LikuteiTorah.comХасидська парша

Тора Ор · Парші Хає Сара · Маамар 1

יגלה לן טעמיה כו׳

Тема поля Махпела

  • 11 абзаців · 32 розділи
  • близько 20 хв навчання
  • 30 джерел

Почати маамар Завантажити PDFPDF · 350 KB

Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою

Ваш поступ 0 із 32 розділів

Головна думка

У будні людина виправляє свою їжу знизу, перетворюючи її на силу для служіння Б‑гу; у Шабос розкривається вищий корінь їжі, що походить із часу до розбиття посудин, і звідти згори в душу вливається життєва сила без відходів. Цей потік сходить «подвійним»: безмежна верхня гей досягає нижнього рівня лише як її прихована сила — друга гей, як у печері Махпела, — доки в майбутньому не розкриється сама верхня гей.

Коротко про маамар

Маамар починається словами «Нехай Він відкриє нам її причини», сказаними про дванадцять хлібів, і згадкою про печеру Махпела — «подвоєну» останню гей Імені Бан, наповненням якої є друга гей. Це пояснюється на прикладі їжі. Їжа стає кров’ю, яку печінка посилає до серця й мозку, тому в будні людина виправляє їжу, перетворюючи її на палке серце й розум, зміцнений для роздумів про велич Б‑га; а пожадання в ній — корінь оболонки (кліпи) — втрачає життєву силу, яку поглинуло. І все ж їжа дає людині життя — це свідчить, що її корінь у світі Тоу, до розбиття посудин, вищий за корінь людини. У Шабос, коли світи підносяться, цей корінь розкривається, і звідти згори в душу вливається життєва сила — без відбору й відходів. Свято, коли дозволено готувати їжу, передбачає певне виправлення й відходи; усунути їх можна, звеселяючи бідних, що пом’якшує суди. Потік згори сходить «тонким» — йуд розгортається у вав, — і «подвійним»: прихована сила верхньої гей розкривається внизу як інша гей. У майбутньому сама верхня гей розкриється.

План

  1. Подвійна гей і питання їжіЗаголовок; «Нехай Він відкриє нам її причини»; наповнення гей — це інша гей, що становить подвоєння в печері Махпела. Їжа стає кров’ю, яку печінка посилає до серця й мозку.¶1–2
  2. Буденне виправлення і вищий корінь їжіУ будні їжа виправляється, стаючи серцем і розумом, що служать Б‑гу; у Шабос відбір заборонений, і їжа сходить згори. Людина є «попереду» щодо їжі, поки та перебуває внизу, але її корінь у Тоу вищий — тому їжа дає людині життя; у Шабос вона підноситься до цього кореня.¶3–4
  3. Два види їжі«Щоб наситити свою душу» — це життєва сила, що сходить згори; «черево нечестивого терпітиме нестаток» — це пожадання, корінь кліпи, яке обертається на добро й позбавляється життєвої сили, яку поглинуло. Перше — їжа Шабосу, друге — буднів.¶5–6
  4. У Шабос немає відходів; свята і бідніВиправлення знизу залишає відходи, що походять від Дерева пізнання; Шабос, що перебуває вище за нього, не має відходів. У свято дозволено готувати їжу, тож залишаються відходи; їх усувають, звеселяючи бідних. Того, хто цього не робить, карають мірою за міру.¶7–8
  5. Тонке й подвійне — тепер і в майбутньомуЙуд, будучи скороченням, може розгорнутися у вав; безмежна верхня гей сходить лише як її приховане наповнення — інша гей. Тепер потік сходить через дванадцять хлібів; у майбутньому сама верхня гей розкриється внизу.¶9–11

Ключові поняття

виправлення (бірур)בירור
Піднесення нижнього через його використання у служінні Б‑гу: їжа стає силою серця й розуму, що служать Йому, а влада кліпи над нею руйнується. Це належить до буднів; у Шабос відбір заборонений.
позаду і попередуאחור וקדם
Людина з’явилася останньою у творінні («позаду»), але стоїть першою («попереду») як та, що виправляє їжу; однак корінь їжі у світі Тоу вищий за її корінь, і тому їжа дає людині життя.
світ Тоуעולם התהו
Світ «до того, як зацарював будь-який цар», чиї посудини розбилися; звідти походить їжа, тож її корінь вищий за корінь людини, хоча сама вона опустилася нижче за нього.
оболонка (кліпа)קליפה
Сила, протилежна святості; пожадання в кожній їжі є її коренем, і їжа, що зміцнює людину в служінні Б‑гу, забирає в неї життєву силу, яку вона поглинула.
пом’якшення судівהמתקת הדינין
Радість, що зрівнює всіх, пом’якшує суди; тому у свято звеселяють бідних, левіта й чужинця, і «відходи» не залишаються.
кефіла і келішаכפילא וקלישא
«Подвійне» і «тонке» — два способи потоку згори. Келіша — це йуд, розгорнутий у вав; кефіла — гей, що розкривається через своє наповнення, іншу гей.
наповнення (мілуй)מילוי
Літери, за допомогою яких записують повну назву іншої літери; наповнення завжди є тим, що було приховане в літері вгорі й тепер виходить до розкриття внизу.

Перейти до тексту

Подвійна гей і питання їжі ¶1–2

1(ענין שדה המכפלה)

(Тема поля Махпели.)

