Тора Ор · Парші Толдот · Маамар 3
ביאור על הנ״ל
Пояснення сказаного вище
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 702 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Є два види знання (Даат): нижній Даат, який пов’язує розуміння з емоціями й очищує їх, і верхній Даат, який притягує згори неподільні емоції Кетера — агава раба (велику любов), — а ще вище притягує «багатство» Тори з перших трьох сфірот Кетера. Це багатство Тори, яке цілковито розкриється у прийдешні часи, здатне втамувати навіть любов, що перевищує розум.
Коротко про маамар
Маамар пояснює другу половину вислову: «Великі води не можуть загасити любов… якби людина віддала все багатство свого дому». «Якби» означає «коли»: у прийдешні часи людина неодмінно віддасть це багатство, яке в Книзі Притч назване скарбом, що його Даат приносить до покоїв. Щоб визначити, що таке Даат, Альтер Ребе узгоджує дві кабалістичні моделі сфірот — вертикальний ланцюг і три паралельні лінії — як описи двох видів емоцій. Нижній Даат поєднує інтелект з емоціями, породженими розумінням (агавас олам — любов’ю, народженою з розуміння), й очищує їх, адже в таких емоціях може приховуватися слід тваринної душі (нефеш габагаміт). Це ілюструє історія Рабі Ханіни бен Терадіона, який побоювався, що його відданість частково зумовлена його природним темпераментом. Верхній Даат, розташований на середній лінії під Кетером, притягує згори емоції, що перевищують інтелект: агава раба, неподільну любов, присутню в кожній душі. Її символізує Рівка, чиє ім’я прочитується як рівка — запряжка худоби, зв’язаної разом. Численні води розуміння не можуть її втамувати, але це під силу Торі, коріння якої — у перших трьох сфірот Кетера. Це також пояснює сто благословень, які промовляють щодня, і Воскресіння мертвих, коли тіло житиме завдяки світлу, що охоплює всі світи (совев коль альмін).
План
- «Якби людина віддала»«Ім» означає «коли»: у прийдешні часи людина неодмінно віддасть «усе багатство свого дому» — скарб, який Даат приносить до дому.¶1–2
- Два порядки сфіротХохма будує, Біна утверджує, Даат наповнює. І вертикальний ланцюг, і три лінії — обидві моделі правильні: вони описують емоції, породжені інтелектом (нижній Даат), та емоції, коріння яких — у Кетері (верхній Даат).¶3–10
- Нижній Даат очищує емоціїДаат — це зв’язок, внутрішній вимір емоцій; без нього емоції можуть бути змішаними, як у випадку, коли за палкою молитвою згодом іде гнів.¶11–13
- Випробування Рабі Ханіни бен ТерадіонаРабі Ханіна побоювався, що його готовність померти за Тору частково зумовлена природною любов’ю до навчання; його щедрість довела, що це не так.¶14–22
- Агавас олам, агава раба і РівкаЛюбов, породжена розумінням, — це агавас олам; любов, що перевищує інтелект, — агава раба, неподільні емоційні атрибути (мідот) Кетера, які символізує Рівка: вона спускається до Тори й завдяки цьому підноситься.¶23–24
- Численні води й багатство домуРозуміння не може втамувати агаву раба, але це під силу Торі, що походить із перших трьох сфірот Кетера. Звідси — сто благословень, які притягують світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), у світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін).¶25–26
- Тіло, що живе від Нескінченного світлаЯк воля приводить у рух стопу, не перебуваючи в ній, так і світло, що охоплює всі світи, підтримуватиме тіло воскреслих без їжі.¶27
Ключові поняття
- Верхній Даат і нижній Даатדעת עליון ודעת תחתון
- Нижній Даат розташований під Хохмою та Біною й переносить інтелект в емоції; верхній Даат розташований безпосередньо під Кетером і проводить світло Кетера як до інтелекту, так і до емоцій.
- Два порядки сфіротסדר זה תחת זה וג׳ קווין
- Сфірот можна уявити як вертикальний ланцюг (кожна виникає з тієї, що розташована вище) або як три паралельні лінії; обидві моделі правильні, бо описують два види емоцій.
- Агавас оламאהבת עולם
- Любов, породжена розумінням через нижній Даат; у Зогарі вона названа «меншою любов’ю». Її інтелектуальні джерела відокремлені одне від одного, тому її емоції розділені.
- Агава рабаאהבה רבה
- Любов, що перевищує інтелект і присутня в кожній душі; її коріння — в емоційних атрибутах усередині Кетера. У ній усі емоції поєднані й не розділені.
- Рівкаרבקה
- Прочитується як рівка — запряжка худоби, зв’язаної разом (Ерувін 17б); це образ агави раба, у якій усі емоції поєднані.
- Акуїм і Некудімעקודים ונקודים
- Ранні світи кабали: в Акуїм усі сфірот пов’язані в одній посудині (походять від Кетера), а в Некудім вони — окремі точки (походять від Хохми).
- Багатство домуהון ביתו
- Розкриття Кетера, зокрема його перших трьох сфірот, які верхній Даат притягує до Тори та її докладних заповідей.
- Кетер як посередникכתר ממוצע
- Кетер сполучає Еманатора й емановане: його перші три сфірот дотикаються до Еманатора, а сім нижніх є коренем сфірот.
«Якби людина віддала» ¶1–2
Цей заголовок указує, що маамар є подальшим поясненням маамара, який безпосередньо передує йому в «Тора Ор» і тлумачить вірш «Багато вод не можуть загасити любов» (Пісня пісень 8:7). Тут Альтер Ребе звертається до другої половини цього вірша: «Якби чоловік віддав усе багатство свого дому», — і докладніше розкриває тему знання (Даат), щоб пояснити його.
Заголовок: далі розвивається попередній маамар про «багато вод».
Марей мекомот
- 1ביאור על הנ״ל · הנחה אחרת בסה״מ תקס״ט ע׳ יג. עוד הנחה שם ע׳ לג. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. ביאור זה נזכר בסה״מ תרס״ט ע׳ קסח בענין ד״ע הממשיך מבחי׳ הכתר.
Щоб зрозуміти пояснення цієї думки [висловленої] у вірші: «Якщо чоловік віддасть усе багатство свого дому за любов», тощо. Отже, «ім» (якщо) — це вираз зі значенням «коли».
Маамар починається зі слова «ім» у вірші «Якщо чоловік віддасть усе багатство свого дому за любов». Зазвичай «ім» означає «якщо» й виражає сумнів, але Альтер Ребе доводить, що тут воно означає «коли».
שיש אם שאין משמשין בלשון ספק. אלא בלשון ודאי כמו אם כסף תלוה.2 ואם יהי׳ [יהיה] היובל כו׳
Адже є таке «ім», яке не виражає сумніву, а виражає певність, як у висловах «Ім (коли) позичиш гроші» та «Ве-ім (і коли) настане ювілей», тощо.
Він наводить два вірші, у яких «ім» явно не виражає сумніву: «коли позичиш гроші» (позичати бідним — це обов’язок, а не можливість на власний вибір) і «коли настане ювілей» (ювілейний рік неодмінно настане).
שאין זה לשון ספק כלל אלא שבודאי יהיה הדבר ויבא ולשון אם אינו אלא לשון כאשר.
У цих випадках це зовсім не виражає сумніву; навпаки, подія неодмінно відбудеться, і слово «ім» означає лише «коли».
У цих віршах подія неодмінно відбудеться; «ім» лише вказує на час, коли це станеться.
פי׳ כאשר כסף תלוה את העני לא תהיה לו כנושה וכן כאשר יהיה היובל כו׳. וכמו״כ [וכמו כן] אם יתן איש כו׳.
Тобто: коли ти позичиш гроші бідному, не будь йому кредитором; і так само — коли настане ювілей, тощо. І так само: «Якщо чоловік віддасть», тощо.
Він пояснює прочитання двох віршів, наведених на доказ, і застосовує те саме прочитання до нашого вірша: не «якщо чоловік віддасть», а «коли чоловік віддасть».
פי׳ כאשר יתן איש כו׳ שיתן בודאי. והיינו לעתיד (שיתן הוא לשון עתיד) שלע״ל [שלעתיד לבוא] יתן איש את כל הון ביתו.
означає: коли чоловік віддасть, тощо, — тобто він неодмінно віддасть. Ідеться про майбутнє (адже «їтен» («дасть») — це форма майбутнього часу): у Майбутньому чоловік віддасть усе багатство свого дому.
Отже, вірш є обіцянкою: чоловік неодмінно віддасть усе багатство свого дому. Оскільки «їтен» — форма майбутнього часу, Альтер Ребе відносить це до Майбутнього — доби остаточного визволення.
שבזה״ז [שבזמן הזה] אינו בא לידי גילוי להיות בבחי׳ זו שיתן כל הון ביתו. כ״א לעתיד דוקא.
Бо в нинішній час це не розкривається до такого рівня, щоб людина віддала все багатство свого дому; таке можливе лише в Майбутньому.
Нині, у теперішню добу, цей рівень — віддати «все багатство свого дому» — не розкритий; він належить саме Майбутньому. Решта маамара пояснює, що це за «багатство» і чому воно належить Майбутньому.
והענין כי הנה הון ביתו היינו כמו האוצרות והמטמונים שמונחים בתוך הבית. והוא ע״ד מ״ש ובדעת חדרים ימלאון3 כל הון יקר ונעים.45
А пояснення таке: «багатство його дому» — це скарби й таємні запаси, що зберігаються в домі. Це відповідає написаному: «І знанням (Даат) кімнати наповнюються всім дорогоцінним і приємним багатством».
«Багатство його дому» — це прихований скарб, що зберігається в домі. Альтер Ребе пов’язує це з Приповістями 24:4, де Даат наповнює кімнати дорогоцінним багатством; так закладається основа теми маамара — ролі Даат.
Вірш «Якщо чоловік віддасть усе багатство свого дому» тлумачиться як певна обіцянка на Майбутнє, а «багатство його дому» ототожнюється зі скарбами, які Даат приносить до кімнат.
Марей мекомот
- 1
- 2אם כסף תלוה · Exodus 22:24
- 3ובדעת חדרים ימלאון · Proverbs 24:4
- 4ביאור על הנ״ל · הנחה אחרת בסה״מ תקס״ט ע׳ יג. עוד הנחה שם ע׳ לג. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. ביאור זה נזכר בסה״מ תרס״ט ע׳ קסח בענין ד״ע הממשיך מבחי׳ הכתר.
- 5ואם יהי׳ היובל · Numbers 36:4
Два порядки сфірот ¶3–10
3והנה כתיב בחכמה יבנה בית1 ובתבונה יתכונן ובדעת חדרים ימלאון.2 פי׳ בחכמה הוא רק עצם בנין הבית לבד שהן אותיות התורה שנק׳ בתים כנודע.
Тепер написано: «Мудрістю (Хохма) будується дім, розумінням (Біна) він утверджується, а знанням (Даат) наповнюються кімнати». Пояснення: «мудрість» означає лише саме зведення дому, яке [означає] літери Тори, що, як відомо, називаються «домами».
У Приповістях 24:3–4 описано три етапи спорудження дому: Хохма будує його, розуміння утверджує, а Даат наповнює його кімнати. Голу будову, зведену Хохмою, ототожнено з літерами Тори, які називаються «домами» (у Сефер Єціра літери названо «каменями», а слова, складені з них, — «домами»).
ובתבונה יתכונן פי׳ עיקר קיום והעמדת תבנית ותוכן הבית ברבוי חדריו ומוצאיו ומובאיו הוא ע״י הבינה דייקא. אבל בדעת ימלאון כל החדרים בהון יקר כו׳.
«І розумінням він утверджується» означає: головне підтримання й утвердження форми та змісту дому з його численними кімнатами, виходами й входами відбувається саме завдяки Біні. А «знанням» усі кімнати наповнюються дорогоцінним скарбом тощо.
Саме Біна надає дому форму й внутрішнє облаштування; у словах тевуна («розуміння») та йісконен («утверджується») Альтер Ребе вбачає слова тавніс («форма») і тохен («зміст»). Біна облаштовує його численні кімнати, виходи й входи, подібно до того, як розуміння розгортає просте осяяння в докладну структуру. Даат робить дещо більше: наповнює ці кімнати скарбами.
