Тора Ор · Парші Ваєшев · Маамар 1
וישב יעקב בארץ מגורי אביו בארץ כנען
«І оселився Яаков у землі перебування свого батька, у землі Кнаан»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 688 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Душа спускається в тіло, як купець, що розлучається зі своїм сріблом і золотом, аби здобути незрівнянно більше: вона відмовляється від своєї явної, природної любові й трепету (агава ве-йіра) і здобуває «прагнення серця» — тугу за Б‑гом, що перевершує будь-яке розуміння і якої може досягти лише душа в цьому світі.
Коротко про маамар
Маамар запитує, чому у вірші сказано і «земля перебування його батька», і «земля Кнаан», а також чому Свята земля названа на честь Кнаана, сина Хама, якого прокляв Ноах. У святості Кнаан означає купця: як торговець витрачає, щоб отримати прибуток, так народ Ізраїлю йде у вигнання, щоб піднести іскри святості, а кожна душа залишає нагорі свою явну любов і трепет («срібло й золото») та спускається в тіло. Тут вона здобуває прагнення серця (реута деліба) [прагнення, що йде з глибини серця]: роздумуючи про те, що Б‑г перевершує будь-яку думку, душа прагне розчинитися в Ньому — це зв’язок глибший, ніж її попередня любов, мірою якої було її розуміння. У вигнанні це знаходять «звідти» — роздумуючи про те, що навіть те, що протистоїть Б‑гові, живиться Його волею. Далі маамар тлумачить ім’я Яаков як юд–акев: мудрість (Хохма), що спускається до п’яти. «Мегуреї його батька» [місце перебування його батька] — це вищий трепет, який утримує наднебесну Хохму завдяки вивченню Тори, — вище єднання (їхуда ілаа). «Земля Кнаан» — це нижче єднання (їхуда татаа): притягування милості (Хесед) у світ через міцвот, передусім через цдаку.
План
- Запитання: подвійна назва землі та ім’я КнаанЧому у вірші землю названо двічі і чому Святу землю названо на честь Кнаана; кожен образ має свій відповідник у святості, а Кнаан у святості означає купця.¶1–2
- Купець і вигнанняЯк купець витрачає, щоб отримати прибуток, так громада Ізраїлю йде у вигнання, щоб очистити іскри святості.¶3
- Срібло й золото душіДо свого спуску душа мала явні любов і трепет; у тілі вони приховані. То навіщо спускатися? Бо Тора цього світу має більшу цінність.¶4–6
- Прагнення серцяЗавдяки вищому поверненню душа здобуває прагнення серця, що народжується з роздумів про те, що Б‑г перевершує будь-яку думку, і є вищим за її колишню любов.¶7–10
- Знайти Б‑га «звідти» у вигнанніЗа часів Храму одкровення пробуджувало це прагнення; у вигнанні воно виникає з роздумів про те, що навіть те, що протистоїть Б‑гові, живиться Його волею, і тим більше — ті, хто виконує Його волю.¶11–12
- Завершення аналогії: Хам і КнаанДуша — це купець; жар палкої любові породжує святого Кнаана, але шлях починається з нижчого трепету, що походить від царювання Б‑га.¶13–14
- Щирий покликПочуття, що залишається в розумі, згасає; поклик із глибини серця триває.¶15
- Два голоси ЯаковаЯаков — це юд–акев [юд і п’ята]; чутний голос Тори спочиває лише на тому, хто спершу має нечутний голос самоусунення (бітуль), а тоді через нього промовляє слово Б‑га, як цар.¶16–19
- Пояснення вірша: два оселення«Мегуреї його батька» — це вищий трепет, що утримує наднебесну Хохму, вище єднання; «земля Кнаан» — це нижче єднання, притягування милості у світ через міцвот і цдаку.¶20–22
Ключові поняття
- прагнення серця (реута деліба)רעותא דלבא
- Туга за Б‑гом із найглибшої точки серця, що народжується зі знання про те, що Він перевершує будь-яке розуміння; вона вища за інтелект і досягається лише душею в тілі.
- Кнаан у святості: купецьכנען – סוחר
- Душа, подібно до торговця, відмовляється від своєї явної любові й трепету, щоб здобути незрівнянно вище прагнення серця.
- срібло й золотоכסף וזהב
- Срібло (від слова «прагнення») означає любов, а золото (північ, ліва сторона) — трепет: природні, явні любов і трепет душі до її спуску.
- вище повернення (тшува)תשובה עילאה
- Повернення до Б‑га з глибини серця, коріння якого лежить вище за світ і яке повертає серце від однієї крайності до іншої.
- юд–акевיו״ד עקב
- Ім’я Яаков прочитується як юд наднебесної Хохми, що спускається до п’яти — найнижчого рівня — у кожному світі.
- чутний і нечутний голосקלא דאשתמע וקלא דלא אשתמע
- Чутний голос — це Тора, відкрита мудрість Б‑га; нечутний голос — це внутрішнє самоусунення і прагнення серця, які мають передувати йому.
- вище й нижче єднанняיחודא עילאה ויחודא תתאה
- У вищому єднанні людина перебуває в самоусуненні перед Б‑гом під час вивчення Тори; у нижчому єднанні єдність Б‑га розкривається в самому світі через міцвот і милість.
Запитання: подвійна назва землі та ім’я Кнаан ¶1–2
«І Яаков оселився в землі, де його батько перебував як прибулець, у землі Ханаан». [Потрібно] зрозуміти це питання, а також подвоєне формулювання: «у землі, де його батько перебував як прибулець» [і] «у землі Ханаан».
Маамар починається першим віршем розділу Ваєшев, у якому, здається, двічі сказано те саме: Яаков жив «у землі, де перебував його батько» і «у землі Ханаан». Альтер Ребе запитує, навіщо потрібні обидва вислови.
Як сказано: «Я ходитиму перед Ім’ям Б‑га (Гавая) в землях живих»: [тобто] є дві землі, які становлять два рівні посудин для перебування вищого життя.
Він наводить вірш із Теїлім, у якому «землі» згадані в множині. Він розуміє це як дві «землі», тобто два види посудин, або вмістищ, у яких може перебувати вище життя.
(וכמו חיים לשון רבים6 כך ארצות לשון רבים). וביאור הענין צריך להבין למה נק׳ א״י [ארץ ישראל] בכל התורה ארץ כנען.7
(І так само, як «життя» (хаїм) — слово у множині, «землі» також ужито в множині.) Щоб пояснити це, потрібно зрозуміти, чому в усій Торі Землю Ізраїлю названо «землею Ханаан».
У дужках зазначено, що єврейське слово «життя», хаїм, саме стоїть у множині, натякаючи на численні види життя. Потім Альтер Ребе ставить друге запитання: чому Тора постійно називає Землю Ізраїлю ім’ям Ханаан?
והרי חם הוא אבי כנען8 ומה הוא היחוס שבח9 א״י [ארץ ישראל] בזה (גם להבין מ״ש כנען בידו מאזני מרמה)1011 גם מה שכתוב ולא יהיה כנעני עוד12 בבית ה׳ צבאות ביום ההוא.
Адже Хам — батько Ханаана; то яка ж заслуга Землі Ізраїлю в такому походженні? (Також [потрібно] зрозуміти сказане: «Ханаан: у його руці — терези обману».) А також сказане: «І не буде більше ханаанця в домі Гаваї Цеваот того дня».
Ханаан, син Хама, — той, кого прокляв Ноах (Берешит 9:25), тож назвати на його честь святу землю аж ніяк не видається похвалою. Питання загострюється, коли пророк називає Ханаана торговцем із неправдивими терезами й каже, що в майбутньому в домі Гаваї більше не буде «ханаанця».
הנה נודע שכל התורה כולה נדרשת בזה לעומת זה כי כמו שיש לבן ועשו בקליפה
Відомо, що всю Тору тлумачать [за принципом] «одне навпроти іншого»: адже так само, як у світі оболонки (кліпи) є Лаван і Ейсав,
Відповідь починається з принципу: усьому в Торі є відповідник у святості та в протилежному їй — кліпі, силах приховування. Лаван і Ейсав, які постають як образи кліпи, мають відповідники у святості.
так само й начальник м’ясників та начальник виночерпіїв тощо — усі ці рівні існують і у святості, адже «Б‑г створив одне навпроти іншого».
Те саме стосується начальника м’ясників і начальника виночерпіїв з історії Йосефа. Отже, і Ханаан має значення у святості, і це значення пояснить, чому земля носить його ім’я.
У вступному абзаці поставлено запитання, навколо яких побудовано маамар: чому у вірші повторено той самий вислів, чому святу землю названо на честь Ханаана і що означають слова пророків про його неправдиві терези. Основна відповідь полягає в тому, що кожному образу в Торі відповідає образ у святості.
У примітці Кегот зазначено, що вставка про множину слова «життя» є в рукописах, відсутня в одному з них і, за Ор га-Тора, походить від Мааріля, брата Альтер Ребе. В іншому записі її пояснено як «численні види життєвої сили».
Марей мекомот
- 1וישב יעקב · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי במאמרי אדה״ז פרשיות ע׳ קפג. באחד מכת״י רשום שהוא משנת תקס״ג. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות וכו׳ באוה״ת בראשית כרך ב רנא, ב. כרך ה תתפח, א. הערה תתצח, א. תתצט, ב. כרך ז תתתלז, א. תתלז, ב. חלק מהמאמר מובא גם בד״ה וישב יעקב תרל״ט ע׳ נד. בד״ה מי כה׳ אלקינו תרל״ט ע׳ סד. לכללות מאמר זה ראה פלח הרמון בראשית צו, ג. ד״ה זה תשכ״ז. תשמ״א. תשמ״ו.
