Тора Ор · Парші Толдот · Маамар 5
ראה ריח בני כריח שדה אשר ברכו ה׳
«Ось, пахощі мого сина — наче пахощі поля»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 636 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Їцхак хотів розкрити в самому Ейсаві велике охоплювальне світло, але таке світло може перетворити темряву лише через Яакова. Яаков, отримавши благословення «хитрістю», притягнув у фізичну Тору й міцвот світло, що перебуває понад усім порядком світів.
Коротко про маамар
Маамар ставить запитання: чому Їцхак цінував Ейсава, хоча й знав, що той ніколи не вимовляв Імені Б‑га? Ейсав — відсів стриманості (Гвури) Їцхака, однак його «голова» спочиває на лоні Їцхака. На прикладі одинадцяти складників пахощів для кадіння Альтер Ребе пояснює: десять відповідають десяти рівням оболонки (кліпи), у якій свята життєва сила перебуває «у вигнанні» й поглинається, живлячи її гординю; одинадцятий складник — ладан (левона) — це охоплювальне світло, яке підтримує їх згори, не поглинаючись ними. Цей охоплювальний корінь і є «головою» Ейсавa: звідси його побожні запитання, попри те, що всередині він позбавлений Імені Б‑га. Їцхак, дивлячись на Ейсавa згори, хотів притягнути в нього велике світло, щоб визволити іскри, які той утримував; однак це може статися лише через Яакова, тому Ейсав отримує тільки залишок і мусить «служити своєму братові». Пахощі — це піднесення знизу, а для притягнення охоплювального світла потрібне охоплювальне піднесення: у випадку Яакова ним є повернення (тшува) «його відступників» — повернення, що виходить за межі будь-якої посудини. Благословення притягує світло, що перебуває понад ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), через здатність Їцхака встановлювати міру — у фізичну Тору й міцвот. Воно було дане хитрістю, без відома Їцхака, щоб виправити хитрість змія.
План
- Запитання: як Їцхак бачив Ейсавa?Ейсав справляв на Їцхака враження побожними запитаннями, але ніколи не вимовляв Імені Б‑га. Він — відсів стриманості (Гвури) Їцхака, але його «голова» спочиває на лоні Їцхака.¶1
- Одинадцять складників пахощів і кліпотДесять складників відповідають десяти рівням кліпи, у якій свята життєва сила поглинається й перебуває у вигнанні; одинадцятий, ладан, — охоплювальне світло над ними. Цей охоплювальний корінь і є «головою» Ейсавa.¶2–4
- Іскри в Ейсаві та намір ЇцхакаЕйсав утримує святі іскри — великі душі, яким ще належить прийти у світ. Їцхак хотів визволити їх безпосередньо з Ейсавa за допомогою великого додаткового світла — вищої «роси» й «олії».¶5–6
- Помилка Їцхака та справжнє благословення ЕйсавaОчистити Ейсавa можна лише через Яакова; тому Ейсав отримує тільки частину «достатку», росу лише «згори» й за умови, що служитиме своєму братові.¶7
- Пахощі як піднесення знизуКожному потоку згори відповідає піднесення знизу; для охоплювального світла потрібне охоплювальне піднесення. Пахощі — це таке піднесення, а «поле, яке благословив Ім’я Б‑га (Гавая)», — це піднесення царювання (Малхут), якому потрібна допомога згори.¶8–11
- Пахощі Яакова: баалей тшуваЯкщо прочитати про Яакова, що «його одяг» — це «його відступники», то йдеться про баалей тшува [тих, хто повертається до Б‑га], які притягують світло, що виходить за межі будь-якої посудини, розмірковуючи про велич Б‑га й волаючи через свою відокремленість від Нього.¶12–14
- Що додало благословення і чому — хитрістюБлагословення притягує світло, що перебуває понад ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз, у фізичну Тору й міцвот через здатність Їцхака встановлювати міру. Воно було дане без відома Їцхака, виправляючи хитрість змія притягненням духовного у фізичне.¶15–16
Ключові поняття
- Ладан (левона)לבונה
- Одинадцятий складник пахощів для кадіння: охоплювальне світло, яке підтримує кліпот згори, не поглинаючись ними. Це «голова» Ейсавa, яка все ще перебуває у святості.
- Десять вінців нечистотиיו״ד כתרין דמסאבותא
- Десять рівнів кліпи, які віддзеркалюють десять святих сфірот і притягують від них відблиск життєвої сили.
- Життєва сила у вигнанніחיות בסוד גלות
- Свята життєва сила, полонена кліпою і поглинута нею, через що вона породжує гординю, а не самоусунення (бітуль).
- Охоплювальне та внутрішнє світлоמקיף ופנימי
- Внутрішнє світло входить у того, хто його сприймає, відповідно до його здатності; охоплювальне світло надто велике, щоб уміститися, і впливає на нього ззовні.
- Піднесення майїн нуквінהעלאת מ״ן
- Піднесення знизу («жіночі води»), яке викликає потік згори; його різновид — внутрішній чи охоплювальний — визначає, що саме притягується донизу.
- Пахощіריח
- Світло, що повертається й підноситься знизу; воно пов’язане зі стриманістю (Гвурою) та очищенням упалих іскор. Воно «відновлює душу» й притягує охоплювальне світло.
- Ботцина декардинусаבוצינא דקרדוניתא
- «Світильник темряви» — корінь сил Гвури та мірної лінії; джерело Їцхака, через яке додаткове світло доходить до фізичного світу.
- Мазаль і заслугаמזלא / זכותא
- Заслуга відповідає впорядкованій мірі світів; мазаль — це потік, що йде понад будь-яку міру й дається навіть тому, хто на нього не заслуговує.
Запитання: як Їцхак бачив Ейсавa? ¶1
1ראה ריח בני12 כריח שדה אשר3 ברכו ה׳. להבין דהא יצחק הבין שהוא עשו ואיך היה חשוב בעיניו כ״כ [כל כך]. גם באמת אינו מובן איך היה עשו בעיני יצחק.
«Поглянь: пахощі мого сина — наче пахощі поля, яке благословив Гавая». [Потрібно] зрозуміти: Іцхак вважав, що це Ейсав, то чому ж він так високо цінував його? І справді, незрозуміло, як Ейсав [поставав] в очах Іцхака.
Маамар починається словами Іцхака, коли він відчув пахощі одягу сина, якого благословляв. Питання таке: Іцхак вважав, що перед ним Ейсав, то чому ж його «пахощі» так його вразили і що насправді Іцхак думав про Ейсав?
Адже одного разу вірш каже: «бо [була] дичина в його устах» — тобто він ошукував Іцхака запитаннями на кшталт того, як відокремлюють десятину від соломи, тощо.
Тора каже, що Іцхак любив Ейсава «бо [була] дичина в його устах»: мудреці тлумачать це так, що Ейсав «ловив» батька своїми устами, ставлячи побожні на вигляд запитання, наприклад, як відокремлювати десятину від соломи (хоча насправді від неї не потрібно відокремлювати десятину). Отже, здавалося, що Іцхак вважав Ейсава сумлінним у дотриманні міцвот.
ופעם אמר הכתוב הקל קול יעקב6 והיינו לפי שאמ׳ כי הקרה7 ה׳ אלהיך כו׳ וידע שעשו אין ש״ש [שם שמים] שגור בפיו.89
А іншого разу вірш каже: «Голос — це голос Яакова»: адже він сказав: «Гавая, твій Б‑г, спричинив це [для мене]», тощо, і Іцхак знав, що Ім’я Небес не було звичним на устах Ейсава.
Однак, коли переодягнений Яаков сказав: «Гавая, твій Б‑г, спричинив це», Іцхак запідозрив, що перед ним не Ейсав, бо Ейсав не мав звички вимовляти Ім’я Б‑га. Отже, Іцхак також знав про внутрішню грубість Ейсава; два вірші, здається, суперечать один одному.
אך הענין כי הנה עשו סוספיתא דדהבא10 פסולת הגבו׳ [הגבורה] דיצחק שהוא בחי׳ מעלת הזהב על הכסף ומפסולת שלו יצא עשו ורישא דעשו בעטפוי דיצחק.11
Але справа ось у чому: Ейсав — це «шлак золота» (сосфіса де-дагава), відходи стриманості (Гвура) Іцхака, що є рівнем переваги золота над сріблом; і з цих відходів постав Ейсав. А «голова Ейсава [лежить] на лоні Іцхака».
Відповідь починається з кабалістичного образу: Ейсав — це «шлак», що залишається після очищення золота, а золото символізує Гвуру, атрибут Іцхака, який у святості вищий за «срібло» милості (Хесед). Ейсав походить із цих відходів, але його «голова» спочиває на лоні Іцхака: отже, щось у найвищому джерелі Ейсава залишається вкоріненим у святості.
У цьому абзаці порушено питання маамара: Іцхак, здається, водночас високо цінував Ейсава й знав про його грубість. Відповідь полягає в тому, що Ейсав походить із відходів Гвури Іцхака, тоді як його «голова» залишається в лоні Іцхака.
Вислів «голова Ейсава на лоні Іцхака» нагадує переказ, наведений у примітках Kehot із Таргума Йонасана бен Уззіеля до розповіді про поховання Яакова: голова Ейсава покотилася до печери Махпела й спочила на колінах Іцхака. Хасидське тлумачення розуміє «голову» як найвище, всеохопне коріння Ейсава, яке ніколи не полишало святості.
