Тора Ор · Парші Ваїгаш · Маамар 1
ויגש אליו יהודה ויאמר בי אדוני וגו׳
«І підійшов до нього Єгуда»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 605 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Те, що в теперішньому порядку є найнижчим, — земля і Єгуда, який отримує, — має найвищий корінь: воно було першим у задумі Б‑га. Самоусунення (бітуль) землі походить від цього кореня — від самоусунення самої думки. Дерев’яний Мішкан (переносне святилище) відповідав теперішньому порядку, де той, хто дає, вищий за того, хто отримує; кам’яний Бейт га-Мікдаш (Храм) провіщав майбутнє, коли царювання (Малхут) стане «вінцем свого чоловіка», а Єгуда піднесеться над Йосефом.
Коротко про маамар
Маамар ставить запитання: чому Мішкан був споруджений переважно з дерева, а земля була лише його підлогою, тоді як Бейт га-Мікдаш був побудований із каменю та землі, а кедрові балки слугували лише опорами? З чотирьох царств — неживого, рослинного, тваринного й мовного — неживе посідає найнижче місце, але саме земля дає початок усьому рослинному. Причина в тому, що останнє у дії є першим у задумі: під час творіння першими були небеса, але в задумі Б‑га земля передувала всьому. Її низьке становище — її топче кожна нога — відображає самоусунення самої думки, хашав ма («думка про що?»). Мішкан, тимчасова оселя, відповідав теперішньому порядку: внизу земля, над нею дерев’яні стіни, а над усім — завіси й шкури. Бейт га-Мікдаш, постійна оселя й прообраз майбутнього, був споруджений із каменю, адже тоді Малхут, «земля», стане «вінцем свого чоловіка». Йосеф, «додавання», — це кедр, що росте, емоційні атрибути (Зеїр Анпін); Єгуда, «визнання», — це земля, що перебуває в самоусуненні, Малхут. Тепер Єгуда наближається до Йосефа, щоб отримати; у майбутньому вони стануть одним цілим, і Єгуда піднесеться вище, як провіщають два жезли Єхезкеля та царювання Давида. Єровам, якому бракувало цієї смиренності, відмовився підкоритися Давиду.
План
- Запитання: дерево й каміньЧому Мішкан був споруджений переважно з дерева, а земля була лише під ногами, тоді як Бейт га-Мікдаш був побудований із каменю та землі, а дерево слугувало лише опорою?¶1
- Останнє у дії — перше в задуміЗемля посідає найнижче місце серед чотирьох царств, але дає початок усьому рослинному, бо в задумі Б‑га вона була першою, хоча під час творіння першими були небеса.¶2–3
- Мішкан і теперішній порядокТимчасовий Мішкан відповідав порядку світів, які тепер послідовно розгортаються згори вниз: підлога із землі, над нею кедрові стіни, а над усім — завіси й шкури; Бейт га-Мікдаш, постійна оселя Б‑га, провіщав майбутнє.¶4–6
- Бейт га-Мікдаш і майбутній порядокБейт га-Мікдаш був споруджений із каменю, бо Малхут, «земля», стане вінцем; самоусунення землі походить від її кореня в думці. Тому дерево в Храмі було недоліком, а поклон у молитві відповідає рівню «неживого».¶7–8
- Йосеф і ЄгудаЙосеф, кедр, що росте, — це Зеїр Анпін; Єгуда, земля, що перебуває в самоусуненні, — це Малхут. Тепер Єгуда наближається до Йосефа, щоб отримати, але в майбутньому Малхут, заснована на мудрості (Хохма), піднесеться вище.¶9–12
- Два жезли, Єровам і розвідникиДва жезли Єхезкеля провіщають єднання Йосефа та Єгуди під владою Давида; Єровамові й розвідникам бракувало смиренності, тож вони не могли прийняти піднесення «землі».¶13–15
Ключові поняття
- Неживе, рослинне, тваринне й мовне (домем, цомеах, хай, медабер)דומם צומח חי מדבר
- Чотири царства, наявні в кожному світі. У теперішньому порядку кожне з них посідає вище місце за попереднє, але нежива земля має найвищий корінь.
- Останнє у дії — перше в задуміסוף מעשה במחשבה תחלה
- Те, що завершується останнім, було задумане першим. Земля, остання у творінні, була першою в задумі Б‑га, а небеса, перші у творінні, були останніми в задумі.
- Тимчасова й постійна оселяדירת עראי / דירת קבע
- Мішкан був тимчасовою оселею Б‑га й відповідав теперішньому порядку; Бейт га-Мікдаш був Його постійною оселею та прообразом майбутнього.
- Самоусунення (бітуль)ביטול
- Відсторонення власного відчуття самості. Земля, яку топчуть ноги, уособлює його й посідає вище місце, ніж любов і трепет емоцій.
- Хашав ма і коах маחשב מ״ה / כח מ״ה
- Гра слів із махшава (думка) та Хохма (мудрість): обидва вислови містять слово «ма» — «що?», яке виражає самоусунення у словах Моше: «А що ми таке?»
- Жінка доблесті — вінець свого чоловікаאשת חיל עטרת בעלה
- Малхут, та, що отримує, прийде в майбутньому до такого піднесення, що стане вінцем над Зеїр Анпіном, тим, хто дає.
- Абба заснував Дочкуאבא יסד ברתא
- Малхут («нижній трепет») заснована на Хохмі («вищому трепеті»); у майбутньому вона піднесеться до свого джерела.
Запитання: дерево й камінь ¶1
1ויגש אליו יהודה1 ויאמר בי2 אדוני וגו׳. הנה כתיב קורות בתינו ארזים3 וגו׳. והנה י״ל [יש לומר] ההפרש בין המשכן לבית עולמים4 שהמשכן הי׳ [היה] מארזים
«І підійшов до нього Єгуда та сказав: “Прошу (бі), пане мій”» тощо. Адже написано: «Балки наших домів — кедри» тощо. І можна сказати [що] різниця між Мішканом і Вічним Домом (Бейт Оламім) [полягає в тому], що Мішкан був із кедрів,
Маамар починається віршем, у якому Єгуда виступає на захист Біньяміна перед Йосефом, якого брати ще не впізнали. Його перше слово бі — це слово благання, «прошу», хоча буквальне значення — «в мені»; саме на цьому значенні маамар згодом зосередиться в абзаці 11. Поруч із ним маамар наводить вірш із Пісні пісень про доми, балки яких — кедри, і запитує, чим Мішкан, переносне святилище в пустелі, відрізняється від Бейт га-Мікдаша, постійного «Вічного Дому» в Єрусалимі; починає з того, що Мішкан був збудований із дерева.
כמ״ש עצי שטים עומדים5 והמכסה הי׳ [היה] מיריעות עזים ועורות אילים ועורות תחשים כו׳ והבהמ״ק [והבית המקדש] הי׳ [היה] מאבנים ועפר דוקא6
як написано: «дерева акації, що стоять», а покриття було з покривал із козячого [волосу], шкур баранів і шкур тахашів [особливих тварин] тощо; тоді як Бейт га-Мікдаш був збудований саме з каменю та землі
У вірші «дерева акації, що стоять» ідеться про вертикальні дошки, з яких були складені стіни Мішкана; маамар називає їх «кедрами», а мудреці зараховують акацію до різновидів кедра. Стіни вкривали покривала з козячого волосу, а поверх них — покриття зі шкур баранів і тахашів. Бейт га-Мікдаш, натомість, був збудований із каменю та землі.
(שאסור לעשות בו עץ בולט7 ואכסדראות של עץ89 כמ״ש הרמב״ם [הרבי משה בן מימון]10 פ״א מהל׳ [מהלכות / מהלכה] בית הבחירה וע׳ בס׳ החינוך מצוה תצ״ב) רק שהיו כלונסאות של ארז1112 בתקרת האולם כו׳
(бо заборонено робити в ньому виступаючі дерев’яні частини чи дерев’яні портики, як пише Рамбам у розділі 1 «Законів обраного Дому»; див. також Sefer HaChinuch, mitzvah 492), за винятком кедрових балок на стелі Уламу (Зали) тощо
У дужках Алтер Ребе зазначає, що закон забороняє зводити Бейт га-Мікдаш із виступаючих дерев’яних частин чи дерев’яних портиків, як постановляє Рамбам і обговорює Sefer HaChinuch. Єдиним дерев’яним елементом у ньому були кедрові балки на стелі Уламу — вхідної зали перед Святилищем.
וצ״ל זה מפני מה במשכן היו הארזים עיקר בבנין והעפר הי׳ [היה] רק בקרקע המשכן למטה.13
І треба зрозуміти: чому в Мішкані кедри становили основну частину будівлі, а земля була лише внизу, на підлозі Мішкана?
Запитання маамара таке: чому дерево було основним матеріалом Мішкана, тоді як земля була лише під ним, на підлозі?
ובמקדש נהפוך הוא שהיו האבנים והעפר העיקר שאפי׳ [שאפילו] הגג הי׳ [היה] מהן ולא היו עצים רק כלונסאות של ארז הנ״ל שהיו טפלים לעיקר הבנין.14
А в Мікдаші було навпаки: камінь і земля становили основну частину будівлі, так що навіть дах був із них; дерева ж були лише ті кедрові балки, згадані вище, і вони були другорядними щодо основної споруди.
