Тора Ор · Парші Ноах · Маамар 2
אם יתן איש את כל הון ביתו באהבה…
Якби чоловік віддав усе багатство свого дому
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 315 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Найвища любов — «усією своєю міццю» — прагне самої сутності Б‑га, тому зневажає навіть мудрість Тори та Сад Едену, адже це лише Його сяйво. До цієї сутності можна досягти лише через практичне виконання міцвот — внутрішньої волі Б‑га, втіленої у фізичних речах і здійснюваної «сьогодні», поки душа перебуває в тілі.
Коротко про маамар
Продовжуючи тлумачення попереднього маамару про те, що «великі води не можуть загасити любов», Альтер Ребе звертається до завершення вірша: «Якби чоловік віддав за любов усе багатство свого дому, його було б цілковито зневажено». «Багатство його дому» — це мудрість Тори, пояснення заповідей і причини їхнього встановлення. Вона витікає з Б‑жественної мудрості (Хохми), «Едену», немов ріка до «саду» — п’ятдесяти трьох сідрот (розділів), — і утворює Вищий та Нижчий Сади Едену. Однак Хохма постала лише внаслідок численних скорочень (іш, «чоловік війни») і є лише сяйвом — ніщо супроти сутності Б‑га. Любов «усією своєю міццю» прагне бути ввібраною в «тіло Царя» і тому зневажає все це багатство. Але практичні міцвот — це воля Б‑га, вища за розум; подібно до глибокої думки, яку можна передати лише натяком, вони розкриваються тільки тоді, коли втілюються у фізичних речах. Тому у Шма сказано: «я (Анохі), Той, Хто є Я, заповідаю тобі сьогодні»: сутності Б‑га досягають через діла, і лише тоді, коли душа перебуває в тілі. Завдяки цьому душа, «мала сестра» (ахот), стає «однією» (ахат) з Б‑гом, і Він обіймає її з усіх боків.
План
- Любов, якої не гасять водиТурботи про засоби до існування та земні думки не можуть загасити любов; саме долаючи їх, людина досягає любові «усією своєю міццю».¶1
- Багатство його домуМудрість Тори — причини міцвот — через численні скорочення витікає з Хохми до Саду Едену; однак вона є лише сяйвом Б‑га.¶2–3
- Зневага до сяйваЛюбов «усією своєю міццю» прагне лише сутності Б‑га, «тіла Царя», і тому зневажає Еден та багатство мудрості.¶3–4
- Міцвот: воля понад мудрістьПрактичні міцвот — це внутрішня воля Б‑га, вища за розум; подібно до глибокої думки, яку передають лише натяком, вони розкриваються тільки у фізичних речах.¶4–5
- «Я заповідаю тобі сьогодні»Любов у Шма веде до єднання із сутністю Б‑га, якого можна досягти лише виконанням міцвот і лише «сьогодні», поки душа перебуває в тілі.¶6–7
- Наша мала сестраВимовляння слів Тори зараховується як дія; завдяки міцвот душа стає «однією» з Б‑гом, і Він обіймає її з усіх боків.¶8
Ключові поняття
- Багатство його домуהון ביתו
- Мудрість Тори: пояснення міцвот і причини їхнього встановлення, що походять від Хохми Б‑га.
- Усією своєю міццюבכל מאדך
- Найвища любов у Шма, що виходить за межі власної міри: прагнення з’єднатися із самою сутністю Б‑га.
- Бути ввібраною в тіло Царяלאשתאבא בגופא דמלכא
- Мета цієї любові — єднання із самою сутністю Б‑га, а не лише з Його світлом.
- Сяйво й осяянняזיו והארה
- Світло Б‑га, що сяє назовні. Порівняно з Його сутністю Хохма, мудрість Тори та Сад Едену — лише це.
- Його сутність і буттяמהותו ועצמותו
- Сам Б‑г, вищий за весь ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз.
- Внутрішній вимір Його воліפנימיות רצונו
- Корінь практичних міцвот, вищий за розум і мудрість; саме тому він втілюється у фізичних діях.