Марей мекомот
- 1ראה ריח בני · ב׳ נוסחאות אחרות בסה״מ תקס״ה ע׳ יז. הנחה אחרת מהמאמר עם הגהות באוה״ת כרך ד תתכט, ב. כרך ז תתתיט, א. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. מאמר זה נזכר באוה״ת ואתחנן כרך ו ע׳ ב׳תסז. ד״ה זה בסה״מ תרל״ט ח״א ע׳ כו מיוסד על מאמר זה. וראה במ״מ לשם. ראה עבודת הלוי לא, ב.
- 2ראה ריח בני · Genesis 27:27
- 3
- 4כי ציד בפיו · Genesis 25:28
- 5איך מעשרין את התבן · בלקו״ש חכ״ה ע׳ 121 מבאר הטעם שרימה ליצחק במצות מעשר דוקא ע״ש.
- 6הקל קול יעקב · Genesis 27:22
- 7כי הקרה ה׳ אלקיך · Genesis 27:20
- 8אין ש״ש שגור בפיו · Bereshit Rabbah 65:19–20
- 9וידע שעשו אין ש״ש שגור בפיו · Rashi on Genesis 27:21
- 10עשו סוספיתא דדהבא · Zohar I, 137b
- 11ורישא דעשו בעטפוי דיצחק · Genesis 50:17
Одинадцять складників пахощів і кліпот ¶2–4
2ולהבין ענין רישא הנה יש י״א סממני הקטרת הצרי והצפורן1 כו׳ והם כנגד יו״ד כתרין דמסאבותא2 שהוא החיות שבקדושה המחי׳ [המחיה] את זלע״ז [זה לעומת זה]
Щоб зрозуміти поняття «голови»: є одинадцять прянощів кадіння — «бальзам і ониха» тощо, і вони відповідають десяти вінцям нечистоти (кісрін демісаавуса); це життєва сила (хают) у святості, що оживляє «одне навпроти іншого».
Пояснюючи, що означає «голова» Ейсава, Альтер Ребе звертається до храмового кадіння, яке складалося з одинадцяти прянощів. Вони відповідають «десяти вінцям нечистоти» — структурі нечистої сторони, — і вказують на життєву силу зі святості, яка підтримує сторону, створену Б‑гом за принципом «одне навпроти іншого», навпроти святості.
כמו שיש בקדושה י״ס [י׳ ספירות] כך יש ממש בקליפה הארה מי״ס [מי׳ ספירות] דקדושה. אך בקדושה עשר ולא תשע345 ולא6 י״א ובקליפה הוא י״א סממני הקטורת.
Адже так само, як у святості є десять сфер духовного прояву (сфірот), так і в оболонці (кліпі) є точно [те саме]: відблиск від десяти сфірот святості. Але у святості [є] «десять, а не дев’ять», і не одинадцять, тоді як у кліпі — одинадцять прянощів кадіння.
Кліпа відображає святість: у ній є десять власних рівнів, оскільки вона отримує відблиск від кожної з десяти святих сфірот. Але у святості їх рівно десять — «десять, а не дев’ять», і не одинадцять (Сефер Єціра), тоді як у кліпі їх одинадцять, як і одинадцять прянощів кадіння; одинадцяту пряність — ладан — буде пояснено в наступному абзаці.
В абзаці викладається модель кадіння: десять прянощів відповідають десяти рівням кліпи, які отримують свою життєву силу від десяти сфірот святості, а одинадцята пряність виходить за їхні межі.
У примітці Kehot пояснюється, що ці рівні називають «вінцями», бо вінець міститься над головою й охоплює її, уособлюючи охоплювальне світло. Одинадцятий елемент вказує на світло, яке підтримує кліпот згори, не входячи в них.
Марей мекомот
- 1הצרי והצפורן · Keritot 6a:15–16
- 2כתרין דמסאבותא · ונק׳ כתרין, דכתר הוא עטרה ע״ג הראש שהוא מקיף. ראה ד״ה פתח אליהו תש״ב ע׳ 82. בד״ה ויתן לך תשכ״ח הערה 17 (בסה״מ מלוקט חלק ד ע׳ סד) מציין ”ראה ע״ח שער יא (שער המלכים) פ״י. פע״ח שער ו׳ (שער הקדישים) פ״ד”.
- 3עשר ולא תשע · Zohar II, 187b
- 4עשר ולא תשע · Zohar, Ki Tisa 2:4–6
- 5עשר ולא תשע · Pardes Rimmonim 1:7–8
- 6עשר ולא תשע ולא י״א · Sefer Yetzirah 1:4
3והענין כי ע״י החיות1 שנמשך בקדושה הנה כתיב וצבא השמים לך משתחוים2 שהם בטלים מחמת שמשיגים החיות שנמשך עליהם מקדושתו ית׳ משא״כ הקליפות הם מגביהים א״ע [את עצמו] כנשר3 כו׳
Пояснення таке: щодо життєвої сили (хают), що притягується у святості, сказано: «І небесне воїнство вклоняється Тобі», адже вони перебувають у стані бітуль, бо осягають життєву силу, що притягується до них від Його святості, нехай буде Він благословенний. Оболонки (кліпот), навпаки, підносять себе «подібно до орла» тощо,
У святості створіння («небесне воїнство») вклоняються Б‑гу, бо відчувають Б‑жественну життєву силу, яка підтримує їхнє існування, і тому перебувають перед нею в стані бітуль. Кліпот, хоча теж підтримуються життєвою силою святості, чинять протилежне: у гордості підносять себе «подібно до орла».
בחוצפה והיינו לפי שהחיות הנמשך אליהם הוא אצלם בסוד גלות4 ולפיכך הגם שנמשך אליהם מחיות דקדושה אינם בטלים ואדרבה מגביהים א״ע [את עצמו] כנשר כו׳5 והחיות שנמשך להם הוא נבלע בתוכם.6
зухвало. Це тому, що життєва сила, яка притягується до них, перебуває в них у стані вигнання. Тому, хоча вони й отримують життєву силу від святості, вони не перебувають у стані бітуль. Навпаки, вони підносять себе «подібно до орла» тощо, а життєва сила, що притягується до них, поглинається всередині них.
Причина в тому, що свята життєва сила всередині них перебуває «у вигнанні»: вона полонена й прихована, тому вони не відчувають її як Б‑жественну. Замість того щоб робити їх смиренними, вона поглинається ними й живить їхнє відчуття власної значущості.
אך כיצד הם חיים וקיימים מקדושה מאחר שהחיות נבלע בתוכם הנה זהו ענין לבונה7 שבי״א סממני הקטורת שהוא אור המקיף עליהם מלמעלה8 ואינו נבלע בתוכם.
Але як же вони живуть і зберігають існування завдяки святості, якщо життєва сила поглинається всередині них? У цьому полягає сенс ладану (левона) серед одинадцяти складових пахощів для кадіння: це світло, що охоплює (Ор Макіф), яке перебуває над ними й не поглинається всередині них.
Тут постає запитання: якщо свята життєва сила поглинається всередині них, що підтримує їхнє існування? Відповідь — одинадцята складова пахощів, ладан: охоплювальне світло, яке сяє на них згори й ніколи не поглинається ними.
У цьому абзаці пояснюється відмінність між святістю та кліпою в тому, як вони отримують Б‑жественну життєву силу, і згадується ладан — охоплювальне світло, яке підтримує кліпот згори.
Примітки Kehot пов’язують це з Тора Ор, Берешит, де ладан названо «цілковитим добром», оскільки він лише оточує кліпот і ніколи не змішується з ними; а також із Лікутей Тора, Тазрія, де цей маамар цитують на підтвердження того, що Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) сяє на кліпот лише як макіф (охоплювальне світло). Як зазначено в примітці, Ор га-Тора на Нах додає, що цей макіф належить до дуже високого рівня й бере початок в охоплювальному світлі світу Тогу.
Марей мекомот
- 1והענין כי ע״י החיות · בכת״י 1099: על החיות. ראה אוה״ת תבוא ע׳ תתרעב.
- 2וצבא השמים לך משתחוים · Nehemiah 9:6
- 3מגביהים א״ע כנשר · Obadiah 1:4
- 4שהחיות . . אצלם בסוד גלות · ראה הערות וקיצורים לתניא לכ״ק אדמו״ר הצ״צ לפרק ו. ובליקוט פי׳ שם ובאוה״ת כאן.
- 5שו״ה ואדרבה — א״ע כנשר כו׳ · בבוך 1824 בשינוים: א״ע בחופצה וגסה״ר והיינו לפי שהחיות הנמשך אליהם הוא בסוד גלות נבלע בתוכם: הנה זהו.
- 6הוא נבלע בתוכם · מענין הבליעה — ראה בד״ה פתח אליהו תש״ב ע׳ 80.
- 7הנה זהו ענין לבונה · ראה לעיל ה, ג. המשך זאת חנוכת המזבח תר״מ סעי׳ יז. בלקו״ת שה״ש י, א מציין לכאן. מובא בביאוה״ז להצ״צ כרך ב ע׳ תתקמו. ושם מציין לאוה״ת חנוכה כרך ב רפב, ב.
