Тора Ор · Парші Толдот · Маамар 1
אלה תולדות יצחק וגו׳
«Ось родоводи Іцхака»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 426 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Авраам притягує Б‑жественність згори, а Іцхак підносить створений світ до Б‑га в трепеті й самоусуненні (бітулі); піднесення знизу безмежне, але воно може відбутися лише тоді, коли «народжується» зі світла, притягнутого згори.
Коротко про маамар
Маамар тлумачить вірш «Його ліва рука під моєю головою, а права обіймає мене» як указівку на Іцхака й Авраама: Іцхак уособлює піднесення знизу вгору, а Авраам — притягування згори вниз. Заповідь «І любитимеш» показує, чому потрібні обидва напрямки: роздумування над тим, що Ім’я Б‑га (Гавая) єдине, спонукає душу прагнути вгору (ратцо), але Б‑г хоче оселі серед нижніх світів (діра бетахтонім), тож любов має повернутися вниз (шов). Завдяки гостинності Авраама подорожні пізнавали Б‑га; колодязі Іцхака відкривали приховані води — невичерпний потік, якого филистимляни не могли зупинити. На це натякає повне написання слова «імена» з літерою вав. Притягування згори вниз має межі, тоді як піднесення знизу безмежне й саме воно є джерелом сміху Іцхака: перетворення «чогось» на «ніщо». Авраам любить протилежну йому якість — трепет Іцхака, — але не може притягнути її вниз, адже створений світ не здатен витримати такого самоусунення; Яаков, який поєднує обидві якості, може це зробити, а у прийдешні часи ця якість відкриється всім. Нарешті, повторення імен у словах «Іцхак, син Авраама; Авраам породив Іцхака» вчить, що піднесення знизу народжується зі світла, притягнутого згори, — як показує аналогія із зачаттям.
План
- Ліва й права: два напрямкиІцхак уособлює напрямок знизу вгору, Авраам — згори вниз; заповідь любити показує, що прагнення вгору (ратцо) має змінитися поверненням униз (шов), адже Б‑г хоче оселі серед нижніх світів.¶1
- Гостинність і колодязіАвраам притягує Б‑жественність до інших, а Іцхак відкриває приховане. Колодязі Іцхака течуть невпинно, а піднесення знизу — перетворення чогось на ніщо — безмежне й приносить сміх і насолоду.¶2–3
- Трепет ІцхакаАвраам любить протилежну йому якість — трепет і самоусунення Іцхака, — але не може притягнути її вниз. Вона виявилася лише над світами під час зв’язування Іцхака на жертовнику; Яаков міг притягнути її вниз, а у прийдешні часи вона відкриється внизу.¶4–7
- Іцхак, народжений від АвраамаАналогія із зачаттям показує, що піднесення знизу залежить від світла згори й очищується ним; Авраам уособлює мудрість (Хохма).¶8–10
Ключові поняття
- Знизу вгору / згори внизממטה למעלה / מלמעלה למטה
- Два напрямки служіння Б‑гу: створіння підноситься до Б‑га, а Б‑жественність притягується у світ.
- Ратцо і шовרצוא ושוב
- «Прагнення й повернення»: душа прагне піднестися й розчинитися в Б‑зі, а потім повертається, щоб служити Йому в нижньому світі.
- Трепет Іцхакаפחד יצחק
- Якість Іцхака — трепет і самоусунення, надто сильні, щоб створений світ міг прийняти їх тепер; вони відкриються у прийдешні часи.
- Перетворення «чогось» на «ніщо»ביטול היש לאין
- Протилежність творенню: людина повертає світ і себе до стану «ніщо» перед Б‑гом; це джерело сміху Іцхака.
- Оселя серед нижніх світівדירה בתחתונים
- Мета творіння Б‑га, через яку прагнення вгору має повернутися вниз.
- Піднесення жіночих водהעלאת מיין נוקבין
- Пробудження знизу, яке підноситься до Б‑га; тут воно саме пробуджується світлом згори.
Ліва й права: два напрямки ¶1
«Це нащадки Іцхака» тощо. Написано: «Його ліва рука під моєю головою, а права обіймає мене». «Його ліва рука» — це рівень Іцхака, [який] рухається знизу вгору.
Маамар починається віршем, що стоїть на початку розділу Тори, і відразу поєднує його з віршем із Пісні пісень про ліву і праву руки. Ліва рука пов’язана з Іцхаком, спосіб служіння якого спрямований «знизу вгору»: створена істота підноситься до Б‑га.
וימינו כו׳ הוא בחי׳ אברהם מלמעלה למטה.3 והנה מדת אברהם הוא הכנסת אורחים כו׳ ויצחק היה חופר בארות4 כו׳.
«А його права рука» тощо — це рівень Авраама, згори вниз. А атрибут Авраама — гостинність до гостей тощо, а Іцхак копав криниці тощо.
Права рука пов’язана з Авраамом, спосіб служіння якого спрямований «згори вниз»: він приносить Б‑жественність у світ. Два діяння, про які Тора розповідає у зв’язку з ними, — гостинність Авраама й копання криниць Іцхаком — виявляють ці два напрями.
ולהבין זה הנה כתיב ואהבת. אשר לכאורה לא שייך בזה לשון צווי לאהוב5 כו׳. אך הוא6 שבתחלה כתיב7 הוי׳ אחד89 כו׳.
Щоб зрозуміти це: написано: «І любитимеш». На перший погляд, тут недоречна мова наказу любити тощо. Але [пояснення] полягає в тому, що спочатку написано: «Ім’я Б‑га (Гавая) — Один» тощо.
