Тора Ор · Парші Ваєце · Маамар 4
אם לא תדעי לך היפה בנשים צאי לך…
«Якщо ти сама не знаєш, найвродливіша з жінок»
Почати маамар Завантажити PDFPDF · 530 KB
Перекладено ШІ з нашого англійського видання, а потім перевірено й виправлено в кілька етапів за англійським текстом та оригіналом на івриті. Англійський текст наразі перевіряють читачі. Якщо ви добре знаєте цю мову, будемо вдячні за допомогу в перевірці цього перекладу. Допомогти з перевіркою
Головна думка
Краса душі має два рівні: любов і трепет, належно сформовані й гармонійні («прекрасна постать»), та внутрішнє бажання серця, яке сяє на обличчі («прекрасний вигляд»). Душам, які не можуть досягти цього завдяки спогляданню, сказано: «вийди слідами отари» — почни з Тори й міцвот, що походять із рівня, вищого за ланцюг послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут), і підносять душу до цієї краси.
Коротко про маамар
Маамар розглядає вірш із Пісні пісень «Якщо ти сама не знаєш, найвродливіша з жінок, вийди слідами отари» разом із похвалою Рахелі в Торі як «прекрасної постаттю і прекрасної виглядом». Рахель — це Громада Ізраїлю; її названо на честь вівці, що мовчить перед тими, хто її стриже: завдяки самоусуненню (бітуль) душа стає оселею для Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), а її атрибути набувають Б‑жественного «образу» — це і є «прекрасна постать». Ще глибше лежить внутрішнє бажання серця — проблиск внутрішнього виміру (пніміют) Нескінченного світла, що відбивається на обличчі: «прекрасний вигляд». Багато душ — душі нижчих світів — розуміють, але не зворушуються; для них порада — йти слідами отари. Отара (цон, від «вийти») — це Усна Тора та міцвот, що походять із надприродної насолоди, поза впорядкованим ланцюгом світів, і які Яаков пас протягом шести років. Яаков, колісниця для Б‑га, міг низвести світло через будь-який свій вчинок; ми низводимо його через Тору й міцвот, втілені у фізичних речах, — «оселі пастухів». На завершення в дужках розрізняються шлях згори вниз (спершу любов, а потім дія) і наш шлях знизу вгору.
План
- Вірш і дві краси РахеліВірш із Пісні пісень зіставлено з описом Рахелі як «прекрасної постаттю і прекрасної виглядом».¶1
- Самоусунення і прекрасна постатьРахель, мовчазна вівця, — це Громада Ізраїлю; бітуль робить душу оселею для Нескінченного світла, формуючи її атрибути (прекрасна постать), тоді як внутрішнє бажання серця сяє на обличчі (прекрасний вигляд).¶2–4
- Незнання і порада отариДуші, яким бракує повного знання (Даат), розуміють, але не зворушуються; їм сказано йти слідами отари — Усної Тори, що походить із надприродної насолоди, вищої за ланцюг світів.¶5
- Сила Яакова і наша силаСлужіння Яакова «дуже, дуже» низводило світло через його власні вчинки; ми робимо це через Тору й міцвот, втілені у фізичних речах, годуючи «козенят» біля осель пастухів.¶6–7
- Оселі пастухівМіцвот є посудинами для якостей Патріархів; через них людина підноситься до рівня самих пастухів.¶8
- Два шляхи служіння Б‑гуЛеа й Рахель, чотирнадцять років і шість: душі вищого рівня йдуть від любові до дії, а наші душі — від Тори й міцвот до любові й трепету.¶9
Ключові поняття
- Прекрасна постатьיפת תאר
- Любов, трепет та інші атрибути душі, разом із думкою, мовленням і дією, повністю й гармонійно сформовані за Б‑жественним образом завдяки бітулю.
- Прекрасний виглядיפת מראה
- Внутрішній вимір, бажання серця поза межами розуму, що відображає внутрішній вимір Нескінченного світла і виявляється на «обличчі».
- Бажання серцяרעותא דלבא
- Найпотаємніше прагнення серця до Б‑га, вище за осмислені почуття любові й трепету.
- Отараצאן
- Тлумачиться як «те, що виходить»: Усна Тора й міцвот, що походять із надприродної насолоди, вищої за впорядкований ланцюг світів.
- Насіння людини і насіння твариниזרע אדם וזרע בהמה
- Душі Ацилуту з сильним Даат і душі нижчих світів, розуміння яких не зворушує їх.
- Колісницяמרכבה
- Той, хто цілковито віддав себе волі Б‑га, подібно до Патріархів і Яакова, кожен вчинок якого міг низводити Нескінченне світло.
- Знизу вгоруההילוך מלמטה למעלה
- Шлях, що починається з Тори й міцвот і через них підноситься до любові й трепету, протилежний шляху цадиків — від любові до дії.
Вірш і дві краси Рахелі ¶1
«Якщо ти сама не знаєш, найвродливіша серед жінок, то вийди собі слідами отари й паси своїх козенят біля осель пастухів».
Маамар починається віршем із «Пісні пісень»: кохана (Громада Ізраїлю) запитує, де знайти пастуха, і їй велять іти слідами отари. Кожна фраза цього вірша розглядатиметься як етап служіння людини Б‑гу: незнання, вихід слідом за отарою та випасання козенят біля осель пастухів.
הנה כתיב ורחל היתה יפת תואר ויפת מראה.3 פי׳ יפת תואר4 בציור האברים לפי תכונתם במדתם. ויפת מראה בזיו והוד קלסתר הפנים.
Тепер написано: «А Рахель була гарної форми й гарної зовнішності». Тобто «гарна форма» — це форма членів тіла, відповідна їхнім властивостям і належній їм мірі; а «гарна зовнішність» — це сяйво й велич обличчя.
Тора вихваляє Рахель за два види краси. «Гарна форма» означає належну форму й пропорції членів тіла, а «гарна зовнішність» — сяйво обличчя; маамар співвіднесе їх із двома рівнями служіння душі.
У цьому абзаці наведено вірш, який належить пояснити, і представлено два види краси — форму та зовнішність, — яким маамар дасть своє тлумачення.
До поєднання вірша з «Пісні пісень» і краси Рахель звертаються в кількох місцях Лікутей Тора, де для пояснення слів «гарної форми» відсилають до цього маамару.
Марей мекомот
- 1אם לא תדעי לך · Song of Songs 7:2
- 2אם לא תדעי לך · Song of Songs 1:8
- 3ורחל היתה יפת תואר ויפת מראה · Genesis 29:17
- 4פי׳ יפת תואר · ראה בלקו״ת בד״ה כי תצא בפי׳ אשת יפת תואר. וראה במאמרי אדה״ז פרשיות ח״א ע׳ קסט. באוה״ת בראשית כרך ה תתקצה, א ההפרש בין יפה תואר ויפה מראה. ספה״מ תרכ״ח ע׳ קה.