- 8שהוא אור המקיף עליהם מלמעלה · ראה לקו״ת תזריע כג, ד. ובהמשך תער״ב ר״פ רי. באוה״ת נ״ך כרך א ע׳ תקלג מבאר שכאן נתבאר דזה המקיף הוא בחי׳ גבוה ושרשו ממקיף דתהו שלמעלה מהתיקון ע״ש.
4ולפי שהוא אור המקיף מלמעלה מן הדעת שלהם ואינם מרגישים בו והחיות שנמשך להם בפנימית נבלע כנ״ל לפיכך הם מתגאים ומגביהים א״ע [את עצמו] בחוצפה כנ״ל.
Оскільки це охоплювальне світло перебуває вище за рівень їхнього усвідомлення, і вони його не відчувають, а життєва сила, що вливається в них усередину, поглинається, як пояснювалося вище, вони стають пихатими й зухвало підносять себе, як пояснювалося вище.
Оскільки світло ладану залишається поза усвідомленням кліпот (оболонок), вони ніколи його не відчувають; а внутрішня життєва сила поглинається. Тож ніщо з того, що вони переживають, не упокорює їх, і вони стають гордими та зухвалими.
ובחי׳ לבונה הוא המחבר י״ס [י׳ ספירות] דקדושה להאיר לע״ס [לעשר ספירות] דמסאבותא והוא רישא דעשו דהיינו בחי׳ המקיף מלמעלה הוא נכלל בעטפוי דיצחק ממש בקדושה
Рівень ладану поєднує десять сфер духовного прояву (сфірот) святості, щоб вони світили в десять сфірот нечистоти. І це — «голова Ейсава»: тобто рівень охоплювального [світла] згори включений у «лоно Іцхака» — цілковито всередині святості.
Ладан є сполучною ланкою, завдяки якій святі сфірот світять у нечисті. Це охоплювальне світло — «голова Ейсава»: найвищий рівень Ейсава, який залишається всередині святості, на лоні Іцхака.
ולכן מצד בחינת המקיף עשו שואל איך מעשרין את התבן ומצד הפנימיות אין ש״ש [שם שמים] שגור בפיו:
Тому з боку рівня охоплювального [світла] Ейсав запитує, як відокремлюють десятину від соломи, а з боку внутрішнього виміру (пніміют) Ім’я Небес не звичне на його устах.
Це розв’язує питання, поставлене на початку. З боку свого охоплювального кореня Ейсав справді мав потяг до міцвот [заповідей], наприклад, запитував про відокремлення десятини; але його внутрішня сутність, де поглиналася свята життєва сила, залишала його без Імені Б‑га на устах.
У цьому абзаці ця модель застосовується до Ейсава: його «голова» — це охоплювальне світло, яке залишається у святості, а його внутрішня сутність — те місце, де поглинається свята життєва сила. Це пояснює обидва боки погляду Іцхака на нього.
Іскри в Ейсаві та намір Їцхака ¶5–6
Відомо, що життєва сила (хают) у десяти коронах нечистоти зумовлена тим, що «він поглинув багатство і вивергне його», і що «є час, коли людина панує над іншою людиною на свою шкоду».
Кліпот мають життєву силу, бо «поглинули» святі іскри, які зрештою мусять віддати («він поглинув багатство і вивергне його»). Так само час, коли зло панує над людиною, є «на його шкоду»: його влада скінчиться, коли воно віддасть добро, яке утримує.
והוא מפני הנצוצות שנפלו בהם בתחלת בריאת העולם בשבה״כ [בשבירת הכלים] וימלך וימת כו׳ וגם3 מחמת חטא עה״ד [עץ הדעת]
Це через іскри, що впали в них на початку створення світу, під час розбиття посудин («і він царював, і помер» тощо), а також через гріх Дерева пізнання,
Іскри впали в кліпот двома шляхами: через «розбиття посудин» на початку створення світу, на яке Тора натякає словами про царів Едому, що «царювали» й «померли», а також через гріх Адама з Деревом пізнання.
כמ״ש בס׳ הגלגולים4 ולפיכך נמשך להם החיות בם5 שהוא בסוד גלות כמארז״ל [כמאמר רבותינו זכרונם לברכה] לא גלו ישראל6 אלא כדי להוסיף עליהם גרי׳ וכן בעשו היו ניצוצות כמו ר״מ [רבי מאיר]
як написано в Сефер га-Гілгулім. Тому хают притягується до них і перебуває в них у стані вигнання, як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Ізраїль був вигнаний лише для того, щоб до них долучилися навернені». Так само й в Есаві були іскри, наприклад, рабі Меїр,
Оскільки іскри перебувають у полоні, життєва сила кліпот перебуває «у вигнанні». Мудреці кажуть, що Ізраїль був вигнаний, аби зібрати навернених, тобто піднести іскри, розсіяні серед народів. В Есаві також були святі іскри, які традиція пов’язує з великими душами, що походили від нього або з його боку, починаючи з рабі Меїра.
ואונקלוס ושמעי׳ [ושמעיין] ואבטליון ועובדיה ומהם הי׳ [היה] ציד בפיו והי׳ [והיה] רוצה יצחק להוציא ממנו בעצמו שלא ע״י יעקב
Онкелос, Шемая та Авталіон, а також Овадья; саме від них походила «здобич у його устах». Іцхак хотів витягти їх із самого [Есава], не через Яакова.
Іншими такими душами були навернений Онкелос, мудреці Шемая та Авталіон і пророк Овадья. Ці іскри були джерелом «здобичі в його устах» — його розмов про міцвос; Іцхак хотів визволити їх безпосередньо з Есава, без участі Яакова.
כי הרי גם עכשיו חיל בלע ויקיאנו רק שהוא ע״י יעקב שהוא בחי׳ ז״א שכל האורות שלמעלה נכללים בו והוא מתלבש ביצי׳ [ביצירה] ביומין דחול בחי׳ עבדו זקן ביתו7 להעלות משם ולברר כנ״ל.8
Адже й тепер «він поглинув багатство і вивергне його», але тепер це відбувається через Яакова, який є рівнем емоційних атрибутів (Зеїр Анпін), у якому зібрані всі вищі світла. У будні він вбирається у світ формування (Єцира), рівень «його слуги, старшого в його домі», щоб піднести звідти іскри й відокремити добро від зла, як пояснено вище.
Зазвичай іскри повертаються через Яакова, який уособлює Зеїр Анпін — конфігурацію, що містить усі вищі світла. У будні він спускається у світ Єцира — на рівень Еліезера, «його слуги, старшого в його домі», — щоб піднести звідти іскри й відокремити добро від зла.
אך יצחק רצה שיהי׳ [שיהיה] זה שלא ע״י ז״א רק שיהי׳ [שיהיה] התגלות האורות העליונים בעשו עצמו והוא ענין תוס׳ [תוספת] ורבוי האור
Але Іцхак хотів, щоб це відбувалося не через Зеїр Анпін, а щоб вищі світла розкрилися в самому Есаві; і в цьому полягає додавання та примноження світла.
Іцхак хотів іншого шляху: щоб вищі світла розкрилися в самому Есаві, а не через Зеїр Анпін. Для цього потрібна була додаткова, більша міра світла.
כי הרי לברר הטוב מן הרע צריך להאיר שם אור רב כדי שיע״ז [שעל ידי זה] יקלוט וילקט כל הניצוצו׳ הנשפעים שמה.
Адже щоб відокремити добро від зла, необхідно осяяти це місце великим світлом, аби завдяки цьому воно ввібрало й зібрало всі іскри, що стікають туди.
Таке додаткове світло потрібне тому, що для відокремлення добра від зла необхідне сильне світло — достатньо сильне, щоб витягти й зібрати кожну іскру, яка впала туди.
У цьому абзаці пояснюється, чому Есав утримує святі іскри та чому Іцхак хотів витягти їх із самого Есава завдяки великому додатковому світлу, а не через Яакова.
Обидві причини падіння іскор — розбиття посудин і гріх Дерева пізнання — згадуються в примітці Kehot із посиланням на Сефер га-Гілгулім, розд. 2. Ідея про те, що Яаков (Зеїр Анпін) у будні спускається у світ Єцира, щоб відокремлювати добро від зла, протиставляється Шабату, коли світи підносяться.
Марей мекомот
- 1חיל בלע ויקיאנו · Job 20:15
- 2ועת אשר שלט האדם · Ecclesiastes 8:9
- 3שו״ה וימלוך — כו׳ וגם · בבוך 1824 במקומו: והוא.
- 4בס׳ הגלגולים · פ״ב.
- 5שו״ה נמשך — בם · בבוך 1824: גם.
- 6לא גלו ישראל · Pesachim 87b
- 7עבדו זקן ביתו · Genesis 24:2
- 8שו״ה ביתו — כנ״ל · בבוך 1824: כו׳.
