Тора Ор · Парші Хає Сара · Маамар 2
להבין ענין משארז״ל יפה שעה אחת בתשובה ומע״ט…
Зрозуміти вислів наших мудреців: «Краща одна година…»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 502 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Тора й міцвот укорінені у власній волі та мудрості Б‑га, які вищі за сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни), яким насолоджуються душі в Майбутньому світі; втілені у фізичних речах, вони стають вбранням, через яке створена душа може осягнути це сяйво, подібно до того, як Моше живився в хмарі. Тому одна година повернення (тшуви) й добрих вчинків у цьому світі краща за все життя в Майбутньому світі.
Коротко про маамар
Коментуючи вірш «І Авраам був старий, дійшовши до повноти днів», маамар запитує, як одна година повернення й добрих вчинків у цьому світі може бути кращою за все життя в Майбутньому світі, якщо їхнє призначення — стати вбранням душі, завдяки якому вона насолоджується там сяйвом Шехіни. Б‑жественна життєва сила у світах прихована й помітна лише за своїми проявами, як життя душі виявляється в органах тіла; те, що Б‑г дає світам життя, свідчить про Його смирення, а не про Його велич. Майбутній світ — це відкрите осягнення сутності цього сяйва. Створена душа осягає його лише через вбрання, подібно до того, як Моше живився в хмарі. Тора й міцвот, джерелом яких є воля й мудрість Б‑га, вищі за це сяйво, хоча й втілені в пергаменті, вовні та благодійності; отже, вони вищі за Майбутній світ, але водночас є його вбранням. Далі йдеться про любов: роздуми під час Шма про те, як світи перебувають у стані самоусунення (бітуль) перед своїм джерелом, пробуджують прагнення залишатися пов’язаним із Б‑гом; оскільки тіло не може втримати такий стан, людина вирішує під час Шма вивчати Тору, яка єднає душу з Ним. Б‑г відділяє добро в людині від зла, а уклін під час благословень засвідчує це самоусунення, яке має сягнути серця.
План
- ЗапитанняДо слів «І Авраам був старий, дійшовши до повноти днів»: якщо повернення й добрі вчинки — це вбрання душі, завдяки якому вона насолоджується сяйвом Шехіни, як одна година такого служіння може бути кращою за все життя в Майбутньому світі?¶1–2
- Прихована життєва сила й відкрите сяйвоЖиттєва сила у світах прихована, як життєва сила душі в органах тіла, і безмежна, хоча набирає форми своєї посудини. І слова «Уся земля сповнена Його слави», і слова «Небо й землю Я наповнюю» — істинні; те, що Б‑г дає світам життя, свідчить про Його смирення. Майбутній світ — це відкрите осягнення сутності цього сяйва.¶3–6
- Вбрання душі, подібне до хмари МошеДуша спустилася, подібно до насіння, яке походить із мозку, щоб стати створеною істотою, і тому не може сама осягнути Б‑жественність. Як хмара давала Моше змогу живитися духовною їжею, так Тора й міцвот, укорінені у Вищій волі й втілені у фізичних речах, стають вбранням, через яке душа осягає сяйво, і тому вони вищі за нього.¶7–8
- Любов у Шма та вивчення ТориЛюбов і трепет (агава ве-йіра) — це крила, що підносять Тору й добрі вчинки. Роздуми про те, як сяйво перебуває у стані самоусунення перед сутністю Б‑га, подібно до сонячних променів у сонці, пробуджують прагнення залишатися пов’язаним із Ним; оскільки тіло не може втримати це самоусунення, людина вирішує під час Шма вивчати Тору, з якою душа справді єднається з Б‑гом.¶9–11
- Б‑г відділяє добро від злаТой, хто відчуває, що зло в ньому досі залишається цілісним, не має впадати у відчай: Б‑г виводить його з Єгипту, відділяючи Б‑жественну душу від тваринної душі. Навіть нечестивці притягують світло завдяки вивченню Тори, але воно не досягає їхньої внутрішньої сутності.¶12–13
- Благословення й оселя внизуСлова «Благословенний Ти, Гавая» притягують Ім’я Б‑га (Гавая) до розкриття. До майбутнього часу тіло приховує це, тому уклін зовні виявляє самоусунення, яке має сягнути серця, адже задум Б‑га — створити оселю серед нижніх світів (діра бетахтонім).¶14
Ключові поняття
- сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни)זיו השכינה
- Те, чим душі насолоджуються в Майбутньому світі: відкрите осягнення сутності б‑жественної життєвої сили, прихованої у світах. Це лише сяйво, нижче за волю й мудрість Б‑га.
- вбрання (левушім)לבושין
- Те, що Тора й міцвот душі створюють для неї; подібно до хмари Моше, вони дають створеній істоті змогу осягнути Б‑жественність, якої вона не могла б осягнути сама.
- Вища воляרצה״ע
- Корінь Тори й міцвот, єдиний із Б‑гом через Його мудрість; оскільки він вищий за сяйво Шехіни, година добрих вчинків краща за весь Майбутній світ.
- Його смиренняענותנותו
- Б‑г упокорюється, щоб бути втіленим у світах і давати їм життя; те, що Він дає світам життя, свідчить про Його смирення, а не про Його велич.
- крила (агава ве-йіра)גדפין
- Любов і трепет — не головне, а крила, що підносять те, що є головним: Тору й добрі вчинки.
- самоусунення (бітуль)ביטול
- Світи є ніщо перед джерелом свого життя, як сонячні промені є ніщо всередині сонця. Людина роздумує про це під час Шма, а в благословеннях виявляє це зовні, схиляючись.
- діра бетахтонімדירה בתחתונים
- Найвищий задум Б‑га — оселитися в найнижчому світі. Це «кінець діяння — первісний у задумі», і тому «землю було створено першою».
Запитання ¶1–2
Заголовок до другого, окремого маамара, заснованого на першому вірші глави Берешит 24: Авраам постарів, «увійшовши в дні». Зогар тлумачить «дні» як одяг душі, і це тлумачення є ключем до подальшого викладу.
Цей заголовок відкриває новий маамар у тій самій параші, заснований на вірші про старість Авраама.
Марей мекомот
- 1ואברהם זקן בא בימים · Genesis 24:1
2להבין ענין1 משארז״ל [מה שאמרו רבותינו זכרונם לברכה] יפה שעה אחת2 בתשובה ומע״ט [ומעשים טובים] בעוה״ז מכל חיי עוה״ב [עולם הבא].3 וצריך להבין והלא תכלית תשובה ומע״ט [ומעשים טובים] הוא שמהם נעשו לבושין לנשמה4 שתוכל ליהנות מזיו השכינה בעוה״ב [בעולם הבא]
Щоб зрозуміти вислів наших благословенної пам’яті мудреців: «Одна година повернення (тшува) й добрих вчинків у цьому світі краща за все життя у світі прийдешньому». І це потребує пояснення: хіба не в тому полягає мета тшуви й добрих вчинків, що з них створюється одяг для душі, аби вона могла насолоджуватися сяйвом Б‑жественної присутності (Шехіни) у світі прийдешньому,
У Мішні сказано, що одна година тшуви й добрих вчинків у цьому світі краща за все життя у світі прийдешньому. Це викликає запитання: хіба вся мета тшуви й добрих вчинків не в тому, що вони стають «одягом» для душі, який дає їй змогу насолоджуватися сяйвом Шехіни у світі прийдешньому? Як же засіб може бути вищим за мету?