- Їхній початок закладений у їхньому завершенніנעוץ תחלתן בסופן
- Найвищий корінь розкривається саме на найнижчому рівні — у фізичній дії.
Любов, якої не гасять води ¶1
«Якби чоловік віддав усе багатство свого дому за любов, його зневажили б якнайбільше». Адже вище пояснювалося, що «численні води» — це клопоти про заробіток на прожиток.
Маамар починається з другої половини вірша з Пісні пісень, перша половина якого («численні води не можуть загасити любов, і ріки не затоплять її») була темою попереднього маамару. Там «численні води» тлумачилися як турботи про заробіток на прожиток.
ונהרות שהם המחשבות בענינים גשמיים שנקראו בשם נהרות דניידי ואזלי2 משא״כ מים הם מכונסים ועומדים וכל זה לא יוכלו לכבות את האהבה ואדרבה בהם וע״י דוקא תבא לבחי׳ האהבה היותר גדולה היינו בחי׳ בכל מאדך הנ״ל.
А «ріки» — це думки про матеріальні справи, які називаються «ріками», бо вони рухаються й течуть, тоді як води збираються й стоять нерухомо. І все це не може загасити любов; навпаки, саме в цьому і через це людина приходить до рівня (бхіни) найбільшої любові — а саме до рівня «усією своєю міццю», про який ішлося вище.
«Ріки» — це потік думок про матеріальні справи: подібно до річки, такі думки весь час рухаються, тоді як «води» (турботи про заробіток) залишаються зібраними в одному місці. Усе це не гасить любові душі до Б‑га; навпаки, саме подолання цих відволікань приводить людину до найвищої любові — любові «усією своєю міццю» (бехоль меодеха) у Шма, любові, що виходить за межі власної міри.
У цьому абзаці згадується тлумачення з попереднього маамару: «численні води» й «ріки» — це відволікання, пов’язані з матеріальними справами, які не можуть загасити любов і, навпаки, приводять до найбільшої любові — любові «усією своєю міццю». Це готує ґрунт для питання про те, що додають решта слів вірша: «якби чоловік віддав усе багатство свого дому».
Марей мекомот
- 1
- 2שו״ה המחשבות — דניידי ואזלי · ראה תו״ח נח סב, ב.
Багатство його дому ¶2–3
2ולזה אומר אח״כ אם יתן איש את כל הון ביתו כו׳. הון ביתו נק׳ חכמת התורה שהן פירוש וטעמי המצות שנמשך מבחי׳ חכמתו ית׳.
І саме з цієї [причини] далі сказано: «Якби людина віддала все багатство свого дому» тощо. «Багатство його дому» — це мудрість Тори, тобто пояснення й причини міцвот, що походять від рівня Його благословенної мудрості (Хохма).
Тепер Альтер Ребе тлумачить другу частину вірша: «багатство його дому» — це мудрість Тори, тобто пояснення й причини міцвот. Ця мудрість походить від самої Хохми Б‑га — рівня Б‑жественної мудрості.
וכמ״ש ונהר יוצא מעדן1 להשקות את הגן. כי מעדן שהוא בחי׳ חכמה שנק׳ עדן2 יוצא נהר לשון המשכה להשקות את הגן שהם ג״ן סדרים דאורייתא שהן
Як написано: «І ріка виходить з Едену, щоб напоїти сад (ган)». Адже з «Едену», тобто з рівня Хохми, який називається «Еден», «виходить ріка» (слово, що означає притягнення згори вниз), «щоб напоїти сад (ган)»: це п’ятдесят три (ган) сідрот (розділи) Тори, які є
Вірш із Берешит тлумачиться як опис того, як мудрість Тори спускається вниз: «Еден» — це Хохма, «ріка» — притягнення цієї мудрості вниз, а «сад» (ган, числове значення букв якого — п’ятдесят три) означає сідрот — розділи, на які поділено Тору для щотижневого читання. Маамар нараховує їх п’ятдесят три, як і числове значення слова ган (гімел — 3, нун — 50).