Пояснення

Заголовок у дужках: маамар присвячений печері Махпела — подвійній печері, яку Авраам придбав у тижневому розділі Тори як місце поховання Сари. Назва «Махпела» означає «подвоєна», і вся перша бесіда ґрунтується на цій ідеї подвоєння.

Коротко: абзац 1

У заголовку названо тему: подвоєна печера Махпела, яка стає ключем до подвоєної літери гей і до трапези Шабату.

2יגלה לן טעמיה כו׳. הנה מילוי ה׳ היא בה׳ אחרת והיא בחי׳ כפילא כנודע מענין מערת המכפלה שהיא ה׳ אחרונה דשם ב״ן [שם ב״ן] כו׳.

«Нехай Він відкриє нам її причини» тощо. Отже, повне написання літери [гей] містить ще одну літеру гей; це рівень кефіли (подвоєння), як відомо з теми печери Махпела, яка є останньою літерою гей Імені Бан тощо.

Пояснення

Початкові слова взято з пісні Арізаля для другої шабатньої трапези («Асадер лісудата»), де міститься прохання відкрити нам «причини дванадцяти хлібів», покладених на стіл; вони названі «літерою в Його Імені, подвоєною й тонкою». Альтер Ребе починає зі слова «подвоєною»: коли літеру гей пишуть повністю, її назва містить другу літеру гей. Це подвоєння — кефіла, те саме слово, що й Махпела; у Кабалі печера Махпела відповідає останній літері гей Імені Бан — формі чотирилітерного Імені, в якій сума числових значень літер дорівнює 52.

והענין יובן בהקדים להבין ענין האכילה כי הנה עיקר האכילה להיות כי מן המאכל נעשה

Суть цього стане зрозумілою, якщо спершу пояснити питання споживання їжі. Адже головне в їжі полягає в тому, що з неї утворюється

Пояснення

Перш ніж пояснити подвоєну літеру гей, він закладає основу: що саме дає споживання їжі.

חלב ודם והדם הוא הנפש וחיות האדם שמקבל הכבד הדם מן המאכל ושולח ללב ולמוח דתלת שליטין אינון בעלמא כבדא ולבא ומוחא כו׳.

жир і кров; а «кров — це душа» і життєва сила людини, адже печінка отримує кров із їжі й надсилає її до серця та мозку, бо «у світі є три правителі: печінка, серце й мозок» тощо.

Пояснення

Їжа перетворюється на жир і кров, а сама Тора каже: «кров — це душа», тобто вона несе в собі життєву силу людини. Печінка бере цю кров із їжі й надсилає її до серця та мозку; разом із печінкою їх називають трьома «правителями» тіла.

Коротко: абзац 2

Маамар починається із загадки про «подвоєні» дванадцять хлібів і подвоєну літеру гей Махпели, а потім повертається до основ: пояснює фізіологію їжі, з якої утворюється кров, що живить серце й мозок.

Глибше

Ім’я Бан — це чотирилітерне Ім’я, записане способом, за якого літери подаються в повному написанні; у ньому літери гей подвоюються. У системі Арізаля воно пов’язане з царюванням (Малхут) і жіночим аспектом. Його остання літера, повністю записана як гей-гей, буквально є літерою гей, до якої додається ще одна літера гей; тому подвоєну печеру пов’язують із нею. Примітки Кегота вказують тут на Лікутей Тора Арізаля — збірку його вчень про Тору, записаних його учнями, — до Хає Сара, на уривок, що починається словами «Me’aras HaMachpelah».

Марей мекомот

  1. 1
    יגלה לן טעמי׳ · ראה הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי בסידור רב, ג. נמצא בגוכתי״ק כ״ק אדה״א ורשום שם: יום שבת פ׳ תצוה [תקס״ז]. וראה ברשימת המאמרים בסה״מ תקס״ז הערה 39. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. לכללות הענינים של המאמר ראה סה״מ תקס״ה ח״א ע׳ קנ בענין האכילה דשבת. תו״ח פ׳ לך צו, א. ובפ׳ ויקהל תרלה, א ואילך (הוצאה צילום כת״י הר״ש סופר). ביאוה״ז להצ״צ כרך ב ע׳ תתמה. אוה״ת בראשית כרך ז תתשפב, א. אוה״ת נ״ך ע׳ תרסד. ד״ה והוא עומד עליהם תרס״ג ע׳ נ. סה״מ תרס״ו ע׳ קנד. וראה עבודת הלוי פ׳ ח״ש כח, א. בלקו״ת תזריע כ, ד מציין לד״ה זה. בדרך מצותיך צ, א בשם כ״ק אדה״ז: ששמעתי מפיו הקדוש של מורינו ורבינו נ״ע בכפר פייענע בימים שלפני הסתלקותו בטבת תקע״ג על ענין האכילה בשבת.
  2. 2
    יגלה לן טעמי׳ · זמירות לסעודה ב׳ דשבת.
  3. 3
    ה׳ אחרונה דשם ב״ן · ראה לקו״ת להאריז״ל פ׳ ח״ש ד״ה מערת המכפלה. וראה סה״מ תקס״ה ע׳ טז. אוה״ת ענינים ע׳ רצב.
  4. 4
  5. 5
    דתלת שליטין אינון · Zohar II, 153a
  6. 6
    דתלת שליטין אינון · Zohar, Toldot 4:30–9:73
  7. 7
    בסידור מתחיל · יגלה לן טעמי דבתריסר נהמי כו׳, הנה תחילה יש להבין מה שאמר כפילא וקלישא. בזה יובן הסיום דהמאמר כאן בענין כפילא וקלישא.