Вірш «І любитимеш» сформульований як наказ, але любов — це почуття, і важко зрозуміти, як можна наказати комусь відчувати його. Відповідь починається з вірша, який стоїть безпосередньо перед ним, — проголошення, що Гавая є Один.
ובהתבוננות ענין אחד איך שאין ערוך אליו כלל כו׳10 הוי׳ אלקינו ואלקי אבותינו11 (שהוא בחי׳ צמצום) פי׳ שיתהווה בחי׳ אבותינו חו״ב [חכמה ובינה] כו׳
І завдяки роздумам про значення слова «Один» — про те, що ніщо взагалі не може зрівнятися з Ним тощо, — [людина розуміє слова] «Гавая, наш Б‑г і Б‑г наших праотців» (що відповідає рівню скорочення (цимцум)). Це означає, що рівень «наших праотців», мудрість (Хохма) і розуміння (Біна), має з’явитися тощо.
Розмірковуючи над значенням слова «Один» — над тим, що Б‑г не має жодного порівняння з чимось, — людина також розуміє вислів із першого благословення Аміди: «наш Б‑г і Б‑г наших праотців». «Наш Б‑г» (Елокейну) означає скорочення — самоприховування Б‑га; «наші праотці» означають Хохму й Біну, перші інтелектуальні сили, які могли з’явитися лише після цього скорочення.
אנת חכים כו׳ אשר אין ערוך כלל12 לגבי מהותו ית׳ אנת הוא חד13 כו׳ לכן צריך קודם בחי׳ אלקינו שהוא בחי׳ צמצום
«Ти мудрий» тощо — це зовсім не можна порівняти з Його сутністю, хай буде Він благословенний, [адже] «Ти — Один» тощо. Тому спочатку має бути рівень «нашого Б‑га», тобто рівень скорочення,
Ці слова взято з молитви Еліягу в Тікуней Зоар: «Ти мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати; Ти Один, але не числом». Навіть Б‑жественна мудрість не має жодного порівняння з сутністю Б‑га, тому перед тим, як може існувати Хохма, має відбутися скорочення — рівень «нашого Б‑га».
ואח״כ ואלקי בחי׳ וא״ו המשכה שיתהווה בחי׳ אבותינו ובהתבונן כ״ז [כל זה] בוודאי כל איש ישראל יהיה חפצו ורצונו תמיד ליכלל בה׳ אחד ולא שירד למטה במקום חשך.
а потім — «і Б‑г» (ве-Елокей), рівень літери вав (ו), тобто притягування вниз, завдяки якому має з’явитися рівень «наших праотців». І коли людина розмірковує про все це, безперечно, бажання і воля кожного єврея завжди полягатимуть у тому, щоб злитися з Єдиним Б‑гом, а не спускатися вниз, у місце темряви.
Лише після скорочення з’являється літера вав — сполучник «і» (ו) у словах «і Б‑г» (ואלקי). Вав пишеться як пряма лінія, спрямована вниз, тому вона означає притягування вниз, завдяки якому з’являється рівень «наших праотців» — Хохма й Біна. Єврей, який усвідомлює, що все внизу є лише променем Єдиного, обмеженим скороченням, природно прагнутиме знову злитися з Ним, а не залишатися в темряві цього нижнього світу.
אמנם זהו בחי׳ רצוא אבל צ״ל אח״כ בחי׳ שוב14 כדכתיב כיתרון האור מן החשך15 ורצונו ית׳ להיות לו דווקא דירה בתחתונים ולכן הצווי ואהבת הוא הפי׳ בהיפוך מלמעלה למטה.1617
Однак це рівень рацо (біг [до Б‑га]); після нього має бути рівень шов (повернення), як написано: «як перевага світла, що виходить із темряви». І Його воля, хай буде Він благословенний, полягає саме в тому, щоб мати оселю серед нижніх світів. Тому наказ «І любитимеш» має протилежне значення: згори вниз.
Прагнення піднестися й розчинитися в Б‑зі називається рацо, «бігом»; за ним має настати шов, «повернення» до життя і служіння внизу, бо Б‑г бажає мати оселю саме в найнижчих світах, де світло, що виходить із темряви, набуває особливої переваги. Отже, наказ «І любитимеш» означає не піднесення вгору, а протилежне — притягування Б‑жественної любові згори вниз, у світ. Це пояснює, як любов може бути предметом наказу.
У цьому абзаці викладено два напрями маамара: піднесення Іцхака знизу та притягування Б‑жественності Авраамом згори вниз. На прикладі наказу любити Б‑га показано, що піднесення, породжене роздумами (рацо), має завершитися поверненням (шов), яке приносить Б‑жественність униз, адже Б‑г бажає оселю в нижніх світах.
Порядок «наш Б‑г» перед словами «Б‑г наших праотців» тлумачиться не історично, а як порядок космічний: скорочення передує появі Хохми й Біни. У пізнішому маамарі, на який посилаються примітки видання Кегот, додається, що скорочення називається «нашим» Б‑гом, бо воно відбулося заради Ізраїлю. Пара рацо й шов, запозичена з опису живих істот у видінні Єхезкеля, задає рамку всьому маамару: Іцхак уособлює стрімке піднесення, а Авраам — повернення вниз.
