Тора Ор · Парші Ваєце · Маамар 2
ביאור על הנ״ל
Пояснення сказаного вище
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 755 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Яаков, чиє ім’я поєднує йуд із п’ятою, притягує Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), що перебуває над усіма світами, до найнижчого рівня: підносячи безжиттєві «камені» — літери та мудрість (Хохма) душі, що перебуває в самоусуненні, — і спускаючись до Харану, щоб перетворити його темряву, він робить навіть найнижче «оселею для Імені Б‑га (Елокім)». І це настільки, що в майбутньому навіть Ім’я Б‑га (Гавая), коли воно наповнюватиме світи, здаватиметься лише прихованням — Елокімом.
Коротко про маамар
Маамар ставить два запитання щодо обітниці Яакова: як Гавая може стати «Елокімом» і як камінь може стати «оселею Елокім». Відповідь розкривається через образ Яакова — йуд-акев: завдяки йому 370 надвишніх світел і Нескінченне світло над ланцюгом послідовного розгортання світів сягають кожної єврейської душі. Камені, які взяв Яаков, — це літери: порівняно зі змістом, який вони передають, вони безжиттєві, так само як усе творіння перед Б‑гом — лише одна літера. Саме через свою безжиттєвість вони можуть бути піднесені найвище — до світла, що охоплює всі світи. Цю силу має лише йуд — посудина для мудрості (Хохма), що перебуває в самоусуненні; стовп і олія описують наступні етапи: піднесення до Тринадцяти атрибутів милосердя та притягування надвишньої мудрості в Тору, яку слід вивчати з трепетом, що його відчували біля Сінаю. Яаков спускається до Харану — перекритого «горла», звідки кліпот (оболонки) отримують живлення, — задля перетворення: він обертає Харан на ріну (пісню) й приносить сміх Іцхака. У майбутньому, коли зло буде перетворене, розкриється саме Нескінченне світло; піднесений камінь стане оселею для Б‑га, а кожне нескінченне піднесення проходитиме через «десятину» — самоусунення вінця (Кетер).
План
- Запитання та ім’я ЯаковаЯк Гавая може стати Елокімом, а камінь — оселею Елокім? Яаков — це «порятунки»: через нього спускаються 370 світел і всі Б‑жественні потоки.¶1–2
- Світло над ланцюгом світівСвіти живуть завдяки скороченому променю; через Яакова Нескінченне світло, що саме перебуває над усіма світами, осяює кожну єврейську душу.¶3
- Камені — це літериЛітери вміщують зміст, як камені дають оселю людині, і порівняно з ним вони безжиттєві; усе творіння перед Б‑гом — одна літера. Саме через свою безжиттєвість літери можуть піднестися до світла, що охоплює всі світи, — подібно до того, як кінець кола з’єднується з його початком.¶4–5
- Йуд, стовп і оліяПідноситься лише йуд — посудина для мудрості (Хохма), що перебуває в самоусуненні; стовп означає подальше піднесення до Тринадцяти атрибутів милосердя (йудів і вавів). Примітка пояснює, чому тут вав стоїть вище за йуд, а олія означає потік зі схованого розуму в закони Усної Тори.¶6–9
- Вивчення Тори з трепетом СінаюМета — олія: надвишня мудрість, притягнута в Тору, навіть у її закони про буденні справи. Усвідомлюючи це, вивчають Тору з трепетом Сінаю, адже перед Нескінченним світлом ніщо не приховане.¶10–12
- Від Беер-Шеви до Харану та сміх ІцхакаЯаков спускається від джерела атрибутів, що перебувають у самоусуненні, до Харану — стиснутого горла, де потік перекритий, як у вигнанні та під час зосередженого на собі вивчення, — щоб перетворити його: Харан стає ріною, а радість Іцхака розкриється з приходом Машіаха.¶13–16
- Мир і здійснення обітниціПовернення відбувається через мир, який поєднує протилежності. У майбутньому розкриється саме Нескінченне світло, тож Гавая у світах буде, наче Елокім, а піднесені літери стануть оселею Елокім.¶17–20
- Нескінченні десятиниДля кожного майбутнього піднесення потрібен залишок попереднього рівня як пробудження знизу — «десятина». Вставна примітка пояснює, що це Кетер: мовчазне самоусунення між рівнями, подвоєне тому, що Кетер має два парцуфім (конфігурації сфірот).¶21–22
Ключові поняття
- Яаков як йуд-акевיעקב — יו״ד עקב
- Ім’я Яаков розкладається на йуд (найвищу точку) й акев (п’яту): він притягує світло, що перебуває над усіма світами, аж до найнижчого рівня.
- 370 світелש״ע נהורין
- Надвишні світла, на які натякають літери ש״ע у слові єшуот — «порятунки»; вони розкриваються через Яакова.
- Літери як каменіאבנים הן אותיות
- За Сефер Єцира, літери — це «камені»: вони вміщують зміст, як камені дають оселю людині, і порівняно з ним безжиттєві; саме тому вони можуть бути піднесені найвище.
- Хохма як коах маחכמה — כ״ח מ״ה
- Хохма прочитується як «сила “що?”»: це осердя розуму й душі, що перебуває в самоусуненні, — єдина посудина, в якій перебуває Нескінченне світло.
- Йуди й вавиיודי״ן ווי״ן
- У кабалістичному образі Тринадцяти атрибутів милосердя точка, звідки бере початок кожна волосина, — це йуд, а подовжена волосина — вав; маамар співвідносить із ними камінь Яакова «під головою» та «як стовп».
- Харан і рінаחרן — רנה
- Харан — це «пересохле горло», де Б‑жественний потік перекритий і кліпот отримують живлення; він перетворюється на ріну, пісню, коли хет розкривається у гей.
- Підкорення та перетворенняאתכפיא ואתהפכא
- Спочатку підкорити іншу сторону (сітра ахра), а потім обернути її темряву на світло; це приносить «сміх» Іцхака й становить мету спуску.
- Гавая та Елокімהוי׳ ואלקים
- Гавая — це внутрішнє світло, яке дає життя; Елокім — приховання, що його затуляє. У майбутньому навіть Гавая, коли вона наповнює світи, буде лише «Елокімом» порівняно з розкритим Нескінченним світлом.
- Десятина як Кетерמעשר — כתר
- Залишок кожного рівня, який запускає наступне піднесення; це Кетер — десята частина десяти сфер духовного прояву (сфірот), чиє мовчазне самоусунення дає світові змогу піднестися до вищого.
Запитання та ім’я Яакова ¶1–2
Цей заголовок позначає маамар як подальше пояснення маамару, що безпосередньо передує йому в «Тора Ор» і присвячений розділу Ваєце. У ньому знову розглядаються ті самі вірші про подорож Яакова та камінь, який він поставив, і досліджуються глибше.
Заголовок: далі подається пояснення попереднього маамару про Ваєце.
Згідно з приміткою Кегот, зберігся запис цього маамару, зроблений Мітелер Ребе; також є коротша рукописна версія з варіантами, а в Ор га-Тора містяться примітки, які, схоже, належать до нього. Пізніше в «Тора Ор» Альтер Ребе посилається на цей маамар.
Марей мекомот
- 1ביאור על הנ״ל · הנחת כ״ק אדמו״ר האמצעי נדפס בסה״מ תקס״ח ע׳ תרלד. המאמר בקיצור בבוך 2057 נה, א — הכת״י דומה לגוכתי״ק מהרי״ל [?] אחי כ״ק אדה״ז [או שהוא כתי״ק מהצ״צ שכתב בצעירותו] — בשינויים. אוה״ת ויצא כרך ז תתתכד, ב נמצא הגהות (כנראה שהם הגהות וביאורים לכאן). לקמן קי, א מציין לד״ה זה.
2והיה הוי״ה לי לאלקים והאבן הזאת אשר שמתי מצבה יהיה בית אלקים1.2 להבין ענין תפלה ובקשה זו שהוי״ה יהי׳ [יהיה] בבחי׳ אלקים והאבן בבחי׳ בית אלקים.
«Ім’я Б‑га (Гавая) буде для мене як Ім’я Б‑га (Елокім), а цей камінь, який я поставив як стовп, стане домом Елокім». [Потрібно] зрозуміти зміст цієї молитви й прохання: щоб Гавая був на рівні Елокім, а камінь — на рівні дому Елокім.
Обітниця Яакова в Бейт-Елі звучить просто: «Гавая буде моїм Б‑гом». Маамар розглядає ці слова як прохання, щоб Ім’я Гавая — Б‑г, Який перевершує світ, — стало на рівні Елокім, Б‑га, присутнього в природі; і щоб камінь, який поставив Яаков, став оселею для Б‑га. Потрібно пояснити обидві частини вірша.
וכדי להבין3 איך תהיה האבן במדרגה גדולה כ״כ [כל כך] להיות מכון ומשכן להשראת קדושה עליונה עד שיהיה חל שם שמים על האבן שתהיה נק׳ בשם בית אלקים. הנה צריך להבין ענין הפרשה כולה ויצא יעקב4 כו׳
А щоб зрозуміти, як камінь міг досягти настільки високого рівня, щоб стати встановленим місцем і оселею для перебування найвищої святості, аж до того, що Ім’я Неба спочивало б на камені, і його називали б «домом Елокім», потрібно зрозуміти зміст усього розділу: «І вийшов Яаков…» тощо.
Друге запитання: камінь — це найнижчий і найбезжиттєвіший вид матерії. Як він міг стати місцем перебування найвищої святості, щоб його називали Ім’ям Б‑га — «домом Елокім»? Щоб відповісти на це, каже Альтер Ребе, спершу потрібно зрозуміти всю паршу — від слів «І вийшов Яаков».
והענין דכתיב צוה ישועות יעקב5 בחי׳ יעקב נקרא ישועות
Суть [така]: написано: «Накажи спасіння Яакова». Рівень Яакова називається «єшуот» [«спасіння» у множині].
Маамар починається з вірша з Теґілім: «Накажи спасіння Яакова», який пов’язує ім’я Яаков зі словом єшуот, тобто «спасіння» у множині: сам рівень Яакова називається «спасіннями».
וביאור מלת ישועות הנה שרש התיבה הוא ש״ע [ש״ע (370)] ושאר אותיות הם נוספות בתיבה כלומר שע״י בחינת יעקב מתגלין ש״ע [ש״ע (370)] נהורין6 עילאין
Пояснення слова єшуот: корінь слова — шин-айн [числове значення — 370], а решта літер є доданими до слова. Тобто через рівень Яакова розкриваються 370 найвищих світел (шин-айн нехорін ілаїн).
Слово єшуот читається як корінь шин-айн із доданими літерами. Числове значення шин-айн — 370; це нагадує кабалістичне вчення про 370 найвищих світел. Отже, «спасіння Яакова» означає, що Яаков є каналом, через який розкриваються ці піднесені світла.
וגם ש״ע הוא מלשון וישע ה׳ אל הבל7 שהוא לשון הפנה דהיינו שכל פינות והמשכות עליונות פונות ונמשכות ע״י בחי׳ יעקב יו״ד עקב.
Також шин-айн походить від вислову «І Гавая звернувся до Гевеля»; це слово означає звернення [до когось]. Тобто всі найвищі спрямування й низведення звертаються й низводяться через рівень Яакова — юд-акев (юд [і] п’ята).
Другий спосіб прочитати шин-айн: у вислові «І Гавая звернувся (вайіша) [до] Гевеля та його приношення» ті самі літери означають звернення до когось, увагу до нього. Усі «звернення» Б‑га до світу, потоки Його світла вниз, проходять через Яакова. Ім’я Яаков поділяється на юд (першу літеру) та акев (п’яту): юд, найвища точка, сягає п’яти — найнижчої частини.
У цьому абзаці порушено два запитання маамара: як Гавая стає Елокім і як камінь стає домом Б‑га. Далі починається відповідь: саме через Яакова, чиє ім’я поєднує юд із п’ятою, низводяться 370 найвищих світел і всі Б‑жественні потоки.
Примітки Кегот відсилають до пізніших праць, де розглядаються 370 світел, і вказують, що для цього поняття цитуються Ец Хаїм і Shemoneh She’arim; вони також посилаються на маамар Мітелер Ребе, який пояснює зв’язок між словом вайіша та єшуот. Ця гра слів показує Яакова і як того, хто «розкриває світла», і як того, через кого Б‑г «звертає» Свій лик до нижнього світу.