- 2וישב יעקב · Genesis 37:1
- 3גם כפל לשון · ראה בכלי יקר. ובשיחת ש״פ וישב תשכ״ב. בבוך 633: כפל מלת בארץ תרי זימני: הנה כתיב.
- 4אתהלך לפני ה׳ · Psalms 116:9
- 5שיש שני ארצות · באוה״ת חיי שרה קיח, א. סה״מ תרל״ב ע׳ שצ וע׳ שצח. ד״ה אך בגורל תרמ״ז ע׳ יד מציינים לכאן.
- 6(וכמו חיים לשון רבים · דהיינו רבוי מיני חיות — מאמרי אדה״ז פרשיות ע׳ קפד. ועיין שם. מוסגר זה נמצא גם בכת״י מאמרי אדה״ז. [בבוך 633 ליתא כל המוסגר]. באוה״ת רנא, ב מציין שהגה״ה זו היא ממהרי״ל אחי כ״ק אדה״ז.
- 7בכל התורה ארץ כנען · Genesis 17:8
- 8חם הוא אבי כנען · Genesis 9:18
- 9ומה הוא היחוס שבח א״י בזה · Bereshit Rabbah 36:2
- 10(גם להבין . . מרמה) · מוסגר זה נמצא גם בכת״י מאמרי אדה״ז. בבוך 633 ליתא המוסגר.
- 11כנען בידו מאזני מרמה · Hosea 12:8
- 12גם מה שכתוב ולא יהיה כנעני עוד · ”דאם כפשוטו דכנעני קאי על ארור כנען א״ש, אבל מאחר שנק׳ ארץ ישראל ארץ כנען א״כ מוכרח שזהו כנען דקדושה, א״כ מהו המעלה והשבח ולא יהי׳ עוד כנעני וגו׳” — אוה״ת בראשית כרך ב רנב, א.
- 13כך יש כל בחי׳ אלו בקדושה · באוה״ת בראשית כרך ב רנב, א מציין למקומות שמבואר ענין לבן דקדושה, עשו דקדושה.
- 14זה לעומת זה עשה אלהים · Ecclesiastes 7:14
- 15ולא יהי׳ כנעני עוד בבית ה׳ צבאות · Zechariah 14:21
І ось три сини Ноаха, перебуваючи нагорі у святості, становлять три рівні — кольори веселки: білий, червоний і зелений.
Три сини Ноаха — Шем, Хам і Яфет — мають корінь у святості як три кольори веселки. Білий, червоний і зелений у Кабалі відповідають милості, стриманості та гармонії між ними.
אלא שבהשתלשלות העולמות בבחינת נפילה ממדרגה אחר מדרגה נעשה חם גשמי אבי כנען2. ולהבין ענין כנען בקדושה הנה כנען פירושו סוחר345 כמ״ש כנעניה נכבדי ארץ.6
Але в ланцюзі послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), через падіння з рівня на рівень, він став тілесним Хамом, батьком Ханаана. А щоб зрозуміти, що означає Ханаан у святості: «Ханаан» означає «купець», як сказано: «її купці (кінанея) — найшанованіші на землі».
Коли Б‑жественне світло спускалося з рівня на рівень, один із цих святих коренів упав, аж поки не став тілесним Хамом і його сином Ханааном. Щоб розкрити святе значення Ханаана, Альтер Ребе звертається до самого слова: у івриті «Ханаан» також означає «купець», як у вислові Єшаягу про купців Тиру.
Цей абзац простежує походження Хама й Ханаана від святого кореня, який упав у процесі ланцюга світів, і вказує на ключ до розуміння святого значення Ханаана: це слово означає «купець».
У примітці видавництва «Кегот» наведено посилання на «Лікутей Тора» Арізаля до розділу «Ноах» (збірку вчень Арізаля про Тору, а не книгу Альтер Ребе з такою самою назвою): сам Ноах — це основа (Йесод), а три кольори веселки — його три сини, включені в нього. «Ор га-Тора» розвиває цю думку.
Марей мекомот
- 1שלשה בני נח . . ג׳ בחי גווני קשת · לקוטי תורה להאריז״ל פ׳ נח. דנח בעצמו הוא היסוד וג׳ גווני הקשת הוא ג׳ בניו כלולים בו כו׳. נתבאר באוה״ת וישב כרך ה תתפח, ב.
- 2
- 3כנען פירושו סוחר · בבא בתרא עה, א. תנחומא מסעי ט. ת״ב שם ז. במדב״ר פכ״ג יו״ד. ע׳ בלקו״ת פ׳ עקב בד״ה להבין שורש טעם וקישור, ובאוה״ת פ׳ בשלח ע׳ תרנ. ובפ׳ ואתחנן ע׳ קכט. ובפ׳ עקב ע׳ תקלג. סה״מ אידיש ע׳ 91 עה״פ ותמת שרה.
- 4כנען פירושו סוחר · Bava Batra 75a:5
- 5כנען פירושו סוחר · Bamidbar Rabbah 23:10
- 6כנעני׳ נכבדי ארץ · Isaiah 23:8
Купець і вигнання ¶3
3וכתיב כנען בידו מאזני מרמה1. היינו עד״מ כמו הסוחר שיפזר ממון כסף וזהב ומוציאם מרשותו כדי להרויח ולהשתכר וכל עיקר כוונתו להיות מפזר ונוסף עוד.2
І написано: «Кенаан: у його руці — оманливі терези». Тобто, за аналогією, це подібне до купця, який розкидає гроші, срібло й золото та випускає їх зі свого володіння, щоб отримати прибуток і заробити; увесь його намір — бути тим, хто «розсипає, а ще більше примножує».
Купець, який, здається, марнує своє срібло й золото, насправді вкладає їх у справу: він розлучається зі своїми грошима лише для того, щоб заробити більше. Так цар Шломо називає того, хто «розсипає, а ще більше примножує».
כך הנה מקור נשמת ישראל שהוא בחי׳ כנ״י [כנסת ישראל] נמשלה בגלות לסוחר זה כדכתיב בא אחיך במרמה3 ויקח ברכתך. כי הנה כתיב עת אשר שלט האדם4 באדם לרע לו.
Так і джерело душ Ізраїлю, що є аспектом (бхіною) спільноти Ізраїлю (Кнесет Ісраель), під час вигнання уподібнюється цьому купцеві, як написано: «Твій брат прийшов із хитрістю і забрав твоє благословення». Адже написано: «Час, коли людина панувала над людиною на свою шкоду».
Алтер Ребе застосовує цю аналогію до спільноти Ізраїлю — сукупного кореня єврейських душ, — що перебуває у вигнанні. «Хитрість» Яакова, який забрав благословення, і вірш про те, як людина панує над людиною «на свою шкоду», описують втрату, яка насправді обертається здобутком.
שע״י התלבשות השכינה בבחי׳ גלות בתוכם להשפיע להם ע״י זה מתבררים כל ניצוצות הקדושה כמו שאמרו רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] לא גלו ישראל5 אלא להוסיף עליהם6 כו׳ להיות בלע המות7 וכו׳.
Бо завдяки тому, що Б‑жественна присутність (Шехіна) вдягається серед них у стані вигнання, щоб наділяти їх благом, очищуються всі іскри святості; як сказали наші мудреці, нехай буде благословенна їхня пам’ять: «Ізраїль був вигнаний лише для того, щоб до них додалися [навернені]» тощо, — щоб «Він поглине смерть» тощо.
Коли Шехіна, присутність Б‑га, вирушає у вигнання серед народів, щоб підтримувати їхнє існування, розсіяні там іскри святості очищуються й підносяться. Мудреці сказали, що мета вигнання — щоб до Ізраїлю приєдналися навернені, а його завершення описане у вірші: «Він поглине смерть навіки».
У цьому абзаці наведено головну аналогію маамару: Кенаан у святості — це купець, який розлучається зі своїм багатством, щоб здобути більше; так само вигнання єврейського народу — це вкладення, завдяки якому підносяться іскри святості.
У примітці Kehot зафіксовано зауваження Ребе (у маамарі Ваєшев 5727), що вся суть торгівлі — у прибутку; на підтвердження наведено вислів Мудреців, що того, хто купує й продає за однаковою ціною, важко назвати купцем. Там також вказано на пояснення Арізаля в Shaar HaMitzvos щодо міцви цдаки (благодійності), де розтлумачено вислів «розсипає, а ще більше примножує».
Марей мекомот
- 1
- 2מפזר ונוסף עוד · Proverbs 11:24
- 3בא אחיך במרמה · Genesis 27:35
- 4עת אשר שלט האדם · Ecclesiastes 8:9
- 5לא גלו ישראל · נסמן לעיל ו, א.
- 6לא גלו ישראל אלא להוסיף עליהם · Pesachim 87b:3
- 7בלע המות · Isaiah 25:8
Срібло й золото душі ¶4–6
4ואת רוח הטמאה אעביר מן הארץ1 ונגלה כבוד2 ה׳ כי עין בעין יראו3 וגו׳. וכמו שהוא בכללות העולם כך הוא בפרטות בכל נפש מישראל בעבודת ה׳
«Дух нечистоти Я усуну із землі»; «і відкриється слава Імені Б‑га (Гавая)»; «бо віч-на-віч вони побачать» тощо. І так само, як це відбувається у світі загалом, відбувається й окремо — у кожній душі Ізраїлю, у служінні Б‑гу.
Пророки обіцяють, що нечистота буде усунута, а слава Б‑га стане явною, — це завершення очищення, що відбувається у вигнанні. Тепер Альтер Ребе говорить, що те, що відбувається зі світом загалом, у малому відбувається в служінні Б‑гу кожної єврейської душі.
