Тора Ор · Парші Вайехі · Маамар 5
ביאור על הנ״ל
Пояснення сказаного вище
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 511 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Найвища любов до Б‑га — агава бе-таанугім (любов у насолодах) — ніколи не вбирається в дві нижчі любові, але сходить униз, коли вони поєднуються: коли вино Тори пробуджує приховану агаву раба (велику любов) і з’єднує її з агавою олам (вічною любов’ю), що виникає внаслідок споглядання. У цьому полягає значення очей, «червоних від вина», а подальше зростання означає, що зуби «білі від молока».
Коротко про маамар
Цей маамар пояснює попередній, у якому йдеться про благословення Яакова Єгуді: його очі «червоні від вина», а зуби «білі від молока»; вино й молоко — назви Тори. Спочатку розглядаються три види любові: агава раба — любов згори, що палає сама собою; агава олам — любов, що виникає зі споглядання світу, а тому у світі є щось протилежне їй; і найвища «любов у насолодах». Їм відповідають Імена Ма, Бан і Ав. Бан очищає іскри, що впали в нижні світи, а Ма — Б‑жественність, яка не потребує очищення, — сходить у Бан, щоб очистити їх знову. Ав — насолода Атік, що відкривається в Хохмі, — не вбирається в жоден із них, але притягується вниз, коли вони поєднуються, подібно до благословення, що настає після єднання «чоловічого й жіночого». Слова Талмуду «кожне піднебіння, що куштує, промовляє: “Для мене, для мене”» означають піднесення обох любовей до Хохми, яке відбувається завдяки вині Тори. Ця насолода відкривається в Шабос, але лише після попередньої праці: червоного запалу очей, на який відповідає біле світло згори. Зрештою, білі зуби означають емоції, які спершу очищуються, а потім сяють завдяки молоку, що сприяє зростанню.
План
- Тора як вино й молоко; три любовіПояснюючи, чому Тору називають вином і молоком, маамар розглядає агаву раба, агаву олам і найвищу «любов у насолодах».¶1–2
- Чотири Імена й очищення іскорБан упав під час розбиття; Малхут світу Ацилут — «великий звір», числове значення якого дорівнює Бан, — щоночі очищає іскри Тогу, а потім Ма очищає їх удруге.¶3–4
- Агава олам і агава рабаБан — це агава олам, любов, пробуджена через світ, яка має протилежність; Ма — агава раба, Б‑жественність у самій своїй суті. Ма вбирається в Бан, але Ав не вбирається ні в кого з них.¶5–7
- Чоловіче й жіноче: як притягується любов у насолодахКоли Ма й Бан, чоловіче й жіноче, поєднуються, сходить Ім’я Ав, як сказано: «Чоловіком і жінкою Він створив їх і благословив їх», — і як це відбувається під весільним балдахіном.¶8–9
- Чому Ав — це любов у насолодахНасолода Атік відкривається в Хохмі, Імені Ав, подібно до того, як нове осяяння приносить людині насолоду.¶10
- Піднебіння, що промовляє: «Для мене, для мене»Повторені слова «для мене» означають піднесення обох любовей до Хохми — піднебіння, що відчуває смаки; це відбувається завдяки вині Тори, яке виявляє приховану любов.¶11–13
- Шабос і червоне та біле очейАв відкривається в Шабос, але лише після попередньої праці: червоний запал підноситься до Аріх Анпіна, а у відповідь приходить біле світло, яке отримують через зір.¶14–15
- Білизна зубів: очищення й зростанняЗуби очищують, подібно до емоцій, які розглядаються в утробі Імми; потім молоко, що сприяє зростанню, робить їх білими й сяйливими. Усе це відбувається завдяки тринадцяти прикрасам, Аббі й Торі.¶16–18
Ключові поняття
- Агава раба (велика любов)אהבה רבה
- Любов до Б‑га, що приходить згори й палає сама собою, укорінена в Б‑жественній іскрі душі; ніщо у світі не протистоїть їй. Вона відповідає Імені Ма.
- Агава олам (вічна любов)אהבת עולם
- Любов до Б‑га, що виникає завдяки спогляданню, відкривається з прихованого стану (геелем) і пробуджується світом (олам); оскільки вона виникає через світ, у ньому є щось протилежне їй. Вона відповідає Імені Бан.
- Любов у насолодахאהבה בתענוגים
- Найвища любов — розкриття надзвичайної насолоди Атік у Хохмі; вона відповідає Імені Ав і притягується вниз, коли дві нижчі любові поєднуються.
- Імена Ав, Саг, Ма й Банע״ב ס״ג מ״ה ב״ן
- Чотири написання Імені Гавая, числові значення яких — 72, 63, 45 і 52; тут Ав відповідає Хохмі, Ма — чоловічому аспекту, а Бан — жіночому аспекту, Малхут світу Ацилут.
- Очищенняבירור
- Відокремлення іскор, що впали, від суміші добра і зла та перетворення їх на Б‑жественність; спершу це робить Бан, а потім Ма очищає їх удруге.
- Маїн нуквін (жіночі води)מיין נוקבין
- Те, що Бан після очищення підносить знизу до Імені Ма; завдяки цьому Ма сходить униз, щоб продовжити очищення.
- Теамімטעמים
- Знаки кантиляції, які також означають «смаки»; найвища з чотирьох частин написання Тори, що відповідає Імені Ав і Хохмі — «піднебінню, що відчуває смак».
- Аріх Анпінאריך אנפין
- Кетер, найнижчий рівень Еманатора; Зеїр Анпін із запалом вдивляється в його чоло й отримує 370 світел, а також 150 — в обличчя.
- Тринадцять прикрас бородиי״ג תיקוני דיקנא
- Йуди й вави, волосяні фолікули й волосини, через які світло спершу скорочується, а потім виходить назовні. Абба черпає з восьмої з них — ноцер, літери якого складають слово «воля» (рацон).
Тора як вино й молоко; три любові ¶1–2
Цей маамар є подальшим поясненням попереднього маамара в «Тора Ор» — про благословення Яакова Єгуді: «Очі його червоні від вина, а зуби білі від молока». У ньому знову розглядаються теми того маамара — види любові до Б‑га та вино Тори — і пояснюються докладніше.
Заголовок указує, що цей маамар є поясненням попереднього, присвяченого словам: «Очі його червоні від вина».
Примітка Кегот зазначає, що інший запис цього пояснення міститься в «Сефер га-Маамарім 5565», а «Лікутей Тора» (Хукат) відсилає до нього у зв’язку з темою двох видів любові — агавас олам [любові світу] та агава раба [великої любові], яка походить згори.
Марей мекомот
- 1ביאור על הנ״ל · הנחה אחרת בסה״מ תקס״ה ע׳ קסז. בלקו״ת חקת סו, ב מציין לביאור זה בענין ב׳ אהבות אהבת עולם ואהבה רבה הבאה מלמעלה.
2לבאר הדברים הנאמרים למעלה ע״פ חכלילי1 כו׳. הנה התורה נק׳ יין וחלב וכמו שכתוב ולכו שברו בלוא כסף2 ובלוא מחיר יין וחלב. ולהבין זה הנה צריך להבין ענין ב׳ בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] ואה״ע [ואהבת עולם].
Пояснити сказане вище щодо [вірша] «Хахлілі» тощо. Тора називається вином і молоком, як сказано: «Ідіть, купуйте без грошей і без плати, вино й молоко». Щоб зрозуміти це, слід розглянути два рівні: агава раба [велика любов] і агавас олам [вічна любов].
У вірші, який тут пояснюється, йдеться про вино й молоко, і Тора названа обома цими іменами, як у вірші з книги Ісаї, де спраглих запрошують «купувати… вино й молоко» без грошей. Щоб пояснити це, Альтер Ребе спершу окреслює два види любові до Б‑га: агава раба, «велика любов», і агавас олам, «вічна любов».
אה״ר [אהבה רבה] היא הבאה מלמעלה אשר מאליה וממילא נפשו בוערת כתנור אש ואה״ע [ואהבת עולם] היא האהבה הבאה ע״י ההתבוננות ויש אהבה ג׳ הגדולה משניהם והיא הנקראת אהבה בתענוגים3 כו׳.4
Агава раба — це [любов], що приходить згори, і завдяки їй душа сама собою, природно, палає, мов вогненна піч; агавас олам — це любов, що приходить через споглядання. Є й третя любов, більша за обидві, яка зветься «любов’ю у насолодах» (агава бе-таанугім), тощо.
Агава раба — це дар згори: душа сама собою спалахує, без жодних зусиль. Агавас олам — це любов, яку людина розвиває, споглядаючи велич Б‑га. Над обома стоїть «любов у насолодах» — вислів із «Пісні пісень», який маамар пов’яже з розкриттям вищої насолоди.
