Тора Ор · Парші Ваєце · Маамар 5
וישכם לבן בבקר וינשק לבניו ולבנותיו ויברך אתהם כו׳
«І Лаван устав рано-вранці та поцілував своїх синів і дочок»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 530 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Відкрите явлення Б‑жественності праотцями доходить до звичайних душ через рівень колін: співчуття до власної Б‑жественної іскри, пробуджене в молитві, притягує милість згори, з Вищої Білизни («Лаван»), що перебуває поза всіма світами; цю милість потім несуть у Тору й міцвот упродовж дня.
Коротко про маамар
Маамар починається з атрибутів величі й могутності, які мають жіночу форму, бо отримують від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф). Завдяки праотцям, чиє самоусунення (бітуль) зробило їх колісницею, ці атрибути розкрилися в їхніх любові й трепеті. Мета полягає в тому, щоб це розкриття відчувала кожна єврейська душа, а не лише вірила в нього думкою, на яку може вплинути бажання. Проте праотці належать до світу еманації (Ацилут), і більшість душ не здатні витримати їхнього розкриття. Воно доходить до нижніх світів через коліна, які поширюють праотцівське розкриття, як гілка продовжує дерево; заклик Єшаягу «Повернися заради колін» виражає цю надію у вигнанні. Служіння колін полягає у співчутті до власної душі, яке пробуджується, коли під час молитви розмірковують про велич Б‑га. Це пробудження знизу (ітарута делетата) притягує милість згори, приносячи в серце відчутне знання (Даат). Сам зв’язок походить із вищої милості, що перебуває поза ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), — із Вищої Білизни, «Лавана». Його поцілунок і благословення — це ця милість, що досягає колін і двох світів щоранку; після молитви вона відступає, а Яаков несе її далі — у Тору й міцвот.
План
- Велич і могутність як ті, що отримуютьАтрибути величі й могутності отримують від Нескінченного світла; його розкриття в любові Авраама є проявом Б‑жественного смирення.¶1–2
- Праотці як колісницяЗавдяки бітулю праотці розкрили власні атрибути Б‑га; мета — щоб кожна душа відчувала це розкриття, а не покладалася на нестійку віру, що існує лише в думці.¶3–4
- Коліна несуть розкриття внизДуші, коріння яких у нижніх світах, отримують розкриття праотців через коліна — дванадцять відгалужень трьох праотців, як показує заклик Єшаягу у вигнанні.¶5
- Співчуття до душіСлужіння колін полягає у співчутті до власної Б‑жественної іскри, пробудженому роздумами про велич Б‑га під час молитви; воно притягує милість згори й приносить у серце відчутне Даат.¶6–7
- Лаван — Вища БілизнаЗв’язок між нижнім і вищим походить із вищої милості, що перебуває поза всіма світами, — незмінної Вищої Білизни; кожна частина вірша описує її потік під час ранкової молитви та його продовження в Торі й міцвот.¶8–9
Ключові поняття
- Праотці як колісницяהאבות הן הן המרכבה
- Праотці були цілковито самоусунуті перед волею Б‑га, подібно до того, як колісниця підпорядкована тому, хто нею править, і тому власні атрибути Б‑га розкрилися в їхніх любові й трепеті.
- Рівень колінבחינת ומדרגת השבטים
- Поширення розкриття праотців у нижні світи у формі, яку здатна витримати кожна єврейська душа; шевет означає і «гілку», і «простягання».
- Співчуття (рахманут)רחמנות
- Співчуття до Б‑жественної іскри у власній душі, яка впала зі свого джерела; це властивість Яакова, коли вона досягає колін, і вона нерозривно пов’язана з Даат.
- Пробудження знизу і згориאתערותא דלתתא ואתערותא דלעילא
- Людська ініціатива, що викликає Б‑жественну відповідь; тут співчуття, пробуджене в молитві, притягує згори вищу милість.
- Даат як усвідомлення, що переживаєтьсяדעת והרגשה
- Знання про Б‑га, яке відчувається в серці так, наче людина бачить; воно непохитно утверджує волю, на відміну від віри, що існує лише в думці.
- Вища Білизнаלובן העליון
- Святий «Лаван»: світло сутності Б‑га, подібне до білого кольору, який є самою річчю, а не барвником; джерело вищої милості, що перебуває поза ланцюгом послідовного розгортання світів згори вниз.
- Зв’язані й крапчастіעקודים ונקודים
- Назви рівнів, що існують лише в міру свого спуску; у своєму джерелі вони не мають окремого існування, тому джерело може перетворити одне на інше, не змінюючись.
Велич і могутність як ті, що отримують ¶1–2
«І встав Лаван уранці, поцілував своїх синів і дочок та поблагословив їх тощо».
Маамар починається віршем, який описує відхід Лавана від Яакова після укладення їхнього союзу; згодом цей вірш буде витлумачено як опис наднебесного рівня.
בלשון3 נקבה שהם בחי׳ מקבלים מאור א״ס ב״ה כי באור א״ס ב״ה בעצמו לא שייך לשון גדולה שבמקום גדולתו כו׳.45
А тепер написано: «Тобі, Гавая, належать велич і могутність тощо» — у жіночому роді, бо це рівень тих, хто отримує від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він; адже щодо самого Ор Ейн Соф, благословенного Він, не можна вживати слово «велич», бо «там, де Його велич, тощо».
Далі наводяться слова хвали Давида: «Тобі, Гавая, належать велич і могутність». Єврейські слова «гдула» (велич) і «гвура» (могутність) мають жіночий рід, а жіночий рід вказує на того, хто отримує: ці атрибути отримують своє світло від Нескінченного світла. Саме Нескінченне світло не називають «великим», бо, як кажуть мудреці, там, де виявляється Його велич, виявляється і Його смирення: те, що ми називаємо Його величчю, — це Його сходження до атрибутів.
У вступі подано вірш, який належить пояснити, а велич і могутність визначено як атрибути, що отримують від Нескінченного світла, а не як саму сутність Нескінченного світла.
Повне висловлювання мудреців у трактаті «Мегіла» говорить, що скрізь, де Писання згадує велич Б‑га, поруч згадується Його смирення. У наступному абзаці ця думка розвивається: сходження Нескінченного світла до атрибута Авраама описується як вияв Б‑жественного смирення.
Марей мекомот
- 1וישכם לבן בבקר · נוסחא שני׳ בסה״מ תקס״ד ע׳ יד. בבוך 755 רנו, א נמצא ביאור אחר המאמר. ראה לעיל בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע. ביאור באוה״ת כרך ה תתסט, א. ראה ד״ה וישכם לבן תשמ״ח.
