Тора Ор · Парші Лех-Леха · Маамар 4
והבדילה הפרוכת לכם
«І завіса відділятиме для вас»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 653 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Роздільна завіса між світами — Хашмаль — має корінь вище за те, що вона приховує, подібно до притчі, яку здатен створити лише великий розум; саме її приховування уможливлює творіння «чогось із нічого». Завіса оболонки (кліпи) Ногах, розташована нижче за неї, є «крайньою плоттю», яку людина знімає завдяки виправленню буднів і обрізанню, щоб Б‑г відкрився внизу так само, як угорі.
Коротко про маамар
Маамар починається із завіс при воротах Храму, повішених «заради скромності», навіть коли вдень ворота були відчинені, і співвідносить Храм зі сферою царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут): уночі ворота Едена зачиняються, і триває лише зовнішній потік, як під час сну діють тільки нижчі функції тіла. Навіть удень внутрішнє світло проходить крізь завісу, яку Алтер Ребе, спираючись на Ец Хаїм, ототожнює з Хашмалем: це зовнішній одяг розуміння (Біни), що огортає емоційні атрибути (Зеїр Анпін) і жіночий аспект / Малхут (Нуква) з боків і утворює під ними «взуття» — завісу між світом еманації (Ацилут) і світом творення (Брія). Подібно до притчі, він одягає те, що покриває, і розташований нижче за нього, але його корінь набагато вище; звідси й його назва: хаш — мовчання його кореня в мудрості (Хохма) й розумінні (Біна), а маль — мовлення, його зовнішній вияв. Це пояснює вислів Талмуду про те, що ангели Хашмаля мовчать, коли лунає мовлення Б‑га. «Взуття» також обмежує світло, що досягає Брії, до «похідного світла (ор шел толда)», завдяки чому творіння існує як «щось із нічого». У Шабос між Ацилутом і світом стоїть одна завіса, а в будні їх більше; нижче за всі святі завіси розташована кліпат ногах — крайня плоть, яку людина виправляє чесною працею в будні й знімає через обрізання, роблячи Авраама «батьком багатьох народів».
План
- Завіса «заради скромності»: день і ніч у МалхутЗавіси при воротах Храму та відповідність Храму Малхут світу Ацилут; уночі ворота Едена зачиняються й тече лише зовнішня життєва сила, як під час сну.¶1
- Хашмаль: одяг, взуття й притчаНавіть удень внутрішнє світло проходить крізь завісу — Хашмаль Біни, яка охороняє емоційні атрибути й стає завісою між світами; подібно до притчі, її корінь вищий за те, що вона покриває, звідси й хаш та маль.¶2
- Мовчазні ангели й «щось із нічого»Ангели Хашмаля замовкають, коли мовлення Б‑га відкривається, і говорять, коли воно відступає; «взуття» під Зеїр Анпіном і Нуквою зводить світло до похідного світла, завдяки чому Брія існує як «щось із нічого».¶3–4
- Шабос, будні й кліпат ногахКількість завіс залежно від дня й місця; кліпат ногах як крайня плоть між святим і буденним; завдання людини — виправляти будні й освячувати їх; міла як маль Юд-Гей.¶5
- Обрізання: «Мій союз із тобою»Зняття крайньої плоті збирає іскри («батько багатьох народів») і притягує піднесену Малхут — «Я» із закеф гадоль (великим акцентом), — через основу (Йесод), щоб вона відкрилася внизу.¶6
Ключові поняття
- Перегородка (парса) / завіса (масах)פרסא / מסך
- Розділення між одним світом і наступним, передусім між Ацилутом і Брія. Воно пропускає світло лише в зменшеній, «скромній» формі.
- Хашмальחשמל
- Зовнішній одяг Біни, що огортає Зеїр Анпін і Нукву, не допускаючи зовнішні сили; під ними він стає «взуттям» — завісою між світами. Його назва поділяється на хаш (мовчання) і маль (мовлення).
- Взуття (нааль / мін’аль)נעל / מנעל
- Частина Хашмаля під «ногами» сфірот, яку ототожнюють із завісою між Ацилутом і Брія; Метатрон називається «взуттям Б‑жественної присутності (Шехіни)».
- Похідне світло (ор шел толда)אור של תולדה
- Світло, що проходить крізь завісу до Брії: воно є похідним, а не сутнісним, і тому є тим «нічим», із якого постає створене «щось».
- Кліпат ногахקליפת נוגה
- «Сяйна оболонка» під світом дії (Асія), між святістю й нечистотою; «крайня плоть», що відділяє святе від буденного і яку людина має виправити й зняти.
- Буденні речі, здійснені в чистоті святостіחולין שנעשו על טהרת הקדש
- Мета буденного життя: звичайні справи, виконувані сумлінно й заради Небес, підносяться до святості завдяки святості Шабосу.
Завіса «заради скромності»: день і ніч у Малхут ¶1
1והבדילה הפרוכת1 לכם.2 הנה בע״ח [בעץ חיים] (שער מ״א)3 מבואר שיש פרסא (וע׳ בע״ח [בעץ חיים] שער ז׳ פ״ב [פרק ב׳])4
«І завіса (парохет) відділятиме для вас». У Ец Хаїм (Sha'ar 41) пояснюється, що існує перегородка (парса) (див. також Ец Хаїм, Sha'ar 7, chapter 2).
Маамар починається з вірша про завісу (парохет), яка відділяла Святе від Святого Святих у Мішкані (переносному Святилищі). Альтер Ребе відразу пов’язує це з кабалістичним поняттям з Ец Хаїм Арізаля: у духовних світах також є «перегородка» (парса) — завіса, що відділяє один рівень від наступного.
ובגמרא בכתובות (דק״ו ע״א) איתא י״ג פרוכת היו במקדש שני5 ז׳ כנגד ז׳ שערים כו׳ ופרש״י [ופירש רש״י / ופירוש רש״י] דלצניעותא עבידי.
А в Гмара, у Ктубот (106a), сказано: «У Другому Храмі було тринадцять завіс: сім — навпроти семи брам» тощо; і Раші пояснює, що їх зробили задля скромності.
Талмуд повідомляє, що в Другому Храмі було тринадцять завіс, сім із яких висіли біля семи брам подвір’я. Раші пояснює, що ці завіси біля брам не були частиною конструкції, а служили «задля скромності»: вони закривали те, що було всередині, від прямого погляду.
והיינו כי בלילה היו השערים ננעלים וכדאיתא במסכת תמיד רק ביום היו פתוחים שיהיו נכנסין ויוצאין דרך פתחי השערים והיו מוכרחים להיות פתוחים אעפ״כ [אף על פי כן] הי׳ [היה] פרוכת לכל שער לצניעות כו׳.
Адже вночі брами замикали, як сказано в трактаті Tamid, і лише вдень їх відчиняли, щоб люди могли входити й виходити через брами; і [хоча] вони мусили бути відчиненими, однак біля кожної брами була завіса — задля скромності тощо.
Сенс цієї подробиці такий: уночі брами й так були замкнені, тож завіси мали значення лише вдень, коли брами залишалися відчиненими, щоб люди могли проходити. Навіть коли вхід був відкритий, внутрішнє все одно залишалося прихованим; далі маамар застосує це до того, як Б‑жественне світло переходить зі світу у світ.
וענין זה הוא כי הנה העזרה והלשכות הם מכוונים נגד מלכות דאצילות כי למעלה במלכות יש כל הבחי׳ שבעזרה וגם הר הבית ת״ק אמה כמ״ש בזהר שלח לך (דקס״א ע״ב).
Значення цього таке. Подвір’я Храму (азара) та палати відповідають царюванню (Малхут) світу еманації (Ацилут), адже згори, у Малхут, є всі аспекти, що наявні у подвір’ї, а також Храмова гора (п’ятсот ліктів), як сказано в Зогар, [у розділі] Шлах Lecha (161b).
Земний Храм відображає структуру вгорі. Його подвір’я та палати відповідають Малхут Ацилуту — найнижчій сфірі найвищого світу, тій, що обернена назовні, до нижчих світів; Зогар говорить навіть про Вищу Храмову гору завдовжки п’ятсот ліктів.
והנה בלילה תרעין דג״ע [דגן עדן] אסתימו6 וכמו שננעלים השערים שערי העזרה הגם דכתי׳ [דכתיב] ותקם בעוד לילה7 ותתן טרף לביתה היינו בבחי׳ חיצוניות דוקא
А вночі «брами Саду Едену зачиняються», так само, як замикаються брами, брами подвір’я. І хоча сказано: «Вона встає ще вночі й дає поживу своїй родині», це стосується саме зовнішнього виміру (хіцоніют).
Зогар навчає, що вночі брами Саду Едену — духовного місця перебування душ — зачиняються, так само, як замикалися брами Храму. Вірш про «доброчесну жінку», яка встає вночі, щоб нагодувати свою родину (тут це прочитується як Малхут, що підтримує світи), цьому не суперечить: уночі передається лише зовнішній вимір Б‑жественного впливу, а не його внутрішнє світло.
וכמו באדם בשעת שינה שהוא הסתלקות וקבוץ החיות מן הדם הוא הנפש8 לתוך הלב ונסתם הכל בתוכו שאין מתפשט ממנו פנימית החיות רק קיסטא דחיותא9 וחיצוניות שאז הוא דוקא גילוי והתפשטות חיצוניות החיות
Це подібне до того, що відбувається з людиною під час сну: життєва сила (хают) відходить із крові, яка є душею, і збирається в серці, а все замикається всередині нього, тож внутрішній вимір (пніміют) життєвої сили не поширюється з нього — залишається лише кіста де-хаюта (невелика міра життєвої сили) та зовнішній вимір; адже саме тоді розкривається й поширюється зовнішній вимір життєвої сили,
Альтер Ребе пояснює це на прикладі людського сну. Під час сну життєва сила душі відходить із крові (яку Тора називає «душею») до серця й замикається там; у тілі залишається активною лише «невелика міра життєвої сили» — зовнішні, основні функції життя.
як-от живильна сила та сила травлення в душі, які належать до зовнішнього виміру порівняно із силою інтелекту, емоційними атрибутами (мідот), зором і слухом.