У цьому абзаці вводяться три види любові, які маамар пов’яже з Б‑жественними Іменами: агава раба, агавас олам і вища «любов у насолодах».
Називання Тори і вином, і молоком передвіщає дві частини вірша, який тут пояснюється: «червоні від вина» і «білі від молока». Пізніше маамар пов’язує вино з виявленням прихованої агава раба (абзац 13), а молоко — з розвитком, завдяки якому емоції стають ясними й осяйними (абзаци 17–18).
Марей мекомот
- 1חכלילי · Genesis 49:12
- 2ולכו שברו בלוא כסף · Isaiah 55:1
- 3אהבה בתענוגים · Song of Songs 7:7
- 4ביאור על הנ״ל · הנחה אחרת בסה״מ תקס״ה ע׳ קסז. בלקו״ת חקת סו, ב מציין לביאור זה בענין ב׳ אהבות אהבת עולם ואהבה רבה הבאה מלמעלה.
Чотири Імена й очищення іскор ¶3–4
3והנה ידוע שיש ד׳ שמות ע״ב [שם ע״ב] ס״ג [שם ס״ג] מ״ה [שם מ״ה] וב״ן [ושם ב״ן]. והנה שם ב״ן [שם ב״ן] נפל בשבירה ושם מ״ה [שם מ״ה] הוא המברר.
Відомо, що є чотири Імені: Ав (72), Саг (63), Ма (45) і Бан (52). Ім’я Бан упало під час розбиття [посудин], а Ім’я Ма — це те, що відбирає [іскри].
Кабала говорить про чотири способи написання букв Імені Б‑га (Гавая), кожен із яких має інше числове значення: 72 (Ав), 63 (Саг), 45 (Ма) і 52 (Бан). Ім’я Бан пов’язане з тим, що впало під час первісного розбиття посудин, а Ім’я Ма відбирає й виправляє те, що впало.
ואמנם תחלה מברר מל׳ דאצי׳ הנקראת שם ב״ן [שם ב״ן] את רפ״ח נצוצין שבבי״ע כו׳ ואח״כ נמשך שם מ״ה [שם מ״ה] לברר שנית כו׳.
Однак спочатку царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут), яке називається Ім’ям Бан, відбирає 288 іскор, що перебувають у [світах] Брія, Єцира й Асія (творення, формування та дія), тощо; а згодом Ім’я Ма притягується вниз, щоб відібрати їх удруге, тощо.
Очищення відбувається у два етапи. Спочатку Малхут Ацилуту, остання сфіра найвищого світу, яка також називається Ім’ям Бан, очищує 288 іскор, що впали й розсіялися у трьох нижніх світах; згодом Ім’я Ма спускається вниз і відбирає їх удруге.
У цьому абзаці викладено кабалістичну основу: Ім’я Бан упало під час розбиття, а очищення відбувається двічі — спочатку завдяки Малхут Ацилуту (самому Бан), а потім завдяки Імені Ма.
Два очищення співвідносяться з двома любовами: перше, що походить знизу, — з агавас олам [вічною любов’ю], а друге, коли Ма спускається в Бан, — з агава раба [великою любов’ю], яка вдягається в агавас олам (абзац 7). Число 288 — це наведене в Кабалі число іскор святості, що впали під час розбиття.
4וביאור הדברים הנה נודע דמל׳ דאצי׳ יורדת בכל לילה בבי״ע לברר בירורים. וכמ״ש בזוהר1 אלף טורין דאכלה בהמה רבה ושתית לון בגמיעא חדא2 כו׳.
Пояснення цього таке: відомо, що царювання (Малхут) світу еманації (Ацилут) щоночі спускається до світу творення (Брія), світу формування (Єцира) і світу дії (Асія), щоб здійснювати виправлення. Як написано в Зоарі: «Тисячу гір пожирає велика тварина і випиває їх одним ковтком» тощо.
Малхут світу Ацилут щоночі спускається у світи Брія, Єцира й Асія, щоб зібрати й піднести іскри, які впали туди. Образ великої тварини, що пожирає тисячу гір і випиває їх одним ковтком, у Зоарі описує це: вона вбирає все, що належить виправити.
פי׳ בהמה בגי׳ [בגימטריא] ב״ן [שם ב״ן] והיינו מל׳ דאצי׳ המבררת נצוצין דתהו. להיות שכאשר נפלו הנצוצין בבי״ע ובנוגה הם מעורבים טו״ר [טוב ורע] ואינם בבחי׳ אלהות ומל׳ דאצי׳ מבררת אותם שיתהפכו להיות אלהות.
Пояснення: слово бегема («звір») має числове значення Бан (52); це й є Малхут світу Ацилут, яка виправляє іскри Тогу. Адже коли іскри впали у світи Брія, Єцира й Асія та в Нога (сяйво), вони є сумішшю добра і зла й не перебувають на рівні Б‑жественності; Малхут світу Ацилут виправляє їх, щоб вони перетворилися на Б‑жественність.
Слово бегема («звір») має числове значення 52 — таке саме, як Бан, тому звір — це Малхут світу Ацилут, яка виправляє іскри, що впали зі світу Тогу. Коли вони впали в нижні світи й у Нога, де добро та зло змішані, іскри вже не є Б‑жественністю; виправлення перетворює їх назад на Б‑жественність.
У цьому абзаці пояснюється, як Бан виправляє: Малхут світу Ацилут щоночі спускається в нижні світи й перетворює змішані іскри Тогу назад на Б‑жественність.
Нога («сяйво») — це сфера кліпи, у якій добро і зло змішані, тому іскри там можна відокремити й піднести. Звір, який «пожирає» та «випиває» гори, уособлює виправлення як вбирання: виправлене включається в Ім’я Бан, яке його виправляє, як сказано в абзаці 6.
Марей мекомот
- 1וכמ״ש בזוהר · Zohar I, 18b
- 2אלף טורין דאכלה בהמה רבה ושתית לון בגמיעא חדא · Zohar, Vayechi 16:109–17:120
Агава олам і агава раба ¶5–7
5ולכן שם ב״ן [שם ב״ן] נק׳ אה״ע [אהבת עולם] כי עולם מל׳ העלם והיינו האהבה שנתגלית מההעלם. שקודם התפלה היתה בהעלם ואחר כך ע״י התפלה נתגלית
Отже, Ім’я Бан називають агавас олам, адже слово олам («світ») походить від слова геелем («прихованість»); тобто йдеться про любов, яка виявляється з прихованості: до молитви вона була прихованою, а потім, завдяки молитві, виявляється.
Любов, пов’язана з Баном, називається агавас олам, а слово олам («світ») походить від того самого кореня, що й геелем («прихованість»). Це любов, яка до молитви прихована в серці, а завдяки молитві виявляється.
ונמצא שאהבה זו היא באה מההתבוננות כו׳ וגם פי׳ אהבת עולם שהתפעלות ואהבה זו נמשכת מבחינת העולם.
Отже, ця любов походить від споглядання тощо. А агавас олам також означає, що це емоційне пробудження й любов походять із рівня світу.
Оскільки ця любов пробуджується завдяки спогляданню під час молитви, вона залежить від власних зусиль людини. Ця назва має також друге значення: любов пробуджується світом — тим, що людина бачить у творінні.
היינו כמו עד״מ האדם מתפעל להיות לו אהבה ע״י שרואה מופתים הפך הטבע כמו להפוך ממים לאש או מאש למים שיתהפך מהות אחד למהות אחר עי״ז רואה גדולת ה׳ ית׳ ויגיע לו מזה אהבה לה׳.
Тобто, як людина, образно кажучи, спонукається до любові, коли бачить чудеса, що суперечать природі, наприклад, перетворення води на вогонь або вогню на воду, коли одна сутність перетворюється на іншу, — так вона бачить велич Б‑га, благословенний Він, і звідси в неї виникає любов до Б‑га.
Прикладом є людина, яка бачить диво, що перевертає природний порядок, наприклад, як вода стає вогнем або вогонь — водою, тобто одна річ цілковито перетворюється на іншу. Побачивши це, вона осягає велич Б‑га й починає любити Його; любов справжня, але її пробудило щось у світі.
У цьому абзаці агавас олам має два значення: любов, що виявляється з прихованості завдяки молитві, і любов, яку пробуджує те, що відбувається у світі.
Приклад із дивом підібрано невипадково: саме диво є перетворенням однієї сутності на іншу, подібно до того, як іскри, очищені завдяки Бан, перетворюються із суміші добра і зла на Б‑жественність. У наступному абзаці цей паралелізм буде проведено прямо.
6ואהבה זו נק׳ אה״ע [אהבת עולם] שבאה ע״י סבה מבחי׳ העולם וכמו״כ [וכמו כן] למעלה הבירור נצוצות דשם ב״ן [שם ב״ן] שמברר בבי״ע נק׳ אה״ע [אהבת עולם] מפני שמבחי׳ עולם נברר להיות אלקות כו׳.