ולהבין את כל זה צריך להקדים הקדמה אחת בביאור ענין סדר השתלשלות די״ס [די׳ ספירות]3 דאצי׳ איך הוא סדרם ואופנם.
Щоб зрозуміти все це, спершу слід викласти одне вступне пояснення щодо порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) десяти сфер духовного прояву (сфірот) світу еманації (Ацилут): яким є їхній порядок і спосіб.
Щоб пояснити, що додає Даат, Альтер Ребе спершу розглядає порядок десяти сфірот світу Ацилут: як кожна з них постає з попередньої.
ומצינו בזה בדברי המקובלים (בע״ח [בעץ חיים] ובפרדס) שני אופנים אשר לכאורה הם כמעט הפכים. האופן הא׳ שבחי׳ השתלשלות הם זה תחת זה.
У працях кабалістів (Ец Хаїм і Pardes Rimonim) знаходимо щодо цього два способи, які на перший погляд майже протилежні. Перший спосіб полягає в тому, що рівні ішталшелуту розташовані один під одним.
Кабалістичні джерела (Ец Хаїм — вчення Арізаля, записане рабі Хаїмом Віталем, і Pardes Rimonim рабі Моше Кордоверо) описують два порядки, які здаються майже суперечливими. Перший — це вертикальний ланцюг, де кожна сфіра розташована безпосередньо під попередньою.
דהיינו שבחי׳ בינה נאצלה מבחי׳ חכמה ובחי׳ דעת מבחי׳ בינה. וג׳ אלו הן ג״ר [ג׳ ראשונות]. ומהם נאצלו חג״ת [חסד גבורה תפארת] ג״כ ע״ד הנ״ל.
Тобто рівень Біни був еманований з рівня Хохми, а рівень Даат — з рівня Біни. Ці три є першими трьома [сфірот]. А з них так само, як описано вище, еманувалися Хесед, Гвура і Тіферет.
У цій першій моделі Біна походить від Хохми, а Даат — від Біни; ці три є інтелектуальними сфірот, «першими трьома». Потім від них у такий самий послідовний спосіб постають емоційні сфірот — Хесед, Гвура, Тіферет та решта.
Даат наповнює «дім» скарбами. Щоб пояснити це, Альтер Ребе починає зі вступного розгляду двох кабалістичних моделей порядку сфірот, починаючи з моделі вертикального ланцюга.
Марей мекомот
- 1בחכמה יבנה בית · Proverbs 24:3
- 2ובדעת חדרים ימלאון · Proverbs 24:4
- 3סדר השתלשלות די״ס · בהבא לקמן ראה ביאוה״ז להצ״צ ע׳ ערה ואילך. לקו״ת ואתחנן ה, א ואילך. סה״מ תקס״ח ע׳ קפד ואילך. ובד״ה כי תבאו אל הארץ תרס״ו ע׳ רכד, ובד״ה אם בחקתי תלכו תרס״ז (בהמשך תרס״ו) ע׳ תלז.
4והנה ציור גשמי הלז הוא עד״מ מבשרי אחזה1 כו׳. כמו עשר כחות הנפש שמתלבשים בתוך אברי הגוף שראשית הגילוי הוא בחכמה שהיא בחי׳ הברקת השכל בבחי׳ נקודה כו׳.
Отже, це фізичне зображення є аналогією [як у вислові] «Зі своєї плоті я споглядаю» тощо: подібно до десяти сил душі, що вбираються в члени тіла, де першим проявляється мудрість (Хохма) — аспект миттєвого осяяння інтелекту у вигляді точки тощо.
Альтер Ребе обґрунтовує цю вертикальну модель людським досвідом, спираючись на слова Йова: «Зі своєї плоті я споглядаю [Б‑га]»: про Б‑жественне ми дізнаємося зі структури власної душі. Із десяти сил душі першою проявляється Хохма — раптове осяяння, подібне до точки, позбавленої вимірів.
ונק׳ חכמה כח מ״ה [מה]2 כו׳ לפי שעדיין אינה מושגת ונק׳ בחי׳ י׳ נקודה כו׳ וממנה נמשכת בחי׳ בינה התפשטות ההשגה באורך ורוחב.
Хохма називається «коах ма» («потенціал “що”») тощо, бо її ще не осягнуто; її також називають аспектом літери йуд — точки тощо. А з неї походить рівень розуміння (Біна): розгортання осягнення в довжину й ширину.
Хохма називається «коах ма» — «потенціал “що”» (літери слова Хохма, переставлені місцями; примітка Kehot відсилає до вступу до Тікуней Зогар): це зерно осяяння, яке ще не осягнуте й не сформульоване. Воно відповідає літері йуд — самій лише точці. З нього постає Біна, яка розвиває цю точку, розгортаючи її «в довжину й ширину» у повне розуміння.
Вертикальну модель проілюстровано на прикладі людського розуму: спершу виникає осяяння (Хохма), а з нього розвивається розуміння (Біна).
Марей мекомот
- 1מבשרי אחזה · Job 19:26
- 2חכמה כח מ״ה · Tanya, Likkutei Amarim 3:5–6
5והוא בחי׳ ה׳ כו׳ והן הם אב ואם המולידות את המדות אהוי״ר [אהבה ויראה] כי לפי שכלו והתבוננותו בדבר הוא מוליד אהבה לדבר ההוא או יראה ממנו כו׳.
Це рівень літери гей тощо. І це батько й мати, які породжують емоційні атрибути (мідот), любов і трепет; адже відповідно до свого інтелекту та роздумів про певну річ людина породжує любов до цієї речі або трепет перед нею тощо.
Біна відповідає літері гей, форма якої має довжину й ширину. Мудрість (Хохма) і розуміння (Біна) разом є «батьком і матір’ю» емоцій: роздуми про предмет породжують любов до нього або трепет перед ним — залежно від того, що осягає розум.
וכמו״כ [וכמו כן] למעלה בעולם האצי׳ בסדר השתלשלות הי״ס [הי׳ ספירות] בחי׳ ח״ע [חכמה עילאה] דאצי׳ היא ראשית הגילוי והיא בחי׳ י׳ של שם הוי׳ שעדיין אינה בבחי׳ גילוי והחכמה מאין תמצא1
Так само й згори, у світі еманації (Ацилут), у порядку ланцюга послідовного розгортання (ішталшелут) десяти сфер духовного прояву (сфірот): рівень вищої Хохми світу Ацилут є початком розкриття; це рівень літери йод Імені Б‑га (Гавая), яка ще не перебуває у стані розкриття, — «і мудрість знаходиться з айін (небуття)»;
Так само й згори, в Ацилуті: вища Хохма — перша точка розкриття, йод Імені Б‑га (Гавая), точка, що ще прихована. Вона «знаходиться з айін»: постає з непізнаваного рівня над нею — Кетер.
ולכן התלבשות אור א״ס בחכמה דוקא ומבחי׳ חכמה נמשכה בחי׳ בינה דאצי׳ שהוא בחי׳ גילוי ההתפשטות באורך ורוחב הנק׳ ה׳.
і тому Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) одягається саме в Хохму. А з рівня Хохми поширився рівень Біни світу Ацилут — рівень розкриття поширення в довжину й ширину, який називається гей,
Оскільки Хохма така близька до свого джерела, Нескінченне світло одягається саме в неї. З Хохми походить Біна світу Ацилут — розгорнутий, розкритий етап, що відповідає верхній гей Імені.
Вертикальну модель застосовано до Ацилуту: Хохма (йод) — це перше, приховане розкриття, а Біна (гей) розвивається з неї й породжує емоційні атрибути.
Тлумачення слів Йова «Звідки (ме-айін) знайти мудрість?» як «мудрість знаходиться з айін» — класичне хасидське тлумачення: айін, «небуття», позначає вінець (Кетер), який перебуває поза межами осягнення.
Марей мекомот
- 1והחכמה מאין תמצא · Job 28:12
і вона зветься «матір’ю дітей». А другий спосіб упорядкування ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) полягає в тому, що сфіри розташовані у вигляді трьох ліній: мудрість (Хохма), милість (Хесед) і перемога (Нецах) — у правій лінії тощо.
Біна зветься «матір’ю дітей», бо емоційні атрибути (мідот) народжуються з неї. Тепер розглядається друга кабалістична модель: сфіри духовного прояву (сфірот) розташовані не в одному стовпці, а в трьох паралельних лініях: Хохма, Хесед і Нецах — праворуч (ліворуч — Біна, Гвура і Ход, а між ними — середня лінія).
נמצא לפי סדר זה בחי׳ חב״ד [חכמה בינה ודעת] אין נמשכות זו מזו. וגם המדות כולן אין עיקר המשכתן מן הג״ר [הג׳ ראשונות] מאחר שחו״ב [שחכמה ובינה] עומדות בב׳ קווין מקבילות כו׳.
Отже, згідно з цим порядком, рівні Хохма, Біна і Даат не походять один від одного. Також жодна з мідот не походить переважно від перших трьох [сфірот], оскільки Хохма і Біна стоять у двох паралельних лініях тощо.
У цій моделі трьох ліній Хохма, Біна і Даат не походять одна від одної, оскільки Хохма і Біна стоять поруч у двох окремих лініях. Також мідот не походять переважно від трьох інтелектуальних сфірот; здається, що вони мають інше джерело.
Вводиться друга модель: три паралельні лінії, у яких інтелект і емоції не є просто причиною та наслідком.
Марей мекомот
- 1אם הבנים · Psalms 113:9
7והנה עיקר ההפרש שבין ב׳ הבחי׳ בסדר ההשתלשלות הנ״ל הוא בב׳ אופנים. הא׳ שלפי סדר הא׳ שחב״ד [שחכמה בינה ודעת] הם זו תחת זו נמצא שהדעת עומד למטה מחו״ב [מחכמה ובינה].
Отже, головна відмінність між двома способами в згаданому вище порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) полягає у двох аспектах. Перший: згідно з першим порядком, де мудрість (Хохма), розуміння (Біна) і знання (Даат) розташовані одна під одною, виходить, що Даат стоїть нижче за Хохму та Біну
Ці дві моделі відрізняються у двох аспектах. Перший стосується того, де перебуває Даат: у вертикальній моделі Даат розташована нижче за Хохму та Біну.
ולמעלה מחו״ג [מחסד וגבורה] כי הוא הממשיך הארת החו״ב [החכמה ובינה] לחו״ג [לחסד וגבורה]. משא״כ לפי סדר הב׳ שהם בג׳ קווין
і вище за милість (Хесед) і стриманість (Гвура), адже саме вона притягує світіння Хохми та Біни до Хеседу й Гвури. Не так у другому порядку, де вони розташовані трьома лініями:
У вертикальній моделі Даат розташована вище за Хесед і Гвуру — це міст, який проводить світло інтелекту вниз, до емоцій. У моделі трьох ліній усе інакше.
נמצא שהדעת הוא בקו האמצעי ואינו עומד תחת חו״ב [חכמה ובינה] רק תחת הכתר והוא ממשיך הארת הכתר לחו״ב [לחכמה ובינה] ולחו״ג [ולחסד וגבורה] כמשי״ת [כמו שיתבאר].
виходить, що Даат перебуває на середній лінії й стоїть не під Хохмою та Біною, а лише під вінцем (Кетер), і притягує світіння Кетера до Хохми та Біни, а також до Хеседу й Гвури, як буде пояснено.
Даат перебуває на середній лінії, безпосередньо під Кетером, а не під Хохмою та Біною. Тож її роль — притягувати світло Кетера, що перебуває над інтелектом, і до інтелекту (Хохми та Біни), і до емоцій (Хеседу та Гвури).
Перша відмінність між моделями: в одній Даат проводить униз світло інтелекту, а в іншій — світло Кетера.
8והב׳ שלפי סדר הא׳ עיקר הולדת ומציאו׳ [ומציאות] המדות הוא מחו״ב [מחכמה ובינה] ע״י הדעת הממשיך כנ״ל.
А друга відмінність така: згідно з першим порядком, головне народження й існування емоційних атрибутів (мідот) походить від мудрості (Хохма) та розуміння (Біна), через знання (Даат), яке спускає [їх] униз, як сказано вище.
Друга відмінність стосується того, звідки походять мідот. У вертикальній моделі вони народжуються з Хохми та Біни, а Даат слугує каналом.
משא״כ לפי סדר הב׳ הן נמשכות מבחי׳ הכתר ע״י הדעת הממשיך בהן הארת הכתר דוקא. והענין הוא דשניהם אמת.