Марей мекомот
- 1אלה תולדות יצחק · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי בסה״מ תקס״ח ח״א ע׳ תקטז בהתחלה ”שמאלו תחת לראשי”. (והוא משנת תקס״ט). ובבוך 1118 קנח, א מציין ”שבת תנאים עם הרב מטשערנובל (חורף תקס״ט)”. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. המאמר עם הגהות וקיצורים באוה״ת בראשית כרך ד תתד, ב. תתיג, א. תתיח, ב. קיצורים להנחת אדה״א בסה״מ תקס״ח ע׳ תקטז. ראה גם ד״ה אלה תולדות תרמ״א דשם מבאר עבודת א״א מלמעלמ״ט, ועבודת יצחק מלמטה למעלה. פלח הרמון בראשית עו, א. חלק מהמאמר מובא באוה״ת פ׳ ואתחנן כרך ו ע׳ ב׳רסג עם הגהות. המאמר נזכר בלקו״ת שלח נ, ד. פינחס עח, א. ראה כז, ד. ר״ה סג, א. וזאת הברכה צו, ג.
- 2שמאלו תחת לראשי · Song of Songs 2:6
- 3יצחק ממטה למעלה . . אברהם מלמעלה למטה · ראה תו״ח ריש פרשתנו. אוה״ת כרך ד תתד, ב ואילך. ד״ה ואלה תולדות תרע״ח ע׳ עג. ד״ה אריב״ל חצר״ת פ״ז (סה״מ קונטרסים ח״ב). לקו״ש חט״ו ע׳ 194.
- 4מדת אברהם הוא הכנסת אורחים כו׳ ויצחק היה חופר בארות · באוה״ת תתח, א: שהוא בחי׳ גילוי ממטה למעלה מהעלם לגילוי, כמשל הבור אשר המים שם בהעלם וע״י החפירה נגלו המים, ע״ש וכ״ה לקמן יז, ג. בפלח הרמון מבאר שעיקר עבודת אברהם אבינו וכוונתו בהמשכת והתגלות אלקות למטה הי׳ ע״י הכנסת אורחים, ועבודת יצחק בחפירת בארות שאף מן הסתם גם הוא הכניס אורחים, ע״ש.
- 5לא שייך בזה לשון צווי לאהוב · באוה״ת תתיג, א מציין לעיין בתו״א פו, ג. ובאוה״ת ואתחנן כרך ו ע׳ א׳רסג מוסיף גם ללקו״ת ד״ה שמע ישראל: ”ובמ״א נת׳ שזהו ע״י כי חביבין הנשמות שנקראים בנים למקום, וא״כ יש אהבה טבעית כאהבת הבן אל האב”.
- 6אך הוא · כ״ה גם באוה״ת דברים כרך ו ע׳ ב׳רסג שנדפס מגוכתי״ק כ״ק אדמו״ר הצ״צ, אבל באוה״ת תולדות תתיג, א ובהגהות הרה״ח ר׳ אשר: אך הענין הוא.
- 7שבתחלה כתיב ה׳ אחד · באוה״ת ואתחנן שם: ”(נ׳ שצ״ל שבתחילה כתיב ה׳ אלקינו ה׳ אחד, וצ״ל מה ענין כפל שמות הוי׳ וענין אלקינו)”.
- 8ואהבת . . הוי׳ אחד · Deuteronomy 6:5
- 9הוי׳ אחד · Deuteronomy 6:4
- 10ובהתבוננות ענין אחד איך שאין ערוך אליו כלל כו׳ · באוה״ת ואתחנן שם ”(ר״ל פי׳ אחד ע״ד אנת הוא חד ולא בחושבן, וכן פי׳ בלקו״ת פ׳ ואתחנן בד״ה ענין ק״ש אחד ואהבת)”.
- 11הוי׳ אלקינו ואלקי אבותינו · באוה״ת ואתחנן שם מקדים לזה ”והנה בברכת אבות בשמו״ע אומרים”. בד״ה ואלה תולדות תשי״ח הקשה הרי אלקינו הוא אלקי כל ישראל, וא״כ הרי מצד סדר הדורות הול״ל תחלה אלקי אבותינו ואח״כ אלקינו. ומפרש אלקינו הו״ע הצמצום, דע״י הצמצום נמשך אח״כ ע״י הוא״ו דואלקי שיהי׳ בחי׳ אבותינו התהוות המוחין, ואומר על זה אלקינו אלקה שלנו, והיינו דזה שנעשה הצמצום בשביל המשכת החכמה הנה הגורם את הצמצום הם ישראל דבשביל ישראל נעשה כל ענין הצמצום וההמשכה, ע״ש בארוכה.
- 12אין ערוך כלל · באוה״ת ואתחנן שם נוסף: ”(ר״ל פי׳ אחד ע״ד אנת הוא חד ולא בחושבן, וכן פי׳ בלק״ת פ׳ ואתחנן בד״ה ענין ק״ש אחד ואהבת)”.
- 13אנת חכים . . אנת הוא חד · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17a:9–11
- 14בחי׳ רצוא אבל צ״ל אח״כ בחי׳ שוב · Ezekiel 1:14
- 15כיתרון האור מן החשך · Ecclesiastes 2:13
- 16
- 17
Гостинність і колодязі ¶2–3
2וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] שיהא שם שמים1 מתאהב ע״י. פי׳ להמשיך גילוי אור אלקותו מלמעלה למטה. וזהו מעשה אברהם2 הכנסת אורחים שנתן לערביים לאכול
Як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Щоб завдяки тобі Ім’я Небес стало дорогим». Це означає: притягнути згори донизу розкриття світла Його Б‑жественності. Саме таким був вчинок Авраама — гостинність до гостей: він дав їсти арабам,
Настанову мудреців — своєю поведінкою зробити так, щоб люди полюбили Б‑га, — тлумачать як завдання притягнути Б‑жественність униз. Авраам здійснював це через гостинність: він нагодував арабів, які проходили повз і прийшли до його намету.