У Бейт га-Мікдаші співвідношення було протилежним. Уся будівля, навіть дах, була з каменю та землі, а кедрові балки були лише допоміжним елементом кам’яної споруди.
Абзац ставить запитання маамара: Мішкан був споруджений переважно з дерева, а земля була лише під ним, тоді як Бейт га-Мікдаш був збудований із каменю та землі, і дерево використовувалося лише як другорядний елемент.
У примітках Kehot зафіксовано ще два записи цього маамара в Сефер га-Маамарім 5565; один із них починається словами «Балки наших домів — кедри» — віршем, який, як зауважує Цемах Цедек, Таргум, схоже, відносить до Храму Шломо. У тому записі твердження, що в Мішкані земля була лише на підлозі, підтверджується віршем «і з землі, що на підлозі Мішкана»; маамар Ребе «Ваїгаш» 5746 запитує, як цей вірш доводить це твердження, адже він стосується закону про води сотах [жінки, підозрюваної в подружній зраді], який діяв також і в Бейт га-Мікдаші. У примітках додається, що Раавад погоджується з постановою Рамбама, яка забороняє використання дерева в Бейт га-Мікдаші, як показує Kesef Mishneh.
Марей мекомот
- 1ויגש אליו יהודה · ב׳ הנחות אחרות בסה״מ תקס״ה ע׳ קמב ואחד מתחיל ”קורות בתינו ארזים”. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. וראה אודות מאמר זה רשימת המאמרים שבסה״מ תקס״ז הערה *14. קיצורים נדפסו באוה״ת בראשית כרך ה תתקפה, ב. כרך ו תתשח, א. חלק מהמאמר נעתק בסה״מ תרכ״ט (הוצאת תשנ״ב) ע׳ כב ואילך עם הוספות. לכללות מאמר זה ראה ד״ה ויגש תשמ״ו.
- 2
- 3קורות בתינו ארזים · Song of Songs 1:17
- 4ההפרש בין המשכן לבית עולמים · ראה אוה״ת זכור ע׳ א׳תשפא. שה״ש ע׳ קעה. סה״מ תרכ״ט ע׳ יח. מכאן ואילך בסה״מ תרמ״ד ע׳ ריב עם הגהות. בלקו״ת נשא כד, ב. בלק עד, ד מציין לכאן.
- 5עצי שטים עומדים · Exodus 26:15
- 6והבהמ״ק הי׳ מאבנים ועפר דוקא · ראה לקו״ש ח״ו ע׳ 23 הערה 67 למה הוצרך להיות (לכתחילה) מאבנים דוקא ע״ש. ראה לקו״ת ברכה צט, ד בענין משכן שילה. לקו״ש ח״ד ע׳ 1260. לקו״ש לש״פ מסעי חכ״ח. ודלא כהמשכן שרק קרקע המשכן הי׳ מעפר, דומם, אבל כותלי המשכן היו מצומח, והמכסה שעל המשכן (היריעות) הי׳ מחי — ד״ה ודוד עבדי תשל״ב (סה״מ מלוקט ח״ו ע׳ עז).
- 7עץ בולט · ראה לקו״ש לש״פ מסעי חכ״ח ע׳ 222 הערה 21 בשם ספר הר המורי׳ שמפרש דעץ בולט היינו בולט מן הכותל לאויר. וראה בסידור עם דא״ח ע׳ רא, ג. ובלקו״ת ברכה צט, ד שהאיסור הוא דוקא בבולט ולא בשוקע.
- 8שאסור לעשות בו עץ בולט ואכסדראות של עץ · Mishneh Torah, The Chosen Temple 1:9–10
- 9עץ בולט ואכסדראות של עץ · Sefer HaChinukh 492:2
- 10כמ״ש הרמב״ם · וגם הראב״ד ס״ל כן — ראה כס״מ שם (לקו״ש ח״ו שם הערה 48).
- 11כלונסאות של ארז · ראה לקו״ש שם הערה 62.
- 12כלונסאות של ארז · Mishnah Middot 3:8
- 13והעפר הי׳ רק בקרקע המשכן למטה · בסה״מ תקס״ה ע׳ קמב מביא זה ע״פ הפסוק נשא ה, טז ”וכמ״ש ומעפר אשר בקרקע המשכן”, וע״ז הקשה בד״ה ויגש תשמ״ו דלכאורה צ״ל דהרי פסוק זה הוא דין בדיני מי סוטה שנאמר לא רק במשכן אלא גם במקדש ע״ש.
- 14שהיו טפלים לעיקר הבנין · ראה מדות פ״ג מ״ח (כפי גירסת רוב המפרשים). כסף משנה להרמב״ם הל׳ ביהב״ח פ״א ה״ט. מפרשי המשנה שם בפ״א מ״ו. ועוד (לקו״ש ח״ו שם הערה 63). בסה״מ תרמ״ד ע׳ ריב נמצא כאן הוספה.
Останнє у дії — перше в задумі ¶2–3
2והענין כי הנה ידוע שיש בכל עולם ד׳ בחי׳ דצח״מ [דומם צומח חי מדבר] והדומם הוא למטה במדרגה מצומח והצומח למטה מן החי כו׳
Пояснення полягає в тому, що, як відомо, у кожному світі є чотири рівні: неживе, рослинне, тваринне й мовляче (домем, цомеах, хай, медабер). Неживе нижче за рівнем від рослинного, а рослинне — нижче від тваринного тощо.
Відповідь починається з відомого поділу творіння на чотири царства: неживе (мінерали й земля), рослинне (рослини), тваринне й мовляче (людина). Кожне з них стоїть вище за попереднє.
והעילוי שבכולם הוא בחי׳ המדבר ולכאורה תמוה דא״כ מפני מה הארץ דוקא תוציא צמחה1 שהצומח יהי׳ [יהיה] גדל ונולד ונמשך מעפר הארץ הלא הצומח הוא למעלה מהדומם שהוא העפר.
Найвищий із них — рівень мовлячого. На перший погляд це викликає подив: якщо так, то чому саме земля «вирощує свою рослинність», так що рослинне росте, народжується й постає з пороху землі? Хіба рослинне не вище за неживе, яким є порох?
Людина, яка говорить, — найвища з усіх. Це породжує запитання: якщо рослини стоять вище за землю, чому ж вони ростуть із землі, нижчого рівня, так що «земля вирощує свою рослинність»?
אך הענין דלא ראי זה כראי זה שאע״פ [שאף על פי] שהדומם למטה במדרגה מן הצומח עכ״ז [עם כל זה] יש בו מעלה יתירה מצד שרשו שלמעלה מבחי׳ צומח וחי כו׳.
Однак пояснення таке: якість одного не така, як якість іншого. Хоча неживе нижче за рівнем від рослинного, воно все ж має додаткову перевагу завдяки своєму кореню, який вищий за рівень рослинного й тваринного тощо.
Відповідь полягає в тому, що кожен рівень має свою перевагу. Неживе нижче за своїм явним рівнем, однак його корінь вищий за корені рослинного й тваринного життя.
דהנה ידוע מחלוקת התנאים2 בגמ׳ [בגמרא] (חגיגה יב.)3 חד אמר שמים קדמו4 לארץ כמ״ש בראשית ברא5 כו׳ את השמים ואת הארץ6
Адже відома суперечка таннаїв у Гемарі (Хагіга 12a): один каже, що небеса передували землі, як написано: «На початку [Б‑г] створив» тощо, «небеса й землю».
Щоб пояснити цей корінь, маамар наводить суперечку, зафіксовану в Талмуді, у трактаті Хагіга, про те, що було створено першим — небеса чи землю. Одна думка спирається на перший вірш Тори, де небеса згадані перед землею.
וח״א [וחלק א׳] ארץ קדמה כמ״ש ביום עשות7 כו׳ ארץ ושמים ואלו ואלו דא״ח [דברי אלקים חיים] שבמחשבה ארץ קדמה לשמים וכשברא ברא השמים תחלה.8
А інший каже, що земля передувала, як написано: «Того дня, коли [Б‑г] створив» тощо, «землю й небеса». І ті, й ті — слова живого Б‑га: у думці земля передувала небесам, а коли Він творив, то спершу створив небеса.
Інша думка спирається на вірш, де спершу згадано землю. Використовуючи талмудичний вислів про дві думки, що обидві є істинними (Ерувін 13b), «і ті, й ті — слова живого Б‑га», маамар приймає їх обидві: у думці Б‑га першою була земля, тоді як у самому акті творення першими були небеса.
У цьому абзаці порушено питання: як низька земля дає початок вищому рослинному життю? Розв’язання починається з суперечки про те, що з’явилося раніше — небеса чи земля: у думці — земля, а на ділі — небеса.
У примітці Kehot зазначено, що в записі, надрукованому в Сефер га-Маамарім 5565, вірш «На початку» не цитується. Інша примітка зауважує, що в Torah Chaim думку про те, що небеса були створені першими, викладено дещо інакше.
Марей мекомот
- 1
- 2מחלוקת התנאים · ראה בלקו״ש ח״ו ע׳ 78 ובהערה 60.