Самоусунення і прекрасна постать ¶2–4
Тепер Рахель — це Громада Ізраїлю, яку називають Рахель через слова вірша: «Мов вівця (рахель), що мовчить перед тими, хто її стриже».
Рахель уособлює Громаду Ізраїлю — сукупну душу єврейського народу. Її ім’я походить від образу з книги пророка Ісаї: вівця (рахель) мовчить, коли її стрижуть. Це образ тихої покірності; далі в абзаці пояснюється, чому ця якість важлива.
Пояснення таке: написано: «Створімо людину за образом Нашим» тощо. А значення слів «за образом Нашим» — як написано: «А над подобою престолу була подоба, схожа на вигляд людини».
Людину створено «за образом Нашим», а Єхезкель побачив на Б‑жественному престолі подобу, «схожу на вигляд людини». Отже, людська форма є подобою чогось вищого — взірцем атрибутів Б‑га.
והוא בחי׳ לך הוי״ה הגדולה והגבורה6 כו׳ וכך הוא בנפש האדם ז׳ מדות אהוי״ר [אהבה ויראה] כו׳.
І це — рівень вислову, зверненого до Імені Б‑га (Гавая): «Тобі, Гавая, належать велич і могутність» тощо. Так само й у душі людини є сім атрибутів — любов і трепет (агава ве-йіра) тощо.
Слова «Тобі належать велич і могутність» перелічують атрибути Б‑га — милість, стриманість та інші; саме вони становлять «образ» нагорі. Душа людини має сім відповідних емоційних атрибутів, що починаються любов’ю і трепетом.
אך אין ערוך מדת הנפש שהיא בעלת גבול לגבי מדותיו ית׳ שהוא א״ס ולמדותיו א״ס
Однак обмежений атрибут душі не має жодної співмірності з Його атрибутами, благословенний Він, адже Він нескінченний, і Його атрибути нескінченні.
Тут постає проблема: атрибути душі скінченні, тоді як Б‑г і Його атрибути нескінченні. Скінченна любов сама собою не може уподібнитися до нескінченної любові чи вмістити її.
וכדי שיאיר על נפשו אור האהבה מאור א״ס ב״ה צ״ל בבחי׳ בטול הנפש במציאות אליו ית׳ שהוא להיות בחי׳ עפר ודומם לגבי אור א״ס ב״ה.7
А щоб світло любові, що походить від Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, засяяло в душі, [людина] має перебувати в стані самоусунення (бітуль) самого існування душі перед Ним, благословенним Він, тобто бути [немов] порохом і неживою матерією перед Ор Ейн Соф, благословенний Він.
Відповідь полягає в самоусуненні: душа має відкласти відчуття власного самостійного існування, ставши подібною до пороху чи неживої матерії перед Б‑гом. Лише тоді світло любові, що походить від Ор Ейн Соф, може засяяти в ній.
Абзац пояснює, чому Громаду Ізраїлю називають Рахель: її тихе упокорення й самоусунення, подібні до поведінки вівці перед тими, хто її стриже, дають нескінченним Б‑жественним атрибутам засяяти в обмеженій душі.
«Подоба, схожа на вигляд людини» на престолі — це структура Б‑жественних атрибутів, відображена в людській формі. Перехід від твердження, що між ними немає співмірності, до бітулю як мосту — повторюваний мотив у вченні Альтер Ребе: скінченне сприймає нескінченне лише тоді, коли перестає утверджувати себе.
Марей мекомот
- 1והנה רחל · בבוך 1824 נוסף קודם לזה: ולהבין ענין בעבודת ה׳: הנה רחל.
- 2כרחל לפני גוזזי׳ נאלמה · Isaiah 52:6
- 3נאלמה · בבוך 1824 ליתא. בבוך 1824 נוסף: והוא יש לה ב׳ בחי׳ הנ״ל שהם יפ״ת ויפ״מ, וביאור הדבר: הנה כתיב.
- 4נעשה אדם בצלמנו · Genesis 1:26
- 5ועל דמות הכסא · Ezekiel 1:26
- 6לך הוי״ה הגדולה והגבורה · I Chronicles 29:11
- 7
3וכמאמר ונפשי כעפר1 לכל תהיה והוא בחי׳ עפר אשר בקרקע המשכן2 וע״י זה תהיה נפשו מכון ומשכן לאור באור א״ס ב״ה להיות בבחי׳ בצלמנו בציור האברים אהוי״ר [אהבה ויראה] כו׳
Як сказано: «І нехай моя душа буде мов порох для всіх». Це рівень «пороху, що лежить на підлозі Скинії». І завдяки цьому його душа стає оселею й обителлю для світла Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословен Він, — щоб перебувати в стані «за нашим образом», у формі кінцівок: любові й трепету, тощо, думки, мовлення й дії, тощо.
У молитві наприкінці Аміди просять: «нехай моя душа буде мов порох для всіх», а Тора говорить про порох на підлозі Скинії. Душа, яка уподібнює себе до цього пороху, стає обителлю для Нескінченного світла, а її «кінцівки» — любов і трепет, а також її «одяги»: думка, мовлення й дія — набувають Б‑жественного «образу».
מחשבה דו״מ [דבור ומעשה] כו׳ וזהו בחינת יפת תאר שיתארו בם כל המדות בשלימותן3 וביופין כמו שהם למעלה כו׳.
І це рівень «гарної форми» (єфат тоар): усі атрибути набувають у них форми (єсоару), будучи довершеними й прекрасними, такими, якими вони є нагорі, тощо.
Це і є «гарна форма» (єфат тоар): усі атрибути набувають форми (єсоару, від того самого кореня, що й тоар) у душі, будучи довершеними й прекрасними, такими, якими вони є нагорі.
У цьому абзаці показано, що самоусунення перетворює душу на оселю для Б‑га, а її атрибути, належно сформовані, і є тим, що означає «гарна форма».
Порох із підлоги Скинії — це порох, який використовували в обряді сотá; Альтер Ребе бере тут лише його низьке становище як образ бітулю. У Лікутей Тора (Емор) цей маамар згадується в контексті покори й самоусунення — «нехай моя душа буде мов порох для всіх».
Марей мекомот
- 1וכמאמר ונפשי כעפר · Berakhot 17a:4
- 2עפר אשר בקרקע המשכן · Numbers 5:17
- 3וזהו בחינת יפת תואר שיתארו בם כל המדות בשלימותן · מובא באוה״ת דברים כרך ו ע׳ ב׳רסז.
4וזהו ורחל היתה יפת תאר שבחי׳ יפת תאר זה הוא ע״י בחי׳ רחל שהוא כמ״ש וכרחל לפני גוזזיה כו׳.