פירוש וטעמי המצות ונעשה מהם בחי׳ ג״ע [גן עדן] עליון וג״ע [וגן עדן] תחתון עד שנשתלשל מטה מטה ששרשם מבחי׳ חכמתו ית׳ שנק׳ ראשית ההשתלשלות ואינו ערוך כלל לגבי מהותו ועצמותו יתברך שהוא למעלה מההשתלשלות:3
пояснення й причини міцвот. І з них утворюються рівні Вищого саду Еден і Нижнього саду Еден, аж доки вони спускаються дедалі нижче. Їхнє коріння — у рівні Його благословенної Хохми, яка називається початком ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), і вона зовсім не йде ні в яке порівняння з Його благословенною сутністю й буттям, що перебувають вище за цей ланцюг.
Пояснення й причини міцвот утворюють Вищий і Нижній сад Еден — духовні світи, де душі насолоджуються світлом Б‑га, — а потім продовжують спускатися рівень за рівнем. Але оскільки їхнє коріння — у Хохмі, яка є лише першим ступенем ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), то все це ніщо порівняно із сутністю Б‑га, яка перебуває цілковито вище за цей ланцюг.
У цьому абзаці «багатство його дому» ототожнюється з мудрістю Тори — причинами міцвот, що походять від Б‑жественної Хохми через сад Еден. Далі визначається її місце: усе це належить до ланцюга послідовного розгортання світів і не йде ні в яке порівняння із сутністю Б‑га.
В іншому місці Тора Ор (Йітро) Альтер Ребе пояснює, що Хохма називається «Еденом», бо отримує від вищої насолоди, і що з Едену потік сягає «саду» — Вищого й Нижнього саду Еден, де душі насолоджуються сяйвом Б‑жественної присутності (Шехіни).
Марей мекомот
- 1ונהר יוצא מעדן · Genesis 2:10
- 2שהוא בחי׳ חכמה שנק׳ עדן · ראה לקמן ע, ב. קז, ד.
- 3
Зневага до сяйва ¶3–4
І це [значення вислову] «Якщо чоловік (іш) дасть»: [слово іш] означає стримувальні сили (гвурот) і скорочення (цимцумім), як написано (Шмот 15): «Гавая — чоловік війни» тощо.
Слово іш («чоловік») прочитується як термін на позначення Б‑жественної сили й стриманості (гвурот) та скорочення (цимцум), як у вірші, де Б‑га названо «чоловіком війни». Отже, слова «якщо чоловік дасть» натякають на скорочення, даровані Б‑гом, завдяки яким виникає «багатство його дому».
שכדי שיומשך מעצמותו ית׳ להתהוות בחי׳ חכמה שאינו אלא זיו והארה בלבד א״א להיות כ״א ע״י צמצומים וגבורות רבים.
Адже для того, щоб від Його благословенної сутності походило [те, що потрібно] для виникнення рівня мудрості (Хохма), а вона є лише сяйвом і світінням, це неможливо інакше, ніж завдяки численним скороченням і стримувальним силам.
Навіть Хохма, джерело мудрості Тори, — лише сяйво, що випромінюється від Б‑га, а не сама Його сутність; і навіть це сяйво могло виникнути лише завдяки численним скороченням і стримувальним силам. Це показує, наскільки далеко мудрість Тори стоїть від сутності.
וזהו אם יתן איש את כל הון ביתו באהבה3 שהוא אהבת בכל מאדך המבואר למעלה שהוא לאשתאבא בגופא דמלכא.
І це [значення слів] «Якщо чоловік віддасть усе багатство свого дому заради любові»: йдеться про любов «усією своєю міццю», пояснену вище, — прагнення бути поглинутим у самому тілі Царя.
«Любов», заради якої чоловік віддав би все це багатство, — це любов «усією своєю міццю», описана вище: прагнення бути поглинутим у «самому тілі Царя» — образі самої сутності Б‑га, а не лише Його світла.
У цьому абзаці показано, що мудрість Тори виникла лише завдяки численним скороченням, а тому є лише сяйвом Б‑га. Любов «усією своєю міццю» прагне до самого Б‑га, до «тіла Царя», і тому готова віддати все це «багатство».