Під час сну продовжують діяти функції, що підтримують життя: живлення й травлення. Порівняно з вищими силами душі — мисленням, почуттями, зором і слухом, які під час сну затихають, — це її «зовнішні» функції.
У цьому абзаці вводиться тема маамару — завіса або перегородка. Для цього маамар звертається до завіс біля брам Храму, поставлених «задля скромності», і співвідносить брами Храму з Малхут Ацилуту. Ніч, коли брами Едену зачиняються і передається лише зовнішня життєва сила, порівнюється зі сном, під час якого активними залишаються тільки нижчі функції тіла.
Відповідність між брамами азари та «брамами Саду Едену» задає структуру маамару: день і ніч у Малхут відповідають внутрішньому й зовнішньому потокам, а завіса «задля скромності» згодом постане як Хашмаль — екран (масах) між Ацилутом і Брія. Розрізнення між пніміют і хіцоніют життєвої сили під час сну спирається на вислів Зогар «кіста де-хаюта».
Марей мекомот
- 1והבדילה הפרוכת · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי בסידור קמז, א. הנחת ר׳ משה בן אדה״ז בסה״מ תקס״ו ע׳ סא. ובשניהם מתחיל: להבין שרשי הדברים הנ״ל. דרך מצותיך ו, ב. הנחת מהר״א מסטראשליע בס׳ עבודת הלוי טז, ד. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע.
- 2והבדילה הפרוכת לכם · Exodus 26:33
- 3בע״ח שער מ״א · ראה סידור כאן קמז, א. סה״מ תקס״ו ע׳ סא. ראה חקירה נז, א ”שיש מסך ופרגוד המפסיק בין אצילות לבי״ע . . ושורש המסך הנ״ל הוא מבחי׳ חשמל דבינה”.
- 4וע׳ בע״ח שער ז׳ פ״ב · שעז״נ יהי רקיע בתוך המים . . ומבואר שם כי הצמצום בא״ק הוצרך להיות כדי שיהי׳ יכולת בעולם האצי׳ לקבל האור ממנו” — וראה באוה״ת ואתחנן ובספר החקירה נז, א ”ופי׳ שבלא המסך הנ״ל לא היה אפשר להתהוות עולמות בי״ע”. אוה״ת פ׳ בלק ע׳ תתקסח.
- 5
- 6תרעין דג״ע אסתימו · Zohar I, 92a
- 7ותקם בעוד לילה · Proverbs 31:15
- 8הדם הוא הנפש · Deuteronomy 12:23
- 9קיסטא דחיותא · Zohar I, 83a
- 10וכדאיתא במס׳ תמיד · פ״ג. ובדרך מצותיך ו, ב נוסף: ובמדות.
- 11
- 12
Хашмаль: одяг, взуття й притча ¶2
2והתפשטותן עיקרן בשעת שינה שבשעה שאינו ישן ומאיר השכל אז כח המעכל והזן אינן בהתפשטות כ״כ [כל כך] מצד התכללותן בכח השכל כנר בפני אבוקה ולכן מעכב התפשטותן
Їхнє розгортання відбувається переважно під час сну. Адже коли людина не спить і її розум осяває її, сили травлення й живлення не розгортаються такою мірою, бо вони включені в силу розуму, як свічка перед смолоскипом; тому [розум] стримує їхнє розгортання.
Сили живлення й травлення діють переважно під час сну. Коли людина не спить і мислить, ці нижчі сили поглинаються панівним розумом, як полум’я свічки губиться поруч зі смолоскипом, і тому розум не дає їм розгорнутися повною мірою.
אבל בשעת שינה שמסתלק ממשלת כח השכל אז הן מתפשטין ואז הקיבה מעכל ושולח אל הכבד כו׳. וכח הזן והמעכל והדוחה וכה״ג [וכהאי גוונא] הם כחות חיצוניות ותחתוניות שבנפש.
Але під час сну, коли влада сили розуму відступає, вони розгортаються, і тоді шлунок перетравлює їжу та передає [її] до печінки тощо. Сили живлення, травлення й виведення та подібні до них — це зовнішні й нижчі сили душі.
Під час сну, коли влада розуму відступає, нижчі сили вільно розгортаються: шлунок перетравлює їжу й передає поживні речовини до печінки. Живлення, травлення й виведення — це «зовнішні» й «нижчі» сили душі, тобто ті, що діють навіть тоді, коли вищі сили відступають.
וכך למעלה במלכות דאצי׳ שבלילה תרעין דג״ע [דגן עדן] אסתימו שההארה שנמשך מבחי׳ מל׳ בג״ע [בגן עדן] זיו השכינה זהו עיקר הארת פנימיות המל׳
Так само й згори, у царюванні (Малхут) світу еманації (Ацилут): уночі «брами Еденського саду зачинені». Адже світіння, що притягується з рівня Малхут до Еденського саду, — сяйво Б‑жественної присутності (Шехіна) — є головним світінням внутрішнього виміру (пніміют) Малхут.
Тепер цю аналогію застосовано до вищих світів. У «ночі» в Малхут світу Ацилут брами Едену зачиняються: сяйво Шехіни, яким насолоджуються душі в Еденському саду, є внутрішнім світлом Малхут, і саме воно відступає.
(דהיינו שההמשכה מבחי׳ ג״ר [ג׳ ראשונות] שבמל׳ וכמ״ש במ״א בביאור הזהר פ׳ אחרי)1 ובלילה מסתלק הארה זו אלא שהשפע׳ חיצוניות נמשך אז והיינו ותתן טרף2 בבי״ע (והמשכה זו מבחי׳ ז״ת [ז׳ תחתונות] שבמל׳)
(Тобто притягання походить із рівня перших трьох [сфер духовного прояву (сфірот)] усередині Малхут, як пояснено в іншому місці в поясненні до Зогару на Паршат Ахарей.) Уночі це світіння відступає, а тоді притягується лише зовнішній потік; саме це означає «і дає поживу» у [світах] творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія) (і це притягання походить із рівня семи нижніх [сфірот] Малхут).
Внутрішнє світло Едену походить від «перших трьох» — інтелектуальних сфірот усередині Малхут. Уночі воно відступає, і лише зовнішній потік продовжує надходити до світів Брія, Єцира й Асія («вона дає поживу своїй родині»); його джерело — сім нижніх, емоційних сфірот усередині Малхут: мінімум, необхідний для підтримання життя, подібний до травлення під час сну.
וביום נפתחים תרעי דג״ע [דגן עדן] לפי שיש התגברות החסדים חסד אל כל היום3 ע״כ נמשך אז המשכה הפנימית ואעפ״כ [ואף על פי כן] יש בחי׳ פרוכת פרסא ונמשך המשכה זו
Удень брами Еденського саду відчиняються, бо посилюються Хасадім (милості) — «милість Б‑га триває весь день»; тому тоді притягується внутрішній потік. Однак і тоді є рівень завіси, перегородки, і цей потік притягується
Удень переважають Хасадім (милості), як сказано у вірші: «милість Б‑га триває весь день», і тому відкривається внутрішній потік. Та навіть тоді, як завіси, що їх вивішували при відчинених брамах Храму, є перегородка, крізь яку має пройти потік.
ע״י אמצעות הפרסא והפרסא היא מבחי׳ חשמל שהוא מחיצוניות הבינה שמלביש ומקיף את י״ס [י׳ ספירות] דז״א וי״ס [וי׳ ספירות] דנוק׳ [דנוקבא] כתנו׳ עור4 ומלבישם מצדיהם
через перегородку. Перегородка походить із рівня Хашмаль [електруму], що належить до зовнішнього виміру (хіцоніют) розуміння (Біна); він одягає й охоплює десять сфірот Зеїр Анпіна (емоційні атрибути) і десять сфірот жіночого аспекту / Малхут (Нуква), наче шкіряний одяг, і огортає їх з боків.
Перегородку ототожнено з Хашмалем — загадковим «електрумом» із видіння Єхезкеля, який у Кабалі є зовнішнім одягом Біни. Він огортає сфірот Зеїр Анпіна й Нукви з боків, як «шкіряні одежі», які Б‑г виготовив для Адама і Хави.
והוא בכדי שלא יהיה יניקת החיצונים ומתחת רגליהם5 הוא בחי׳ מנעל6 להיות הפסק בין אצילות לבריאה וליצירה כו׳
Це потрібно для того, щоб зовнішні сили не могли черпати живлення. А під їхніми ногами він є рівнем взуття, що утворює розділення між Ацилутом та Брія і Єцира тощо.
Це огортання має не дати «зовнішнім силам» (силам кліпи — оболонки) черпати живлення зі святості. Та його частина, що лежить під «ногами» цих сфірот, називається «взуттям» і утворює межу між Ацилутом та нижчими світами.
(ונעל הזה7 הוא בחי׳ המסך והפרסא המפסיק בין אצילות לבריאה כמ״ש בע״ח [בעץ חיים] שמ״א פ״א ופרק ו׳ ובשער מ׳ פ״א) וכמו שפירש״י [שפירש רש״י] לצניעות דהיינו שלא יהיה
(Це взуття є рівнем екрана й перегородки, що розділяє Ацилут і Брія, як сказано в Ец Хаїм, Sha'ar 41, chapter 1 and chapter 6, and in Sha'ar 40, chapter 1.) І [це] відповідає поясненню Раші: «заради скромності», тобто щоб не було
Альтер Ребе цитує «Ец Хаїм» Арізаля: це «взуття» і є екраном (масахом) та перегородкою, що відділяє Ацилут від Брія. Він знову звертається до слова Раші «скромність», щоб пояснити, чого досягає цей екран.
כל גילוי האור של אצילות בבריאה כ״א בדרך מסך שהמלכות דאצילות בוקע המסך ונעשה עתיק לבריאה (ע׳ [עיין] בע״ח [בעץ חיים] שמ״א פ״א ואגה״ק [ואגרת הקודש] איהו וחיוהי) וכן בכל עולם.
усе розкриття світла світу еманації (Ацилут) у світі творення (Брія), однак лише через заслону: сфіра царювання (Малхут) світу Ацилут пробиває заслону й стає Атіком [прихованим найвищим рівнем] світу Брія (див. Ец Хаїм, Sha'ar 41, chapter 1, та Iggeres HaKodesh, [послання] «Він і Його життєва сила»). Так відбувається в кожному світі.