ואח״כ אמר להם דעו למי מברכים3 כו׳ בכדי להיות גילוי אלקות למטה שגם הערביים יכירו גדולתו כו׳ כ״ז [כל זה] הוא בחי׳ אברהם המשכה מלמעלה למטה.4
а згодом сказав їм: «Знайте, Кого ви благословляєте» тощо, щоб унизу розкрилася Б‑жественність і навіть араби пізнали Його велич тощо. Усе це — рівень / аспект (бхіна) Авраама: притягнення згори донизу.
Після того як вони поїли й захотіли поблагословити його, Авраам сказав їм усвідомити, Кого вони насправді благословляють, — Б‑га, Який забезпечує їх усім необхідним. Так навіть люди, далекі від Б‑га, прийшли до пізнання Його. Це і є рух згори донизу, характерний для Авраама.
ויצחק הי׳ [היה] חופר בארות שהוא בחי׳ גילוי ממטה למעלה5 מהעלם לגילוי כמשל הבור אשר המים שם בהעלם וע״י החפירה נגלו המים כו׳.
А Іцхак копав криниці — це бхіна розкриття знизу вгору, від прихованості до розкриття, як у прикладі з криницею: вода там прихована, а завдяки копанню вона відкривається тощо.
Криниці Іцхака показують протилежний напрямок. Вода вже була там, прихована в землі; копання усуває те, що її покриває. Так само служіння Іцхака виявляє Б‑жественність, уже приховану в нижніх світах, і підносить її до розкриття.
Гостинність Авраама й криниці Іцхака показують два напрямки: Авраам приносить Б‑жественність згори до людей унизу, а Іцхак виявляє те, що приховане внизу, щоб воно піднялося й стало видимим.
Гостинність Авраама відповідає на запитання, як можна заповісти любов: заповідь стосується любові, що спускається вниз, аби інші полюбили Ім’я Б‑га. Криниця Іцхака — взірець служіння знизу: воду не приносять ззовні, а виявляють ізсередини.
Марей мекомот
- 1שיהא שם שמים · Yoma 86a:12
- 2מעשה אברהם . . אמר להו דעו · Sotah 10a
- 3אמר להם דעו למי מברכים · Bereshit Rabbah 49:4
- 4בחי׳ אברהם המשכה מלמעלה למטה · ראה לקו״ש חט״ו ע׳ 119.
- 5ויצחק . . ממטה למעלה · ראה יהל אור ע׳ קיא.
3והנה הגם שאברהם היה ג״כ חופר בארות אבל כתיב ויסתמום פלשתים כו׳ ויצחק חפר אותן וקרא להם שמות כשמת אשר קרא להן אביו1 הראשון מלא והשני חסר לפי
Хоча Авраам також копав криниці, написано: «Філістимляни засипали їх» тощо, а Іцхак знову викопав їх і «дав їм назви, як ті назви, що дав їм його батько». Перше слово написане повністю, а друге — неповно, бо
Авраам спершу викопав криниці, але філістимляни засипали їх, а Іцхак знову розкопав і дав їм ті самі назви, що й його батько. У вірші перше слово «назви» написане з літерою вав, а друге — без неї; тепер маамар пояснює чому.
שע״י חפירה דיצחק לא נפסק עוד נביעתם2 ונמשכים ונובעים הששה מדות שהן בחי׳ וי״ו ע״כ הוא שמות מלא בוי״ו.3
завдяки копанню Іцхака їхнє джерело вже не припиняло бити, і шість емоційних атрибутів (мідот), що відповідають рівню літери вав, притягуються й течуть. Тому слово «назви» написане повністю, з літерою вав.
Літера вав символізує шість емоційних атрибутів (її числове значення — шість). Після того як Іцхак викопав криниці, їхнє джерело вже не припиняло бити, тож емоції продовжують текти; тому його «назви» написані повністю, з літерою вав.
אבל שמת דאברהם חסר וי״ו לפי שסתמום פלשתים ויש לחיצונים יניקה מהם.4 לכן ע״י חפירה דיצחק הוא שמות בוי״ו (ועמ״ש כה״ג [כהאי גוונא] ע״פ ששת ימים תאכל מצות56 כו׳ מלא וי״ו) ולע״ל [ולעתיד לבוא] כתיב
Але в слові «назви», що стосується Авраама, літери вав немає, бо філістимляни засипали криниці, і зовнішні сили живляться з них. Тому завдяки копанню Іцхака слово «назви» написане з літерою вав. (Див. також пояснення до вірша «Шість днів їж мацу» тощо, де слово написане повністю, з літерою вав.) А про Майбутній світ написано:
Криниці Авраама можна було засипати; це означає, що сили, протилежні святості, могли живитися з них, тому в його слові «назви» немає літери вав. Тут також згадується подібне пояснення повного написання слова «маца» в іншому маамарі, а далі текст переходить до майбутнього.
כי אתה אבינו7 שעיקר הצחוק והשמחה יהיה מבחי׳ יצחק שהוא ממטה למעלה אשר בחי׳ זו אין קץ ותכלית כו׳
«Бо Ти — наш батько»: [тобто] сутність сміху й радості походить від рівня Іцхака, що йде знизу догори, — рівня, який не має ні кінця, ні межі тощо.
