Тора Ор · Парші Толдот · Маамар 2
מים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה וגו׳…
Великі води не можуть загасити любов
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 996 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Любов душі до Б‑га не може насититися жодним відкритим осягненням, навіть насолодами Ган Еден (Едемського саду) («річками»); її може втамувати лише сама сутність Б‑га — приховане «джерело», яке низводиться через Тору та практичні міцвот після очищення тваринної душі (нефеш габагаміт).
Коротко про маамар
Маамар пояснює вірш: «Великі води не можуть загасити любов… Якби людина віддала за любов усе багатство свого дому, “боз явузу ло” [“геть знехтують ним”]». Тора має приховане «джерело» — непізнавану мудрість Б‑га, — і відкриті «річки»: осягнення її таємниць, яким душі насолоджуються в Ган Еден. Ці річки, «великі води», не можуть наситити любов душі, яка прагне Самого Б‑га. Самого Б‑га низводить Ривка, яка «спустилася до джерела й наповнила свій глечик» (када — двадцять чотири книги Писання). Щоб пояснити Ривку, Альтер Ребе пояснює Іцхака: це майбутній сміх і насолода, що приходять через приховувальне Ім’я Б‑га (Елокім), коли відокремлене творіння самоусувається. Ривка, «запряжена упряжка», — це очищені й об’єднані емоції тваринної душі, піднесення яких низводить розкриття «Анохи» («Я») через міцвот — те, чого не можуть зробити ангели. «Людина», яка віддає «багатство Свого дому», — це Б‑г, а це багатство — вища насолода, прихована в Торі; «боз явузу» стає завзятим «захопленням» цього скарбу, на який також указує обряд виливання води на Сукот. Маамар завершується Псалмом 93 і розповіддю про майбутнє розкриття Аріх Анпін — «день, що весь є довгим».
План
- Джерело й річкаТора має приховане джерело й відкриті річки; річки Ган Еден не можуть наситити любов душі, яку втамує джерело, що розкриється в майбутньому й низводиться вже тепер через Тору та міцвот.¶1–2
- Іцхак: сміх через ЕлокімІцхак уособлює майбутню насолоду, що приходить завдяки приховуванню Імені Елокім, коли створене «щось» досягає самоусунення (бітуль); вона розкриється, коли роботу очищення буде завершено.¶3–5
- Ривка: запряжена упряжкаРивка — це очищені й об’єднані емоції тваринної душі, корінь яких — у Колісниці; їхнє піднесення низводить «Анохи» через матеріальні міцвот, чого не можуть зробити ангели.¶6–9
- Любов, якої не можуть загасити водиРоздуми під час Шма пробуджують безмежну любов, якої не можуть наситити ані роздуми, ані Ган Еден; це можуть зробити лише Тора та міцвот, що охоплюють сутність Б‑га.¶10–11
- Багатство Його домуСлова «Якби людина віддала» виражають певну обіцянку Б‑га віддати Свій найпотаємніший скарб, який низводиться вже тепер через міцвот і благословення; це вища насолода, прихована в Торі, і 310 світів, що походять від літери алеф.¶12–19
- Захоплення скарбу«Боз явузу» означає завзяте захоплення: радість душі від Тори та міцвот. Джерело, хоча й здається меншим, є справжнім витоком; на це натякає обряд виливання води на Сукот.¶20–25
- Псалом 93 і довгий деньРічки підносять свій голос, підносячись, і отримують нагороду — Нескінченне світло (Ор Ейн Соф) у Торі; майбутній «день, що весь є довгим», — це розкриття Аріх Анпін, на яке натякає чаша Машіаха.¶26–31
Ключові поняття
- Джерело й річкаמעיין ונהר
- Джерело — це приховане джерело, непізнавана мудрість Б‑га; річка — її відкритий потік, відміряний кожному одержувачеві. Джерело здається меншим, бо воно ближче до Б‑га й більше перебуває в стані бітуль, але саме воно є витоком усіх річок.
- Ім’я Елокімשם אלקים
- Ім’я, яке приховує творчу силу Гавая, через що творіння здається відокремленим. Завдяки цьому приховуванню самоусунення творіння стає новизною, що приносить Б‑гові насолоду.
- Очищення тваринної душіבירור נפש הבהמית
- Головна праця з перетворення темряви на світло; Б‑жественна душа (нефеш елокіс) не потребує виправлення. Коли емоції тваринної душі очищені й об’єднані, її високий корінь підносить Б‑жественну душу й низводить сутність Б‑га.
- Анохиאנכי
- «Я» — сама сутність Б‑га, Причина всіх причин. Маамар тлумачить слова «яку Я заповідаю вам» як указівку на сутність, що низводиться через міцвот.
- Багатство Його домуהון ביתו
- Найпотаємніший скарб Б‑га — вища насолода, прихована в літерах Тори, яка в майбутньому розкриється явно.
- Аріх Анпінאריך אנפין
- «Довге Обличчя» — зовнішній рівень вінця (Кетер), приховане Б‑жественне світло, здатне однаково поширюватися аж до матеріального світу; його розкриття і є майбутній «день, що весь є довгим».
Джерело й річка ¶1–2
1מים רבים12 לא יוכלו לכבות את האהבה וגו׳ עד בוז יבוזו לו. ובזוהר ח״ג [חלק ג׳] דנ״ד ע״ב מים רבים דא הוא נהר עלאה דמניה נפקין נהרין לכל עיבר כו׳.
«Багато вод не можуть загасити любов тощо» — аж до «боз явузу ло [неодмінно захоплять це як здобич]». А в Зогар, том 3, стор. 54б: «“Багато вод” — це вища ріка, з якої ріки течуть у всі боки тощо».
Маамар починається віршем із Пісні пісень про любов, яку «багато вод» не можуть загасити, і наводить тлумачення Зогар: ці «багато вод» — одна вища ріка, що живить усі інші ріки. Увесь маамар з’ясовуватиме, що це за води й ріки та яку любов вони не можуть загасити; також він тлумачитиме останні слова вірша, боз явузу ло, не як зневагу, а як прагнення схопити — подібно до здобичі (параграф 20).
והנה הנהרות נמשכים מן המעיינות3 שהמעיינות נובעים מן התהום ומהם נמשכים הנהרות וכמ״ש השולח מעינים4 בנחלים והמעיינות נובעים מתחת לארץ אבל הנהרות נמשכים בגלוי ע״פ כל הארץ לכך התורה שנמשלה למים
Ріки беруть початок із джерел: джерела б’ють із безодні, і з них течуть ріки, як написано: «Він посилає джерела в потоки». Джерела б’ють з-під землі, тоді як ріки відкрито течуть по всій поверхні землі. Тому Тора, яку уподібнено до води,
Джерело й ріка відрізняються: джерело виходить із-під землі приховано, тоді як ріка відкрито тече суходолом; ріки ж черпають воду з джерел. Цей образ природи ось-ось буде застосовано до Тори, яку Писання уподібнює до води.
כמ״ש הוי כל צמא לכו למים5 יש בה בחי׳ מעיין והוא כמאמר חכים ולא בחכמה ידיעא67 שאינו מושג כלל כמשל המעיין שנובע מתחת לארץ ואינו ניכר ונגלה כ״כ [כל כך] ויש בה בחי׳ נהרות
як написано: «Гей, усі спраглі, ідіть до води», — має в собі рівень джерела (бхіна). Це відповідає вислову: «Мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати»: це зовсім неосяжне, подібно до джерела, що б’є з-під землі й не є настільки помітним та відкритим. А в ній є також рівень рік,
У Торі є вимір «джерела»: її джерело — в самій мудрості Б‑га, яку в Тікуней Зогар описано словами «мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати». Цю мудрість не здатен осягнути жоден створений розум; вона прихована, мов вода під землею. Є в Торі й вимір «рік», про який ідеться далі.
וכמ״ש ונהר יוצא מעדן8 להשקות את הגן כו׳ שזיו השכינה המתגלה בג״ע [בגן עדן] בהשגת רזין דאורייתא נמשך מבחי׳ נהר היוצא מעדן כו׳ ונמשך ומתחלק לכמה בחי׳ נהרות והמשכות פרטיים לכל אחד כפי השגתו כו׳.9
як написано: «І ріка виходила з Едена, щоб напувати сад тощо»: адже сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни), що відкривається в Ган Едені (Едемському саду) через осягнення таємниць Тори, походить від рівня «ріки, що виходила з Едена тощо»; і воно спрямовується вниз та розгалужується на численні рівні рік і окремі потоки, для кожного — відповідно до його здатності осягати тощо.
«Ріка» — це Тора в її відкритому вимірі: осягнення таємниць Тори, яким душі насолоджуються в Ган Едені, — сяйво Шехіни. Одна ріка розгалужується на численні потоки, щоб кожна душа отримувала відповідно до власної здатності осягати.
Вступ задає центральний образ маамара: у Торі є приховане «джерело» — незбагненна мудрість самого Б‑га — і відкриті «ріки», тобто осягнення її таємниць у Ган Едені; «багато вод» у вірші — це ці ріки.
Розрізнення між джерелом (мааян) і рікою (нагар) проходить крізь увесь маамар: ріка — це відкриття, міра якого відповідає тому, хто сприймає, тоді як джерело ближче до сутності, а тому менш видиме. Примітка Kehot відсилає до Ор га-Тора до Пісні пісень, де ця відмінність розглядається докладніше.
Марей мекомот
- 1מים רבים · הנחת כ״ק אדה״א בסה״מ תקס״ט ע׳ א. (באחד מהכת״י נרשם ”תורה הנאמרה שבת שלפני פורים על חתונת נכדו תקסטי״ת”. ובאוה״ת יתרו ע׳ תתיד מצויין ”עיין בהביאור ע״פ מים רבים לא יוכלו כו׳ (דחתונת ב״ד ר׳ בער)”. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. לכללות מאמר זה ראה ד״ה זה ש״פ תולדות תשי״ז לכ״ק אדמו״ר זי״ע (נדפס בסה״מ מלוקט ח״א).
- 2מים רבים · Song of Songs 8:7
- 3והנה הנהרות נמשכים מן המעיינות · ההפרש בין נהר למעיינות — ראה אוה״ת שה״ש כרך ב ע׳ תנה.
- 4השולח מעינים · Psalms 104:10
- 5הוי כל צמא לכו למים · Isaiah 55:1
- 6חכים ולא בחכמה ידיעא · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17b:3–4
- 7חכים ולא בחכמה ידיעא · Tikkunei Zohar 17b:3–4
- 8ונהר יוצא מעדן · Genesis 2:10
- 9
2ולכן נק׳ נהר לפי שבא ונמשך בגילוי להיות מושג לצדיקים וע״ז נאמר מים רבים לא יוכלו לכבות1 את האהבה של כנס״י [כנסת ישראל] להקב״ה
Тому це називається «ріка»: вона приходить і спускається вниз, виявляючись, щоб цадиким (праведникам) було доступне осягнення. І про це сказано: «Багато вод не можуть загасити любов» громади Ізраїлю до Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху).
Виявлений рівень називається «рікою», бо він відкрито тече і може бути осягнутий цадиким. Однак у вірші сказано, що навіть ці «багато вод» не можуть загасити любов єврейського народу — громади Ізраїлю — до Б‑га.
כי עם היות שזהו גילוי מדריגות עליונות מאד עכ״ז [עם כל זה] לא ישקיטו את האהבה שהנפש לא תתמלא ותתרוה צמאונה ע״י גילוי זה לבד
Адже хоча це й вияв дуже високих рівнів, усе ж вони не вгамують любові: душа не наповниться і її спрагу не буде втамовано лише цим виявом.
Хоч би яким високим був цей вияв, він не може вдовольнити любов душі; душа прагне більшого, ніж може дати будь-яке осягнення через виявлене.
וכמ״ש מי לי בשמים2 ועמך לא חפצתי בארץ כי שמים וארץ הם ג״ע [גן עדן] העליון והתחתון שבו מתענגים הנשמות ע״י נהר היוצא מעדן כו׳ ועכ״ז [ועם כל זה] מי לי בשמים כו׳ כי ג״עהוא רק לפי שעה
Як сказано: «Кого маю я на небесах? І крім Тебе нічого не бажаю на землі». Адже «небо» й «земля» — це Верхній і Нижній Ган Еден, де душі насолоджуються завдяки «річці, що витікала з Едена, тощо»; і все ж: «Кого маю я на небесах? тощо», адже Ган Еден — лише тимчасовий етап.
У псалмі сказано: «Кого маю я на небесах?» Душа прагне самого Б‑га, а не небес і землі. Альтер Ребе пояснює, що «небо» й «земля» — це Верхній і Нижній Ган Еден, де душі насолоджуються плином «ріки», і зазначає, що Ган Еден у будь-якому разі є лише тимчасовим етапом.
אבל עיקר הגילוי יהיה לע״ל [לעתיד לבוא] בתח״ה [בתחיית המתים] וכמ״ש ומעין יצא מבית3 ה׳ שזהו למעלה מעלה מבחי׳ נהר כו׳
Але головний вияв буде в Майбутньому, під час воскресіння мертвих, як сказано: «І джерело вийде з Дому Гавая»; це набагато, набагато вище за рівень ріки тощо.
Головний вияв настане після воскресіння мертвих, і пророк Йоель описує його як «джерело», що вийде з Дому Гавая: джерело, його витік, набагато вище за ріку, що з нього тече.
והיינו ע״י עסק התורה ומצות שעז״נ [שעל זה נאמר] ותרד העינה4 ותמלא כדה הם כ״ד ספרין דאורייתא56 שהם נמשכים מבחי׳ המעיין בחי׳ חכים ולא בחכמה ידיעא7 שעיקר גילוי זה יהיה לע״ל [לעתיד לבוא]:
І це відбувається через вивчення Тори та виконання міцвот, про які сказано: «І спустилася вона до джерела та наповнила свій глечик». Це — двадцять чотири книги Тори, що походять із рівня джерела, з рівня «мудрий, але не мудрістю, що піддається пізнанню», адже головний вияв цього буде в Майбутньому.
Майбутній вияв із джерела наближається вже тепер завдяки вивченню Тори й виконанню міцвот. На це натякають слова про Рівку: «вона спустилася до джерела та наповнила свій глечик». Слово «када» («її глечик») складається з літер каф-далет (числове значення яких — двадцять чотири) та гей і натякає на двадцять чотири книги Писання, що походять із прихованого рівня «джерела».
У цьому абзаці пояснюється вірш: «багато вод» виявленої Б‑жественної мудрості в Ган Еден не можуть вдовольнити любов душі. Її спрагу втамує лише «джерело», яке виявиться в Майбутньому і вже тепер притягується вниз через Тору й міцвот.