Буденне виправлення і вищий корінь їжі ¶3–4

3ועי״ז מתעלה המאכל שנעשה ממנו לב ומוח האדם ועי״ז מתחזק לבו ומוחו בעבודת ה׳ שבלבו בהתלהבו׳ כרשפי אש שנעשה בכח האכילה שבלא אכילה הי׳ [היה] מתחלש כו׳.

І завдяки цьому їжа підноситься, адже з неї утворюються серце й мозок людини; завдяки цьому її серце й мозок зміцнюються для служіння Б‑гові: серце служить із запалом, подібним до спалахів вогню, який виникає завдяки силі їжі, бо без їжі людина слабшала б тощо.

Пояснення

Їжа, перетворившись на кров, стає частиною серця й мозку людини, і в такий спосіб сама їжа підноситься. Тепер її серце служить Б‑гові з вогненним почуттям, і ця сила походить від їжі; без неї людина була б слабкою.

וגם מוחו נעשה חזק להתבונן בגדולת ה׳ כו׳ וזהו ענין בירור שמן המאכל נעשה אדם.

Мозок також зміцнюється, щоб споглядати велич Б‑га тощо. У цьому й полягає бірур (очищення): з їжі постає людина.

Пояснення

Її розум теж набуває сили роздумувати про велич Б‑га. Ось що означає «бірур» (очищення): нижча річ — їжа — відбирається й підноситься, аж поки стає частиною людини, яка служить Б‑гові.

אך כ״ז [כל זה] הוא בימות החול אבל בשבת בורר אסור אלא האכילה היא יותר עליונה בבחי׳ המשכה מלמעלה וקראת לשבת ענג. אז תתענג על הוי״ה.

Але все це відбувається в будні. На Шабат же відокремлення (борер) заборонене; натомість споживання їжі має вищий характер — це притягнення згори: «І називатимеш Шабат насолодою»; «Тоді ти насолодишся Ім’ям Б‑га (Гавая)».

Пояснення

Усе сказане стосується їжі в будні. На Шабат «відокремлення» (борер — те саме слово, що й бірур, очищення) належить до заборонених видів праці, тому споживання їжі на Шабат не може бути роботою очищення. Натомість це потік згори, і пророк Ішаягу називає Шабат «насолодою», коли людина «насолоджується Гаваєю».

כי הנה כתיב אחור וקדם צרתני אחור למע״ב [למעשה בראשית] כו׳ שהמאכל כמו שהוא למטה בירידתו בשבה״כ [בשבירת הכלים]

Адже написано: «Позаду й попереду Ти сформував мене»: «позаду» [тобто останнім] — у порядку творіння тощо; бо щодо їжі такої, якою вона є внизу, під час її спуску крізь розбиття посудин,

Пояснення

У Писанні сказано, що людину сформовано «позаду й попереду». Мідраш тлумачить «позаду» як «останнім» у порядку творіння, адже людину створено після всього іншого. Їжа, якою ми зустрічаємо її внизу, походить від іскор, що впали під час розбиття посудин — первісного розбиття перших Б‑жественних «посудин».

הנה האדם הוא בבחי׳ קדם שהמאכל הוא מתברר ע״י האדם אבל בשרשו למעלה הוא מעולם התהו לפני מלך מלך לבנ״י [לבני ישראל] אלא שאח״כ וימלך וימת.

людина перебуває в положенні «попереду», адже їжа очищується завдяки людині; але у своєму корені згори вона походить зі світу Тогу — «до того, як зацарював якийсь цар над синами Ізраїлю», — а згодом: «він зацарював і помер».

Пояснення

Якщо судити за її теперішнім станом, людина стоїть «попереду», бо вона очищує їжу. Але корінь їжі — у світі Тогу (хаосу), першому, нестійкому порядку світел, який символізують царі Едому, що царювали «до того, як зацарював якийсь цар над Ізраїлем», а потім «зацарювали й померли», тобто розбилися.

Коротко: абзац 3

Споживання їжі в будні — це бірур: людина підносить їжу, перетворюючи її на серце й розум, які служать Б‑гові. Їжа на Шабат — інша: це потік згори, бо власний корінь їжі, у світі Тогу, вищий за людину.

Глибше

Царі Едому, які «зацарювали й померли» (Берешит 36), — це образ Арізаля для розбиття посудин у світі Тогу: світла були надто інтенсивними для своїх посудин. Їхні впалі іскри перебувають у матеріальних речах, зокрема в їжі, і саме тому їжа може очищувати їх. Примітки «Кегот» спрямовують читача до паралельних обговорень у Тора Ор, у маамарі до Бешалах, і в Лікутей Тора, у маамарі до Цав.