І це [значення слів]: «А Рахель була гарної статури»: цей рівень (бхіна) «гарної статури» походить від бхіни Рахелі, як сказано: «І наче вівця перед тими, хто її стриже» тощо.
«Гарна статура» Рахелі походить від того, що вона — Рахель, мовчазна вівця. Самоусунення формує гармонійні атрибути душі.
אך כ״ז [כל זה] הוא בחי׳ חיצוניות שהם אהוי״ר [אהבה ויראה] כו׳ ומחשבה דבור ומעשה כו׳ אבל בחי׳ פנימית הוא בחי׳ רעותא דלבא שהוא בחי׳ הארה מפנימית אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה דלית מחשבה תפיסא ביה1 כו׳
Однак усе це належить до бхіни зовнішнього виміру (хіцоніют) — любові й трепету тощо, а також думки, мовлення й дії тощо. Внутрішній вимір (пніміют) — це бхіна бажання серця (реута деліба), тобто бхіна відблиску з внутрішнього виміру Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він, якого жодна думка не може осягнути тощо.
Любов і трепет, а також думка, мовлення й дія — це все ще зовнішній вимір душі. Її внутрішній вимір — це «бажання серця» (реута деліба), прагнення, що виходить за межі міркування і відображає внутрішній вимір Нескінченного світла, якого жодна думка не може осягнути.
ובהארה זו שמשם לכנס״י [לכנסת ישראל] נק׳ יפת מראה שהוא זיו הקלסתר פנים2 שלכן נק׳ בשם פנים שהפנימיות מתגלה בו כמו צהבו פניו3 כו׳ והוא ענין מ״ש יאר ה׳ פניו כו׳.4
Завдяки цьому відблиску, який [походить] звідти до Громади Ізраїлю, її називають «гарною на вигляд» — це сяйво лиця. Тому воно й зветься панім (обличчям), адже в ньому виявляється пніміют, як у вислові: «Його обличчя засяяло» тощо. І це значення написаного: «Нехай Гавая осяє Його обличчя» тощо.
Коли цей внутрішній відблиск сягає Громади Ізраїлю, її називають «гарною на вигляд» — це сяйво обличчя. В івриті слова панім («обличчя») і пніміют («внутрішній вимір») мають спільний корінь, адже обличчя виявляє те, що всередині, як тоді, коли воно сяє від радості. Це також благословення коенів: «Нехай Гавая осяє Його обличчя».
У цьому уривку протиставлено зовнішню красу гармонійно сформованих атрибутів («гарна статура») і внутрішню красу бажання серця, що виявляється на обличчі («гарна на вигляд»).
У примітці Kehot пояснюється, спираючись на Ор га-Тора і маамар про Хануку, наведений далі в Тора Ор, що внутрішнє серце єднається з розумом як «двоє супутників, які ніколи не розлучаються», а розкритий розум осяює серце: «мудрість людини осяває її обличчя». В іншій версії маамара сказано, що лише обличчя виявляє приховану сутність людини, чого не робить жодна інша частина тіла.
Марей мекомот
- 1דלית מחשבה תפיסא ביה · Tikkunei Zohar 17a:10–12
- 2רעותא דלבא . . הקלסתר פנים · והיינו כמ״ש בד״ה בכ״ה בכסליו [לקמן כט, ג] שפנימי׳ הלב מתאחדת עם המוח בבחי׳ תרין ריעין דלא מתפרשין, ומאיר גילוי המוח להתאחד עם פנימית הלב וחכמת אדם תאיר פניו דוקא ע״כ בחי׳ זו יפ״מ (אוה״ת וישלח כרך ה תתעט, ב).
- 3כמו צהבו פניו · Pesachim 113b:1
- 4יאר ה׳ פניו · Numbers 6:25
Незнання і порада отари ¶5
І те, що Громада Ізраїлю отримує цей рівень і це сяйво, також відбувається завдяки аспекту Рахелі.
Отримання внутрішнього сяйва також залежить від якості самоусунення (бітуль), властивої Рахелі.
І це аспект «усією своєю міццю» (меодеха) тощо, завдяки якому те вище сяйво притягується з найвищого з усіх рівнів до найнижчого з усіх рівнів тощо, як написано: «А знизу — вічні руки».
Таке самоусунення — це «усією своєю міццю» (меодеха): служіння Б‑гу понад природні межі людини. Воно притягує найвище світло до найнижчих рівнів. Вірш «А знизу — вічні руки» наводиться на підтвердження того, що це світло сягає аж донизу.
וזהו היפה בנשים. פי׳ בחי׳ יפת תאר ויפ״מ [ויפת מראה] הנ״ל. וז״ש [וזהו שכתוב] אם לא תדעי לך. פי׳ שלא נמשך בחי׳ היפה בנשים הנ״ל בבחי׳ דעת שלימה
І це — «найвродливіша серед жінок»: тобто рівень «гарної форми» і «гарного вигляду», згаданих вище. І це те, про що сказано: «Якщо ти не знаєш сама»: тобто рівень «найвродливішої серед жінок», згаданий вище, не притягується в стані повного знання (Даат).
«Найвродливіша серед жінок» означає два види краси, описані вище. «Якщо ти не знаєш» означає, що ця краса не притягується в людину через повний Даат — глибокий зв’язок, завдяки якому розуміння зворушує серце.
(וכעין מ״ש במ״א4 שיש נשמות שנק׳ זרע אדם5 שיש בהן בחי׳ דעת חזק והן נשמות דאצי׳ וכמו נשמת רשב״י [רבי שמעון בר יוחאי].6 ויש שנק׳ זרע בהמה שאין בו בחינת דעת והיינו
(Подібно до того, що пояснюється в іншому місці: є душі, які називаються «насінням людини» і мають сильний рівень Даат; це душі світу еманації (Ацилут), як-от душа рабі Шимона бар Йохая. А є душі, які називаються «насінням тварини» і не мають Даат;
Альтер Ребе додає в дужках: деякі душі, названі «насінням людини», мають сильний Даат; це душі світу Ацилут, як душа рабі Шимона бар Йохая. Інші називаються «насінням тварини» і не мають Даат; ці вислови походять зі слів Єремії: «Я посію дім Ізраїлю… насінням людини й насінням тварини».
כמו נשמות שלנו דבי״ע ואין הפירוש שאינו יודע ומבין רק שלא נמשך מזה התפעלות אמיתית ואינו נזון מן ההתבוננות כו׳ וזהו אם לא תדעי לך ופי׳ לך מובן ממ״ש ע״פ עיני כל).7
тобто, як наші душі зі світів творення (Брія), формування (Єцира) і дії (Асія). І це не означає, що людина не знає і не розуміє; лише з цього не виникає справжнього внутрішнього зворушення, і вона не живиться спогляданням тощо. І це — «Якщо ти не знаєш сама»; а значення слів «сама» зрозуміле з пояснення до вірша «Очі всіх»).