כמאמר הזוהר ע״פ ואברהם זקן5 בא בימים באינון יומין עילאין67 כו׳ ווי ליה לההוא גברא דגרע יומין לעילא דכד בעיין לאלבשא ליה באינון יומין יומא דפגם חסרא ליה מההוא לבושא כנ״ל.
як сказано в Зогарі про вірш «І Авраам був старий, увійшов у літа»: «у тих вищих днях» тощо; «Горе тій людині, яка зменшила дні нагорі! Адже коли прийдуть одягнути її в ті дні, дня, який вона зіпсувала, бракуватиме в тому одязі», як уже зазначалося вище.
Зогар тлумачить слова «Авраам увійшов у дні» так: він увійшов у світ прийдешній, зодягнений у свої дні, причому кожен день добрих вчинків стає частиною одягу душі. Якщо людина зіпсувала якийсь день, у її одязі бракуватиме цього дня. Отже, виходить, що добрі вчинки потрібні заради світу прийдешнього.
У другому маамарі поставлено запитання: якщо міцвос потрібні лише як одяг, що дає змогу насолоджуватися світом прийдешнім, як же одна година їх виконання може бути кращою за весь світ прийдешній?
Зогар говорить про «вищі дні»: кожен день життя людини має відповідник нагорі, утворений тим, як вона його провела. На цьому ґрунтується хасидське вчення, яке обговорюється в Iggeres HaKodesh: міцвос утворюють одяг душі в Едемському саду.
Марей мекомот
- 1להבין ענין · נאמרה בשנת תקנ״ז, ראה מאמרי אדה״ז הקצרים ע׳ תריז הערה 76. בכמה כת״י: שקלאוו וישלח תקנ״ז. בכת״י א׳: מברכין חשון תקנ״ז. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. אוה״ת בראשית כרך ד תשפה, ב. תתפה, א. מאמר זה נזכר בלקו״ת ואתחנן ז, ב. שה״ש יח, ג. כב, ב. באוה״ת ויחי שסו, א מציין ”בתו״א פ׳ חיי ענין ג״ע שבו גילוי הזיו בבחי׳ השגת המהות, משא״כ בעולמות בי״ע הרי עולם ל׳ העלם” ע״ש. לכללות מאמר זה ראה בסה״מ תרכ״ח ע׳ נ ואילך. סה״מ תרל״ד ע׳ נט. סה״מ תרמ״ג ע׳ כ ואילך. ד״ה לך לך תרנ״ד ע׳ נ ואילך. ד״ה וטהר לבנו עזר״ת ע׳ כו. ד״ה ואברהם זקן תשל״ח (נדפס בלקו״ש ח״כ ע׳ 315 ובסה״מ מלוקט ח״א ע׳ רפט). פלח הרמון בראשית קטו, ג.
- 2יפה שעה אחת · אבות ד, יז.
- 3יפה שעה אחת בתשובה ומע״ט בעוה״ז מכל חיי עוה״ב · Pirkei Avot 4:17
- 4שמהם נעשו לבושין לנשמה · ראה אגה״ק סי׳ כט. אוה״ת בראשית כרך ד תשפז, א. סה״מ תש״א ד״ה זכרנו לחיים ע׳ 153.
- 5כמאמר הזהר ע״פ ואברהם זקן · ח״א רכד, א. וראה שם קכט, א הלשון ”יומין עילאין”. וראה לקמן כ, ד. מו, ג. עה, ד. עט, ב. פב, א. לקו״ת שלח לח, ד. נא, ג. יוהכ״פ סט, א. שמע״צ פז, סע״ב. שה״ש טז, ג.
- 6ואברהם זקן בא בימים באינון יומין עילאין · Zohar, Vayechi 32:294–303
- 7באינון יומין עילאין · Zohar, Chayei Sara 15:114–16:121
Прихована життєва сила й відкрите сяйво ¶3–6
3והענין דהנה ענין זיו השכינה1 בעוה״ב [בעולם הבא] אינו כמו התפשטות חיות אלקות בתוך העולמות. כמ״ש ואתה מחיה את כולם2 שהחיות אלקות המתלבש תוך עלמין אינו מושג ונראה.3
Пояснення таке: сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни) у майбутньому світі не подібне до поширення Б‑жественної життєвої сили всередині світів, як сказано: «І Ти даєш життя їм усім»; адже Б‑жественна життєва сила, що вбирається у світи, не осягається і не бачиться.
Відповідь починається з розрізнення двох речей. Сяйво Шехіни, яким насолоджуються у майбутньому світі, — це не те саме, що Б‑жественна життєва сила, яка поширюється світами й підтримує їхнє життя, про що сказано: «Ти даєш життя їм усім». Ця життєва сила, вбрана у світи, ані не осягається, ані не бачиться.
כמשל התפשטות החיות של הנשמה תוך הגוף בהתחלקות האברים ובודאי בהחיות רוחני לא שייך כלל שיהיה בו ג״כ התחלקות החיות לחלקים כי אין ברוחניות שום תמונה וציור.
Так само, як у прикладі поширення життєвої сили душі в тілі, розподіленої між членами тіла; і, звісно, до духовної життєвої сили зовсім не можна застосувати поділ життєвої сили на частини, адже в духовному немає жодного образу чи форми.
Приклад: життєва сила душі поширюється тілом і нібито розподіляється між його членами — зір у оці, слух у вусі. Але сама життєва сила душі насправді не може бути поділена на частини, адже духовне не має ані форми, ані образу.
У цьому абзаці розрізняються прихована Б‑жественна життєва сила всередині світів і сяйво Шехіни в майбутньому світі; далі подається приклад душі в тілі.
У примітках Kehot зауважується, що інші хасидські тексти кажуть: навіть у світі творення (Брія) осягається лише існування Б‑жественності, але не її сутність, і що сутність осягається лише в Еденському саду. Там також обговорюється, як це узгоджується з викладом у Лікутей Тора про походження світів від царювання (Малхут).
Марей мекомот
- 1דהנה ענין זיו השכינה . . השגת מהות · ראה באוה״ת פ׳ בראשית כרך ג תקל, א. וראה גם באוה״ת דברים כרך ו ד״ה למען תירא ע׳ ב׳רל, שכאן משמע שאפילו בעולם הבריאה אינו מושג המהות רק המציאות כ״א בג״ע מושג המהות, שלכאורה זה סותר למ״ש בלקו״ת פ׳ ואתחנן י, ב אופן התהוות בי״ע מבחי׳ מל׳. נזכר באוה״ת זכור ע׳ א׳תשע.
- 2ואתה מחי׳ את כולם · Nehemiah 9:6
- 3התפשטות חיות . . אינו מושג ונראה · ”ע׳ בלקו״ת ד״ה ע״כ יאמרו המושלים אשר הנשמה אינו נראה” — הג״ה בתו״א על הגיליון.