Марей мекомот
- 1
- 2והיה הוי״ה לי לאלקים והאבן הזאת אשר שמתי מצבה יהיה בית אלקים · Genesis 28:21–22
- 3שו״ה אלקים — וכדי להבין · עד כב, א שו״ה והיינו — כמ״ש בס״י — ליתא בבוך 2057 ושם: הנה נודע שהאותיות נק׳ אבנים: כמ״ש בס״י.
- 4ויצא יעקב · Genesis 28:10
- 5צוה ישועות יעקב · Psalms 44:5
- 6ש״ע נהורין · ראה בסה״מ תרל״ב ח״ב ע׳ תסד שמציין לספר ע״ח ושמונה שערים.
- 7וישע ה׳ אל הבל · Genesis 4:4
Світло над ланцюгом світів ¶3
3וענין נהורין והמשכות הללו היינו גילוי ההארות והמשכות מאור א״ס עצמו שכשמו כן הוא אין לו סוף כו׳.
І зміст цих світел і притягувань униз полягає в розкритті осяянь і притягувань униз із самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), яке відповідає своїй назві: воно не має кінця тощо.
«Світла» й «притягування вниз» — це розкриття осяянь і притягувань униз із самого Ор Ейн Соф. Назва «Нескінченний (Ейн Соф)», тобто «без кінця», точно описує Його сутність: Він безмежний.
ואינו בגדר עלמין כלל וכולא קמיה כלא ממש חשיב ולית מחשב׳ תפיסא ביה ואין ערוך אליו כו׳.
Воно зовсім не належить до категорії світів; «усе перед Ним вважається справжнім ніщо», «жодна думка не може осягнути Його», і немає нічого, що можна було б із Ним порівняти, тощо.
Нескінченне світло зовсім не належить до категорії світів. Порівняно з ним усе є ніщо, жодна думка не може осягнути його, і ніщо не можна з ним порівняти.
כי מלכותך מלכות כ״ע [כל עלמין]1 והודו וזיוו על ארץ ושמים כו׳ זיו והארה בעלמא המתלבש׳ ומתפשטת בתוך עלמין
Адже «Твоє царювання — царювання над усіма світами», а «Його слава» і Його сяйво «над землею та небом» тощо — це лише сяйво й осяяння, що облачається та поширюється всередині світів,
Те, що наповнює світи, — лише промінь світла Б‑га. Царювання Б‑га — Його зв’язок зі світами як їхнього Царя — називається лише «славою» і «сяйвом» над землею та небом: це відблиск, а не саме джерело, який облачається у світи. Щоб підкреслити цю думку, Альтер Ребе додає до вірша слово «сяйво».
להוות׳ [להוותם] ולהחיותם להיות חיים וקיימים מאין ליש בבחי׳ העלם והסתר אור א״ס ב״ה עצמו שלא יבטלו העולמות במציאות ויחזרו להיות אין ואפס כמו שהיו
щоб привести їх до буття й оживити їх, аби вони жили й існували, переходячи з небуття в буття, у стані приховування й укриття самого Ор Ейн Соф, благословенний Він, аби світи не втратили свого існування й не повернулися до небуття та цілковитого ніщо, яким вони були [раніше];
Цей промінь приводить світи до буття й дає їм життя з небуття. Він має приходити у прихований спосіб: якби Ор Ейн Соф був явлений, світи втратили б своє існування й повернулися б до небуття, яким вони були до творення.
דהיינו ע״י כמה צמצומים והתלבשות שונות בירידת המדרגות כדרך וסדר ההשתלשלות אבל אור א״ס ב״ה בעצמו ובכבודו רם ונשא כו׳ והוא למעלה מעלה מבחינת ההשתלשלות
тобто через численні скорочення (цимцумім) і різні облачення в процесі сходження рівнів, відповідно до способу й порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут). Але сам Ор Ейн Соф, благословенний Він, у Своїй сутності й славі піднесений і звеличений тощо та перебуває незмірно вище за рівень ішталшелуту.
Приховування відбувається через численні скорочення (цимцумім) і облачення — рівень за рівнем униз, ланцюгом світів. Ор Ейн Соф, яким Він є Сам по собі, залишається піднесеним і перебуває далеко над усім цим ланцюгом.
וע״י בחי׳ יעקב יו״ד עקב2 נמשך אא״ס [אור אין סוף] ב״ה שלמעלה מבחי׳ ההשתלשלות שיאיר למטה בגילוי הנפש אלקות שבכל א׳ מישראל להיות גילוי אור א״ס ב״ה ממש על נפשו.3
І через аспект Яакова — йуд-акев [йуд, що сягає до п’яти] — Ор Ейн Соф, що перебуває вище за рівень ішталшелуту, притягується вниз, щоб унизу засяяти у відкритому вияві в Б‑жественній душі (нефеш елокіс), яка є в кожному євреї, і щоб сам Ор Ейн Соф, благословенний Він, відкрився його душі.
У цьому — особлива роль Яакова: через нього світло, що перебуває вище за ланцюг світів, притягується вниз, щоб відкрито засяяти в Б‑жественній душі кожного єврея. Це Яаков як йуд-акев: найвище сягає найнижчого.
У цьому абзаці розрізняються скорочене сяйво, яке підтримує світи, і сам Ор Ейн Соф, що перебуває вище за весь ланцюг світів. Також сказано, що через Яакова це трансцендентне світло відкривається кожній єврейській душі.
Примітка Кегот щодо йуд-акев посилається на попередній маамар у Тора Ор (Ваєце, 21a), де ця назва пояснюється вперше, а також на Ор га-Тора, де додається, що Яаков є «середнім засувом» (краса (Тіферет)), через який світло сягає Малхут. Протиставлення «променя» (зів) Нескінченному світлу «в Його сутності й славі» — це постійне розрізнення у вченні Альтер Ребе.
Марей мекомот
- 1מלכותך מלכות כ״ע · Psalms 145:13
- 2יעקב יו״ד עקב · נסמן לעיל כא, א. באוה״ת שם נוסף ”כי יעקב בריח התיכון, ודהע״ה אמר פנה אלי וחנני דהיינו לבחי׳ מל׳, והיינו ע״י יעקב ת״ת”.
- 3
Камені — це літери ¶4–5
4והיינו ע״י שלקח מאבני המקום וישם1 מראשותיו. אבנים הן אותיות כמ״ש בס״י [בספר יצירה] שני אבנים2 בונות שתי בתים.
І це відбувається завдяки тому, що він узяв «із каменів цього місця й поклав [їх] біля голови». Камені — це літери, як сказано в Сефер Єцира: «Два камені будують два доми».
Яаков притягує світло, що перевершує всі межі, узявши «камені цього місця» й поклавши їх біля голови. За Сефер Єцира, де літери названо «каменями» (дві літери утворюють дві комбінації: «два камені будують два доми»), камені — це літери.
והטעם שנקראו אותיות בשם אבנים הוא כי כמו שע״י כמה אבנים נבנה בית לשבת אדם כו׳ כך ע״י כמה צירופי אותיות נעשי׳ [נעשית / נעשים] תיבות ומכמה צירופי תיבות נעשה ענין שלם שמתוכו מובן ומושג איזה השכלה והשגה
Причина, з якої літери називаються «каменями», полягає в тому, що, подібно до того як із багатьох каменів будують дім, щоб людина могла в ньому жити, тощо, так само з багатьох сполучень літер утворюються слова, а з багатьох сполучень слів — завершений зміст, із якого можна зрозуміти й осягнути певну думку та розуміння.
Перша причина, з якої літери називаються каменями: камені складають, щоб збудувати дім для людини, а так само літери поєднуються у слова, а слова — в цілісний текст, через який можна зрозуміти ідею.
והרי השכל שורה ומתלבש באותיות הללו וכתפארת אדם לשבת בית3 ע״י צירופי אבנים
Інтелект спочиває в цих літерах і вбирається в них, подібно до того як «краса людини — жити в домі», збудованому зі сполучень каменів.
Ідея «живе» в літерах, як людина живе в домі, збудованому з каменів; Альтер Ребе запозичує вислів «краса людини — жити в домі» з книги пророка Ішаягу.
ועוד טעם אחר4 כי כמו שהאבנים הם דומם ואין להם ערך ויחוס לאדם הדר בבית שנבנה מהאבנים כך האותיות הן בחי׳ דומם לגבי השכל השורה ומתלבש בהם ואין להם ערך ויחוס אליו
Є й інша причина: подібно до того як камені — неживі й не мають нічого спільного з людиною, що живе в домі, збудованому з них, так само літери, порівняно з інтелектом, який спочиває в них і вбирається в них, належать до неживого рівня і не мають із ним нічого спільного.
Друга причина: камені неживі й не мають нічого спільного з живою людиною, яка мешкає серед них. Так само літери, так би мовити, неживі порівняно з ідеєю, яку вони передають; їх не можна з нею порівняти.
ולכן בטלים הם לגבי השכל (ועמ״ש בפ׳ בראשית בד״ה להבין בתוספת ביאור ענין וייצר)9
Тому щодо інтелекту вони перебувають у стані самоусунення (бітуль). (І див. написане в розділі Берешит, у маамарі, що починається словами «Зрозуміти, з додатковим поясненням питання про “І Він утворив”».)
Оскільки літери — ніщо порівняно з ідеєю, вони цілковито їй підпорядковані. У дужках читача відсилають до маамара в розділі Берешит про «І Він утворив», де літери названо «неживим» рівнем душі.
ולכן נק׳ הוי׳ צבאות אות הוא בצבא דילי׳ [דיליה]5 שכל העולמות והברואי׳ [והברואים] נתהוו מבחי׳ אותיות שבעשרה מאמרות שנברא בהם העולם יהי אור יהי רקיע כו׳.
Тому Його називають «Гавая Цваот» [Ім’я Б‑га (Гавая) воїнств]: «Він — знак (от) серед Свого війська», адже всі світи й створіння постали з рівня літер Десяти висловів, якими було створено світ: «Нехай буде світло», «Нехай буде твердь» тощо.
Це пояснює Ім’я «Гавая Цваот»: вислів Талмуду «Він — знак (от) серед Свого війська» тлумачиться так, що «от» означає «літера». Усі світи й створіння постали з літер Десяти висловів творення, як-от «Нехай буде світло»; отже, в корені кожне створіння — це літери мовлення Б‑га.
וכל צבא השמים העליונים אלף אלפין ורבוא רבבן6 ולגדודיו אין מספר7 הם בטלים לגבי אור א״ס ב״ה כבטול האותיות שהן בחי׳ דומם לגבי השכל
Усі небесні воїнства вищих світів — «тисяча тисяч і десять тисяч разів по десять тисяч», і «числа Його військам немає» — перебувають у стані бітулю перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), благословенний Він, подібно до того як літери, що належать до неживого рівня, перебувають у стані бітулю щодо інтелекту.
Навіть незліченні небесні воїнства, описані в книзі Даниїла як тисячі тисяч і міріади міріад, перебувають у стані бітулю перед Нескінченним світлом так само, як літери — ніщо порівняно з ідеєю.
מאחר שהם בחי׳ גבול ת״ק שנה כו׳ ונבראים ומחודשים מאין ליש הרי אין ערוך אליו ית׳
Оскільки вони належать до рівня обмеженого [проміжком у] п’ятсот років тощо, створені й наново приведені з небуття до буття, то їх не можна порівняти з Ним, благословенним.
Вони скінченні й обмежені навіть у своїй мірі — як-от «п’ятсот років», якими мудреці вимірюють відстані між небесами (Хагіга 13а), — і створені з небуття; тому їх не можна порівняти з Б‑гом.
וכנודע ענין הערך במספר8 שמספר א׳ לגבי אלף אלפים כו׳ יש לו איזה ערך ויחוס
І, як відомо, щодо числового співвідношення: число один стосовно тисячі тисяч тощо має певну співмірність і певний зв’язок;
Приклад із числами робить це наочнішим: навіть одиниця поруч із мільйоном становить лише його частину, а отже, має з ним певне співвідношення.
משא״כ אליו ית׳ שהוא א״ס ב״ה אין ערוך כלל ולכן נק׳ אות הוא בצבא דילי׳ [דיליה] שכל הצבאות אינן אלא בחי׳ אות א׳ לגבי אור א״ס ב״ה.