Наші душі належать до нижчих світів Брія, Єцира й Асія. Брак Даат не означає, що людина не розуміє; це означає, що розуміння не породжує справжнього почуття, а споглядання не живить душу. Щоб зрозуміти слова «сама», Альтер Ребе відсилає до свого маамара про «Очі всіх звернені до Тебе».
אך זאת העצה היעוצה צאי לך בעקבי הצאן. צאן מלשון צאי8 כלומר דבר היוצא דהיינו בחי׳ היוצא מלמעלה מסדר ההשתלשלות
Але ось порада, яку дають: «Вийди собі слідами отари». Цон (отара) походить від слова цеї (вийди); тобто йдеться про те, що виходить назовні, а саме про рівень, який виходить з-понад порядку ланцюга послідовного розгортання світів згори вниз (ішталшелут).
Для такої людини вірш дає пораду: «Вийди слідами отари». Слово цон (отара) пов’язане зі словом цеї (вийди): воно означає те, що виходить згори, понад упорядкованим ланцюгом світів.
והוא בחי׳ צאן לבן לובן העליון9 וכל העבודה שעבד יעקב ללבן שש שנים בצאנך10 הם בחי׳ שיתא סדרי משנה11 כו׳
І це — рівень отари Лавана, вищої білизни (ловен). А вся праця, яку Яаков виконував для Лавана, «шість років — заради твоєї отари», відповідає шести порядкам Мішни тощо,
Ім’я Лаван означає «білий» і вказує на вищу білизну — рівень, що перебуває понад кольорами й визначеннями. Шість років, упродовж яких Яаков пас отару Лавана, відповідають шести порядкам Мішни.
שהם בחי׳ צאן שיצאו ונמשכו מענג העליון אק״ב [אשר קדשנו במצותיו] אשר הוא בחי׳ ענג כמ״ש במ״א ותורה שבע״פ [שבעל פה] נק׳ פרט מלשון פרט ועוללות1213 שנמשכו שלא כסדר ההשתלשלות מעילה לעילה רק בדרך פרט ועוללות.
які є рівнем «отари», що вийшла й була притягнута з вищої насолоди, [як у благословенні:] «Який (ашер) освятив нас Своїми заповідями»: ашер — це рівень насолоди, як пояснюється в іншому місці. А Усна Тора називається прат (окремі подробиці), від вислову перет ве-олелот (опалі виноградини й дрібні грона), бо вони були притягнуті не в порядку ланцюга послідовного розгортання світів — від причини до причини, — а способом опалих виноградин і дрібних грон.
Порядки Мішни — це «отара», що вийшла з вищої насолоди, з насолоди Б‑га від міцвот. На це вказує благословення над міцвою: слово ашер («який») тлумачиться як насолода, подібно до слів Леа бе-ошрі — «у моєму щасті». Усна Тора називається прат, «окремими подробицями», від слова перет — виноградин, які падають окремо під час збору врожаю: її закони спускалися один за одним, а не поступово, щабель за щаблем, через ланцюг світів.
У цьому абзаці слова «Якщо ти не знаєш» описують душі, чиє розуміння не зворушує їх, а порада «йти слідами отари» означає вивчення Усної Тори, яка походить із рівня, що перебуває понад упорядкованим ланцюгом світів.
У примітці Кегота наводиться Зогар (2:115a), де шість років праці пояснюються як шість розділів Мішни. Образ перет — виноградин, що падають по одній, — відповідає думці маамара: закони притягуються безпосередньо, а не через поступове сходження світів.
Марей мекомот
- 1ובכל מאדך · Deuteronomy 6:5
- 2ומתחת זרועות עולם · דברים לז, כז.
- 3ומתחת זרועות עולם · Deuteronomy 33:27
- 4וכעין מ״ש במ״א · ראה לקמן ר״פ משפטים.
- 5זרע אדם · Jeremiah 31:27
- 6וכמו נשמת רשב״י · ראה לקו״ת שה״ש יט, ג ”שהי׳ לו נשמה דאצילות מלובשת ממש בהגוף שלו למטה ממש וע״ד מ״ש באגה״ק ד״ה איהו וחיוהי שאף לאחר שירדו הנר״נ דאצילות לעוה״ז לצדיקים הראשונים אפשר שלא נשתנו מהותן להיות דבר נפרד מאלקות כו׳”. ובפ׳ מטות פז, ד ”מצד שרש מעלת נשמתו שהי׳ מעלה מ״ן בבחי׳ גבוה מאד”. ובארוכה בד״ה להבין ענין רשב״י תשמ״ה (נדפס בסה״מ מלוקט ח״ב ע׳ שא).
- 7ע״פ עיני כל · ראה לקו״ת מטות פה, ב. מאמרי אדמו״ר הזקן תקס״ח ע׳ נד ואילך. הנחות הר״פ ז״ל ע׳ פה. וראה בציונים לכ״ק אדמו״ר זי״ע לדף הנ״ל.
- 8צאן מלשון צאי · ראה גם תו״ח כאן לח, ב. אוה״ת וישלח רכח, א. אוה״ת שה״ש א׳קכח.
- 9לובן העליון · ראה לקו״ת יוה״כ סח, ד.
- 10שש שנים בצאנך · Genesis 31:41
- 11שש שנים . . שיתא סדרי משנה · Zohar II, 115a
- 12מלשון פרט ועוללות · באוה״ת וישלח רכח, א מציין ”כי פרט היינו הנושר בשעת הבצירה כמבואר במשנה ג׳ פ״ז דפיאה” וראה שם בארוכה.
- 13פרט ועוללות · Mishnah Peah 7:3
Сила Яакова і наша сила ¶6–7
І ось [значення слів]: «І чоловік прорвався надзвичайно, надзвичайно (меод меод), і мав численні (раббот) отари»: він низвів аспект «численних отар» завдяки аспекту «надзвичайно, надзвичайно».
У вірші сказано, що Яаков «прорвався надзвичайно, надзвичайно» (буквально: дуже розбагатів) і мав багато отар. Альтер Ребе розуміє слова «прорвався» як прорив угору, а подвоєне «надзвичайно» (меод меод) — як причину появи численних отар.
כי בחי׳ ובכל מאדך2 כו׳ הוא בחי׳ מאד שלך כל חד לפום שיעורא דיליה34 משא״כ מאד סתם אבל מאד מאד הוא בחי׳ מאד לגבי כל הבחי׳ מאד.
Адже аспект «і всією своєю силою» (меодеха) тощо — це аспект власного меод кожної людини, відповідно до її міри; але меод без уточнення — не такий. А меод меод — це аспект меод стосовно всіх рівнів меод.
«Усією своєю силою» (меодеха) означає власне «надзвичайно» кожної людини — понад її звичні межі, але все ще відповідно до її міри. Меод меод — це «надзвичайно», що виходить за межі будь-якої такої міри.
