є, а потім молиться з любов’ю і трепетом, використовуючи силу, яку дала їй їжа, життєва сила, що міститься в їжі (яка впала під час розбиття), включається в її любов і трепет.
ועכ״ז [ועם כל זה] הוא עדיין רחוק ממהו׳ אחד האמת אלא כשע״י העלאת מ״ן [מיין נוקבין] דאוי״ר [דאהבה ויראה] שלו נמשכו לו דו״ר [דחילו ורחימו] מלמעלה מאת ה׳ שתפול עליו אימה כו׳ אז יוכללו באוי״ר [באהבה ויראה] זו שנמשכי׳ [שנמשכים / שנמשכין] מלמעלה מבחי׳ אלקות ממש ועד״ז הוא בירור שני דמ״ד [דמיין דוכרין].
Однак це все ще далеко від сутності істинного Єдиного. Лише коли через піднесення майїн нуквін (жіночих вод) його любові й трепету любов і трепет сходять до нього згори, від Б‑га, щоб на нього впав страх, тощо, тоді очищені іскри включаються в цю любов і трепет, що сходять згори, від самої Б‑жественності. Так само відбувається і друге очищення — через майїн духрін (чоловічі води).
Однак любов і трепет створеної істоти все ще далекі від істинного Єдиного. Лише коли його власні любов і трепет підносяться як майїн нуквін, а згори, від Б‑га, на нього сходять любов і трепет — той «страх», що охоплює людину, — очищені іскри включаються в любов і трепет, які є самою Б‑жественністю; це друге очищення, здійснюване через майїн духрін.
Їжа, а потім молитва очищують іскри їжі, перетворюючи їх на людські любов і трепет (перше очищення); любов і трепет, даровані Б‑гом згори, довершують очищення (друге).
25ואפי׳ [ואפילו] ר״ע [רבי עקיבא] שיצתה נשמתו באחד1 עכ״ז [עם כל זה] הרי מס״נ [מסירות נפש] של הנברא רחוק עדיין מאלקות אלא שנמשך עליו הארה מבחי׳ אחד האמת ואז נכלל מס״נ [מסירות נפש] שלו בבחי׳ אחד ממש.
Навіть у випадку рабі Аківи, душа якого відійшла зі словом «Один», самопожертва (месірут нефеш) створеної істоти все ж далека від Б‑жественності; лише осяяння з рівня (бхіна) істинного Єдиного було зведено на нього, і тоді його самопожертва включилася в бхіну справжньої єдності.
Навіть рабі Аківа, який віддав життя зі словом «Один» із Шма на устах, був створеною істотою, а самопожертва створеної істоти все ще далека від Б‑жественності. Вона стала частиною справжньої єдності лише тому, що на нього було зведено світло від істинного Єдиного.
וזהו ענין למהוי אב״א [אחד באחד]2 שבחי׳ א׳ דיחו״ת [דיחודא תתאה] בטול היש נכלל ביחו״ע [ביחודא עילאה] בטול אמיתי כו׳.
У цьому й полягає зміст слів «бути одним з Єдиним»: «Один» нижчого єднання (їхуда татаа), самоусунення (бітуль) відчуття власної окремішності, включається у вище єднання (їхуда ілаа) — істинне самоусунення тощо.
Фраза Зогара «бути одним з Єдиним» описує саме це: «Один» нижчого єднання — самоусунення створеної істоти — включається у вище єднання, тобто в істинне самоусунення, коли не існує нічого, крім Б‑га.
Навіть найвища людська самопожертва є «нижчою» єдністю; справжньою єдністю вона стає лише тоді, коли світло згори включає її у «вищу» єдність.
Марей мекомот
- 1ר״ע שיצתה נשמתו באחד · Berakhot 61b:9
- 2למהוי אב״א · Zohar II, 135a
26ובחי׳ מ״ד [מיין דוכרין] זה הנמשך לברר המ״ן [המיין נוקבין] דנוק׳ [דנוקבא] זהו מדרגת יוסף הצדיק שהוא בחי׳ ונהר יצא מעדן להשקות את הגן1 שהגן הוא בחי׳ מל׳ ועד שם נמשך בחי׳ נהר הנביעה מאא״ס [מאור אין סוף] ב״ה
І цей рівень маїн духрін [чоловічих вод], що сходять, аби очистити маїн нуквін [жіночі води] жіночого аспекту / Малхут (Нуква), — це рівень Йосефа-цадика [праведника], якому відповідають слова: «І ріка вийшла з Едему, щоб напувати сад». Сад — це рівень царювання (Малхут) у світі еманації (Ацилут), і потік від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) Б‑га, благословенний Він, сягає аж туди;
Цей низхідний маїн духрін — рівень Йосефа-цадика, якому відповідають слова: «Ріка вийшла з Едему, щоб напувати сад». Сад — це Малхут світу Ацилут, а ріка — потік від Нескінченного світла, який сягає аж до саду.