а щодо Нього, благословенного, — Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він, — жодного співвідношення взагалі немає. Тому сказано: «Він — ос [літера] серед Його воїнства», адже всі воїнства — не що інше, як одна літера (ос) стосовно Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він.
Але між будь-якою скінченною річчю та Ейн Соф немає жодного співвідношення. Тому мудреці кажуть: «Він — ос серед Його воїнства»: усі воїнства разом — не більше ніж одна літера перед Ор Ейн Соф.
У цьому абзаці пояснюється, чому «камені», які взяв Яаков, — це літери: літери вміщують у собі зміст, як камені утворюють дім, у якому живе людина, а подібно до каменів вони неживі порівняно з тим, що в них перебуває. Так само й усе творіння, створене з літер Десяти висловів, перед Нескінченним світлом — лише одна літера.
Примітка Кегота наводить запитання з Ор га-Тора: навіть творчі літери є «неживими» порівняно з вищою Хохмою, а створіння стоять ще далі; отже, розрив між творінням і Нескінченним незрівнянно більший, ніж між літерами й інтелектом. Як же тоді одне може слугувати аналогією для іншого? Примітка відсилає читача до Ор га-Тора за відповіддю, а також до Torah Chaim Мітелер Ребе. Літери, будучи «неживими», також готують ґрунт для наступного абзацу, де саме ця властивість дає їм змогу піднестися до найвищого рівня.
Марей мекомот
- 1
- 2כמ״ש בס״י שני אבנים · פ״ד מט״ז. וראה גם לקמן ל, א. נ, א. נו, ב. לקו״ת במדבר ח, ב.
- 3וכתפארת אדם לשבת בית · Isaiah 44:13
- 4ועוד טעם אחר · תי׳ אלו ליתא בבוך 2057.
- 5אות הוא בצבא דילי׳ · Chagigah 16a:3–4
- 6אלף אלפין ורבוא רבבן · Daniel 7:10
- 7ולגדודיו אין מספר · Job 25:3
- 8וכנודע ענין הערך במספר · ראה באוה״ת בראשית כרך ז תתתכד, ב, שצ״ע דאף המהוה הנבראים שהוא אותיות דע״מ הם דומם לגבי חכמה עילאה, וכש״כ הנבראים מהאותיות כו׳, וא״כ איך דימה ביטול הנברא לא״ס ב״ה כמו ביטול האותיות לגבי השכל דהרי אין ערוך יותר לאין קץ, וראה שם התירוץ, ומציין לעיין בתו״ח ויצא כג, ג ואילך.
- 9בד״ה להבין בתוס׳ ביאור ענין וייצר · לעיל ד, א.
5והנה באבני המקום שהם בחי׳ אותיות כתיב וישם מראשותיו1 שהגביה והעלה אותם למעלה מעלה מבחי׳ ההשתלשל׳ [ההשתלשלות] דהיינו לבחי׳ סוכ״ע
А щодо «каменів того місця», які відповідають рівню літер, написано: «і поклав [їх] біля свого узголів’я», тобто він підняв і звів їх високо-високо над рівнем ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) — до рівня світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін).
Слова «і поклав їх біля свого узголів’я» означають, що Яаков підніс літери — найнижчий рівень — високо над усім ланцюгом світів, до світла, що охоплює всі світи (совев коль альмін), яке перебуває вище за кожен рівень.
כי לפי שהאותיות הן בחי׳ דומם לכך יש להם כח ויכולת לעלות למעלה מעלה כנודע שנעוץ תחלתן בסופן2 דייקא וסוכ״ע הוא כמשל העיגול שממטה נעשה מעלה. וכמ״ש ומתחת זרועות עולם.3
Оскільки літери перебувають на рівні неживого, вони мають силу й здатність піднятися високо-високо, як відомо: «їхній початок закріплений у їхньому кінці» — саме в кінці. А світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), подібне до кола, в якому те, що внизу, стає вгорі. І як написано: «а внизу — руки світу».
Саме тому, що літери «безживні» й не мають відчуття власного «я», вони можуть піднятися найвище. У Сефер Єціра сказано, що кінець пов’язаний із початком, а світло, що охоплює всі світи, подібне до кола, в якому найнижча точка так само близька до джерела, як і найвища. Вірш «а внизу — руки світу» тлумачиться так само: вічні «руки» сягають найнижчого.
У цьому абзаці слова «і поклав їх біля свого узголів’я» пояснюються як піднесення низьких літер над усім ланцюгом світів — до світла, що охоплює всі світи. Це можливо тому, що найнижче, не маючи власного «я», пов’язане з найвищим, подібно до кінців кола.
Образ кола, в якому немає верху й низу, — звичний у хасидизмі спосіб описати світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), на відміну від світла, що наповнює всі світи (мемале коль альмін), яке уподібнюють до лінії з вищими й нижчими рівнями.
Марей мекомот
- 1וישם מראשותיו · Genesis 28:11
- 2נעוץ תחלתן בסופן · Sefer Yetzirah 1:7
- 3ומתחת זרועות עולם · Deuteronomy 33:27
Йуд, стовп і олія ¶6–9
6והנה כתיב ויקח מאבני המקום1 ולא כל אבני לפי שלא כל האותיות יש להן כח זה אלא אות היו״ד שהוא בחי׳ כלי לחכמה
Отже, написано: «Він узяв із каменів того місця», а не «всі камені», бо не кожна літера має цю силу — лише літера йуд, яка є рівнем посудини для мудрості (Хохма).
У вірші сказано, що Яаков узяв «із каменів» — лише частину, а не всі. Альтер Ребе читає це як натяк на те, що не кожну літеру можна піднести до найвищого рівня, а лише йуд — найменшу літеру, саму точку, яка є «посудиною» для Хохми.
וחכמה הוא כח מ״ה [מה] בחי׳ בטול ולכך שורה שם ומתגלה אור א״ס ב״ה הסוכ״ע כי הוי׳ בחכמה2 כו׳ ואין אור א״ס ב״ה שורה ומתגלה אלא במי שבטל כו׳.
А Хохма — це коах ма (сила «що»), рівень самоусунення (бітуль). Тому там перебуває і розкривається Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), адже «Ім’я Б‑га (Гавая) — у Хохмі» тощо; і Нескінченне світло, благословенний Він, перебуває і розкривається лише в тому, хто самоусунений, тощо.
Хохма тлумачиться як коах ма — «сила “що”»: розум, який бачить себе як ніщо. Нескінченне світло перебуває лише там, де є таке самоусунення, як натякає вірш: «Гавая заснував землю з Хохмою».
וזהו האבן אשר שם מראשותיו (ועמ״ש3 ע״פ מאמר הרע״מ [הרעיא מהימנא] פ׳ כי תשא בענין אבנא למשקל בה דא י׳) ואח״כ וישם אותה מצבה4
І це — «камінь, який він поклав у головах своїх». (А див. те, що написано щодо вислову Раая Мегемна в розділі Кі Тіса про «камінь, яким зважують: це йуд».) А згодом — «і він поставив його стовпом»,
Отже, «камінь, який він поклав у головах своїх» — це йуд. У дужках мається на увазі Раая Мегемна («Вірний Пастир»), розділ Зогара, де в розділі Кі Тіса про «камінь, яким зважують» сказано: «це йуд». Потім Яаков підняв камінь і поставив його стовпом.
וכתרגומו ושוי יתה קמא5 שהוא כמ״ש קמה אלמתיוגם נצבה שמה שהיתה האבן מונחת למטה בארץ אח״כ הקים אותה והגביה אותה עוד ממטה למעלה6
а Таргум передає це як «і поставив його стоячи (кама)», що відповідає написаному: «мій сніп піднявся (кама) і також став прямо». Тобто спершу камінь лежав унизу, на землі, а згодом він поставив його вертикально й підняв ще вище — знизу вгору.
Таргум Онкелоса передає слова «він поставив його стовпом» як «він поставив його стоячи» (кама) — те саме слово, яке вжито у сні Йосефа: «мій сніп піднявся (кама) і також став прямо». Спочатку камінь лежав на землі, а потім його поставили вертикально — це було подальше піднесення знизу вгору.
והיינו עליי׳ [עלייה] אחר עליי׳ [עלייה] לבחי׳ ומקורות י״ג מדות רחמים עליונים שהן בחי׳ יודי״ן ווי״ן78 כי מקום יניקת השערה והגומא שלה הוא בחי׳ י׳ והשערה עצמה שהיא המשכה היא בחי׳ ו׳
І це — піднесення за піднесенням до рівня й джерел Тринадцяти Вищих Атрибутів Милосердя, які є рівнем йудів [і] вавів. Адже місце, звідки волосина отримує живлення, і її фолікул — це рівень йуд, а сама волосина, що є проведенням потоку вниз, — рівень вав.
Це друге піднесення досягає джерела Тринадцяти Атрибутів Милосердя. У Кабалі їх зображують як тринадцять тікунін (упорядкувань) бороди Аріх Анпіна («Довгого Обличчя»), зовнішнього рівня вінця (Кетер). Кожна волосина має дві частини: фолікул — стиснуту точку, звідки вона отримує живлення, що відповідає йуд, і саму волосину — лінію, яка проводить потік униз і відповідає вав.
וזהו וישם מראשותיו וישם אתה מצבה שמתחלה כאשר שם מראשותיו היא בחי׳ יו״ד ואח״כ נעשה מצבה הוא בחי׳ וא״ו וכל בחי׳ הללו הם בחי׳ העלאה ממטה למעלה
І це — «і він поклав [їх] у головах своїх … і він поставив його стовпом»: спочатку, коли він поклав його в головах своїх, це рівень йуд; а згодом, коли він стає стовпом, це рівень вав. Усі ці рівні є рівнями піднесення знизу вгору.
Отже, два етапи вірша відповідають цим двом літерам: камінь у головах Яакова — це йуд, а камінь, поставлений стовпом, — вав. Обидва етапи є піднесенням знизу вгору.
והיינו התעלות חכמה שבנפש לאור א״ס ב״ה השורה ומתגלה בה כי הנפש היא בחי׳ נברא ומחודש מאין ליש בבחי׳ אותיו׳ [אותיות] כו׳
Це піднесення Хохми душі до Нескінченного світла, благословенний Він, яке перебуває в ній і розкривається в ній. Адже душа — це створена істота, наново приведена з небуття до буття, на рівні літер, тощо.
У людині це означає піднесення Хохми душі до Нескінченного світла, яке перебуває в ній. Сама душа — створена істота, утворена «з нічого» за допомогою Б‑жественних літер, тому її можна порівняти з каменями.
וצריך להעלות׳ ממטה למעלה לאור א״ס ב״ה הסוכ״ע וישוב אל9 ה׳ וירחמהו מבחי׳ י״ג מדות הרחמים והעלאה זו היא בבחי׳ חכמה דוקא כ״ח מ״ה [מה]:10
І її потрібно піднести знизу вгору — до Ор Ейн Соф, благословенний Він, совев коль альмін: «Нехай повернеться до Гаваї, і Він змилується над ним» — милосердям з рівня Тринадцяти Атрибутів Милосердя. І це піднесення відбувається саме завдяки Хохмі — коах ма.
Душу потрібно піднести до світла, що охоплює всі світи, як сказано у пророка Єшаягу: «Нехай повернеться до Гаваї, і Він змилується над ним» — милосердям з рівня Тринадцяти Атрибутів. Це піднесення відбувається саме завдяки Хохмі, коах ма — самій суті душі, що сповнена самоусунення.
У цьому абзаці пояснюється, що лише йуд — посудина Хохми, якій притаманне самоусунення, — може бути піднесена до світла, що охоплює всі світи. Дві дії Яакова — покласти камінь у головах своїх, а потім поставити його стовпом — тлумачаться як два піднесення, що відповідають йуду й ваву та ведуть до Тринадцяти Атрибутів Милосердя. У душі цьому відповідає піднесення Хохми до Нескінченного світла.
Примітки Кегот відсилають до інших місць (Тора Ор, Вайехі; Лікутей Тора, Ніцавім), де тринадцять тікунін пояснюються як йуди й вави: йуд — це світло, стиснуте під шкірою, яке може вийти лише через фолікул, а вав — це волосина, що простягається. В уривку з Лікутей Тора цитується Лікутей Тора Арізаля на Толдот, а Ор га-Тора наводить там вчення, що слово сеар (волосина) містить ті самі літери, що й есер (десять), тобто йуд, який потім стає вавом.