ופי׳ הפסוק ויפרץ האיש מאד מאד לפי שפרץ והרבה למעלה ממדרגה למדרגה עד רום המעלות לפיכך הרבה להמשיך בחי׳ צאן מבחי׳ רבה וגבה מאד נעלה מאא״ס [מאור אין סוף] ב״ה ממש.
А значення слів вірша «І чоловік прорвався надзвичайно, надзвичайно» таке: оскільки він проривався й піднімався від рівня до рівня, аж до найвищих висот, то й більше низводив аспект «отари» з рівня «великого» (рабба) і надзвичайно високого, піднесеного, — від самого Нескінченного світла (Ор Ейн Соф), благословенний Він.
Яаков проривався рівень за рівнем аж до найвищого. Тому він міг низвести «отару» — світло, що виходить понад ланцюг світів, — з рівня, названого «великим» (рабба) і «надзвичайно високим»: із самого Нескінченного світла. Слово рабба перегукується зі словом «багато» (раббот) в описі отар.
(Див. також пояснення до слів «Земля надзвичайно, надзвичайно добра» в розділі Шелах.) І завдяки цьому він також низвів аспект «служниць і слуг».
У дужках читача скеровують до пояснення слів «Земля надзвичайно, надзвичайно добра» в «Лікутей Тора». Завдяки цій самій праці Яаков також низвів аспект, який у вірші названо «служницями і слугами».
והנה יעקב אבינו ע״ה [עליו השלום] לפי שהיה בחי׳ מרכבה המשיך בחי׳ צאן ע״י עבודתו וע״י עובדא דמקלות7 (וכן עד״ז חפירת הבארות שהם המשכות אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה במקלות ובארות)
А ось наш батько Яаков, мир йому, оскільки був на рівні колісниці, низвів аспект «отари» своєю працею і дією з палицями (так само й копання криниць, які є низведенням Нескінченного світла, благословенний Він, за допомогою палиць і криниць);
Яаков був «колісницею» — цілковито відданим волі Б‑га, як колісниця віддана своєму візничому. Тому його власна праця і навіть обдерті палиці, які він клав перед отарою, низводили Нескінченне світло, як і копання криниць праотцями.
כי לפי שהיה במעלה ומדרגה העליונה מאד מאד היה יכול להמשיך אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה במעשה של עצמו שיהיו כל מעשיו משכן ומכון להשראת אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה
адже завдяки своєму надзвичайно, надзвичайно високому становищу й рівню він міг низводити Нескінченне світло, благословенний Він, через власні дії, так що всі його вчинки ставали оселею й місцем перебування Нескінченного світла, благословенний Він.
Завдяки своєму рівню будь-яка дія Яакова, навіть звичайна, ставала оселею для Нескінченного світла.
אבל אנו אין לנו כח זה אלא במה שמוכן כבר להיות שם המשכת אוא״ס [אור אין סוף] ב״ה דהיינו בבחי׳ תומ״צ [תורה ומצות] הניתן לנו ונק׳ בעקבי הצאן בחי׳ עקביים סוף דרגין
Але ми не маємо такої сили, окрім як через те, що вже підготовлене як місце для низведення Нескінченного світла, благословенний Він, — тобто аспекту Тори й міцвот, дарованих нам. Це й називається «слідами (іквей) отари»: аспектом п’ят, найнижчим із рівнів;
Ми не можемо робити це за допомогою власних учинків. Низводити Нескінченне світло ми можемо лише через те, що Б‑г уже підготував для цього: Тору й міцвот, які названо «слідами (п’ятами) отари» — найнижчою точкою світла.
דהיינו תומ״צ [תורה ומצות] המלובשים בענינים גשמיים שעל ידם ורעי את גדיותיך המה המזלות מלשון גד גדי וסינוק לא.8
тобто Торою й міцвот, втіленими у фізичних речах, завдяки яким можна «пасти своїх козенят» (гедійотайіх). Це — мазалот (сузір’я), від вислову «Гад, гаді ве-сінок ло» («Доля, моя доле, не втомлюйся»).
Тора й міцвот втілені у фізичних речах, і завдяки їм ми «пасемо своїх козенят». Слово «козенята» (гедійот) тлумачиться як споріднене зі словом гад — «доля» або сузір’я, як у талмудичному вислові «Гад, гаді», тому козенята символізують мазалот.
У цьому абзаці Яаков протиставлений нам: він міг перетворити будь-яку свою дію на оселю для Б‑га, тоді як ми низводимо Б‑жественне світло лише через уже даровані нам Тору й міцвот, втілені у фізичних речах.
Зогар говорить, що кожна людина пізнає Б‑га «відповідно до власної міри»; це є основою для розрізнення між меодеха (власною мірою найвищого зусилля) та меод меод (найвищим, що виходить за межі всіх мір). У примітці Кегот також наведено посилання на Зогар щодо дії з палицями.
Марей мекомот
- 1ויפרוץ האיש · Genesis 30:43
- 2ובכל מאדך · Deuteronomy 6:5
- 3כל חד לפום שיעורא דיליה · Zohar I, 129b
- 4כל חד לפום שיעורא דיליה · Zohar, Vayera 9:153–164
- 5בפ׳ שלח בפי׳ טובה הארץ · לקו״ת שלח לח, ב.
- 6טובה הארץ מאד מאד · Numbers 14:7
- 7וע״י עובדא דמקלות · Zohar I, 162a
- 8המה המזלות מלשון גד גדי וסינוק לא · Shabbat 67b:1–2
І так само [у словах:] «ті, хто накриває стіл для Ґада (Долі)». Адже все, що є в цьому світі, перебуває під владою мазалот (небесних впливів): мазаль наділяє мудрістю, мазаль збагачує тощо.
Ісая говорить про тих, хто «накриває стіл для Ґада», божества долі, підтверджуючи, що Ґад означає мазаль. Усе в цьому світі керується через мазалот, як сказано в Талмуді: мазаль наділяє мудрістю, мазаль збагачує.
וכן ממגד תבואות שמש3 כתיב מזל השמש משפיע תבואות דהיינו תורה ומצות המלובשים בעניינים גשמיים הנתונים תחת המזלות.
І так само написано: «з багатства (мі-меґед) врожаю сонця»: мазаль сонця дарує врожай. Тобто йдеться про Тору й міцвот, облечені в матеріальні речі, які перебувають під мазалот.
У вірші «багатство (меґед) врожаю сонця» також міститься корінь Ґад, і сказано, що мазаль сонця дає врожай. Отже, «козенята» — це Тора й міцвот, облечені у фізичні речі, які перебувають під владою мазалот.