והוא בחי׳ הארת הקו״ח [הקו וחוט] ושם מסתיים ואינו נמשך בבי״ע לכך הם עלמא דפרודא ומשם יפרד כו׳.
Це світіння лінії світла (кав) і нитки (хут); там воно завершується і не сходить у світ творення (Брія), світ формування (Єцира) та світ дії (Асія). Тому вони — світ розділення, і «звідти воно розділяється» тощо.
Цей потік — світіння каву й хуту, «лінії та нитки» світла, що сходять від Нескінченного світла. Він завершується в Малхут світу Ацилут і не продовжується до трьох нижніх світів, тому вони є «світом розділення», як сказано: «звідти воно розділяється».
אלא שיוסף הוא צדיק שמקשר וממשיך הארת אא״ס [אור אין סוף] בבי״ע והיינו ע״י שהנבראים נכללים בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] בהמל׳ דאצי׳ כנ״ל ויוסף ממשיך הארת אא״ס [אור אין סוף] ב״ה במל׳ לברר את המ״ן [המיין נוקבין] בירור שני שיהיו נכללים באלקותו ממש כנ״ל
Але Йосеф — цадик, який поєднує і проводить світіння Нескінченного світла вниз, у світи Брія, Єцира та Асія. Тобто створіння долучаються як маїн нуквін до Малхут світу Ацилут, як пояснювалося вище, а Йосеф проводить світіння Нескінченного світла, благословенний Він, до Малхут, щоб удруге очистити маїн нуквін, аби вони по-справжньому стали включеними в Його Б‑жественність, як пояснювалося вище.
Однак Йосеф — цадик, який поєднує світи й проводить Нескінченне світло вниз, навіть у Брія, Єцира та Асія. Він робить це завдяки тому, що створіння долучаються як маїн нуквін до Малхут світу Ацилут: Йосеф проводить світло до Малхут, щоб удруге очистити їх, аби вони стали включеними в саму Б‑жественність.
והארה זו היא בחי׳ הארת הקו וחוט דאא״ס [דאור אין סוף] וזהו בחי׳ ונהר יצא להשקות כו׳ כנ״ל.
Це світіння є світінням каву й хуту Нескінченного світла, і саме це — «І ріка вийшла напувати», тощо, як пояснювалося вище.
Це світло — кав і хут, «лінія та нитка» Нескінченного світла, ріка, що витікає напувати сад.
Йосеф є каналом «ріки Едему» — Нескінченного світла, яке зазвичай зупиняється на рівні Малхут світу Ацилут; через нього воно сягає іскор, піднесених знизу, та завершує їхнє очищення.
У Кабалі Йосеф ототожнюється з основою (Йесод), сфірою, що поєднує вищі сфери духовного прояву (сфірот) із Малхут; тому саме він «напуває сад».
Марей мекомот
- 1ונהר יצא מעדן להשקות את הגן · Genesis 2:10
27ונמצא מדרגת הבירור דיוסף הוא למעלה מעלה מהבירור של השבטים שבירור של השבטים הוא שמעלים מ״ן [מיין נוקבין] במל׳ דאצי׳ ועדיין לא נהפך לאלהות ממש עד שיוסף ממשיך המ״ד [המיין דוכרין]
Отже, рівень очищення Йосефа набагато вищий за рівень очищення колін. Адже очищення колін полягає в тому, що вони підносять маїн нуквін (жіночі води) до царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут), однак те, що вони підносять, ще не перетворилося на справжню Б‑жественність, доки Йосеф не притягує вниз маїн духрін (чоловічі води),
Отже, очищення, здійснюване Йосефом, стоїть набагато вище за очищення колін. Вони підносять маїн нуквін до Малхут світу Ацилут, але те, що вони підносять, ще не перетворюється на справжню Б‑жественність, доки Йосеф не притягує вниз маїн духрін.