כי הנה הנשמה טרם ירידתה לעולם הזה להתלבש בגוף ונפש החיונית הבהמית היתה קשורה ומיוחדת במקורה ושרשה במאצילה ברשפי אש האהבה בטבע כשלהבת העולה מאליה כו׳
Адже до того, як душа спустилася в цей світ, щоб зодягнутися в тіло та життєву тваринну душу, вона була пов’язана й з’єднана зі своїм джерелом і коренем — з Тим, Хто її еманував, — у вогненному полум’ї природної любові, наче полум’я, що здіймається само собою, тощо.
Перш ніж увійти в тіло, душа була з’єднана зі своїм джерелом у Б‑зі природною вогненною любов’ю, наче полум’я, що саме собою здіймається вгору. «Життєва тваринна душа» — це життєва сила, що оживляє тіло та його потяги.
והיה לה בחי׳ אהבה ויראה טבעי׳ [טבעיים] בגילוי רב שהוא בחי׳ כסף וזהב. כסף מלשון נכסף נכספת4 דהיינו בחי׳ אהבה.5
Вона мала рівень (бхіну) природної любові й трепету (агава ве-йіра), що були широко розкриті в ній, — це був рівень «срібла й золота». «Срібло» (кесеф) походить від вислову «ніхсоф ніхсафта» — «ти дуже прагнув»; тобто це бхіна любові.
Душа мала відкриту й природну любов до Б‑га та трепет перед Ним; їх називають «сріблом і золотом». Слово «срібло», кесеф, пов’язане зі словом на позначення прагнення, як у словах Лавана до Яакова: «Ти дуже прагнув». Тому срібло символізує любов.
Абзац переходить від цілого народу до окремої людини: до свого сходження душа мала відкриті природні любов і трепет — «срібло й золото», з якими в притчі розлучиться купець.
У 50-му розділі Танія Альтер Ребе також називає любов «сріблом», пов’язуючи її з висловом «ніхсоф ніхсафта»; там полум’яна любов, що народжується з роздумів про велич Б‑га, названа «золотом». Тут золото пов’язане з трепетом, як пояснюється в наступному абзаці.
Марей мекомот
- 1ואת רוח הטומאה אעביר מן הארץ · Zechariah 13:2
- 2ונגלה כבוד ה׳ · Isaiah 40:5
- 3כי עין בעין יראו · Isaiah 52:8
- 4נכסף נכספת · Genesis 31:30
- 5דהיינו בחי׳ אהבה · ראה לקמן פו, ד. מד, ג. באוה״ת וישב רנג, ב מציין: וכמ״ש נכספה וגם כלתה נפשי.
І «золото приходить із півночі», що є рівнем (бхіна) лівої сторони, тобто рівнем трепету. А згодом, коли душа зійшла в цей світ, щоб вдягнутися у фізичне тіло,
Золото пов’язане з північчю, а північ символізує ліву сторону — сторону стриманості й суду, — тому золото означає трепет. Далі в абзаці йдеться про те, що відбувається, коли душа сходить у фізичне тіло.
הנה גם בחי׳ אהבה ויראה שהיה לה הם מסותרות ומכוסות בלב הגשמי ואינה יכולה לראות באהבה ויראה בהתגלות כל כך כבתחלה, ונמצא שנגרעו האהבה ויראה מערכם.
навіть рівень любові й трепету (агава ве-йіра), який був у неї, прихований і покритий у фізичному серці, і душа не може сприймати агава ве-йіра настільки відкрито, як спершу; тож виходить, що агава ве-йіра знизилися відносно свого рівня.
У тілі любов і трепет душі приховані у фізичному серці. Душа вже не може відчувати їх так відкрито, як раніше, тому вони знизилися від свого первісного рівня.
Абзац завершує зіставлення, показуючи, що золото відповідає трепету, і формулює проблему: у тілі природні любов і трепет душі приховані та ослаблені.
Примітка Кегота посилається на Ор га-Тора, де золото пов’язується з трепетом через тлумачення Зогару, згідно з яким «золото» означає Рош га-Шана — день суду.
Марей мекомот
- 1וזהב מצפון יאתה · Job 37:22
- 2שהוא בחי׳ שמאל שהוא בחי׳ יראה · באוה״ת וישב שם: וכמ״ש בזח״ב פ׳ תרומה דקל״ה א׳ וזהב דא ר״ה יומא דדינא ור״ה הוא בחי׳ יראה.
6וא״כ למה זה ירדה הנשמה לעוה״ז מאחר שהיא ירידה גדולה וגרעון גדול מבתחילה. אך הנה כתיב טוב לי תורת פיך1 מאלפי זהב וכסף.
Якщо так, то чому душа спустилася в цей світ, адже це великий спуск і велика втрата порівняно з її попереднім станом? Але написано: «Тора з уст Твоїх краща для мене за тисячі золота й срібла».
Якщо спуск у тіло приховує й послаблює любов і трепет (агава ве-йіра) душі, то навіщо душа взагалі сходить униз? Відповідь починається з вірша: «Тора з уст Твоїх краща для мене за тисячі золота й срібла».
אלפי לשון לימוד2 כלומר שיש לי יתרון ומעלה בתורת פיך בעוה״ז יותר מבחי׳ זהב וכסף שהיתה הנשמה למודה בהם בתחלה.3
«Тисячі» (альфей) — це вислів, пов’язаний із навчанням. Тобто я маю перевагу й піднесення у «Торі з уст Твоїх» у цьому світі — порівняно з рівнем «золота й срібла», до яких душа була звична (лемуда) спочатку.
Альтер Ребе тлумачить слово альфей, що зазвичай означає «тисячі», через його зв’язок зі словом аалефха — «я навчу тебе» (Iyov 33:33), тож воно набуває значення «навчений» або «звичний до». Отже, вірш каже: Тора, яку я здобуваю в цьому світі, краща за «золото й срібло» — тобто агава ве-йіра, до яких душа була звична (лемуда) до свого сходження сюди.
У цьому абзаці порушується головне питання: навіщо душа спускається, — і відповідь починається з вірша: те, що душа здобуває тут, цінніше за «золото й срібло», від яких вона відмовляється.
Марей мекомот
- 1טוב לי תורת פיך · Psalms 119:72
- 2אלפי לשון לימוד · באוה״ת וישב רנג, ב: כמו אאלפך חכמה.
- 3שהיתה הנשמה למודה בהם בתחלה · ראה לקו״ת שה״ש ו, ג.
Прагнення серця ¶7–10
7והענין כמו שאמרו רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] יפה שעה אחת1 בתשובה2 וכו׳ כי ע״י תשובה עילאה מעומקא דלבא תהיה דביקת הנפש באלהים חיים יותר נפלאה ברעותא דלבא
А справа тут така, як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Краща одна година повернення (тшува)», тощо. Адже завдяки вищій тшуві, що походить із глибини серця, єднання душі з живим Б‑гом буде дивовижнішим — у прагненні серця (реута деліба),
Мудреці сказали, що одна година тшуви й добрих учинків у цьому світі краща за все життя у Світі прийдешньому. Завдяки вищій тшуві — поверненню до Б‑га з глибини серця — душа єднається з Б‑гом дивовижнішим чином, із «прагненням серця» (реута деліба), тобто з тугою, глибшою за почуття.
כמ״ש לקמן, ונמצא שאע״פ [שאף על פי] שיש לה גרעון באהבה ויראה3 טבעי׳ [טבעיים] שבחיצונית הלב הגלוים מ״מ יהיה לה יתרון בבחי׳ רעותא דלבא45 בנקודת פנימית הלב כיתרון האור הבא מן החשך6 דוקא.
як буде пояснено нижче. Отже, хоча вона втрачає природну любов і трепет (агава ве-йіра), що виявляються у зовнішньому вимірі (хіцоніют) серця, проте здобуває перевагу на рівні (бхіна) прагнення серця, у точці внутрішнього виміру (пніміют) серця, подібно до «переваги світла [що постає] з темряви» — саме так.
Отже, це сходження є своєрідним обміном: душа втрачає відкриті природні любов і трепет у зовнішньому шарі серця, але здобуває прагнення серця в його внутрішній точці. Це подібно до світла, яке сяє найяскравіше саме тому, що виходить із темряви.
Цей абзац пояснює, чому душа сходить униз: втрату відкритих любові й трепету переважує прагнення серця — глибший зв’язок, якого вона досягає через тшуву, подібно до світла, що постає з темряви.
У примітці Kehot наведено посилання на Ор га-Тора: втрата душі полягає в тому, що її осягнення зменшується, а здобуток у внутрішньому вимірі серця приходить через роздуми про те, що жодна думка не може осягнути Б‑га. В іншому місці Ор га-Тора сказано, що прагнення серця є метою сходження душі.
Марей мекомот
- 1יפה שעה אחת · אבות ד, יז.
- 2יפה שעה אחת בתשובה · Pirkei Avot 4:17
- 3שיש לה גרעון באהבה ויראה טבעית שבחיצונית הלב · נתבאר בארוכה באוה״ת בראשית כרך ב רנד, ב ד”מ״ש שיש לה גרעון . . הלב היינו מצד שנתמעט השגתה כו׳ ויש לה יתרון בפנימי׳ הלב ע״י אם ישים אליו לבו דלמחתב״כ” ע״ש בארוכה שמבאר מהו טוב לי תורת פיך.
- 4שאע״פ . . בבחי׳ רעותא דליבא · ראה אוה״ת פ׳ וישב רסה, ב.
- 5בבחי׳ רעותא דלבא · בענין רעותא דלבא ראה באוה״ת ואתחנן כרך ו ע׳ ב׳רסט שמציין לכאן ולכמה מקומות בדא״ח: ”בד״ה וישב יעקב בענין רעותא דלבא שהיא תכלית הירידה בעוה״ז כי למתב״כ כ״א ברעו״ד הוא נתפס”.