6וזהו ויתן לך האלקים מטל השמים1 הוא טלא דעתיקא דנטיף לז״א בחי׳ שמים. ומשמני הארץ שמן הוא חכמה2 ואבא יסד ברתא3456 הנקרא ארץ ורצה להמשיך בחי׳ הטל והשמן דלעילא שעי״ז יהי׳ [יהיה] העלאת הניצוצים
Ось [що означають слова]: «І нехай Б‑г дасть тобі від роси небесної» — це «роса Атіки, що капає в емоційні атрибути (Зеїр Анпін)», рівень «небес». «І від багатства землі»: олія — це мудрість (Хохма), а «Абба заснував дочку», яку називають «землею». Він хотів низвести вищу росу й олію, щоб завдяки цьому відбулося піднесення іскор,
Благословення Іцхака прочитується як схема вищих світел. «Роса небес» — це згадана в Зогарі «роса Атіки» (Атік Йомін, «Стародавній», найвнутрішній рівень вінця (Кетер)), яка капає в емоційні атрибути (Зеїр Анпін), що називаються «небесами»; «багатство землі» — це олія, символ Хохми, яка закладає основу царювання (Малхут), «дочки», що називається «землею». Іцхак хотів низвести ці вищі світла, щоб іскри піднялися.
як бачимо, для прикладу, коли сонце світить на землю в спеку дня, воно втягує вологу землі вгору, і «пара здіймається із землі»;
Перша аналогія: сонячне тепло піднімає вологу землі у вигляді пари. Сильне світло згори підносить до себе те, що внизу.
וכן בנר לפני האבוקה הגדולה שואבת אור הנרות כך ע״י הארה עליונה הבאה בתוס׳ [בתוספת] ורבוי מלמעלה שואב ולוקט כל הניצוצין שנפלו למטה.
і так само свічка перед великим смолоскипом: [смолоскип] вбирає світло свічок. Так само завдяки вищому осяянню, що приходить із додаванням і примноженням згори, усі іскри, які впали вниз, притягуються вгору й збираються.
Друга аналогія: маленьке полум’я, поставлене поруч із великим смолоскипом, притягується до нього. Так і велике, додаткове світло згори піднесло б і зібрало докупи іскри, що впали.
אך הארה זו צריך להיות בתוס׳ [בתוספת] ורבוי דייקא בחי׳ ברכה שהיא למעלה מסדר ההשתלשלות שלפי סדר ההשתלשלות לא הי׳ [היה] עשו כדאי לו.
Але це осяяння має неодмінно приходити з додаванням і примноженням: це рівень «благословення», що стоїть вище за порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут); адже згідно з порядком ішталшелуту Есав не був би гідний цього.
Таке світло не може прийти у звичайному порядку світів, бо за цим порядком Есав ніколи не був би гідний його. Це має бути «благословення» — дар згори, понад упорядкованим ланцюгом ішталшелуту.
У цьому абзаці пояснюється зміст благословення, яке Іцхак хотів дати: вища «роса» й «олія» — велике світло згори, що власною силою піднесло б іскри.
Примітка Кегота посилається на Me'orei Or (літера шин, 48), де олію пов’язано з Хохмою. Аналогія зі свічкою перед смолоскипом відповідає Тора Ор, Берешит 6a: за часів Храму іскри збиралися самі собою.
Марей мекомот
- 1ויתן לך האלקים מטל השמים · Genesis 27:28
- 2שמן הוא חכמה · מאו״א אות ש, מח.
- 3ואבא יסד ברתא · Zohar III, 248b
- 4ואבא יסד ברתא · Zohar, Pinchas 99:674–102:681
- 5ואבא יסד ברתא · Zohar, Pinchas 121:822–831
- 6ואבא יסד ברתא · Zohar, Pinchas 124:867–126:878
- 7שו״ה שאנו — כשהשמש · בבוך 1824: כמו ע״י שהשמש.
- 8ואד יעלה מן הארץ · Genesis 2:6
Помилка Їцхака та справжнє благословення Ейсавa ¶7
7וזהו ואברככה לפני1 ה׳. לפני הוי׳ דוקא והרצון שהי׳ [שהיה] ליצחק להמשיך לעשו עצמו שלא ע״י יעקב הוא מפני שראה אותו מלמעלה למטה
Це [значення слів]: «і благословлю тебе перед Ім’ям Б‑га (Гавая)» — саме перед Гаваєю. Бажання Yitzchak спрямувати [це благословення] безпосередньо самому Eisav, а не через Yaakov, було зумовлене тим, що він бачив його згори донизу,
Yitzchak сказав Eisav, що благословить його «перед Гаваєю» — Ім’ям, яке стоїть вище за порядок світів. Він хотів дати Eisav це благословення безпосередньо, бо дивився на нього згори — з погляду його найвищого кореня.
ע״י בחי׳ לבונה2 שהוא בחי׳ המקיף ע״כ רצה להמשיך בו בחי׳ גלוי המקיף בתוס׳ [בתוספת] ורבוי אור.
через рівень / аспект (бхіну) ладану, що є бхіною охоплювального [світла]; тому він хотів розкрити в ньому охоплювальне [світло], додавши й примноживши світло.
Yitzchak дивився на Eisav крізь його «ладан» — його охоплювальний корінь у святості; тому він хотів розкрити в Eisav це охоплювальне світло зі значним примноженням світла.
אך מ״מ טעה בזה שאין עשו כדאי בבחי׳ זו כ״א ע״י יעקב שלפי שאם הי׳ [היה] החיות נמשך אל עשו יבלע ח״ו [חס ושלום] כמקדם או שלא יהיה מבחי׳ עשו כלום
Однак він усе ж помилився в цьому, бо Eisav не гідний цієї бхіни інакше, ніж через Yaakov. Адже якби життєва сила (хают) була спрямована до Eisav, її, не дай Б‑г, поглинув би він, як і раніше, або ж від рівня Eisav не залишилося б узагалі нічого;
Але Yitzchak помилявся: Eisav міг отримати це лише через Yaakov. Якби світло було спрямоване до нього безпосередньо, воно або було б поглинуте Eisav, як і раніше, підживлюючи його пиху, або ж здолало б його так, що від нього нічого не залишилося б.
אבל שיהא לאהפכא חשוכא לנהורא ומרירו למיתקא א״א כ״א ע״י יעקב ז״א דקדושה שע״י יתברר מעשו ויוכלל בקדושה
але «перетворити темряву на світло, а гіркоту — на солодкість» неможливо інакше, ніж через Yaakov — емоційні атрибути святості (Зеїр Анпін), через якого те, що є в Eisav, буде очищене й включене у святість.
Справжня мета — перетворити темряву на світло, а гіркоту — на солодкість, щоб те, що є в Eisav, було очищене й стало частиною святості. Це може відбутися лише через Yaakov, святий Зеїр Анпін.
ולכן הסכים יצחק ג״כ לברכת יעקב אח״כ ולעשו אמר הנה משמני הארץ3 כו׳ משמני מקצת שמני45 (וליעקב א׳ ומשמני בתוס׳ [בתוספת] וא״ו)
Тому згодом Yitzchak також погодився з благословенням Yaakov. А Eisav він сказав: «Ось, із родючості землі…»: мішманей — [тобто] частину родючості (тоді як Yaakov він сказав: «і з родючості» — у-мішманей, із додатковою літерою вав),
Отже, згодом Yitzchak погодився з благословенням Yaakov. Різниця у формулюваннях показує різницю між благословеннями: Eisav дістав мішманей — «із родючості», тобто лише її частину, тоді як Yaakov дістав у-мішманей — «і з родючості», з додатковою літерою вав, що означає більшу частку.
דהיינו מתמצית הנשאר משמן שנמשך אל הארץ שם יהיה מושבך בחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] ומטל השמים של יעקב יומשך לך ג״כ
тобто із залишку олії, що була спрямована до землі: там «буде твоє житло» — внутрішній вимір (пніміют). А «з роси небес» Yaakov [щось] також буде спрямовано до тебе,
Частка Eisav у «олії» — лише те, що залишиться після її сходження до землі; це і є його «житло», його внутрішній вимір. Він також отримає дещо з «роси небес» Yaakov.
אבל אינו אלא מעל דהיינו בחי׳ מקיף בלבד (משא״כ6 ביעקב ויתן לך) ובתנאי ואת אחיך תעבוד7 שתהי׳ [שתהיה] בטל אל בחי׳ יעקב שע״י יהי׳ [יהיה] עליי׳ [עלייה] דוקא כנ״ל:8910
але лише «згори», тобто тільки бхіна охоплювального [світла] (на відміну від Yaakov: «І нехай [Б‑г] дасть тобі»); і за умови: «і ти служитимеш своєму братові» — щоб ти перебував у стані самоусунення (бітуль) перед рівнем Yaakov, адже саме завдяки цьому відбудеться піднесення, як пояснювалося вище.
Але Eisav отримує це лише «згори» — як охоплювальне світло, тоді як Yaakov це дається безпосередньо. І це відбувається за умови, що Eisav «служитиме своєму братові»: лише підкорившись Yaakov, він може піднестися.
У цьому абзаці пояснюється помилка Yitzchak і її виправлення: Eisav може піднестися лише через Yaakov, а благословення, які Yitzchak дав кожному з них, відображають цю різницю.
Вислів «перетворити темряву на світло, а гіркоту — на солодкість» — це вислів Зогару про очищення зла, а не просто його знищення. Примітка Kehot (20:69) підтверджує, що слова в дужках «на відміну від Yaakov: І нехай Він дасть тобі» є також у рукописах, написаних за життя Alter Rebbe.