На відміну від цього, згідно з другим порядком, вони походять від рівня вінця (Кетер), через Даат, яке проводить у них саме світіння Кетера. Пояснення полягає в тому, що істинні обидва підходи.
У моделі трьох ліній мідот походять від Кетера, а Даат проводить у них світіння Кетера. Альтер Ребе стверджує, що обидві моделі істинні: кожна описує інший вид емоцій, як він тепер пояснює.
Друга відмінність: мідот походять або від інтелекту, або від Кетера. Обидва підходи визнаються істинними.
9ויובן זה ע״פ מה שנודע שיש ב׳ בחי׳ דעת.1 דעת עליון ודעת תחתון. דעת העליון הוא הנמשך מבחי׳ הכתר ומחבר ומייחד לחו״ב [לחכמה ובינה] וחו״ג [וחסד וגבורה]
Це стане зрозумілим із відомого вчення, що є два рівні знання (Даат): вищий Даат і нижчий Даат. Вищий Даат — це той, що сходить із рівня вінця (Кетер) і поєднує та об’єднує мудрість (Хохма) і розуміння (Біна), а також милість (Хесед) і стриманість (Гвура),
Розв’язання ґрунтується на двох видах Даат. Вищий Даат походить від Кетера й поєднує Хохму та Біну, а також Хесед і Гвуру, згори.
ע״י הארת הכתר ודעת התחתון הוא הדעת המתפשט בתוך המדות להמשיך בהן הארת חו״ב [חכמה ובינה]. וגם הנה נודע שיש ב׳ בחי׳2 מדות.
через сяйво Кетера. А нижчий Даат — це Даат, що поширюється всередині емоційних атрибутів (мідот), щоб привнести в них сяйво Хохми й Біни. Також відомо, що є два рівні мідот.
Вищий Даат поєднує їх за допомогою світла Кетера, тоді як нижчий Даат поширюється вниз, в емоції, і передає їм світло інтелекту. Відповідно, є два види мідот.
הא׳ מדות שעיקר מציאותן הוא מחו״ב [מחכמה ובינה] עד״מ באדם למטה כשהמדות הן רק לפי השכל שהשכל הוא המולידן וקטן ששכלו קצר כו׳.
Перший вид — це мідот, основне існування яких походить від Хохми й Біни. Для прикладу: у людини внизу, коли мідот визначаються лише інтелектом, адже саме інтелект породжує їх; а в дитини, чий розум обмежений, тощо.
Перший вид — це емоції, породжені розумінням, як у людини, чиї почуття відповідають її міркуванням. У дитини, чиє розуміння обмежене, відповідно, обмежені й емоції; отже, ці емоції залежать від інтелекту.
והב׳ הוא בחי׳ המדות שמקורן ושרשן למעלה מן השכל רק שיוצאין ונמשכין דרך השכל וכמ״ש בר״מ [ברעיא מהימנא]3 דז״א בעתיקא אחיד ותליא כו׳ וכמ״ש באריכות במ״א:
А другий вид — це рівень мідот, джерело й корінь яких вищі за інтелект, проте вони виходять і проходять через інтелект. Як сказано в Рая Мегемна, що емоційні атрибути (Зеїр Анпін) пов’язані з Атикою і тримаються на ній, тощо; і як докладно пояснюється в іншому місці.
Другий вид — це емоції, корінь яких перебуває вище за інтелект; вони лише проходять через інтелект, перш ніж вийти назовні. Вислів Зоару «Зеїр Анпін пов’язаний з Атикою і тримається на ній» виражає це (у тексті названо Рая Мегемна — «Вірний Пастир», розділ Зоару; примітка Kehot вказує, що цей вислів міститься в Зогар III 292a, у «Ідра Зута»): емоційна структура (Зеїр Анпін) має корінь безпосередньо в Атиці, внутрішньому рівні Кетера, а не лише в інтелекті.
Тут вводяться два види Даат і два види мідот: емоції, породжені інтелектом через нижчий Даат, і емоції, корінь яких перебуває вище за інтелект — у Кетері — через вищий Даат.
Атика (Атик Йомін) — це найглибший рівень Кетера; вислів Зоару про те, що Зеїр Анпін «тримається» на ньому, показує, що емоційні сфірот мають корінь вище за Хохму й Біну.
Марей мекомот
- 1ב׳ בחי׳ דעת · ראה לקו״ת פ׳ מטות פז, ג. שמע״צ פג, א. שה״ש ל, ג. אוה״ת שופטים ע׳ תתמט. ד״ה אם בחקתי תלכו רס״ז (בהמשך תרס״ו). בלקו״ת בלק סט, ג מציין לענין הדעת כמו שמבאר כאן. וראה שם שכ״ק הצ״צ מציין לעוד מקומות בדא״ח, שם עא, ג. ואתחנן ו, א. ר״ה נז, ד.
- 2הנה נודע שיש ב׳ בחי׳ במדות · מובא בביאוה״ז להצ״צ כרך א ע׳ רעח.
- 3וכמ״ש בר״מ · Zohar III, 292a
10ומעתה יובנו ויבוארו ב׳ הבחי׳ בסדר ההשתלשלות על נכון. כי הנה הסדר הב׳ שהן בג׳ קווין כו׳ היינו בענין המדות שאין עיקר מציאותן מחו״ב [מחכמה ובינה] כ״א מבחי׳ הכתר שמאיר בהן
Тепер два рівні (бхінот) у порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут) можна правильно зрозуміти й пояснити. Адже другий порядок, у якому вони вибудовані трьома лініями тощо, стосується емоційних атрибутів (мідот), основне буття яких походить не від мудрості (Хохма) й розуміння (Біна), а від рівня вінця (Кетер), що світить у них,
Тепер обидві моделі узгоджуються. Модель трьох ліній описує емоції, головним джерелом яких є не інтелект, а Кетер, що світить у них.
וכמאמר דז״א בעתיקא אחיד ותליא הנ״ל והיינו ע״י בחינת דעת העליון הנ״ל שהוא מבחי׳ הכתר ומחבר ומייחד בחינת חו״ב [חכמה ובינה] כו׳ שנמצא בחינת הדעת עומד בין חו״ב [חכמה ובינה] ותחת הכתר כו׳.
як сказано вище: «Зеїр Анпін прив’язаний до Атики й залежить від неї». І це відбувається завдяки згаданому вище рівню верхнього знання (Даат), що походить від рівня Кетера та поєднує й об’єднує рівні Хохма й Біна тощо; отже, рівень Даат опиняється між Хохмою й Біною, під Кетером тощо.
Це відповідає сказаному в Зогарі, що Зеїр Анпін залежить від Атики. Це відбувається завдяки верхньому Даат, який походить від Кетера й об’єднує Хохму та Біну; тому в цій моделі Даат стоїть між Хохмою й Біною, безпосередньо під Кетером.
משא״כ סדר הא׳ היינו בבחינת המדות שמציאותן הוא רק מן השכל והיינו ע״י בחינת דעת התחתון המתפשט בתוך המדות ומאיר בהן הארת חו״ב [חכמה ובינה] כו׳:
На відміну від цього, перший порядок стосується рівня мідот, буття яких походить лише від інтелекту; це відбувається завдяки рівню нижнього Даат, який поширюється всередині мідот і осяює їх світлом Хохми й Біни тощо.
Вертикальна модель описує емоції, що походять лише від інтелекту через нижній Даат, який поширюється в мідот і приносить у них світло Хохми й Біни.
Дві кабалістичні моделі узгоджуються: вертикальний ланцюг описує емоції, що походять від інтелекту (нижній Даат), а модель трьох ліній — емоції, коріння яких у Кетері (верхній Даат).
Нижній Даат очищує емоції ¶11–13
11ולהבין כל הדברים הנ״ל בתוספת ביאור צריך להבין תחלה בחי׳ הדעת מהו. ומתחלה נבאר בחי׳ הדעת התחתון וממנו יובן בחי׳ דעת העליון. דהנה כבר נתבאר למעלה כי עיקר הולדת המדות הוא מחו״ב [מחכמה ובינה].
Щоб зрозуміти все сказане вище з додатковим поясненням, спершу слід зрозуміти, що являє собою рівень знання (Даат). Спочатку пояснимо нижчий Даат, і з нього стане зрозумілим рівень вищого Даат. Адже вище вже було пояснено, що головним чином емоційні атрибути (мідот) народжуються з мудрості (Хохми) та розуміння (Біни).
Щоб заглибитися, Альтер Ребе спершу визначить сам Даат, починаючи з нижчого Даат, який ближчий до безпосереднього переживання, і на його основі виведе вищий Даат. Вихідний пункт такий: як уже було показано вище, мідот головним чином народжуються з Хохми та Біни; отже, що додає Даат?
Перехід до визначення Даат, починаючи з нижчого Даат.
Слід зрозуміти, яку роль відіграє знання (Даат). Справа ж у тому, що Даат усюди належить до рівня внутрішнього [виміру].
Що додає Даат, якщо емоції вже народжуються з Хохми й Біни? Відповідь: Даат завжди належить до внутрішнього виміру тієї сфери, у якій вона проявляється.
וכמו״כ [וכמו כן] כאן בחי׳ הדעת המתפשט בתוך המדות הוא פנימי׳ [פנימיות / פנימית] המדות שהוא תכלית הבירור שלהן כי הדעת
Так само й тут рівень Даат, що поширюється всередині емоційних атрибутів (мідот), становить їхній внутрішній вимір (пніміют) і є їхнім остаточним очищенням. Адже Даат
Нижній рівень Даат, що поширюється всередині емоцій, є їхньою внутрішньою сутністю і приводить їх до остаточного, очищеного стану.
היינו התקשרות ומחמת התקשרות בחי׳ חו״ב [חכמה ובינה] בתוך המדות מברר ומבדיל בין טו״ר [טוב ורע] שלא תהיינה המדות מעורבות טו״ר [טוב ורע] כי המדות בטבען כתולדותן יכולות להיות מעורבות טו״ר [טוב ורע].
означає зв’язок; і завдяки тому, що рівні мудрості (Хохма) й розуміння (Біна) поєднуються всередині мідот, Даат очищує їх і відділяє в них добро від зла, щоб самі мідот не були сумішшю добра і зла. Адже мідот за своєю природою, такими, якими вони народжуються, можуть бути сумішшю добра і зла.
Даат означає зв’язок (як у вислові «Адам пізнав Хаву»: прив’язаність). Завдяки Даат осягнення Хохми й Біни з’єднується з емоціями, і цей зв’язок відділяє в них добро від зла. Самі по собі емоції в первісному стані можуть бути сумішшю добра й поганого.
Даат визначається як зв’язок: вона поєднує інтелект з емоційними атрибутами, очищуючи їх і відділяючи в них добро від зла.
Марей мекомот
- 1וצריך להבין בחי׳ דעת מהו משמש · בלקו״ת פ׳ מטות פו, ד, פז, ד מציין לכאן.
13ולכן יניקת החיצוני׳ [החיצונים] הן מן המדות כמו אברהם שיצא ממנו ישמעאל12 כו׳. וכמו״כ [וכמו כן] בעבודת ה׳ מבחי׳ האהבה וההתפעלות כרשפי אש3 על ידי ההתבוננות בגדולת ה׳ בשעת התפלה יוכל לבא אח״כ לידי כעס.
Тому зовнішні [сили] отримують живлення від емоційних атрибутів (мідот), як у випадку з Авраамом, від якого походить Ішмаель, тощо. Так само і в служінні Б‑гу: з рівня любові й душевного піднесення «немов спалахи вогню», [яке виникає] завдяки роздумам про велич Б‑га під час молитви, людина згодом може дійти до гніву.
Оскільки емоції можуть бути змішаними, «зовнішні сили» (оболонка (кліпа), тобто сили, що протистоять святості) отримують від них живлення. Приклад, наведений мудрецями: від Авраама, уособлення милості (Хесед), походить Ішмаель — милість у зіпсованій формі. Так само людина може молитися з палкою любов’ю після роздумів про велич Б‑га, а пізніше того ж дня розгніватися.
ומוכרח להיות שגם בשעת התפלה היה קצת תערובת זר. שאם היתה בבחי׳ אלקות לבד שהוא גילוי אור ה׳ על נפשו בשעת התפלה.