- 6כיתרון האור הבא מן החשך · Ecclesiastes 2:13
8וביאור הענין כי הנה כתיב אני ראשון1 ואני אחרון ומבלעדי אין אלהים. פי׳ ע״ד מ״ש אני ה׳ לא שניתי2 ואתה הוא קודם שנברא וכו׳
І пояснення суті таке: написано: «Я перший і Я останній, і крім Мене немає Б‑га (Елокім)». Тобто, відповідно до сказаного: «Я, Гавая, не змінився», і «Ти був [таким самим] до створення світу» тощо,
Alter Rebbe починає глибше пояснення зі слів Йешаягу: Б‑г — перший і останній, і крім Нього немає Б‑га. Він розуміє слова «перший і останній» як незмінність Б‑га — відповідно до сказаного: «Я не змінився», — а також як молитву, в якій сказано, що після створення світу Б‑г такий самий, як і до нього.
בלי שום שינוי כי אין בריאת עולמות עליונים ותחתונים תופסים מקום כלל וכולא קמיה כלא חשיב ממש.
без жодної зміни; адже створення вищих і нижчих світів зовсім не займає місця, і «все перед Ним справді вважається за ніщо».
Створення не спричиняє жодної зміни в Б‑зі, адже перед Ним світи зовсім не займають «місця». Порівняно з Ним вони вважаються справді нічим, як сказано в Зогарі: «все перед Ним вважається за ніщо».
У цьому абзаці йдеться про рівень Б‑га, який цілком не зазнає змін унаслідок створення і перед Яким усі світи — ніщо.
Марей мекомот
- 1אני ראשון · Isaiah 44:6
- 2אני ה׳ לא שניתי · Malachi 3:6
9ומבלעדי פי׳ מה שהוא זולת בחי׳ זו דהיינו באמצעות הזמן שנראה העולם ליש ודבר בפ״ע [בפני עצמו]1 בחי׳ זמן ומקום אין אלהים זולתי שהוא בחי׳ אלהים חיים ומלך עולם2
А «крім Мене» означає те, що перебуває поза цим рівнем, тобто в плині часу, коли світ постає як щось існуюче, як самостійна річ, — на рівні часу й простору: [там] йдеться про Ім’я Б‑га (Елокім): «немає Елокіма, крім Мене», — це рівень «живого Б‑га (Елокім) і вічного Царя»,
«Крім Мене» стосується іншого рівня: світу таким, яким він постає в часі й просторі, — як справжня самостійна річ. На цьому рівні Б‑г відкривається як Елокім — «живий Б‑г і вічний Цар», тобто як аспект Б‑га, пов’язаний зі світом як його Володар.
כמאמר ומבלעדיך אין לנו מלך גואל וכו׳ שכל העולמות עליונים ותחתונים נתהוו מבחי׳ מלכותו ית׳
як сказано в молитві: «і крім Тебе, немає в нас царя, визволителя» тощо; адже всі вищі й нижчі світи постали з рівня Його царювання (Малхут), благословенний Він,
Молитва «крім Тебе, немає в нас царя» вказує на ту саму ідею. Усі світи — і вищі, і нижчі — постали з Малхут Б‑га, Його царювання, рівня, через який Він творить світи й править ними.
וכדכתיב מלכותך מלכות כל עולמים3 וגו׳ ושם עלו השגת כל הנבראי׳ [הנבראים] העליונים ותחתוני׳ [ותחתונים] אבל בהקב״ה בכבודו ובעצמו לית מחשבה תפיסא ביה45
як сказано: «Царювання Твоє — царювання всіх світів» тощо. До цього рівня сягає осягнення всіх вищих і нижчих створінь. Але Святого, благословенного Він (Кудша бріх ху), у Своїй славі та самій Своїй сутності «жодна думка не може осягнути»,
Осягнення кожного створіння, навіть найвищого ангела, сягає лише цього рівня царювання. Сам Б‑г у Своїй сутності перебуває поза межами осягнення будь-якою думкою.
כי הוא רם ונשא מגדר ההשגה ואינו נתפס בתוך עלמין לא בבחי׳ ממלא ולא בבחי׳ סובב בשום שכל והשגה בעולם אלא ברעותא דלבא מקרב איש ולב עמוק.6
бо Він піднесений і звеличений понад межі осягнення, і Його неможливо осягнути в межах світів — ані на рівні [світла, що наповнює всі світи] (мемале коль альмін), ані на рівні [світла, що охоплює всі світи] (совев коль альмін) — жодним розумом чи осягненням у світі; лише прагненням серця, «нутром людини й глибоким серцем».
Його неможливо осягнути в межах світів — ані як світло, що наповнює кожен світ, ані як світло, що охоплює їх усі, — жодним розумом. До Нього можна наблизитися лише прагненням серця, яке вірш називає «нутром людини й глибоким серцем».
У цьому абзаці зіставлено два рівні: Б‑г як Цар — джерело світів, яке можуть осягнути створіння, — і власну сутність Б‑га, що перебуває поза межами будь-якої думки й до якої можна наблизитися лише прагненням серця.
У примітці Kehot цитовано Ор га-Тора: джерелом, що творить світ як окреме існування, є Б‑жественність, яка діє через скорочення (цимцум) і «звільнений простір»; це називається облеченням у десять сфер духовного прояву (сфірот). Ор га-Тора додає, що слова «жодна думка не може осягнути Його» стосуються навіть вищої мудрості (Хохма).
Марей мекомот
- 1דהיינו באמצעות הזמן שנראה העולם ליש ודבר בפ״ע · ”ובחי׳ מקור המהווה בחי׳ זו הוא אלקותו ית׳ על ידי צמצום ומקום פנוי, ונק׳ התלבשות בעשר ספירות” אוה״ת בראשית כרך ב רנה, ב.
- 2אלהים חיים ומלך עולם · Jeremiah 10:10
- 3מלכותך מלכות כל עולמים · Psalms 145:13
- 4לית מחשבה תפיסא ביה · אפילו חכמה עילאה — אוה״ת וירא כרך ד תשמ, א.
- 5לית מחשבה תפיסא ביה · Tikkunei Zohar 17a:10–12
- 6מקרב איש ולב עמוק · Psalms 64:7
10וכמ״ש ממעמקים קראתיך1 ה׳ מפני כי בחי׳ רעותא דלבא נמשך מהתבוננות זו עצמה אם ישים אליו לבו2 דלית מחשבה תפיסא ביה כלל והוא רם ונשא למעל׳ [למעלה / למעלת] מעלה עד אין קץ ותכלית אפילו מבחי׳ חכמה עילאה.
Як написано: «З глибин я взивав до Тебе, Гавая». Адже прагнення серця народжується саме з цього роздуму, якщо людина зверне на це своє серце: жодна думка зовсім не може осягнути Його, і Він високий та піднесений, дедалі вище, без кінця й межі, навіть вище за рівень вищої мудрості (Хохма).
Прагнення серця походить саме з цього роздуму: Б‑г недосяжний для будь-якої думки й вищий навіть за вищу мудрість (Хохма). Це — поклик «із глибин» у вірші з Теілім.
Тому його душа прагнутиме й тужитиме, щоб у самому своєму існуванні цілковито втратити самостійність перед Ним, благословенний Він, вийти з в’язниці тіла, її оболонки, і вилитися в лоно свого Батька.
Усвідомлюючи, що Б‑г вищий за будь-яке розуміння, душа прагне розчинитися в Ньому, залишити тіло, яке ув’язнює її, наче в’язниця, і вилитися в лоно свого Батька.
משא״כ הנשמה טרם ירידתה להתלבש בגוף היתה אהבתה ודבקותה בשרשה לפ״ע [לפי ערך] השגתה וכן לענין היראה:5
Не так було з душею до її сходження, щоб вдягнутися в тіло: її любов і злиття зі своїм коренем відповідали [мірі] її осягнення; так само було й щодо трепету.
До свого сходження душа любила й була з’єднана зі своїм коренем мірою того, наскільки могла осягнути Б‑га; так само мірою її осягнення був і її трепет. Тож прагнення, яке народжується з усвідомлення того, що Б‑г вищий за розуміння, є чимось новим: душа набуває його лише тут, унизу.
У цьому абзаці пояснюється, як виникає прагнення серця — з роздуму про те, що Б‑г вищий за будь-яку думку, — і чому воно перевершує любов душі до її сходження, яка була обмежена її осягненням.
У розділі 50 Танія описано любов «немов полум’я вогню», що виникає з роздумів про те, що перед Б‑гом усе — ніщо; душа тоді приходить до келот га-нефеш (знемоги душі від туги), бажаючи залишити свій ґніт. У примітці Кегот наведено Ор га-Тора: у цьому світі душа досягає прагнення серця — волі, що вища за інтелект, — саме завдяки міцвот, які є волею Б‑га.
Марей мекомот
- 1ממעמקים קראתיך · Psalms 130:1
- 2אם ישים אליו לבו · Job 34:14
- 3אל חיק אביה · Tanya, Likkutei Amarim 50:6
- 4לצאת . . ולהשתפך אל חיק אביה · Tanya, Likkutei Amarim 50:6
- 5בחי׳ רעו״ד נמשך מהתבוננות זו עצמה · ”הטעם שדווקא בעוה״ז תגיע לבחי׳ רעו״ד שהו״ע הרצון שלמעלה מהשכל, נתבאר בד״ה מי מנה [לקו״ת בלק סז, ד] שהוא ע״י המצות שהם רצה״ע” — אוה״ת וישב (כרך ה) תתצ, ב ע״ש.
Знайти Б‑га «звідти» у вигнанні ¶11–12
11והנה בזמן שהיה בהמ״ק [בית המקדש] קיים1 היה נמשך בחינה זו רעותא דלבא מגילוי2 אא״ס [אור אין סוף] ב״ה בהיכל קדשי קדשים3 כו׳ כמ״ש בתניא4 להיות בטל רצונו לרצונו ית׳ וכמ״ש כי תהיו לי ארץ חפץ.5
А тепер, у часи, коли стояв Святий Храм, цей рівень — бажання серця — виливався з одкровення Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословен Він, у Святилищі Святая Святих тощо, як пояснюється в Танія, щоб воля людини була самоусунена перед Його волею, благословен Він; і як написано: «Бо ви будете для Мене землею бажання».