Тепер вияв життєвої сили (хают) у частинах тіла можна розпізнати й побачити, але сутності й самого єства хают зовсім не видно й не можна розпізнати.
Те, що ми бачимо в частинах тіла, — це дія хают: рух і діяльність, які вона породжує; самої хают, її сутності, зовсім не видно.
כמו כן חיות אלקות המחיה כל העולמות בע״ג [בעלי גבול / בעל גבול] ותכלית בודאי אין בהחיות הרוחני בחי׳ גבול ותכלית ד״מ [דרך משל] חיות המחיה את עיגול כדור השמים2 בודאי לא יתכן לומר שגם החיות הרוחני הוא בתמונת עיגול כנ״ל
Так само й Б‑жественна хают, що дає життя всім світам, які обмежені й скінченні: сама духовна хают, безперечно, не має ані межі, ані кінця. Наприклад, хают, що дає життя круглій сфері небес, — безперечно, не можна сказати, що й сама духовна хают має форму кола, як згадувалося вище;
Те саме стосується Б‑жественної хают у світах, які скінченні. Сама хают не має меж. Наприклад, хают, що оживляє круглу сферу небес, сама не є круглою.
רק שהתפשטות החיות הוא לפי תמונת כלי המקבל החיות ואע״פ [ואף על פי] שהחיות מתלבש לתוכו מ״מ החיות עצמו אינו בגדר מקום וגבול:3
лише поширення хают відповідає формі посудини, яка її приймає; і хоча хают убрана в цю посудину, усе ж сама хают не підпадає під категорію місця й межі.
Лише її вияв набуває форми посудини, яка її приймає. Хоча хают убрана в цю посудину, сама вона не обмежена місцем чи межею.
Аналогію завершено: і в тілі, і у світі видимим є лише дія хают, форма якої визначається посудиною; сама ж хают залишається невидимою й необмеженою.
Марей мекомот
- 1והנה התפעלות החיות באברים · ”ע׳ לקו״ת ד״ה ונקדשתי סעי׳ א פי׳ תיבת התפעלות” הג״ה בגיליון תו״א.
- 2כדור השמים · בבוך תקצ״ה: כדור השמש.
- 3מ״מ החיות עצמו אינו בגדר מקום וגבול · ”ע׳ בתחלת ביאור שוש אשיש בלקו״ת” הג״ה בגיליון התו״א.
5ובזה יובן דכתיב מכה״כ [מלא כל הארץ כבודו]1 ותרגומו זיו יקריה2 שהוא רק זיו והתפשטות הארה בלבד.3 וכתיב את השמים ואת הארץ אני מלא.4
І з цього стане зрозумілим написане: «Уся земля сповнена слави Його», а в Таргумі це передано як «сяйво слави Його», адже це лише сяйво, саме тільки поширення світла. І написано: «Небеса й землю наповнюю Я».
Це пояснює два вірші, які, здається, суперечать один одному. Серафими у видінні Ісаї виголошують: «Уся земля сповнена слави Його», а Таргум передає це як «сяйво слави Його»: світом поширюється лише сяйво. Водночас у Єремії Б‑г каже: «Я наповнюю небеса й землю», ідеться ж тут про Самого Б‑га.
והענין ששניהם אמת כנ״ל5 וזשארז״ל [וזהו שאמרו רבותינו זכרונם לברכה] במקום שאתה מוצא גדולתו6 של הקב״ה שם אתה מוצא ענותנותו כו׳.
Пояснення полягає в тому, що істинні обидва [твердження], як згадано вище. І це те, що сказали наші мудреці, благословенної пам’яті: «Де знаходиш велич Святого — благословенний Він (Кудша бріх ху), там знаходиш і Його смирення», тощо.
Обидва твердження істинні у щойно поясненому сенсі: у світі вбирається сяйво, тоді як сутність Б‑га наповнює його, сама не будучи ним обмежена. Саме це мається на увазі в талмудичному вислові: «Де знаходиш велич Б‑га, там знаходиш і Його смирення».
דהיינו לא כמו שהעולם סוברים שגדולת הבורא נק׳ מה שהוא ית׳ מחיה כל העולמות שאדרבה זו היא ירידה אצלו ית׳ שמשפיל עצמו ומתלבש תוך כ״ע [כל עלמין] להחיותם ולקיימם.
Йдеться не про те, як думають люди: нібито велич Творця полягає в тому, що Він, благословенний Він, оживляє всі світи. Навпаки, для Нього, благословенного, це є сходженням униз: Він принижує Себе й вдягається в усі світи, щоб оживляти їх і підтримувати їхнє існування.
Зазвичай люди думають, що велич Б‑га полягає в тому, що Він оживляє всі світи. Навпаки: це є сходженням для Нього, приниженням Себе, щоб вдягнутися у світи, оживляти їх і підтримувати їхнє існування.
Уривок узгоджує слова «сповнена слави Його» — ідеться лише про сяйво — зі словами «Я наповнюю небеса й землю» — ідеться про Самого Б‑га. Він також показує, що підтримання існування світів відображає смирення Б‑га, а не Його велич.
У примітках Кегот цитують пізніший маамар, який пояснює сяйво як світло, що виходить від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) і вдягається в усі світи, щоб створити їх із нічого, а «Я» — як сутність Нескінченного (Ейн Соф), що не вміщується в жодну міру чи межу.
Марей мекомот
- 1מכה״כ · Isaiah 6:3
- 2זיו יקריה · Targum Jonathan on Isaiah 6:3
- 3שהוא רק זיו והתפשטות הארה בלבד · ”הנמשכת מאוא״ס ומתלבשת תוך כל העולמות להוותם ולהחיותם מאין ליש” — ד״ה עטרת תפארת תרמ״ז ע׳ לה. מענין זיו השכינה — בלקו״ת האזינו עח, א מציין לכאן.
- 4את השמים ואת הארץ אני מלא · Jeremiah 23:24
- 5שו״ה והענין — כנ״ל · ”כנזכר לקמן” — הג״ה בגיליון התו״א.
- 6במקום שאתה מוצא גדולתו · Megillah 31a:12–13
6ומ״ש ואתה מחיה את כלם אינו שבח בבחי׳ גדולתו ית׳ שלגדולתו אין חקר1 ולתבונתו אין מספר2 אלא השבח הוא בבחי׳ ענוה שלו שיוכל להשפיל עצמו וכו׳.
А слова: «І Ти даєш життя їм усім» — це не похвала Йому, благословенному, з погляду Його величі, адже «велич Його незбагненна» і «розумінню Його немає числа»; похвала ж стосується Його смирення — того, що Він здатний знизити Себе тощо.
Отже, слова вірша «Ти даєш життя їм усім» не вихваляють велич Б‑га, яку книга Псалмів називає незбагненною й безмежною. Вони вихваляють Його смирення, Його готовність знизити Себе.