Необхідно визнати, що навіть під час молитви була невелика домішка чогось стороннього. Адже якби це був лише рівень Б‑жественності — розкриття світла Б‑га в його душі під час молитви,
Альтер Ребе робить висновок, що навіть у палкій любові під час молитви мала бути певна домішка чогось стороннього. Якби це була чиста Б‑жественність, розкриття світла Б‑га в душі, згодом не могло б виникнути нічого стороннього.
מאין בא אח״כ לידי כעס וכדומה שהוא בחי׳ יניקת החיצוני׳ [החיצונים]. כנודע שאין יניקת החיצונים רק מבחי׳ אחוריים דשם אלקים שהוא ענין בחי׳ ההסתר כו׳
звідки тоді згодом міг би взятися гнів чи щось подібне — рівень живлення зовнішніх [сил]? Як відомо, зовнішні сили отримують живлення лише від заднього боку (ахораїм) Імені Б‑га (Елокім), тобто від рівня прихованості, тощо.
Пізніший гнів не міг походити від чистої Б‑жественності, адже зовнішні сили живляться лише від «заднього боку» Імені Елокім — від аспекту Б‑жественного приховування. Чисте розкриття не дає їм нічого, чим можна було б живитися.
(וצ״ע [וצריך עיון] בתניא פכ״ח וצ״ל דמ״ש כאן קצת תערובת זר היינו מצד התלבשות הנה״ב [הנפש הבהמית] והמדות שבה הן הם המעורבות טו״ר [טוב ורע]. ולפי שהנפש האלקי׳ מלובשת בה כו׳. וההוכחה היא שגם בשעת התפלה לא יצאה מנרתקה ומהתלבשותה לגמרי מכל וכל כו׳.
(І це потребує з’ясування [у світлі] «Танії», глава 28. Слід сказати, що слова «невелика домішка чогось стороннього» означають, що це пов’язано з облаченням у тваринну душу (нефеш габагаміт), чиї емоційні атрибути (мідот) змішані з добром і злом; а оскільки в ній облачена Б‑жественна душа (нефеш елокіс), тощо. Доказом є те, що навіть під час молитви вона не вийшла зі своєї оболонки та свого облачення повністю, цілковито, тощо.)
У дужках наведено уточнення: глава 28 «Танії», здається, говорить про інше (що сторонні думки під час молитви не свідчать про її недосконалість). Це зауваження узгоджує два твердження: «домішка» міститься не в самій любові Б‑жественної душі, а походить від тваринної душі, чиї емоційні сили змішані, і в якій облачена Б‑жественна душа. Навіть під час молитви Б‑жественна душа не виходить повністю зі своєї «оболонки».
והיינו ממש כמש״ש [כמה שכתוב שם] פכ״ח שהקליפה מתאמצת כו׳. וגם מן הראיי׳ [הראייה] שיתבאר מעובדא דר״ח [דרבי חנינא] ב״ת [בן תרדיון] משמע ג״כ כמ״ש דהתם ג״כ קס״ד שטעה בנפשו מחמת טבעיות נפשו הבהמית שאפשר שסייעה בעבודתו כמשי״ת [כמו שיתבאר]):
І це саме те, про що сказано там, у главі 28: кліпа докладає зусиль, тощо. Також і з доказу, який буде наведено з історії рабі Ханіни бен Терадіона, випливає те саме, про що сказано: адже й там йому спало на думку, що він помилково судив про себе через природні властивості своєї тваринної душі, яка, можливо, сприяла його служінню, як буде пояснено.)
Це узгоджується з главою 28 «Танії», де сказано, що кліпа докладає зусиль, щоб протистояти тому, хто молиться. Історія рабі Ханіни бен Терадіона, яку буде наведено далі, також указує на те саме: він побоювався, що природний темперамент його тваринної душі сприяв його відданості.
Оскільки неочищені емоції можуть бути змішаними, навіть щира любов під час молитви може містити слід тваринної душі, про що свідчить гнів, який може виникнути згодом.
Розрізнення між власною любов’ю Б‑жественної душі та часткою тваринної душі в ній узгоджує цей уривок із главою 28 «Танії»: вада міститься в «оболонці», в яку облачена Б‑жественна душа, а не в самій Б‑жественній душі.
Марей мекомот
- 1אברהם שיצא ממנו ישמעאל · ספרי דברים לב, ט.
- 2אברהם שיצא ממנו ישמעאל · Sifrei Devarim 312:1–2
- 3כרשפי אש · Song of Songs 8:6
Випробування Рабі Ханіни бен Терадіона ¶14–22
14ובזה יובן מעשה דר׳ [דרבי] יוסי בן קיסמא1 עם ר׳ [רבי] חנינא בן תרדיון שאמר תמה אני אם לא ישרפו אותך כו׳. והשיבו מן השמים ירחמו וא״ל [ואמר ליה] אני אומר לך דברי טעם כו׳.
Завдяки цьому стане зрозумілою історія про рабі Йосе бен Кісму та рабі Ханіну бен Терадіона: [до якого] він сказав: «Я дивуюся, якщо тебе не спалять» тощо. Той відповів йому: «Небеса змилуються», а він сказав йому: «Я кажу тобі розумні речі» тощо.
Тепер Альтер Ребе наводить талмудичну історію як доказ. Коли рабі Йосе бен Кісма занедужав, рабі Ханіна бен Терадіон відвідав його. Рабі Йосе сказав йому, що Рим панував за небесним указом і що, навчаючи Торі прилюдно, він кидає цьому виклик: «Дивуюся, якщо тебе не спалять». Рабі Ханіна відповів: «Небеса змилуються», а рабі Йосе сказав йому: «Я кажу тобі розумні речі, а ти відповідаєш: “Небеса змилуються”?»
Історія про рабі Ханіну бен Терадіона наводиться як доказ того, що навіть у великій відданості може залишатися слід природної вдачі.
Марей мекомот
- 1מעשה דר׳ יוסי בן קיסמא · Avodah Zarah 18a:6
15וא״ל [ואמר ליה] ר״ח [רבי חנינא] מה אני לחיי עוה״ב [עולם הבא].1 וא״ל [ואמר ליה] כלום מעשה כו׳. והשיבו מעות פורים וכו׳ וחלקתים לעניים.
І рабі Ханіна сказав йому: «Яка доля [призначена] мені у Майбутньому світі?» А той відповів йому: «Чи траплялася тобі якась справа?» тощо. І рабі Ханіна відповів: «Гроші Пурима» тощо, «і я роздав їх бідним».
Тоді рабі Ханіна запитав про свою долю у Майбутньому світі. Рабі Йосе спитав, чи траплялася йому якась особлива справа, а рабі Ханіна розповів, що гроші, зібрані ним на Пурим, змішалися з коштами на благодійність, і він роздав усе бідним.
ע״כ [עד כאן]. ולכאורה מאד תמוה שאלתו מה הוא לעוה״ב [לעולם הבא]. אם הוא מוסר נפשו על קדוה״ש [קידוש השם] שהי׳ [שהיה] מקהיל קהלו׳ [קהלות] ברבים לא יהי׳ [יהיה] לו עדיין חלק לעוה״ב [לעולם הבא].
Кінець цитати. На перший погляд, його запитання про те, що [чекає] на нього у Майбутньому світі, дуже дивне: якщо він віддає своє життя заради освячення Імені Б‑га, скликаючи зібрання привселюдно, невже йому й досі не належить частка у Майбутньому світі?
Запитання здається дивним: рабі Ханіна ризикував життям, скликаючи людей на публічне вивчення Тори, — це було найвищим освяченням Імені Б‑га. Як він міг сумніватися, що матиме частку у Майбутньому світі?
Альтер Ребе порушує першу складність цієї розповіді: чому людина, готова померти заради Імені Б‑га, сумнівалася, чи матиме частку у Майбутньому світі.
Марей мекомот
- 1מה אני לחיי עוה״ב · Avodah Zarah 18a:7
16וגם מה שאל ר׳ [רבי] יוסי כלום מעשה בא לידך. מהו התשובה על שאלתו כו׳. אך הענין שהי׳ [שהיה] ר׳ [רבי] חנינא בן תרדיון מסופק בעצמו ענין מסירת
І ще: про що запитав рабі Йосе: «Чи траплялася тобі нагода здійснити якийсь вчинок?» Що ж це за відповідь на його запитання? І т. д. Але справа в тому, що рабі Ханіна бен Терадіон сумнівався щодо себе в питанні віддачі свого життя заради занять Торою: чи було це справді лише заради Небес.
Друга трудність: як запитання рабі Йосе про вчинок може бути відповіддю на щось? Відповідь Альтер Ребе: рабі Ханіна не був певен у щирості своєї самопожертви (месірут нефеш).
נפשו בשביל עסק התורה אם הוא באמיתות לש״ש [לשם שמים] בלבד אף שהי׳ [שהיה] צדיק מופלג ולומד לשמה באמת מ״מ לפי שיש בנ״א [בני אדם] שמצד טבעו ומזגו ומדותיו להמשיך חשק ותשוקת כל לבבו אל למוד החכמות.
Хоча він був видатним цадиком (праведником) і справді вивчав Тору заради неї самої, однак, оскільки є люди, яких їхня природа, темперамент і емоційні атрибути (мідот) спонукають спрямовувати всю жагу й прагнення свого серця до вивчення наук,
Він сумнівався, чи віддавав своє життя заради вивчення Тори справді лише заради Небес. Він був великим цадиком, який вивчав Тору заради неї самої, але деяких людей сам темперамент спонукає до інтелектуальних занять, і він боявся, що частина його запалу могла походити від такої природної схильності.
Альтер Ребе розв’язує цю трудність так: рабі Ханіна боявся, що його відданість Торі частково зумовлювалася природною любов’ю до навчання.
17ולהיות תמיד מחשבתו ולבו ושכלו דבוק בהן. והראי׳ [והראיה] מהפילסופים מהאומות הקדמונים שהיו שרים גדולים לא יחסר להם כל מעדני עולם.
і щоб їхні думки, серце й розум завжди були прив’язані до них. Доказом є філософи стародавніх народів, які були великими вельможами й не були позбавлені жодних насолод цього світу,
Такі люди хочуть, щоб їхні думки й серця завжди були поглинуті навчанням. Доказом є стародавні філософи — заможні вельможі, які мали всі розкоші.
היו עוזבים כל תענוגי׳ ועוסקים בכל לבבם ותשוקת נפשם בלמוד החכמות. כל היום והלילה אין מחשבתו פנויה.
[проте] вони відмовлялися від усіх насолод і віддавалися вивченню наук усім серцем і прагненням душі; увесь день і всю ніч думка його не вільна
Та ці філософи відмовлялися від усіх насолод, щоб усім серцем присвятити себе навчанню; їхні думки були зайняті ним удень і вночі.
Доказ того, що любов до навчання може бути суто природною схильністю: стародавні філософи.
18ולהבין ולהעמיק בענין החכמות ותערב לנפשו ותתענג בהם כ״כ [כל כך] כמו זולתו בכל תענוגי העולם. וזה אינו להם מצד אמונתם
[від прагнення] зрозуміти й заглибитися в предмет наук; це приємне його душі, і він насолоджується ними так само, як інший [насолоджується] всіма насолодами світу. І це було в них не через їхню віру,
Вони заглиблювалися в науки й знаходили в них насолоду, рівну тій, яку інші знаходять у мирських утіхах. Це походило не з їхньої релігійної віри.
שהם היו גוים עובדי כוכבים שאין להם שום הכרח ואמונה שיגרום להם סבת עסקם בחכמותיהם בתכונה ותשבורת ופילסופיא חכמת החיצוני׳ [החיצונים] תענוג נפלא כ״א מצד מזג טבעם מאד תכריח בחשק נפלא שנולד בטבע כזה.
бо вони були язичниками, які поклонялися зіркам і не мали ані примусу, ані віри, що спонукали б їх, займаючись своїми науками — астрономією, математикою та філософією, зовнішньою мудрістю, — відчувати дивовижну насолоду; це походило лише від складу їхньої природи, який надзвичайно сильно спонукав [їх] до дивовижного потягу, природженого в такій натурі.
Як ідолопоклонники, вони не мали релігійного обов’язку чи віри, які робили б астрономію, математику та філософію джерелом такої радості. Це походило від їхнього природженого темпераменту, що породжував надзвичайний потяг до цих занять.
Пристрасть філософів показує, що відданість інтелектуальним заняттям може походити лише від природи, незалежно від будь-якого релігійного мотиву.