Марей мекомот
- 1
- 2הוי׳ בחכמה · Proverbs 3:19
- 3ועמ״ש . . בענין אבא למשקל דא י׳ · ראה ביאוה״ז להצ״צ כרך א ע׳ רפא.
- 4וישם אותה מצבה · Genesis 28:18
- 5ושוי יתה קמא · Onkelos Genesis 28:18
- 6והגביה אותה עוד ממטה למעלה · ראה ד״ה אתה אחד תשל״ב (סה״מ מלוקט ח״א) הערה 65.
- 7לבחי׳ ומקורות . . בחי׳ יודי״ן ווי״ן · ראה לקמן מח, ד. מובא באוה״ת בראשית שעד, א. ובד״ה למען דעת תרס״ט ע׳ מה. ראה גם לקו״ת פ׳ נצבים נג, א ”שהשערות הן בחי׳ ווין והאור שבתוך השערה הוא בחי׳ יו״ד כמ״ש בלק״ת [=להאריז״ל] ר״פ תולדות”.
- 8בחי׳ יודי״ן ווי״ן · בבוך 284 קלז, ב נוסף: לפי שהן הארות עליונים מאין עליונים דרך יניקתם כו׳ כמ״ש במ״א והשערות הן בחי׳ יודין ווין: כי מקום יניקתם. באוה״ת שה״ש ע׳ רכה ובהמשך תרס״ו ע׳ תי מביא זה בשם לקו״ת להאריז״ל פ׳ תולדות דשער הוא אותיות עשר שהוא בחי׳ י׳ ואח״כ נעשית וי״ו.
- 9וישוב אל ה׳ וירחמהו · Isaiah 55:7
- 10קמה אלמתי · Genesis 37:7
7הגה״ה [הגהה]
Примітка.
Далі йде примітка (гагага): зауваження, відокремлене від основного тексту, яке відповідає на труднощі, що виникають із щойно сказаного.
Цей заголовок вводить примітку про літери йуд і вав, які щойно обговорювалися.
8לכאורה אינו מובן כי היודי״ן שבת״ד [שבתיקוני דיקנא] הוא גבוה מהוי״ו כמ״ש לעיל כי מקום יניקת השערה והגומא שלה הוא בחי׳ יו״ד דהיינו מקום יניקתה ממו״ס [ממוחא סתימאה] שהוא הגבה מאד נעלה מהשערות עצמן שהן בחי׳1 ו׳.
На перший погляд, це незрозуміло, адже йуди в тікунім (упорядкуваннях) бороди вищі за вави, як зазначалося вище: місце, звідки волосина отримує живлення, і її фолікул належать до рівня йуд; тобто це місце, звідки вона отримує живлення від Моха Стімаа (Прихованого Розуму), який незмірно вищий і піднесеніший за самі волосини, що належать до рівня вав.
Трудність полягає в такому: йуд у тікунім бороди — фолікул, через який волосина отримує живлення від Моха Стімаа, «Прихованого Розуму» (мудрості (Хохма) Аріх Анпіна), — значно вищий за вав, тобто волосину, що виходить із нього. Отже, перехід від йуд до вав мав би бути спуском, а не подальшим піднесенням.
У примітці сформульовано проблему: йуд вищий за вав, однак текст назвав перехід від «у нього на голові» (йуд) до «стовпа» (вав) подальшим піднесенням.
Примітка Кегот посилається на пізніший маамар («Kol Hamaarich B’Echad», 5678), у якому докладно пояснюється співвідношення йудів і вавів тікунім.
Марей мекомот
- 1כי היודי״ן שבת״ד הוא גבוה מהוי״ו . . מהשערות עצמן שהן בחי׳ ו׳ · מבואר בד״ה כל המאריך באחד תרע״ח ע׳ שפח.
9והרי בחי׳ וישם אתה מצבה משמע שהוא עלייה אחר עלייה למעלה מבחי׳ מראשותיו שהוא בחי׳ יו״ד. וזהו תרתי דסתרי.
Однак рівень (бхіна) «і поставив її як стовп» означає сходження за сходженням, вище за рівень «біля його голови», який є рівнем йуд. І це дві [тези], що суперечать одна одній.
Однак буквальний порядок слів у вірші показує, що стовп, вав, означає сходження вище за «біля його голови», йуд. Ці два твердження, здавалося б, суперечать одне одному.
אך פי׳ מראשותיו הוא בחי׳ חכמה דאצילות ואח״כ וישם אתה מצבה שנעשית בחי׳ ו׳ הוא בחי׳ אבא יונק ממזלא1 שבחי׳ השערות דת״ד [דתיקוני דיקנא] שהן ווי״ן גבוה מהיו״ד דח״ע [דחכמה עילאה].
Але пояснення таке: «біля його голови» — це бхіна мудрості (Хохми) світу еманації (Ацилут); а згодом, коли «і поставив її як стовп» і вона стає бхіною вав, це бхіна Абби, який отримує живлення від Мазла; адже бхіна волосся тікунін бороди, що є вавами, вища за йуд Хохми Ілаа (вищої Хохми).
Відповідь така: ці дві літери належать до різних рівнів. Йуд у словах «біля його голови» — це Хохма світу Ацилут, тоді як вав стовпа — це Абба (Хохма), який отримує живлення від Мазла (буквально: «те, що стікає вниз»), одного з тікунін (духовних устроїв) бороди. Ці волосини, хоча вони лише вави, стоять вище за йуд вищої Хохми; отже, вав вищого рівня перевершує йуд нижчого рівня.
אח״כ ויצק שמן על ראשה2 היינו המשכה ממו״ס [ממוחא סתימאה] ממש לתוך המזלות כו׳ ומזה ממש נמשך הגלוי למטה בהלכו׳ שבתורה שבע״פ [שבעל פה] ששרשן מנימין דמו״ס [דמוחא סתימאה] וע״ז נאמר סלסלה ותרוממך3 כו׳:
Згодом: «і вилив олію на її верхівку» — тобто притягнення від самої Моха Стімаа до мазалот тощо. І саме звідси розкриття притягується вниз, до законів Усної Тори, корінь яких — у нитках Моха Стімаа. Про це сказано: «Піднось її, і вона піднесе тебе» тощо.
Олія, яку Яаков вилив на верхівку стовпа, — це потік від самої Моха Стімаа (прихованого розуму) до мазалот. Звідти він доходить до законів Усної Тори, що мають корінь у нитках прихованого розуму; звідси й слова: «Піднось її (Тору), і вона піднесе тебе». Слово «сальселе́ха» («піднось її») також натякає на завивання (сілсуль) волосся — на ті пасма, у яких укорінені закони.
Трудність розв’язується тим, що йуд і вав належать до різних рівнів: вав тікунін бороди, від яких отримує живлення Абба, вища за йуд Хохми; олія ж означає ще вищий потік від прихованого розуму, який сходить до законів Усної Тори.
Про те, що Абба отримує живлення від Мазла, йдеться в Зогар та в Ец Хаїм, Sha’ar HaKelalim, як показує примітка Kehot. У тому самому місці в Тора Ор, Вайехі, сказано, що Абба отримує живлення від восьмого мазаля, Ноцер.
Марей мекомот
- 1אבא יונק ממזלא · Zohar III, 289b
- 2ויצק שמן על ראשה · Genesis 28:18
- 3סלסלה ותרוממך · Proverbs 4:8
Вивчення Тори з трепетом Сінаю ¶10–12
10אך אין זה תכלית המכוון רק שאח״כ ויצק שמן על ראשה שמן היינו המשכת חכמה עילאה שהיא התורה ורצונו ית׳ שנמשכו ע״י בחי׳ יעקב יו״ד עקב כמ״ש ויקם עדות ביעקב1 ותורה שם בישראל
Однак це не остаточна мета; радше, [мета полягає в тому,] щоб потім «він вилив олію на її верхівку». Олія — це притягнення згори вниз вищої мудрості (Хохма ілаа), тобто Тори та Його волі, благословенний Він, які притягуються через рівень Яакова — юд-акев (юд у п’яті), як сказано: «Він утвердив свідчення в Яакові й установив Тору в Ізраїлі»:
Повертаючись до основного тексту: підняття каменя не є метою. Мета — олія, тобто притягнення згори вниз вищої мудрості, яка є Торою та волею Б‑га; це відбувається через Яакова, юд-акев, як сказано у вірші: «Він утвердив свідчення в Яакові й установив Тору в Ізраїлі».
щоб у вивченні Тори тут, унизу, в матеріальних справах, [як-от у випадку] «той, хто обмінює корову на осла» тощо, розкривалося притягнення згори вниз вищої Хохми (Хохма ілаа).
Мета в тому, щоб навіть під час вивчення законів про матеріальні справи, як-от випадку з Мішни про того, хто обмінює корову на осла, людина знаходила там розкриття вищої мудрості Б‑га.
שכל פרטי הלכות שנפרדו הם יסודתם בהררי קדש4 עליון חכמה עילאה שכך חייבה חכמתו ורצונו ית׳.
Адже всі подробиці законів, які відокремилися одна від одної, мають свою основу в горах святості нагорі — у Хохмі ілаа, бо так постановили Його мудрість і воля, благословенний Він.
Кожен окремий закон, хоча й здається самостійною справою цього світу, має корінь у вищій мудрості, «горах святості». Кожне постановлення — це те, що визначили мудрість і воля Б‑га.
У цьому абзаці викладено мету всього процесу: олія, вилита на камінь, — це вища мудрість, притягнута через Яакова в Тору, щоб навіть у законах про мирські справи розкривалася мудрість Б‑га.
Згідно з приміткою Kehot, в одному рукописі відсутні слова від «адже всі подробиці законів» до «Хохма ілаа».
Марей мекомот
- 1ויקם עדות ביעקב · Psalms 78:5
- 2המחליף פרה בחמור · Mishnah Bava Metzia 8:4
- 3שו״ה כו׳ גילוי — שכל פרטי . . חכמה עילאה · בבוך 633 ליתא.
- 4בהררי קדש · Psalms 87:1
11ואי לזאת יהי׳ [יהיה] עסק התורה ג״כ עד״ז להמשיך חכמה עילא׳ [עילאה] בנפשו ועי״ז נעשה אתכפייא סט״א [סטרא אחרא] ואתהפכא כו׳.
Тому й вивчення Тори має відбуватися таким самим чином: щоб притягувати вищу мудрість (Хохма Ілаа) до своєї душі. Завдяки цьому інша сторона (сітра ахра) підкорюється (іскаф’я — приборкання) і перетворюється (ітгапха — перетворення) тощо.
Отже, Тору слід вивчати з таким усвідомленням: притягувати Б‑жественну вищу мудрість до власної душі. Саме це приборкує сітра ахра (іншу сторону) (іскаф’я) і навіть перетворює її (ітгапха).
ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] מה להלן באימה וביראה אף כאן באימה1 כו׳ שתפול על האדם אימה ופחד בעסקו בתורה כמו בשעת קבלתו בהר סיני.
Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Як там [це було] з трепетом і страхом, так і тут [має бути] з трепетом» тощо: щоб під час вивчення Тори на людину спадали трепет і страх, як тоді, коли Тору було отримано на горі Синай.
Ось чому мудреці навчили (Брахот 22a): так само як Тору отримали на Синаї з трепетом і страхом, її слід і вивчати з трепетом і страхом. Під час вивчення людина має відчувати той самий страх, який відчував Ізраїль, коли отримував Тору.
У цьому абзаці зроблено практичний висновок: вивчення Тори має притягувати до душі вищу мудрість, а вивчати її слід із трепетом, подібним до трепету на Синаї.
Марей мекомот
- 1מה להלן באימה וביראה אף כאן באימה · Berakhot 22a:4
Тож там, на горі Синай, «весь народ бачив звуки й полум’я» тощо; «обличчям до обличчя говорило з вами Ім’я Б‑га (Гавая)» тощо.
На Синаї трепет був природним: народ бачив громи й полум’я, а Б‑г говорив із ним «обличчям до обличчя».