רעי ופרנס אותם מענג העליון על משכנות הרועים פי׳ רועים הם ז׳ רועים45 אברהם יעקב משה6 כו׳ ונק׳ רועים ע״ש [על שם] שממשיכין בחי׳ עונג העליון לכנס״י [לכנסת ישראל].
«Паси» й підтримуй їх вищою насолодою «при оселях пастухів». Пояснення: пастухи — це сім пастирів: Аврагам, Яаков, Моше тощо; їх називають пастухами, бо вони притягують рівень вищої насолоди до Громади Ізраїлю.
«Пасти» означає живити ці міцвот вищою насолодою — насолодою Б‑га від них. Це відбувається «при оселях пастухів» — семи пастирів, Аврагама, Яакова, Моше та інших, які притягують цю насолоду до Громади Ізраїлю.
Цей уривок завершує тлумачення вірша: через Тору й міцвот у матеріальному житті ми живимо «козенят» вищою насолодою — за посередництвом пастирів, великих провідників, які передають її Ізраїлю.
Сім пастирів — це перелік із Талмуду: Адам, Шет і Метушелах праворуч; Аврагам, Яаков і Моше ліворуч; а Давид посередині. Гра слів, що пов’язує ґедіот (козенята), Ґад і меґед (достаток), перетворює мазалот, які, здається, керують природою, на канали, через які міцвот у матеріальній сфері отримують насолоду Б‑га.
Марей мекомот
- 1העורכים לגד שלחן · Isaiah 65:11
- 2מזל מחכים מזל מעשיר · Shabbat 156a:12–13
- 3ממגד תבואות שמש · Deuteronomy 33:14
- 4פי׳ רועים הם ז׳ רועים · ראה לקמן לג, ג.
- 5ז׳ רועים · Micah 5:4
- 6אברהם יעקב משה · Sukkah 52b:13
Оселі пастухів ¶8
8והנה האבות הן הן המרכבה.12 אבל אנו אין לנו כח זה אלא במשכנות הרועים בחי׳ כלים מכלים שונים ויין מלכות רב3 בחי׳ חסד דרועא ימינא הוא כלי לבחי׳ אברהם אוהבי4 דהיינו מצות צדקה וחסד.
І ось, праотці самі є колісницею. Але ми не маємо такої сили інакше, як через «оселі пастухів»: рівень посудин — «посудини різних видів і багато царського вина». Рівень милості (Хесед), права рука, є посудиною для рівня Авраама, «який любить Мене»; тобто для міцвот благодійності й милосердя.
Праотці були «колісницею» для Б‑га, цілковито відданою Його волі, тож могли низводити Його світло через усе, що робили. Ми ж низводимо його лише через «оселі пастухів»: міцвот, які є посудинами, відповідними якості кожного пастуха; наприклад, благодійність і милосердя є посудинами для якості Авраама — Хесед, «правої руки».
וכן שיתא סדרי משנה זרעים בחסד ונק׳ משכנות הרועים שם תרעה את גדיותיך ועי״ז תזכה להגיע ולבא למדרגה גדולה מזו להיות על משכנות הרועים ולמעלה מבחי׳ משכנות דהיינו למקום הרועים עצמן:
Так само серед шести порядків Мішни Зераїм належить до Хеседу. Вони називаються «оселями пастухів»: там ти пастимеш своїх козенят. І завдяки цьому ти удостоїшся досягти рівня, вищого за цей, — бути «над (аль) оселями пастухів», вище за рівень «осель», тобто досягти місця самих пастухів.
Так само перший порядок Мішни — Зераїм (Насіння: благословення та дари поля для бідних і священників) — відповідає Хеседу; міцвот і порядки Мішни є «оселями», де «ти пастимеш своїх козенят». Завдяки їм можна піднятися «над» (аль) оселями: слово аль у вірші, яке буквально означає «біля», тут прочитується як «над» — місце самих пастухів.
У цьому абзаці «оселі пастухів» ототожнюються з міцвот і вивченням Тори, що служать посудинами для якостей праотців; сказано, що служіння через них підносить до рівня самих пастухів.
Мідрашове висловлювання «праотці є колісницею» пояснюється раніше в Тора Ор (Берешит): праотці є емоційними атрибутами світу еманації (Ацилут), які послідовно низводяться згори вниз від інтелекту. «Різноманітні посудини» з Мегіли натякають на численні різні міцвот, кожна з яких відповідає певному вищому атрибуту.
Марей мекомот
- 1האבות הן הן המרכבה · נסמן לעיל ד, ג.
- 2האבות הן הן המרכבה · Bereshit Rabbah 47:6
- 3כלים מכלים שונים ויין מלכות רב · Esther 1:7
- 4אברהם אוהבי · Isaiah 41:8
Два шляхи служіння Б‑гу ¶9
9(ובכ״ז [ובכל זה] יובן הפסוק עבדתיך ארבע עשרה שנה1 בשתי בנותיך ושש שנים בצאנך. כי הנה כתיב וללבן שתי בנות2 שם ה׳ גדולה לאה ששרשה מבחי׳ ה׳ עלאה דשם הוי״ה.
(І на цьому тлі стане зрозумілим вірш: «Я служив тобі чотирнадцять років за двох твоїх дочок і шість років за твою отару». Адже написано: «А в Лавана було дві дочки: ім’я старшої» (га-гедола) [читай: «велика гей»] «було Леа», корінь якої походить від рівня верхньої гей Імені Б‑га (Гавая); «а ім’я молодшої» (га-кетана) [читай: «мала гей»] «було Рахель» тощо.
Довга вставка пояснює слова Яакова до Лавана: чотирнадцять років за двох дочок і шість — за отару. У вірші Леа названа га-гедола — «старшою», що прочитується як «велика гей»: корінь Леа — у верхній гей Імені Б‑га, яка відповідає рівню розуміння (Біна). Рахель, га-кетана, — «мала гей», тобто нижня гей, що відповідає царюванню (Малхут).
ושם ה׳ קטנה רחל כו׳. ונק׳ שכינתא עלאה ושכינתא תתאה. והם בחי׳ מקור נשמות דאצי׳. כי בנשמות דאצילות יש ג״כ ב׳ מדרגות. הא׳ הנק׳ אחים למקום. ויש שנק׳ בנים.
Їх називають верхньою Б‑жественною присутністю (Шехіною) і нижньою Шехіною. Вони є рівнем джерела душ світу еманації (Ацилут). Адже серед душ Ацилуту теж є два рівні: перші називаються «братами Всюдисущого», а інших називають «синами».
Леа й Рахель називаються верхньою і нижньою Шехіною — джерелом душ Ацилуту, серед яких також є два ступені: «брати Всюдисущого» і «сини».