19ויש מהם נולד במזג אחר שלא יתאווה ויחשוק לחכמות אף כי יבינם אין לו תענוג להשים מחשבתו בהם אפי׳ [אפילו] רגע אחת רק אחר שרירות לבו רק רע כל היום1 לזאת תכלה נפשו.
І є серед них такий, хто народився з іншим темпераментом і не прагне та не жадає наук. Хоча він і розуміє їх, він не знаходить насолоди в тому, щоб зосереджувати на них думку навіть на одну мить, а йде лише за впертістю свого серця — «тільки зло весь день»; саме до цього прагне його душа.
Інші народжуються з протилежним темпераментом: навіть коли вони здатні розуміти інтелектуальні питання, їм не до вподоби розмірковувати про них ані миті, і вони йдуть лише за бажаннями свого серця. Вислови «впертість його серця» (частий біблійний зворот) і «тільки зло весь день» (Берешит 6:5) запозичені зі Святого Письма.
Протилежний темперамент: людина може розуміти, але не знаходить насолоди в роздумах.
Марей мекомот
- 1רק רע כל היום · Genesis 6:5
20וסבת זה הוא מצד המרות. יש שגובר בו מרה הלבנה שאין ביכלתו לצמצם מחשבתו בדבר א׳ אף שהוא שכלי ולא יתענג בו כלל.
Причина цього — тілесні соки. Є людина, в якій переважає біла жовч і яка не здатна зосередити думку на чомусь одному, навіть якщо йдеться про інтелектуальне питання, і зовсім не знаходить у ньому насолоди.
Альтер Ребе пояснює ці відмінності, спираючись на медичні уявлення свого часу, впливом тілесних соків. Людина, в якій переважає «біла жовч», не може зосередити думки на одному предметі й не знаходить насолоди навіть в інтелектуальних питаннях.
ויש שגובר בו מרה שחורה בתולדתו תשתוקק נפשו מאד אל החכמה כל חפציה לא ישוו בה כאש׳ [כאשר] כ״ז [כל זה] מבואר בח״פ [בשמונה פרקים] להרמב״ם [להרבי משה בן מימון] ע״ש פ״ח [פרק ח׳].1
А є людина, в якій від народження переважає чорна жовч: її душа надзвичайно прагне мудрості, «усі [інші] бажання не зрівняються з нею» — як усе це пояснено у «Шмоне перакім» Рамбама; див. там, розділ 8.
Людина, в якої від народження переважає «чорна жовч» (меланхолійний темперамент), палко прагне мудрості й цінує її понад усе, словами, якими книга Приповістей описує мудрість (3:15; 8:11). Альтер Ребе посилається на «Шмоне перакім» Маймоніда, розділ 8, де йдеться про вроджені темпераменти.
Фізичний темперамент пояснює, чому одні люди від природи схильні до навчання, а інші — ні.
Марей мекомот
- 1מבואר בח״פ להרמב״ם ע״ש פ״ח · Eight Chapters 8:10
21ולכן גם בישראל ימצא טבעיים מחולקים כמותם. אך שתמשיך נפשו לדבר הנהוג בישראל כמו ענין למוד התורה שבע״פ [שבעל פה]. יחשוק נפשו ולבו להגות בה יום ולילה לא ישבות.
Тому й серед євреїв можна знайти такі самі різні природні схильності; однак [у єврея] душа буде спрямована до того, що заведено серед євреїв, наприклад до вивчення Усної Тори: його душа й серце прагнутимуть роздумувати над нею день і ніч, не припиняючи.
Той самий спектр темпераментів існує і серед євреїв, але природна схильність єврея спрямовується до того, що є цінним для євреїв, наприклад до вивчення Усної Тори, тож він прагне вивчати її день і ніч.
ולפיכך ר״ח [רבי חנינא] ב״ת [בן תרדיון] היה ירא שמא גם מצד טבעו גופני׳ גורם לו מסירת נפשו בעד החכמה אף שבודאי אינו אלא מעט מזעיר מ״מ אין זה לה׳ לבדו1 כו׳.
Тому рабі Ханіна бен Терадіон боявся, що, можливо, його тілесна природа також спричиняла його самопожертву (месірут нефеш) заради мудрості. Хоча, безперечно, це була лише крихітна частка, усе ж це не було «лише заради Імені Б‑га (Гавая)» тощо.
Звідси й страх рабі Ханіни: що його тілесний темперамент, нехай навіть трохи, сприяв його готовності померти заради Тори. Навіть найменший природний мотив означав би, що його відданість була не цілковито «лише заради Б‑га».
Рабі Ханіна боявся, що його природний темперамент також мав частку в його самопожертві заради Тори.
Марей мекомот
- 1לה׳ לבדו · Exodus 22:19
22ושאל מר׳ [מרבי] יוסי היאך הוא משיג בו. אם הוא מנוחלי העוה״ב [העולם הבא] שאין בלבו אלא אחד כו׳. והשיבו זה לא יבורר כ״א אם בא מעשה לידך.1
І він запитав рабі Йосі, як йому з’ясувати це про себе: чи належить він до тих, хто успадкує Світ прийдешній, у чиєму серці є лише Один тощо. А той відповів йому: це можна з’ясувати лише тоді, коли тобі трапиться нагода вчинити певну справу.
Рабі Ханіна запитав, як він може знати, чи справді належить до тих, кому належить Світ прийдешній, тобто чи є в його серці лише Б‑г. Рабі Йосі відповів, що це може виявити лише випробування в реальному житті («справа, яка трапиться тобі»).
פי׳ נסיון שהחילוק בו שאם הוא מצד טבע הגוף אף שיחשוק חשק נפלא עכ״פ [על כל פנים] לא יגיע למס״נ [למסירות נפש] כו׳ ואמר לו שמעות פורים כו׳
Тобто випробування, відмінність у якому [полягає] ось у чому: якщо це походить від природних схильностей тіла, то, хоч би як сильно людина прагнула, у будь-якому разі це не сягне самопожертви (месірут нефеш) тощо. І він сказав йому про гроші на Пурим тощо,
Випробування діє так: бажання, що походить від тілесної природи, хай яким сильним воно буде, не спонукає людину віддати життя. Відповідь рабі Ханіни про гроші на Пурим і стала доказом.
שהוא ענין פיזור ממון שזה אות ומופת שאין במס״נ [במסירות נפש] שלו אפילו שרש המרה כו׳. שמדת המרה שחורה הנ״ל גורמת מדת הקמצנות.
а саме роздавання грошей — це знак і доказ того, що в його самопожертві немає навіть кореня цієї вдачі тощо. Адже згадана вище властивість чорної жовчі зумовлює властивість скнарості,
Вільно роздавати гроші — протилежність рисі, пов’язаній із чорною жовчю, яка робить людину скнарою. Оскільки рабі Ханіна був щедрим, у його самопожертві не було навіть кореня цієї вдачі.
Запитання рабі Йосі було випробуванням: щедрість доводила, що відданість рабі Ханіни не походила від темпераменту, який породжує любов до навчання.
Марей мекомот
- 1אם בא מעשה לידך · Avodah Zarah 18a:8–9
Агавас олам, агава раба і Рівка ¶23–24
23והמרה הלבנה הפיזור כו׳ לכן השיבו א״כ מחלקך יהא חלקי1 שמזה מובן שמס״נ [שמסירות נפש] על התורה הוא רק לפי שאין בלבו אלא אחד ואין בו תערובת טבעית כלל.
а біла жовч [спричиняє] роздавання [грошей] тощо. Тому він відповів йому: «Якщо так, нехай моя частка буде з твоєї частки». Звідси зрозуміло, що його самопожертва заради Тори була лише тому, що в його серці був тільки Єдиний і в ньому зовсім не було природної домішки.
Біла жовч, навпаки, пов’язана зі щедрістю. Тож рабі Йосе зробив висновок: «Якщо так, нехай моя частка буде подібна до твоєї»: готовність рабі Ханіни померти заради Тори походила лише з того, що його серце було віддане Єдиному Б‑гові, без жодного домішаного природного мотиву.
ומכ״ז [ומכל זה] מובן שיוכל להיות במדות הנפש בחי׳ תערובת שאפי׳ [שאפילו] במדה שנראה ודאי טוב גמור יוכל להיות שיש בזה עדיין קצת תערובת כו׳.
З усього цього зрозуміло, що в емоційних атрибутах (мідот) душі може бути певна домішка, тож навіть в атрибуті (міді), який здається безсумнівно цілковито добрим, усе ще може бути трохи домішки тощо.
Загальний висновок такий: емоції можуть містити приховану домішку, тож навіть риса, що видається цілковито доброю, може мати в собі слід чогось іншого.
ולכן כדי שיהי׳ [שיהיה] בירור המדות לתכליתן הוא ע״י בחי׳ הדעת. והיינו שהוא ממשיך פנימי׳ [פנימיות / פנימית] המדות
Тому очищення мідот до найвищого ступеня відбувається завдяки рівню знання (Даат); тобто воно виявляє внутрішній вимір мідот.
Отже, цілковите очищення емоцій відбувається завдяки Даат, який виявляє їхній внутрішній вимір.
כי עיקר תערובת טו״ר [טוב ורע] זה שייך בחיצוני׳ הלב משא״כ בבחי׳ פנימי׳ [פנימיות / פנימית] הלב כו׳ (עיין מש״ל [מה שכתוב לעיל] בסוף ד״ה להבין ענין הברכות כו׳).
Адже ця домішка добра і зла стосується переважно зовнішнього виміру (хіцоніют) серця, тоді як рівень внутрішнього виміру (пніміют) серця не такий тощо. (Див. написане вище наприкінці маамару, що починається словами «Зрозуміти суть благословень» тощо.)
Домішка добра і зла стосується переважно зовнішнього виміру серця — його поверхневих почуттів; внутрішня точка серця їй не підвладна. У дужках мається на увазі кінець маамару «Зрозуміти суть благословень» (Тора Ор, Берешит), де пояснюється: коли емоції виявляються, втілюючись у тілі й тваринній душі, кліпот можуть ухопитися за них, тому потрібна «печать» згори, щоб відокремити їх.
והנה כ״ז [כל זה] בבחי׳ דעת התחתון המתפשט במדות אהוי״ר [אהבה ויראה]. שהדעת הזה הוא תחת הבינה ואהבה שנולדה מהבינה והדעת נק׳ אהבת עולם.
Усе це стосується рівня нижчого Даат, що поширюється на емоційні атрибути любові й трепету (агава ве-йіра). Цей рівень Даат нижчий від рівня розуміння (Біна); а любов, що народжується з Біни й Даат, називається агавас олам (любов’ю, пов’язаною зі світом).
Усе це описує нижчий Даат, який поширюється на любов і трепет та перебуває нижче від Біни. Любов, народжена з Біни й нижчого Даат, називається агавас олам — любов’ю, що виникає з роздумів про те, як Б‑г дає життя світові.
ובזוהר נק׳ אהבה זוטא. ומתוך זה נוכל להבין ג״כ בבחי׳ דעת העליון. כי הנה יש ב׳ מיני מדות.2
У Зоарі її називають агава зута (меншою любов’ю). Звідси можна також зрозуміти рівень вищого Даат. Адже є два види мідот.
Зоар називає її агава зута — меншою любов’ю. Від розгляду нижчого Даат можна перейти до розуміння вищого Даат, розрізнивши два види емоційних атрибутів.
הא׳ המדות הנולדי׳ מהשכל וכשהם נולדים ונמשכים מהשכל ע״י הדעת אז הם בבחי׳ פנימיות ובבירור יותר מכל סיג.
Перший вид — це мідот, що народжуються з інтелекту; коли вони народжуються й виводяться з інтелекту через Даат, то мають внутрішній характер і є більш [вільними] від усякого шлаку.
Перший вид — це емоції, що народжуються з інтелекту. Коли Даат виводить їх з інтелекту, вони стають внутрішніми й чистішими, вільнішими від шлаку.
Ця історія показує, що емоції можуть бути змішаними; нижчий Даат очищує емоції, народжені з інтелекту, — агавас олам. Це підводить до іншого виду емоцій та вищого Даат.
Два види любові відрізняються своїм джерелом: агавас олам народжується з роздумів розуму й вводиться в серце нижчим Даат; агава рабба (велика любов) коріниться вище за інтелект — в емоційних атрибутах вінця (Кетер) — і притягується вищим Даат.