והאיך ימשיך כל אדם יראה זו עליו בכל זמן אלא כאשר ישים האדם אל לבו שהתורה שהוא לומד היא המשכת חכמה עילאה
А як кожна людина може повсякчас пробуджувати в собі цей трепет? Лише тоді, коли людина бере до серця, що Тора, яку вона вивчає, є притягненням згори вниз вищої мудрості (Хохма Ілаа),
Як людина може відчувати цей трепет щодня, без грому й блискавок? Усвідомивши, що Тора, яку вона вивчає, є власною вищою мудрістю Б‑га, притягнутою згори вниз.
ושם שורה ומתגלה אור א״ס ב״ה שלמעלה מעלה מגדר ההשתלשלות וקמיה כחשיכה כאורה4 מעלה ומטה רוחניות וגשמיות שוין א״כ אין כאן הסתר פנים כלל ע״כ מה להלן כו׳ הכל שוה.
і там перебуває та розкривається Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке незмірно перевищує межі ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут); і перед Ним «темрява — як світло»: верх і низ, духовне й матеріальне — рівні. Отже, тут узагалі немає приховування Обличчя. Тому «як там…» тощо: усе однакове.
У ній перебуває Нескінченне світло, яке вище за весь ланцюг світів, і для нього «темрява — як світло»: вище й нижче, духовне й матеріальне — усе однакове. Отже, під час вивчення Тори немає приховування; Б‑г присутній так само, як на Синаї, і трепет Синаю стосується й теперішнього часу.
У цьому абзаці пояснюється, як трепет Синаю можливий у кожну мить навчання: Нескінченне світло в Торі перебуває понад усіма рівнями, тож для нього немає різниці між Синаєм і сьогоденням.
Марей мекомот
- 1ראו את הקולות · Exodus 20:18
- 2כל העם ראו את הקולות ואת הלפידים · Exodus 20:15
- 3פנים בפנים · Deuteronomy 5:4
- 4כחשיכה כאורה · Psalms 139:12
Від Беер-Шеви до Харану та сміх Іцхака ¶13–16
13והנה להבין תכלית ירידת יעקב יו״ד עקב להיות הש״ע [הש״ע (370)] נהורין בגילוי למטה וליקח מאבני המקום1 להעלותם למעלה ולהמשיך אח״כ בחי׳ שמן הוא בחי׳ חכמה עילאה מלמעלה למטה.
Тепер [нам потрібно] зрозуміти мету сходження Яакова, йуд-акев: щоб 370 світел проявилися внизу, щоб узяти «з каміння того місця» й піднести їх вгору, а потім притягнути згори вниз рівень оливи, який є рівнем мудрості (Хохма), тобто Хохма Ілаа (вища мудрість).
Тепер маамар запитує, навіщо Яаков узагалі мав зійти: щоб проявити внизу 370 світел, піднести «каміння», а потім притягнути вниз «оливу» — вищу Хохму.
וירידה זו הוא מ״ש ויצא יעקב מבאר שבע.2 באר הוא מקור ומעיין הנובע ז׳ מדות3 עליונות לך ה׳ הגדולה והגבורה4 כו׳ שהן בחי׳ לך בחי׳ ביטול.
Це сходження — те, про що сказано: «І вийшов Яаков із Беер-Шеви». Беер (криниця) — джерело й потік, що витікає з нього, семи (шева) вищих атрибутів: «Тобі, Гавая, належать велич і могутність» тощо. Це рівень «Твого», рівень самоусунення (бітуль).
Сходження — це вихід Яакова з Беер-Шеви, назву якої прочитано як «криниця семи»: джерела семи вищих емоційних атрибутів, перелічених у вірші «Тобі, Гавая, належать велич і могутність…». Оскільки все це — «Твоє», воно цілковито віддане Б‑гові; це стан бітуль.
וילך חרנה חר״ן (ע״ה [עליו השלום])5 בגימ׳ [בגימטריא] גרו״ן רק בחי׳ גרו״ן היינו כשהקול יוצא כדרכו6 בלי עכוב ובלי מונע
«І пішов він до Харану». Харан, якщо додати колель (одиницю за ціле слово), чисельно дорівнює гарону (горлу). Але рівень гарону — це коли голос виходить звичним шляхом, без затримки й без перешкод;
Яаков пішов до Харану. Літери слова Харан (8+200+50 = 258), якщо рахувати все слово як ще одну одиницю (колель), дають те саме число, що й гарон (горло; 3+200+6+50 = 259). У своєму належному стані горло — це місце, через яке голос вільно виходить, без перешкод.
אבל חר״ן אותיות נחר7 היינו מ״ש יגעתי בקראי8 נחר גרוני. והיינו כשגובר בו יסוד האש9 כי הקול כלול אש רוח ומים.
однак Харан складається з тих самих літер, що й ніхар, як сказано: «Я знеміг від свого волання; горло моє пересохло (ніхар)». Так буває, коли в ньому переважає стихія вогню, адже голос складається з вогню, повітря й води.
Однак Харан можна також скласти з літер слова ніхар — «пересохло», як у вислові «горло моє пересохло». Так буває, коли в горлі стихія вогню бере гору; голос складається з трьох стихій: вогню, повітря й води.
רוח הוא עיקר התפשטות הבל הלב ומים היינו לחלוחית הריאה ואש הוא המחלק את הקול להיות ההפסק להתחלק בה׳ מוצאות הפה כלי הדבור.
Повітря — це головне поширення подиху серця; вода — це волога легені; а вогонь розділяє голос, створюючи перерви, завдяки яким він поділяється на п’ять місць артикуляції рота — органів мовлення.
Повітря — це подих, що піднімається від серця, вода — волога легень, а вогонь розділяє голос на окремі звуки — п’ять груп літер, утворюваних органами мовлення.
У цьому абзаці починається пояснення сходження Яакова: з Беер-Шеви, джерела вищих атрибутів, що перебувають у стані самоусунення, до Харану — «горла», у якому надмір вогню перешкоджає вільному плину голосу.
У примітках Kehot зазначено, що в Лікутей Тора Арізаля (на початку Ваєце) Харан уже прирівнюється до гарону за числовим значенням, як це пізніше цитує Тора Ор (58c), а Яхель Ор пов’язує вільний вихід голосу із Зоаром у розділі Ваера, де Моше названо «голосом». Також зафіксовано кілька рукописних варіантів початкових рядків.
Марей мекомот
- 1שו״ה ירידת יעקב — הש״ע נהורין בגילוי למטה וליקח מאבני המקום · בבוך 633: ”גילוי ש״ע נהרין למטה ולקחת מאבני המקום.
- 2ויצא יעקב מבאר שבע וילך חרנה · Genesis 28:10
- 3שו״ה מבאר — שבע באר הוא מקור ומעיין הנובע ז׳ מדות · בבוך 633 תי׳ ”שבע” ליתא שם ואח״כ כ׳ ”באר הוא חכ״ע מעין ומקור שבע מדות”.
- 4לך ה׳ הגדולה והגבורה · I Chronicles 29:11
- 5שו״ה הגדולה — חר״ן (ע״ה) בגימט׳ גרו״ן · בבוך 633 חר״ן בגימט׳ עם הכולל גרון.
- 6כשהקול יוצא כדרכו · ביהל אור לקאפ׳ קמט ע׳ תקפו מציין ע״ז: ע׳ זח״ב פ׳ וארא דכ״ה ע״ב משה קלא.
- 7חרן אותיות נחר · לקמן נח, ג מציין לקו״ת להאריז״ל ר״פ ויצא ששניהם בגימטריא אחת. ובאוה״ת בראשית כרך א קעה, א מציין ללקו״ת פ׳ וישב ע״פ ויהי אחר הדברים האלה, וכ״ה באוה״ת וארא ע׳ קעח. למה שנתבאר כאן ראה אוה״ת וארא ע׳ קעח. סה״מ תרל״ב כרך ב ע׳ תצא. תרל״ג כרך א ע׳ לא ואילך. יהל אור ע׳ תקפו.
- 8יגעתי בקראי · Psalms 69:4
- 9כשגובר בו יסוד האש · ראה אוה״ת וארא ע׳ קעח. במדבר ע׳ כג.
Коли ж стихія вогню надмірно посилюється, саме вона перериває голос, аж поки він не може виходити безперервно, як зазвичай.
Вогонь у помірній мірі поділяє голос на літери; коли ж його надмірно, він цілком душить голос, тож той не може звучати своїм звичним безперервним потоком.
וכך הוא בחי׳ חרן היינו בחי׳ המפסיק את הקול שהוא ההמשכה מחיות ואור א״ס ב״ה
Такою є й бхіна Харану: це бхіна того, що перериває голос, — а голосом є низведення життєвої сили (хают) і світла Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він;
Харан — це саме таке придушення голосу. У духовному сенсі «голос» — це потік життєвої сили й світла від Нескінченного до світів.
שלא להיות ההמשכה כדרכה בקדושה דוקא אלא שיש גם לקליפות וס״א [וסטרא אחרא] יניקה ואחיזה בהמשכה זו ואזי נק׳ בבחי׳ נאלמתי דומיה2 שנפסק הקול וההמשכה ונעשה בחי׳ נפרד
так що низведення відбувається вже не звичайним чином і не лише у святості, а й оболонки (кліпот) та інша сторона (сітра ахра) отримують живлення від цього низведення й мають у ньому опору. Тоді це називається бхіною «Я занімів у мовчанні», бо голос і низведення перериваються, і виникає бхіна відокремленості.
У Харані цей потік уже не йде належним шляхом, винятково в межах святості; натомість кліпот і сітра ахра — сили, що протистоять святості, — живляться ним. Це і є стан «Я занімів у мовчанні»: потік переривається, і те, що залишається, відчуває себе відокремленим від Б‑га.
ובחי׳ זו הוא בין בהנהגת העולמות שהוא ענין גלות ישראל ושעבוד מצרים ובבל מחמת תגבורת האש ותוקף הדין
І ця бхіна проявляється як в управлінні світами — у вигнанні Ізраїлю та поневоленні в Єгипті й Вавилоні, спричинених надмірною силою вогню й суворістю суду,
Ця відокремленість проявляється на двох рівнях. В управлінні світами вона виявляється у вигнанні єврейського народу та його поневоленні в Єгипті й Вавилоні, що, як пояснює маамар, походить від надміру вогню, тобто суворого суду.
ובין בכל נפש מישראל בעבודת ה׳ שעסק התורה שלו הוא בבחי׳ נפרד ולא בבחי׳ ביטול לאור א״ס ב״ה להיות גילוי חכמתו כו׳ מחמת תגבורת האש וחמימות שמצד גופו ונפש הבהמית אשר נמשך אחריהם.3
так і в кожній єврейській душі, у служінні Б‑гу, коли її вивчення Тори відбувається в стані відокремленості, а не в стані самоусунення (бітуль) перед Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф), благословенним Він, щоб у ньому відкривалася Його мудрість тощо, — через надмір вогню й жару, що походять від тіла та тваринної душі, за якими людина йде.
Це проявляється також в окремому євреєві: він може вивчати Тору з відчуттям власного «я», окремо від Б‑га, без самоусунення, завдяки якому в Торі відкривається мудрість Б‑га. Причина знову у «вогні» — у жарі й пристрасті тіла та тваринної душі, за якими людина йде.
אך הנה תכלית ירידה זו של בחי׳ יעקב מאגרא רמה מבאר שבע מקו׳ מדות העליונות שהן ביטול אליו ית׳ לך ה׳ הגדולה כו׳ לבירא עמיקתא4 מקום החרן המפסיק ומעכב את קול ההמשכה להיות בחי׳ נפרד.5 הוא כדי להיות אתכפיא ואתהפכא
Однак мета цього спуску бхіни Яакова — «з високої вершини», з Беер-Шеви, джерела вищих атрибутів, що є самоусуненням перед Ним, благословенним Він («Тобі, Гавая, належить велич» тощо), — «у глибоку яму», до місця Харану, який перериває й затримує голос низведення, надаючи йому бхіни відокремленості, полягає в тому, щоб відбулося підкорення (іскаф’я) і перетворення (ітгапха).
Та спуск Яакова мав мету. Він пішов «з високої вершини у глибоку яму» — так у Талмуді описано велике падіння: з Беер-Шеви, джерела вищих атрибутів, які всі є «Твоїми», до Харану, де потік перекритий і панує відокремленість. Він пішов туди, щоб підкорити темряву, а потім перетворити її.