- 2וישכם לבן בבקר · Genesis 32:1
- 3הגדולה והגבורה כו׳, בלשון · בסה״מ תקס״ד ע׳ יד: ”הגדולה כו׳ גדולה בה׳ לשון”.
- 4שבמקום גדולתו כו׳ · Megillah 31a:12–13
- 5לך ה׳ הגדולה · I Chronicles 29:11
2והנה גדולה היא מדת אברהם וכמ״ש ואגדלה שמך.1 וזהו שאומרים אלקי אברהם כו׳ ושבחו של הקב״ה הוא שכך ענוותנותו2 ית׳ כו׳ שנמשך ונתפשט אור א״ס ב״ה כ״כ [כל כך] עד שיהיה שורה ומתגלה במדת אברהם אוהבי3 כו׳.
Тепер же велич — це атрибут Авраама, як сказано: «І звеличу твоє ім’я». І це [мається на увазі] у словах, які ми промовляємо: «Б‑г Авраама тощо». І похвала Святому, благословенний Він, полягає в тому, що така Його смиренність, хай буде Він благословенний, тощо: Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, сходить і поширюється настільки далеко, що перебуває й розкривається в атрибуті Авраама — «того, хто любить Мене», тощо.
Велич, тобто милість (Хесед), або щедра, розлога доброта, — це атрибут Авраама, як Б‑г пообіцяв йому: «Я звеличу твоє ім’я», — тому в молитві ми називаємо Б‑га «Б‑гом Авраама». Альтер Ребе вважає проявом смирення Б‑га те, що Його Ор Ейн Соф сягає так низько, що перебуває й розкривається в любові людини — Авраама, якого Б‑г назвав «тим, хто любить Мене».
У цьому абзаці атрибут величі пов’язується з Авраамом, а його розкриття в Авраамі постає як смиренне сходження Нескінченного світла.
Називання Б‑га «Б‑гом Авраама» розуміється як похвала саме тому, що Нескінченне світло зійшло до того, щоб розкритися в людському атрибуті; це перегукується зі згаданим у попередньому абзаці пов’язуванням мудрецями величі Б‑га з Його смиренністю.
Марей мекомот
- 1ואגדלה שמך · Genesis 12:2
- 2ושבחו של הקב״ה הוא שכך ענוותנותו · Megillah 31a
- 3אברהם אוהבי · Isaiah 41:8
Праотці як колісниця ¶3–4
3והנה האבות הן הן המרכבה12 שהיו כל ימיהם בבחי׳ בטול כו׳ ועי״כ [ועל ידי כך] זכו להשראת השכינה אור א״ס ב״ה בגילוי ממש שיהיה אור א״ס ומדותיו הם המתגלים בנפשם3 אברהם אוהבי4 ופחד יצחק5 כו׳.
Отже, Патріархи самі є Колісницею, адже всі дні свого життя вони перебували в стані самоусунення (бітуль) тощо; і завдяки цьому удостоїлися того, що Б‑жественна присутність (Шехіна) — Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, — перебувала в них у явному вияві, так що саме Нескінченне світло та Його атрибути розкривалися в їхніх душах: «Авраам, який любить Мене», і «Трепет Іцхака» тощо.
Мудреці сказали, що Патріархи були «колісницею» для Б‑га: як колісниця не має власної волі, окремої від волі того, хто нею керує, так і вони все своє життя цілковито віддавали себе Йому. Завдяки цьому самоусуненню Б‑жественна присутність явно перебувала в них, тож сама їхня любов і трепет були самими Б‑жественними атрибутами, розкритими в їхніх душах: любов Авраама і «Трепет Іцхака».
У цьому абзаці пояснюється, що цілковитий бітуль Патріархів зробив їх Колісницею, в якій Нескінченне світло та його атрибути відкрито розкривалися.
В іншому місці Тора Ор Патріархів ототожнено з Хесед, Гвурою та Тіферет світу еманації (Ацилут); тому їхні атрибути є самими Б‑жественними атрибутами, а не створеним відображенням їх.
Марей мекомот
- 1האבות הן הן המרכבה · נסמן לעיל ד, ג. וראה לקמן עב, ד.
- 2האבות הן הן המרכבה · Bereshit Rabbah 47:6
- 3ומדותיו הם המתגלים בנפשם · באוה״ת פ׳ ואתחנן כרך ו ע׳ ב׳רסח יש הג״ה לכאן ”נ״ב ע׳ בד״ה וידבר אלקים כו׳ וארא אל אברהם [= תו״א נה, א] ובד״ה וארא אל אברהם [= תו״א נו, א] ובד״ה להבין ענין האבות הן הן המרכבה [= תו״א עג, א] עכ״ה.
- 4אברהם אוהבי · Isaiah 41:8
- 5ופחד יצחק · Genesis 31:42
4והן הן מדות גדולותיו וגבורותיו של הקב״ה עצמו שנמשך ונשתלשל למטה על ידיהם להיות1 גילוי אור א״ס ב״ה בכלל נפשות ישראל בבחי׳ גילוי ממש ולא במחשבה בעלמא שכל ישראל מאמינים2 בני מאמינים3 כו׳
І це самі атрибути величі й могутності Самого Святого, благословенний Він, які через них були притягнуті вниз і ланцюгово спустилися вниз, щоб Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, розкрилося в душах Ізраїлю загалом як дійсне розкриття, а не лише в думці, адже весь Ізраїль — «віруючі, діти віруючих» тощо.
Любов і трепет праотців — це власні атрибути величі й могутності Б‑га; через праотців вони були притягнуті вниз, щоб Нескінченне світло могло розкритися в усіх єврейських душах. Мета — дійсне, відчутне розкриття, а не лише абстрактна віра, яку має кожен єврей як «віруючий, дитя віруючих».
כי המחשבה היא ברשותו של אדם אל כל אשר יחפוץ יטנו4 והחפץ ימלא את לבו ומחשבתו להטותה פעמים כך ופעמים כך.
Адже думка перебуває у владі людини: «куди забажає, туди й повертає її»; а бажання може сповнити її серце й думку та спрямувати її то в один бік, то в інший.
Віра, що існує лише в думці, ненадійна, бо думка піддається бажанню, а бажання тягне її то в один бік, то в інший. Вислів «куди забажає, туди й повертає її» запозичений із вірша про серце царя, яке в руці Б‑га.
У цьому абзаці йдеться про мету: щоб Б‑жественні атрибути, розкриті в праотцях, виявилися як відчутний досвід у кожній єврейській душі, адже сама лише віра в думці нестійка.
Протиставлення віри й пережитого знання передвіщає подальшу думку маамара: знання (Даат) як відчуте усвідомлення в серці залежить від співчуття.