«Скромність» означає, що Ацилут не розкривається у Брія відкрито. Його світло проходить лише через заслону: Малхут світу Ацилут «пробиває» заслону й стає Атіком — прихованим найвищим рівнем світу Брія. Такий самий порядок повторюється між кожним світом і світом, що лежить під ним.
שבבריאה נעשה ג״כ חשמל מחיצוניות הבינה8 ומקיף לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] עד שנעשה מנעל כו׳ (בע״ח [בעץ חיים] שמ״א פ״א שהמסך שבין בריאה ליצירה אינו מבינה דבריאה אלא מת״ת [מתפארת] דבריאה אלא שבת״ת [שבתפארת] יש ג״כ חשמל כמ״ש הרמ״ז [הרב משה זכות] ס״פ יתרו בשם9 א״י [אדם ישר].
Адже у світі Брія також утворюється хашмаль [захисна оболонка] із зовнішнього виміру (хіцоніют) розуміння (Біна), і він охоплює емоційні атрибути (Зеїр Анпін) і жіночий аспект / Малхут (Нуква), аж поки стає черевиком тощо. (В Ец Хаїм, Sha'ar 41, chapter 1, [сказано], що заслона між Брія та світом формування (Єцира) походить не від Біни світу Брія, а від краси (Тіферет) світу Брія; однак і в Тіферет є хашмаль, як пише Рамаз наприкінці Parshas Yisro, посилаючись на [книгу] Adam Yashar.
Отже, і у світі Брія зовнішній одяг його власної Біни огортає Зеїр Анпін і Нукву та стає «черевиком», що перебуває нижче за них. У дужках Альтер Ребе розглядає іншу думку з Ец Хаїм — що ця нижня заслона походить від Тіферет світу Брія — і узгоджує її з попереднім поясненням: у Тіферет також є хашмаль, як пише рабі Моше Закуто (Рамаз), посилаючись на Adam Yashar — кабалістичний твір рабі Хаїма Віталя, який тоді ще залишався рукописом.
ואמנם בלקוטי הש״ס [הששה סדרים] מהאריז״ל [מהאר״י זכרונו לברכה]10 דט״ז ד״ה לכי ומעטי א״ע [את עצמו] כמ״ש כאן ע״ש ועמ״ש בביאור ע״פ כי ביום הזה יכפר11).12
Однак у Likkutei HaShas з коментарями Арізаля, на сторінці 16, у фрагменті, що починається словами «Іди й зменш себе», сказано те саме, що й тут; див. там. Див. також пояснення до вірша «Бо цього дня Він спокутує».
Він додає, що коментарі Арізаля до Талмуду щодо того, як місяцю сказали: «Іди й зменш себе», узгоджуються з тим, що сказано тут, і відсилає читача до власного пояснення слів «Бо цього дня Він спокутує» (надрукованого в Лікутей Тора, Ахарей).
ולהבין ענין חשמל13 זה מה ענינו הנה מבשרי אחזה14 כי במדות אין שם התגלות כל השכל שאם כן היו המדות בטלים בהשכל ולא הי׳ [היה] מהם כלל התפשטות והמשכה
Щоб зрозуміти, що таке цей хашмаль: «Із плоті моєї я бачу» [це]. В емоційних атрибутах (мідот) не розкривається весь інтелект, адже якби це було так, атрибути були б цілковито поглинуті розумом і зовсім не розгорталися б та не проявлялися.
Тепер він пояснює хашмаль, спираючись на людський досвід («із власного тіла я осягаю Б‑га»). Емоції людини не можуть вмістити весь її інтелект; якби могли, вони розчинилися б у ньому й ніколи не проявилися б як почуття.
אלא שאעפ״כ [שאף על פי כן] מקיף עליהם הארה מועטת מחיצוניות הבינה בחי׳ התבוננות שלמעלה מן המדות בכדי שלא יהי׳ [יהיה] יניקת החיצונים שמהמדות יכול להיות אחיזה לסט״א [לסטרא אחרא]
Проте їх охоплює невелике сяйво із зовнішнього виміру Біни — аспект споглядання, що перебуває вище за емоційні атрибути, — аби зовнішні сили не могли живитися звідти, адже емоційні атрибути можуть стати опорою для сітра ахра (іншої сторони),
І все ж їх оточує невелике світло із зовнішнього виміру Біни — своєрідне всеохопне споглядання, що залишається над почуттями. Його призначення — захищати: саме в емоціях сітра ахра, сторона, протилежна святості, може знайти опору.
וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] לא כאברהם שיצא ממנו ישמעאל1516 כו׳ וכן שבה״כ [שבירת הכלים] היה בהמדות לפיכך צ״ל בחי׳ חשמל מקיף שלא יהי׳ [יהיה] להם יניקה מהמדות אלא בדרך שערות וצפרנים כפי הצורך בלבד
як сказали наші мудреці: «Не так, як у Авраама, від якого походить Ішмаель» тощо; так само й розбиття посудин відбулося в емоційних атрибутах. Тому необхідний охоплюючий хашмаль, щоб зовнішні сили не живилися від атрибутів інакше, ніж через волосся та нігті, і лише настільки, наскільки потрібно.
Мудреці зазначають, що навіть велика милість Авраама породила Ішмаеля — знак того, що навіть свята емоція може дати початок чомусь негативному; а кабалістичне «розбиття посудин» відбулося в емоційних атрибутах. Тож хашмаль оточує їх і дозволяє зовнішнім силам живитися лише так, як через волосся й нігті — відростки тіла, — і тільки в необхідній мірі.
(כי חשמל זה הוא מהבינה וחו״ב [וחכמה ובינה] הן תרין ריעין17 כו׳ ומחכמה אין יניקה לחיצונים כנודע מענין הנגעים וכמ״ש ימותו ולא בחכמה18 לפי שחכמה כח מה בחי׳ בטול לאור א״ס כו׳).
(Адже цей хашмаль походить від Біни, а Хохма та Біна — «дві подруги» тощо; від мудрості (Хохма) зовнішні сили не живляться, як відомо з теми уражень (негаїм [ураження шкіри]), і як сказано: «Вони помирають, але не в мудрості», адже Хохма — це коах ма [«сила “що?”»], рівень самоусунення (бітуль) перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф) тощо.)
Ось чому захист походить від Біни: Біна поєднана з Хохмою («дві подруги»), а Хохма зовсім не дає зовнішнім силам опори, як відомо із законів про негаїм — ураження шкіри, описані у Ваїкра 13–14. Літери слова Хохма (חכמה) складаються у слова коах ма — «сила “що?”»: це чисте самоусунення перед Нескінченним світлом. Тому вірш «вони помирають, але не в мудрості» тлумачиться так: смерть, сфера зовнішніх сил, не сягає Хохми.
ופי׳ ענין החשמל1920 שמלביש לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] והרי הוא חיצוניות אצלן ואעפ״כ [ואף על פי כן] שרשו גבוה מהן21 שהרי הוא מהבינה.22
Пояснення хашмалю, який є одягом для Зеїр Анпіна й Нукви: щодо них він є зовнішнім виміром, і все ж його корінь вищий за них, адже походить від Біни:
Виникає питання: хашмаль — зовнішній одяг Зеїр Анпіна й Нукви, тобто нижчий за те, що він огортає, — і водночас походить від Біни, яка вища за них. Як він може бути і тим, і тим?
הענין הוא כמו המשל שהוא לבוש להנמשל דהנה צירופי אותיות המשל הם גשמיות נגד הנמשל ולבוש לבד להנמשל
Суть подібна до притчі (машаль), яка є одягом для того, що вона пояснює (нимшаль). Адже сполучення літер у притчі матеріальні порівняно з тим, що вона пояснює, і є лише одягом для нього.
Відповідь — притча (машаль). Притча є одягом для свого змісту: її слова й образи грубі та матеріальні порівняно з ідеєю, яку вони передають.
אך מ״מ שרש המשל הוא גבוה מאד23 נעלה שאין כל אדם יכול לומר משלים אלא משלי שלמה24 ובגמרא אמרו25 על רבי מאיר תלתא שמעתא ותלתא מתלי ואמרו משמת רבי מאיר26 בטלו מושלי משלים כו׳
Однак корінь притчі дуже високий і піднесений, адже не кожен здатен розповідати притчі, а лише [такі, як] «притчі Шломо»; і в Гемарі про рабі Меїра сказано: «три галахічні вчення і три притчі»; і сказали: «Коли помер рабі Меїр, припинилися оповідачі притч», тощо.
Щоб створювати притчі, потрібен найвищий розум. «Притчі» Шломо га-Мелеха є взірцем; рабі Меїр поділяв своє вчення на три частини, одна з яких складалася з притч; а коли він помер, у Мішні сказано: «припинилися оповідачі притч».
והיינו כי דוקא מי ששכלו שכל גבוה יכול לצמצם שכלו במשל שיהיה מכוון נגד הנמשל ממש
Адже лише той, чий розум надзвичайно високий, може звузити свій розум, вклавши його в притчу, яка точно відповідає тому, що вона пояснює,
Лише дуже високий розум може стиснути своє осягнення в образ, який точно відповідає ідеї.
משא״כ מי שאין לו שכל גבוה כל כך די לו במה שיבין השכל כאשר הוא
тоді як тому, чий розум не такий високий, достатньо зрозуміти ідею такою, якою вона є,
Менш високому розуму достатньо осягнути ідею такою, якою вона є.
אבל לא יוכל להסביר פנים במשל ואם יאמר משל לא יהי׳ [יהיה] המכוון כו׳ ועד״ז הוא בחי׳ החשמל שהוא לבוש לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] כהתלבשות השכל במשל27
але він не зможе пояснити її за допомогою притчі, а якщо й розповість притчу, вона не відповідатиме ідеї, тощо. Так само влаштований рівень хашмалю (духовного покривала), який є одягом для емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) і жіночого аспекту / Малхут (Нуква), подібно до того, як ідея вбирається в притчу.
Такий розум не здатен розкрити ідею за допомогою відповідної притчі; якщо ж спробує, притча не відповідатиме їй. Так само хашмаль є одягом для емоційних атрибутів (мідот), подібно до того, як притча одягає ідею.