У книзі Йешаягу народ звертається до Б‑га: «Бо Ти — наш батько, адже Авраам не знає нас»; Гемара (Шабат 89b) пояснює, що слова «Бо Ти — наш батько» будуть звернені до Іцхака в Майбутньому світі. Тоді найбільша радість і сміх походять від способу Іцхака — піднесення знизу, яке не має меж.
משא״כ (אברהם) בבחי׳ ממעלה למטה יש לה גבול המשכה למטה ולכן באברהם כתיב ב״פ [ב׳ פעמים] אברהם אברהם8 הא׳ הוא המשכה שיתהווה בחי׳ חו״ב [חכמה ובינה] דאצי׳ ואלקי אבותינו כנ״ל.
На відміну від цього, (Авраам) на рівні згори донизу має межу щодо [свого] притягнення вниз. Тому про Авраама двічі написано: «Авраам, Авраам»: перше — це притягнення, завдяки якому постають рівні мудрості (Хохма) і розуміння (Біна) світу еманації (Ацилут), — «і Б‑г наших праотців», як [пояснено] вище;
Притягнення згори завжди має межі, адже воно мусить відповідати здатності того, хто його отримує. Подвійне «Авраам, Авраам» під час зв’язування Іцхака вказує на два етапи такого сходження: перший приводить до буття Хохму й Біну світу Ацилут — «Б‑га наших праотців», про якого йшлося вище.
והמשכה ב׳ בבי״ע. משא״כ יצחק בחי׳ מלמטה למעלה בחי׳ אין קץ ותכלית והכל ירוממוך סלה.
а друге притягнення — у світи творення (Брія), формування (Єцира) і дії (Асія). На відміну від цього, Іцхак — це рівень знизу догори, рівень, що не має ні кінця, ні межі: «і всі підноситимуть Тебе, Села».
Другий етап поширюється на три нижні світи: Брія, Єцира та Асія. Натомість піднесення Іцхака не має кінця, як сказано в молитві: «і всі підноситимуть Тебе, Села».
ומזה נתהווה עיקר הצחוק כי גמירי משמיא מיהב יהבי9 משקל לא שקלי כו׳ מיהב הוא בחי׳ השתלשלות מאין ליש כו׳.
Звідси постає сутність сміху, адже маємо традицію: «З Небес дають, але не беруть назад» тощо. «Давати» — це рівень ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), від нічого до чогось тощо.
Ім’я Іцхак означає «він сміятиметься». Як каже Гемара, Небеса дають, але не беруть назад: давання Б‑га — це ланцюг світів, у якому з нічого постає щось.
אבל עבודת האדם הוא ההיפוך והוא להיות בטול היש לאין והוא בחי׳ יצחק צחוק ותענוג10 גדול כו׳:
Але служіння людини протилежне: воно полягає в самоусуненні сущого до Ніщо. Це — рівень Іцхака: сміх і велика насолода тощо.
Завдання людини протилежне: повернути «щось» цього світу й власного «я» до «нічого» — через самоусунення перед Б‑гом, залишаючись при цьому сущою. Це протилежне перетворення є джерелом сміху й великої насолоди Іцхака.
Через написання слова «назви» у вірші про криниці цей уривок показує, що піднесення Іцхака знизу є тривалим і безмежним, тоді як притягнення Авраама згори донизу має межі; праця людини, що полягає в перетворенні чогось на ніщо, приносить сміх і насолоду, від яких походить ім’я Іцхака.
Протиставлення «з нічого до чогось» і «від чогось до нічого» є основоположним у вченні Хабаду: творіння виводить світ із Б‑жого Ніщо, а служіння Б‑гові повертає його до Нього. Сміх виникає з несподіваного перевороту: створене «щось», яке здається незалежним, самоусувається перед Б‑гом.
Марей мекомот
- 1ויסתמום פלשתים . . שמות כשמת אשר קרא להן אביו · Genesis 26:18
- 2לא נפסק עוד נביעתם · והכוונה ב”נביעתם” היא — לנביעת מי החסדים דאברהם כמפורש בתו״ח פ״ז — לקו״ש חט״ו ע׳ 120 הערה 21. בלקו״ת ואתחנן ה, א מציין לכאן.
- 3לפי שע״י . . מלא בוי״ו · בכת״י 260 ליתא.
- 4ויש לחיצונים יניקה מהם · ראה גם לקו״ת ואתחנן ה, א.
- 5ע״פ ששת ימים תאכל מצות · ראה לקו״ת פ׳ צו יג, ב.
- 6ששת ימים תאכל מצות · Deuteronomy 16:8
- 7ולע״ל . . כי אתה אבינו · Isaiah 63:16
- 8אברהם אברהם · Genesis 22:11
- 9גמירי משמיא מיהב יהבי · Taanit 25a:4
- 10בחי׳ יצחק צחוק ותענוג · לקו״ת שה״ש כז, ד. נ, ב.
Трепет Іцхака ¶4–7
І ось написано про Авраама: «Візьми, будь ласка, свого сина» тощо, «якого ти любиш, Іцхака» тощо. Адже відомо, що природно любити протилежне,
У вірші про зв’язування Іцхака його названо сином, «якого ти любиш». Маамар пояснює цю любов природним правилом: кожен любить свою протилежність.
כדכתיב מים קרים על נפש עיפה.3 וכמו״כ [וכמו כן] להיפוך מי שקר לו מאד רוצה למים חמים.