Марей мекомот
- 1וגבורותיו — ידיהם להיות · בבוך תקצ״ה: ידיהם אבל להיות.
- 2שכל ישראל מאמינים · Shabbat 97a:4
- 3שכל ישראל מאמינים בני מאמינים · Shemot Rabbah 23:2
- 4אל כל אשר יחפוץ יטנו · Proverbs 21:1
Коліна несуть розкриття вниз ¶5
5וצריך שיהיה החפץ והרצון תקוע במקום נאמן1 והוא ע״י הדעת והכרה בבחי׳ הרגשה כאלו רואה כו׳ וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] על אברהם אבינו ע״ה [עליו השלום] שהכיר את בוראו23 כו׳.
Бажання й воля мають бути закріплені «в надійному місці», а це здійснюється завдяки знанню (Даат) і усвідомленню — як пережитому відчуттю, наче людина бачить тощо; як сказали наші благословенної пам’яті мудреці про нашого праотця Авраама, мир йому, що він пізнав свого Творця тощо.
Щоб віра була непохитною, воля має бути закріплена «в надійному місці», а це відбувається завдяки Даат: пережитому пізнанню Б‑га, настільки виразному, ніби людина бачила Його. Авраам — взірець цього, адже, за словами мудреців, він пізнав свого Творця власним розумом.
אך המשכת גילוי זה מבחי׳ מעלת ומדרגת האבות עצמם כו׳ כי האבות היו בבחי׳ מרכבה דאצי׳ דאיהו וגרמוהי חד ולא כל נפש תוכל שאת גילוי זה.
Однак притягнути це одкровення з рівня й ступеня самих праотців тощо [не під силу кожній душі]; адже праотці були колісницею світу еманації (Ацилут), де «Він і Його посудини (ігу ве-гармохі) — одне», і не кожна душа здатна витримати це одкровення.
Одкровення самих праотців походить зі світу Ацилут, де Б‑г і Його атрибути єдині, а звичайні душі не можуть вмістити одкровення такої сили. Тож потрібне щось, що дасть змогу звести його до рівня, доступного для них.
אבל להיות גילוי זה נמשך ונשתלשל בבי״ע ששם מושרשות נפשות כלל ישראל הוא ע״י בחי׳ ומדרגת השבטים
Але щоб це одкровення було притягнуте й розгорнулося у світах творення (Брія), формування (Єцира) та дії (Асія), де вкорінені душі всього Ізраїлю, це відбувається через рівень і ступінь колін.
Більшість єврейських душ укорінена в нижніх світах Брія, Єцира й Асія. Одкровення досягає їх через рівень колін — синів Яакова.
כי שבט הוא לשון המשכה כמו כוכבא דשביט45 וגם לשון שבט וענף מן האילן הגדול שהם6 בבחי׳ מרכבה לעלמא דאתגליא בבחי׳ (הים)
Адже слово шевет (коліно) означає протягування назовні, як у вислові кохва де-шавіт (комета), а також означає палицю й гілку великого дерева.
Слово шевет (коліно) натякає на протягування назовні, як у вислові кохва де-шавіт (комета), світло якої тягнеться слідом; крім того, воно означає палицю або гілку, що виростає з великого дерева.
Адже вони — колісниця для світу явленого (альма де-ітгалья), відповідно до образу (Моря), що «стояло на дванадцяти волах»; це дванадцять колін, які відповідають чотирьом Хайот (живим істотам) колісниці, обличчю людини тощо.
Коліна є колісницею для «світу явленого» (у кабалі — царювання (Малхут), звідки постають нижні світи), подібно до мідного «Моря» в Храмі Шломо, яке стояло на дванадцяти волах: це дванадцять колін, що відповідають чотирьом обличчям Хайот у видінні колісниці Єхезкеля. Як воли несли Море, так коліна несуть одкровення праотців униз.
וכל א׳ כלול מג׳ אבות10 הרי י״ב ומשם נמשך השפעת והמשכת גילוי אלקותו ית׳ בכלל הנפשות של ישראל שבחי׳ ומדרגת השבטים יכולים כל ישראל שאת בנפשם.
І кожне з них містить у собі трьох праотців, отже разом їх дванадцять; звідти вплив і притягування одкровення Його Б‑жественності, благословенний Він, поширюються на душі Ізраїлю загалом, адже рівень і ступінь колін усі євреї можуть вмістити у своїх душах.
Кожне з чотирьох облич містить усіх трьох праотців, отже виходить дванадцять — число колін. Через цей рівень, який може вмістити кожен єврей, одкровення Б‑жественності досягає всіх єврейських душ.
וזהו שאמר הנביא על הגלות (ונתקן בתקון חצות) למה תתענו11 ה׳ מדרכך תקשיח לבנו מיראתך שוב למען עבדיך12 שבטי נחלתך.
Ось що пророк сказав про вигнання (цей уривок увійшов до Тікун хацот, опівнічного плачу): «Чому ж, Гавая, Ти відводиш нас від Своїх шляхів і робиш наше серце нечутливим до трепету перед Тобою? Повернися заради Своїх слуг, колін Своєї спадщини».
У вірші з Єшаягу, який читають у Тікун хацот, запитується, чому Б‑г дозволяє нам відходити від Його шляхів і трепету перед Ним, і звучить благання повернутися заради колін. Альтер Ребе тлумачить його як плач про вигнання, у якому надія пов’язана з колінами.
פי׳ מדרכך מדת אברהם שנאמר עליו (בראשית יא) הלוך ונסוע הנגבה13 כו׳ ומיראתך מדת יצחק כו׳
Пояснення: «від Твоїх шляхів» — це міра Авраама, про якого сказано (Берешит 11): «він ішов і подорожував на південь» тощо; а «від страху перед Тобою» — це міра Іцхака тощо.
«Твої шляхи» означають міру Авраама, адже про Авраама сказано, що він ішов і подорожував; а «Твій трепет» означає міру трепету Іцхака. Цитований вірш — у Берешит 12:9, хоча в тексті вказано 11-й розділ.
וקובל הנביא למה תתענו ותקשיח לבנו ממדת אברהם ויצחק להיות רחוקים מאור פני ה׳ שיתגלה עלינו ולהיות בגלות אדום הם ענייני עוה״ז כו׳
І пророк нарікає: «Чому Ти даєш нам блукати й закам’янюєш наше серце, віддаляючи його від властивості Авраама та Іцхака, щоб ми були далекими від світла лику Б‑га, яке мало б відкритися над нами, і перебували у вигнанні Едому, тобто серед справ цього світу, тощо?»
Пророк нарікає, що у вигнанні Едому, тобто занурені в земні справи, ми віддалені від прояву любові й трепету праотців та від світла лику Б‑га.