והיינו לפי שנמשך מהבינה שהיא למעלה מעלה מהמדות כו׳ רק אח״כ נעשה לבוש לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] והוא למטה מהן כמו שהמשל הוא חיצוניות לגבי הנמשל ולבוש לבד
Це тому, що він походить від розуміння (Біна), яке набагато вище за емоційні атрибути (мідот), тощо; лише згодом він стає одягом для Зеїр Анпіна і Нукви та опиняється нижче за них, подібно до того, як притча є зовнішнім виміром (хіцоніют) щодо того, що вона пояснює, і лише одягом для нього.
Оскільки хашмаль походить від Біни, його корінь лежить набагато вище за емоції; лише коли він проявляється, то стає їхнім зовнішнім одягом, нижчим за них, подібно до того, як притча є зовнішньою щодо свого змісту.
והרי א״כ מובן שיש בבחי׳ החשמל הזה ב׳28 בחינות א׳ מצד שרשו שהוא גבוה מאד נעלה למעלה מן המדות
Отже, зрозуміло, що рівень хашмалю має два аспекти. Перший — з боку свого кореня: він дуже високий і піднесений, вище за мідот,
Отже, у хашмалю є два аспекти. Перший — його корінь, який лежить високо над емоційними атрибутами.
שהוא מבחי׳ הבינה והב׳ מצד התפשטותו בבחי׳ חיצוניות בבחי׳ צירופי אותיות שהאותיות הם מדרגה האחרונה שבכל הי״ס [הי׳ ספירות] (ומה שמלביש החשמל לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] היינו כמו אותיות שמלבישי׳ להמדות כו׳)
адже він походить від Біни. Другий — з боку його поширення: він перебуває у зовнішньому вимірі (хіцоніют), у формі сполучень літер, причому літери є останнім рівнем у кожній із десяти сфер духовного прояву (сфірот) (а те, що хашмаль одягає Зеїр Анпіна і Нукву, подібне до літер, які одягають мідот, тощо).
Його корінь такий високий, бо він походить від Біни. Другий аспект — його прояв: зовнішній вимір, подібний до «літер», які є останнім рівнем у кожній сфірі. Те, що хашмаль одягає Зеїр Анпіна і Нукву, подібне до того, як літери й слова одягають почуття.
У цьому полягає значення слова «Хашмаль»: «хаш маль». «Хаш» означає мовчання; це стосується його першого аспекту — його кореня в розумінні (Біна).
Саме слово «Хашмаль» поділяється на дві частини: «хаш» — «мовчання», а «маль» — «мовлення». «Хаш», мовчання, відображає його перший аспект — його корінь у Біні.
כי סייג לחכמה שתיקה32 כי הוי״ה בחכמה ולכן החכמה היא בחי׳ ביטול וזהו השתיקה וע״ד שמשה רבע״ה [רבינו עליו השלום] הי׳ [היה] כבד פה33 כו׳.
Адже «мовчання — огорожа для мудрості», оскільки Ім’я Б‑га (Гавая) перебуває в мудрості (Хохма), і тому Хохма є рівнем самоусунення (бітуль), а це і є мовчання; так само Моше, наш учитель, мир йому, був «важкий на уста» тощо.
«Мовчання — огорожа для мудрості» (Авот): Хохма є осередком Гаваї та являє собою чистий бітуль; мовчання виражає цей бітуль. Так само Моше, найвеличніший у мудрості, був «важкий на уста».
ומל לשון דיבור והתגלות זהו מצד בחי׳ הב׳ שבו כשנעשה לבוש לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] כמו האותיות שמלבישי׳ הנמשל ועי״ז יוכל להיות השפעה זהו פי׳ מל:
А «маль» означає мовлення й розкриття; це стосується його другого аспекту — коли Хашмаль стає вбранням для емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) і жіночого аспекту / Малхут (Нуква), подібно до літер, що вдягають зміст, який вони передають, і завдяки цьому може відбуватися передача впливу. У цьому полягає значення слова «маль».
«Маль», «мовлення», — це другий аспект: Хашмаль як вбрання для Зеїр Анпіна й Нукви, подібне до літер, що вдягають зміст. Завдяки цьому вбранню вплив може передаватися на нижчі рівні.
Цей уривок завершує аналогію зі сном і застосовує її до дня й ночі в Малхут світу Ацилут, а потім ототожнює перегородку з Хашмалем — зовнішнім одягом Біни, що оточує емоційні сфірот і стає «взуттям» між світами. Через образ притчі тут пояснюється, як Хашмаль може мати корінь вище за те, що він одягає, а його назва тлумачиться як хаш (мовчання, його корінь) і маль (мовлення, його вияв).
Уривок спирається на «Ец Хаїм», на який він посилається як на Sha'ar 41 (Sha'ar Drushei ABYA): там Хашмаль описано як зовнішній одяг Імми (Біни), що з усіх боків огортає Зеїр Анпін і Нукву, навіть під їхніми ногами, захищаючи їх від зовнішніх сил; з боків він називається одежами, а під ногами — взуттям. У нумерації «Sefaria», де ці шаари пронумеровано на одиницю вище, цей уривок міститься в Sha'ar 42, chapter 13. Двоїстість Хашмаля (високий корінь, нижчий вияв) — це принцип, що часто повторюється в хасидському вченні: усе, що приховує, має корінь вище за те, що воно приховує. Зв’язок мудрості (Хохма) із самоусуненням (бітуль) (коах ма) і зв’язок Біни із захисним Хашмалем перегукуються з викладом у «Танія», де Хохма представлена як рівень, якому ніщо не може протистояти.
Марей мекомот
- 1בביאור הזהר פ׳ אחרי · לכ״ק אדה״א עז, ב תאנא אתעברת, וראה גם ביאורי הזהר לכ״ק אדמו״ר הצמח צדק פ׳ אחרי ע׳ שנג ואילך.
- 2ותתן טרף · Proverbs 31:15
- 3חסד אל כל היום · Psalms 52:3
- 4כתנו׳ עור · Genesis 3:21
- 5מתחת רגליהם · Sefer Etz Chaim 42:13
- 6ומלבישם מצדיהם . . הוא בחי׳ מנעל · עיין בד״ה פתח אלי׳ תרנ״ח ע׳ סט.
- 7ונעל הזה · ענין הפרסא זה ראה אוה״ת תצוה ע׳ א׳תשי.
- 8חשמל מחיצוניות הבינה · ראה לקמן צז, ג.
- 9בשם א״י · =ספר ”אדם ישר”. אחד מספרי מהרח״ו בזמן אדה״ז והצ״צ היה בכתב יד. נדפס בשנת תרמ״ה בקראקא.
- 10בלקוטי הש״ס מהאריז״ל · מס׳ חולין, נעתק בלקו״ת פ׳ אחרי כז, ד.
- 11
- 12ע״פ כי ביום הזה יכפר · לקו״ת אחרי כז, ד.
- 13ולהבין ענין חשמל · בענין החשמל — ראה סה״מ תקס״ב ע׳ רנג. ובכרך ב ע׳ תקכא. מאמרי אדה״א ויקרא כרך ב ע׳ תצב. ע׳ תשנא. אוה״ת בראשית כרך ג תצו, ב. שמיני ע׳ נה. ואתחנן ע׳ ריד. וע׳ רכג. פ׳ תצוה ע׳ א׳תרלט. ד״ה מצה זו תר״מ סעי׳ מה. נזכר בלקו״ת שה״ש יח, ג.
- 14מבשרי אחזה · Job 19:26
- 15לא כאברהם שיצא ממנו ישמעאל · ספרי דברים לב, ט.
- 16לא כאברהם שיצא ממנו ישמעאל · Sifrei Devarim 312:1–2
- 17וחו״ב הן תרין ריעין · Zohar III, 4a
- 18ימותו ולא בחכמה · Job 4:21
- 19ופי׳ ענין החשמל · ראה ע״ח שער מ״א פ״ג. לקו״ת אמור לו, ג.
- 20ופי׳ ענין החשמל · Sefer Etz Chaim 41:3
- 21שו״ה שמלביש — שרשו גבוה מהן · בד״ה והי׳ ברכה תרל״ט מציין על זה: והנה אם היות שרשו גבוה יותר עכ״ז הוא עצמו למטה מזו״נ וגורם המעטת האור, עד שהאור שעובר ונמשך דרך המסך אינו ערוך כלל לגבי האור שלמעלה מהמסך ע״ד כי שמש ומגן כו׳, וכנודע מענין אור של תולדה כו׳.
- 22שהרי הוא מהבינה · ראה מאו״א ח, יב.
- 23מ״מ שרש המשל הוא גבוה מאד · באוה״ת פ׳ יתרו ע׳ תתכ מציין לכאן.
- 24משלי שלמה · Proverbs 1:1
- 25ובגמרא אמרו · Sanhedrin 38b:22
- 26ואמרו משמת רבי מאיר · Sotah 49a:15–16
- 27כהתלבשות השכל במשל · בסה״מ תרס״ט ע׳ פא כ׳ ”שהחשמל הוא כמו משל ובמ״א מבואר שהחשמל הוא כמו אותיות המח׳ ומזה נעשה הפרסא שזהו כמו משל כו׳ כמ״ש בתו״א ד״ה פתח אליהו” ע״ש.
- 28שיש בבחי׳ החשמל הזה ב׳ בחי׳ · ראה גם דרך מצותיך ז, א.
- 29פי׳ חשמל · Zohar III, 223b
- 30פי׳ חש לשון שתיקה · ראה אוה״ת למגילת אסתר ד״ה ויהי בימי אחשורוש ע׳ א, מה שהקשה בפע״ח [ע״ח] שער מ״ט שער ק״נ פ״ב ע״ש.