Марей мекомот
- 1ואברככה לפני ה׳ · Genesis 27:7
- 2שו״ה יעקב — לבונה · בבוך 1824 נוסף: שבו.
- 3הנה משמני הארץ · Genesis 27:39
- 4משמני מקצת שמני · ראה ב״ר פ׳ ס״ז.
- 5משמני מקצת שמני · Bereshit Rabbah 67:6
- 6(משא״כ . .) · המוסגר נמצא גם בכת״י שנכתבו בחיי אדה״ז.
- 7ואת אחיך תעבוד · Genesis 27:40
- 8שו״ה אחיך — שע״י יהי׳ עלייה דוקא כנ״ל · בבוך 1824: שע״י דוקא יהי׳ עלי׳ כו׳. וזהו ויתן לך האלהי׳ גם בבחי׳ צמצום וקאי על בחי׳ הוי׳ שלמעלה בפסוק אשר ברכך הוי׳ ועתה מבואר הכתבו הנה יצחק רצה להמשיך בחי׳ מ״ן בבחי׳ פנימי׳ אבל להמשכת המקיף צ״ל בעלאות מ״ן: כנודע.
- 9שו״ה יהיה — מבחי׳ · בבוך 1824: בבחי׳.
- 10וליעקב אמר ומשמני · Genesis 27:28
Пахощі як піднесення знизу ¶8–11
8ועתה יבואר1 הכתוב ראה ריח בני כו׳. כי הנה יצחק רצה להמשיך בחי׳ מקיף ולבונה כנ״ל וכל המשכה הוא ע״י העלאת מ״ן [מיין נוקבין] כנודע.2
Тепер буде пояснено вірш: «Поглянь: пахощі мого сина…» тощо. Іцхак хотів низвести рівень охоплювального [світла] й ладану, як пояснювалося вище; а кожне низведення здійснюється через піднесення маїн нуквін (жіночих вод), як відомо.
Тепер маамар повертається до самого вірша. Іцхак хотів низвести охоплювальне світло — «ладан»; у кабалі ж кожен потік згори («чоловічі води») викликається відповідним піднесенням знизу — «жіночими водами» (маїн нуквін).
והנה להמשכת מ״ד [מיין דוכרין] של פנימי׳ [פנימיות / פנימית] די בהעלאת מ״ן [מיין נוקבין] בבחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] אבל להמשכ׳ מ״ד [מיין דוכרין] של מקיף צ״ל העלאת מ״ן [מיין נוקבין] ג״כ בבחי׳ מקיף.3
Щоб низвести маїн духрін (чоловічі води) внутрішнього [рівня], достатньо піднесення маїн нуквін на внутрішньому рівні; але щоб низвести маїн духрін охоплювального [рівня], піднесення маїн нуквін має бути також на охоплювальному рівні.
Піднесення знизу має відповідати тому, що воно низводить. Для внутрішнього світла достатньо внутрішнього пробудження, але щоб низвести охоплювальне світло, пробудження знизу саме має бути охоплювального характеру.
У цьому абзаці сформульовано принцип, на якому ґрунтується подальший виклад маамара: для низведення охоплювального світла потрібне «охоплювальне» піднесення знизу.
Марей мекомот
- 1שו״ה ועתה יבואר · בבוך 1824: ועתה מבואר.
- 2רצה להמשיך . . כנודע · בבוך 1824 הנוסח במקומו: ”רצה להמשיך בחי׳ מ״ן בבחי׳ פנימי׳ אבל להמשכת המקיף צ״ל העלאות מ״ן כנודע”.
- 3בהעלאת מ״ן בבחי׳ פנימי׳ . . העלאת מ״ן ג״כ בבחי׳ מקיף · ראה לקמן כ, ד במ״מ ד״ה ויש.
9והנה ריח הוא העלאת מ״ן [מיין נוקבין] שהוא בחי׳ אור חוזר.1 והוא מהגבורות כמו שרואים שתפוח מתוק אין בו ריח.
Аромат — це піднесення маїн нуквін [жіночих вод], яке є рівнем зворотного світла (Ор хозер). Він походить від Гвурот [атрибутів стриманості], як бачимо з того, що солодке яблуко не має аромату;
Аромат — це піднесення знизу, «зворотне світло», яке повертається вгору, до свого джерела. Він походить від стриманості (Гвура), від сили й суворості: солодке яблуко не має запаху.
רק החמוץ וכל הדברים החריפים יש בהם ריח חזק. והוא לפי שהעלאת מ״ן [מיין נוקבין] הוא בירורים מניצוצות שנפלו בשבה״כ [בשבירת הכלים].
лише кислі речі й усе гостре мають сильний аромат. Це тому, що піднесення маїн нуквін полягає у бірурім [очищенні й відокремленні] іскор, які впали під час розбиття посудин.
Лише кислі й гострі речі мають сильний запах. Причина в тому, що піднесення знизу складається з очищення іскор, які впали внаслідок розбиття посудин, — явища, пов’язаного із суворим судом; тому аромат властивий гострому й суворому.
ולכן בכל המצות לא נאמר ריח ניחוח2 כמו בקרבנות שהוא ע״י שמעלין נפש הבהמה ומתהפך ועולה ונכלל באש שלמעלה.
Тому щодо міцвот не сказано «приємний аромат» (реах ніохах), як сказано про жертвоприношення, які [діють] через піднесення душі тварини, що перетворюється, підноситься й включається у вогонь згори.
Ось чому Тора говорить про «приємний аромат» у зв’язку з жертвоприношеннями, але не з іншими міцвот. Жертвоприношення підносить душу тварини; вона перетворюється й поглинається вогнем згори: це очищення знизу, а отже, «аромат».
У цьому абзаці аромат пов’язано з піднесенням знизу та очищенням іскор, і саме тому Тора пов’язує його з жертвоприношеннями.
Марей мекомот
- 1העלאת מ״ן שהוא בחי׳ אור חוזר · בלקו״ת נשא כט, א מציין לכאן.
- 2ריח ניחוח · Leviticus 1:9
10והנה הריח משיב את הנפש דהיינו מה שהיה בתחלה בבחי׳ הסתלקות המוחין חוזר ומאיר כאדם שהוא נרדם וע״י הריח הוא חוזר ומקיץ.
Аромат відновлює душу: тобто те, що спочатку перебувало у стані відходу інтелектуальних сил (мохін), знову засяює — подібно до людини, яка міцно заснула і завдяки аромату знову приходить до тями й прокидається.
Аромат «відновлює душу»: людина, що поринула в глибокий сон або знепритомніла, — її розум відступив, — оживає від пахощів.
דהיינו ע״י השינה היה השכל בהעלם. ואח״כ כשניער משנתו הנה השכל מאיר בו בגילוי והכל נעשה ע״י הריח שהוא אור החוזר ממטה למעלה.
Тобто під час сну розум був прихований. А потім, коли людина прокидається, розум знову відкрито сяє в ній. І все це відбувається завдяки аромату, який є світлом, що повертається знизу вгору.
Під час сну розум прихований; після пробудження він знову відкрито сяє. Саме аромат — світло, що підіймається знизу, — спричиняє це.
וזהו ענין נח״ר [נחת רוח] לפני שאמרתי ונעשה רצוני.1 והנה עשו לא היה בו בחי׳ גילוי פנימי׳ [פנימיות / פנימית] כי הפנימי׳ [הפנימיות / הפנימית] שלו נבלע כנ״ל רק שהוא בחי׳ המקיף ולבונה.
У цьому полягає зміст слів: «задоволення (нахат руах) переді Мною: Я сказав — і Моя воля здійснилася». Ейсав же не мав у собі розкритого внутрішнього рівня, адже його внутрішній [рівень] був поглинутий, як пояснювалося вище; у ньому був лише аспект охоплюючого [світла] та ладан.
Мудреці тлумачать «приємний аромат» жертви (реах ніхоах) як нахат руах — «задоволення» Б‑га від того, що Його волю виконано; слово «ніхоах» вони чують як «нахат»: це відгук знизу, який «пробуджує» насолоду згори. Ейсав, однак, не мав розкритої внутрішньої святості, бо вона була поглинута в ньому; усе, що він мав, — це його корінь в охоплюючому світлі, ладан.
וזהו וירח את ריח בגדיו2 הוא בחי׳ המקיפים שיהיה מזה ריח הוא העלאת מ״ן [מיין נוקבין] להמשיך המקיף מטל השמים:3
У цьому полягає [зміст слів]: «і він відчув аромат його одягу»: [одяг] — це рівень охоплюючих світел, від яких мав би виникнути аромат, тобто піднесення маїн нуквін [жіночих вод], щоб притягнути донизу охоплююче [світло] від «роси небес».
Отже, Іцхак відчув «одяг» Ейсава: одяг огортає тіло, і він символізує охоплюючі світла. Від них мав би виникнути аромат — піднесення знизу, яке могло б притягнути донизу охоплююче світло «роси небес».
У цьому уривку показано, як аромат оживляє приховане життя, а відчуття Іцхаком «одягу» тлумачиться як пробудження охоплюючого виміру, покликане притягнути охоплююче благословення.
Марей мекомот
- 1שאמרתי ונעשה רצוני · Rashi on Leviticus 1:9
- 2וירח את ריח בגדיו · Genesis 27:27
- 3והנה ריח · לקמן פ, ג מציין לכאן.