- 3בגמרא (חגיגה יב) · ע״א. ראה לקו״ת צו יג, ד. ראה כז, ב. שמע״צ עט, ד. סה״מ תקס״ח ח״ב ע׳ שכג. אוה״ת בראשית כרך ג תפז, א. סה״מ תרכ״ז (הוצאת תש״ס) ע׳ כג.
- 4חד אמר שמים קדמו · ראה גם לקמן פט, א. סה״מ תרכ״ט ע׳ כג וע׳ שצח. ובלקו״ש ח״ו ע׳ 76 ואילך.
- 5בראשית ברא · Genesis 1:1
- 6
- 7ביום עשות · Genesis 2:4
- 8וכשברא ברא השמים תחילה · בד״ה כי המצוה הזאת תרס״ו. ובתו״ח כאן באו״א קצת. — וראה בלקו״ש שם.
Пояснення полягає в тому, що «останнє у здійсненні — перше в задумі». Тобто, оскільки земля остання у здійсненні, її корінь у думці — на рівні (бхіна) початку думки,
«Останнє у здійсненні — перше в задумі» — це рядок із суботнього гімну «Леха Доді»: те, що завершується останнім, було задумане першим. Земля, останній етап творіння у здійсненні, тому має свій корінь у самому початку думки Б‑га.
אבל השמים שהם תחלת המעשה הם אחרוני׳ במחשבה כי זהו הכלל שהסוף מעשה עולה תחלה במחשבה3 ולכך הצומח למעלה מהדומם
тоді як небеса, які є першими у здійсненні, останні в думці. Адже це правило: те, що останнє у здійсненні, постає першим у думці. Тому рослинне вище за неживе,
Небеса, які першими з’явилися у здійсненні, останні в думці. У порядку здійснення вище приходить першим, і тому рослинне стоїть вище за неживе.
וכן החי למעלה מהצומח כו׳ שזהו כפי סדר ההשתלשלות דדצח״מ [דדומם צומח חי מדבר] בעולמות שבחי׳ הדומם ועפר הארץ הוא בחי׳ סוף מעשה וצומח וחי למעלה ממנו במדרגה
і так само тваринне вище за рослинне тощо, адже це відповідає порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) — неживого, рослинного, тваринного й мовлячого — у світах. У ньому бхіна неживого й земний порох є бхіною «останнього у здійсненні», а рослинне й тваринне стоять вище за нього за своїм рівнем.
Тваринне також стоїть вище за рослинне. У порядку, в якому чотири царства послідовно розгортаються у світах, неживий земний порох є останнім етапом.
והוא ענין שמים קדמו לארץ. ומ״מ מצד שרשן במחשבה הקדומה הרי ארץ דוקא קדמה לכולם במחשבה.
У цьому й полягає зміст слів «небеса передували землі». Проте з огляду на їхній корінь у Первісній Думці саме земля передувала всім їм у думці.
Порядок послідовного розгортання світів — це те, що означають слова «небеса передували землі». Однак у Первісній Думці земля передувала всім іншим рівням.
לכן דוקא בה יש הכח והיכולת להוציא צמחה4 מצד שרשה הנעלה ולכן הצומח והחי והמדבר כולם מקבלים ממנה כו׳:
Тому саме в ній є сила й здатність «породжувати рослинність» завдяки її піднесеному кореню; і тому рослинне, тваринне й мовляче — усі отримують від неї тощо.
Завдяки своєму піднесеному кореню лише земля має силу вирощувати рослини, а рослини, тварини й люди отримують від неї своє живлення. Це дає відповідь на питання, порушене в параграфі 2.
У параграфі пояснюється принцип «останнє у здійсненні — перше в задумі»: земля, остання в порядку творіння, була першою в думці Б‑га, і цей прихований корінь надає їй сили давати ріст, що підтримує все життя вищих рівнів.
У примітці Kehot цитують Лікутей Сіхот: оскільки земля постала першою в думці, вона має особливу здатність і силу вирощувати щось із нічого, якої небеса не мають. Інша примітка посилається на Сефер га-Маамарім 5644, де пояснюється, що останнє у здійсненні постає першим у думці, бо головний задум здійснюється лише наприкінці, як це видно з кожного фізичного акту дарування.
Марей мекомот
- 1סוף מעשה במחשבה תחלה · פיוט לכה דודי.
- 2הארץ . . בבחי׳ תחלת המחשבה · בלקו״ש ח״ו שם הערה 50 ”דמצד זה שהארץ עלתה במחשבה תחלה, יש בה (עילוי וחשיבות —) הכח להצמיח מאין ליש (שאינו בשמים)”.
- 3עולה תחלה במחשבה · ובסה״מ תרמ״ד ע׳ ריב: היינו לפי שעיקר המכוון נגמר בסוף, וכמו שאנו רואים למטה בגשמי׳ בכל השפעה שעיקר המכוון נשלם בסוף, ע״ש בארוכה.
- 4לכן דוקא בה יש הכח והיכולת להוציא צמחה · ראה אגה״ק סי׳ כ (קלב, א). אוה״ת ויקרא כרך ב ע׳ תמד.
Мішкан і теперішній порядок ¶4–6
4והנה במשכן לא היה נמצא עדיין תכלית השלימות שהיה רק דירת עראי12 של הקב״ה. כמ״ש ואהיה מתהלך באהל3 ובמשכן כו׳.
Отже, у Мішкані ще не було досягнуто найвищої досконалості, адже він був лише тимчасовою оселею Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху), як сказано: «І Я переходив з місця на місце в наметі та в Мішкані» тощо.
Мішкан ще не досяг найвищої досконалості: він був лише тимчасовою оселею Б‑га, яку переносили з місця на місце пустелею. Слова Б‑га, сказані цареві Давиду через пророка Насана: «І Я переходив з місця на місце в наметі та в Мішкані», описують цю тимчасову оселю.
לכך נעשה כפי אופן סדר השתלשלות העולמות איך שנבראו כסדרן שבזה שמים קדמו לארץ.
Тому його було споруджено за зразком порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), так, як вони були створені у своїй послідовності, де небеса передували землі.
Оскільки Мішкан був тимчасовим, його спорудили відповідно до теперішнього порядку світів, у якому небеса передують землі.
Оскільки Мішкан був лише тимчасовою оселею Б‑га, його спорудили відповідно до теперішнього порядку творіння, у якому вище передує нижчому.
Марей мекомот
- 1דירת עראי · Shir HaShirim Rabbah 1:16
- 2דירת עראי · Zohar, Pekudei 40:380–390
- 3ואהיה מתהלך באהל · II Samuel 7:6
5ולכן כותלי המשכן היו מקרשים שהן בחי׳ צומח. ורק קרקע המשכן הי׳ [היה] מעפר. שזהו כמו שהוא בהשתלשלות שהצומח למעלה מן הדומם
Тому стіни Мішкану (Скинії) були з дощок, що належать до рослинного рівня, і лише підлога Мішкану була земляною. Адже так само в ланцюзі послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), де рослинне стоїть вище за неживе.
Стіни Мішкану були з дерев’яних дощок, що належать до рослинного царства, і лише підлога була земляною. Це відповідає теперішньому порядку, в якому рослинне стоїть вище за неживе.
ולכן נעשו הקרשים מארזים שהארז גדל בגובה מאד שזהו בחי׳ העליונה שבצומח כו׳ למעלה מעלה מבחי׳ הדומם שאין בו תוספת וגידול כלל.
Тому дошки були зроблені з кедрів, адже кедр виростає дуже високим, що є найвищим рівнем у рослинному царстві тощо, незрівнянно вищим за рівень неживого, в якому взагалі немає ні приросту, ні росту.
Дошки були з кедра, який виростає надзвичайно високим і тому уособлює найвищу форму рослинного царства. Неживе, навпаки, зовсім не приростає й не росте.
Дерев’яні стіни Мішкану, що здіймалися над земляною підлогою, відображали теперішній порядок, у якому те, що росте, стоїть вище за неживе.
6והמכסה על המשכן היה מיריעות ומעורות אילים ותחשים כו׳ שהוא בחינת החי שלמעלה במדרגה גם מבחי׳ הצומח.
Покриття над Мішканом було з полотнищ і шкур баранів та тахашів тощо; це відповідає рівню тваринного, який стоїть вище навіть за рівень рослинного.
Покриття Мішкану складалося з полотнищ і шкур тварин, тобто належало до тваринного світу, який стоїть ще вище за рослинний.
לפיכך היריעות שהם בחי׳ המקיפים שהיו פרושי׳ [פרושים] על כותלי המשכן היו מבחי׳ חי שהוא למעל׳ [למעלה / למעלת] מבחי׳ צומח שממנו נעשו כותלי המשכן.
Тому завіси, які відповідають рівню макіфім (охоплення) і були розпростерті над стінами Мішкану, були з тваринного — рівня, що стоїть вище за рослинний, з якого зроблено стіни Мішкану.
Завіси, розпростерті над стінами, називаються макіфім — «охопленням»; так у хасидизмі називають те, що оточує й перевершує. Цілком відповідно, їх виготовили з матеріалів тваринного світу — рівня, що стоїть вище за рослинний, представлений дошками, які вони покривали.
נמצא שכ״ז [שכל זה] נעש׳ כפי סדר מעלת ומדרגת ההשתלשלות בהשתלשלותן ובריאותן מלמעלמ״ט [מלמעלה למטה] שהוא בחי׳ שמים קדמו כו׳.