אבל ענין עוה״ב [עולם הבא] שנהנין מזיו השכינה הוא השגת מהות ועצמות התפשטות החיות אלקות בבחי׳ גילוי:3
Але Майбутній світ, де насолоджуються сяйвом Б‑жественної присутності (Шехіни), — це осягнення сутності й самої природи поширення Б‑жественної життєвої сили в стані розкриття.
Майбутній світ — це інше. Там душа насолоджується сяйвом Шехіни, безпосередньо осягаючи сутність Б‑жественної життєвої сили в її поширенні, коли вона відкрита, а не лише її наслідки.
Цей абзац підсумовує відмінність: підтримання світів є смиренням Б‑га й залишається прихованим, тоді як у Майбутньому світі людина в розкритті осягає саму сутність Б‑жественного сяйва.
Марей мекомот
- 1שלגדולתו אין חקר · Psalms 145:3
- 2ולתבונתו אין מספר · Psalms 147:5
- 3אבל ענין עוה״ב . . בבחי׳ גילוי · ראה באוה״ת פ׳ ויצא כרך ד תשפח, א.
Вбрання душі, подібне до хмари Моше ¶7–8
7ועתה צריך להבין איך תוכל הנשמה שהיא בחינת נברא יש ודבר בפ״ע [בפני עצמו] להשיג מהות ועצמות אלקות1 שאינו בבחי׳ השגה וגבול
Тепер слід зрозуміти: як душа, яка є створеною істотою, самостійним існуванням і чимось окремим, може осягнути сутність і єство Б‑жественності, що не піддається осягненню й не має меж?
Постає нове запитання: душа є створеною істотою, окремим існуванням. Як же вона може осягнути сутність Б‑жественності, що перевищує будь-яке осягнення і не має меж?
ואף שהנשמה היא חלק אלוה ממעל2 הוא ד״מ [דרך משל] כענין טפת הזרע שנמשכה מן המוח שלא יתכן לומר שגם עודנה במוחו היתה טפת זרע גשמית שא״כ הי׳ [היה] נחסר מהמוח כו׳.
І хоча душа є «частиною Б‑га згори», це можна пояснити аналогією з краплею сімені, що походить із мозку: не можна сказати, що, поки вона ще була в мозку, вона вже була матеріальною краплею сімені, бо тоді мозок зменшився б тощо.
Справді, душа є «частиною Б‑га згори». Але це подібне до аналогії із сім’ям, що походить із мозку: поки воно ще в мозку, воно не є матеріальною краплею, інакше мозок зменшився б через її втрату.
אך שבאמת התחלת המשכתה מן המוח הוא כח רוחני לבד אלא שאח״כ בהשתלשלות ירידתה דרך חוט השדרה נשתנית ונעשית טפה גשמית.
Насправді ж початок її походження з мозку — лише духовна сила; і тільки згодом, проходячи послідовні стадії сходження через спинний мозок, вона змінюється і стає матеріальною краплею.
Її джерело в мозку — суто духовна сила; лише під час сходження через спинний мозок вона змінюється і стає матеріальною краплею.
כן עד״מ הנשמה עיקר שרשה מבחי׳ אלקות ממש רק שנשתלשלה בירידתה להיות בחי׳ נברא יש ודבר בפ״ע [בפני עצמו] כו׳.34
Так само, за аналогією, і душа: її основний корінь — від самої Б‑жественності, але вона сходила ланка за ланкою, аж поки стала створеною істотою, самостійним існуванням і чимось окремим тощо.
Так само й душа: її корінь — сама Б‑жественність, але вона сходила поступенево, аж поки стала створеною істотою, окремим існуванням. У такому стані вона сама собою не може осягнути сутність Б‑га.
Хоч корінь душі й Б‑жественний, вона зійшла до створеного існування, тож питання залишається: як створена душа може осягнути сутність Б‑жественності у Світі прийдешньому?
Аналогія із сім’ям і мозком зустрічається в Танія, розділ 2, де пояснюється, як душа сходить із «думки» Б‑га й водночас залишається пов’язаною зі своїм джерелом. Примітка на полях, написана хасидом і наведена в примітках Kehot, додає, що оскільки душа є створеним, окремим існуванням, вона може підлягати винагороді й покаранню та діяти всупереч волі Б‑га.
Марей мекомот
- 1איך תוכל הנשמה . . להשיג מהות ועצמות אלקות · ראה בסה״מ תרכ״ח ע׳ נד. סה״מ תרל״ד ע׳ נט.
- 2חלק אלוה ממעל · Job 31:2
- 3ועתה צ״ל · קטע מכאן בסה״מ תרל״ד ע׳ נט.
- 4כו׳ וא״כ איך תוכל להשיג מהות ועצמות אלקות · ”בכ״י מצאתי כו׳ לכן תוכל להיות בבחי׳ שכר ועונש שתוכל לעשות היפך הרצון כמ״ש נפש כי תחטא, וע׳ בלקו״ת ביאור שבתותי אות ב׳ וא״כ”. הג״ה בגיליון תו״א מחסיד.
8וא״כ איך תוכל להשיג מהות ועצמות אלקות. והענין דהנה כתיב ויבא משה בתוך הענן1 ויהי שם ארבעים יום וארבעים לילה לחם לא אכל23 כו׳.
Якщо так, то як воно може осягнути сутність і буття Б‑жественності? Пояснення таке: написано: «І ввійшов Моше в середину хмари… і пробув там сорок днів і сорок ночей; хліба він не їв» тощо.
Відповідь дає приклад Моше на Синаї: він увійшов у хмару й пробув там сорок днів і сорок ночей, не ївши хліба.
והי׳ [והיה] גופו הגשמי ניזון ממזון רוחני לבד כמ״ש לחם אבירים אכל איש וכו׳ ממש כמו המלאכים4 ואיך יוכל להיות זה שגשמי יקבל מזון וחיות מרוחני שמובדלים זמ״ז [זה מזה] בתכלית.
Його фізичне тіло живилося лише духовною їжею, як написано: «Людина їла хліб могутніх» тощо, — так само, як ангели. Але як може статися, що фізичне отримує їжу й життєву силу від духовного, якщо вони цілковито відмінні одне від одного?
Його фізичне тіло жило лише духовною їжею — тим самим «хлібом могутніх», яким живляться ангели. Але як фізичне тіло може живитися духовним, якщо вони цілковито відмінні одне від одного?
אך זהו ענין הענן שהיה משה ע״ה [עליו השלום] מתכסה בו דהיינו שהיה הענן שרשו ממדרגת אלקות מאד נעלה.
Але в цьому й полягає значення хмари, якою був покритий Моше, мир йому: корінь хмари походив із дуже високого рівня Б‑жественності,
Відповідь полягає в хмарі, яка покривала Моше. Корінь хмари був у дуже високому рівні Б‑жественності.
אך שנשתלשל ונתגשם להיות לבוש למשה ע״ה [עליו השלום] שע״י יוכל להשיג אלקות והיה לו למזון כמשל אדם הרואה ומסתכל באור צח דרך יריעה.
але вона поступово спускалася й ставала матеріальною, щоб бути одягом для Моше, мир йому, через який він міг осягати Б‑жественність; вона була для нього їжею. Це подібно до людини, яка бачить і споглядає яскраве світло крізь завісу.