על כל פנים שוב למען עבדיך שבטי נחלתך כלומר שעם היות שבחי׳ מעלות ומדרגת האבות עצמם אינו שורה ומתגלה בנפש האדם בגלות אבל ע״י14 השתלשלו׳ [השתלשלות] בחי׳ ומעלת השבטים יוכל להיות גילוי זה בכל נפש מישראל:1516
«Та все ж повернися заради Твоїх слуг, колін Твоєї спадщини»; тобто, хоча рівень, висота й ступінь самих праотців не перебувають у душі людини й не розкриваються в ній у вигнанні, однак через послідовне розгортання згори вниз (ішталшелут) рівня й ступеня колін це розкриття може бути в кожній душі Ізраїлю.
Навіть коли власний рівень праотців не може перебувати в душі під час вигнання, пророк просить Б‑га повернутися «заради колін». Завдяки рівню колін, який передає рівень праотців униз, це розкриття все ж може досягти кожної єврейської душі.
У цьому абзаці пояснюється, що високе одкровення праотців досягає звичайних душ, укорінених у нижніх світах, лише через рівень колін; у цьому світлі тлумачиться й плач Єшаягу про вигнання.
Примітка до Ор га-Тора, згадана в примітках, вказує на дванадцять «діагональних меж» кабалістичного вчення, через які лише й можна притягнути вниз любов і трепет (агава ве-йіра). Лікутей Тора (Гаазіну 77d) пов’язує обличчя колісниці з таборами колін, через які одкровення Б‑жественної присутності (Шехіна) сходить униз, розділене у вигнанні.
Марей мекомот
- 1תקוע במקום נאמן · Isaiah 22:23
- 2אברהם אבינו ע״ה שהכיר את בוראו · Nedarim 32a:17–19
- 3אברהם אבינו ע״ה שהכיר את בוראו · Mishneh Torah, Foreign Worship and Customs of the Nations 1:3
- 4כוכבא דשביט · Berakhot 58b:11
- 5כוכבא דשביט · Zohar, Pinchas 65:381–67:390
- 6(הים) · בבוך תקצ״ה (רנה, א): והים, בלי סוגריים.
- 7(הים) עמד על י״ב בקר · I Kings 7:25
- 8ולא כל נפש תוכל שאת גילוי זה . . י״ב שבטים כנגד ארבע חיות המרכבה כו׳ · מובא באוה״ת פ׳ ואתחנן כרך ו ע׳ ב׳רסח ומוסיף שם ”נ״ב. ע׳ בד״ה כנשר יעיר [= לקו״ת פ׳ האזינו עז, ד] ובד״ה ויקהל משה בענין כשם שאין בלבך אלא אחד כך אין בלבנו אלא אחד, ועיין ביאור ואלה המשפטים [= תו״א עו, ב] בענין וזרעתי את בנ״י זרע אדם וזרע בהמה. וע׳ בה״ז פ׳ במדבר על המאמר דקי״ח ע״ב, וע׳ בד״ה מחר חדש [= סה״מ תקס״ז ע׳ מט ואילך] בענין פי׳ י״ב גבולי אלכסון שעי״ז דוקא יוכל לבוא המשכות אהוי״ר למטה” ע״ש. ראה גם מאמרי אדה״ז תק״ע ע׳ קג. אוה״ת שמות ע׳ מט.
- 9פני אדם · בבוך הנ״ל: פני שור.
- 10וכל א׳ כלול מג׳ אבות · ראה לעיל כג, א.
- 11למה תתענו ה׳ מדרכך · Isaiah 63:17
- 12כי האבות . . שוב למען עבדיך · ראה אוה״ת בראשית ח, ב. פ׳ משפטים ע׳ א׳רפב. פ׳ מטות ע׳ א׳רצה.
- 13הלוך ונסוע הנגבה · Genesis 12:9
- 14אבל ע״י השתלשלות בחי׳ ומעלת השבטים · ראה לקו״ש כרך ו ע׳ 11 הערה 40.
- 15כלומר שעם היות שבחי׳ מעלות . . גילוי זה בכל נפש מישראל · מובא באוה״ת שה״ש ע׳ סג ע״ש.
- 16
Співчуття до душі ¶6–7
6והנה מדתו של יעקב1 אבינו ע״ה [עליו השלום] היא בחי׳ הרחמים העליונים שאפילו על כל עולמות2 שייך ונופל3 בחינת הרחמנות כו׳
Отже, властивість нашого праотця Яакова, мир йому, — це рівень Вищого милосердя, адже милосердя поширюється й стосується навіть усіх світів, як пояснюється в іншому місці.
Властивість Яакова — це вище милосердя, співчуття настільки всеосяжне, що воно поширюється навіть на найвищі світи. Порівняно з нескінченністю Б‑га навіть вони — ніщо, тож і вони є предметом милосердя.
כמ״ש במ״א ומדרגות השבטים יוצאי ירך יעקב4 הם במדריגה שלמטה הימנו דהיינו לעורר רחמים רבים על ניצוץ אלקות השורה בנפשו
А рівні колін, «що вийшли зі стегон Яакова», нижчі за його рівень; їхнє служіння полягає в тому, щоб пробуджувати велике милосердя до іскри Б‑жественності, яка перебуває в душі людини,
Коліна, сини Яакова, стоять на рівень нижче від нього, а їхнє служіння полягає в тому, щоб пробуджувати велике милосердя до іскри Б‑жественності у власній душі. Такого співчуття може досягти звичайна людина.
ע״י התבוננותו בגדולת א״ס ב״ה איך שהוא רם ונשא5 וכולא קמיה כלא חשיבי6 ובטול כל הנבראים במקורם ובכללם גם נפשו כשהיתה במקור חוצבה חלק
через споглядання величі Нескінченного (Ейн Соф), благословенного Він: як Він піднесений і величний, і «все перед Ним вважається за ніщо», а також самоусунення (бітуль) усіх створених істот у їхньому джерелі; серед них — і власної душі, коли вона перебувала у джерелі, з якого була висічена,
Спосіб полягає у спогляданні: людина розмірковує про те, наскільки піднесений Б‑г, що все створене перед Ним — ніщо й самоусувається у своєму джерелі. До створених істот належить і власна душа людини, яка у своєму джерелі була висічена з Б‑га.
אלוה ממעל7 ממש שהיתה בטלה באור א״ס ממש ואיך ירדה פלאים8 מטה מטה מאיגרא רמא9 כו׳ ולפי רבוי ואריכות ההתבוננות כך תגדל הרחמנות ביתר שאת.10
«частина Б‑га згори» воістину, коли вона перебувала в стані бітуль у Нескінченному світлі (Ор Ейн Соф) воістину; і як вона дивовижно спустилася дедалі нижче, «з високої вершини» тощо. І що більше й довше триває споглядання, то сильнішим стає милосердя.