Коли стояв Храм, відкрите одкровення Нескінченного світла Б‑га у Святая Святих саме собою пробуджувало це бажання серця, щоб воля людини була самоусунена перед волею Б‑га. У Танія Святая Святих порівнюється з мозком, де життєва сила душі виявляється ще до того, як поширюється тілом; слова Малахії «земля бажання» називають народ місцем насолоди Б‑га.
אך בזמן הגלות הנה כתיב ובקשתם משם את6 ה׳ אלקיך ומצאת וגו׳ משם דייקא דהיינו כשתתבונן על ההיפוך מדרכי ה׳ איך שהוא רחוק מה׳ בתכלית הריחוק כמו עובר רצונו
Але в часи вигнання написано: «І звідти шукатимеш Ім’я Б‑га (Гавая), твого Б‑га, і знайдеш [Його]» тощо. Саме «звідти»: тобто коли розмірковуєш про протилежність шляхам Б‑га, про те, наскільки це віддалене від Б‑га — на якнайбільшу відстань, як той, хто переступає Його волю;
У вигнанні відкрите одкровення зникло, і вірш каже, що Б‑га знайдуть «звідти» — саме з місця вигнання. «Звідти» означає розмірковувати про цілковиту протилежність шляхам Б‑га: про те, що віддалене від Нього якнайдалі, — наприклад, про того, хто переступає Його волю.
ומאין נשפע להם שפע וחיות להיות בהם חיות וקיום מרצונו ית׳ שרצונו ית׳ הוא המחיה אותם כמ״ש ואתה מחיה את כלם.7
І [подумай], звідки до них надходять достаток і життєва сила, завдяки яким вони мають життя й існування з Його волі, благословен Він, адже саме Його воля, благословен Він, дає їм життя, як написано: «А Ти даєш життя всім».
Тоді людина замислюється, звідки таке отримує життя: навіть те, що переступає волю Б‑га, отримує життя й існування від тієї самої волі, адже саме Його воля дає життя всьому. Роздум зосереджується на цьому парадоксі: навіть те, що протистоїть Б‑говій волі, живе лише завдяки Йому.
אך על זה אמרו כמה ארך אפים לפניו89 שמבחי׳ ארך אפים נמשך ונשתלשל ממדרגות עליונות דרך נפילה להחיות העכו״ם [העובדי כוכבים ומזלות] אף שהם עוברי רצונו.10
Але про це сказали: «Яке велике довготерпіння перед Ним»; адже з рівня довготерпіння (ерех апаїм) воно сходить і розгортається з вищих рівнів, проходячи шляхом падіння, щоб давати життя народам, які поклоняються ідолам, хоча вони й переступають Його волю.
У Мішні йдеться про велике довготерпіння Б‑га, а Алтер Ребе пояснює, що життєва сила для народів, які поклоняються ідолам, сходить від цього атрибута довготерпіння, проходячи шляхом падіння крізь вищі рівні. Вони отримують життєву силу, хоча й діють усупереч Його волі.
У цьому абзаці зіставлено два шляхи до бажання серця: за часів Храму — через відкрите одкровення, а у вигнанні — «звідти», через роздуми про те, що навіть усе, що протистоїть волі Б‑га, живе завдяки Його волі.
У примітці Kehot наведено слова Цемах-Цедека з Ор га-Тора: бажання серця — це воля, що перебуває понад інтелектом, і її пояснено в маамарі Мі Мана у Лікутей Тора. В Ор га-Тора також сказано, що Святая Святих відповідає Хохмі, Біні та Даат світу Брія, а після руйнування Храму ту саму роль виконують чотири лікті галахи.
Марей мекомот
- 1והנה בזמן שהיה בהמ״ק קיים · קטע מכאן מובא בלקו״ת נשא כד, ב. ע״ש.
- 2דלבא — מגילוי · באוה״ת יתרו שם: וגילוי.
- 3בהיכל קדשי קדשים · באוה״ת יתרו שם: ”וענין היכל קה״ק מבואר בתניא פרק נ״א ונ״ב שהוא עד״מ התגלות החיות מהנשמה במוחין שבראש ששם גילוי כללות החיות וממנו נמשך לכל הרמ״ח אברים כו׳, ועמ״ש ע״פ שבת שבתון בפי׳ קדש הקדשים שהוא ענין מה שלמעלה גם מסוכ״ע כו׳” ע״ש בארוכה עפ״י כהאריז״ל.
- 4כמ״ש בתניא · פרק נב. בבוך 1118 ובבוך 633: בלק״א. בלקו״ת נשא כד, ב מעתיק הלשון מכאן ”בסש״ב”. ”היינו כמ״ש בתניא בענין גילוי השכינה המשל מהתלבשות כללות חיות הנפש במוחי׳, וכך הוא עתה בחי׳ התלמוד כמארז״ל משחרב בהמ״ק אין להקב״ה בעולמו אלא ד״א של הלכה. והיכל ק״ק הוא כחב״ד דבריאה” — אוה״ת בראשית כרך ב ע׳ רנו סע״א ע״ש בארוכה איך זה שייך לארץ חפץ.
- 5כי תהיו לי ארץ חפץ · Malachi 3:12
- 6ובקשתם משם את ה׳ אלקיך · Deuteronomy 4:29
- 7ואתה מחי׳ את כולם · Nehemiah 9:6
- 8כמה ארך אפים לפניו · אבות ה, ב.
- 9כמה ארך אפים לפניו · Pirkei Avot 5:2
- 10בזמן שהי׳ בהמ״ק . . רעותא דלבא · באוה״ת פ׳ ראה ע׳ תשצט מוסיף ע״ז כ״ק אדמו״ר הצ״צ: פי׳ רעו״ד בד״ה מי מנה עפר יעקב שהוא הרצון שלמעלה מהשכל” עכ״ל. ראה באוה״ת בראשית כרך ה תתצט, ב. יתרו ע׳ תתקג.
12וזהו אם לעוברי רצונו כך1 לעושי רצונו על אחת כמה וכמה2 שיושפע בחינת רצון עליון שהוא למעלה מעלה מגדר עלמין
І ось [у чому полягає міркування]: якщо [так] із тими, хто чинить усупереч Його волі, то тим паче — з тими, хто виконує Його волю: їм буде дарований рівень вищої волі, що далеко-далеко перевищує межі світів:
Альтер Ребе міркує від меншого до більшого, як і Гемара: якщо ті, хто зневажає волю Б‑га, отримують від неї життєву силу, то ті, хто виконує Його волю, безперечно, отримають більше — саму вищу волю, що перебуває далеко над усіма світами.
שלא בבחי׳ ירידת והשתלשלות המדרגות בבחי׳ חכמה ומדות אלא בבחי׳ פנימית נקודת הלב שהיא בחי׳ תשובה עילאה שקדמה לעולם. וזהו כי תדרשנו בכל לבבך ובכל נפשך.3
не через спускання та послідовне розгортання рівнів — на рівні мудрості (Хохма) й емоційних атрибутів (мідот), а на рівні внутрішньої точки серця, що є рівнем вищої тшуви (повернення), яка передувала світові. І це [значить]: «коли шукатимеш Його всім своїм серцем і всією своєю душею»:
Ця воля не сходить через упорядкований ланцюг рівнів — через інтелект і почуття, — а сягає внутрішньої точки серця, рівня вищої тшуви, яку Мудреці зараховують до того, що передувало світові. Саме тому у вірші сказано шукати Б‑га «всім серцем і всією душею».
דהיינו שיהפך לבו מן הקצה אל הקצה ואתהפכא חשוכא לנהורא ע״י בחי׳ רעותא דלבא זו למאוס בחיי עוה״ז ותענוגים ולמשוך לבו ונפשו לדבקה בו ית׳.
тобто щоб його серце змінилося від однієї крайності до іншої і «темрява перетворилася на світло» через цей рівень прагнення серця: зневажати життя цього світу й насолоди та спрямовувати своє серце й душу, щоб приліпитися до Нього, благословенний Він.
Шукати Його всім серцем означає повернути серце від однієї крайності до протилежної, перетворивши темряву на світло. Через прагнення серця людина починає зневажати насолоди цього світу й спрямовує своє серце й душу, щоб приліпитися до Б‑га.
У цьому уривку підсумовується: ті, хто виконує волю Б‑га, отримують Його вищу волю, що стоїть над усіма рівнями, — у внутрішній точці серця, завдяки цілковитому повороту серця до Нього.
Марей мекомот
- 1אם לעוברי רצונו כך · סוף מכות.
- 2אם לעוברי רצונו כך לעושי רצונו על אחת כמה וכמה · Makkot 24b:1–2
- 3כי תדרשנו בכל לבבך ובכל נפשך · Deuteronomy 4:29
Завершення аналогії: Хам і Кнаан ¶13–14
13והנה כל זה ע״ד משל הסוחר הנ״ל שמוציא כסף וזהב מרשותו להיות מפזר ונוסף עוד.
А тепер усе це — за аналогією з купцем, згаданим вище, який випускає зі свого володіння срібло й золото, щоб бути тим, хто «розсіює, а ще більше примножує».
Алтер Ребе повертається до образу купця, який відпускає своє срібло й золото, щоб заробити більше.
כך הנשמה אע״פ [אף על פי] שמוציאה כסף וזהב שהוא בחי׳ אהבה ויראה הגלוים להתלבש ולהסתיר בגוף ונפש הבהמית הנה עי״ז יש לה יתרון בבחי׳ רעותא דלבא כרשפי אש מן ההפוך.