Звідти хмара сходила вниз, щабель за щаблем, і ставала матеріальною — одягом для Моше, через який він міг осягати Б‑жественність; це було його їжею. Це подібно до погляду на сліпуче світло крізь завісу: заслона дає змогу побачити те, на що неможливо дивитися безпосередньо.
כמו כן תורה ומצות מעשיות ששרשם מרצה״ע [מרצון העליון] מחכמתו ית׳ שהם מיוחדים בו ית׳ הוא חכים5 כו׳
Так само Тора й практичні міцвот (заповіді), корінь яких походить від Вищої Волі, від Його мудрості, благословенний Він, і які єдині з Ним, благословенний Він: «Він мудрий» тощо,
Тора й практичні міцвот діють подібно. Їхній корінь — у Вищій Волі та мудрості Б‑га, які єдині з Ним, як сказано в молитві Еліягу в Тікуней Зогар: Він «мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати».
שהם למעלה מזיו השכינה שהוא רק התפשטות החיות כו׳ ונשתלשלו ונתפשטו ונתלבשו בעניני זה העולם הגשמי כמו קלף של תפלין וצמר של ציצית וצדקה כו׳
які вищі за сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни), що є лише поширенням життєвої сили тощо; вони поступово спускалися, поширювалися й убиралися в предмети цього фізичного світу, як-от пергамент тфілін, вовна цицит і благодійність тощо.
Отже, вони вищі за сяйво Шехіни, яке є лише поширенням Б‑жественної життєвої сили. І все ж вони спустилися й убралися у фізичні речі: пергамент тфілін, вовну цицит, благодійність.
כשאדם עוסק בתורה ובמצות נעשה לנשמתו לבושים6 שנתלבש בהם בגעה״ע [בגן עדן העליון] שע״י תוכל הנשמה שהיא בחי׳ נברא להשיג זיו השכינה עצמות אלקות.
Коли людина займається Торою й міцвот, для її душі утворюються одяги, у які вона вбирається у Вищому Ган Едені; завдяки їм душа, яка є створеною істотою, може осягнути сяйво Шехіни — сутність Б‑жественності.
Коли людина вивчає Тору й виконує міцвот, вони стають одягами для її душі у Вищому Ган Едені. Подібно до хмари Моше, вони дають змогу створеній душі осягнути сяйво Шехіни — сутність Б‑жественності.
וזהו יפה שעה אחת בתשובה ומע״ט [ומעשים טובים]7 שהם שרשם מרצה״ע [מרצון העליון] ב״ה. מכל חיי עוה״ב [עולם הבא] שהוא רק זיו השכינה כידוע מ״מ הם נקראים לבושים שע״י תוכל להשיג זיו השכינה וד״ל [ודי למבין]:
І це означають слова: «Краща одна година повернення (тшуви) та добрих діянь», корінь яких походить від Вищої Волі, благословенний Він, «за все життя майбутнього світу», яке є лише сяйвом Шехіни, як відомо. Проте їх називають одягами, адже через них [душа] може осягнути сяйво Шехіни. І цього досить тому, хто розуміє.
Це дає відповідь на початкове запитання. Година тшуви та добрих діянь торкається їхнього кореня — самої Вищої Волі, яка вища за все життя майбутнього світу, тобто сяйво Шехіни. Однак щодо душі їх називають одягами, бо саме через них вона осягає це сяйво.
Як хмара давала Моше змогу живитися Б‑жественністю, так Тора й міцвот є Волею Б‑га, убраною у фізичні речі. Як одяги вони дають душі змогу осягнути сяйво Шехіни, але у своєму корені вищі за нього. Саме тому година добрих діянь краща за весь майбутній світ.
У примітках Kehot розглядаються два погляди з Талмуду (Yoma 75b): чи живився Моше духовною їжею, чи «хлібом могутніх». Там також наводиться припущення Ребе, що різниця залежить від того, чи Моше навчався від Б‑га, чи повторював вивчене самостійно. В іншому маамарі вказано на відмінність: загалом і Тора, і міцвот є одягами, але в подробицях одягами («днями») є лише міцвот, тоді як Тора — «стара» (закен).
Марей мекомот
- 1ויבא משה בתוך הענן · Exodus 24:18
- 2לחם לא אכל · Exodus 34:28
- 3לחם לא אכל · Shemot Rabbah 47:5
- 4לחם אבירים . . כמו המלאכים · Psalms 78:25
- 5הוא חכים · Tikkunei Zohar 17a
- 6עוסק בתורה ובמצות נעשה לנשמתו לבושים · ראה בד״ה ואברהם זקן תשל״ז (נדפס בסה״מ מלוקט כרך ד ע׳ נה) הערה 27 שכ״ה גם בתו״א פ׳ משפטים עט, סע״ג. ובכ״מ. שבדרך כלל תורה ומצות הם בחי׳ לבושים אבל בפרטיות רק המצות הם לבושים (”ימים”), משא״כ התורה הו״ע ”זקן” ע״ש. לקמן לג, א. מציין לכאן. וראה לקו״ת שלח לח, ד.
- 7יפה שעה אחת בתשובה ומע״ט · Pirkei Avot 4:17
Любов у Шма та вивчення Тори ¶9–11
9ועתה צריך להבין ענין אוי״ר [אהבה ויראה] שהם רק גדפין לבד להגביה עיקר הדבר שהם תורה ומע״ט [ומעשים טובים]. ולהבין מהות האהבה מה היא. הנה בק״ש [בקריאת שמע] צריך שימליכוהו למעלה ולמטה ולד׳ רוחות העולם.1
Тепер слід зрозуміти, чим є любов і трепет (агава ве-йіра), [адже] вони — лише «крила», що підносять головне: Тору та добрі вчинки. І [слід] зрозуміти сутність любові: що вона собою являє. Під час читання Шма потрібно визнати Його Царем над усім: угорі, внизу та в чотирьох напрямах світу.
Виникає нове запитання: любов і трепет до Б‑га називаються «крилами», що підносять головне — Тору та добрі вчинки. То чим же є ця любов за своєю сутністю? Талмуд говорить, що, вимовляючи слово «Один» у Шма, потрібно визнати Б‑га Царем угорі, внизу та в усіх чотирьох напрямах.
פי׳ דכתיב מכה״כ [מלא כל הארץ כבודו] ותרגומו זיו יקריה2 שהוא רק זיו והתפשטות והארה בלבד המתלבשת תוך כ״ע [כל עלמין] וכתיב את השמים ואת הארץ אני מלא3 בבחי׳ עצמות אלקות שאינו נתפס תוך מדה וגבול.
Пояснення: написано: «Уся земля повна Його слави», а Таргум [передає]: «сяйво Його слави»; це лише сяйво, поширення й освітлення, яке вбирається всередину всіх світів. І написано: «Небеса й землю Я наповнюю» — на рівні (бхіні) сутності Б‑жественності, яка не вміщується в жодну міру й межу.