שהוא הארת אא״ס [אור אין סוף] שמלובש בחכמה שזהו ונהר יצא מעדן כו׳ ובחכמה אתברירו בירור ב׳ ואזי נכלל המ״ן [המיין נוקבין] באלקות ממש שהיא התכללות יחו״ת [יחודא תתאה] ביחו״ע [ביחודא עילאה] כנ״ל.
які являють собою світіння Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), вбраного в мудрість (Хохму); це — «І річка виходила з Едена» тощо. «За допомогою Хохми вони проходять очищення» — це друге очищення; тоді маїн нуквін включаються в саму Б‑жественність, що є включенням нижчого єднання (їхуда татаа) у вище єднання (їхуда ілаа), як пояснювалося вище.
Маїн духрін — це Нескінченне світло, вбране в Хохму, «річка з Едена». Завдяки Хохмі відбувається друге очищення, і маїн нуквін включаються в саму Б‑жественність: нижче єднання поглинається вищим єднанням.
Цей абзац підсумовує порівняння: очищення, здійснюване колінами, підносить іскри, а те, що здійснює Йосеф, притягує Б‑жественність униз, до них, і завершує їхнє єднання з Б‑гом.
Снопи вклоняються ¶28–33
28והיינו מ״ש והנה אנחנו מאלמים אלומים בתוך השדה שהוא הבירורים מבי״ע להעלותן בבחי׳ מ״ן [מיין נוקבין] במל׳ כנ״ל.
Це те, що сказано: «І ось ми в’язали снопи серед поля»: йдеться про очищення зі світів творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія), щоб піднести їх як маїн нуквін (жіночі води) до сфіри царювання (Малхут), як пояснювалося вище.
Перший образ зі сну — «ми в’язали снопи серед поля» — означає перше очищення: брати підносять іскри з нижніх світів як маїн нуквін до Малхут.
ויוסף עצמו בירר בירור זה הראשון ג״כ אף ששרשו משם מ״ה [שם מ״ה] דאצי׳ שהוא בחי׳ המ״ד [המיין דוכרין]1 אעפ״כ [אף על פי כן] מאחר שנתלבש למטה בגוף היה צריך לברר בירור זה התחתון ג״כ כשאר אחיו
І сам Йосеф також здійснив це перше очищення: хоча його корінь походить від Імені Ма світу еманації (Ацилут), що є рівнем маїн духрін (чоловічих вод), однак, оскільки внизу він був облачений у тіло, йому також належало здійснити це нижнє очищення, як і решті його братів.
Йосеф також брав участь у цьому першому очищенні. Його корінь — в Імені Ма світу Ацилут, джерелі маїн духрін, але, оскільки його душа була облачена у фізичне тіло, йому теж належало виконати цю нижню роботу, як і його братам.
וזהו והנה אנחנו מאלמים כו׳ שכולנו שוים בזה להעלות מ״ן [מיין נוקבין] במל׳.
Ось що означає: «І ось ми в’язали…»: у цьому всі ми рівні — у піднесенні маїн нуквін до Малхут.
Тому уві сні сказано, що «ми» в’язали снопи: у піднесенні маїн нуквін усі брати, зокрема й Йосеф, рівні.
אלא שלאחר בירור זה והנה קמה אלומתי2 כו׳ שנמצא בו מעלה יתירה מצד שרשו בשם מ״ה [שם מ״ה] דאצי׳ שעי״ז מדרגתו הוא להוריד מ״ד [מיין דוכרין] לברר בירור שני את המ״ן [המיין נוקבין] שכבר העלו במל׳.
Але після цього очищення — «і ось мій сніп підвівся…», адже він має додаткову перевагу завдяки своєму кореню в Імені Ма світу Ацилут. Тому його рівень — зводити вниз маїн духрін, щоб здійснити друге очищення маїн нуквін, які вони вже піднесли до Малхут.
Але після цієї спільної роботи йдуть слова: «І ось мій сніп підвівся». Йосеф має додатковий вимір завдяки своєму кореню в Імені Ма, що дає йому змогу зводити вниз маїн духрін, які забезпечують друге очищення того, що піднесли брати.
Тепер пояснено обидві частини сну Йосефа: перше очищення спільне для всіх братів, але лише сніп Йосефа «підводиться», щоб здійснити друге.