Марей мекомот

  1. 1
    כרשפי אש · Song of Songs 8:6
  2. 2
  3. 3
    האכילה היא יותר עליונה · ראה ד״ה והוא עומד תרס״ג.
  4. 4
    וקראת לשבת עונג · Isaiah 58:13
  5. 5
    אז תתענג על הוי״ה · Isaiah 58:14
  6. 6
    אחור וקדם צרתני · Psalms 139:5
  7. 7
    אחור וקדם צרתני · Bereshit Rabbah 8:1
  8. 8
    שהמאכל . . בשבה״כ · ראה לקמן סה, ד. לקו״ת פ׳ צו יג, ב. מאמרי אדמו״ר הזקן תקס״ח ע׳ יז. מח.
  9. 9
    לפני מלך מלך לבנ״י · Genesis 36:31

4וימת וימלך כו׳. אך מ״מ נראה ששרשו יותר גבוה מהאדם שהרי המאכל הוא המחי׳ [המחיה] את האדם.

«І помер, і запанував» тощо. Проте все ж очевидно, що її корінь вищий за людину, адже саме їжа дає людині життя.

Пояснення

У вірші про едомських царів далі сказано: «І помер, і запанував». І все ж корінь їжі вищий за людину; доказ простий: людина живе завдяки їжі, а не навпаки.

והאדם הוא מקבל החיות מן המאכל לפי שהוא בבחי׳ אחור למע״ב [למעשה בראשית] כו׳ ובשבת שהוא זמן עליית העולמות מתעלה המאכל

Людина отримує життєву силу від їжі, бо в творінні вона перебуває в положенні «позаду» [останньою] тощо. А в Шабат, коли світи підносяться, підноситься й їжа

Пояснення

Людина отримує життя від їжі, бо була створена останньою — після рослин і тварин, корінь яких давніший і вищий. У Шабат підносяться всі світи, і їжа також підноситься назад до свого кореня.

כמו שהוא בשרשו ונמשך ממנו חיות להנפש מלמעלה למטה ע״י י״ב לחמים כו׳ וזהו ענין צדיק אוכל לשובע נפשו כי יש ב׳ אכילות הא׳ הוא לשובע נפשו.

такою, якою вона є у своєму корені, і від неї згори вниз передається життєва сила до душі через дванадцять хлібів тощо. У цьому й полягає зміст слів: «Праведник їсть, щоб наситити свою душу», адже є два види споживання: перший — «щоб наситити свою душу»,

Пояснення

Отже, замість того щоб людина очищувала їжу, їжа вливає життєву силу в її душу згори. Цей потік проходить через дванадцять хлібів на шабатньому столі. Саме це мають на увазі слова з Притч: «Праведник їсть, щоб наситити свою душу»: є два види споживання, і перший — це їжа, що насичує душу.

Коротко: абзац 4

Їжа живиться від кореня, вищого за людину, і тому людина залежить від неї. У Шабат цей корінь розкривається, і їжа живить душу згори: це перший із двох видів споживання, про які йдеться у Притчах.

Глибше

Дванадцять хлібів нагадують звичай Арізаля ставити на шабатній стіл дванадцять хлібів, що відповідають дванадцятьом хлібам приношення, а також шабатній пісні, з якої почався цей маамар.

Марей мекомот

  1. 1
    צדיק אוכל לשובע נפשו . . ובטן רשעים תחסר · Proverbs 13:25

Два види їжі ¶5–6

5והב׳ הוא ובטן רשעים תחסר. לשובע נפשו הוא חיות הנפש הבאה מלמעלה. ובטן רשעים כו׳ היינו

А друге — «та утроба нечестивих матиме нестачу». «Щоб наситити свою душу» — це життєва сила (хают) душі, що приходить згори. «А утроба нечестивих» тощо означає

Пояснення

Другий вид їжі — це «утроба нечестивих матиме нестачу». Їсти «щоб наситити душу» означає отримувати життєву силу, що сходить згори. Тепер пояснюється друга половина вірша.

כי רשעים הם החיצונים וע״י האכילה מבררים מהם חיל בלע ויקיאנו כי בכל מאכל יש תאוה שהוא שרש הקליפה

що «нечестиві» — це зовнішні сили, і завдяки їжі [те, що вони утримують,] очищується від них: «Він поглинув багатство й вивергне його». Адже в кожній їжі є потяг, що є коренем оболонки (кліпи);

Пояснення

«Нечестиві» тут — не люди, а зовнішні сили, сили, що протистоять святості. Їжа забирає від них те, що вони утримують, як каже друг Йова Софар про нечестивця: «Він поглинув багатство й вивергне його». Їхня опора в їжі — це потяг, який супроводжує їжу і є коренем кліпи.

וע״י שנכלל בגוף האדם ונעשה ממנו דם הנשלח ללב ומוח מתהפך לטוב בקדושה ע״י חיזוק הלב ומוח בעבודת ה׳ ועי״ז לוקח ממנו החיות שבזלעו״ז [שבזה לעומת זה] וזהו ובטן רשעים תחסר שנחסר החיות שבלעו. ומבטנו יורישנו אל.

і коли їжа засвоюється тілом людини й стає кров’ю, що надходить до серця й мозку, вона перетворюється на добро, на святість, завдяки зміцненню серця й мозку у служінні Б‑гу. Завдяки цьому з протилежної сторони забирається життєва сила, що перебуває в ній; і це — «а утроба нечестивих матиме нестачу»: їй бракує життєвої сили, яку вона поглинула. «Б‑г вижене його з його утроби».