Значення цього визнання Його Царем ґрунтується на двох віршах, розглянутих раніше: «слава», що наповнює землю, — це лише сяйво, вбране у світи, тоді як слова «Небеса й землю Я наповнюю» говорять про сутність Б‑га, яку не може вмістити жодна міра чи межа.
והענין ששניהם אמת כו׳. כמשל בטול זיו השמש במקור השמש עצמה כידוע שבאמת עצמות אלקות מלא כל הארץ. אך מה שהוא מתפשט תוך כלי וגבול הוא בטל ונכלל במהו״ע [במהותו ועצמותו] אלקות כו׳.
Пояснення полягає в тому, що істинними є обидва твердження тощо; це подібно до самоусунення (бітуль) сонячного сяйва у його джерелі — у самому сонці, як відомо. Адже насправді сутність Б‑жественності наповнює всю землю. Але те, що поширюється в посудині й у межах, самоусувається і включається в сутність та єство Б‑жественності тощо.
Обидва твердження істинні, подібно до сонячних променів, які всередині самого сонця цілковито самоусуваються. Сутність Б‑жественності справді наповнює всю землю, а все, що поширюється в посудині й у межах, зокрема світи, самоусувається і включається в цю сутність.
У третій частині порушується питання про те, що таке любов до Б‑га, і дається відповідь через «увінчання» Б‑га у Шма: світи — лише сяйво, що самоусувається в сутності Б‑жественності, яка наповнює все.
Образ любові й трепету як «крил», що підносять Тору та міцвот, докладно розвинуто в «Танії», у розділах 40–41. Аналогію із сонячними променями, що самоусуваються в сонці, «Танія» використовує в «Шаар га-Єхуд ве-га-Емуна», пояснюючи вище єднання (їхуда ілаа).
Марей мекомот
- 1שימליכוהו למעלה ולמטה ולד׳ רוחות העולם · Berakhot 13b:15–16
- 2זיו יקריה · Targum Jonathan on Isaiah 6:3
- 3את השמים ואת הארץ אני מלא · Jeremiah 23:24
10והנה כשיתבונן אדם היטב בזה בפסוד״ז [בפסוקי דזמרה] ובק״ש [ובקריאת שמע] איך שבאמת הוא כן שהעולמות בטלים במקור חיותם רק מפני שהאדם הוא בכלי גשמי הגוף
Коли людина добре розмірковує про це під час Псукеї де-Зімра та читання Шма — про те, що насправді саме так і є: світи перебувають у стані самоусунення в джерелі своєї життєвої сили, — однак людина не бачить цього лише тому, що перебуває у фізичній посудині — тілі,
Людині слід уважно роздумувати про це під час Псукеї де-Зімра — віршів хвали перед читанням Шма — і під час самого Шма. Вона усвідомлює, що світи справді перебувають у стані самоусунення у своєму джерелі, і що не бачить цього лише тому, що живе у фізичному тілі.
שהוא משכא דחויא שמתגדל ומתרבה מגשמיות המסתיר ומעלים שלא יוכל לראות בעיני ראי׳ [ראיה] חושית אזי יתעורר בלב תשוקה שיהי׳ [שיהיה] קשור בהתבוננות זו כל היום ולא יפרד ממש כלל.
яке є «зміїною шкірою», що зростає й примножується завдяки матеріальності, яка приховує й затуляє це, так що він не може побачити [цього] очима тілесного зору, — тоді в серці пробудиться прагнення бути пов’язаним із цим спогляданням увесь день і зовсім не відокремлюватися [від нього].
Це тіло, яке в Кабалі називають «зміїною шкірою», зростає завдяки матеріальній їжі й приховує правду від чуттів. Коли людина розмірковує таким чином, у її серці пробуджується прагнення залишатися пов’язаною з цією думкою весь день і ніколи не відлучатися від неї.
Роздуми під час молитви про самоусунення світів у їхньому джерелі породжують любов — прагнення залишатися пов’язаним із цією правдою весь день, попри тіло, яке її приховує.
«Зміїна шкіра» — кабалістична назва фізичного тіла, яке виникло внаслідок впливу змія на Адама га-Рішона та Хаву й приховує світло душі.
11וזהו קבלת מ״ש בפסוק ראשון ואהבת1 שיהי׳ [שיהיה] הוי׳ אלקיך שיהא תמיד קשור בהתבוננות זו ביטול העולמות להמחי׳ [להמחיה] ומהווה אותם רק מפני היות
І це — прийняття того, що сказано у першому вірші: «І любитимеш»: щоб Ім’я Б‑га (Гавая) було «твоїм Б‑гом», аби людина завжди була пов’язана із цим спогляданням — самоусуненням (бітуль) світів перед Тим, Хто дає їм життя й приводить їх до буття. Лише через те, що
Прийняти перший вірш Шма — «Слухай, Ізраїлю… Гавая єдиний» — означає взяти на себе це споглядання. Тоді слова «І любитимеш Гавая, Б‑га твого» означають, що Гавая, трансцендентний Б‑г, стає «твоїм Б‑гом»: людина завжди залишається пов’язаною зі спогляданням того, як світи самоусуваються перед Тим, Хто дає їм життя й буття.
כי גופו הגשמי לא יוכל לקבל ביטול אמתי הנ״ל יגמור בדעתו בק״ש [בקריאת שמע] ענין לימוד התורה באמרו ודברת בם.2
його фізичне тіло не може сприйняти описане вище істинне самоусунення, він має постановити собі під час Шма займатися вивченням Тори, кажучи: «І говоритимеш про них».
Однак його фізичне тіло не може весь день перебувати у стані такого істинного самоусунення. Тому під час Шма він постановляє собі вивчати Тору, як сказано: «І говоритимеш про них».
דהיינו שנפשו האלקית בעסקו בתורה נעשה יחוד אמתי עם התורה ואורייתא וקוב״ה [וקודשא בריך הוא] כולא חד3 ממש
Тобто, коли він займається Торою, його Б‑жественна душа (нефеш елокіс) стає воістину єдиною з Торою; а Тора і Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), — справді одне.
Коли Б‑жественна душа займається Торою, вона стає з нею воістину єдиною; а Зоар навчає, що Тора і Святий, благословенний Він, є цілком єдині.
כי אורייתא מח״ע [מחכמה עילאה] נפקת45 ונתלבשה בעניני זה העולם וכשאדם מלביש נפשו האלקית בעניני לימוד התורה שבזה העולם
Бо Тора походить від вищої мудрості (Хохма) й одягнулася у справи цього світу; і коли людина одягає свою нефеш елокіс у заняття вивченням Тори в цьому світі,
Тора походить від вищої Хохми й одягнулася в предмети цього світу. Тут, унизу, людина одягає свою Б‑жественну душу у вивчення Тори.
אזי גם שרש נפשו למעלה מתלבש ג״כ בתורה שלמעלה עד רום המעלות ונעשה שם יחוד גמור. וזהו הקב״ה יושב ושונה כנגדו67 כנ״ל. וזהו ה׳ צלך8 פי׳ כמו צל.