Тлумачення слова «када» («її глечик») як натяку на двадцять чотири книги Писання походить із Тікуней Зоар, як зазначено в примітці Kehot. У «Тора Хаїм» на «Хаєй Сара» Мітелер Ребе докладно розвиває тему того, як Рівка черпає з джерела.
Марей мекомот
- 1
- 2מי לי בשמים · Psalms 73:25
- 3ומעין יצא מבית ה׳ · Joel 4:18
- 4ותרד העינה · Genesis 24:16
- 5ותמלא כדה הם כ״ד ספרין דאורייתא · Tikkunei Zohar, Tikkun 21 · 47a:12–14
- 6ותמלא כדה הם כ״ד ספרין דאורייתא · Tikkunei Zohar 46b:21–22
- 7מבחי׳ המעיין בחי׳ חכים ולא בחכמה ידיעא · ראה אוה״ת דרושים ליוהכ״פ ע׳ א׳תתקצח.
Іцхак: сміх через Елокім ¶3–5
3אך הנה כדי להיות המשכה וגילוי זה ע״י תומ״צ [תורה ומצות] מעשיות עז״נ [על זה נאמר] ותרד העינה ותמלא כדה1 שזהו ע״י רבקה אמנו שהיא היא אשר ביכולתה להיות ותמלא כדה כו׳.
Однак, щоб це низведення згори вниз і розкриття здійснювалися через Тору та практичні міцвот, про це сказано: «І зійшла вона до джерела та наповнила свій глечик». Це відбувається завдяки нашій праматері Рівці, адже саме вона здатна «наповнити свій глечик» тощо.
Розкриття джерела низводиться згори вниз через практичне виконання Тори й міцвот, і вірш приписує це Рівці: саме вона може зійти до джерела й наповнити глечик. Тож постає питання, що символізує Рівка.
ולהבין מהו בחי׳ רבקה י״ל [יש לומר] תחלה ענין בחי׳ יצחק כי הנה יצחק הוא לשון צחוק ותענוג והוא גילוי תענוג העליון לצדיקים לע״ל [לעתיד לבוא] כמ״ש לויתן זה יצרת2 לשחק בו.
Щоб зрозуміти, що являє собою рівень (бхіна) Рівки, спершу слід пояснити бхіну Іцхака. Адже ім’я «Іцхак» означає сміх і насолоду (таануг); він уособлює розкриття вищої насолоди для цадикім [праведників] у майбутньому, як сказано: «Левіятана Ти створив, щоб гратися з ним».
Щоб пояснити Рівку, Альтер Ребе спершу пояснює Іцхака, чиє ім’я означає «він сміятиметься». Сміх виражає насолоду, а Іцхак уособлює вищу насолоду, яка розкриється праведникам у майбутньому. На це натякає Левіятан, якого Б‑г створив «щоб гратися з ним».
У цьому абзаці йдеться від вірша до постатей Рівки та Іцхака: Рівка низводить згори вниз джерело, а Іцхак уособлює майбутнє розкриття Б‑жественної насолоди.
Згадка про Левіятана, створеного «щоб гратися з ним», пов’язана з вченням мудреців про те, що в майбутньому праведники влаштують бенкет, куштуючи Левіятана. Це символізує насолоду, яка тоді розкриється.
Марей мекомот
- 1
- 2לויתן זה יצרת · Psalms 104:26
Отже, «Іцхак» — це форма майбутнього часу. Адже слова «Ім’я Б‑га (Елокім) учинило для нас сміх» [означають], що цей аспект — розкриття насолоди — притягується через Ім’я Б‑га (Елокім).
Ім’я Іцхак стоїть у майбутньому часі: «він сміятиметься». Сара сказала: «Елокім учинив для мене сміх», і Альтер Ребе звертає увагу на те, що тут вжито Ім’я Елокім: насолода виникає саме завдяки Імені, яке приховує.
והענין כי שמש ומגן2 הוי״ה אלקים ששם אלקים הוא המגן ונרתק על שם הוי״ה המהוה מאין ליש שהנרתק הוא כסוי והעלם שלא יהי׳ [יהיה] גילוי שם הוי״ה
Пояснення таке: «Бо сонце й щит — Ім’я Б‑га (Гавая) та Елокім». Ім’я Елокім є щитом і піхвами над Іменем Гавая, яке творить щось із нічого. Адже піхви — це покривало й приховування, завдяки яким Ім’я Гавая не розкривається.
Гавая — це Ім’я, через яке все приводиться до буття з нічого; Елокім, подібно до щита чи піхов, закриває його, як ідеться у псалмі. Піхви приховують, тому творча сила Гавая не видима явно.
רק ע״י לבוש והנרתק המסתיר עליו וכמשל אור וזיו השמש המאיר דרך מסך ופרגוד כמ״ש במ״א ע״פ והבדילה הפרכת3 כו׳
— лише через одяг і піхви, що приховують його, подібно до світла й сяйва сонця, яке світить крізь екран і завісу, як пояснюється в іншому місці щодо слів: «І завіса відділятиме тощо».
Так само як на сонце можна дивитися лише крізь екран, світло Гавая доходить до творіння лише крізь покрив Елокім. Альтер Ребе посилається на докладніше пояснення цього в іншому маамарі, де йдеться про завісу у Святилищі.
ומחמת נרתק ומגן זה נעשו הנבראים בחי׳ יש ודבר נפרד ובהתרבות הלבושים ע״י ק״ך צירופי אלקים456 נמשך למטה בעשייה החשך וההסתר ביותר ועל כן ירדה הנשמה למטה להיות עובד אלקים
Через ці піхви й цей щит створені істоти стали чимось сущим і відокремленим; а зі збільшенням кількості покривів завдяки 120 сполученням Елокім дедалі більше темряви й приховування притягується вниз, у світ дії (Асія). Тому душа спустилася вниз, щоб стати «тією, хто служить Елокім»,
Через це приховування створіння відчувають себе незалежними сутностями. Приховування множиться через 120 сполучень літер Імені Елокім і найбільше посилюється в нашому матеріальному світі. Саме тому душа зійшла вниз, щоб стати «тією, хто служить Елокім», долаючи це приховування.
דהיינו לעבוד ולתקן7 את בחי׳ החשך וההסתר הנמשך משם אלקים לאהפכא חשוכא לנהורא וזהו אשר ברא אלקים לעשות8 ופי׳ במדרש לעשות לתקן.9
тобто працювати над рівнем темряви й приховування, що походить від Імені Елокім, і виправляти його, перетворюючи темряву на світло. І це — «яке Елокім створив, щоб творити»; Мідраш пояснює слово «творити» як «виправляти».
Завдання душі — перетворити темряву на світло. У вірші сказано, що Б‑г створив «щоб творити», а Мідраш тлумачить слова «щоб творити» як «щоб виправляти»: творіння залишено нам, аби ми довершили його.
(והיינו לתקן) ההסתר הנמשך משם אלקים והוא ע״י בטול היש לאין10 שעי״ז אתהפכא חשוכא לנהורא. והיינו ע״י מס״נ [מסירות נפש] בתפלה וע״י תומ״צ [תורה ומצות].
(Тобто виправляти) приховування, що походить від Імені Елокім. Це відбувається через самоусунення (бітуль) сущого в Ніщо, завдяки чому темрява перетворюється на світло. Це здійснюється через самопожертву (месірут нефеш) у молитві, а також через Тору й міцвот.
Виправлення відбувається, коли «щось суще» самоусувається перед Б‑гом, перетворюючи темряву на світло. На практиці це здійснюється через самопожертву в молитві, а також через Тору й міцвот.
וזהו צחוק עשה לי11 אלהים שעיקר הצחוק ותענוג העליון נמשך ע״י שם אלקים כמשל הצחוק שעושים השרים שהוא מדבר חדש12
І це — «Елокім учинив мені сміх»: сутність сміху й вищої насолоди притягується через Ім’я Елокім, подібно до сміху, що його викликають князі, коли бачать щось нове,
Тепер Альтер Ребе пояснює, чому сміх виникає через Елокім: люди сміються з чогось нового й несподіваного, як-от із незвичних видовищ, влаштованих для вельмож.
כמו מלחמת הארי עם חיה אחרת שמההתחדשות נמשך הצחוק והתענוג כך בחי׳ בטול היש לאין זהו ההתחדשות שהנברא שנעשה יש ודבר נפרד יוכל לבטל א״ע [את עצמו].
наприклад, коли лев б’ється з іншою твариною: новизна викликає сміх і насолоду. Так само й самоусунення сущого в Ніщо — це новизна: створіння, яке стало чимось сущим і відокремленим, може самоусунутися.
Лев, який б’ється з іншою твариною, тішить глядачів, бо це незвичайне видовище. Так само справжня новизна полягає в тому, що створіння, яке відчуває себе відокремленим, може самоусунутися перед Б‑гом; ця несподіванка приносить Б‑гові насолоду.
משא״כ אם לא היה שם אלקים מסתיר לא היה נמשך בחי׳ צחוק ותענוג זה כלל א״כ עיקר הצחוק והתענוג עשה לנו השם אלקים המסתיר ומעלים שבסבתו נמשך התענוג והיינו ע״י בטול היש לאין.
Тоді якби Ім’я Б‑га (Елокім) не приховувало, цей рівень сміху й насолоди зовсім не був би притягнутий згори. Отже, саму сутність сміху й насолоди створило для нас Ім’я Елокім, яке приховує й затуляє, завдяки чому притягується насолода, а саме — через самоусунення (бітуль) сущого в Ніщо.
Без приховування з боку Елокім не було б незалежного «чогось», яке можна самоусунути, а отже, не було б ані новизни, ані насолоди. Саме Ім’я, яке приховує Б‑га, уможливлює цей сміх.
У цьому абзаці пояснюється, чому сміх Іцхака виникає завдяки Імені Елокім: приховування створює світ, який відчуває себе відокремленим, а насолода виникає тоді, коли цей світ самоусувається перед Б‑гом. Це новизна, можлива лише завдяки приховуванню.
Примітка Кегот відсилає до Shaar HaYichud VehaEmunah (починаючи з 4-го розділу), де Гавая й Елокім пояснюються як сонце та щит. Про 120 сполучень Імені Елокім ідеться в Ец Хаїм Арізаля. Притча про новизну, принесену цареві, з’являється в Лікутей Тора, Бемідбар: у царському палаці нічого не бракує, тож лише щось нове, наприклад пташка, що говорить, може пробудити насолоду царя.
Марей мекомот
- 1יצחק הוא לשון עתיד · ”כי היו״ד משמש על להבא” סה״מ תקס״ט ע׳ ב. ראה שיחת מוצאי ש״פ חיי שרה ה׳תשל״ח סמ״א (בקונטרסים חורף ה׳תשל״ח ע׳ 95).
- 2כי שמש ומגן הוי׳ אלקים · Psalms 84:12
- 3כמ״ש במ״א ע״פ והבדילה הפרכת · לעיל יב, ג.
- 4ק״ך צירופי אלקים · ע״ח שערי הזיווגים שט״ו פ״ו. שער השמות שמ״ד פ״א.
- 5ק״ך צירופי אלקים · Sefer Etz Chaim 15:6
- 6ק״ך צירופי אלקים · Sefer Etz Chaim 44:2
- 7להיות עובד אלקים דהיינו לעבוד ולתקן · באוה״ת בלק ע׳ א׳כ מציין לכאן.
- 8אשר ברא אלקים לעשות · Genesis 2:3
- 9ברא אלקים לעשות . . לתקן · ראה פירש״י לב״ר פ׳ יא, ו.
- 10ההסתר הנמשך משם אלקים והוא ע״י בטול היש לאין · ראה לקמן נד, ב. לקו״ת אמור לז, א. פנחס עז, ג. שה״ש סז, ב. אוה״ת בא ע׳ רנה ובכ״מ.
- 11
- 12שהוא מדבר חדש · ראה לקו״ת במדבר כ, א.
5והנה עיקר הצחוק והתענוג מתגלה כשנשלם הבירור והתקון דשם אלקים וכמו במע״ב [במעשה בראשית] כתיב וירא אלקים את כל אשר עשה1
Тепер сутність сміху й насолоди розкривається, коли завершено очищення та виправлення Імені Б‑га (Елокім). Як написано про Творіння: «І побачив Елокім усе, що створив,
Повна насолода розкривається лише після завершення роботи з очищення та виправлення прихованості Елокім. Оповідь про створення показує це: Б‑г «побачив усе, що створив» лише наприкінці шести днів.
והנה טוב מאד ויכולו השמים2 שבגמר כל המלאכה נתגלה התענוג משא״כ בעוד שלא נגמרה המלאכה אין התענוג מתגלה כ״א הוא עוסק לגמור המלאכה.
і ось, дуже добре», а також: «І були завершені небеса»: коли всю роботу завершено, розкривається насолода; натомість, поки роботу ще не завершено, насолода не розкривається, а він зайнятий завершенням роботи.
Насолода розкрилася лише після слів «і ось, дуже добре» та «і були завершені небеса». Поки робота ще тривала, працівник був зайнятий її завершенням, і насолода ще не розкривалася.
כך עד״ז עכשיו העסק הוא להיות עובד אלקים לאהפכא חשוכא לנהורא ובגמר ושלימות הבירורים אזי
Так само й тепер праця полягає в тому, щоб бути «тим, хто служить Елокім», перетворювати темряву на світло; а коли очищення буде завершено й доведено до досконалості, тоді
Наш час — це час праці: бути «тим, хто служить Елокім», перетворюючи темряву на світло. Насолода розкриється, коли всі очищення буде завершено.
כתיב ותחדש פני אדמה3 ישמח ה׳ במעשיו ויהיה גילוי הצחוק והתענוג ולכן נק׳ יצחק ע״ש [על שם] העתיד שלעתיד יהיה גילוי צחוק ותענוג זה:4
написано: «Ти оновлюєш лице землі», «Гавая радітиме Своїми діяннями», і розкриються сміх та насолода. Тому його названо «Іцхак» — за майбутнім, адже в Майбутньому розкриються ці сміх і насолода.
Тоді сповняться слова віршів: «Ти оновлюєш лице землі», «Гавая радітиме Своїми діяннями». Ось чому ім’я Іцхак, «він сміятиметься», стоїть у майбутньому часі: цей сміх і насолода розкриються в Майбутньому.
У цьому абзаці пояснюється, чому насолода Іцхака належить майбутньому: вона розкривається лише після завершення праці з очищення, так само як насолода від творіння розкрилася лише наприкінці.