Ця любов називається агавас олам (любов, викликана світом), бо вона виникає завдяки причині, що походить із рівня світу. Так само й згори: Ім’я Бан очищує іскри у світі творення (Брія), світі формування (Єцира) та світі дії (Асія), і це називається агавас олам, бо з рівня світу [дещо] очищується, щоб стати Б‑жественністю тощо.
Ця любов називається агавас олам, бо її викликає щось у світі. Так само й згори: Ім’я Бан очищує іскри в нижніх світах, і це називається агавас олам, бо те, що належало до «світу», очищується, доки не стає Б‑жественністю.
משא״כ שם מ״ה [שם מ״ה]1 נק׳ אה״ר [אהבה רבה]. להיות ששם מ״ה [שם מ״ה] הוא בחי׳ אלקות בעצם (לא ממה שנתברר מבחי׳ עולם כמו שם ב״ן [שם ב״ן] שמברר בי״ע והם נכללים בו.
Інакше щодо Імені Ма, яке називається агава раба (велика любов), оскільки Ім’я Ма є рівнем самої Б‑жественності (а не тим, що було очищене з рівня світу, як Ім’я Бан, яке очищує іскри у світах Брія, Єцира та Асія, і вони включаються в нього.
Ім’я Ма, навпаки, відповідає агава раба, бо воно є Б‑жественністю саме по собі. У дужках пояснено відмінність: Бан — це Б‑жественність, що постала з того, що він очистив у нижніх світах; вони включаються в нього.
והיינו ע״י ההתהפכות מרע לטוב כנ״ל שנכלל בשם ב״ן [שם ב״ן] ולכך נק׳ אה״ע [אהבת עולם] כמו שאדם מתהפך ע״י מופתים כו׳ כנ״ל).
Тобто через згадане вище перетворення зла на добро, яке включається в Ім’я Бан; тому це й називається агавас олам, подібно до того, як людина змінюється завдяки чудесам тощо, як згадувалося вище.)
Б‑жественність Бан постає через перетворення зла на добро, тому вона й називається агавас олам — подібно до любові людини, яка змінюється, побачивши чудеса.
והוא המברר שם ב״ן [שם ב״ן]. וה״ז [והרי זה] כדוגמת אה״ר [אהבה רבה]. דהנה ענין האה״ר [האהבה רבה] היא עד״מ האהבה אשר מאליו מתלהט שלכך נק׳ בלשון רבה. להיות שאה״ע [שאהבת עולם]2 הנה יש גם בזה לעומת זה.3
І саме воно [Ім’я Ма] очищує Ім’я Бан. Це подібне до агава раба. Адже агава раба — це, за прикладом, любов, що сама собою розгорається; тому її називають словом «велика» (раба), бо в агавас олам теж є «одне навпроти одного».
Саме Ма очищує Бан; подібно до цього, агава раба — любов, що розгорається сама собою, — вища за агавас олам. Її називають «великою», бо в агавас олам є протилежність: як сказано в Когелеті, Б‑г створив «це навпроти того», тож любов, що виникає завдяки світові, може зустріти протилежний потяг, також породжений світом.
ולכך אנו רואים שאעפ״י [שאף על פי] שבעת התפלה הי׳ [היה] לו אהבה והיא אה״ע [אהבת עולם] מ״מ אח״כ עוסק במילי דעלמא מפני שיש זלעו״ז [זה לעומת זה] ששניהם הם בחי׳ עולם זה עולם וזה עולם כו׳
Тому ми бачимо: хоча під час молитви в нього була любов, і це була агавас олам, однак згодом він займається мирськими справами, бо є «одне навпроти одного», адже і те, і те належить до рівня світу: це — «світ», і те — «світ» тощо.
Ось чому людина може відчувати любов до Б‑га під час молитви, а згодом займатися мирськими справами: і любов, і мирські справи належать до «світу», тому одне може протистояти іншому. В арамейському вислові на позначення «мирських справ» — мілеї де-альма — також є слово «світ».
משא״כ בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] להיותה מניצוץ אלקות עצמו אין שם זלעו״ז [זה לעומת זה] כו׳. וכמו״כ [וכמו כן] למעלה שם מ״ה [שם מ״ה] הוא אלקות שלא ע״י בירור. כמו האה״ר [האהבה רבה] שבאה מאיליה מלמעלה.
Інакше щодо рівня агава раба: оскільки вона походить із самої іскри Б‑жественності, там немає «одного навпроти одного» тощо. Так само й згори: Ім’я Ма — це Б‑жественність, що постає не внаслідок очищення, подібно до агава раба, яка сама собою приходить згори.
Агава раба походить із самої іскри Б‑жественності, тож у світі немає нічого, що могло б їй протистояти. Так само й згори: Ім’я Ма — це Б‑жественність, яка не потребувала очищення, подібно до агава раба, що сама собою приходить згори.
У цьому уривку агавас олам співвідноситься з Бан — Б‑жественністю, досягнутою через очищення, — а агава раба з Ма, Б‑жественністю в самій її сутності. Тут також пояснюється, чому лише першій любові притаманна протилежність.
Ця відмінність пояснює знайоме переживання: любов, пробуджена роздумами про світ, може згаснути відразу після молитви, бо те, що її пробудило, належить до того самого порядку, що й те, що відволікає від неї. Любов, яка походить із Б‑жественної іскри душі, до цього порядку не належить, тому ніщо у світі їй не протистоїть.
Марей мекомот
- 1חיך שם מ״ה · כ״ה בכל הדפוסים. וצ״ע.
- 2להיות שאה״ע · ראה אוה״ת פ׳ פנחס ע׳ א׳קנז.
- 3לעומת זה · Ecclesiastes 7:14
7והנה עכ״ז [עם כל זה] הרי האה״ר [האהבה רבה] שנק׳ מ״ה [שם מ״ה] מתלבשת באה״ע [באהבת עולם] הנק׳ ב״ן [שם ב״ן] לברר בירור שני כו׳ אבל אהבה ג׳ והיא הנק׳ אהבה בתענוגים שהוא ענין שם ע״ב [שם ע״ב] אינה מתלבשת כלל לא באה״ר [באהבה רבה] ולא באה״ע [באהבת עולם] כו׳:
Попри все це, агава раба [велика любов], що називається Ма, таки вбирається в агава олам [вічну любов], що називається Бан, аби здійснити друге очищення тощо. Але третя любов, яку називають «любов’ю в насолодах» і яка стосується Імені Ав, зовсім не вбирається ані в агаву раба, ані в агаву олам тощо.
Хоча Ма — це Б‑жественність, яка не потребує очищення, вона все ж спускається й убирається в Бан, аби здійснити друге очищення; так само агава раба вбирається в агаву олам. Третя любов, «любов у насолодах», що відповідає Імені Ав, ніколи не вбирається в жодну з них.
У цьому абзаці порушено питання, яке розв’язують наступні абзаци: Ма вбирається в Бан, але Ав, любов у насолодах, не вбирається ні в що з цього.
Питання полягає в тому, як рівень, що ніколи не входить у нижчі рівні, усе ж може бути переданий їм. Відповідь (абзаци 8–9): жодна з двох любовей не передає його сама; він приходить через їхнє єднання.
Чоловіче й жіноче: як притягується любов у насолодах ¶8–9
8אך הנה המשכת שם ע״ב [שם ע״ב] אהבה בתענוגים. הוא כאשר נתחברו יחדיו אה״ר [אהבה רבה] ואה״ע [ואהבת עולם] שם מ״ה [שם מ״ה] ושם ב״ן [שם ב״ן] אזי ממשיכים גם שם ע״ב [שם ע״ב]. הגם שהוא גבוה משניהם כו׳.
Однак притягування вниз Імені Ав — любові у насолодах — відбувається тоді, коли агава раба (велика любов) і агавас олам (вічна любов), Ім’я Ма та Ім’я Бан, з’єднуються; тоді вони притягують униз також Ім’я Ав, хоча воно вище за них обох тощо.
Спосіб притягнути вниз Ім’я Ав, любов у насолодах, полягає в тому, щоб поєднати агаву раба й агаву олам, Ма та Бан. Коли ці двоє єднаються, вниз притягується також вище Ім’я, хоча воно й вище за них обох.
וביאור הדברים הנה ידוע שיש בכל עולם דאצי׳ בי״ע ע״ס [עשר ספירות] ועולמות והיכלות.
Пояснення цього таке: відомо, що в кожному зі світів — світі еманації (Ацилут), світі творення (Брія), світі формування (Єцира) та світі дії (Асія) — є десять сфер духовного прояву (сфірот), а також світи й чертоги (гейхалот).
Щоб пояснити, як це можливо, Альтер Ребе нагадує, що кожен із чотирьох світів містить десять сфірот, а також «світи» й «чертоги» — рівні, які, як пояснюється в наступному абзаці, потребують очищення.