Марей мекомот
- 1ששרשו משם מ״ה דאצי׳ שהוא בחי׳ המ״ד · אוה״ת שמות ע׳ יד מציין לכאן.
- 2והנה קמה אלומתי · Genesis 37:7
29ובירור זה אין בכח שאר השבטים שהן בבריאה כו׳ שלמטה מטה מאצי׳. וזהו תסובנה אלומותיכם ותשתחוין לאלומתי1 בבחי׳ בטול ממש
І це очищення не під силу іншим колінам, які перебувають у світі творення (Брія), далеко нижче від світу еманації (Ацилут). І це — «Ваші снопи зійшлися довкола й уклонилися моєму снопові» — справжнє самоусунення (бітуль).
Інші коліна, коріння яких у світі Брія, далеко нижче від Ацилуту, не можуть здійснити друге очищення. Тому в сні їхні снопи оточують сніп Йосефа й уклоняються йому: вони виявляють перед ним самоусунення.
כי בלעדי המ״ד [המיין דוכרין] דיוסף לא נכלל המ״ן [המיין נוקבין] שלהם באלקות ממש רק שע״י המ״ד [המיין דוכרין] דיוסף שמבררם בירור ב׳ שיוכללו בביטול אמיתי דמ״ה [דשם מ״ה]
Бо без маїн духрін (чоловічих вод) Йосефа їхні маїн нуквін (жіночі води) не були б включені в саму Б‑жественність; лише завдяки маїн духрін Йосефа, які здійснюють щодо них друге очищення, вони можуть бути включені у справжнє самоусунення імені Ма,
Без маїн духрін Йосефа те, що піднесли брати, ніколи не було б включене в саму Б‑жественність. Лише його друге очищення приводить їх до справжнього самоусунення імені Ма.
וזהו ותשתחוין כו׳ ואז הוא שנכללו באלקות כנ״ל (ועמ״ש בענין ב׳ בירורים אלו ע״פ ואלה שמות):2
і це — «і вклонилися», тощо: тоді вони включаються в Б‑жественність, як пояснено вище. (Див. також пояснення про ці два очищення до вірша «І це імена».)
Коли брати вклоняються, їхня праця включається в Б‑жественність. У дужках ідеться про докладніше пояснення двох очищень у маамарі до слів «І це імена» (початок Шмот).
Уклін братніх снопів означає, що їхнє очищення завершується лише завдяки Йосефові.
Марей мекомот
- 1תסובנה אלומותיכם ותשתחוין לאלומתי · Genesis 37:7
- 2ע״פ ואלה שמות · ראה לקמן מט, ג. באוה״ת בראשית כרך ו תתרפד, א במקום מראה מקום זה נמצא ”ע״פ הזהר וישב דקפ״א אך אל הפרוכת כו׳ ובשאר דוכתי”.
30והנה להבין ביאור ענין ותשתחוין לאלומתי. גם ענין החלום השני השמש והירח כו׳ משתחוים לי1 שהדברים מגיעים ליעקב וכמ״ש ואביו שמר2 כו׳.
А тепер розгляньмо пояснення слів «і вклонилися моєму снопу», а також другого сну: «сонце й місяць… вклоняються мені», адже ці слова стосуються Яакова, як сказано: «а його батько зберіг [цю справу]» тощо:
Постають два запитання про поклони: снопи братів вклоняються снопу Йосефа, а в другому сні сонце й місяць вклоняються йому. Другий сон стосується Яакова, тому й сказано, що його батько «зберіг цю справу» в пам’яті.
איך יתכן שיעקב שהוא למעלה במדרגה מיוסף כי הוא בחי׳ גוף ויוסף בחי׳ ברית ואע״ג [ואף על גב] דגוף וברית כחדא מ״מ הוא גבוה כו׳ א״כ איך ישתחוה ליוסף וזה תמוה.
Як можливо, щоб Яаков, який вищий за рівнем від Йосефа, адже він належить до рівня тіла [краси (Тіферет)], а Йосеф — до рівня завіту [основи (Йесод]; і хоча «тіло й завіт вважаються одним», однак він вищий тощо, — якщо так, то як же він міг би вклонитися Йосефу? Це дивує.