Марей мекомот
- 1וירא אלקים את כל אשר עשה · Genesis 1:31
- 2ויכולו השמים · Genesis 2:1
- 3ותחדש פני אדמה · Psalms 104:30
- 4ישמח ה׳ במעשיו · Psalms 104:31
Ривка: запряжена упряжка ¶6–9
6והנה ביצחק כתיב והנה יצחק מצחק1 את רבקה אשתו2. פי׳ שכל הצחוק ותענוג עליון דיצחק הנ״ל הוא נמשך ע״י רבקה אשתו.
Ось щодо Іцхака сказано: «І ось Іцхак забавлявся з Ривкою, своєю дружиною». Тобто весь сміх і вища насолода Іцхака, про які йшлося вище, нисходять через Ривку, його дружину.
Вислів «Іцхак забавлявся з Ривкою, своєю дружиною» показує, що сміх і насолода Іцхака здійснюються через Ривку. Тепер Альтер Ребе пояснить, що уособлює Ривка.
כי הנה עיקר בחי׳ אתהפכא חשוכא לנהורא הוא שייך בנה״ב [בנפש הבהמית] שבאדם שהיא צריכה בירור ותקון לעשות לתקן משא״כ הנשמה עצמה א״צ [אין צריך / אינו צריך] תקון.3
Адже головний аспект (бхіна) перетворення темряви на світло стосується тваринної душі (нефеш габагаміт) людини, яка потребує очищення й виправлення — «робити», [тобто] «виправляти»; натомість сама душа не потребує виправлення.
Перетворення темряви на світло — це передусім праця з очищення тваринної душі, тобто природного, зосередженого на собі життя людини. Б‑жественна душа (нефеш елокіс) сама не потребує виправлення; вона зійшла лише для того, щоб очистити тваринну душу.
ונה״ב [ונפש הבהמית] שרשה מחיות המרכבה פני שור4 וכו׳ וכמו שיש כח בהמרכבה להיות והחיות נושאות את הכסא כך יש כח בנה״ב [בנפש הבהמית] להיות בה
А тваринна душа має корінь у Хайот Колісниці — у лику вола тощо. І так само, як у Колісниці є сила бути [такою, що] «Хайот несуть Престол», так і в тваринній душі є сила, щоб у ній
Тваринна душа має корінь у «лику вола» серед Хайот — священних істот Колісниці Єхезкеля, які несуть Б‑жественний Престол. Подібно до того, як ці істоти підіймають Престол, очищена тваринна душа має силу піднести Б‑жественну душу.
וע״י עליות לנה״א [לנפש האלקית] והיינו אחר הבירור של נה״ב [נפש הבהמית] משום ששרשה גבוה מאד נעלה מלפני מלך כו׳:
і через неї відбувалися піднесення для Б‑жественної душі, тобто після очищення тваринної душі, бо її корінь дуже високий і піднесений — «з-перед Царя тощо».
Після очищення тваринна душа стає джерелом піднесення Б‑жественної душі, бо її корінь надзвичайно високий і піднесений — «з-перед Царя».
У цьому абзаці пояснюється, звідки походить насолода: від очищення тваринної душі, корінь якої — у Хайот Колісниці; після очищення вона підносить Б‑жественну душу.
Ідея про те, що сама душа не потребує виправлення й сходить лише для того, щоб очистити тіло та тваринну душу, розглядається в Танія, розділ 37, на основі Ец Хаїм, шаар 26. У цьому розділі також пояснюється, що остаточне розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) у матеріальному світі залежить від нашої праці в час вигнання.
Марей мекомот
- 1והנה יצחק מצחק · Genesis 26:20
- 2
- 3הנשמה עצמה א״צ תיקון · Tanya, Likkutei Amarim 37:18
- 4פני שור · Ezekiel 1:10
7ובזה יובן ענין בחי׳ רבקה שהוא מלשון רבקות של שלש שלש בקר1 או של ארבע ארבע דהפי׳ הוא חבור וקשור של שלש או ארבע בהמות
І тоді стане зрозумілим аспект Ривки. Її ім’я пов’язане зі словом «ривкот» — запряжки по троє волів або по четверо, адже значення цього слова — з’єднання й зв’язування трьох або чотирьох тварин.
Ім’я Ривка пов’язане з талмудичним словом «ривка» — запряжка з трьох або чотирьох волів, запряжених разом. Отже, це ім’я означає об’єднання кількох тварин в одну робочу упряж.
יחדיו נק׳ רבקה וכך הוא בענין חיות המרכבה כשהן כלולים ומתייחדים יחד להיות והחיות נושאות הן בחי׳ רבקה של שלש שלש בקר שהוא התכללות חג״ת [חסד גבורה תפארת] פני ארי׳ [אריה] מבחי׳ חסד.
разом, [що] називається «ривка». Так само й щодо Хайот Колісниці (живих істот): коли вони взаємно включені одна в одну й об’єднані, щоб бути [такими, що] «Хайот несуть», вони становлять рівень «ривки» з трьох волів — взаємовключення милості (Хесед), стриманості (Гвура) і краси (Тіферет): обличчя лева — від рівня милості (Хесед),
Хайот, священні істоти Колісниці Єзекіїля, несуть Престол, коли об’єднані в одну упряж. Коли троє з них з’єднані, вони відповідають трьом емоційним атрибутам — Хесед, Гвура і Тіферет, кожен з яких є «обличчям»: обличчя лева відповідає Хесед.
У цьому абзаці пояснюється головне щодо Ривки: її ім’я означає запряжку тварин, а у вищих світах цьому відповідають об’єднані істоти Колісниці — атрибути Хесед, Гвура і Тіферет.
У примітці Kehot зазначено, що Лікутей Тора на Шир га-Ширим посилається на цей уривок, а Ор га-Тора на Корах обговорює той самий термін. У Мішні ривка — це запряжка волів; ім’я Ривка тлумачиться як таке об’єднання.
Марей мекомот
- 1רבקות של שלש שלש בקר · Eruvin 17b:17–18
8ופני שור מבחי׳ גבורה כו׳. ולפעמים הן של ארבע ארבע שהוא בחי׳ פני אדם שבחיות המרכבה שהן ד׳ בחי׳ חגת״מ [חסד גבורה תפארת מלכות].
А обличчя вола — від рівня стриманості (Гвура) тощо. Іноді ж їх чотири — чотири: це відповідає рівню людського обличчя серед хайот [живих істот] колісниці, адже це чотири рівні: милість (Хесед), стриманість (Гвура), краса (Тіферет) і царювання (Малхут).
Обличчя вола відповідає Гвурі. Іноді в упряжці є четвертий — людське обличчя, що відповідає Малхут; отже, чотири обличчя — це Хесед, Гвура, Тіферет і Малхут.
ועד״ז ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] האבות הן הן המרכבה12 שהן ג׳ בחי׳ חג״ת [חסד גבורה תפארת] ודוד הוא רגלא רביעאה כו׳.
Так само наші мудреці сказали: «Патріархи — це сама Колісниця»: вони відповідають трьом рівням — Хесед, Гвурі й Тіферет, а Давид є четвертою ногою тощо.
Мудреці кажуть, що Патріархи були Колісницею, тобто цілковито віддали себе волі Б‑га. Авраам, Іцхак і Яаков відповідають Хеседу, Гвурі й Тіферет, а цар Давид, який уособлює Малхут, є четвертою ногою Престолу.
וז״ש [וזהו שכתוב] במרכבת יחזקאל חוברות אשה אל אחותה3 שהן בבחי׳ חבור והתכללות שעי״ז דוקא והחיות נושאות כו׳
Саме про це сказано щодо колісниці Єхезкеля: «з’єднані одна з одною»: вони перебувають у стані поєднання та взаємного включення, і саме завдяки цьому «хайот несуть тощо»,
Єхезкель описує крила істот словами «з’єднані одна з одною». Здатність нести Престол вони мають саме завдяки тому, що поєднані й взаємно включені одна в одну.
משום שע״י ההתכללות וחבור המדות יחדיו עי״ז מתעלים וממשיכים מבחי׳ עליונה מאד ששם כל המדות כלולים יחדיו (עמ״ש בפ׳ נח בענין זה).
бо завдяки взаємному включенню й поєднанню мідот вони підносяться та притягують звідти, з дуже високого рівня, де всі мідот включені одна в одну (див. пояснення з цього приводу в розділі Ноах).
Коли атрибути поєднуються, вони підносяться й притягують вплив із дуже високого рівня, де всі атрибути ще єдині. Альтер Ребе відсилає до свого обговорення цього питання в маамарі на розділ Ноах.
ועד״ז יובן בעבודת ה׳ באדם כשיש בחי׳ התכללות המדות אהוי״ר [אהבה ויראה] והתעוררות רחמים על נפשו שירדה פלאים4 זהו נק׳ בחי׳ רבקה של שלש שלש בקר שמדות נה״ב [נפש הבהמית] מתבררים מק״נ [מקליפת נוגה] ועולים לה׳.
Так само можна зрозуміти й служіння людини Б‑гу: коли мідот (емоційні атрибути) взаємно включаються одна в одну — любов і трепет (агава ве-йіра) — і пробуджується співчуття до власної душі, яка опустилася до надзвичайно низького стану, це називається рівнем «Рівки з трьох, трьох волів»; адже мідот тваринної душі (нефеш габагаміт) очищуються від кліпат ногах [змішаної оболонки] і підносяться до Б‑га.
Те саме відбувається у служінні людини Б‑гу. Коли любов, трепет і співчуття до власної душі, яка так низько опустилася, поєднуються, емоції тваринної душі очищуються від кліпат ногах — змішаної сфери, що може схилятися як до добра, так і до зла, — і підносяться до Б‑га. Це і є «Рівка з трьох».
וזהו והנה רבקה יוצאת5 שיוצאת מק״נ [מקליפת נוגה] ואתהפכא חשוכא לנהורא ולפעמים היא של ארבע ארבע בהתכללות מדת מל׳ שהוא בחי׳ בטול וקבלת עול ועבודת עבד כי העבודה והיראה הן שני מצות כו׳.
І це означає: «І ось Рівка виходить» — вона виходить із кліпат ногах, і темрява перетворюється на світло. А іноді це «чотири, чотири» — із включенням атрибуту Малхут, що відповідає рівню самоусунення (бітуль), прийняття ярма (кабалат оль) і служіння раба; адже служіння і трепет — це дві міцвот тощо.
«Рівка виходить» означає, що вона виходить із кліпат ногах, і темрява стає світлом. «Рівка з чотирьох» додає Малхут: самоусунення, прийняття ярма й служіння раба. Це відрізняється від трепету, адже служіння і трепет вважаються двома окремими міцвот.
וזהו שיצחק מצחק את רבקה אשתו6 דהיינו שבחי׳ יצחק שהוא התענוג שיתגלה לע״ל [לעתיד לבוא] הרי הוא נמשך את רבקה אשתו
І ось [чому]: «Іцхак бавився з Рівкою, своєю дружиною» — тобто рівень Іцхака, який є насолодою, що відкриється у Майбутньому, притягується «разом із Рівкою, своєю дружиною».
Це пояснює, чому Іцхак «бавився з Рівкою»: майбутня насолода Іцхака приходить через Рівку — очищені й об’єднані емоції тваринної душі.
(שהוא בחי׳ בירור דשם ב״ן [שם ב״ן] בגימ׳ [בגימטריא] בהמה דהיינו ע״י בירור נה״ב [נפש הבהמית] כשעולה למעלה מעלה להיות בבחי׳ רבקה כי למטה הוא ענפין מתפרדין אבל ע״י הברור אז נעשה התכללות כו׳)7
(що є рівнем очищення Імені Бан, [чиє] числове значення відповідає слову «бегема» [тварина], тобто очищення тваринної душі, коли вона підноситься дедалі вище, щоб досягти рівня Рівки; адже внизу це «гілки, що розходяться», а завдяки очищенню виникає взаємне включення тощо).
Ім’я Бан (розгорнутий запис Імені Б‑га (Гавая) зі значенням 52) за числовим значенням дорівнює слову «бегема» — «тварина», тож праця Рівки полягає в очищенні тваринної душі. Внизу її потяги розпорошені — це «гілки, що розходяться»; після очищення вони об’єднуються.
ולכן עי״ז דוקא ותרד העינה ותמלא כדה8 דהיינו שע״י בחי׳ בירור ובטול נפש הבהמית דוקא
І тому саме завдяки цьому: «вона спустилася до джерела й наповнила свій глечик», — тобто саме через аспект (бхіна) очищення та самоусунення (бітуль) тваринної душі (нефеш габагаміт),
Саме тому Ривка — та, хто «спустилася до джерела й наповнила свій глечик»: низхідне притягнення відбувається саме завдяки очищенню та самоусуненню тваринної душі.
הנה ע״י העלאה זו נמשך להיות ירידה והמשכה בחי׳ ותמלא כדה היינו כ״ד ספרין דאורייתא.
завдяки цьому піднесенню відбувається спуск і притягнення згори вниз — аспект слів «і наповнила свій глечик», тобто двадцять чотири книги Тори.
Піднесення тваринної душі спричиняє спуск згори: наповнення глечика, тобто двадцять чотири книги Писання.
כי הנה כל התורה נתלבשה בענינים גשמיים כמו מצות תרומות ומעשרות בצמח וזרע הארץ ומצות קרבנות בבע״ח [בבעלי חיים]
Адже вся Тора втілена у фізичних речах, як-от міцвот трумот і маасрот [священних приношень і десятин], пов’язані з рослинами й насінням землі, та міцва жертвоприношень, пов’язана з тваринами,
Заповіді Тори втілені у фізичних речах: десятини й священні приношення з урожаю, жертвоприношення — з тварин.
וכן בכל המצות שכ״ז [שכל זה] הוא נלקח מק״נ [מקליפת נוגה] וע״י המצות מתבררים ונמשך עי״ז גילוי א״ס ב״ה אשר אנכי מצוך.910
і так само — щодо всіх міцвот; усе це походить із кліпат нога (світлої оболонки, що містить добро й зло), і завдяки міцвот воно очищується, а через це притягується розкриття Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, — «я (Анохі) заповідаю тобі».
Усі ці фізичні речі походять із кліпат нога; виконання міцвот із ними очищує їх і притягує в них розкриття самого Б‑га, як сказано: «я (Анохі) заповідаю тобі», де «Я» означає саму сутність Б‑га.
У цьому абзаці образ запряженої упряжки застосовується до душі: коли емоції тваринної душі очищуються й поєднуються з любов’ю, трепетом і прийняттям ярма, вони підносяться; це піднесення притягує Тору й міцвот разом із розкриттям самої сутності Б‑га.