як написано: «Холодна вода — для стомленої душі». І так само навпаки: тому, кому дуже холодно, хочеться теплої води.
Вірш із Притч показує, що втомлена, розпалена людина прагне холодної води; так само тому, кому дуже холодно, хочеться теплої води. Протилежності притягуються.
У цьому абзаці викладено принцип, що кожен любить свою протилежність; він пояснює любов Авраама до Іцхака.
Марей мекомот
- 1קח נא את בנך · Genesis 22:2
- 2כי ידוע הטבע לאהוב ההיפוך · ראה אוה״ת נח ס, א. ובכרך ז לד״ה חכלילי סעי׳ ב מביא קטע מכאן.
- 3מים קרים על נפש עיפה · Proverbs 25:25
5ולכן אברהם שמדתו המשכה מלמעלה למטה אוהב ג״כ ההיפוך בחי׳ יצחק מלמטה למעלה. היינו שבחי׳ יצחק הוא פחד יצחק1 שהוא בחי׳ יראה ובטול
Тому Авраам, властивістю якого є притягнення згори вниз, також любить протилежне — рівень Іцхака, від низу догори. Тобто рівень Іцхака — це «страх Іцхака», тобто трепет і самоусунення (бітуль).
Авраам, для якого властиве притягнення згори вниз, любить протилежний спосіб Іцхака — піднесення знизу догори. Властивість Іцхака називається «страхом Іцхака»: це трепет і самоусунення перед Б‑гом.
ולכן זה א״א שימשיך אברהם למטה בחי׳ פחד יצחק הנ״ל שבחינת בטול כזה א״א לנבראים לקבל
Тому Авраам не може притягнути донизу згаданий вище рівень «страху Іцхака», адже створені істоти не здатні сприйняти такий рівень самоусунення.
Ось чому Авраам не міг низвести рівень Іцхака у світ: створені істоти не здатні витримати таке повне самоусунення; вони перестали б існувати як окремі істоти.
כי גם למעלה אמרו הושיט הקב״ה אצבעו2 הקטנה ביניהם ושרפן ע״י גילוי רב ומכ״ש [ומכל שכן] למטה בנבראים.
Адже навіть у вищих світах, як сказали [мудреці]: «Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), простяг Свій мізинець серед них і спалив їх» через надзвичайно сильне розкриття; тим більше це стосується створених істот унизу.
У Гемарі розповідається, що Б‑г простяг Свій мізинець серед групи ангелів і спалив їх: розкриття було надто сильним, щоб вони могли його вмістити. Якщо навіть ангели не здатні його витримати, то тим паче не здатні створені істоти внизу.
Авраам любить властивість Іцхака — трепет і самоусунення, але саме цей рівень неможливо притягнути донизу, у світ творіння, який не здатний його витримати.
В уривку з Лікутей Тора, наведеному в примітках, пояснюється, що ангели згоріли, бо розкриття перевершувало те, що могла вмістити їхня посудина, і вони поглинулися єдністю Б‑га. У відміряній формі таке поглинання становить щоденне служіння ангелів: вони підносяться й включаються в царювання (Малхут).
Марей мекомот
- 1פחד יצחק · Genesis 31:42
- 2הושיט הקב״ה אצבעו · Sanhedrin 38b:5
6ולכן כתיב ויעקוד אותו על המזבח1 ממעל לעצים למעלה מבחינת עה״ח [עץ החיים] ועה״ד [ועץ הדעת] שם יוכל להתגלות בחי׳ פחד יצחק2 הנ״ל.
Тому сказано: «і зв’язав його на жертовнику, над дровами»: над рівнем Дерева життя і Дерева пізнання. Там міг розкритися згаданий вище рівень трепету Іцхака.
Під час зв’язування Іцхака поклали «над дровами», а слово на позначення дров — ецим — також означає «дерева». Отже, він був над Деревом життя і Деревом пізнання — на рівні, що перебуває поза світами; лише там міг розкритися трепет Іцхака.
Однак про Яакова сказано: «і трепет Іцхака був зі мною». Адже Яаков був найобранішим із праотців — рівнем включення, «перекладиною, що сягає від одного кінця [до іншого]», тощо.
Яаков же каже: «трепет Іцхака був зі мною». Яаков є найобранішим із праотців, бо він включає в себе і Авраама, і Іцхака, подібно до середньої перекладини Скинії, що простягалася від одного кінця до іншого.
ולכן אמר אלקי אבי אברהם ופחד יצחק היה לי שהי׳ [שהיה] לו שני הבחינות בחי׳ אברהם כנ״ל. וגם פחד יצחק היה יכול להמשיך למטה ג״כ.
Тому він сказав: «Б‑г мого батька Авраама, і трепет Іцхака був зі мною»: адже він мав обидва рівні — рівень Авраама, як [пояснено] вище, — і міг також притягнути трепет Іцхака вниз.
Оскільки Яаков поєднував обидва рівні, він міг притягнути вниз навіть трепет Іцхака, чого сам Авраам зробити не міг.
Рівень Іцхака міг проявитися лише над світами — під час зв’язування; Яаков, який поєднує Авраама та Іцхака, здатен притягнути вниз навіть цей рівень.
Яаков як краса (Тіферет), середня лінія між милістю (Хесед; Авраам) і стриманістю (Гвура; Іцхак), — це основоположна кабалістична ідея; уривки із Зоару, наведені в примітках Kehot, називають його найобранішим із праотців і середньою перекладиною.