Паралельний уривок у Лікутей Тора (Ре’е) розподіляє три любові, згадані у Шма: «усім серцем» — це прагнення душі до подвір’їв Б‑га; «усією душею» — поєднання своїх сил із Торою та міцвот, палацом Царя; а «усією своєю міццю» — самопожертва (месірут нефеш), прагнення серця, що виходить за межі інтелекту.
Марей мекомот
- 1וזהו אם יתן איש שהוא לשון גבורות · ראה לקו״ת ראה לא, ד.
- 2
- 3אם יתן איש את כל הון ביתו באהבה · Song of Songs 8:7
Міцвот: воля понад мудрість ¶4–5
4וכמ״ש מי לי בשמים1 ועמך לא חפצתי כו׳ שלא יחפוץ לא בג״ע [בגן עדן] כו׳ שהם אינם רק זיו והארה בלבד רק לאשתאבא בגופא דמלכא שהוא מהותו ועצמותו ית׳.
Як написано: «Кого маю я на небесах [окрім Тебе]? І, крім Тебе, нічого не бажаю», тощо: він не бажає ані Едемського саду, ані іншого подібного, адже все це — лише сяйво й освітлення; він бажає тільки бути поглинутим тілом Царя, тобто Його благословенною сутністю і буттям.
Слова Асафа в псалмі «Кого маю я на небесах [окрім Тебе]? І, крім Тебе, нічого не бажаю [на землі]» виражають любов, яка не бажає ані Едемського саду, ані будь-якої духовної винагороди, адже все це — лише сяйво Б‑га; вона прагне тільки Самого Б‑га, Його сутності.
ואי לזאת בוז יבוזו לו הון ביתו הנ״ל שאינו אלא זיו והארה כו׳ וד״ל [ודי למבין]. אכן כ״ז [כל זה] הוא הפי׳ וטעמי המצות שהוא בחי׳ חכמת התורה שנמשך מחכמתו ית׳ כנ״ל.
Відповідно, «це було б цілковито зневажене»: [тобто] згадане вище «багатство його дому», яке є не більш ніж сяйвом і освітленням, тощо; і цього досить тому, хто розуміє. Однак усе це — пояснення і причини міцвот (заповідей), тобто рівень мудрості Тори, що походить від Його благословенної мудрості, як згадувалося вище.
Тут маамар тлумачить останні слова вірша по-своєму: «це було б цілковито зневажене» означає, що сам закоханий зневажає «багатство свого дому», бо воно є лише сяйвом. Але Алтер Ребе додає уточнення: це стосується причин і пояснень міцвот — інтелектуальної мудрості Тори, що походить від Хохми Б‑га.
אבל גופי המצות מעשיות כמו תפלין וסוכה ומצות צדקה שנא׳ [שנאמר] (ישעי׳ [ישעיה] לב) והי׳ [והיה] מעשה הצדקה2 וכדומה שהן הם רצונו ית׳ שלמעלה מהטעם והדעת הנמשך בבחי׳ חכמה.
Але самі практичні міцвот, такі як тфілін, сукка та міцва цдаки (як сказано (Ісая 32): «І діянням цдаки буде»), а також подібні до них, — це Його благословенна воля (рацон), яка вища за причину й розуміння, що сходять до рівня мудрості (Хохми).
Самі міцвот, тобто конкретні дії, такі як накладання тфілін, перебування в сукці та давання цдаки (благодійності), — інші: вони є волею Б‑га, що вища за причину й розуміння, адже причина належить до рівня Хохми, а воля стоїть вище за нього.
ולהיות ששרש׳ גבוה מאד ממדרגת התורה כו׳ ע״כ נתלבשו בדברים גשמיים דוקא שא״א לבא לבחי׳ השגה כו׳.
І оскільки їхнє коріння набагато вище за рівень Тори, тощо, вони були втілені саме у фізичних речах, адже [їхнє коріння] не може досягти рівня осягнення, тощо.