У своєму джерелі душа, «частина Б‑га згори», була цілковито поглинута Нескінченним світлом і впала «з високої вершини» у тіло в цьому світі. Що довше й глибше людина споглядає це сходження, то сильніше її милосердя до душі.
ועד״ז נתקן כל סדר התפלה ובפסוד״ז [ובפסוקי דזמרה] שכמה פסוקים המספרים בשבחו ש״מ [של מקום] בעילוי אחר עילוי שמזה תגדל הרחמנות על ירידת הניצוץ וריחוקו מאור א״ס ב״ה כנ״ל.
Так само було встановлено весь порядок молитов: у Псукей де-Зімра [віршах хвали] багато віршів розповідають про славу Всеприсутнього — благословенний Він — підносячись від одного рівня до наступного; завдяки цьому зростає милосердя до іскри, що спустилася й віддалилася від Нескінченного світла, благословенного Він, як згадувалося вище.
Молитви були укладені з цією метою: Псукей де-Зімра — псалми й вірші хвали, з яких починається ранкова молитва, — прославляють Б‑га дедалі вищими словами. Що більше людина осягає велич Б‑га, то виразніше відчуває, наскільки далеко впала іскра душі, і тим сильніше зростає милосердя.
У цьому абзаці розрізняються всеосяжне вище милосердя Яакова й рівень колін, який полягає у співчутті до власної душі, що пробуджується спогляданням величі Б‑га, особливо під час молитви.
У 45-му розділі Танія описує те саме служіння: пробудження великого милосердя — властивості Яакова — до іскри Б‑жественності, що спустилася в тіло. Ор га-Тора, згадана в примітках, додає: той, хто не здатен відчути милосердя до вищих світів, усе ж може відчути його до душі, що спустилася в тіло і тваринну душу (нефеш габагаміт).
Марей мекомот
- 1והנה מדתו של יעקב · בבוך 1824: והנה בחי׳ ומדריג׳ השבטים שהם בני יעקב. באוה״ת מטות ע׳ א׳רצה מציין לכאן: ”שם [= כאן בתו״א] נת׳ ענין רחמים דיעקב הוא מה שבאמת שייך רחמנות אף על ג״ע העליון משום שכולא קמי כלא חשיב כו׳, וכשאינו משיג הרחמנות הנ״ל אעפ״כ משיג הרחמנות על ירידת הנשמה בגוף ונה״ב”. ע״ש.
- 2שאפילו על כל עולמות · בבוך 1824 נוסף: עליוני׳.
- 3שייך ונופל בחי׳ הרחמנות כו׳ כמ״ש במ״א · ”ע׳ בלקו״ת ד״ה כי ההרים ימושו מא, א וד״ה במדבר ג, א” — הג״ה בגליון התו״א.
- 4יוצאי ירך יעקב · Exodus 1:5
- 5רם ונשא · Isaiah 57:15
- 6וכולא קמיה כלא חשיבי · Zohar, Introduction 20:188–22:199
- 7חלק אלוה ממעל · Job 31:2
- 8ירדה פלאים · Lamentations 1:9
- 9מאיגרא רמא · Chagigah 5b:16–17
- 10ביתר שאת · Genesis 49:3
7והנה ע״י שמתעורר בחי׳ הרחמנות באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] כמו למשל השבט וענף של אילן שכופפין אותו כו׳ אזי נמשך כל האילן.
Коли властивість милосердя пробуджується як пробудження знизу (ітарута делетата), [далі настає] пробудження згори (ітарута делейла); це подібне до того, як згинають прут і гілку дерева тощо, і тоді за ними тягнеться все дерево.
Милосердя, пробуджене в людині, — це «пробудження знизу», яке викликає «пробудження згори», відповідь Б‑га. Прикладом слугує гілка: якщо її зігнути, за нею потягнеться все дерево.
כך הוא ע״י אתעדל״ת [אתערותא דלתתא] זו שמבחי׳ ומדרגת השבטים גורם אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] בחי׳ רחמים רבים להיות נמשך גילוי אור א״ס ב״ה ובחי׳ מעלות ומדרגות האבות בבחי׳ גילוי ממש בנפשו דהיינו בחי׳ דעת והרגשה כאילו רואה כו׳.
Так само завдяки цьому пробудженню знизу, що походить від рівня й ступеня колін, викликається пробудження згори — рівень великого милосердя, і тоді вниз притягується одкровення Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, а також рівень ступенів і мір праотців, як справжнє одкровення в душі людини; тобто рівень знання (Даат) і відчутого усвідомлення, немовби людина бачить тощо.
Рівень колін — милосердя до своєї душі — є гілкою; коли він пробуджується, то притягує згори велике милосердя. Це милосердя приносить у душу одкровення Нескінченного світла й рівня праотців, відчутне так виразно, наче людина бачить його.
וכמאמר אבינו אב הרחמן1 רחם נא עלינו ותן בלבנו בינה כו׳ שכדי להיות לבבנו מכון וכסא להשראת בינה ודעת בבחי׳ הרגשה בלב הוא ע״י הרחמנות
Як сказано в молитві: «Батьку наш, Отче милосердний, змилуйся над нами й вклади розуміння (Біна) в наші серця тощо»; адже щоб наше серце стало оселею й престолом для перебування в ньому Біни й Даат як відчутного переживання, потрібне милосердя,
Молитва «Батьку наш, Отче милосердний, змилуйся над нами й вклади розуміння в наші серця» показує послідовність: спершу милосердя, а потім розуміння. Саме милосердя робить серце придатною оселею для Біни й Даат, які відчуваються в серці.
כי הרחמנות והדעת תלוי זה בזה.2 וכמארז״ל [וכמאמר רבותינו זכרונם לברכה] (ברכות לג.) כל מי שאין בו דעה3 כו׳:
бо милосердя й Даат залежать одне від одного. Як сказали наші мудреці, благословенної пам’яті (Брахот 33a): «Хто не має знання, тощо».
Милосердя й Даат залежать одне від одного, як сказали мудреці: «Тому, хто не має знання, заборонено виявляти милосердя», пов’язавши ці два поняття.
Абзац показує, як милосердя, пробуджене знизу, притягує вниз милосердя згори, яке приносить у душу одкровення праотців як відчутне знання.
Образ гілки ґрунтується на багатозначності слова шевет (коліно): шевет постає як гілка дерева праотців; потягнувши гілку, тягнуть за нею й дерево. У розділі 45 Танія так само пов’язує властивість милосердя Яакова зі служінням, яке притягує Б‑жественність у душу.