У цьому абзаці викладено принцип: любов у насолодах притягується вниз, коли єднаються Ма та Бан; далі починається пояснення цього принципу через будову кожного зі світів.
9והנה ע״ס [עשר ספירות] הם הם אלקות שאינו צריך להתברר והיינו כענין שם מ״ה [שם מ״ה] כידוע. ועולמות והיכלות הם צריכים להתברר בכדי להתכלל בע״ס [בעשר ספירות] שהוא אלקות ממש.
Отже, десять сфер духовного прояву (сфірот) — це сама Б‑жественність, яка не потребує очищення; це подібне до поняття Імені Ма, як відомо. А світи й чертоги потребують очищення, щоб бути включеними в десять сфірот, які є справжньою Б‑жественністю.
Десять сфірот — це Б‑жественність, і вони не потребують очищення, як і Ім’я Ма. Світи й чертоги, однак, мають бути очищені, перш ніж зможуть злитися зі сфірот.
והיינו ע״י הבירור דב״ן [דשם ב״ן] שנכללים בו הבירורים דעולמות והיכלות ואחר כך נמשך שם מ״ה [שם מ״ה] להתלבש בב״ן [בשם ב״ן] לברר שנית כו׳. וזהו ענין יחוד הוי׳ אלהים שהם דו״נ [דכר ונוקבא] מ״ה [שם מ״ה] וב״ן [ושם ב״ן].
Тобто через очищення на рівні Бан, до якого включаються результати очищення світів і чертогів; а згодом Ім’я Ма притягується вниз, щоб убратися в Бан і вдруге очищати тощо. У цьому полягає єднання Імені Б‑га (Гавая) [і] Імені Б‑га (Елокім), яким відповідають чоловічий і жіночий аспекти — Ма та Бан.
Спочатку очищення відбувається через Бан, який вбирає те, що очищено зі світів і чертогів; потім Ма спускається в Бан, щоб очищати вдруге. Це поєднання Ма й Бан і є єднанням Гаваї та Елокіма — чоловічого й жіночого аспектів.
והנה כתיב זכר ונקבה בראם1 ויברך אתם2 כו׳ ומבואר בזהר הטעם דקוב״ה [דקודשא בריך הוא] לא שרי באתר פגימא אלא באתר שלימא34 כו׳.
Отже, написано: «Чоловіком і жінкою створив Він їх і благословив їх» тощо; а причину пояснює Зогар: Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), перебуває не в неповному місці, а лише в цілісному тощо.
У Писанні сказано, що Б‑г створив їх «чоловіком і жінкою», а потім «благословив їх». Зогар пояснює чому: Святий, благословенний Він, перебуває лише в цілісному місці, тоді як сам по собі чоловічий або жіночий аспект є «неповним місцем».
והענין מפני שכאשר מתכללים ב׳ בחינות דו״נ [דכר ונוקבא] ע״כ מעוררים בחינת הגבוה מערך שניהם (וכענין החופה שנכנסי׳ [שנכנסים] בו חתן וכלה להיות שבאים שניהם דו״נ [דכר ונוקבא] ע״כ בא שם הגילוי גם מבחי׳ מקיפים כו׳).
Суть у тому, що коли два рівні — чоловічий і жіночий — включаються один в одного, вони тим самим пробуджують рівень, вищий за міру їх обох (подібно до хупи [весільного балдахіна], до якої входять наречений і наречена: оскільки вони приходять туди разом — обоє, чоловічий і жіночий аспекти, — то там розкривається також рівень охоплювальних світел (макіфім) тощо).
Коли чоловічий і жіночий аспекти поєднуються, їхній союз викликає рівень, недосяжний для кожного з них окремо. У дужках наведено приклад весільного балдахіна: оскільки наречений і наречена входять під нього разом, там розкриваються також макіфім — охоплювальні світла.
והיינו ע״י שכאשר שם ב״ן [שם ב״ן] מברר בי״ע ואז מעלה אותם מ״ן [מיין נוקבין] לשם מ״ה [שם מ״ה] והוא נמשך לברר כו׳.
Тобто коли Ім’я Бан очищає світ творення (Брія), світ формування (Єцира) і світ дії (Асія), воно підносить їх як маїн нуквін («жіночі води») до Імені Ма, і воно [Ма] притягується вниз, щоб очищати тощо.
Процес відбувається так. Коли Бан очищає нижні світи, воно підносить те, що очистило, як маїн нуквін — «жіночі води», кабалістичний термін на позначення пробудження знизу (ітарута делетата); це притягує Ім’я Ма вниз, щоб продовжити очищення.
ואח״כ כששניהם מתלבשים זה בזה בחי׳ יחוד הוי״ה אלהים אזי נמשך גם שם ע״ב [שם ע״ב] הנק׳ אהבה בתענוגים.
А згодом, коли вони обоє вбираються одне в одного — на рівні єднання Гавая [і] Елокім, — тоді притягується вниз також Ім’я Ав, яке називається «любов’ю в насолодах».
Коли Ма й Бан убираються одне в одного, утворюючи єднання Гаваї та Елокіма, вниз притягується також Ім’я Ав — любов у насолодах.
וזהו זכר ונקבה בראם. היינו דכר שם מ״ה [שם מ״ה] ונוק׳ [ונוקבא] שם ב״ן [שם ב״ן] ואזי ויברך אתם המשכת החכמה שם ע״ב [שם ע״ב] הנק׳ ברוך כו׳.
У цьому й полягає значення слів «Чоловіком і жінкою створив Він їх»: чоловічий аспект (дехар) — це Ім’я Ма, а жіночий аспект / Малхут (Нуква) — це Ім’я Бан; а слова «і благословив їх» означають притягання мудрості (Хохма), Імені Ав, яке називається «благословенним» (барух) тощо.
Вірш тлумачиться так: «чоловік» — це Ма, «жінка» — Бан, а слова «і благословив їх» означають притягання Хохми, Імені Ав. Хохма називається барух, «благословенним», отже, благословення — це Хохма, що спускається до об’єднаної пари.
У цьому абзаці пояснюється, як притягується любов у насолодах: коли Ма й Бан, чоловічий і жіночий аспекти, поєднуються, до них притягується вище Ім’я Ав, як сказано: «Чоловіком і жінкою створив Він їх і благословив їх».
Два етапи очищення відповідають двом видам любові: агавас олам (Бан) підносить світ знизу, а агава рабба (Ма) спускається назустріч йому. Їхня зустріч, подібно до весілля під хупою, притягує дар, якого жоден з них не міг би притягнути сам, — насолоду Хохми, Ім’я Ав.
Марей мекомот
- 1זכר ונקבה בראם · Genesis 1:27
- 2זכר ונקבה בראם ויברך אתם · Genesis 5:2
- 3ומבואר בזהר . . דקוב״ה לא שרי . . אלא באתר שלימא · Zohar II, 155a
- 4לא שרי באתר פגימא אלא באתר שלימא · Zohar, Terumah 52:565–53:572
Чому Ав — це любов у насолодах ¶10
10והנה ידוע שגילוי אור א״ס דעתיקא קדישא הוא בבחינת החכמה דאצי׳ להיותה בתכלית הבטול. והנה עתיק הוא על דרך משל בחינת תענוג כו׳.
Відомо, що розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) Атики Кадіші (Святого Стародавнього) відбувається на рівні мудрості (Хохма) світу еманації (Ацилут), оскільки вона перебуває в цілковитому самоусуненні (бітуль). Атік, за аналогією, відповідає рівню насолоди (таануг) тощо.
Атика Кадіша, «Святий Стародавній», — найвнутрішній рівень вінця (Кетер), і її світло розкривається в Хохмі світу Ацилут, оскільки Хохма перебуває в стані повного бітулю й тому може прийняти те, що вище за неї. У людському вимірі Атік відповідає таанугу.
וכמו שאנו רואים גם כן שגילוי התענוג הוא בחכמה כאשר יגיע לו השכלה חדשה מהמשכיל שזהו ענין גילוי החכמה ממקורה אז יתענג ענג נפלא כו׳
Також ми бачимо, що таануг розкривається в Хохмі: коли від інтелекту до нього приходить нове осяяння — це і є розкриття Хохми з її джерела, — він відчуває дивовижний таануг тощо.
Людська аналогія: таануг виявляється в розумі. Коли людина отримує нове осяяння від свого інтелекту — спалах мудрості, що виходить із джерела, — вона відчуває дивовижний таануг.
וכמו״כ [וכמו כן] גלוי אא״ס [אור אין סוף] ע״י [עתיק יומין] וא״א הוא בבחינת חכמה דאצי׳ שהוא שם ע״ב [שם ע״ב].
Так само розкриття Нескінченного світла Атіка Йоміна й Аріха Анпіна відбувається на рівні Хохми світу Ацилут, яка є Іменем Ав.