Оскільки коріння міцвот лежить так високо — вище навіть за мудрість Тори, — їх неможливо осягнути розумом; тому вони втілені саме у фізичних предметах і діях.
Любов «усією своєю міццю» прагне лише сутності Самого Б‑га, а тому зневажає навіть Едемський сад і мудрість Тори. Практичні міцвот, однак, є волею Б‑га, що вища за мудрість, і саме тому вони втілені у фізичних речах.
Марей мекомот
- 1מי לי בשמים · Psalms 73:25
- 2
5וכמו שאמרו ז״ל [זכרונו לברכה / זכרונם לברכה] לחכימא ברמיזא1234567 שדבר העמוק מאד א״א לגלותו בדבור כ״א ברמיזא שמראה לו באצבע כו׳.
Як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Для мудрого — натяк». Адже дуже глибоку думку неможливо розкрити словами, а лише натяком — вказавши йому пальцем тощо.
Вислів мудреців «Для мудрого — натяк» пояснює цю думку: ідею, надто глибоку для слів, неможливо висловити прямо; на неї можна лише вказати, немов пальцем.
כמו״כ [כמו כן] מצות מעשיות מפני ששרשם מאד נעלה שהן פנימיות רצונו ית׳ כביכול שלמעלה מהשגה. לזאת א״א לבא לידי גילוי למטה כ״א בהתלבשותם בדברי׳ [בדברים] גשמיים דוקא כי נעוץ תחלתן בסופן8 דוקא.
Так само й практичні міцвот: оскільки їхнє коріння надзвичайно високе, адже вони є внутрішнім виміром (пніміют) Його, благословенного, волі, так би мовити, яка вища за осягнення, вони не можуть виявитися внизу інакше, як вдягнувшись саме у фізичні речі, адже «їхній початок уклинений у їхній кінець» — саме.
Практичні міцвот подібні до такого натяку: їхнє коріння — це внутрішній вимір волі Б‑га, надто глибокий для будь-якого осягнення, тож виявитися внизу він може лише вдягнувшись у фізичні речі. «Їхній початок уклинений у їхній кінець» — вислів із Сефер Єціра: найвище коріння виявляється саме на найнижчому, найбільш фізичному рівні.
Аналогія: як дуже глибоку думку можна передати лише натяком, а не словами, так і найпотаємніша воля Б‑га, вища за осягнення, може виявитися лише через фізичні дії. Найвище виражається саме в найнижчому.
Марей мекомот
- 1לחכימא ברמיזא · Zohar I, 26b
- 2לחכימא ברמיזא · Zohar, Pinchas 51:314–53:325
- 3לחכימא ברמיזא · Zohar, Ki Teitzei 18:88–20:98
- 4לחכימא ברמיזא · Tikkunei Zohar 36a:11–12
- 5לחכימא ברמיזא · Tikkunei Zohar 107b:4
- 6לחכימא ברמיזא · Tikkunei Zohar 116a:3–4
- 7לחכימא ברמיזא · Midrash Mishlei 22
- 8נעוץ תחלתן בסופן · Sefer Yetzirah 1:7
«Я заповідаю тобі сьогодні» ¶6–7
6וזהו והיו הדברים1 האלה אשר אנכי מצוך היום כו׳. כי הנה כל פ׳ ק״ש [קריאת שמע] שמע ישראל הוא רק התבוננות מבחי׳ שמותיו כו׳.
І це [значення] слів «І нехай будуть ці слова, які Я (Анохи) заповідаю тобі сьогодні...» тощо. Адже весь уривок читання Шма — «Слухай, Ізраїлю» — є лише спогляданням рівня Його Імен тощо.
Альтер Ребе переходить до Шма. Її початкові слова «Слухай, Ізраїлю» — це роздум про Імена Б‑га, тобто про способи, якими Б‑г відкривається; слова «які Я (Анохи) заповідаю тобі сьогодні» буде пояснено в наступному абзаці.
ועי״ז ואהבת בכל לבבך2 כו׳ עד שיגיע לבחי׳ אהבת בכל מאדך הנ״ל שהוא ליכלל ולדבקה בו במהותו ועצמותו ית׳ ממש.