Марей мекомот
- 1וכמאמר אבינו אב הרחמן · Tanya, Likkutei Amarim 45:1
- 2כי הרחמנות והדעת תלוי זה בזה · ראה לקו״א להה״מ סי׳ קצג (הוצאת קה״ת). ובאו״ת שם קטו, ד.
- 3
Лаван — Вища Білизна ¶8–9
8אך הנה גם לבחי׳ אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] שיהי׳ [שיהיה] תלוי באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] זו צ״ל בחי׳ המשכה מלמעלה והמשכה זו היא ממקור הרחמים עליונים שלמעלה מעלה מסדר ההשתלשלות ששם מקור ושרש הרחמים מה שאינו מושג ונתפס בסדר השתלשלות כלל
Однак, аби навіть пробудження згори (ітарута делейла) залежало від цього пробудження знизу (ітарута делетата), необхідне притягнення згори; і це притягнення походить із джерела Вищого Милосердя, яке лежить незмірно вище за порядок ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), адже там — джерело й корінь милосердя, яке зовсім не осягається й не вміщується в порядок ішталшелут.
Навіть правило, за яким пробудження згори залежить від пробудження знизу, саме мусить походити з вищого джерела. Воно походить із джерела Вищого Милосердя, що перебуває за межами всього ланцюга світів і не може бути осягнуте в його межах.
וכמאמר אלקי עולם ברחמיך הרבים ברחמיך דייקא כו׳ וכמ״ש במ״א1 וזהו וישכם לבן2 בבקר3 פי׳ לבן דקדושה4 הוא בחי׳ לובן העליון דהיינו בחי׳ אור עצמותו
Як сказано в молитві: «Б‑же світу, у Твоїх численних милосердях» — саме «у Твоїх милосердях» тощо, як пояснюється в іншому місці. І це [значення слів]: «І встав Лаван рано-вранці». Пояснення: Лаван святості — це рівень Вищої Білизни, тобто світло сутності й буття Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він.
У молитві ранкової молитви Шабату сказано: «Б‑же світу, у Твоїх численних милосердях»; наголос на словах «у Твоїх» милосердях указує на власне милосердя Б‑га, що лежить поза впорядкованими рівнями. Тепер Альтер Ребе повертається до вірша: «Лаван» означає білий, а «Лаван святості» — це Вища Білизна, світло самої сутності й буття Нескінченного світла.
ומהותו של אא״ס [אור אין סוף] ב״ה כמשל מראה וגוון לבן5 שאינו דומה לכל המראות וגוונים שהגוונים שלהם נתהוו ע״י צבע משא״כ מראה וגוון לבן הוא עצמות הדבר ומהותו שלא נשתנה ולא נתהוה ע״י צבע.
Це подібно до прикладу білого вигляду й кольору, який не схожий на всі інші вигляди й кольори, бо ті кольори виникли завдяки фарбуванню; натомість білий вигляд і колір — це сама сутність і буття речі, яка не змінилася й не виникла завдяки фарбуванню.
Усі інші кольори з’являються, коли щось фарбують, тоді як білий — це сама річ, незмінена. Так Вища Білизна вказує на Нескінченне світло таким, яким воно є, до появи будь-якого «кольору» чи визначеного атрибута.
У цьому абзаці весь процес зводиться до Вищого Милосердя, що лежить за межами ланцюга світів, і ототожнюється з «Лаваном» — Вищою Білизною сутності Б‑га.
У примітках порушується питання про цей рівень: тут «Лаван», схоже, позначає вінець (Кетер), тоді як кабалістичні джерела ототожнюють Лавана з наднебесним Абба — аспектом мудрості (Хохма); це обговорюється в Ор га-Тора і в згаданій у примітках бесіді в Лікутей Сіхот. У Лікутей Тора на Ахарей білий пояснюється як сутнісний колір — світла такими, якими вони є до того, як входять у посудини.
Марей мекомот
- 1שו״ה ברחמיך . . וכמ״ש במ״א · ”ע׳ לקמן [עט, ב]. וע׳ ד״ה שובה ישראל סח, א וע׳ סד״ה כנשר יעיר” — הג״ה על גיליון התו״א.
- 2וזהו וישכם לבן · בבוך 1824 סימן להתחלת קטע חדש.
- 3וישכם לבן בבקר · Genesis 32:1
- 4אך הנה . . לבן דקדושה · ראה אוה״ת במדבר בהוספות ע׳ א׳תקיג. ד״ה תמים תהי׳ תרל״ב: ”וע׳ בתו״א ס״פ ויצא בד״ה וישכם לבן משמע שלבן הוא בחי׳ כתר, ולכן הגם שבמאו״א אות למ״ד ס״ו כ׳ לבן אבא עילאה . . מ״מ לפי׳ רבינו ז״ל מ׳ שהוא בכתר, וכן בלק״ת ס״פ אחרי פי׳ גוון לבן שהוא גוון עצמי מורה על האורות כמו שהן קודם שנתלבשו בכלים”. ראה אוה״ת ויקרא כרך ב ע׳ תרלז, דכאן משמע שלובן העליון הוא בחי׳ כתר, ובמ״א משמע שהוא בחי׳ חכמה. נתבאר בלקו״ש חט״ו ע׳ 262.
- 5מראה וגוון לבן · ראה לקו״ת ס״פ אחרי. עטרת ראש יוהכ״פ פ״ה. דרך מצותיך פו, א. אוה״ת סוכות ע׳ תשיז. בארוכה יותר בסה״מ תקס״ד ע׳ טו.
9וכן הוא עד״מ אור א״ס ב״ה בעצמו ובכבודו דלית בי׳ [ביה] בחינת גוונין כלל דלית מחשבה תפיסא בי׳ [ביה]1 ואני ה׳ לא שניתי2 כתיב.
Так само, за аналогією, Нескінченне світло (Ор Ейн Соф), благословенний Він, Сам у Собі й у Своїй славі не має жодних «кольорів», адже «жодна думка не може осягнути Його»; і про Ім’я Б‑га (Гавая) написано: «Я, Гавая, не змінився».
Тепер аналогія з білим стосується Нескінченного світла в Собі: у ньому немає «кольорів», тобто визначених атрибутів, і жодна думка не може його осягнути. Слова «Я, Гавая, не змінився» означають, що в Ньому ніщо не змінюється.