І тоді з Харану постає ріна (радісна пісня), бо хет розмикається й стає гей, як сказано в Зогарі щодо слів «Докори звірові (хаяс) очеретів»: із хамецу (квасного) постає маца (прісний хліб).
Тоді Харан стає ріною — радісною піснею: замкнена літера хет розкривається й перетворюється на гей. Зогар висловлює ту саму думку про хамец, що стає мацою: тут так само хет перетворюється на гей.
У цьому абзаці Харан пояснюється як перекритий потік Б‑жественного життя, де утверджуються відокремленість і кліпот: і у вигнанні, і у власному вивченні Тори євреєм. Яаков спустився туди, щоб перетворити це місце й обернути Харан на ріну — пісню.
Літери хет і гей відрізняються невеликим проміжком: гей відкрита у верхньому лівому куті, а хет замкнена. Тож перетворення хет на гей — це мала зміна з великим наслідком; саме так Хасидут описує перетворення (ітгапха) темряви на світло. Згідно з одним варіантом рукопису, зафіксованим у примітках, тут замість Зогару до Пінхаса текст цитує Ідра Рабба.
Марей мекомот
- 1המפסיק את הקול · ביהל אור שם: וע׳ זהר שם דכ״ו תחלת ע״א.
- 2נאלמתי דומי׳ · Psalms 39:3
- 3ובין בכל נפש . . אשר נמשך אחריהם · מובא באוה״ת במדבר ע׳ כד.
- 4לבירא עמיקתא · Chagigah 5b:16–17
- 5שו״ה מקום החרן — להיות בחי׳ נפרד · בבוך 633 נוסף ולא בבחי׳ ביטול לאוא״ס ב״ה.
- 6כמ״ש בזהר ע״פ גער חית קנה · פ׳ פנחס רנא, ב. בבוך 1824: כמ״ש באד״ר.
- 7גער חית קנה · Psalms 68:31
- 8כמ״ש בזהר ע״פ גער חית קנה שמחמץ נעשה מצה · Zohar, Pinchas 105:727–106:740
15וזהו ושבתי בשלום1 אל בית אבי ושבתי מחר״ן. אל בית אבי זהו בחי׳ יצחק ויצחק נק׳ ע״ש [על שם] צחק עשה לי2 אלקים
І ось що означає: «і я повернуся з миром до дому батька мого» — «і я повернуся» з Харану. «До дому батька мого» — це рівень Іцхака; його названо так через слова: «Б‑г учинив для мене сміх (цхок)»,
Обітницю Яакова «я повернуся з миром до дому батька мого» прочитуємо як повернення з Харану. «Дім батька мого» — це Іцхак, ім’я якого походить від слів Сари: «Б‑г учинив для мене сміх».
והוא בחי׳ רנ״ה שנעשה מחר״ן וכתיב כל השומע יצחק לי יצחק הוא לשון עתיד דהיינו בביאת המשיח ב״ב [במהרה בימינו] שאז אהפוך אל עמים3 וגו׳
і це рівень ріни (радісного співу), що постає з Харану. І написано: «кожен, хто почує, сміятиметься (їцхак) для мене»; «їцхак» стоїть у майбутньому часі, тобто йдеться про прихід Машиаха, хай це станеться швидко, у наші дні, адже тоді «Я перетворю народи» тощо.
Іцхак, тобто сміх, — це те саме, що й ріна, пісня, що постає з Харану. Сара також сказала: «кожен, хто почує, сміятиметься для мене», і тут «їцхак» стоїть у майбутньому часі: цей сміх належить до днів Машиаха, коли, як сказано у Цефанії, «Я перетворю народи».
דכד אתכפייא ואתהפכא אזי נעשה בחי׳ צחוק וחדוה כמו עד״מ צחוק המלך והשרי׳ מענין התהפכות דבר רחוק וזר כמו מצפור מדברת שזהו דבר חידוש משא״כ מאדם המדבר שדרכו בכך לא שייך צחוק.
Бо коли [інша сторона (сітра ахра)] підкорюється й перетворюється, тоді постає рівень сміху й радості; як, наприклад, сміх царя та сановників з приводу перетворення чогось далекого й незвичного — як-от коли заговорить птах, — адже це дивовижна новизна; тоді як коли говорить людина, для якої це звична річ, сміху це не викликає.
Коли сітра ахра підкорюється й перетворюється, виникає сміх, адже він з’являється від несподіванки. Цар і його сановники засміялися б від захвату, почувши птаха, що говорить, бо це диво, але не від людини, що говорить, адже цього й слід очікувати. Так само темрява, перетворена на світло, приносить особливу насолоду згори.
У цьому абзаці слова «я повернуся… до дому батька мого» витлумачуються як повернення з Харану до Іцхака — до сміху й радості, що виникають, коли темрява перетворюється. Цей сміх повною мірою розкриється в дні Машиаха.
Образ птаха, що говорить, трапляється також у попередньому маамарі в «Тора Ор», де насолоду повернення (тшуви) порівняно з дивом птаха, що говорить.
Марей мекомот
- 1ושבתי בשלום · Genesis 28:21
- 2צחק עשה לי · Genesis 21:6
- 3אהפוך אל עמים · Zephaniah 3:9
16ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] במקום שבע״ת [שבעלי תשובה] עומדין1 כו׳ משום דאתהפכא חשוכא כו׳. וגם ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] אם ישראל עושין תשובה2 נגאלין כו׳ שזהו תכלית ביאת המשיח להיו׳ [להיות] הצחוק והחדוה כד אתכפייא סט״א [סטרא אחרא] ואתהפכא חשוכא לנהורא.
Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «На місці, де стоять баалей тшува (ті, хто повернулися)», і т. д., бо темрява перетворюється і т. д. Також наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Якщо Ізраїль здійснить повернення (тшуву), то буде визволений» і т. д.; адже в цьому полягає мета приходу Машіаха: щоб настали сміх і радість, коли інша сторона (сітра ахра) приборкується, а темрява перетворюється на світло.
Ось чому мудреці кажуть (Брахот 34b), що там, де стоять баалей тшува, не можуть стояти навіть цілковито праведні: під час повернення (тшуви) сама темрява перетворюється на світло, що приносить найбільшу насолоду. І визволення залежить від повернення, адже вся мета приходу Машіаха — ця радість від перетворення темряви на світло.
וזהו מארז״ל [מאמר רבותינו זכרונם לברכה] שלעתיד יאמרו על יצחק3 כי אתה אבינו4 שתכלית ירידת הנשמה בגוף בעוה״ז ותכלית ירידת ישראל בגלות ושעבוד ודוחק פרנסה הוא כדי שיעלו ויבאו ויגיעו לבחי׳ יצחק הוא הצחוק והחדוה כו׳:
І ось [зміст] вислову наших мудреців, благословенної пам’яті: у майбутньому скажуть Іцхакові: «Бо ти — наш батько»; адже мета сходження душі в тіло в цьому світі, а також мета сходження Ізраїлю у вигнання, підкорення та скруту в зароблянні на прожиток — у тому, щоб вони піднеслися, прийшли й досягли рівня (бхіни) Іцхака, тобто сміху й радості, і т. д.
Талмуд розповідає, що в майбутньому Ізраїль скаже Іцхакові: «Ти — наш батько». Сходження душі в тіло, а також сходження Ізраїлю у вигнання та труднощі із зароблянням на прожиток — усе це заради досягнення Іцхака: сміху й радості, що постають унаслідок перетворення.
Цей уривок пов’язує ідею перетворення з ученнями мудреців про повернення (тшуву) та визволення й показує, що кожне сходження — душі та Ізраїлю у вигнання — має привести до радості Іцхака.
Примітка Kehot посилається на попередній маамар (Тора Ор, Ваєце, 21c), де повернення описується як перетворення вогненних поганих рис на спрямовані до Б‑га, Харана — на ріну (радісний спів), подібно до того, як хамец стає мацою. Там сказано, що ця насолода розкриється лише в майбутньому.
Марей мекомот
- 1במקום שבע״ת עומדין · ראה לעיל כא, ג.
- 2אם ישראל עושין תשובה · Sanhedrin 97b:14–15
- 3שלעתיד יאמרו על יצחק · Shabbat 89b:2
- 4כי אתה אבינו · Isaiah 63:16
Мир і здійснення обітниці ¶17–20
17אך כיצד ישוב מבחי׳ חרן לבחי׳ יצחק הנ״ל הנה לזה אמר הכתוב בשלום כי שלום הוא המחבר ומקשר ב׳ הפכים
Але як повернутися з рівня Харана до рівня Іцхака, згаданого вище? На це вірш відповідає словами «у мирі», адже саме мир поєднує і пов’язує дві протилежності,
Як перейти від Харана — відокремленості, що стала перепоною, — назад до Іцхака, до радості? Вірш відповідає: «у мирі». Мир поєднує дві протилежності в одне.
כמ״ש עושה שלום במרומיו בין מיכאל1 כו׳2 שלום שלום לרחוק3 שנעשה קרוב כו׳ ובשלום ב׳4 שלום ממטה למעלה וממעלה למטה כמ״ש במ״א.5
як написано: «Він творить мир у висотах Своїх», між Михаелем тощо; «Мир, мир далекому», який стає близьким тощо. А бешалом («у мирі») — це два [види] миру: знизу догори та згори донизу, як пояснюється в іншому місці.
Мідраш пояснює, що Б‑г «творить мир у висотах Своїх» між ангелом Михаелем (вода, милість) та ангелом Гавріелем (вогонь, суворість). Так само слова «мир, мир далекому» тлумачаться як мир тому, хто був далеким, але став близьким, — баал тшува [той, хто повернувся до Б‑га]. А бешалом, «у мирі», тлумачується як два види миру (літера бет має числове значення два): знизу догори та згори донизу.
У цьому абзаці пояснюється, що повернення з Харана до Іцхака відбувається через мир, який поєднує протилежності: знизу догори та згори донизу.
У версії цього уривка в Ор га-Тора фразу доповнено словами «між Михаелем і Гавріелем» і прямо зазначено, що бет у слові бешалом означає «два». У примітці Kehot також вказано на Biurei HaZohar Цемаха Цедека на початку Лех-Леха.
Марей мекомот
- 1עושה שלום במרומיו בין מיכאל · Job 25:2
- 2בין מיכאל כו׳ · באוה״ת צו ע׳ כב נוסף: וגבריאל.
- 3שלום שלום לרחוק · Isaiah 57:19
- 4ובשלום ב׳ · שם נוסף היינו: ב׳.
- 5אך כיצד . . כמ״ש במ״א · מובא באוה״ת פ׳ צו ע׳ כב.
18והנה כשיתגלה הצחוק העליון לעתיד כד אתכפיא ואתהפכא דהיינו שלא יהיה שליטה ויניקה לקליפות וסט״א [וסטרא אחרא] כלל וכמ״ש ואת רוח הטומאה1 אעביר מן הארץ. אזי יזדכך חומריות העולם וגסותו שלא יהיה בבחי׳ יש ודבר נפרד בפ״ע [בפני עצמו] רק הכל יוכלל בבחי׳ אין
Тепер, коли в майбутньому розкриється вищий сміх, коли [інша сторона (сітра ахра)] буде підкорена й перетворена, тобто коли оболонки (кліпот) та сітра ахра зовсім не матимуть влади й живлення, як сказано: «І Я усуну з землі дух нечистоти», тоді матеріальність світу та його грубість очистяться, і світ уже не перебуватиме на рівні єш (самостійного «щось»), окремої речі самої по собі; натомість усе ввійде до рівня айн (Б‑жественного «ніщо»).
У майбутньому розкриється «вищий сміх», коли зло буде цілковито підкорене й перетворене, а кліпот уже зовсім не матимуть жодної влади, як сказано в книзі Зехарії: «Я усуну з землі дух нечистоти». Тоді грубість світу очиститься: він більше не відчуватиме себе єш, окремим «чимось»; усе розчиниться в айн — Б‑жественному «ніщо», з якого воно постало.
כי זהו תכלית בריאת העולמות מאין ליש כדי לאהפכא מבחי׳ יש לבחי׳ אין ואזי והיה הוי׳ לי לאלקים.
Адже в цьому й полягає мета створення світів із ніщо в щось: перетворити їх із рівня єш на рівень айн. І тоді: «Ім’я Б‑га (Гавая) буде для мене як Ім’я Б‑га (Елокім)».