11כריח שדה אשר ברכו1 ה׳. הנה השדה הוא בחי׳ מל׳ דאצי׳ שיש בה ג״כ בחי׳ העלאת מ״ן [מיין נוקבין] ויש בזה ב׳ בחי׳2 הא׳ היא העלאת מ״ן [מיין נוקבין] בטבעה ומאליה וממילא כמ״ש למען יזמרך3 כבוד ולא ידם.
«Наче пахощі поля, яке благословив Гавая»: поле — це рівень царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут), у якому також відбувається піднесення майїн нуквін (жіночих вод). Є два рівні такого піднесення. Перший — піднесення майїн нуквін за природою, само собою і як щось само собою зрозуміле, як сказано: «Щоб [моя] слава співала Тобі й не мовчала».
«Поле» означає Малхут світу Ацилут, рівень, що приймає, який також підноситься до Б‑га. Це відбувається двома способами. Один із них — природний і постійний, як у вислові: «щоб [моя] слава співала Тобі й не мовчала».
קארי תדיר4 לנהורא עלאה ולא שכיך כו׳ והוא העלאת מ״ן [מיין נוקבין] לפנימי׳ [לפנימיות / לפנימית] דהיינו לעורר המשכת הקו. ויש העלאת5 מ״ן [מיין נוקבין] שצריך סיוע מלמעלה שאין כח בה להעלות מ״ן [מיין נוקבין] מעצמה.
«Вона постійно кличе до вищого світла й не замовкає» тощо. Це піднесення майїн нуквін до внутрішнього [рівня], тобто пробудження для притягнення лінії світла (кав). Є й таке піднесення майїн нуквін, якому потрібна допомога згори, адже воно не має сили піднести майїн нуквін самостійно.
У Тікуней Зоар сказано, що Малхут постійно кличе до вищого світла й ніколи не спочиває; це піднесення притягує кав — впорядковану лінію світла, що входить у світи. Другий вид піднесення потребує допомоги згори, бо Малхут не може здійснити його самостійно.
והוא בחי׳ מקיף שהוא בחי׳ גילוי אור א״ס ב״ה בעצמו (שהקו6 מאיר לתוך מקום החלל עצמו)
Це рівень світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін), тобто рівень розкриття самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він (адже кав світить у сам простір порожнечі).
Це друге піднесення спрямоване до світла, що охоплює всі світи: до розкриття самого Нескінченного світла. У дужках уточнено, що йдеться про світло, коли кав світить у сам простір порожнечі.
והנה העלאת מ״ן [מיין נוקבין] של בחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] הוא בחי׳ בארה של מרים7 שהוא מעיין הנובע מאליו משא״כ העלאת מ״ן [מיין נוקבין] של המקיף כתיב באר חפרוה שרים.8
Піднесення майїн нуквін внутрішнього рівня — це рівень криниці Міріям, джерела, що б’є само собою; натомість про піднесення майїн нуквін світла, що охоплює всі світи, сказано: «Криницю, яку викопали князі».
Внутрішнє піднесення подібне до криниці Міріям, вода з якої била сама собою. Піднесення світла, що охоплює всі світи, подібне до криниці, яку мали викопати «князі»: для цього потрібні зусилля й допомога згори.
ויכרו שם עבדי יצחק9 באר. עבדי יצחק הן המשכות מבחי׳ יצחק שהוא עיקר האבות10 מבחי׳ בוצינא דקרדוניתא11 מקור הגבורות כמ״ש כי אתה אבינו.1213
«І викопали там слуги Іцхака криницю». Слуги Іцхака — це притягнення з рівня Іцхака, головного серед праотців, з рівня боцини де-кардинуса («світильника темряви»), джерела Гвурот (сил стримування), як сказано: «Бо Ти — наш батько».
Слуги Іцхака, які «викопали криницю», — це сили, що походять від Іцхака, головного серед праотців і пов’язаного з «боциною де-кардинуса» («світильником темряви»), джерелом Гвурот і всякої міри. Мудреці застосовують слова «Бо Ти — наш батько» до Іцхака.
ולכן כתיב ויריבו רעי גרר14 לאמר לנו המים שבחי׳ המקיף נמשך גם אליהם מלמעלה שאינו נבלע כמו בחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] שלהם כנ״ל. וזהו אשר ברכו הוי״ה שהוא ע״י סיוע מלמעלה כנ״ל:
Тому сказано: «І посварилися пастухи Герара, кажучи: “Вода наша”», адже рівень світла, що охоплює всі світи, притягується й до них згори, бо воно не поглинається, як їхній внутрішній рівень, про що йшлося вище. У цьому й полягає зміст слів «яке благословив Гавая»: це відбувається за допомогою згори, як пояснювалося вище.
Пастухи Герара посварилися через воду, бо світло, що охоплює всі світи, сягає згори навіть нечистих сил і не поглинається ними так, як поглинається їхнє внутрішнє життєве начало. А слова «яке благословив Гавая» означають, що цей другий вид піднесення відбувається завдяки допомозі згори.
У цьому абзаці розрізнено природне внутрішнє піднесення Малхут і піднесення світла, що охоплює всі світи, яке потребує допомоги згори. У цьому контексті пояснюються слова «поле, яке благословив Гавая» та криниці Іцхака.
У примітці Kehot наведено посилання на Derech Mitzvosecha, де, з посиланням на цей уривок, піднесення світла, що охоплює всі світи, ототожнюється зі служінням Б‑гові «усією своєю міццю» (бе-холь меодеха). Слова «постійно кличе до вищого світла» взято з Тікуней Зоар, тікун 5, як зазначено у примітці.
Марей мекомот
- 1כריח שדה אשר ברכו ה׳ · Genesis 27:27
- 2ויש בזה ב׳ בחי׳ · ”שם [הכוונה לכאן] נת׳ ג״כ ענין ב׳ מיני העלאת מ״ן, הא׳ לעורר בחי׳ מקיפים, הב׳ לעורר בחי׳ פנימיים, ונת׳ שם [הכוונה לכאן] ג״כ שענין העלאת מ״ן דמקיפים היינו בחי׳ מאדך, ולפענ״ד ג״כ שזהו כענין ב׳ מיני העלאת מ״ן דאו״כ הנ״ל ודו״ק כי בשניהם הכוונה א׳ רק שהלשון מחולק” — דרך מצותיך קסה, ב. באוה״ת חוקת ע׳ תתפ [שם מציין לד״ה זה משנת תקס״ה], דברים כרך ז ע׳ ב׳רסז מציין לכאן.
- 3למען יזמרך · Psalms 30:13
- 4קארי תדיר · Tikkunei Zohar, Tikkun 5
- 5שו״ה מ״ן — המשכת הקו. ויש העלאת . . · בבוך 1824 הקטע זה בשינוי: ויש העלאת מ״ן של המקיף וכתיב באר חפרוה שרים ויכרו שם עבדי יצחק שצריך סיוע מלמעלה שאין כח בה להעלות מ״ן בעצמו והוא לבחי׳ המקיף שהוא בחי׳ אוא״ס עצמו כשהקו מאיר לתוך מקום החלל: והנה מ״ן.
- 6(שהקו . .) · בבוך 1824 בלי מוסגר.
- 7בארה של מרים · בלקו״ת חקת סד ג מציין לכאן. בענין בארה של מרים ראה בלקו״ת חקת סד, ג הנסמן לעיל. אוה״ת חקת ע׳ תתסו ואילך.
- 8באר חפרוה שרים · Numbers 21:18
- 9ויכרו שם עבדי יצחק · Genesis 26:25
- 10מבחי׳ יצחק שהוא עיקר האבות · Zohar III, 99b
- 11בוצינא דקרדוניתא · ראה במ״מ לקמן לט, א.
- 12והנה העלאת . . אתה אבינו · ראה קטע זה באוה״ת פ׳ חקת ע׳ תתמג ע״ש.
- 13כי אתה אבינו · Isaiah 63:16
- 14ויריבו רעי גרר · Genesis 26:20
Пахощі Яакова: баалей тшува ¶12–14
12והנה כ״ז [כל זה] הוא הבנת הפסוק לפי דעתו של יצחק שהבין שעשו היה לפניו. אך באמת היה זה יעקב. ואיך יבואר בחי׳ זו על יעקב:
Отже, все це — розуміння вірша згідно з поглядом Іцхака, який думав, що перед ним Ейсав. Насправді ж це був Яаков. Як же тоді пояснити цей аспект стосовно Яакова?
Досі вірш тлумачився з погляду Іцхака, бо він думав, що благословляє Ейсава. Але насправді це був Яаков, тож тепер маамар запитує, як «пахощі» та всеохопне благословення стосуються Яакова.
Переломний момент: маамар переходить від наміру Іцхака благословити Ейсава до того, що благословення означало для Яакова, який насправді його отримав.
У Мідраші сказано: «І він відчув пахощі його одеж (беґадав)»: [читай:] «боґдав» — «його зрадники»; [це] рівень баалей тшува (тих, хто повертається до Б‑га), тобто рівень охоплювального [світла], адже вони притягують Його з більшою силою.