І завдяки цьому [виникає] «І любитимеш усім серцем своїм» тощо, аж поки людина не сягне рівня любові «усією своєю силою», згаданої вище, — любові, що полягає в тому, щоб бути включеним у Нього й приліпитися до Нього, до самої Його благословенної сутності й буття.
Це споглядання приводить до любові «усім серцем своїм», а далі — до любові «усією своєю силою»: прагнення розчинитися в самій сутності Б‑га й приліпитися до Нього, а не лише до світла, яким Він відкривається.
Споглядання Імен Б‑га в Шма породжує любов, яка сягає любові «усією своєю силою» й прагне єднання із сутністю Б‑га. Вірш «І нехай будуть ці слова, які Я заповідаю тобі...» покаже, як ця любов здійснюється.
Марей мекомот
- 1והיו הדברים · Deuteronomy 6:6
- 2ואהבת בכל לבבך · Deuteronomy 6:5
7וא״א זאת כ״א ע״י קיום מצותיו ית׳ דוקא שהן פנימיות רצונו ית׳ ונעוץ סופן בתחלתן
І це неможливо інакше, як лише через виконання Його благословенних міцвот, бо вони є внутрішнім виміром Його благословенної волі, і «їхній кінець укладений у їхньому початку».
Єднання із сутністю Б‑га, якого прагне любов «усією своєю міццю», не можна досягти ані самою любов’ю, ані самим розумінням; воно досягається тільки практичним виконанням міцвот, які є найпотаємнішою волею Б‑га. «Їхній кінець укладений у їхньому початку»: фізична дія пов’язана з найвищим коренем.
וזהו אשר אנכי12 מי שאנכי3 שהוא מהותו ועצמותו ממש ולא בבחי׳ אור וזיו בלבד מצוך ע״י קיום מצות מעשיות דוקא כנ״ל.
І ось [значення слів] «я (Анохі)»: Той, Хто є «Я», — це сама Його сутність і буття, а не лише рівень світла й сяйва; Він «наказує тобі» саме через виконання практичних міцвот, як згадувалося вище.
Слово Анохі («Я») у вислові «я наказую тобі» стосується самої сутності Б‑га — «Того, Хто є Я», а не якогось Його світла чи сяйва. Саме ця сутність наказує і досягається через виконання практичних міцвот.
היום כו׳ שהיום דוקא שהנשמה מלובשת בתוך הגוף משא״כ קודם התלבשותה בגוף היתה רק נהנית מזיו השכינה כו׳.
«Сьогодні» тощо: саме «сьогодні», коли душа перебуває в тілі; тоді як до того, як вона вселилася в тіло, вона лише насолоджувалася сяйвом Б‑жественної присутності (Шехіни) тощо.
«Сьогодні» означає тепер, коли душа перебуває в тілі. До того, як вона увійшла в тіло, душа лише насолоджувалася сяйвом Шехіни; тільки перебуваючи в тілі й виконуючи фізичні міцвот, вона може досягти самої сутності Б‑га.
У цьому абзаці слова «я (Анохі) наказую тобі сьогодні» подано як відповідь: єднання із сутністю Б‑га досягається лише через практичні міцвот і лише «сьогодні», поки душа перебуває в тілі. До свого сходження душа мала лише сяйво Шехіни.
Перший маамар у Тора Ор так само тлумачить цей вірш: «я, Той, Хто є Я, наказую тобі» — і пов’язує його з розкриттям Б‑жественності та постанням Тори.
Марей мекомот
- 1וא״א זאת כ״א ע״י קיום מצותיו . . אשר אנכי · נתבאר בד״ה והיה ברכה תרל״ט.
- 2אשר אנכי · Deuteronomy 6:6
- 3אשר אנכי מי שאנכי · ראה לעיל א, א במ״מ.
Наша мала сестра ¶8
І ось [значення слів] «І говоритимеш (ведібарта) про них»: це міцва (заповідь) промовляння слів Тори. Як написано: «І промовлятимеш його» тощо. І рух губ вважається дією тощо.