Зв’язок між Ім’ям Бан і бегемою відображає кабалістичне вчення про спільне очищення тваринної душі й Малхут; примітка Кегот показує, що це пояснення в дужках трапляється також у Сефер га-Маамарім 5569. Принцип, за яким піднесення знизу притягує згори вниз, проходить крізь увесь маамар.
Марей мекомот
- 1האבות הן הן המרכבה · נסמן לעיל ד, ג.
- 2ארז״ל האבות הן הן המרכבה · Bereshit Rabbah 47:6
- 3חוברות אשה אל אחותה · Ezekiel 1:9
- 4שירדה פלאים · Lamentations 1:9
- 5והנה רבקה יוצאת · Genesis 24:15
- 6יצחק מצחק את רבקה אשתו · Genesis 26:8
- 7(שהוא בחי׳ בירור דשם ב״ן . . התכללות כו׳) · ראה הג״ה זו בסה״מ תקס״ט ע׳ צ.
- 8ותרד העינה ותמלא כדה · Genesis 24:16
- 9אשר אנכי מצוך · Deuteronomy 6:6
- 10
9וזהו הנה אנכי נצב על עין המים1 דהיינו בבחי׳ ותרד העינה ותמלא כדה נמשך ממש בחי׳ אנכי שהוא סדכ״ס [סבה דכל סבות] שממנו נמשך המעיין כו׳.
І ось що означає: «Ось, я (Анохі — “Я”) стою біля джерела води»: тобто на рівні «вона спустилася до джерела й наповнила свій глечик» низводиться сам рівень Анохі, який є Причиною всіх причин і з якого бере початок джерело, тощо.
Еліезер каже: «Ось, я (Анохі) стою біля джерела води». Альтер Ребе розуміє «Анохі» — «Я» — як саму сутність Б‑га, Причину всіх причин, джерело джерела: коли Рівка черпає воду біля джерела, низводиться саме цей рівень.
ולכן כדי שיהי׳ [שיהיה] המשכה זו גילוי אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה בדברים גשמיים שמק״נ [שמקליפת נוגה] הוא דוקא ע״י בירור נה״ב [נפש הבהמית] תחלה
І тому, щоб це низведення розкриття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, у матеріальні речі, що походять із кліпат нога (світлої оболонки), стало можливим, спершу необхідно очистити тваринну душу (нефеш габагаміт);
Щоб світло Б‑га увійшло в матеріальні речі, які походять із кліпат нога, спершу необхідно очистити тваринну душу.
שהיא ג״כ מק״נ [מקליפת נוגה] שאז אחר בירור והעלאה זו יוכל להיות המשכה וירידה זו (ועמ״ש כיוצא בזה ע״פ וספרתם לכם2 כו׳ וע״פ זכור את יום השבת).3
адже вона також походить із кліпат нога; тоді, після цього очищення й піднесення, може відбутися це низведення й спадання. (Див. подібне пояснення до вірша «І полічіть собі, тощо» та до вірша «Пам’ятай день суботній».)
Тваринна душа також походить із кліпат нога; коли її очищено й піднесено, може відбутися низведення в матеріальні речі. Альтер Ребе відсилає до паралельних пояснень про лічбу Омера та про пам’ятання Шабату.
וע״כ לא נתנה תורה למלאכים משום כלום יצה״ר [יצר הרע] יש ביניהם45 ואין שייך אצלם בירור ק״נ [קליפת נוגה] ואתהפכא חשוכא לנהורא
І тому Тору не було дано ангелам, адже «Чи є серед вас злий потяг?» Очищення кліпат нога та перетворення темряви на світло їм не властиві.
Саме тому Тору не було дано ангелам: як доводив Моше, у них немає злого потягу. Їм нічого очищати й немає темряви, яку можна було б перетворити на світло.
ולכן א״א להיות ג״כ אצלם המשכה זו מבחי׳ אשר אנכי מצוך ואע״פ [ואף על פי] שבודאי נמשך גילוי אלקות למלאכים הוא מבחי׳ ונהר יוצא מעדן להשקות את הגן6 דבזה כתיב היושבת בגנים חברים7 שהם המלאכים מקשיבים לקולך.
І тому серед них також не може відбутися це низведення з рівня «якого Анохі заповідаю тобі». І хоча розкриття Б‑жественності, безперечно, низводиться до ангелів, воно походить із рівня «І річка виходила з Едену, щоб напувати сад», про який сказано: «Ти, що сидиш у садах, друзі», тобто ангели, «слухають твій голос».
Отже, ангели не можуть отримати розкриття «Анохі», яке приходить через міцвот. Вони отримують розкриття Б‑жественності, але лише від «річки», що вливається в сад: у «Пісні пісень» сказано про «друзів» — ангелів, які слухають голос тієї, що сидить у садах.
אבל גילוי בחי׳ ותרד העינה ותמלא כדה לא נמשך להם כ״א למטה דוקא. ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] עתידים צדיקים8 שיאמרו (המלאכים) לפניהם קדוש:
Але розкриття рівня «вона спустилася до джерела й наповнила свій глечик» не низводиться до них, а лише до нижніх світів. І тому наші мудреці сказали, що в майбутньому цадикім (праведники) удостояться того, що ангели казатимуть перед ними: «Святий».
Рівень «джерела» сягає лише нас, у нижніх світах. Тому мудреці кажуть, що в майбутньому ангели казатимуть «Святий» перед цадикім: ті, хто очистив світ, стоятимуть вище за ангелів.
У цьому абзаці пояснюється, що сутність Б‑га («Анохі») низводиться лише через очищення тваринної душі й матеріального світу. Тому Тору було дано людям, а не ангелам, і тому цадикім перевершать ангелів.
Ангели отримують від «річки» — розкритого потоку, який є також насолодою Ган Едену, — тоді як душі в тілах можуть черпати із самого «джерела». У примітках Кегота наведено багато місць у Тора Ор і Лікутей Тора, де пояснюється вислів про те, що ангели казатимуть «Святий» перед цадикім.
Марей мекомот
- 1הנה אנכי נצב על עין המים · Genesis 24:43
- 2ע״פ וספרתם לכם · ראה לקו״ת פ׳ במדבר ד״ה זה.
- 3וע״פ זכור את יום השבת · אולי הכוונה ללקמן עא, ב.
- 4כלום יצה״ר יש ביניהם · ראה שבת פט, רע״א.
- 5כלום יצה״ר יש ביניהם · Shabbat 89a:1
- 6ונהר יוצא מעדן להשקות את הגן · Genesis 2:10
- 7היושבת בגנים חברים · Song of Songs 8:13
- 8עתידים צדיקים · Bava Batra 75b
Любов, якої не можуть загасити води ¶10–11
І це — «Багато вод не можуть погасити любов». Тобто «багато вод» — це роздуми, у яких людина осягає велич Б‑га й споглядає її,
Тепер Альтер Ребе повертається до вірша й тлумачить його стосовно служіння людини: «багато вод» — це роздуми про велич Б‑га.
ביחו״ע [ביחודא עילאה] ויחו״ת [ויחודא תתאה] בפסוק שמע ישראל2 ובשכמל״ו [וברוך שם כבוד מלכותו לעולם ועד] שמזה נמשך ואהבת בכל לבבך3 כו׳ ואהבה זו גדלה מאד להיות נפשו צמאה לה׳ בבחי׳ בכל מאדך בלי גבול.
про вище єднання (їхуда ілаа) і нижче єднання (їхуда татаа), про які йдеться у словах «Шма Ісраель» і «Благословенне Ім’я слави Його царства навіки-віків». Звідси походить «І любитимеш… усім серцем своїм тощо». Ця любов стає такою великою, що душа його прагне Б‑га на рівні «усією своєю силою» — безмежно.
Це роздуми під час читання Шма: про вище єднання (світ є ніщо перед Б‑гом) і нижче єднання (Б‑г присутній у самому існуванні світу), виражені словами «Шма Ісраель» і «Благословенне Ім’я». Із цих роздумів народжується любов до Б‑га, яка може перерости в безмежну жагу — «усією своєю силою».
У цьому абзаці «багато вод» тлумачаться як роздуми про єдність Б‑га, виражену в Шма; вони породжують безмежну любов.
У вченні Хабаду слова «Шма Ісраель» виражають вище єднання, а слова «Благословенне Ім’я слави Його царства» — нижче єднання; роздуми про обидва ведуть до слів «І любитимеш».
Марей мекомот
- 1מים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה · Song of Songs 8:7
- 2שמע ישראל · Deuteronomy 6:4
- 3ואהבת בכל לבבך · Deuteronomy 6:5
11ולא יוכל להשקיט ולכבות צמאון האהבה זו ע״י המים רבים עצמן שהיא ההתבוננות הנ״ל שמשיג ביחו״ע [ביחודא עילאה] ויחו״ת [ויחודא תתאה]
І спрагу цієї любові неможливо втамувати й погасити самими «численними водами», тобто згаданим вище спогляданням, у якому він осягає вище єднання (їхуда ілаа) та нижче єднання (їхуда татаа).
Споглядання, яке пробудило цю спрагу, саме не може її втамувати: глибше розуміння не вгамовує прагнення.
Натомість «якщо серце твоє біжить — повернися до Єдиного» — це відбувається саме завдяки заняттю Торою та практичному виконанню міцвот, що відповідає рівню «того, що Я (Анохи [«Я»]) Сам наказую тобі».
Вислів «якщо серце твоє біжить — повернися до Єдиного» описує прагнення душі, за яким іде її повернення. Це повернення, здійснення прагнення, відбувається через вивчення Тори та практичне виконання міцвот, у яких Саме «Я» Б‑га дає наказ.
משא״כ בידיעה והתבוננות לבד הוא רק ידיעת מציאותו ולא בחי׳ אשר אנכי ממש מצוך שהוא כמו בחי׳ תפיסא במהו״ע [במהותו ועצמותו] כביכול ע״י המצות מעשיות דרמ״ח פקודין אינון רמ״ח אברי׳ [אברים] דמלכא.3
Тоді як одне лише знання й споглядання дають тільки знання про Його існування, а не рівень «того, що Я Сам наказую тобі» — рівень, подібний до осягнення самої Його сутності, так би мовити, через практичні міцвот; адже «248 заповідей — це 248 членів Царя».
Споглядання дає лише знання про те, що Б‑г існує, тоді як міцва подібна до осягнення самої сутності Б‑га, так би мовити. Як сказано в Тікуней Зогар, 248 позитивних заповідей — це «248 членів Царя»: триматися за один із членів — це триматися за самого Царя.
יתר על כן אפילו ההשגות שבג״ע [שבגן עדן] שהיא השגת מהות זיו השכינה ממש ולא מציאותו לבד עכ״ז [עם כל זה] עז״נ [על זה נאמר] מים רבים הנמשכים מנהר היוצא מעדן כו׳
Ба більше, навіть осягнення в Ґан Едені (Едемському саду), яке є осягненням самої суті сяйва Б‑жественної присутності (Шехіни), а не лише його існування, — і про нього сказано: «численні води», що черпаються з «ріки, яка витікає з Едену, тощо»,
Навіть осягнення душ у Ґан Едені, де вони сприймають саме сяйво Шехіни, а не тільки його існування, усе ще є «численними водами», що течуть із ріки.
לא יוכלו לכבות את האהבה דבחי׳ רבקה בכל לבבך ומאדך הנ״ל וכמ״ש מי לי בשמים4 וגו׳
«не можуть погасити любов» рівня Рівки — любов «усім серцем твоїм» і «всією міццю твоєю», згадану вище; як сказано: «Кого маю я на небесах, тощо».
І ці води не можуть погасити любов рівня Рівки — любов «усім серцем твоїм» і «всією міццю твоєю»; як сказано в Псалмі, душа не бажає нічого на небесах, крім Б‑га.
כי הגלוי שבג״ע [שבגן עדן] נקרא רק זיו והארה בלבד ונק׳ לקבל פרס לשון פרוסה כמ״ש במ״א.
Адже одкровення в Ґан Едені називається лише сяйвом і відблиском, а також «отриманням винагороди» [перас] — словом, спорідненим зі словом «скибка» [перуса], як пояснюється в іншому місці.
Одкровення в Ґан Едені — лише сяйво. Його називають «винагородою» (перас), що споріднене зі словом перуса — «скибка»: це лише частина цілого.
אבל האהבה הנ״ל היא למהו״ע [למהותו ועצמותו] ית׳ וזה שלא ע״מ [על מנת] לקבל פרס5 כו׳ וזהו ונהרות לא ישטפוה6
Але любов, згадана вище, спрямована до самої Його благословенної сутності; це і є служіння «не задля отримання винагороди, тощо». І це — «і ріки не затоплять її»,
Любов душі спрямована до самої сутності Б‑га, як у того, хто служить «не задля отримання винагороди». Саме тому «ріки не затоплять її».
כי בעבר הנהר ישבו אבותיכם78 שבחי׳ אה״ר [אהבה רבה] הנ״ל היא מגעת למעלה אפילו מבחי׳ הנהר הנ״ל שהוא מקור כל הנהרות כו׳ וא״כ ודאי ונהרות לא ישטפוה:
бо «по той бік ріки жили батьки ваші»: рівень великої любові, згаданої вище, сягає ще вище, ніж рівень згаданої вище ріки, яка є джерелом усіх рік, тощо; отже, безперечно, «ріки не затоплять її».
У вірші книги Йегошуа «батьки ваші жили по той бік ріки» прочитується так, ніби ця любов перебуває за рікою — вище від неї і навіть вище від її джерела. Тож ріки одкровеного світла, безперечно, не можуть її затопити.
У цьому абзаці пояснюється, чому любов душі не може бути втамована ні спогляданням, ні навіть насолодами Ґан Едену: вона прагне до сутності Б‑га, осягнути яку можна лише через Тору та практичне виконання міцвот.
«Рацо» (прагнення) і «шов» (повернення) — основоположна пара понять у Хасидизмі: прагнення душі вийти за власні межі та її повернення до дії у світі. Цей вислів походить із Сефер Єціра і Тікуней Зогар, як зазначено в примітці Kehot.
Марей мекомот
- 1אם רץ לבך · ת״ז בהקדמה. ספר יצירה פ״א — שוב למקום.