- 31שרשו מהבינה · אוה״ת בראשית קט, א בשם הע״ח שער מ״א פ״א ”כי ענין החשמל שהוא לבוש החיצון של בינה, והבינה מלבשת את זו״נ במלבוש זה לשומרם מיניקת החיצונים. והנה החשמל הזה מלביש לזו״נ מכל צדיהם אפילו מתחת רגליהם ומה שהוא מצדם נק׳ מלבושי׳ ומה שהוא מתחת רגליהם נק׳ מנעלים. והנה נעל הזה הנז׳ הוא עצמו המסך המפסיק בין אצי׳ לבריאה עכ״ד”, עכ״ל שם וע״ש בארוכה. וראה גם באוה״ת פ׳ שמיני ע׳ נט.
- 32לחכמה שתיקה · Pirkei Avot 3:13
- 33כבד פה · Exodus 4:10
Мовчазні ангели й «щось із нічого» ¶3–4
3והנה זהו בחשמל שבי״ס [שבי׳ ספירות] עצמן וכן במלאכים שיש כמה אלפים רבבות מדרגות כמ״ש היש מספר לגדודיו1 ויש מהם שהם מבחי׳ החשמל ע״י כלים דאצילות
Отже, це [так] у випадку з хашмалем [духовною завісою], що є в самих десяти сферах духовного прояву (сфірот). Так само й серед ангелів, яких є багато тисяч міріад рівнів, як сказано: «Чи є число Його військам?» Деякі з них походять від рівня хашмалю через посудини світу еманації (Ацилут).
Усе сказане досі стосується хашмалю в самих сфірот. Така сама структура є й серед ангелів, що мають незліченні щаблі («Чи є число Його військам?»); деякі з них утворені з хашмалю через посудини Ацилуту.
(ור״ל [ורוצה לומר] שזה שנת״ל [שנתבאר לעיל] הוא ענין החשמל דבינה דאצילות המקיף לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] דאצילות כנ״ל וכמו כן יש ג״כ בזו״נ [בזעיר אנפין ונוקבא] דבי״ע ג״כ בחי׳ חשמל ומזה נמשך המסך2 שבין בריאה ליצירה ובין יצירה לעשיה.
(Мають на увазі, що пояснений вище хашмаль — це хашмаль Біни (розуміння) Ацилуту, який охоплює Зеїр Анпін (емоційні атрибути) і жіночий аспект / Малхут (Нуква) Ацилуту, як зазначалося вище. Так само й у Зеїр Анпіні та Нукві Брії, Єцири й Асії є рівень хашмалю, і від нього походить завіса між Брія та Єцира і між Єцира та Асія.
У дужках подано уточнення: описаний вище хашмаль належить до Біни Ацилуту й оточує Зеїр Анпін та Нукву Ацилуту. Кожен нижчий світ також має власний хашмаль навколо своїх Зеїр Анпіна та Нукви; від них походять завіси між Брія та Єцира і між Єцира та Асія.
ושם יש ג״כ מלאכים שהם מבחי׳ חשמל וכידוע שמט״ט [שמטטרון] נק׳ נעל דשכינתא34 והרי נתבאר שהנעל זהו בחי׳ חשמל כו׳) וע״ז ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] בשעה שהדבור יוצא מפי הקב״ה חשות.5
І там також є ангели рівня хашмалю. Відомо, що Метатрон називається «черевиком Шехіни (Б‑жественної присутності)», а вже пояснювалося, що черевик — це рівень хашмалю тощо.) Про це наші мудреці сказали: «Коли мовлення виходить з уст Святого, благословенний Він, вони мовчать (хашот)».
У тих нижчих світах також є ангели, утворені з хашмалю. Метатрон, головний ангел, називається «черевиком Шехіни»; оскільки, як було показано, «черевик» — це хашмаль, тут усе узгоджується. Саме про це йдеться в талмудичному вислові: «Коли мовлення виходить з уст Святого, благословенний Він, вони [ангели хашмалю] мовчать».
פי׳ הקב״ה הוא ז״א כמו פי׳ קוב״ה [קודשא בריך הוא] ושכינתיה שכינתי׳ היינו מה ששוכן ומתלבש בתחתונים וקדוש הוא מובדל כך בחי׳ מלכות אין מלך בלא עם6 הוא בחי׳ השוכן ומתלבש בעם
Пояснення таке: «Святий, благословенний Він» — це Зеїр Анпін, як у вислові «Святий, благословенний Він, і Його Шехіна». «Його Шехіна» — це те, що перебуває серед нижчих створінь і облачається в них, тоді як «Святий» означає «відокремлений». Отже, рівень царювання (Малхут) — «немає царя без народу» — це рівень, який перебуває в народі й облачається в нього,
Щоб пояснити це вчення, Альтер Ребе визначає його поняття. «Святий, благословенний Він» означає Зеїр Анпін, а «Його Шехіна» — Малхут, як у звичному вислові, де їх згадано разом. Шехіна означає «перебування»: це рівень, що перебуває всередині створінь і облачається в них, так само як цареві потрібен народ, яким він править. «Святий» означає відокремлений від них і вищий за них.
משא״כ מדותיו ית׳ לך ה׳ הגדולה כו׳ אין להם ערך ויחס לעם וזהו בחי׳ קדוש.7
тоді як Його атрибути, хай буде Він благословенний, — «Тобі, Гавая, належить велич» тощо — не мають жодного зв’язку чи співмірності з народом; саме це і є рівнем «Святий».
Б‑жественні емоційні атрибути самі по собі — «Тобі, Гавая, належить велич» тощо — не мають жодного зв’язку чи співмірності зі створіннями. Саме ця трансцендентність і означає «Святий», а отже, «Святий, благословенний Він» — це Зеїр Анпін.
У цьому абзаці хашмаль поширюється від сфірот на кожен нижчий світ і на ангелів. Також наведено вислів мудреців про те, що ангели хашмалю замовкають, коли лунає мовлення Б‑га. Далі пояснюється, що «Святий, благословенний Він» — це Зеїр Анпін, відокремлений від світів, а Шехіна — це Малхут, яка перебуває в них.
Ототожнення Метатрона з «черевиком Шехіни» спирається на Тікуней Зогар і пов’язує ангельський хашмаль із «черевиком» — завісою між Ацилутом і Брія, описаною в абзаці 2. Пара «Кудша бріх ху у-Шехінтей» як Зеїр Анпін і Нуква, а також вислів «немає царя без народу» як визначення Малхут — загальноприйняті положення хасидської думки Хабаду.
Марей мекомот
- 1היש מספר לגדודיו · Job 25:3
- 2בחי׳ חשמל ומזה נמשך המסך · וכ״ה בלקו״ת שה״ש נא, א. דרך מצותיך ז, ב. וראה בד״ה הגהות לפתח אלי׳ תרנ״ח קרוב לסופו שצ״ע למ״ש בפרדס בשעה״כ ערך פרוכת ובכמה דרושי דא״ח שהפרסא שבין אצילות לבריאה הוא בחי׳ מלכות, ע״ש. וראה ג״כ ביאורי הזהר לכ״ק אדמו״ר הצ״צ פ׳ חיי שרה ע׳ עה-עו.
- 3שמט״ט נק׳ נעל דשכינתא · ראה ת״ז תיקון כא (סא, א). פרדס שער אבי״ע פ״ד. קהלת יעקב ערך מט״ט. לקו״ת שה״ש מג, ב ואילך. וראה שם מד, ב למה נק׳ נעל.
- 4שמט״ט נק׳ נעל דשכינתא · Tikkunei Zohar 61a:4–5
- 5בשעה שהדבור יוצא מפי הקב״ה חשות · Chagigah 13b:1
- 6אין מלך בלא עם · נסמן לעיל ה, א. לקמן עג, ד.
- 7לך ה׳ הגדולה · I Chronicles 29:11
4והדבור שיוצא מפי הקב״ה הוא בחי׳ התגלות היינו מל מחשמל והוא כשזו״נ [כשזעיר אנפין ונוקבא] בוקעי׳ [בוקעים / בוקעין] המסך ויורדי׳ ומתגלי׳ בעולם שלמטה
І мовлення, що виходить з уст Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху), — це рівень розкриття, тобто «маль» (мовлення) Хашмаля. Це відбувається, коли емоційні атрибути (Зеїр Анпін) і жіночий аспект / Малхут (Нуква) пробивають екран, спускаються й розкриваються у нижньому світі.
«Мовлення, що виходить» від Б‑га, означає розкриття — сторону маль Хашмаля. Це відбувається, коли Зеїр Анпін і Нуква пробивають екран, спускаються й розкриваються у нижньому світі.
ואזי הם המלאכים חשות1 שהם נכללים בביטול שנמשך מבחי׳ חכמה כנ״ל בענין סייג לחכמה שתיקה
Тоді ангели мовчать (хашот), адже вони включаються в самоусунення (бітуль), що притягується з рівня мудрості (Хохма), як пояснено вище щодо вислову: «Огорожа для мудрості — мовчання».
У цю мить ангели Хашмаля замовкають: вони поглинаються самоусуненням, що походить від Хохми, — «мовчанням», про яке йшлося вище у вислові «огорожа для мудрості — мовчання». Приголомшені розкритим світлом, вони не можуть нічого сказати.
משא״כ כשאין הדבור יוצא כו׳ שהוא בחי׳ הסתלקות אז הם ממללות שהם ברעש גדול ואומרי׳ ברוך כבוד2 כו׳.
Але коли мовлення не виходить тощо — це стан відходу; тоді вони говорять (мемаллот), бо здіймають «великий гамір» і кажуть: «Благословенна слава», тощо.
Коли мовлення не виходить, тобто коли Б‑жественне світло відходить, ангели говорять. Саме тоді вони «здіймають великий гамір» і вигукують: «Благословенна слава Гавая з Його місця»: їхня гучна хвала належить до стану, коли світло відходить.
זהו ענין החשמל שמקיף ומלביש לזו״נ [לזעיר אנפין ונוקבא] מצדיהן שהוא בכדי שלא3 יהי׳ [יהיה] יניקת החיצונים. אך מתחת רגליהם הוא בחי׳ מה יפו פעמיך4 בנעלים בת נדיב הוא בחי׳ מלכות.
Ось що являє собою Хашмаль, який оточує й огортає Зеїр Анпін і Нукву з боків, щоб зовнішні сили не могли живитися. А під їхніми ногами — рівень вислову: «Які прекрасні твої кроки у взутті, дочко шляхетного!» Це рівень царювання (Малхут).