Як Яаков міг уклонитися Йосефу? З погляду Кабали, Яаков — це Тіферет, «тіло» сфер духовного прояву (сфірот), а Йосеф — Йесод, «завіт». Хоча «тіло й завіт вважаються одним», тіло все ж вище, тому уклін Яакова здається неможливим.
אך הענין כי השתחוואה כוללת ב׳ בחי׳.3 הא׳ בחי׳ בטול שבטל ומשתחוה כו׳ כמו וצבא השמים לך משתחוים45 שהם מתבטלים כו׳. הב׳ הוא ענין המשכה שמרכין ראשו וממשיכו למטה.
Однак суть у тому, що уклін охоплює два аспекти. Перший — самоусунення (бітуль): людина перебуває у стані самоусунення й вклоняється тощо, як у словах: «І небесне воїнство вклоняється Тобі», адже вони самоусуваються тощо. Другий аспект — це притягування вниз: людина схиляє голову й тягне [її] донизу.
Відповідь така: уклін має два аспекти. Це самоусунення, як тоді, коли «небесне воїнство вклоняється Тобі», а також притягування вниз: схиляючи голову, людина притягує щось униз.
У цьому абзаці ставиться запитання, чому вищий Яаков вклонявся нижчому Йосефу, і дається відповідь: уклін означає не лише покору, а й притягування вниз.
Марей мекомот
- 1החלום השני השמש והירח כו׳ משתחוים לי · Genesis 37:9
- 2ואביו שמר · Genesis 37:11
- 3השתחוואה כוללת ב׳ בחי׳ · ראה לקמן בד״ה יביאו לבוש מלכות, צא, א. ובאוה״ת פ׳ תרומה ד״ה ועשו לי מקדש ע׳ א׳תכח. סה״מ תרל״ב ע׳ עד.
- 4וצבא השמים לך משתחוים · נחמי׳ טו, ו.
- 5וצבא השמים לך משתחוים · Nehemiah 9:6
31ובאמת הא בהא תליא שע״י הבטול גורם ההמשכה כו׳. וכן ידוע ג״כ מהשתחוואה שבש״ע [שבשמונה עשרה] באמרו בא״י [ברוך אתה ה׳] שהוא בחי׳ בטול וגם המשכה ע״י שמרכין ראשו וממשיך מבחי׳ ברוך בבחי׳ אתה כמבואר בפע״ח [בפרי עץ חיים].1
І справді, одне залежить від іншого: через самоусунення (бітуль) людина зумовлює притягування світла вниз тощо. Це також відомо з поклону під час молитви Шмоне-Есре, коли промовляють: «Благословенний Ти, Гавая»: це і самоусунення, і притягування світла вниз — людина схиляє голову й притягує світло від рівня (бхіни) «Благословенний» до рівня «Ти», як пояснюється в «Прі Ец Хаїм».
Ці два аспекти залежать один від одного: саме самоусунення притягує світло вниз. У працях Арізаля («Прі Ец Хаїм») це пояснюється на прикладі поклону під час молитви Аміда при словах «Благословенний Ти, Гавая»: людина досягає самоусунення й, схиляючи голову, притягує світло від прихованого рівня «Благословенний» до відкритого рівня «Ти».
Самоусунення і притягування світла вниз нерозривно пов’язані, як показує поклон під час молитви Аміда.
Хасидизм пов’язує слово «барух» («благословенний») із гамшахою (притягуванням світла вниз), як це відбивається у слові «гавраха» (прищеплення рослини). Поклон під час молитви Аміда притягує трансцендентне до «Ти» — до Б‑га, до Якого звертаються і Який відкривається.
Марей мекомот
- 1ברוך בבחי׳ אתה כמבואר בפע״ח · ראה שער העמידה.
32ועד״ז יובן ענין ותשתחוין לאלומתי. כי הנה השבטים כשהעלו מ״ן [מיין נוקבין] במלכות וצריכים לעורר המשכת מ״ד [מיין דוכרין] דאצילות שעי״ז עיקר הבירור.
Так само можна зрозуміти вислів: «і вони вклонилися моєму снопові». Адже коли коліна піднесли майїн нуквін (жіночі води) до сфіри царювання (Малхут), їм потрібно було пробудити притягнення вниз майїн духрін (чоловічих вод) зі світу еманації (Ацилут), завдяки якому відбувається головне очищення.
Тут пояснюється, чому брати вклонилися. Піднісши майїн нуквін до Малхут, вони мали пробудити потік майїн духрін згори, з Ацилуту, який забезпечує головне очищення.