Так само світло Атіка Йоміна й Аріха Анпіна, двох рівнів Кетера, розкривається в Хохмі світу Ацилут, яка є Іменем Ав.
ולכך נק׳ שם ע״ב [שם ע״ב] אהבה בתענוגים1 להיות שהוא גלוי תענוג עליון וזהו אהבה בתענוגים דייקא כו׳:
Тому Ім’я Ав називають «любов’ю в насолодах», адже в ньому розкривається вищий таануг. І це [пояснює, чому це є] саме «любов’ю в насолодах» тощо.
Ось чому Ім’я Ав називають «любов’ю в насолодах»: саме в Хохмі, Імені Ав, розкривається таануг Атіка, так само як нове осяяння приносить людині насолоду.
У цьому абзаці пояснюється, чому Ав називається «любов’ю в насолодах»: у Хохмі, Імені Ав, розкривається таануг Атіка, так само як нове осяяння приносить людині насолоду.
Хохма може прийняти таануг Атіка завдяки своєму бітулю — цілковитому самоусуненню. Так маамар пов’язує найвищу любов із переживанням нового осяяння, а в наступних абзацах — зі смакуванням і вином Тори.
Марей мекомот
- 1אהבה בתענוגים · Song of Songs 7:7
Піднебіння, що промовляє: «Для мене, для мене» ¶11–13
11וזהו חכלילי עינים מיין.1 וארז״ל [ואמרו רבותינו זכרונם לברכה] חכלילי כל חיך הטועם אומר לי לי.2 וי״ל [ויש לומר] כפל הלשון לי לי.
І ось у чому [значення слів] «Хахлілі ейнаїм мі-яїн» («Очі його почервоніли від вина»). Наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Хахлілі: кожне піднебіння (хех), що куштує, каже: “Для мене (лі), для мене (лі)”». Потрібно зрозуміти, чому вислів «для мене, для мене» повторюється.
У вірші сказано, що очі Єгуди — хахлілі, «червоні» — від вина. Талмуд тлумачить незвичне слово як «хех лі лі» — «піднебіння: для мене, для мене»: кожне піднебіння, що куштує його, каже: «Для мене, для мене». Альтер Ребе запитує, чому «для мене» сказано двічі.
אך הענין הוא שזהו ענין ב׳ עליות של ב׳ בחינות אה״ר [אהבה רבה] ואה״ע [ואהבת עולם] מ״ה [שם מ״ה] וב״ן [ושם ב״ן] בע״י [בעתיק יומין] וא״א כנ״ל מפני שהן עולים בבחינת שם ע״ב [שם ע״ב] ששם גילוי עתיק ואריך כו׳.
Але суть у тому, що йдеться про два піднесення двох рівнів — агави раба (великої любові) та агават олам (вічної любові), Ма й Бен — до Атік Йомін і Аріх Анпін, як згадувалося вище; адже вони підносяться до рівня Імені Ав, де розкриваються Атік і Аріх тощо.
Два «для мене» — це два піднесення: агава раба (велика любов; Ма) й агава олам (вічна любов; Бен) — кожна підноситься до Атік Йомін і Аріх Анпін. Вони досягають цих рівнів, підносячись до Імені Ав, мудрості (Хохми), де розкриваються Атік і Аріх.
У цьому параграфі знову звертаються до вірша й тлумачать повторене в Талмуді «для мене, для мене» як піднесення обох любовей до Імені Ав.
У попередньому поясненні (параграф 10) маамар уже розкрив, що світло Атік Йомін і Аріх Анпін розкривається в Хохмі, Імені Ав. Тож коли Ма й Бен підносяться до Ав, вони досягають цього розкриття, і кожне з двох їхніх піднесень є одним «для мене».
Марей мекомот
- 1חכלילי עינים מיין · Genesis 49:12
- 2חכלילי כל חיך הטועם אומר לי לי · Ketubot 111b:17
12וזהו חיך הטועם אומר לי לי1 פירוש חיך הטועם הוא בחינת חכמה דאצי׳ שנק׳ חיך2 שם מ״ה [שם מ״ה] והוא בחינת טעמים שהם בשם ע״ב [שם ע״ב]3
І ось [що означає] «піднебіння, що смакує, каже: “Для мене, для мене”»: тобто «піднебіння, що смакує» — це рівень мудрості (Хохма) світу еманації (Ацилут), який називається «піднебінням», Ім’я Ма; це рівень теамім («смаків»), які належать до Імені Ав.
«Піднебіння, що смакує» — це Хохма світу Ацилут, яку в Кабалі називають піднебінням. Хохма — це рівень теамім, слова, що означає і «смаки», і знаки кантиляції Тори; теамім належать до Імені Ав. Слова «Ім’я Ма» тут викликають запитання, оскільки в інших місцях маамар ототожнює Хохму з Іменем Ав; видання Kehot зазначає, що таке читання мають усі друковані видання.
כנודע שיש ד׳ בחי׳ טנת״א [טעמים נקודות תגין אותיות] כנגד ד׳ שמות ע״ב [שם ע״ב] ס״ג [שם ס״ג] מ״ה [שם מ״ה] ב״ן [שם ב״ן] וחכמה דאצי׳ היא בחינת חיך הטועם היינו בחינת טעמים.
Як відомо, є чотири рівні — теамім, некудот, тагін та осійот (знаки кантиляції, голосні знаки, коронки та літери), що відповідають чотирьом Іменам: Ав, Саг, Ма і Бан. А Хохма світу Ацилут — це рівень «піднебіння, що смакує», тобто рівень теамім.
У письмовій Торі є чотири складові: теамім (кантиляція), некудот (голосні знаки), тагін (коронки над літерами) та осійот (літери), які відповідають чотирьом Іменам: Ав, Саг, Ма і Бан. Отже, теамім, перша з цих складових, — це Хохма, піднебіння, що смакує.
וכמו עד״מ כאשר יטעום האדם איזה מאכל הנערב ומתוק מתענג מזה כמו״כ [כמו כן] בבחי׳ טעמים דחכמה יש שם גילוי עתיק כו׳.4
Так само, як, для прикладу, коли людина куштує якусь приємну й солодку страву, вона отримує від цього насолоду, так і на рівні теамім Хохми є розкриття Атіка тощо.
Так само, як смакування солодкої їжі приносить людині насолоду, «смаки» Хохми несуть розкриття Атіка — надвишньої насолоди.
וזהו חיך הטועם בחי׳ ע״ב [שם ע״ב] חכמה אומר לי לי הוא בחי׳ עליות אה״ר [אהבה רבה] ואה״ע [ואהבת עולם].
І ось [що означають слова] «піднебіння, що смакує» — рівень Ав, Хохма, — каже: «Для мене, для мене»: це рівень піднесення агави раба (великої любові) та агавас олам (вічної любові).
Тепер вислів із Талмуда читається так: піднебіння, що смакує, — це Хохма, Ім’я Ав, — каже: «Для мене, для мене», оскільки обидві любові підносяться до неї.
У цьому абзаці піднебіння, що смакує, ототожнюється з Хохмою та її теамім, де відчувається насолода Атіка; подвоєне «для мене» означає піднесення до неї двох любовей.
Оскільки теамім означає і кантиляцію Тори, і «смаки», Альтер Ребе може говорити про насолоду Атіка, яку «смакують» у Хохмі; Me’orei Or, на який посилаються примітки видання Kehot, також відносить теамім до Атіка та Аріха, рівня Ав. Слова «Ім’я Ма» в першій частині викликають запитання, адже в усьому маамарі Хохма співвідноситься з Іменем Ав; видання Kehot зазначає, що таке читання міститься в усіх друкованих виданнях, і залишає це питання для подальшого вивчення.
Марей мекомот
- 1כל חיך הטועם אומר לי לי · Ketubot 111b:17
- 2חכמה דאצי׳ שנק׳ חיך · מאו״א ח, פב. לקו״ת במדבר י, א. יא, ג. וראה בספר הלקיוטים ממאמרי הצ״צ ערך חיך.
- 3טעמים שהם בשם ע״ב · מאו״א ט, יח: ”טעמים בסוד עתיק ואריך בחי׳ ע״ב”. וביאיר נתיב שם מציין לע״ח שער טנת״א. ראה אוה״ת וארא כרך ז ע׳ ב׳תקעד.
- 4טעמים בחכמה יש שם גילוי עתיק · באוה״ת שמות כרך ז ע׳ ב׳תקעג כ׳ ואולי זהו טוב טעם ודעת למדני טעם הכמוס”. וראה בהנסמן לעיל מז, ג.
І ось червоні очі (хахлілі ейнаїм) — «від вина». Адже завдяки тому, що «вино входить», — тобто завдяки вину Тори, — «виходить таємниця».
У вірші сказано, що очі червоні «від вина», і Альтер Ребе пояснює це висловом: «Коли вино входить, таємниця виходить». Тут вино — це вино Тори, яке виявляє приховане в душі.