ולכן כתיב והחליף את משכורתי3 עשרת מנים אם כה יאמר נקדים4 כו׳. שכל הבחי׳ עקודים ונקודים נתהוו ונשתלשלו ממנו ובירידתם והשתלשלם הם נקראים בשם עקודים ונקודים
Тому й написано: «І він десять разів змінював мою платню: якщо він казав так: “Крапчасті…” тощо». Адже всі рівні «кільчастих» (акудім) і «крапчастих» (некудім) виникли від Нього й зійшли вниз; сходячи й розгортаючись у ланцюгу послідовного розгортання, вони отримують назви «кільчасті» й «крапчасті»;
Лаван змінював платню Яакова: то призначав йому крапчастих овець, то кільчастих, і навпаки. У Кабалі «кільчасті» (акудім) і «крапчасті» (некудім) — це також назви ранніх етапів Б‑жественного еманаційного розгортання; ці назви вони отримують лише в міру сходження від джерела.
משא״כ בראשיתם ומקורם הם בטלים ונכללים ואינם עולים בשם כלל ולכן יכול הוא להפך מבחי׳ עקודים לבחי׳ נקודים ומנקודים לעקודים ואין זה שינוי לפניו ית׳ כב״י [כביכול] מאחר
тоді як на початку й у своєму джерелі вони перебувають у стані самоусунення (бітуль) і включені [у своє джерело], та взагалі не мають окремої назви. Тому Він може перетворити [їх] із рівня кільчастих на рівень крапчастих, а з крапчастих — на кільчастих, і це не є зміною щодо Нього, благословенного, так би мовити.
У своєму джерелі ці рівні цілковито самоусунені й не мають окремої сутності чи назви. Тому Вищий Лаван може перетворити один рівень на інший, не зазнаючи жодної зміни Сам.
שהם בטלים במציאות ואינם עולים בשם כלל לא שייך שם שינוי כלל (וזלע״ז [וזה לעומת זה] לבן דקליפה מחליף משכורתו ממש ברמאות).56
Оскільки вони не мають самостійного існування й зовсім не називаються окремим ім’ям, поняття «зміна» тут узагалі не застосовне. (На противагу цьому Лаван з боку оболонки (кліпи) справді змінював платню, вдаючись до обману.)
Якщо щось не має самостійного існування, перетворення його з однієї форми на іншу зовсім не є зміною. У дужках це протиставляється Лавану з боку кліпи в оповіді: він змінював платню шляхом звичайного ошуканства.
והנה בחינת לבן דקדושה כנ״ל שם הוא מקור הרחמים העליונים מה שלמעלה מעלה מסדר ההשתלשלות ואתערותא דילי׳ [דיליה] בבוקר דאברהם בחי׳ חסד
А тепер: рівень Лавана святості, про який ішлося вище, є джерелом вищих милостей, що перебуває незрівнянно вище за порядок ланцюга послідовного розгортання світів (ішталшелут); його пробудження відбувається «вранці» Авраама — на рівні милості (Хесед), як написано (Берешит 22): «І встав Авраам рано-вранці».
Лаван святості є джерелом вищої милості, що стоїть поза всім ланцюгом світів. Воно пробуджується «вранці» — у час Авраама й на рівні його атрибута Хесед, як говорить Тора: «І встав Авраам рано-вранці», коли він ішов на Акеду.
כמ״ש (בראשית כב) וישכם אברהם בבקר78 להמשיך רחמים להיות אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] תלוי באתעדל״ת [באתערותא דלתתא] המשכת הרחמים היא בבחי׳ חסד דאברהם.
[Це] для того, щоб звести милість униз, аби пробудження згори (ітарута делейла) залежало від пробудження знизу (ітарута делетата); зведення милості вниз відбувається на рівні Хесед Авраама.
Завдяки милості Авраама вища милість зводиться вниз, щоб пробудження згори було відповіддю на пробудження знизу.
וכמאמר אהבת עולם אהבתנו כו׳ אבינו אב הרחמן כו׳. וזהו וינשק לבניו9 הם הם בחי׳ השבטים (שהם בני בניו ובני בנים הרי הם כבנים)101112
Як у молитві: «Вічною любов’ю Ти полюбив нас… Отче наш, Отче милосердний…». І ось що означає «і поцілував своїх синів»: це рівень колін (адже вони — сини синів, а сини синів вважаються синами), тобто рівень зведення вниз пробудження згори, як зазначалося вище.
У ранковому благословенні «Вічною любов’ю Ти полюбив нас… Отче наш, Отче милосердний» любов (Хесед) поєднується з милістю. Слова «і поцілував своїх синів» стосуються колін — онуків Лавана, адже онуки вважаються дітьми; вони символізують зведення вниз пробудження згори.
בחי׳ המשכת אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] כנ״ל ובנותיו הן הן לאה ורחל עלמא דאתכסייא ועלמא דאתגלייא שלכל בחי׳ הללו נמשך בחי׳ לבן העליון בבחינת נשיקין ואתדבקות רוחא ברוחא.1314
«І його дочок» — це Леа та Рахель, прихований світ (альма де-іткася) і відкритий світ (альма де-ітгаля); до всіх цих рівнів зводиться рівень Вищого Лавана через поцілунки та «злиття духу з духом»:
«Його дочки» — це Леа та Рахель, прихований і відкритий світи (як пояснювалося раніше у маамарі Ваєце: світ думки та світ мовлення). Вищий Лаван досягає кожного з них через поцілунок, у якому дух зливається з духом.
לכל המשפיעים שהם בחי׳ בניו והמקבלי׳ [והמקבלים] שהם בחי׳ בנותיו שיהי׳ [שיהיה] נשפע ונמשך בהם בחי׳ רחמים עליונים להיות אתעדל״ע [אתערותא דלעילא] תלוי באתעדל״ת [באתערותא דלתתא]. ויברך אתהם כו׳.
для всіх тих, хто передає вплив, які є рівнем (бхіною) «його синів», і тих, хто його приймає, які є бхіною «його дочок», щоб до них було даровано й притягнуто рівень вищого милосердя, і щоб пробудження згори (ітарута делейла) залежало від пробудження знизу (ітарута делетата). «І благословив їх тощо».
Сини означають тих, хто передає вплив, а дочки — тих, хто його приймає; вище милосердя вливається в обох, щоб відповідь Б‑га залежала від людського пробудження.
ענין הברכה כמ״ש (שם א) ויברך אתם אלקים ויאמר להם15 כו׳ ומלאו את הארץ וכבשה כו׳. דהיינו שיהי׳ [שיהיה] תוספת ברכה והמשכה למטה עד דאתהפכא חשוכא לנהורא.
«І благословив їх тощо»: значення благословення — як написано (ibid. 1): «І благословив їх Б‑г, і сказав їм: наповнюйте землю й підкорюйте її тощо»; тобто щоб благословення примножувалося, а його вплив продовжувався внизу, доки темрява не перетвориться на світло.