У цьому й полягає мета створення чогось із нічого: щоб «щось» знову перетворилося на «ніщо», свідомо перебуваючи в самоусуненні перед Б‑гом. Так здійсниться прохання Яакова: «Гавая буде для мене як Елокім».
כי הנה אלקי׳ היינו ההעלם והצמצו׳ להיות העולמות נבראים מאין ליש
Адже Елокім — це приховування й скорочення (цимцум), завдяки яким світи створюються з нічого в щось;
Пояснимо: Елокім — це приховування й скорочення з боку Б‑га, завдяки яким світи можуть існувати як «щось».
והוי״ה היינו בחינת פנימיות אור א״ס ב״ה המחי׳ [המחיה] ומהוה כו׳
а Гавая — це рівень внутрішнього виміру (пніміют) Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке дає життєву силу й приводить усе до буття тощо.
Гавая — це внутрішнє світло Ор Ейн Соф, яке безпосередньо дає їм життєву силу й буття.
וכמ״ש כי שמש ומגן2 הוי״ה אלקים שאלקי׳ נעשה בחי׳ מגן לשם הוי״ה שהוא בבחי׳ השמש כו׳.
Як сказано: «Бо сонце й щит — Гавая, Елокім»: Елокім стає рівнем щита для Імені Гавая, яке перебуває на рівні сонця тощо.
«Бо сонце й щит — Гавая, Елокім»: Гавая подібна до сонця, а Елокім — це щит, який затуляє його, щоб створіння могли витримати його світло.
אך כל זה הוא בבחינת ההשתלשלות וירידת המדרגות שהוא בבחי׳ זיו והארה שמאור א״ס ב״ה להוות ולהחיות נבראים כסדר ירידת השתלשלות המדרגות מדרגה אחר מדרגה.
Однак усе це належить до сфери ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) і сходження рівнями. Це рівень сяйва й світіння від Нескінченного світла, благословенного Він, яке приводить створені істоти до буття й дає їм життєву силу відповідно до порядку послідовного розгортання рівнів згори вниз, рівень за рівнем;
Але весь цей устрій, у якому Елокім приховує Гавая, належить до ланцюга світів: тут лише промінь Нескінченного світла дає життєву силу створінням, крок за кроком, на рівнях, що спускаються.
שמדרגות עליונים מקבלים אור היותר עליון ורוחני כו׳ וכל מה שלמטה מטה מתצמצם ומתלבש כו׳.
адже вищі рівні отримують найвеличніше й найдуховніше світло тощо, а що нижче рівень, то більше світло скорочується й огортається тощо.
Вищі рівні отримують тонше й духовніше світло; що нижчий рівень, то більше світло скорочується й огортається.
אבל לע״ל [לעתיד לבוא] כשיתגלה הצחוק העליון שהוא מבחי׳ אתהפכא כו׳ יהיה גילוי אא״ס [אור אין סוף] ב״ה בעצמו ובכבודו שלמעלה מעלה מבחינת השתלשלות
Однак у майбутньому, коли розкриється вищий сміх, який походить із рівня перетворення тощо, розкриється саме Нескінченне світло, благословенний Він, у всій повноті Своєї сутності та слави — незмірно вище за рівень ішталшелуту.
У майбутньому, коли завдяки перетворенню розкриється сміх, стане явним Нескінченне світло як таке — поза всім ланцюгом світів.
Бо «око в око побачать» тощо; «і всяка плоть побачить» тощо; «і ввійдуть у печери серед скель і в земні нори від жаху перед Іменем Б‑га (Гавая)» тощо.
Пророки описують це: «око в око побачать», «всяка плоть побачить» — усі разом, а люди ховатимуться в печерах «від жаху перед Гаваєю». Одкровення буде безпосереднім і приголомшливим.
У цьому уривку пояснюється майбутнє здійснення слів «Гавая буде для мене як Елокім»: коли зло буде перетворене, світ увійде до Б‑жественності, а Нескінченне світло в Самому Собі, поза ланцюгом світів, розкриється.
Поєднання Гавая як «сонця» й Елокім як «щита» — важлива ідея вченні Альтер Ребе: Ім’я Елокім приховує світло, щоб творіння могли існувати. Тут майбутнє описане як настільки велике розкриття, що навіть Гавая, як вона світить у світах, здаватиметься лише «щитом».
Марей мекомот
- 1ואת רוח הטומאה · Zechariah 13:2
- 2כי שמש ומגן ה׳ אלקים · Psalms 84:12
- 3וראו כל בשר · Isaiah 40:5
- 4עין בעין יראו . . וראו כל בשר . . ובאו במערות צורים · Isaiah 52:8
- 5ובאו במערות צורים ובמחילות עפר מפני פחד ה׳ · Isaiah 2:19
19ואז יהי׳ [יהיה] בחי׳ הוי״ה שהוא אור א״ס ב״ה הנמשך ומתפשט להתלבש בתוך עלמין בסדר ההשתלשלות. נחשב בחי׳ אלקים דהיינו בחי׳ צמצום
І тоді рівень (бхіна) Імені Б‑га (Гавая) — Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке сходить униз і поширюється, щоб одягнутися у світи в порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), — вважатиметься рівнем Імені Б‑га (Елокім), тобто рівнем скорочення (цимцуму);
Тоді Гавая — Нескінченне світло, коли воно сходить униз і одягається у світи, — саме вважатиметься Елокімом, тобто скороченням.
שבאמת אין זה אלא זיו והארה מצומצמת לגבי אור א״ס ב״ה בעצמו ובכבודו שלפניו מעלה ומטה שוין וכחשיכה כאורה.1
бо насправді це не що інше, як обмежене сяйво й світіння порівняно з Ор Ейн Соф, благословенним Він, у Самій Його сутності та славі, перед Яким верх і низ однакові, а «темрява — як світло».
Адже порівняно з Ор Ейн Соф — Нескінченним світлом у Самій Його сутності й славі, перед Яким верх і низ однакові, а «темрява — як світло», — навіть Ім’я Гавая у своєму прояві у світах є лише обмеженим сяйвом. У цьому й полягає глибший зміст слів: «Гавая буде для мене як Елокім».
У цьому абзаці пояснюється початкове запитання маамару: у майбутньому Гавая відносно стане «Елокімом», бо розкриття самого Нескінченного світла зробить навіть світло, що наповнює світи, схожим на приховання.
Марей мекомот
- 1וכחשיכה כאורה · Psalms 139:12
20והאבן הזאת אשר שמתי מצבה1 הוא בחינת יו״ד כלי החכמה שמבחי׳ אותיות בחי׳ דומם דהיינו בחי׳ התהוות מאין ליש
«І цей камінь, який я поставив як стовп» — це рівень літери йод, посудина мудрості (Хохма), що належить до рівня літер, до рівня неживого, тобто до рівня виникнення з небуття в буття.
Тепер отримуємо відповідь на друге запитання. «Цей камінь» — це йод, посудина мудрості (Хохма): літера, позбавлена життя, створена з небуття.
רק לפי אשר שמתי מצבה שהגבהתי והעליתי כו׳ לכך יהי׳ [יהיה] לה כח ויכולת להיות בית אלקים שיהיה בחי׳ אלקים זה שהוא אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה שבתוך עלמין שורה ומתגלה בבחי׳ אותיות הללו והאותיות תהיינה בבחי׳ משכן ומכון לשבתו ית׳.
Але оскільки «я поставив [його] як стовп», бо я підняв і звеличив [його] тощо, він матиме силу й здатність стати «домом Елокім»: щоб цей рівень Елокім, тобто Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, що перебуває всередині світів, спочивав і розкривався в цих літерах, а літери стали оселею та усталеним місцем Його перебування, благословенний Він.
Але завдяки тому, що Яаков підняв його як стовп, камінь набув сили стати «домом Елокім»: Б‑жественне світло всередині світів, яке тоді називатиметься Елокім, спочиватиме й розкриватиметься в цих літерах, а літери стануть оселею для Б‑га.
Абзац пояснює, як камінь може стати оселею для Б‑га: низька літера, піднесена завдяки самоусуненню (бітуль), стає оселею для Б‑жественного світла у світах.
Марей мекомот
- 1והאבן הזאת אשר שמתי מצבה · Genesis 28:22
Нескінченні десятини ¶21–22
21וכל זה הוא ע״י בחי׳ יעקב יו״ד עקב צוה ישועות יעקב1 גילוי הש״ע [הש״ע (370)] נהורין שבהן וע״י נזכה לכל בחי׳ האלו. וכל אשר תתן לי2 עשר אעשרנו לך.
І все це відбувається завдяки рівню Яакова — юд-акев: «Накажи визволення Яакова», — розкриттю 370 світел, що містяться в них; і завдяки цьому ми удостоїмося всіх цих рівнів. «І з усього, що Ти даси мені, я відділю десятину, неодмінно відділю її для Тебе» (асер а’асрену).
Усе це відбувається завдяки Яакову, чиї «визволення» розкривають 370 світел. Потім маамар переходить до завершення обітниці Яакова: «з усього, що Ти даси мені, я відділю десятину»; у єврейському тексті дієслово повторюється.
הענין הוא כי הנה נודע שיהיה עילוי אחר עילוי לאין קץ ימות המשיח ותחה״מ [ותחיית המתים] כמה שמיטין ויובלות כו׳ וכל עילוי גדול מחבירו.
Суть цього така: відомо, що піднесення за піднесенням триватимуть без кінця [у] дні Машіаха та воскресіння мертвих, у численних циклах шміти (сьомого, суботнього року) й ювілейних циклах тощо, і кожне піднесення буде вищим за попереднє.
Відомо, що в майбутньому відбуватимуться нескінченні піднесення: дні Машіаха, воскресіння мертвих і цикл за циклом після них — кожне піднесення вище за попереднє.
אך קודם העילוי שאחר העילוי צריך להיו׳ [להיות] נשאר מעילוי הראשון בבחי׳ אתעדל״ת [אתערותא דלתתא] לאתעדל״ע [לאתערותא דלעילא] שבעילוי הב׳ ואתעדל״ת [ואתערותא דלתתא] זו הנשארת מן העילוי הראשון נק׳ בחי׳ מעשר.3
Але перед піднесенням, яке йде за [кожним] піднесенням, від першого піднесення має залишитися [щось] у вигляді пробудження знизу — для пробудження згори, що відбувається під час другого піднесення. Це пробудження знизу, яке залишається від першого піднесення, називається рівнем маасеру (десятини).
Для кожного нового піднесення потрібен поштовх знизу. Щось від попереднього рівня має залишитися, щоб стати «пробудженням знизу», яке притягує наступне «пробудження згори». Цей залишок називається маасером — десятиною.
Цей уривок починає пояснювати десятину з обітниці Яакова: у нескінченних майбутніх піднесеннях кожен рівень залишає залишок — «десятину», яка стає пробудженням знизу для наступного піднесення.
У примітці Kehot зазначено, що Ор га-Тора на Megillas Esther цитує цей уривок і додає приклад: перехід від «спина до спини» до «обличчям до обличчя» є піднесенням, для якого потрібне пробудження від першого рівня — точки під Йесодом, яка є вінцем (Кетер) царювання (Малхут); це і є десятина.
Марей мекомот
- 1צוה ישועות יעקב · Psalms 44:5
- 2וכל אשר תתן לי · Genesis 28:22
- 3צריך להיות נשאר . . נק׳ בחי׳ מעשר · מובא באוה״ת מגלת אסתר ע׳ פ ד״ה ויקח המן סעי׳ ב ומוסיף: ”היינו עד״מ מבחי׳ אב״א לבוא לבחי׳ פב״פ זהו ודאי עילוי אחר עילוי, וצ״ל אתעדל״ת מעילוי הראשון והוא מה שנעשית בחי׳ נקודה תחת היסוד ונקודה זו זהו ענין כתר מל׳ . . וזהו ענין המעשר”.