פי׳ סוד היינו אה״ר [אהבה רבה] המסותרת שתצא מההעלם אל הגילוי להיות התלבשות אה״ר [אהבה רבה] מ״ה [שם מ״ה] באה״ע [באהבת עולם] ב״ן [שם ב״ן]. ועי״ז שניהם עולים ונכללים בחכמה. וזהו חכלילי כו׳ מיין.
Під «таємницею» мається на увазі прихована агава рабба (велика любов), яка має вийти зі прихованості у явленість, щоб агава рабба — Мах (ім’я з числовим значенням 45) — облачилася в агавас олам (вічну любов), Бан (ім’я з числовим значенням 52). Завдяки цьому вони обидві підносяться й включаються в мудрість (Хохма). І це [значення] вислову «Хахлілі» тощо — «від вина».
«Таємниця» — це прихована агава рабба, яку Тора виводить зі прихованості, щоб вона облачилася в агавас олам: Мах у Бан. Об’єднавшись таким чином, обидві любові підносяться й включаються в Хохму; саме тому червоні очі — «від вина».
פי׳ מה שחיך הטועם אומר לי לי העלייה דמ״ה [דשם מ״ה] וב״ן [ושם ב״ן] בע״ב [בשם ע״ב] זהו מיין שעי״ז שנכנס יינה ש״ת [של תורה] יצא סוד התלבשות מ״ה [שם מ״ה] בב״ן [בשם ב״ן] ועי״ז מעוררים שם ע״ב [שם ע״ב] להיות חיך הטועם כו׳.
Тобто слова «піднебіння того, хто куштує, каже: “Мені, мені”» означають піднесення Мах і Бан до Ав (ім’я з числовим значенням 72); це і є «від вина». Адже завдяки тому, що входить вино Тори, «виходить таємниця» — облачення Мах у Бан; і завдяки цьому пробуджують Ім’я Ав, щоб воно стало «піднебінням того, хто куштує» тощо.
Отже, слова піднебіння «Мені, мені» — це піднесення Мах і Бан до Ав, і воно походить «від вина». Вино Тори виявляє таємницю — облачення Мах у Бан, — і завдяки цьому пробуджується Ім’я Ав, щоб бути «піднебінням того, хто куштує».
У цьому абзаці пояснюється вислів «від вина»: вино Тори виявляє приховану агаву рабба й поєднує її з агавас олам, щоб обидві любові піднеслися до Хохми й пробудили Ім’я Ав.
Числове значення слова «яїн» (вино) і слова «сод» (таємниця) однакове — сімдесят; це одна з причин зв’язку вина й таємниць. У попередньому маамарі також сказано, що все це походить від рівня вина — вина Тори.
Марей мекомот
- 1חכלילי עינים · Genesis 49:12
Шабос і червоне та біле очей ¶14–15
14והנה בחי׳ גילוי זה דשם ע״ב [שם ע״ב] הוא בשבת שהוא ענין מוחין דאבא. והיינו גילוי והמשכת ענג העליון בחי׳ עתיקא קדישא בבחי׳ החכמה.
Отже, цей рівень розкриття Імені Ав припадає на Шабат, що пов’язаний з інтелектуальними силами (мохін) Абби — мудрістю (Хохма). Тобто вища насолода, рівень Атіка Кадіша [Святого Древнього], розкривається і притягується згори до рівня Хохми.
Це розкриття Імені Ав відбувається в Шабат, коли проявляються інтелектуальні сили (мохін) Абби, Хохми. У Шабат вища насолода Атіка Кадіша притягується згори до Хохми.
וכמ״ש וקראת לשבת ענג1 להמשיך ולקרוא הענג בחכמה כו׳. וכמ״ש במ״א ע״פ מארז״ל [מאמר רבותינו זכרונם לברכה] כל האומר ויכלו2 בשבת כאלו נעשה שותף להקב״ה במעשה בראשית כו׳.
Як сказано: «І назвеш Шабат насолодою» — притягнути й назвати насолоду в Хохмі тощо. І як написано в іншому місці щодо вислову наших мудреців, благословенної пам’яті: «Той, хто промовляє “Ваїхулу” в Шабат, немов стає співучасником Святого, благословенний Він, у творенні світу» тощо.
Пророк називає Шабат «насолодою», а Альтер Ребе тлумачить слова «назвеш» як притягнення насолоди до Хохми. Він також наводить пояснене в іншому місці вчення мудреців Талмуду: того, хто промовляє «Ваїхулу» — уривок про завершення творіння — у Шабат, вважають співучасником Б‑га у творенні.
וזהו ג״כ כל כוונת האכילה בשבת להמשיך בחי׳ עתיק בחכמה כו׳. אך הנה ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] מי שטרח בע״ש [בערב שבת]3 יאכל בשבת.
І це також є повною метою споживання їжі в Шабат: притягнути рівень Атіка до Хохми тощо. Але наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Хто трудився напередодні Шабату, той їстиме в Шабат».
Суботня трапеза має ту саму мету: притягнути Атік, насолоду, до Хохми. Але мудреці сказали, що в Шабат їсть той, хто трудився напередодні Шабату: насолода залежить від попередніх зусиль.
וזהו חכלילי עינים4 כו׳. פי׳ כי יש ב׳ בחי׳ בעינים הא׳ האדמומית והזהרורית שבעינים. והב׳ חוורי דעינא.
І це [значення слів] «Хахлілі ейнаїм» («червоні очі») тощо. Пояснення таке: в очах є два аспекти: перший — почервоніння й сяйво очей, а другий — білок ока.
Ця праця символізується червоним кольором очей. В очах є два аспекти — червоне сяйво й білизна, і в наступному абзаці пояснюється кожен із них.
У цьому абзаці розкриття Ав пов’язується із Шабатом, коли насолода притягується до Хохми. Тут також згадується праця, що передує цій насолоді й символізується червоним кольором очей.
У попередньому маамарі, на який посилається примітка Кегота, сказано те саме: Шабат відповідає рівню насолоди, але, оскільки «той, хто трудився напередодні Шабату», їстиме в Шабат, людина має трудитися весь тиждень, щоб пробудити агаву раба [велику любов] та агават олам [любов до світу], і так досягти любові, що міститься в насолодах, які розкриваються в Шабат.
Марей мекомот
- 1וקראת לשבת ענג · Isaiah 58:13
- 2וכמ״ש במ״א ע״פ מארז״ל כל האומר ויכולו · Shabbat 119b:2
- 3מי שטרח בע״ש · Avodah Zarah 3a:10
- 4חכלילי עינים · Genesis 49:12
15והנה ענין האדמומית הוא בחי׳ ההתלהבו׳ ורשפי אש לאסתכלא ביקרא דמלכא כמ״ש הסבי עיניך מנגדי1 כו׳ דאינון מוקדין ליה בשלהובין2 דרחימותא כנודע.
А тепер щодо червоності: це рівень запалу й вогненних спалахів — «споглядати славу Царя», як сказано: «Відведи від мене свої очі» тощо, бо вони запалюють Його полум’ям любові, як відомо.
Червоність очей символізує запал, «вогненні спалахи», палке прагнення «споглядати славу Царя». Зогар тлумачить слова «Відведи від мене свої очі» так, що ці очі запалюють Його полум’ям любові.
וכמו״כ [וכמו כן] הנה מבואר באדרא3 רבה כד ז״א מסתכל במצחא דאריך מקבל ש״ע [ש״ע (370)] נהורין4 ובפנים ק״נ נהורין567 כמה שכתוב כי יקרא ק״ן צפור8 לפניך כו׳.
Так само пояснюється в Ідрі Рабба: коли Зеїр Анпін (емоційні атрибути) споглядає чоло Аріха [Анпіна], він отримує 370 світел, а в обличчі (панім) — 150 світел, як сказано: «Якщо трапиться перед тобою пташине гніздо (кан, 150)» тощо.
Ідра Рабба, розділ Зогару, описує те саме у вищих світах: коли Зеїр Анпін споглядає чоло Аріха Анпіна, він отримує 370 світел, а в обличчі — 150 світел. Число 150 натяком міститься у вірші «Якщо трапиться перед тобою пташине гніздо», адже літери слова «кан» у сумі дають 150, а слово «лефанеха» — «перед тобою» — походить від слова «панім», «обличчя».
והענין דהנה א״א שהוא הכתר הוא בחי׳ התחתונה שבמאציל וז״א הוא מקור לעלמין דבי״ע שלכך ז״א נק׳ עולם כמ״ש עולם חסד יבנה9 כו׳.
Суть у тому, що Аріх Анпін, тобто вінець (Кетер), — це найнижчий рівень Еманатора, а Зеїр Анпін є джерелом трьох світів: світу творення (Брія), світу формування (Єцира) і світу дії (Асія). Тому Зеїр Анпін називається «світом» (олам), як сказано: «Світ збудований милістю» тощо.