то й корінь його душі згори також одягається у вищу Тору, аж до найвищих висот, і там відбувається цілковите єднання. І це [значення слів]: «Кудша бріх ху сидить і навчається навпроти нього», як згадувалося вище. І це — «Гавая — твоя тінь», тобто подібно до тіні.
Тоді корінь його душі згори також одягається в Тору, якою вона є нагорі, аж до найвищих рівнів, і там відбувається цілковите єднання. Саме тому в Мідраші сказано, що коли людина вивчає Тору, Б‑г сидить і навчається навпроти неї; і саме тому в Псалмі сказано: «Гавая — твоя тінь»: Він чинить так, як ми, подібно до того, як тінь повторює рухи людини.
Оскільки тіло не може постійно перебувати в такому спогляданні, любов, виражена у Шма, втілюється у вивченні Тори, яке єднає душу з Торою, а через неї — з Б‑гом, аж до найвищого кореня душі.
У хасидизмі слова «Гавая — твоя тінь» тлумачать так: відповідь Б‑га відображає поведінку самої людини, подібно до того, як тінь повторює рухи тіла. Тут це означає, що коли людина вивчає Тору внизу, Б‑г, так би мовити, навчається навпроти неї нагорі.
Марей мекомот
- 1ואהבת · Deuteronomy 6:5
- 2ודברת בם · Deuteronomy 6:7
- 3ואורייתא וקוב״ה כולא חד · נסמן לקמן נז, ג.
- 4אורייתא מח״ע נפקת · Zohar II, 85a
- 5אורייתא מח״ע נפקת · Zohar, Mishpatim 20:502–511
- 6הקב״ה יושב ושונה כנגדו · ראה תדב״א רבה רפי״ח. יל״ש איכה רמז תתרלה.
- 7הקב״ה יושב ושונה כנגדו · Tanna DeBei Eliyahu Rabbah 18:1–2
- 8ה׳ צלך · Psalms 121:5
Б‑г відділяє добро від зла ¶12–13
12והנה כתיב אני הוי׳ אלהיכם אשר הוצאתי אתכם מארץ מצרים. פי׳ שלא יאמר האדם בדרך שפלות האיך יגיע למדרגת היחוד בתורה ותפלה מאחר
І ось написано: «Я — Гавая, ваш Б‑г, Який вивів вас із землі Єгипту». Це означає, що людина не повинна казати в дусі смирення: «Як мені досягти рівня єднання в Торі й молитві, оскільки
Шема завершується словами: «Я — Гавая, ваш Б‑г, Який вивів вас із землі Єгипту». Їхній зміст такий: людина не повинна казати зі смиренням: «Як я можу досягти єднання з Б‑гом у Торі й молитві?»
שהוא עדיין אינו סור מרע גמור כו׳ והוא עדיין בשלימות אצלו. זאת ישיב אל לבו שהשם הוא המוציא אותו מארץ מצרים.
я ще не цілковито відвернувся від зла тощо, і [зло] досі цілісне в мені?» Це він має взяти до серця: саме Б‑г виводить його з землі Єгипту.
Йому не слід стримуватися через те, що він ще не цілковито відвернувся від зла і воно досі цілісне в ньому. Він має взяти до серця, що саме Б‑г виводить його з «Єгипту» — з його власних обмежень.
פי׳ שהוא מבדיל ומפריש בנפשו הטוב מן הרע הנפש אלקית מנה״ב [מנפש הבהמית] כשהוא עדיין לא עשה רע בפו״מ [בפועל ממש].1
Тобто Він відділяє й відокремлює в його душі добро від зла — Б‑жественну душу (нефеш елокіс) від тваринної душі (нефеш габагаміт), — коли він ще не вчинив зла насправді.
Тобто Сам Б‑г відділяє в ньому добро від зла — Б‑жественну душу від тваринної — за умови, що він ще не вчинив зла насправді. Його єднання з Б‑гом не відкладається до того часу, коли він завершить самовдосконалення.
Вірш про Вихід відповідає людині, яка втратила надію: саме Б‑г відділяє в ній Б‑жественну душу від тваринної, щоб вона могла досягти єднання в Торі й молитві, навіть іще не звільнившись від зла.
«Єгипет» (Міцраїм) у хасидизмі тлумачиться як меіцарім — вузькі проходи й обмеження душі. Ця думка перегукується з ученням Танія про бейноні [людину середнього духовного рівня], чиє зло ще не викорінене, але яка все одно може повною мірою служити Б‑гу думкою, мовленням і дією.
Марей мекомот
- 1אני ה׳ אלקיכם · Numbers 15:41
13ואפי׳ [ואפילו] רשע גמור הוא ממשיך בנפשו האלקית1 בעסקו בתורה רק שעליו נאמר ולרשע אמר אלקים2 מה לך לספר חוקי.
Навіть цілковитий грішник притягує [світло] у свою Б‑жественну душу (нефеш елокіс), коли займається вивченням Тори; однак про нього сказано: «А грішникові Б‑г сказав: “Що тобі до того, щоб розповідати Мої постанови?”»
Навіть цілковитий грішник притягує Б‑жественне світло у свою нефеш елокіс, коли вивчає Тору. Але в Псалмі про нього сказано: «Грішникові Б‑г сказав: “Що тобі до того, щоб розповідати Мої постанови?”»
פי׳ שאין תועלת לנפשו האלקי׳ מפני שעליו נאמר ותשלך דברי אחריך3 שלא יוכל להמשיך בתוך פנימיותו וד״ל [ודי למבין]:
Тобто його нефеш елокіс не отримує жодної користі, бо про нього сказано: «Ти кинув Мої слова за спину», тож він не може притягнути [його] у свою внутрішню сутність. І цього досить тому, хто розуміє.
Його вивчення не приносить користі його нефеш елокіс, бо, як сказано в наступному вірші, «ти кинув Мої слова за спину»: світло не може проникнути в його внутрішню сутність. Вислів «цього досить тому, хто розуміє» вказує на глибший зміст, який залишено невисловленим.
У цьому абзаці окреслено межу: вивчення Тори притягує світло навіть для грішника, але той, хто відкидає слова Б‑га «за спину», не може прийняти це світло всередину.
Примітка на полях до Тора Ор, наведена у примітках Kehot, посилається тут на Pardes Rimonim, Shaar HaNeshamos, кінець розділу 11.
Марей мекомот
- 1ואפי׳ רשע גמור הוא ממשיך בנפשו האלקית · ”ראה פרדס שער הנשמות סוף פרק יא” הג״ה בגיליון תו״א.
- 2ולרשע אמר אלקים · Psalms 50:16
- 3ותשלך דברי אחריך · Psalms 50:17
Благословення й оселя внизу ¶14
14והנה בענין ברכות. ברוך אתה הוי׳ פי׳ ברוך הוא המשכה ורבוי שיהי׳ [שיהיה] הוי׳ שהוא בחי׳ צמצום והתפשטות כו׳ יהי׳ [יהיה] בחי׳ אתה לנוכח התגלות כו׳.