Йдеться про Хашмаль навколо боків Зеїр Анпіна й Нукви, який не допускає зовнішні сили. Під їхніми «ногами» — взуття, на яке вказують слова «Які прекрасні твої кроки у взутті, дочко шляхетного!»; Alter Rebbe ототожнює його з Малхут.
נעל זה אינו לבד בשביל שלא יהי׳ [יהיה] יניקת החיצונים אלא הוא מפסיק5 שלא יהי׳ [יהיה] גילוי כל האור שבאצילות דאיהו וגרמוהי חד להיות כך בבריאה
Це взуття потрібне не лише для того, щоб зовнішні сили не могли живитися; воно також служить перегородкою, аби повне розкриття світла, що є у світі еманації (Ацилут), де «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — єдині», не відбувалося так само у світі творення (Брія,
Взуття має ще одне призначення, окрім захисту. Воно перешкоджає розкриттю у Брії повного світла Ацилуту, де Б‑г і Його сфери духовного прояву (сфірот) — «Його посудини» — цілковито єдині.
אלא שיהי׳ [שיהיה] בחי׳ בריאה יש והיינו ע״י שהמסך מפסיק בין אצי׳ לבריאה והאור שנמשך מאצי׳ ע״י המסך להחיות בריאה הוא אור של תולדה67
а Брія мала бути на рівні «чогось» (єш). Тобто завдяки екрану, що розділяє Ацилут і Брія, світло, яке притягується з Ацилуту через екран, щоб оживляти Брія, є похідним світлом (ор шель толда).
Натомість Брія має існувати як «щось» (єш) — як буття, що відчуває себе окремим. Оскільки між Ацилутом і Брія стоїть екран, світло, яке доходить до Брія, щоб оживляти його, є лише «похідним світлом» — відгалуженням світла, а не його сутністю.
ולכן נק׳ הבריאה יש מאין והגם דממך הכל89 כתיב10 וכולא קמיה כלא חשיבי עכ״ז [עם כל זה] נק׳ יש מאין מפני שהתהוות היש הוא מבחי׳ האור שנמשך ע״י הפרסא שהוא בחי׳ אין
Тому Брія називається «щось із нічого» (єш ме-айн). І хоча написано: «Адже все — від Тебе», а також: «усе перед Ним вважається ніщо», однак Брія називається «щось із нічого», бо виникнення «чогось» походить від рівня світла, що притягується через перегородку, а це — рівень «нічого» (айн),
Саме тому творення називається «щось із нічого». Можна заперечити: усе походить від Б‑га («все — від Тебе»), і все перед Ним — як ніщо; чому ж тоді його джерело називають «нічим»? Відповідь така: створене буття походить від світла, яке проходить крізь перегородку, а це світло вважається «нічим».
שהרי אין זה מהות ועצמות האור שלפני הפרסא אלא אור של תולדה שהוא בחי׳ אין לגבי עצם האור שלמעלה מהפרסא.
бо воно не є сутністю й самістю світла, що перебуває перед перегородкою, а є похідним світлом, яке становить «ніщо» порівняно із сутністю світла над перегородкою.
Його вважають «нічим», бо воно не є сутністю світла по той бік перегородки; порівняно з тією сутністю похідне світло — як ніщо. Отже, вислів «із нічого» описує джерело творення у співвідношенні зі справжнім світлом, а не з Самим Б‑гом.
(ועיין בזוהר ח״ב [חלק ב׳] דע״ח ב׳ רזא דחשמל11 כו׳ ובזהר הרקיע12 שם ובהרמ״ז [ובהרב משה זכות]13 ובספר הדרת מלך14 סי׳ ל׳ וסי׳ נ״ה):
(І див. Зоар, том 2, с. 78b, «таємниця Хашмаля» тощо, а також Зоар га-Ракія там само, Рамаз і книгу Гадрас Мелех, розділи 30 і 55.)
Алтер Ребе завершує посиланнями для подальшого вивчення: на «таємницю Хашмаля» в Зоарі, коментар Арізаля Зоар га-Ракія до цього уривка, рабі Моше Закуто (Рамаз) і коментар до Зоару Гадрас Мелех.
У цьому абзаці пояснюється вислів Талмуду: коли мовлення Б‑га (розкриття) виходить, ангели Хашмаля мовчать у самоусуненні, а коли воно стримується — говорять. Далі показано, що «взуття» під Зеїр Анпіном і Нуквою не лише захищає: обмежуючи світло, яке проходить у Брія, до «похідного світла», воно уможливлює творення як «щось із нічого».
Тут вислів «єш ме-айн» має точне значення: «айн» — це не сутність Б‑га, а похідне світло, що проходить крізь перегородку; воно є «нічим» лише порівняно зі світлом над нею. Це узгоджується з Лікутей Тора, Ре’е (26d) та Iggeres HaKodesh 20, на які посилаються примітки Kehot: там пояснюється, чому творення називається «щось із нічого», хоча «все — від Тебе».
Марей мекомот
- 1ואזי הם המלאכים חשות · ראה ד״ה בשעה שהקדימו תרס״ז (בהמשך תרס״ו ע׳ תנו) בהיפך.
- 2ברעש גדול ואומרי׳ ברוך כבוד · Ezekiel 3:12
- 3בכדי שלא יהי׳ יניקת החיצונים · בביאה״ז להצ״צ כרך ב ע׳ תשעב יש הערה לכאן.
- 4מה יפו פעמיך · Song of Songs 7:2
- 5נעל . . אלא הוא מפסיק · פע״ח שער א׳ פ״ג.
- 6אור של תולדה · ע״ח שער מ״א שער דרושי אבי״ע פא. וראה המשך תער״ב כרך ג ע׳ א׳שצג.
- 7אור של תולדה · Sefer Etz Chaim 42:13–14
- 8ממך הכל · דברי-הימים-א כט, יד.
- 9דממך הכל · I Chronicles 29:14
- 10ולכן נק׳ הבריאה יש מאין והגם דממך הכל כתיב · ראה לקו״ת פ׳ ראה כו, ד. שם יט, ג. ובאגה״ק סי׳ כ ובליקוט פי׳ שם בארוכה.
- 11בזוהר ח״ב דע״ח ב׳ רזא דחשמל · Zohar, Yitro 13:235–14:246
- 12ובזהר הרקיע · להאריז״ל.
- 13ובהרמ״ז · פ׳ יתרו. ראה לקו״ת שה״ש נא, א ”ומבואר בהרמ״ז ס״פ יתרו (בדף ע״ח) שסוד החשמל הוא בת״ת בין דאימא בין דז״א”. וכ״ה באוה״ת בראשית כרך ג תעט, א. וראה שם בפ׳ וישלח כרך ב רמג, א.
- 14ובספר הדרת מלך · להרב שלום בוזאגלו, באורים על הזהר והאדרות, אמסטרדם תקכ״ו.
Шабос, будні й кліпат ногах ¶5
А тепер, у Шабат, світло світу еманації (Ацилут) сяє внизу, будучи облаченим лише у світ творення (Брія), і є лише одна завіса.
Тепер завіси розглядаються стосовно часу. У Шабат світло Ацилуту сягає нижніх світів, будучи облаченим лише у Брія, тож проходить тільки крізь одну завісу — ту, що розділяє Ацилут і Брія.
משא״כ בימות החול יש הפרש בין א״י [ארץ ישראל] לח״ל [לחוץ לארץ] שבא״י [שבארץ ישראל] ההנהגה ע״י יצירה ובח״ל [ובחוץ לארץ] ע״י עשייה.2 והנה כל זה עדיין בבחי׳ קדושה וצבא השמים לך משתחוים3 שגם היש בטל
На відміну від цього, у будні є різниця між Землею Ізраїлю та країнами поза нею: у Землі Ізраїлю [Б‑жественне] управління здійснюється через світ формування (Єцира), а поза нею — через світ дії (Асія). Усе це все ще належить до сфери святості, і «небесне воїнство вклоняється Тобі», адже навіть «щось» (єш) є самоусуненим перед Ним.
У будні світло проходить крізь більше завіс, і має значення також місце: у Землі Ізраїлю Б‑г управляє світом через Єциру, а поза нею — через нижчий світ Асія. Проте всі ці світи все ще святі; навіть їхнє відчуття власного існування як «чогось» підпорядковане Б‑гові, як сказано: «небесне воїнство вклоняється Тобі».
(ולכן פרכת ופרסות הנ״ל הם בחי׳ פרכת המבדילות בין קדש לקדש שהרי הפרסא המבדיל בין ע״ס [עשר ספירות] דיצירה לע״ס [לעשר ספירות] דעשייה הרי גם ע״ס [עשר ספירות] דעשייה הוא קודש)
(Тому згадані вище завіси й перегородки належать до рівня завіс, що відокремлюють святе від святого; адже перегородка, яка розділяє десять сфер духовного прояву (сфірот) Єцири та десять сфірот Асії, відокремлює одне святе від іншого, бо й десять сфірот Асії — святі.)
Отже, завіси й перегородки, про які йшлося досі, відокремлюють святе від святого, подібно до завіси у Храмі між Святим і Святим святих. Навіть десять сфірот Асії, найнижчого світу, святі.
אך מעשייה ולמטה יש עוד מסך ופרסא הוא ק״נ [קליפת נוגה] והוא בחי׳ ערלה החופפת על הברית
Але від Асії й нижче є ще одна завіса й перегородка — кліпат нога («світна» оболонка); це рівень орли (крайня плоть), що вкриває завіт.
Однак нижче Асії є інший різновид завіси — кліпат нога, «світна оболонка», сфера, яка не є ані святою, ані нечистою, і може схилятися в будь-який бік. Її уподібнюють до орли, що вкриває завіт.
(כמ״ש בע״ח [בעץ חיים] ש״מ [שער מ׳] פ״א ונק׳ ק״נ [קליפת נוגה] כו׳ והיא הערלה המכסה על היסוד)4 והוא הבדלה בין קדש לחול
(Як написано в Ец Хаїм, Шаар 40, розділ 1: вона називається кліпат нога тощо і є крайньою плоттю, що вкриває Йесод (основу).) І вона є відокремленням між святим і буденним (холь).