Аріх Анпін, Кетер, — найнижчий рівень самого Еманатора, він іще належить до джерела, а не до того, що емановано. Зеїр Анпін є джерелом трьох нижніх світів. Тому Зеїр Анпін називається «олам», тобто «світ», як у словах: «Світ збудований милістю».
ולכך הז״א מתלהב ליכלל למעלה באוא״ס [באור אין סוף] בחי׳ א״א כו׳ (וכן עבודת האדם למטה לאסתכלא ביקרא דמלכא עיני תמיד אל10 ה׳ והיינו ההתלהבות ממטלמ״ע [ממטה למעלה] שהוא ע״י העינים דוקא)
Тому Зеїр Анпін палає прагненням включитися вгорі в Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), у рівень Аріха Анпіна тощо. (Так само й служіння людини внизу — «споглядати славу Царя»: «Мої очі завжди звернені до Імені Б‑га (Гавая)»; це запал, що підноситься знизу вгору, і він виникає саме завдяки очам.)
Оскільки Зеїр Анпін є «світом», він прагне злитися з Нескінченним світлом Аріха Анпіна. У дужках наведено відповідність у людському служінні: служіння людини — «споглядати славу Царя», «Мої очі завжди звернені до Гаваї» — це запал, що підноситься знизу вгору, і виникає він саме завдяки очам.
והיינו האדמומית שבעינים שמורה על ענין ההתלהבות ורשפי אש כו׳. וע״י ההסתכלות ז״א בבחי׳ התלהבות נמשך אח״כ השפע מא״א [מאריך אנפין] לז״א.
Отже, червоність очей указує на запал і вогненні спалахи тощо. А завдяки спогляданню Зеїр Анпіна в стані запалу потік згодом притягується вниз від Аріха Анпіна до Зеїр Анпіна.
Цей запал і є червоністю очей. Коли Зеїр Анпін із таким запалом дивиться вгору, згодом до нього від Аріха Анпіна спускається потік світла.
וכמ״ש עין ה׳ אל יראיו11 כו׳ (והיינו מפני שהקדים תחלה עיני תמיד אל ה׳ והוא התלהבות ממטלמ״ע [ממטה למעלה]. וזהו מי שטרח בערב שבת12 כו׳. עי״ז נמשך אח״כ אור השפע מלמעלה למטה להיות עין ה׳ כו׳).
Як сказано: «Око Гаваї — до тих, хто боїться Його» тощо. (Це тому, що він спершу почав із «Мої очі завжди звернені до Гаваї», тобто запал, що підноситься знизу вгору. І це — «Хто трудився напередодні Шабату» тощо. Завдяки цьому згодом світловий потік притягується згори вниз, щоб було «око Гаваї» тощо.)
Так слід розуміти слова «Око Гаваї — до тих, хто боїться Його»: Б‑жественне око звертається до людини, бо спершу вона сама звернула до Нього свої очі. Це відповідає праці напередодні Шабату, завдяки якій людина удостоюється трапези Шабату; через неї світло згодом спускається згори.
וזהו ענין ש״ע [ש״ע (370)] נהורין או ק״ן נהורין דמקבל ז״א מא״א [מאריך אנפין] היינו השפע מלמעלה כו׳ שהוא בחי׳ עינא דאיהו חוור כמ״ש באד״ר [באדרא רבא] (דקכ״ט ב׳ ובדף קל״ו ב׳)13 ואתסחן בחד חוורא דעינא טבא1415 כו׳.
І це — 370 світел або 150 світел, які Зеїр Анпін отримує від Аріха Анпіна, тобто потік згори тощо, — аспект білого ока, як сказано в Ідрі Рабба (аркуш 129б і аркуш 136б): «І омиваються одним білим сяйвом доброго ока» тощо.
370 або 150 світел, які отримує Зеїр Анпін, — це потік згори, білизна ока. Як сказано в Ідрі Рабба, очі Зеїр Анпіна омиваються білизною «доброго ока» — ока Аріха Анпіна.
והנה הראיה היא בחי׳ חיצוניות משא״כ שארי כחות כמו כח החכמה או המדות כו׳
А зір належить до зовнішнього виміру (хіцоніют), на відміну від інших сил, наприклад сили мудрості (Хохма) чи емоційних атрибутів (мідот) тощо.
Зір — це зовнішня здатність: на відміну від мудрості чи емоцій, він не вбирає в людину побачене.
והענין כי להיות מסתכל במצחא דא״א ולקבל אח״כ גילוי האור משם א״א לקבל רק ע״י ראיה שהיא מבחוץ שאינה נכנסת לפנים.
Причина така: оскільки [Зеїр Анпін (емоційні атрибути)] споглядає чоло Аріх Анпіна, а згодом отримує звідти розкриття світла, отримати [його] можна лише через зір, який є зовнішнім і не входить усередину.
Ось чому зв’язок із Аріх Анпіном здійснюється через зір: Зеїр Анпін споглядає чоло Аріх Анпіна й отримує звідти світло, а світло з такої висоти можна отримати лише через зір, який залишається зовні й не входить усередину. Те, що перебуває поза внутрішніми силами істоти, можна побачити, хоча його неможливо вмістити.
У цьому абзаці пояснюється червоність і білизна очей: червоність — це запал, що підноситься знизу до Аріха Анпіна, а білизна — світло, яке у відповідь спускається вниз і приймається через зір, бо воно надто високе, щоб увійти всередину.
Примітки Kehot пов’язують 370 і 150 світел з Ідрою Рабба та з Воротами Аріха Анпіна в Ец Хаїм. Pelach HaRimon, якого цитує примітка, зауважує, що в наведених аркушах Ідра не говорить про це прямо, а лише натякає; це формулювання взято з Воріт єднань у Ец Хаїм.
Марей мекомот
- 1הסבי עיניך מנגדי · Song of Songs 6:5
- 2דאינון מוקדין לי׳ בשלהובין · Zohar III, 84a
- 3מבואר באד״ר · Zohar III, 128b
- 4כד ז״א מסתכל במצחא דאריך מקבל ש״ע נהורין · Zohar, Idra Rabba 6:25–7:37
- 5ובפנים ק״נ נהורין · Zohar III, 135b
- 6ובפנים ק״נ נהורין · Zohar, Idra Rabba 23:167–24:177
- 7ש״ע נהורין ובפנים ק״נ נהורין · Sefer Etz Chaim 13:14
- 8כי יקרא קן צפור · Deuteronomy 22:6
- 9עולם חסד יבנה · Psalms 89:3
- 10עיני תמיד אל ה׳ · Psalms 25:15
- 11עין ה׳ אל יראיו · Psalms 33:18
- 12מי שטרח בערב שבת · Avodah Zarah 3a:10
- 13ש״ע נהורין . . כמ״ש באד״ר (דקכ״ט ב׳ ובדף קל״ו ב׳) · בפלח הרמון שמות ע׳ שסב מובא מאמר זה ומצויין שם בהערה: אלא דלאו בפי׳ התם אלא מכללא היינו מה שמבואר שם בדף קכ״ח ע״ב ודף קכ״ט ע״א וב׳ ודקל״ה ב׳ ודקל״ו. וממה שנתפרש ע״ז באורך בע״ח שער הזיווגים פ״ז וח׳ שמשם נלקח ל׳ כזה, וכסיגנון הל׳ המבואר כאן ובתו״א הנ״ל נרמז במאו״א א״א סקכ״ד ואות ז׳ ס״י עי״ש ובי״נ לא העיר מקומם (וע׳ בלקו״ת פ׳ מסעי ד״ה הנה גבי המסעות אות ה׳ (דף צ״ג ע״ב) ומה שהאיר ע״ז אדמו״ר בהג״ה שם)”. עכ״ל שם.
- 14ואתסחן בחד חוורא דעינא טבא · Zohar, Idra Rabba 8:50–9:63
- 15ואתסחן בחד חוורא דעינא טבא · Zohar, Idra Rabba 28:199–29:209
Білизна зубів: очищення й зростання ¶16–18
16ולבן שינים1 הנה השינים מבררים כו׳. והוא בחי׳ עבור בבטן אימא כמשל מדות שבשכל לראות בעין השכל מהות המדות ולדקדק ולפשפש בהן אם יש בהן תערובת כו׳. וזהו בבטן אימא כו׳.
«І білизна зубів»: зуби очищують тощо. Це рівень виношування (ібур) в утробі Імми — рівня розуміння (Біна), подібно до емоційних атрибутів (мідот), що містяться в інтелекті: оком інтелекту бачити сутність емоційних атрибутів, ретельно їх досліджувати й перевіряти [щоб з’ясувати], чи немає в них домішки, тощо. І це — «в утробі Імми», тощо.