Пояснення

Коли їжа засвоюється людиною і стає кров’ю, що живить серце й розум, які служать Б‑гу, вона перетворюється на добро. Життєву силу, яку поглинув протилежний світ, забирають у нього, тож «утроба нечестивих» залишається порожньою; як далі сказано в книзі Йова: «Б‑г вижене його з його утроби».

Коротко: абзац 5

Буденне споживання їжі — це боротьба: святу життєву силу їжі виривають із влади кліпи й перетворюють на добро, залишаючи «утробу нечестивих» порожньою.

Глибше

У примітках «Кегот» наводиться прочитання Цемах-Цедека: вірш із книги Йова стосується Б‑жественної іскри, яку витягують із нечистих кліпот. Вислів «одне навпроти іншого» походить із Когелет 7:14: «Б‑г створив одне навпроти іншого»; у хасидському вченні його розуміють як те, що святість і її протилежність постають як відповідники одна одній.

Марей мекомот

  1. 1
  2. 2
    חיל בלע ויקיאנו . . ומבטנו יורישנו אל · Job 20:15

6והנה האכילה שבחול שהיא בבחי׳ בירור הוא להיות ובטן רשעים תחסר. אבל האכילה שבשבת היא המשכה מלמעלה לשובע נפשו מחמת המאכל כמו שהוא בשרשו למעלה קודם שנפל בשבה״כ [בשבירת הכלים] שאין בו בירור.

А споживання їжі в будні, яке є процесом очищення, має на меті, щоб «черево нечестивих було порожнім». Але споживання їжі в Шабат — це притягнення згори, «щоб наситити його душу», завдяки їжі такій, якою вона є у своєму корені нагорі, до того, як вона впала під час розбиття посудин, де немає очищення.

Пояснення

Підсумок: споживання їжі в будні є очищенням, мета якого — спорожнити «черево нечестивих». Споживання їжі в Шабат належить до іншого виду: це потік згори, який «насичує душу», бо їжу зустрічають у її корені — такою, якою вона була до того, як упала під час розбиття посудин, де немає нічого, що потребувало б очищення.

Коротко: абзац 6

У цьому абзаці дві частини вірша співвідносяться з двома видами споживання їжі: споживання в будні — з очищенням, а споживання в Шабат — із потоком від незруйнованого кореня їжі.

Марей мекомот

  1. 1

У Шабос немає відходів; свята і бідні ¶7–8

7וכמ״ש בזוהר פרש שבתכם לא קאמר שמה שנעשה מלמטה למעלה ע״י בירור כמו בימות החול יש בו פרש שהוא פסולת שהמובחר שולח ללב ולמוח והפסולת יורד למטה בקרביים ובני מעיים כו׳ וזהו הבירור

І як сказано в Зогарі: «гній ваших Шабатів» — так не сказано. Адже те, що відбувається знизу вгору через відокремлення, як у будні, містить «гній» — відходи: найкращу [частину] спрямовують до серця й мозку, а відходи спускаються вниз, у нутрощі та кишківник, і т. д.; і це є відокремленням.

Пояснення

Викриваючи священників, пророк Малахі говорить від імені Б‑га: «Я розкидаю вам на обличчя гній — гній ваших свят», — і Зогар звертає увагу, що він не каже: «гній ваших Шабатів». У будні їжа діє знизу вгору, через відокремлення, тож залишає відходи: найкраща частина їжі потрапляє до серця й мозку, а решта виходить через кишківник. Це розділення і є відокремленням.

אבל בשבת שהוא נעשה מלמעלה למטה אין בו פסולת כלל כי הפסולת הוא מעה״ד [מעץ הדעת] טו״ר [טוב ורע] ולמטה נעשה טו״ר [טוב ורע] בכל הבחי׳ ע״י אכילת אדה״ר [אדם הראשון] מעה״ד [מעץ הדעת] טו״ר [טוב ורע]

Але в Шабат, коли це відбувається згори вниз, у цьому зовсім немає відходів; адже відходи походять від Дерева пізнання добра і зла, а в нижніх світах добро і зло з’явилися на кожному рівні через те, що Адам їв від Дерева пізнання добра і зла.

Пояснення

Їжа в Шабат походить згори вниз, тому в ній немає відходів. Відходи пов’язані зі змішанням добра і зла, яке проникло на кожен рівень через те, що Адам їв від Дерева пізнання добра і зла.

וגם בכל אדם יש תערובת טו״ר [טוב ורע] כו׳ רק שאינו שוה בכל נפש יש שטוב שלו מרובה כו׳

Також у кожній людині є змішання добра і зла, і т. д., але воно неоднакове в кожній душі: в одних добра частка більша, і т. д.,

Пояснення

У людях також змішані добро і зло, але в різних пропорціях: у декого добра більше.

וכן יש שטוב שלו הוא בבחי׳ זו כו׳ אבל בשבת אז תתענג על ה׳ למעלה מעה״ד [מעץ הדעת] ולא יגורך רע כלל.

а в інших добро перебуває на такому-то рівні, і т. д. Але в Шабат «тоді матимеш насолоду в Імені Б‑га (Гавая)» — вище за Дерево пізнання, і «зло зовсім не перебуватиме поруч із Тобою».