- 2אם רץ לבך שוב לאחד · Sefer Yetzirah 1:8
- 3דרמ״ח פקודין אינון רמ״ח אברי׳ דמלכא · Tikkunei Zohar, Tikkun 30 · 74a:8
- 4מי לי בשמים · Psalms 73:25
- 5שלא ע״מ לקבל פרס · Pirkei Avot 1:3
- 6ונהרות לא ישטפוה · Song of Songs 8:7
- 7בעבר הנהר ישבו אבותיכם · Joshua 2:24
- 8בעבר הנהר ישבו אבותיכם · Joshua 24:2
Багатство Його дому ¶12–19
12אך אם יתן איש את כל הון ביתו באהבה בוז יבוזו לו.1 פי׳ אם הוא לשון כאשר שיש אם שאינו משמש בלשון ספק אלא בלשון ודאי.
Однак: «Якщо людина віддасть усе багатство свого дому за любов, боз явузу ло [його неодмінно заберуть як здобич]». Тобто «якщо» означає «коли», адже буває, що «якщо» вживається не в значенні сумніву, а в значенні певності,
У вірші далі сказано: «Якщо людина віддасть усе багатство свого дому за любов». Альтер Ребе зазначає, що єврейське слово «ім» («якщо») може означати «коли»: іноді воно виражає певність, а не сумнів.
як у висловах: «Якщо позичиш гроші» та «І якщо настане ювілей», де це не виражає сумніву, а навпаки: це неодмінно станеться й настане.
Він наводить два приклади з Тори, де «якщо» означає певність: позичання бідним і настання ювілейного року; обидві ці події неодмінно відбудуться.
Абзац починає пояснювати другу частину вірша, показуючи, що «якщо» може означати «коли» — певність, а не умову.
Марей мекомот
- 1אם יתן איש את כל הון ביתו באהבה בוז יבוזו לו · Song of Songs 8:7
- 2אם כסף תלוה · Exodus 22:24
- 3ואם יהיה היובל · Numbers 36:4
13ולשון אם כאן אינו אלא לשון כאשר. פי׳ כאשר כסף תלוה את העני לא תהיה לו כנושה1 וכן כאשר יהיה היובל.2
І слово «якщо» тут означає лише «коли». Тобто: «Коли позичаєш гроші» бідному, «не будь йому кредитором»; і так само — «коли настане Ювілей».
Обидва приклади показують, що «якщо» може означати «коли»: позичати бідному — це обов’язок, а не вибір, і Ювілей неодмінно настане.
וכמו כן אם יתן איש פי׳ כאשר יתן איש זה הקב״ה34 שיתן בודאי והיינו לעתיד שיתן הוא לשון עתיד שלעתיד לבא יתן את כל הון ביתו שבזמן הזה אינו בא לידי גילוי כ״א לעתיד דוקא.
Так само «Якщо чоловік дасть» означає «Коли чоловік дасть»: ідеться про Святого, благословенний Він (Кудша бріх ху), Який неодмінно дасть. Це станеться в прийдешньому часі, адже «дасть» — форма майбутнього часу. У Час прийдешній Він дасть «усе багатство Свого дому», яке нині не розкривається, а розкриється лише в прийдешньому часі.
Отже, «Якщо чоловік дасть» означає «Коли чоловік дасть», а «чоловік» — це Б‑г, як Мідраш тлумачить слово «чоловік» в інших віршах. Б‑г неодмінно дасть «усе багатство Свого дому» — Свої найпотаємніші скарби; однак вони розкриються лише в Час прийдешній.
אך הגם שאין זה בגלוי עכשיו מ״מ נמשך הוא ממש בחי׳ זו ע״י תורה כ״ד ספרים דאורייתא ומצות מעשיות שהם בחי׳ והיו הדברים האלה אשר אנכי5 מי שאנכי6 ממש נמשך עי״ז.
Однак, хоча нині це не розкрито, цей самий рівень усе ж притягується вниз через Тору — двадцять чотири книги Тори — і практичні міцвот, які є аспектом слів: «І ці слова, які Я (Анохі) [заповідаю тобі], будуть»: Той, Хто є воістину «Я», саме Він притягується вниз через це.
Хоча нині цей рівень прихований, він уже притягується вниз через вивчення Тори та практичне виконання міцвот. Вислів «ці слова, які Я (Анохі) заповідаю тобі» означає, що сам Б‑г, справжнє «Я», притягується вниз у них.
У цьому абзаці слова «Якщо чоловік дасть усе багатство Свого дому» тлумачаться як певна обіцянка Б‑га розкрити в майбутньому Свої найпотаємніші скарби. Далі сказано, що цей рівень притягується вниз уже тепер — через Тору й міцвот.
Вислів «Анохі, Той, Хто є воістину “Я”» стоїть на самому початку «Тора Ор», де Альтер Ребе пояснює, що через Тору й міцвот у світ притягується сама сутність Б‑га. Зогар, коментуючи саме цей вірш (3:54b; уривок, наведений на початку маамара), також каже: «Якщо чоловік дасть: це Святий, благословенний Він».
Марей мекомот
- 1כאשר כסף תלוה את העני לא תהיה לו כנושה · Exodus 22:24
- 2כאשר יהיה היובל · Numbers 36:4
- 3איש זה הקב״ה · ילקוט פ׳ בא רמז קצא. וראה בסה״מ תרכ״ט ע׳ נא. ראה לקו״ת פ׳ ראה לא, ד שמציין לכאן.
- 4איש זה הקב״ה · Yalkut Shimoni on Torah 191:3–4
- 5והיו הדברים האלה אשר אנכי · Deuteronomy 6:6
- 6אנכי מי שאנכי · נסמן לעיל א, א.
14וזהו מצוך ל׳ [לשון] צוותא וחבור. וזהו בא״י [ברוך אתה ה׳] אמ״ה [אלקינו מלך העולם] אק״ב [אשר קדשנו במצותיו] אתה היינו מהו״ע [מהותו ועצמותו] ית׳ ברוך ונמשך בבחי׳ שם הוי׳ המתלבש בע״ס [בעשר ספירות] יו״ד בחכמה כו׳5
І ось чому [сказано] «наказує тобі» («метцавеха») — слово, що виражає єднання і зв’язок. І ось [благословення]: «Благословен Ти, Гавая, наш Б‑г, Царю всесвіту, Який освятив нас»: «Ти» — це сама Його благословенна сутність; «благословен» [означає] притягування вниз на рівні Імені Б‑га (Гавая), яке вдягається в десять сфер духовного прояву (сфірот): йуд у мудрості (Хохма) тощо,
Слово «метцавеха» — «наказує тобі» — споріднене зі словом «цавта» (єднання): міцва поєднує людину з Б‑гом. Слова кожного благословення показують, як сутність Б‑га («Ти») притягується вниз («благословен») через Ім’я Гавая, яке входить у десять сфірот, починаючи з йуду — Хохми.
עד שנמשך להיות מלך העולם בבחי׳ מל׳ מקור דבי״ע והוא אשר קדשנו אשר לשון ענג כמו באשרי
аж поки воно не притягується вниз і не стає «Царем всесвіту» — на рівні царювання (Малхут), джерела світів: світу творення (Брія), світу формування (Єцира) та світу дії (Асія). І ось «Який (ашер) освятив нас»: «ашер» виражає насолоду, як у словах «Щаслива я» («беашрі»),
Цей процес триває, аж поки воно не стає «Царем всесвіту» — Малхут, джерелом нижніх світів Брія, Єцира та Асія. Далі йдуть слова «ашер кідешану» — «Який освятив нас»: слово «ашер» споріднене зі словом Леї «беашрі» — «щаслива я» — і виражає насолоду.
כי אשרוני1 והוא בחי׳ תענוג וצחוק העליון שיתגלה לע״ל [לעתיד לבוא] בפו״מ [בפועל ממש] כשיתן הון ביתו כו׳ הוא נמשך עכשיו ממש כי היום לעשותם ולמחר לקבל שכרם.234
бо дочки назвали мене щасливою». І це — рівень вищої насолоди (таануг) і сміху, які відкриються у прийдешньому часі наяву, коли Він дасть «багатство Свого дому тощо»: цей рівень уже тепер справді притягується вниз, адже «сьогодні — виконувати їх, а завтра — отримати винагороду за них».
Отже, благословення на міцву притягує вниз уже тепер вищу насолоду та сміх — майбутню насолоду Іцхака, які відкрито виявляться, коли Б‑г дасть «багатство Свого дому». Як кажуть мудреці, сьогодні призначене для виконання міцвот, а завтра — для отримання винагороди за них; ця винагорода є розкриттям того, що сама міцва притягує вниз.
У цьому абзаці показано, як слова благословення на міцву описують притягування сутності Б‑га й насолоди вниз, рівень за рівнем, у світ, так що майбутня насолода вже присутня в самій міцві.
Тлумачення слова «міцва» як «цавта» (єднання) часто зустрічається в Лікутей Тора, як зазначено у примітці Kehot; у Бехукотай Альтер Ребе пояснює, що мета міцви — притягнути світло Б‑га вниз через посудину міцви.
Марей мекомот
- 1באשרי כי אשרוני · Genesis 30:13
- 2היום לעשותם ולמחר לקבל שכרם · ואתחנן ז, יא. וברש״י שם.
- 3היום לעשותם ולמחר לקבל שכרם · Rashi on Deuteronomy 7:11
- 4היום לעשותם ולמחר לקבל שכרם · Eruvin 22a:5–6
- 5מצוך לשון צוותא וחיבור · ראה לקו״ת בחקותי מה, ג. חוקת נז, ד. ואתחנן ח, ג. ובהנסמן בד״ה וקבל היהודים תשי״א הערה 55 (סה״מ מלוקט ח״ג ע׳ עב).
15וענין פי׳ ברכה זו שצ״ל הוא עד״מ אם רוצה אדם להאיר למרחוק או במקום חשך ואפילה צריך
Значення цього благословення, яке належить промовляти, можна пояснити на прикладі: якщо людина хоче освітити віддалене місце або місце, де панують темрява й морок, вона мусить
Альтер Ребе пояснює, навіщо потрібне благословення, за допомогою прикладу: щоб освітити темне або віддалене місце, потрібен більший смолоскип.
להדליק אבוקה גדולה ולהוסיף על האור בכדי שיגיע אורו גם למרחוק וכך כדי שיגיע האור והגילוי בעשי׳ [בעשיה] הגשמי׳ [הגשמיים / הגשמיות / הגשמית] צריך להוסיף אור האבוקה וזהו הברכה כו׳.
запалити великий смолоскип і збільшити світло, щоб воно сягнуло й віддаленого місця. Так само, щоб світло й одкровення досягли фізичного світу дії (Асія), потрібно збільшити світло смолоскипа; і це — благословення тощо.
Щоб донести світло Б‑га аж до фізичного світу, його потрібно збільшити. Саме це робить благословення (бераха): воно додає більше світла й притягує його вниз.
ולכן ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] חייב אדם לברך1 מאה ברכות בכ״י [בכל יום]. וכמ״ש בזוהר ר״פ חיי שרה2 דקכ״ג ע״א.3 שהוא המשכה מאתר עלאה סדכ״ס [סבה דכל סבות] כו׳.
Тому наші мудреці, благословенної пам’яті, сказали: «Людина зобов’язана промовляти сто благословень щодня». І як сказано в Зоарі, на початку тижневого розділу «Хаїєй Сара», сторінка 123a: це притягнення вниз із найвищого місця — Причини всіх причин тощо.
Саме тому мудреці вимагають промовляти сто благословень на день. Зоар пов’язує сто щоденних благословень із притягненням униз із найвищого джерела — Причини всіх причин.
У цьому абзаці пояснюється мета благословення: так само, як для освітлення віддаленого місця потрібен більший смолоскип, благословення збільшує Б‑жественне світло, щоб воно сягнуло фізичного світу.
У Зоарі (як цитує примітка видавництва Kehot) сказано, що «сто років» Сари охоплюють усе разом — це таємниця ста благословень щодня.
Марей мекомот
- 1חייב אדם לברך · Menachot 43b:15–17
- 2בזוהר ר״פ חיי שרה · ”מאה שנה כללא דכלא כחדא ברזא דמאה ברכאן בכל יומא”. ע״כ. ראה לקו״ת פ׳ צו י, א.
- 3בזוהר ר״פ חיי שרה דקכ״ג ע״א · Zohar, Chayei Sara 5:23–6:28
16והנה ע״ז ארז״ל [אמרו רבותינו זכרונם לברכה] יפה שעה12 א׳ בתשובה ומעש״ט [ומעשים טובים] בעוה״ז מכל חיי העוה״ב [העולם הבא] כי ג״ע [גן עדן] הוא רק זיו השכינה
Про це наші мудреці сказали: «Краща одна година повернення (тшува) й добрих учинків у цьому світі, ніж усе життя у світі прийдешньому», адже Ган Еден (райський сад) — це лише сяйво Б‑жественної присутності (Шехіни),
У Мішні сказано, що одна година повернення й добрих учинків у цьому світі краща за весь світ прийдешній. Причина в тому, що Ган Еден дає лише сяйво Б‑жественної присутності.
ולכן לא יוכל לכבות את האהבה אבל המשכה זו היא מבחי׳ מהו״ע [מהותו ועצמותו] ולא זיו לבד ולכן נק׳ הון ביתו. דהנה כתיב בחכמה יבנה בית.3
і тому воно не може погасити любов. Але це притягнення згори вниз походить із рівня самої сутності Б‑га, а не лише із сяйва, і тому воно називається «багатством Його дому». Адже написано: «Мудрістю будується дім».
Сяйво не може погасити любов душі, але Тора й міцвот притягують униз саму сутність Б‑га; саме тому це називається «багатством Його дому» — внутрішнім скарбом. Слово «дім» веде до вислову: «Мудрістю будується дім».
פי׳ אותיות התורה נק׳ בתים כמ״ש בס״י [בספר יצירה] שני אבנים4 בונות שתי בתים.5 ולכך נק׳ ת״ח [תלמיד חכם / תלמידי חכמים] בנאים6 שעוסקים בבנינו ש״ע [של עולם].
Сенс у тому, що літери Тори називаються «домами», як сказано в Сефер Єцира: «Два камені будують два доми». Тому мудреців Тори називають «будівничими», адже вони трудяться над будуванням світу.
Літери Тори називаються «домами»: у Сефер Єцира літери названо «каменями», а слова, утворені з них, — «домами». Тому мудреців Тори називають «будівничими», бо своїм навчанням вони будують світ.
У цьому параграфі пояснюється, чому цей світ перевершує світ прийдешній: Тора й міцвот притягують униз сутність Б‑га — «багатство Його дому», дім, збудований із літер Тори.
Сефер Єцира розглядає літери як «каміння», а утворені з них слова — як «доми»: два камені будують два доми, три — шість і так далі.
Марей мекомот
- 1יפה שעה אחת · אבות ד, יז.