«І благословив їх»: у Торі благословення означає примноження, як у першому благословенні людству — «наповнюйте землю й підкорюйте її». Тут мається на увазі продовження Б‑жественності дедалі нижче, доки навіть темрява не перетвориться на світло.
וכמ״ש (שם יב) ונברכו בך כל16 משפחות האדמה ובזרעך17 שיהיו נברכים ונכללים כל בחי׳ הניצוצים שנפלו בשבה״כ [בשבירת הכלים] בקדושתו של זרע יעקב.
І як написано (ibid. 12): «І будуть благословенні через тебе всі родини землі» та «через твоє потомство»: щоб усі іскри, які впали під час розбиття посудин, були благословенні й включені у святість потомства Яакова.
Обітниця Б‑га, що всі родини землі будуть благословенні через Авраама та його потомство, тлумачиться як збирання іскор, що впали. Згідно з Кабалою, коли розбилися первісні посудини, іскри святості впали у світ; їх підносять до святості нащадків Яакова.
וילך וישב לבן למקומו שזמן הארת בחי׳ זו היא בבוקר זמן תפלת השחר אבל אחר התפלה מסתלק הארה זו
«І пішов Лаван, і повернувся на своє місце»: адже час осяяння цієї бхіни — ранок, час ранкової молитви; але після молитви це осяяння віддаляється.
«Лаван пішов і повернувся на своє місце» означає, що це вище осяяння світить під час ранкової молитви, а коли молитва закінчується — віддаляється.
ולכך צריך להתפלל בכל יום שבכל יום חוזר ונמשך הארה זו וחזר ונסתלק אחר התפלה.
І тому слід молитися щодня, адже щодня це осяяння знову притягується вниз, а після молитви знову віддаляється.
Ось чому слід молитися щодня: осяяння щоранку з’являється знову, а потім знову віддаляється. Щоденна молитва потрібна, щоб знову притягнути його вниз.
ויעקב הלך לדרכו18 בחי׳ יעקב יו״ד עקב הלך ונמשך בחי׳ תורה ומצות דתורה אקרי דרך19 (קדושין ב:) וד״ל [ודי למבין]:20
«І Яаков пішов своєю дорогою»: бхіна Яакова — йуд [і] акев (п’ята) — пішла й була притягнута до бхіни Тори та міцвот, адже Тора зветься «дорогою» (Кідушин 2b). І досить для того, хто розуміє.
Ім’я Яаков прочитується як йуд і акев (п’ята): Б‑жественна точка, продовжена до найнижчого рівня. «Яаков пішов своєю дорогою» означає, що після молитви світло переходить у вивчення Тори й виконання міцвот, адже мудреці називають Тору «дорогою».
Цей абзац завершує тлумачення вірша: Лаван — це незмінна Вища Білизна; його поцілунок і благословення — це потік вищої милості до тих, хто дає, і тих, хто отримує, щоранку під час молитви; а Яаков, вирушаючи в дорогу, несе це світло далі — у Тору й міцвот протягом дня.
Акудім і некудім у системі Арізала — це етапи еманації, що передують розбиттю посудин і присутні під час нього; маамар використовує їх, щоб показати: джерело може перетворити один рівень на інший, не зазнаючи змін. У рукописі, згаданому в примітках, додається, що вивчення Тори після молитви «зберігає світло», підтримуючи освітлення, отримане вранці.
Марей мекомот
- 1דלית מחשבה תפיסא בי׳ · Tikkunei Zohar 17a:10–12
- 2ואני הוי׳ לא שניתי · Malachi 3:6
- 3והחליף את משכורתי · Genesis 31:7
- 4אם כה יאמר נקדים · Genesis 31:8
- 5(וזלע״ז . . ברמאות) · בכת״י ממאמרי אדה״ז אינו נמצא. ובסה״מ תקס״ד נמצא, וכנראה שזהו הוספת הצ״צ על הנחה זו.
- 6מחליף משכורתו ממש ברמאות · בד״ה וישכם לבן תשמ״ח מבאר ”יש לפרש הכוונה בזה הוא כדי לבאר שעבודת ישראל פועלת גם בלבן זה שלמטה כי ישראל ע״י עבודתם מעלים גם את החושך ואת המרירות דעולם הזה, להפך חשוכא לנהורא ומרירו למיתקא שזהו ע״י עבודת התשובה” ע״ש.
- 7וישכם אברהם בבוקר · בסה״מ תקס״ד ע׳ טז מבאר שזהו ענין תפילת שחרית.
- 8
- 9וינשק לבניו · Genesis 32:1
- 10(שהם . . כבנים) · ראה לעיל הערה (וזלע״ז.
- 11ובני בנים הרי הם כבנים · Yevamot 62b:2–3
- 12ובני בנים הרי הם כבנים · Pirkei DeRabbi Eliezer 36:12
- 13ואתדבקות רוחא ברוחא · Zohar I, 124b
- 14אתדבקות רוחא ברוחא · Zohar, Chayei Sara 10:60–18:142
- 15
- 16
- 17ונברכו בך כל משפחות האדמה ובזרעך · Genesis 28:14
- 18ויעקב הלך לדרכו · Genesis 32:2
- 19ונמשך בחי׳ תורה . . דרך · בבוך אדה״ז — יבל אבי יושב: ונמשך לדרכו בחי׳ תו״מ שזהו עסק כל היום וד״ל. ובכת״י 954 נ, א נמצא במקומו: ”ובבחי׳ תורה . . כו׳ תורה שלאחר התפילה לגנוז האור כי טוב וד״ל”.
- 20
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Під час молитви, особливо Псукей де-Зімра (віршів хвали), довго й уважно розмірковуйте про велич Б‑га, доки не пробудиться співчуття до власної душі, що впала зі свого джерела. Це співчуття притягує згори милість і приносить у серце відчутне знання про Б‑га. Оскільки після молитви це світло відступає, слід молитися щодня й нести його далі — у вивчення Тори та виконання міцвот протягом решти дня.
Питання для обговорення
- Чому маамар наполягає на відчутному розкритті Б‑га, а не лише на вірі, і чому віра, що існує тільки в думці, нестійка?
- Чому звичайні душі не можуть безпосередньо сприйняти розкриття праотців і як цьому допомагає рівень колін?
- Як роздуми про велич Б‑га приводять до співчуття до власної душі й чому співчуття та Даат залежать одне від одного?
- Чого навчає порівняння з білим кольором, що не виникає завдяки барвнику, про Вищу Білизну й твердження, що Б‑г не змінюється?
- Чому осяяння молитви потрібно відновлювати щодня і що слова «Яаков вирушив у дорогу» додають щодо решти дня?