Отже, усе це було влаштовано відповідно до порядку рангів і рівнів ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), у міру їхнього сходження та творення згори вниз, — відповідно до рівня вислову «небеса передували» тощо.
Отже, Мішкан був упорядкований так само, як і самі світи, згори вниз: тваринне над рослинним, а рослинне над неживим — у порядку «небеса передували».
אבל במקדש היה נמצא בו תכלית השלימות כי היה דירת קבע1 של הקב״ה כמ״ש זאת מנוחתי עדי עד2 שהי׳ [שהיה] מעין עוה״ב [עולם הבא] מה שיהי׳ [שיהיה] באלף השביעי כשיהי׳ [כשיהיה] מנוחה לחיי העולמים3 שאז תתעלה הארץ עליונה שהיא בחי׳ מל׳ דאצי׳ להיות למעלה מכולם.
Але в Мікдаш була присутня найвища досконалість, адже він був постійною оселею Святого, благословенного Він (Кудша бріх ху), як сказано: «Це місце Мого спочинку навіки». Він був передчуттям Світу прийдешнього — того, що буде у сьомому тисячолітті, коли настане «спочинок для життя вічного», адже тоді вища земля, що відповідає рівню царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут), піднесеться над усіма ними.
Бейт га-Мікдаш, на відміну від Мішкану, був постійною оселею Б‑га й досягав найвищої досконалості; сказаний про Сіон вірш «Це місце Мого спочинку навіки» засвідчує його постійність. Він був передчуттям сьомого тисячоліття — доби цілковитого спочинку, коли «вища земля», Малхут Ацилуту, остання з Б‑жественних властивостей, буде піднесена над усіма іншими.
Шари Мішкану — земля, дерево й шкури — відповідали теперішньому порядку світів, тоді як Бейт га-Мікдаш, постійна оселя Б‑га, був прообразом майбутнього, коли Малхут, «земля», піднесеться над усіма.
У примітці видавництва Кегот наведено цитату з Лікутей Сіхот: Мішкан був тимчасовою оселею, а Бейт га-Мікдаш — постійною, бо розкриття, яке сходить лише згори, не проникає у внутрішній вимір такою самою мірою; а пробудження згори, за яким одразу не йде служіння знизу, не триває. Інша примітка посилається на Гемшех Маїм Рабім 5636, де порушено питання: як будівлю з каміння й вапна можна назвати «спочинком» і спадщиною для живого Б‑га.
Марей мекомот
- 1במקדש — כי הי׳ דירת קבע · באוה״ת פ׳ ויגש כרך ב שנ, א. באוה״ת נ״ך כרך א ע׳ לה פי׳ קבע ע״ד אהל בל יצען הנזכר בלקו״ת סד״ה שובה ישראל עד דרוש השני. ע״ש בארוכה. ראה גם אוה״ת בלק ע׳ א׳לז. ובלקו״ש לפ׳ שמות ח״ו ע׳ 21 הערה 66 כ׳: ”וזהו גם הטעם מה שהמשכן הי׳ דירת עראי של הקב״ה וביהמ״ק דירת קבע, כי כשהגילוי נמשך רק מלמעלה, אינו חודר בפנימיות כ״כ (ולהעיר מלקו״ת ויקרא (ב, ג-ד), שאתערותא דלעילא מצד עצמה — כשאין אחרי׳ מיד עבודה מלמטלמ״ע — אין לה קיום)”. ראה ד״ה ודוד עבדי תשל״ב הנ״ל.
- 2זאת מנוחתי עדי עד · Psalms 132:14
- 3מנוחה לחיי העולמים · Mishnah Tamid 7:4
Бейт га-Мікдаш і майбутній порядок ¶7–8
7וכמ״ש אשת חיל עט״ב [עטרת בעלה]1 שתהי׳ [שתהיה] עטרת לע״ל [לעתיד לבוא] לז״א דאצילות. והיינו מצד שרשה שעלתה במחשבה הקדומה תחלה ארץ קדמה לשמים.
І як сказано: «Доброчесна жінка — вінець своєму чоловікові»: у Майбутньому вона стане вінцем для емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) світу еманації (Ацилут). Це завдяки її кореню, який першим постав у Первісній Думці: «земля передувала небесам».
Мовою Кабали «доброчесна жінка» — це царювання (Малхут), атрибут, що приймає, а її «чоловік» — Зеїр Анпін, емоційні атрибути, які тепер дають їй; у Майбутньому вона стане вінцем над ним. Ця зміна місць зумовлена її коренем, який передував усьому в Первісній Думці.
לכן אף בבהמ״ק [בבית המקדש] שהי׳ [שהיה] מעין עוה״ב [עולם הבא] נעשה עיקר הבית מאבנים ועפר שהם בחי׳ דומם שאף הגג והמעזיבה שהיא בחי׳ המקיף נעשה מאבנים ועפר ולא מארזים
Тому навіть у Бейт га-Мікдаш, який був передсмаком Майбутнього світу, основну частину Храму спорудили з каміння та землі, що належать до рівня неживого, — тож навіть дах і маазива (шар покрівельної обмазки), що належать до рівня макіфа (того, що охоплює), були зроблені з каміння та землі, а не з кедра.
Оскільки Бейт га-Мікдаш провіщав майбутнє, його спорудили переважно з каміння та землі — неживого. Навіть його дах і шар обмазки зверху, які охоплюють будівлю згори, мов макіф, були з каміння та землі, а не з кедра.
שהוא כפי מה שיהיה לע״ל [לעתיד לבוא] שבחי׳ ארץ קדמה א״ח [אשת חיל] עט״ב [עטרת בעלה] מצד שרשה כו׳
Це відповідає тому, що буде в Майбутньому, коли рівень «земля передувала» [стане] «доброчесною жінкою — вінцем своєму чоловікові» завдяки її кореню тощо.
Це відображало майбутній порядок, у якому «земля», що має корінь у первісній думці, стане вінцем.
רק שכלונסאות של ארז שהיה בהתקרה הם היו בחי׳ תמכין לבד לעיקר התקרה הנעשה מבחי׳ דומם וכענין תמכין דאורייתא. (ועמ״ש במ״א ע״פ מחר חדש2 במ״ש יהונתן לדוד ואנכי אהיה לך למשנה כו׳):3
Лише кедрові балки, що були в перекритті, слугували рівнем підпор (тамхін) для основного перекриття, зробленого з неживого, — подібно до поняття «підпор Тори» (тамхін де-Орайта). (Див. також те, що написано в іншому місці, щодо вірша «Завтра — молодик», про слова Єгонасана Давиду: «і я буду для тебе другим» тощо.)
Нечисленні кедрові балки в перекритті лише підтримували кам’яний дах, подібно до «підпор Тори» — так називають те, що підтримує Тору, але саме не є Торою. У дужках ідеться про інший маамар, присвячений словам Єгонасана Давиду: «і я буду для тебе другим»; спадкоємець царя Шаула погоджується бути другим після Давида з коліна Єгуди.
Бейт га-Мікдаш, передсмак майбутнього, був споруджений із каміння та землі, бо в Майбутньому Малхут, «земля», стане вінцем; кедрові балки слугували лише підпорами.
Перехресне посилання на Єгонасана й Давида знову з’являється в параграфі 13 — серед маамарів про майбутнє єднання Йосефа та Єгуди.
Марей мекомот
- 1אשת חיל עט״ב · Proverbs 12:4
- 2מחר חדש · I Samuel 20:18
- 3
8והנה נראה בעליל ג״כ בחי׳ זו שיש בהארץ מעלה יתירה והוא בחי׳ הבטול שיש בה שהיא מדרס תחת כפות רגלי הכל1 משא״כ הצומח שגדלים בגובה והתנשאות כו׳.
Тепер ця властивість також виразно помітна: земля має додаткову перевагу, а саме — самоусунення (бітуль), притаманне їй, адже її топчуть підошвами ніг усі; на відміну від рослин, які ростуть угору й підносяться тощо.
Перевагу землі можна побачити наочно: вона лежить під ногами кожного — образ цілковитого самоусунення. Рослини ж, навпаки, ростуть угору й підносяться.
ובטול זה נמשך מצד שרשה הנעלה במחשבה שהמחשבה היא בחי׳ חשב מ״ה [מה] שהוא תכלית הבטול כמ״ש מרע״ה [משה רבינו עליו השלום] ונחנו מ״ה [מה].2
І це самоусунення походить від її високого кореня в думці, адже думка (махшава) — це рівень «хашав ма», що означає найвищий ступінь самоусунення, як сказав Моше Рабейну, мир йому: «І що ми таке?»
Самоусунення землі походить від її кореня в думці. Слово «махшава» («думка») можна прочитати як «хашав ма» — «подумав: що?», де «ма» означає цілковите самоусунення; це те саме «ма», яким Моше й Аарон говорили про себе: «І що ми таке?»
ומשם נמשך ומתלבש בחי׳ הבטול בארץ ומצד זה תתעלה לע״ל [לעתיד לבוא] להיות עט״ב [עטרת בעלה] לכן היה בהמ״ק [בית המקדש] מאבנים דוקא
І звідти ця властивість самоусунення сходить униз і вбирається в землю, і завдяки цьому в прийдешньому вона піднесеться, ставши «вінцем її чоловіка». Тому Бейт га-Мікдаш (Святилище) був збудований саме з каменю.