- 2יפה שעה א׳ בתשובה ומעש״ט בעוה״ז מכל חיי העוה״ב · Pirkei Avot 4:17
- 3בחכמה יבנה בית · Proverbs 24:3
- 4בס״י שני אבנים · פ״ד מט״ו. ראה לקמן כא, א.
- 5בס״י שני אבנים בונות שתי בתים · Sefer Yetzirah 4:12
- 6נק׳ ת״ח בנאים · Shabbat 114a
17והנה בחי׳ חכמה הוא חכים ולא בחכמה ידיעא12 שהוא למעלה מבחי׳ ונהר יוצא כמש״ל [כמה שכתוב לעיל] ובתבונה
Тепер рівень мудрості (Хохма) — це «мудрий, але не мудрістю, яку можна пізнати», що вище за рівень «І вийшла ріка», як пояснювалося вище. «А розумінням
Вірш із книги Притч пояснюється через рівні: Хохма — це мудрість, яка є «не пізнаваною мудрістю», джерело над рікою.
יתכונן3 הוא מ״ש ולתבונתו אין חקר4 ובדעת חדרים ימלאון5 כל הון יקר ונעים והוא בחי׳ תענוג עליון הגנוז ומלובש בהתורה כמ״ש אני תורתך שעשעתי.6
встановлюється» — це сказане: «Його розуміння неможливо осягнути». «І знанням кімнати наповнюються всіляким дорогоцінним і приємним багатством»: це рівень вищої насолоди (таануг), прихованої в Торі й облаченої в неї, як сказано: «Я насолоджуюся Твоєю Торою».
«А розумінням установлюється» — це розуміння (Біна), якого неможливо осягнути. «Знанням кімнати наповнюються всіляким дорогоцінним і приємним багатством» — ці слова стосуються вищої насолоди, прихованої в Торі, як сказано в Псалмі: «Я насолоджуюся Твоєю Торою».
Цей абзац співвідносить вірш «Мудрістю будується дім, розумінням він утверджується, а знанням кімнати наповнюються» з рівнями Хохма, Біна та Даат, ототожнюючи «дорогоцінне багатство» з насолодою, прихованою в Торі.
Примітка Kehot скеровує до маамару Ребе з такими самими початковими словами (5717), де цей вірш розглядається докладніше.
Марей мекомот
- 1חכים ולא בחכמה ידיעא · Tikkunei Zohar, Patach Eliyahu · 17b:3–4
- 2חכים ולא בחכמה ידיעא · Tikkunei Zohar 17b:3–4
- 3ובתבונה יתכונן · Proverbs 24:3
- 4ולתבונתו אין חקר · Isaiah 40:28
- 5ובדעת חדרים ימלאון · Proverbs 24:4
- 6אני תורתך שעשעתי · Psalms 119:70
18וזהו בחי׳ הון ביתו שנמשך ע״י הדעת כי דעת ל׳ [לשון] חבור כמו והאדם ידע1 והיינו שמחבר וממשיך בחי׳ תענוג עליון ממקור התענוגים בחו״ב [בחכמה ובינה] דאורייתא מחכמה נפקת.23
І це — рівень «багатства Його дому», яке притягується через знання (Даат), адже «даат» означає зв’язок, як у словах: «І Адам пізнав». Тобто воно поєднує й притягує найвищу насолоду з джерела насолод до мудрості (Хохми) й розуміння (Біни) Тори, [адже] «Тора походить із Хохми».
«Багатство Його дому» притягується завдяки Даат, адже «даат» означає зв’язок, як у вислові «Адам пізнав Хаву». Даат поєднує найвищу насолоду з її джерела з Хохмою та Біною Тори, яка походить із Хохми.
והוא ע״ד מ״ש בספר הבהיר4 דהע״ה [דוד המלך עליו השלום] היה מחבר תורה שלמעלה בהקב״ה וגילוי זה יהיה בפו״מ [בפועל ממש] לע״ל [לעתיד לבוא] שיתן איש אתכל הון ביתו הון יקר ונעים.
І це подібне до сказаного в Сефер га-Бахір: цар Давид, мир йому, з’єднував Тору, що нагорі, зі Святим, благословенний Він (Кудша бріх ху). І це одкровення виявиться на ділі в майбутньому, коли «чоловік віддасть усе багатство Його дому» — «багатство дорогоцінне й приємне».
У Сефер га-Бахір сказано, що цар Давид з’єднував Тору, що нагорі, з Б‑гом; Alter Rebbe порівнює це з дією Даат. У майбутньому цей зв’язок буде відкрито виявлений, коли Б‑г дасть «усе багатство Його дому».
У цьому абзаці Даат, сила зв’язку, постає тим, завдяки чому найвища насолода притягується до Тори; у майбутньому це одкровення стане явним.
Примітка Kehot зазначає, що в Лікутей Тора, Шлах, де цитують Бахір, є варіантне читання «у джерелі Хохми»; таке саме читання є в Ор га-Тора.
Марей мекомот
- 1והאדם ידע · Genesis 4:1
- 2דאורייתא מחכמה נפקת · Zohar II, 121a
- 3דאורייתא מחכמה נפקת · Zohar, Yitro 21:378–22:389
- 4מ״ש בספר הבהיר · סי׳ קצו. ראה גם לקו״ת שלח נא, א. ושם: נ״א במעין החכמה. וכ״ה באוה״ת שבועות ע׳ קצא. נ״ך כרך ב׳ ע׳ תתקיד.
19וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] עתיד הקב״ה להנחיל לכל צדיק ש״י עולמות12 וזהו בחי׳ ההון יקר כי יקר ג״כ גימטריא יש
Як сказали наші мудреці: «У майбутньому Святий, благословенний Він (Кудша бріх ху), передасть у спадок кожному цадику (праведнику) триста десять світів»; і це — рівень «дорогоцінного багатства», адже «якар» [цінне] також чисельно дорівнює «єш» [310].
Мішна каже, що кожен цадик успадкує 310 світів, і це — «дорогоцінне багатство»: «якар» (цінне) і «єш» (є, 310) мають однакове числове значення.
ולכן נאמר אם יתן אי״ש3 א׳ י״ש שהמשכת ש״י עולמות נמשכים מן אלופו של עולם וכמ״ש אאלפך חכמה אאלפך בינה.4
І тому сказано: «Якщо чоловік (іш) дасть» — іш складається з алеф [і] єш; адже притягнення вниз 310 світів походить від Владики (Алуфа) світу, як написано: «Я навчу тебе (аалефха) мудрості, навчу тебе розуміння».
Слово іш («чоловік») складається з алеф і єш: 310 світів (єш) походять від алеф — Владики (Алуфа) світу. Слово «аалефха» («навчу тебе») з Книги Ійова має спільний корінь зі словом «алеф».
ונאמר קנה חכמה קנה בינה5 ב״פ [ב׳ פעמים] קנה גימטריא י״ש שכ״ז [שכל זה] נמשך מבחי׳ האלף אאלפך כו׳:
І сказано: «Придбай мудрість, придбай розуміння»: двічі «кне» [придбай] чисельно дорівнює «єш», адже все це низводиться з рівня алеф — «Я навчу тебе тощо».
Так само двічі вжите слово «кне» (155) — «придбай» — дорівнює 310, «єш»; усе це походить від алеф, рівня Б‑га як джерела мудрості.
Через числові значення та літери цей абзац показує, що «дорогоцінне багатство» — це 310 світів, обіцяних цадикім (праведникам), які притягуються від алеф — Б‑га, Владики світу.
Числа: «якар» — юд-куф-рейш, 10+100+200 = 310; «єш» — юд-шин, 10+300 = 310; «кне» — куф-нун-гей, 100+50+5 = 155, а двічі — 310.
Марей мекомот
- 1עתיד הקב״ה להנחיל . . ש״י עולמות · סוף עוקצין.
- 2עתיד הקב״ה להנחיל לכל צדיק ש״י עולמות · Mishnah Oktzin 3:12
- 3אם יתן איש · Song of Songs 8:7
- 4וכמ״ש אאלפך חכמה אאלפך בינה · Job 33:33
- 5קנה חכמה קנה בינה · Proverbs 4:5
Захоплення скарбу ¶20–25
20והנה בחי׳ גילוי זה הוא מרוה צמאון האה״ר [האהבה רבה] הנ״ל וזהו בוז יבוזו לו1 ל׳ [לשון] ביזה ושלל2 וכמו אדם הבוזז וחוטף דבר יקר הערך
Тепер цей рівень розкриття втамовує спрагу великої любові, згаданої вище. І це — «боз явузу ло», вислів на позначення грабунку й здобичі, подібно до того, як людина грабує і вихоплює річ великої цінності,
Саме це розкриття втамовує велику любов душі. «Боз явузу ло» тут прочитується не як зневага, а як «біза» — грабунок: людина хапає щось надзвичайно цінне.
כמו ביזת אוצרות יקרים שבוזז וחוטף משום שמא אין ראוי שיתנו לו דרך נתינה ע״כ בוזז וחוטף לגודל תשוקתו לזה.
як-от під час грабунку дорогоцінних скарбів: їх грабують і хапають, бо, можливо, було б недоречно, щоб їх дали йому як дар; тому він грабує й хапає через силу свого прагнення до них.
Грабіжники заволодівають скарбами, бо не сподіваються отримати їх у дар; вони хапають їх через своє сильне прагнення.
У цьому абзаці «боз явузу» переосмислюється як грабунок — так описується палке прагнення душі заволодіти Б‑жественним скарбом.
Марей мекомот
- 1בוז יבוזו לו · Song of Songs 8:7
- 2ל׳ ביזה ושלל · מובא ביהל אור ע׳ ע.
21וכך הוא בהתגלות אוצרו הטוב1 שהוא בחי׳ סדכ״ס [סבה דכל סבות] אשר עין לא ראתה2 אלקים זולתך. ונק׳ הון ביתו ע״כ כאשר יומשך ויתן גילוי אוצרות אלו אזי בוז יבוזו עד״מ.
Так само і з розкриттям «Його доброго скарбу», який є рівнем (бхіна) Причини всіх причин, [про яку сказано:] «Жодне око не бачило, Б‑же, окрім Тебе». І це називається «багатством Його дому». Тому, коли розкриття цих скарбів буде притягнуте вниз і дароване, тоді — «боз явузу» [розграбують], образно кажучи.
«Добрий скарб» Б‑га — це Причина всіх причин, якої «не бачило жодне око», окрім Самого Б‑га. Коли Він відкриває ці скарби, душа, образно кажучи, «розграбовує» їх.
ובחי׳ זו עכשיו היא שמחת הנפש בעסק התורה ומצות אחר הצמאון ואה״ר [ואהבה רבה] בק״ש [בקריאת שמע] אשר יעורר האדם בנפשו להיות מי לי בשמים3 כו׳ ומים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה.4
А тепер цей рівень виявляється в радості душі від занять Торою та виконання міцвот — після спраги й великої любові під час читання Шма, які людина пробуджує у своїй душі, щоб бути [у стані] «Кого маю я на небесах…» і «Багато вод не зможуть загасити любов».
Навіть тепер це відчувається як радість душі від Тори й міцвот після спраги й любові, пробуджених під час Шма, коли людина відчуває, що лише Сам Б‑г може вдовольнити душу.
זאת ישים אל לבו כי הדברים האלה הן ד״ת [דברי תורה] ומצות הם הם בחי׳ גילוי הון יקר הנ״ל.
Нехай же він покладе це на серце: ці речі — слова Тори й міцвот — самі є бхіною розкриття згаданого вище «дорогоцінного багатства».
Людині слід осмислити, що слова Тори й міцвот самі є тим «дорогоцінним багатством».
У цьому абзаці образ «розграбування» застосовано до служіння людини: радість від Тори й міцвот після любові, пробудженої під час Шма, — це здобуття прихованого скарбу Б‑га.
Марей мекомот
- 1אוצרו הטוב · Deuteronomy 28:12
- 2עין לא ראתה · Isaiah 64:3
- 3מי לי בשמים · Psalms 73:25
- 4ומים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה · Song of Songs 8:7
22וכמ״ש יראת ה׳ היא אוצרו1 ולזאת ישמח לבו בשמחה ובטוב לבב2 מרוב כל. וזהו ותרד העינה ותמלא כדה ותעל.3
Як написано: «Трепет перед Ім’ям Б‑га (Гавая) — Його скарб». Тому серце його має радіти радістю й веселістю серця «від усього достатку». І це — «вона спустилася до джерела, наповнила свій глечик і піднялася».
Ісая називає трепет перед Б‑гом «Його скарбом», тому служити слід із радістю. А Рівка «спустилася, наповнила свій глечик і піднялася»: спуск до джерела веде до підйому.
שע״י כ״ד ספרים דאורייתא עם היות שזהו בחי׳ שוב וירידה שנתלבשו בעשיה גשמית הנה עי״ז אדרבה ותעל גם למעלה מאה״ר [מאהבה רבה] הנ״ל דבחי׳ רבקה כו׳
Бо завдяки двадцяти чотирьом книгам Тори, хоч це й рівень повернення та спуску, адже вони вбрані у фізичний світ дії (Асія), навпаки, вона «піднялася» — навіть вище за згадану вище велику любов, властиву рівню Рівки, тощо.
Двадцять чотири книги Тори — це «повернення» і спуск у фізичний світ, але завдяки їм душа підноситься ще вище, ніж велика любов, властива рівню Рівки.
והגם שמים רבים לא יוכלו לכבות את האהבה היינו מים רבים דייקא שנמשכו מבחי׳ הנהר
І хоча «численні води не можуть загасити любов», маються на увазі саме «численні води», що витікають із рівня річки.
«Численні води», які не можуть загасити любов, походять із річки — рівня, що розкривається.
אבל כ״ד ספרים דאורייתא הם נמשכים מבחי׳ ותרד העינה שהמעיין נמשך מבחי׳ סדכ״ס [סבה דכל סבות] ממש כמ״ש הנה אנכי נצב על עין המים4 ולכן עי״ז ירוו צמאון האה״ר [האהבה רבה] ולכן אדרבה המעיין הוא נראה קטן יותר מהנהר
Але двадцять чотири книги Тори походять із рівня «вона спустилася до джерела», адже джерело походить безпосередньо з рівня Причини всіх причин, як написано: «Ось Я (Анохі) стою біля джерела води». Тому завдяки цьому втамується спрага великої любові. І тому, навпаки, джерело здається меншим за річку;
Та Тора походить із джерела, яке бере початок від самої сутності Б‑га — від «Я», Який «стоїть біля джерела»; лише це втамовує спрагу. Джерело здається меншим за річку.