«І говоритимеш про них» — це міцва промовляти слова Тори вголос; дієслово у вислові «І промовлятимеш його» (ве-гагіта) означає і роздумувати, і промовляти. Згідно з правилом Талмуду, рух губ вважається дією; отже, промовляння слів Тори саме є різновидом дії і тому має частку в силі практичних міцвот.
וזהו אחות לנו קטנה4 שנעשה בחי׳ אחות והוא לשון אחת שמתאחדת בתכלית עם מהותו ועצמותו ית׳ כביכול ממש ע״י קיום המצות מעשיות כנ״ל.
І ось [значення слів] «У нас є маленька сестра (ахот)»: вона стає рівнем ахот (сестри), словом, спорідненим зі словом ахат («одна»), адже через виконання практичних міцвот, як згадано вище, вона цілковито єднається із самою Його благословенною сутністю і буттям, так би мовити.
Вислів «У нас є маленька сестра» прочитується через гру слів: ахот (сестра) споріднене з ахат (одна). Завдяки практичним міцвот душа стає цілковито єдиною із сутністю Б‑га.
וכמ״ש וימינו תחבקני5 כאדם החובק את חבירו מכל צדדיו כו׳ וזהו מה נעשה לאחותינו ביום שידובר בה וד״ל [ודי למבין]:
Як написано: «І Його правиця обіймає мене», наче людина, яка обіймає свого ближнього з усіх боків тощо. І ось [значення слів] «Що зробимо для нашої сестри в день, коли про неї говоритимуть (йедубар)»; і цього досить тому, хто розуміє.
У Пісні кохана говорить про свого коханого: «Його правиця обіймає мене»; тут Б‑г обіймає душу, наче людина, яка охоплює друга з усіх боків, — образ цілковитого єднання. Заключні слова «у день, коли про неї говоритимуть» (йедубар) мають спільний корінь зі словами «І говоритимеш про них» (ведібарта) на початку цього абзацу; Альтер Ребе залишає цей зв’язок як натяк. Якщо читати саме так, це день, коли промовляють слова Тори.
У цьому абзаці додається, що промовляння слів Тори вважається дією. Завершується він образом «маленької сестри», яка стає «однією» з Б‑гом і яку Він обіймає з усіх боків завдяки практичним міцвот.
В уривку з Лікутей Тора (Шміні Ацерет) пояснюється, що рух губ є дією, хоча й не такою значною, як фізична дія; також пояснюється, що сила дії пробуджувати відгук згори передається через вивчення Тори, адже «велике вивчення, бо воно веде до дії».
Марей мекомот
- 1ודברת בם · Deuteronomy 6:7
- 2והגית בו · Joshua 1:8
- 3עקימת שפתיו הוי מעשה · Bava Metzia 90b:13–14
- 4אחות לנו קטנה · Song of Songs 8:8
- 5וימינו תחבקני · Song of Songs 2:6
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Турботи про засоби до існування та потік земних думок не повинні знеохочувати людину: долаючи їх, вона досягає любові «усією своєю міццю». Ця любов не повинна прагнути ні винагороди, ні Едену, ні навіть розуміння заради нього самого, а має прагнути самого Б‑га; здійснюється ж вона практичним виконанням міцвот — накладанням тфілін, перебуванням у сукці, даванням цдаки (благодійністю) — та вимовлянням слів Тори саме тепер, поки душа перебуває в тілі.
Питання для обговорення
- Чому любов, яка прагне сутності Б‑га, «зневажає» навіть мудрість Тори та Сад Едену?
- Як слово іш, як у вислові «чоловік війни», показує, що Хохма далека від сутності Б‑га?
- Чому найглибша воля Б‑га має втілюватися у фізичних речах? Як аналогія «мудрому досить натяку» допомагає це пояснити?
- Що слово «сьогодні» додає до слів «я заповідаю тобі», і чому душа в тілі може досягти того, чого не могла досягти до свого сходження у тіло?
- Вимовляння слів Тори зараховується як дія. Що це говорить про місце вивчення Тори серед практичних міцвот?