Самоусунення думки сходить униз і вбирається в землю; завдяки цьому в майбутньому земля піднесеться й стане вінцем. Ось чому Бейт га-Мікдаш мав бути збудований із каменю.
(וכמ״ש ג״כ במ״א ע״פ מזמור שיר חנוכת הבית34 דלכך אמרו בגמרא על כורש שהחמיץ במה שחזר וצוה לערב בחי׳ צומח בבהמ״ק [בבית המקדש] נדבכין די אבן גלל5 תלתא ונדבך די אע חדת כו׳ כי צ״ל כולו באבנים דוקא מטעם הנ״ל.7
(Також написано в іншому місці щодо вірша «Псалом, пісня на посвячення Дому»: ось чому в Гемарі сказано про Кореша (Кіра), що він зіпсувався, коли знову наказав домішати до Бейт га-Мікдаш рослинний рівень: «три ряди великих каменів і один ряд нового дерева» тощо. Адже він мав бути повністю збудований саме з каменю — з тієї причини, яку зазначено вище.)
У дужках наведено посилання на маамар про псалом на посвячення Дому. У Гемарі сказано, що Кореш (Кір), який дозволив збудувати Другий Храм, згодом «зіпсувався». Маамар пояснює його провину: він наказав покласти ряд дерева між рядами каменю, змішавши рослинний рівень у будівлі, яка мала бути повністю кам’яною.
ובתפלה הוא בחי׳ השתחואות שבשמ״ע [שבשמונה עשרה] קול דממה דקה.6 בחי׳ דומם ואותיות התפלה הם בחינת דומם)
А в молитві це рівень поклонів під час Шмоне-Есре — молитви, яку промовляють «голосом тихої безмовності» (коль демама дака), — рівень неживого (домем); і літери молитви також належать до рівня неживого.)
Те саме стосується молитви: поклони під час Шмоне-Есре — молитви, яку промовляють «голосом тихої безмовності», — належать до неживого рівня самоусунення; так само й літери молитви. Єврейське слово «демама» — «тиша» — має спільний корінь зі словом «домем», тобто «неживе».
משא״כ בהמשכן שנעשה כפי סדר ההשתלשלות דעכשיו שבחי׳ צומח למעלה מהדומם שמים קדמו כו׳ לכן היו הכותלי׳ [הכותלים] מעצי שטים והעפר היה בקרקע המשכן וכנ״ל:
Інакше було з Мішканом (Переносним Святилищем), який спорудили відповідно до нинішнього порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут): у ньому рослинний рівень вищий за неживий, «небеса були створені раніше» тощо. Тому стіни були з акацієвого дерева, а підлога Мішкана була земляною, як зазначено вище.
Мішкан, на відміну від цього, відповідав нинішньому порядку, в якому рослинний рівень стоїть вище за неживий; тому його стіни були дерев’яними, а лише підлога була земляною.
Низьке становище землі під ногами кожного виявляє її корінь у самоусуненні Б‑жественної думки. Ось чому Бейт га-Мікдаш, як і поклони під час молитви, пов’язаний із неживим рівнем, тоді як Мішкан відповідав нинішньому порядку.
У примітці видавництва Kehot зазначено, що маамар про «Псалом, пісню на посвячення Дому» — ймовірно, маамар із такою назвою 5565 року, виголошений перед цим маамаром у п’ятницю ввечері, у Шабат тижня читання Ваїгаш, «про посвячення Дому»; маамар «Балки наших осель» позначений як виголошений з нагоди того самого посвячення, у тиждень читання Ваїхі. Інша примітка вказує на образ пилу в Мідраші як того, що його топчуть; коментар Матнот Кегуна пояснює: кожен топче його.
Марей мекомот
- 1שהיא מדרס תחת כפות רגלי הכל · Bereshit Rabbah 41:9
- 2ונחנו מ״ה · Exodus 16:7
- 3ע״פ מזמור שיר חנוכת הבית · כנראה הכוונה לד״ה זה משנת תקס״ה שנאמר קודם מאמר זה ורשום עליו ליל ש״ק פ׳ ויגש על חנוכת הבית — ונדפס שם ע׳ קלב ואילך. ועל ד״ה קורות בתינו רשום: ”על חנוכת הבית הנ״ל פ׳ ויחי”. וראה לקו״ת ברכה צט, ד. סידור עם דא״ח כא רע״ג.
- 4מזמור שיר חנוכת הבית · Psalms 30:1
- 5נדבכין די אבן גלל · Ezra 6:4
- 6קול דממה דקה · I Kings 19:12
- 7אמרו בגמ׳ על כורש · Rosh Hashanah 4a:4
Йосеф і Єгуда ¶9–12
9והנה זהו ג״כ ענין יוסף ויהודה. שהוא ג״כ בחי׳ ומדרגת שמים וארץ ובחי׳ צומח ודומם כו׳.
А це також стосується Йосефа та Єгуди: вони теж відповідають аспекту (бхіна) й ступеню небес і землі, а також аспекту рослинного та неживого тощо.
Той самий контраст між небесами й землею, між тим, що росте, і неживим, описує також Йосефа та Єгуду.
כי יוסף לשון תוספת ורבוי1 שמתוסף והולך בהגדלה והגבהה למעלה והוא ענין בחי׳ צומח ובפרט בחי׳ הארז שגדל והולך למעלה מעלה ברום המעלות.
Адже ім’я Йосеф пов’язане зі значенням додавання (тосефес) і примноження — з тим, що постійно додається, зростає і підноситься все вище. Це бхіна рослинного, а особливо — кедра, який невпинно росте все вище й вище, сягаючи найвищих вершин.
Ім’я Йосеф означає «додавання»: він постійно примножується й підноситься, як рослинне, а надто як кедр, що безперервно росте вгору.
וכמ״ש צדיק כתמר יפרח כארז בלבנון ישגה2 (והיינו בחי׳ ז״א דאצי׳ שנק׳ צומח לגבי המל׳ שנק׳ דומם כמ״ש במ״א באריכות3 שהמדות יש בהם צמיחה וגידול אבל האותיות הן בחי׳ דומם כו׳ ובמדות יש בחי׳ קטנות וגדלות.
Як сказано: «Цадик (праведник) розквітне, мов пальма; мов кедр на Ливані, він виросте високим». (Тобто це бхіна емоційних атрибутів (Зеїр Анпін) світу еманації (Ацилут), яку називають «рослинною» стосовно царювання (Малхут); Малхут називають «неживою», як докладно пояснюється в іншому місці: емоційні атрибути (мідот) мають здатність проростати й зростати, а літери належать до неживої бхіни тощо. В емоційних атрибутах є рівні малості (катнус) і величі (гадлус).
У вірші цадик порівнюється з пальмою та кедром; Йосеф відомий як «цадик». У дужках пояснюється, що Зеїр Анпін — Б‑жественні емоції — є «рослинним», бо емоції розвиваються й зростають, тоді як Малхут, що виявляється в літерах і мовленні, є «неживим». Емоції також мають незрілу й зрілу стадії — «малість» і «велич».
וזהו בחי׳ עץ ארז ואזוב4 שהאזוב הוא בחי׳ הקטנות5 והארז בחי׳ הגדלות כו׳. וז״ש [וזהו שכתוב] כארז בלבנון ישגה כו׳ ויוסף בפרט הוא בחי׳ יסוד שעולה עד הדעת ודעת עולה עד הכתר כו׳. וכשמבריח מעלה מעלה נק׳ ארז בלבנון כו׳)
І це бхіна кедрового дерева та ісопу: ісоп є бхіною малості, а кедр — бхіною величі тощо. Саме це [значення] слів: «мов кедр на Ливані, він виросте високим» тощо. А Йосеф зокрема є бхіною основи (Йесод), яка підноситься до знання (Даат), а знання підноситься до вінця (Кетер) тощо. А коли вона простягається все вище й вище, її називають «кедром на Ливані» тощо.)
Ісоп, низькоросла рослина, символізує незрілу стадію емоцій, а кедр — зрілу. Йосеф відповідає Йесоду, атрибуту, який об’єднує й передає; він підноситься до Даат, а через Даат — до Кетер. Коли він сягає такої висоти, його називають «кедром на Ливані».
ויהודה הוא בחי׳ ארץ מל׳ דאצילות שהיא בחי׳ הדומם דאצי׳. ולכן יהודה ל׳ [לשון] הודאה ובטול שהדומם יש בו בחי׳ הבטול ביותר כנ״ל:
А Єгуда — це бхіна «землі», царювання (Малхут) світу Ацилут, нежива бхіна світу Ацилут. Тому ім’я Єгуда пов’язане зі значенням визнання (ходаа) і самоусунення (бітуль), адже неживе має цю властивість самоусунення найвиразніше, як зазначалося вище:
Єгуда — це Малхут світу Ацилут, «земля», неживе цього світу. Його ім’я пов’язане зі словом ходаа — визнанням і поступливістю (коли він народився, Лея сказала: «Цього разу я подякую Імені Б‑га (Гавая)», Берешит 29:35); саме таке самоусунення найбільшою мірою властиве неживому.