היינו משום שהוא קרוב יותר לבחי׳ אנכי סדכ״ס [סבה דכל סבות] ע״כ יש בו הבטול יותר דכל הקרוב קרוב קמי׳ [קמיה] כו׳ וכמאמר אין זולתך לחיי עוה״ב [עולם הבא] אפס בלתך כו׳.
тобто тому, що воно ближче до рівня Анохі, Причини всіх причин, у ньому більше самоусунення (бітуль), адже «що ближче, то ближче перед Ним, тощо»; і, як сказано: «Немає нікого, крім Тебе, для життя Світу Прийдешнього; немає нічого, окрім Тебе, тощо».
Джерело менше, бо воно ближче до Б‑га, а те, що ближче до Нього, більше усуває себе перед Ним. Це подібне до молитви, у якій сказано: «Немає нікого, крім Тебе» і «немає нічого, окрім Тебе».
אבל באמת בודאי הרי מקור מוצא המים הוא מהמעיין וממנו נמשך להנהר כמ״ש המשלח מעינים בנחלים.5
Але насправді, звісно, джерело, звідки виходить вода, — це джерело, і з нього [вода] тече до річки, як написано: «Він посилає джерела в потоки».
Але насправді джерело є джерелом води для річки, як сказано в Псалмі: «Він посилає джерела в потоки».
Цей уривок розв’язує суперечність: Тора й міцвот — «джерело» — хоча на вигляд вони низькі й матеріальні, підносять душу вище навіть за її велику любов, бо джерело ближче до сутності Б‑га і є справжнім джерелом річок.
Думка про те, що ближче до джерела здається меншим, бо воно більше усунуте перед Б‑гом, — повторюваний принцип хасидизму: бітуль перед Б‑гом зростає зі збільшенням близькості.
Марей мекомот
- 1יראת ה׳ היא אוצרו · Isaiah 33:6
- 2בשמחה ובטוב לבב · Deuteronomy 28:47
- 3ותרד העינה ותמלא כדה ותעל · Genesis 24:16
- 4הנה אנכי נצב על עין המים · Genesis 24:43
- 5המשלח מעינים בנחלים · Psalms 104:10
23וגם מי מעיין נק׳ מים חיים כו׳. ובוז יבוזו כמאמר שיננא חטוף ואכול1 חטוף ובריך דהיינו כמ״ש לכו לחמו בלחמי2 וכמ״ש פי פערתי ואשאפה3 כו׳. עמא פזיזא4 כו׳.
Також і джерельну воду називають «живою водою» тощо. А «боз явузу» [«зневажатимуть»] — як у вислові: «Гострий на розум, хапай і їж, хапай і благословляй»; тобто як написано: «Ідіть, їжте мій хліб», і як написано: «Я широко розкрив уста й жадібно вдихав» тощо; «Народе поспішливий» тощо.
Джерельну воду називають «живою водою», бо вона витікає зі свого джерела. Альтер Ребе пояснює жадібне «хапання» у вислові «боз явузу», наводячи пораду з Талмуду: «хапай і їж», запрошення Мудрості: «Ідіть, їжте мій хліб», слова псалмоспівця: «Я широко розкрив уста й жадібно вдихав», а також характеристику Ізраїлю біля Синаю як «поспішливого народу», що сказав «зробимо» раніше, ніж «почуємо».
ולכן נרמז ג״כ נסוך המים בחג בלשון בוז יבוזו כמ״ש בזוהר5 דהיינו כי בקרבנות דיום שני וששי ושביעי נרמז נסוך המים כמארז״ל [כמאמר רבותינו זכרונם לברכה] נאמר בשני ונסכיהם כו׳.6
Тому водне возливання у свято також мається на увазі у вислові «боз явузу», як сказано в Зоарі. Тобто в жертвоприношеннях другого, шостого й сьомого днів мається на увазі водне возливання, як сказали наші мудреці: «Про другий [день] сказано: “і їхні возливання” тощо».
Зоар знаходить натяк на водне возливання свята Сукот у слові «боз»: на нього вказують жертвоприношення другого, шостого й сьомого днів свята, як Талмуд виводить із формулювання цих віршів.
У цьому абзаці через слова Талмуду й Писання розкривається жадібне прагнення «хапати» у вислові «боз явузу», а також згадується зв’язок, який Зоар проводить між словом «боз» і водним возливанням на Сукот.
Зоар (цитований у примітці Kehot) каже: «Що таке “боз”? Другий, шостий і сьомий дні Сукоту, коли возливали воду та вино».
Марей мекомот
- 1שיננא חטוף ואכול · Eruvin 54a:4–5
- 2לכו לחמו בלחמי · Proverbs 9:5
- 3פי פערתי ואשאפה · Psalms 119:131
- 4עמא פזיזא · Shabbat 88a:9
- 5כמ״ש בזוהר · ח״ג רנו, א: ”מאי בוז יוצא תניינא ויומא שתיתאה ויומא שביעאה דסוכות בהן הוון מנסכים מים ויין”. ע״כ.
- 6כמארז״ל נאמר בשני ונסכיהם כו׳ · Numbers 29:19
24ושני וששי ושביעי הם אותיות בוז. והיינו משום שזהו ג״כ ע״ד ביזה הנ״ל להשקיט רשפי אש האהבה שבמזבח שהוא ע״י נסוך המים מהמעיין כמ״ש ושאבתם מים בששון1 כו׳
І «другий», «шостий» і «сьомий» [бет, вав, заїн] — це літери слова «боз». І це тому, що й тут ідеться про щось подібне до згаданої вище «здобичі»: вгамувати вогненні спалахи любові, що палає на жертовнику, — а це відбувається завдяки возливанню води з джерела, як сказано: «І будете черпати воду з радістю, тощо».
Літери чисел два, шість і сім — бет, вав і заїн — утворюють слово «боз». Возливання води є своєрідною «здобиччю»: вода, зачерпнута з джерела, вгамовує полум’я любові, що палає на жертовнику, — вогненну любов душі. Це робили з великою радістю.
ולכן נסוך זה דוקא אחר עשי״ת [עשרת ימי תשובה] שהיא תגבורת האהבה בבחי׳ תשובה ועמך לא חפצתי2 כו׳ ע״ד והנה רבקה יוצאת3 כנ״ל.
Тому це возливання відбувається саме після Десяти днів повернення (тшува), які є посиленням любові на рівні тшуви: «Окрім Тебе, я нічого не бажаю, тощо», — за зразком слів «І ось Рівка виходить», як згадувалося вище.
Возливання відбувається після Десяти днів тшуви, коли любов до Б‑га посилюється через повернення: «Окрім Тебе, я нічого не бажаю». Це і є «вихід» Рівки — піднесення знизу, яке має відбутися насамперед.
У цьому абзаці пояснюється, чому на возливання води натякає слово «боз»: вода з джерела вгамовує вогненну любов, розпалену протягом днів тшуви, подібно до того, як «здобич» втамовує спрагу душі.
Марей мекомот
- 1ושאבתם מים בששון · Isaiah 12:3
- 2ועמך לא חפצתי · Psalms 73:25
- 3והנה רבקה יוצאת · Genesis 24:15
25ועי״ז אח״כ דוקא נמשך בחי׳ ותרד העינה ותמלא כדה1 וכמש״ל [וכמה שכתוב לעיל] ולכן היה בזה שמחה רבה ועצומה כו׳.
І завдяки цьому лише згодом притягується вниз рівень «вона спустилася до джерела й наповнила свій глечик», як пояснено вище; тому тут була велика й надзвичайна радість тощо.
Після піднесення Днів повернення (тшува) відбувається притягнення вниз — «вона наповнила свій глечик». Саме тому черпання води на Сукот супроводжувалося такою великою радістю.
וגם כי זהו כמו בחי׳ הון ביתו ממש שהוא גנוז באותיות התורה שהרי לא נתפרש בתורה בפי׳ מצות ניסוך המים
І ще тому, що це подібне до самого рівня «багатства Його дому», схованого в літерах Тори; адже міцва возливання води не викладена в Торі прямо,
Ще одна причина радості: возливання води подібне до «багатства Його дому» — прихованого скарбу, — адже про нього прямо не написано в Торі.
רק שחז״ל [שחכמינו זכרונם לברכה] גילו לנו זה שהוא מרומז בתורה המ״ם ביום שני. והיו״ד ביום ששי. והמ״ם בשביעי. וזהו הון ביתו הגנוז ומוטמן כו׳:
але наші мудреці відкрили нам, що воно натяком присутнє в Торі: мем другого дня, йуд шостого дня і мем сьомого дня. І це «багатство Його дому», приховане й укрите тощо.
Мудреці знайшли це прихованим у додаткових літерах віршів: мем другого дня, йуд шостого дня, мем сьомого дня — разом вони складають слово «маїм» (вода). Міцва, прихована в літерах Тори, — це «багатство Його дому», укрите й заховане.
У цьому абзаці пояснюється велика радість від возливання води: воно відбувається після піднесення тшуви й притягує вниз приховане «багатство Його дому», яке саме заховане в літерах Тори.
Марей мекомот
- 1ותרד העינה ותמלא כדה · Genesis 24:16
Псалом 93 і довгий день ¶26–31
26ועכ״ז [ועם כל זה] יובן מ״ש נשאו נהרות קולם1 ישאו נהרות דכים ופי׳ בזוהר פ׳ וארא (דף כ״ג ע״א)2 אינון נהרות כמד״א [כמה דאת אמר] ונהר יוצא מעדן3 וגו׳
Попри все це можна зрозуміти написане: «Ріки піднесли свій голос; ріки піднесуть свій дох'ям». Зоар пояснює в розділі Ваера (стор. 23а): «Це ті ріки, про які сказано: “І ріка виходила з Едена тощо”».
Тепер Альтер Ребе розглядає псалом 93: «Ріки піднесли свій голос; ріки піднесуть свій дох'ям». Зоар ототожнює ці ріки з рікою, що виходить з Едена.
והיינו בחי׳ בינה שע״י ההתבוננות בגדולת א״ס ב״ה נולד׳ רשפי אש האהבה לדבקה בה׳. וזהו נשאו נהרות קולם והוא ההעלאה מלמטה למעלה.
Це рівень розуміння (Біна), адже завдяки спогляданню величі Нескінченного (Ейн Соф), благословенний Він, народжуються вогненні спалахи любові — прагнення приліпитися до Б‑га. І це — «Ріки піднесли свій голос»: піднесення знизу догори.
Ріки — це Біна, розуміння: споглядання величі Б‑га породжує вогненну любов і прагнення приліпитися до Нього. «Ріки піднесли свій голос» — це піднесення знизу догори.
וכן בתרגום קלהון בשירתא הרי קול זה הוא בחי׳ השיר שהוא העלאה כנודע מענין השיר שהלוים אומרים ואח״כ נמשך עי״ז המשכה מלמעלה למטה.
Так само й Таргум [передає]: «їхній голос — у пісні». Цей голос є рівнем пісні, а пісня — це піднесення, як відомо з того, що левіти співають пісню; а згодом завдяки цьому відбувається притягнення згори донизу.
Арамейський Таргум передає слова «їхній голос» як «у пісні». Пісня є піднесенням, як і пісня левітів у Храмі, і у відповідь на це відбувається притягнення згори.
У цьому абзаці слова псалма про ріки, що підносять свій голос, тлумачаться як піднесення любові, народженої спогляданням, яке, своєю чергою, спричиняє притягнення згори.
Примітка Kehot відсилає до коментаря Цемаха Цедека «Ягел Ор» на цей вірш.
Марей мекомот
- 1נשאו נהרות קולם · Psalms 93:3
- 2ופי׳ בזוהר פ׳ וארא (דף כ״ג ע״א) · Zohar, Vaera 1:16–2:26
- 3ונהר יוצא מעדן · Genesis 2:10
27וכמש״ל [וכמה שכתוב לעיל] שע״י והנה רבקה יצאת בבחי׳ העלאה עי״ז אח״כ ותרד העינה ותמלא כדה כנ״ל וכמ״ש אם ישים אליו לבו1 רוחו ונשמתו אליו יאסף.
І, як пояснено вище, завдяки тому, що «ось Ривка вийшла» — на рівні піднесення, — згодом відбулося «вона спустилася до джерела й наповнила свій глечик», як зазначено вище; і як написано: «Якщо він спрямує до Нього своє серце, Його дух і Його подих зберуться до Нього».
Як і у випадку з Ривкою, спершу відбувається піднесення, а за ним — низведення. Вірш з книги Йова тлумачиться так само: коли людина звертає своє серце до Б‑га, дух Б‑га у відповідь збирається до неї.
וזהו ישאו נהרות דכים ותרגומו יקבלון נהרותא אגר שבחיהון שהשכר הוא ההמשכה מאוא״ס [מאור אין סוף] המלובש בתורה חכים ולא בחכמה ידיעא שהיא למעלה מבחי׳ הבינה וההשגה.
І це — «річки піднесуть свій дох'ям [ясність]», а Таргум перекладає це так: «Річки отримають винагороду за свої хвали»: винагорода — це низведення світла з Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, вбраного в Тору, «мудрого, але не через мудрість, яку можна пізнати», що перевищує рівень розуміння (Біна) й осягнення.
Другу частину вірша — «річки піднесуть свій дох'ям [ясність]» — Таргум передає словами: «річки отримають винагороду за свої хвали». Винагорода — це Нескінченне світло, вбране в Тору, «мудре, але не з відомою мудрістю», вище за Біна й осягнення в цілому.
והוא ע״ד השולח מעינים בנחלים. וכדפי׳ בזוהר פ׳ חוקת (דף קפ״א ע״א)2 ונק׳ דכים לשון צלילות ובהירות כמו מר דרור3 ומתרגמינן מירא דכיא.4
І це подібне до слів: «Він посилає джерела в потоки», як пояснюється в Зогарі, у розділі Хукат (с. 181а). Це називається «дох'ям» — словом, що означає ясність і яскравість, як у вислові «чиста мирра» (мар дерор), який ми перекладаємо [арамейською] як «міра дах'я».
Це джерело, що живить річки. Альтер Ребе наводить кілька значень слова «дох'ям»: передусім ясність і яскравість, адже арамейський переклад передає «чисту мирру» словами «міра дах'я».
וזה מורה על הלכות התורה כמ״ש במ״א בענין מרדכי וכן הוא ל׳ [לשון] טהרה כמו על איל קמצא דכן5 דהיינו המשכת ח״ע [חכמה עילאה] בתורה הוא לברר הטהור מן הטמא.6
Це вказує на закони Тори, як пояснено в іншому місці стосовно Мордехая. Це слово також означає чистоту, як у вислові: «про айіль камца [сарану], що вона чиста (дахан)»; тобто низведення надземної мудрості (Хохми) в Торі має на меті відокремлювати чисте від нечистого.