22וז״ש [וזהו שכתוב] וכל אשר תתן לי1 לעתיד דהיינו כל העליות שיהיה עד אין קץ עשר אעשרנו ויהי׳ [ויהיה] הרבה מעשרות לכל עילוי בחי׳ מעשר בפ״ע [בפני עצמו] ותמיד עשר אעשרנו עד שיגיע לך לבחי׳ אור א״ס ב״ה עצמו
І ось що написано: «І з усього, що Ти даси мені» — у майбутньому, тобто з усіх піднесень, яких буде без кінця, — «я відділятиму десятину, відділятиму її»: буде багато десятин — для кожного піднесення окремий рівень десятини; і завжди: «відділятиму десятину, відділятиму її», аж поки не дійде до «Тебе» — до самого рівня Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він.
«Усе, що Ти даси мені» стосується нескінченних піднесень майбутнього. Подвійні слова «відділятиму десятину, відділятиму її» означають, що десятин буде багато — по одній для кожного піднесення, і так триватиме, доки піднесення не сягне «Тебе», самого Нескінченного світла.
וכמו שהוא ית׳ א״ס כך יהיו עליות עד א״ס והכל ע״י בחי׳ יעקב יו״ד עקב כו׳ כנ״ל
І як Він, благословенний, нескінченний, так і піднесення будуть без кінця; і все це відбувається завдяки рівню Яакова — йуд-акев [літера йуд, що сягає п’яти] тощо, як [пояснено] вище.
Оскільки Б‑г нескінченний, піднесення до Нього не мають кінця. Усі вони здійснюються завдяки Яакову — йуд, що сягає п’яти, як пояснено вище.
וד״ל [ודי למבין]:(ובענין מ״ש בפי׳ עשר אעשרנו ואתעדל״ת [ואתערותא דלתתא] זו כו׳ נק׳ בחי׳ מעשר כו׳. נראה כי הכתר הוא הממוצע2 בין עולם העליון לעולם התחתון3 שהוא סוף בחי׳ עליונה ומקור וראש לבחי׳ תחתונה כמו מלכות דאצי׳ כתר לבריאה ומלכות דבריאה כתר ליצירה כו׳.
І цього досить тому, хто розуміє. (А щодо сказаного в поясненні слів «відділятиму десятину, відділятиму її» — що це пробудження знизу (ітарута делетата) тощо називається рівнем десятини тощо, — схоже, що вінець (Кетер) є посередником між вищим світом і нижчим світом: він є завершенням вищого рівня та джерелом і початком нижчого рівня. Так, царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут) є Кетером для світу творення (Брія), а Малхут світу Брія — Кетером для світу формування (Єцира) тощо.
Тут завершується основний текст, а далі йде примітка в дужках, яка пояснює, чому залишок, що спонукає до кожного піднесення, називається «десятиною». Ключем є Кетер: це місце зустрічі двох світів — найнижчий рівень вищого світу й початок нижчого. Так, Малхут, остання сфіра Ацилуту, стає Кетером, першою сфірою Брії, і так само далі.
ולכן הנה להיות עליית העולמות שיתעלה העשייה בקדוש׳ [בקדושה / בקדושת] היצירה ממש הוא ע״י אמצעות הכתר דעשייה שהוא בחי׳ מעשר מע״ס [מעשר ספירות] דעשיי׳ [דעשייה].
Тому, щоб світи піднеслися і Асія перейшла до самої святості Єцира, це відбувається через Кетер Асії, який є рівнем десятини від десяти сфер духовного прояву (сфірот) Асії.
Отже, коли Асія підноситься до Єцира, це відбувається через її власний Кетер. А оскільки Кетер є однією з десяти сфірот, він становить «десятину» Асії.
והענין כי כתר הוא לשון שתיקה כמו כתר לי זעיר.4 ושתיקה הוא בחינת בטול וע״ז נאמר יונת אלם5 כו׳. והוא בחינת בעמדם תרפינה כנפיהן.6
Суть у тому, що слово «Кетер» пов’язане з мовчанням, як у вислові «Зачекай на мене трохи» (касер). А мовчання — це рівень самоусунення (бітуль), і саме про це сказано: «голубка мовчання» тощо. Це також рівень слів: «Коли вони стояли, вони опускали свої крила».
Чому Кетер? Слово «Кетер» пов’язане з мовчанням, як у вислові «Зачекай на мене трохи» (касер). Мовчання виражає самоусунення — як «голубка мовчання» і як ангели у видінні Єхезкеля, які «опускали свої крила», коли стояли нерухомо.
וע״י בטול זה יוכל להתעלות אח״כ ליצירה כי א״א להיות עליי׳ [עלייה] ממהות למהות כי אם שיוכלל תחלה בבחי׳ אין ממש וזהו ענין העמוד שבין ג״ע [גן עדן] התחתון לג״ע [לגן עדן] העליון כו׳
Завдяки цьому самоусуненню він згодом може піднестися до Єцира, бо піднесення від однієї сутності до іншої неможливе, якщо спершу вона не включиться в рівень справжнього «ніщо» (айн). У цьому й полягає сенс стовпа між нижнім Ган Еден [райським садом] і верхнім Ган Еден тощо.
Лише завдяки такому самоусуненню рівень може піднестися до наступного. Неможливо перейти від одного визначеного стану до іншого, не розчинившись спершу в «ніщо». Саме тому між нижнім і верхнім Ган Еден є «стовп», через який проходять душі.
וכמו צמיחת התבואה מזרע הנזרע בארץ הוא ע״י שמתחלה מתבטל מהות הזרע ונעשה בחי׳ אין רק שנשאר כחו בכח הצומח ועי״ז אח״כ נעשה הגידול נפלא יותר מהיש שהי׳ [שהיה] תחלה כו׳.
Так само проростання зерна із насінини, посіяної в землю, відбувається завдяки тому, що спершу сутність насінини самоусувається і стає рівнем «ніщо», хоча її сила залишається в силі росту; завдяки цьому згодом виростає щось набагато дивовижніше за те, чим вона була спочатку, тощо.
Прикладом є насінина: вона має спершу згнити в землі й утратити свою форму, зберігши лише силу росту. Тільки тоді вона проростає в щось набагато більше за ту насінину, якою була.
ועד״ז עליי׳ [עלייה] יצירה בבריאה צ״ל תחלה בבחינת בטול ואין והוא בחי׳ כתר דיצירה כו׳ וזהו ענין אשר שם שמות בארץ78 בחי׳ וחד חרוב9
Так само піднесення Єцира до Брії спершу має відбуватися на рівні самоусунення й «ніщо» — це рівень Кетера Єцира тощо. У цьому й полягає сенс слів «Той, Хто вчинив спустошення на землі» — рівня «і одна [тисяча років] буде спустошеною».
Так само Єцира може піднестися до Брії лише через самоусунення, яке є її Кетером. Ця сама ідея пояснює слова «Той, Хто вчинив спустошення на землі» та вчення мудреців, що один із семи тисячолітніх періодів існування світу буде «спустошеним» — це час «ніщо» перед вищим станом.
ומה שהוא בבחי׳ אלף השביעי ולא בבחי׳ עשירית היינו כי היכל ק״ק [קדש הקדשים] שהוא היכל השביעי כולל ג״ר [ג׳ ראשונות] אבל עיקר העליי׳ [העלייה] ע״י הכתר כו׳. וע״ד זה יש עליות אין קץ.
І те, що це відбувається на рівні сьомої тисячі, а не на рівні десятини, пояснюється тим, що Гейхал (палата) Святого Святих, який є сьомим Гейхалом, охоплює перші три [сфірот]; але головне піднесення відбувається через Кетер тощо. І так само піднесення не мають кінця.
Але чому це сьома тисяча, тобто сьома, а не десята, як мала б бути десятина? Тому що сьома палата — Святе Святих — містить у собі перші три сфірот; проте головне піднесення відбувається через Кетер. Ця послідовність — самоусунення, а потім піднесення — повторюється без кінця.
ומ״ש עשר אעשרנו ב׳ עישורין היינו כי הכתר כלול מב׳ פרצופין עתיק וא״א כו׳ שהוא בחי׳ תחתונה שבמאציל ושרש הנאצלים כו׳ וב׳ בחי׳ אלו יחד נק׳ חומש כמ״ש ונתתם חמישית לפרעה1011 כמ״ש במ״א):12
А щодо сказаного: «Десятину відділю, відділю її» — дві десятини, — то це тому, що Кетер складається з двох парцуфім (конфігурацій): Атік та Аріх Анпін тощо; він є найнижчим рівнем Еманатора та коренем еманованих істот тощо. А ці два рівні разом називаються п’ятою частиною, як сказано: «і віддасте п’яту частину фараонові», як пояснюється в іншому місці.)
Подвійний вислів «Десятину відділю, відділю її» означає дві десятини, бо Кетер складається з двох парцуфім (конфігурацій): Атік (Атік Йомін, «Стародавній днями», його внутрішній рівень) та Аріх Анпін («Довге Обличчя», його зовнішній рівень). Кетер є найнижчим рівнем Еманатора — Самого Б‑га — і коренем усього, що Він еманує. Дві десятини становлять п’яту частину, тому Тора говорить про те, щоб віддати «п’яту частину фараонові».
Абзац завершує тлумачення обітниці Яакова: у майбутньому відбуватимуться нескінченні піднесення, і кожне з них досягається через «десятину». Примітка в дужках пояснює, що ця десятина — Кетер, мовчазне самоусунення, завдяки якому кожен рівень підноситься до наступного; вона подвоєна, оскільки Кетер має дві частини.
Ідея про те, що Кетер є водночас завершенням вищого світу й початком нижчого, зустрічається в Ец Хаїм, як зазначає примітка Kehot, і докладно розвивається в Iggeres HaKodesh 20. Ор га-Тора узгоджує два значення слова «Кетер» — «оточувати» й «мовчати»: «Мовчання — огорожа для мудрості», отже Кетер є огорожею, що охоплює Хохму, і водночас самим мовчанням. Згідно з примітками, в одному рукописі вся ця примітка в дужках відсутня, а в іншому вона стоїть перед словами «Однак це не є кінцевою метою».
Марей мекомот
- 1וכל אשר תתן לי · Genesis 28:22
- 2הכתר הוא הממוצע · ע״ח שער מ״א פ״ג. ראה ביאוה״ז להצ״צ כרך א ע׳ ערה. אגה״ק ס״כ (קל, ב) ובליקוט פירושים חיטריק שם. וראה בד״ה וילך תרס״ו ע׳ קסה ואילך. ובאוה״ת פ׳ יתרו ע׳ תתלט. ראה לעיל יט, ד.
- 3הכתר הוא הממוצע בין עולם העליון לעולם התחתון · Sefer Etz Chaim 41:3
- 4כתר לי זעיר · Job 36:2
- 5יונת אלם · Psalms 56:1
- 6בעמדם תרפינה כנפיהן · Ezekiel 1:24
- 7אשר שם שמות בארץ · Psalms 44:9
- 8אשר שם שמות בארץ · Psalms 46:9
- 9וחד חרוב · Sanhedrin 97a:12
- 10ונתתם חמישית לפרעה · בראשית מז, מד.
- 11ונתתם חמישית לפרעה · Genesis 47:24
- 12(ובענין מ״ש . . כמ״ש במ״א) · בבוך 1824 ליתא כל הקטע. בבוך 17 יג, א נמצא קטע זה קודם ד״ה אך אין זה.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Вивчення Тори має бути притягуванням власної мудрості Б‑га в душу; воно має відбуватися із самоусуненням (коах ма — «сила “що?”») і з трепетом, який відчували біля Сінаю, адже перед Нескінченним світлом ніщо не приховане. Жару тіла й тваринної душі, через який вивчення стає зосередженим на собі, не слід уникати — його потрібно перетворити, обернувши Харан на пісню. І кожен крок угору починається з самоусунення (бітуль): лише спершу ставши «ніщо», наче зерно в землі, людина може піднятися на вищий рівень.
Питання для обговорення
- Чому маамар каже, що літери й камені можуть бути піднесені вище за все інше саме через те, що вони безжиттєві? Як це пов’язано з образом кола?
- У чому відмінність між «променем» Б‑жественного світла, який підтримує світи, і Нескінченним світлом «у його сутності та славі»? Як Яаков поєднує їх?
- Як, згідно з маамаром, людина може відчувати трепет Сінаю під час звичайного вивчення Тори?
- Чому Яаков узагалі має спуститися до Харану? Чого перетворення Харану на ріну навчає про вигнання та особисту боротьбу?
- У якому сенсі в майбутньому Гавая стане «Елокімом» і чому для кожного майбутнього піднесення потрібна «десятина»?