Так само й душа: хоча вона відпускає «срібло й золото», тобто рівень, на якому виявлені любов і трепет (агава ве-йіра), аби вони облачилися в тіло й тваринну душу (нефеш габагаміт) та приховалися в них, завдяки цьому вона здобуває перевагу на рівні прагнення серця — подібного до вогняних спалахів, що виникають із протилежності.
Душа також віддає свою відкриту любов і трепет — своє «срібло й золото», — приховуючи їх у тілі й тваринній душі. Натомість вона здобуває прагнення серця — вогненну любов, що народжується із самої протилежності Б‑жественності.
Абзац завершує аналогію: душа — це купець, який ціною втрати відкритих любові й трепету здобуває більший прибуток — прагнення серця.
14וזהו וחם הוא אבי כנען1 בזקף גדול2 שחמימות רשפי אש ושלהבת העולה למעלה מההיפוך הוא העושה בחי׳ כנען לסחור כנ״ל כמ״ש טעמה כי טוב סחרה3 וגו׳.
І ось [що означають слова]: «Хам — батько Ханаана», із знаком закеф гадоль: адже саме жар (хамімус) вогняних спалахів і полум’я, що здіймається вгору з протилежності, створює рівень Ханаана-торговця, як згадано вище; як сказано: «Вона бачить, що її торгівля добра» тощо.
У вірші на слові «Хам» стоїть закеф гадоль — знак кантиляції, який робить паузу на цьому слові й, згідно з прочитанням Хасидизму, підносить його вгору. Альтер Ребе чує у слові «Хам» його єврейське значення — жар (хамімус): жар полум’я, що здіймається з його протилежності, перетворює душу на «Ханаана» — купця, торгівля якого добра, як каже Шломо про доброчесну жінку: «вона бачить, що її торгівля добра».
אך מתחלה צריך להקדים בחי׳ יראה תתאה שהיא נמשכת מבחינת מלכותו ית׳ שהיא נק׳ בחי׳ כנען העליונה דקדושה שמזה יעלה ויבא ויגיע להיות בחי׳ כנען בידו מאזני מרמה להגיע לבחי׳ רעותא דלבא בחי׳ פנימית הלב כנ״ל.
Але спершу [цьому] має передувати рівень нижнього трепету, який походить від рівня Його царювання (Малхут), благословенний Він; цей рівень називається вищим Ханааном святості. Звідси людина піднесеться, прийде й досягне рівня «Ханаан: у його руці — оманливі терези», щоб дійти до рівня прагнення серця, рівня внутрішнього виміру (пніміют) серця, як згадано вище.
Перш ніж досягти цього, людина спочатку має відчути нижній трепет — простий страх перед Б‑гом, що походить від Його Малхут, Його царювання; ця Малхут є вищим Ханааном святості. На цьому підґрунті людина може піднестися до рівня купця з «оманливими терезами» — до прагнення серця в його внутрішній точці.
У цьому абзаці слова «Хам — батько Ханаана» прочитуються у святості: жар полум’яної любові породжує святого купця, але шлях починається з нижнього трепету, що походить від царювання Б‑га, вищого Ханаана.
Згідно з уривком у Тора Ор про Лех Леха, на який посилається примітка Кегот, закеф гадоль означає Малхут, коли вона підноситься вгору, щоб стати вінцем (Кетер).
Марей мекомот
- 1וחם הוא אבי כנען · Genesis 9:18
- 2בזקף גדול · ראה לעיל יג, ב בענין זקף גדול, ”דהיינו כשהיא מתעלית למעלה”. קטע מכאן מובא באוה״ת פ׳ ואתחנן ע׳ קכט ע״ש.
- 3טעמה כי טוב סחרה · Proverbs 31:18
Щирий поклик ¶15
15וזהו קרוב ה׳ לכל קוראיו1 לכל אשר יקראהו באמת דהיינו באמתות נקודת לבו שהרי אנו רואים דגנבא אפום מחתרתא2 רחמנא קריא ואעפ״כ [ואף על פי כן] עומד ברשעו ואינו שב מידיעתו
І це [означає]: «Ім’я Б‑га (Гавая) близьке до всіх, хто кличе Його, до всіх, хто кличе Його в правді», тобто в істинності точки його серця. Адже ми бачимо, що «злодій біля отвору підкопу кличе до Милосердного», але все ж залишається у своїй злочестивості й не відступає від того, що свідомо [має намір зробити].
Б‑г близький до тих, хто кличе Його «в правді», тобто з істинної точки серця. Альтер Ребе показує, чому це важливо: Гемара каже, що злодій, який ось-ось збирається проникнути всередину, молиться Б‑гу про успіх, але все ж продовжує злочин і не відступає від того, що свідомо має намір зробити.
וגם אנו רואים שיש אפילו מי שיוליד אהוי״ר [אהבה ויראה] בלבו וחולפת ועוברת כמו אחר התפלה כנ״ל.
Також ми бачимо, що є навіть той, хто народжує у своєму серці любов і трепет (агава ве-йіра), але вони минають і зникають, наприклад, після молитви, як згадувалося вище.
Навіть людина, яка пробуджує в собі справжні любов і трепет під час молитви, може виявити, що невдовзі потому ці почуття минають і зникають.
והיינו מפני שאינו נתפס אלא במוחו ושכלו בבחי׳ מקיף אבל אינו נכנס לפני ולפנים שיתפעל הלב באמת לאמתו מעומקא דלבא
Це тому, що воно осягається лише його розумом та інтелектом, як охоплювальне [світло] (макіф), але не проникає всередину, у найглибше, так, щоб серце було зворушене цілковито щиро, з глибини серця.
Це тому, що почуття утримувалося лише в розумі — як щось, що охоплює ззовні, — і не проникло до найглибших надр серця. Серце не було по-справжньому зворушене з самої глибини.
Натомість, коли кличуть Його в правді, тобто з глибини серця, тоді «уста істини утвердяться навіки» і не захитаються повік і довіку.
Коли людина кличе Б‑га з глибини серця, вірш обіцяє: «уста істини утвердяться навіки». Такий поклик триває й не захитається.
У цьому абзаці пояснюється, чому прагнення серця має походити з його внутрішньої точки: почуття, що залишається в розумі, згасає або навіть співіснує з гріхом, тоді як поклик із глибини серця триває навіки.
У примітці Кегот вислів про злодія наведено згідно з читанням «Ейн Яаков».
Марей мекомот
- 1קרוב ה׳ לכל קוראיו · Psalms 145:18
- 2דגנבא אפום מחתרתא · Berakhot 63a
- 3שפת אמת תכון לעד · Proverbs 12:19
- 4ובל תמוט עולם ועד · Psalms 104:5
Два голоси Яакова ¶16–19
16והנה כתיב הקל קול יעקב1 קדמאה חסר ו׳ שהוא בחי׳ קלא דלא אשתמע וקול בתראה מלא ו׳ שהוא בחי׳ קלא דאשתמע כמ״ש בזוהר הקדוש.23
Тепер написано: «Голос — це голос Яакова»: перший [коль] написаний без літери вав, що є рівнем (бхіною) голосу, якого не чути, а другий коль написаний повністю, з літерою вав, і це бхіна голосу, який чути, як пояснюється у святому Зогарі.
У вірші «Голос — це голос Яакова» перше слово коль написане без літери вав, а друге — з нею. Слідуючи Зогару, Альтер Ребе називає перше внутрішнім голосом, якого не чути, а друге — голосом, який чути.
וביאור הדברים הנה בחי׳ יעקב הוא4 יו״ד עקב פי׳ שהיו״ד שהוא תחלת המחשבה ביו״ד נברא עוה״ב [עולם הבא]5 הוא נמשך לבחי׳ עקב ורגל שהוא בחי׳ הדבור.
А пояснення цього таке: бхіна Яакова — це йуд–акев («йуд» [і] «п’ята»). Тобто йуд, що є початком думки, — «через йуд був створений Майбутній світ», — спускається до бхіни п’яти й ноги, тобто до бхіни мовлення.
Ім’я Яаков тлумачиться як йуд і акев — літера йуд і п’ята. Йуд, найменша літера, є початком думки; про неї мудреці кажуть, що через неї був створений Майбутній світ. Вона сягає до п’яти й ноги, які символізують мовлення.
А Яаков — це [перекладина, що] «проходить від краю до краю», «від голови всіх рівнів». І на всіх вищих рівнях також є бхіна голови й ноги,
Зогар називає Яакова центральною перекладиною Мішкану (Святилища), що проходила від одного кінця до іншого — від найвищого рівня до найнижчого. На кожному вищому рівні також є «голова» й «нога».
כמ״ש ועמדו רגליו ביום ההוא8 וכתיב והארץ הדום רגלי9 וכתיב ומקום רגלי אכבד10 ויעקב הוא בחי׳ יו״ד עקב בכל עולם ועולם לפי ערכו.1112
як написано: «І Його ноги стоятимуть того дня», а також написано: «і земля — підніжжя ніг Моїх», і ще написано: «і місце ніг Моїх ушаную». А Яаков — це бхіна йуд–акев у кожному світі, відповідно до його міри.
Пророки говорять про «ноги» Б‑га та Його «підніжжя», показуючи, що навіть у вищому є найнижча частина. Тож Яаков — це йуд, що сягає п’яти, — існує в кожному світі на відповідному йому рівні.
У цьому абзаці йдеться про два голоси Яакова, а його ім’я пояснюється як йуд–акев: початок думки спускається аж до «п’яти» в кожному зі світів.
Згідно з приміткою Кегот, Цемах Цедек у Ор га-Тора тлумачить слова «у кожному світі відповідно до його міри» так: Яаков сягає навіть вище світу еманації (Ацилут), а також світів творення (Брія), формування (Єцира) і дії (Асія).