אך הנה ברחל כתיב ורחל באה עם הצאן3 אשר לאביה שהם נשמות דבי״ע שנק׳ זרע בהמה. וזהו אם לא תדעי לך היפה בנשים דקאי על נשמות דבי״ע שנק׳ בהמה וצאן שלא יוכלו להמשיך בנפשם בחי׳ היפה כו׳
Але про Рахель написано: «І прийшла Рахель з отарою, що належала її батькові»; це душі світу творення (Брія), світу формування (Єцира) і світу дії (Асія), які називаються «насінням тварин». І саме до цих душ світу Брія, Єцира й Асія, названих «тваринами» та «отарою», звернено слова: «Якщо ти цього не знаєш, найвродливіша з жінок»: вони не можуть притягнути до своєї душі рівень «найвродливішої» і досягти «гарної статури й вродливого вигляду» тощо, через низький ступінь їхньої душі та приховування її тілом і тваринною душею (нефеш габагаміт).
Рахель «прийшла з отарою свого батька»: отара — це душі нижніх світів, названі «насінням тварин». Вірш із «Пісні пісень» стосується цих душ, які не можуть притягнути до себе красу статури й вигляду, адже їхня душа має нижчий ступінь, а тіло й нефеш габагаміт приховують її.
להיות יפת תאר ויפת מראה מחמת פחיתות נשמתם והסתר הגוף ונה״ב [ונפש הבהמית] וכמ״ש במ״א ע״פ וראית בשביה4 אשת יפת תאר5 כו׳ שבחי׳ זו דיפ״ת [דיפת תאר] הוא בגלות ושביה בנה״ב [בנפש הבהמית].
Як пояснюється в іншому місці щодо вірша «І побачиш серед полонених жінку гарної статури» тощо: цей рівень «гарної статури» перебуває у вигнанні й полоні всередині нефеш габагаміт.
В іншому місці це пов’язується з жінкою «гарної статури» серед полонених, про яку говорить Тора: краса душі опинилася в полоні у тваринної душі.
אזי זאת העצה בחי׳ שש שנים בצאנך שהם שיתא סדרי משנה שהתורה נק׳ עוז ותושיה6 שנותנת כח בנה״א [בנפש האלקית] ומתשת כח7 הנה״ב [הנפש הבהמית] ועי״ז יוכלו ג״כ לבא לבחי׳ ורחל היתה יפ״ת [יפת תאר] כו׳
Тоді порадою стає рівень «шість років за твою отару» — шість порядків Мішни. Адже Тора названа «силою й тушією [тим, що виснажує]»: вона надає сили Б‑жественній душі (нефеш елокіс) і послаблює (матешет) силу нефеш габагаміт. Завдяки цьому й вони можуть досягти рівня «І Рахель була гарної статури» тощо.
Рішенням є слова Яакова про «шість років за отару» — шість порядків Мішни. Тора названа тушією, що Талмуд пов’язує зі словом матешет — «послаблює»: вона зміцнює Б‑жественну душу й послаблює тваринну, тож і ці душі можуть досягти рівня «гарної статури».
וכמ״ש לך אמר לבי בקשו פני8 לבקש גילוי פנימית הלב וכיצד יבקש ויחפש אחריה את פניך ה׳ אבקש
Як написано: «Заради Тебе моє серце сказало: “Шукайте Мого обличчя”» — тобто шукати розкриття внутрішнього виміру серця. А як шукати й розшукувати його? «Твоє обличчя, Гавая, шукатиму»:
У псалмі йдеться про те, що серце шукає обличчя Б‑га, тобто розкриття внутрішнього виміру серця. Відповідь на питання, як шукати його: «Твоє обличчя, Гавая, шукатиму».
דהיינו ע״י עסק התומ״צ [התורה ומצות] דאורייתא מחכמה נפקת9 שהיא בחי׳ הארת פנימית הוי׳ חכמת אדם תאיר פניו1011 ועי״ז יאר הוי׳ פניו אתנו סלה. וכמ״ש במ״א ע״פ בחדש השלישי לצאת בנ״י [בני ישראל] מארץ מצרים12 כו׳ וזהו ההילוך מלמטה למעלה.
тобто через заняття Торою та міцвот, адже Тора походить від мудрості (Хохма), що є сяйвом внутрішнього виміру Гаваї: «Мудрість людини осяює її обличчя». І завдяки цьому «Нехай Гавая осяє нас Своїм обличчям, села». Як пояснюється в іншому місці щодо вірша «У третьому місяці після того, як сини Ізраїлю вийшли з єгипетської землі» тощо. Це і є шлях знизу вгору.
Обличчя Б‑га шукають через Тору й міцвот, адже Тора походить від Хохми — внутрішнього світла Гаваї, а «мудрість осяює обличчя людини». Це шлях знизу вгору: спершу дія й вивчення, а через них — виявлена любов і трепет (агава ве-йіра).
משא״כ בנשמות עליונות ההילוך מלמעלה למטה תחלה ואהבת כו׳ ואח״כ והיו הדברים13 כו׳ וזהו ענין ארבע עשרה שנה שהם שבעה מדות עליונות שהן בחי׳ שבעה ושבעה מוצקות14 כו׳ כמ״ש לקמן ע״פ כי עמך מקור חיים.1516
На відміну від цього, у вищих душ шлях спершу йде згори вниз: спочатку «І любитимеш…», а потім «І будуть ці слова…» тощо. У цьому й полягає значення слів «чотирнадцять років»: це сім вищих атрибутів, що відповідають рівню «сім і сім труб» тощо, як пояснюється нижче щодо вірша «Бо в Тебе джерело життя».
Вищі душі йдуть іншим шляхом: спершу любов, а потім Тора й міцвот. «Чотирнадцять років» за двох дочок — це подвоєні сім вищих атрибутів, подібні до «семи і семи труб» у пророка Захарії, що живлять Менору.
וזהו אם לא תדעי כו׳ ע״ד ההילוך מלמעלה למטה אזי צאי כו׳ וכמ״ש ע״פ והתהלכתי בתוככם1718 כו׳ שיש שני בחי׳ הילוך בעבודת ה׳.
І ось [значення слів]: «Якщо ти не знаєш» тощо — щодо шляху згори донизу; тоді «вийди» тощо. Як пояснюється у зв’язку зі словами «І ходитиму серед вас» тощо: у служінні Б‑гові є два шляхи.
Отже, «Якщо ти не знаєш… вийди» протиставляє шляхові згори донизу. В іншому місці Альтер Ребе пояснює, що є два шляхи служіння Б‑гові.
הא׳ לנשמות הצדיקים הגדולים שהילוכם ודרכם בקדש הוא כפי סדר ההמשכה מלמעלה למטה וכמ״ש בפרשת שמע ישראל19 מתחלה ואהבת את20 הוי׳ שהוא בחי׳ אהוי״ר [אהבה ויראה] ונמשך ע״י ההתבוננות שמע ישראל כו׳
Перший призначений для душ великих цадиків, чий поступ і шлях у святості відповідають порядку притягування світла згори донизу. Так сказано в розділі «Шма Ісраель»: спочатку — «І любитимеш Гавая», що є рівнем любові й трепету, а цей рівень притягується завдяки роздумуванню над словами «Слухай, Ізраїлю» тощо; далі — «І будуть ці слова» тощо, «і говоритимеш про них» тощо, що є заповіддю вивчення Тори; а потім — «І прив’яжеш їх як знак», тобто виконання міцвос.