Марей мекомот
- 1מחלקך יהא חלקי · Avodah Zarah 18a:8–9
- 2יש ב׳ מיני מדות · מובא בלקו״ת אמור לט, ב.
24והב׳ הם המדות שלמעלה מהשכל. ונק׳ אהבה רבה שיש בכל נפש. ולמעלה הוא בחי׳ מדות שבכתר חו״ג [חסד וגבורה] דא״א1
А друге — це емоційні атрибути (мідот), що вищі за інтелект; [ця любов] називається агава раба (велика любов), яка є в кожній душі. А згори це рівень мідот у вінці (Кетер): милості (Хесед) і стриманості (Гвура) Аріх Анпіна,
Другий різновид емоцій перебуває вище за інтелект: «агава раба» — велика любов, прихована в кожній душі. Її джерело згори — мідот у Кетері, Хесед і Гвура Аріх Анпіна (зовнішнього рівня Кетера).
שהם למעלה מהשכל שהוא חו״ב [חכמה ובינה] רק שנמשכים דרך מעבר בחו״ב [בחכמה ובינה]. והם נמשכים ע״י הדעת שעומד בקו האמצעי. מכוון תחת הכתר.
які вищі за інтелект, тобто за мудрість (Хохма) і розуміння (Біна), але проходять через Хохму й Біну. Їх же притягують через знання (Даат), що стоїть на середній лінії, просто під Кетером.
Ці емоції Кетера вищі за Хохму й Біну, хоча на шляху вниз проходять через них. Їх притягують униз через Даат середньої лінії, яка стоїть безпосередньо під Кетером.
משא״כ חו״ב [חכמה ובינה] הם חח״ן [חכמה חסד נצח] מימין בג״ה [בינה גבורה הוד] משמאל לכן ע״י הדעת זה נמשכים המדות דכתר שהם מדות שלמעלה מהשכל להיות נמשכין בז״א.
На відміну від цього, Хохма, Хесед і перемога (Нецах) — праворуч, а Біна, Гвура і велич (Ход) — ліворуч. Тому через цей Даат мідот Кетера, які є мідот вище за інтелект, притягуються, щоб увійти в рівень емоційних атрибутів (Зеїр Анпін).
Хохма й Біна розташовані на двох бокових лініях — правій і лівій, тож лише Даат середньої лінії може провести мідот Кетера прямо вниз, у Зеїр Анпін — емоційні сфери духовного прояву (сфірот) світу еманації (Ацилут).
ולמטה הוא הגילוי במדות שבלב כו׳ ובחי׳ אה״ר [אהבה רבה] זו ישנה ג״כ בכל א׳ וכמ״ש בתניא (ס״פ מ״ו)2 ע״פ בהמות הייתי עמך3 בהמות לשון רבים כו׳ דעת העליון הכולל חו״ג [חסד וגבורה]4 כו׳ ע״ש.
А внизу це виявляється в мідот серця тощо. Цей рівень агава раба також є в кожному, як написано в Танія (наприкінці глави 46) щодо вірша: «Я був із Тобою немов звірі (бегемос)» — слово «бегемос» стоїть у множині тощо; це вищий Даат, що охоплює Хесед і Гвуру тощо; дивись там.
У самій людині це виявляється як емоції серця. Наприкінці 46-го розділу Танія пояснюється, що слова «Я був із Тобою немов звірі, та я завжди з Тобою» стосуються кожного єврея: навіть той, хто не відчуває цієї любові, завжди з’єднаний із Б‑гом. Там також сказано, що множина «бегемос» натякає: перед Б‑гом навіть вищий Даат, що охоплює Хесед і Гвуру, подібний до «звірів» поруч із Нескінченним світлом (Ор Ейн Соф).
וזהו ענין רבקה שהוא בחי׳ קשר וחבור של שלש5 או ארבע בקר יחד להיותה בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] שהוא המדות שלמעלה מהשכל שהם בחינת התכללות כל המדות יחד ואין בהם התחלקות כלל
Ось у чому полягає ідея Рівки: це рівень зв’язування й поєднання трьох або чотирьох голів худоби; адже вона є рівнем агава раба — мідот вище за інтелект, які становлять єдність усіх мідот разом, без жодного поділу між ними.
Так пояснюється ім’я Рівка. У Мішні «рівка» — це упряжка з трьох або чотирьох голів худоби, прив’язаних одна до одної. Тому ім’я Рівка тлумачиться як цей «зв’язок» — образ агава раба, у якій усі емоції з’єднані в одне ціле, без жодного поділу.
(וכנ״ל שדעת כולל חו״ג [חסד וגבורה] שהן תרין עטרין הנמשכים מכתפין דאריך) כי בהמדות שעיקר התהוותן הוא מהשכל שייך התחלקו׳ [התחלקות] המדרגה
(Як зазначалося вище, Даат охоплює Хесед і Гвуру, які є «двома вінцями», що притягуються від «плечей» Аріх [Анпіна]). Бо в тих мідот, основою виникнення яких є інтелект, є поділ за рівнями,
Як зазначалося, вищий Даат охоплює Хесед і Гвуру — «два вінці», що притягуються від «плечей» Аріх Анпіна. Натомість емоції, що походять від інтелекту, поділяються за рівнями.
כי אותו השכל שמוליד אהבה הוא אינו אותה ההשכלה המוליד יראה ואותו השכל שמוליד יראה אינו המוליד אהבה.
адже сам інтелект, що породжує любов, — це не те саме осягнення, яке породжує трепет; і інтелект, що породжує трепет, — не той, що породжує любов.
Причина в тому, що осягнення, яке породжує любов, відрізняється від осягнення, яке породжує трепет, і кожна емоція має власне інтелектуальне джерело.
ולכן המדות הנולדים מהן הן בחי׳ ענפין מתפרדין זמ״ז [זה מזה] משא״כ בלמעלה מהשכל אין שייך התחלקות6 כלל והוא ע״ד ההפרש בין עולם העקודים לעולם הנקודים.7
Тому мідот, що народжуються з них, є гілками, які відокремлюються одна від одної; тоді як у тому, що вище за інтелект, поділу взагалі не буває. Це подібне до відмінності між світом Акудім і світом Некудім:
Отже, емоції, народжені інтелектом, подібні до окремих гілок. Вище за інтелектуальний рівень поділу немає. Кабалістичне протиставлення світу Акудім («зв’язаних») і світу Некудім («точок») ілюструє цю відмінність.
שבעקודי׳ כל הע״ס [העשר ספירות] עקודי׳ [עקודים] בכלי׳ [בכלים / בכלי] א׳ ואין בהם התחלקות כלל. משא״כ בנקודים הם י׳ נקודות מחולקי׳.
що в Акудім усі десять сфер духовного прояву (сфірот) поєднані в одній посудині, і між ними зовсім немає поділу; тоді як у Некудім вони є десятьма окремими точками.
В Акудім усі десять сфірот поєднані в одній посудині; у Некудім це десять окремих точок, кожна у власній посудині.
והיינו משום כי נקודים הוא מבחינת חכמה (כי בענין טנת״א [טעמים נקודות תגין אותיות] הנקודות בחינת חכמה כו׳) ושם שייך התחלקות אבל העקודים הוא מבחי׳ כתר דשם הוא למעלה מההתחלקות.
Це тому, що Некудім походить із рівня мудрості (Хохма) (адже в темі таамім, некудот, тагін та отійот некудот відповідають рівню Хохма тощо), а на цьому рівні поділ можливий; Акудім же походить із рівня вінця (Кетер), де все вище за поділ.
Некудім походить від Хохма: у кабалістичному наборі знаків кантиляції, голосних позначок, коронок і літер голосні позначки відповідають Хохмі. На рівні Хохми можливий поділ. Акудім походить від Кетер, який перебуває вище за поділ.
ולכן בחי׳ המדות שלמעלה מהשכל הנק׳ אה״ר [אהבה רבה] שיש בכל נפש זה נק׳ בחי׳ רבקה שהוא קשר וחבור כמה בהמות דר״ל [דרוצה לומר] התכללות המדות יחדו ממש.
Отже, рівень емоційних атрибутів (мідот), що вищі за інтелект і називаються агава раба (великою любов’ю), які є в кожній душі, — це рівень Рівки: зв’язок, що поєднує кількох тварин; тобто справжнє єднання мідот.
Отже, агава раба — нерозділена любов, вища за інтелект і наявна в кожній душі, — називається Рівкою, упряжкою кількох зв’язаних тварин: усі емоції справді поєднані в одне.
וז״ש [וזהו שכתוב] ותרד העינה8 יש לפרשו כפשוטו ל׳ [לשון] ירידה ממש כי החכ׳ [החכמה] נק׳ מעיין. כי והחכמה מאין תמצא9 מבחי׳ כתר כמו המעיין הנובע מתחת לארץ. ונהר הוא בחי׳ בינה.
І це [значення] написаного: «І спустилася до джерела»: ці слова можна пояснити буквально — як вираження справжнього спуску. Адже Хохма називається джерелом, бо «Хохма знаходиться з айн (небуття)» — з рівня Кетер, подібно до джерела, що б’є з-під землі. А річка відповідає рівню розуміння (Біна).
Тепер слова Берешит 24:16 «І спустилася до джерела» можна прочитати буквально як спуск: Хохма — це джерело, бо воно б’є з айн, із Кетер, подібно до води, що виходить з-під землі; Біна — це широка річка, що витікає з нього.
והנה לגבי רבקה שהם המדות שבכתר א״כ ההמשכה בחו״ב [בחכמה ובינה] נק׳ ותרד העינה (ועמ״ש בפי׳ ויוציאנו10 ה׳ אלקינו ממצרים. או״א [אבא ואימא] שהלבישו לזרועות דא״א כו׳) ותמלא כדה היינו כ״ד ספרין דאורייתא.
Оскільки Рівка відповідає мідот у Кетер, то притягування мідот у Хохму та Біну називається «і спустилася до джерела» (див. також пояснення слів «Гавая, наш Б‑г, вивів нас з Єгипту»: Хохма й Біна (Абба та Імма), які вдягали руки Аріх Анпіна тощо). «І наповнила свій глечик (када)» — це двадцять чотири (кад) книги Тори,
Для Рівки, тобто мідот Кетер, сходження в Хохму й Біна є спуском: «вона спустилася до джерела». (Alter Rebbe посилається на своє пояснення слів «Гавая, наш Б‑г, вивів нас з Єгипту», де Абба та Імма вдягають «руки» Аріх Анпіна, тобто Хохма й Біна вдягають мідот Кетер.) «Вона наповнила свій глечик (када)»: літери каф-далет у слові када мають числове значення двадцять чотири — стільки книг Писання.
דאוריי׳ [דאורייתא] מחכמה נפקת. ובעבודה הוא שע״י האה״ר [האהבה רבה] ממשיכים התגלות אור א״ס בחכמה ובתורה דמחכמה נפקת.
адже Тора походить від Хохми. А в служінні Б‑гу це означає, що завдяки агава раба людина притягує одкровення Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) у Хохму й у Тору, яка походить від Хохми.
Тора походить від Хохми. У служінні людини це означає, що завдяки агава раба вона притягує одкровення Ор Ейн Соф у Хохму й у Тору, що походить від неї.
ותעל כי באמת ירידה זו עלייה היא כי פי׳ אורייתא מחכמה נפקת היינו שהתגלותה היא מחכמה
«І піднялася»: адже насправді цей спуск є піднесенням. Слова «Тора походить від Хохми» означають, що вона розкривається через Хохму,
«І піднялася»: цей спуск насправді є піднесенням. Коли кажуть, що Тора походить від Хохми, мають на увазі лише те, що вона розкривається через Хохму.
אבל שרשה למעלה מהחכמה כי תרי״ג מצות דאורייתא עם ז׳ מצות דרבנן הם תר״ך עמודי אור1112 שהם בחי׳ כתר וא״כ התורה נמשכת מחכ׳ [מחכמה] שבכתר
але її корінь вищий за Хохму. Адже 613 міцвот Тори разом із сімома міцвот мудреців становлять 620 стовпів світла, що відповідають рівню Кетер; отже, Тора притягується з Хохми, що в Кетер,
Однак корінь Тори вищий за Хохму. 613 заповідей Тори та 7 рабинських заповідей разом становлять 620 — число «стовпів світла» Кетер (слово «Кетер» на івриті також має числове значення 620). Отже, Тора походить від Хохми, що в Кетер.