В Ец Хаїм Аризаль називає її кліпат нога й описує як крайню плоть, що вкриває Йесод. Ця завіса відокремлює не святе від святого, а святе від буденного (холь) — звичайного, повсякденного.
(ואפשר שהפרסא5 הוא בין ע״ס [עשר ספירות] דעשייה לק״נ [לקליפת נוגה] וא״כ אפשר הוא ג״כ בחי׳ חשמל המפסיק בין ע״ס [עשר ספירות] דעשייה לנוגה.
(І, можливо, перегородка розташована між десятьма сфірот Асії та кліпат нога; якщо так, можливо, вона також належить до рівня хашмалю, що відокремлює десять сфірот Асії від нога.
Алтер Ребе припускає, що перегородка між сфірот Асії та кліпат нога сама може бути різновидом хашмалю — розділяти святість і нога. (В одному рукописі цю примітку введено словами: «і в іншому рукописі я знайшов».)
גם במ״א בפ׳ ואתחנן ע״פ שמע67 כו׳ נתב׳ ג״כ שההבדלה הוא ע״י בחי׳ חשמל וגם במ״א נת׳ [נתבאר] ענין בחי׳ עטופים שהוא ממוצע בין קדושה לק״נ [לקליפת נוגה] כו׳)
Також в іншому місці, у розділі Ва'етханан, щодо вірша «Слухай [Ізраїлю]» тощо, так само пояснюється, що відокремлення відбувається через рівень хашмалю; а в іншому місці пояснюється також сутність рівня атуфім — проміжного між святістю та кліпат нога тощо.)
На підтвердження цього він посилається на свій маамар про Шма в розділі Ва'етханан, де також пояснюється, що відокремлення відбувається через хашмаль, і на інше обговорення атуфім — «слабкої» отари з Берешит 30, рівня між святістю та кліпат нога.
וזהו ענין אשר ברא8 אלהים לעשות9 לתקן ותורמסין צריכין תקון כו׳ כי האדם נברא בצלמנו כדמותנו10 ויש לו מסך זה
Ось у чому полягає зміст слів «яке Б‑г створив, аби завершити» — тобто виправити; і «люпини потребують виправлення» тощо. Адже людина була створена «за образом Нашим, за подобою Нашою» і має цю завісу,
Це пояснює вірш «яке Б‑г створив, аби завершити»: створення залишило людині завдання «завершити», тобто довести до повноти й виправити, як каже Мідраш: перш ніж люпини можна їсти, їх потрібно підсолодити. Людина, створена «за образом Нашим», має в собі цю завісу нога.
וצריך לתקן להיות החול בחי׳ חולין שנעשו על טהרת הקדש11 והיינו ע״י שנכללים בקדושת השבת
і він має виправити [його], щоб буденне стало рівнем (бхіна) «буденних речей, приготованих у чистоті святості»; це відбувається завдяки тому, що вони включаються у святість Шабату.
Його завдання — виправити це, щоб буденне стало «буденними речами, приготованими в чистоті святості», подібно до звичайної їжі, з якою поводяться так само строго, як зі священною. Це відбувається завдяки залученню буднів до святості Шабату.
כי שבת הוא קודש שאז מאיר אור האצילות ע״י הבריאה בלי מסך שבין בריאה ליצירה ובין יצירה לעשייה וכ״ש [וכל שכן] שק״נ [שקליפת נוגה] אינו מפסיק אז12 שמאיר שלא על ידו כו׳
Адже Шабат святий: тоді світло світу еманації (Ацилут) сяє крізь світ творення (Брія), без перегородки між Брія та світом формування (Єцира) і між Єцира та світом дії (Асія); тим паче оболонка сяйва (кліпат нога) тоді не відділяє світло, бо [світло] сяє не крізь неї тощо.
Шабат святий, бо цього дня світло Ацилута сяє лише крізь Брія, без перегородок між Брія та Єцира і між Єцира та Асія. Тим паче кліпат нога не стає перепоною, адже світло взагалі не проходить крізь неї.
ולכן האדם הוא מובדל ממלאכת החול שאינו עוסק בדברים גשמיים אלא שבת להוי״ה אלהיך13 בבחינת ביטול הגם שהוא ביטול דבריאה בחינת יש מי שבטל כו׳
Тому людина відокремлена від буденної праці, адже не займається фізичними речами, а [перебуває в] «Шабаті для Імені Б‑га (Гавая), твого Б‑га» — у стані самоусунення (бітуль), хоча це бітуль Брія, рівень, на якому [ще] є хтось, хто перебуває в бітулі, тощо.
Ось чому єврей припиняє буденну працю в Шабат і не займається фізичними справами: цей день — «Шабат для Імені Б‑га, твого Б‑га», стан самоусунення. Це все ще лише бітуль Брія — створене «щось», яке підпорядковує себе, а не повне єднання Ацилута.
משא״כ בימות החול שהתהוותו14 ע״י יצירה ועשייה שם יש קליפת נוגה החופפת אך ע״י שמברר בששת ימי החול בירורי נוגה יגיע כפיך15
На відміну від цього, у будні, чиє існування постає через Єцира й Асія, їх огортає кліпат нога. Але, здійснюючи протягом шести буднів бірурім нога, — «працею рук твоїх,
У будні, існування яких постає через Єцира й Асія, над життям нависає кліпат нога. Але людина виправляє (тобто з’ясовує, здійснює бірурім) нога протягом шести буднів за допомогою «праці рук твоїх».
כי תאכל שעוסק באמונה לשם שמים ומתפלל ולומד בכח זה עי״ז נעשי׳ [נעשית / נעשים] החולין עטה״ק [על טהרת הקודש] וע״ז אומרים במו״ש [במוצאי שבת] ברוך המבדיל בין קודש לחול כי להיות16 הבדלה ופרסא הוא ממקום גבוה ונעלה כנ״ל בענין חשמל כו׳
коли ти їси [її]»: він чесно діє заради Небес, молиться й навчається, спираючись на цю силу, — і завдяки цьому буденні речі стають приготованими в чистоті святості. Про це ми й говоримо під час завершення Шабату: «Благословенний [Той], Хто відділяє святе від буденного», адже сама можливість відокремлення й перегородки походить із високого й піднесеного місця, як пояснювалося вище щодо Хашмаля тощо.
Він чесно працює заради Небес, а потім молиться й навчається, використовуючи силу, яку дала йому праця. Так буденне підноситься до святості. Тому під час завершення Шабату ми благословляємо: «Хто відділяє святе від буденного»: саме відокремлення походить із дуже високого місця, подібно до Хашмаля.
וברוך ונמשך משם להיות מאיר דרך הפרסא כ״א לא היה הפרסא לא היה שום התהוות חדוש יש מאין ולא היה תקון חולין שנעשו עטה״ק [על טהרת הקודש]
і «Благословенний» (барух) [означає] «притягнутий звідти вниз», аби сяяти крізь перегородку. Адже якби перегородки не було, не могло б виникнути щось нове з нічого й не було б виправлення буденних речей, приготованих у чистоті святості
Слово «Благословенний» (барух) тлумачиться як «притягнутий вниз»: світло притягується з того високого джерела, щоб сяяти крізь перегородку. Без перегородки не могло б бути нового творіння чогось із нічого й виправлення буденного.
(רק קדש לבד וכוונת הבריאה דירה בתחתונים הוא שיהי׳ [שיהיה] יש ונפרד בחי׳ חול רק שיהי׳ [שיהיה] אח״כ ביטול היש טהרת הקודש)
(лише сама святість; а задум творіння — оселя серед нижніх світів (діра бетахтонім) — полягає в тому, щоб було окреме «щось» (єш — самостійне буття), рівень буденного, і лише згодом відбулися бітуль цього «щось», чистота святості).
Без перегородки була б лише сама святість. Але задум творіння — щоб у Б‑га була «оселя серед нижніх світів» — вимагає окремого «щось», буденного, яке згодом піддається бітулю й стає чистотою святості.
והנה בהתגלות האור דרך הפרסא עדיין הוא קדושה עד סוף העשייה ששם מקום הנוגה וזהו מצות מילה מל י״ה שהוא מל מחשמל דבינה שהוא מבחי׳ י״ה
А тепер: коли світло розкривається крізь перегородку, воно залишається святим аж до кінця Асії, де міститься місце нога. Це і є міцва обрізання (міла): мал Йуд-Гей, тобто мал Хашмаля розуміння (Біна), що походить від рівня Йуд-Гей,
Поки світло проходить крізь перегородки, воно залишається святим — аж до кінця Асії, де починається нога. Міцва обрізання (міла) стосується саме цього місця: слово «міла» тлумачиться як мал (аспект мовлення) плюс Йуд-Гей; це мал Хашмаля Біни, що належить до Б‑жественного Імені, утвореного з Йуд (Хохма) і Гей (Біна).
כי חו״ב [חכמה ובינה] הן תרין ריעין דהיינו שכשמסירים הערלה שהיא ק״נ [קליפת נוגה] אז נשאר רק חשמל דבינה שהוא הלבוש שצ״ל כמבואר למעלה בכדי שיהי׳ [שיהיה] התהוות בי״ע כו׳ אבל הערלה שהיא ק״נ [קליפת נוגה] צריך להסיר.
бо мудрість (Хохма) і розуміння (Біна) — «два супутники». Тобто, коли усувають крайню плоть, тобто кліпат нога (проміжну оболонку), залишається лише Хашмаль Біни (духовний одяг), який має бути, як пояснено вище, щоб могли постати світ творення (Брія), світ формування (Єцира) і світ дії (Асія) тощо; але крайню плоть, тобто кліпат нога, потрібно усунути.
Хохма й Біна — нерозлучні «супутники», тому Хашмаль Біни святий. Коли усувають крайню плоть, кліпат нога, залишається лише Хашмаль Біни — необхідний одяг, який уможливлює існування світів Брія, Єцира й Асія. Однак крайню плоть потрібно усунути.
ומתחילה הוצרך להיות כך כדי שיהי׳ [שיהיה] יניקה לק״נ [לקליפת נוגה] וממנה לקליפות הטמאות שק״נ [שקליפת נוגה] היא המפרדת בין הקדושה ובין כל קליפות טמאות ממש אבל אח״כ העבודה לברר ק״נ [קליפת נוגה] ולהפכה לקדושה כו׳ :
Спочатку так мало бути, щоб кліпат нога могла отримувати живлення, а через неї — нечисті кліпот, адже саме кліпат нога відділяє святість від усіх цілком нечистих кліпот; але згодом служіння полягає в тому, щоб очистити кліпат нога й перетворити її на святість тощо.