Тепер про благословення: «Благословенний Ти, Гавая». Тобто «благословенний» (барух) означає притягнення згори вниз і примноження, щоб Гавая, яка є рівнем (бхіна) скорочення й поширення тощо, виявилася на рівні «Ти» — [у зверненні] віч-на-віч, у відкритому одкровенні тощо.
Благословення. «Благословенний Ти, Гавая»: барух, «благословенний», означає притягнення згори вниз і примноження. Ім’я Гавая, яке містить і скорочення, і поширення, притягується вниз, щоб стати «Ти» — зверненням віч-на-віч, відкрито виявленим.
אך להיות כי הגוף הוא המסתיר ומחשיך רק לע״ל [לעתיד לבוא] יהיה התגלות אלקות וראו כל בשר1 ויהי׳ [ויהיה] בבחי׳ ביטול אבל עכשיו צריך להראות עכ״פ [על כל פנים] ענין הביטול בחיצוניות בכריעה והשתחוא׳ [והשתחואה] בראש הכורע כורע בברוך.2
Але оскільки тіло приховує й затьмарює, і лише у майбутньому відкриється Б‑жественність, «і всяка плоть побачить» і перебуватиме в [стані] самоусунення (бітуль), то тепер [отже,] треба принаймні виявити бітуль зовні — схилитися й уклонити голову: «Той, хто вклоняється, вклоняється на слові “Благословенний”».
Однак тіло приховує й затьмарює Б‑жественність, і лише у майбутньому вона відкриється, так що «всяка плоть побачить» і самоусунеться. Тому нині треба принаймні показати це самоусунення зовні, схиливши голову, як сказано в Талмуді: вклоняються на слові «Благословенний».
וענין רופא חולים וגואל ישראל ומברך השנים הם כלים לבחי׳ המשכה והתגלות אלקות כו׳ והכורע צריך שיראה איסר כנגד לבו.3
А [благословення] «Той, Хто зцілює хворих», «Той, Хто визволяє Ізраїль» і «Той, Хто благословляє роки» є посудинами для притягнення й розкриття Б‑жественності тощо. А той, хто вклоняється, мусить [схилитися так, щоб] навпроти його серця було видно ісар (дрібну монету).
Окремі благословення молитви Аміда — «Той, Хто зцілює хворих», «Той, Хто визволяє Ізраїль» і «Той, Хто благословляє роки» — є посудинами для такого притягнення й розкриття Б‑жественності. У Талмуді сказано, що треба вклонитися так, щоб навпроти серця було видно ісар — дрібну монету.
פי׳ עיקר המשכה יהי׳ [יהיה] במוח עד שיתפשט ג״כ בלבו אפי׳ [אפילו] מעט היינו בחי׳ איסר (ועמ״ש לקמן בפי׳ אוסרי לגפן)4
Тобто головне притягнення має відбуватися в мозку, аж поки воно не пошириться також у серці, бодай трохи; це рівень ісара (див. також нижче пояснення слова «прив’язуючи» (осрі) до виноградної лози),
Це означає, що притягнення має відбуватися переважно в розумі, але поширитися бодай трохи й на серце. Слово ісар пов’язане зі словом осрі — «прив’язуючи», як пояснюється далі в Тора Ор у тлумаченні вірша «прив’язуючи (осрі) своє осля до виноградної лози».
שהוא בחי׳ חפץ כדכתי׳ [כדכתיב] הודו על ארץ ושמים5 אפי׳ [אפילו] בבחי׳ זיו והתפשטות החיות המלובש תוך כ״ע [כל עלמין] ותכלית הכוונה להיות לו דירה בתחתונים וסוף מעשה במחשבה תחלה נעוץ סופן בתחלתן67 ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] ארץ נבראת תחלה8 כו׳:
що є рівнем бажання, як сказано: «Його велич — на землі й небесах», навіть у вигляді сяйва й поширення життєвої сили (хают), вбраної в усі світи. А остаточний задум полягає в тому, щоб Йому була оселя серед нижніх світів (діра бетахтонім); «кінець діла — спершу в задумі», «їхній кінець уклинений у їхній початок». Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Землю було створено першою» тощо.
Це прив’язування є бажанням: бажанням Б‑га, про яке сказано: «Його велич — на землі й небесах», — воно сягає навіть сяйва, вбраного в усі світи. Його остаточний задум — оселя серед нижніх світів. Те, що в дії приходить останнім, спершу було в задумі, а кінець уклинений у початок; тому мудреці сказали, що землю було створено першою.
Благословення притягують Гавая до відкритого одкровення. Поки це не здійснилося в майбутньому, ми виявляємо самоусунення поклоном; притягнення має досягнути не лише розуму, а й серця, адже найглибше бажання Б‑га — оселя в найнижчому світі, який першим був у Його задумі.
«Їхній кінець уклинений у їхній початок» (Сефер Єціра) у хасидському вченні розуміють так: найнижчий рівень закорінений у найвищому. Фізична земля, остання в порядку творіння, першою була в задумі Б‑га. У примітках Kehot указано на вступний маамар Тора Ор, де цей принцип пояснюється через пряме й відбите світло.
Марей мекомот
- 1וראו כל בשר · Isaiah 40:5
- 2הכורע כורע בברוך · Berakhot 12a:24–26
- 3שיראה איסר כנגד לבו · Berakhot 28b:19–20
- 4אוסרי לגפן · Genesis 49:11
- 5הודו על ארץ ושמים · Psalms 148:13
- 6נעוץ סופן בתחלתן · ס״י פ״א מ״ז. וראה לעיל א, ב ובמ״מ לשם.
- 7נעוץ סופן בתחלתן · Sefer Yetzirah 1:7
- 8ארץ נבראת תחלה · Chagigah 12a:16–17
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Цінуй одну годину повернення й добрих вчинків вище за все життя в Майбутньому світі. Під час Псукей де-Зімра та Шма роздумуй про те, як світи перебувають у стані самоусунення перед своїм джерелом, аж поки не пробудиться прагнення цілий день залишатися пов’язаним із Б‑гом; оскільки тіло не може втримати це самоусунення, виріши під час Шма вивчати Тору — «І говоритимеш про них», — яка єднає душу з Б‑гом. Не кажи через власне почуття ницості, що той, хто ще не відійшов від зла, не може досягти такого єднання: сам Б‑г відділяє Б‑жественну душу від тваринної душі. У благословеннях виявляй це самоусунення хоча б зовні — схиляючись на словах «Благословенний», — і нехай те, що осягає розум, досягає серця, навіть якщо лише трохи.
Питання для обговорення
- Якщо Тора й міцвот — це вбрання, завдяки якому душа насолоджується Майбутнім світом, як одна година такого служіння може бути кращою за весь цей світ?
- Чому те, що Б‑г дає світам життя, свідчить про Його смирення, а не про Його велич?
- Чого навчає Моше в хмарі про те, як створена душа може осягнути Б‑жественність?
- Чому любов, пробуджена під час Шма, має привести до рішення вивчати Тору — «І говоритимеш про них»?
- Як слова «Той, Хто вивів тебе з землі Єгипетської» відповідають тому, хто відчуває, що не може досягти єднання з Б‑гом, поки зло в ньому залишається цілісним?