ובאמת אין המ״ד [המיין דוכרין] נמשך אלא לאחר שיש העלאת מ״ן [מיין נוקבין] כי לית ברכתא שריא באתר ריקניא1 רק כשיש כלי אז שורה האור והמ״ן [והמיין נוקבין] הוא כלי להמ״ד [להמיין דוכרין].
І справді, майїн духрін притягуються вниз лише після піднесення майїн нуквін, адже «благословення не спочиває на порожньому місці»: світло спочиває лише там, де є посудина, а майїн нуквін є посудиною для майїн духрін.
Майїн духрін приходять лише після того, як піднеслися майїн нуквін, бо, як сказано в Зогарі, «благословення не спочиває на порожньому місці». Світло спочиває лише там, де є посудина, а майїн нуквін є посудиною для майїн духрін.
לכן כדי לעורר המשכת מ״ד [מיין דוכרין] דיוסף היה צ״ל תחלה העלאת מ״ן [מיין נוקבין] דהשבטים בבחינת בטול לעורר המשכה זו. גם יובן זה ממשל גשמי בזיוג זכר ונקבה שאין קישוי אלא לדעת.2
Тому, щоб пробудити притягнення вниз майїн духрін Йосефа, спершу мало відбутися піднесення майїн нуквін колінами — у стані самоусунення (бітуль), — аби пробудити це притягнення. Це також можна зрозуміти з матеріальної аналогії — з єднання чоловіка й жінки, адже «збудження буває лише за свідомого наміру».
Отже, піднесення братами майїн нуквін у стані самоусунення мало передувати, щоб притягнути вниз майїн духрін Йосефа. Альтер Ребе вказує на відповідність цьому в тілесному єднанні чоловіка й жінки, наводячи сказане в Талмуді, що збудження залежить від свідомого наміру.
Поклін братів означає, що вони піднесли майїн нуквін у стані самоусунення. Це утворює посудину, яка притягує вниз майїн духрін Йосефа.
Марей мекомот
- 1לית ברכתא שריא באתר ריקניא · Zohar II, 155a
- 2שאין קישוי אלא לדעת · Yevamot 53b:11–13
33וכשהנקבה עורכת שולחנה אז נתעורר תאות הזכר כו׳. וזהו והנה תסובינה אלומותיכם שעשו הכלי והעלאת מ״ן [מיין נוקבין] ותשתחוין לאלומתי.
І коли жінка накриває на стіл, тоді пробуджується бажання чоловіка, тощо. І це означає: «І ось, ваші снопи зійшлися навколо», — адже вони створили посудину й здійснили піднесення майїн нуквін [жіночих вод], «і вклонилися моєму снопові».
Аналогія триває, висловлена делікатною мовою: коли жінка «накриває на стіл», пробуджується бажання чоловіка. Так само снопи братів «зійшлися навколо», утворивши посудину завдяки своєму майїн нуквін, і вклонилися снопові Йосефа.
ובהשתחואה זו עשו ב׳ בחי׳ א׳ הבטול שלהם לאור א״ס הב׳ שעי״ז עשו ג״כ ההמשכה שיומשך המ״ד [המיין דוכרין]
І в цьому поклоні вони здійснили дві речі: по-перше, їхнє самоусунення (бітуль) перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф); по-друге, завдяки цьому вони також спричинили притягнення вниз, щоб майїн духрін [чоловічі води] було притягнуто вниз,
Їхній поклон мав обидва аспекти: самоусунення перед Нескінченним світлом і притягнення вниз майїн духрін, що стало можливим завдяки цьому.
דהיינו שיומשך הארת הא״ס בבחי׳ יוסף והמשכה זו שעשו הם היינו שיומשך בחי׳ האו״פ [האור פנימי] ביוסף. ואמנם השתחואה דיעקב היה רק ענין המשכה לבדה שהמשיך בחי׳ המקיף ליוסף כו׳.
тобто щоб осяяння Нескінченного (Ейн Соф) було притягнуте до рівня Йосефа; а притягнення вниз, здійснене ними, полягало в тому, щоб внутрішнє світло (Ор Пнімі) було притягнуте в Йосефа. Поклон Яакова, однак, був лише притягненням униз: він притягнув до Йосефа охоплювальне [світло] (Ор Макіф), тощо.