Йосеф і Єгуда уособлюють два рівні: Йосеф, «додавання», — це кедр, що росте, Зеїр Анпін і Йесод; Єгуда, «визнання», — це земля, що перебуває в самоусуненні, Малхут.
У примітці Kehot зазначено, що в рукописному зошиті Цемах-Цедека («Бух» Ваєшев) не наведено вірша «Цадик розквітне, мов пальма». Інші примітки відсилають до Лікутей Тора, Хукат, де докладніше розглядаються емоції як «рослинне», літери як «неживе», а ісоп — як рівень малості.
Марей мекомот
- 1יוסף לשון תוספת ורבוי · עי׳ לעיל לא, א.
- 2צדיק כתמר יפרח כארז בלבנון ישגה · Psalms 92:13
- 3לגבי המל׳ שנק׳ דומם כמ״ש במ״א באריכות · ראה לקו״ת פ׳ חקת נז, ד ואילך.
- 4עץ ארז ואזוב · Numbers 19:6
- 5שהאזוב הוא בחי׳ הקטנות · מאו״א א, נד. לקו״ת חקת ס, ד.
10והנה בסדר ההשתלשלות עתה יוסף הוא למעלה מיהודה שהרי המל׳ מקבלת שפעה וחיותה מן הז״א
Тепер, у нинішньому порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), Йосеф стоїть вище за Йегуду, адже царювання (Малхут) отримує свій потік і життєву силу (хают) від емоційних атрибутів (Зеїр Анпін).
У нинішньому порядку Йосеф стоїть вище за Йегуду, оскільки Малхут отримує весь свій потік і життєву силу від Зеїр Анпіна.
ולכן יוסף היה המלך במצרים שהוא בחי׳ צומח בחי׳ גידול והתנשאות והוא היה המשביר והמשפיע לכולם.
І тому Йосеф був царем у Єгипті, адже він є рослинним рівнем (бхіна), рівнем росту й піднесення; він був постачальником зерна і тим, хто наділяв усіх.
Йосеф правив у Єгипті, бо він є рівнем, що зростає й підноситься, і постачав зерно та засоби до існування всім, зокрема й своїм братам.
У нинішньому порядку той, хто дає, стоїть вище за того, хто отримує, тож Йосеф, який є Зеїр Анпіном, правив і підтримував усіх.
11ויהודה הוא המקבל. וז״ש [וזהו שכתוב] ויגש אליו יהודה ויאמר בי אדני.1 פי׳ שבו יומשך השפע מיוסף הצדיק2 וכמבואר בזוהר דויגש3 היינו תקרובתא עלמא בעלמא.4
І Єгуда є тим, хто отримує. І це [значення] слів: «І підійшов до нього Єгуда та сказав: “У мені (бі), мій пане”». Це означає, що в ньому буде зведено донизу потік від Йосефа-цадика [праведника]. І, як пояснюється в Зогарі, «вайіґаш» («підійшов») означає «зближення світу зі світом».
Єгуда, як царювання (Малхут), є тим, хто отримує. Слова «бі адоні», які зазвичай розуміють як «прошу, мій пане», тут прочитуються буквально: «у мені, мій пане» — у Єгуді буде зведено донизу потік від Йосефа. Зогар пояснює, що «підійшов» означає зближення одного світу з іншим.
דהיינו עלמא תתאה בחי׳ מל׳ מתייחדת ונגשת לגבי עלמא עלאה בחי׳ ז״א לקבל השפע כו׳.
Тобто нижній світ, рівень Малхут, єднається з верхнім світом і наближається до нього — до рівня емоційних атрибутів (Зеїр Анпін), — щоб отримати потік тощо.
«Нижній світ», Малхут, єднається з «верхнім світом», Зеїр Анпін, і наближається до нього, щоб отримати його потік.
וזהו ע״ד שהיה במשכן הצומח למעלה מהדומם כנ״ל. אבל לע״ל [לעתיד לבוא] יתעלה יהודה להיות למעלה מבחי׳ יוסף כמ״ש א״ח [אשת חיל] עט״ב [עטרת בעלה] מצד שרשו שעלה במחשבה תחלה כנ״ל.
І це подібне до того, що було в Мішкані [Святилищі]: рослинне було вище за неживе, як зазначалося вище. Але в Майбутньому Єгуда піднесеться над рівнем Йосефа, як сказано: «Жінка доброчесна — вінець свого чоловіка», завдяки своєму кореню, який спершу постав у думці, як зазначалося вище.
Порядок у Мішкані, де той, хто дає, стоїть вище за того, хто отримує, — це нинішній порядок. У Майбутньому він зміниться, і Єгуда піднесеться над Йосефом: «жінка доброчесна» стане вінцем свого чоловіка, адже корінь Єгуди спершу постав у думці.
כי הנה מחשבה הוא חשב מ״ה [שם מ״ה] דהיינו תכלית הבטול שהוא בחי׳ חכ׳ [חכמה] דאצי׳ כח מ״ה [מה].5
Адже думка (махшава) — це «хашав ма», тобто найвище самоусунення (бітуль), рівень мудрості (Хохма) світу еманації (Ацилут), коах ма («сила “що?”»).
Думка — це «хашав ма», повне самоусунення, що становить Хохму світу Ацилут. Слово «Хохма» прочитується як «коах ма» — «сила “що?”»: мудрість починається з того, що розум вважає себе нічим.
Наближення Єгуди до Йосефа — це наближення Малхут до Зеїр Анпін, щоб отримати потік; такий порядок діє нині. У майбутньому той, хто отримує, піднесеться над тим, хто дає, оскільки його корінь — у самоусуненні Хохми.
У примітці видавництва Кегот цитують маамар Ребе «Ве-Давід Авді» 5732 року, де ставиться питання, чому сказано, що потік буде зведено донизу «в ньому»: адже саме Єгуда звертався з проханням до Йосефа, тож, здавалося б, він мав просити Йосефа звести потік донизу для нього.
Марей мекомот
- 1ויגש אליו יהודה ויאמר בי אדני · Genesis 44:18
- 2ויאמר בי אדוני פי׳ שבו יומשך השפע מיוסף הצדיק · בד״ה ודוד עבדי תשל״ב מדייק בתי׳ שבו דלכאורה כיון שיהודה ביקש זה מיוסף הרי היה צריך לבקשו שהוא (יוסף) ימשיך השפע אליו, ע״ש באריכות. וראה שם הערה 29 והערה 33.
- 3וכמבואר בזהר דויגש · רו, א.
- 4ויגש היינו תקרובתא עלמא בעלמא · Zohar, Vayigash 2:15–3:26
- 5
12והנה אבא יסד ברתא1 כי ח״ע [חכמה עילאה] נק׳ ירא׳ עלאה. וח״ת [וחכמה תתאה] שהיא המל׳ היא יראה תתא׳ [תתאה] וזהו אבא יסד ברתא שמבחי׳ יראה עלא׳ [עלאה] דחכ׳ [דחכמה] נמשכ׳ [נמשכת] המל׳ יראה תתאה.
Тепер: «Абба (Батько) заснував Дочку». Адже вища мудрість (Хохма) називається «вищим трепетом» (йіра ілаа), а нижча Хохма, яка є царюванням (Малхут), — це «нижчий трепет» (йіра татаа). І це означає: «Абба заснував Дочку» — з рівня вищого трепету Хохми походить Малхут, нижчий трепет.
«Абба заснував Дочку» — вислів із Зоару: Абба, Батько, — це Хохма, а Дочка — це Малхут. Оскільки Хохма називається «вищим трепетом», а Малхут — «нижчим трепетом», цей вислів означає, що Малхут походить від Хохми й заснована на ній.
ולע״ל [ולעתיד לבוא] תתעלה בחי׳ יראה תתאה ביראה עלאה מקורה ע״כ תהי׳ [תהיה] אז עט״ב [עטרת בעלה] כי הבטול הוא למעלה במדרגה מאהוי״ר [מאהבה ויראה] דמדות הנמשכי׳ [הנמשכים / הנמשכין] מבחי׳ חו״ג [חסד וגבורה] דז״א.
А в майбутньому рівень нижчого трепету піднесеться до вищого трепету, свого джерела; тому тоді вона стане «вінцем свого чоловіка». Адже самоусунення (бітуль) за ступенем вище за любов і трепет (агава ве-йіра) емоційних атрибутів, що походять із рівнів милості (Хесед) і стриманості (Гвура) емоційних атрибутів (Зеїр Анпін).
У майбутньому Малхут піднесеться до свого джерела — вищого трепету — і тому стане вінцем. Самоусунення стоїть вище за любов і трепет — емоції, що походять від Хесед і Гвури, милості й стриманості Зеїр Анпіна.
ולכך גם עכשיו יש בהארץ בחי׳ הבטול יותר וכנ״ל. ובחי׳ בטול דיראה עלאה היא בחינת ומדרגת משרע״ה [משה רבינו עליו השלום] ונחנו מה2 כו׳
Тому й тепер у землі більше властивості самоусунення, як уже зазначалося. А рівень самоусунення вищого трепету — це рівень і ступінь Моше Рабейну, мир йому: «А ми — що?» тощо.