Марей мекомот
- 1הקל קול יעקב · Genesis 27:22
- 2כמ״ש בזהר הקדוש · באוה״ת וישב כרך ה תתצד, ב מציין עיין ח״א ד״ן ע״ב ל״ב א׳ ויצא קנ״א סע״א וישלח קע״א ע״א . . ויגש רי, א. תורת שמואל מצה זו תר״מ סעי׳ כ ואילך.
- 3הקדוש · בבוך 633 ליתא תי׳ זה.
- 4יעקב הוא י׳ עקב · נסמן לעיל כא, א.
- 5ביו״ד נברא עוה״ב · Menachot 29b:13–14
- 6ויעקב הוא מבריח מן הקצה אל הקצה · Zohar III, 186a
- 7עקב ורגל . . ראש ורגל · הקטע עד שו״ה בחינת — ראש ורגל ליתא בבוך 633.
- 8ועמדו רגליו ביום ההוא · Zechariah 14:4
- 9והארץ הדום רגלי · Isaiah 66:1
- 10ומקום רגלי אכבד · Isaiah 60:13
- 11הנה בחי׳ יעקב . . בכל עולם ועולם לפי ערכו · באוה״ת פ׳ כי תצא ע׳ תתעו מביא קטע מכאן.
- 12ויעקב . . בכל עולם ועולם לפי ערכו · באוה״ת וישב (כרך ה) תתצה, א: ומש״ר בכל עולם ועולם לפי ערכו י״ל דהיינו שבחי׳ יעקב שייך גם למעלה מאצי׳ . . וגם בפי׳ בכל עולם לפי ערכו היינו גם בבי״ע.
17והנה בחינת קלא דאשתמע הוא בחי׳ התורה שהוא בחי׳ המשכה כמשל הקול המחבר וממשיך מצפוני כוונת הלב לבא לידי גילוי בדבור וכך התורה היא בחי׳ חכמה עילאה בחי׳ חכים ולא בחכמה ידיעא
Аспект (бхіна) чутного голосу — це Тора, яка є аспектом притягування згори вниз, подібно до голосу, що поєднує і проводить приховані наміри серця, щоб вони виявилися в мовленні. Так само Тора є аспектом вищої мудрості (Хохма), аспектом «мудрий, але не пізнаваною мудрістю».
Чутний голос — це Тора: як голос виводить приховані думки серця в мовлення, так Тора виявляє приховану мудрість Б‑га. Тора — це вища Хохма, про яку в молитві Еліягу в Тіккуней Зоар сказано, що Б‑г «мудрий, але не пізнаваною мудрістю».
שהרי טעמי המצות לא נתגלו להיות בהתגלות רב להבין כל עמקי סודותיה בפרטי פרטות ונמשכה לבחי׳ גילוי ע״י התלבשותה בדברים גשמיים סדר זרעים מועד וכו׳.
Адже причини міцвот не були настільки відкриті, щоб можна було зрозуміти всі глибини їхніх таємниць у найдрібніших подробицях; натомість Тора була притягнута до рівня одкровення, зодягнувшись у матеріальні речі: у порядки Зераїм, Моед тощо.
Саме тому причини міцвот не відкриті повністю. Натомість Тора переходить до рівня одкровення, зодягаючись у матеріальні речі — закони землеробства, свята та інші порядки Мішни.
У цьому абзаці чутний голос ототожнюється з Торою — прихованою мудрістю Б‑га, що стає явною, зодягаючись у фізичні предмети галахи.
18והוא בחי׳ קול והמשכה של יעקב יו״ד עקב דהיינו מבחי׳ יו״ד שהוא חכמה עילאה להיות נמשך עד עקב והוא עשי׳ [עשיה].
І це аспект (бхіна) голосу й притягнення вниз, властивих Яакову, — юд-акев: тобто від рівня юд, який є вищою мудрістю (Хохма), вона притягується вниз аж до п’яти — світу дії (Асія).
Почутий голос Яакова — це юд вищої Хохми, що сягає аж до п’яти, світу Асія, найнижчого світу дії.
אך כדי שיהיה האדם כלי ומכון שיהיה חכמה עילאה שורה ומתגלה בו בעסק התורה צריך להיות תחלה בבחי׳ בטול בבחי׳ רעותא דלבא
Але щоб людина стала посудиною й місцем, у якому вища Хохма спочиває і виявляється під час вивчення Тори, вона спершу має перебувати в стані самоусунення (бітуль), у бхіні бажання серця,
Щоб вища Хохма перебувала в людині, коли вона вивчає Тору, людина спершу має бути в стані бітуль, самоусунення, тобто в стані бажання серця. Це нечутний голос, який має передувати.
והוא בחי׳ קלא דלא אשתמע דרוח אמשיך רוח1 להיות אור ה׳ שורה ומתגלה בו להיות חכמת ה׳ בקרבו בהתגלות וחב״ד [וחכמה בינה ודעת] שבנפשו בטלים וטפלים אליו והוא ענין אתדבקות רוחא ברוחא.
яке є бхіною голосу, якого не чути; адже «дух притягує дух», щоб світло Б‑га спочивало й виявлялося в ньому, щоб мудрість Б‑га виявлялася в ньому, а Хохма, розуміння (Біна) і знання (Даат) його душі перебували в самоусуненні перед Ним і були підпорядковані Йому. І це — суть «з’єднання духу з духом».
Зоар каже: дух притягує дух: внутрішнє прагнення притягує вниз світло Б‑га та Його мудрість, щоб вони виявилися в людині. Її власний інтелект — Хохма, Біна й Даат — стає самоусуненим перед цією мудрістю, і це є з’єднання духу з духом.
У цьому абзаці поєднано два голоси: почутий голос Тори може спочивати в людині лише після того, як нечутний голос — бажання серця й самоусунення — зробив її посудиною.
Марей мекомот
- 1דרוח אמשיך רוח · Zohar II, 162b
19וע״ז נאמר אלוהי בקרבי וכתיב ואשים דברי בפיך.1 דברי ממש כי דבר ה׳ זו הלכה2 היא היא הנגלית בו והיא המדברת מתוך גרונו.
І про це сказано: «Мій Б‑г — у мені», а також написано: «І вклав Я Свої слова в твої уста». «Мої слова» — буквально, адже «слово Імені Б‑га (Гавая) — це галаха»; саме вона виявляється в ньому, і саме вона промовляє з його горла.
Коли людина перебуває в такому самоусуненні, Б‑г є «в ній», і власні слова Б‑га звучать у її устах. Гемара тлумачить слова Амоса «слово Гавая» як галаху, тож слово Б‑га виявляється в людині й промовляє з її горла.
Тому про Тору сказано: «Через мене царюють царі», а ми кажемо: «Хто царі? Рабини», і «Мішна — цариця».
Ось чому мудрість — Тора — говорить: «Через мене царюють царі», Гемара називає рабинів «царями», а Мішну — «царицею».
כי להיותו בביטול אל דבר ה׳ ורצונו וחכמתו ואינו תופס מקום מצד עצמו כלל הנה דבר המלך הוא השלטון6 והוא בחי׳ מלך שגוזר ואומר שאם יטעון ראובן כך כו׳ יהיה כך.
Адже оскільки він перебуває у стані самоусунення (бітуль) перед словом Б‑га, Його волею та Його мудрістю і зовсім не займає місця сам по собі, «слово царя панує», і він стоїть на рівні царя, який постановляє: якщо Реувен стверджуватиме таке-то й т. д., то буде так;
Оскільки вчений перебуває в самоусуненні перед словом Б‑га, Його волею та мудрістю і не має власної самостійної ваги, його постанова має владу Б‑га: подібно до царя, чиє слово є законом, він постановляє, що якщо Реувен стверджуватиме щось, то рішення буде таким.
וכן לעשות כך ושלא לעשות כך וכו׳ ואינו בבחי׳ עבד כ״א בעשיית המצות שהוא כעבד המקיים מצות המלך ועושה דבריו:7
і так само — робити так і не робити так, і т. д. І він не перебуває на рівні слуги, окрім як під час виконання міцвот, коли він подібний до слуги, який виконує накази царя й чинить за його словами.
Він постановляє також, що слід робити, а чого робити не слід. У вивченні Тори він є царем, і лише під час виконання міцвот він є слугою, який виконує накази Царя.
Цей уривок показує, до чого приводить самоусунення перед мудрістю Б‑га: слово Б‑га промовляє через ученого, який постановляє як цар у Торі, тоді як у виконанні міцвот він є слугою.
Марей мекомот
- 1ואשים דברי בפיך · Isaiah 51:16
- 2דבר ה׳ זו הלכה · Shabbat 138b:11–12
- 3בי מלכים ימלוכו · Proverbs 8:15
- 4מאן מלכי רבנן · Gittin 62a:14
- 5ומתניתא מלכתא · ראה לקמן מט, ב.
- 6דבר המלך הוא השלטון · Ecclesiastes 8:4
- 7כעבד המקיים מצות המלך ועושה דבריו · מובא בלקו״ש חט״ו ע׳ 315 ומציין שם בהערה 38 ”ולהעיר מתניא פכ״ג”. וראה גם לקו״ש חי״ט ע׳ 401. וראה בד״ה שלום רב תשל״ח בסופו.
Пояснення вірша: два оселення ¶20–22
20וזהו וישב יעקב בארץ מגורי אביו. וישב הוא ענין השפלה וירידה ממקום עמידתו. ופי׳ שבחי׳ יעקב יו״ד עקב נמשך ונשפל להיות בארץ מגורי אביו.
І ось [значення слів]: «І оселився Яаков у землі, де перебував його батько (мегурей)». «Оселився» (вайешев) означає опускання й сходження з місця, де стояли. І значення цього таке: рівень Яакова — юд—акев (юд, що сягає до п’яти), — притягується вниз і опускається, щоб бути «в землі мегурей його батька».