Марей мекомот
- 1ויעקוד אותו על המזבח · Genesis 22:9
- 2ופחד יצחק הי׳ לי · Genesis 31:42
- 3יעקב הי׳ בחור שבאבות · Bereshit Rabbah 76:1
- 4יעקב היה בחור שבאבות · Zohar, Vayetzei 38:347–359
- 5יעקב היה בחור שבאבות · Sefer Etz Chaim 38:2
- 6מבריח מן הקצה · Zohar III, 186a
- 7מבריח מן הקצה · Exodus 26:28
7והנה לע״ל [לעתיד לבוא] כתיב כי אתה אבינו1 פי׳ כי עתה א״א שבחי׳ פחד יצחק יהי׳ [יהיה] בבחי׳ אבינו שהיא המשכה למטה וכנ״ל.
А щодо прийдешнього часу написано: «Бо Ти (ата) — наш батько». Сенс такий: адже тепер неможливо, щоб рівень трепету Іцхака був рівнем «наш батько», тобто щоб він передавався вниз, як [пояснено] вище.
Маамар тлумачить слова «Бо Ти (ата) — наш батько» так, ніби там сказано «бо тепер (ета; це слово пишеться інакше)»: тепер трепет Іцхака не може стати «нашим батьком» — рівнем, який сходить до нас, адже творіння не може його витримати, як пояснено.
אבל לע״ל [לעתיד לבוא] כשיהיה בלע המות לנצח2 ואת רוח הטומאה אעביר3 כו׳ אז יתגלה בחי׳ פחד יצחק למטה שיהי׳ [שיהיה] הוא בחי׳ אבינו
Але в прийдешньому часі, коли «Він поглине смерть навіки» і «Я усуну дух нечистоти» тощо, рівень трепету Іцхака відкриється внизу, так що саме він буде рівнем «наш батько»,
У прийдешньому часі, коли смерть буде поглинута, а дух нечистоти усунутий, перешкод уже не буде, і рівень трепету Іцхака відкриється внизу та стане «нашим батьком».
як написано: «увійти в ущелини скель і в розколини круч від страху перед Іменем Б‑га (Гавая)»: так рівень трепету й самоусунення (бітуль) відкриється внизу, «і всяке тіло побачить».
Ісая провіщає, що того дня, коли Б‑г постане, люди тікатимуть у розколини скель від жаху перед Гаваєю. Маамар розуміє цей «страх» як трепет і самоусунення Іцхака, які тоді відкрито проявляться в цьому світі, щоб «усяке тіло побачило».
Те, чого Авраам не може зробити зараз — низвести трепет Іцхака, — відбудеться в прийдешньому часі, і саме тому тоді Іцхака називатимуть «нашим батьком».
Марей мекомот
- 1כי אתה אבינו · Isaiah 63:16
- 2בלע המות לנצח · Isaiah 25:8
- 3ואת רוח הטומאה אעביר · Zechariah 13:2
- 4לבא בנקרת הצורים · Isaiah 2:21
- 5וראו כל בשר · Isaiah 40:5
Іцхак, народжений від Авраама ¶8–10
8וזהו אלה תולדות יצחק בן אברהם. אברהם הוליד את יצחק.1 ב״פ [ב׳ פעמים] אברהם וב״פ [וב׳ פעמים] יצחק. כנודע ממשל גשמי שהזכר יוכל להזריע בלא נקבה משא״כ הנוקבא כו׳.
І це [значення слів]: «Ось нащадки Іцхака, сина Авраама; Авраам породив Іцхака»: Авраам згадується двічі, й Іцхак — двічі. Як відомо з фізичної аналогії, самець може виділяти сім’я без самки, тоді як самка не може, тощо.
У початковому вірші ім’я Авраам згадується двічі, як і ім’я Іцхак. Маамар пояснює це аналогією з фізичним дітонародженням: самець може виділяти сім’я без самки, але самка не може розпочати цей процес сама.
והגם שאמרו אשה מזרעת תחלה2 כו׳ היינו ג״כ ע״י התעוררות הדכר תוכל הנוקבא להזריע תחלה כו׳.
І хоча [мудреці] сказали: «[Якщо] жінка першою дає сім’я», тощо, це також означає, що завдяки пробудженню чоловіка жінка може першою дати сім’я, тощо.
Мудреці кажуть, що коли жінка першою дає сім’я, народжується хлопчик; однак і це відбувається лише завдяки пробудженню чоловіка. Ця аналогія готує ґрунт для твердження, що піднесення знизу (Іцхак) залежить від пробудження згори (Авраам).
Подвійне згадування імен у вірші пояснюється аналогією із зачаттям: сторона, що приймає, може діяти лише тоді, коли її пробуджує сторона, що дає.
У кабалі «жіноче» й «чоловіче» — це ролі приймання й віддавання, а не твердження про людей; «жіночі води» (маїн нуквін), тобто піднесення знизу, підносяться лише завдяки пробудженню згори.
Марей мекомот
- 1אלה תולדות יצחק בן אברהם. אברהם הוליד את יצחק · Genesis 25:19
- 2אשה מזרעת תחלה · Berakhot 60a:14
9וגם אח״כ עיקר ההולדה מטפת הדכר שממנו הלובן והוא המברר הולד להיות הפסולת יוצא לחוץ. ומהבירור נעשה הולד כו׳.
І згодом також основна частина зачаття походить від чоловічої краплі, з якої походить біла [речовина], і саме вона очищує плід, так що відходи виходять назовні. І завдяки цьому очищенню формується дитина тощо.