Вони притягнули світло Ейн Соф у Йосефа, а саме внутрішнє світло (Ор Пнімі) — світло, яке входить у нього й стає його частиною. На відміну від цього, поклон Яакова був лише притягненням униз; до Йосефа він притягнув охоплювальне світло (макіф), яке залишається над ним і поза його межами.
Це дає відповідь на обидва запитання: поклон братів — це самоусунення, завдяки якому внутрішнє світло притягується в Йосефа; поклон Яакова — це суто притягнення охоплювального світла, а отже, він не означає, що Яаков нижчий за Йосефа.
Розрізнення між внутрішнім світлом (Ор Пнімі) та охоплювальним світлом (макіф) проходить крізь усе вчення хасидизму: внутрішнє світло засвоюється відповідно до спроможності того, хто його приймає, тоді як охоплювальне світло впливає на нього ззовні. Яаков, як вищий рівень, міг передати Йосефові лише те, що перевищує його.
Помилка братів ¶34–35
34והנה סבת שנאת השבטים ליוסף על חלומותיו כו׳ הוא לפי שהם טעו בדבר א׳.
І ось причина ненависті колін до Йосефа через його сни тощо полягає в тому, що вони припустилися однієї помилки.
Чому брати ненавиділи Йосефа за його сни? Тому що вони припустилися однієї помилки.
בהיות כי ידוע בענין ששם עלו שבטים שבטי1 י״ה כו׳. שיש בחי׳ י״ב גבולי אלכסון2 בז״א דאצילות ונק׳ שבטי י״ה שנמשכים מאו״א [מאבא ואימא].
Адже відомо щодо сказаного: «Туди піднімалися коліна, коліна Яг» тощо, що в емоційних атрибутах (Зеїр Анпін) світу еманації (Ацилут) є дванадцять діагональних меж, і їх називають «колінами Яг», бо вони походять від Хохми і Біни (Абба та Імма).
Вислів «Туди піднімалися коліна, коліна Яг» у Кабалі стосується дванадцяти «діагональних меж» (у Сефер Єціра — дванадцяти ребер, утворених там, де зустрічаються два з шести напрямків) у Зеїр Анпін світу Ацилут. Їх називають «колінами Яг», бо вони походять від Абба та Імма — Хохми та Біни, яким відповідають дві літери Імені Яг.
Ненависть братів пояснюється помилкою щодо їхнього власного духовного кореня, який Кабала відносить до дванадцяти меж Зеїр Анпін.
Марей мекомот
- 1ששם עלו שבטים שבטי י״ה · Psalms 122:4
- 2שיש בחי׳ י״ב גבולי אלכסון · בלקו״ת צו יז, א. שמע״צ פ, ד מציין לכאן.
35ולזאת סברו השבטים שלמטה ששרשן משם וא״כ הם במדרגה אחת עם יוסף שכולן שרשן מז״א דאצילות וא״כ אין צריכים לו בשביל המשכת המ״ד [המיין דוכרין]
Тому коліна внизу думали, що їхній корінь походить звідти, а отже, вони перебувають на одному рівні з Йосефом, адже корінь усіх їх — у світі еманації (Ацилут), на рівні емоційних атрибутів (Зеїр Анпін); а отже, їм не потрібен він, щоб притягувати вниз маїн духрін [чоловічі води],
Брати міркували, що, оскільки їхні душі походять від дванадцяти меж Зеїр Анпіну, вони стоять на одному рівні з Йосефом і тому не потребують його, щоб притягувати вниз маїн духрін.
שהרי כמוהו כמוהם משרש א׳ מבחי׳ ז״א שמשם המשכת המ״ד [המיין דוכרין]. אבל טעו בזה כי אמת ששרשם1 מז״א כנ״ל אבל הם בעצמם למטה בבריאה.
адже він і вони однакові — походять від одного кореня в Зеїр Анпіні, звідки притягуються маїн духрін. Але в цьому вони помилялися: щоправда, їхній корінь, як пояснено вище, — від Зеїр Анпіну, але самі вони перебувають унизу, у світі творення (Брія).
Вони вважали себе рівними Йосефові, адже походили від того самого кореня в Зеїр Анпіні, звідки притягуються маїн духрін. Їхня помилка полягала ось у чому: їхній корінь справді був там, але самі вони перебували внизу, у Брії.