Земля, корінь якої — у Хохмі, має більше самоусунення навіть тепер. Самоусунення вищого трепету — це рівень Моше Рабейну, який сказав: «А ми — що?»
(וע׳ לקמן ע״פ יהודה אתה34 ומ״ש ע״פ מאמר הזהר פ׳ אמור5 ע״פ וגם אמנה אחותי בת אבי6 כו׳ מענין בחכמה יסד ארץ כונן שמים בתבונה.7 ועמש״ל [ועיין מה שכתוב לעיל] פ׳ בראשית ד״ה להבין הטעם שנשתנה יצירת):8
(Див. нижче коментар до вірша «Єгуда, ти…», а також написане щодо вислову Зоару в розділі Емор, до вірша «І справді, вона моя сестра, дочка мого батька» тощо, стосовно слів «З Хохмою Він заснував землю; небеса утвердив розумінням (твуною)». Див. також написане вище в розділі Берешит, у маамарі, що починається словами «Зрозуміти причину, з якої створення … відрізнялося».)
У дужках наведено три пов’язані маамари: один пізніше в Тора Ор, про «Єгуда, ти»; один про уривок із Зоару в розділі Емор, де йдеться про слова Аврагама щодо Сари — «вона моя сестра, дочка мого батька» — і про вірш «З Хохмою Він заснував землю»; і один у розділі Берешит про те, чому людське тіло було створене інакше, ніж тіла інших створінь.
Малхут заснована на Хохмі, «вищому трепеті»; у майбутньому вона піднесеться до свого джерела й увінчає Зеїр Анпін, адже самоусунення, яке вона отримує від Хохми, стоїть вище за емоції любові й трепету.
Вірш «З Хохмою Він заснував землю», наведений у дужках, говорить про те саме, що й вислів «Абба заснував Дочку»: «земля», Малхут, заснована Хохмою. У примітці Kehot зазначено, що маамар про Зоар у розділі Емор надруковано в Biurei HaZohar Мітелер Ребе.
Марей мекомот
- 1אבא יסד ברתא · Zohar III, 248a
- 2ונחנו מה · Exodus 16:7
- 3לקמן ע״פ יהודה אתה · מה, ב.
- 4יהודה אתה · Genesis 49:8
- 5ע״פ מאמר הזהר פ׳ אמור · ביאורי הזהר לאדה״א ע, ב.
- 6וגם אמנה אחותי בת אבי · Genesis 20:12
- 7בחכמה יסד ארץ כונן שמים בתבונה · Proverbs 3:19
- 8ועמש״ל . . להבין הטעם שנשתנה יצירת · לעיל ג, ד ואילך.
Два жезли, Єровам і розвідники ¶13–15
13וזהו מ״ש בהפטרה1 דפ׳ ויגש קח לך עץ אחד וכתוב עליו ליהודה כו׳ ולקח עץ אחד וכתוב עליו ליוסף עץ אפרים כו׳ וקרב אותם אחד אל אחד2 כו׳
І це [значення] написаного в Гафтарі до розділу Ваїгаш: «Візьми собі одну палицю (ец) і напиши на ній: “Для Єгуди”» тощо; «візьми одну палицю й напиши на ній: “Для Йосефа, палиця Ефраїма”» тощо; «і зблизь їх одну з одною» тощо.
У Гафтарі до розділу Ваїгаш, з книги Єхезкеля, описано дві палиці: на одній написано, що вона для Єгуди, а на другій — що вона для Йосефа, «палиця Ефраїма». Пророку велено зблизити їх.
«Ось Я беру палицю Йосефа» тощо, «і покладу їх на неї разом із палицею Єгуди» тощо, аж до слів: «І слуга Мій Давид буде царем над ними».
Б‑г проголошує, що візьме палицю Йосефа й поєднає її з палицею Єгуди; далі пророцтво говорить про царювання над возз’єднаним народом «слуги Мого Давида», царя з коліна Єгуди.
פי׳ כי עתה יוסף הוא למעלה מיהודה שהוא נמשל לארז אשר גדל בגובה ומתוסף והולך.
Пояснення: нині Йосеф вищий за Єгуду, адже його уподібнено до кедра, який росте увись і дедалі більшає.
Нині Йосеф вищий за Єгуду, подібно до кедра, який постійно росте увись.
כך יוסף אליו שייכים עשרת השבטים. כמ״ש שם ושבטי ישראל חביריו נמצא הוא מרובה בשבטים יותר מיהודה.
Так само й Йосеф: йому належать десять колін, як написано там: «а коліна Ізраїлю — його супутники». Отже, за кількістю колін їх у нього більше, ніж у Єгуди.
Велич Йосефа виявляється в чисельності: у вірші коліна Ізраїлю названо «його супутниками», отже, десять колін належать йому, і колін у нього більше, ніж у Єгуди.
שע״ש [שעל שם] זה נק׳ יוסף כי הוא הדעת עליון כו׳.
Саме тому він і зветься Йосефом, адже він — вище знання (Даат) тощо.
Ім’я Йосеф, що означає «додаток», відображає його примноження, адже він є вищим Даат.
אך לעתיד לבא כשיתחברו שניהם יוסף ויהודה ביחד בתכלית היחוד האמיתי דהיינו מ״ש ויגש אליו יהודה וכמ״ש (איוב מ״א)5 אחד באחד יגשו6 וזה יהיה לע״ל [לעתיד לבוא] אז יתעלה יהודה למעלה מיוסף כנ״ל ע״פ א״ח [אשת חיל] עט״ב [עטרת בעלה].
Однак у Майбутньому, коли обидва вони, Йосеф і Єгуда, з’єднаються в досконалій істинній єдності, тобто [у значенні] написаного: «І наблизився до нього Єгуда», а також написаного (Йов 41): «Один до одного вони наближаються», — і це станеться в Майбутньому, — тоді Єгуда піднесеться вище за Йосефа, як зазначено вище щодо слів: «Доброчесна жінка — вінець чоловікові».
У Майбутньому Йосеф і Єгуда, однак, з’єднаються в цілковитій і справжній єдності. Це об’єднання є внутрішнім змістом слів «І наблизився до нього Єгуда» та вірша з книги Йова «Один до одного вони наближаються»; завдяки йому Єгуда піднесеться вище за Йосефа, подібно до того, як «доброчесна жінка» стає вінцем свого чоловіка.
ולכן אז ועבדי דוד מלך על כל ישראל. וז״ש [וזהו שכתוב] ולא יכול יוסף להתאפק7 כו׳ בהתודע יוסף אל אחיו דהיינו שנתחברו יוסף ויהודה בתכלית החבור והיחוד למיהוי אחד באחד כו׳.
Тому тоді «слуга Мій Давид [буде] царем над усім Ізраїлем». І ось [значення] написаного: «І не міг Йосеф стримуватися» тощо, «коли Йосеф відкрився своїм братам»: Йосеф і Єгуда з’єдналися в досконалому зв’язку та єдності, щоб стати одним в одному тощо.
Тому пророцтво завершується словами, що Давид, з коліна Єгуди, буде царем над усім Ізраїлем. Коли Йосеф уже не міг стримуватися й відкрився своїм братам, Йосеф і Єгуда з’єдналися в цілковитій єдності.
(וע׳ ע״פ והיה מספר בנ״י [בני ישראל]89 כו׳ בענין ונקבצו בני יהודה ובני ישראל יחדו ושמו להם ראש אחד10 כו׳. וע׳ בדרוש ברכת הזמון11 בענין שדהע״ה [שדוד המלך עליו השלום] יברך על כוס יין המשומר שלע״ל [שלעתיד לבוא] כו׳ וע׳ ע״פ מחר חדש בענין יהונתן ודוד:)12
(Див. також коментар до вірша «І буде число синів Ізраїлю» тощо, щодо слів «І зберуться разом сини Єгуди й сини Ізраїлю, і поставлять собі одного главу» тощо. Див. також маамар про Біркат га-Зімун, щодо того, що цар Давид, мир йому, промовить благословення над чашею вина, збереженого для Майбутнього тощо. Див. також коментар до вірша «Завтра — молодик», щодо Єгонасана й Давида.)
У дужках наведено три пов’язані маамари: про пророцтво, що сини Єгуди й сини Ізраїлю зберуться разом під проводом одного глави; про вчення, що в Майбутньому цар Давид промовить благословення над чашею вина, збереженого для Майбутнього; і про Єгонасана та Давида.
ובכל הנ״ל יובן ויבואר מ״ש בלקוטי הש״ס [הששה סדרים] מהאר״י [מהאלקי רבי יצחק] ז״ל [זכרונו לברכה / זכרונם לברכה] בביאור מארז״ל [מאמר רבותינו זכרונם לברכה] בחלק (דק״ב סע״א [סוף עמוד א]) שתפשו הקב״ה לירבעם בן נבט13 ואמר לו חזור בך14 כו׳ א״ל [אמר ליה] מי בראש א״ל [אמר ליה] בן ישי בראש א״ל [אמר ליה] אי הכי לא בעינא.
З усього сказаного вище стане зрозумілим і проясниться написане в «Лікутей га-Шас» Арізаля, благословенної пам’яті, у поясненні вислову наших мудреців, благословенної пам’яті, у [розділі] «Хелек» (фоліо 102, кінець сторони а): Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), схопив Єровама бен Невата й сказав йому: «Покайся», тощо. Той сказав Йому: «Хто буде на чолі?» Він сказав йому: «На чолі буде син Ішая». Той сказав Йому: «Якщо так, то не хочу [цього]».