Пояснення

В інших добро сягає лише певного рівня. Але в Шабат насолода — «у Гавая», у Самому Б‑зі, вище за Дерево пізнання, де «зло зовсім не перебуватиме поруч із Тобою».

רק ביו״ט [ביום טוב] כתיב פרש חגיכם לפי שביו״ט [שביום טוב] יש בו קצת בירור שהרי הותרה בו מלאכת אוכל נפש כאפיה ובישול כו׳

Лише про свята написано: «гній ваших свят», бо у свято є певне відокремлення, адже тоді дозволено працю, пов’язану з приготуванням їжі, наприклад випікання та варіння, і т. д.,

Пояснення

Малахі говорить про «гній ваших свят», бо у свято відбувається певне відокремлення: дозволено готувати їжу для святкових трапез, зокрема варити й пекти.

ואינו אסור רק קצירה וזריעה וחרישה כו׳ ולפי שהותרו קצת מלאכות באוכל נפש יש בו בירור ושייך פסולת והתקון הוא למחדי למסכני.

а заборонено лише жнива, сівбу й оранку, і т. д. Оскільки деякі види праці з приготування їжі дозволені, у свято відбувається відокремлення, тож є й відходи. А виправлення полягає в тому, щоб «звеселяти бідних».

Пояснення

Забороненими залишаються лише такі види праці, як жнива, сівба й оранка. Оскільки деякі роботи з приготування їжі дозволені, у свято відбувається відокремлення, а отже, з’являються відходи. Зогар указує на виправлення: «звеселяти бідних».

כי שעת שמחה היא לשמח את הכל וכמ״ש ושמחת בחגך אתה והלוי והגר כו׳ לפי שהשמחה היא בחי׳ המתקת הדינין וצריך לשמח את כולם שיהיו כולם נכללים בבחי׳ שמחה.

Бо час радості — це час звеселяти всіх, як написано: «І радітимеш у своє свято — ти, левіт і чужинець», і т. д.; адже радість — це рівень пом’якшення суворих судів, і треба звеселити всіх, щоб усі включилися в рівень радості.

Пояснення

Час радості означає, що треба зробити щасливими всіх, як Тора заповідає на свято: «ти… і левіт, і чужинець». Радість пом’якшує суворі суди, тому кожного слід долучити до радості.

Коротко: абзац 7

Спираючись на слова Зогару про «гній ваших свят», цей уривок пояснює, що відходи залишає лише їжа, яка проходить через відокремлення. У Шабат їх немає, тоді як у свята, коли дозволено працювати над приготуванням їжі, вони є; виправлення полягає в тому, щоб звеселяти бідних.

Глибше

Уривок із Зогару (2:88b) протиставляє Шабат святам: у свято треба ділитися з бідними, інакше трапеза стає тим самим «гноєм», про який говорить пророк. Альтер Ребе обґрунтовує це галахою: «сортування» заборонене в Шабат, тоді як у Йом-Тов дозволено роботи з приготування їжі.

Марей мекомот

  1. 1
    וכמ״ש בזהר · Zohar II, 88b
  2. 2
    אין בו פסולת כלל · ראה לקמן סה, סע״ב ואילך. סה״מ הנחות הר״פ ע׳ עד ואילך. סה״מ תקס״ח ע׳ לב. דרך מצותיך צ, א ואילך. צב סע״א ואילך. ד״ה והוא עומד תרס״ג. לקוטי לו״י לזח״ג ע׳ רג. לקו״ש חט״ז ע׳ 189.
  3. 3
  4. 4
    ולא יגורך רע · Psalms 5:5
  5. 5
    פרש חגיכם · Malachi 2:3
  6. 6
    ושמחת בחגך · Deuteronomy 16:14

8וכנודע ממי שהוא בשעת שמחה שאז רוצה שיהיו כולם שמחים שבזה נמתק הדין מאחר שמשוה את כולם.

Як відомо про людину, яка перебуває в час радості: тоді вона хоче, щоб усі раділи; і цим підсолоджується суд, адже вона зрівнює всіх.

Пояснення

Той, хто справді радіє, хоче, щоб і всі навколо нього раділи. Зводячи всіх до тієї самої радості, він підсолоджує суд — сувору міру, яка розділяє та відрізняє.

אבל מאן דלא יהיב למסכני כו׳ אין הדין נמתק ונשאר הפרש ולכן העונש הוא מדה כנגד מדה שנותנין לו הפרש כי הוא גרם שישאר פסולת הפרש בעבור שלא המתיק הדין.

Але [у випадку] «того, хто не дає бідним» тощо, суд не підсолоджується, і «гній» залишається. Тому покарання — міра за міру: йому дають «гній», бо він спричинив, що залишилися відходи — «гній», оскільки не підсолодив суд.

Пояснення

Зоар застерігає щодо того, хто не дає бідним на свято. Для нього суд залишається непідсолодженим, а «гній» не зникає, тож покарання відповідає вчинку: йому дають «гній», бо він залишив відходи, не підсолодивши суд.

וזהו ביו״ט [ביום טוב] אבל בשבת אע״ג [אף על גב] דלא יהיב למסכני אין עונשו רב כי בשבת אין פרש כלל לפי שהוא רק בחי׳ המשכה שמלמעלה דלא יגורך רע כלל.