Ця ясність стосується законів Тори (як пояснюється в іншому місці щодо Мордехая, чиє ім’я пов’язують із висловом «міра дах'я»). «Дахан» також означає ритуально чистий, як у Мішні про вид сарани, яку визнають чистою: надземна мудрість Тори відрізняє чисте від нечистого.
У цьому абзаці пояснюється «винагорода» з Псалма: на піднесення річок відповідає Нескінченне світло, приховане в Торі, а «дох'ям» означає ясність законів Тори, що відокремлюють чисте від нечистого.
Мудреці пов’язали Мордехая з висловом «мар дерор», який арамейською передається як «міра дах'я»; Альтер Ребе відсилає до свого пояснення в іншому місці, де закони Тори розглядаються як ця ясність.
Марей мекомот
- 1אם ישים אליו לבו · Job 34:14
- 2וכדפי׳ בזוהר פ׳ חוקת (דף קפ״א ע״א) · Zohar, Chukat 3:16–4:25
- 3מר דרור · Exodus 30:23
- 4ומתרגמינן מירא דכיא · Onkelos Exodus 30:23
- 5על איל קמצא דכן · Pesachim 16a:3
- 6השולח מים בנחלים · Psalms 104:10
І їх називають «дахян у-месавін» [чистими й нечистими]. Також «дох’ям» — це «дах ям», тобто глечик (кад), який черпають із моря (ям) мудрості (Хохма), як написано: «і наповнила вона свій глечик тощо».
Арамейською «чистий і нечистий» — це «дахян у-месавін». За іншим прочитанням, «дох’ям» — це «дах ям»: літери слова «кад», прочитані у зворотному порядку, разом зі словом «ям» (море) — глечик, начерпаний із моря Хохми, як у словах про Ривку: «вона наповнила свій глечик».
וגם דכים ל׳ [לשון] עומק ושפלות כדפרש״י [כדפירש רש״י / כדפירוש רש״י] שהוא בחי׳ השוב ובטול שאחר הרצוא. וכתיב ואת דכא ושפל רוח2 וכמ״ש במ״א ע״פ ונשב בגיא3 כו׳
Також «дох’ям» — це вираз, що означає глибину й низькість, як пояснює Раші; це рівень повернення й самоусунення (бітуль), що настають після бігу. І написано: «і з пригніченим та смиренним духом»; як пояснюється в іншому місці щодо вірша «І ми оселилися в долині тощо».
За Раші, є й третє значення — глибина й низькість: «повернення» та самоусунення, які настають після «бігу» душі до Б‑га. Ісая каже, що Б‑г перебуває з пригніченими (дака) та смиренними духом.
І також написано: «Який дім ви збудуєте для Мене тощо… Та на такого Я погляну: на вбогого й зламаного духом тощо».
Ісая каже, що жоден дім не може вмістити Б‑га, але Він поглядає на вбогих і зламаних духом. Саме смирення, а не велич, є місцем, де спочиває Б‑г.
У цьому абзаці додаються ще два значення слова «дох’ям»: глечик, начерпаний із моря Хохми, а також смирення й самоусунення, що настають після прагнення душі.
«Біг» (рацо) й «повернення» (шов) описують рух душі: прагнення до Б‑га, а потім повернення зі смиренням, щоб служити Йому внизу. Примітка Кегот вказує на Ор га-Тора, Ваетханан, де йдеться про слова «І ми оселилися в долині». Тікуней Зогар (Tikkun 21, 46b) також прочитує «дох’ям» як «дах ям» і пов’язує «дах» із двадцятьма чотирма книгами Тори та словами «і наповнила вона свій глечик».
Марей мекомот
- 1ותמלא כדה · Genesis 24:16
- 2ואת דכא ושפל רוח · Isaiah 57:15
- 3וכמ״ש במ״א ע״פ ונשב בגיא · ראה אוה״ת ואתחנן ע׳ קמד.
- 4אי זה בית · Isaiah 66:1
- 5אי זה בית אשר תבנו לי · Isaiah 66:1–2
29והדר מפרש מהו מעלת השכר הזה מקולות מים רבים1 אדירים כו׳ אדיר במרום כו׳. ופי׳ כמ״ש בפע״ח [בפרי עץ חיים] שער היוכ״פ [היום כפור / היום הכפורים] פ״ג [פרק ג׳] כי יש קולות עליונים שמהן ניזונים או״א [אבא ואימא] כו׳ ע״ש.
Далі [вірш] пояснює, у чому полягає перевага цієї винагороди: «Понад голоси багатьох вод, могутні... могутній у височині...» А пояснення цьому — як сказано в Прі Ец Хаїм, Шаар Йом га-Кіпурім, розділ 3: є вищі голоси, з яких живляться Хохма і Біна (Абба та Імма), тощо; див. там.
Наступний вірш описує велич цієї винагороди: «Понад голоси багатьох вод... могутній у височині — Ім’я Б‑га (Гавая)». У Прі Ец Хаїм сказано, що існують вищі «голоси», які живлять Абба та Імма — інтелектуальні конфігурації: мудрість (Хохма) і розуміння (Біна).
ועמ״ש ע״פ וכל העם רואים את הקולות23 כו׳ וזהו עדותיך נאמנו מאד4 לביתך נאוה קודש. עד״מ בחכמה יבנה בית5 דקאי על תיבות ואותיות התורה שנמשכו ונבנו ע״י ח״ע [חכמה עילאה].
А див. також пояснення до вірша «І весь народ бачив голоси, тощо». Це й означає: «Твої свідчення дуже вірні; святості личить Твій дім» — за аналогією, [як у вислові:] «Мудрістю будується дім», що стосується слів і літер Тори, які були низведені й побудовані завдяки вищій Хохмі.
Альтер Ребе також відсилає до свого пояснення слів «весь народ бачив голоси» біля Синаю. «Твої свідчення дуже вірні; святості личить Твій дім»: «дім» — це знову слова й літери Тори, побудовані завдяки вищій Хохмі.
У цьому абзаці розгортається тема Теїлім 93: винагорода перевершує навіть вищі «голоси» багатьох вод, а «дім», прикрашений святістю, — це літери Тори, побудовані з Хохми.
У маамарі Тора Ор, Їтро, про слова «І весь народ бачив голоси» Альтер Ребе пояснює, що «голоси» — це низведення Нескінченного світла (Ор Ейн Соф) від прихованого до відкритого. Він пов’язує п’ять голосів біля Синаю з п’ятьма згадками «води» — низхідним потоком. Так само у Теїлім 93 поєднано голоси й води.
Марей мекомот
- 1מקולות מים רבים · Psalms 93:4
- 2ועמ״ש ע״פ וכל העם רואים את הקולות · לקמן עג, ג ואילך.
- 3וכל העם רואים את הקולות · Exodus 20:15
- 4עדותיך נאמנו מאד · Psalms 93:5
- 5בחכמה יבנה בית · Proverbs 24:3
«Твої свідчення вірні»: «свідчення» — це вираз знання (Даат), як сказано: «Знанням наповнюються кімнати всіляким дорогоцінним багатством», яке називають «багатством Його дому».
«Свідчення» (ейдут) пов’язане з Даат, знанням, а Даат наповнює кімнати «всіляким дорогоцінним багатством» — «багатством Його дому».
וזהו לביתך נאוה קדש.3 שהוא המשכה מבחי׳ קדש העליון אור א״ס ב״ה. ה׳ לאורך ימים הוא כמארז״ל [כמאמר רבותינו זכרונם לברכה] על אלף השביעי יום שכולו ארוך.4
І це — «Святість личить Твоєму дому»: це притягнення згори вниз із рівня найвищої святості — Нескінченного світла (Ор Ейн Соф); благословенний Він. «Гавая — на довгі дні» — це, як сказали наші мудреці, про сьоме тисячоліття: «день, який увесь є довгим».
«Святість личить Твоєму дому» означає, що Тора притягує згори вниз святість найвищого рівня — Ор Ейн Соф. Вірш завершується словами «на довгі дні», які мудреці відносять до сьомого тисячоліття — «дня, який увесь є довгим».
У цьому абзаці завершується тлумачення псалма: «свідчення» — це Даат, «дім» отримує святість найвищого рівня, а «довгі дні» вказують на майбутню добу, яка є «цілком довгою».
Примітка Kehot також відсилає до Ор га-Тора, Кі Теце, де розглядається це висловлювання про сьоме тисячоліття.
Марей мекомот
- 1ובדעת חדרים ימלאו · שם כד, ד.
- 2ובדעת חדרים ימלאו כל הון יקר · Proverbs 24:4
- 3לביתך נאוה קדש · Psalms 93:5
- 4כמארז״ל על אלף השביעי יום שכולו ארוך · Kiddushin 39b:8
31והענין הוא כי פי׳ כולו ארוך היינו שגם בתחלתו הוא ארוך. ולכאורה אין לשון אריכות נופל רק בסיום וסוף ולא בתחלה. ואיך כולו ארוך גם בתחלתו.
А суть у тому, що «цілком довгий» означає, що він довгий навіть на початку. Але, на перший погляд, слово «довгий» стосується лише завершення й кінця, а не початку. То як він може бути «цілком довгим» навіть на початку?
Запитання таке: «довгий» зазвичай описує, наскільки далеко щось простягається до свого кінця. Як же тоді день може бути довгим уже на початку?
אך הכוונה שיהיה גילוי אור א״ס ב״ה המלובש בסתר עליון שנק׳ אריך אנפין כמ״ש ארך אפים1 כו׳.
Але мається на увазі, що розкриється Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, яке вбране у найвищу прихованість, що називається Аріх Анпін, як написано: «довготерпеливий (ерех апаїм) тощо».
Відповідь така: у майбутньому розкриється Нескінченне світло, приховане в Аріх Анпін («Довгому Обличчі» — зовнішньому рівні вінця (Кетер), нижче Атік Йомін). Аріх пов’язане зі словами е́рех апаїм — «довготерпеливий».
ונק׳ אריך אנפין היינו שיכול לימשך גם למטה בעשי׳ [בעשיה] כי קמיה ית׳ שוה ומשוה רוחניות וגשמיות
І називається воно Аріх Анпін, тобто може простягатися аж униз, у світ дії (Асія), адже перед Ним, благословенним Він, духовне й фізичне рівні, і Він зрівнює їх.
Воно називається «довгим», бо може простягнутися аж до фізичного світу: перед Б‑гом духовне й фізичне рівні.
ולכן יהיה הגילוי למטה ביחו״ת [ביחודא תתאה] כמו ביחו״ע [ביחודא עילאה] (ועמ״ש ע״פ ועתה יגדל2 נא כו׳ כאשר דברת לאמר3 ה׳ ארך אפים כו׳)
Тому розкриття внизу, у нижчому єднанні (їхуда татаа), буде таким самим, як у вищому єднанні (їхуда ілаа). (Див. також пояснення до вірша: «А тепер нехай же стане великою [сила] тощо, як Ти промовив, кажучи: “Гавая довготерпеливий тощо”».)
Отже, у майбутньому Б‑г розкриється внизу, у нижчому єднанні, так само, як Він розкривається вгорі, у вищому єднанні. Альтер Ребе посилається на свій маамар про молитву Моше, де наведено слова «Гавая довготерпеливий».
וע״כ כולו ארוך בתחלה כמו בסוף שהוא גילוי בחי׳ שאין לו תחלה ואין לו תכלה ועד״ז הוא מארז״ל [מאמר רבותינו זכרונם לברכה] כסא דמלכא משיחא4 מחזיק רכ״א לוגין שאין לו פי׳ ע״פ פשוטו כלל מהו ענין רכ״א לוגין דוקא.
Тому він цілком довгий і на початку, і наприкінці, адже йдеться про розкриття рівня, який не має ні початку, ні кінця. Подібне до цього вислів наших мудреців: «Чаша царя Машіаха вміщує 221 логін (міра об’єму)» — зовсім не має пояснення за простим значенням: у чому саме полягає значення числа 221 логін?
Рівень, що не має ні початку, ні кінця, «довгий» і спочатку, і наприкінці. Цією ж ідеєю пояснюється вислів мудреців, що чаша Машіаха вміщує 221 логін; якщо розуміти це буквально, число не має сенсу.
אלא הכוונה שהכוס הוא הכלי לגילוי אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה ויהיה הגילוי בו מבחי׳ ארך אפים כו׳ כנ״ל:
Але мається на увазі, що чаша є посудиною для розкриття Нескінченного світла, благословенний Він, і розкриття в ній походить від рівня «ерех апаїм тощо», як згадувалося вище.
Чаша є посудиною для розкриття Нескінченного світла з рівня «ерех» (довгий): е́рех, алеф—реш—каф, має числове значення 221.
Маамар завершує поясненням, що майбутній «день, який цілком довгий», означає розкриття Аріх Анпін, яке однаково сягає фізичного світу; на це натякають 221 логін у чаші Машіаха.
Числове значення слова е́рех (алеф — 1, реш — 200, каф — 20) дорівнює 221. У примітці Кегот наведено розгорнуте пояснення про чашу Машіаха в маамарі Мітелер Ребе V'es gevi'i та в Ор га-Тора, Берешит.
Марей мекомот
- 1ארך אפים · Psalms 145:8
- 2ע״פ ועתה יגדל · לקו״ת שלח לט, ב.
- 3ועתה יגדל נא כו׳ כאשר דברת לאמר ה׳ ארך אפים · Numbers 14:17–18
- 4כסא דמלכא משיחא · Yoma 76a:9
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Після того як під час молитви Шма («Слухай, Ізраїлю») людина пробудить у собі любов до Б‑га, якої не може наситити ніщо інше, їй слід усвідомити, що слова Тори та міцвот — це й є дорогоцінний скарб Б‑га. Вона має прагнути заволодіти ними з радістю та завзяттям і очищати свою тваринну душу через любов і трепет (агава ве-йіра) та прийняття ярма (кабалат оль), адже саме це піднесення низводить сутність Б‑га у світ.
Питання для обговорення
- Чому навіть розкриття Ган Еден не може наситити любов душі, тоді як фізична міцва може?
- Як приховування Імені Елокім уможливлює насолоду Б‑га?
- Чого навчає ім’я Ривки — запряжена упряжка волів — щодо очищення емоцій?
- Чому джерело здається меншим за річку і чого це навчає про близькість до Б‑га?
- У якому сенсі радість від Тори та міцвот є «захопленням» скарбу Б‑га?