Великі цадики йдуть шляхом згори донизу, як у Шма: роздумування («Слухай, Ізраїлю») породжує любов («І любитимеш Гавая»), далі йде вивчення Тори («говоритимеш про них»), а потім — практичне виконання міцвос («прив’яжеш їх як знак»).
ואח״כ והיו הדברים כו׳ ודברת בם21 כו׳ שהוא מצות ת״ת ואח״כ וקשרתם לאות22 שהוא מעשה המצות. וזהו כסדר ההמשכה של שם הוי׳ ב״ה. י״ה הן בחי׳ דחילו ורחימו. ו׳ הוא בחי׳ תורה. ה׳ בחי׳ מצות.
І це відповідає порядку притягування світла Імені Гавая, благословенний Він: йод-гей — це рівень трепету й любові; вав — рівень Тори; гей — рівень міцвос.
Цей порядок відповідає літерам Імені Гавая: йод-гей означають трепет і любов, вав — Тору, а кінцева гей — міцвос.
אמנם יש ג״כ בחי׳ ב׳ והוא ההילוך מלמטה למעלה דהיינו לנשמות שאין כחן יפה להוליד אהוי״ר [אהבה ויראה] מרוח בינתם כ״א ע״י הקדמת עסק התורה והמצות תחלה שמזה דוקא יקבלו הכח לבא לאהוי״ר [לאהבה ויראה] כו׳.
Однак є й другий рівень — шлях знизу вгору. Він призначений для душ, сили яких недостатньо, щоб породити любов і трепет із духу власного розуміння, і вони можуть це зробити лише за умови, що спершу вивчатимуть Тору й виконуватимуть міцвос; адже саме завдяки цьому вони отримують силу досягти любові й трепету тощо.
Другий шлях, знизу вгору, призначений для душ, які не можуть породити любов і трепет завдяки власному розумінню. Вони починають із Тори й міцвос, і завдяки цьому набувають сили досягти любові й трепету.
ועז״נ [ועל זה נאמר] אם לא תדעי לך. שלא תוכל להמשיך ולהאיר בנפשך גילוי אהוי״ר [אהבה ויראה] מבחי׳ היפה בנשים הוא בחי׳ יפ״ת [יפת תאר] ויפ״מ [ויפת מראה] המבואר למעלה אזי צאי לך בעקבי הצאן תחלה והוא כסדר ההילוך מלמטה למעלה):
Про це сказано: «Якщо ти сама не знаєш» — тобто не можеш притягнути й осяяти у своїй душі вияв любові й трепету від рівня «найпрекраснішої серед жінок», що є рівнем «гарної статури» та «гарної зовнішності», пояснених вище, — тоді спершу «вийди собі слідами отари»; і це відповідає порядку шляху знизу вгору.
Ось що означає цей вірш: якщо ти не можеш осяяти свою душу любов’ю й трепетом через роздумування, то спершу «вийди слідами отари» — через Тору й міцвос. Це і є шлях знизу вгору.
Завершальна вставка пов’язує служіння Яакова за Леа, Рахель і отару з двома шляхами служіння Б‑гу: вищі душі йдуть від любові до дії, тоді як наші душі починають із Тори й міцвот і через них підносяться до любові й трепету.
Дві гей Імені Гавая відповідають Біні й Малхут, верхній і нижній Шехіні, а отже, Леа й Рахель. Порядок «Шма» (любов, вивчення Тори, практичне виконання міцвот) співвідноситься з чотирма літерами Імені, тоді як наш шлях є зворотним: він починається з останньої гей.
Марей мекомот
- 1עבדתיך ארבע עשרה שנה · Genesis 31:41
- 2וללבן שתי בנות · Genesis 29:16
- 3ורחל באה עם הצאן · Genesis 29:9
- 4וכמ״ש במ״א ע״פ וראית בשביה · ראה לקו״ת כי תצא לו, א ושם מציין לכאן.
- 5וראית בשביה אשת יפת תאר · Deuteronomy 21:11
- 6שהתורה נק׳ עוז ותושי׳ · Zohar I, 58a
- 7ומתשת כח · Sanhedrin 26b:8
- 8לך אמר לבי בקשו פני · Psalms 27:8
- 9דאורייתא מחכמה נפקת · Zohar II, 121a
- 10חכמת אדם תאיר פניו · Ecclesiastes 8:1
- 11יאר הוי׳ פניו אתנו סלה · Psalms 67:2
- 12בחדש השלישי לצאת בנ״י מארץ מצרים · Exodus 19:1
- 13והיו הדברים · Deuteronomy 6:6
- 14שבעה ושבעה מוצקות · Zechariah 4:2
- 15כמ״ש לקמן ע״פ כי עמך מקור חיים · לד, ד.
- 16כי עמך מקור חיים · Psalms 36:10
- 17ע״פ והתהלכתי בתוככם · סה״מ תקס״ט ע׳ קלא. הנחות הר״פ ע׳ קנו. אוה״ת ויקרא כרך ב ע׳ תרמ.
- 18והתהלכתי בתוככם · Leviticus 26:12
- 19שמע ישראל · Deuteronomy 6:4
- 20ואהבת את הוי׳ · Deuteronomy 6:5
- 21ודברת בם · Deuteronomy 6:7
- 22וקשרתם לאות · Deuteronomy 6:8
Завершили маамар?
Позначте маамар як вивчений: він зарахується до тижневого й річного сіюму.
В аводі
Якщо роздуми про Б‑га не зворушують твого серця, не чекай натхнення. Почни з уже дарованих Тори й міцвот, вивчення Мішни та добрих учинків; вони послаблюють тваринну душу (нефеш габагаміт), зміцнюють Б‑жественну душу (нефеш елокіс) і зрештою приводять тебе до любові й трепету, яких ти не міг досягти власними силами.
Питання для обговорення
- Чому мовчазна вівця, а не образ сили чи мудрості, стала назвою Громади Ізраїлю?
- У чому різниця між «прекрасною постаттю» і «прекрасним виглядом», і чому саме на обличчі виявляється внутрішній вимір?
- Маамар каже, що брак Даат не означає нездатності розуміти. Що це означає і як людина може розпізнати це в собі?
- Як Тора й міцвот, втілені у фізичних речах, можуть походити з рівня, вищого за весь ланцюг світів?
- Що здобуває людина і чим ризикує, починаючи служіння «знизу вгору», а не з любові?