І це стосується свята. Але в Шабат, навіть якщо людина не дає бідним, її покарання не є суворим, бо в Шабат узагалі немає «гною», оскільки це лише рівень продовження згори вниз: «зло зовсім не перебуватиме з Тобою».

Пояснення

Це стосується свят. У Шабат навіть того, хто не дає бідним, не карають так суворо, адже в Шабат немає «гною»: це лише потік згори, де не перебуває жодне зло.

Коротко: абзац 8

У цьому абзаці пояснюється покарання Зоару мірою за міру: спільна радість підсолоджує суд і усуває відходи свята, тоді як відмова ділитися залишає їх; а Шабат, у якому немає відходів, позбавлений цього покарання.

Марей мекомот

  1. 1
    מאן דלא יהיב למסכני · Zohar II, 88b

Тонке й подвійне — тепер і в майбутньому ¶9–11

9והנה המשכה זו היא בב׳ בחי׳ כפילא וקלישא. פי׳ קלישא היא המשכת יודי״ן ווי״ן שמיו״ד נעשה וי״ו שהיו״ד עצמה נמשכה ונעשית וי״ו.

Тепер це притягнення вниз відбувається у двох аспектах: кефіла (подвійна) і келиша (тонка). Пояснення: келиша — це протягування йудів і вавів, адже з йуд утворюється вав: сам йуд протягується і стає вавом.

Пояснення

У шабатній пісні цей потік описано як «подвійний і тонкий». Спершу Альтер Ребе пояснює «тонкий»: це літери йуд і вав. Вав — це просто йуд, протягнутий униз, одна тонка лінія.

כי לפי שהיו״ד הוא בחי׳ צמצום לכן יכול להיות ממנה המשכה בבחי׳ וי״ו מן היו״ד עצמה אבל הה׳ שהיא התפשטות אורך ורוחב.

Адже оскільки йуд є рівнем (бхіною) скорочення (цимцум), то з нього може відбуватися притягнення у формі вав — із самого йуд. Але гей, яка є поширенням у довжину й ширину:

Пояснення

Йуд, крихітна точка, символізує цимцум — зосередження світла в точці; тому сам йуд може видовжитися у вав — лінію, що несе його вниз. Гей — інша: вона поширюється в довжину й ширину, як видно з її форми.

Коротко: абзац 9

У цьому абзаці починається пояснення слів «подвійний і тонкий»: тонкий аспект — це йуд, що видовжується у вав, тоді як гей, яка поширюється в ширину й довжину, потребує іншого способу сходження вниз.

Глибше

Йуд і вав, а також дві літери гей — це літери Імені Б‑га (Гавая). Отже, потік «у двох аспектах» відповідає Імені: лінії йуд—вав і літерам гей, широке поширення яких не може зійти вниз у тому самому вигляді.

Марей мекомот

  1. 1
    פי׳ קלישא . . ביום ההוא יהי׳ · מובא באוה״ת בראשית כרך ז תתתא, ב.

10ואין התפשטו׳ [התפשטות] אורך ורוחב שלמעלה יכולה להתגלות למטה כמו שהוא למעלה בבחי׳ אורך ורוחב עד אין קץ כו׳ אלא ההמשכה היא בבחי׳ ה׳ אחרת למטה והיא בחי׳ המילוי של ה׳

Розгортання в довжину й ширину, що є згори, не може відкритися внизу таким, яким воно є згори, — як довжина й ширина без кінця тощо; натомість низведення відбувається у формі іншої літери гей внизу, і це — рівень (бхіна) наповнення літери гей,

Пояснення

Широке розгортання літери гей, якою вона є згори, — безмежне в довжину й ширину — не може відкритися внизу таким, яким воно є. Натомість воно сходить униз як «інша гей»: друга гей, що входить до написання назви цієї літери, її «наповнення».

דהיינו כח הה׳ שהי׳ [שהיה] בהעלם למעלה. כי לעולם המילוי הוא מה שבהעלם ומה שבהעלם למעלה יצא מההעלם אל הגילוי למטה.

тобто сила літери гей, що була прихована згори. Адже наповненням завжди є те, що перебуває в прихованому стані; а те, що було приховане згори, вийшло зі стану прихованості й відкрилося внизу.

Пояснення

Наповнення літери завжди вказує на те, що було в ній приховане. Отже, друга гей — це сила верхньої гей, яка була прихована згори, а тепер вийшла зі стану прихованості й відкрилася внизу. Це і є «подвоєна» гей Махпели.

Коротко: абзац 10

«Подвоєна» означає, що гей не може зійти вниз у своєму первісному вигляді, тому її прихована сила виявляється внизу як друга гей — наповнення цієї літери. Це пов’язує сказане з подвоєною гей Махпели, про яку йшлося на початку.

Глибше

У кабалістичному написанні літер у розгорнутому вигляді (мілуй) додані літери виражають внутрішній, прихований зміст простої літери. Тут цей принцип пояснює, як нескінченне розгортання верхньої гей доходить до нас лише через своє відображення — гей у наповненні.