Мідраш читає «його одежі» (беґадав) як «його зрадників» (боґдав): навіть грішники серед нащадків Яакова випромінюють пахощі. Це баалей тшува — ті, хто повертається до Б‑га; вони належать до охоплювального рівня, бо з більшою силою притягують униз Б‑жественне світло.
שבזוהר אמר3 ע״פ ואברהם זקן4 בא בימים5 כו׳. זכאין אינון מארי דתיובתא דמשכין כו׳. פי׳ למעלה מכדי שתוכל הנפש שאת שאין לו בחי׳ כלי להכיל.
Адже в Зогарі сказано про слова «Авраам був старий, днів сповнений» тощо: «Щасливі баалей тшува, які притягують…» тощо. Це означає: [вони притягують] те, що вище за те, що душа здатна витримати; для цього немає рівня посудини, яка могла б його вмістити.
Зогар прославляє баалей тшува, які з більшою силою притягують униз світло. Тобто вони сягають вище за те, що душа здатна вмістити, — до світла, для якого немає «посудини», що могла б його вмістити; саме це й означає «охоплювальне».
У цьому абзаці ідея охоплювальних «пахощів» стосується Яакова: його «одежі» — це баалей тшува, чиє повернення притягує світло, що виходить за всяку міру.
Ор га-Тора, як зазначено в примітці Kehot, пов’язує «одежі» зі «зрадниками»: через зраду (бегіда) Дерева пізнання людям знадобився одяг.
Марей мекомот
- 1אי׳ במדרש . . ריח בגדיו, בוגדיו · Sanhedrin 37a:7–8
- 2וירח את ריח בגדיו. בוגדיו · Bereshit Rabbah 65:22–23
- 3שבזהר אמר · Zohar I, 129b
- 4שבזוהר אמרו ע״פ ואברהם זקן · נסמן לעיל טז, א.
- 5ואברהם זקן בא בימים · Genesis 24:1
14וכמעשה דר״א [דרבי אלעזר] בן דורדייא.1 משא״כ באברהם כתיב בא בימים.2 בחי׳ כלי ולבוש כו׳. והעלאת מ״ן [מיין נוקבין] כזה שהוא בחי׳ מקיף3 הוא מפני שמתבונן בגדולת א״ס ב״ה בעצמו ובכבודו.
І так само, як в історії про рабі Елазара бен Дурдая. Натомість про Авраама написано: «був уже в літах» — це рівень посудини й одягу тощо. Таке піднесення маїн нуквін (жіночих вод), що належить до рівня охоплювального [світла], відбувається тому, що людина роздумує про велич Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, у Його сутності та славі.
Рабі Елазар бен Дурдая, проживши життя в гріху, розкаявся так сильно, що помер у сльозах, і було проголошено, що йому призначене місце у Майбутньому світі: це повернення, що виходить за межі будь-якої «посудини». Натомість Авраам «був уже в літах», і його дні становили відміряну посудину й одяг. Охоплювальне піднесення виникає з роздумів про велич самого Ейн Соф.
כי אני הוי״ה לא שניתי4 כתיב רק הודו על ארץ ושמים.5 וירם קרן לעמו6 כו׳. ונק׳ בחי׳ בע״ת [בעלי תשובה] אף מי שאין עבירות בידו.7
Бо написано: «Бо Я, Ім’я Б‑га (Гавая), не змінився»; лише: «Його сяйво — над землею й небом, і Він підніс ріг Своєму народові» тощо. Людину називають баал тшува (тим, хто повертається до Б‑га) навіть тоді, коли вона не має жодного гріха,
Сам Б‑г не змінюється; Його «сяйво» лише відбивається над землею й небом, і Він «підніс ріг Своєму народові». Роздумуючи про це, людину можна назвати баал тшува навіть тоді, коли вона не має жодного гріха.
רק צועק על הפירוד כו׳. והוא בחי׳ ריח שהיא העלאת מ״ן [מיין נוקבין] לבחי׳ מקיף להמשיך בחי׳ מקיף דלעילא מטל השמים כו׳:
але вона волає через відокремленість тощо. Це рівень пахощів, що є піднесенням маїн нуквін до рівня охоплювального [світла], аби притягнути вниз вищий охоплювальний рівень — із «роси небес» тощо.
Така людина волає через те, що відокремлена від Б‑га. Цей крик і є «пахощами»: охоплювальне піднесення, яке притягує вниз охоплювальне світло згори — «росу небес».
Цей абзац показує, як виявляється охоплювальне піднесення у служінні людини: повернення (тшува), що виходить за межі міри, народжене роздумами про сутність Б‑га й відкрите навіть тому, хто не згрішив.
Тут тшува означає «повернення» в повному сенсі: не лише жаль за гріх, а й крик через віддаленість від Б‑га, як у ширшому розумінні тшуви в «Тані».
Марей мекомот
- 1וכמעשה דר״א בן דורדייא · Avodah Zarah 17a:12
- 2באברהם כתיב בא בימים · Genesis 24:1
- 3והעלאת מ״ן כזה שהוא בחי׳ מקיף · מובא בלקו״ת שה״ש לז, ב.
- 4אני ה׳ לא שניתי · Malachi 3:6
- 5הודו על ארץ ושמים · Psalms 148:13
- 6וירם קרן לעמו · Psalms 148:14
- 7בע״ת אף מי שאין עבירות בידו · Shabbat 153a
Що додало благословення і чому — хитрістю ¶15–16
15אך להבין כ״ז [כל זה] והלא יעקב הוא בחי׳ קדושה ובלא״ה [ובלאו הכי] נמשכים בו כל האורות עליונים א״א ואו״א [ואבא ואימא] כנ״ל.
Але щоб зрозуміти все це: хіба Яаков не є рівнем святості, і хіба й без цього в нього не притягуються всі вищі світла — Аріх Анпін і Хохма та Біна (Абба та Імма), — як пояснювалося вище?
Питання таке: Яаков святий і вже отримує всі вищі світла — Аріх Анпін («Довгий Лик», зовнішній рівень вінця (Кетер)) і Хохма та Біна (Абба та Імма). Що ж іще могло додати благословення?
אך הברכה היא בתוס׳ [בתוספת] ורבוי המשכה מלמעלה מסדר ההשתלשלו׳ [ההשתלשלות] שאינו לפי ערך ההשתלשלו׳ [ההשתלשלות] כדי להיות ורב דגן ותירוש1 אלו הלכות ואגדות שנתלבשו בלבושים גשמיים זרעים בחסד כו׳
Але благословення — це додаткове й посилене притягування згори, з-за меж порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), не співмірне з ішталшелутом, щоб було «вдосталь зерна й вина»: це галахот (закони Тори) та агадот (оповіді й тлумачення), вбрані в матеріальні облачення: «Зераїм» («Насіння») — у милості (Хесед) тощо.
Відповідь така: благословення приносить додаткове світло з-за меж упорядкованого ланцюга світів, у мірі, що не відповідає цьому порядку. «Вдосталь зерна й вина» — це закони Тори та її оповіді й тлумачення, вбрані в матеріальні облачення, як-от розділ «Зераїм» («Насіння»), що відповідає Хеседу.
וכן כל התורה ספורי מעשיות כו׳ וכן נביאים שופטים מעשה דשמשון ופלגש בגבעה וכן כל מעשה המלכים וספורי מעשיות שבגמ׳ [שבגמרא] דרבב״ח [דרבה בר בר חנה]2 ודומיהן הכל מרומז בהן סודות התורה, ועד״ז ג״כ מעשה המצות
Так само й у всій Торі — в оповідях тощо; також у Пророках: [у] Суддях — історія про Шимшона та наложницю в Гіві; так само всі діяння царів і оповіді в Гемарі про Раббу бар бар Хану та подібні до них: у всьому цьому містяться натяки на таємниці Тори. Так само й практичне виконання міцвот,
Те саме стосується оповідей Тори, розповідей у Пророках — про Шимшона, наложницю в Гіві та діяння царів — і дивовижних оповідей про Раббу бар бар Хану в Гемарі: у всіх них приховані таємниці Тори. Те саме стосується міцвот, які виконують за допомогою матеріальних предметів.
שע״י סוכה ולולב וציצית ותפילין גשמיים יהיה המשכת אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה שלמע׳ [שלמעלה] מעלה מהשתלשלו׳ [מהשתלשלות] שלפי ערך וסדר השתלשלות בעשי׳ [בעשיה] החיות מצומצם מאד ובכדי שיאיר אור רב מאא״ס [מאור אין סוף] ב״ה בעצמו ובכבודו הוא
завдяки якому через матеріальну сукку та лулав, цицит і тфілін притягується вниз Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, що перебуває вище, значно вище за ішталшелут. Адже відповідно до міри й порядку ішталшелуту життєва сила (хают) у світі дії (Асія) дуже обмежена; а щоб велике світло засяяло від Самого Нескінченного (Ейн Соф), благословенного, Самого — у Його сутності та славі, потрібно
Завдяки матеріальним сукці, лулаву, цицит і тфілін притягується Нескінченне світло, що перебуває вище за ланцюг світів. Згідно зі звичайним порядком, життєва сила, яка досягає світу Асія, дуже обмежена.