Спочатку крайня плоть мала існувати, щоб кліпат нога, а через неї — нечисті кліпот, могли отримувати свою мінімальну життєву силу; кліпат нога є проміжною ланкою між святістю та відвертою нечистотою. Але мета служіння людини — очистити кліпат нога й перетворити її на святість.
У цьому абзаці перегородки співвідносяться з часом і місцем: у Шабат Ацилут сяє крізь лише одну завісу, а в будні — крізь кілька. Під усіма святими перегородками лежить кліпат нога — «крайня плоть», що відокремлює святе від буденного. Завдання людини — усунути це покриття, очищуючи будні чесною працею та виконуючи саме обрізання, щоб залишився лише святий хашмаль Біни (розуміння).
Абзац пов’язує Гавдалу («Той, Хто відокремлює святе від буденного»), принцип «оселі серед нижніх світів» (діра бетахтонім) та обрізання. Перегородка є водночас і прихованням, і благословенням: саме вона уможливлює виникнення «чогось із нічого» та існування буденного світу, а тому дає людині завдання очищувати нога. Тлумачення слова міла (обрізання) як «мал Юд-Гей» пов’язує обрізання з розглядом «хаш/маль» у поясненні хашмалю в абзаці 2.
Марей мекомот
- 1בשבת מאיר אור האצילות · ראה פע״ח שער מקראי קודש פ״ג. ראה גם סידור קמט, א. מאמרי אדה״א — קונטרסים ד״ה להבין מ״ש בפע״ח ע׳ תקלג ואילך.
- 2ובח״ל ע״י עשייה · ראה לקו״ת פ׳ מסעי פט, ב. ספר המאמרים תש״ג בד״ה טוב טעם ע׳ לח.
- 3וצבא השמים לך משתחוים · Nehemiah 9:6
- 4הערלה המכסה על היסוד · Sefer Etz Chaim 41:2
- 5ואפשר שהפרסא · בבוך באב׳ 17 קכט, א: ובכתב אחר מצאתי שהפרסא.
- 6במ״א בפ׳ ואתחנן ע״פ שמע ישראל · לקו״ת ואתחנן יא, ב והנחת כ״ק אדה״א בסה״מ תקס״ב ע׳ רמד ובהביאור שם ע׳ רנב ואילך. ובאוה״ת ויקרא ע׳ נב.
- 7ע״פ שמע · Deuteronomy 6:4
- 8אשר ברא אלקים לעשות · נסמן לעיל יב, א.
- 9אשר ברא אלהים לעשות · Genesis 2:3
- 10בצלמנו כדמותנו · Genesis 1:26
- 11וצריך — חולין שנעשו על טהרת הקודש · Chagigah 19b:4–6
- 12שו״ה לעשייה — וכ״ש שק״נ אינו מפסיק אז · בבוך באב׳ 17 שם: ומכ״ש שהמסך שבין עשי׳ לק״נ אינו מפסיק אז.
- 13שבת להוי״ה אלהיך · Exodus 20:10
- 14שהתהוותו · בבוך 17 שם: שהתהוותן.
- 15יגיע כפיך · Psalms 128:2
- 16שו״ה להיות — כ״א · = כי אם, כן הוא בהגהות הרה״ח ר׳ אשר.
Обрізання: «Мій союз із тобою» ¶6
6והנה בהסיר הערלה אז נעשה אב המון גוים שיתוספו ניצוצות להתכלל באלקות מחמת שלא יהי׳ [יהיה] מסך הנוגה וע״ז נאמר אני הנה בריתי אתך1 והיית לאב המוו גוים.
Тепер, коли крайню плоть усунуто, він стає «батьком численних народів», адже додаються іскри, щоб долучитися до Б‑жественного, оскільки більше немає завіси нога (сяйва). І про це сказано: «Я — ось, Мій заповіт із тобою, і ти станеш батьком численних народів».
Коли крайню плоть (завісу нога) усунуто, Авраам стає «батьком численних народів»: іскри святості з ширшого світу тепер можуть додаватися й включатися в Б‑жественність, бо нога вже не відгороджує їх. Вірш про заповіт обрізання говорить саме про це.
«Я» [має кантиляційний знак] закеф гадоль [«великий вертикальний»]: адже слово ані («я») складається з тих самих літер, що й айн («ніщо»), оскільки царювання (Малхут) — це вінець (Кетер); а закеф гадоль [означає її піднесення], тобто коли вона підноситься вгору тощо.
У слові «Я» (ані) в цьому вірші стоїть кантиляційний знак закеф гадоль, що означає «великий вертикальний». Ані має ті самі літери, що й айн — «ніщо», яке вказує на Кетер, а Малхут, що каже «Я», має свій корінь у Кетері; закеф гадоль вказує на те, що Малхут підноситься до цього джерела.
ופי׳ שע״י המילה הרי בריתי ממש אתך והיינו התגלות היסוד כי כל הפרסא הכל הוא בבחי׳ היסוד בכל עולם יסוד אבא כו׳
Пояснення: завдяки обрізанню сам «Мій заповіт» є «з тобою», тобто відбувається розкриття основи (Йесод). Адже вся перегородка цілковито належить до рівня Йесод у кожному світі: Йесод Абба, рівня мудрості (Хохма), тощо,
Завдяки обрізанню сам «Мій заповіт» стає «з тобою»: розкривається Йесод, сфіра заповіту. Кожна перегородка в кожному світі має властивість Йесод, починаючи з Йесод Абба, рівня мудрості (Хохма), і далі вниз.
עד סוף העשייה שנעשה ערלה ממש ובכריתת הערלה נעשה התגלות בריתי ממש אני זקף גדול כו׳ להיות אתך ממש שורה ומתגלה למטה כמו למעלה.
аж до кінця світу дії (Асія), де вона стає справжньою крайньою плоттю; і з обрізанням крайньої плоті відбувається розкриття самого «Мого заповіту» — «Я» із закеф гадоль тощо, — щоб бути справді «з тобою», перебувати й відкриватися внизу так само, як угорі.
Наприкінці Асія перегородка стає справжньою крайньою плоттю. Коли її обрізають, розкривається «Мій заповіт», і «Я» піднесеної Малхут притягується вниз, щоб Б‑г був справді «з тобою», перебуваючи й відкриваючись унизу так само, як угорі.
(ור״ל [ורוצה לומר] שע״י כריתת הערלה יורד ונמשך מבחי, אני בבחי׳ יסוד כמ״ש בע״ח [בעץ חיים] שכ״ז [שכל זמן] שהערלה דבוקה לא נמשכו גלוי אורות עליונים ביסוד אלא הם סתומים למעלה כו׳ ובכריתת הערלה נמשך בחי׳ אני אותיות אין בבחי׳ בריתי וכ״ז נמשך אתך ממש כו׳) :
(Мається на увазі, що завдяки обрізанню крайньої плоті [світло] спускається й притягується з рівня «Я» на рівень Йесод, як написано в Ец Хаїм: поки крайня плоть залишається прикріпленою, розкриття вищих світел не притягується вниз до Йесод, а вони залишаються закритими вгорі тощо; а з обрізанням крайньої плоті рівень ані, літери айн, притягується до рівня «Мого заповіту», і все це притягується справді «з тобою» тощо.)
У заключній примітці пояснюється: як пише Арізаль у Ец Хаїм, поки крайня плоть залишається прикріпленою, вищі світла не розкриваються в Йесод, а залишаються закритими вгорі. Її обрізання притягує «Я», тобто айн, у «Мій заповіт», а звідти — «з тобою», тобто до самої людини.
Маамар завершується темою обрізання: усунення крайньої плоті оболонки (кліпи) нога (сяйва) дає змогу збирати іскри в святості (Авраам стає «батьком численних народів») і розкриває вищий світ у Йесод. «Я» із закеф гадоль — піднесена Малхут, корінь якої в Кетері, — через «Мій заповіт» притягується вниз, щоб бути «з тобою» внизу.
Гра слів ані/айн поєднує Малхут («Я») з Кетером («ніщо»), згідно з кабалістичним принципом, що Малхут має корінь у Кетері й підноситься до нього. Кожна перегородка діє як Йесод — канал передавання, від Йесод Абба до крайньої плоті наприкінці Асія; обрізання усуває лише нечистий шар, залишаючи святий Хашмаль Біни каналом.
Марей мекомот
- 1אני הנה בריתי אתך · Genesis 17:4
- 2אני אותיות אין · ראה מאו״א אות א׳ סס״ד.
- 3וזקף גדול דהיינו כשהיא מתעלית למעלה · באוה״ת מטות ע׳ א׳שכז מציין לזח״ג קצא, ב זקיף טעמא לעילא, מורה על עליית המל׳.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Людина носить у собі завісу кліпат ногах, що покриває світ. Її служіння полягає в тому, щоб виправляти її: упродовж шести буднів чесно працювати й заради Небес, а також молитися й навчатися з тією силою, яку дає праця, щоб буденне стало «буденними речами, здійсненими в чистоті святості»; у Шабос — відкласти буденну працю в стані самоусунення (бітуль). Обрізання виражає те саме завдання: зняти неосвячене покриття, щоб Б‑жественне світло відкрилося внизу.
Питання для обговорення
- Чому вдень, коли ворота Храму були відчинені, на них усе одно були потрібні завіси, і що це вчить про те, як світло проходить з одного світу до наступного?
- Як Хашмаль може бути водночас нижчим за Зеїр Анпін і Нукву та мати корінь вище за них? Як приклад притчі розв’язує цю суперечність?
- Чому ангели Хашмаля мовчать, коли мовлення Б‑га відкривається, і говорять, коли воно відступає?
- Якщо «все від Тебе», то в якому сенсі творіння є «чимось із нічого»?
- Чим завіси, що відділяють святе від святого, відрізняються від кліпат ногах, яка відділяє святе від буденного, і що кожна з них означає для буденного життя людини?