שהיא גבוה מבחי׳ המדות שבכתר הנק׳ רבקה של שלש בקר כנ״ל (ועמ״ש במ״א בענין תנופת שתי הלחם ע״ג שני הכבשים):
яка вища за рівень (бхіна) емоційних атрибутів (мідот) у вінці (Кетер), що, як зазначено вище, називаються «Ривкою трьох голів великої рогатої худоби». (Див. також написане в іншому місці про похитування двох хлібів над двома ягнятами.)
Ця мудрість (Хохма) у Кетері вища за мідот у Кетері — «Ривку». Наповнюючи свій глечик Торою, Ривка підноситься над власним рівнем. У дужках ідеться про обговорення в іншому місці похитування двох хлібів Шавуоту разом із двома ягнятами.
Агава раба, емоція вище за інтелект, має корінь у неподілених мідот Кетера й символізується Рівкою, ім’я якої читають як «рівка» — упряжка з худоби, прив’язаної разом. Притягнути її до Тори здається спуском, але насправді це піднесення, адже Тора має корінь у Хохмі Кетера, яка стоїть ще вище.
Порівняння Акудім і Некудім спирається на опис ранніх світів у Арізаля: «точки» Некудім, кожна окрема, — це світ Тогу, посудини якого розбилися, тоді як в Акудім усі світла містилися в одній посудині.
Марей мекомот
- 1ולמעלה הוא בחי׳ מדות שבכתר חו״ג דא״א · ראה אוה״ת פ׳ ראה ע׳ תשצו. מובא גם בלקו״ת אמור לז, ב.
- 2וכמ״ש בתניא (ס״פ מ״ו) · Tanya, Likkutei Amarim 46:10
- 3בהמות הייתי עמך · Psalms 73:22
- 4דעת העליון הכולל חו״ג · ראה סה״מ תרנ״ז ע׳ ריט. בענין ב׳ בחי׳ דעת — ראה בלקוטי ביאורים להרה״ק ר׳ הלל לשער היחוד מכ״ק אדה״א הוצאת תשנ״ה קנ, א שמציין לכאן.
- 5רבקה . . של שלש · Eruvin 17b
- 6בלמעלה מהשכל אין שייך התחלקות · לקמן צח, א מציין לכאן.
- 7ההפרש בין עולם העקודים לעולם הנקודים · ראה אוה״ת פ׳ ויקהל ע׳ ב׳צה. ב׳ צט.
- 8ותרד העינה · Genesis 24:16
- 9והחכמה מאין תמצא · Job 28:12
- 10ועמ״ש בפי׳ ויוציאנו ה׳ אלקינו · סידור רצג, ג ואילך.
- 11תר״ך עמודי אור · פרדס שער ח׳ פ״ג. ראה אגה״ק סכ״ט. וראה הערת כ״ק אדמו״ר זי״ע בסה״מ תש״ח ע׳ 165.
- 12תר״ך עמודי אור · Pardes Rimmonim 8:5–6
Численні води й багатство дому ¶25–26
25וזהו מים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה.1 והיינו להיות שאהבה זו היא בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] ששרשה למעלה מהשכל ע״כ לא ישקיטו המים
І це [значення слів]: «Багато вод не можуть загасити любов». А саме, оскільки ця любов — рівень агави раба [великої любові], корінь якої лежить вище за інтелект, то численні води
Тепер вірш стає зрозумілим: слова «багато вод не можуть загасити любов» стосуються агави раба, корінь якої лежить вище за інтелект. Тому «багато вод» не можуть її загасити.
רבים והנהרות שהן השגות אלקות הנמשכים מחו״ב [מחכמה ובינה] דאצי׳ את האהבה זו כיון ששרשה למעלה מכל ההשגות ונמשכה מבחי׳ דעת עליון הממשיך בחי׳ מדות שבכתר כו׳.
і ріки — осягнення Б‑жественності, що походять від мудрості (Хохма) і розуміння (Біна) світу еманації (Ацилут), — не можуть вгамувати цю любов, бо її корінь лежить вище за будь-які осягнення, і вона походить від рівня вищого знання (Даат), яке притягує вниз рівень емоційних атрибутів (мідот) у вінці (Кетері) тощо.
«Багато вод» і «ріки» — це осягнення Б‑жественності, що походять від Хохми й Біни світу Ацилут. Вони не можуть вгамувати цю любов, оскільки її корінь лежить поза межами будь-якого осягнення, і вона походить від вищого Даат, що несе в собі мідот Кетера.
אך אם יתן איש את כל הון ביתו בוז יבוזו לשון ביזה ושלל כי ביתו קאי על אותיות התורה דכתיב בחכמה יבנה בית.2
Але «якби чоловік віддав усе багатство свого дому… боз явузу» — вираз, що означає грабунок і здобич. Адже «його дім» стосується літер Тори, як сказано: «Хохмою будується дім».
Друга половина вірша: «Якби хтось віддав усе багатство свого дому». Альтер Ребе читає «боз явузу» не як «його зневажили б», а як «біза» — грабунок і здобич, як це буває, коли людина захоплює великі багатства. Прямий зміст вірша такий: того, хто запропонував би все своє багатство заради любові, зневажили б. «Його дім» — це літери Тори, які будуються Хохмою.
Вірш тлумачиться так: «багато вод» (інтелектуальні осягнення) не можуть вгамувати агаву раба; а «багатство його дому», пов’язане з Торою, є чимось, що можна захопити як здобич.
Марей мекомот
- 1מים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה · Song of Songs 8:7
- 2בחכמה יבנה בית · Proverbs 24:3
26והון ביתו היינו מ״ש ובדעת חדרים ימלאון כל הון יקר ונעים1 והיינו בחי׳ דעת העליון שממשיך גילוי בחי׳ הכתר2 שלמעלה מהחכמה.
А «багатство його дому» — це те, про що сказано: «Завдяки Даату кімнати наповняться всяким коштовним і приємним багатством»; це рівень вищого знання (Даат), яке притягує розкриття рівня вінця (Кетер), що вище за мудрість (Хохма).
«Багатство його дому» — це «коштовне й приємне багатство», яким Даат наповнює кімнати (Притчі 24:4). Це вищий Даат, який притягує розкриття Кетера, що вище за Хохму.
ודעת זה מחבר חו״ב [חכמה ובינה] שהם תושב״כ [תורה שבכתב] ותושבע״פ [ותורה שבעל פה] וממשיך בהן אור הכתר דהיינו להיות גילוי רצון העליון איך לעשות הסוכה והציצית והתפילין.
І цей Даат поєднує Хохму й Біну, які відповідають Письмовій Торі та Усній Торі, і притягує в них світло Кетера; тобто розкривається Вища Воля: як робити суку, цицит і тфілін.
Вищий Даат поєднує Хохму й Біну, що відповідають Письмовій Торі та Усній Торі, і привносить у них світло Кетера — волю Б‑га. Саме в цьому полягають практичні подробиці міцвот: розкриття Вищої волі Б‑га — як саме робити суку, цицит і тфілін.
ולכן גם בחי׳ אה״ר [אהבה רבה] הנ״ל תתרוה צמאונה ע״י גילוי זה כיון שהוא ג״כ המשכת דעת עליון ולא עוד
Тому й згаданий вище рівень агава рабба (великої любові) втамує свою спрагу завдяки цьому розкриттю, оскільки воно також є притягуванням вищого Даата. І не лише це,
Отже, агава рабба — любов, спрагла досягти того, що вище за інтелект, — втамовується цим розкриттям у Торі, адже Тора також притягується з вищого Даата.
אלא שהוא המשכה מבחי׳ גבוה יותר הרבה מהמשכת המדות שלמעלה מהשכל כי המדות הם בחי׳ ז״ת [ז׳ תחתונות] דא״א.
а й притягуванням з рівня, набагато вищого за притягування мідот, які стоять вище за інтелект; адже мідот — це рівень семи нижніх [сфірот] Аріх Анпіна,
Тора походить із рівня, набагато вищого, ніж мідот над інтелектом. Ці мідот — сім нижніх сфірот Аріх Анпіна (емоційні сили всередині Кетера).
אבל הון ביתו הוא התורה זהו בחי׳ ג״ר [ג׳ ראשונות] דא״א (ועמ״ש בדרוש השופר3 שהכתר הוא ממוצע45 בין המאציל לנאצלים שיש בו מבחי׳ תחתונה שבמאציל והוא בחי׳ ג״ר [ג׳ ראשונות] דא״א.
тоді як «багатство його дому», тобто Тора, — це рівень перших трьох [сфірот] Аріх Анпіна. (Див. також написане в маамарі про шофар: Кетер є посередником між Еманатором і еманованими, оскільки має [дещо] від найнижчого рівня Еманатора, а це рівень перших трьох Аріх Анпіна;
Тора, «багатство його дому», походить від перших трьох — інтелектуальних сил усередині Кетера. У дужках ідеться про маамар щодо шофара: Кетер є посередником між Б‑гом, Еманатором, та еманованими сфірот, а його перші три сфірот торкаються найнижчого рівня Еманатора.
ויש בו בחי׳ שרש הנאצלים והוא מז״ת [מז׳ תחתונות] ע״ש. וא״כ מובן איך שבחי׳ זו דהון ביתו הנמשך ע״י התורה שהוא מבחי׳ ג״ר [ג׳ ראשונות] גבוה לאין קץ גם מבחי׳ המדות שלמעלה מהשכל שהן בחי׳ ז״ת [ז׳ תחתונות] כו׳.
і в ньому є рівень кореня еманованих, а це — від семи нижніх [сфірот]; див. там. Отже, зрозуміло, що цей рівень «багатства його дому», яке притягується завдяки Торі й походить від перших трьох, незмірно вищий навіть за рівень мідот, які стоять вище за інтелект і є рівнем семи нижніх [сфірот], тощо.
Сім нижніх сфірот Кетера є коренем еманованих сфірот. Тож «багатство його дому», притягнуте Торою від перших трьох сфірот Кетера, незмірно вище за емоційні сили над інтелектом, що походять від семи нижніх.
וזהו ותרד העינה כו׳ ותעל שהיא עלייה גדולה למעלה מבחי׳ רבקה. וביאור הענין שדעת זה שנמשך ע״י התורה דהיינו מ״ש הון ביתו גבוה מבחי׳ דעת הממשיך אה״ר [אהבה רבה] יובן עם מ״ש בלק״ת [בלקוטי תורה (להאריז״ל)] פ׳ שמות6 ע״פ
І це — «І вона спустилася до джерела» тощо, «і піднялася»: це велике піднесення, вище за рівень Рівки. Пояснення цього — що Даат, який притягується завдяки Торі, тобто згадане «багатство його дому», вищий за рівень Даата, який притягує агава рабба, — стане зрозумілим з написаного в Лікутей Тора Арізаля, у розділі Шмот, щодо слів
Це пояснює слова «вона спустилася… і піднялася»: спуск Рівки до Тори підносить її вище за її власний рівень. Те, що Даат, який передає Тора, вищий за Даат, що притягує агава рабба, пояснюється в Лікутей Тора Арізаля до розділу Шмот, щодо слів «бо він звернув убік, щоб подивитися».
כי סר לראות7 שבחי׳ דעת הכולל תרין עטרין8 עם היותן מדות דכתר הוא למטה מבחינת דעת הכולל תרין אחסנתוי דאו״א [דאבא ואימא] כו׳ שממשיך ב״פ [ב׳ פעמים] קדמאין שהם בחי׳ חב״ד [חכמה בינה ודעת] שבחו״ג [שבחסד וגבורה] דא״א.
«[І Гавая побачив], що він звернув убік, щоб подивитися»: рівень Даата, який містить «дві корони», хоч вони й є мідот Кетера, нижчий за рівень Даата, який містить «дві спадщини» Хохми й Біни (Абби та Імми) тощо і притягує перші два суглоби — рівень Хохми, Біни й Даата всередині Хеседу та Гвури Аріх Анпіна.
Як подає цей маамар, Арізаль розрізняє там два види Даата: один містить «дві корони» (Хесед і Гвуру Кетера — емоційні сили над інтелектом), а вищий — «дві спадщини» Абби та Імми, які притягують перші два «суглоби» рук Аріх Анпіна, тобто Хохму, Біну й Даат усередині його Хеседу та Гвури.