Тепер пояснюється початковий вірш. «Оселився» означає опускання зі свого місця: Яаков — юд, що сягає до п’яти, — притягується вниз і опускається в «землю мегурей його батька».
ומגורי יש בו ב׳ פי׳ הא׳ הוא לשון יראה1 והב׳ הוא לשון אוצר2 כמו מגורה מלאה פירות34 שהוא כלי שאוצרין לתוכו ושניהם עולים בקנה אחד כי יראת ה׳ היא אוצרו5 כתיב.
А слово мегурей має два значення: перше — страх, а друге — сховище, як у вислові «зерносховище (мегура), повне плодів»: це посудина, до якої складають [плоди]. Обидва значення узгоджуються, бо написано: «Страх перед Ім’ям Б‑га (Гавая) — Його скарб».
Слово мегурей має два значення: страх, як у слові магор (жах), і сховище, адже комора називається мегура. Ці два значення пов’язані, бо у вірші сказано: «Страх перед Гавая — Його скарб».
Параграф починає тлумачити початковий вірш: оселення Яакова означає спуск, а мегурей має значення і страху, і сховища, адже трепет є посудиною, що вміщує скарб Б‑га.
Згідно з приміткою «Кегот», Ребе (у маамарі «Шалом Рав» 5738) показав, що обидва значення походять із «Ор Тора» Магіда з Межиріча: мегурей як страх перед Небесним Батьком і як збирання, як у вислові «влітку він збирає».
Марей мекомот
- 1ומגורי . . לשון יראה · Zohar I, 180a
- 2והב׳ הוא לשון אוצר · Proverbs 10:5
- 3מגורה מלאה פירות · פסחים ד, רע״ב. וש״נ.
- 4מגורה מלאה פירות · Pesachim 4b:1–2
- 5יראת ה׳ היא אוצרו · Isaiah 33:6
21וכן בדברי רז״ל [רבותינו זכרונם לברכה] אוצר של יראת שמים1 שהיא בחי׳ יראה עילאה יראה בשת בבחי׳ בטול הוא כלי קבול לחכמה עילאה שיהא שורה ומתגלה בו
Так само й у словах наших мудреців, благословенної пам’яті, про «скарбницю трепету перед Небом»: це рівень вищого трепету — трепету сорому, що є рівнем самоусунення (бітуль). Він є посудиною, здатною приймати вищу мудрість (Хохма), щоб вона перебувала в ній і розкривалася в ній.
Мудреці говорять про «скарбницю трепету перед Небом». Це вищий трепет — трепет сорому перед величчю Б‑га, тобто бітуль, і саме ця посудина дає змогу вищій Хохмі перебувати в ній і розкриватися.
ונקרא מגורי אביו כי יעקב הוא בחי׳ יו״ד עקב הוא בחי׳ הארה והמשכה מבחי׳ חכמה עילאה להמשיך עד סוף כל דרגין. ובחי׳ חכמה עילאה נק׳ אביו.2
І це називається «мегурей [трепету] його батька», адже Яаков — це рівень йуд-акев [йуд — літера, акев — п’ята]; він є рівнем світіння й притягування вниз від вищої Хохми, щоб продовжити її до самого кінця всіх рівнів. А рівень вищої Хохми називається «його батьком».
Цей трепет називається «мегурей його батька», тому що Яаков — це продовження вниз вищої Хохми до найнижчого рівня, а вища Хохма називається його «батьком». Отже, «земля мегурей його батька» — це вищий трепет, який вміщує мудрість його батька.
У цьому абзаці пояснюється, що «мегурей його батька» — це вищий трепет самоусунення, скарбниця, яка приймає вищу Хохму — «батька» Яакова.
Ребе зазначив (Сефер га-Маамарім Melukat), що в Тора Ор сказано: вища Хохма називається «його батьком», а не просто «батьком», натякаючи, що це власний батько Яакова.
Марей мекомот
- 1בדברי רז״ל אוצר של יראת שמים · Berakhot 33b:24
- 2ובחי׳ חכמה עילאה נק׳ אביו · ”י״ל דבלשון התו״א ד”ח״ע נק׳ אביו” (ולא ”נק׳ אב”) — מרומז גם שח״ע נק׳ ”אביו” דיעקב. (סה״מ מלוקט ח״ב ע׳ רז בהערה 104).
22והנה זה הוא בבחי׳ יחודא עילאה ואתדבקו׳ רוחא ברוחא בעסק התורה להיות בטל אליו ית׳ בבחי׳ חכמה עילאה כנ״ל.
Отже, це належить до рівня вищого єднання (їхуда ілаа) й злиття духу з духом у вивченні Тори — до перебування в самоусуненні перед Ним, благословенним Він, на рівні наднебесної мудрості (Хохма), як згадувалося вище.
Усе, про що йшлося досі, належить до вищого єднання (їхуда ілаа), коли людина вивчає Тору й перебуває в самоусуненні перед Б‑гом, а її дух зливається з духом Б‑га. У цьому єднанні світ вважається за ніщо перед Б‑гом.
אך בבחי׳ יחודא תתאה דהיינו להיות כלי ומכון לשבתו ית׳ בבחי׳ קיום העולם בבחי׳ מלכותו שיהיה גם בזה שורה ומתגלה בחי׳ ה׳ אחד.
Але на рівні нижчого єднання (їхуда татаа), тобто щоб бути посудиною й оселею для Його перебування, благословенного Він, на рівні існування світу, на рівні Його царювання (Малхут), — щоб і тут спочивав і розкривався аспект «Ім’я Б‑га (Гавая) — Одне»:
Є також нижче єднання (їхуда татаа): перетворення постійного існування світу, яке походить від Малхут Б‑га, на оселю для Нього. Мета полягає в тому, щоб єдність Б‑га розкрилася в самому світі.
הנה זה נמשך ע״י ישיבה והשפל׳ [והשפלה] אחרת ממדתו של יעקב להמשיך מדת חסד מראש כל דרגין עד סוף כל דרגין בארץ התחתונה הוא כנען שהוא בחי׳ מלכותו ית׳ ומלך במשפט יעמיד ארץ1 והוכן בחסד כסא.2
це продовжується через інше осідання й зниження властивості Яакова, аби притягнути властивість милості (Хесед) від вершини всіх ступенів до завершення всіх ступенів, у нижню землю — Ханаан, який є рівнем Його царювання (Малхут), благословенного Він; адже «Цар правосуддям утверджує землю», а «престол утверджується милістю».
Для цього потрібне інше «осідання» та зниження Яакова: притягнути Хесед, милість, від найвищого рівня до найнижчого — в нижню землю, Ханаан, яка є Малхут Б‑га. У віршах сказано, що цар утверджує землю правосуддям, а його престол утверджується милістю.
שקיום העולם הוא בחסד כמ״ש עולם חסד יבנה3 דהיינו בעשיית המצות בכלל ששרשם הוא בחי׳ חסד ובפרטות הוא מצות הצדקה וחסד שלכן היא נקראת בשם מצוה סתם כו׳ שהיא שקולה כנגד כל המצות4 כמ״ש בתניא:5
Бо існування світу підтримується милістю, як написано: «Світ будується на милості», тобто виконанням міцвот (заповідей) загалом, коренем яких є рівень Хесед, а зокрема — міцвою благодійності й милості; тому її називають просто «міцва» тощо, адже вона рівноцінна всім міцвот, як пояснюється в Танія.
Світ тримається на милості: загалом — завдяки всім міцвот, коренем яких є Хесед, а зокрема — завдяки благодійності. Саме тому Мудреці називають благодійність просто «міцвою» і саме тому вона дорівнює всім міцвот, як пояснюється в Танія.
Цей абзац відповідає на початкове запитання про подвоєний вислів: «мегурей» [оселі] його батька — це вище єднання, якого досягають через Тору й трепет, а «земля Ханаану» — нижче єднання, коли милість притягується у світ через міцвот, передусім через благодійність.
У примітці Kehot зазначено, що два рукописи додають завершення: особливо благодійність, яку дають самій Святій Землі, що є брамою небес і відповідає наднебесній землі Ханаану.
Марей мекомот
- 1ומלך במשפט יעמיד ארץ · Proverbs 29:4
- 2והוכן בחסד כסא · Isaiah 16:5
- 3עולם חסד יבנה · Psalms 89:3
- 4שהיא שקולה כנגד כל המצות · Bava Batra 9a:12
- 5מצות הצדקה . . שהיא שקולה כנגד כל המצות כמ״ש בתניא · בלקו״א פרק לז. בבוך 633 (יב, ב) ובבוך 1118 נוסף בסיום המאמר: ”ובפרט בצדקה שעושים עם אה״ק ממש שהוא שער השמים ומכוונת כנגד ארץ כנען העליונה כמו שאה״כ כעיר שחוברה לה יחדיו וד״ל”.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Не міряйте свій зв’язок із Б‑гом тим, наскільки сильні ваші любов і трепет: душа спустилася саме для того, щоб досягти глибшої туги — з глибини серця, роздумуючи про те, що Б‑г перевершує будь-яку думку, навіть стикаючись із тим, що здається далеким від Нього. Перед вивченням Тори усуньте себе, щоб мудрість Б‑га могла перебувати у вас; і приносьте Його милість у світ через міцвот, передусім через цдаку.
Питання для обговорення
- Чому купець, який, здається, «втрачає» свої гроші, є влучним образом спуску душі в тіло?
- Чим прагнення серця відрізняється від любові й трепету, які душа мала до свого спуску, і чому воно вище?
- Що означає знаходити Б‑га «звідти», у вигнанні, роздумуючи про те, що протилежне Йому?
- Чому нечутний голос самоусунення має передувати чутному голосу вивчення Тори?
- Як «мегуреї його батька» і «земля Кнаан» відповідають вищому й нижчому єднанню?