11והיינו בחי׳ כפיל׳ שהיא בחי׳ מילוי ההי״ן כנודע מענין המכפלה. אך כ״ז [כל זה] הוא שאנו מקבלים ההשפעה ע״י י״ב לחמים בזמן הזה

І це — рівень кефіли (подвоєння), тобто рівень наповнення літер гей, як відомо з теми Махпели. Але все це [так є] тоді, коли ми отримуємо потік впливу через дванадцять хлібів у нинішній час;

Пояснення

Отже, «подвоєність» — це гей, записана з додатковою гей, тобто наповнення, як показує печера Махпела. Але цей подвоєний спосіб належить до нинішнього часу: він описує, як ми тепер отримуємо вплив Б‑га через дванадцять хлібів суботнього столу.

אבל לע״ל [לעתיד לבוא] יגלה לן טעמיה דבתריסר נהמי כו׳ ואזי לא יהיה בחי׳ כפילא כו׳ רק הה׳ עצמה שלמעלה יהי׳ [יהיה] לה גילוי למטה ג״כ ע״י כי יגלה לן טעמיה כו׳ וכמ״ש ביום ההוא יהיה כו׳:

але в майбутньому «Він відкриє нам причини дванадцяти хлібів» тощо, і тоді не буде рівня кефіли тощо; натомість сама гей, що перебуває нагорі, відкриється також унизу завдяки тому, що «Він відкриє нам її причини» тощо; як написано: «Того дня [Гавая] буде [Єдиним]» тощо.

Пояснення

У майбутньому буде відповідь на молитву з пісні: Б‑г «відкриє причини дванадцяти хлібів». Тоді потреби в подвоєному способі вже не буде; сама верхня гей відкриється внизу, як каже Захарія про той день, коли Б‑г і Його Ім’я будуть Єдиними.

Коротко: абзац 11

Перший маамар завершується тим, що «подвоєність» пов’язується з часом: нині верхня гей доходить до нас лише через своє наповнення, а в майбутньому сама верхня гей відкриється внизу.

Глибше

Примітки Kehot відсилають читача до коментаря Арізаля про печеру Махпела в його Лікутей Тора на Хаєй Сара та до Meorei Or, кабалістичного словника, щодо подвоєної гей. Арізаль тлумачить слова Захарії «буде» (йіх’є) як майбутнє піднесення нижніх літер Імені — вав і гей — до рівня верхніх, юд і гей (Лікутей Тора, Бемідбар 10:16).

Марей мекомот

  1. 1
    כנודע מענין המכפלה · לקו״ת מהאריז״ל פ׳ ח״ש. מאו״א מ, כג. ראה אוה״ת פ׳ חיי שרה כרך ד תשעז, ב. שם כרך ז תתת, ב. תתתא, ב ושם אין תי׳ אלו.
  2. 2
    ביום ההוא יהי׳ · Zechariah 14:9

Завершили маамар?

Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.

Завантажити PDFPDF · 350 KB

В аводі

У будні їж так, щоб сила, яку дає їжа, йшла на служіння Б‑гу: на запал серця й на розум, достатньо сильний, щоб роздумувати про Його велич; так їжа виправляється, а кліпа в ній позбавляється життєвої сили. У Шабос їжа стає насолодою Б‑гом, що сходить згори. У свято поділися радістю з бідними, левітом і чужинцем, адже радість, до якої залучені всі, пом’якшує суди; той, хто не дає бідним, залишає «відходи» на місці.

Питання для обговорення

  1. Якщо саме людина виправляє їжу, чому маамар каже, що корінь їжі вищий за корінь людини? Як на це відповідають поняття «позаду» й «попереду»?
  2. Які два види їжі описані у вислові «Праведник їсть, щоб наситити свою душу, а черево нечестивого терпітиме нестаток», і який із них належить до Шабосу?
  3. Чому у свято є «відходи», а в Шабос їх немає, і чому звеселення бідних є засобом виправлення?
  4. Чому йуд може розгорнутися у вав сам по собі, тоді як верхня гей може зійти вниз лише як її наповнення — інша гей?
  5. Що зміниться в майбутньому, коли «Він відкриє нам причини дванадцяти хлібів»?

Мова

Розмір тексту

Тема

Як я навчаюся

Календар

Показати

Скорочення

Натисніть на скорочення або ввімкніть режим «Розгорнуто». На Kindle немає спливаючих підказок, тому там скорочення можна читати в режимі «Розгорнуто».

PDF

CompleteHebrew, translation, explanations and notes · PDF · 350 KBText onlyThe Hebrew and the translation · PDF · 145 KB
The whole books, ready to print

Мова

EnglishעבריתPortuguêsРусскийУкраїнська中文(简体)中文(繁體)

Надішліть нам пропозицію

Виправлення, ідеї, запитання. Залиште свою електронну адресу, щоб ми могли відповісти.

Ми надішлемо повідомлення електронною поштою редактору разом із посиланням на сторінку, яку ви переглядаєте. Нічого не публікується.

Зміст

Тора Орתורה אור

Парші Хає Сараחיי שרה

  1. 1יגלה לן טעמיה כו׳Тема поля Махпела
  2. 2להבין ענין משארז״ל יפה שעה אחת…Зрозуміти вислів наших мудреців: «Краща одна година…»
  3. 3לשון אדמו״ר נ״ע בעצמוВласні слова нашого вчителя
  4. 4ויצא יצחק לשוח בשדה כו׳«І Іцхак вийшов ласиах у поле»