וכנ״ל בענין בחי׳ י״ב בקר שהים עומד עליהם מלמעלה הילכך הם רק המעלים מ״ן [מיין נוקבין] למלכות.
І, як пояснено вище щодо дванадцяти волів, на яких згори стоїть Море, вони можуть лише підносити маїн нуквін [жіночі води] до сфіри царювання (Малхут).
Як і дванадцять волів, що несуть над собою Море, вони можуть лише підносити маїн нуквін до Малхут.
משא״כ יוסף שלמטה הוא עצמו מבחי׳ יסוד דאצילות ממש ולפיכך הוא דוקא הממשיך מ״ד [מיין דוכרין] והם צריכים לו כמו שכתוב והנה תסובינה אלומותיכם2 כו׳ כנ״ל:3
Натомість сам Йосеф, [навіть] унизу, походить із рівня самої сфіри основи (Йесод) світу Ацилут, і тому саме він притягує вниз маїн духрін, а вони потребують його, як написано: «І ось ваші снопи обступили…» тощо, як пояснено вище.
Йосеф навіть тут, унизу, сам походить від Йесод світу Ацилут, тому лише він притягує вниз маїн духрін, і брати потребують його, як сказано в його сні: «Ваші снопи обступили й уклонилися моєму снопові».
Маамар завершує розгляд помилки братів: спільний корінь не означає однакового рівня. Брати перебувають у Брії, тоді як Йосеф — в Ацилуті, тож їхня праця залежить від нього.
Марей мекомот
- 1שו״ה ששרשם · באוה״ת מגוכתי״ק הצ״צ נ׳: שרש שרשם . . אבל הם נשפלו למטה בבריאה.
- 2והנה תסובינה אלומותיכם · Genesis 37:7
- 3אלומותיכם כו׳ כנ״ל · באוה״ת שם נמצא קיצור ואח״כ מעתיק מד״ה ואני נתתי לך שכם אחד מפ׳ ויחי תקס״ג ע״ש. הקיצור. השבה״כ ענין בחי׳ פירוד ופירור הכלי לחלקי׳ רבים ועי״ז מסתלק האור וההשכלה, ושבירה זו הי׳ בנשמו׳ וניצוצו׳ לכן כל מה שירדו למטה נעשה הרבוי יותר. ועבודתינו לברר ולהעלות מטורי דפרודא לבחי׳ אחדו׳ גוי אחד בארץ, וזהו מאלמי׳ אלומין, מהרבה שבולי׳ נעשה אלומה א׳, גם ל׳ אדם מצד הביטול כו׳. וכ״ז הוא העלא׳ מ״ן ביטול היש ועדיין צריך בירור שני ע״י מ״ד לשיתהפך לאלקו׳ ממש וזה הי׳ עבודת יוסף וזהו והנה קמה אלומתי כו׳ וענין ותשתחוין כי השתחוא׳ ביטול וגם עי״ז המשכה מאוא״ס להתלבש במ״ד דיוסף, והשתחוא׳ דיעקב המשכה לבד. ומה שהשבטי׳ שנאו אותו לפי שסברו ששרשם ג״כ מי״ב ג״א דז״א א״כ כמוהו כמוהם וא״צ לו בשביל המ״ד ג״כ אבל האמת שהם י״ב בקר דבריא׳ והוא מיסוד ז״א וזה הי׳ החלומות כנ״ל.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Людина очищує іскри, що містяться в їжі та у світі, споживаючи їжу заради Б‑га, а потім молячись із любов’ю і трепетом (агава ве-йіра), які черпають силу з цього. Але власні любов і трепет людини, навіть самопожертва (месірут нефеш), залишаються «нижчим єднанням» (їхуда татаа), доки на них згори не буде притягнуто трепет; служіння людини знизу, через самоусунення, стає посудиною для цього дару згори.
Питання для обговорення
- Як аналогія з літерами слова ברוך пояснює, що означає «розбиття», і чому розділення спричиняє відхід світла?
- Чому множення 288 іскор пояснює тривалість вигнання?
- У якому сенсі самоусунення іскор, що підносяться, є «німим», і як аналогія із зародком допомагає це зрозуміти?
- У чому різниця між першим етапом очищення (братів) і другим (Йосефа), і як приклад їжі та молитви це пояснює?
- Як два аспекти поклону усувають труднощі, пов’язані з тим, що Яаков уклонився Йосефові?