Продовження аналогії: дитина формується переважно з чоловічої краплі — джерела «білого», — яка очищує й відділяє потрібне, так що відходи виводяться, а дитина формується.
כמו״כ [כמו כן] למעלה שיתהווה בחי׳ יצחק ממטלמ״ע [ממטה למעלה] שבאמת אין ערוך אליו כלל הוא בא ע״י בן אברהם פי׳ ע״י ההארה הבאה מלמעלה למטה שיתהווה בכ״א [בכל אחד / בכל אחת] בחי׳ יצחק העלאת מ״ן [מיין נוקבין] ממטה למעלה.
Так само й згори: те, що рівень Іцхака має постати внаслідок піднесення знизу вгору — піднесення, яке насправді зовсім не співмірне Йому, — відбувається через «сина Авраама», тобто через світло, яке сходить згори донизу, аби в кожному постав рівень Іцхака: піднесення маїн нуквін (жіночих вод) знизу вгору.
Так само й згори: піднесення Іцхака знизу зовсім не співмірне з Б‑гом і саме по собі ніколи не могло б досягти Його. Воно відбувається завдяки «синові Авраама» — світлу, що сходить згори, яке пробуджує в кожній людині піднесення, зване піднесенням жіночих вод (маїн нуквін).
Аналогію застосовано: піднесення людини (Іцхака) стає можливим і очищується завдяки світлу згори (Авраама).
Маїн нуквін, «жіночі води», — кабалістичний термін для пробудження знизу (ітарута делетата), яке підноситься, щоб викликати потік згори; тут воно саме виникає внаслідок попереднього пробудження згори (ітарута делейла).
10וזהו תולדות יצחק הוא בן אברהם כו׳. ואח״כ אברהם הוליד את יצחק.1 פי׳ שיהי׳ [שיהיה] בחי׳ יצחק בבחי׳ הולדה
І ось [значення слів]: «покоління Іцхака» — «він син Авраама» тощо. А потім: «Авраам породив Іцхака», тобто рівень Іцхака має постати через народження,
Ось чому вірш називає Іцхака «сином Авраама», а потім повторює, що «Авраам породив Іцхака»: піднесення Іцхака має бути «народжене», тобто виведене в дійсне буття.
כי באמת אין ערוך נברא לבורא ושיהי׳ [ושיהיה] ההעלאה בחי׳ בטול לאלקות בתכלית א״א כ״א ע״י אברהם שהוא בחי׳ אב״ר מ״ה [שם מ״ה] בחכמה אתברירו
бо насправді створіння не можна порівняти з Творцем, і піднесення до рівня цілковитого самоусунення (бітуль) перед Б‑жественністю неможливе інакше, як через Авраама, який є рівнем «евер Ма» («кінцівка Ма»), — «через мудрість (Хохму) вони очищуються», —
Створіння не можна порівняти зі своїм Творцем, тому цілковите самоусунення перед Б‑гом можливе лише через Авраама. Літери його імені утворюють «евер Ма» — «кінцівку Ма» (Ма, 45 — числове значення Імені Б‑га (Гавая), записаного з алефами), Ім’я, пов’язане з мудрістю (Хохма); завдяки Хохмі очищується все.
שהוא המברר להוליד בחי׳ יצחק להיות נתפס בחי׳ גילוי אלקות והפסולת יוצא לחוץ ע״י טפת דכר שממנו יוצא לובן העליון כנ״ל בחי׳ אברהם כו׳ וד״ל [ודי למבין]:
і саме це очищує, щоб породити рівень Іцхака, завдяки чому можна осягнути рівень розкриття Б‑жественності; а відходи виходять назовні через чоловічу краплю, з якої виходить вища білизна, як [пояснено] вище: рівень Авраама тощо. І цього досить тому, хто розуміє.
Хохма Авраама очищує і породжує піднесення Іцхака, завдяки чому людина може осягнути розкриття Б‑жественності, тоді як відходи виводяться назовні, як у прикладі з чоловічою краплею. Маамар завершується зауваженням, що цього досить тому, хто розуміє.
На завершення маамар повністю пояснює вірш: піднесення Іцхака «народжується» від Авраама, бо лише світло і Хохма, що притягуються згори, можуть очистити людину, щоб вона піднеслася до справжнього самоусунення.
«Через Хохму вони очищуються» — кабалістичний принцип відокремлення добра від відходів. Тлумачення імені Авраам як «евер Ма» пов’язує його з Хохмою, яку називають коах ма («сила “що?”»), — рівнем бітулю.
Марей мекомот
- 1תולדות יצחק הוא בן אברהם כו׳. ואח״כ אברהם הוליד את יצחק · Genesis 25:19
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Роздуми про єдність Б‑га мають пробудити прагнення піднестися до Нього, але єврей має потім повернутися й принести Б‑жественність у світ, як це робив Авраам своєю доброчинністю. Його власне служіння полягає в тому, щоб перетворити «щось» власного «я» і світу на «ніщо» перед Б‑гом, — і це стає справжньою радістю.
Питання для обговорення
- Чому після прагнення ратцо піднестися має бути шов — повернення, і як це відповідає на запитання, як можна заповісти любов?
- Чого навчають гостинність Авраама й колодязі Іцхака про те, як відкривається Б‑жественність?
- Чому притягування згори вниз обмежене, тоді як піднесення знизу безмежне?
- Чому Яаков, але не Авраам, міг притягнути вниз трепет Іцхака?
- У якому сенсі піднесення знизу «народжується» від Авраама?