Друга частина вірша, «білизна зубів», стосується очищення, адже зуби подрібнюють їжу й відділяють її частини. У душі цьому відповідає виношування емоцій в інтелекті, «в утробі Імми» (Біни): розум розглядає емоції та ретельно їх досліджує, щоб з’ясувати, чи не домішалося до них щось стороннє.
Абзац починається зі слів «білизна зубів»: очищення, яке здійснюють зуби, відповідає етапу виношування, коли емоції досліджуються в інтелекті.
У кабалі емоційні атрибути спочатку перебувають у Біні, яку називають Іммою — «матір’ю», — перш ніж «народитися» як самостійні емоції. Відповідний етап у людині — це час, коли почуття ще перебувають у розумі й досліджуються ним, перш ніж виявитися.
Марей мекомот
- 1ולבן שינים · Genesis 49:12
17ולמעלה בז״א תלת כלילן גו תלת כו׳ ומה שנתברר נעשה אצי׳ ואלקות והפסולת נדחה לחוץ כו׳ וכן עד רום המעלות כו׳
А вгорі, в емоційних атрибутах (Зеїр Анпін), [є] «троє, включені всередині трьох» тощо; те, що було очищене, стає світом еманації (Ацилут) і Б‑жественністю, а відходи відкидаються назовні тощо. І так далі — аж до найвищих висот тощо.
Вгорі, в Зеїр Анпіні, виношування — це стан, що називається «троє, включені всередині трьох»: шість емоційних атрибутів згорнуті так, що троє містяться всередині інших трьох. На цьому етапі те, що було очищене, стає частиною Ацилуту й Б‑жественності, відходи відкидаються, і той самий процес триває аж до найвищих рівнів.
ואח״כ נעשה הגדלה בחלב שלאחר הלידה והגדלה זו שנמשך אור וחיות שיהיו המדות מאירים וברורים כו׳.
А потім відбувається зростання завдяки молоку, що надходить після народження; це зростання полягає в тому, що світло й життєва сила (хают) притягуються вниз, аби емоційні атрибути (мідот) світилися й були ясними тощо.
Після народження настає зростання через годування молоком. Світло й життєва сила спрямовуються до емоцій, щоб вони засяяли й стали ясними.
У цьому абзаці описано послідовні етапи згори: спочатку очищення у звуженому стані виношування, а потім зростання завдяки молоку, яке робить емоції ясними й осяйними.
Це відповідає кабалістичній послідовності виношування, годування молоком і зрілості; тут саме молоко годування виводить емоції зі звуженого стану очищення до ясності й світла.
18וזהו ולבן שינים1 שהשינים עצמם נעשים לבנים מכח החלב שבשעת הבירור עדיין אינם לבנים מאחר שעוסק לראות ולפשפש כו׳.
І це [значення слів] «і білі зуби»: самі зуби стають білими завдяки молоку, бо під час очищення вони ще не білі, адже людина зайнята тим, що розглядає й доскіпливо перевіряє тощо.
Тут пояснюється вислів «білі зуби»: зуби стають білими завдяки молоку. Поки триває очищення, людина розглядає й доскіпливо перевіряє, і зуби ще не білі.
והוא בחינת קטנות משא״כ לבן שינים שנעשו לבנים ומאירים כו׳. שיש בירור אחר בירור כו׳
Це рівень катнут (малість), на відміну від «білих зубів», [які] стали білими й сяйними тощо; адже є очищення за очищенням тощо.
Стадія очищення — це катнут, «малість», незрілий стан. Білі зуби означають пізнішу стадію, коли емоції стали білими й осяйними: очищення, що настає після першого очищення.
והכל הוא ע״י פותח את ידיך הוא בחי׳ י״ג ת״ד [תיקוני דיקנא] שהם יודי״ן ווי״ן2 שערות וגומות שאבא יונק ממזל הח׳3 נוצר אותיות רצון4 כו׳
І все це відбувається завдяки «Ти відкриваєш Свою руку (ядеха)»: це рівень тринадцяти тікунін (прикрас) бороди, які є йодами й вавами — волосками та фолікулами; адже Абба — мудрість (Хохма) — черпає живлення з восьмого мазаля, Ноцера, [літери якого складають слово] рацон (воля) тощо.
Усе це походить від слів «Ти відкриваєш Свою руку», де слово «Свою руку» прочитується як «Свої йоди». Йдеться про тринадцять тікунін (прикрас) бороди Аріх Анпіна — образ Зоару, що позначає тринадцять каналів милосердя, які витікають із вінця (Кетер). Кожен із них називається мазаль (потік), від слова нозель — «текти». Вони складаються з йодів і вавів: фолікулів, з яких ростуть волоски, і самих волосків. Абба, Хохма, черпає живлення з восьмого мазаля, що зветься Ноцер («[Він] береже [милість]»); його літери також складають слово рацон, «воля».
ועי״ז נעשה רצון גם לכל חי כו׳ והוא ע״י התו׳ [התורה] אבא שממשיך אור אבא על נפשו ואבא יונק ממזל הח׳ כנ״ל ומתגלה בתוכה רצון שלמעלה מעלה כו׳
Завдяки цьому воля постає також «для кожної живої істоти» тощо. І це відбувається через Тору, Абба: людина притягує світло Абби до своєї душі; Абба ж черпає живлення з восьмого мазаля, як згадувалося вище, і в ній [у душі] розкривається воля, що перебуває незрівнянно вище тощо.
Завдяки цьому воля (рацон) спускається також «до кожної живої істоти», як завершується вірш. Це відбувається через Тору, яка є Абба: той, хто вивчає Тору, притягує світло Абби до своєї душі. Оскільки Абба черпає живлення з восьмого мазаля, у душі розкривається воля, що походить із незрівнянно вищого джерела.
ומשל יודי״ן ווי״ן כי היו״ד הוא צמצום האור בעור הפנים המכסה ואינו יוצא אלא דרך גומא. והוא״ו הוא המשכת השערות כו׳ וד״ל [ודי למבין]:
Пояснимо образ йодів і вавів: йод — це скорочення (цимцум) світла у шкірі обличчя, яка покриває [його], тож воно виходить лише крізь фолікул; а вав — це продовження волосків тощо. І цього досить тому, хто розуміє.
Йоди й вави — це образ, узятий із будови обличчя: йод означає світло, стримане під шкірою, яка покриває його й випускає лише крізь фолікул; вав — волосок, що виростає з нього й тягнеться назовні. Текст завершується словами: «і цього досить тому, хто розуміє».
Цей абзац завершує пояснення, що білі зуби — це емоції, осяяні молоком, і що все це походить від тринадцяти прикрас бороди та через Тору розкриває в душі надзвичайно високу волю.
Йод, крапка, символізує скорочення, а вав, лінія, — продовження: спочатку світло зосереджується, а потім простягається назовні крізь волоски. Попередній маамар (Тора Ор, Вайехі 4), у примітці Kehot до слів «Ти відкриваєш Свою руку» вказаний як пов’язаний із цим абзацом, також тлумачить цей вірш як Тору, що відкриває йоди — цимцуми, — аби розкрилася надзвичайно висока воля.
Марей мекомот
- 1ולבן שינים · Genesis 49:12
- 2והכל הוא ע״י פותח את ידיך . . שהם יודי״ן ווי״ן · Psalms 145:16
- 3שאבא יונק ממזל הח׳ · Zohar III, 289a
- 4נוצר אותיות רצון · ראה לקמן בדף סט, ב.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Маамар виводить свій урок зі слів: «Той, хто трудився напередодні Шабосу, їстиме в Шабос». Саме власний запал людини — «Мої очі завжди звернені до Імені Б‑га (Гавая)» — притягує вниз «око Гаваї», світло згори, і насолоду Шабосу. Любов, пробуджена під час молитви спогляданням світу, справжня, але має протилежність, тож після молитви людина може звернутися до мирських справ. Вино Тори виявляє приховану агаву раба душі й поєднує її з тією любов’ю; разом вони притягують любов у насолодах. Через Тору людина також притягує світло Абби до своєї душі, і в ній відкривається воля, що походить із дуже високого джерела.
Питання для обговорення
- Чому агава олам має протилежність, через що після молитви людина може звернутися до мирських справ, тоді як агава раба такої протилежності не має?
- Якщо любов у насолодах ніколи не вбирається в нижчі любові, як їхнє поєднання — агави раба й агави олам — може притягнути її вниз? Що додає до цього пояснення весільний балдахін?
- Чому Хохму називають «піднебінням, що відчуває смак» і як насолода від нового осяяння показує те, що там відкривається?
- Як праця перед Шабосом пов’язана з червоним і білим кольором очей, а також зі словами «Мої очі завжди звернені до Гаваї» і «Око Гаваї спрямоване до тих, хто боїться Його»?
- Чому світло Аріх Анпіна потрібно отримувати через зір — зовнішню здатність, — а не через розум чи емоції?