ע״י יצחק דייקא שהוא שרש הגבורות בוצינא דקרדוניתא שהוא קו המדה3 שמודד להיות חכם כו׳ ומשם נמשך תוס׳ [תוספת] אור וגילוי גם בעשי׳ [בעשיה] הגשמי׳ [הגשמיים / הגשמיות / הגשמית].4
саме через Іцхака, який є коренем Гвурот (сил стримування), боціна де-кардинуса, тобто вимірювальною лінією, що відмірює, кому «бути мудрим» тощо; і звідти додаткове світло та розкриття низводяться також у матеріальний світ Асія.
Щоб там засяяло велике світло від Самого Нескінченного, воно має прийти саме через Іцхака, корінь Гвурот, боціна де-кардинуса — «вимірювальну лінію», яка визначає міру для кожного, наприклад, чи буде він мудрим. З цього джерела-виміру походить сила притягувати додаткове світло навіть у матеріальний світ Асія.
Абзац пояснює, що саме додало Яакову благословення: світло поза ланцюгом світів, яке через силу Іцхака, пов’язану з виміром, притягується до матеріальної Тори й міцвот.
У примітці Кегот зазначено, що Лікутей Тора, Насо цитує цей уривок і пояснює його там інакше, залишаючи це питанням; там висловлено припущення, що обидва пояснення можуть узгоджуватися: джерело цього світла перебуває вище за «вимірювальну лінію», але саме світло має бути притягнуте через цю лінію.
Марей мекомот
- 1ורב דגן ותירוש · Genesis 27:28
- 2וספורי מעשיות שבגמ׳ דרבב״ח · Bava Batra 73b
- 3ובכדי שיאיר אור רב . . שהוא קו המדה · בלקו״ת נשא כז, ד מביא קטע זה דשם מבואר באופן אחר והניח בצ״ע. ביהל אור ע׳ תנט מציין לכאן ”בענין הברכה של יצחק שורש קו המדה שיהי׳ בבחי׳ ברכה” וע״ז מציין קודם מגמרא ב״ב דף פח, ב.
- 4בעשי׳ הגשמי׳ . . ואף גם זאת · בבוך 1824: בעשי׳ הגשמי׳ כי זאת הי׳ בלי דעתו של יצחק רק בא במרמה כו׳ שא״א להתלבש.
16וזהו ויתן לך האלקים1 גם בבחי׳ צמצום2 וקאי ויתן על בחי׳ הוי״ה האמור למעלה בפ׳ אשר ברכו3 ה׳ ואף גם זאת בלי דעתו של יצחק4 רק בא אחיך במרמה5
Ось [значення слів]: «І нехай Ім’я Б‑га (Елокім) дасть тобі» — також на рівні скорочення (цимцум); а «дасть» стосується рівня Імені Б‑га (Гавая), згаданого вище у вислові «яким благословив Гавая». І навіть це [сталося] без відома Іцхака, а лише тому, що «брат твій прийшов із хитрістю»,
Благословення починається словами: «Нехай Елокім дасть тобі»: Елокім — це Ім’я скорочення, самостримування Б‑га, тому благословення сягає навіть скороченого, матеріального рівня. «Дасть» означає, що світло Гаваї низводиться вниз; це Ім’я згадане у попередньому вірші («яким благословив Гавая»), і воно позначає світло, що перебуває поза ланцюгом світів. Яаков отримав це без відома Іцхака — завдяки «хитрості».
שא״א להתלבש בבחי׳ הדעת וכענין שאמרו לאו בזכותא תליא מילתא6 אלא במזלא תליא מילתא כי ענין בזכותא הוא לפ״ע [לפי ערך] ההשתלשלות שכך ראוי לו
бо воно не може бути облачене в рівень знання (Даат); як сказано: «Справа не залежить від заслуги, а залежить від мазалю [вищого духовного кореня]». Адже «заслуга» відповідає мірі ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут): це те, що людині належить за її заслугами,
Це мало відбутися без відома Іцхака, бо настільки високе світло не може вміститися в Даат — усвідомленому знанні. Талмуд учить, що деякі речі залежать не від заслуги, а від мазалю — вищого кореня: заслуга ж визначається впорядкованою мірою світів і тим, на що людина заслуговує.
משא״כ במזלא הוא למעלה מלפ״ע [מלפי ערך] אף שאינו ראוי כו׳ והיה צריך לזה לתקן חטא עה״ד [עץ הדעת]78 שהיה ג״כ במרמה ופתוי של נחש
тоді як мазаль перебуває вище за все, що визначається мірою, навіть якщо людина не гідна цього тощо. Це було потрібно, щоб виправити гріх Дерева пізнання, який також стався через хитрість і спокусу змія,
Мазаль дає понад будь-яку міру — навіть тому, хто цього не заслуговує. Хитрість була потрібна, щоб виправити гріх Дерева пізнання, який також стався через хитрість — через спокусу змія.
שע״י נתגשמו העולמות ונעשה עירוב גשמיות ברוחניות9 ולתקן זה עשה מהפוך אל הפוך והמשיך רוחניות ואורות העליונים שיהיה נמשך גם לגשמיות.
через який світи стали матеріальними й виникло змішання матеріального з духовним. Щоб виправити це, він зробив [це] навпаки й низвів духовність та вищі світла, аби вони низводилися також у матеріальне.
Цей гріх зробив світи матеріальними й змішав матеріальне з духовним. Щоб виправити це, Яаков перетворив усе на протилежне: хитрість проти хитрості — і низвів духовність та вищі світла в саму матеріальність.
משא״כ אלו לא קבל יעקב הברכות היה נמשך מן התורה רק ברוחניות לבד כמו שהוא למעלה וכדה על שכמה10 כו׳:1112
Якби ж Яаков не отримав благословень, [світло] з Тори низводилося б лише в духовному, як воно перебуває вище: «а її глек — на плечі її» тощо.
Якби Яаков не отримав благословень, світло Тори залишилося б суто духовним, як воно перебуває нагорі: подібно до глека Рівки, який вона несла високо «на плечі її». Завдяки благословенням воно спускається в матеріальне вивчення Тори та виконання матеріальних міцвот [заповідей].
У заключному абзаці пояснюється, чому благословення прийшло через хитрість і без відома Іцхака: світло, що перебуває поза мірою, не може пройти через усвідомлене знання, а хитрість Яакова виправила хитрість змія, низводячи найвище світло в матеріальний світ.
Лікутей Тора, Ве-зот га-Браха, цитує цей уривок і порівнює його з висловом Тосефти про «міцву, яка приходить без нашого відома», оскільки корінь цих благословень — «роса, що капає від Атіки». Ор га-Тора, як зазначено в примітці Кегота, робить із цього уривка висновок, що до змія добро і зло не були змішані: кліпот (оболонки) перебували нижче святих світів і піднялися лише через гріх Адама.
Марей мекомот
- 1ויתן לך האלקים · Genesis 27:28
- 2ויתן לך האלקים גם בבחי׳ צמצום · ראה סידור שער התקיעות. ד״ה פדה בשלום תש״ג.
- 3אשר ברכו ה׳ · Genesis 27:27
- 4ואף גם זאת בלי דעתו של יצחק · בלקו״ת ברכה צט, ג מציין לכאן, שזהו ע״ד התוספתא פ״ג דפיאה שמצוה זו שלא לדעתנו ומסיים ”והיינו לפי ששרש ברכות אלו הוא ג״כ מבחי׳ טלא דנטיף מעתיקא” ע״ש.
- 5בא אחיך במרמה · Genesis 27:35
- 6לאו בזכותא תליא מילתא · Moed Katan 28a:13
- 7והי׳ צריך לזה לתקן חטא עה״ד · Zohar II, 141b
- 8לתקן חטא עה״ד · Tanya, Iggeres HaKodesh 7
- 9ונעשה עירוב גשמיות ברוחניות · Tikkunei Zohar, Tikkun 40 · 80a:6
- 10וכדה על שכמה · Genesis 24:15
- 11וכדה על שכמה כו׳ · בבוך 1824 נוסף: ”כמ״ש במ״א” ראה לקו״ת ברכה צה, ד.
- 12בעשי׳ הגשמי׳ . . ואף גם זאת · בבוך 1824: בעשי׳ הגשמי׳ כי זאת הי׳ בלי דעתו של יצחק רק בא במרמה כו׳ שא״א להתלבש.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Охоплювальні «пахощі» підносяться від баал тшува [того, хто повертається до Б‑га]: того, хто розмірковує про велич Самого Нескінченного (Ейн Соф) і волає через свою відокремленість від Нього. Так можна назвати баал тшува кожного — навіть того, хто не має гріхів. А завдяки фізичному вивченню Тори та виконанню міцвот (сукка, лулав, цицит, тфілін) у фізичний світ притягується світло, що перебуває понад усім порядком світів.
Питання для обговорення
- Як модель одинадцяти складників пахощів пояснює і побожні запитання Ейсавa, і те, що він не вимовляв Імені Б‑га?
- Чому свята життєва сила робить небесні воїнства покірними, але кліпот — гордими?
- У чому полягала помилка Їцхака, який хотів благословити Ейсавa безпосередньо, і як справжні слова благословення Ейсавa показують, що її було виправлено?
- Чому для притягнення охоплювального світла потрібне охоплювальне піднесення знизу і як тшува є таким піднесенням навіть для того, хто не має гріхів?
- Чому благословення мало прийти хитрістю й без відома Їцхака, і як це виправляє гріх Дерева пізнання?