У «Лікутей га-Шас» Арізаля пояснюється уривок із Талмуду: Б‑г схопив Єровама бен Невата, першого царя племен, що відокремилися від дому Давида, і закликав його покаятися. Почувши, що на чолі буде Давид, син Ішая, Єровам відмовився.
שהוא ממש הענין הנ״ל שהקב״ה רצה שירבעם יחזור בתשובה ואז יאיר בו מבחי׳ ומדרגת יוסף בחי׳ עץ אפרים כו׳.15
Це саме та справа, про яку йшлося вище: Кудша бріх ху хотів, щоб Єровам здійснив повернення (тшува), і тоді в ньому засяяло б від рівня й ступеня Йосефа — аспекту «палиці Ефраїма», тощо.
Історія Єровама відповідає темі маамара: якби він покаявся, у ньому засяяв би рівень Йосефа, «палиця Ефраїма», адже Єровам походив із племені Ефраїма.
Пророцтво Єхезкеля про дві палиці показує нинішній порядок, у якому Йосеф вищий за Єгуду; у Майбутньому цей порядок поступиться місцем їхній цілковитій єдності під владою царя Давида. Відмова Єровама прийняти Давида як главу ілюструє ту саму тему.
У примітці Kehot наведено посилання на Sefer HaSichos 5752, де пояснюється зв’язок між словами «слуга Мій Давид» і «І наблизився до нього Єгуда», а також згадується Зогар до цього вірша. Інша примітка вказує на маамар Ребе «VeDavid Avdi» 5732, цілковито присвячений з’єднанню Єгуди та Йосефа.
Марей мекомот
- 1וזהו מ״ש בהפטרה · ראה ד״ה ויגש תשמ״ו. לקו״ש חט״ו ע׳ 413.
- 2וקרב אותם אחד אל אחד · Ezekiel 37:17
- 3הנה אני לוקח את עץ יוסף · Ezekiel 37:19
- 4בהפטרה דפ׳ ויגש . . ועבדי דוד מלך עליהם · Ezekiel 37:24
- 5איוב מ״א · פסוק ח.
- 6
- 7ולא יכול יוסף להתאפק · Genesis 45:1
- 8ע״פ והי׳ מספר בנ״י · לקו״ת במדבר ו, ג.
- 9והיה מספר בנ״י · Hosea 2:1
- 10ונקבצו בני יהודה ובני ישראל יחדו ושמו להם ראש אחד · Hosea 2:2
- 11בדרוש ברכת הזימון · סידור שער ברהמ״ז קב ב. ובאוה״ת פ׳ עקב הגהות ע״ז.
- 12ע״פ מחר חדש בענין יהונתן ודוד · לק״ת ברכה צז, א. וראה אוה״ת בראשית ו, ב. ואילך.
- 13שתפשו הקב״ה לירבעם בן נבט · ראה אוה״ת פ׳ שלח ע׳ תנ.
- 14שתפשו הקב״ה לירבעם בן נבט ואמר לו חזור בך · Sanhedrin 102a:17
- 15כי — יוסף נמשל לארז · ראה משיחת ש״פ בשלח סה״ש תשמ״ט הערה 27.
14וזהו אני ואתה ובן ישי נטייל בג״ע [בגן עדן]1 שיהי׳ [שיהיה] מאיר בהם א״ס ב״ה בהאר׳ [בהארה] רבה. וזהו אנ״י כו׳
І це [значення слів]: «Я, ти й син Ішая прогулюватимемося в Ган Едені»: Нескінченний (Ейн Соф), благословенний Він, засіяє в них великим сяйвом. І це — «Я» (Ані) тощо.
У талмудичній оповіді Б‑г каже Єроваму: «Я, ти й син Ішая прогулюватимемося в Ган Едені». Маамар пояснює, що Нескінченний осяє всіх трьох великим світлом; заключні слова «І це — “Я” тощо» вказують на інше значення слова «Я» у вислові Б‑га, яке тут не розкривається.
א״ל [אמר ליה] מי בראש כי הוא רצה כמו שהיה עכשיו שבחינת ומדרגת יוסף הוא למעלה מבחי׳ יהודה לכך רצה הוא להיות בראש לגבי דוד
Він сказав Йому: «Хто буде на чолі?» Бо він хотів, щоб [усе було] так, як тепер, коли рівень і ступінь Йосефа вищі за рівень Єгуди; тому він хотів бути на чолі щодо Давида.
Єровам запитав, хто буде керувати, бо хотів, щоб зберігся теперішній порядок, за якого Йосеф, корінь його власного коліна, стоїть вище за Єгуду; тож він хотів бути на чолі, вище за Давида.
אבל הקב״ה אמר לו שלע״ל [שלעתיד לבוא] יתעלה יהודה לכן בן ישי בראש כו׳ א״ל [אמר ליה] אי הכי לא בעינא שלא היה בו בחי׳ בטול ושפלות זה.
Але Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), сказав йому, що в Майбутньому Єгуда піднесеться; тому «син Ішая буде на чолі» тощо. Він сказав Йому: «Якщо так, я не хочу [цього]», бо йому бракувало цієї властивості — самоусунення (бітуль) і смирення.
Б‑г відповів, що в Майбутньому Єгуда піднесеться, тож Давид, син Ішая, буде керувати. Єровам відмовився, бо йому бракувало самоусунення і смирення, які дали б йому змогу прийняти піднесення Єгуди.
Єровам хотів, щоб зберігся теперішній порядок — Йосеф вище за Єгуду; відповідь Б‑га, що керуватиме Давид, відображає майбутній порядок, а Єровам відмовився через брак смирення.
Марей мекомот
- 1אני ואתה ובן ישי נטייל בג״ע · Sanhedrin 102a:17
15וזשארז״ל [וזהו שאמרו רבותינו זכרונם לברכה] גסות הרוח שבירבעם טרדתו1 כו׳. ומעין זה נתבאר ג״כ במ״א בענין המרגלים2 שלא היה בהם ג״כ שפלות זו לגבי בחי׳ ארץ העליונה שדימו בעצמם שא״צ [שאין צריך / שאינו צריך] לזה להיותן מעלמא דדכורא כולם אנשים3 כו׳.
І це те, що сказали наші благословенної пам’яті мудреці: «Пихатість, що була в Єровамі, прогнала його» тощо. Щось подібне пояснюється також в іншому місці щодо розвідників: вони теж не мали такої покори перед рівнем вищої Землі, бо уявляли, що не потребують цього, адже належали до чоловічого світу (альма де-дхура) — «усі вони чоловіки» тощо.
Мудреці кажуть, що пихатість Єровама прогнала його зі світу. В іншому місці те саме пояснюється щодо розвідників, яких Моше послав оглянути Землю: їм також бракувало покори перед «вищою Землею» — царюванням (Малхут), і вони не відчували потреби в ній, бо були укорінені в «чоловічому світі», у стороні, що дає, — тому Тора й називає їх «усіма чоловіками».
אבל יוסף הצדיק ויהודה יתחברו לע״ל [לעתיד לבוא] בתכלית היחוד למיהוי אחד באחד כנ״ל:
Але праведний Йосеф (цадик) і Єгуда в Прийдешньому часі з’єднаються в цілковитій єдності, щоб стати одним з одним, як сказано вище.
Натомість Йосеф і Єгуда в майбутньому будуть цілковито об’єднані — «одне з одним».
Як і Єровам, розвідникам бракувало покори перед «землею», Малхут; однак Йосеф і Єгуда в майбутньому будуть цілковито об’єднані.
У Кабалі «чоловіче» означає того, хто дає, а «жіноче» — того, хто приймає. Розвідники, укорінені в стороні, що дає, не бачили цінності в «землі», яка приймає, — саме цей рівень, як показує маамар, піднесеться найвище.
Марей мекомот
- 1גסות הרוח שבירבעם טרדתו · Sanhedrin 101b:13
- 2במ״א בענין המרגלים · ראה אוה״ת שלח ע׳ תנ ואילך.
- 3כולם אנשים · Numbers 13:3
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Маамар виводить урок із землі: її топчуть ноги всіх, але в задумі Б‑га вона була першою. Найглибший рівень — це самоусунення й смиренність. У молитві цьому відповідають поклон у Шмоне Есре (Вісімнадцяти благословеннях) і його «тихий, ледь чутний голос», рівень неживого, а також самі літери молитви. Зарозумілість Єровама, через яку він не захотів прийняти Давида на чолі, і переконаність розвідників, що їм не потрібна «земля», показують, чого бракує без такої смиренності.
Питання для обговорення
- Чому земля, найнижча з чотирьох царств, має силу давати початок рослинному, і що означає вислів «останнє у дії — перше в задумі»?
- Як матеріали Мішкана й Бейт га-Мікдаш відображали два різні порядки творіння?
- Як те, що землю топчуть ноги всіх, пов’язане зі словами Моше: «А що ми таке?»
- Чому в майбутньому Єгуда, той, хто отримує, піднесеться над Йосефом, тим, хто дає?
- Чого бракувало Єровамові й розвідникам, і як маамар пов’язує це із «землею»?