ועמ״ש בפ׳ ראה אנכי נותן9 בענין יום יום יעמס לנו10 כו׳ ע״ש. ויובן שייכות ש״י עולמות11 לדעת זה. וגם דעת זה שרשו עוד גבוה יותר דהיינו מתקון ואמת כו׳. וז״ש [וזהו שכתוב] תורת אמת12 כו׳).
І див. те, що написано в розділі Реє, [про] «Дивись, Я ставлю перед вами», щодо «День у день Він покладає тягар на нас» тощо; див. там. І стане зрозумілим зв’язок 310 світів із цим Даатом. Також корінь цього Даату сягає ще вище — до тікун «і істина» тощо. І це [мається на увазі у словах] «Тора істини» тощо.)
Додаткові посилання: маамар про «Дивись, Я ставлю перед вами» (розділ Реє), де йдеться про «День у день Він покладає тягар на нас». 310 світів, які мудреці обіцяють праведникам, пов’язані з цим Даатом. Його корінь сягає ще вище — до тікун, названого «і істина»; це один із тринадцяти «атрибутів» Вищої бороди. Тому Тору називають «Торою істини».
ובכ״ז [ובכל זה] יובן מארז״ל [מאמר רבותינו זכרונם לברכה] דחייב אדם לברך מאה ברכות13 בכל יום. דצ״ל מספר מאה דוקא. אלא
З огляду на все сказане стане зрозумілим вислів наших мудреців, благословенної пам’яті, що людина зобов’язана промовляти сто благословень щодня. [Чому] має бути саме число сто? Але
Тепер маамар застосовує це до правила мудреців: людина має промовляти сто благословень щодня. Чому саме сто?
כי פי׳ א״ת [אל תקרי] מה אלא מאה1415 כי מה היינו בחי׳ מל׳16 ממכ״ע [ממלא כל עלמין] וצריך להמשיך מבחי׳ סוכ״ע בממכ״ע [בממלא כל עלמין].17
пояснення таке: «Не читай “ма” (що), а “меа” (сто)». Адже «ма» — це рівень царювання (Малхут), світло, що наповнює всі світи (мемале коль альмін); і необхідно низвести світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), у мемале коль альмін.
Мудреці виводять це зі слів «Чого Б‑г просить від тебе», читаючи «ма» («що») як «меа» («сто»). «Ма» символізує Малхут — Б‑жественне світло, що наповнює світи й дає їм життєву силу відповідно до їхньої міри. Благословення мають низвести охоплююче світло (совев) у внутрішнє світло, що перебуває у світах.
והוא ע״י הכתר שהוא הממוצע בין המאציל לנאצלים. ולכן צ״ל מאה ברכות דוקא להמשיך מע״ס [מעשר ספירות] דא״א הכלולים מעשר
І це відбувається через вінець (Кетер), який є посередником між Еманатором і еманованими. Тому потрібно саме сто благословень, аби низвести від десяти сфер духовного прояву (сфірот) Аріх Анпіна, [кожна з яких містить десять],
Це низведення відбувається через Кетер — посередника між Б‑гом і сфірот. Тому йдеться про сто: десять сфірот Аріх Анпіна, кожна з яких містить десять.
דהיינו שיהי׳ [שיהיה] ההמשכה גם מג״ר [מג׳ ראשונות] דא״א כנ״ל. וזהו ונאם הגבר הוקם ע״ל18 שהעי״ן מורה על ז״ת [ז׳ תחתונות]. והלמ״ד על ג״ר [ג׳ ראשונות].
тобто щоб низведення відбувалося також від перших трьох [сфірот] Аріх Анпіна, як сказано вище. І це [мається на увазі у словах] «Промова мужа, піднесеного на висоту (аль)», адже айн вказує на сім нижніх [сфірот], а ламед — на перші три.
Підрахунок усіх десяти, а не лише семи, означає, що низведення сягає навіть перших трьох сфірот Аріх Анпіна — джерела Тори, про яку йшлося вище. На це натякають слова Давида «муж, піднесений на висоту (аль)»: айн (70) відповідає семи нижнім сфірот (по десять у кожній), а ламед (30) — першим трьом (також по десять); разом виходить сто.
(ובזה יובן משארז״ל [מה שאמרו רבותינו זכרונם לברכה] שהיו מתים ק׳ אנשים בכל יום עד שתקן דוד מאה ברכות.19 וצ״ל השייכות שע״י המאה ברכות פסקו מלמות).
(І тепер стане зрозумілим сказане нашими мудрецями, благословенної пам’яті: щодня помирало сто людей, доки Давид не запровадив сто благословень. Слід пояснити зв’язок: як завдяки ста благословенням люди перестали помирати.)
В одному пов’язаному вислові сказано: щодня помирало сто людей, доки цар Давид не запровадив сто благословень. У дужках порушено питання, як благословення припинили ці смерті.
אך הענין כי הנה ע״י גילוי זה דסוכ״ע יהיה תח״ה [תחיית המתים] לע״ל [לעתיד לבוא]. והנה ענין תחיית המתים שיהיה גוף עם קרביים ומעיים וחי וקים לעולם בלי אכילה ושתיה.
Але суть у тому, що завдяки цьому розкриттю совев коль альмін у майбутньому відбудеться Воскресіння мертвих. Воскресіння мертвих означає, що буде тіло з нутрощами й кишківником, яке житиме й існуватиме вічно, не споживаючи їжі й питва.
Відповідь така: саме розкриття совев коль альмін приведе до Воскресіння мертвих. Воскресле тіло буде справжнім тілом, з усіма органами, і все ж житиме вічно без їжі та питва.
ואיך הוא זה אלא ע״י שיהי׳ [שיהיה] גילוי סוכ״ע דקמיה שוה רוחניות וגשמיות ממש. ע״כ גם הגוף יוכל לחיות מזה.
Як це можливо? Лише завдяки розкриттю совев коль альмін, перед яким духовне й матеріальне справді рівні. Тому й тіло зможе жити завдяки цьому.
Це можливо лише завдяки розкриттю совев, перед яким духовне й матеріальне рівні, тож фізичне тіло може безпосередньо черпати з нього життєву силу. Сто благословень низводять совев і тому протидіють смерті.
«Багатство його дому» — це Тора, притягнута через вищий Даат від перших трьох сфірот Кетера. Вона вища за любов над інтелектом і втамовує її. Те саме притягування совев пояснює сто щоденних благословень і Воскресіння.
Два види Даата тут відповідають двом видам, які описує Арізаль: Даату «двох корон» (мідот Кетера) і вищому Даату «двох спадщин» Абби та Імми. Маамар відносить «багатство» Тори до вищого з цих двох видів.
Марей мекомот
- 1ובדעת חדרים ימלאון כל הון יקר ונעים · Proverbs 24:4
- 2דעת העליון שממשיך גילוי בחי׳ הכתר · ראה לקו״ת שה״ש לז, ד בסופו. ולהעיר מאור התורה פ׳ ראה ע׳ תרמא, וראה בד״ה שמח תשמח תרנ״ז ע׳ 45.
- 3ועמ״ש בדרוש השופר · ראה לקו״ת ראה כח, ב.
- 4שהכתר הוא ממוצע · ראה ע״ח שער מ״א פ״ג. ראה לעיל יד, א. לקמן קט, ב.
- 5שהכתר הוא ממוצע · Sefer Etz Chaim 41:3
- 6בלקו״ת פ׳ שמות · להאריז״ל. וראה הלשון באוה״ת פ׳ ויקהל כרך ז ע׳ ב׳תשצא. ובאוה״ת נ״ך ח״א ע׳ כח.
- 7כי סר לראות · Exodus 3:4
- 8דעת הכולל תרין עטרין · ראה לקו״ת פ׳ פקודי ה, א.
- 9ועמ״ש בפ׳ ראה אנכי נותן · אולי הכוונה לסה״מ תקס״ח ע׳ שעב ואילך. ונמצא עם הגהות וכו׳ באוה״ת פ׳ ראה ע׳ תרמח ואילך, דשם מבואר בענין כתר שהוא ממוצע.
- 10יום יום יעמס לנו · Psalms 68:20
- 11ש״י עולמות · Mishnah Oktzin 3:12
- 12תורת אמת · Malachi 2:6
- 13דחייב אדם לברך מאה ברכות · Menachot 43b:15–17
- 14א״ת מה אלא מאה · Zohar II, 127a
- 15א״ת מה אלא מאה · Zohar, Korach 10:46–13:56
- 16מה היינו בחי׳ מל׳ · זח״ב תרומה קכז, א.
- 17וצריך להמשיך מבחי׳ סוכ״ע בממכ״ע · מובא באוה״ת נ״ך כרך א ע׳ נ.
- 18ונאם הגבר הוקם ע״ל · II Samuel 23:1
- 19שהיו מתים ק׳ אנשים בכל יום עד שתקן דוד מאה ברכות · Bamidbar Rabbah 18:21
Тіло, що живе від Нескінченного світла ¶27
27ועד״מ באדם יש ב׳ מיני המשכות. הא׳ בבחי׳ פנימיות השכל במוח. ומדות בלב. כח המעשה ביד כו׳.
Як аналогію наведемо: у людині є два види поширення сил. Перший — внутрішній: інтелект у мозку, емоційні атрибути (мідот) у серці, сила дії в руці тощо.
Аналогія з людиною: душа досягає тіла двома способами. Перший — внутрішній: кожна сила перебуває у своєму органі — інтелект у мозку, емоції в серці, сила дії в руці.
והב׳ בחי׳ מקיף והוא הרצון והמחשבה שישנו אפילו ברגל שמיד כשרוצה להניע רגלו תתנענע רגלו כו׳.
Другий — це рівень макіфа [охоплювального впливу]: воля й думка, які присутні навіть у стопі; адже щойно людина хоче поворухнути стопою, вона рухається тощо.
Другий — це «охоплювальний» рівень (макіф): воля й думка сягають навіть стопи, яка не має власної здатності мислити; щойно людина хоче поворухнути стопою, вона рухається.
ואע״פ [ואף על פי] שהרגל אינו כלי לגילוי המחשבה מ״מ פועל בו המחשבה וזהו בחי׳ מקיף. ועד״ז גם הגוף הגשמי יקבל חיות וקיום למזון מאור א״ס ב״ה ממש וד״ל [ודי למבין]:
І хоча стопа не є посудиною для розкриття думки, думка все ж діє на неї; це і є рівень макіфа. Так само й фізичне тіло отримуватиме життєву силу (хают) та існування як поживу від самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) — благословенний Він. І цього досить для розуміння.
Стопа не є посудиною для думки, однак думка діє на неї: сила впливає на те, що не може її вмістити. Так само під час Воскресіння фізичне тіло отримуватиме життя безпосередньо від Нескінченного світла — як поживу, без їжі. Альтер Ребе завершує словами: «і досить для розуміння».
Аналогія завершує маамар: як воля рухає стопою, не перебуваючи в ній, так світло, що охоплює всі світи (совев коль альмін), дасть життя безпосередньо воскреслому тілу.
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Емоції, породжені розумінням, потребують Даат — глибокого й тривалого зв’язку, щоб очиститися; інакше навіть палка любов під час молитви може містити слід тваринної душі, який згодом виявиться як гнів. Перевірити, чи відданість спрямована винятково заради Б‑га, можна вчинком, що суперечить природному темпераменту людини, — таким, якою була щедрість Рабі Ханіни. Агава раба, прихована в кожній душі й невтамовна жодним інтелектуальним осягненням, знаходить своє здійснення в Торі, у точних подробицях міцвот — розкритій волі Б‑га, — а також у промовлянні ста благословень щодня.
Питання для обговорення
- Як можуть водночас бути правильними обидві моделі сфірот — вертикальний ланцюг і три лінії, — і що кожна з них описує в емоційному житті людини?
- Чому Альтер Ребе робить висновок, що гнів після палкої молитви свідчить про сторонню домішку в самій молитві, і як примітка в дужках узгоджує це з 28-м розділом Тані?
- Чого побоювався Рабі Ханіна бен Терадіон щодо своєї самопожертви і чому роздавання грошей на Пурім довело чистоту його відданості?
- Чому агава раба названа «Рівкою» і чому її спуск до джерела насправді є піднесенням?
- Як, згідно з маамаром, пов’язані сто щоденних благословень і Воскресіння мертвих?